Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2021.01.73.07
О. П. Пушкар
Parenthetic constructions is an important syntactic mechanism of creation the language game in Sergei Dovlatov’s works. The purpose of the analysis is to determine the specific features of parenthetic constructions, used in creation the comic effect in Sergei Dovlatov’s literary works in terms of the formal, structural and functional aspects. In terms of the formal and structural features of parenthetic constructions, the dominating ones in the writer’s works are the parenthetic constructions, expressed by the sentence, and the interphrasal parenthetic constructions, respectively. In terms of the functional aspect of using this mechanism, the typical functions of the parenthetic constructions in Sergei Dovlatov’s works are the ironic function, the function of destroying the reality, characterizing, attitudinal-comparative and punning ones.
{"title":"PARENTHETIC CONSTRUCTIONS IN SERGEI DOVLATOV’S WORKS","authors":"О. П. Пушкар","doi":"10.34142/2312-1572.2021.01.73.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2021.01.73.07","url":null,"abstract":"Parenthetic constructions is an important syntactic mechanism of creation the language game in Sergei Dovlatov’s works. The purpose of the analysis is to determine the specific features of parenthetic constructions, used in creation the comic effect in Sergei Dovlatov’s literary works in terms of the formal, structural and functional aspects. In terms of the formal and structural features of parenthetic constructions, the dominating ones in the writer’s works are the parenthetic constructions, expressed by the sentence, and the interphrasal parenthetic constructions, respectively. In terms of the functional aspect of using this mechanism, the typical functions of the parenthetic constructions in Sergei Dovlatov’s works are the ironic function, the function of destroying the reality, characterizing, attitudinal-comparative and punning ones.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115705108","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.01.67.08
Иван Иванович Степанченко
{"title":"О МОДЕЛИ И ОБЪЕКТЕ В ЛИНГВИСТИКЕ","authors":"Иван Иванович Степанченко","doi":"10.34142/2312-1572.2019.01.67.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.01.67.08","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122308553","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2021.01.73.03
I. П. Зайцева
The article is devoted to the identification and analysis of a number of linguo-stylistic and linguo-aesthetic characteristics inherent in the lyric texts of the poet Anatoly Gulak, which, as it seems, most clearly embody the features of the poetic speech thinking of their creator.This analysis is preceded by a brief examination of the phenomenon of poetic speech thinking – the creative intellectual activity of the artist of the word, which is actively comprehended at the present time not only by philology, but also by fields adjacent to philological science (psychopoetics, psychology of artistic creativity, etc.) in various aspects, as well as by the characteristic one of its types: seminal-seminal, actualizing the ability of the word to desemantizeandto acquire additional semes in a poetic context, including occasional-figurative properties. This type of poetic speech thinking, according to our observations, is most often embodied in the lyric work of A. Gulak, is illustrated by material from the poets poems (the cycle “Rainbow over the forest”), the generalization of the features of which made it possible to establish some individual stylistic features of the author’s manner. The analysis shows the priority importance in the lyrics of A. Gulak of tropes that are distinguished by a special character – syncretic in their essence: in the tropical constructions of the poet’s lyric works, metaphor and epithet, metaphor and comparison, comparison and epithet are combined. It is the functioning of this kind of tropes that largely ensures, from our point of view, the uniqueness of the individual author’s handwriting of A. Gulak, at the same time giving the verbal fabric of his works originality and uniqueness. The most interesting for consideration are tropes with a component – an artistic comparison, which are quite rare in modern poetry. Syncretic paths perform another important function in the poet’s works – compositional and aesthetic, during the implementation of which not only the linguistic material attracted by the author is organized into an integral semantic-associative system, but also the subtext layer of the lyrical structure is significantly deepened and expanded.
{"title":"THE LYRICS OF ANATOLY GULAK: ABOUT THE AUTHOR'S POTENTIAL SPEECH THINKING","authors":"I. П. Зайцева","doi":"10.34142/2312-1572.2021.01.73.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2021.01.73.03","url":null,"abstract":"The article is devoted to the identification and analysis of a number of linguo-stylistic and linguo-aesthetic characteristics inherent in the lyric texts of the poet Anatoly Gulak, which, as it seems, most clearly embody the features of the poetic speech thinking of their creator.This analysis is preceded by a brief examination of the phenomenon of poetic speech thinking – the creative intellectual activity of the artist of the word, which is actively comprehended at the present time not only by philology, but also by fields adjacent to philological science (psychopoetics, psychology of artistic creativity, etc.) in various aspects, as well as by the characteristic one of its types: seminal-seminal, actualizing the ability of the word to desemantizeandto acquire additional semes in a poetic context, including occasional-figurative properties. This type of poetic speech thinking, according to our observations, is most often embodied in the lyric work of A. Gulak, is illustrated by material from the poets poems (the cycle “Rainbow over the forest”), the generalization of the features of which made it possible to establish some individual stylistic features of the author’s manner. The analysis shows the priority importance in the lyrics of A. Gulak of tropes that are distinguished by a special character – syncretic in their essence: in the tropical constructions of the poet’s lyric works, metaphor and epithet, metaphor and comparison, comparison and epithet are combined. It is the functioning of this kind of tropes that largely ensures, from our point of view, the uniqueness of the individual author’s handwriting of A. Gulak, at the same time giving the verbal fabric of his works originality and uniqueness. The most interesting for consideration are tropes with a component – an artistic comparison, which are quite rare in modern poetry. Syncretic paths perform another important function in the poet’s works – compositional and aesthetic, during the implementation of which not only the linguistic material attracted by the author is organized into an integral semantic-associative system, but also the subtext layer of the lyrical structure is significantly deepened and expanded.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126973702","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2021.01.73.06
Є. В. Алексеєвич
The article examines lexical-semantic, syntactic and stylistic features of a female author’s self-presentation in a Russian-language dating advertisement. At first, the essence of the strategy of self-presentation is observed briefly, as well as the compositional and semantic structure of the dating advertisement. Further, the main linguistic and stylistic tools, contributing to the implementation of the strategy of self-presentation, are analyzed. The research was carried out on the material of advertisements posted on Russian-language dating sites, as well as on the material of completed profiles on social dating networks (more than 200 ads and profiles were studied in total). As a result of the research, it was determined that the dating advertisement includes the subtext of self-presentation, or the subtext of the addresser, the subtext of the addressee and the subtext of the future. The presence of the addresser's subtext in the structure of a dating advertisement is invariant. The self-presentation of the female author is realized via the stylization of the text with the help of lexemes, describing character traits and appearance, figurative language, euphemisms, as well as low colloquial speech. The use of expressive units that are not the part of the standard language is more peculiar to authors in the age group of people 18 to 25 years. The researched material indicates the presence of a relation between the author`s age and the frequency of using low colloquial and invective speech, as well as non-verbal means (e.g. emoji). The punctuation spelling norms of the Russian language are often ignored in dating advertisements. However, no obvious link has been established between the frequency of punctuation and spelling errors in the advertisement and the author’s age group. In the analyzed advertisements, there is significant variability of syntactic structures, through which the strategy of self-presentation is implemented. Elliptical sentences with a bright author's expression are the most common.
{"title":"LINGUOSTYLISTIC FEATURES OF THE ADDRESSER'S SELF-PRESENTATION IN RUSSIAN DATING ADVERTISEMENTS","authors":"Є. В. Алексеєвич","doi":"10.34142/2312-1572.2021.01.73.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2021.01.73.06","url":null,"abstract":"The article examines lexical-semantic, syntactic and stylistic features of a female author’s self-presentation in a Russian-language dating advertisement. At first, the essence of the strategy of self-presentation is observed briefly, as well as the compositional and semantic structure of the dating advertisement. Further, the main linguistic and stylistic tools, contributing to the implementation of the strategy of self-presentation, are analyzed. The research was carried out on the material of advertisements posted on Russian-language dating sites, as well as on the material of completed profiles on social dating networks (more than 200 ads and profiles were studied in total). As a result of the research, it was determined that the dating advertisement includes the subtext of self-presentation, or the subtext of the addresser, the subtext of the addressee and the subtext of the future. The presence of the addresser's subtext in the structure of a dating advertisement is invariant. The self-presentation of the female author is realized via the stylization of the text with the help of lexemes, describing character traits and appearance, figurative language, euphemisms, as well as low colloquial speech. The use of expressive units that are not the part of the standard language is more peculiar to authors in the age group of people 18 to 25 years. The researched material indicates the presence of a relation between the author`s age and the frequency of using low colloquial and invective speech, as well as non-verbal means (e.g. emoji). The punctuation spelling norms of the Russian language are often ignored in dating advertisements. However, no obvious link has been established between the frequency of punctuation and spelling errors in the advertisement and the author’s age group. In the analyzed advertisements, there is significant variability of syntactic structures, through which the strategy of self-presentation is implemented. Elliptical sentences with a bright author's expression are the most common.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125804340","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2021.01.73.11
Н. В. Міняйло
The article deals with the role of the author as a subject of omniscience in the personal narration of Solzhenitsyn's novel "In the First Circle". It is shown that this role is verbalized in the form of the author's inserts and aphoristic formulas, by which the author intervenes in the narrative of the characters. It is noted that the author's subjective view and the evaluative motive are present not only within the narrative of the narrator, but also in separate author's monologues-inserts, which differ at a different pace with in the general narrative, as well as in descriptions of the surrounding environment and psychological traits of the protagonists. It was determined that the author's presence in dialogues and polylogs is determined in remarks, which can be expanded to the extent of a message fragment, that in aphoristic formulas. Both the personal narrative and the internal monologue of the characters are under the general control of the author - the main narrator, and the external dialogue represents the actual speech of the characters with possible author's remarks or inserts. It is noted that the general polemical context (mostly in dialogical form) is supplemented and concretized by the author's journalistic inserts in the form of short monologues or aphoristic formulas, often ironically colored in the text of the novel. In conclusion, it is noted that the dialogues and monologues of the characters (formally expanded dialogic cues), as well as the author's inserts (cues, comments, remarks) in the novel are aimed directly at the reader, which not only helps to better understand the author's intentions, but also motivates.
{"title":"THE FEATURES OF THE AUTHOR'S PRESENCE IN A PERSONAL NARRATION (BASED ON THE NOVEL BY ALEXANDER SOLZHENITSYN \"IN THE FIRST CIRCLE\")","authors":"Н. В. Міняйло","doi":"10.34142/2312-1572.2021.01.73.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2021.01.73.11","url":null,"abstract":"The article deals with the role of the author as a subject of omniscience in the personal narration of Solzhenitsyn's novel \"In the First Circle\". It is shown that this role is verbalized in the form of the author's inserts and aphoristic formulas, by which the author intervenes in the narrative of the characters. It is noted that the author's subjective view and the evaluative motive are present not only within the narrative of the narrator, but also in separate author's monologues-inserts, which differ at a different pace with in the general narrative, as well as in descriptions of the surrounding environment and psychological traits of the protagonists. It was determined that the author's presence in dialogues and polylogs is determined in remarks, which can be expanded to the extent of a message fragment, that in aphoristic formulas. Both the personal narrative and the internal monologue of the characters are under the general control of the author - the main narrator, and the external dialogue represents the actual speech of the characters with possible author's remarks or inserts. It is noted that the general polemical context (mostly in dialogical form) is supplemented and concretized by the author's journalistic inserts in the form of short monologues or aphoristic formulas, often ironically colored in the text of the novel. In conclusion, it is noted that the dialogues and monologues of the characters (formally expanded dialogic cues), as well as the author's inserts (cues, comments, remarks) in the novel are aimed directly at the reader, which not only helps to better understand the author's intentions, but also motivates.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125308428","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.03.69.02
Сергей Леонидович Попов
У статті аналізується коректність визначення сутності еволюційно-синтетичної мовної теорії О. Д. Кошелєва як науково нової і доволі глибоко аргументованої. Послідовно доводиться, що науково-месіанська новизна цієї теорії є достатньо відносною, а сама теорія вбачається недостатньо глибоко поміркованою стосовно чинників і наслідків сутностей, що постулюються. У статті показано, що 1) застосовані до мови поняття сенсорності і функційності не можуть вважатися науково новими, бо відповідають широко відомим філософським поняттями емпіризму і раціоналізму; 2) підходи Аристотеля і Дж. Лакоффа до визначення пов 'язаних з мовою розумових категорій не можна визнати антагоністичними, тому що вони доповнюють один одного; 3) висунуте О. Д. Кошелєвим положення про мовну кореляцію онтогенезу і філогенезу не є науково новим, оскільки вперше було запропоновано ще Л. С. Виготським і під сучасну пору активно розробляється; 4) розширення переліку лінгвістично важливих когнітивних наук когнітивними структурами являє собою підміну поняття, а пропозиція включити соціологію в число лінгвістично важливих когнітивних наук вбачається запізнілим; 5) моделлю людини, в якій мислення і мова підпорядковуються діяльності, не витримує критики, оскільки не враховує, що будь-якому вибору нового виду діяльності передує таке, що обумовлює якість мислення, сприйняття цієї можливості як альтернативи, з чого випливає, що таке, що впливає на мову, мислення не підпорядковується діяльності, а мотивує вибір її видів; 6) розширення морганівської періодизації етнічного прогресу періодами машинізацію, комп'ютеризації і роботизації некоректно, оскільки вони є результатами властивого тільки цивілізації розвитку альтернативності сприйняття і зумовленої нею абстрактності мислення і, як наслідок, продуктами такої, що виникла тільки за цих когнітивних умов, теоретичної науки; це обумовлює невід'ємність машинізації, комп'ютеризації і роботизації від цивілізації.
文章分析了将科舍廖夫（O. D. Koshelev）的进化合成语言学理论的本质定义为科学上的新理论和深入论证的正确性。事实不断证明，这一理论的科学性和救世主般的新颖性是相对的，理论本身与假设实体的因素和后果之间的关系不够深入。文章指出：1）应用于语言的敏感性和功能性概念不能被视为科学上的新概念，因为它们对应于众所周知的经验主义和理性主义哲学概念；2）亚里士多德和 J. 拉科夫定义语言与词义之间关系的方法并不新颖。拉科夫对与语言有关的心理范畴的定义不能被认为是对立的，因为它们是相辅相成的；3）O. D. 科舍廖夫提出的关于本体和系统发育的语言相关性的立场在科学上并不是新的，因为它是由 L. S. 维果茨基首先提出的。4) 用认知结构来扩展语言上重要的认知科学清单是一种概念的替换，将社会学纳入语言上重要的认知科学的提议似乎已经晚了；5）思维和语言从属于活动的人的模式是经不起批评的，因为它没有考虑到任何新的活 动类型的选择都是以思维质量为先导的，没有考虑到这种可能性是一种选择，这意味着 影响语言的思维不是从属于活动的，而是促使人们选择活动类型的；6）用机器化、计算机化和机器人化时期来扩展摩尔根时期的民族进步是不正确的，因为它们是另类感知和由其引起的思维抽象性发展的结果，而另类感知和思维抽象性是文明所特有的，因此，它们是理论科学的产物，只有在这些认知条件下才会出现；这就决定了机器化、计算机化和机器人化与文明的不可分割性。
{"title":"ЩОДО НАУКОВО-МЕСІАНСЬКОЇ НОВИЗНИ ЕВОЛЮЦІЙНО-СИНТЕТИЧНОЇ МОВНОЇ ТЕОРІЇ О. Д. КОШЕЛЄВА","authors":"Сергей Леонидович Попов","doi":"10.34142/2312-1572.2019.03.69.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.03.69.02","url":null,"abstract":"У статті аналізується коректність визначення сутності еволюційно-синтетичної мовної теорії О. Д. Кошелєва як науково нової і доволі глибоко аргументованої. Послідовно доводиться, що науково-месіанська новизна цієї теорії є достатньо відносною, а сама теорія вбачається недостатньо глибоко поміркованою стосовно чинників і наслідків сутностей, що постулюються. У статті показано, що 1) застосовані до мови поняття сенсорності і функційності не можуть вважатися науково новими, бо відповідають широко відомим філософським поняттями емпіризму і раціоналізму; 2) підходи Аристотеля і Дж. Лакоффа до визначення пов 'язаних з мовою розумових категорій не можна визнати антагоністичними, тому що вони доповнюють один одного; 3) висунуте О. Д. Кошелєвим положення про мовну кореляцію онтогенезу і філогенезу не є науково новим, оскільки вперше було запропоновано ще Л. С. Виготським і під сучасну пору активно розробляється; 4) розширення переліку лінгвістично важливих когнітивних наук когнітивними структурами являє собою підміну поняття, а пропозиція включити соціологію в число лінгвістично важливих когнітивних наук вбачається запізнілим; 5) моделлю людини, в якій мислення і мова підпорядковуються діяльності, не витримує критики, оскільки не враховує, що будь-якому вибору нового виду діяльності передує таке, що обумовлює якість мислення, сприйняття цієї можливості як альтернативи, з чого випливає, що таке, що впливає на мову, мислення не підпорядковується діяльності, а мотивує вибір її видів; 6) розширення морганівської періодизації етнічного прогресу періодами машинізацію, комп'ютеризації і роботизації некоректно, оскільки вони є результатами властивого тільки цивілізації розвитку альтернативності сприйняття і зумовленої нею абстрактності мислення і, як наслідок, продуктами такої, що виникла тільки за цих когнітивних умов, теоретичної науки; це обумовлює невід'ємність машинізації, комп'ютеризації і роботизації від цивілізації.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133786802","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.02.68.09
Е. А. Гулич
{"title":"ЖЕНСКИЕ ОБРАЗЫ Л.Я. ГУРЕВИЧ В КОНТЕКСТЕ ЖЕНСКОЙ ЛИТЕРАТУРЫ КОНЦА XIX – НАЧАЛА XX ВЕКА","authors":"Е. А. Гулич","doi":"10.34142/2312-1572.2019.02.68.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.02.68.09","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122097815","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.04.70.11
Ксения Викторовна Нестеренко
У статті обґрунтовуються необхідність і перспективи інтегрованого підходу до вивчення і аналізу літературного твору. Зокрема, аналізується можливість використання методів патографії як частини біографії письменника для різнобічного сприйняття і більш глибокого розуміння творів художньої творчості. При створенні художнього тексту певною мірою проявляються особистість, психологічні особливості та стан його автора. З іншого боку, дані патографії, поряд з літературознавчим і текстологічним аналізом, сприяють більш повному та різноплановому сприйняттю твору і формуванню естетичної реакції на нього у читача. Показовим прикладом такого підходу може бути творчість Ф. Достоєвського, твори якого, та й сама особистість письменника викликали і продовжують викликати інтерес не тільки літературознавців, а й психологів, психіатрів, а також кримінальних антропологів. При тому, що наукова картина світу, яка формується психологами і психіатрами, може не збігатися з художньою картиною світу твору, їх симбіоз може мати значний вплив на процес читацького сприйняття поряд з іншими важливими факторами. У статті представлений огляд існуючих досліджень зазначеного напрямку в їхньому розвитку, у тому числі щодо творчості окремих письменників, зокрема, Ф. Достоєвського, і виділені перспективи напрямку, як для літературознавства, так і для психології, антропології, психіатрії. І якщо існує кількість наукових досліджень класичних літературних творів з боку окремо психопатології і патографії, а також з боку літературознавства і текстології, то інтегрований похід лише починає розвиватися
{"title":"РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕНЬ В ОБЛАСТІ ПАТОГРАФІЇ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ (МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)","authors":"Ксения Викторовна Нестеренко","doi":"10.34142/2312-1572.2019.04.70.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.11","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовуються необхідність і перспективи інтегрованого підходу до вивчення і аналізу літературного твору. Зокрема, аналізується можливість використання методів патографії як частини біографії письменника для різнобічного сприйняття і більш глибокого розуміння творів художньої творчості. При створенні художнього тексту певною мірою проявляються особистість, психологічні особливості та стан його автора. З іншого боку, дані патографії, поряд з літературознавчим і текстологічним аналізом, сприяють більш повному та різноплановому сприйняттю твору і формуванню естетичної реакції на нього у читача. Показовим прикладом такого підходу може бути творчість Ф. Достоєвського, твори якого, та й сама особистість письменника викликали і продовжують викликати інтерес не тільки літературознавців, а й психологів, психіатрів, а також кримінальних антропологів. При тому, що наукова картина світу, яка формується психологами і психіатрами, може не збігатися з художньою картиною світу твору, їх симбіоз може мати значний вплив на процес читацького сприйняття поряд з іншими важливими факторами. У статті представлений огляд існуючих досліджень зазначеного напрямку в їхньому розвитку, у тому числі щодо творчості окремих письменників, зокрема, Ф. Достоєвського, і виділені перспективи напрямку, як для літературознавства, так і для психології, антропології, психіатрії. І якщо існує кількість наукових досліджень класичних літературних творів з боку окремо психопатології і патографії, а також з боку літературознавства і текстології, то інтегрований похід лише починає розвиватися","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124870188","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2020.02.72.08
Ю. О. Піддубна
У статті розглядаються і зіставляються всесвітньо відомі дитячі книги про дерев’яну людину – італійського письменника Карла Коллоді і російського літератора Олексія Толстого. Незважаючи на те, що книги і Карло Коллоді, і Олексія Толстого були адресовані дитячій ау- диторії, за їх першим планом проступає «другий», який все частіше привертає увагу дослідн и- ків. Якщо в казці «Піноккіо» Карло Коллоді пласт італійської комедії дель арте поєднується з біблійними алюзіями, то в «Пригодах Буратіно» Олексія Толстого за героями дитячої казки проглядаються риси радянської літературної дійсності. Багато з персонажів Толстого несуть у собі натяки на літературну і театральну середу 20–30 років ХХ століття. У статті робиться спроба зіставлення італійської казки про дерев’яну людину Піноккіо з її літератур- ною обробкою Олексієм Толстим в тридцятих роках минулого століття. Казка італійського автора своїм корінням сягає народно-сміхової культури (за М. Бахтіним), яка нерозривно пов’язана з традиціями італійського театру дель арте. Саме в ній черпає Коллоді сюжет для свого твору. У книзі про пригоди Піноккіо взагалі багато від карнавальної сміхової культури і від балаганного театру зокрема. Сюди М. Бахтін відносить сцени бійок, тілесне оголення, жанр балаганної хули, метання різних предметів одним в одного, обливання голо вного героя, небачену ненажерливість, осміяння і приниження героя, а також інші прийоми народного ф а- рсу. Казка Олексія Толстого майже позбавлена дидактичності, в ній більше пригод і аван тю- ризму; своєю сюжетною побудовою вона розрахована на дитяче сприйняття, хоча в ній і ві д- сутній ряд епізодів, які описані у Коллоді. Разом з тим, слід зазначити, що сучасники Толстого бачили в казці сатиричний план, який пов’язаний з літературними, театральними та історич- ними персоналіями – М. Горьким, В. Меєрхольдом, О. Парвусом, М. Андрєєвою, О. Кніппер- Чеховою та іншими.
{"title":"ІТАЛІЙСЬКІ КОРЕНІ РОСІЙСЬКОЇ КАЗКИ: «ПРИГОДИ ПІНОК- КИО» КАРЛА КОЛЛОДІ І «ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК» ОЛЕКСІЯ ТОЛСТОГО","authors":"Ю. О. Піддубна","doi":"10.34142/2312-1572.2020.02.72.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2020.02.72.08","url":null,"abstract":"У статті розглядаються і зіставляються всесвітньо відомі дитячі книги про дерев’яну людину – італійського письменника Карла Коллоді і російського літератора Олексія Толстого. Незважаючи на те, що книги і Карло Коллоді, і Олексія Толстого були адресовані дитячій ау- диторії, за їх першим планом проступає «другий», який все частіше привертає увагу дослідн и- ків. Якщо в казці «Піноккіо» Карло Коллоді пласт італійської комедії дель арте поєднується з біблійними алюзіями, то в «Пригодах Буратіно» Олексія Толстого за героями дитячої казки проглядаються риси радянської літературної дійсності. Багато з персонажів Толстого несуть у собі натяки на літературну і театральну середу 20–30 років ХХ століття. У статті робиться спроба зіставлення італійської казки про дерев’яну людину Піноккіо з її літератур- ною обробкою Олексієм Толстим в тридцятих роках минулого століття. Казка італійського автора своїм корінням сягає народно-сміхової культури (за М. Бахтіним), яка нерозривно пов’язана з традиціями італійського театру дель арте. Саме в ній черпає Коллоді сюжет для свого твору. У книзі про пригоди Піноккіо взагалі багато від карнавальної сміхової культури і від балаганного театру зокрема. Сюди М. Бахтін відносить сцени бійок, тілесне оголення, жанр балаганної хули, метання різних предметів одним в одного, обливання голо вного героя, небачену ненажерливість, осміяння і приниження героя, а також інші прийоми народного ф а- рсу. Казка Олексія Толстого майже позбавлена дидактичності, в ній більше пригод і аван тю- ризму; своєю сюжетною побудовою вона розрахована на дитяче сприйняття, хоча в ній і ві д- сутній ряд епізодів, які описані у Коллоді. Разом з тим, слід зазначити, що сучасники Толстого бачили в казці сатиричний план, який пов’язаний з літературними, театральними та історич- ними персоналіями – М. Горьким, В. Меєрхольдом, О. Парвусом, М. Андрєєвою, О. Кніппер- Чеховою та іншими.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125189909","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：