Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.17
M. N. Rumiantsev, L. S. Lunachevskyy, V. Samoday, V. A. Ihnatenko, A. V. Sotnikova
Наведено результати 72-річних досліджень впливу рубок догляду різної інтенсивності на динаміку таксаційних показників штучних дубових насаджень на стаціонарному багатоваріантному дослідному об’єкті в умовах свіжої кленово-липової діброви ДП «Тростянецьке ЛГ». Установлено, що в цих умовах сформовані мішані за складом високопродуктивні дубові насадження повнотою 0,7 і вище, які ростуть за Іа класом бонітету. Проаналізовано товарно-сортиментну структуру та санітарний стан насаджень на чотирьох секціях: контроль (без зрідження), низька, помірна та висока інтенсивність зрідження. Виявлено, що насадження, в яких проводили рубки догляду низької та високої інтенсивності зрідження, характеризуються вищими лісівничо-таксаційними показниками, зокрема продуктивністю й запасом ділової деревини, та кращими санітарним станом і товарно-сортиментною структурою, ніж насадження на контролі. З метою збільшення періоду повторюваності рубок догляду, підвищення стійкості, товарності та якості мішаних за складом дубових насаджень рекомендовано проведення в них прочищень інтенсивністю 10–35 %, однієї прохідної рубки високої або дуже високої інтенсивності (30–45 %) та своєчасних вибіркових санітарних рубок.
文章介绍了在东南部 "特罗斯蒂亚涅茨基林场 "的新枫树-椴树橡树林条件下，在固定的多元研究设施中对不同强度的疏伐对人工橡树人工林分类指标动态的影响进行的长达 72 年的研究结果。结果发现，在这些条件下，形成了混合组成的高产橡树人工林，丰产度在 0.7 及以上，生长在 Ia 级栎树林中。分析了四种种植园的商品和品种结构以及卫生条件：对照（不疏伐）、低强度、中等强度和高强度疏伐。结果发现，与对照种植园相比，低强度和高强度间伐的种植园具有更高的造林和税收指标，特别是生产率和经营木材存量，以及更好的卫生条件和商品结构。为了增加疏伐频率，提高混合栎种植园的稳定性、适销性和质量，建议进行强度为 10%-35%的清理作业、高强度或超高强度（30%-45%）的一次性疏伐以及适时的选择性卫生疏伐。
{"title":"Вплив рубок догляду різної інтенсивності на стан і товарно-сортиментну структуру штучних дубових насаджень у Лівобережному Лісостепу","authors":"M. N. Rumiantsev, L. S. Lunachevskyy, V. Samoday, V. A. Ihnatenko, A. V. Sotnikova","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.17","url":null,"abstract":"Наведено результати 72-річних досліджень впливу рубок догляду різної інтенсивності на динаміку таксаційних показників штучних дубових насаджень на стаціонарному багатоваріантному дослідному об’єкті в умовах свіжої кленово-липової діброви ДП «Тростянецьке ЛГ». Установлено, що в цих умовах сформовані мішані за складом високопродуктивні дубові насадження повнотою 0,7 і вище, які ростуть за Іа класом бонітету. Проаналізовано товарно-сортиментну структуру та санітарний стан насаджень на чотирьох секціях: контроль (без зрідження), низька, помірна та висока інтенсивність зрідження. Виявлено, що насадження, в яких проводили рубки догляду низької та високої інтенсивності зрідження, характеризуються вищими лісівничо-таксаційними показниками, зокрема продуктивністю й запасом ділової деревини, та кращими санітарним станом і товарно-сортиментною структурою, ніж насадження на контролі. З метою збільшення періоду повторюваності рубок догляду, підвищення стійкості, товарності та якості мішаних за складом дубових насаджень рекомендовано проведення в них прочищень інтенсивністю 10–35 %, однієї прохідної рубки високої або дуже високої інтенсивності (30–45 %) та своєчасних вибіркових санітарних рубок.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127964521","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.35
О. Lazar
У статті наведено лісівничо-селекційну характеристику плюсового насадження сосни звичайної, ураженого кореневою губкою, в Карпилівському лісництві ДП «Рокитнівське лісове господарство». Насадження природного походження у віці 95 років росте за І класом бонітету, має повноту 0,6. У 73 % дерев відсутні вади стовбура й крони. Серед них відібрано неушкоджені дерева І і ІІ селекційних категорій, які рекомендовано внести до Державного реєстру та використовувати як генетичний матеріал для подальших досліджень, заготівлі насіння й живців із метою створення лісонасінних плантацій та створення стійких насаджень.
{"title":"Лісівничо-селекційна оцінка плюсового насадження сосни звичайної, ураженого кореневою губкою, в ДП «Рокитнівське лісове господарство»","authors":"О. Lazar","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.35","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.35","url":null,"abstract":"У статті наведено лісівничо-селекційну характеристику плюсового насадження сосни звичайної, ураженого кореневою губкою, в Карпилівському лісництві ДП «Рокитнівське лісове господарство». Насадження природного походження у віці 95 років росте за І класом бонітету, має повноту 0,6. У 73 % дерев відсутні вади стовбура й крони. Серед них відібрано неушкоджені дерева І і ІІ селекційних категорій, які рекомендовано внести до Державного реєстру та використовувати як генетичний матеріал для подальших досліджень, заготівлі насіння й живців із метою створення лісонасінних плантацій та створення стійких насаджень.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115533788","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.104
I. M. Ustsky, O. A. Mikhaylichenko, I. Zhadan
Розвиток патологічних процесів у насадженнях клена гостролистого (Acer platanoides L.) за період 1994–2018 рр. викликаний кліматичними змінами. Наслідком цих змін є хвороби, площа осередків яких суттєво збільшилася починаючи з 2009 р. і станом на 2018 р. досягли максимуму. Основною причиною всихання клена у Харківській області є відхилення від норми кліматичних показників періоду кінця 2015 та початку 2016 років. Цей період характеризувався посухою у серпні – жовтні 2015 р. (22 мм опадів) та перевищенням середніх багаторічних показників температури та опадів (у 3 та 2 рази відповідно) у листопаді. Тривале зниження температури наприкінці грудня спричинило обмерзання пагонів, а потепління в третій декаді лютого 2016 р. було перерване зниженням температури до -4°С, під час якого обмерзали бруньки та пагони, коли вже почався сокорух. Найбільшу втрату крон (до 90 %) мали насадження на важкосуглинистих чорноземах. На ґрунтах із легшим механічним складом рівень дефоліації був суттєво меншим.
{"title":"Всихання клена гостролистого (Acer platanoides L.) в Україні та причини погіршення його стану в Харківській області","authors":"I. M. Ustsky, O. A. Mikhaylichenko, I. Zhadan","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.104","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.104","url":null,"abstract":"Розвиток патологічних процесів у насадженнях клена гостролистого (Acer platanoides L.) за період 1994–2018 рр. викликаний кліматичними змінами. Наслідком цих змін є хвороби, площа осередків яких суттєво збільшилася починаючи з 2009 р. і станом на 2018 р. досягли максимуму. Основною причиною всихання клена у Харківській області є відхилення від норми кліматичних показників періоду кінця 2015 та початку 2016 років. Цей період характеризувався посухою у серпні – жовтні 2015 р. (22 мм опадів) та перевищенням середніх багаторічних показників температури та опадів (у 3 та 2 рази відповідно) у листопаді. Тривале зниження температури наприкінці грудня спричинило обмерзання пагонів, а потепління в третій декаді лютого 2016 р. було перерване зниженням температури до -4°С, під час якого обмерзали бруньки та пагони, коли вже почався сокорух. Найбільшу втрату крон (до 90 %) мали насадження на важкосуглинистих чорноземах. На ґрунтах із легшим механічним складом рівень дефоліації був суттєво меншим.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129793470","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.59
O. Danylenko, N. Vysotska, P. B. Tarnopilsky, M. N. Rumiantsev
Наведено результати досліджень впливу регуляторів росту рослин на біометричні показники та масу однорічних сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.) із закритою кореневою системою. Сіянці вирощено в контейнерах із агроволокна в умовах відкритого ґрунту. Виявлено, що під час передвисівної обробки жолудів найефективнішими є варіанти застосування «Агростимуліну» у концентрації 8 мл·л-1, «Чаркору» – 4 мл·л-1 та «Триману-1» – 150 мг·л-1. Найбільший позитивний вплив на біометричні показники та масу однорічних сіянців під час вирощування (трикратне підживлювання сіянців регуляторами росту рослин упродовж вегетаційного періоду) відзначено у варіантах, де застосовували «Мегафол» у концентрації 1 мл·л-1 та «Радіфарм» – 2,5 мл·л-1. Результати проведених досліджень свідчать про доцільність застосування досліджуваних регуляторів росту рослин під час вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою в умовах відкритого ґрунту та подальшого їхнього використання під час лісовідновлення й лісорозведення в Південно-східному Лісостепу України.
{"title":"Вплив регуляторів росту рослин на ріст і масу сіянців дуба звичайного у Південно-східному Лісостепу України","authors":"O. Danylenko, N. Vysotska, P. B. Tarnopilsky, M. N. Rumiantsev","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.59","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.59","url":null,"abstract":"Наведено результати досліджень впливу регуляторів росту рослин на біометричні показники та масу однорічних сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.) із закритою кореневою системою. Сіянці вирощено в контейнерах із агроволокна в умовах відкритого ґрунту. Виявлено, що під час передвисівної обробки жолудів найефективнішими є варіанти застосування «Агростимуліну» у концентрації 8 мл·л-1, «Чаркору» – 4 мл·л-1 та «Триману-1» – 150 мг·л-1. Найбільший позитивний вплив на біометричні показники та масу однорічних сіянців під час вирощування (трикратне підживлювання сіянців регуляторами росту рослин упродовж вегетаційного періоду) відзначено у варіантах, де застосовували «Мегафол» у концентрації 1 мл·л-1 та «Радіфарм» – 2,5 мл·л-1. Результати проведених досліджень свідчать про доцільність застосування досліджуваних регуляторів росту рослин під час вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою в умовах відкритого ґрунту та подальшого їхнього використання під час лісовідновлення й лісорозведення в Південно-східному Лісостепу України.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132183075","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.25
N. Vysotska, L. I. Tereshenko, S. Los, V. Yurchenko, O. Borysenko
Питання збереження лісових генетичних ресурсів основних лісоутворювальних видів у критичних степових умовах стоїть особливо гостро. Метою роботи було визначення наявності та стану об’єктів збереження генофонду основних лісоутворювальних видів у Луганській області, ступеня їхнього використання, оцінювання перспектив розширеного збереження цінного генофонду та надання відповідних пропозицій щодо покращення лісонасінницької справи в умовах Північного (Байрачного) Степу. Матеріалами були результати власних польових досліджень, дані ДО «Український лісовий селекційний центр», а також наведені джерела літератури. Наведено результати обстеження трьох генетичних резерватів сосни звичайної та дуба звичайного, 29 плюсових дерев (ПД) сосни шести підприємств лісового та мисливського господарства Луганської області. Виявлено, що недостатня кількість об’єктів постійної лісонасінної бази, низька їхня репродуктивна здатність не сприяють ефективному відтворенню адаптованих до посушливого клімату Байрачного Степу насаджень. Запропоновано проведення заходів з інвентаризації, відбору та створення нових об’єктів задля збереження цінного генофонду та покращення лісонасінницької справи на Луганщині. Запропоновано нове лісонасіннєве районування для уточнення районів заготівлі насіння сосни звичайної в Луганській області.
{"title":"Оцінка стану та збереження генофонду основних лісоутворювальних видів у Луганській області","authors":"N. Vysotska, L. I. Tereshenko, S. Los, V. Yurchenko, O. Borysenko","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.25","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.25","url":null,"abstract":"Питання збереження лісових генетичних ресурсів основних лісоутворювальних видів у критичних степових умовах стоїть особливо гостро. Метою роботи було визначення наявності та стану об’єктів збереження генофонду основних лісоутворювальних видів у Луганській області, ступеня їхнього використання, оцінювання перспектив розширеного збереження цінного генофонду та надання відповідних пропозицій щодо покращення лісонасінницької справи в умовах Північного (Байрачного) Степу. Матеріалами були результати власних польових досліджень, дані ДО «Український лісовий селекційний центр», а також наведені джерела літератури. Наведено результати обстеження трьох генетичних резерватів сосни звичайної та дуба звичайного, 29 плюсових дерев (ПД) сосни шести підприємств лісового та мисливського господарства Луганської області. Виявлено, що недостатня кількість об’єктів постійної лісонасінної бази, низька їхня репродуктивна здатність не сприяють ефективному відтворенню адаптованих до посушливого клімату Байрачного Степу насаджень. Запропоновано проведення заходів з інвентаризації, відбору та створення нових об’єктів задля збереження цінного генофонду та покращення лісонасінницької справи на Луганщині. Запропоновано нове лісонасіннєве районування для уточнення районів заготівлі насіння сосни звичайної в Луганській області.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114922516","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.76
M. A. Bondaruk, O. G. Tselishchev
Робота містить аналіз стратегії диференційованої охорони популяцій раритетних видів лісової флори України та їхніх локалітетів на основі дослідження еколого-фітоценотичних особливостей і причин раритетності, моніторингу чисельності та поширення в певних регіонах. На ділянках моніторингу лісів 1-го рівня (280 ділянок) у межах Західно- та Центральнополіського округу Поліської лісогосподарської області України досліджено стан популяцій раритетних видів рослин (рясність-покриття та участь у складі рослинного покриву), проаналізовано їхню приуроченість до певних деревостанів і типів лісу та розповсюдження в лісових фітоценозах. Визначено регіональні особливості причин раритетності видів лісової флори й запропоновано заходи щодо їхньої охорони, які охоплюють регулярне проведення моніторингових спостережень (раз на 5 років), виділення особливо захисних лісових ділянок або особливо цінних для збереження територій (ОЦЗ 1) під час FSC сертифікації лісогосподарських підприємств на ділянках із життєздатними популяціями раритетних видів та перегляд регіонального охоронного статусу окремих видів.
{"title":"Раритетна компонента лісових фітоценозів Західно- та Центральнополіського лісогосподарського округу України","authors":"M. A. Bondaruk, O. G. Tselishchev","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.76","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.76","url":null,"abstract":"Робота містить аналіз стратегії диференційованої охорони популяцій раритетних видів лісової флори України та їхніх локалітетів на основі дослідження еколого-фітоценотичних особливостей і причин раритетності, моніторингу чисельності та поширення в певних регіонах. На ділянках моніторингу лісів 1-го рівня (280 ділянок) у межах Західно- та Центральнополіського округу Поліської лісогосподарської області України досліджено стан популяцій раритетних видів рослин (рясність-покриття та участь у складі рослинного покриву), проаналізовано їхню приуроченість до певних деревостанів і типів лісу та розповсюдження в лісових фітоценозах. Визначено регіональні особливості причин раритетності видів лісової флори й запропоновано заходи щодо їхньої охорони, які охоплюють регулярне проведення моніторингових спостережень (раз на 5 років), виділення особливо захисних лісових ділянок або особливо цінних для збереження територій (ОЦЗ 1) під час FSC сертифікації лісогосподарських підприємств на ділянках із життєздатними популяціями раритетних видів та перегляд регіонального охоронного статусу окремих видів.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116032737","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.91
V. Meshkova, A. D. Ridkokasha, A. Omelich, D. Baturkin
Introduction Recently, in pine forests of many regions, the outbreak of bark beetles, particularly Ips sexdentatus (B?rner, 1776) (Coleoptera: Curculionidae: Scolytinae) have been registered. Prevention of outbreaks and decrease of the negative consequences for forest can be achieved by the use of fertilizers, insecticides, and entomophages. Thanasimus formicarius (Linnaeus 1758) (Coleoptera: Cleridae) is a predator of many coleopterous species. The aim of the research was to evaluate the first results of the release of Th. formicarius into the foci of bark beetles. Materials and Methods The study was carried out in the foci of bark beetles in Kharkiv, Sumy, and Chernigiv regions. The larvae of Th. formicarius were reared in the State Specialized Forest Protection Enterprise ‘Kharkivlisozahyst’. After that, they were moved to the forest and released. The experiment was carried out with five variants of application the fertilizer and predator, one variant of predator release without fertilizer, one variant of the fertilizer ‘Iaros’ treatment without predator release, and one variant without any treatment. The control plots were of three types: K-1 – release of predator larvae without applying a fertilizer; K-2 – treatment with fertilizer without the release of predator; K-3 – without treatment with fertilizer and without the release of predator. The change in the health condition of trees and bark beetles’ survival were the criteria for evaluating the treatment effectiveness. Results and Conclusions The efficiency of different combinations of treatment with fertilizer and the release of the predator, evaluated by the change of the health condition of viable trees, was from 14.7 to 28.3%. According to the 2020 assessment, the density of larval galleries of the bark beetle decreased in all plots compared to 2018. The more rapid collapse of bark beetle outbreak as compared to the control was registered for the plots with predator release. The release of the predator along with the use of mineral fertilizer by spraying the crowns provided a more significant improvement in the stand health condition and a decrease in the viability of the bark beetle populations than the only predator release.
{"title":"The first results of the biological control of Ips sexdentatus using Thanasimus formicarius in Ukraine","authors":"V. Meshkova, A. D. Ridkokasha, A. Omelich, D. Baturkin","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.91","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.91","url":null,"abstract":"Introduction \u0000Recently, in pine forests of many regions, the outbreak of bark beetles, particularly Ips sexdentatus (B?rner, 1776) (Coleoptera: Curculionidae: Scolytinae) have been registered. Prevention of outbreaks and decrease of the negative consequences for forest can be achieved by the use of fertilizers, insecticides, and entomophages. Thanasimus formicarius (Linnaeus 1758) (Coleoptera: Cleridae) is a predator of many coleopterous species. \u0000The aim of the research was to evaluate the first results of the release of Th. formicarius into the foci of bark beetles. \u0000Materials and Methods \u0000The study was carried out in the foci of bark beetles in Kharkiv, Sumy, and Chernigiv regions. The larvae of Th. formicarius were reared in the State Specialized Forest Protection Enterprise ‘Kharkivlisozahyst’. After that, they were moved to the forest and released. The experiment was carried out with five variants of application the fertilizer and predator, one variant of predator release without fertilizer, one variant of the fertilizer ‘Iaros’ treatment without predator release, and one variant without any treatment. The control plots were of three types: K-1 – release of predator larvae without applying a fertilizer; K-2 – treatment with fertilizer without the release of predator; K-3 – without treatment with fertilizer and without the release of predator. The change in the health condition of trees and bark beetles’ survival were the criteria for evaluating the treatment effectiveness. \u0000Results and Conclusions \u0000The efficiency of different combinations of treatment with fertilizer and the release of the predator, evaluated by the change of the health condition of viable trees, was from 14.7 to 28.3%. According to the 2020 assessment, the density of larval galleries of the bark beetle decreased in all plots compared to 2018. The more rapid collapse of bark beetle outbreak as compared to the control was registered for the plots with predator release. The release of the predator along with the use of mineral fertilizer by spraying the crowns provided a more significant improvement in the stand health condition and a decrease in the viability of the bark beetle populations than the only predator release.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130535184","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.68
N. G. Solomakha, T. M. Korotkova, V. Kravchenko, Ye. V. Ivanicheva
Наведено результати досліджень агрохімічних показників чорноземів на ріллі й у полезахисних лісових смугах (ПЛС) ДП «Маріупольська ЛНДС» та фермерського господарства с. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області (контроль). Вміст гумусу у ґрунтах ПЛС ДП «Маріупольська ЛНДС» є вищим, ніж на ріллі, на 6,06 % і становить у середньому 11,72 %. На контролі вміст гумусу на ріллі й у ПЛС різниться неістотно (середнє значення 6,0 %). Кореляційний зв’язок між вмістом гумусу і віком ПЛС є сильним (r = 0,7; trфакт. ? trтеор). На дослідних об’єктах реакція ґрунтового розчину ріллі становить 6,8–7,75 (рН водний), 5,7–6,8 (рН сольовий), у насадженнях – 6,2–7,75 (рН водний), 5,25–7,0 (рН сольовий). Вміст азоту і калію є більшим у ґрунтах ПЛС, фосфору – на ріллі. Для ґрунтів ПЛС кореляційний зв’язок між вмістом азоту і віком насадження, вмістом гумусу й азоту має середню силу (r = 0,6; trфакт. ? trтеор). Виявлено зворотній кореляційний зв'язок середньої сили між умістом гумусу і рН сольовим у ґрунтах на ріллі (r = 0,5; trфакт. ? trтеор).
{"title":"Агрохімічні характеристики ґрунтів лісоаграрного стаціонару ДП «Маріупольська лісова науково-дослідна станція»","authors":"N. G. Solomakha, T. M. Korotkova, V. Kravchenko, Ye. V. Ivanicheva","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.68","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.68","url":null,"abstract":"Наведено результати досліджень агрохімічних показників чорноземів на ріллі й у полезахисних лісових смугах (ПЛС) ДП «Маріупольська ЛНДС» та фермерського господарства с. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області (контроль). Вміст гумусу у ґрунтах ПЛС ДП «Маріупольська ЛНДС» є вищим, ніж на ріллі, на 6,06 % і становить у середньому 11,72 %. На контролі вміст гумусу на ріллі й у ПЛС різниться неістотно (середнє значення 6,0 %). Кореляційний зв’язок між вмістом гумусу і віком ПЛС є сильним (r = 0,7; trфакт. ? trтеор). На дослідних об’єктах реакція ґрунтового розчину ріллі становить 6,8–7,75 (рН водний), 5,7–6,8 (рН сольовий), у насадженнях – 6,2–7,75 (рН водний), 5,25–7,0 (рН сольовий). Вміст азоту і калію є більшим у ґрунтах ПЛС, фосфору – на ріллі. Для ґрунтів ПЛС кореляційний зв’язок між вмістом азоту і віком насадження, вмістом гумусу й азоту має середню силу (r = 0,6; trфакт. ? trтеор). Виявлено зворотній кореляційний зв'язок середньої сили між умістом гумусу і рН сольовим у ґрунтах на ріллі (r = 0,5; trфакт. ? trтеор).","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"92 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126183445","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.83
V. Krasnov, O. Orlov, O. V. Zhukovskyi
Досліджено динаміку рівнів радіоактивного забруднення 137Cs (1991–2018 рр.) надземної фітомаси багна болотного (Ledum palustre L.) – поширеної лікарської рослини, яка росте в перезволожених соснових (рідше мішаних) лісах та на відкритих оліготрофних і мезотрофних болотах Українського Полісся. Виявлено зниження цього показника за період досліджень у 3,1–6,5 разу. На всіх постійних пробних площах зменшилася щільність радіоактивного забруднення ґрунту у 2,1–2,7 разу, що пояснюється природним розпадом радіонукліда та перерозподілом між компонентами лісових екосистем. За період досліджень відзначено також зниження інтенсивності надходження 137Сs до фітомаси багна болотного – коефіцієнт переходу знизився у 1,2–3,0 разу. Результати досліджень дали змогу визначити залежності зміни питомої активності 137Сs в олистяних пагонах багна болотного та коефіцієнтів переходу в часі, які можна використовувати для прогнозування їхнього радіоактивного забруднення в наступні роки.
{"title":"Динаміка питомої активності 137Cs у надземній фітомасі багна болотного (Ledum palustre L.) у лісах Полісся України після аварії на Чорнобильській АЕС","authors":"V. Krasnov, O. Orlov, O. V. Zhukovskyi","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.83","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.83","url":null,"abstract":"Досліджено динаміку рівнів радіоактивного забруднення 137Cs (1991–2018 рр.) надземної фітомаси багна болотного (Ledum palustre L.) – поширеної лікарської рослини, яка росте в перезволожених соснових (рідше мішаних) лісах та на відкритих оліготрофних і мезотрофних болотах Українського Полісся. Виявлено зниження цього показника за період досліджень у 3,1–6,5 разу. На всіх постійних пробних площах зменшилася щільність радіоактивного забруднення ґрунту у 2,1–2,7 разу, що пояснюється природним розпадом радіонукліда та перерозподілом між компонентами лісових екосистем. За період досліджень відзначено також зниження інтенсивності надходження 137Сs до фітомаси багна болотного – коефіцієнт переходу знизився у 1,2–3,0 разу. Результати досліджень дали змогу визначити залежності зміни питомої активності 137Сs в олистяних пагонах багна болотного та коефіцієнтів переходу в часі, які можна використовувати для прогнозування їхнього радіоактивного забруднення в наступні роки.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"25 12","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120910266","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.41
S. Los, V. Slyusarchuk, L. Kravchenko, E. V. Guseva
Подано узагальнені результати дослідів із укорінення вертикальних відсадків фундука (Corylus maxima Mill.) із використанням різних технологічних підходів, проведених у дендрологічному парку ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Метою досліджень було оцінювання придатності та перспективності застосування пластикової та металевої сіток під час укорінення вертикальних відсадків різних сортів фундука. Результати проведених досліджень свідчать, що використання дроту під час вирощування відсадків фундука виявилося ефективнішим, ніж сітки. Оцінено здатність до утворення паростків 11 сортів фундука. Кущі сортів фундука української селекції в богарних умовах без застосування стимуляторів росту рослин спроможні за два вегетаційні періоди формувати від 16 до 90 шт. порослевих пагонів залежно від сорту (у середньому 55 шт.). Кількість відсадків із середньо і добре розвиненими кореневими системами становить від 16 до 70 шт. з однієї рослини (у середньому 39 шт.). Доведено можливість застосування під час вирощування вертикальних відсадків фундука металевої та пластикової сіток.
{"title":"Розмноження сортів фундука вертикальними відсадками із застосуванням будівельної сітки на Харківщині","authors":"S. Los, V. Slyusarchuk, L. Kravchenko, E. V. Guseva","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.41","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.41","url":null,"abstract":"Подано узагальнені результати дослідів із укорінення вертикальних відсадків фундука (Corylus maxima Mill.) із використанням різних технологічних підходів, проведених у дендрологічному парку ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Метою досліджень було оцінювання придатності та перспективності застосування пластикової та металевої сіток під час укорінення вертикальних відсадків різних сортів фундука. Результати проведених досліджень свідчать, що використання дроту під час вирощування відсадків фундука виявилося ефективнішим, ніж сітки. Оцінено здатність до утворення паростків 11 сортів фундука. Кущі сортів фундука української селекції в богарних умовах без застосування стимуляторів росту рослин спроможні за два вегетаційні періоди формувати від 16 до 90 шт. порослевих пагонів залежно від сорту (у середньому 55 шт.). Кількість відсадків із середньо і добре розвиненими кореневими системами становить від 16 до 70 шт. з однієї рослини (у середньому 39 шт.). Доведено можливість застосування під час вирощування вертикальних відсадків фундука металевої та пластикової сіток.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117212103","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：