Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.47
Н. Ю. Висоцька
Інтерпретація реакції клонів тополь на дію дефіциту вологи дає можливість визначити найкращі гібридні комбінації для виявлення генотипів із високою стійкістю до посухи. Оцінено посухостійкість десяти клонів тополь у віці 7 років, які ростуть у сортовипробних культурах на сході України. Дослідження проведено в лабораторних умовах шляхом оцінювання вмісту води в тканинах листя, водного дефіциту, здатності листків утримувати воду та електропровідності. Клони 'Перспективна' (P. ? euroamericana cv. 'regenerata' ? P. lasiocarpa), 'Львівська' (P. ? euramericana cv. 'regenerata' ? P. trichocarpa), 'Ноктюрн' (P. trichocarpa ? P. lasiocarpa) виявилися стійкими до посухи. Клони 'Dorskamp' (P. ? euramericana var. Dorskamp) і 'Дружба' (P. trichocarpa ? P. laurifolia) були найменш посухостійкими. Гіпотезу про вищу посухостійкість клонів тополь, які культивують на сході України з 1960-х років, не підтверджено. Не виявлено залежності посухостійкості від гібридних комбінацій батьківських форм.
通过解读杨树克隆对水分亏缺的反应，可以确定最佳杂交组合，从而确定具有高抗旱性的基因型。对乌克兰东部品种试验中生长的 10 个 7 年生杨树克隆的抗旱性进行了评估。这项研究是在实验室条件下进行的，评估了叶片组织中的含水量、水分亏缺、叶片保水能力和电导率。研究发现克隆'Perspektyvna'（P. ?euroamericana cv. 'regenerata' ? P. lasiocarpa）、'Lvivska'（P. ?euroamericana cv. 'regenerata' ? P. trichocarpa）和'Nocturne'（P. trichocarpa ? P. lasiocarpa）耐旱。Dorskamp' (P. ? euramericana var. Dorskamp) 和 'Druzhba' (P. trichocarpa ? P. laurifolia) 抗旱性最低。自 20 世纪 60 年代以来在乌克兰东部栽培的克隆杨耐旱性较强的假设未得到证实。抗旱性对亲本杂交组合的依赖性也未得到揭示。
{"title":"Посухостійкість десяти клонів тополі на сході України","authors":"Н. Ю. Висоцька","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.47","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.47","url":null,"abstract":"Інтерпретація реакції клонів тополь на дію дефіциту вологи дає можливість визначити найкращі гібридні комбінації для виявлення генотипів із високою стійкістю до посухи. Оцінено посухостійкість десяти клонів тополь у віці 7 років, які ростуть у сортовипробних культурах на сході України. Дослідження проведено в лабораторних умовах шляхом оцінювання вмісту води в тканинах листя, водного дефіциту, здатності листків утримувати воду та електропровідності. Клони 'Перспективна' (P. ? euroamericana cv. 'regenerata' ? P. lasiocarpa), 'Львівська' (P. ? euramericana cv. 'regenerata' ? P. trichocarpa), 'Ноктюрн' (P. trichocarpa ? P. lasiocarpa) виявилися стійкими до посухи. Клони 'Dorskamp' (P. ? euramericana var. Dorskamp) і 'Дружба' (P. trichocarpa ? P. laurifolia) були найменш посухостійкими. Гіпотезу про вищу посухостійкість клонів тополь, які культивують на сході України з 1960-х років, не підтверджено. Не виявлено залежності посухостійкості від гібридних комбінацій батьківських форм.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126687474","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.79
Олександр Даниленко, М. Г. Румянцев, П. Б. Тарнопільський, В. С. Ющик, А. А. Мостепанюк
Наведено таксаційні показники штучних дубових молодняків, створених сіянцями із закритою кореневою системою, в лісовому фонді державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція». Виявлено, що дуб звичайний (Quercus robur L.) у складі молодняків, створених сіянцями, під час вирощування яких застосовували методи інтенсифікації (кореневе підживлення добривами і внесення до ґрунтової суміші мікробних препаратів та суперабсорбентів), росте краще, порівнюючи з контролем (молодняками, створеними сіянцями без застосування підживлення добривами і внесення до ґрунтової суміші мікробних препаратів та суперабсорбентів). Сіянці дуба вирощували в умовах закритого і відкритого ґрунту в контейнерах з агроволокна на субстраті, що складався із суміші темно-сірого середньосуглинкового ґрунту й торфу у співвідношенні за об’ємом 3 : 1. Виявлено, що застосовані методи інтенсифікації росту сіянців позитивно вплинули на приживлюваність висаджених рослин на лісокультурній площі і подальший успішний ріст у культурах. Водночас із віком різниці між варіантами досліду зменшувалися.
{"title":"Особливості росту штучних дубових молодняків, створених сіянцями із закритою кореневою системою, в ДП «Харківська ЛНДС»","authors":"Олександр Даниленко, М. Г. Румянцев, П. Б. Тарнопільський, В. С. Ющик, А. А. Мостепанюк","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.79","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.79","url":null,"abstract":"Наведено таксаційні показники штучних дубових молодняків, створених сіянцями із закритою кореневою системою, в лісовому фонді державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція». Виявлено, що дуб звичайний (Quercus robur L.) у складі молодняків, створених сіянцями, під час вирощування яких застосовували методи інтенсифікації (кореневе підживлення добривами і внесення до ґрунтової суміші мікробних препаратів та суперабсорбентів), росте краще, порівнюючи з контролем (молодняками, створеними сіянцями без застосування підживлення добривами і внесення до ґрунтової суміші мікробних препаратів та суперабсорбентів). Сіянці дуба вирощували в умовах закритого і відкритого ґрунту в контейнерах з агроволокна на субстраті, що складався із суміші темно-сірого середньосуглинкового ґрунту й торфу у співвідношенні за об’ємом 3 : 1. Виявлено, що застосовані методи інтенсифікації росту сіянців позитивно вплинули на приживлюваність висаджених рослин на лісокультурній площі і подальший успішний ріст у культурах. Водночас із віком різниці між варіантами досліду зменшувалися.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132826664","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.27
М. Г. Румянцев, В. П. Самодай, В. А. Ігнатенко, А. В. Сотнікова
Наведено результати досліджень впливу прохідних рубок різної інтенсивності на динаміку таксаційних показників штучних дубових насаджень в умовах свіжої кленово-липової діброви на стаціонарному дослідному об’єкті у ДП «Тростянецьке ЛГ» Сумської області. Визначено, що у віці стиглості досліджувані насадження є мішаними за складом, складними за будовою, ростуть за І класом бонітету та мають відносну повноту першого ярусу 0,6–0,7. Проаналізовано товарно-сортиментну структуру дубової частини насадження, санітарний стан дерев дуба та їхній розподіл за класами росту на секціях зі слабкою, помірною та сильною інтенсивністю зрідження деревостанів у віці прохідних рубок. Виявлено, що найбільшими діаметром і висотою, відносною повнотою та запасом характеризувалися штучні дубові насадження на секції, де проведено прохідну рубку помірної інтенсивності зрідження. За умови проведення прохідних рубок помірної інтенсивності в дубових насадженнях можна досягнути максимального виходу сортиментів, які отримують зі стовбурів більших діаметрів, – клепкового кряжу, струганого шпону та пиловника.
{"title":"Стан і товарно-сортиментна структура штучних дубових насаджень Лівобережного Лісостепу після проведення в них рубок догляду різної інтенсивності","authors":"М. Г. Румянцев, В. П. Самодай, В. А. Ігнатенко, А. В. Сотнікова","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.27","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.27","url":null,"abstract":"Наведено результати досліджень впливу прохідних рубок різної інтенсивності на динаміку таксаційних показників штучних дубових насаджень в умовах свіжої кленово-липової діброви на стаціонарному дослідному об’єкті у ДП «Тростянецьке ЛГ» Сумської області. Визначено, що у віці стиглості досліджувані насадження є мішаними за складом, складними за будовою, ростуть за І класом бонітету та мають відносну повноту першого ярусу 0,6–0,7. Проаналізовано товарно-сортиментну структуру дубової частини насадження, санітарний стан дерев дуба та їхній розподіл за класами росту на секціях зі слабкою, помірною та сильною інтенсивністю зрідження деревостанів у віці прохідних рубок. Виявлено, що найбільшими діаметром і висотою, відносною повнотою та запасом характеризувалися штучні дубові насадження на секції, де проведено прохідну рубку помірної інтенсивності зрідження. За умови проведення прохідних рубок помірної інтенсивності в дубових насадженнях можна досягнути максимального виходу сортиментів, які отримують зі стовбурів більших діаметрів, – клепкового кряжу, струганого шпону та пиловника.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127528303","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.69
Любов Терещенко, С. А. Лось, Є. А. Губін
Дослідження особливостей розвитку потомств плюсових дерев (ПД), відібраних за фенотипом, сприяє кращому розумінню спадкової складової та удосконаленню методичних підходів до їхнього оцінювання. Метою роботи було порівняти показники сібсів і півсібсів ПД сосни звичайної впродовж 36-річного періоду у випробних культурах Задонецького лісництва ДП «Зміївське лісове господарство» Харківської області. У 13 років диференціація потомств за ростовими показниками була більшою, ніж у 36 років. Більшість потомств у 36-річному віці росли на рівні контролю, але за висотою частка родин з вищими за контроль балами на ділянці сібсів була на 15 % більшою, а за діаметром – на 25 % меншою, ніж на ділянці півсібсів. У 36 років частка мінусових дерев у варіантах зменшилася у 2,4 разу. Виявлено перспективні плюсові дерева. Запропоновано зниження вимог до якості стовбурів у віці до 15 років.
{"title":"Особливості розвитку потомств плюсових дерев сосни звичайної за 36-річний період у Задонецькому лісництві (Харківська область)","authors":"Любов Терещенко, С. А. Лось, Є. А. Губін","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.69","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.69","url":null,"abstract":"Дослідження особливостей розвитку потомств плюсових дерев (ПД), відібраних за фенотипом, сприяє кращому розумінню спадкової складової та удосконаленню методичних підходів до їхнього оцінювання. Метою роботи було порівняти показники сібсів і півсібсів ПД сосни звичайної впродовж 36-річного періоду у випробних культурах Задонецького лісництва ДП «Зміївське лісове господарство» Харківської області. У 13 років диференціація потомств за ростовими показниками була більшою, ніж у 36 років. Більшість потомств у 36-річному віці росли на рівні контролю, але за висотою частка родин з вищими за контроль балами на ділянці сібсів була на 15 % більшою, а за діаметром – на 25 % меншою, ніж на ділянці півсібсів. У 36 років частка мінусових дерев у варіантах зменшилася у 2,4 разу. Виявлено перспективні плюсові дерева. Запропоновано зниження вимог до якості стовбурів у віці до 15 років.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"31 3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131104516","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.106
О. В. Жуковський, В. П. Краснов, Т. В. Курбет, Зоя Михайлівна Шелест
Наведено результати досліджень рівнів радіоактивного забруднення площ лісів Волинського та Житомирського Полісся, а також вертикальний перерозподіл 137Cs в ґрунті. Матеріали лісовпорядкування свідчать, що в регіоні досліджень необхідно обстежити 56 816,9 га лісових насаджень із метою їхньої реабілітації. Результати повторних обстежень (2020 р.) демонструють зменшення рівнів радіоактивного забруднення лісових насаджень від 1,2 до 15,6 разу. Також виявлено значну мозаїчність щільності радіоактивного забруднення ґрунту 137Cs у межах лісових кварталів: коефіцієнт варіації сягає 52,5 %. Виявлено, що в ґрунтах вологих суборів і сугрудів відбулося суттєве заглиблення 137Cs. Проте існують певні відмінності у цьому процесі. У вологих суборах значна кількість радіонукліда міститься у лісовій підстилці – 13,68 %, у вологих сугрудах цей показник становить лише 3,11 %; у 10-сантиметровому шарі мінеральної частини ґрунту у вологих суборах міститься 74,7 % 137Cs, а у вологих сугрудах – 87,26 %.
{"title":"Особливості сучасного радіоактивного забруднення лісів Волинського та Житомирського Полісся","authors":"О. В. Жуковський, В. П. Краснов, Т. В. Курбет, Зоя Михайлівна Шелест","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.106","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.106","url":null,"abstract":"Наведено результати досліджень рівнів радіоактивного забруднення площ лісів Волинського та Житомирського Полісся, а також вертикальний перерозподіл 137Cs в ґрунті. Матеріали лісовпорядкування свідчать, що в регіоні досліджень необхідно обстежити 56 816,9 га лісових насаджень із метою їхньої реабілітації. Результати повторних обстежень (2020 р.) демонструють зменшення рівнів радіоактивного забруднення лісових насаджень від 1,2 до 15,6 разу. Також виявлено значну мозаїчність щільності радіоактивного забруднення ґрунту 137Cs у межах лісових кварталів: коефіцієнт варіації сягає 52,5 %. Виявлено, що в ґрунтах вологих суборів і сугрудів відбулося суттєве заглиблення 137Cs. Проте існують певні відмінності у цьому процесі. У вологих суборах значна кількість радіонукліда міститься у лісовій підстилці – 13,68 %, у вологих сугрудах цей показник становить лише 3,11 %; у 10-сантиметровому шарі мінеральної частини ґрунту у вологих суборах міститься 74,7 % 137Cs, а у вологих сугрудах – 87,26 %.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"108 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131523615","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.89
О. Ю. Андреєва, С. Г. Сидоренко, Іван Володимирович Мартинчук
Дослідження спрямовані на виявлення закономірностей виникнення пожеж, оцінювання горимості лісів у лісовому фонді Волинського, Житомирського та Рівненського обласних управлінь лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) і зв’язків кількості випадків та площі пожеж із показниками, що характеризують погодні умови (зокрема, з індексом FWI). Середня річна кількість пожеж становила у 2007–2020 рр. 21,5 ± 8,68; 29,1 ± 6,34 та 99,2 ± 35,96 випадків у лісовому фонді Волинського, Рівненського та Житомирського ОУЛМГ відповідно. Середня площа пожежі була найменшою у лісовому фонді Волинського ОУЛМГ (26,4 га), а найбільшою – у лісовому фонді Житомирського ОУЛМГ (3 214,6 га). Пожежними піками виявилися 2009, 2015 і 2020 рр. Максимальні значення FWI у Волинському та Рівненському ОУЛМГ зафіксовані у 2009, 2011, 2015 і 2019 рр., у Житомирському ОУЛМГ – у 2015 і 2020 рр.; в усіх областях FWI збільшується у 2022 р. Найбільш значущий обернений зв’язок визначено між площею лісових пожеж і показниками, що пов’язані з дефіцитом вологи (кількістю опадів, ГТК та FWI).
{"title":"Горимість лісів Волинського та Житомирського Полісся","authors":"О. Ю. Андреєва, С. Г. Сидоренко, Іван Володимирович Мартинчук","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.89","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.89","url":null,"abstract":"Дослідження спрямовані на виявлення закономірностей виникнення пожеж, оцінювання горимості лісів у лісовому фонді Волинського, Житомирського та Рівненського обласних управлінь лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) і зв’язків кількості випадків та площі пожеж із показниками, що характеризують погодні умови (зокрема, з індексом FWI). Середня річна кількість пожеж становила у 2007–2020 рр. 21,5 ± 8,68; 29,1 ± 6,34 та 99,2 ± 35,96 випадків у лісовому фонді Волинського, Рівненського та Житомирського ОУЛМГ відповідно. Середня площа пожежі була найменшою у лісовому фонді Волинського ОУЛМГ (26,4 га), а найбільшою – у лісовому фонді Житомирського ОУЛМГ (3 214,6 га). Пожежними піками виявилися 2009, 2015 і 2020 рр. Максимальні значення FWI у Волинському та Рівненському ОУЛМГ зафіксовані у 2009, 2011, 2015 і 2019 рр., у Житомирському ОУЛМГ – у 2015 і 2020 рр.; в усіх областях FWI збільшується у 2022 р. Найбільш значущий обернений зв’язок визначено між площею лісових пожеж і показниками, що пов’язані з дефіцитом вологи (кількістю опадів, ГТК та FWI).","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"84 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126043922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.116
Є. Є. Мельник, В. П. Ворон, С. Г. Сидоренко, І. М. Коваль
Розглянуто вітчизняні й зарубіжні методики оцінювання економічних збитків від лісових пожеж і надзвичайних ситуацій. Наведено методику розрахунків і проаналізовано динаміку горимості сосняків як за кількістю випадків, так і за площею за 20років у лісах зеленої зони міста Харків на прикладі Васищевського лісництва ДП «Жовтневе ЛГ», насадження якого найчастіше пошкоджують пожежі. Виявлено періоди пожежного піку. На основі часових тенденцій лісових пожеж визначено їхній вплив на обсяги санітарних рубок у сосняках саме в ці роки. Проведено розрахунок загальних обсягів і структури прямих економічних збитків за рік унаслідок пожеж. Виявлено, що основна частка збитків припадає на втрати через зменшення товарності деревини сосняків (56–68 %). Також суттєвою є частка витрат на проведення рубок із урахуванням відведення та трелювання деревини (понад 22 %). Найменшими виявилися витрати на лісовідновлення згарищ (6–12 %) і проведення рубок догляду (5–10 %).
{"title":"Втрати від пожеж у роки пожежного піку в лісах зеленої зони міста Харків із найбільшою горимістю","authors":"Є. Є. Мельник, В. П. Ворон, С. Г. Сидоренко, І. М. Коваль","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.116","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.116","url":null,"abstract":"Розглянуто вітчизняні й зарубіжні методики оцінювання економічних збитків від лісових пожеж і надзвичайних ситуацій. Наведено методику розрахунків і проаналізовано динаміку горимості сосняків як за кількістю випадків, так і за площею за 20років у лісах зеленої зони міста Харків на прикладі Васищевського лісництва ДП «Жовтневе ЛГ», насадження якого найчастіше пошкоджують пожежі. Виявлено періоди пожежного піку. На основі часових тенденцій лісових пожеж визначено їхній вплив на обсяги санітарних рубок у сосняках саме в ці роки. Проведено розрахунок загальних обсягів і структури прямих економічних збитків за рік унаслідок пожеж. Виявлено, що основна частка збитків припадає на втрати через зменшення товарності деревини сосняків (56–68 %). Також суттєвою є частка витрат на проведення рубок із урахуванням відведення та трелювання деревини (понад 22 %). Найменшими виявилися витрати на лісовідновлення згарищ (6–12 %) і проведення рубок догляду (5–10 %).","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"96 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133623540","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-29DOI: 10.33220/1026-3365.142.2023.3
А. М. Жежкун, І. М. Жежкун, І. В. Порохняч
Розглянуто зміну продуктивності деревостанів основних лісоутворювальних порід Східного Полісся України. Продуктивність деревостанів аналізували за їхньою найціннішою продукцією – стовбурною деревиною. На підставі тривалих стаціонарних досліджень на постійних пробних площах визначено показники зміни запасу, відпаду, періодичного приросту за запасом деревостанів. Високі показники періодичного приросту за запасом виявлено в середньовікових деревостанах. У 44–річному сосняку свіжого сугрудуватого дубово-соснового субору відносною повнотою 0,87 поточний середній періодичний приріст за запасом за кожен п’ятирічний період упродовж 2008–2022 рр. становив 9,7–19,5 м3.га-1 стовбурної деревини, із нього відпад – 2,8–9,4 м3.га-1 (25–48 %). Наявний запас деревостанів, запас відпаду та обсяг вилученої деревини під час проведення рубок слід враховувати для визначення загальної продуктивності лісів. Ступінь використання приросту за запасом деревостанів у регіоні можливо збільшити до 60–70 % шляхом використання запасу відпаду та оптимізації лісокористування. Визначення особливостей динаміки продуктивності деревостанів забезпечить можливість добору заходів щодо підвищення продуктивності й посилення середовищетвірних функцій лісів, збереження їхньої біотичної стійкості.
{"title":"Динаміка продуктивності деревостанів Східного Полісся України","authors":"А. М. Жежкун, І. М. Жежкун, І. В. Порохняч","doi":"10.33220/1026-3365.142.2023.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.142.2023.3","url":null,"abstract":"Розглянуто зміну продуктивності деревостанів основних лісоутворювальних порід Східного Полісся України. Продуктивність деревостанів аналізували за їхньою найціннішою продукцією – стовбурною деревиною. На підставі тривалих стаціонарних досліджень на постійних пробних площах визначено показники зміни запасу, відпаду, періодичного приросту за запасом деревостанів. Високі показники періодичного приросту за запасом виявлено в середньовікових деревостанах. У 44–річному сосняку свіжого сугрудуватого дубово-соснового субору відносною повнотою 0,87 поточний середній періодичний приріст за запасом за кожен п’ятирічний період упродовж 2008–2022 рр. становив 9,7–19,5 м3.га-1 стовбурної деревини, із нього відпад – 2,8–9,4 м3.га-1 (25–48 %). Наявний запас деревостанів, запас відпаду та обсяг вилученої деревини під час проведення рубок слід враховувати для визначення загальної продуктивності лісів. Ступінь використання приросту за запасом деревостанів у регіоні можливо збільшити до 60–70 % шляхом використання запасу відпаду та оптимізації лісокористування. Визначення особливостей динаміки продуктивності деревостанів забезпечить можливість добору заходів щодо підвищення продуктивності й посилення середовищетвірних функцій лісів, збереження їхньої біотичної стійкості.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"150 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132695587","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.67
І.С. Нейко, О. В. Нейко, О. Г. Василевський, С. І. Познякова, Л. В. Смашнюк, Юрій Єлісавенко, М. С. Богословська, О. П. Зленко
Наведено теоретичне узагальнення еколого-генетичних підходів щодо індивідуального відбору перспективних генотипів на основі моделі взаємодії «генотип – середовище». Дослідження проведено на трьох родинних плантаціях, представлених 7-річним потомством дуба звичайного. Плантації розташовані в північний частині Хмельницької, центральній та південній частинах Вінницької області. Для оцінювання взаємодії «генотип – середовище» застосовували комплекс розроблених показників: ековаленсію Шукля, показник пластичності Насара та Хінна, ранговий показник переваги генотипу Фокса; показники екологічної стабільності Канга; показники стабільності Хінна; показники екологічної стабільності Тенерасу. Визначено найперспективніші генотипи дуба звичайного за показниками продуктивності та екологічної стабільності під час випробування плюсових дерев за потомством у різних умовах. За результатами досліджень визначено, що частка фенотипової мінливості, яка зумовлена чинниками середовища, збільшується за їхньої зміни. Для потомств, які ростуть в оптимальних кліматичних і ґрунтово-гідрологічних умовах, частка мінливості, яка зумовлена генетичними властивостями деревних порід, збільшується майже вдвічі. За показниками екологічної стабільності в умовах навколишнього середовища та енергією росту за висотою виявлено, що найкращими є родини плюсових дерев вінницького (В-8, В-22, В-46, В-48, В-54, В-105) та тернопільського (Т-19) походжень.
{"title":"Особливості застосування моделі «генотип – середовище» під час індивідуального відбору перспективних генотипів дуба звичайного (Quercus robur L.) у Правобережному Лісостепу","authors":"І.С. Нейко, О. В. Нейко, О. Г. Василевський, С. І. Познякова, Л. В. Смашнюк, Юрій Єлісавенко, М. С. Богословська, О. П. Зленко","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.67","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.67","url":null,"abstract":"Наведено теоретичне узагальнення еколого-генетичних підходів щодо індивідуального відбору перспективних генотипів на основі моделі взаємодії «генотип – середовище». Дослідження проведено на трьох родинних плантаціях, представлених 7-річним потомством дуба звичайного. Плантації розташовані в північний частині Хмельницької, центральній та південній частинах Вінницької області. Для оцінювання взаємодії «генотип – середовище» застосовували комплекс розроблених показників: ековаленсію Шукля, показник пластичності Насара та Хінна, ранговий показник переваги генотипу Фокса; показники екологічної стабільності Канга; показники стабільності Хінна; показники екологічної стабільності Тенерасу. Визначено найперспективніші генотипи дуба звичайного за показниками продуктивності та екологічної стабільності під час випробування плюсових дерев за потомством у різних умовах. За результатами досліджень визначено, що частка фенотипової мінливості, яка зумовлена чинниками середовища, збільшується за їхньої зміни. Для потомств, які ростуть в оптимальних кліматичних і ґрунтово-гідрологічних умовах, частка мінливості, яка зумовлена генетичними властивостями деревних порід, збільшується майже вдвічі. За показниками екологічної стабільності в умовах навколишнього середовища та енергією росту за висотою виявлено, що найкращими є родини плюсових дерев вінницького (В-8, В-22, В-46, В-48, В-54, В-105) та тернопільського (Т-19) походжень.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"146 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127251908","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.23
О. Б. Приходько, В. П. Пастернак, Т. С. Пивовар, В. Ю. Яроцький, О. І. Лялін
Виявлено особливості динаміки показників лісового фонду за 15-річний період у Придонецькому Степу України (на прикладі ДП «Лиманське лісове господарство», Донецька область) за даними лісовпорядкування та базою даних «Лісовий фонд». Простежено динаміку стану насаджень за даними моніторингу лісів. Проаналізовано кліматичні показники регіону досліджень за останні 60 років. Лісові насадження підприємства є типовими для регіону: переважають соснові (Pinus sylvestris L.) (57,4 % за площею) та дубові (Quercus robur L.) (17,8 %) деревостани. За останні 15 років площа соснових деревостанів дещо зменшилася, переважно внаслідок санітарних рубок в ослаблених та всихаючих деревостанах, а площа листяних порід і чагарників збільшилася. Кліматичні показники свідчать про тенденцію потепління та аридизації умов місцезростання, а дані моніторингу – про тенденцію погіршення стану соснових лісів.
{"title":"Особливості динаміки таксаційних показників і стану лісів у Придонецькому Степу в контексті зміни клімату","authors":"О. Б. Приходько, В. П. Пастернак, Т. С. Пивовар, В. Ю. Яроцький, О. І. Лялін","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.23","url":null,"abstract":"Виявлено особливості динаміки показників лісового фонду за 15-річний період у Придонецькому Степу України (на прикладі ДП «Лиманське лісове господарство», Донецька область) за даними лісовпорядкування та базою даних «Лісовий фонд». Простежено динаміку стану насаджень за даними моніторингу лісів. Проаналізовано кліматичні показники регіону досліджень за останні 60 років. Лісові насадження підприємства є типовими для регіону: переважають соснові (Pinus sylvestris L.) (57,4 % за площею) та дубові (Quercus robur L.) (17,8 %) деревостани. За останні 15 років площа соснових деревостанів дещо зменшилася, переважно внаслідок санітарних рубок в ослаблених та всихаючих деревостанах, а площа листяних порід і чагарників збільшилася. Кліматичні показники свідчать про тенденцію потепління та аридизації умов місцезростання, а дані моніторингу – про тенденцію погіршення стану соснових лісів.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"192 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123715146","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：