Pub Date : 2022-01-10DOI: 10.32626/2309-9763.2021-31-43-56
O. Kosenchuk
Статтю присвячено проблемі аналізу світових тенденцій та напрямів розвитку дошкільної освіти в світі та Україні. Автором здійснено аналіз сучасних міжнародних моніторингових досліджень щодо якості дошкільної освіти; проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку дошкільної освіти через призму міжнародних та українських реалій; окреслено тенденції та визначено напрями розвитку дошкільної освіти; акцентовано увагу на суголосності світових та українських тенденцій, надано їм характеристику. Визначено ключові тенденції: розвиток дошкільної освіти в світі є наявність розгалуженої мережі закладів дошкільної освіти; розроблення на законодавчому рівні механізмів, що регулюватимуть процеси розбудови мережі закладів дошкільної освіти; реалізація в освітньому процесі закладу дошкільної освіти компетентнісного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного, інклюзивного підходу; оновлення нормативно-правової бази та змістовнометодичного забезпечення ЗДО; оновлення програмово-методичного та змістовно-технологічного забезпечення дошкільної освіти; розроблення змістовно-технологічного забезпечення є питання дистанційного та змішаного навчання у закладах дошкільної освіти; впровадження у заклади дошкільної освіти культури демократії; оцінювання якості дошкільної освіти; розроблення системи відбору кваліфікованих педагогічних кадрів для роботи з дітьми дошкільного віку та створення умов для підвищення кваліфікації педагогів; створення у закладах дошкільної освіти інклюзивного середовища; створення незалежної служби сертифікації та атестаційної кваліфікації педагогів; потребують оновлення механізми самоосвіти педагогів у перебігу різних форм неформальної освіти та розроблення системи стимулів педагогів. Перспективним вважаємо питання розроблення дорожньої карти імплементації тенденцій розвитку дошкільної освіти в систему освіти України та проведення моніторингу ефективності її впровадження.
{"title":"World trends and directions of preschool education development","authors":"O. Kosenchuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-43-56","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-43-56","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі аналізу світових тенденцій та напрямів розвитку дошкільної освіти в світі та Україні. Автором здійснено аналіз сучасних міжнародних моніторингових досліджень щодо якості дошкільної освіти; проаналізовано сучасний стан проблеми розвитку дошкільної освіти через призму міжнародних та українських реалій; окреслено тенденції та визначено напрями розвитку дошкільної освіти; акцентовано увагу на суголосності світових та українських тенденцій, надано їм характеристику. Визначено ключові тенденції: розвиток дошкільної освіти в світі є наявність розгалуженої мережі закладів дошкільної освіти; розроблення на законодавчому рівні механізмів, що регулюватимуть процеси розбудови мережі закладів дошкільної освіти; реалізація в освітньому процесі закладу дошкільної освіти компетентнісного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного, інклюзивного підходу; оновлення нормативно-правової бази та змістовнометодичного забезпечення ЗДО; оновлення програмово-методичного та змістовно-технологічного забезпечення дошкільної освіти; розроблення змістовно-технологічного забезпечення є питання дистанційного та змішаного навчання у закладах дошкільної освіти; впровадження у заклади дошкільної освіти культури демократії; оцінювання якості дошкільної освіти; розроблення системи відбору кваліфікованих педагогічних кадрів для роботи з дітьми дошкільного віку та створення умов для підвищення кваліфікації педагогів; створення у закладах дошкільної освіти інклюзивного середовища; створення незалежної служби сертифікації та атестаційної кваліфікації педагогів; потребують оновлення механізми самоосвіти педагогів у перебігу різних форм неформальної освіти та розроблення системи стимулів педагогів. Перспективним вважаємо питання розроблення дорожньої карти імплементації тенденцій розвитку дошкільної освіти в систему освіти України та проведення моніторингу ефективності її впровадження.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"71 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123526940","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-01-10DOI: 10.32626/2309-9763.2021-31-337-347
O. Osova, V. Syno, O. Odintsova
{"title":"Digital-methods in foreign language teaching: introduction of foreign experience into the practice of domestic foreign languages","authors":"O. Osova, V. Syno, O. Odintsova","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-337-347","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-337-347","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"136 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124660814","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-01-10DOI: 10.32626/2309-9763.2021-31-107-122
N. Bakhmat
У статті розглянуто сучасні підходи формування підприємницької компетентності та фінансової грамотності молодших школярів. Проаналізовано сучасні вимоги до формування підприємницької компетентності та фінансової грамотності на уроках математики в початковій школі; уточнено зміст поняття «фінансова грамотність», під яким ми розуміємо сукупність базових знань у галузі фінансів, банківської справи, страхування, а також бюджетування особистих фінансів, які дозволяють особистості правильно підбирати необхідний фінансовий продукт чи послугу, оцінювати фінансову ситуацію в сім’ї, брати на себе фінансові зобов’язання та оцінювати пов’язанні з ними ризики, накопичувати заощадження та визначати сумнівних (шахрайських) схем щодо інвестування власних коштів та заощаджень. Встановлено, що основними методологічними підходами до формування підприємливості та фінансової грамотності у молодших школярів виступають компетентнісний, особистісно-діяльнісні, практико-орієнтований, контекстний, інтегративний та суб’єктний підходи. Визначено, що серед ефективних методів формування підприємницької компетентності та фінансової грамотності молодших школярів на уроках математики в початковій школі вчителі початкової ланки вбачають: «Один – два – разом», «Дерево рішень», «Мозковий штурм, «Міні дослідження». Обґрунтовано, що наявність завдань економічного змісту під час уроків математики у початковій школі сприяє отриманню основ фінансової грамотності, вносить практичну спрямованість і реалізує впровадження Концепції «Нова українська школа» щодо формування однієї з базових компетентностей – підприємливість і фінансова грамотність. Доведено, що формування фінансової грамотності та підприємницької компетентності під час вивчення математики молодшими школярами дає позитивні результати, оскільки: економічні знання корисні та доступні для засвоєння учнями 1-4 класів, цікаві дітям, батькам і педагогам; починаючи навчатися у початковій школі, дитина робить перші кроки у доросле життя, щоб вона не розгубилася в ньому і стала у майбутньому фінансово благополучною особистістю їй необхідно засвоїти фундаментальні знання з фінансової грамотності та набути підприємницькі навички; отримавши фінансові знання та підприємницькі навички, дитина зможе усвідомлено подумати про своє майбутнє. При управлінні особистими фінансами вона зможе приймати розумні рішення, формувати правильні фінансові та підприємницькі звички і використовувати свої знання на практиці.
{"title":"Junior schoolchildren financial literacy fundamentals formation at mathematics lessons in the New Ukrainian school","authors":"N. Bakhmat","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-107-122","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-107-122","url":null,"abstract":"У статті розглянуто сучасні підходи формування підприємницької компетентності та фінансової грамотності молодших школярів. Проаналізовано сучасні вимоги до формування підприємницької компетентності та фінансової грамотності на уроках математики в початковій школі; уточнено зміст поняття «фінансова грамотність», під яким ми розуміємо сукупність базових знань у галузі фінансів, банківської справи, страхування, а також бюджетування особистих фінансів, які дозволяють особистості правильно підбирати необхідний фінансовий продукт чи послугу, оцінювати фінансову ситуацію в сім’ї, брати на себе фінансові зобов’язання та оцінювати пов’язанні з ними ризики, накопичувати заощадження та визначати сумнівних (шахрайських) схем щодо інвестування власних коштів та заощаджень. Встановлено, що основними методологічними підходами до формування підприємливості та фінансової грамотності у молодших школярів виступають компетентнісний, особистісно-діяльнісні, практико-орієнтований, контекстний, інтегративний та суб’єктний підходи. Визначено, що серед ефективних методів формування підприємницької компетентності та фінансової грамотності молодших школярів на уроках математики в початковій школі вчителі початкової ланки вбачають: «Один – два – разом», «Дерево рішень», «Мозковий штурм, «Міні дослідження». Обґрунтовано, що наявність завдань економічного змісту під час уроків математики у початковій школі сприяє отриманню основ фінансової грамотності, вносить практичну спрямованість і реалізує впровадження Концепції «Нова українська школа» щодо формування однієї з базових компетентностей – підприємливість і фінансова грамотність. Доведено, що формування фінансової грамотності та підприємницької компетентності під час вивчення математики молодшими школярами дає позитивні результати, оскільки: економічні знання корисні та доступні для засвоєння учнями 1-4 класів, цікаві дітям, батькам і педагогам; починаючи навчатися у початковій школі, дитина робить перші кроки у доросле життя, щоб вона не розгубилася в ньому і стала у майбутньому фінансово благополучною особистістю їй необхідно засвоїти фундаментальні знання з фінансової грамотності та набути підприємницькі навички; отримавши фінансові знання та підприємницькі навички, дитина зможе усвідомлено подумати про своє майбутнє. При управлінні особистими фінансами вона зможе приймати розумні рішення, формувати правильні фінансові та підприємницькі звички і використовувати свої знання на практиці.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"140 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115458756","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-01-10DOI: 10.32626/2309-9763.2021-31-7-17
O. Horbatiuk, S. Polishchuk
Актуальність дослідження зумовлена тим, що при правильній організації самостійної роботи студент набуває навичок самоорганізації, самоконтролю, саморефлексії, стає активним самостійним суб’єктом навчальної діяльності та розвиває свої професійні компетенції. Мета статті – дослідити шляхи підвищення ефективності самостійної роботи студентів закладів вищої освіти. Вияснено, що специфіка організації самостійної роботи студентів залежить від структури, характеру і особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин на її вивчення, видів завдань для самостійного виконання, індивідуальних якостей студентів і умов навчально-професійної діяльності. Розглянуто основні форми самостійної роботи студентів у закладах вищої освіти, до яких, зокрема, належать: вивчення наукової літератури, конспектування, складання словників з окремих тем, картотеки літератури за змістом фахової діяльності, каталогу наукових видань, аналіз навчальної літератури, написання реферату, звіту про науково-дослідну роботу, дискусії, рольові ігри, робота в архіві, музеї, бібліографічному відділі бібліотеки. Обґрунтовано, що групове самостійне навчання є основою проблемного навчання, зміст якого полягає у створенні викладачем проблемних ситуацій та активізації самостійної діяльності студентів, спрямованої на вирішення цих ситуацій. Встановлено, у результаті проблемного навчання активізується самостійна пізнавальна діяльність студентів, що позитивно впливає на їх всебічний розвиток. З’ясовано, що викладач може створювати проблемні ситуації на всіх етапах процесу навчання: при поясненні, закріпленні матеріалу, контролі знань, направляючи студентів на її вирішення. Встановлено, що самостійна робота студента набуває важливого значення при дистанційному навчанні. Наголошено, що позитивний ефект від самостійного вивчення матеріалу при дистанційному навчанні можливий лише тоді, коли студент зацікавлений, вмотивований і високоорганізований. Зазначено, що добре зарекомендували себе у дистанційних умовах навчання такі види самостійної роботи студентів: підготовка доповідей на заняття, що проводились у формі веб-конференцій, самостійне формування навчальних матеріалів за окремими темами, що вивчаються в рамках дисципліни (наприклад, підбір цікавих завдань, їх оформлення).
{"title":"Improving the efficiency of students’ independent work as a problem of higher education","authors":"O. Horbatiuk, S. Polishchuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-7-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-7-17","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження зумовлена тим, що при правильній організації самостійної роботи студент набуває навичок самоорганізації, самоконтролю, саморефлексії, стає активним самостійним суб’єктом навчальної діяльності та розвиває свої професійні компетенції. Мета статті – дослідити шляхи підвищення ефективності самостійної роботи студентів закладів вищої освіти. Вияснено, що специфіка організації самостійної роботи студентів залежить від структури, характеру і особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин на її вивчення, видів завдань для самостійного виконання, індивідуальних якостей студентів і умов навчально-професійної діяльності. Розглянуто основні форми самостійної роботи студентів у закладах вищої освіти, до яких, зокрема, належать: вивчення наукової літератури, конспектування, складання словників з окремих тем, картотеки літератури за змістом фахової діяльності, каталогу наукових видань, аналіз навчальної літератури, написання реферату, звіту про науково-дослідну роботу, дискусії, рольові ігри, робота в архіві, музеї, бібліографічному відділі бібліотеки. Обґрунтовано, що групове самостійне навчання є основою проблемного навчання, зміст якого полягає у створенні викладачем проблемних ситуацій та активізації самостійної діяльності студентів, спрямованої на вирішення цих ситуацій. Встановлено, у результаті проблемного навчання активізується самостійна пізнавальна діяльність студентів, що позитивно впливає на їх всебічний розвиток. З’ясовано, що викладач може створювати проблемні ситуації на всіх етапах процесу навчання: при поясненні, закріпленні матеріалу, контролі знань, направляючи студентів на її вирішення. Встановлено, що самостійна робота студента набуває важливого значення при дистанційному навчанні. Наголошено, що позитивний ефект від самостійного вивчення матеріалу при дистанційному навчанні можливий лише тоді, коли студент зацікавлений, вмотивований і високоорганізований. Зазначено, що добре зарекомендували себе у дистанційних умовах навчання такі види самостійної роботи студентів: підготовка доповідей на заняття, що проводились у формі веб-конференцій, самостійне формування навчальних матеріалів за окремими темами, що вивчаються в рамках дисципліни (наприклад, підбір цікавих завдань, їх оформлення).","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"57 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122397027","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-01-10DOI: 10.32626/2309-9763.2021-31-29-42
O. Klishch, Ivan Pidhurnyi
У статті висвітлюються переваги проведення ревіталізації «Садів де Вітте» – втраченої пам’ятки садово-паркового мистецтва Кам’янця-Подільського другої половини ХVIII ст., яка знаходилась в південно-східній частині долини річки Смотрич. Головною метою ревіталізації якої є формування на її теренах рекреаційно-освітнього осередку, що може спричинити пожвавлення в екскурсійній, навчальній, дослідницькій діяльності кам’янчан, студентів та гостей міста. Актуальність теми полягає в популяризації унікального розташування історичного об’єкту, що підсилить зацікавлення у використанні його в освітніх цілях як у плані загального екологічного виховання, так і для проведення природознавчих чи історико-культурологічних семінарів для відповідних галузей вищої освіти. Одним із основоположних етапів розвитку проєкту є історикокомпозиційне дослідження території пам’ятки, адже такі дослідження ляжуть в основу не лише композиційного рішення, але також знадобляться для виготовлення і визначення місця розташування інформаційних носіїв. У результаті дослідження сформульовано основні цілі, що мають досягатися за допомогою ревіталізації зазначеного об’єктусадово-паркового мистецтва та освітні переваги від реалізації такого проєкту. Авторами виділено ключові види робіт (етапи) в досягненні поставлених цілей. У висновковій частині наголошено на специфіці розташування пам’ятки садовопаркового мистецтва, що робить її унікальною для використання в освітніх цілях і формування незвиклого освітнього середовища, сприятливого для пробудження зацікавленості через об’єктне вивчення. Крім цього, ревіталізація терену втраченої пам’ятки з метою облаштування рекреаційно-освітнього осередку може стати поштовхом до покращення благоустрою каньйону загалом.
{"title":"\"De Vitte gardens\" as an object of a nature centred educational environment of Kamianets-Podilskyi","authors":"O. Klishch, Ivan Pidhurnyi","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-29-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-29-42","url":null,"abstract":"У статті висвітлюються переваги проведення ревіталізації «Садів де Вітте» – втраченої пам’ятки садово-паркового мистецтва Кам’янця-Подільського другої половини ХVIII ст., яка знаходилась в південно-східній частині долини річки Смотрич. Головною метою ревіталізації якої є формування на її теренах рекреаційно-освітнього осередку, що може спричинити пожвавлення в екскурсійній, навчальній, дослідницькій діяльності кам’янчан, студентів та гостей міста. Актуальність теми полягає в популяризації унікального розташування історичного об’єкту, що підсилить зацікавлення у використанні його в освітніх цілях як у плані загального екологічного виховання, так і для проведення природознавчих чи історико-культурологічних семінарів для відповідних галузей вищої освіти. Одним із основоположних етапів розвитку проєкту є історикокомпозиційне дослідження території пам’ятки, адже такі дослідження ляжуть в основу не лише композиційного рішення, але також знадобляться для виготовлення і визначення місця розташування інформаційних носіїв. У результаті дослідження сформульовано основні цілі, що мають досягатися за допомогою ревіталізації зазначеного об’єктусадово-паркового мистецтва та освітні переваги від реалізації такого проєкту. Авторами виділено ключові види робіт (етапи) в досягненні поставлених цілей. У висновковій частині наголошено на специфіці розташування пам’ятки садовопаркового мистецтва, що робить її унікальною для використання в освітніх цілях і формування незвиклого освітнього середовища, сприятливого для пробудження зацікавленості через об’єктне вивчення. Крім цього, ревіталізація терену втраченої пам’ятки з метою облаштування рекреаційно-освітнього осередку може стати поштовхом до покращення благоустрою каньйону загалом.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122805437","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-01-10DOI: 10.32626/2309-9763.2021-31-328-336
S. Nykytiuk
{"title":"Verbal component of linguo-country-studying competence building with the help of idioms","authors":"S. Nykytiuk","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-328-336","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-328-336","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124398252","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-01-10DOI: 10.32626/2309-9763.2021-31-292-301
V. Lymarenko
{"title":"Edutaiment in the formation of digital competence of the future leader of the vocal ensemble","authors":"V. Lymarenko","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-292-301","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-292-301","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"03 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128847068","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-01-10DOI: 10.32626/2309-9763.2021-31-174-185
H. Biletska
У статті висвітлено результати експериментально-дослідної роботи, проведеної з метою теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки ефективності методики використання 3D атласів з анатомії людини у професій ній підготовці вчителів у закладах вищої освіти. Для визначення ефективності методики використання 3D атласів з анатомії людини в Хмельницькому національному університеті проведено педагогічний експеримент. В експерименті брали участь 144 студенти спеціальностей Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) і Середня освіта (Фізична культура). Для проведення експерименту були виділені контрольні та експериментальні групи студентів. В експериментальних групах реалізовувалася методика використання 3D атласів з анатомії людини, що передбачала впровадження у підготовку май бутніх вчителів оn-line сервісів «BioDigital» і «Anatomyka: Human Anatomy Atlas». Обробка експериментальних даних здій снювалась методами математичної статистики. В результаті узагальнення результатів дослідження встановлено, що у групах, де впроваджувалася експериментальна методика, відсоток студентів з високим рівнем сформованості знань з анатомії людини збільшився, а з низьким рівнем – зменшився. Також в експериментальних групах, порівняно з контрольними групами, зросла успішність і якість навчання. Це свідчить про ефективність методики використання 3D атласів з анатомії людини у професій ній підготовці вчителів. Обґрунтовано, що використання 3D атласів з анатомії людини у підготовці май бутніх вчителів відповідає вимогам і потребам сучасних студентів, сприяє ефективному використанню засобів наочності, підвищує мотивацію до навчання, забезпечує індивідуалізацію навчання і надає додаткові зручності під час самостій ної роботи.
文章重点介绍了实验研究工作的成果，其目的是对高等院校教师专业培训中使用人体解剖三维图集方法的有效性进行理论论证和实验验证。在赫梅利尼茨基国立大学进行了一项教学实验，以确定使用人体解剖三维图集方法的有效性。参与实验的有 144 名中等教育（人体生物与健康）和中等教育（体育）专业的学生。实验分为对照组和实验组。实验组采用了使用 3D 人体解剖图集的方法，包括引入在线服务 "BioDigital "和 "Anatomyka：Anatomyka: Human Anatomy Atlas "在线服务。使用数理统计方法对实验数据进行了处理。对研究结果进行归纳后发现，在采用实验方法的小组中，具有高水平人体解剖学知识的学生比例增加，而低水平的学生比例减少。此外，与对照组相比，实验组的学习成绩和学习质量都有所提高。这表明在教师专业培训中使用三维人体解剖图谱的方法是有效的。事实证明，在未来教师培训中使用人体解剖三维地图集符合现代学生的要求和需要，促进了视觉辅助工具的有效使用，提高了学习积极性，提供了个性化学习，并在独立工作期间提供了额外的便利。
{"title":"Methods of using 3D atlas on human anatomy of professional training of teachers in higher education institutions","authors":"H. Biletska","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-174-185","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-174-185","url":null,"abstract":"У статті висвітлено результати експериментально-дослідної роботи, проведеної з метою теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки ефективності методики використання 3D атласів з анатомії людини у професій ній підготовці вчителів у закладах вищої освіти. Для визначення ефективності методики використання 3D атласів з анатомії людини в Хмельницькому національному університеті проведено педагогічний експеримент. В експерименті брали участь 144 студенти спеціальностей Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) і Середня освіта (Фізична культура). Для проведення експерименту були виділені контрольні та експериментальні групи студентів. В експериментальних групах реалізовувалася методика використання 3D атласів з анатомії людини, що передбачала впровадження у підготовку май бутніх вчителів оn-line сервісів «BioDigital» і «Anatomyka: Human Anatomy Atlas». Обробка експериментальних даних здій снювалась методами математичної статистики. В результаті узагальнення результатів дослідження встановлено, що у групах, де впроваджувалася експериментальна методика, відсоток студентів з високим рівнем сформованості знань з анатомії людини збільшився, а з низьким рівнем – зменшився. Також в експериментальних групах, порівняно з контрольними групами, зросла успішність і якість навчання. Це свідчить про ефективність методики використання 3D атласів з анатомії людини у професій ній підготовці вчителів. Обґрунтовано, що використання 3D атласів з анатомії людини у підготовці май бутніх вчителів відповідає вимогам і потребам сучасних студентів, сприяє ефективному використанню засобів наочності, підвищує мотивацію до навчання, забезпечує індивідуалізацію навчання і надає додаткові зручності під час самостій ної роботи.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130006930","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-01-10DOI: 10.32626/2309-9763.2021-31-132-146
Oksana Kokhanko, T. Teslenko, Tetiana Holinska
Проблемність публікації полягає в суттєвому занепаді моральності особистості у сучасному світі, у період технічного прогресу та пропагування матеріальних чеснот людини й нівелювання моральних цінностей. Її вирішенню сприяє врахування педагогами та батьками впливу різних сучасних чинників і засобів у моральному вихованні дітей, зокрема мас-медіа та їх контенту. У Державному стандарті загальносередньої початкової освіти та у Концепції Нової української школи зазначена необхідність формування в учнів медіаграмотності як важливої складової життєвих компетентностей сучасної людини. Саме медійні засоби мають сьогодні величезний вплив на розвиток особистості дитини нового покоління, зокрема і формування її моральної культури та ціннісних орієнтацій. Особливо це актуально для нового покоління «цифрових» дітей (поколінь Z та Альфа). Об’єктом нашого прикладного дослідження був процес морального виховання учнів початкової школи у сучасних умовах, а предметом – педагогічні умови формування моральних цінностей молодших школярів засобами сучасних мас-медіа. Мета публікації полягає у цілісному аналізі результатів педагогічного експерименту щодо впливу мас-медіа на формування моральних цінностей дітей молодшого шкільного віку та впровадження їх контенту в освітній процес початкової школи. У процесі дослідження, крім теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, було реалізовано три види педагогічного експерименту. У ході діагностичної роботи на констатувальному етапі експерименту було з’ясовано вплив засобів мас-медіа на дітей та їх моральні цінності. На формувальному етапі апробовано авторські педагогічні умови формування моральних цінностей молодших школярів засобами сучасних мас-медіа. Зокрема, у освітньому процесі були використані спеціально дібрані засоби мас-медіа та їх контент, які забезпечили цілеспрямоване виховання у молодших школярів моральних цінностей. У процесі навчання і виховання проводилося обговорення з учнями різних мас-медіа на вплив культурний розвиток дітей; було організовано просвітницьку роботу з формування їх медіаграмотності. Контрольний зріз показав позитивну динаміку змін досліджуваної якості у молодших школярів, що дає нам підстави стверджувати: врахування та коригування впливу мас-медіа на формування моральних цінностей підростаючого покоління є обов’язковим у роботі вчителя.
{"title":"The influence of modern mass media on forming moral values of primary pupi","authors":"Oksana Kokhanko, T. Teslenko, Tetiana Holinska","doi":"10.32626/2309-9763.2021-31-132-146","DOIUrl":"https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-132-146","url":null,"abstract":"Проблемність публікації полягає в суттєвому занепаді моральності особистості у сучасному світі, у період технічного прогресу та пропагування матеріальних чеснот людини й нівелювання моральних цінностей. Її вирішенню сприяє врахування педагогами та батьками впливу різних сучасних чинників і засобів у моральному вихованні дітей, зокрема мас-медіа та їх контенту. У Державному стандарті загальносередньої початкової освіти та у Концепції Нової української школи зазначена необхідність формування в учнів медіаграмотності як важливої складової життєвих компетентностей сучасної людини. Саме медійні засоби мають сьогодні величезний вплив на розвиток особистості дитини нового покоління, зокрема і формування її моральної культури та ціннісних орієнтацій. Особливо це актуально для нового покоління «цифрових» дітей (поколінь Z та Альфа). Об’єктом нашого прикладного дослідження був процес морального виховання учнів початкової школи у сучасних умовах, а предметом – педагогічні умови формування моральних цінностей молодших школярів засобами сучасних мас-медіа. Мета публікації полягає у цілісному аналізі результатів педагогічного експерименту щодо впливу мас-медіа на формування моральних цінностей дітей молодшого шкільного віку та впровадження їх контенту в освітній процес початкової школи. У процесі дослідження, крім теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, було реалізовано три види педагогічного експерименту. У ході діагностичної роботи на констатувальному етапі експерименту було з’ясовано вплив засобів мас-медіа на дітей та їх моральні цінності. На формувальному етапі апробовано авторські педагогічні умови формування моральних цінностей молодших школярів засобами сучасних мас-медіа. Зокрема, у освітньому процесі були використані спеціально дібрані засоби мас-медіа та їх контент, які забезпечили цілеспрямоване виховання у молодших школярів моральних цінностей. У процесі навчання і виховання проводилося обговорення з учнями різних мас-медіа на вплив культурний розвиток дітей; було організовано просвітницьку роботу з формування їх медіаграмотності. Контрольний зріз показав позитивну динаміку змін досліджуваної якості у молодших школярів, що дає нам підстави стверджувати: врахування та коригування впливу мас-медіа на формування моральних цінностей підростаючого покоління є обов’язковим у роботі вчителя.","PeriodicalId":127142,"journal":{"name":"Pedagogical Education:Theory and Practice","volume":"117 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131418736","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：