Pub Date : 2022-01-10DOI: 10.32626/2309-9763.2021-31-271-281
Zhanna Kartashova, V. Labunets
{"title":"Formation of readiness of the future teacher of music art to educational and pedagogical activity on the basis of application of innovative technologies","authors":"Zhanna Kartashova, V. Labunets","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-271-281","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-271-281","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"190 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129224054","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-344-354
Yana Strelchuk
В даний час питанню навчання студентів нелінгвістичних спеціальностей професійної іноземної мови, а також формування професійної компетентності засобами іноземної мови приділяється значна увагу як в нашій країні, так і за кордоном. Це обумовлює актуальність проведеного автором статті дослідження. Таким чином, метою статті є розкриття особливостей засвоєння іноземної мови студентами нелінгвістичних спеціальностей, що дозволяє визначити специфіку тематики іншомовного спілкування і вимоги до матеріалів навчання. Крім того, перед автором стояло завдання дослідити ефективність використання ресурсів медіаконтенту мережі Інтернет при навчанні професійної іноземної (англійської) мови студентів немовних спеціальностей і розробити на основі комунікативної методики питання і завдання для заняття із застосуванням ресурсу TED Talks – відкритого освітнього ресурсу, що представляє збірник виступів на конференціях з різноманітної тематики. Основу дослідження складає контекстний підхід до професійного навчання, при якому інформація повинна засвоюватися в контексті шляхом моделювання предметного і соціального змісту навчальної діяльності на заняттях з іноземної мови. В результаті дослідження автором були виявлені і обґрунтовані переваги використання ресурсу TED Talks, а також встановлено, що використання подібних ресурсів мережі Інтернет на заняттях з іноземної мови сприяє формуванню професійної компетентності у студентів, підвищує мотивацію до вивчення іноземної мови і готує їх до міжкультурної взаємодії. Теоретична значимість статті полягає в тому, що вона допомагає у вирішенні питання щодо створення іншомовного професійного середовища спілкування за допомогою сучасних освітніх технологій, які дозволяють студентам зануритися в іншомовний простір, спостерігати культурно-специфічні реалії і чути зразки сучасної іноземної мови. Результати дослідження і зроблені автором висновки можуть бути використані для подальшої розробки проблеми професійного навчання. Практична значимість статті полягає в можливості застосування представленої авторської розробки заняття з іноземної мови зі студентами економічних спеціальностей на II-IV курсах залежно від рівня мовної підготовки.
{"title":"The practice of using the media content of the internet for the formation of professional competence by means of a foreign language","authors":"Yana Strelchuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-344-354","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-344-354","url":null,"abstract":"В даний час питанню навчання студентів нелінгвістичних спеціальностей професійної іноземної мови, а також формування професійної компетентності засобами іноземної мови приділяється значна увагу як в нашій країні, так і за кордоном. Це обумовлює актуальність проведеного автором статті дослідження. Таким чином, метою статті є розкриття особливостей засвоєння іноземної мови студентами нелінгвістичних спеціальностей, що дозволяє визначити специфіку тематики іншомовного спілкування і вимоги до матеріалів навчання. Крім того, перед автором стояло завдання дослідити ефективність використання ресурсів медіаконтенту мережі Інтернет при навчанні професійної іноземної (англійської) мови студентів немовних спеціальностей і розробити на основі комунікативної методики питання і завдання для заняття із застосуванням ресурсу TED Talks – відкритого освітнього ресурсу, що представляє збірник виступів на конференціях з різноманітної тематики. Основу дослідження складає контекстний підхід до професійного навчання, при якому інформація повинна засвоюватися в контексті шляхом моделювання предметного і соціального змісту навчальної діяльності на заняттях з іноземної мови. В результаті дослідження автором були виявлені і обґрунтовані переваги використання ресурсу TED Talks, а також встановлено, що використання подібних ресурсів мережі Інтернет на заняттях з іноземної мови сприяє формуванню професійної компетентності у студентів, підвищує мотивацію до вивчення іноземної мови і готує їх до міжкультурної взаємодії. Теоретична значимість статті полягає в тому, що вона допомагає у вирішенні питання щодо створення іншомовного професійного середовища спілкування за допомогою сучасних освітніх технологій, які дозволяють студентам зануритися в іншомовний простір, спостерігати культурно-специфічні реалії і чути зразки сучасної іноземної мови. Результати дослідження і зроблені автором висновки можуть бути використані для подальшої розробки проблеми професійного навчання. Практична значимість статті полягає в можливості застосування представленої авторської розробки заняття з іноземної мови зі студентами економічних спеціальностей на II-IV курсах залежно від рівня мовної підготовки.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115022891","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-99-111
O. Chaikovska
Higher education institutions in Ukraine recognize the economic and educational benefits of academic mobility for students and teachers. However, only 2% of foreign students participate in academic mobility program in Ukraine, while 87% of foreign students have chosen Ukrainian universities as the basic educational institution. That is why it is of vital importance to examine the phenomenon of academic mobility and develop recommendations on increasing the level of academic mobility of students and teachers. This study provides insights into the main characteristics of the academic mobility of students and teaching staff. The hypothesis regarding increasing student and teacher mobility in Ukrainian universities is confirmed through a set of tasks. It examines how different factors (push factors) affect academic mobility. Looking in particular at the state of internationalization of higher education in Ukraine the study develops recommendations for increasing the rate of students and academic staff participation in international programs. Literature review involved searching literature on academic mobility, evaluating sources, identifying debates and gaps in the research problem. A comparative historical approach is used to examine major historical transformations in the history of academic mobility. To examine academic mobility as a unity of forms, types, procedures, requirements, motivation factors and results the holistic approach is implemented in the paper. The content, types, forms and procedure of academic mobility, credit transfer system in Ukraine are regulated by Law on Higher Education and are developed to enable the students and academic staff from different countries to participate in academic mobility programs. The findings suggest that to increase the level of internal academic mobility the students and academic staff should be regularly informed about new exchange programs, extra-curriculum activities focused on writing a motivation letter, CV and filling the application forms in. To help Ukrainian students and scholars to participate in the academic mobility programme English language courses should be organized.
{"title":"Research on academic mobility in higher school","authors":"O. Chaikovska","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-99-111","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-99-111","url":null,"abstract":"Higher education institutions in Ukraine recognize the economic and educational benefits of academic mobility for students and teachers. However, only 2% of foreign students participate in academic mobility program in Ukraine, while 87% of foreign students have chosen Ukrainian universities as the basic educational institution. That is why it is of vital importance to examine the phenomenon of academic mobility and develop recommendations on increasing the level of academic mobility of students and teachers. This study provides insights into the main characteristics of the academic mobility of students and teaching staff. The hypothesis regarding increasing student and teacher mobility in Ukrainian universities is confirmed through a set of tasks. It examines how different factors (push factors) affect academic mobility. Looking in particular at the state of internationalization of higher education in Ukraine the study develops recommendations for increasing the rate of students and academic staff participation in international programs. Literature review involved searching literature on academic mobility, evaluating sources, identifying debates and gaps in the research problem. A comparative historical approach is used to examine major historical transformations in the history of academic mobility. To examine academic mobility as a unity of forms, types, procedures, requirements, motivation factors and results the holistic approach is implemented in the paper. The content, types, forms and procedure of academic mobility, credit transfer system in Ukraine are regulated by Law on Higher Education and are developed to enable the students and academic staff from different countries to participate in academic mobility programs. The findings suggest that to increase the level of internal academic mobility the students and academic staff should be regularly informed about new exchange programs, extra-curriculum activities focused on writing a motivation letter, CV and filling the application forms in. To help Ukrainian students and scholars to participate in the academic mobility programme English language courses should be organized.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130060492","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-355-367
O. Fedorchuk
Зосереджено увагу, що суспільству необхідні високоосвічені спеціалісти, здатні самостійно приймати кваліфіковані рішення, прогнозувати наслідки власних дій, готових до толерантного співробітництва, мобільні, динамічні, здатні до самоосвіти, спроможні не лише жити в громадянському суспільстві, але й активно створювати його. Відмічено, що провідниками соціальної політики держави виступають органи соціального захисту населення і від них, у значній мірі, залежить реалізація законів і нормативних правових актів, різного роду соціальних програм, пов'язаних із повсякденним життям і турботами багатьох людей. Обумовлено, що тільки кваліфікований, компетентний фахівець може прийняти усі виклики сьогодення і забезпечити ефективне виконання усіх завдань, що стоять перед сферою соціального захисту населення. Забезпечити підготовку такого фахівця у закладі вищої освіти можна на основі компетентнісного підходу. У зв'язку з цим важливим є формування інформатичних компетенцій та застосування інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх спеціалістів із різних напрямків соціального захисту населення. За результатами отриманого досвіду підготовки фахівців у закладі вищої освіти маємо змогу визначити інформатичні компетенції, якими повинен володіти майбутній фахівець сфери соціального захисту населення: створення ділових документів (листів, резюме, заяв, наказів, розпоряджень тощо) засобами текстового редактора; створення та використання активних шаблонів документів; застосування електронних таблиць для створення спеціалізованих калькуляторів і проведення обчислень, а також для візуалізації числових даних; планування робочого часу; створення презентацій; користування службами та сервісами мережі Інтернет; робота з таблицями, графіками, діаграмами (створення, аналіз); компетенція мови запитів та пошуку інформації в мережі Інтернет; робота з спеціалізованими інформаційно-пошуковими системами, базами даних та знань; застосування експертних систем; використання офісної оргтехніки (сканер, ксерокс, факс). Зроблено висновок про те, що набуття інформатичних компетенцій під час навчання у закладі вищої освіти здатне сприяти формуванню кваліфікованого фахівця відповідного рівня і профілю, конкурентноздатного на ринку праці.
{"title":"The formation of informatic competencies of the future specialist in theareas of social security","authors":"O. Fedorchuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-355-367","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-355-367","url":null,"abstract":"Зосереджено увагу, що суспільству необхідні високоосвічені спеціалісти, здатні самостійно приймати кваліфіковані рішення, прогнозувати наслідки власних дій, готових до толерантного співробітництва, мобільні, динамічні, здатні до самоосвіти, спроможні не лише жити в громадянському суспільстві, але й активно створювати його. Відмічено, що провідниками соціальної політики держави виступають органи соціального захисту населення і від них, у значній мірі, залежить реалізація законів і нормативних правових актів, різного роду соціальних програм, пов'язаних із повсякденним життям і турботами багатьох людей. Обумовлено, що тільки кваліфікований, компетентний фахівець може прийняти усі виклики сьогодення і забезпечити ефективне виконання усіх завдань, що стоять перед сферою соціального захисту населення. Забезпечити підготовку такого фахівця у закладі вищої освіти можна на основі компетентнісного підходу. У зв'язку з цим важливим є формування інформатичних компетенцій та застосування інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх спеціалістів із різних напрямків соціального захисту населення. За результатами отриманого досвіду підготовки фахівців у закладі вищої освіти маємо змогу визначити інформатичні компетенції, якими повинен володіти майбутній фахівець сфери соціального захисту населення: створення ділових документів (листів, резюме, заяв, наказів, розпоряджень тощо) засобами текстового редактора; створення та використання активних шаблонів документів; застосування електронних таблиць для створення спеціалізованих калькуляторів і проведення обчислень, а також для візуалізації числових даних; планування робочого часу; створення презентацій; користування службами та сервісами мережі Інтернет; робота з таблицями, графіками, діаграмами (створення, аналіз); компетенція мови запитів та пошуку інформації в мережі Інтернет; робота з спеціалізованими інформаційно-пошуковими системами, базами даних та знань; застосування експертних систем; використання офісної оргтехніки (сканер, ксерокс, факс). Зроблено висновок про те, що набуття інформатичних компетенцій під час навчання у закладі вищої освіти здатне сприяти формуванню кваліфікованого фахівця відповідного рівня і профілю, конкурентноздатного на ринку праці.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126190430","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-262-271
V. Labunets, Zhanna Kartashova
У статті розглядаються особливості організації самостійної роботи майбутніх учителів музичного мистецтва з метою активізації виконавськопізнавальної діяльності студентів в освітньому процесі. Здійснено спробу довести, що самостійна робота є найвищою формою навчальної діяльності за критерієм саморегуляції, а також найважливішою і невід'ємною частиною інструментальновиконавського навчання. Автори наводять приклад позааудиторних завдань для самостійної роботи студентів, що сприяє формуванню умінь та навичок роботи в процесі вивчення художнього репертуару, а також формуванню навичок інтерпретації музичних творів. У процесі дослідження визначено, що здійснення компетентного педагогічного управління процесом формування самостійності майбутніх учителів музичного мистецтва передбачає реалізацію комплексу педагогічних умов, пріоритетними з яких є: удосконалення власного організаційно-педагогічного та науково-методичного аспектів інструментальновиконавської підготовки на основі введення до процесу самопідготовки метакогнітивних освітніх технологій, які формують виконавські вміння та навички й підсилюють рефлексивні механізми в освітній діяльності; оволодіння студентами продуктивними способами вирішення навчальних завдань, заснованих на синтезі трьох констант: знаннях і досвіді минулого, реальній оцінці реальної ситуації і проекції варіативності власних дій на майбутню якість розвитку педагогічної ситуації; ціннісно-пошукова спрямованість майбутнього вчителя музичного мистецтва на вирішення педагогічного завдання та створення активно зацікавленої взаємодії суб’єктів освітнього процесу; оптимальне поєднання форм навчальної діяльності студентів, методів та форморганізації навчальної діяльності студентів, навчальних засобів.
{"title":"Independent work of a future music teacher in the process of instrumental and performing training","authors":"V. Labunets, Zhanna Kartashova","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-262-271","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-262-271","url":null,"abstract":"У статті розглядаються особливості організації самостійної роботи майбутніх учителів музичного мистецтва з метою активізації виконавськопізнавальної діяльності студентів в освітньому процесі. Здійснено спробу довести, що самостійна робота є найвищою формою навчальної діяльності за критерієм саморегуляції, а також найважливішою і невід'ємною частиною інструментальновиконавського навчання. Автори наводять приклад позааудиторних завдань для самостійної роботи студентів, що сприяє формуванню умінь та навичок роботи в процесі вивчення художнього репертуару, а також формуванню навичок інтерпретації музичних творів. У процесі дослідження визначено, що здійснення компетентного педагогічного управління процесом формування самостійності майбутніх учителів музичного мистецтва передбачає реалізацію комплексу педагогічних умов, пріоритетними з яких є: удосконалення власного організаційно-педагогічного та науково-методичного аспектів інструментальновиконавської підготовки на основі введення до процесу самопідготовки метакогнітивних освітніх технологій, які формують виконавські вміння та навички й підсилюють рефлексивні механізми в освітній діяльності; оволодіння студентами продуктивними способами вирішення навчальних завдань, заснованих на синтезі трьох констант: знаннях і досвіді минулого, реальній оцінці реальної ситуації і проекції варіативності власних дій на майбутню якість розвитку педагогічної ситуації; ціннісно-пошукова спрямованість майбутнього вчителя музичного мистецтва на вирішення педагогічного завдання та створення активно зацікавленої взаємодії суб’єктів освітнього процесу; оптимальне поєднання форм навчальної діяльності студентів, методів та форморганізації навчальної діяльності студентів, навчальних засобів.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128868577","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-208-217
T. Zubenko, Yu.L. Pankratov, Dmytro Lebid
У статті розглядаються питання створення і використання авторського мобільного застосунку «Word Memorizer» за вимогами Програми з англійської мови для інститутів/факультетів іноземної філології для студентів другого курсу філологічного спрямування з таких тем, як «Theatre», «Sport», «Choosing a Career», «Health». Було проаналізовано етапи і способи засвоєння англомовного лексичного матеріалу студентами закладів вищої освіти філологічних спеціальностей, розглянуто особливості мобільних застосунків, що допомагають вивчати нову лексику та види вправ і завдань, які вони містять. Автори обґрунтували свій вибір вправ для авторського мобільного застосунку «Word Memorizer». У застосунок введено близько 500 лексичних одиниць (понад 100 лексем до кожної з тем ). Для формування лексичної компетенції студентів-філологів були впроваджені наступні етапи роботи з лексикою: семантизація (ознайомлення з новим лексичним матеріалом); автоматизація (формування і первинне закріплення навичок використання лексичних одиниць); репродукція (удосконалення навичок та розвиток умінь використання засвоєних лексичних одиниць у різних видах мовленнєвої діяльності). Для перевірки ефективності використання застосунку була проведена його апробація з метою формування лексичних навичок студентів з вказаних вище тем. Апробація проводилась в три етапи: 1) підготовчий, 2) виконавчий, 3) підсумковий. На першому етапі був зроблений розподіл слів за рівнем складності відповідно до шкали Загальноєвропейських рекомендацій, визначені цілі й завдання вправ, критерії оцінювання, та проведено діагностичний диктант. На другому етапі відбувалося власне користування застосунком і консультування студентів. На третьому етапі був проведений контрольний тест та підведені підсумки дослідження. У статті наводяться також результати апробації використання студентами другого курсу спеціальності «англійська мова і література» зазначеного вище застосунку.
{"title":"Of the author's mobile application in the formation of students' english lexical skills","authors":"T. Zubenko, Yu.L. Pankratov, Dmytro Lebid","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-208-217","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-208-217","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання створення і використання авторського мобільного застосунку «Word Memorizer» за вимогами Програми з англійської мови для інститутів/факультетів іноземної філології для студентів другого курсу філологічного спрямування з таких тем, як «Theatre», «Sport», «Choosing a Career», «Health». Було проаналізовано етапи і способи засвоєння англомовного лексичного матеріалу студентами закладів вищої освіти філологічних спеціальностей, розглянуто особливості мобільних застосунків, що допомагають вивчати нову лексику та види вправ і завдань, які вони містять. Автори обґрунтували свій вибір вправ для авторського мобільного застосунку «Word Memorizer». У застосунок введено близько 500 лексичних одиниць (понад 100 лексем до кожної з тем ). Для формування лексичної компетенції студентів-філологів були впроваджені наступні етапи роботи з лексикою: семантизація (ознайомлення з новим лексичним матеріалом); автоматизація (формування і первинне закріплення навичок використання лексичних одиниць); репродукція (удосконалення навичок та розвиток умінь використання засвоєних лексичних одиниць у різних видах мовленнєвої діяльності). Для перевірки ефективності використання застосунку була проведена його апробація з метою формування лексичних навичок студентів з вказаних вище тем. Апробація проводилась в три етапи: 1) підготовчий, 2) виконавчий, 3) підсумковий. На першому етапі був зроблений розподіл слів за рівнем складності відповідно до шкали Загальноєвропейських рекомендацій, визначені цілі й завдання вправ, критерії оцінювання, та проведено діагностичний диктант. На другому етапі відбувалося власне користування застосунком і консультування студентів. На третьому етапі був проведений контрольний тест та підведені підсумки дослідження. У статті наводяться також результати апробації використання студентами другого курсу спеціальності «англійська мова і література» зазначеного вище застосунку.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"74 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114583651","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-333-344
I. Pukas, Tetyana Potapchuk, Nadiya Kravets
Сучасні тенденції розвитку суспільства, нові вимоги до професійної освіти вимагають принципово нового підходу в підготовці професійнопедагогічних кадрів для різних рівнів освіти в Україні. Одним із основних завдань закладів вищої педагогічної освіти є модернізація системи педагогічної освіти шляхом упровадження раціональних підходів до реалізації продуктивних технологій у підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на засадах творчості, креативності. Актуальність освітньої тенденції зумовлена тим, що сучасне суспільство потребує непересічної, яскравої, творчої особистості, яка особисто визначає пріоритети свого розвитку, прагне до постійного самовдосконалення, розвитку себе як особистості та професійної діяльності, є здатною до продукування нових ідей, прийняття нестандартних рішень у складних ситуаціях. Підготовка такого фахівця дошкільної освіти потребує впровадження в освітній процес нових педагогічних технологій, що сприятимуть формуванню компетентного педагога-вихователя. Процеси змін, що відбуваються на сучасному етапі розвитку суспільства спрямовані на впровадження гуманістичної парадигми освітнього середовища та ґрунтується на персоніфікованому підході. В теперішніх умовах виникає необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців, які повинні оптимально вирішувати професійні завдання в сучасному освітньому просторі, швидко адаптуватись до змін. Рівень професійного самовдосконалення майбутнього покоління значною мірою визначається професіоналізмом, творчою компетентністю, фаховим мисленням педагога, його психологічною готовністю до педагогічної творчості. На сьогоднішній день закладам дошкільної освіти потрібні педагоги (вихователі) з досвідом самовдосконалення і саморозвитку професійних умінь організації особистісно орієнтованого виховного процесу. Для якісного оновлення системи професійної підготовки вихователів ЗДО особливого значення набуває проблема загального і специфічного у підготовці майбутніх педагогів засобами організації професійного самовиховання. Тому в сучасній системі вищої освіти важливим є питання професійної підготовки та самовдосконалення студентів – майбутніх вихователів дітей дошкільного віку – до педагогічної діяльності.
{"title":"The issue of professional self-perfection of future educators of healthcare in modern theory","authors":"I. Pukas, Tetyana Potapchuk, Nadiya Kravets","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-333-344","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-333-344","url":null,"abstract":"Сучасні тенденції розвитку суспільства, нові вимоги до професійної освіти вимагають принципово нового підходу в підготовці професійнопедагогічних кадрів для різних рівнів освіти в Україні. Одним із основних завдань закладів вищої педагогічної освіти є модернізація системи педагогічної освіти шляхом упровадження раціональних підходів до реалізації продуктивних технологій у підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на засадах творчості, креативності. Актуальність освітньої тенденції зумовлена тим, що сучасне суспільство потребує непересічної, яскравої, творчої особистості, яка особисто визначає пріоритети свого розвитку, прагне до постійного самовдосконалення, розвитку себе як особистості та професійної діяльності, є здатною до продукування нових ідей, прийняття нестандартних рішень у складних ситуаціях. Підготовка такого фахівця дошкільної освіти потребує впровадження в освітній процес нових педагогічних технологій, що сприятимуть формуванню компетентного педагога-вихователя. Процеси змін, що відбуваються на сучасному етапі розвитку суспільства спрямовані на впровадження гуманістичної парадигми освітнього середовища та ґрунтується на персоніфікованому підході. В теперішніх умовах виникає необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців, які повинні оптимально вирішувати професійні завдання в сучасному освітньому просторі, швидко адаптуватись до змін. Рівень професійного самовдосконалення майбутнього покоління значною мірою визначається професіоналізмом, творчою компетентністю, фаховим мисленням педагога, його психологічною готовністю до педагогічної творчості. На сьогоднішній день закладам дошкільної освіти потрібні педагоги (вихователі) з досвідом самовдосконалення і саморозвитку професійних умінь організації особистісно орієнтованого виховного процесу. Для якісного оновлення системи професійної підготовки вихователів ЗДО особливого значення набуває проблема загального і специфічного у підготовці майбутніх педагогів засобами організації професійного самовиховання. Тому в сучасній системі вищої освіти важливим є питання професійної підготовки та самовдосконалення студентів – майбутніх вихователів дітей дошкільного віку – до педагогічної діяльності.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"84 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115788393","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-157-166
Igor Goroshkin
У статті схарактеризовано методичні засади розроблення системи мовленнєвих ситуацій у процесі компетентнісного навчання іноземних мов учнів 5-6 класів. Визначено, що важливим складником сучасного уроку іноземних мов є мовленнєві ситуації – комунікативні завдання, що моделюють різноманітні життєві обставини й передбачають залучення учнів до різних видів мовленнєвої діяльності. Схарактеризовано підходи як методологічну категорію методики навчання іноземних мов, що визначає теоретичні засади розроблення системи вправ і завдань для організації ситуаційного спілкування учнів 5-6 класів для формування в них ключових компетентностей. Оскільки компетентнісний, особистісно орієнтований й діяльнісний підходи становлять методологічні засади навчання будь-якого шкільного предмета, їх віднесено до концептуальних, загальнодидактичних. Компетентнісний підхід визначено як загальнодидактичний підхід, спрямований на розвиток ключових компетентностей здобувачів освіти в процесі оволодіння ними іноземною мовою. Використання компетентнісного підходу зумовлює добір інформації, спрямованої на розвиток тієї чи тієї ключової компетентності здобувачів освіти. Докладно схарактеризовано методичні підходи до розроблення системи мовленнєвих ситуацій на уроках іноземної мови: компетентнісний, комунікативно-діяльнісний, рефлексійний, культурологічний, рівневий. У статті запропоновано тематику мовленнєвих ситуацій для учнів 5-6 класів, які доцільно використати на уроках іноземної мови для формування таких компетентностей, як-от: як спілкування іноземними мовами, основні компетентності в природничих науках і технологіях, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна грамотність і здорове життя, математична компетентність, ініціативність і підприємливість та ін.
{"title":"Future primary school teachers readyness for professional activities","authors":"Igor Goroshkin","doi":"10.32626/2309-9763.2021-157-166","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-157-166","url":null,"abstract":"У статті схарактеризовано методичні засади розроблення системи мовленнєвих ситуацій у процесі компетентнісного навчання іноземних мов учнів 5-6 класів. Визначено, що важливим складником сучасного уроку іноземних мов є мовленнєві ситуації – комунікативні завдання, що моделюють різноманітні життєві обставини й передбачають залучення учнів до різних видів мовленнєвої діяльності. Схарактеризовано підходи як методологічну категорію методики навчання іноземних мов, що визначає теоретичні засади розроблення системи вправ і завдань для організації ситуаційного спілкування учнів 5-6 класів для формування в них ключових компетентностей. Оскільки компетентнісний, особистісно орієнтований й діяльнісний підходи становлять методологічні засади навчання будь-якого шкільного предмета, їх віднесено до концептуальних, загальнодидактичних. Компетентнісний підхід визначено як загальнодидактичний підхід, спрямований на розвиток ключових компетентностей здобувачів освіти в процесі оволодіння ними іноземною мовою. Використання компетентнісного підходу зумовлює добір інформації, спрямованої на розвиток тієї чи тієї ключової компетентності здобувачів освіти. Докладно схарактеризовано методичні підходи до розроблення системи мовленнєвих ситуацій на уроках іноземної мови: компетентнісний, комунікативно-діяльнісний, рефлексійний, культурологічний, рівневий. У статті запропоновано тематику мовленнєвих ситуацій для учнів 5-6 класів, які доцільно використати на уроках іноземної мови для формування таких компетентностей, як-от: як спілкування іноземними мовами, основні компетентності в природничих науках і технологіях, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна грамотність і здорове життя, математична компетентність, ініціативність і підприємливість та ін.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124053579","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-54-63
Y. Kosenchuk
У статті висвітлено соціальні, економічні та політичні передумови реформування шкільної освіти в Фінляндській Республіці, що мали вплив на визначення нових траєкторій її розвитку. Досліджено аргументи історичного минулого шкільної освіти, де основними з них виступають суспільно-історичні процеси, які відбувалися в означених хронологічних межах, а саме розбудова ефективної освіти в незалежній державі. Проаналізовано стан дослідженості проблеми у теорії. Розкрито основні аспекти розвитку фінської шкільної освіти у наукових розвідках сучасних українських та зарубіжних дослідників. Наведено тлумачення поняттєвого апарату у філософському та педагогічному контекстах, зокрема, розкрито такі дефініції як: умова, передумова, реформа, що подано через призму різних аспектів. Висвітлено проблеми модернізації та розвитку шкільної освіти, що притаманні нині Фінляндській Республіці. Проаналізовано зміни суспільного, соціально-економічного і політичного характеру, що зумовили реформування шкільної освіти в 1990– 2010-х роках. Зазначено, що головним поштовхом до змін було подолання нерівності, здобуття освіти для всіх верств населення. З'ясовано, що соціальні передумови стосувалися того, що освіта розглядалася у руслі соціальних концепцій поступу до рівності та реалізації особистих можливостей кожного; переходу від аграрного до індустріального суспільства та скандинавської соціальної держави; внутрішньої міграції населення з сільських місцевостей у промислові райони; стрімким зрушенням соціальної сфери країни. Економічні передумови характеризувалися індустріалізацією економіки Фінляндії, стандартизацією в освіті та конкурентоспроможністю. Політичні передумови реформування шкільної освіти Фінляндської Республіки полягали у державному регулюванні розвитку освітньої системи, законотворенні в умовах глобалізації та децентралізації освіти.
{"title":"Social, economic and political background reform of school education in the republic of finland (1990-2010-ies)","authors":"Y. Kosenchuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-54-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-54-63","url":null,"abstract":"У статті висвітлено соціальні, економічні та політичні передумови реформування шкільної освіти в Фінляндській Республіці, що мали вплив на визначення нових траєкторій її розвитку. Досліджено аргументи історичного минулого шкільної освіти, де основними з них виступають суспільно-історичні процеси, які відбувалися в означених хронологічних межах, а саме розбудова ефективної освіти в незалежній державі. Проаналізовано стан дослідженості проблеми у теорії. Розкрито основні аспекти розвитку фінської шкільної освіти у наукових розвідках сучасних українських та зарубіжних дослідників. Наведено тлумачення поняттєвого апарату у філософському та педагогічному контекстах, зокрема, розкрито такі дефініції як: умова, передумова, реформа, що подано через призму різних аспектів. Висвітлено проблеми модернізації та розвитку шкільної освіти, що притаманні нині Фінляндській Республіці. Проаналізовано зміни суспільного, соціально-економічного і політичного характеру, що зумовили реформування шкільної освіти в 1990– 2010-х роках. Зазначено, що головним поштовхом до змін було подолання нерівності, здобуття освіти для всіх верств населення. З'ясовано, що соціальні передумови стосувалися того, що освіта розглядалася у руслі соціальних концепцій поступу до рівності та реалізації особистих можливостей кожного; переходу від аграрного до індустріального суспільства та скандинавської соціальної держави; внутрішньої міграції населення з сільських місцевостей у промислові райони; стрімким зрушенням соціальної сфери країни. Економічні передумови характеризувалися індустріалізацією економіки Фінляндії, стандартизацією в освіті та конкурентоспроможністю. Політичні передумови реформування шкільної освіти Фінляндської Республіки полягали у державному регулюванні розвитку освітньої системи, законотворенні в умовах глобалізації та децентралізації освіти.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"276 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132700033","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-14DOI: 10.32626/2309-9763.2021-30-310-323
Oleg Plakhotnyuk, Ye. S. Pavlyuk
У статті розглянуто проблему впровадження соціальних мереж у роботу фахівця фітнес індустрії. Обґрунтовано необхідність покращувати роботу фахівця фітнес-індустрії за допомогою сучасних засобів комунікації, серед яких є соціальні мережі (Facebook, Instagram). Аналіз наукової літератури засвідчив, що проблема впровадження соціальних мереж у роботу фахівця фітнес індустрії не була предметом широкого кола досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців й недостатньо досліджена у педагогічній теорії. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні проблеми використання соціальних мереж у професійній діяльності фахівців фітнес індустрії й експериментальній перевірці ефективності їх впровадження. Відповідно до поставленої мети сформульовано основні завдання: з’ясувати стан розроблення проблеми впровадження соціальних мереж у роботу фахівців фітнес індустрії у педагогічній теорії й практиці; експериментально перевірити ефективність впровадження соціальних мереж у роботі фахівців фітнес індустрії на базі спортивного клубу «Evolution» м. Хмельницький. Відповідно до сформованої мети та поставлених завдань дослідження необхідно було здійснити перевірку дієвості впровадження соціальних мереж у роботу фахівців фітнес індустрії. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі спортивного клубу «Evolution» м. Хмельницький та Хмельницького національного університету. В експериментальній роботі на різних етапах брали участь 32 респонденти. Результати дослідження засвідчують, що впровадження соціальних мереж позитивно впливає на збільшення кількості клієнтів тренерів фітнес-клубу. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Серед перспектив подальших розвідок виокремлено: теоретико-методологічне обґрунтування особливостей професійної діяльності фахівців фітнес індустрії як у вітчизняному так і в зарубіжному досвіді; з’ясування педагогічних засад забезпечення якості фахової підготовки фахівців фітнес індустрії; аргументування теоретичних і методичних основ професійного розвитку фахівців фітнес індустрії у системі неперервної освіти.
{"title":"Implementation of social networks into the work of a specialist in fitness industry","authors":"Oleg Plakhotnyuk, Ye. S. Pavlyuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-30-310-323","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-30-310-323","url":null,"abstract":"У статті розглянуто проблему впровадження соціальних мереж у роботу фахівця фітнес індустрії. Обґрунтовано необхідність покращувати роботу фахівця фітнес-індустрії за допомогою сучасних засобів комунікації, серед яких є соціальні мережі (Facebook, Instagram). Аналіз наукової літератури засвідчив, що проблема впровадження соціальних мереж у роботу фахівця фітнес індустрії не була предметом широкого кола досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців й недостатньо досліджена у педагогічній теорії. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні проблеми використання соціальних мереж у професійній діяльності фахівців фітнес індустрії й експериментальній перевірці ефективності їх впровадження. Відповідно до поставленої мети сформульовано основні завдання: з’ясувати стан розроблення проблеми впровадження соціальних мереж у роботу фахівців фітнес індустрії у педагогічній теорії й практиці; експериментально перевірити ефективність впровадження соціальних мереж у роботі фахівців фітнес індустрії на базі спортивного клубу «Evolution» м. Хмельницький. Відповідно до сформованої мети та поставлених завдань дослідження необхідно було здійснити перевірку дієвості впровадження соціальних мереж у роботу фахівців фітнес індустрії. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі спортивного клубу «Evolution» м. Хмельницький та Хмельницького національного університету. В експериментальній роботі на різних етапах брали участь 32 респонденти. Результати дослідження засвідчують, що впровадження соціальних мереж позитивно впливає на збільшення кількості клієнтів тренерів фітнес-клубу. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Серед перспектив подальших розвідок виокремлено: теоретико-методологічне обґрунтування особливостей професійної діяльності фахівців фітнес індустрії як у вітчизняному так і в зарубіжному досвіді; з’ясування педагогічних засад забезпечення якості фахової підготовки фахівців фітнес індустрії; аргументування теоретичних і методичних основ професійного розвитку фахівців фітнес індустрії у системі неперервної освіти.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127200371","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：