Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.35.13
О. О. Коваленко
Метою наукової статі є розкриття новел трудового законодавства, що характеризують свободу волі працівника та роботодавця при зміні умов трудового договору та забезпечують право на безпечні і здорові умови праці в період воєнного стану. Автор зазначає, що 15 березня 2022 р. було прийнято Закон України N 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який і став тим локомотивом, що вніс революційні зміни в регулювання трудових відносин на період дії режиму воєнного стану. Він запровадив багато новел, використання яких було запропоновано законодавцями з метою стабілізації виробничих відносин, що постраждали під час війни, надання засобів підтримки роботодавцям, які втратили свої потужності, і певною мірою надання юридичних гарантій працівникам. Зокрема це стосується зміни трудового договору як втілення явища стабільності трудових відносин щодо площини прояву свободи волі працівника та роботодавця. Автор дійшов висновку, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» став підґрунтям для вирішення проблем провадження трудових відносин, запрова-дивши на період воєнного стану нові механізми зміни трудового договору, в яких визначив простір свободи волі працівників і роботодавців
{"title":"НОВЕЛИ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ СВОБОДУ ВОЛІ ПРАЦІВНИКА І РОБОТОДАВЦЯ ПРИ ЗМІНІ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ТА ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ПРАВО НА БЕЗПЕЧНІ І ЗДОРОВІ УМОВИ ПРАЦІ В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"О. О. Коваленко","doi":"10.34142/23121661.2022.35.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.35.13","url":null,"abstract":"Метою наукової статі є розкриття новел трудового законодавства, що характеризують свободу волі працівника та роботодавця при зміні умов трудового договору та забезпечують право на безпечні і здорові умови праці в період воєнного стану. Автор зазначає, що 15 березня 2022 р. було прийнято Закон України N 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який і став тим локомотивом, що вніс революційні зміни в регулювання трудових відносин на період дії режиму воєнного стану. Він запровадив багато новел, використання яких було запропоновано законодавцями з метою стабілізації виробничих відносин, що постраждали під час війни, надання засобів підтримки роботодавцям, які втратили свої потужності, і певною мірою надання юридичних гарантій працівникам. Зокрема це стосується зміни трудового договору як втілення явища стабільності трудових відносин щодо площини прояву свободи волі працівника та роботодавця. Автор дійшов висновку, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» став підґрунтям для вирішення проблем провадження трудових відносин, запрова-дивши на період воєнного стану нові механізми зміни трудового договору, в яких визначив простір свободи волі працівників і роботодавців","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131852358","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.09
Сергій Іванович Сприндис
Зазначено незадовільний соціальний захист працівників правоохоронних органів та визначено проблеми неефективного адміністративно-правового регулювання їхнього соціального захисту. Враховано, що наявні вимоги до працівників правоохоронних органів, їхньої поведінки не лише на службі, але і в побуті, специфічні обмеження не можуть бути відшкодовані тільки грошовим утриманням. Проаналізовані праці вчених-правників, які вивчають питання соціального захисту різноманітних категорій працівників правоохоронних органів. У статті автором було проаналізовано Конституцію України, закони та рішення суду щодо цього питання. Автор дійшов висновку, що соціальний захист працівників правоохоронних органів не повинен обмежуватися тільки матеріальним забезпеченням, а необхідно враховувати можливі часті затримки на роботі та відсутність співробітника в сім’ї, враховувати їхню самоповагу й забезпечення родини
{"title":"ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ","authors":"Сергій Іванович Сприндис","doi":"10.34142/23121661.2021.34.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.09","url":null,"abstract":"Зазначено незадовільний соціальний захист працівників правоохоронних органів та визначено проблеми неефективного адміністративно-правового регулювання їхнього соціального захисту. Враховано, що наявні вимоги до працівників правоохоронних органів, їхньої поведінки не лише на службі, але і в побуті, специфічні обмеження не можуть бути відшкодовані тільки грошовим утриманням. Проаналізовані праці вчених-правників, які вивчають питання соціального захисту різноманітних категорій працівників правоохоронних органів. У статті автором було проаналізовано Конституцію України, закони та рішення суду щодо цього питання. Автор дійшов висновку, що соціальний захист працівників правоохоронних органів не повинен обмежуватися тільки матеріальним забезпеченням, а необхідно враховувати можливі часті затримки на роботі та відсутність співробітника в сім’ї, враховувати їхню самоповагу й забезпечення родини","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131764174","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2019.30.05
М. Д. Ждан
The purpose of the scientific article is to determine the purpose of dismissal of the employee and the reasons for such removal. It is proved that today neither current legislation, nor jurisprudence, nor science contain a single well-considered vision of the place of exclusion in the labor law system. It is noted that termination of work is always an intermediate stage, which will end either with the renewal of the employment contract and return to previous work, or with the change of the employment contract, or, even, its termination. It is substantiated that, upon dismissal from work, the main purpose is to protect the interests of the owner and employees, as well as to prevent possible violations of the rules of labor and labor discipline. Based on the analysis of the current legislation, it has been found that there are a lot of entities that have the right to initiate dismissal. By organizing data on the legal capacity of subjects to initiate dismissal, they are divided into three groups: a) entities that make the decision to dismiss and implement it; b) those requiring mandatory dismissal; c) those who raise the issue of dismissal. It is proposed to supplement the current legislation with a new reason for dismissal of an employee.
{"title":"ЩОДО ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДСТОРОНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ВІД РОБОТИ","authors":"М. Д. Ждан","doi":"10.34142/23121661.2019.30.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2019.30.05","url":null,"abstract":"The purpose of the scientific article is to determine the purpose of dismissal of the employee and the reasons for such removal. It is proved that today neither current legislation, nor jurisprudence, nor science contain a single well-considered vision of the place of exclusion in the labor law system. It is noted that termination of work is always an intermediate stage, which will end either with the renewal of the employment contract and return to previous work, or with the change of the employment contract, or, even, its termination. It is substantiated that, upon dismissal from work, the main purpose is to protect the interests of the owner and employees, as well as to prevent possible violations of the rules of labor and labor discipline. Based on the analysis of the current legislation, it has been found that there are a lot of entities that have the right to initiate dismissal. By organizing data on the legal capacity of subjects to initiate dismissal, they are divided into three groups: a) entities that make the decision to dismiss and implement it; b) those requiring mandatory dismissal; c) those who raise the issue of dismissal. It is proposed to supplement the current legislation with a new reason for dismissal of an employee.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"518 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131825612","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.35.05
О. В. Кухар
У статті розглядаються об’єктивні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 435-1 Кримінального кодексу України «Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю». Поява вказаної норми пов’язана і з фактом зовнішньої агресії проти України і з необхідністю своєчасного на це реагування. Констатується, що за змістом, формою та складом вказана норма є абсолютною новелою для сучасного законодавства України про кримінальну відповідальність. У статті розглядаються об’єкт та об’єктивна сторона вказаного правопорушення. Констатується, що у зв’язку з новизною зазначеної норми відсутні сучасні наукові праці, у яких би розглядалися питання, які є предметом цього дослідження. Аналізуються родовий, видовий та безпосередній об’єкти правопорушення. Визначається повернення до сучасного кримінально-правового понятійного апарату такої форми об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, як образа. Розглядається така форма об’єктивної сторони, як загрози. Визначається також і факультативна ознака об’єктивної сторони складу правопорушення, а саме час його вчинення. Акцентується увага на тому, що досліджувана норма дії є ключовою для можливостей її застосування
{"title":"ЩОДО КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО АНАЛІЗУ ОБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК ОКРЕМИХ НОВЕЛ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ВИНИКНЕННЯ ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНО З АКТОМ ЗОВНІШНЬОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ","authors":"О. В. Кухар","doi":"10.34142/23121661.2022.35.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.35.05","url":null,"abstract":"У статті розглядаються об’єктивні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 435-1 Кримінального кодексу України «Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю». Поява вказаної норми пов’язана і з фактом зовнішньої агресії проти України і з необхідністю своєчасного на це реагування. Констатується, що за змістом, формою та складом вказана норма є абсолютною новелою для сучасного законодавства України про кримінальну відповідальність. У статті розглядаються об’єкт та об’єктивна сторона вказаного правопорушення. Констатується, що у зв’язку з новизною зазначеної норми відсутні сучасні наукові праці, у яких би розглядалися питання, які є предметом цього дослідження. Аналізуються родовий, видовий та безпосередній об’єкти правопорушення. Визначається повернення до сучасного кримінально-правового понятійного апарату такої форми об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, як образа. Розглядається така форма об’єктивної сторони, як загрози. Визначається також і факультативна ознака об’єктивної сторони складу правопорушення, а саме час його вчинення. Акцентується увага на тому, що досліджувана норма дії є ключовою для можливостей її застосування","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131496315","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.36.17
К В Шейко
Метою статті є визначення легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, та аналіз проблем кваліфікації цього кримінального правопорушення. У статті проаналізовано склад правопорушення, передбачений ст. 209 Кримінального кодексу України. Здійснено прикладний аналіз, що полегшить процес кваліфікації аналізованого діяння. Описується кожен елемент складу правопорушення, зокрема об’єктивний бік, який є достатньо об’ємним щодо кількості предикатних діянь, тобто набуття, володіння, викорис-тання майна, розпорядження майном, переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого май-на або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження. Досліджується суб’єктивний бік та особливості суб’єкта. Розглянуто суміжні склади кримінальних правопорушень, наслідком чого є визначення підстав для розмежування зазначених правопорушень. Наведено рішення судів першої інстанції, якими підтверджу-ються або спростовуються спорідненість відмивання доходів з іншими правопорушеннями. Як висновки наведено аргументації недосконалості диспозиції статті 209 КК України.
{"title":"ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ МАЙНА, ОДЕРЖАНОГО ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ","authors":"К В Шейко","doi":"10.34142/23121661.2022.36.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.36.17","url":null,"abstract":"Метою статті є визначення легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, та аналіз проблем кваліфікації цього кримінального правопорушення. У статті проаналізовано склад правопорушення, передбачений ст. 209 Кримінального кодексу України. Здійснено прикладний аналіз, що полегшить процес кваліфікації аналізованого діяння. Описується кожен елемент складу правопорушення, зокрема об’єктивний бік, який є достатньо об’ємним щодо кількості предикатних діянь, тобто набуття, володіння, викорис-тання майна, розпорядження майном, переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого май-на або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження. Досліджується суб’єктивний бік та особливості суб’єкта. Розглянуто суміжні склади кримінальних правопорушень, наслідком чого є визначення підстав для розмежування зазначених правопорушень. Наведено рішення судів першої інстанції, якими підтверджу-ються або спростовуються спорідненість відмивання доходів з іншими правопорушеннями. Як висновки наведено аргументації недосконалості диспозиції статті 209 КК України.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124823096","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.08
О.В. Гоц-Яковлєва
Стаття є спробою дослідити питання, пов’язані з позасудовим способом вирішення індивідуальних трудових спорів. Метою цієї роботи є виявлення можливостей медіації в процесі вирішення вказаного виду трудових спорів та обґрунтування необхідності її закріплення в трудовому законодавстві як способу захисту трудових прав. Доводиться невідповідність норми КЗпП України щодо обов’язковості розгляду індивідуального трудового спору в комісіях із трудових спорів сучасному стану відносин у сфері праці. Пропонуються шляхи закріплення процедури медіації в трудовому законодавстві. У статті робиться висновок, що медіація як спосіб захисту трудових прав набуває все більшого значення, тому її регламентація в галузевих нормативно-правових актах є цілком доцільною. Однак закріплення спеціальних норм має відбуватися на основі норм загальної дії – Закону «Про медіацію», прийняття якого вже є нагальною потребою. Разом із цим автор зазначає, що вже зараз чинний Кодекс законів про працю України містить правову основу для застосування медіації у вирішенні індивідуальних трудових спорів
{"title":"МЕДІАЦІЯ У ВИРІШЕННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ","authors":"О.В. Гоц-Яковлєва","doi":"10.34142/23121661.2021.34.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.08","url":null,"abstract":"Стаття є спробою дослідити питання, пов’язані з позасудовим способом вирішення індивідуальних трудових спорів. Метою цієї роботи є виявлення можливостей медіації в процесі вирішення вказаного виду трудових спорів та обґрунтування необхідності її закріплення в трудовому законодавстві як способу захисту трудових прав. Доводиться невідповідність норми КЗпП України щодо обов’язковості розгляду індивідуального трудового спору в комісіях із трудових спорів сучасному стану відносин у сфері праці. Пропонуються шляхи закріплення процедури медіації в трудовому законодавстві. У статті робиться висновок, що медіація як спосіб захисту трудових прав набуває все більшого значення, тому її регламентація в галузевих нормативно-правових актах є цілком доцільною. Однак закріплення спеціальних норм має відбуватися на основі норм загальної дії – Закону «Про медіацію», прийняття якого вже є нагальною потребою. Разом із цим автор зазначає, що вже зараз чинний Кодекс законів про працю України містить правову основу для застосування медіації у вирішенні індивідуальних трудових спорів","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121870858","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.36.16
І.А. Вишневська, О. Ю. Дудченко
Метою статті є розгляд співвідношення таких складів Кримінального кодексу України, як державна зрада та колабораційна діяльність, визначених статтями 111 та 111-1, порівняння та визначення проблем кваліфікації цих двох складів злочинів, підготовка пропозицій щодо їх розмежування. З огляду на події сьогодення в Україні, які впливають на весь цивілізований світ, огляд такої теми, як співвідношення колабораціонізму та державної зради як двох складів кримінальних правопорушень, є особливо актуальним та значеннєвим для юридичної науки та практики загалом. Питання колабораціонізму, його ознаки та визначення складу такого злочину, виокремлення проблем кваліфікації таких двох видів злочинів проти основ національної безпеки, як державна зрада та колабораціонізм є викликом для українських фахівців у галузі права. Проблема кваліфікації державної зради та колабораційної діяльності потребує аналізу та чіткої позиції правників. Авторка дійшла висновку, що основною відмінністю є те, що колабораціоністські дії вчиняються винною особою уже в умовах окупації чи агресії
{"title":"ДЕРЖАВНА ЗРАДА ЧИ КОЛАБОРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ? ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ","authors":"І.А. Вишневська, О. Ю. Дудченко","doi":"10.34142/23121661.2022.36.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.36.16","url":null,"abstract":"Метою статті є розгляд співвідношення таких складів Кримінального кодексу України, як державна зрада та колабораційна діяльність, визначених статтями 111 та 111-1, порівняння та визначення проблем кваліфікації цих двох складів злочинів, підготовка пропозицій щодо їх розмежування.\u0000З огляду на події сьогодення в Україні, які впливають на весь цивілізований світ, огляд такої теми, як співвідношення колабораціонізму та державної зради як двох складів кримінальних правопорушень, є особливо актуальним та значеннєвим для юридичної науки та практики загалом. Питання колабораціонізму, його ознаки та визначення складу такого злочину, виокремлення проблем кваліфікації таких двох видів злочинів проти основ національної безпеки, як державна зрада та колабораціонізм є викликом для українських фахівців у галузі права. Проблема кваліфікації державної зради та колабораційної діяльності потребує аналізу та чіткої позиції правників. Авторка дійшла висновку, що основною відмінністю є те, що колабораціоністські дії вчиняються винною особою уже в умовах окупації чи агресії","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"215 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122824986","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.01
Т. Г. Головань
У статті розглядаються питання становлення соціального діалогу в Україні в контексті необхідності проведення подальших наукових досліджень для формування доктрини соціального діалогу. Оцінюючи досягнення сучасної науки трудового права в сфері соціального діалогу, можна констатувати відсутність комплексних досліджень ідей соціального діалогу, передумов їхнього виникнення, аналізу факторів, що сприяють їхній появі та розвитку, еволюції соціального діалогу на території України, аналізу концепції соціального діалогу як елементу становлення соціально-трудових відносин
{"title":"ГЕНЕЗА СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ","authors":"Т. Г. Головань","doi":"10.34142/23121661.2021.34.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.01","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання становлення соціального діалогу в Україні в контексті необхідності проведення подальших наукових досліджень для формування доктрини соціального діалогу. Оцінюючи досягнення сучасної науки трудового права в сфері соціального діалогу, можна констатувати відсутність комплексних досліджень ідей соціального діалогу, передумов їхнього виникнення, аналізу факторів, що сприяють їхній появі та розвитку, еволюції соціального діалогу на території України, аналізу концепції соціального діалогу як елементу становлення соціально-трудових відносин","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121190849","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2022.35.02
С. Л. Кошарновська
Актуальність теми наукової статті обумовлена тим, що в період становлення та розвитку державності в Україні видано великий масив нормативно-правових актів для врегулювання правовідносин соціальної сфери та інколи виникають неузгодженості між правовими нормами, інакше кажучи, колізії, які заважають узгодженій роботі правової сис-теми загалом та можуть негативно впливати на реалізацію права пересічними громадянами та застосування права компетентними органами. У зв’язку з цим постає питання про пошук шляхів ефективного вирішення зазначеної проблеми, одним із яких є інтерпретація нормативно-правових актів. Авторка проводить дослідження щодо визначення поняття інтерпретаційно-правової форми реалізації соціальної функції держави, її правової природи, місця, ролі та значення в діяльності уповноважених державних органів, посадових осіб з метою роз’яснення правових приписів Конституції, законів, підзаконних нормативних актів, нормативно-правових договорів та актів міжнародного права у сфері соціального захисту, соціального перерозподілу та соціальної безпеки.
{"title":"ДО ПИТАННЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ФОРМИ В ЗДІЙСНЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ","authors":"С. Л. Кошарновська","doi":"10.34142/23121661.2022.35.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2022.35.02","url":null,"abstract":"Актуальність теми наукової статті обумовлена тим, що в період становлення та розвитку державності в Україні видано великий масив нормативно-правових актів для врегулювання правовідносин соціальної сфери та інколи виникають неузгодженості між правовими нормами, інакше кажучи, колізії, які заважають узгодженій роботі правової сис-теми загалом та можуть негативно впливати на реалізацію права пересічними громадянами та застосування права компетентними органами. У зв’язку з цим постає питання про пошук шляхів ефективного вирішення зазначеної проблеми, одним із яких є інтерпретація нормативно-правових актів. Авторка проводить дослідження щодо визначення поняття інтерпретаційно-правової форми реалізації соціальної функції держави, її правової природи, місця, ролі та значення в діяльності уповноважених державних органів, посадових осіб з метою роз’яснення правових приписів Конституції, законів, підзаконних нормативних актів, нормативно-правових договорів та актів міжнародного права у сфері соціального захисту, соціального перерозподілу та соціальної безпеки.","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116058509","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.34142/23121661.2021.34.06
К. О. Мешкова
Метою наукової статті є дослідження особливостей реалізації права на працю в разі відсторонення від роботи. З огляду на особливості сучасних соціально-економічних умов специфіка такої правової категорії, як відсторонення від роботи, її зміст і виникнення вимагають ретельного дослідження, оскільки є значеннєвими не тільки для науки трудового права, але й для практичного правозастосування. Першочерговою метою трудового права залишається проблема забезпечення реалізації громадянами права на працю та його захист. Пошук збалансування інтересів працівника та роботодавця, усунення випадків необrрунтованого відсторонення – це завдання, які вимагають чіткого й недвознач-ного правового регламентування в процесі реформування трудового законодавства
{"title":"ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ: ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ","authors":"К. О. Мешкова","doi":"10.34142/23121661.2021.34.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23121661.2021.34.06","url":null,"abstract":"Метою наукової статті є дослідження особливостей реалізації права на працю в разі відсторонення від роботи. З огляду на особливості сучасних соціально-економічних умов специфіка такої правової категорії, як відсторонення від роботи, її зміст і виникнення вимагають ретельного дослідження, оскільки є значеннєвими не тільки для науки трудового права, але й для практичного правозастосування. Першочерговою метою трудового права залишається проблема забезпечення реалізації громадянами права на працю та його захист. Пошук збалансування інтересів працівника та роботодавця, усунення випадків необrрунтованого відсторонення – це завдання, які вимагають чіткого й недвознач-ного правового регламентування в процесі реформування трудового законодавства","PeriodicalId":189398,"journal":{"name":"Збірник наукових праць ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Право\"","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121246721","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：