Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.3
Ю. Р. Бродович, Роман Бродович, Ю. Д. Кацуляк, Мар’яна Сіщук
Проаналізовано особливості природного залісення свіжих зрубів у Карпатах на прикладі лісового фонду Закарпатського й Чернівецького обласних управлінь лісового та мисливського господарства. Оцінено кількісний і породний склад самосіву й підросту деревних порід на зрубах у контексті лісових формацій і переважних типів лісу. Виявлено недоліки під час проєктування способу лісовідновлення та обґрунтовано пропозиції з підвищення його ефективності. Підкреслено необхідність уточнення окремих положень чинних нормативних вимог щодо оцінювання природного поновлення на зрубах, які проєктують під природне залісення. Зокрема це стосується вимоги щодо необхідності участі в складі самосіву та підросту всіх типоутворювальних деревних видів, а не лише головної породи, та заборони залишення під природне залісення зрубів, які утворилися після розробки похідних хвойних деревостанів, уражених збудниками хвороб, пошкоджених комахами та вітром.
{"title":"Особливості природного залісення суцільних зрубів в Українських Карпатах","authors":"Ю. Р. Бродович, Роман Бродович, Ю. Д. Кацуляк, Мар’яна Сіщук","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.3","url":null,"abstract":"Проаналізовано особливості природного залісення свіжих зрубів у Карпатах на прикладі лісового фонду Закарпатського й Чернівецького обласних управлінь лісового та мисливського господарства. Оцінено кількісний і породний склад самосіву й підросту деревних порід на зрубах у контексті лісових формацій і переважних типів лісу. Виявлено недоліки під час проєктування способу лісовідновлення та обґрунтовано пропозиції з підвищення його ефективності. Підкреслено необхідність уточнення окремих положень чинних нормативних вимог щодо оцінювання природного поновлення на зрубах, які проєктують під природне залісення. Зокрема це стосується вимоги щодо необхідності участі в складі самосіву та підросту всіх типоутворювальних деревних видів, а не лише головної породи, та заборони залишення під природне залісення зрубів, які утворилися після розробки похідних хвойних деревостанів, уражених збудниками хвороб, пошкоджених комахами та вітром.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130089113","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.125
А. С. Торосов, І. М. Жежкун, А. О. Калашніков, Ю. В. Харченко
Оцінено стан лісосировинних ресурсів заготівлі деревини за природними зонами України до початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 р. Проаналізовано лісоресурсний потенціал заготівлі деревини за категоріями лісів. Виділено лісові ділянки й запаси деревостанів на них, які за фактичними чи потенційними ознаками та екологічними (природоохоронними) й економічними чинниками можливі для експлуатації, тобто придатні для заготівлі деревини. Здійснено порівняння запасів деревини, середньої зміни запасу, обсягів заготівлі за природними зонами та проаналізовано їхню динаміку. Визначено, що 53,7 % площі лісів та близько 60 % загального запасу деревостанів, що у сфері діяльності Держлісагентства України, є придатними для заготівлі деревини. Аналіз регіональних особливостей лісового фонду свідчить про доволі високий лісоресурсний потенціал України. Водночас використання щорічного приросту деревини становить близько 60 %, а в розвинених країнах Європи – 70–80 %. Оцінювання довоєнного стану лісових ресурсів України стосовно заготівлі деревини може бути базою для прогнозування ринку деревини в післявоєнний період розвитку економіки країни.
{"title":"Лісосировинна база заготівлі деревини в Україні до повномасштабної російської агресії","authors":"А. С. Торосов, І. М. Жежкун, А. О. Калашніков, Ю. В. Харченко","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.125","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.125","url":null,"abstract":"Оцінено стан лісосировинних ресурсів заготівлі деревини за природними зонами України до початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 р. Проаналізовано лісоресурсний потенціал заготівлі деревини за категоріями лісів. Виділено лісові ділянки й запаси деревостанів на них, які за фактичними чи потенційними ознаками та екологічними (природоохоронними) й економічними чинниками можливі для експлуатації, тобто придатні для заготівлі деревини. Здійснено порівняння запасів деревини, середньої зміни запасу, обсягів заготівлі за природними зонами та проаналізовано їхню динаміку. Визначено, що 53,7 % площі лісів та близько 60 % загального запасу деревостанів, що у сфері діяльності Держлісагентства України, є придатними для заготівлі деревини. Аналіз регіональних особливостей лісового фонду свідчить про доволі високий лісоресурсний потенціал України. Водночас використання щорічного приросту деревини становить близько 60 %, а в розвинених країнах Європи – 70–80 %. Оцінювання довоєнного стану лісових ресурсів України стосовно заготівлі деревини може бути базою для прогнозування ринку деревини в післявоєнний період розвитку економіки країни.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121260861","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.110
А. Д. Воробей
Наведено результати оцінювання видового складу й поширеності короїдів і їхніх хижаків шляхом обліків у віконних пастках на трьох ділянках насаджень Бабаївського лісництва ДП «Жовтневе ЛГ» (Харківська обл.). У 2019 р. в осередок короїдів на ділянці Б-1 у чистих 70-річних соснових насадженнях із відносною повнотою 0,7 (ТЛУ В2) вносили мурахожука Thanasimus formicarius (Linnaeus 1758), якого розводять на ДСЛП «Харківлісозахист». На ділянці Б-2 з подібними характеристиками насаджень і ділянці Л із переважно листяними породами такого ж віку та відносної повноти, але з куртинами сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) мурахожука не вносили. У віконних пастках виявлено 4 види короїдів і 10 видів хижаків із ряду Coleoptera. Найменшу чисельність короїдів і найбільше співвідношення хижак/короїд визначено на ділянці Б-1. Найбільшою мірою на всіх ділянках і в усі роки були поширені Th. formicarius та Pl. elongatum. Участь Th. formicarius у комплексі хижаків лише у 2020 р. була найбільшою у варіанті Б-1, де у 2019 р. додатково вносили цього хижака.
{"title":"Динаміка видового складу короїдів і їхніх хижаків із ряду Coleoptera у соснових насадженнях ДП «Жовтневе ЛГ» (Харківська обл.) у 2019–2022 рр.","authors":"А. Д. Воробей","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.110","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.110","url":null,"abstract":"Наведено результати оцінювання видового складу й поширеності короїдів і їхніх хижаків шляхом обліків у віконних пастках на трьох ділянках насаджень Бабаївського лісництва ДП «Жовтневе ЛГ» (Харківська обл.). У 2019 р. в осередок короїдів на ділянці Б-1 у чистих 70-річних соснових насадженнях із відносною повнотою 0,7 (ТЛУ В2) вносили мурахожука Thanasimus formicarius (Linnaeus 1758), якого розводять на ДСЛП «Харківлісозахист». На ділянці Б-2 з подібними характеристиками насаджень і ділянці Л із переважно листяними породами такого ж віку та відносної повноти, але з куртинами сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) мурахожука не вносили. У віконних пастках виявлено 4 види короїдів і 10 видів хижаків із ряду Coleoptera. Найменшу чисельність короїдів і найбільше співвідношення хижак/короїд визначено на ділянці Б-1. Найбільшою мірою на всіх ділянках і в усі роки були поширені Th. formicarius та Pl. elongatum. Участь Th. formicarius у комплексі хижаків лише у 2020 р. була найбільшою у варіанті Б-1, де у 2019 р. додатково вносили цього хижака.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"64 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133731065","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.33
М. Г. Румянцев, Олександр Кобець, В. А. Лук'янець, А. А. Мостепанюк
Проведено аналіз дубових лісів (розподіл за категоріями лісів, типами лісу, походженням та групами віку) і досліджено особливості їхнього природного відновлення на прикладі насаджень державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція». Надано характеристику сучасного стану дубових насаджень. Проаналізовано кількісний і якісний стан природного поновлення дуба звичайного та інших господарсько цінних порід під наметом природних дубових насаджень різного віку, складу й повноти в роки, що характеризувалися дуже слабким плодоношенням дуба (бал плодоношення 1 за шкалою Каппера). Наведено вікову та висотну характеристики підросту господарсько цінних порід, а також визначено рівномірність розміщення його на площі. Виявлено залежність загальної кількості підросту від віку дубових насаджень та їхньої повноти. Виявлені особливості розподілу підросту господарсько цінних порід за групами віку та висот. Характер його розміщення на площі доцільно враховувати під час відбору ділянок старовікових дубових насаджень із орієнтуванням на їхнє відновлення в майбутньому природним насіннєвим шляхом.
{"title":"Дубові насадження ДП «Харківська ЛНДС» та особливості формування природного поновлення в них","authors":"М. Г. Румянцев, Олександр Кобець, В. А. Лук'янець, А. А. Мостепанюк","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.33","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.33","url":null,"abstract":"Проведено аналіз дубових лісів (розподіл за категоріями лісів, типами лісу, походженням та групами віку) і досліджено особливості їхнього природного відновлення на прикладі насаджень державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція». Надано характеристику сучасного стану дубових насаджень. Проаналізовано кількісний і якісний стан природного поновлення дуба звичайного та інших господарсько цінних порід під наметом природних дубових насаджень різного віку, складу й повноти в роки, що характеризувалися дуже слабким плодоношенням дуба (бал плодоношення 1 за шкалою Каппера). Наведено вікову та висотну характеристики підросту господарсько цінних порід, а також визначено рівномірність розміщення його на площі. Виявлено залежність загальної кількості підросту від віку дубових насаджень та їхньої повноти. Виявлені особливості розподілу підросту господарсько цінних порід за групами віку та висот. Характер його розміщення на площі доцільно враховувати під час відбору ділянок старовікових дубових насаджень із орієнтуванням на їхнє відновлення в майбутньому природним насіннєвим шляхом.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"334 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127575446","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.88
Н. Ю. Висоцька, Олександр Даниленко, М. Г. Румянцев, П. Б. Тарнопільський, В. С. Ющик, А. А. Мостепанюк, М. З. Рего
Наведено результати досліджень впливу комплексних добрив на біометричні показники, стан і масу однорічних сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.) із закритою кореневою системою. Позитивний вплив трикратного підживлювання сіянців комплексними добривами впродовж вегетаційного періоду відзначено в усіх 10 дослідних варіантах. Різниця між дослідними варіантами та контролем становила за діаметром 8–26 %, а за висотою 1–43 %. Найбільшу масу надземної частини сіянцю дуба визначено у варіанті «Partner complete», вона становила 5,1 г і перевищувала контроль на 102 %, а найменшу – у варіанті «Leanum 5%» – 2,3 г і поступалася контролю на 8 %. Найбільшу масу кореневої частини сіянцю дуба також виявлено у варіанті «Partner complete», вона становила 15,3 г і перевищувала контроль на 270 %, а найменшу у варіанті «Рокогумін» – 4,6 г (12 %). Результати досліджень свідчать про доцільність застосування випробуваних видів добрив під час вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою з метою подальшого використання вирощених сіянців для лісовідновлення і лісорозведення.
{"title":"Вплив комплексних добрив на ріст, стан і масу однорічних сіянців дуба звичайного в ДП «Харківська ЛНДС»","authors":"Н. Ю. Висоцька, Олександр Даниленко, М. Г. Румянцев, П. Б. Тарнопільський, В. С. Ющик, А. А. Мостепанюк, М. З. Рего","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.88","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.88","url":null,"abstract":"Наведено результати досліджень впливу комплексних добрив на біометричні показники, стан і масу однорічних сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.) із закритою кореневою системою. Позитивний вплив трикратного підживлювання сіянців комплексними добривами впродовж вегетаційного періоду відзначено в усіх 10 дослідних варіантах. Різниця між дослідними варіантами та контролем становила за діаметром 8–26 %, а за висотою 1–43 %. Найбільшу масу надземної частини сіянцю дуба визначено у варіанті «Partner complete», вона становила 5,1 г і перевищувала контроль на 102 %, а найменшу – у варіанті «Leanum 5%» – 2,3 г і поступалася контролю на 8 %. Найбільшу масу кореневої частини сіянцю дуба також виявлено у варіанті «Partner complete», вона становила 15,3 г і перевищувала контроль на 270 %, а найменшу у варіанті «Рокогумін» – 4,6 г (12 %). Результати досліджень свідчать про доцільність застосування випробуваних видів добрив під час вирощування сіянців дуба звичайного із закритою кореневою системою з метою подальшого використання вирощених сіянців для лісовідновлення і лісорозведення.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115925447","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.117
І. М. Усцький, Ірина Жадан, О. А. Михайліченко
Станом на 2012 р. у Хмельницькому ОУЛМГ площа соснових насаджень, що всихали у зв’язку з масовим розмноженням верхівкового короїда (Ips acuminatus Gill.), збільшилась і на 01.01.2018 сягнула майже 34 тис. га. Поширенню верхівкового короїда сприяли ураження сосняків кореневою губкою та пошкодження вітром і снігом (зокрема у 2009 р. – на площі 0,8 тис. га) та пожежами (зокрема у 2000 р. – 1,5 тис. га). Найбільші площі патологічних процесів визначено в штучно створених чистих за складом насадженнях VI та VIІ класів віку – 64 % від загальної площі всіх соснових насаджень, що всихають, І і вищих класів бонітету (93 %) та повнотою 0,6–0,7. Одержані дані свідчать про необхідність зменшення віку стиглості для штучно створених соснових насаджень.
自 2012 年起，由于松树树皮甲虫（Ips acuminatus Gill.）的大量繁殖，赫梅利尼茨基联邦经济区内的松树种植园面积逐渐枯竭，截至 2018 年 1 月 1 日已达到近 3.4 万公顷。松树根部海绵的破坏以及风雪（尤其是 2009 年，面积达 80 000 公顷）和火灾（尤其是 2000 年，面积达 1 500 000 公顷）的破坏促进了顶端树皮甲虫的传播。病虫害面积最大的是人工种植的 VI 级和 III 级纯人工林--占所有 I 级和 I 级以上（93%）干燥松林总面积的 64%，丰满度为 0.6-0.7。获得的数据表明，有必要降低人工种植松树的成熟年龄。
{"title":"Динаміка та причини змін стану соснових насаджень різного віку Хмельницького ОУЛМГ за період 1992–2018 рр.","authors":"І. М. Усцький, Ірина Жадан, О. А. Михайліченко","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.117","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.117","url":null,"abstract":"Станом на 2012 р. у Хмельницькому ОУЛМГ площа соснових насаджень, що всихали у зв’язку з масовим розмноженням верхівкового короїда (Ips acuminatus Gill.), збільшилась і на 01.01.2018 сягнула майже 34 тис. га. Поширенню верхівкового короїда сприяли ураження сосняків кореневою губкою та пошкодження вітром і снігом (зокрема у 2009 р. – на площі 0,8 тис. га) та пожежами (зокрема у 2000 р. – 1,5 тис. га). Найбільші площі патологічних процесів визначено в штучно створених чистих за складом насадженнях VI та VIІ класів віку – 64 % від загальної площі всіх соснових насаджень, що всихають, І і вищих класів бонітету (93 %) та повнотою 0,6–0,7. Одержані дані свідчать про необхідність зменшення віку стиглості для штучно створених соснових насаджень.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130482722","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.59
С. А. Лось, С. В. Сидоренко, В. Г. Григорьєва
Наведено результати досліджень 71-річних гібридів дуба в лісовій смузі № 65а на території ДП НДГ «Докучаєвське» Харківського аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (нині Харківський державний біотехнологічний університет). Гібриди отримано від спрямованих схрещувань і вільного запилення кращих гібридів першого покоління селекції С. С. П’ятницького. Комплексне оцінювання на основі показників інтенсивності росту, стану, якості стовбурів та репродуктивного розвитку засвідчило відносну перспективність гібридів дуба селекції С. С. П’ятницького для створення лісових культур, а також перспективність для створення захисних насаджень в умовах Лівобережного Лісостепу України. Відібрані 11 дерев – кандидатів у плюсові ІІ селекційної категорії вирізнялися добрим станом і прямими стовбурами. Перевершення контролю за діаметром становило від 1,2 до 71,2 %, за висотою – від 1,0 до 19,2 %. Відібрані дерева рекомендовано розмножити вегетативно та створити клонову насінну плантацію.
文章介绍了对哈尔科夫农业大学（现哈尔科夫国立生物技术大学）"多库恰耶夫 "国立企业研发集团 65a 号林带中 71 年树龄的橡树杂交种的研究成果。这些杂交种是从 S. S. Pyatnitsky 第一代最佳杂交种的定向杂交和自由授粉中获得的。S. Pyatnitsky。根据生长强度、状况、树干质量和生殖发育指标进行的综合评估表明，S. S. Pyatnitsky 的橡树杂交种具有相对的发展前景。S. Pyatnitsky）栎树杂交种的相对前景，以及在乌克兰左岸森林草原条件下建立保护性种植园的前景。被选中的 11 棵树--正二类育种候选树--以其良好的生长条件和笔直的树干而与众不同。直径超出对照组 1.2% 至 71.2%，高度超出对照组 1.0% 至 19.2%。建议对选定的树木进行无性繁殖，建立克隆种子种植园。
{"title":"Комплексне оцінювання гібридів дуба другого покоління селекції С. С. П’ятницького на Харківщині","authors":"С. А. Лось, С. В. Сидоренко, В. Г. Григорьєва","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.59","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.59","url":null,"abstract":"Наведено результати досліджень 71-річних гібридів дуба в лісовій смузі № 65а на території ДП НДГ «Докучаєвське» Харківського аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (нині Харківський державний біотехнологічний університет). Гібриди отримано від спрямованих схрещувань і вільного запилення кращих гібридів першого покоління селекції С. С. П’ятницького. Комплексне оцінювання на основі показників інтенсивності росту, стану, якості стовбурів та репродуктивного розвитку засвідчило відносну перспективність гібридів дуба селекції С. С. П’ятницького для створення лісових культур, а також перспективність для створення захисних насаджень в умовах Лівобережного Лісостепу України. Відібрані 11 дерев – кандидатів у плюсові ІІ селекційної категорії вирізнялися добрим станом і прямими стовбурами. Перевершення контролю за діаметром становило від 1,2 до 71,2 %, за висотою – від 1,0 до 19,2 %. Відібрані дерева рекомендовано розмножити вегетативно та створити клонову насінну плантацію.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"87 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125918563","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.102
І. М. Коваль, В. П. Ворон, Є. Є. Мельник, С. Г. Сидоренко
Досліджено радіальний приріст Pinus sylvestris L. у Лівобережному Лісостепу. Використано метод накладання епох, сутність якого полягає в тому, що динаміку приросту й кліматичних чинників розглядають у межах 11-річного циклу сонячної активності (циклу Швабе – Вольфа). Створено регіональну хронологію для Лісостепу, яка складається із 62 індивідуальних деревно-кільцевих серій. Зіставлено динаміку деревно-кільцевої індексної хронології RESIDUAL та динаміку чисел Вольфа. Виявлено цикли сонячної активності (СА) за числами Вольфа тривалістю 9–13 років: 1823–1834, 1834–1843, 1843–1856, 1878–1889, 1889–1901, 1901–1912, 1912–1924, 1924–1934, 1934–1944, 1944–1954, 1954–1964, 1964–1976, 1976–1986, 1986–1997, 1997–2008, 2008–2019 та 2019–2030 рр. На гілці підйому СА зафіксовано збільшення кількості опадів та амплітуди коливань показників зволоження й температури. Отже, у вологі періоди доцільно створювати лісові культури, а перехідні до сухих років періоди використовувати для проведення рубок догляду. Виявлено зв’язок між рівнем вологозабезпечення (гідротермічний коефіцієнт), динамікою приросту дерев і пожежонебезпечними сезонами. Дендрохронологічними методами виявлено роки з мінімальною вологістю, тобто пожежонебезпечні, – 2020, 2024 та 2028 рр., а також роки з максимальною вологістю – 2021, 2023 та 2025 рр.
{"title":"Оцінювання та прогнозування пожежонебезпечних сезонів у Лівобережному Лісостепу дендрохронологічними методами","authors":"І. М. Коваль, В. П. Ворон, Є. Є. Мельник, С. Г. Сидоренко","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.102","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.102","url":null,"abstract":"Досліджено радіальний приріст Pinus sylvestris L. у Лівобережному Лісостепу. Використано метод накладання епох, сутність якого полягає в тому, що динаміку приросту й кліматичних чинників розглядають у межах 11-річного циклу сонячної активності (циклу Швабе – Вольфа). Створено регіональну хронологію для Лісостепу, яка складається із 62 індивідуальних деревно-кільцевих серій. Зіставлено динаміку деревно-кільцевої індексної хронології RESIDUAL та динаміку чисел Вольфа. Виявлено цикли сонячної активності (СА) за числами Вольфа тривалістю 9–13 років: 1823–1834, 1834–1843, 1843–1856, 1878–1889, 1889–1901, 1901–1912, 1912–1924, 1924–1934, 1934–1944, 1944–1954, 1954–1964, 1964–1976, 1976–1986, 1986–1997, 1997–2008, 2008–2019 та 2019–2030 рр. На гілці підйому СА зафіксовано збільшення кількості опадів та амплітуди коливань показників зволоження й температури. Отже, у вологі періоди доцільно створювати лісові культури, а перехідні до сухих років періоди використовувати для проведення рубок догляду. Виявлено зв’язок між рівнем вологозабезпечення (гідротермічний коефіцієнт), динамікою приросту дерев і пожежонебезпечними сезонами. Дендрохронологічними методами виявлено роки з мінімальною вологістю, тобто пожежонебезпечні, – 2020, 2024 та 2028 рр., а також роки з максимальною вологістю – 2021, 2023 та 2025 рр.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122504469","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.76
Л. В. Смашнюк
Обстежено 50-річні географічні культури дуба звичайного (Quercus robur L.), створені в умовах ДП «Вінницьке лісове господарство». На ділянці представлено 65 кліматичних екотипів із 10 кліматичних областей, 17 лісонасіннєвих районів та 20 підрайонів колишнього СРСР. За значеннями показника успішності росту (G) кліматипи поділили на кращі, гірші та найгірші. Отримані результати дали змогу виявити кліматипи, які навіть у разі переміщення на значну відстань вирізнялись інтенсивним ростом і високою збереженістю. Кращими в умовах Вінниччини виявилися бежицький № 64 (Брянська область, РФ), старокостянтинівський № 1 (Хмельницька область, Україна), тростянецький № 17 (Сумська область, Україна), червенський № 52 (Мінська область, Білорусь) та голованівський № 16 (Кіровоградська область, Україна) кліматипи. Найгірші результати росту та збереженості зафіксовані у східних (Ульянівська область РФ, Башкірія, Чувашія, Татарська АРСР) та північно-західних (Естонія, Литва, Латвія, Ленінградська область) кліматипів.
{"title":"Особливості росту кліматипів дуба звичайного в умовах Вінниччини","authors":"Л. В. Смашнюк","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.76","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.76","url":null,"abstract":"Обстежено 50-річні географічні культури дуба звичайного (Quercus robur L.), створені в умовах ДП «Вінницьке лісове господарство». На ділянці представлено 65 кліматичних екотипів із 10 кліматичних областей, 17 лісонасіннєвих районів та 20 підрайонів колишнього СРСР. За значеннями показника успішності росту (G) кліматипи поділили на кращі, гірші та найгірші. Отримані результати дали змогу виявити кліматипи, які навіть у разі переміщення на значну відстань вирізнялись інтенсивним ростом і високою збереженістю. Кращими в умовах Вінниччини виявилися бежицький № 64 (Брянська область, РФ), старокостянтинівський № 1 (Хмельницька область, Україна), тростянецький № 17 (Сумська область, Україна), червенський № 52 (Мінська область, Білорусь) та голованівський № 16 (Кіровоградська область, Україна) кліматипи. Найгірші результати росту та збереженості зафіксовані у східних (Ульянівська область РФ, Башкірія, Чувашія, Татарська АРСР) та північно-західних (Естонія, Литва, Латвія, Ленінградська область) кліматипів.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132954606","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-29DOI: 10.33220/1026-3365.141.2022.52
В. А. Дишко, І. М. Усцький, Л. О. Торосова
Висвітлено результати морфологічних і цитологічних досліджень насінного матеріалу дерев сосни звичайної різного санітарного стану в осередках всихання насаджень, уражених кореневою губкою («умовно стійких», «хворих», контрольних) у ДП «Харківська ЛНДС». Визначено масу насіння та його схожість, мітотичну активність клітин апікальних меристем корінців і кількість сім’ядолей проростків. Насіння «умовно стійких» дерев, як порівняти з насінням «хворих», характеризується більшою середньою масою (на 18,5 %) і не поступається енергією проростання (65 і 64 % відповідно). Підтверджено стабільність рівня мітотичної активності клітин та її більшу інтенсивність у корінцях проростків із насіння «умовно стійких» дерев, порівнюючи з «хворими». Для «умовно стійких» дерев зафіксовано більшу, ніж в інших варіантах, сумарну частку проростків із шістьма і більше сім’ядолями. Отримані результати свідчать про можливість використання застосованих методів для ранньої діагностики молодих дерев сосни звичайної, які досягли фази репродукції, щодо стійкості до ураження кореневою губкою.
{"title":"Рання діагностика стійкості дерев сосни звичайної до ураження кореневою губкою","authors":"В. А. Дишко, І. М. Усцький, Л. О. Торосова","doi":"10.33220/1026-3365.141.2022.52","DOIUrl":"https://doi.org/10.33220/1026-3365.141.2022.52","url":null,"abstract":"Висвітлено результати морфологічних і цитологічних досліджень насінного матеріалу дерев сосни звичайної різного санітарного стану в осередках всихання насаджень, уражених кореневою губкою («умовно стійких», «хворих», контрольних) у ДП «Харківська ЛНДС». Визначено масу насіння та його схожість, мітотичну активність клітин апікальних меристем корінців і кількість сім’ядолей проростків. Насіння «умовно стійких» дерев, як порівняти з насінням «хворих», характеризується більшою середньою масою (на 18,5 %) і не поступається енергією проростання (65 і 64 % відповідно). Підтверджено стабільність рівня мітотичної активності клітин та її більшу інтенсивність у корінцях проростків із насіння «умовно стійких» дерев, порівнюючи з «хворими». Для «умовно стійких» дерев зафіксовано більшу, ніж в інших варіантах, сумарну частку проростків із шістьма і більше сім’ядолями. Отримані результати свідчать про можливість використання застосованих методів для ранньої діагностики молодих дерев сосни звичайної, які досягли фази репродукції, щодо стійкості до ураження кореневою губкою.","PeriodicalId":110326,"journal":{"name":"Forestry and Forest Melioration","volume":"105 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115812892","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：