Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.04.70.08
Ольга Вячеславовна Радчук
У межах когнітивної лінгвістики досліджуються мовні явища, що відбивають систему світобудови, а також розуміння і сприйняття людиною існуючого світу в реаліях і абстракціях. Онтологічні та гносеологічні суті як буття людини, так і мови як системи базуються на опозиції наявність vs відсутність. У сучасних лінгвістичних студіях розвиваються ідеї основоположників когнітивного напрямку Дж. Лакофф, Р. Лангакера, Е. Рош, Ч. Філлмора, У. Чейфа. Особлива увага приділяється лінгвальним узагальненням, що мають конкретну реалізацію в мові та мовленні, і, в той же час, охопленню всієї системи мови. Оскільки всю мовну систему пронизують асиметричні відносини, а теорія опозицій відображає сутнісні властивості системи мови, абстрактне поняття «відсутність» висувається на перший план в аспекті пояснення привативного характеру мови. Застосування лінгвокогнітивного аналізу, в основі якого лежить теорія прототипового опису лексико-граматичних явищ, дозволяє розглянути поняття «відсутність» у системі мови і засоби його репрезентації. Поняття «відсутність» і семантика засобів його вираження не піддавалися окремому розгляду. В наукових працях ставилися питання про самостійний статус у російській мові семантичних категорій позбавлення, неволодіння і каритивності, що фрагментарно пов’язані з поняттям «відсутність». Зокрема, зазначені семантичні категорії протиставлялися детально дослідженій на матеріалі російської мови категорії посессівності. Огляд досліджень категорій заперечення, каритивності, позбавлення і неволодіння свідчить про те, що вони безпосередньо і нерозривно пов’язані з поняттям «відсутність», а їх кореляція відбиває взаємозалежність конкретного (семантичних категорій) і цілого, під яким мається на увазі поняття «відсутність». Семантичний обсяг абстрактного поняття «відсутність» ширше, ніж семантичний обсяг зазначених категорій.
{"title":"КОРЕЛЯЦІЯ ПОНЯТТЯ «ВІДСУТНІСТЬ» ІЗ СЕМАНТИЧНИМИ КАТЕГОРІЯМИ ПОЗБАВЛЕННЯ, КАРИТИВНОСТІ Й НЕВОЛОДІННЯ","authors":"Ольга Вячеславовна Радчук","doi":"10.34142/2312-1572.2019.04.70.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.08","url":null,"abstract":"У межах когнітивної лінгвістики досліджуються мовні явища, що відбивають систему світобудови, а також розуміння і сприйняття людиною існуючого світу в реаліях і абстракціях. Онтологічні та гносеологічні суті як буття людини, так і мови як системи базуються на опозиції наявність vs відсутність. У сучасних лінгвістичних студіях розвиваються ідеї основоположників когнітивного напрямку Дж. Лакофф, Р. Лангакера, Е. Рош, Ч. Філлмора, У. Чейфа. Особлива увага приділяється лінгвальним узагальненням, що мають конкретну реалізацію в мові та мовленні, і, в той же час, охопленню всієї системи мови. Оскільки всю мовну систему пронизують асиметричні відносини, а теорія опозицій відображає сутнісні властивості системи мови, абстрактне поняття «відсутність» висувається на перший план в аспекті пояснення привативного характеру мови. Застосування лінгвокогнітивного аналізу, в основі якого лежить теорія прототипового опису лексико-граматичних явищ, дозволяє розглянути поняття «відсутність» у системі мови і засоби його репрезентації. Поняття «відсутність» і семантика засобів його вираження не піддавалися окремому розгляду. В наукових працях ставилися питання про самостійний статус у російській мові семантичних категорій позбавлення, неволодіння і каритивності, що фрагментарно пов’язані з поняттям «відсутність». Зокрема, зазначені семантичні категорії протиставлялися детально дослідженій на матеріалі російської мови категорії посессівності. Огляд досліджень категорій заперечення, каритивності, позбавлення і неволодіння свідчить про те, що вони безпосередньо і нерозривно пов’язані з поняттям «відсутність», а їх кореляція відбиває взаємозалежність конкретного (семантичних категорій) і цілого, під яким мається на увазі поняття «відсутність». Семантичний обсяг абстрактного поняття «відсутність» ширше, ніж семантичний обсяг зазначених категорій.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125187040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2021.01.73.08
О. В. Шилей
The names of urban objects that form the ergonymic space of a modern city represent an inexhaustible source of material for research. The interest in this layer of vocabulary is explained by a phenomenon common for cities in the post-Soviet space, which in literature referred to as the “onymic explosion”. The essence of this phenomenon lies in the fact that a large number of new names of enterprises have appeared in a relatively short period of time. The number of city objects’ names has increased, on the one hand, because existing enterprises were renamed, and each store, hairdresser, cafe acquired its own unique name. On the other hand, in a market economy, a large number of new organizations with new names have appeared. This trend continues at the present time, and the ergonymic space of the city is characterized by great dynamism: new enterprises are constantly emerging, for various reasons enterprises cease their existence. At the same time, not only the number of names is changing, new techniques and methods of nomination are constantly emerging. These factors explain the high attention of researchers to the issues of ergonymy. This article attempts to consider what methods and principles nominators employ at the present stage to create the names of organizations, mainly commercial ones. The author draws attention to the fact that there has been a certain shift recently in the field of nomination, which is manifested in a decrease in the number of names formed by the "traditional" methods (noun, adjective + noun, numeral + noun, etc.), in favor of new ways, such as imperative forms, over-phrasal unities. In addition, the article examines new motivational grounds used in the nomination process, that reflect the current aspects of modern society and word formation.
{"title":"CHANGE OF THE NOMINATIVE PARADIGM IN THE ERGONYMIC SPACE OF THE MODERN CITY","authors":"О. В. Шилей","doi":"10.34142/2312-1572.2021.01.73.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2021.01.73.08","url":null,"abstract":"The names of urban objects that form the ergonymic space of a modern city represent an inexhaustible source of material for research. The interest in this layer of vocabulary is explained by a phenomenon common for cities in the post-Soviet space, which in literature referred to as the “onymic explosion”. The essence of this phenomenon lies in the fact that a large number of new names of enterprises have appeared in a relatively short period of time. The number of city objects’ names has increased, on the one hand, because existing enterprises were renamed, and each store, hairdresser, cafe acquired its own unique name. On the other hand, in a market economy, a large number of new organizations with new names have appeared. This trend continues at the present time, and the ergonymic space of the city is characterized by great dynamism: new enterprises are constantly emerging, for various reasons enterprises cease their existence. At the same time, not only the number of names is changing, new techniques and methods of nomination are constantly emerging. These factors explain the high attention of researchers to the issues of ergonymy. This article attempts to consider what methods and principles nominators employ at the present stage to create the names of organizations, mainly commercial ones. The author draws attention to the fact that there has been a certain shift recently in the field of nomination, which is manifested in a decrease in the number of names formed by the \"traditional\" methods (noun, adjective + noun, numeral + noun, etc.), in favor of new ways, such as imperative forms, over-phrasal unities. In addition, the article examines new motivational grounds used in the nomination process, that reflect the current aspects of modern society and word formation.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128347316","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2021.01.73.05
К. І. Коваленко
The genre designation of a work is its text marker, since for the author a genre serves as a kind of canon or creative model, representing a set of basic (nuclear) components that are characteristic and reproduced in the structure of various texts of the same genre. However, using the "genre potential" when creating a work, each author gives them an individual character. This article examines the compositional and aesthetic originality of the memoir "Captivity" by V. Korsak. The composition acts as a form of structural reflection and development of the theme, which is divided into internal and external. Composition, notes N.A. Nikolina, “there is a manifestation of significant discontinuity in continuity”. Thus, the originality of the linguistic approach to the study of the composition of the text is revealed when considering the categories of articulation and coherence. The factors of composition articulation include: graphic selection of parts, compositional speech form of presentation, type of transmitted information, role in the semantic deployment of the text content. These factors form different types of division: volumetric-pragmatic, structural-semantic and contextvariable. The last two types of division are largely related phenomena. In our article, we consider the internal composition of the investigated memoir work in the context of contextual-variable articulation
{"title":"COMPOSITIONAL-AESTHETIC PERSONALITY OF THE AUTOBIOGRAPHIC WORK OF V. KORSAK \"CAPTIVITY\"","authors":"К. І. Коваленко","doi":"10.34142/2312-1572.2021.01.73.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2021.01.73.05","url":null,"abstract":"The genre designation of a work is its text marker, since for the author a genre serves as a kind of canon or creative model, representing a set of basic (nuclear) components that are characteristic and reproduced in the structure of various texts of the same genre. However, using the \"genre potential\" when creating a work, each author gives them an individual character. This article examines the compositional and aesthetic originality of the memoir \"Captivity\" by V. Korsak. The composition acts as a form of structural reflection and development of the theme, which is divided into internal and external. Composition, notes N.A. Nikolina, “there is a manifestation of significant discontinuity in continuity”. Thus, the originality of the linguistic approach to the study of the composition of the text is revealed when considering the categories of articulation and coherence. The factors of composition articulation include: graphic selection of parts, compositional speech form of presentation, type of transmitted information, role in the semantic deployment of the text content. These factors form different types of division: volumetric-pragmatic, structural-semantic and contextvariable. The last two types of division are largely related phenomena. In our article, we consider the internal composition of the investigated memoir work in the context of contextual-variable articulation","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128970502","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.02.68.01
А. Т. Гулак
{"title":"А. КОЧЕТКОВ. «БАЛЛАДА О ПРОКУРЕННОМ ВАГОНЕ» (ОПЫТ КОМПОЗИЦИОННО-СЕМАНТИЧЕСКОГО АНАЛИЗА)","authors":"А. Т. Гулак","doi":"10.34142/2312-1572.2019.02.68.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.02.68.01","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123814304","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2021.01.73.12
С. Ніколаєнко
Modern Russian language teaching (methodology and application field) in general secondary education schools of the Republic of Belarus is taking advantage of the achievements made in interdisciplinary studies, both within the linguistic framework and in integration with Mathematics, Biology, Sociology, Cultural Studies, etc. General intelligence development in schoolchildren is impossible without introducing them to cognitive studies, synergetics, cultural studies, sociolinguistics, onomastics. This helps to develop not only learners’ language abilities but also their spiritual and emotional spheres, mental spaces, competencies of considering the future. All the mentioned above determines the rationale of the article presented. Thus, the aim of this research is to share experience in the use of the integrated linguistic achievements obtained by Belarusian linguists and specialists in teaching methods. This experience has been gained in practical Russian language teaching in the Republic of Belarus. The material for the research is theoretical and methodological linguistic studies carried out by the researchers affiliated with Vitebsk State P.M. Masherov University. Results obtained and conclusion. The use of the integrated approach to teaching a language in a secondary school allows us to raise the issue of an urgent need to develop new approaches to teaching. They will be able to integrate the achievements performed in a number of fields, also to combine methods and main ideas which belong to linguistics, sociology, cultural studies, didactics and which focus on the issues like the role of a human being in language and culture, also the role of language in a human being and society, etc
{"title":"MODERN INTEGRATED LINGUISTIC DISCIPLINES AND THEIR PRESENTATION IN LANGUAGE EDUCATION IN BELARUS","authors":"С. Ніколаєнко","doi":"10.34142/2312-1572.2021.01.73.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2021.01.73.12","url":null,"abstract":"Modern Russian language teaching (methodology and application field) in general secondary education schools of the Republic of Belarus is taking advantage of the achievements made in interdisciplinary studies, both within the linguistic framework and in integration with Mathematics, Biology, Sociology, Cultural Studies, etc. General intelligence development in schoolchildren is impossible without introducing them to cognitive studies, synergetics, cultural studies, sociolinguistics, onomastics. This helps to develop not only learners’ language abilities but also their spiritual and emotional spheres, mental spaces, competencies of considering the future. All the mentioned above determines the rationale of the article presented. Thus, the aim of this research is to share experience in the use of the integrated linguistic achievements obtained by Belarusian linguists and specialists in teaching methods. This experience has been gained in practical Russian language teaching in the Republic of Belarus. The material for the research is theoretical and methodological linguistic studies carried out by the researchers affiliated with Vitebsk State P.M. Masherov University. Results obtained and conclusion. The use of the integrated approach to teaching a language in a secondary school allows us to raise the issue of an urgent need to develop new approaches to teaching. They will be able to integrate the achievements performed in a number of fields, also to combine methods and main ideas which belong to linguistics, sociology, cultural studies, didactics and which focus on the issues like the role of a human being in language and culture, also the role of language in a human being and society, etc","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124089900","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.01.67.04
О. А. Воробьева
{"title":"ИНТЕРТЕКСТУАЛЬНЫЕ СВЯЗИ ПАРОДИИ: ПАРАДИГМАТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ЛЕКСИКИ","authors":"О. А. Воробьева","doi":"10.34142/2312-1572.2019.01.67.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.01.67.04","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131178016","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.01.67.11
Н. В. Меняйло
{"title":"СТИЛИСТИКО-РЕЧЕВОЕ ПОСТРОЕНИЕ ОБРАЗА СПИРИДОНА ЕГОРОВА В РОМАНЕ А. И. СОЛЖЕНИЦЫНА «В КРУГЕ ПЕРВОМ»","authors":"Н. В. Меняйло","doi":"10.34142/2312-1572.2019.01.67.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.01.67.11","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129781413","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2020.02.72.05
І. А. Проскурін
У статті запропоновано аналіз функцій орієнтальної лексики для циклу «східних» віршів І. О. Буніна. Тема Сходу у творчій свідомості І. О. Буніна посідала істотне місце. На сучасному етапі вивчення впливу культур Сходу на світогляд письменника, дослідники дійшли думки, що відповідь на запитання, чи є увага Буніна до східних (зокрема, ісламських) тем та відповідної аксіології поетичною екзотикою може бути позитивною та негативною водночас, адже світ Сходу є незвичним до світосприйняття Буніна. Поет прагне поєднати східний світоустрій до універсального цілого, співвіднести з екзистенцій ним досвідом людства та інтегрувати до єдиної, загальної щодо всіх культурних та соціальних формацій модель взаємовідносин між людиною та Космосом. Зміст тексту у процесі сприйняття формується як на рівні чуттєвого пізнання, так і на рівні абстрактного мислення. Тому можна виявити два взаємопов’язані принципи відображення дійсності у тексті та два аспекти змісту, що можна умовно позначити як «проєктивний» та «концептуальний». Парадигма орієнталізмів є міжтек стовою щодо всієї сукупності «східних» віршів. У вірші «Храм Сонця» компоненти міжтекстової парадигми орієнталізмів входять до складу природної парадигми, що спричиняє актуалізацію концептуальної опозиції «НОМАДНИЙ»/«ТУБІЛЬНИЙ». Орієнталізми можуть бути частиною концептуальної складової твору експліцитно (як компонент домінантної (гіперактуальної) парадигми («Ієрусалим»; «Олександр в Єгипті»; «Мекам» та ін.). Щодо ін ших віршів, елементи орієнтальної парадигми є інтертекстами до Корану. У вірші «Магомет у вигнанні» компоненти міжтекстової парадигми орієнталізмів мають експліцитне вираження у якості інтертексту до оповіді про вигнання Пророка.
{"title":"ФУНКЦІЇ ОРІЄНТАЛІЗМІВ У «СХІДНИХ» ВІРШАХ І. О. БУНІНА","authors":"І. А. Проскурін","doi":"10.34142/2312-1572.2020.02.72.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2020.02.72.05","url":null,"abstract":"У статті запропоновано аналіз функцій орієнтальної лексики для циклу «східних» віршів І. О. Буніна. Тема Сходу у творчій свідомості І. О. Буніна посідала істотне місце. На сучасному етапі вивчення впливу культур Сходу на світогляд письменника, дослідники дійшли думки, що відповідь на запитання, чи є увага Буніна до східних (зокрема, ісламських) тем та відповідної аксіології поетичною екзотикою може бути позитивною та негативною водночас, адже світ Сходу є незвичним до світосприйняття Буніна. Поет прагне поєднати східний світоустрій до універсального цілого, співвіднести з екзистенцій ним досвідом людства та інтегрувати до єдиної, загальної щодо всіх культурних та соціальних формацій модель взаємовідносин між людиною та Космосом. Зміст тексту у процесі сприйняття формується як на рівні чуттєвого пізнання, так і на рівні абстрактного мислення. Тому можна виявити два взаємопов’язані принципи відображення дійсності у тексті та два аспекти змісту, що можна умовно позначити як «проєктивний» та «концептуальний». Парадигма орієнталізмів є міжтек стовою щодо всієї сукупності «східних» віршів. У вірші «Храм Сонця» компоненти міжтекстової парадигми орієнталізмів входять до складу природної парадигми, що спричиняє актуалізацію концептуальної опозиції «НОМАДНИЙ»/«ТУБІЛЬНИЙ». Орієнталізми можуть бути частиною концептуальної складової твору експліцитно (як компонент домінантної (гіперактуальної) парадигми («Ієрусалим»; «Олександр в Єгипті»; «Мекам» та ін.). Щодо ін ших віршів, елементи орієнтальної парадигми є інтертекстами до Корану. У вірші «Магомет у вигнанні» компоненти міжтекстової парадигми орієнталізмів мають експліцитне вираження у якості інтертексту до оповіді про вигнання Пророка.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126679281","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2021.01.73.10
І. П. Азевіч
The article deals with the linguistic methods and means of argumentation in accusatory speech on the example of speeches of A.F. Kony. The purpose of the study is to describe the compositional and syntactic levels of argumentation in monological judicial speech in their relationship. The features of accusatory speech as a speech genre are determined. The linguistic methods and means of argumentation at the compositional and syntactic levels, determined by the genre-speech characteristics of the accusatory speech, are revealed. The conclusion is made about the interdependence of the compositional structure of argumentation in accusatory speeches and the use of certain syntactic argumentative markers. The most frequent methods and means of argumentation used by A.F. Kony for argumentation of the prosecution position are described. These conclusions are based on the analysis of the speeches of A.F. Koni, who is one of the most prominent representatives of the oratory art of the late XIX– early XX century.
{"title":"MEANS AND METHODS OF ARGUMENTATION IN AN ACCUSAL SPEECH: COMPOSITION-SYNTAX LEVEL (ON THE EXAMPLE OF THE SPEECHES OF A.F. KONY)","authors":"І. П. Азевіч","doi":"10.34142/2312-1572.2021.01.73.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2021.01.73.10","url":null,"abstract":"The article deals with the linguistic methods and means of argumentation in accusatory speech on the example of speeches of A.F. Kony. The purpose of the study is to describe the compositional and syntactic levels of argumentation in monological judicial speech in their relationship. The features of accusatory speech as a speech genre are determined. The linguistic methods and means of argumentation at the compositional and syntactic levels, determined by the genre-speech characteristics of the accusatory speech, are revealed. The conclusion is made about the interdependence of the compositional structure of argumentation in accusatory speeches and the use of certain syntactic argumentative markers. The most frequent methods and means of argumentation used by A.F. Kony for argumentation of the prosecution position are described. These conclusions are based on the analysis of the speeches of A.F. Koni, who is one of the most prominent representatives of the oratory art of the late XIX– early XX century.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121581046","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/2312-1572.2019.01.67.13
Н. Ф. Соценко
{"title":"СПЕЦИФИКА ПАРОДИЙНОЙ ПРОЗЫ А.И. КУПРИНА (НА МАТЕРИАЛЕ РАССКАЗА «ПЕРВЕНЕЦ»)","authors":"Н. Ф. Соценко","doi":"10.34142/2312-1572.2019.01.67.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.01.67.13","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132108713","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：