Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-79-84
Олександр Правдивець
У статті охарактеризовано організаційно-правові механізми функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Проведено аналіз нормативно-правового забезпечення державних механізмів функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, як напрям державної політики України. Обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення нормативно-правових актів, які визначають організаційно-правові механізми функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Застосування цих рекомендацій у практичній діяльності Центральних органів виконавчої влади, зокрема у ході формуванні політики цифрової трансформації у Міністерстві оборони України щодо інтеграції Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів запровадить необхідні правові механізми для організації та забезпечення інформаційної взаємодії між державними реєстрами в інтересах ведення військового обліку громадян України для комплектування військ (сил) особовим складом. Крім того, практична реалізація рекомендацій створить правові засади для реалізації Міністерством оборони України проєктів передбачених Планом дій Уряду щодо запровадження електронних військово-облікових документів та створення електронного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
{"title":"Цифровізація суспільства та організаційно-правові механізми функціонування єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів","authors":"Олександр Правдивець","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-79-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-79-84","url":null,"abstract":"У статті охарактеризовано організаційно-правові механізми функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Проведено аналіз нормативно-правового забезпечення державних механізмів функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, як напрям державної політики України. Обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення нормативно-правових актів, які визначають організаційно-правові механізми функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. \u0000Застосування цих рекомендацій у практичній діяльності Центральних органів виконавчої влади, зокрема у ході формуванні політики цифрової трансформації у Міністерстві оборони України щодо інтеграції Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів запровадить необхідні правові механізми для організації та забезпечення інформаційної взаємодії між державними реєстрами в інтересах ведення військового обліку громадян України для комплектування військ (сил) особовим складом. \u0000Крім того, практична реалізація рекомендацій створить правові засади для реалізації Міністерством оборони України проєктів передбачених Планом дій Уряду щодо запровадження електронних військово-облікових документів та створення електронного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"76 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132863675","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-71-78
Євген Степаненко, Вячеслав Думітраш, Ольга Думітраш, Віталій Кокошинський
Сучасні військові конфлікти змінили загальний підхід до ведення бойових дій. Раніше війни розвивалися шляхом наростання масштабності (масовості) при безпосередньому контакті військ (сил), то сучасні війни ведуться за принципом зменшенням людського ресурсу при збільшенні використання високоінтелектуальної зброї на значних відстанях. На сьогоднішній день широке застосування високоточної зброї, засобів вогневого ураження в поєднанні з засобами розвідки, диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань, засобів радіоелектронного придушення, суттєво впливає на функціонування системи військового зв’язку. Дана тенденція в майбутньому буде тільки посилюватись, що створюватиме загрози функціонування системи управління. У війні майбутнього, кожна Держава, ставить своїм завданням адекватно і своєчасно виявити ключові ризики, напрямок технологічного розвитку, та зрозуміти, як він може вплинути на потенціал можливого майбутнього військового конфлікту. У найближчому майбутньому основу перспективної інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України повинна становити об’єднана автоматизована цифрова система зв’язку, яка повинна включати космічний, повітряний, наземний (польовий і стаціонарний) і морський компонент, автоматизовану систему управління зв’язком і систему інформаційної безпеки та повинна сприяти більш тісному зближенню (взаємної інтеграції) систем управління військами та зброєю в єдину інформаційно-розвідувально-вогневу (ударну) просторово розподілену систему, ключовими елементами якої є розвідувально-ударні комплекси. У зв’язку з цим виникла необхідність коригування підходів до визначення основних напрямків розвитку засобів і комплексів тропосферного зв’язку як складової інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України. У статті викладені пропозиції щодо перспектив розвитку засобів тропосферного зв’язку в інтересах Збройних Сил України.
{"title":"Перспективи розвитку тропосферного зв’язку в інформаційно-телекомунікаційних системах спеціального призначення","authors":"Євген Степаненко, Вячеслав Думітраш, Ольга Думітраш, Віталій Кокошинський","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-71-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-71-78","url":null,"abstract":"Сучасні військові конфлікти змінили загальний підхід до ведення бойових дій. Раніше війни розвивалися шляхом наростання масштабності (масовості) при безпосередньому контакті військ (сил), то сучасні війни ведуться за принципом зменшенням людського ресурсу при збільшенні використання високоінтелектуальної зброї на значних відстанях. На сьогоднішній день широке застосування високоточної зброї, засобів вогневого ураження в поєднанні з засобами розвідки, диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань, засобів радіоелектронного придушення, суттєво впливає на функціонування системи військового зв’язку. \u0000Дана тенденція в майбутньому буде тільки посилюватись, що створюватиме загрози функціонування системи управління. \u0000У війні майбутнього, кожна Держава, ставить своїм завданням адекватно і своєчасно виявити ключові ризики, напрямок технологічного розвитку, та зрозуміти, як він може вплинути на потенціал можливого майбутнього військового конфлікту. \u0000У найближчому майбутньому основу перспективної інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України повинна становити об’єднана автоматизована цифрова система зв’язку, яка повинна включати космічний, повітряний, наземний (польовий і стаціонарний) і морський компонент, автоматизовану систему управління зв’язком і систему інформаційної безпеки та повинна сприяти більш тісному зближенню (взаємної інтеграції) систем управління військами та зброєю в єдину інформаційно-розвідувально-вогневу (ударну) просторово розподілену систему, ключовими елементами якої є розвідувально-ударні комплекси. \u0000У зв’язку з цим виникла необхідність коригування підходів до визначення основних напрямків розвитку засобів і комплексів тропосферного зв’язку як складової інформаційно-телекомунікаційної системи ЗС України. \u0000У статті викладені пропозиції щодо перспектив розвитку засобів тропосферного зв’язку в інтересах Збройних Сил України.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133749458","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-55-62
Василь Кузавков, Марія Романенко, Юлія Болотюк
В статті розглянуто особливості застосування методу власного випромінювання для складних напівпровідникових структур (мікропроцесорів, мікроконтролерів, програмовано-логіних інтегральних схемах та ін.) Метод власного випромінювання пов’язаний з реєстрацією параметрів електромагнітного поля в інфрачервоному діапазоні хвиль. Параметри цього випромінювання безпосередньо залежать від температури об’єкту контролю – температури напівпровідникової структури. Використання температури в якості діагностичного параметру вимагає аналітичного опису процесів в напівпровідникових структурах, а саме фізико-хімічних процесів пов’язаних з термодинамічними властивостями кристалічної структури та поверхні, яка ізолює кристал від зовнішнього середовища. З метою активації функціональних вузлів, які входять до складу великих інтегральних схем в запропонованому методі використовується спеціально підготовлена тестова послідовність. Довжина зазначеної послідовності повинна забезпечити вихід температурного процесу на сталий режим. Однак, при цьому можливе спотворення діагностичної інформації внаслідок взаємного впливу температури від сусідніх функціональних вузлів. В роботі визначено час реєстрації (довжину активуючого впливу) діагностичного параметру окремих функціональних вузлів. Проаналізовано умови розповсюдження тепла в ізолюючому шарі напівпровідникової структури, яка містить в собі декілька окремих функціональних вузлів з відомим геометричним місцем розташування на підложці. Дослідження спрямовані на вирішення задач технічного діагностування, а саме: визначення фактичного технічного стану цифрового радіоелектронного обладнання та прогнозування технічного стану.
{"title":"Умови застосування методу власного випромінювання при вирішенні задач технічної діагностики напівпровідникових структур","authors":"Василь Кузавков, Марія Романенко, Юлія Болотюк","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-55-62","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-55-62","url":null,"abstract":"В статті розглянуто особливості застосування методу власного випромінювання для складних напівпровідникових структур (мікропроцесорів, мікроконтролерів, програмовано-логіних інтегральних схемах та ін.) \u0000Метод власного випромінювання пов’язаний з реєстрацією параметрів електромагнітного поля в інфрачервоному діапазоні хвиль. Параметри цього випромінювання безпосередньо залежать від температури об’єкту контролю – температури напівпровідникової структури. Використання температури в якості діагностичного параметру вимагає аналітичного опису процесів в напівпровідникових структурах, а саме фізико-хімічних процесів пов’язаних з термодинамічними властивостями кристалічної структури та поверхні, яка ізолює кристал від зовнішнього середовища. \u0000З метою активації функціональних вузлів, які входять до складу великих інтегральних схем в запропонованому методі використовується спеціально підготовлена тестова послідовність. Довжина зазначеної послідовності повинна забезпечити вихід температурного процесу на сталий режим. Однак, при цьому можливе спотворення діагностичної інформації внаслідок взаємного впливу температури від сусідніх функціональних вузлів. В роботі визначено час реєстрації (довжину активуючого впливу) діагностичного параметру окремих функціональних вузлів. Проаналізовано умови розповсюдження тепла в ізолюючому шарі напівпровідникової структури, яка містить в собі декілька окремих функціональних вузлів з відомим геометричним місцем розташування на підложці. \u0000Дослідження спрямовані на вирішення задач технічного діагностування, а саме: визначення фактичного технічного стану цифрового радіоелектронного обладнання та прогнозування технічного стану.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129597887","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-85-88
Олександр Хазанович, В.А. Лазоренко, Володимир Лоза
Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з підвищенням ефективності функціонування підсистеми підвезення матеріальних засобів логістичної системи на основі моделювання логістичних процесів забезпечення військ з використанням логіко-математичних моделей. Для ефективного забезпечення матеріальними засобами військ необхідно застосовувати логістичний підхід, військову логістику. При логістичному підході до забезпечення матеріальними засобами військ створюється логістична система. Логістична систем функціонує як організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Як правило, вона складається з кількох підсистем і має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем. Мета логістичної системи, це доставка у визначені терміни, у задане місце необхідної кількості та асортименту максимально підготовлених матеріальних засобів при мінімальних витратах. Це важливе завдання вирішується підсистемою підвезення матеріальних засобів. Розглядаються питання удосконалення підсистеми підвезення матеріальних засобів, як складової логістичної систем, на основі моделювання процесу підвезення матеріальних засобів військам. На основі проведеного аналізу застосування математичного моделювання щодо забезпечення військ (сил) Збройних Сил України на сучасному етапі розвитку визначена проблема розроблення логіко-математичної моделі підсистеми підвезення матеріальних засобів військам. Запропонована логіко-математична модель надає змогу визначити термін підвезення матеріальних засобів військам під час операції. У статті проведений опис процесу моделювання цієї підсистеми з використанням логічних функцій. Наприкінці сформульовані напрямки подальших досліджень у цьому напрямку, які пов’язані з розробленням логіко-математичних моделей інших процесів забезпечення військ.
{"title":"Моделювання функціонування підсистеми підвезення матеріальних засобів військам з використанням логічних функцій","authors":"Олександр Хазанович, В.А. Лазоренко, Володимир Лоза","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-85-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-85-88","url":null,"abstract":"Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з підвищенням ефективності функціонування підсистеми підвезення матеріальних засобів логістичної системи на основі моделювання логістичних процесів забезпечення військ з використанням логіко-математичних моделей. \u0000Для ефективного забезпечення матеріальними засобами військ необхідно застосовувати логістичний підхід, військову логістику. При логістичному підході до забезпечення матеріальними засобами військ створюється логістична система. Логістична систем функціонує як організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Як правило, вона складається з кількох підсистем і має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем. Мета логістичної системи, це доставка у визначені терміни, у задане місце необхідної кількості та асортименту максимально підготовлених матеріальних засобів при мінімальних витратах. Це важливе завдання вирішується підсистемою підвезення матеріальних засобів. \u0000Розглядаються питання удосконалення підсистеми підвезення матеріальних засобів, як складової логістичної систем, на основі моделювання процесу підвезення матеріальних засобів військам. \u0000На основі проведеного аналізу застосування математичного моделювання щодо забезпечення військ (сил) Збройних Сил України на сучасному етапі розвитку визначена проблема розроблення логіко-математичної моделі підсистеми підвезення матеріальних засобів військам. Запропонована логіко-математична модель надає змогу визначити термін підвезення матеріальних засобів військам під час операції. У статті проведений опис процесу моделювання цієї підсистеми з використанням логічних функцій. \u0000Наприкінці сформульовані напрямки подальших досліджень у цьому напрямку, які пов’язані з розробленням логіко-математичних моделей інших процесів забезпечення військ.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122349083","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-5-16
Олександр Васильович Майстренко, Олександр Лихольот, Максим Кольченко
Дослідження присвячене обґрунтуванню підходів щодо розробки та впровадження програми пов’язаної із визначенням потреби у засобах метеорологічного забезпечення та повноти метеорологічної інформації у відповідних військових формуваннях. У статті проаналізовано існуючі форми подачі метеорологічної інформації. Виявлено, що форми подачі такої інформації залежать від потреб споживача, однак мають частину інформації, яка корисна для потреб військових споживачів, зокрема для потреб ракетних військ і артилерії. До такої інформації належать: температура повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрямок вітру, вологість повітря. Також, у роботі розроблено порядок переводу метеорологічної інформації отриманої з різних джерел у форму потрібну для військових формувань. Основними етапами порядку є: переведення величини атмосферного тиску; побудова графіку вертикального розподілу стандартних ізобаричних поверхонь та переведення цього графіку з стандартних ізобаричних поверхонь до стандартних висот прийнятих в ракетних військах і артилерії; побудова графіків залежності величин температури повітря, напряму та швидкості вітру від стандартних висот; перерахунок напряму та швидкості вітру в балістичні складові вітру по стандартним висотам; врахування прогнозованих величин метеоелементів; узагальнення метеорологічних та гідрологічних явищ. До того ж, у статті розроблено методику оптимального розподілу джерел метеорологічної інформації за споживачами. Сутність методики полягає у застосуванні методу нелінійного програмування, так званого методу двох функцій, для розподілу неоднорідних, за можливостями, джерел метеоінформації між неоднорідними, за потребами, споживачів такої інформації. Ця методика дозволяє оперативно здійснювати розподіл наявних джерел метеоінформації між споживачами такої інформації. Ще у дослідженні запропонована процедура застосування програмного засобу «Повнота метеоінформації». Ця процедура включає послідовність дій та їх змістовне наповнення щодо застосування зазначеного програмного засобу. Вказана процедура дозволяє зменшити час на засвоєння навичок роботи з вказаним програмним засобом.
{"title":"Застосування методу двох функцій для вирішення завдань бойового забезпечення ракетних військ і артилерії","authors":"Олександр Васильович Майстренко, Олександр Лихольот, Максим Кольченко","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-5-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-5-16","url":null,"abstract":"Дослідження присвячене обґрунтуванню підходів щодо розробки та впровадження програми пов’язаної із визначенням потреби у засобах метеорологічного забезпечення та повноти метеорологічної інформації у відповідних військових формуваннях. \u0000У статті проаналізовано існуючі форми подачі метеорологічної інформації. Виявлено, що форми подачі такої інформації залежать від потреб споживача, однак мають частину інформації, яка корисна для потреб військових споживачів, зокрема для потреб ракетних військ і артилерії. До такої інформації належать: температура повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрямок вітру, вологість повітря. \u0000Також, у роботі розроблено порядок переводу метеорологічної інформації отриманої з різних джерел у форму потрібну для військових формувань. Основними етапами порядку є: переведення величини атмосферного тиску; побудова графіку вертикального розподілу стандартних ізобаричних поверхонь та переведення цього графіку з стандартних ізобаричних поверхонь до стандартних висот прийнятих в ракетних військах і артилерії; побудова графіків залежності величин температури повітря, напряму та швидкості вітру від стандартних висот; перерахунок напряму та швидкості вітру в балістичні складові вітру по стандартним висотам; врахування прогнозованих величин метеоелементів; узагальнення метеорологічних та гідрологічних явищ. \u0000До того ж, у статті розроблено методику оптимального розподілу джерел метеорологічної інформації за споживачами. Сутність методики полягає у застосуванні методу нелінійного програмування, так званого методу двох функцій, для розподілу неоднорідних, за можливостями, джерел метеоінформації між неоднорідними, за потребами, споживачів такої інформації. Ця методика дозволяє оперативно здійснювати розподіл наявних джерел метеоінформації між споживачами такої інформації. \u0000Ще у дослідженні запропонована процедура застосування програмного засобу «Повнота метеоінформації». Ця процедура включає послідовність дій та їх змістовне наповнення щодо застосування зазначеного програмного засобу. Вказана процедура дозволяє зменшити час на засвоєння навичок роботи з вказаним програмним засобом.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126258264","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-25-30
Михайло Ракушев, Микола Філатов
У статті отримано залежності для визначення диференціально-тейлорівського спектру складної функції, яка задана у вигляді суперпозиції функцій. А саме, для випадку коли вихідна функція задається рядом Тейлора за степенями деякої змінної – першого аргументу, а кінцева функція задається рядом Тейлора за степенями вихідної функції. Далі вирішується завдання щодо визначення диференціально-тейлорівського спектру – коефіцієнтів ряду Тейлора кінцевої функції за степенями першого аргументу. У класичній літературі з диференціально-тейлорівських перетворень, зазначений диференціально-тейлорівський спектр (окремі члени ряду Тейлора), подається у вигляді нескінченної суми за степенями першого аргументу. Натомість, у статті отримані залежності, які диференціально-тейлорівський спектр суперпозиції функцій визначають як кінцеву суму за степенями першого аргументу. При цьому, наведено залежності у двох різних формах, що дозволяє обирати більш зручну для конкретного практичного використання форму. Особливістю отриманих формул є використання скороченої алгебраїчної згортки при розрахунку диференціально-тейлорівського спектру степеневої функції для першого аргументу – у згортці не враховується нульова дискрета диференціально-тейлорівського спектру вихідної функції за першим аргументом. Отримані співвідношення є суттєвими для завдань аналізу залежності точності подання кінцевої функції від заданої кількості врахованих дискрет диференціально-тейлорівського спектру вихідної функції, а також вирішення завдання оцінки залежності точності рішення задачі Коші для звичайних диференціальних рівнянь методом диференціально-тейлорівських перетворень при зміні кількості врахованих дискрет диференціально-тейлорівського спектру, що приймають участь у розрахунках. Отримані залежності є подальшим розвитком теоретичних основ вітчизняного математичного апарату диференціально-тейлорівських перетворень Пухова.
{"title":"Визначення диференціально-тейлорівського спектру складної функції для випадку суперпозиції при аналізі точності динамічних систем","authors":"Михайло Ракушев, Микола Філатов","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-25-30","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-25-30","url":null,"abstract":"У статті отримано залежності для визначення диференціально-тейлорівського спектру складної функції, яка задана у вигляді суперпозиції функцій. А саме, для випадку коли вихідна функція задається рядом Тейлора за степенями деякої змінної – першого аргументу, а кінцева функція задається рядом Тейлора за степенями вихідної функції. Далі вирішується завдання щодо визначення диференціально-тейлорівського спектру – коефіцієнтів ряду Тейлора кінцевої функції за степенями першого аргументу. У класичній літературі з диференціально-тейлорівських перетворень, зазначений диференціально-тейлорівський спектр (окремі члени ряду Тейлора), подається у вигляді нескінченної суми за степенями першого аргументу. Натомість, у статті отримані залежності, які диференціально-тейлорівський спектр суперпозиції функцій визначають як кінцеву суму за степенями першого аргументу. При цьому, наведено залежності у двох різних формах, що дозволяє обирати більш зручну для конкретного практичного використання форму. Особливістю отриманих формул є використання скороченої алгебраїчної згортки при розрахунку диференціально-тейлорівського спектру степеневої функції для першого аргументу – у згортці не враховується нульова дискрета диференціально-тейлорівського спектру вихідної функції за першим аргументом. Отримані співвідношення є суттєвими для завдань аналізу залежності точності подання кінцевої функції від заданої кількості врахованих дискрет диференціально-тейлорівського спектру вихідної функції, а також вирішення завдання оцінки залежності точності рішення задачі Коші для звичайних диференціальних рівнянь методом диференціально-тейлорівських перетворень при зміні кількості врахованих дискрет диференціально-тейлорівського спектру, що приймають участь у розрахунках. Отримані залежності є подальшим розвитком теоретичних основ вітчизняного математичного апарату диференціально-тейлорівських перетворень Пухова.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115633472","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-31-36
Сергій Гаценко, Костянтин Сапожников, Віталій Сташко, Єфім Сейфетдінов
Умови вирішення завдання побудови надійної системи моніторингу вимагає вирішення важливого завдання місцевизначення джерел радіовипромінювань. Серед різноманіття методів визначення координат джерела радіовипромінювання (ДРВ) діапазону коротких хвиль (КХ) найбільш широке застосування знайшов тріангуляційний (кутомірний) метод. Його реалізація вимагає наявності не менше двох приймачів-пеленгаторів, рознесених на відстань, визначену як база пеленгування, з точною взаємною тимчасовою синхронізацією при електромагнітній доступності об'єкта пеленгування одночасно для всіх постів. Постійне виконання цих умов у КХ діапазоні ускладнено з огляду на те, що характеристики поширення радіохвиль істотно залежать від профілю та електрофізичних параметрів радіотрас і схильні до сезонних і добових флуктуацій концентрації заряджених частинок у шарах іоносфери. При порушенні умов доступності або відсутності тимчасової синхронізації в системі визначення місцезнаходження єдиним доступним для вимірювання параметром стає направлення на ДРВ з одного пеленгаторного посту, що виключає можливість тріангуляційної оцінки координат. Для усунення зазначеного недоліку у статті проведено аналіз умов іоносферного поширення радіохвиль та виявлено основні фактори, що впливають на порушення електромагнітної доступності джерел радіовипромінювання для приймачів-пеленгаторів тріангуляційної системи визначення місцезнаходження в діапазоні коротких хвиль. Представлений спосіб оцінки координат випромінювачів за вимірами амплітуд їх сигналів системою програмно-керованих приймачів, розміщених у зонах електромагнітної доступності. Отримано оцінки зміни областей розташування об'єктів при спільній оцінці амплітуд сигналів у багатопозиційній системі приймачів-вимірювачів та напрямів їх приходу віддаленими пеленгаторами.
{"title":"Підхід до побудови багатопозиційної системи місцевизначення джерел радіовипромінювання","authors":"Сергій Гаценко, Костянтин Сапожников, Віталій Сташко, Єфім Сейфетдінов","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-31-36","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-31-36","url":null,"abstract":"Умови вирішення завдання побудови надійної системи моніторингу вимагає вирішення важливого завдання місцевизначення джерел радіовипромінювань. Серед різноманіття методів визначення координат джерела радіовипромінювання (ДРВ) діапазону коротких хвиль (КХ) найбільш широке застосування знайшов тріангуляційний (кутомірний) метод. Його реалізація вимагає наявності не менше двох приймачів-пеленгаторів, рознесених на відстань, визначену як база пеленгування, з точною взаємною тимчасовою синхронізацією при електромагнітній доступності об'єкта пеленгування одночасно для всіх постів. Постійне виконання цих умов у КХ діапазоні ускладнено з огляду на те, що характеристики поширення радіохвиль істотно залежать від профілю та електрофізичних параметрів радіотрас і схильні до сезонних і добових флуктуацій концентрації заряджених частинок у шарах іоносфери. При порушенні умов доступності або відсутності тимчасової синхронізації в системі визначення місцезнаходження єдиним доступним для вимірювання параметром стає направлення на ДРВ з одного пеленгаторного посту, що виключає можливість тріангуляційної оцінки координат. \u0000Для усунення зазначеного недоліку у статті проведено аналіз умов іоносферного поширення радіохвиль та виявлено основні фактори, що впливають на порушення електромагнітної доступності джерел радіовипромінювання для приймачів-пеленгаторів тріангуляційної системи визначення місцезнаходження в діапазоні коротких хвиль. Представлений спосіб оцінки координат випромінювачів за вимірами амплітуд їх сигналів системою програмно-керованих приймачів, розміщених у зонах електромагнітної доступності. Отримано оцінки зміни областей розташування об'єктів при спільній оцінці амплітуд сигналів у багатопозиційній системі приймачів-вимірювачів та напрямів їх приходу віддаленими пеленгаторами.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"59 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115038060","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-63-70
Олександр Пермяков, Наталія Королюк, Д.Ю. Голубничий, Петро Скоропанюк
У статті встановлено, що основою інформаційної інфраструктури ефективної системи управління є сучасні мультисервісні телекомунікаційні мережі, ефективність функціонування яких з урахуванням досвіду операції Об’єднаних сил залежить від ступеня автоматизації та інтелектуалізації. Спостерігається стрімке зростання обсягу трафіку даних і потреб у розмірах інформаційних потоків в процесі надання видів послуг. Існуючі телекомунікаційні мережі виявилися неспроможними по обслуговуванню абонентів з заданими показниками якості, вирішенню задач по управлінню трафіком. Існуючі засоби оцінки, управління, формування трафіка, розподілу, маршрутизації і обмеження інтенсивності носять розподільчий характер. Евристичні моделі оцінки, управління трафіком, пошуку найкоротшого шляху в мережі не здатні враховувати зміну поточного навантаження мережного вузла, характеристики трафіків користувачів. Визначені вимоги до системи зв’язку, які необхідні для забезпечення якісного управління частинами та підрозділами Повітряних Сил. Проаналізовані основні фактори, що впливають на оцінку пропускної спроможності та сформовані рекомендацій щодо балансування навантаженням в інформаційно-телекомунікаційній мережі Повітряних Сил. На підставі аналізу мультифрактальних властивостей вхідного трафіку запропоновано динамічний алгоритм балансування трафіку. Обґрунтована доцільність використання єдиного підходу щодо оцінки пропускної спроможності в інформаційно-телекомунікаційних мережах Повітряних Сил. Визначені шляхи щодо досягнення необхідного рівня пропускної спроможності системи зв’язку, що дозволяють в складних умовах обстановки забезпечити якість пропускної спроможності не нижчі вимагаємої. Для досягнення високих показників продуктивності, пропускної спроможності, доцільно зменшення часу відгуку в розподілених системах шляхом балансування навантаженням мережі. Це забезпечує управління трафіком і максимального використання всіх серверів в кластері. Запропонований підхід щодо балансування навантаженням повинен забезпечувати статистично рівномірний розподіл навантаження на серверах, високі показники продуктивності, пропускної спроможності, відмовостійкості, низький час відгуку. Алгоритм балансування повинен розподіляти запити по серверам так, щоб відхилення завантаженості серверів від середнього значення було мінімальним.
{"title":"Алгоритм мультифракталього балансування навантаження інформаційно-телекомунікаційних мереж спеціального призначення","authors":"Олександр Пермяков, Наталія Королюк, Д.Ю. Голубничий, Петро Скоропанюк","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-63-70","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-63-70","url":null,"abstract":"У статті встановлено, що основою інформаційної інфраструктури ефективної системи управління є сучасні мультисервісні телекомунікаційні мережі, ефективність функціонування яких з урахуванням досвіду операції Об’єднаних сил залежить від ступеня автоматизації та інтелектуалізації. Спостерігається стрімке зростання обсягу трафіку даних і потреб у розмірах інформаційних потоків в процесі надання видів послуг. Існуючі телекомунікаційні мережі виявилися неспроможними по обслуговуванню абонентів з заданими показниками якості, вирішенню задач по управлінню трафіком. Існуючі засоби оцінки, управління, формування трафіка, розподілу, маршрутизації і обмеження інтенсивності носять розподільчий характер. Евристичні моделі оцінки, управління трафіком, пошуку найкоротшого шляху в мережі не здатні враховувати зміну поточного навантаження мережного вузла, характеристики трафіків користувачів. Визначені вимоги до системи зв’язку, які необхідні для забезпечення якісного управління частинами та підрозділами Повітряних Сил. Проаналізовані основні фактори, що впливають на оцінку пропускної спроможності та сформовані рекомендацій щодо балансування навантаженням в інформаційно-телекомунікаційній мережі Повітряних Сил. На підставі аналізу мультифрактальних властивостей вхідного трафіку запропоновано динамічний алгоритм балансування трафіку. Обґрунтована доцільність використання єдиного підходу щодо оцінки пропускної спроможності в інформаційно-телекомунікаційних мережах Повітряних Сил. Визначені шляхи щодо досягнення необхідного рівня пропускної спроможності системи зв’язку, що дозволяють в складних умовах обстановки забезпечити якість пропускної спроможності не нижчі вимагаємої. Для досягнення високих показників продуктивності, пропускної спроможності, доцільно зменшення часу відгуку в розподілених системах шляхом балансування навантаженням мережі. Це забезпечує управління трафіком і максимального використання всіх серверів в кластері. Запропонований підхід щодо балансування навантаженням повинен забезпечувати статистично рівномірний розподіл навантаження на серверах, високі показники продуктивності, пропускної спроможності, відмовостійкості, низький час відгуку. Алгоритм балансування повинен розподіляти запити по серверам так, щоб відхилення завантаженості серверів від середнього значення було мінімальним.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129133822","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-17-24
К.М. Горбачов
Зміни способів ведення збройної боротьби, що відбуваються внаслідок стрімкого розвитку засобів повітряного нападу, в тому числі безпілотних, а також авіаційних засобів ураження, обумовлюють зростання вимог до систем протиповітряної оборони. Особливо це стосується військових формувань тактичного рівня, які складають основу для створення угруповань військ та виконання завдань ведення загальновійськового бою. Тобто, на успіх виконання військовими формуваннями тактичного рівня завдань загальновійськового бою буде суттєво впливати ефективність функціонування їх системи протиповітряної оборони. Але, на даний час, питання забезпечення відповідності результатів прогнозування реальним умовам обстановки залишається відкритими. Насамперед тому, що методики, які використовуються для оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня не є досконалими. Так, результати аналізу положень існуючих методик оцінювання вказують на те, що вони не в повній мірі не призначені для тактичного рівня або не враховують особливостей підготовки і ведення загальновійськового бою, а також не охоплюють зміни у концепціях застосування засобів повітряного нападу, що відбулись за останній час. Тому, зважаючи на триваючу воєнну агресію проти нашої держави, вирішення наукового завдання щодо удосконалення методики оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня у загальновійськовому бою, є досить актуальним. У статті представлені загальні положення удосконаленої методики, що були визначені в результаті проведеного, з використанням методів системного аналізу та аналітико-стохастичного моделювання, дослідження процесу виконання військовими формуваннями тактичного рівня завдань загальновійськового бою. Забезпечення чутливості запропонованої методики до умов функціонування системи протиповітряної оборони в загальновійськовому бою, на відміну від існуючих, дозволить, в подальшому, на основі результатів проведення розрахунків, виробити обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності її функціонування.
{"title":"Удосконалена методика та алгоритм оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони тактичного рівня","authors":"К.М. Горбачов","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-17-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-17-24","url":null,"abstract":"Зміни способів ведення збройної боротьби, що відбуваються внаслідок стрімкого розвитку засобів повітряного нападу, в тому числі безпілотних, а також авіаційних засобів ураження, обумовлюють зростання вимог до систем протиповітряної оборони. Особливо це стосується військових формувань тактичного рівня, які складають основу для створення угруповань військ та виконання завдань ведення загальновійськового бою. \u0000Тобто, на успіх виконання військовими формуваннями тактичного рівня завдань загальновійськового бою буде суттєво впливати ефективність функціонування їх системи протиповітряної оборони. Але, на даний час, питання забезпечення відповідності результатів прогнозування реальним умовам обстановки залишається відкритими. Насамперед тому, що методики, які використовуються для оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня не є досконалими.\u0000Так, результати аналізу положень існуючих методик оцінювання вказують на те, що вони не в повній мірі не призначені для тактичного рівня або не враховують особливостей підготовки і ведення загальновійськового бою, а також не охоплюють зміни у концепціях застосування засобів повітряного нападу, що відбулись за останній час. \u0000Тому, зважаючи на триваючу воєнну агресію проти нашої держави, вирішення наукового завдання щодо удосконалення методики оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня у загальновійськовому бою, є досить актуальним.\u0000У статті представлені загальні положення удосконаленої методики, що були визначені в результаті проведеного, з використанням методів системного аналізу та аналітико-стохастичного моделювання, дослідження процесу виконання військовими формуваннями тактичного рівня завдань загальновійськового бою. \u0000Забезпечення чутливості запропонованої методики до умов функціонування системи протиповітряної оборони в загальновійськовому бою, на відміну від існуючих, дозволить, в подальшому, на основі результатів проведення розрахунків, виробити обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності її функціонування.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"78 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134405333","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-45-54
І.А. Костюк, Максим Павленко, Сергій Осієвський, Олексій Несміян
Розглянуті питання можливості застосування механізму повторного використання коду в процесі проектування та розробки програмного забезпечення знання-орієнтованих систем. Доведена необхідність окремого дослідження питань розробки програмного забезпечення аналітичного та інформаційного ресурсів, що забезпечують підтримку всіх учасників процесу розробки програмного забезпечення знання-орієнтованих систем. Показана необхідність використання механізмів повторного використання раніше розробленого і верифікованого програмного коду, як елементу інформаційного ресурсу. В рамках розробленого методу підвищення надійності програмного забезпечення знання-орієнтованих систем за рахунок механізмів повторного використання коду запропонована нова візуальна форма подання бібліотек функцій у вигляді єдиної програмної оболонки. В якості базового інструментарію вирішення завдання розробки інформаційного ресурсу запропоновано використовувати UML (Unified Modeling Language) – уніфіковану мову моделювання, в основу якої покладено парадигму об'єктно-орієнтованого програмування. Зазначений вибір обґрунтований тим, що UML є невід'ємною частиною уніфікованого процесу розробки програмного забезпечення та по суті являється відкритим стандартом, що використовує графічні позначення для створення абстрактної моделі системи. Отримані теоретичні положення відображені в наскрізному прикладі, що відображає однин з можливих варіантів організації бібліотек функцій як елементу інформаційного ресурсу. Розроблено та обґрунтовано діаграми варіантів використання, діаграми взаємодії, діаграми послідовності, діаграми класів. На основі отриманих практичних результатів запропоновано структурну схему методу, яка, на відміну від існуючих рішень включає процедуру вироблення коректур для основних UML-діаграм за вимогами середовищ програмування.
{"title":"Метод підвищення надійності програмного забезпечення знання-орієнтованих систем за рахунок механізмів повторного використання коду","authors":"І.А. Костюк, Максим Павленко, Сергій Осієвський, Олексій Несміян","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-45-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-45-54","url":null,"abstract":"Розглянуті питання можливості застосування механізму повторного використання коду в процесі проектування та розробки програмного забезпечення знання-орієнтованих систем. Доведена необхідність окремого дослідження питань розробки програмного забезпечення аналітичного та інформаційного ресурсів, що забезпечують підтримку всіх учасників процесу розробки програмного забезпечення знання-орієнтованих систем. Показана необхідність використання механізмів повторного використання раніше розробленого і верифікованого програмного коду, як елементу інформаційного ресурсу. В рамках розробленого методу підвищення надійності програмного забезпечення знання-орієнтованих систем за рахунок механізмів повторного використання коду запропонована нова візуальна форма подання бібліотек функцій у вигляді єдиної програмної оболонки. В якості базового інструментарію вирішення завдання розробки інформаційного ресурсу запропоновано використовувати UML (Unified Modeling Language) – уніфіковану мову моделювання, в основу якої покладено парадигму об'єктно-орієнтованого програмування. Зазначений вибір обґрунтований тим, що UML є невід'ємною частиною уніфікованого процесу розробки програмного забезпечення та по суті являється відкритим стандартом, що використовує графічні позначення для створення абстрактної моделі системи. Отримані теоретичні положення відображені в наскрізному прикладі, що відображає однин з можливих варіантів організації бібліотек функцій як елементу інформаційного ресурсу. Розроблено та обґрунтовано діаграми варіантів використання, діаграми взаємодії, діаграми послідовності, діаграми класів. На основі отриманих практичних результатів запропоновано структурну схему методу, яка, на відміну від існуючих рішень включає процедуру вироблення коректур для основних UML-діаграм за вимогами середовищ програмування.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133499774","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：