Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.95
О. А. Борсук, С. Г. Сидоренко
Оцінено кількість і площу пожеж на території Чорнобильської зони відчуження внаслідок ведення бойових дій. Визначено точність різних підходів до моніторингу ландшафтних пожеж засобами ДЗЗ. Показано, що сенсори MODIS спроможні виявити 46 % пожеж, а VIIRS – 69 %. Порівняння площі пожеж різними методами дає підстави вважати, що сервіс RDA від EFFIS фіксує 78 % площі пожеж та є найточнішим засобом моніторингу, але водночас поступається комбінації ручної ідентифікації та визначення площі згарищ (MODIS&VIIRS + Sentinel-2 & Landsat 8,9). Упродовж окупації на території зони відчуження ЧАЕС зафіксовано пожежі в природних комплексах на площі близько 13 989,6 га, зокрема 3 489 га – у лісах. Визначено, що середні кількість і площа пожеж збільшилися, порівнюючи з аналогічним періодом минулих років (1994–2021 рр.). Так, кількість пожеж підвищилася від 7,65 до 48 випадків (більше ніж у 6 разів); площа пожеж збільшилася з 26,4 га до 13 989,6 га (у 529,9 разу).
{"title":"Моніторинг пожеж у природних комплексах Чорнобильської зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення під впливом російської агресії","authors":"О. А. Борсук, С. Г. Сидоренко","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.95","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.95","url":null,"abstract":"Оцінено кількість і площу пожеж на території Чорнобильської зони відчуження внаслідок ведення бойових дій. Визначено точність різних підходів до моніторингу ландшафтних пожеж засобами ДЗЗ. Показано, що сенсори MODIS спроможні виявити 46 % пожеж, а VIIRS – 69 %. Порівняння площі пожеж різними методами дає підстави вважати, що сервіс RDA від EFFIS фіксує 78 % площі пожеж та є найточнішим засобом моніторингу, але водночас поступається комбінації ручної ідентифікації та визначення площі згарищ (MODIS&VIIRS + Sentinel-2 & Landsat 8,9). Упродовж окупації на території зони відчуження ЧАЕС зафіксовано пожежі в природних комплексах на площі близько 13 989,6 га, зокрема 3 489 га – у лісах. Визначено, що середні кількість і площа пожеж збільшилися, порівнюючи з аналогічним періодом минулих років (1994–2021 рр.). Так, кількість пожеж підвищилася від 7,65 до 48 випадків (більше ніж у 6 разів); площа пожеж збільшилася з 26,4 га до 13 989,6 га (у 529,9 разу).","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124749663","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.85
Ю. І. Андрусяк
Оцінено вплив способів передпосівного зберігання жолудів дуба звичайного (Quercus robur L.) на рівень їхньої ґрунтової схожості. Задля виконання поставленого завдання на території лісосічного фонду державного підприємства «Герцаївське держспецлісництво Агропромислового Комплексу» з-під намету лісу було відібрано 2 000 жолудів, а з плюсових дерев сусіднього Валя-Кузьминського лісництва Чернівецького лісгоспу – 2 000 жолудів. Виявлено, що кількість потенційно схожих жолудів, рівень ґрунтової схожості та вихід стандартного садивного матеріалу дуба були найвищими у варіанті передпосівного зберігання жолудів традиційним траншейним способом та в проточній воді. Ґрунтова схожість жолудів із насіння місцевого походження сягала в цих варіантах 88,9 і 86,7 % відповідно, а жолудів із покращеними спадковими властивостями – 90,7 і 88,6 % відповідно. Найнижчий вихід стандартного садивного матеріалу (43–44 %) і найвищу частку загиблих сіянців (26 %) виявлено у варіанті передпосівного зберігання жолудів у погребі з піском.
{"title":"Вплив способу передпосівного зберігання жолудів дуба звичайного на рівень їхньої грунтової схожості та вихід стандартного садивного матеріалу","authors":"Ю. І. Андрусяк","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.85","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.85","url":null,"abstract":"Оцінено вплив способів передпосівного зберігання жолудів дуба звичайного (Quercus robur L.) на рівень їхньої ґрунтової схожості. Задля виконання поставленого завдання на території лісосічного фонду державного підприємства «Герцаївське держспецлісництво Агропромислового Комплексу» з-під намету лісу було відібрано 2 000 жолудів, а з плюсових дерев сусіднього Валя-Кузьминського лісництва Чернівецького лісгоспу – 2 000 жолудів. Виявлено, що кількість потенційно схожих жолудів, рівень ґрунтової схожості та вихід стандартного садивного матеріалу дуба були найвищими у варіанті передпосівного зберігання жолудів традиційним траншейним способом та в проточній воді. Ґрунтова схожість жолудів із насіння місцевого походження сягала в цих варіантах 88,9 і 86,7 % відповідно, а жолудів із покращеними спадковими властивостями – 90,7 і 88,6 % відповідно. Найнижчий вихід стандартного садивного матеріалу (43–44 %) і найвищу частку загиблих сіянців (26 %) виявлено у варіанті передпосівного зберігання жолудів у погребі з піском.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114072493","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.13
С. І. Мусієнко, О. М. Тарнопільська, В. В. Бондаренко, В. А. Лук'янець, Олександр Кобець, Т. Д. Костяшкіна
На основі аналізу повидільної таксаційної бази даних «Лісовий фонд» ВО «Укрдержліспроект», матеріалів лісовпорядкування та з урахуванням природних особливостей місцевості й цільового призначення лісових насаджень здійснено ландшафтно-рекреаційне оцінювання рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України. Виявлено, що вони характеризуються порівняно невисоким ступенем рекреаційного навантаження. В рекреаційно-оздоровчих лісах Лівобережної України переважає закритий тип ландшафту, частка площі якого становить 85,1 %. За естетичною оцінкою переважна більшість таких лісів належать до другого та третього класів, середній клас становить 2,5 бала. Невисока естетична оцінка рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України пов’язана з переважанням чистих за складом деревостанів, а також таких, що сформовані з аборигенних деревних видів. Покращити естетичну оцінку насаджень можливо шляхом уведення рідкісних або інтродукованих видів, які б підвищували контрастність пейзажів.
{"title":"Ландшафтно-рекреаційна оцінка рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України","authors":"С. І. Мусієнко, О. М. Тарнопільська, В. В. Бондаренко, В. А. Лук'янець, Олександр Кобець, Т. Д. Костяшкіна","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.13","url":null,"abstract":"На основі аналізу повидільної таксаційної бази даних «Лісовий фонд» ВО «Укрдержліспроект», матеріалів лісовпорядкування та з урахуванням природних особливостей місцевості й цільового призначення лісових насаджень здійснено ландшафтно-рекреаційне оцінювання рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України. Виявлено, що вони характеризуються порівняно невисоким ступенем рекреаційного навантаження. В рекреаційно-оздоровчих лісах Лівобережної України переважає закритий тип ландшафту, частка площі якого становить 85,1 %. За естетичною оцінкою переважна більшість таких лісів належать до другого та третього класів, середній клас становить 2,5 бала. Невисока естетична оцінка рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережної України пов’язана з переважанням чистих за складом деревостанів, а також таких, що сформовані з аборигенних деревних видів. Покращити естетичну оцінку насаджень можливо шляхом уведення рідкісних або інтродукованих видів, які б підвищували контрастність пейзажів.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129850179","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.33220/1026-3365.140.2022.3
V. Meshkova, O. Kuznetsova, N. Khimenko
The “Ukrderzhlisproekt” Ukrainian State Forest Management Planning Association Database by 2017 was analysed for Donetsk, Kharkiv and Sumy Regional Forest and Hunting Management Administrations (RFHMA) to recognize the distribution of forest-covered area, area with Ulmus sp. as a main forest-forming species, and area of subcompartments with Ulmus sp. in the stand composition by forest site condition (FSC) types. Forests of Donetsk, Kharkiv and Sumy RFHMA are located in 16, 17 and 16 FSC types, with Ulmus sp. in 14, 13 and 11 FSC types, and with Ulmus sp. as the main forest-forming species in 11, 9 and 8 FSC types, respectively. U. minor is the most common; U. glabra is the least common. U. pumila dominates in Donetsk RFHMA and is absent in Sumy RFHMA. U. laevis is most common in Kharkiv RFHMA. U. minor prefers fresh and dry fertile FSC. U. laevis in Donetsk RFHMA prefers dry and fresh fertile FSC types, in Kharkiv RFHMA fresh fertile FSC types, in Sumy RFHMA fresh relatively poor, relatively fertile and fertile FSC types. U. pumila In Donetsk RFHMA prefers dry relatively fertile FSC, in Kharkiv RFHMA fresh fertile FSC, in Sumy RFHMA fresh relatively poor FSC, fresh relatively fertile FSC and moist fresh relatively fertile FSC. U. glabra prevails in moist relatively fertile FSC types, and in Kharkiv RFHMA also widely spread in fresh fertile FSC types.
{"title":"Occurrence of Ulmus L. in the different forest site conditions of eastern Ukraine","authors":"V. Meshkova, O. Kuznetsova, N. Khimenko","doi":"10.33220/1026-3365.140.2022.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.140.2022.3","url":null,"abstract":"The “Ukrderzhlisproekt” Ukrainian State Forest Management Planning Association Database by 2017 was analysed for Donetsk, Kharkiv and Sumy Regional Forest and Hunting Management Administrations (RFHMA) to recognize the distribution of forest-covered area, area with Ulmus sp. as a main forest-forming species, and area of subcompartments with Ulmus sp. in the stand composition by forest site condition (FSC) types. Forests of Donetsk, Kharkiv and Sumy RFHMA are located in 16, 17 and 16 FSC types, with Ulmus sp. in 14, 13 and 11 FSC types, and with Ulmus sp. as the main forest-forming species in 11, 9 and 8 FSC types, respectively. U. minor is the most common; U. glabra is the least common. U. pumila dominates in Donetsk RFHMA and is absent in Sumy RFHMA. U. laevis is most common in Kharkiv RFHMA. U. minor prefers fresh and dry fertile FSC. U. laevis in Donetsk RFHMA prefers dry and fresh fertile FSC types, in Kharkiv RFHMA fresh fertile FSC types, in Sumy RFHMA fresh relatively poor, relatively fertile and fertile FSC types. U. pumila In Donetsk RFHMA prefers dry relatively fertile FSC, in Kharkiv RFHMA fresh fertile FSC, in Sumy RFHMA fresh relatively poor FSC, fresh relatively fertile FSC and moist fresh relatively fertile FSC. U. glabra prevails in moist relatively fertile FSC types, and in Kharkiv RFHMA also widely spread in fresh fertile FSC types.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114664174","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.33220/1026-3365.140.2022.64
Т. В. Кучерявенко
У насадженнях Містківського лісництва ДП «Сватівське ЛМГ» Луганського ОУЛМГ досліджували динаміку вильоту жуків ясенової смарагдової вузькотілої златки (ЯСВЗ) з модельних дерев ясена звичайного (Fraxinus excelsior) та ясена зеленого (F. pennsylvanica), зокрема дерев ясена звичайного, відібраних у сухому та свіжому груді. Перші льотні отвори виявлено 14 червня, а останні – 4 липня на деревах обох видів ясена. Динаміка вильоту імаго ЯСВЗ з дерев двох видів ясена достовірно корелювала та мала три хвилі. Коефіцієнти кореляції між часткою жуків ЯСВЗ, що вилетіли в різні дати з модельних дерев ясена звичайного та ясена зеленого, та відносною вологістю повітря не є значущими. З модельних дерев ясена зеленого вилетіла більша кількість жуків ЯСВЗ, ніж з модельних дерев ясена звичайного. У другій половині періоду спостережень із дерева ясена звичайного, яке росло у свіжому груді, вилітало достовірно більше жуків, ніж з дерева, що росло в сухому груді (59,0 % від усієї кількості жуків, що вилетіли з цих дерев).
{"title":"Динаміка льоту ясенової смарагдової вузькотілої златки Agrilus planipennis у Луганській області","authors":"Т. В. Кучерявенко","doi":"10.33220/1026-3365.140.2022.64","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.140.2022.64","url":null,"abstract":"У насадженнях Містківського лісництва ДП «Сватівське ЛМГ» Луганського ОУЛМГ досліджували динаміку вильоту жуків ясенової смарагдової вузькотілої златки (ЯСВЗ) з модельних дерев ясена звичайного (Fraxinus excelsior) та ясена зеленого (F. pennsylvanica), зокрема дерев ясена звичайного, відібраних у сухому та свіжому груді. Перші льотні отвори виявлено 14 червня, а останні – 4 липня на деревах обох видів ясена. Динаміка вильоту імаго ЯСВЗ з дерев двох видів ясена достовірно корелювала та мала три хвилі. Коефіцієнти кореляції між часткою жуків ЯСВЗ, що вилетіли в різні дати з модельних дерев ясена звичайного та ясена зеленого, та відносною вологістю повітря не є значущими. З модельних дерев ясена зеленого вилетіла більша кількість жуків ЯСВЗ, ніж з модельних дерев ясена звичайного. У другій половині періоду спостережень із дерева ясена звичайного, яке росло у свіжому груді, вилітало достовірно більше жуків, ніж з дерева, що росло в сухому груді (59,0 % від усієї кількості жуків, що вилетіли з цих дерев).","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"767 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132132743","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.33220/1026-3365.140.2022.22
В. С. Ющик, М. Г. Румянцев, Олександр Кобець, О. І. Борисенко, Ольга Тупчій, В. В. Бондаренко
За матеріалами лісовпорядкування (таксаційної повидільної бази даних) оцінено розподіл загальної площі вкритих лісовою рослинністю ділянок у межах Харківської області за переважаючими породами. Проаналізовано розподіл площі та запасу соснових насаджень за категоріями лісів та їхню вікову структуру за походженням. Визначено основні таксаційні показники за класами віку та походженням соснових насаджень. Виявлено, що вікова структура соснових лісів є розбалансованою із переважанням як за площею, так і за запасом пристиглих сосняків природного походження та середньовікових сосняків штучного походження. Розраховано показники використання лісорослинного потенціалу сосновими насадженнями за співвідношенням фактичної та потенційної продуктивності. З урахуванням походження та категорій лісів побудовано таблиці продуктивності, які доцільно застосовувати для аналізу особливостей росту соснових насаджень регіону, а також під час визначення обсягів лісогосподарських заходів та черговості їхнього проведення.
{"title":"Функціональне значення, вікова структура та продуктивність соснових насаджень Харківщини","authors":"В. С. Ющик, М. Г. Румянцев, Олександр Кобець, О. І. Борисенко, Ольга Тупчій, В. В. Бондаренко","doi":"10.33220/1026-3365.140.2022.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.140.2022.22","url":null,"abstract":"За матеріалами лісовпорядкування (таксаційної повидільної бази даних) оцінено розподіл загальної площі вкритих лісовою рослинністю ділянок у межах Харківської області за переважаючими породами. Проаналізовано розподіл площі та запасу соснових насаджень за категоріями лісів та їхню вікову структуру за походженням. Визначено основні таксаційні показники за класами віку та походженням соснових насаджень. Виявлено, що вікова структура соснових лісів є розбалансованою із переважанням як за площею, так і за запасом пристиглих сосняків природного походження та середньовікових сосняків штучного походження. Розраховано показники використання лісорослинного потенціалу сосновими насадженнями за співвідношенням фактичної та потенційної продуктивності. З урахуванням походження та категорій лісів побудовано таблиці продуктивності, які доцільно застосовувати для аналізу особливостей росту соснових насаджень регіону, а також під час визначення обсягів лісогосподарських заходів та черговості їхнього проведення.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124942683","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.33220/1026-3365.140.2022.42
Н. Ю. Висоцька, О. Б. Приходько, М. Г. Румянцев, В. С. Ющик, А. В. Головченко, Володимир Михайлович Кравченко
Визначено біометричні показники та масу однорічних сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), вирощених у касетах Plantek 64FD із різним складом субстрату. Закладено шість дослідних варіантів із різним співвідношенням основних компонентів субстрату – торфу (верхового), супіщаного ґрунту та агроперліту. Виявлено, що сіянці сосни звичайної, вирощені в касетах зі складом субстрату, який містить супіщаний ґрунт обсягом 20–45 % від загального об’єму, характеризуються нижчими значеннями середньої висоти та загальної маси в повітряно-сухому стані, ніж сіянці, вирощені на торфі з додаванням свіжої тирси. Проте в першому варіанті зареєстровано вищі значення середнього діаметра на рівні кореневої шийки, а також співвідношення мас кореневої і надземної частин та частки маси коріння від загальної маси сіянців. Найвищими значеннями біометричних показників та маси в повітряно-сухому стані характеризувалися сіянці сосни, вирощені в касетах на суміші торфу та агроперліту в співвідношенні за об’ємом 90:10. Результати досліджень враховано під час розроблення проєкту національного стандарту України «Садивний матеріал сосни звичайної із закритою кореневою системою. Технічні умови».
{"title":"Ріст і маса сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою залежно від складу субстрату в ДП «Лиманське лісове господарство»","authors":"Н. Ю. Висоцька, О. Б. Приходько, М. Г. Румянцев, В. С. Ющик, А. В. Головченко, Володимир Михайлович Кравченко","doi":"10.33220/1026-3365.140.2022.42","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.140.2022.42","url":null,"abstract":"Визначено біометричні показники та масу однорічних сіянців сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), вирощених у касетах Plantek 64FD із різним складом субстрату. Закладено шість дослідних варіантів із різним співвідношенням основних компонентів субстрату – торфу (верхового), супіщаного ґрунту та агроперліту. Виявлено, що сіянці сосни звичайної, вирощені в касетах зі складом субстрату, який містить супіщаний ґрунт обсягом 20–45 % від загального об’єму, характеризуються нижчими значеннями середньої висоти та загальної маси в повітряно-сухому стані, ніж сіянці, вирощені на торфі з додаванням свіжої тирси. Проте в першому варіанті зареєстровано вищі значення середнього діаметра на рівні кореневої шийки, а також співвідношення мас кореневої і надземної частин та частки маси коріння від загальної маси сіянців. Найвищими значеннями біометричних показників та маси в повітряно-сухому стані характеризувалися сіянці сосни, вирощені в касетах на суміші торфу та агроперліту в співвідношенні за об’ємом 90:10. Результати досліджень враховано під час розроблення проєкту національного стандарту України «Садивний матеріал сосни звичайної із закритою кореневою системою. Технічні умови».","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125570350","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.33220/1026-3365.140.2022.32
В. П. Кічура, А. В. Кічура
Досліджено характер розподілу дерев Abies alba Mill. за класами Крафта в умовно-одновікових високоповнотних зімкнених (рубки догляду не проводили) і модальних (проведено рубки догляду низької й помірної інтенсивності) деревостанах Карпат. Отримано середню відносну репрезентованість дерев у насадженнях за класами Крафта залежно від природних ступенів товщини й середніх діаметрів деревостанів. Виявлено, що здійснення рубок догляду (формування) за слабкого та помірного зріджування сприяє відносному збільшенню в насадженнях кількості панівних і, відповідно, зменшенню пригнічених дерев. Формування деревостанів за такої інтенсивності є близьким до природного процесу виховання насаджень, коли рубки догляду не проводять зовсім. У разі інтенсивності рубок догляду, більшої за помірну, що можливо тільки у випадку відбору до рубки не тільки пригнічених (V і IV класів Крафта), але й панівних дерев (ІІІ, ІІ і, навіть, І класів Крафта), пропонується дотримуватися показників наведених рядів розподілу дерев за класами Крафта в деревостанах упродовж періоду їхнього вирощування.
{"title":"Використання особливостей розподілу дерев за класами Крафта для контролю ефективності доглядових рубань у лісових насадженнях","authors":"В. П. Кічура, А. В. Кічура","doi":"10.33220/1026-3365.140.2022.32","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.140.2022.32","url":null,"abstract":"Досліджено характер розподілу дерев Abies alba Mill. за класами Крафта в умовно-одновікових високоповнотних зімкнених (рубки догляду не проводили) і модальних (проведено рубки догляду низької й помірної інтенсивності) деревостанах Карпат. Отримано середню відносну репрезентованість дерев у насадженнях за класами Крафта залежно від природних ступенів товщини й середніх діаметрів деревостанів. Виявлено, що здійснення рубок догляду (формування) за слабкого та помірного зріджування сприяє відносному збільшенню в насадженнях кількості панівних і, відповідно, зменшенню пригнічених дерев. Формування деревостанів за такої інтенсивності є близьким до природного процесу виховання насаджень, коли рубки догляду не проводять зовсім. У разі інтенсивності рубок догляду, більшої за помірну, що можливо тільки у випадку відбору до рубки не тільки пригнічених (V і IV класів Крафта), але й панівних дерев (ІІІ, ІІ і, навіть, І класів Крафта), пропонується дотримуватися показників наведених рядів розподілу дерев за класами Крафта в деревостанах упродовж періоду їхнього вирощування.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116222233","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.33220/1026-3365.140.2022.57
О. Ю. Андреєва, А. Ф. Гойчук, І. М. Кульбанська, М. В. Швець, А. В. Вишневський
Виявлено особливості поширення та сезонної динаміки щільності трьох видів адвентивних комах-мінерів із ряду лускокрилих (Lepidoptera) родини Gracillariidae у паркових і вуличних насадженнях м. Житомира: на гіркокаштані звичайному – каштанового мінера – Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986; на робінії звичайній – білоакацієвого нижньостороннього мінера – Parectopa robiniella (Clemens, 1863); на липі дрібнолистій – японську липову міль-строкатку Phyllonorycter issikii (Kumata, 1963). Зареєстровано три максимуми щільності мін каштанового мінера (у ІІ декаді червня, ІІ декаді липня і ІІІ декаді серпня), два максимуми – липового мінера (у ІІ декаді червня та ІІ декаді серпня) і три максимуми – білоакацієвого мінера (у ІІ декаді червня, ІІ декаді липня та ІІ декаді серпня). Навесні щільність поселень каштанового мінера була найменшою в парках і вулицях центра, де восени прибирали опале листя. На величину пошкодженої площі листків гіркокаштана впливала не тільки щільність мін каштанового мінера, але також техногенні чинники та ураження грибами.
{"title":"Адвентивні комахи-мінери в зелених насадженнях м. Житомира","authors":"О. Ю. Андреєва, А. Ф. Гойчук, І. М. Кульбанська, М. В. Швець, А. В. Вишневський","doi":"10.33220/1026-3365.140.2022.57","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.140.2022.57","url":null,"abstract":"Виявлено особливості поширення та сезонної динаміки щільності трьох видів адвентивних комах-мінерів із ряду лускокрилих (Lepidoptera) родини Gracillariidae у паркових і вуличних насадженнях м. Житомира: на гіркокаштані звичайному – каштанового мінера – Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986; на робінії звичайній – білоакацієвого нижньостороннього мінера – Parectopa robiniella (Clemens, 1863); на липі дрібнолистій – японську липову міль-строкатку Phyllonorycter issikii (Kumata, 1963). Зареєстровано три максимуми щільності мін каштанового мінера (у ІІ декаді червня, ІІ декаді липня і ІІІ декаді серпня), два максимуми – липового мінера (у ІІ декаді червня та ІІ декаді серпня) і три максимуми – білоакацієвого мінера (у ІІ декаді червня, ІІ декаді липня та ІІ декаді серпня). Навесні щільність поселень каштанового мінера була найменшою в парках і вулицях центра, де восени прибирали опале листя. На величину пошкодженої площі листків гіркокаштана впливала не тільки щільність мін каштанового мінера, але також техногенні чинники та ураження грибами.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129487062","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-21DOI: 10.33220/1026-3365.138.2021.49
O. P. Syrota
У статті проаналізовано динаміку природних процесів у лісових генетичних резерватах (ЛГР) державних підприємств Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства за авторською методикою комплексного оцінювання з використанням матеріалів лісовпорядкування. Лісівничі показники на час відведення генетичних резерватів порівнювали із сучасними таксаційними показниками ЛГР та оцінили за баловою шкалою. Визначено різницю суми балів двох періодів. Серед 13 обстежених лісових генетичних резерватів у трьох відзначено позитивну динаміку природних процесів, у семи – змін не відбулося, ще в трьох ЛГР помічено незначні негативні зміни. Загалом відзначено позитивну динаміку функціонування ЛГР дуба звичайного, нейтральну – вільхи чорної та зниження показників ЛГР сосни звичайної. Визначено можливості застосування запропонованої методики у подальшій практичній роботі.
{"title":"Оцінка змін у лісових генетичних резерватах Полтавщини впродовж останніх 35 років","authors":"O. P. Syrota","doi":"10.33220/1026-3365.138.2021.49","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.49","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано динаміку природних процесів у лісових генетичних резерватах (ЛГР) державних підприємств Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства за авторською методикою комплексного оцінювання з використанням матеріалів лісовпорядкування. Лісівничі показники на час відведення генетичних резерватів порівнювали із сучасними таксаційними показниками ЛГР та оцінили за баловою шкалою. Визначено різницю суми балів двох періодів. Серед 13 обстежених лісових генетичних резерватів у трьох відзначено позитивну динаміку природних процесів, у семи – змін не відбулося, ще в трьох ЛГР помічено незначні негативні зміни. Загалом відзначено позитивну динаміку функціонування ЛГР дуба звичайного, нейтральну – вільхи чорної та зниження показників ЛГР сосни звичайної. Визначено можливості застосування запропонованої методики у подальшій практичній роботі.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"491 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124429470","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：