Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.02.68.03
Т. П. Стаканкова
{"title":"ЗАКОНОМЕРНОСТИ СОЧЕТАЕМОСТИ СРЕДСТВ СВЯЗИ В ПОЛИПРЕДИКАТИВНЫХ СЛОЖНЫХ ПРЕДЛОЖЕНИЯХ В РУССКОМ И УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ","authors":"Т. П. Стаканкова","doi":"10.34142/2312-1572.2019.02.68.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.02.68.03","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"164 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127293309","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2020.02.72.01
Олена Олександрівна Скоробогатова
У статті розглянуто характеристики теорії трансферуу як нового напряму гуманітарних досліджень. Головною ознакою теорії є принципова конвенціональність наукової діяльності та орієнтація на конвертування, а не переклад інформації. Головним завданням напряму слугує виокремлення сегмента можливостей загального розуміння між мовами, культурами, науковими напрямами, дискурсами, текстами. Спираючись на напрацювання зіставної лінгвістики й літературознавства, теорії перекладу, семіотики, когнітивістики й інших напрямів, теорія трансферу висуває завдання розробки спільного наукового апарату для вирішення питань, пов’язаних з міжмовною, міжнауковою, інтердискурсивною конвертацією знань й уявлень про світ. У просторі лінгвопоетики потенційно можливе вирішення таких питань, як: поетичний білінгвізм як спосіб міжмовного та міжкультурного трансферу; взаємна конвертація наукової та поетичної метафори, взаємодія старих і нових писемних форм; взаємодія усної та письмової форм художнього дискурсу; дослідження процесів гібридизації в науковому та художньому дискурсах; шляхи розвитку від індивідуальної до дискурсивної, культурноспецифічної та наднаціональної концептуалізації й метафоризації; символ як об’єкт дослідження трансферної лінгвістики; інтертекстуальність, інтердискурсивність й інтермедіальність з точки зору теорії трансферу: загальні закономірності й специфіка. Лінгвістична те орія трансферу сформує теоретичне підґрунтя для досліджень у галузях культурних, лін гвальних і дискурсивних взаємодій, «відгуків» мов і культур на інформаційне та семіотичне н авантаження, у площині взаємодій явищ різної генези в епоху глобалізації.
{"title":"ЛІНГВІСТИКА КУЛЬТУРНИХ ТРАНСФЕРІВ ЯК КОНВЕНЦІОНАЛЬНИЙ НАПРЯМ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Олена Олександрівна Скоробогатова","doi":"10.34142/2312-1572.2020.02.72.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2020.02.72.01","url":null,"abstract":"У статті розглянуто характеристики теорії трансферуу як нового напряму гуманітарних досліджень. Головною ознакою теорії є принципова конвенціональність наукової діяльності та орієнтація на конвертування, а не переклад інформації. Головним завданням напряму слугує виокремлення сегмента можливостей загального розуміння між мовами, культурами, науковими напрямами, дискурсами, текстами. Спираючись на напрацювання зіставної лінгвістики й літературознавства, теорії перекладу, семіотики, когнітивістики й інших напрямів, теорія трансферу висуває завдання розробки спільного наукового апарату для вирішення питань, пов’язаних з міжмовною, міжнауковою, інтердискурсивною конвертацією знань й уявлень про світ. У просторі лінгвопоетики потенційно можливе вирішення таких питань, як: поетичний білінгвізм як спосіб міжмовного та міжкультурного трансферу; взаємна конвертація наукової та поетичної метафори, взаємодія старих і нових писемних форм; взаємодія усної та письмової форм художнього дискурсу; дослідження процесів гібридизації в науковому та художньому дискурсах; шляхи розвитку від індивідуальної до дискурсивної, культурноспецифічної та наднаціональної концептуалізації й метафоризації; символ як об’єкт дослідження трансферної лінгвістики; інтертекстуальність, інтердискурсивність й інтермедіальність з точки зору теорії трансферу: загальні закономірності й специфіка. Лінгвістична те орія трансферу сформує теоретичне підґрунтя для досліджень у галузях культурних, лін гвальних і дискурсивних взаємодій, «відгуків» мов і культур на інформаційне та семіотичне н авантаження, у площині взаємодій явищ різної генези в епоху глобалізації.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"95 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117223040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2020.02.72.07
С. О. Бабкіна
Стаття присвячена виявленню і аналізу провідних мотивів лірики видатного представника другої половини ХХ сторіччя Миколи Рубцова. Аналіз текстів поета свідчить, що найбільш частотними у його поетичному словнику є слова «душа», «дорога» (шлях), «світло», «батьківщина». Ці слова, на думку ряду дослідників, є ключовими в поезії Миколи Рубцова. Особливе місце в його ліриці займає словообраз душі, за допомогою якого поет висловлює своє ставлення до світу. Найчастіше у поета слово «душа» вживається у значенні внутрішнього світу людини і її почуттів, переживань і настроїв. Дуже часто зустрічається в ліриці Миколи Рубцова образ «душі», що зображує певний стан автора (надію, тривогу, любов, волю, пер еляк, сумнів). У багатьох віршах душа відчуває вплив ззовні. Це стає причиною певн ого стану ліричного героя. Світіння душі – найяскравіший і частотний мотив в ліриці поета. У той ж е час Рубцов описує і зворотний процес, коли душа безпосередньо впливає на світ (вірш «Весна на море»). У частині віршів Миколи Рубцова душа виступає синонімом характеру, наприклад, «сильна душа». Дуже часто слово «душа» є римоутворюючим. За спостереженням дослідників (Вадим Кожинов), рима «глуши – души» (рос.) переважає в поезії Рубцова. Словесний образ душі у віршах поета додає неповторного значення мотиву дороги, який часто зустрічається у Рубцова. Мотив шляху і шукань перетворюється в поезії на один з найважливіших християнських мотивів російської класики – мотив мандрівництва. Це дозволяє говорити про філософське звучання поезії Миколи Рубцова.
{"title":"ОБРАЗ ДУШІ В ЛІРИЦІ МИКОЛИ РУБЦОВА І ЙОГО МОВНА РЕАЛІЗАЦІЯ","authors":"С. О. Бабкіна","doi":"10.34142/2312-1572.2020.02.72.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2020.02.72.07","url":null,"abstract":"Стаття присвячена виявленню і аналізу провідних мотивів лірики видатного представника другої половини ХХ сторіччя Миколи Рубцова. Аналіз текстів поета свідчить, що найбільш частотними у його поетичному словнику є слова «душа», «дорога» (шлях), «світло», «батьківщина». Ці слова, на думку ряду дослідників, є ключовими в поезії Миколи Рубцова. Особливе місце в його ліриці займає словообраз душі, за допомогою якого поет висловлює своє ставлення до світу. Найчастіше у поета слово «душа» вживається у значенні внутрішнього світу людини і її почуттів, переживань і настроїв. Дуже часто зустрічається в ліриці Миколи Рубцова образ «душі», що зображує певний стан автора (надію, тривогу, любов, волю, пер еляк, сумнів). У багатьох віршах душа відчуває вплив ззовні. Це стає причиною певн ого стану ліричного героя. Світіння душі – найяскравіший і частотний мотив в ліриці поета. У той ж е час Рубцов описує і зворотний процес, коли душа безпосередньо впливає на світ (вірш «Весна на море»). У частині віршів Миколи Рубцова душа виступає синонімом характеру, наприклад, «сильна душа». Дуже часто слово «душа» є римоутворюючим. За спостереженням дослідників (Вадим Кожинов), рима «глуши – души» (рос.) переважає в поезії Рубцова. Словесний образ душі у віршах поета додає неповторного значення мотиву дороги, який часто зустрічається у Рубцова. Мотив шляху і шукань перетворюється в поезії на один з найважливіших християнських мотивів російської класики – мотив мандрівництва. Це дозволяє говорити про філософське звучання поезії Миколи Рубцова.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115782176","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.03.69.08
Татьяна Михайловна Полякова
Рецензия на монографию: Радчук О. В. Лінгвокогнітивна репрезентація поняття «відсутність» у російській мові: Монографія. Харків: Юрайт, 2019. 288 с. В современных лингвистических исследованиях «понятие» и «концепт» рассматриваются на пересечении различных научных отраслей и воспринимаются принадлежностью к триединству «язык – мышление – культура». Язык понимается не просто как средство общения и коммуникации, но и как своеобразный код нации. Родной язык является одним из основных элементов национальности. В языке мы выражаем наши идеи, мировосприятие, наше сознание. Не случайно А. А. Потебня характеризует язык как «дух народа» (Потебня А. А. «Из лекций по теории словесносности. Басня. Пословица. Поговорка»: Монография. М., 2012, С. 100). Каждая нация в ходе своего развития создавала свой уникальный и культурный фонд, имеющий важное ментальное и социальное значение, вербальным отражением которого становились лексико-семантическая и грамматическая системы, деривационные особенности, устойчивые выражения, изречения, паремии.
对专著的评论:拉德查克·w·林沃斯用俄语表达了“永恒”:独白。2019年在现代语言学研究中，“概念”和“概念”是在不同的科学领域的交叉点上讨论的，被认为是“语言-思维-文化”三元组。语言不仅被理解为一种交流和交流的方式，而且被理解为一种国家代码。母语是民族的基本要素之一。在语言中，我们表达我们的想法，我们的感知，我们的意识。a . pontegne将语言描述为“人民精神”(a . a .)并非偶然。寓言。谚语。俗语:专著。2012年每个国家在其发展过程中都建立了自己独特的文化和文化基础，具有重要的精神和社会意义，其语言反映为词汇和语法系统、衍生特性、可持续表达、语义、语义、语义和语义。
{"title":"ОТСУТСТВИЕ: НА ПЕРЕСЕЧЕНИИ ЯЗЫКА И МЫСЛИ","authors":"Татьяна Михайловна Полякова","doi":"10.34142/2312-1572.2019.03.69.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.03.69.08","url":null,"abstract":"Рецензия на монографию: Радчук О. В. Лінгвокогнітивна репрезентація поняття «відсутність» у російській мові: Монографія. Харків: Юрайт, 2019. 288 с.\u0000\u0000В современных лингвистических исследованиях «понятие» и «концепт» рассматриваются на пересечении различных научных отраслей и воспринимаются принадлежностью к триединству «язык – мышление – культура». Язык понимается не просто как средство общения и коммуникации, но и как своеобразный код нации. Родной язык является одним из основных элементов национальности. В языке мы выражаем наши идеи, мировосприятие, наше сознание. Не случайно А. А. Потебня характеризует язык как «дух народа» (Потебня А. А. «Из лекций по теории словесносности. Басня. Пословица. Поговорка»: Монография. М., 2012, С. 100). Каждая нация в ходе своего развития создавала свой уникальный и культурный фонд, имеющий важное ментальное и социальное значение, вербальным отражением которого становились лексико-семантическая и грамматическая системы, деривационные особенности, устойчивые выражения, изречения, паремии.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"127 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127078837","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2021.01.73.13
І. І. Степанченко
20-21 мая 2021 г. в Харьковском национальном педагогическом университете имени Г.С. Сковороды состоялась очередная, XIX научная конференция по актуальным проблемам филологических исследований, посвященная памяти ученого и поэта – доктора филологических наук, профессора Анатолия Тихоновича Гулака. Организаторами конференции стали кафедра зарубежной литературы и славянских языков и кафедра украинского языка украинского литературно-языкового факультета имени Г.Ф. КвиткиОсновьяненко совместно с Институтом украинского языка НАН Украины. Среди соучредителей конференции кафедра современных языков и культур Университета Пейс (НьюЙорк, США), кафедра русского языка и литературы Ардаганского университета (Турецкая Республика), кафедра речеведения и теории коммуникации Минского государственного лингвистического университета» (Республика Беларусь), кафедра славистики философского факультета Университета имени Ф. Палацкого в Оломоуце (Чешская Республика), кафедра синхронического и диахронического языкознания Института литературоведения и языкознания Университета имени Яна Кохановского в г. Кельце (Республика Польша), кафедра мировых языков Витебского гоударственного университета имени П.М. Машерова (Республика Беларусь).
{"title":"ХIХ МЕЖДУНАРОДНАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ ПО АКТУАЛЬНЫМ ПРОБЛЕМАМ ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ (ХАРЬКОВ, ХНПУ ИМЕНИ Г.С. СКОВОРОДЫ, 20-21 МАЯ 2021)","authors":"І. І. Степанченко","doi":"10.34142/2312-1572.2021.01.73.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2021.01.73.13","url":null,"abstract":"20-21 мая 2021 г. в Харьковском национальном педагогическом университете имени Г.С. Сковороды состоялась очередная, XIX научная конференция по актуальным проблемам филологических исследований, посвященная памяти ученого и поэта – доктора филологических наук, профессора Анатолия Тихоновича Гулака. Организаторами конференции стали кафедра зарубежной литературы и славянских языков и кафедра украинского языка украинского литературно-языкового факультета имени Г.Ф. КвиткиОсновьяненко совместно с Институтом украинского языка НАН Украины. Среди соучредителей конференции кафедра современных языков и культур Университета Пейс (НьюЙорк, США), кафедра русского языка и литературы Ардаганского университета (Турецкая Республика), кафедра речеведения и теории коммуникации Минского государственного лингвистического университета» (Республика Беларусь), кафедра славистики философского факультета Университета имени Ф. Палацкого в Оломоуце (Чешская Республика), кафедра синхронического и диахронического языкознания Института литературоведения и языкознания Университета имени Яна Кохановского в г. Кельце (Республика Польша), кафедра мировых языков Витебского гоударственного университета имени П.М. Машерова (Республика Беларусь).","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"181 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128174442","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.01.67.07
Елена Николаевна Корнеева
{"title":"ОБУСЛОВЛЕННОСТЬ ЛЕКСИЧЕСКИХ И ГРАММАТИЧЕСКИХ ЗНАЧЕНИЙ ВО ФРАЗЕОЛОГИЗМАХ","authors":"Елена Николаевна Корнеева","doi":"10.34142/2312-1572.2019.01.67.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.01.67.07","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"78 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132966979","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.02.68.02
Е. А. Скоробогатова, Е. А. Стрельченко
{"title":"О СПОСОБАХ АКТУАЛИЗАЦИИ ГЛАГОЛЬНЫХ ФОРМ В СТИХОТВОРЕНИЯХ ВЕРЫ ПОЛОЗКОВОЙ","authors":"Е. А. Скоробогатова, Е. А. Стрельченко","doi":"10.34142/2312-1572.2019.02.68.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.02.68.02","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"333 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132339379","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.01.67.01
Е. А. Скоробогатова
{"title":"ОНИМНЫЕ ПАРЫ В ЛИРИКЕ МАРИНЫ ЦВЕТАЕВОЙ: К ВОПРОСУ О ПОЭТИЧЕСКОЙ ФИЛОЛОГИИ","authors":"Е. А. Скоробогатова","doi":"10.34142/2312-1572.2019.01.67.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.01.67.01","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122864012","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2021.01.73.02
Г. Ф. Калашникова
Какой же была Песнь жизни поэта А.Т. Гулака? Работая над своим сообщением, я снова перечитала его стихи и в процессе работы поняла, что Песнь жизни поэта может быть изучена и понята только в итоге всестороннего и глубокого рассмотрения всех сторон его творчества, а это в одном сообщении, отнюдь не претендующем на статус научного, невозможно. То, что собираюсь я сказать о его поэзии, – это взгляд на его стихи читателя-дилетанта, который всегда восхищался его поэтическим творчеством, которому были близки многие его жизненные позиции и понятны многие метания его души.
{"title":"ПЕРЕЧИТЫВАЯ СТИХИ ПОЭТА А.Т. ГУЛАКА","authors":"Г. Ф. Калашникова","doi":"10.34142/2312-1572.2021.01.73.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2021.01.73.02","url":null,"abstract":"Какой же была Песнь жизни поэта А.Т. Гулака? Работая над своим сообщением, я снова перечитала его стихи и в процессе работы поняла, что Песнь жизни поэта может быть изучена и понята только в итоге всестороннего и глубокого рассмотрения всех сторон его творчества, а это в одном сообщении, отнюдь не претендующем на статус научного, невозможно. То, что собираюсь я сказать о его поэзии, – это взгляд на его стихи читателя-дилетанта, который всегда восхищался его поэтическим творчеством, которому были близки многие его жизненные позиции и понятны многие метания его души.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128698383","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2021.01.73.01
І. І. Степанченко
Этот выпуск «Русской филологии» посвящен памяти Анатолия Тихоновича Гулака – члена редакционной коллегии и постоянного автора журнала, уникального, многогранного, разносторонне одаренного и очень деятельного человека, внёсшего бесценный вклад в развитие русской филологии Украины. Он был рыцарем русской филологии, безвозмездно служившим ей всю жизнь. О научном и поэтическом творчестве А.Т. Гулака написано и еще будет написано немало статей. Эта статья не носит научного характера. Мне просто хотелось написать несколько слов о человеке, с которым мы проработали рука об руку без малого полвека.
{"title":"АНАТОЛИЙ ТИХОНОВИЧ ГУЛАК","authors":"І. І. Степанченко","doi":"10.34142/2312-1572.2021.01.73.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2021.01.73.01","url":null,"abstract":"Этот выпуск «Русской филологии» посвящен памяти Анатолия Тихоновича Гулака – члена редакционной коллегии и постоянного автора журнала, уникального, многогранного, разносторонне одаренного и очень деятельного человека, внёсшего бесценный вклад в развитие русской филологии Украины. Он был рыцарем русской филологии, безвозмездно служившим ей всю жизнь. О научном и поэтическом творчестве А.Т. Гулака написано и еще будет написано немало статей. Эта статья не носит научного характера. Мне просто хотелось написать несколько слов о человеке, с которым мы проработали рука об руку без малого полвека.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114269039","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：