Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.3
O. A. Girs, V. Pasternak, O. Slysh
Наведено огляд літературних джерел щодо оцінювання динаміки товарної структури дубових деревостанів. Зіставлено лісотипологічне і лісогосподарське районування для виокремлення регіону дослідження як передумови для створення регіональних нормативів ведення лісового господарства. Проаналізовано поширення дубових деревостанів у лісовому фонді регіону дослідження та визначено лісівничо-таксаційні показники на дослідних ділянках. Виявлено залежність між часткою ділових стовбурів і віком модальних дубових деревостанів вегетативного походження. Побудовано таблиці динаміки товарної структури модальних дубових деревостанів із урахуванням розподілу об’ємів ділових стовбурів за класами товщини, узгодженими з європейськими підходами щодо таксації круглих лісоматеріалів. Складаючи нормативи, застосовували моделі ходу росту модальних дубняків вегетативного походження Лівобережного Лісостепу України. Проведено порівняльний аналіз динаміки виходу ділової деревини в модальних дубняках за різними стандартами. За результатами порівняння розроблених для Слобожанського лісотипологічного району нормативів із нормативами, які розроблені для дубових насіннєвих деревостанів Лісостепу, виявлено, що в останніх вихід ділової деревини є істотно вищим, що насамперед пов’язане з лісорослинними умовами регіону та вегетативним походженням деревостанів.
{"title":"Динаміка товарної структури дубових деревостанів вегетативного походження Слобожанського лісотипологічного району","authors":"O. A. Girs, V. Pasternak, O. Slysh","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.3","url":null,"abstract":"Наведено огляд літературних джерел щодо оцінювання динаміки товарної структури дубових деревостанів. Зіставлено лісотипологічне і лісогосподарське районування для виокремлення регіону дослідження як передумови для створення регіональних нормативів ведення лісового господарства. Проаналізовано поширення дубових деревостанів у лісовому фонді регіону дослідження та визначено лісівничо-таксаційні показники на дослідних ділянках. Виявлено залежність між часткою ділових стовбурів і віком модальних дубових деревостанів вегетативного походження. Побудовано таблиці динаміки товарної структури модальних дубових деревостанів із урахуванням розподілу об’ємів ділових стовбурів за класами товщини, узгодженими з європейськими підходами щодо таксації круглих лісоматеріалів. Складаючи нормативи, застосовували моделі ходу росту модальних дубняків вегетативного походження Лівобережного Лісостепу України. Проведено порівняльний аналіз динаміки виходу ділової деревини в модальних дубняках за різними стандартами. За результатами порівняння розроблених для Слобожанського лісотипологічного району нормативів із нормативами, які розроблені для дубових насіннєвих деревостанів Лісостепу, виявлено, що в останніх вихід ділової деревини є істотно вищим, що насамперед пов’язане з лісорослинними умовами регіону та вегетативним походженням деревостанів.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"147 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133166993","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.9
S. I. Musienko, M. G. Rumyantsev, O. M. Tarnopilska, V. Bondarenko, V. A. Lukyanets, O. V. Kobets
На основі аналізу повидільної таксаційної бази даних ВО «Укрдержліспроект» визначено площу й запас рекреаційно-оздоровчих лісів у межах Лівобережної України. Виявлено, що найбільша частка площі цих лісів зосереджена в межах Лівобережного Степу (38,1 %), дещо менша (34,2 %) ? у Лівобережному Лісостепу, найменша (15,5 %) – у Лівобережному Поліссі. Видовий склад рекреаційно-оздоровчих лісів є різноманітним і суттєво різниться за кількістю лісоутворювальних порід залежно від природної зони. Виявлено, що в Лівобережному Поліссі найбільшою є частка площі лісів досліджуваної категорії в умовах свіжого субору, в Лівобережному Лісостепу – свіжого груду, а в Лівобережному Степу – сухого груду. Вікова структура насаджень у рекреаційно-оздоровчих лісах регіону досліджень є розбалансованою із суттєвим переважанням середньовікових насаджень (близько 60 % від загальної площі). Переважна більшість рекреаційно-оздоровчих лісів є середньоповнотними (із відносною повнотою 0,7–0,8) та ростуть за І–ІІ класами бонітету.
{"title":"Особливості лісового фонду рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України","authors":"S. I. Musienko, M. G. Rumyantsev, O. M. Tarnopilska, V. Bondarenko, V. A. Lukyanets, O. V. Kobets","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.9","url":null,"abstract":"На основі аналізу повидільної таксаційної бази даних ВО «Укрдержліспроект» визначено площу й запас рекреаційно-оздоровчих лісів у межах Лівобережної України. Виявлено, що найбільша частка площі цих лісів зосереджена в межах Лівобережного Степу (38,1 %), дещо менша (34,2 %) ? у Лівобережному Лісостепу, найменша (15,5 %) – у Лівобережному Поліссі. Видовий склад рекреаційно-оздоровчих лісів є різноманітним і суттєво різниться за кількістю лісоутворювальних порід залежно від природної зони. Виявлено, що в Лівобережному Поліссі найбільшою є частка площі лісів досліджуваної категорії в умовах свіжого субору, в Лівобережному Лісостепу – свіжого груду, а в Лівобережному Степу – сухого груду. Вікова структура насаджень у рекреаційно-оздоровчих лісах регіону досліджень є розбалансованою із суттєвим переважанням середньовікових насаджень (близько 60 % від загальної площі). Переважна більшість рекреаційно-оздоровчих лісів є середньоповнотними (із відносною повнотою 0,7–0,8) та ростуть за І–ІІ класами бонітету.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"136 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134320241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.97
O. Andreieva
Метою досліджень було оцінювання зміни за 2010–2019 рр. принадності насаджень ДП «Коростенське ЛМГ» для найпоширеніших комах-хвоєгризів: звичайного соснового пильщика – Diprion pini (Linnaeus, 1758) і рудого соснового пильщика – Neodiprion sertifer (Geoffroy, 1785) із ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), а також соснового шовкопряда – Dendrolimus pini (Linnaeus, 1758) із ряду лускокрилих (Lepidoptera). Виявлено, що за 2010–2019 рр. площа соснових насаджень у ДП «Коростенське ЛМГ» зменшилася на 1 036,7 га, або на 9,3 %. Принадність насаджень для формування осередків хвоєгризів, визначена за типом лісорослинних умов і відносною повнотою, мала тенденцію до збільшення, а визначена за віком – до зменшення. За сукупністю показників високу принадність насаджень для виникнення осередків рудого пильщика визначено на площі 65,4 га, звичайного соснового пильщика – на площі 40,7 га, соснового шовкопряда – на площі 61,7 га.
{"title":"Зміна принадності насаджень ДП «Коростенське ЛМГ» для комах-хвоєгризів","authors":"O. Andreieva","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.97","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.97","url":null,"abstract":"Метою досліджень було оцінювання зміни за 2010–2019 рр. принадності насаджень ДП «Коростенське ЛМГ» для найпоширеніших комах-хвоєгризів: звичайного соснового пильщика – Diprion pini (Linnaeus, 1758) і рудого соснового пильщика – Neodiprion sertifer (Geoffroy, 1785) із ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), а також соснового шовкопряда – Dendrolimus pini (Linnaeus, 1758) із ряду лускокрилих (Lepidoptera). Виявлено, що за 2010–2019 рр. площа соснових насаджень у ДП «Коростенське ЛМГ» зменшилася на 1 036,7 га, або на 9,3 %. Принадність насаджень для формування осередків хвоєгризів, визначена за типом лісорослинних умов і відносною повнотою, мала тенденцію до збільшення, а визначена за віком – до зменшення. За сукупністю показників високу принадність насаджень для виникнення осередків рудого пильщика визначено на площі 65,4 га, звичайного соснового пильщика – на площі 40,7 га, соснового шовкопряда – на площі 61,7 га.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"216 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133536217","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-23DOI: 10.33220/1026-3365.137.2020.3
V. Borodavka, O. Borodavka, O. M. Tarnopilska, V. V. Shevchuk
Надано оцінку успішності природного відновлення сосни звичайної на 5–6-річних зрубах рубок головного користування, проведених вузьколісосічним способом (ширина лісосік 50 м) у типі лісу вологий дубово-сосновий субір (В3-дС) в умовах Західного Полісся. Виявлено, що проведення вузьколісосічних рубок головного користування в соснових насадженнях забезпечує надійне й ефективне поновлення сосни природним шляхом. Густота 5–6-річного життєздатного природного підросту сосни на зрубах становить 9,2–17,3 тис.шт.?га-1. Успішність природного поновлення за шкалою УкрНДІЛГА оцінено як «добре». Частка життєздатного підросту сосни на дослідних ділянках становить 65–85 %, його розміщення на ділянці є рівномірним (частота трапляння перевищує 80 %). Наявна кількість природного поновлення сосни, за умови проведення рубок догляду в молодняках, має забезпечити формування нового покоління соснових насаджень на зрубах вузьколісосічних рубок головного користування. У разі недостатньої мінералізації ділянок відновлення відповідні заходи сприяння появі сходів сосни є необхідними, а створення культур, навіть часткового типу, на вузьколісосічних зрубах є недоцільним. Ключові слова: Pinus sylvestrys L., успішність природного відновлення, вузьколісосічний спосіб рубок, рубки головного користування.
{"title":"Особливості природного поновлення сосни звичайної в умовах вологого дубово-соснового субору на зрубах вузьколісосічних рубок у Західному Поліссі","authors":"V. Borodavka, O. Borodavka, O. M. Tarnopilska, V. V. Shevchuk","doi":"10.33220/1026-3365.137.2020.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.3","url":null,"abstract":"Надано оцінку успішності природного відновлення сосни звичайної на 5–6-річних зрубах рубок головного користування, проведених вузьколісосічним способом (ширина лісосік 50 м) у типі лісу вологий дубово-сосновий субір (В3-дС) в умовах Західного Полісся. Виявлено, що проведення вузьколісосічних рубок головного користування в соснових насадженнях забезпечує надійне й ефективне поновлення сосни природним шляхом. Густота 5–6-річного життєздатного природного підросту сосни на зрубах становить 9,2–17,3 тис.шт.?га-1. Успішність природного поновлення за шкалою УкрНДІЛГА оцінено як «добре». Частка життєздатного підросту сосни на дослідних ділянках становить 65–85 %, його розміщення на ділянці є рівномірним (частота трапляння перевищує 80 %). Наявна кількість природного поновлення сосни, за умови проведення рубок догляду в молодняках, має забезпечити формування нового покоління соснових насаджень на зрубах вузьколісосічних рубок головного користування. У разі недостатньої мінералізації ділянок відновлення відповідні заходи сприяння появі сходів сосни є необхідними, а створення культур, навіть часткового типу, на вузьколісосічних зрубах є недоцільним. \u0000Ключові слова: Pinus sylvestrys L., успішність природного відновлення, вузьколісосічний спосіб рубок, рубки головного користування.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123685715","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2019-11-26DOI: 10.33220/1026-3365.134.2019.124
V. Meshkova, Y. Koshelyaeva
The aim of this work was to define the features of the age structure of the silver birch stands in the Left-Bank Forest-Steppe considering forest site conditions, origin, site index and proportion of this species in the forest composition. Survival of silver birch in almost all age classes was the lowest in the relatively poor forest site conditions. The mean weighted age classes of silver birch are IV.8 in vegetative stands and IV.6 – in artificial seed stands. For all origins, the mean weighted age classes are V.1 for Sumy Region and IV.6 – for Kharkiv and Poltava Regions. The stands of the lower productivity have the least longevity. Survival of pure and almost pure stands (silver birch make 90 % of all the trees) is the lowest. At that, it is the highest in Sumy Region.
{"title":"Age structure of the birch stands in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine","authors":"V. Meshkova, Y. Koshelyaeva","doi":"10.33220/1026-3365.134.2019.124","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.124","url":null,"abstract":"The aim of this work was to define the features of the age structure of the silver birch stands in the Left-Bank Forest-Steppe considering forest site conditions, origin, site index and proportion of this species in the forest composition. Survival of silver birch in almost all age classes was the lowest in the relatively poor forest site conditions. The mean weighted age classes of silver birch are IV.8 in vegetative stands and IV.6 – in artificial seed stands. For all origins, the mean weighted age classes are V.1 for Sumy Region and IV.6 – for Kharkiv and Poltava Regions. The stands of the lower productivity have the least longevity. Survival of pure and almost pure stands (silver birch make 90 % of all the trees) is the lowest. At that, it is the highest in Sumy Region.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131020490","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.65
M. A. Bondaruk, O. G. Tselishchev
У роботі наведено аналіз проблеми прогресивного розвитку адвентизації флори України, актуальності питань щодо інвентаризації різноманітності адвентивних видів і моніторингу стану їхніх популяцій, дослідження фітоінвазій у лісових фітоценозах. Згідно з положеннями, передбаченими Глобальною та Європейською стратегіями розвитку щодо необхідності контролю інвазії та інтродукції неаборигенних адвентивних видів у природні та синантропізовані місцезростання (процес неофітізації) та запровадження моніторингу їхньої чисельності та поширення, проведено дослідження щодо забруднення лісових фітоценозів неаборигенними видами судинних рослин (їхньої рясності-покриття та участі у складі рослинного покриву, розповсюдження в межах Лісостепового регіону та за його окремими адміністративними областями). Апробовано методичні підходи із визначенням адвентивних і високоінвазійних видів, застосуванням індексів адвентизації й модернізації лісової флори для організації моніторингу інвазій неаборигенних видів рослин у лісові фітоценози. Об’єкти досліджень – ділянки моніторингу 1-го рівня (642 ділянки) у межах Лісостепу України.
{"title":"АДВЕНТИВНА КОМПОНЕНТА ЛІСОВИХ ФІТОЦЕНОЗІВ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"M. A. Bondaruk, O. G. Tselishchev","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.65","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.65","url":null,"abstract":"У роботі наведено аналіз проблеми прогресивного розвитку адвентизації флори України, актуальності питань щодо інвентаризації різноманітності адвентивних видів і моніторингу стану їхніх популяцій, дослідження фітоінвазій у лісових фітоценозах. Згідно з положеннями, передбаченими Глобальною та Європейською стратегіями розвитку щодо необхідності контролю інвазії та інтродукції неаборигенних адвентивних видів у природні та синантропізовані місцезростання (процес неофітізації) та запровадження моніторингу їхньої чисельності та поширення, проведено дослідження щодо забруднення лісових фітоценозів неаборигенними видами судинних рослин (їхньої рясності-покриття та участі у складі рослинного покриву, розповсюдження в межах Лісостепового регіону та за його окремими адміністративними областями). Апробовано методичні підходи із визначенням адвентивних і високоінвазійних видів, застосуванням індексів адвентизації й модернізації лісової флори для організації моніторингу інвазій неаборигенних видів рослин у лісові фітоценози. Об’єкти досліджень – ділянки моніторингу 1-го рівня (642 ділянки) у межах Лісостепу України.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"108 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123690804","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.142
I. M. Ustsky, O. Mykhailichenko
Гранулометричний склад дерново-підзолистого ґрунту, вміст вологи на різній глибині в осередках всихання та в здоровій частині соснового насадження VІ класу віку, ураженого кореневою губкою, вивчали шляхом закладання свердловин до глибини 1.5 м. Результати аналізів свідчать, що чим більший вміст фізичної глини у верхніх 10–30 см ґрунту, тим гірший стан насадження і, навпаки, за збільшення частки фізичної глини в ґрунтових шарах на глибині 110–130 см він покращується. У шарах ґрунту на глибині 130–150 см за збільшення частки фізичного піску зростають дренаж і втрата вологи, а стан насадження погіршується. За збільшення частки фізичної глини в цих шарах волога затримується, що позитивно впливає на стан насадження. Безпосереднє потрапляння опадів на поверхню ґрунту через прогалини осередків усихання залежно від їхньої площі може збільшити водний баланс насадження на 5–25 мм. Враховуючи загальне зменшення приросту дерев в осередках всихання і частково в міжосередковому просторі в зв’язку з хронічним впливом патологічного процесу, додаткове надходження вологи через прогалини осередків всихання реалізуються в прирості частини насадження зі збереженою структурою.
{"title":"ГРАНУЛОМЕТРИЧНИЙ СКЛАД ҐРУНТУ В КУЛЬТУРАХ СОСНИ, УРАЖЕНИХ КОРЕНЕВОЮ ГУБКОЮ, ТА ВОДНИЙ РЕЖИМ В ОСЕРЕДКАХ УСИХАННЯ","authors":"I. M. Ustsky, O. Mykhailichenko","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.142","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.142","url":null,"abstract":"Гранулометричний склад дерново-підзолистого ґрунту, вміст вологи на різній глибині в осередках всихання та в здоровій частині соснового насадження VІ класу віку, ураженого кореневою губкою, вивчали шляхом закладання свердловин до глибини 1.5 м. Результати аналізів свідчать, що чим більший вміст фізичної глини у верхніх 10–30 см ґрунту, тим гірший стан насадження і, навпаки, за збільшення частки фізичної глини в ґрунтових шарах на глибині 110–130 см він покращується. У шарах ґрунту на глибині 130–150 см за збільшення частки фізичного піску зростають дренаж і втрата вологи, а стан насадження погіршується. За збільшення частки фізичної глини в цих шарах волога затримується, що позитивно впливає на стан насадження. Безпосереднє потрапляння опадів на поверхню ґрунту через прогалини осередків усихання залежно від їхньої площі може збільшити водний баланс насадження на 5–25 мм. Враховуючи загальне зменшення приросту дерев в осередках всихання і частково в міжосередковому просторі в зв’язку з хронічним впливом патологічного процесу, додаткове надходження вологи через прогалини осередків всихання реалізуються в прирості частини насадження зі збереженою структурою.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125588734","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.112
I. Shyshkanynets, V. Mazepa
Досліджено вплив кліматичних показників на радіальний приріст бука в середньовікових деревостанах та особливості його формування в гірських умовах на схилах різної експозиції. Річні прирости букових деревостанів, що ростуть на схилах північної експозиції, дещо тісніше корелюють з кліматичними показниками, ніж прирости тих, що ростуть на південних схилах. Виявлено кореляційні зв’язки та отримано регресивні моделі взаємозв’язку радіального приросту букових деревостанів із комплексом кліматичних показників за вегетаційний період: дефіцитом вологи, вологістю повітря, середньорічною температурою повітря та кількістю опадів. У середньовікових букових деревостанах найбільш суттєво на радіальний приріст впливають вологість і температура повітря. Виявлено значення кліматичних показників, за яких визначено мінімальні або максимальні радіальні прирости букових деревостанів. За середньої багаторічної температури повітря 11–12°С, дефіциту вологи повітря 3–4 мб, зі збільшенням кількості опадів до 800–1100 мм і вологості повітря до 76–80 % значення радіального приросту бука є максимальним і становить 1,92–2,28 мм.
{"title":"ВПЛИВ КЛІМАТУ НА РАДІАЛЬНИЙ ПРИРІСТ БУКА В СЕРЕДНЬОВІКОВИХ ДЕРЕВОСТАНАХ У ВЕРХІВ’Ї БАСЕЙНУ РІЧКИ ЛАТОРИЦЯ","authors":"I. Shyshkanynets, V. Mazepa","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.112","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.112","url":null,"abstract":"Досліджено вплив кліматичних показників на радіальний приріст бука в середньовікових деревостанах та особливості його формування в гірських умовах на схилах різної експозиції. Річні прирости букових деревостанів, що ростуть на схилах північної експозиції, дещо тісніше корелюють з кліматичними показниками, ніж прирости тих, що ростуть на південних схилах. Виявлено кореляційні зв’язки та отримано регресивні моделі взаємозв’язку радіального приросту букових деревостанів із комплексом кліматичних показників за вегетаційний період: дефіцитом вологи, вологістю повітря, середньорічною температурою повітря та кількістю опадів. У середньовікових букових деревостанах найбільш суттєво на радіальний приріст впливають вологість і температура повітря. Виявлено значення кліматичних показників, за яких визначено мінімальні або максимальні радіальні прирости букових деревостанів. За середньої багаторічної температури повітря 11–12°С, дефіциту вологи повітря 3–4 мб, зі збільшенням кількості опадів до 800–1100 мм і вологості повітря до 76–80 % значення радіального приросту бука є максимальним і становить 1,92–2,28 мм.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"84 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116101413","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.3
O. Andrushchenko, M. Н. Rumіantsev, O. B. Bondar
Для вікового ряду природних дубових насаджень насіннєвого походження, що ростуть у свіжій та вологій ясенево-липовій діброві в межах південно-східного Лісостепу України (ДП «Скрипаївське НДЛГ»), визначено видовий склад, біомасу, вологість основних видів живого надґрунтового покриву та рівномірність його розповсюдження по площі. Виявлено, що найбільш розвиненим був живий надґрунтовий покрив під наметом низькоповнотного (0,65) 157-річного дубового насадження, а найменш розвиненим – під наметом високоповнотного (0,90) середньовікового насадження. У дубових насадженнях різного віку свіжої ясенево-липової діброви в складі живого надґрунтового покриву переважає осока волосиста (Carex pilosa Scop.). До числа характерних видів також належать зірочник ланцетолистий (Stellaria holostea L.), куцоніжка лісова (Brachypodium sylvatica (Huds) Beauv.), чина весняна (Lathyrus vernus L.) та будра плющевидна (Glechoma hederacea L.). У дубових насадженнях вологої ясенево-липової діброви біомаса осоки волосистої в 194-річному насадженні є в 1,3 разу вищою, ніж у 79-річному насадженні. Під наметом дубових насаджень вологої ясенево-липової діброви загальне проективне покриття трав’яним ярусом становить 30–40 % з переважанням у складі осоки волосистої, яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.), копитняка європейського (Asarum europaeum L.) та купини духмяної (Polygonatum odoratum L.).
{"title":"Живий надґрунтовий покрив у природних дубових насадженнях південно-східного Лісостепу України","authors":"O. Andrushchenko, M. Н. Rumіantsev, O. B. Bondar","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.3","url":null,"abstract":"Для вікового ряду природних дубових насаджень насіннєвого походження, що ростуть у свіжій та вологій ясенево-липовій діброві в межах південно-східного Лісостепу України (ДП «Скрипаївське НДЛГ»), визначено видовий склад, біомасу, вологість основних видів живого надґрунтового покриву та рівномірність його розповсюдження по площі. Виявлено, що найбільш розвиненим був живий надґрунтовий покрив під наметом низькоповнотного (0,65) 157-річного дубового насадження, а найменш розвиненим – під наметом високоповнотного (0,90) середньовікового насадження. У дубових насадженнях різного віку свіжої ясенево-липової діброви в складі живого надґрунтового покриву переважає осока волосиста (Carex pilosa Scop.). До числа характерних видів також належать зірочник ланцетолистий (Stellaria holostea L.), куцоніжка лісова (Brachypodium sylvatica (Huds) Beauv.), чина весняна (Lathyrus vernus L.) та будра плющевидна (Glechoma hederacea L.). У дубових насадженнях вологої ясенево-липової діброви біомаса осоки волосистої в 194-річному насадженні є в 1,3 разу вищою, ніж у 79-річному насадженні. Під наметом дубових насаджень вологої ясенево-липової діброви загальне проективне покриття трав’яним ярусом становить 30–40 % з переважанням у складі осоки волосистої, яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.), копитняка європейського (Asarum europaeum L.) та купини духмяної (Polygonatum odoratum L.).","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132432075","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-12-03DOI: 10.33220/1026-3365.133.2018.78
I. Koval, V. Voron, S. Sydorenko
Визначено особливості депонування вуглецю в молодому сосновому насадженні Лівобережного Лісостепу, пошкодженому низовою пожежею, за нормативами оцінювання компонентів надземної фітомаси в насадженнях та дендрохронологічними методами, які дали можливість кількісно оцінити динаміку депонування вуглецю в стовбуровій масі деревини Pinus sylvestris L. За нормативами П. І. Лакиди, втрати депонованого вуглецю для компонентів надземної фітомаси на пошкоджених пожежею пробних площах становили 22–30 % проти контролю. Дендрохронологічними методами виявлено, що маса вуглецю в стовбурах дерев варіює протягом онтогенезу. Накопичення вуглецю в стовбуровій деревині суттєво не відрізнялося в контролі та пошкодженому вогнем насадженні протягом допожежного періоду (2006–2010 рр.), але впродовж післяпожежного періоду (2011–2017 рр.) відбувалося збільшення продукування вуглецю в стовбуровій деревині сосни пошкодженого насадження на 20 % унаслідок інтенсивного відпаду дерев, за рахунок яких покращилися умови освітлення та живлення для дерев, що залишилися живими. Швидкість акумулювання вуглецю в стовбурах дерев коливалася протягом онтогенезу, і водночас його маса збільшувався з віком дерев. При цьому запаси вуглецю всохлих дерев не було враховано. Приріст маси депонованого вуглецю після пожежі став інтенсивнішим, ніж на контролі, однак не компенсував загальні втрати від пожежі.
左岸森林草原受草原火灾破坏的幼松人工林固碳的特殊性是通过人工林地上植物体成分评估标准和树木年代学方法确定的，这使得对欧洲赤松（Pinus sylvestris L.）茎干固碳动态的量化成为可能。根据 P. I. Lakida 的标准，与对照组相比，受火灾破坏的试验区地上植物体各组成部分的碳沉积损失为 22-30%。树木年代学方法显示，树干中的碳质量在生长过程中会发生变化。在火灾前（2006-2010 年），对照区和火灾受损区的松树干木碳积累量没有显著差异，但在火灾后（2011-2017 年），由于树木大量死亡，改善了存活树木的光照和营养条件，受损区松树干木的碳产生量增加了 20%。树干中的碳积累率在生长过程中有所波动，而其质量则随着树龄的增加而增加。死亡树木的碳储量未考虑在内。与对照组相比，火灾后沉积碳量的增加更为显著，但并不能弥补火灾造成的全部损失。
{"title":"ДЕПОНУВАННЯ ВУГЛЕЦЮ В ПІРОГЕННО ПОШКОДЖЕНИХ СОСНОВИХ МОЛОДНЯКАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ","authors":"I. Koval, V. Voron, S. Sydorenko","doi":"10.33220/1026-3365.133.2018.78","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.78","url":null,"abstract":"Визначено особливості депонування вуглецю в молодому сосновому насадженні Лівобережного Лісостепу, пошкодженому низовою пожежею, за нормативами оцінювання компонентів надземної фітомаси в насадженнях та дендрохронологічними методами, які дали можливість кількісно оцінити динаміку депонування вуглецю в стовбуровій масі деревини Pinus sylvestris L. За нормативами П. І. Лакиди, втрати депонованого вуглецю для компонентів надземної фітомаси на пошкоджених пожежею пробних площах становили 22–30 % проти контролю. Дендрохронологічними методами виявлено, що маса вуглецю в стовбурах дерев варіює протягом онтогенезу. Накопичення вуглецю в стовбуровій деревині суттєво не відрізнялося в контролі та пошкодженому вогнем насадженні протягом допожежного періоду (2006–2010 рр.), але впродовж післяпожежного періоду (2011–2017 рр.) відбувалося збільшення продукування вуглецю в стовбуровій деревині сосни пошкодженого насадження на 20 % унаслідок інтенсивного відпаду дерев, за рахунок яких покращилися умови освітлення та живлення для дерев, що залишилися живими. Швидкість акумулювання вуглецю в стовбурах дерев коливалася протягом онтогенезу, і водночас його маса збільшувався з віком дерев. При цьому запаси вуглецю всохлих дерев не було враховано. Приріст маси депонованого вуглецю після пожежі став інтенсивнішим, ніж на контролі, однак не компенсував загальні втрати від пожежі.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133965784","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：