Pub Date : 2018-10-09DOI: 10.11603/2415-8798.2018.3.9402
O. Balitska, Y. Bondarenko, G. G. Habor
З патогенетичної точки зору, діабет асоціюється із порушенням захисних систем організму, включаючи імунний та антиоксидантний захист, а також із розвитком оксидативного стресу. Мета дослідження – встановити особливості процесів пероксидації ліпідів у плазмі крові хворих на хронічний генералізований пародонтит у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу. Матеріали і методи. Проведено обстеження 20 практично здорових осіб (контрольна група), 36 хворих із клінічно встановленим діагнозом цукрового діабету 2 типу (ЦД) (друга група), 32 пацієнтів із підтвердженим діагнозом хронічного генералізованого пародонтиту (ХГП) (третя група) і 32 хворих із поєднанням ЦД і ХГП (четверта група). Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено підвищений вміст ТБК-АП у плазмі крові пацієнтів четвертої групи з ХГП на тлі ЦД 2 типу, які перевищували на 23,4 % результати другої і на 53,7 % − третьої груп (р<0,05). Рівень активних форм оксигену, показників дієнових і трієнових кон’югатів також був найвищим у хворих на ЦД 2 типу з поєднаною патологію тканин пародонта. Отримані дані вказують на надмірну активацію вільнорадикальних процесів за рахунок гіперпродукції АФК в усіх дослідних групах, що зумовлювало розвиток досліджуваних патологій. Висновки. У пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом встановлено інтенсифікацію процесів вільнорадикального окиснення, що характеризувалася зростанням АФК та концентрації дієнових, трієнових кон’югатів та ТБК-активних продуктів.
{"title":"АКТИВНІСТЬ ПРОЦЕСІВ ПЕРОКСИДАЦІЇ ЛІПІДІВ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ І ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ","authors":"O. Balitska, Y. Bondarenko, G. G. Habor","doi":"10.11603/2415-8798.2018.3.9402","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9402","url":null,"abstract":"З патогенетичної точки зору, діабет асоціюється із порушенням захисних систем організму, включаючи імунний та антиоксидантний захист, а також із розвитком оксидативного стресу. \u0000Мета дослідження – встановити особливості процесів пероксидації ліпідів у плазмі крові хворих на хронічний генералізований пародонтит у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу. \u0000Матеріали і методи. Проведено обстеження 20 практично здорових осіб (контрольна група), 36 хворих із клінічно встановленим діагнозом цукрового діабету 2 типу (ЦД) (друга група), 32 пацієнтів із підтвердженим діагнозом хронічного генералізованого пародонтиту (ХГП) (третя група) і 32 хворих із поєднанням ЦД і ХГП (четверта група). \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено підвищений вміст ТБК-АП у плазмі крові пацієнтів четвертої групи з ХГП на тлі ЦД 2 типу, які перевищували на 23,4 % результати другої і на 53,7 % − третьої груп (р<0,05). Рівень активних форм оксигену, показників дієнових і трієнових кон’югатів також був найвищим у хворих на ЦД 2 типу з поєднаною патологію тканин пародонта. Отримані дані вказують на надмірну активацію вільнорадикальних процесів за рахунок гіперпродукції АФК в усіх дослідних групах, що зумовлювало розвиток досліджуваних патологій. \u0000Висновки. У пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом встановлено інтенсифікацію процесів вільнорадикального окиснення, що характеризувалася зростанням АФК та концентрації дієнових, трієнових кон’югатів та ТБК-активних продуктів.","PeriodicalId":146679,"journal":{"name":"Вісник наукових досліджень","volume":"109 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-10-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115621917","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-10-09DOI: 10.11603/2415-8798.2018.3.9204
L. Radetska, N. Yarema, I. Smachylo, A. Bob, Z. P. Mandzii, A. I. Khomitska, I. Savchenko, L. Naumova
Ліпітензія – це сучасний термін, що описує адитивний вплив артеріальної гіпертензії та гіперхолестеринемії на ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ). Згідно з епідеміологічними дослідженнями, понад 50 % пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) мають гіперліпідемію. Мета дослідження – оцінити ефективність сучасної антигіпертензивної терапії у поєднанні зі статинотерапією та урсодезоксихолевою кислотою (УДХК) у хворих із ліпітензією (АГ та гіперхолестеринемією). Матеріали і методи. Обстежено 36 пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) ІІ стадії 2–3 ступенів та гіперхолестеринемією, яким на тлі потрійної антигіпертензивної терапії (валсартан, амлодипін, тіазидний діуретик), аторвакору, урсохолу проводили комплексне клінічне дослідження, моніторування артеріального тиску (АТ) та ліпідного метаболізму. Результати досліджень та їх обговорення. Результати моніторування АТ свідчать про сприятливий вплив лікування на добовий профіль АТ: через 2 місяці терапії зареєстровано достовірне зниження середньодобового систолічного та діастолічного артеріального тиску. Під впливом аторвастатину та урсохолу відбулось поліпшення показників ліпідного обміну, що проявлялось достовірним зниженням рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності, зростанням вмісту ліпопротеїнів високої щільності. Висновки. У статті обґрунтовано поєднане використання потрійної антигіпертензивної терапії, статинотерапії та урсохолу в пацієнтів із ліпітензією, особливо у клінічних випадках, при яких необхідно обмежити дозування статинів з точки зору поліпшення прогнозу хворих на ГХ за рахунок синергізму антигіпертензивного та ліпідознижувального потенціалів і плейотропних ефектів цих препаратів, дія яких направлена на сповільнення прогресування ГХ і атеросклерозу.
{"title":"ДЕЯКІ АСПЕКТИ КОРЕКЦІЇ ЛІПІТЕНЗІЇ – НОВОЇ ПРОБЛЕМИ У СУЧАСНІЙ КАРДІОЛОГІЇ","authors":"L. Radetska, N. Yarema, I. Smachylo, A. Bob, Z. P. Mandzii, A. I. Khomitska, I. Savchenko, L. Naumova","doi":"10.11603/2415-8798.2018.3.9204","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9204","url":null,"abstract":"Ліпітензія – це сучасний термін, що описує адитивний вплив артеріальної гіпертензії та гіперхолестеринемії на ризик серцево-судинних захворювань (ССЗ). Згідно з епідеміологічними дослідженнями, понад 50 % пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) мають гіперліпідемію. \u0000Мета дослідження – оцінити ефективність сучасної антигіпертензивної терапії у поєднанні зі статинотерапією та урсодезоксихолевою кислотою (УДХК) у хворих із ліпітензією (АГ та гіперхолестеринемією). \u0000Матеріали і методи. Обстежено 36 пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) ІІ стадії 2–3 ступенів та гіперхолестеринемією, яким на тлі потрійної антигіпертензивної терапії (валсартан, амлодипін, тіазидний діуретик), аторвакору, урсохолу проводили комплексне клінічне дослідження, моніторування артеріального тиску (АТ) та ліпідного метаболізму. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Результати моніторування АТ свідчать про сприятливий вплив лікування на добовий профіль АТ: через 2 місяці терапії зареєстровано достовірне зниження середньодобового систолічного та діастолічного артеріального тиску. Під впливом аторвастатину та урсохолу відбулось поліпшення показників ліпідного обміну, що проявлялось достовірним зниженням рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності, зростанням вмісту ліпопротеїнів високої щільності. \u0000Висновки. У статті обґрунтовано поєднане використання потрійної антигіпертензивної терапії, статинотерапії та урсохолу в пацієнтів із ліпітензією, особливо у клінічних випадках, при яких необхідно обмежити дозування статинів з точки зору поліпшення прогнозу хворих на ГХ за рахунок синергізму антигіпертензивного та ліпідознижувального потенціалів і плейотропних ефектів цих препаратів, дія яких направлена на сповільнення прогресування ГХ і атеросклерозу.","PeriodicalId":146679,"journal":{"name":"Вісник наукових досліджень","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-10-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123546417","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-10-09DOI: 10.11603/2415-8798.2018.3.9404
O. M. Ishchak, R. M. Semkiv, M. Khmil
Серед причин, що можуть призвести до порушення репродуктивного здоров’я жінок, особливу роль набувають гінекологічні захворювання, які вимагають хірургічного лікування. Мета дослідження – поліпшити хірургічне лікування хворих на апоплексію яєчників (АЯ) для максимального збереження оваріального резерву. Матеріали і методи. Ми провели ретроспективне вивчення результатів лікування 150 хворих на апоплексію яєчника за період з 2014 до 2017 р. у гінекологічному відділенні Тернопільської міської комунальної клінічної лікарні № 2. Питома вага оперативних втручань з приводу апоплексії яєчника за останні 3 роки склала (11,5±0,5) %. Усього в дослідження було включено 120 жінок, з них 60, хворих на АЯ, яким вперше проведено лапароскопічну операцію. Цих пацієнток включили в проспективне дослідження і поділили на 2 групи залежно від методу гемостазу, використаного під час операції. У першу групу увійшли 30 хворих, гемостаз яким здійснювали за допомогою біполярної коагуляції, в другу групу – 30 хворих, кровотечу з яєчника яким було зупинено за допомогою накладання швів. Групу порівняння склали 30 жінок із АЯ, які отримали консервативне лікування. Результати досліджень та їх обговорення. Апоплексія яєчника у 40 % випадках вимагає екстреного оперативного втручання, яке призводить до втрати частини органа. У післяопераційному періоді спостерігається погіршення порушеного репродуктивного здоров’я, гормонального гомеостазу, порушення кровообігу, що зумовлені не тільки травмою яєчника та зниженням оваріального резерву, а й виникненням злукового процесу в органах малого таза. Зупинку кровотечі у хворих на АЯ за допомогою біполярної електрохірургії здійснюють швидше, але це призводить до більш значного зниження ОР (АМГ – на 30 %, АФ – на 10 %), ніж застосування з цією метою гемостатичних швів (АМГ – на 22 %, АФ – на 8 %) (р<0,05). З метою максимального збереження оваріального резерву при операціях у жінок із АЯ завжди краще здійснювати гемостаз шляхом вилущування капсули кісти в межах здорових тканин та накладання на рану яєчника розсмоктувальних синтетичних ареактивних швів із наступним інтракорпоральним зав’язуванням вузлів. Незалежно від використаного методу гемостазу під час хірургічного лікування АЯ у хворих 36 років і старших, спостерігається більше зниження ОР (АМГ – на 30 %, АФ – на 20 %), ніж у хворих, чий вік не перевищує 35 років (АМГ – на 20 %, АФ – на 12 %) (р<0,05). У хворих із реалізованою дітородною функцією, незалежно від віку, та в усіх хворих у віці до 35 років, які піддаються операції з приводу АЯ вперше, для зупинки кровотечі допустимо використовувати біполярну коагуляцію. При здійсненні біполярного гемостазу в пацієнтів із АЯ необхідно проводити точкову коагуляцію судин, що кровоточать, уникаючи ушкодження навколишніх тканин. Висновки. Виконання оперативного втручання у щадному обсязі з максимальним збереженням здорової тканини дозволяє зберегти яєчниковий резерв і репродуктивне здоров’я жінки.
在可能导致女性生殖健康问题的原因中，需要手术治疗的妇科疾病起着特殊的作用。本研究旨在改进卵巢早衰（OA）患者的手术治疗，最大限度地保留卵巢储备功能。材料和方法。我们对 2014 年至 2017 年特尔诺皮尔市第二临床医院妇科 150 名卵巢早衰患者的治疗结果进行了回顾性研究。在过去3年中，手术治疗卵巢早衰的比例为（11.5±0.5）%。该研究共纳入了 120 名妇女，其中包括 60 名首次接受腹腔镜手术的 AJ 患者。这些患者被纳入前瞻性研究，并根据手术中使用的止血方法分为两组。第一组包括30名使用双极电凝止血的患者，第二组包括30名通过缝合止住卵巢出血的患者。对比组包括 30 名接受保守治疗的 AJ 妇女。结果与讨论40%的卵巢囊肿患者需要进行紧急手术，手术会导致部分器官缺失。在术后，生殖健康受损、内分泌失调和循环障碍会恶化，这不仅是卵巢创伤和卵巢储备功能下降造成的，也是盆腔器官发生结合过程造成的。双极电切术能更快地为 AJ 患者止血，但与使用止血缝线（AMH--减少 30%，AF--减少 10%）相比，双极电切术能更显著地减少手术切除率（AMH--减少 22%，AF--减少 8%）（P<0.05）。为了在 AJ 女性患者的手术中最大限度地保留卵巢储备功能，最好是在健康组织内剥离囊肿囊膜，对卵巢伤口进行可吸收的合成反应性缝合，然后进行体外打结止血。无论在 AJ 手术治疗过程中使用哪种止血方法，36 岁及以上患者的手术切除率（AMG - 降低 30%，AF - 降低 20%）均高于 35 岁以下患者（AMG - 降低 20%，AF - 降低 12%）（P<0.05）。对于生殖功能正常的患者，无论年龄大小，以及所有首次接受 AJ 手术的 35 岁以下患者，均可使用双极凝血术止血。在对 AJ 患者进行双极止血时，有必要对出血血管进行定点凝固，避免损伤周围组织。结论在最大限度地保留健康组织的情况下，进行不开刀的手术干预，可以保留女性的卵巢储备功能和生殖健康。
{"title":"ВПЛИВ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ НА ПАЦІЄНТОК З АПОПЛЕКСІЄЮ ЯЄЧНИКА В АСПЕКТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ","authors":"O. M. Ishchak, R. M. Semkiv, M. Khmil","doi":"10.11603/2415-8798.2018.3.9404","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9404","url":null,"abstract":"Серед причин, що можуть призвести до порушення репродуктивного здоров’я жінок, особливу роль набувають гінекологічні захворювання, які вимагають хірургічного лікування. \u0000Мета дослідження – поліпшити хірургічне лікування хворих на апоплексію яєчників (АЯ) для максимального збереження оваріального резерву. \u0000Матеріали і методи. Ми провели ретроспективне вивчення результатів лікування 150 хворих на апоплексію яєчника за період з 2014 до 2017 р. у гінекологічному відділенні Тернопільської міської комунальної клінічної лікарні № 2. Питома вага оперативних втручань з приводу апоплексії яєчника за останні 3 роки склала (11,5±0,5) %. Усього в дослідження було включено 120 жінок, з них 60, хворих на АЯ, яким вперше проведено лапароскопічну операцію. Цих пацієнток включили в проспективне дослідження і поділили на 2 групи залежно від методу гемостазу, використаного під час операції. У першу групу увійшли 30 хворих, гемостаз яким здійснювали за допомогою біполярної коагуляції, в другу групу – 30 хворих, кровотечу з яєчника яким було зупинено за допомогою накладання швів. Групу порівняння склали 30 жінок із АЯ, які отримали консервативне лікування. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Апоплексія яєчника у 40 % випадках вимагає екстреного оперативного втручання, яке призводить до втрати частини органа. У післяопераційному періоді спостерігається погіршення порушеного репродуктивного здоров’я, гормонального гомеостазу, порушення кровообігу, що зумовлені не тільки травмою яєчника та зниженням оваріального резерву, а й виникненням злукового процесу в органах малого таза. Зупинку кровотечі у хворих на АЯ за допомогою біполярної електрохірургії здійснюють швидше, але це призводить до більш значного зниження ОР (АМГ – на 30 %, АФ – на 10 %), ніж застосування з цією метою гемостатичних швів (АМГ – на 22 %, АФ – на 8 %) (р<0,05). З метою максимального збереження оваріального резерву при операціях у жінок із АЯ завжди краще здійснювати гемостаз шляхом вилущування капсули кісти в межах здорових тканин та накладання на рану яєчника розсмоктувальних синтетичних ареактивних швів із наступним інтракорпоральним зав’язуванням вузлів. Незалежно від використаного методу гемостазу під час хірургічного лікування АЯ у хворих 36 років і старших, спостерігається більше зниження ОР (АМГ – на 30 %, АФ – на 20 %), ніж у хворих, чий вік не перевищує 35 років (АМГ – на 20 %, АФ – на 12 %) (р<0,05). У хворих із реалізованою дітородною функцією, незалежно від віку, та в усіх хворих у віці до 35 років, які піддаються операції з приводу АЯ вперше, для зупинки кровотечі допустимо використовувати біполярну коагуляцію. При здійсненні біполярного гемостазу в пацієнтів із АЯ необхідно проводити точкову коагуляцію судин, що кровоточать, уникаючи ушкодження навколишніх тканин. \u0000Висновки. Виконання оперативного втручання у щадному обсязі з максимальним збереженням здорової тканини дозволяє зберегти яєчниковий резерв і репродуктивне здоров’я жінки.","PeriodicalId":146679,"journal":{"name":"Вісник наукових досліджень","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-10-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132810630","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-09-05DOI: 10.11603/2415-8798.2018.3.9267
I. Holovach, Y. Yehudina
Системная склеродермия (ССД) – аутоиммунное заболевание соединительной ткани, характеризующееся прогрессирующим фиброзом кожи и внутренних органов. Характерные клинические признаки ССД могут маскировать онкологические заболевания, а паранеопластический процесс, в свою очередь, маскируется симптомами ССД. Цель исследования – показать необходимость дифференциальной диагностики склеродермоподобного паранеопластического синдрома и ССД как фактора онкологического риска. Материалы и методы. Проведен обзор и анализ данных научно-медицинской литературы. Результаты исследований и их обсуждения. Иммунные реакции, участвующие в патогенезе ССД, могут способствовать развитию онкологической патологии; поэтому пациенты с факторами риска развития заболевания требуют наблюдения за возможным развитием неопластического процесса. Пациенты с ССД и аутоантителами к РНК-полимеразе III имеют значительный риск развития рака. Риск канцерогенеза наиболее высокий в первый год после постановки диагноза ССД. С другой стороны, симптомы ССД могут быть маской различных видов рака. Паранеопластический склеродермоподобный синдром, непосредственно не связан с первичной опухолью и ее метастазами, а обусловлен сложными вторичными воспалительно-дегенеративными изменениями системного, локального либо дистантного характера, зачастую протекающими в виде проявлений “перекреста” (overlap) ревматического и опухолевого заболеваний. Предполагается, что раковые клетки могут индуцировать синтез вещества, инициирующего фиброз кожи и внутренних органов. Дифференциация между идиопатической формой ССД, склеродермоподобным паранеопластическим синдромом и развитием рака на фоне ССД вызывает множество трудностей. В статье представлен анализ дифференциально-диагностических мероприятий, предлагается схема скрининга для ведения пациентов с диагнозом ССД, находящихся в группе риска развития малигнизации. Выводы. Результаты анализа источников литературы доказывают актуальность углубленного изучения пациента с впервые выявленным склеродермоподобным синдромом, особенно в пожилом возрасте.
{"title":"ТРУДНОСТИ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОЙ ДИАГНОСТИКИ СКЛЕРОДЕРМОПОДОБНОГО ПАРАНЕОПЛАСТИЧЕСКОГО СИНДРОМА И СИСТЕМНОЙ СКЛЕРОДЕРМИИ КАК ФАКТОРА ОНКОЛОГИЧЕСКОГО РИСКА","authors":"I. Holovach, Y. Yehudina","doi":"10.11603/2415-8798.2018.3.9267","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9267","url":null,"abstract":"Системная склеродермия (ССД) – аутоиммунное заболевание соединительной ткани, характеризующееся прогрессирующим фиброзом кожи и внутренних органов. Характерные клинические признаки ССД могут маскировать онкологические заболевания, а паранеопластический процесс, в свою очередь, маскируется симптомами ССД. \u0000Цель исследования – показать необходимость дифференциальной диагностики склеродермоподобного паранеопластического синдрома и ССД как фактора онкологического риска. \u0000Материалы и методы. Проведен обзор и анализ данных научно-медицинской литературы. \u0000Результаты исследований и их обсуждения. Иммунные реакции, участвующие в патогенезе ССД, могут способствовать развитию онкологической патологии; поэтому пациенты с факторами риска развития заболевания требуют наблюдения за возможным развитием неопластического процесса. Пациенты с ССД и аутоантителами к РНК-полимеразе III имеют значительный риск развития рака. Риск канцерогенеза наиболее высокий в первый год после постановки диагноза ССД. С другой стороны, симптомы ССД могут быть маской различных видов рака. Паранеопластический склеродермоподобный синдром, непосредственно не связан с первичной опухолью и ее метастазами, а обусловлен сложными вторичными воспалительно-дегенеративными изменениями системного, локального либо дистантного характера, зачастую протекающими в виде проявлений “перекреста” (overlap) ревматического и опухолевого заболеваний. Предполагается, что раковые клетки могут индуцировать синтез вещества, инициирующего фиброз кожи и внутренних органов. Дифференциация между идиопатической формой ССД, склеродермоподобным паранеопластическим синдромом и развитием рака на фоне ССД вызывает множество трудностей. В статье представлен анализ дифференциально-диагностических мероприятий, предлагается схема скрининга для ведения пациентов с диагнозом ССД, находящихся в группе риска развития малигнизации. \u0000Выводы. Результаты анализа источников литературы доказывают актуальность углубленного изучения пациента с впервые выявленным склеродермоподобным синдромом, особенно в пожилом возрасте.","PeriodicalId":146679,"journal":{"name":"Вісник наукових досліджень","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120950339","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-09-05DOI: 10.11603/2415-8798.2018.3.9203
F. G. Nazirov, Sh. Kh. Khashimov, Z. R. Khaybullina, U. M. Makhmudov
Витрати на медичне обслуговування людей з ожирінням значно більші, ніж для людей із нормальною масою тіла. Мета дослідження – проаналізувати коморбідні стани у людей з ожирінням III ступеня та їх динаміку після встановлення внутрішньошлункового силіконового балона (ВШБ) та лапароскопічної рукавної резекції шлунка (ЛРРШ), що сприяють зниженню маси тіла. Матеріали і методи. Обстежено 20 пацієнтів (16 жінок та 4 чоловіки) віком 19–55 років, яких шпиталізували в ДУ “Республіканський спеціалізований науково-практичний медичний центр хірургії імені акад. В. Вахідова" у 2016–2018 рр. Усім пацієнтам діагностовано ожиріння III ступеня (за WOG, 2011). Коморбідність оцінювали за рекомендаціями С. В. Недогода (2016); метаболічне здоров’я – за шкалою Cardiometabolic Disease Staging (Guo, 2015). Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що ожиріння III ступеня (ІМТ (49,4±2,5) кг/м2) асоціюється з дисліпідемією/гіпертригліцеридемією у 85 %; цукровим діабетом 2 (ЦД2)/переддіабетом – у 50 %, артеріальною гіпертензією (АГ) в – 45 %; неалгокогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) – в 35 % випадків. ЛРРШ та ВШБ дозволяють досягнути зниження ІМТ на 21,1 и 16,2 % від вихідних даних відповідно (p>0,05); при цьому коморбідність переддіабетом знижується у 2 рази, АГ – у 3 рази; дисліпідемією – в 1,9 раза; зниження НАЖХП – у 1,8 раза через 6 місяців після втручання. ЛРРШ та ВШБ також покращують показники за шкалою Cardiometabolic Disease Staging, при цьому нульовий кардіометаболічний ризик зафіксовано у 35 % пацієнтів, а в решти – перехід у більш легку стадію. Зниження маси тіла та коморбідності в результаті ЛРРШ та застосування ВШБ супроводжуються достовірним зниженням прозапальних цитокінів ІЛ-6, ФНП-α та СРБ. Висновки. Застосування ЛРРШ та ВШБ дозволяє достовірно ефективно знизити масу та коморбідність через 6 місяців після втручання.
{"title":"КОМОРБІДНА ПАТОЛОГІЯ У ХВОРИХ З ОЖИРІННЯМ ІІІ СТУПЕНЯ В ДИНАМІЦІ ЗНИЖЕННЯ МАСИ ТІЛА ПІСЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОШЛУНКОВОГО БАЛОНА ТА ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ РУКАВНОЇ РЕЗЕКЦІЇ ШЛУНКА","authors":"F. G. Nazirov, Sh. Kh. Khashimov, Z. R. Khaybullina, U. M. Makhmudov","doi":"10.11603/2415-8798.2018.3.9203","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9203","url":null,"abstract":"Витрати на медичне обслуговування людей з ожирінням значно більші, ніж для людей із нормальною масою тіла. \u0000Мета дослідження – проаналізувати коморбідні стани у людей з ожирінням III ступеня та їх динаміку після встановлення внутрішньошлункового силіконового балона (ВШБ) та лапароскопічної рукавної резекції шлунка (ЛРРШ), що сприяють зниженню маси тіла. \u0000Матеріали і методи. Обстежено 20 пацієнтів (16 жінок та 4 чоловіки) віком 19–55 років, яких шпиталізували в ДУ “Республіканський спеціалізований науково-практичний медичний центр хірургії імені акад. В. Вахідова\" у 2016–2018 рр. Усім пацієнтам діагностовано ожиріння III ступеня (за WOG, 2011). Коморбідність оцінювали за рекомендаціями С. В. Недогода (2016); метаболічне здоров’я – за шкалою Cardiometabolic Disease Staging (Guo, 2015). \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що ожиріння III ступеня (ІМТ (49,4±2,5) кг/м2) асоціюється з дисліпідемією/гіпертригліцеридемією у 85 %; цукровим діабетом 2 (ЦД2)/переддіабетом – у 50 %, артеріальною гіпертензією (АГ) в – 45 %; неалгокогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) – в 35 % випадків. ЛРРШ та ВШБ дозволяють досягнути зниження ІМТ на 21,1 и 16,2 % від вихідних даних відповідно (p>0,05); при цьому коморбідність переддіабетом знижується у 2 рази, АГ – у 3 рази; дисліпідемією – в 1,9 раза; зниження НАЖХП – у 1,8 раза через 6 місяців після втручання. ЛРРШ та ВШБ також покращують показники за шкалою Cardiometabolic Disease Staging, при цьому нульовий кардіометаболічний ризик зафіксовано у 35 % пацієнтів, а в решти – перехід у більш легку стадію. Зниження маси тіла та коморбідності в результаті ЛРРШ та застосування ВШБ супроводжуються достовірним зниженням прозапальних цитокінів ІЛ-6, ФНП-α та СРБ. \u0000Висновки. Застосування ЛРРШ та ВШБ дозволяє достовірно ефективно знизити масу та коморбідність через 6 місяців після втручання.","PeriodicalId":146679,"journal":{"name":"Вісник наукових досліджень","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115313763","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-07-11DOI: 10.11603/2415-8798.2018.2.9000
V. P. Havaleshko, O. Y. Koshkin, V. Rozhko
The article highlights the role of special prosthodontic treatment of patients with rheumatoid arthritis and dental row deformations.The aim of the study – to conduct the analysis of modern domestic and foreign literature the causes of special prosthodontic treatment for patients with dental row deformations and rheumatoid arthritis.Materials and Methods. The research used bibliosemantic and analytical methods.Results and Discussion. During the study, the latest scientific and domestic and foreign medical literature data on the issue of prosthodontic preparation for patients with dental row deformations on a background of rheumatoid arthritis were studied and analyzed.Conclusions. Nowadays, the question of choosing the best prosthodontic treatment for patients with dental row deformations on a background of rheumatoid arthritis is not studied enough. Prosthodontic treatment of patients with partial tooth loss and temporomandibular joint disorders should be true strictly individually and complex after general treatment and at the period of rheumatoid arthritis remission.
{"title":"РОЛЬ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОРТОПЕДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ДЕФОРМАЦІЯМИ ЗУБНИХ РЯДІВ НА ФОНІ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)","authors":"V. P. Havaleshko, O. Y. Koshkin, V. Rozhko","doi":"10.11603/2415-8798.2018.2.9000","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9000","url":null,"abstract":"The article highlights the role of special prosthodontic treatment of patients with rheumatoid arthritis and dental row deformations.The aim of the study – to conduct the analysis of modern domestic and foreign literature the causes of special prosthodontic treatment for patients with dental row deformations and rheumatoid arthritis.Materials and Methods. The research used bibliosemantic and analytical methods.Results and Discussion. During the study, the latest scientific and domestic and foreign medical literature data on the issue of prosthodontic preparation for patients with dental row deformations on a background of rheumatoid arthritis were studied and analyzed.Conclusions. Nowadays, the question of choosing the best prosthodontic treatment for patients with dental row deformations on a background of rheumatoid arthritis is not studied enough. Prosthodontic treatment of patients with partial tooth loss and temporomandibular joint disorders should be true strictly individually and complex after general treatment and at the period of rheumatoid arthritis remission.","PeriodicalId":146679,"journal":{"name":"Вісник наукових досліджень","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130433067","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-07-11DOI: 10.11603/2415-8798.2018.2.9205
V. O. Krylyuk, G. Y. Tsymbaliuk
Endogenous intoxication is a complicated multicomponent process caused by pathological biological activity of endogenous products or dysfunction of natural detoxification systems. The article presents the results of the experiment on ischemic-reperfusion syndrome as an aggravating factor in the development of endogenous intoxication in the model of combined injury of the abdominal cavity in the background of hypovolemic shock.The aim of the study – to learn the effect of ischemic-reperfusion syndrome on the changes of indicators of endogenous intoxication in the model of combined injury of the abdominal cavity in the background of hypovolemic shock.Materials and Methods. The experiment was conducted on 80 nonlinear male rats weighing 190–220 grams. In experimental groups ischemic-reperfusion syndrome was simulated in combination with trauma of the abdominal cavity in the background of hypovolemic shock and contents of endogenous intoxication markers (molecules of average mass fractions determined at wavelengths of 238, 254, 260 and 280) and the erythrocytes index of intoxication were analyzed. The probability of differences between the control group and the study group was evaluated using non-parametric Mann-Whitney U-test.Results and Discussion. The applications of haemostatic tourniquets on two lower limbs caused a significant reliable increase of EII indicator in all study groups. The maximum increase of EII indicator was in the group where the applications of the tourniquets were combined with the trauma of the abdominal cavity and hypovolemic shock. These data proved the potentiating effect of ischemicreperfusion syndrome on the development of systemic changes in combined trauma. It has also been shown that the manifestation of endogenous intoxication within the first 24 hours after the applications of haemostatic tourniquets is similar to that arising from the combined injury of the abdominal cavity in the background of massive external bleeding.Conclusions. The applications of haemostatic tourniquets to the two lower limbs for two hours enhance the development of endogenous intoxication in the model of combined injury of the abdominal cavity in the background of hypovolemic shock, that was confirmed by significant increase of EII indicator and the median mass molecules seven days after reperfusion.
{"title":"РОЗВИТОК СИНДРОМУ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ЗА УМОВ ПОЄДНАНОЇ ТРАВМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ НА ФОНІ ГІПОВОЛЕМІЧНОГО ШОКУ ТА РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ КІНЦІВКИ","authors":"V. O. Krylyuk, G. Y. Tsymbaliuk","doi":"10.11603/2415-8798.2018.2.9205","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9205","url":null,"abstract":"Endogenous intoxication is a complicated multicomponent process caused by pathological biological activity of endogenous products or dysfunction of natural detoxification systems. The article presents the results of the experiment on ischemic-reperfusion syndrome as an aggravating factor in the development of endogenous intoxication in the model of combined injury of the abdominal cavity in the background of hypovolemic shock.The aim of the study – to learn the effect of ischemic-reperfusion syndrome on the changes of indicators of endogenous intoxication in the model of combined injury of the abdominal cavity in the background of hypovolemic shock.Materials and Methods. The experiment was conducted on 80 nonlinear male rats weighing 190–220 grams. In experimental groups ischemic-reperfusion syndrome was simulated in combination with trauma of the abdominal cavity in the background of hypovolemic shock and contents of endogenous intoxication markers (molecules of average mass fractions determined at wavelengths of 238, 254, 260 and 280) and the erythrocytes index of intoxication were analyzed. The probability of differences between the control group and the study group was evaluated using non-parametric Mann-Whitney U-test.Results and Discussion. The applications of haemostatic tourniquets on two lower limbs caused a significant reliable increase of EII indicator in all study groups. The maximum increase of EII indicator was in the group where the applications of the tourniquets were combined with the trauma of the abdominal cavity and hypovolemic shock. These data proved the potentiating effect of ischemicreperfusion syndrome on the development of systemic changes in combined trauma. It has also been shown that the manifestation of endogenous intoxication within the first 24 hours after the applications of haemostatic tourniquets is similar to that arising from the combined injury of the abdominal cavity in the background of massive external bleeding.Conclusions. The applications of haemostatic tourniquets to the two lower limbs for two hours enhance the development of endogenous intoxication in the model of combined injury of the abdominal cavity in the background of hypovolemic shock, that was confirmed by significant increase of EII indicator and the median mass molecules seven days after reperfusion.","PeriodicalId":146679,"journal":{"name":"Вісник наукових досліджень","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129316881","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-07-11DOI: 10.11603/2415-8798.2018.2.9199
O. I. Levchyk
In modern clinical practice, the doctor is increasingly faced with a combination of two or more diseases in one patient. Such states are called comorbid, concomitant pathologies, or associated diseases [1–3]. This is especially true for patients with myocardial infarction (MI), since cardiovascular disease (CVD ) remains one of the main causes of death in Ukraine and in the world (World Heart Federation, WH F, 2017).The aim of the study – to set the frequency and the structure of comorbidity in patients with myocardial infarction (IM) and its effect on adherence to further treatment.Materials and Methods. We examined 152 patients with MI, aged 38 to 89 years, on average (60.66±0.86) years (52 women and 100 men) who were divided according to the Morisky-Green questionnaire by two groups: the first – adherent to treatment (n=77), the second group – not adherent to treatment (n=75). The Charlson and CIRS comorbidity indices were determined.Results and Discussion. Both groups identified risk factors and 84% of the concomitant pathology, with the Charleston index – (5.81±1.78), and CIRS (9.32±2.79) points, the largest proportion of diseases of the digestive system. When comparing between groups for the same amount of comorbid pathology (5.66±0.19) and (5.96±0.24) points of Charlson, p<0.05) in patients in the second group a heavier course with deeper damage to organs and systems (CIRS – (8.23±0.25) versus (10.43±0.34) points, p<0.001), which reduces the level of adherence to the prescribed therapy.Conclusions. Patients with myocardial infarction often have a comorbidity, but with the same number of concomitant diseases in different patients, the severity and depth of damage to organs and systems are different. The present combined pathology has an effect on adherence to therapy. Determining the Charlson and CIRS indices allows you to predict the level of compliance individually for each patient and take measures to increase its level.
{"title":"КОМОРБІДНІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО ПОДАЛЬШОГО ЛІКУВАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З ІНФАРКТОМ МІОКАРДА","authors":"O. I. Levchyk","doi":"10.11603/2415-8798.2018.2.9199","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9199","url":null,"abstract":"In modern clinical practice, the doctor is increasingly faced with a combination of two or more diseases in one patient. Such states are called comorbid, concomitant pathologies, or associated diseases [1–3]. This is especially true for patients with myocardial infarction (MI), since cardiovascular disease (CVD ) remains one of the main causes of death in Ukraine and in the world (World Heart Federation, WH F, 2017).The aim of the study – to set the frequency and the structure of comorbidity in patients with myocardial infarction (IM) and its effect on adherence to further treatment.Materials and Methods. We examined 152 patients with MI, aged 38 to 89 years, on average (60.66±0.86) years (52 women and 100 men) who were divided according to the Morisky-Green questionnaire by two groups: the first – adherent to treatment (n=77), the second group – not adherent to treatment (n=75). The Charlson and CIRS comorbidity indices were determined.Results and Discussion. Both groups identified risk factors and 84% of the concomitant pathology, with the Charleston index – (5.81±1.78), and CIRS (9.32±2.79) points, the largest proportion of diseases of the digestive system. When comparing between groups for the same amount of comorbid pathology (5.66±0.19) and (5.96±0.24) points of Charlson, p<0.05) in patients in the second group a heavier course with deeper damage to organs and systems (CIRS – (8.23±0.25) versus (10.43±0.34) points, p<0.001), which reduces the level of adherence to the prescribed therapy.Conclusions. Patients with myocardial infarction often have a comorbidity, but with the same number of concomitant diseases in different patients, the severity and depth of damage to organs and systems are different. The present combined pathology has an effect on adherence to therapy. Determining the Charlson and CIRS indices allows you to predict the level of compliance individually for each patient and take measures to increase its level.","PeriodicalId":146679,"journal":{"name":"Вісник наукових досліджень","volume":"79 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117121637","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-07-11DOI: 10.11603/2415-8798.2018.2.9130
K. Lytvyn, L. R. Shostakovych-Koretskaya, O. О. Volikova
The complicated situation with HIV in Ukraine requires an integrated approach to addressing the complex issues of managing.The aim of the study – to investigate association of HLA -DRB 1 alleles with development of HIV infection and comorbidity.Materials and Methods. The study included 70 patients with the fourth clinical stage of HIV infection who were followed on outpatient basis in the departments of the Dnipropetrovsk regional and municipal AIDS centers (Dnipro). Most of the patients were men – 41 (58.6 %). The age of the patients varied from 24 to 61 years and on average it was (38.91±0.87) years. The DRV 1 alleles were typed by the PCR method, variant of sequence-specific primers (PCR-SSP). The study was carried out by sets of "HLA-DNA -TEH" for the typing of DRB 1 genes produced by "DNA -Technology" (RU). Separately were analyzed: tuberculosis (n=26) and cerebral toxoplasmosis (n=23). Other diseases (HIV- encephalopathy, sepsis, generalized candidiasis, herpetic infection CMV chorioretinitis, HIV-cardiomyopathy) were grouped into group of others (n=21). The statistical processing of the research results was conducted using the STAT IST ICA v.6.1® application package.Results and Discussion. In patients with 4th clinical stage of HIV infection, majority of the alleles were DRB 1 * 01 (25.7 %), DRB 1 * 04 (20.0 %), DRB 1 * 07 (27.1 %), DRB 1 * 11 (38.6 %), DRB 1 * 13 (18.6 %), DRB 1 * 15 (18.6 %), DRB 1 * 16 (24.3 %). Alleles of DRB 1 * 02, DRB 1 * 05, DRB 1 * 06, DRB 1 * 09, DRB 1 * 06, DRB 1 * 09, DRB 1 * 18 genes were not detected. There were tendencies established for increase in patients with toxoplasmosis of carriers of alleles DRB 1* 01 (34.8%), DRB 1 * 15 (26.1 %), DRB 1 * 16 (34.8 %) than with other opportunistic diseases – 21.3 % (p=0.254 FET ), 14.9 % (p=0.330 FET) and 19.1 % (p=0.234 FET) respectively. The risk of developing toxoplasmosis among HIV-positive patients with DRB 1 * 13 alleles was significantly lower (p=0.012 FET), and DRB 1 * 16 gene allele carriers were higher than with tuberculosis (p=0.032 FET). A distinctive feature of tuberculosis was the higher frequency of carrier of alleles of DRB 1 * 13 gene (34.8 %) and DRB 1 * 08 (11.5 %) compared with other infections. The DRB 1 * 08 haplotype was detected only in patients with CNS tuberculosis. Lower risk of developing tuberculosis than other diseases (p=0.058) and toxoplasmosis (p=0.032) was found in patients with DRB 1 * 16 haplotype. Lower levels of CD4 in the 4th clinical stage of HIV were associated with DRB 1 * 11, rs=-0.26; p <0.05, and decrease in the number of CD4 in the dynamics of observation - with DRB 1 * 17 (rs=-0.26; p<0.05). A higher level of HIV RNA was observed in the carriers of the DRB 1 * 04 allele (rs=+0.26; p<0.05). The progressive replication of the virus in the dynamics was associated with the presence of DRB 1 * 03 (rs=+0.42; p<0.001). In the analysis of the dependence of the terms from the definition of HIV status to the development of the 4th
{"title":"АСОЦІАЦІЇ АЛЕЛЕЙ HLA-DRB1 З РОЗВИТКОМ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ТА КОМОРБІДНІСТЮ У ПАЦІЄНТІВ ЗІ СНІД","authors":"K. Lytvyn, L. R. Shostakovych-Koretskaya, O. О. Volikova","doi":"10.11603/2415-8798.2018.2.9130","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9130","url":null,"abstract":"The complicated situation with HIV in Ukraine requires an integrated approach to addressing the complex issues of managing.The aim of the study – to investigate association of HLA -DRB 1 alleles with development of HIV infection and comorbidity.Materials and Methods. The study included 70 patients with the fourth clinical stage of HIV infection who were followed on outpatient basis in the departments of the Dnipropetrovsk regional and municipal AIDS centers (Dnipro). Most of the patients were men – 41 (58.6 %). The age of the patients varied from 24 to 61 years and on average it was (38.91±0.87) years. The DRV 1 alleles were typed by the PCR method, variant of sequence-specific primers (PCR-SSP). The study was carried out by sets of \"HLA-DNA -TEH\" for the typing of DRB 1 genes produced by \"DNA -Technology\" (RU). Separately were analyzed: tuberculosis (n=26) and cerebral toxoplasmosis (n=23). Other diseases (HIV- encephalopathy, sepsis, generalized candidiasis, herpetic infection CMV chorioretinitis, HIV-cardiomyopathy) were grouped into group of others (n=21). The statistical processing of the research results was conducted using the STAT IST ICA v.6.1® application package.Results and Discussion. In patients with 4th clinical stage of HIV infection, majority of the alleles were DRB 1 * 01 (25.7 %), DRB 1 * 04 (20.0 %), DRB 1 * 07 (27.1 %), DRB 1 * 11 (38.6 %), DRB 1 * 13 (18.6 %), DRB 1 * 15 (18.6 %), DRB 1 * 16 (24.3 %). Alleles of DRB 1 * 02, DRB 1 * 05, DRB 1 * 06, DRB 1 * 09, DRB 1 * 06, DRB 1 * 09, DRB 1 * 18 genes were not detected. There were tendencies established for increase in patients with toxoplasmosis of carriers of alleles DRB 1* 01 (34.8%), DRB 1 * 15 (26.1 %), DRB 1 * 16 (34.8 %) than with other opportunistic diseases – 21.3 % (p=0.254 FET ), 14.9 % (p=0.330 FET) and 19.1 % (p=0.234 FET) respectively. The risk of developing toxoplasmosis among HIV-positive patients with DRB 1 * 13 alleles was significantly lower (p=0.012 FET), and DRB 1 * 16 gene allele carriers were higher than with tuberculosis (p=0.032 FET). A distinctive feature of tuberculosis was the higher frequency of carrier of alleles of DRB 1 * 13 gene (34.8 %) and DRB 1 * 08 (11.5 %) compared with other infections. The DRB 1 * 08 haplotype was detected only in patients with CNS tuberculosis. Lower risk of developing tuberculosis than other diseases (p=0.058) and toxoplasmosis (p=0.032) was found in patients with DRB 1 * 16 haplotype. Lower levels of CD4 in the 4th clinical stage of HIV were associated with DRB 1 * 11, rs=-0.26; p <0.05, and decrease in the number of CD4 in the dynamics of observation - with DRB 1 * 17 (rs=-0.26; p<0.05). A higher level of HIV RNA was observed in the carriers of the DRB 1 * 04 allele (rs=+0.26; p<0.05). The progressive replication of the virus in the dynamics was associated with the presence of DRB 1 * 03 (rs=+0.42; p<0.001). In the analysis of the dependence of the terms from the definition of HIV status to the development of the 4th","PeriodicalId":146679,"journal":{"name":"Вісник наукових досліджень","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123562979","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2018-07-11DOI: 10.11603/2415-8798.2018.2.9117
N. V. Volotovska, A. A. Hudyma
Nowadays stop the bleeding and fight against its consequences determines further success in the survival and rehabilitation of the victim. It is extremely important to find ways to improve the ischemic metabolism as a result of overlaying a tissue turnstile. Enzymes of the glutathione system are actively involved in combating the effects of hypoxia, therefore, the experimental detection of critical periods of depression of this protectional link is the basis for the further search for effective methods of correction and condition stabilization of the affected organism.The aim of the study – to determine the role of glutathione system of the liver and kidneys in the pathogenesis of experimental ischemia-reperfusion (EIR) in the early and remote post-traumatic periods.Materials and Methods. The object of the study – 196 males of white male rats with a body weight 220–240 g, divided into 4 groups, 10 individuals in each. Animals of the control group were withdrawn from the study without surgical intervention, while in the experimental groups, injuries were simulated: a hemostatic tourniquet on the thigh (J) over two hours; isolated blood loss from the femoral vein (40%) – (K); two-hour ischemia, combined with blood loss (J + K) and two-hour ischemia, combined with blood loss and mechanical trauma (J + K + P). The animals were withdrawn from the experiment at 1, 3, 7 and 14 days after the intervention by total bleeding from the heart.Results and Discussion. According to the activation of the lipid peroxidation, which was represented by the growth of the concentration of malonic dialdehyde, diene and trienic conjugates, an active response from the glutathione system was detected: the activation of glutathioneperoxidase activity, an increase of glutathionereductase activity against the decrease restored glutathione concentration. But in the kidney tissue the activity of glutathione system enzymes was somewhat lower, herewith in some periods, conversly, they exceeded liver parameters. These results, in our opinion, indicate that the reason of such their dividing, mainly, it is total debilitation of the glutathione system in the posttraumatical period. It was 1 and 3 days after trauma and partly depended of the injury severity. At the same time, even an isolated overlay of the hemostatic tourniquet led to significant changes of the glutathione system and was represented by response to the activation of lipid peroxidation. This confirms the necessity to continue the series of experiments.Conclusions. The obtained results of the experiments revealed a significant inhibition of the reduced glutathione concentration in the liver, and no so expressed in the kidneys. Especially depression of its activity was on the background of bleeding associated with ischemia, and bleeding associated with ischemia and mechanical trauma. Decrease of glutathioneperoxidase and glutathionereductase activity coincided with increase of lipid peroxidation.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ ГЛУТАТІОНОВОЇ СИСТЕМИ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ НА ТЛІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПОЛІТРАВМИ","authors":"N. V. Volotovska, A. A. Hudyma","doi":"10.11603/2415-8798.2018.2.9117","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9117","url":null,"abstract":"Nowadays stop the bleeding and fight against its consequences determines further success in the survival and rehabilitation of the victim. It is extremely important to find ways to improve the ischemic metabolism as a result of overlaying a tissue turnstile. Enzymes of the glutathione system are actively involved in combating the effects of hypoxia, therefore, the experimental detection of critical periods of depression of this protectional link is the basis for the further search for effective methods of correction and condition stabilization of the affected organism.The aim of the study – to determine the role of glutathione system of the liver and kidneys in the pathogenesis of experimental ischemia-reperfusion (EIR) in the early and remote post-traumatic periods.Materials and Methods. The object of the study – 196 males of white male rats with a body weight 220–240 g, divided into 4 groups, 10 individuals in each. Animals of the control group were withdrawn from the study without surgical intervention, while in the experimental groups, injuries were simulated: a hemostatic tourniquet on the thigh (J) over two hours; isolated blood loss from the femoral vein (40%) – (K); two-hour ischemia, combined with blood loss (J + K) and two-hour ischemia, combined with blood loss and mechanical trauma (J + K + P). The animals were withdrawn from the experiment at 1, 3, 7 and 14 days after the intervention by total bleeding from the heart.Results and Discussion. According to the activation of the lipid peroxidation, which was represented by the growth of the concentration of malonic dialdehyde, diene and trienic conjugates, an active response from the glutathione system was detected: the activation of glutathioneperoxidase activity, an increase of glutathionereductase activity against the decrease restored glutathione concentration. But in the kidney tissue the activity of glutathione system enzymes was somewhat lower, herewith in some periods, conversly, they exceeded liver parameters. These results, in our opinion, indicate that the reason of such their dividing, mainly, it is total debilitation of the glutathione system in the posttraumatical period. It was 1 and 3 days after trauma and partly depended of the injury severity. At the same time, even an isolated overlay of the hemostatic tourniquet led to significant changes of the glutathione system and was represented by response to the activation of lipid peroxidation. This confirms the necessity to continue the series of experiments.Conclusions. The obtained results of the experiments revealed a significant inhibition of the reduced glutathione concentration in the liver, and no so expressed in the kidneys. Especially depression of its activity was on the background of bleeding associated with ischemia, and bleeding associated with ischemia and mechanical trauma. Decrease of glutathioneperoxidase and glutathionereductase activity coincided with increase of lipid peroxidation.","PeriodicalId":146679,"journal":{"name":"Вісник наукових досліджень","volume":"12 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-07-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125569184","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：