Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-53-58
Олег Воробйов, Ігор Власов, Сергій Тягай, Михайло Бамбуляк
Вивчені особливості обліку матеріальних засобів служби пального Збройних Сил України в мирний та воєнний час в різноманітних умовах та недоліки, які притаманні цьому процесу за досвідом війни України з Росією, а також проведення операції Об’єднаних сил та антитерористичної операції. Обґрунтована актуальність проблеми, яка пов’язана з необхідністю удосконалення обліку матеріальних засобів для підвищення ефективності функціонування служби пального в системі логістичного забезпечення Збройних Сил України в умовах їх бойового застосування. Визначена мета статті, яка полягає в обґрунтуванні шляхів використання сучасних інформаційних технологій в процесі обліку матеріальних засобів по службі пального Збройних Сил України. Для досягнення мети проведений аналіз використання сучасних інформаційних технологій в процесі обліку матеріальних засобів в передових країнах НАТО та досвіду ведення локальних війн і збройних конфліктів. На основі проведеного аналізу визначені основні стратегії застосування та розвитку інформаційних технологій та автоматизованих систем управління в передових країнах світу щодо їх використання в сфері управління військами та видами їх забезпечення. На останнє запропонована низка шляхів щодо використання сучасних інформаційних технологій в процесі обліку матеріальних засобів по службі пального Збройних Сил України та запропоновані перспективи подальших досліджень в цій галузі.
{"title":"Обгрунтування шляхів використання сучасних інформаційних технологій для обліку матеріальних засобів по службі пального збройних сил україни за досвідом передових країн світу","authors":"Олег Воробйов, Ігор Власов, Сергій Тягай, Михайло Бамбуляк","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-53-58","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-53-58","url":null,"abstract":"Вивчені особливості обліку матеріальних засобів служби пального Збройних Сил України в мирний та воєнний час в різноманітних умовах та недоліки, які притаманні цьому процесу за досвідом війни України з Росією, а також проведення операції Об’єднаних сил та антитерористичної операції. Обґрунтована актуальність проблеми, яка пов’язана з необхідністю удосконалення обліку матеріальних засобів для підвищення ефективності функціонування служби пального в системі логістичного забезпечення Збройних Сил України в умовах їх бойового застосування. \u0000Визначена мета статті, яка полягає в обґрунтуванні шляхів використання сучасних інформаційних технологій в процесі обліку матеріальних засобів по службі пального Збройних Сил України. Для досягнення мети проведений аналіз використання сучасних інформаційних технологій в процесі обліку матеріальних засобів в передових країнах НАТО та досвіду ведення локальних війн і збройних конфліктів. \u0000На основі проведеного аналізу визначені основні стратегії застосування та розвитку інформаційних технологій та автоматизованих систем управління в передових країнах світу щодо їх використання в сфері управління військами та видами їх забезпечення. \u0000На останнє запропонована низка шляхів щодо використання сучасних інформаційних технологій в процесі обліку матеріальних засобів по службі пального Збройних Сил України та запропоновані перспективи подальших досліджень в цій галузі.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117155622","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-65-72
Микола Павлунько, Олег Посмітюх, Олег Богатов, Микола Шилан
Розглянуті питання взаємозв’язку поміж ймовірністю приймання вірного рішення людиною (оператором вогневого засобу), що приймає рішення в процесі проведення випробувань зразків озброєння та військової техніки та/або проведення навчань військ з бойовою, а також якістю функціонування вимірювальних засобів стріляючих підрозділів і полігонного вимірювально-обчислювального комплексу. Розроблений алгоритм обробки вимірювальної інформації, який дозволить максимізувати ймовірність прийняття вірного рішення людиною (оператором вогневого засобу) при виникненні ризикової ситуації. Складена узагальнена кваліфікація ризикових подій на полігоні (на бойовій позиції комплексу протиповітряної оборони) по принципу залежності від головних причин їх виникнення та ступеня безпеки. Здійснений аналіз нових або тих, що повторюються, небезпечних факторів на виконання заходів по їх усуненню або зменшенню небажаного впливу (якщо їх неможливо усунути) ще до того, як виникне небезпечна ситуація у польоті. На прикладі застосуванням зенітних ракетних комплексів було розглянуто задачу забезпечення прийняття рішення людиною (оператором вогневого засобу) при проведенні стрільб при яких аналізувався простий випадок оцінки двох чинників: вірогідність події і тяжкість можливих наслідків. Розв’язана задача оптимізації обробки вимірювальної інформації в комплексі засобів вимірювально-обчислювального комплексу вогневого засобу яка дозволила забезпечити отримання максимального обсягу інформації заданої вірогідності за визначений термін контролю та управління об’єктами. Отримані рівняння для оцінки вектору стану польоту повітряного об’єкту і для точності даної оцінки дозволили в сукупності максимізувати достовірність інформації для прийняття рішення людиною (оператором вогневого засобу).
{"title":"Алгоритм обробки вимірювальної інформації засобами полігонного вимірювально-обчислювального комплексу","authors":"Микола Павлунько, Олег Посмітюх, Олег Богатов, Микола Шилан","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-65-72","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-65-72","url":null,"abstract":"Розглянуті питання взаємозв’язку поміж ймовірністю приймання вірного рішення людиною (оператором вогневого засобу), що приймає рішення в процесі проведення випробувань зразків озброєння та військової техніки та/або проведення навчань військ з бойовою, а також якістю функціонування вимірювальних засобів стріляючих підрозділів і полігонного вимірювально-обчислювального комплексу. \u0000Розроблений алгоритм обробки вимірювальної інформації, який дозволить максимізувати ймовірність прийняття вірного рішення людиною (оператором вогневого засобу) при виникненні ризикової ситуації. \u0000Складена узагальнена кваліфікація ризикових подій на полігоні (на бойовій позиції комплексу протиповітряної оборони) по принципу залежності від головних причин їх виникнення та ступеня безпеки. \u0000Здійснений аналіз нових або тих, що повторюються, небезпечних факторів на виконання заходів по їх усуненню або зменшенню небажаного впливу (якщо їх неможливо усунути) ще до того, як виникне небезпечна ситуація у польоті. \u0000На прикладі застосуванням зенітних ракетних комплексів було розглянуто задачу забезпечення прийняття рішення людиною (оператором вогневого засобу) при проведенні стрільб при яких аналізувався простий випадок оцінки двох чинників: вірогідність події і тяжкість можливих наслідків. \u0000Розв’язана задача оптимізації обробки вимірювальної інформації в комплексі засобів вимірювально-обчислювального комплексу вогневого засобу яка дозволила забезпечити отримання максимального обсягу інформації заданої вірогідності за визначений термін контролю та управління об’єктами. Отримані рівняння для оцінки вектору стану польоту повітряного об’єкту і для точності даної оцінки дозволили в сукупності максимізувати достовірність інформації для прийняття рішення людиною (оператором вогневого засобу).","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"431 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123267574","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-41-52
Вадим Тютюник, Олександр Ященко, Ігор Рубан, О.С. Тютюнник
З метою подальшого розвитку науково-технічних основ створення в єдиній державній системі цивільного захисту інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, в роботі розглянуті особливості функціонування ситуаційних центрів на різних стадіях розвитку надзвичайних ситуацій та особливості обґрунтування експертами антикризових рішень щодо функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту для забезпечення відповідного рівня безпеки життєдіяльності населення та території держави. Показано, що ефективність функціонування системи ситуаційних центрів залежить від науково-технічного рівня реалізації в державі системи цивільного захисту, системи моніторингу надзвичайних ситуацій, системи передачі даних про надзвичайні ситуації та системи захисту інформації, що циркулює у процесі функціонування єдиної державної системи цивільного захисту.
{"title":"Особливості функціонування системи ситуаційних центрів на різних стадіях розвитку надзвичайних ситуацій","authors":"Вадим Тютюник, Олександр Ященко, Ігор Рубан, О.С. Тютюнник","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-41-52","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-41-52","url":null,"abstract":"З метою подальшого розвитку науково-технічних основ створення в єдиній державній системі цивільного захисту інформаційно-аналітичної підсистеми управління процесами запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, в роботі розглянуті особливості функціонування ситуаційних центрів на різних стадіях розвитку надзвичайних ситуацій та особливості обґрунтування експертами антикризових рішень щодо функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту для забезпечення відповідного рівня безпеки життєдіяльності населення та території держави. Показано, що ефективність функціонування системи ситуаційних центрів залежить від науково-технічного рівня реалізації в державі системи цивільного захисту, системи моніторингу надзвичайних ситуацій, системи передачі даних про надзвичайні ситуації та системи захисту інформації, що циркулює у процесі функціонування єдиної державної системи цивільного захисту.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"152 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133864538","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-13-18
М.В. Комісаров, Микола Підгородецький
Одним із завдань оперативного (бойового) забезпечення військ (сил) Збройних Сил України під час відбиття збройної агресії російської федерації є розмінування (відповідно до закону [1] одна із складових протимінної діяльності в Україні) місцевості та об’єктів. За попередніми оцінками до початку повномаштабної агресії площа територій Донецької та Луганської областей, яка вважається забрудненою вибухонебезпечними предметами (далі-ВНП), складала: на звільненій території – близько 7000 км², на тимчасово непідконтрольній нашій державі території – близько 9000 км² [15-17]. Станом на кінець квітня 2022 року за повідомленням офісу ООН Україна є одна з найзамінованіших країн у світі. За попередніми оцінками, вже 80 000 км² території України потребують очистки через мінування та забруднення вибухонебезпечними залишками. Наявність значних площ, забруднених ВНП, призводить до втрат, як серед військовослужбовців, так і мирного населення. За даними Стокгольмського інституту Миру, Україна за кількістю втрат займає 5 місце, випереджаючи Афганістан, Камбоджу, Малі та Пакистан. До здійснення заходів з розмінування на території Україні залучаються підрозділи ЗС України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а також неурядові міжнародні організації The HALO Trust, Датська група з розмінування (DDG), Швейцарський фонд протимінної діяльності (FSD), національний неурядовий оператор Демінінг Солюшнс та інші. З початку проведення робіт з розмінування на підконтрольних територіях України розміновано (перевірено) близько 6 % забрудненої ВНП площі. Тому питання прискорення проведення розмінування (підвищення його ефективності) є на сьогодні дуже актуальним.
{"title":"Методика оцінювання ефективності виконання заходів протимінної діяльності","authors":"М.В. Комісаров, Микола Підгородецький","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-13-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-13-18","url":null,"abstract":"Одним із завдань оперативного (бойового) забезпечення військ (сил) Збройних Сил України під час відбиття збройної агресії російської федерації є розмінування (відповідно до закону [1] одна із складових протимінної діяльності в Україні) місцевості та об’єктів. \u0000За попередніми оцінками до початку повномаштабної агресії площа територій Донецької та Луганської областей, яка вважається забрудненою вибухонебезпечними предметами (далі-ВНП), складала: на звільненій території – близько 7000 км², на тимчасово непідконтрольній нашій державі території – близько 9000 км² [15-17]. Станом на кінець квітня 2022 року за повідомленням офісу ООН Україна є одна з найзамінованіших країн у світі. За попередніми оцінками, вже 80 000 км² території України потребують очистки через мінування та забруднення вибухонебезпечними залишками. Наявність значних площ, забруднених ВНП, призводить до втрат, як серед військовослужбовців, так і мирного населення. За даними Стокгольмського інституту Миру, Україна за кількістю втрат займає 5 місце, випереджаючи Афганістан, Камбоджу, Малі та Пакистан. \u0000До здійснення заходів з розмінування на території Україні залучаються підрозділи ЗС України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а також неурядові міжнародні організації The HALO Trust, Датська група з розмінування (DDG), Швейцарський фонд протимінної діяльності (FSD), національний неурядовий оператор Демінінг Солюшнс та інші. \u0000З початку проведення робіт з розмінування на підконтрольних територіях України розміновано (перевірено) близько 6 % забрудненої ВНП площі. \u0000Тому питання прискорення проведення розмінування (підвищення його ефективності) є на сьогодні дуже актуальним.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117053537","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-07-03DOI: 10.33099/2311-7249/2022-43-1-105-114
Юрій Кравченко, Євгеній Махно, Максим Тищенко, Олександр Шапран
У цій роботі висвітлено один із сучасних напрямків дослідження в області штучного інтелекту, як науки з розроблення інтелектуалізованих автоматичних систем. Визначено роль інтелектуалізації адміністрування систем дистанційного навчання в освітньому процесі освітніх навчальних закладів. Ця стаття дає можливість зрозуміти масштаби і перспективи розвитку даного напрямку, штучного інтелекту з його властивостями адаптації, безперервного трансформування у відповідь на виклики сьогодення та намічені перспективи, підходи до його вивчення та забезпечення функціонування. Наразі перспективними напрямками в умовах сьогодення є інтелектуалізація елементів адміністрування та автоматизація ряду навчальних компонентів у системах дистанційного навчання. Інтелектуалізація адміністрування в освітньому процесі дасть можливість автоматизувати рутинні, типові завдання, які потребують людських ресурсів і багато часу на їх виконання. Одним з них є розроблення оптимальної траєкторії проходження дистанційного курсу в системі дистанційного навчання. І саме, модель такої інтелектуалізованої оптимальної траєкторії для проходження дистанційного курсу представлено в цій статті. Проаналізовано існуючі підходи, методи рішення задач цього класу, а також алгоритми нечіткого виводу. Представлено структуру моделі підбору завдань оптимальної траєкторії курсу. Звичайно ж у сфері освіти, а тим більше, освіти військового напрямку штучний інтелект лише починає набирати оберти та займати своє гідне місце, руйнуючи застарілі норми, принципи та стереотипи. Але вектор розвитку вже визначений.
{"title":"Модель інтелектуалізації оптимальної траєкторії проходження дистанційного курсу","authors":"Юрій Кравченко, Євгеній Махно, Максим Тищенко, Олександр Шапран","doi":"10.33099/2311-7249/2022-43-1-105-114","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-105-114","url":null,"abstract":"У цій роботі висвітлено один із сучасних напрямків дослідження в області штучного інтелекту, як науки з розроблення інтелектуалізованих автоматичних систем. Визначено роль інтелектуалізації адміністрування систем дистанційного навчання в освітньому процесі освітніх навчальних закладів. Ця стаття дає можливість зрозуміти масштаби і перспективи розвитку даного напрямку, штучного інтелекту з його властивостями адаптації, безперервного трансформування у відповідь на виклики сьогодення та намічені перспективи, підходи до його вивчення та забезпечення функціонування. Наразі перспективними напрямками в умовах сьогодення є інтелектуалізація елементів адміністрування та автоматизація ряду навчальних компонентів у системах дистанційного навчання. Інтелектуалізація адміністрування в освітньому процесі дасть можливість автоматизувати рутинні, типові завдання, які потребують людських ресурсів і багато часу на їх виконання. Одним з них є розроблення оптимальної траєкторії проходження дистанційного курсу в системі дистанційного навчання. І саме, модель такої інтелектуалізованої оптимальної траєкторії для проходження дистанційного курсу представлено в цій статті. Проаналізовано існуючі підходи, методи рішення задач цього класу, а також алгоритми нечіткого виводу. Представлено структуру моделі підбору завдань оптимальної траєкторії курсу. Звичайно ж у сфері освіти, а тим більше, освіти військового напрямку штучний інтелект лише починає набирати оберти та займати своє гідне місце, руйнуючи застарілі норми, принципи та стереотипи. Але вектор розвитку вже визначений.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117075796","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-111-116
Сергій Гаценко, Костянтин Пащенко, Юрій Свередюк, Максим Стариш
Події останніх декількох років показує, що в сучасних міждержавних відносинах роль військової сили набуває все більш вагомого значення. Для досягнення своїх цілей геополітичні гравці все частіше вдаються до застосування військової сили або використовують інші інструменти зовнішнього впливу (економічні, енергетичні, політичні), що прямо чи опосередковано створюють загрозу національній безпеці та її складовим, насамперед воєнній безпеці держави (ВБД). Дедалі частіше зовнішні чинники впливу набувають менш прогнозованого та передбачуваного характеру, а, відтак, їх руйнівна сила зростає. У зв’язку з цим актуальності набуває питання щодо створення інструментів визначення рівня ВБД з метою своєчасного реагування держави на виклики і загрози. Комплексний аналіз світових наукових здобутків та поглядів на проблему оцінювання та прогнозування рівня ВБД дає змогу зробити висновок, що ВБД є складовою національної безпеки та являє собою систему політико-правових, організаційних, воєнних та технічних заходів держави, спрямованих на забезпечення своєчасного виявлення, запобігання й нейтралізацію загроз (ризиків, викликів) національним інтересам, зокрема із застосуванням військової сили. У свою чергу, оцінку рівня ВБД можна подати як інтегральний показник здатності держави до своєчасного виявлення і запобігання (нейтралізації) викликів, ризиків та загроз за визначеними індикаторами.
{"title":"Модель процесу визначення загроз воєнній безпеці, як складової національної безпеки держави","authors":"Сергій Гаценко, Костянтин Пащенко, Юрій Свередюк, Максим Стариш","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-111-116","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-111-116","url":null,"abstract":"Події останніх декількох років показує, що в сучасних міждержавних відносинах роль військової сили набуває все більш вагомого значення. Для досягнення своїх цілей геополітичні гравці все частіше вдаються до застосування військової сили або використовують інші інструменти зовнішнього впливу (економічні, енергетичні, політичні), що прямо чи опосередковано створюють загрозу національній безпеці та її складовим, насамперед воєнній безпеці держави (ВБД). Дедалі частіше зовнішні чинники впливу набувають менш прогнозованого та передбачуваного характеру, а, відтак, їх руйнівна сила зростає. У зв’язку з цим актуальності набуває питання щодо створення інструментів визначення рівня ВБД з метою своєчасного реагування держави на виклики і загрози. \u0000Комплексний аналіз світових наукових здобутків та поглядів на проблему оцінювання та прогнозування рівня ВБД дає змогу зробити висновок, що ВБД є складовою національної безпеки та являє собою систему політико-правових, організаційних, воєнних та технічних заходів держави, спрямованих на забезпечення своєчасного виявлення, запобігання й нейтралізацію загроз (ризиків, викликів) національним інтересам, зокрема із застосуванням військової сили. У свою чергу, оцінку рівня ВБД можна подати як інтегральний показник здатності держави до своєчасного виявлення і запобігання (нейтралізації) викликів, ризиків та загроз за визначеними індикаторами.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"133 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114667805","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-37-44
Євген Живило, Дмитро Шевченко, Олександр Черноног
В статті розглянуте актуальне питання щодо підходів визначення типології систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення. Проаналізовані останні дослідження і публікації з цього питання. Проведений аналіз та досвід провідних країн світу, свідчить про те, що в умовах сучасних бойових дій ефективне функціонування системи кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення буде в умовах постійного впливу противника. За цих умов трансформація поглядів на питання створення систем кібербезпеки і кібероборони та, відповідно, розвиток їх структур та типологій в провідних країнах світу відбувається під впливом розвитку технологій, змін у безпековому середовищі, формах, способах та технологіях ведення війн і нових досягнень в цьому. В статті запропоновано підхід типологізації систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення. В статті визначені об’єкти кібервпливу: технічні системи, соціум протиборчої сторони, соціотехнічні системи і когнітивний простір. Розглянуті сфери і галузі що підлягають кіберзахисту та кіберобороні та надана їх коротка характеристика. Запропонована типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення за її функціональним призначенням і складовим. Проаналізована система кібербезпеки в ІТС військового (спеціального) призначення провідних країн світу та країн-членів НАТО розкриті її функціональні підсистеми. В статті розглянуто методичний підхід для вирішення прикладної задачі, яка полягає у визначенні підходів для створення типології зазначених систем. Запропонована типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення враховує об’єкти кібервпливу, які обумовлені особливостями кібердій у кіберпросторі в сучасних умовах. Це дає можливість втілити типологію системи кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) в цілому, окремих елементів та її складових. Запропоновано найбільш раціональний варіант створення типології систем кібербезпеки, якій відповідно до сучасних тенденцій розвитку, з урахуванням військово-політичної обстановки, національних інтересів та законодавства, забезпечить інформаційну, кібернетичну та когнітивну перевагу над противником та буде сприяти практичній реалізації прийнятої в країнах членах НАТО концепції “смарт-оборони”.
{"title":"Типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення","authors":"Євген Живило, Дмитро Шевченко, Олександр Черноног","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-37-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-37-44","url":null,"abstract":"В статті розглянуте актуальне питання щодо підходів визначення типології систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення. Проаналізовані останні дослідження і публікації з цього питання. Проведений аналіз та досвід провідних країн світу, свідчить про те, що в умовах сучасних бойових дій ефективне функціонування системи кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення буде в умовах постійного впливу противника. За цих умов трансформація поглядів на питання створення систем кібербезпеки і кібероборони та, відповідно, розвиток їх структур та типологій в провідних країнах світу відбувається під впливом розвитку технологій, змін у безпековому середовищі, формах, способах та технологіях ведення війн і нових досягнень в цьому. В статті запропоновано підхід типологізації систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення. \u0000В статті визначені об’єкти кібервпливу: технічні системи, соціум протиборчої сторони, соціотехнічні системи і когнітивний простір. Розглянуті сфери і галузі що підлягають кіберзахисту та кіберобороні та надана їх коротка характеристика. Запропонована типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення за її функціональним призначенням і складовим. Проаналізована система кібербезпеки в ІТС військового (спеціального) призначення провідних країн світу та країн-членів НАТО розкриті її функціональні підсистеми. \u0000В статті розглянуто методичний підхід для вирішення прикладної задачі, яка полягає у визначенні підходів для створення типології зазначених систем. \u0000Запропонована типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення враховує об’єкти кібервпливу, які обумовлені особливостями кібердій у кіберпросторі в сучасних умовах. Це дає можливість втілити типологію системи кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) в цілому, окремих елементів та її складових. Запропоновано найбільш раціональний варіант створення типології систем кібербезпеки, якій відповідно до сучасних тенденцій розвитку, з урахуванням військово-політичної обстановки, національних інтересів та законодавства, забезпечить інформаційну, кібернетичну та когнітивну перевагу над противником та буде сприяти практичній реалізації прийнятої в країнах членах НАТО концепції “смарт-оборони”.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121386437","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-105-110
Сергій Гнатюк, Наталія Скибун, Євген Живило, С.В. Волошко
Вивчення ролі електронної мережі Інтернет допускає величезну різноманітність дослідницьких підходів: вона може розглядатися як інформаційна технологія, як психосоціологічний феномен, як спільнота, як фольклор, як універсальна база даних і т.д. З точки зору комунікативних цілей спілкування за допомогою Інтернету має все те різноманіття, яке притаманне іншим різновидам комунікації, - це видно неозброєним оком при першому ж зверненні до змісту електронних повідомлень. В рамках вказаного дослідження було розглянуто електронні комунікації в контексті важливого елементу сталого та безпечного функціонування критичної інфраструктури в Україні. Було відзначено, що електронні комунікації разом із інформаційною інфраструктурою виступають, в сучасних умовах, основою інформаційно-комунікаційних систем управління об’єктів інформаційної критичної та критичної інфраструктур. Рівень впливу електронних комунікацій на стале та безпечне функціонування об’єктів критичної інфраструктури зростає разом із подальшою цифровізацією комунікацій та процесів, запровадження автоматичних та автоматизованих систем управління, використання елементів штучного інтелекту та Інтернету речей.
{"title":"Електронні комунікації як важливий елемент сталого функціонування критичної інфраструктури","authors":"Сергій Гнатюк, Наталія Скибун, Євген Живило, С.В. Волошко","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-105-110","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-105-110","url":null,"abstract":"Вивчення ролі електронної мережі Інтернет допускає величезну різноманітність дослідницьких підходів: вона може розглядатися як інформаційна технологія, як психосоціологічний феномен, як спільнота, як фольклор, як універсальна база даних і т.д. З точки зору комунікативних цілей спілкування за допомогою Інтернету має все те різноманіття, яке притаманне іншим різновидам комунікації, - це видно неозброєним оком при першому ж зверненні до змісту електронних повідомлень. В рамках вказаного дослідження було розглянуто електронні комунікації в контексті важливого елементу сталого та безпечного функціонування критичної інфраструктури в Україні. Було відзначено, що електронні комунікації разом із інформаційною інфраструктурою виступають, в сучасних умовах, основою інформаційно-комунікаційних систем управління об’єктів інформаційної критичної та критичної інфраструктур. Рівень впливу електронних комунікацій на стале та безпечне функціонування об’єктів критичної інфраструктури зростає разом із подальшою цифровізацією комунікацій та процесів, запровадження автоматичних та автоматизованих систем управління, використання елементів штучного інтелекту та Інтернету речей.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133512355","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-97-104
Віталій Кацалап, Сергій Ковальов, Олександр Марченко
У статті розглядаються питання теоретичного обґрунтування процесів моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України. Водночас, через брак знань з теорії та практики моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору дослідження проводились в основному шляхом “дзеркального” відображення порядку визначення зміни намірів у поведінці суб’єктів інформаційно-психологічного впливу, як для сил оборони так і для противника. Обґрунтування змісту процесу моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору в інтересах організації інформаційно-психологічного впливу сил оборони обумовлюються неможливістю вільного доступу до цільових аудиторій противника та збору необхідної інформації, а також невідповідністю оцінювання за ступенем зміни їх поведінки. Наведені характеристики класифікують цільові аудиторії та суб’єкти інформаційно-психологічного впливу за визначеними показниками дистанційного інформаційного управління соціальною та індивідуальною поведінкою можливих об’єктів інформаційно-психологічного впливу. Використовуючи сформульовані умови та спираючись на психологічні і психофізіологічні характеристики індивіда формують базу вразливостей поведінки цільової аудиторії, що відображає залежність зміни уявлень про показники соціальної поведінки від інтенсивності зовнішніх негативних інформаційно-психологічних впливів. Алгоритм сприйняття інформації формує когнітивний інформаційний простір певної цільової аудиторії. Тому застосування моделювання запланованої поведінки під час моніторингу когнітивного інформаційного простору надає можливість знехтувати завищені суб'єктами малі значення ймовірностей. Запропонований підхід моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони дозволяє отримати вихідні дані за якими буде побудова модель поведінки цільової аудиторії в будь-яких умовах обстановки.
{"title":"Моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України","authors":"Віталій Кацалап, Сергій Ковальов, Олександр Марченко","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-97-104","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-97-104","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання теоретичного обґрунтування процесів моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони України. Водночас, через брак знань з теорії та практики моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору дослідження проводились в основному шляхом “дзеркального” відображення порядку визначення зміни намірів у поведінці суб’єктів інформаційно-психологічного впливу, як для сил оборони так і для противника. Обґрунтування змісту процесу моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору в інтересах організації інформаційно-психологічного впливу сил оборони обумовлюються неможливістю вільного доступу до цільових аудиторій противника та збору необхідної інформації, а також невідповідністю оцінювання за ступенем зміни їх поведінки. \u0000Наведені характеристики класифікують цільові аудиторії та суб’єкти інформаційно-психологічного впливу за визначеними показниками дистанційного інформаційного управління соціальною та індивідуальною поведінкою можливих об’єктів інформаційно-психологічного впливу. Використовуючи сформульовані умови та спираючись на психологічні і психофізіологічні характеристики індивіда формують базу вразливостей поведінки цільової аудиторії, що відображає залежність зміни уявлень про показники соціальної поведінки від інтенсивності зовнішніх негативних інформаційно-психологічних впливів. \u0000Алгоритм сприйняття інформації формує когнітивний інформаційний простір певної цільової аудиторії. Тому застосування моделювання запланованої поведінки під час моніторингу когнітивного інформаційного простору надає можливість знехтувати завищені суб'єктами малі значення ймовірностей. Запропонований підхід моделювання моніторингу когнітивного інформаційного простору сил оборони дозволяє отримати вихідні дані за якими буде побудова модель поведінки цільової аудиторії в будь-яких умовах обстановки.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"77 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134107161","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-17DOI: 10.33099/2311-7249/2021-42-3-89-96
Людмила Заїка, Олександр Лавринчук, Валерій Крайнов
Сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема в середовищі засобів імітаційного моделювання військового призначення, світовий досвід їх використання в оперативній і бойовій підготовці військ створюють сприятливі умови для розвитку різних аспектів їх використання. У статті авторами розглянуто класифікацію таких засобів, обґрунтовано використання можливостей засобів імітаційного моделювання бойових дій щодо розвитку інтелектуальних, емоційно-вольових якостей військовослужбовців в умовах навчально-бойової обстановки для підвищення рівня їх навченості. Ґрунтуючись на результатах проведених досліджень, досвіді використання сучасного засобу імітаційного моделювання бойових дій JCATS (Joint Conflict and Tactical Simulation) у ЗС України протягом останніх років, авторами досліджено шляхи використання результатів моделювання для оцінювання практичної складової навченості органів військового управління вже на одному із етапів підготовки органів управління бригад під час командно-штабних навчань базового етапу бойової підготовки Сухопутних військ ЗС України. Керуючись зазначеними методиками проведення оцінювання та отриманими у ході імітаційного моделювання на JCATS результатами (кількісними, результатами спостереження посередників, експертів тощо) автори розглядають можливість отримання кількісної оцінки рівня навченості органу військового управління.
{"title":"Використання можливостей засобів імітаційного моделювання бойових дій у ході практичної підготовки органів військового управління","authors":"Людмила Заїка, Олександр Лавринчук, Валерій Крайнов","doi":"10.33099/2311-7249/2021-42-3-89-96","DOIUrl":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-89-96","url":null,"abstract":"Сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема в середовищі засобів імітаційного моделювання військового призначення, світовий досвід їх використання в оперативній і бойовій підготовці військ створюють сприятливі умови для розвитку різних аспектів їх використання. У статті авторами розглянуто класифікацію таких засобів, обґрунтовано використання можливостей засобів імітаційного моделювання бойових дій щодо розвитку інтелектуальних, емоційно-вольових якостей військовослужбовців в умовах навчально-бойової обстановки для підвищення рівня їх навченості. \u0000Ґрунтуючись на результатах проведених досліджень, досвіді використання сучасного засобу імітаційного моделювання бойових дій JCATS (Joint Conflict and Tactical Simulation) у ЗС України протягом останніх років, авторами досліджено шляхи використання результатів моделювання для оцінювання практичної складової навченості органів військового управління вже на одному із етапів підготовки органів управління бригад під час командно-штабних навчань базового етапу бойової підготовки Сухопутних військ ЗС України. Керуючись зазначеними методиками проведення оцінювання та отриманими у ході імітаційного моделювання на JCATS результатами (кількісними, результатами спостереження посередників, експертів тощо) автори розглядають можливість отримання кількісної оцінки рівня навченості органу військового управління.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"219 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131610916","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：