Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school最新文献_第8页

Моделирование учебной предметной области, или предметная модель обучаемого

Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school

Pub Date : 2013-11-11 DOI: 10.55056/fund.v1i1.130

Геннадій Олексійович Атанов

ВВЕДЕНИЕОдной из главных задач высшей школы является разработка стандартов обучения. В сложившейся в настоящее время терминологии эта работа относится к моделированию обучаемого. В самом широком смысле под моделью обучаемого понимают знания об обучаемом, используемые для организации процесса обучения. Это множество точно представленных фактов об обучаемом, которые описывают различные стороны его состояния: знания, личностные характеристики, профессиональные качества и др.Модель обучаемого является одним из центральных понятий современной дидактики. Оно возникло в компьютерных технологиях обучения и было вызвано необходимостью формализовать представления об обучаемом. Конечно, представления об обучаемом начали вырабатываться задолго до появления компьютеров, вместе с появлением самих обучаемых. Определенная формализация представлений об обучаемом началась вместе с дидактикой. Но именно компьютерные технологии обучения дали новый импульс развитию этих представлений, превратили их в объект глубоких исследований, перевели на качественно новый уровень (Брусиловский, 1992; Петрушин, 1992; Dillenbourg, Self, 1992; Self, 1994; Wenger,1987). В настоящее время моделирование обучаемого является развивающимся направлением искусственного интеллекта в обучении, под которым понимают новую методологию психологических, дидактических и педагогических исследований по моделированию поведения человека в процессе обучения, опирающуюся на методы инженерии знаний.Существуют три точки зрения, с которых можно рассматривать моделирование обучаемого, или наши знания об обучаемом. Во-первых, это знания о том, каков обучаемый есть; во-вторых, знания о том, каким мы хотим его видеть; и, наконец, знания о том, каким мы его можем увидеть. Первые устанавливаются путем анализа поведения обучаемого, и мы их будем называть поведенческой моделью обучаемого. Она изменяется вместе с изменением обучаемого, поэтому ее называют динамической, или текущей, моделью обучаемого. Механизмом построения этой модели является диагностика. За рубежом для этой цели часто используют термин когнитивная диагностика, и исследования в этой области развиты довольно широко (Self, 1994; Wenger,1987).Знания о том, каким мы хотим видеть обучаемого, требования к его конечному состоянию назовем нормативной моделью обучаемого (рис. 1). Эти знания, как правило, многогранны. Сюда относятся, например, требования к личностным качествам будущих специалистов, их профессиональным качествам и умениям, знаниям и умениям по различным учебным предметам, характеристикам физического и психического состояния и т.п. Это именно то, что называют стандартом образования. И конечной целью обучения является достижение такого положения, когда поведенческая модель обучаемого при выпуске совпадает с его нормативной моделью. Рис. 1. Схема нормативной модели обучаемогоТретья точка зрения основывается на том, что, в общем случае, существуют различные пути, или траектории, по которым могут продвигаться обучаемые в процессе обучения. С одной

高中的主要目标之一是制定教学标准。目前，这项工作的术语是为学习对象建模。从广义上讲，学习模型是指学习被用来组织学习过程的知识。这些都是关于教学的精确事实，描述了它的不同方面:知识、性格特征、专业素质和博士学位是现代狄达主义的核心概念之一。它起源于计算机教学技术，是由于需要将教学概念形式化。当然，在计算机出现之前很久，教育的概念就开始产生了，随着教育本身的出现。教育观念的某种格式化始于认识论。但正是计算机培训技术推动了这些观点的发展，将其转化为深入研究的对象，并将其提升到一个新的水平(布鲁洛夫斯基，1992年;彼得鲁,1992;1992年，Self, Dillenbourg;Self, 1994;温格,1987)。目前，教学建模是人工智能教育的一种发展方向，它被理解为一种基于知识工程的新方法，一种心理、二分法和教学教学研究的新方法。有三种观点可以考虑模拟学习对象，或者我们对学习的了解。首先，这是学习的知识;第二，知道我们想让他成为什么样的人;最后，知道我们会怎么看他。第一个是通过分析受训者的行为来确定的，我们称之为受训者的行为模式。它随着学习的变化而变化，因此被称为动态学习模型。建立这种模式的机制是诊断。在国外，人们经常使用“认知诊断”这个词，这一领域的研究非常广泛(Self, 1994年;温格,1987)。了解我们想要学习的东西，对最终状态的需求被称为学习的规范模型(里斯)。这些知识通常是多方面的。例如，对未来专业人员的个人品质、专业技能、知识和技能、身体和精神状况的特征等方面的要求就是教育标准。教学的最终目标是达到这样一种状态，即毕业时学习的行为模式与标准模型相匹配。图1。第三种教学模式的框架基于这样一种观点:一般来说，在教学过程中学习的人可以走不同的路线或路线。一方面，这些可能是正确的轨迹，因为培训的正确行为和培训的标准模型，例如使用不同的方法和方法来解决同样的问题。另一方面，不同的轨迹可能是由于学生的错误行为造成的，他们的许多错误可能是老师事先预料到的。教师的工作从双盲的角度(从错误中学习)是非常有用的。同样的错误清单(最好是完整的错误轨迹处理)构成了一种教育模式，称为错误模型(布朗，伯顿，1978;Sleeman, 1982)。1。学习定量模型的五个组成部分，即学习知识的定量模型，即学习知识的定量模型(atanov、marinovich、semko、tok, 1997;Atanov, Martynovitch, Tokiy, 1993)。因此，学习的定义模型定义了学习的意义。在知识工程中，这种知识被称为专业知识或学科模型。教学的目标模型从所有学科领域中分离出来，所以它是教学领域的模型，或者教学对象的模型。引入“学习模型”一词使学习建模成为完整的，因为它结合了学习建模的所有方面。这更有道理，因为课程领域的建模与其他学科领域的建模大相径庭。问题是，模拟课程和非课程领域的目标是不同的。任何活动都是通过解决问题来进行的，这些任务必须是特定的。在生产、研究(科学)活动中，解决问题的结果是直接产生的，因此，解决问题的过程符合活动的目标。在教学活动中，解决问题不是目标，而是实现目标的手段，即培训目标。换句话说，解决课程问题的结果本身并不有趣(它所需要的只是做正确的事情)。重要的是解决问题的过程，因为解决问题的方法是在解决问题的过程中形成的。状态,2001)。因此，模拟目标的区别。非学科领域的建模应确保社会产生有意义的结果，非教学领域的建模应是解决课程问题的过程。这是可以理解的，因为人工智能专家通常不在其他学科领域。此外，他们通常不擅长阅读。让我们回顾一下，根据分类，学科知识分为宣言和程序知识(视图…1989;彼得鲁,1992)。第一个是关于物体的性质和它们之间关系的陈述(事实)。过程知识描述了对象变换的顺序和性质。声明知识定义了内容或语义知识，部分学科知识，并产生了学习的语义指标模型。过程知识构成了学习的过程模型。根据实践理论(马什比茨，1988年;atanov(2001)，培训的最终目标是制定一种行动方式，而行动方式是通过技巧在实践中实现的。知识是创造技能的工具。在工程学中，知识被称为行为或操作知识。技能形成的机制是在人类行为中表现出来的知识(宣言和程序)的操作。因此，一个有意义的学习模型包括学习过程中必须形成的技能。这些技能的清单将被称为学习的操作对象模型。知识的一个显著特征是它的结构。重要的是，尤其是对研究材料来说，建立它的结构。因为学习一定数量的课程知识意味着在课程材料的这一部分的结构中建立它们的位置。因此，建立教学对象模型的挑战之一必须是建立学科知识的结构。研究研究材料的结构是一项非常重要和深入的研究的主体。一个有针对性的模型应该会给人或多或少的意识。这通常是一个主题主题的列表。被研究的主题列表将被称为学习的主题主题模型。此外，从方法上讲，重要的是确定知识的作用，它们执行的功能，即执行功能结构。这可以通过列出函数部分的列表来实现，从而定义函数知识。其中可能包括非变换函数(声明知识，例如定义、调查、结论)和变换知识(程序知识，如方法、算法)。它们一起构成了学习的函数指标模型。因此，提供了一个由主题、语义、程序、操作和功能部分(大米)组成的教学的五元化指标模型。这是一种通用物理的模型，由顿涅茨克州立大学物理学系(atanov, marinovich, semko, 1997;atanov, efros, 1997;程序…1993;Atanov, Martynovitch, Tokiy, 1993;阿塔诺夫，Efros, 1997年。图2。教学对象模型的示意图。2。自古以来就为人所知的教学模式的主题主题模型基本上是每个人都熟悉的课程计划。它是按照主题原则构建的，列出了需要研究的部分和主题。学习的主题模型反映了课程的整体结构。在不同程度上，细节是可能的，但总是不是学科知识本身，不是内容，而是它们的名字。本质上，它们是特定的属性，特定的学科知识特征，关于学科知识的知识。知识被称为元知识。因此，主题定义模型代表元知识。这是一种自然而方便的设计和组织培训过程的模式。此外，它是一个强制性的规范d。因此，主题定义模型代表元知识。这是一种自然而方便的设计和组织培训过程的模式。此外，它是一个强制性的规范d。

{"title":"Моделирование учебной предметной области, или предметная модель обучаемого","authors":"Геннадій Олексійович Атанов","doi":"10.55056/fund.v1i1.130","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/fund.v1i1.130","url":null,"abstract":"ВВЕДЕНИЕОдной из главных задач высшей школы является разработка стандартов обучения. В сложившейся в настоящее время терминологии эта работа относится к моделированию обучаемого. В самом широком смысле под моделью обучаемого понимают знания об обучаемом, используемые для организации процесса обучения. Это множество точно представленных фактов об обучаемом, которые описывают различные стороны его состояния: знания, личностные характеристики, профессиональные качества и др.Модель обучаемого является одним из центральных понятий современной дидактики. Оно возникло в компьютерных технологиях обучения и было вызвано необходимостью формализовать представления об обучаемом. Конечно, представления об обучаемом начали вырабатываться задолго до появления компьютеров, вместе с появлением самих обучаемых. Определенная формализация представлений об обучаемом началась вместе с дидактикой. Но именно компьютерные технологии обучения дали новый импульс развитию этих представлений, превратили их в объект глубоких исследований, перевели на качественно новый уровень (Брусиловский, 1992; Петрушин, 1992; Dillenbourg, Self, 1992; Self, 1994; Wenger,1987). В настоящее время моделирование обучаемого является развивающимся направлением искусственного интеллекта в обучении, под которым понимают новую методологию психологических, дидактических и педагогических исследований по моделированию поведения человека в процессе обучения, опирающуюся на методы инженерии знаний.Существуют три точки зрения, с которых можно рассматривать моделирование обучаемого, или наши знания об обучаемом. Во-первых, это знания о том, каков обучаемый есть; во-вторых, знания о том, каким мы хотим его видеть; и, наконец, знания о том, каким мы его можем увидеть. Первые устанавливаются путем анализа поведения обучаемого, и мы их будем называть поведенческой моделью обучаемого. Она изменяется вместе с изменением обучаемого, поэтому ее называют динамической, или текущей, моделью обучаемого. Механизмом построения этой модели является диагностика. За рубежом для этой цели часто используют термин когнитивная диагностика, и исследования в этой области развиты довольно широко (Self, 1994; Wenger,1987).Знания о том, каким мы хотим видеть обучаемого, требования к его конечному состоянию назовем нормативной моделью обучаемого (рис. 1). Эти знания, как правило, многогранны. Сюда относятся, например, требования к личностным качествам будущих специалистов, их профессиональным качествам и умениям, знаниям и умениям по различным учебным предметам, характеристикам физического и психического состояния и т.п. Это именно то, что называют стандартом образования. И конечной целью обучения является достижение такого положения, когда поведенческая модель обучаемого при выпуске совпадает с его нормативной моделью. Рис. 1. Схема нормативной модели обучаемогоТретья точка зрения основывается на том, что, в общем случае, существуют различные пути, или траектории, по которым могут продвигаться обучаемые в процессе обучения. С одной","PeriodicalId":114302,"journal":{"name":"Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school","volume":"91 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115448623","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Побудова і модифікація аналітичних структур підпорядкування теоретичного змісту фундаментальних дисциплін в процесі викладання

Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school

Pub Date : 2013-11-10 DOI: 10.55056/fund.v1i1.128

Григорій Вікторович Акулов

На загальному фоні сукупного теоретичного змісту кожної фундаментальної дисципліни, що планується до викладання, достатньо чітко простежується наявність певних скінчених моделей, з усіма формальними ознаками скінчених множин. Дійсно, кожне поняття (крім первинних) виступає логічно-наступним по відношенню до деякого поняття, або групи понять. І кожне положення (крім аксіом) завжди супроводжується логічним підпорядкуванням з іншими положеннями, або їх групою.Проблеми деталізації і узгодження навчального планування, пошук оптимальних версій викладання стає відчутно більш алгоритмічним і зручним при реальному унаочненні таких моделей, окремому спеціальному дослідженні їх властивостей і будови.Зупинимось, насамперед, на їх визначенні. Основою формального означення є дві скінчені множини M і W відповідно всіх понять і положень, які охоплені процесом викладання теоретичного матеріалу. Ці множини не мають спільних елементів M∩W=Ø , а їх об’єднання утворює повну множину елементів теоретичного змісту T=MUW даної версії викладання.Далі, в кожній з множин M і W будується певне відношення часткового впорядкування відповідне де формально-логічної послідовності відповідних елементів tT. Тоді, разом з введеними таким чином відношеннями, множини M і W стають частково-впорядкованими множинами S(M) і S(W). Як легко бачити, об’єкти M і W є простими переліками понять і положень відповідно, а побудовані на їх структурними характеристиками. Сукупною аналітичною структурою S(T) підпорядкування теоретичного змісту в процесі викладання природно вважати пару об’єктів S(T)= (S(M) і S(W)). Безумовно, слід зауважити, що вибір множин M і W та їх структур S(M) і S(W) в різних випадках, за різних обставин та специфіки не є одночасним. Але якщо система M, W, S(M), S(W) визначена, та її основі запальна, то на її основі загальна характеристика навчального курсу стає більш інформативною і читкою за навчальними програмами, розробленими у традиційній формі.Проілюструємо запропонований підхід на наступних прикладах, безпосередньо побудувавши для кожного з них множини S(M) і S(W) у вигляді частково-впорядкованих множин за матеріалами окремих параграфів шкільних підручників.Параграфи §§1-4 розділу ХІІ “Елементи комбінаторики” [1] проектуються в такі множини.Множина понять М містить 17 елементів ( 1) множина, 2) скінчена множина, 3) нескінчена множина, 4) порожня множина, 5) підмножина … , 15) комбінація, 16) трикутник Паскаля, 17) формула загального члена бінома Ньютона).Частково-впорядкована множина S(M) має вигляд Множина положень W складається з 20 елементів ( 1) властивість ØА , 2) властивість АА, 3) формула Рn=h!, 4) перестановка є частинним випадком розміщення, 5) формула А для Аnm …, 16) формула бінома Ньютона 17) – 20) відповідні властивості пов’язані з біномом Ньютона).Структура викладу положень S(W) має вигляд Подібним чином, пп. 16-21 параграфу §4 розділу ІІ “Похідна та її застосування” [2] приводять до наступних елементів теоретичного змісту та їх структур.Множина понять М

{"title":"Побудова і модифікація аналітичних структур підпорядкування теоретичного змісту фундаментальних дисциплін в процесі викладання","authors":"Григорій Вікторович Акулов","doi":"10.55056/fund.v1i1.128","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/fund.v1i1.128","url":null,"abstract":"На загальному фоні сукупного теоретичного змісту кожної фундаментальної дисципліни, що планується до викладання, достатньо чітко простежується наявність певних скінчених моделей, з усіма формальними ознаками скінчених множин. Дійсно, кожне поняття (крім первинних) виступає логічно-наступним по відношенню до деякого поняття, або групи понять. І кожне положення (крім аксіом) завжди супроводжується логічним підпорядкуванням з іншими положеннями, або їх групою.Проблеми деталізації і узгодження навчального планування, пошук оптимальних версій викладання стає відчутно більш алгоритмічним і зручним при реальному унаочненні таких моделей, окремому спеціальному дослідженні їх властивостей і будови.Зупинимось, насамперед, на їх визначенні. Основою формального означення є дві скінчені множини M і W відповідно всіх понять і положень, які охоплені процесом викладання теоретичного матеріалу. Ці множини не мають спільних елементів M∩W=Ø , а їх об’єднання утворює повну множину елементів теоретичного змісту T=MUW даної версії викладання.Далі, в кожній з множин M і W будується певне відношення часткового впорядкування відповідне де формально-логічної послідовності відповідних елементів tT. Тоді, разом з введеними таким чином відношеннями, множини M і W стають частково-впорядкованими множинами S(M) і S(W). Як легко бачити, об’єкти M і W є простими переліками понять і положень відповідно, а побудовані на їх структурними характеристиками. Сукупною аналітичною структурою S(T) підпорядкування теоретичного змісту в процесі викладання природно вважати пару об’єктів S(T)= (S(M) і S(W)). Безумовно, слід зауважити, що вибір множин M і W та їх структур S(M) і S(W) в різних випадках, за різних обставин та специфіки не є одночасним. Але якщо система M, W, S(M), S(W) визначена, та її основі запальна, то на її основі загальна характеристика навчального курсу стає більш інформативною і читкою за навчальними програмами, розробленими у традиційній формі.Проілюструємо запропонований підхід на наступних прикладах, безпосередньо побудувавши для кожного з них множини S(M) і S(W) у вигляді частково-впорядкованих множин за матеріалами окремих параграфів шкільних підручників.Параграфи §§1-4 розділу ХІІ “Елементи комбінаторики” [1] проектуються в такі множини.Множина понять М містить 17 елементів ( 1) множина, 2) скінчена множина, 3) нескінчена множина, 4) порожня множина, 5) підмножина … , 15) комбінація, 16) трикутник Паскаля, 17) формула загального члена бінома Ньютона).Частково-впорядкована множина S(M) має вигляд Множина положень W складається з 20 елементів ( 1) властивість ØА , 2) властивість АА, 3) формула Рn=h!, 4) перестановка є частинним випадком розміщення, 5) формула А для Аnm …, 16) формула бінома Ньютона 17) – 20) відповідні властивості пов’язані з біномом Ньютона).Структура викладу положень S(W) має вигляд Подібним чином, пп. 16-21 параграфу §4 розділу ІІ “Похідна та її застосування” [2] приводять до наступних елементів теоретичного змісту та їх структур.Множина понять М","PeriodicalId":114302,"journal":{"name":"Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115322711","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Відродження дидактики - запорука розвитку вищої школи

Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school

Pub Date : 2013-11-10 DOI: 10.55056/fund.v1i1.129

Геннадій Олексійович Атанов

Дидактика вищої школи як наука фактично не існує.Методологічна слабкість педагогіки полягає в тому , що вона визначає поняття не за змістом , а за ознаками , і кращим часто виявляється те визначення, яке містить більшу кількість ознак .Плести « мережива» з наукових , а часто і псевдонаукових термінів , - ось підхід до науки у багатьох вчених -педагогів.Давайте виключимо зі свого вжитку слово «педагогіка » , розділимо його на складові. І якщо мова буде йти в контексті навчання , будемо вживати слово « дидактика » і його похідні . Виховання ж , якщо про нього доведеться говорити , так і будемо називати вихованням .

教学法在方法论上的弱点在于，它不是根据内容，而是根据特征来定义概念，而包含更多特征的定义往往是最好的定义。从科学术语（往往是伪科学术语）中编织 "花边"，是许多科学家和教师对待科学的方法。如果我们谈论的是学习，我们就会使用 "教学 "一词及其派生词。教育，如果我们必须谈论它，我们就称之为教育。

{"title":"Відродження дидактики - запорука розвитку вищої школи","authors":"Геннадій Олексійович Атанов","doi":"10.55056/fund.v1i1.129","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/fund.v1i1.129","url":null,"abstract":"Дидактика вищої школи як наука фактично не існує.Методологічна слабкість педагогіки полягає в тому , що вона визначає поняття не за змістом , а за ознаками , і кращим часто виявляється те визначення, яке містить більшу кількість ознак .Плести « мережива» з наукових , а часто і псевдонаукових термінів , - ось підхід до науки у багатьох вчених -педагогів.Давайте виключимо зі свого вжитку слово «педагогіка » , розділимо його на складові. І якщо мова буде йти в контексті навчання , будемо вживати слово « дидактика » і його похідні . Виховання ж , якщо про нього доведеться говорити , так і будемо називати вихованням .","PeriodicalId":114302,"journal":{"name":"Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131874590","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

С. П. Тимошенко та сучасна інженерна освіта в Україні

Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school

Pub Date : 2013-03-27 DOI: 10.55056/fund.v8i1.859

Анатолій Степанович Кобець, Анатолій Григорович Дем’яненко

Наведено міркування, погляди та думки одного із найвидатніших механіків світу, засновника інженерної освіти в Росії, Україні, нашого співвітчизника С.П.Тимошенко стосовно інженерної освіти, яку він знав з середини. Обговорюються деякі питання сучасного стану вищої інженерної, у тому числі і аграрної, освіти в Україні . Наголос робиться на необхідності збереження її фунда-ментальної бази.

文章介绍了世界上最杰出的力学家之一、俄罗斯和乌克兰工程教育的奠基人、我们的同胞 S.P. 季莫申科对工程教育的思考、观点和看法。讨论了乌克兰高等工程教育（包括农业教育）现状的一些问题。重点强调了维护其根本基础的必要性。

引用次数: 0

Метод проектів у навчанні інформаційних технологій

Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school

Pub Date : 2013-03-27 DOI: 10.55056/fund.v8i1.862

Ольга Анатоліївна Блакова, Галина Петрівна Нечаєнко

У статті розглядається досвід застосування методу проектів при викладання дисципліни «Новітні інформаційні технології в освітньому процесі». Метод проектів – це творча, самостійна робота, яка залучає студентів не тільки працювати з допомогою викладача, а до самостійної пізнавальної діяльності, що зрештою формує навички навчально-дослідницької діяльності.

文章论述了在 "教育过程中的现代信息技术 "学科教学中应用项目教学法的经验。项目教学法是一种创造性的独立工作，学生不仅要在教师的帮助下工作，还要参与独立的认知活动，最终形成教育和研究活动的技能。

引用次数: 0

Позитиви всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у 2011-2012 навчальному році

Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school

Pub Date : 2013-03-27 DOI: 10.55056/fund.v8i1.863

Олександр Іванович Денисенко, Віталій Іванович Цоцко

У статті наведені результати аналізу підсумків Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у 2011-2012 навчальному році по взаємодіючих між собою підсистемах з конкурсних напрямів і вищих навчальних закладів. Позитиви конкурсу визначались через виявлення умов формування максимально успішних конкурсних проявів серед компонент виділених підсистем.

文章介绍了对2011-2012学年全乌克兰学生研究论文竞赛结果的分析结果，该结果是由竞争领域和高等教育机构中相互影响的子系统得出的。通过确定所选子系统各组成部分之间形成最成功竞争表现的条件，确定了竞赛的积极因素。

引用次数: 0

Формування сучасної концепції викладання фармацевтичної ботаніки як базової дисципліни при підготовці фармацевтів у вищих навчальних медичних закладах

Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school

Pub Date : 2013-03-27 DOI: 10.55056/fund.v8i1.865

В. В. Крутенко, Ірина Кононова, В. І. Гарець, Віра Федорівна Шаторна

На сучасному етапі розвитку медицини основними засобами лікування є препарати синтетичного і рослинного походження. Викладання фармацевтичної ботаніки забезпечує розвиток у студентів інтересу до природних ліків, бажання вивчати їх джерела, розуміння важливості раціонального використання дикорослих лікарських рослин. У статті викладений матеріал про значення фармацевтичної ботаніки як базової медико-біологічної дисципліни медичних і фармацевтичних вузів. Наведені концептуальні принципи викладання фармацевтичної ботаніки за кредитно-модульною системою студентам-провізорам 2 курсу фаху «Фармація» та «Клінічна фармація». На кафедрі медичної біології, фармакогнозії та ботаніки особлива увага приділяється методичному забезпеченню навчального процесу, яке здійснюється за допомогою методичних вказівок та начальних посібників, що підготовлені колективом кафедри. В статті аналізуються проблемні риси викладання фармацевтичної ботаніки та наводяться заходи їх подолання.

{"title":"Формування сучасної концепції викладання фармацевтичної ботаніки як базової дисципліни при підготовці фармацевтів у вищих навчальних медичних закладах","authors":"В. В. Крутенко, Ірина Кононова, В. І. Гарець, Віра Федорівна Шаторна","doi":"10.55056/fund.v8i1.865","DOIUrl":"https://doi.org/10.55056/fund.v8i1.865","url":null,"abstract":"На сучасному етапі розвитку медицини основними засобами лікування є препарати синтетичного і рослинного походження. Викладання фармацевтичної ботаніки забезпечує розвиток у студентів інтересу до природних ліків, бажання вивчати їх джерела, розуміння важливості раціонального використання дикорослих лікарських рослин. \u0000У статті викладений матеріал про значення фармацевтичної ботаніки як базової медико-біологічної дисципліни медичних і фармацевтичних вузів. Наведені концептуальні принципи викладання фармацевтичної ботаніки за кредитно-модульною системою студентам-провізорам 2 курсу фаху «Фармація» та «Клінічна фармація». На кафедрі медичної біології, фармакогнозії та ботаніки особлива увага приділяється методичному забезпеченню навчального процесу, яке здійснюється за допомогою методичних вказівок та начальних посібників, що підготовлені колективом кафедри. В статті аналізуються проблемні риси викладання фармацевтичної ботаніки та наводяться заходи їх подолання.","PeriodicalId":114302,"journal":{"name":"Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school","volume":"95 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2013-03-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122096332","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Комплексний підхід цілепокладання у формуванні професійної компетентності

Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school

Pub Date : 2013-03-27 DOI: 10.55056/fund.v8i1.868

Тетяна Євстафіївна Кушнєрова

У статті розглядаються сучасні підходи цілепокладання у навчальній та професійній діяльності, у виборі адекватних і значущих цілей. Їх визначення є одним із провідних аспектів формування компетенцій самоосвіти, самовдосконалення та самореалізації, що важливо для підвищення загальнокультурного та професійного рівня.

文章讨论了在教育和职业活动中制定目标、选择适当和有意义的目标的现代方法。确定目标是形成自我教育、自我完善和自我实现能力的主要方面之一，对于提高总体文化和专业水平非常重要。

引用次数: 0

Принципи «Великої дидактики» Яна Амоса Коменського стосовно до системної теорії оборотних зображень

Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school

Pub Date : 2013-03-27 DOI: 10.55056/fund.v8i1.861

Дмитро Ткач

Стаття присвячена актуалізації педагогічних принципів "Великої дидактики" Яна Амоса Коменського, ефективність яких було показано на прикладі навчання і вивчення системної нарисної геометрії.

这篇文章专门论述了扬-阿莫斯-夸美纽斯的 "大教学法 "教学原则的实际应用，其有效性体现在系统描述几何的教学实例中。

引用次数: 0

Аспекты мотивации обучения студентов в ВУЗе 学生在学校学习的动机方面

Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school

Pub Date : 2013-03-27 DOI: 10.55056/fund.v8i1.864

Марина Віталіївна Кормер, Катерина Олегівна Шмельцер

В статье рассматриваются причины потери интереса студентов к обучению. Предлагается изменить взгляд на изложение материала, сделать преподавание интересным, повысить мотивацию студентов к обучению.

这篇文章讨论了学生对教育失去兴趣的原因。建议改变对材料的看法，使教学有趣，提高学生学习的动力。

引用次数: 0