Pub Date : 2021-06-01DOI: 10.18372/2411-264x.18.15486
Євген Володимирович Нелін
У статті розкрито історію становлення та ключові ідеї послідовників М. Кляйн, практична робота яких відбувалась у стінах Тавістокської клініки. Мета статті – розкрити ключові ідеї кляйніанських психоаналітиків та обґрунтувати їх внесок у розвиток Тавістокської школи психоаналітичної педагогіки. Для досягнення мети використано теоретичні методи – аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення, що дало змогу акцентувати увагу на діяльності Е. Бік, Дж. Боулбі, У. Біона та сучасних неокляйніанців. Результати. Встановлено, що завдяки зусиллям Е. Бік і Дж. Боулбі у Тавістокській клініці було розпочато підготовку дитячих психологів, терапевтів і фахівців по дослідженню ментального здоров’я немовлят. Тавістокська модель роботи з немовлятами також використовується сьогодні для досліджень по формуванню цілісного Я особистості, уточнення механізмів виникнення психічних розладів, в умовах супроводу немовлят у центрах інтенсивної терапії та під час крос-культурних розвідок і спостережень за дітьми, які виховуються у родинах біженців, мігрантів та різних етнічних угруповань. Доведено, що діяльність У. Біона зосереджувалась на проблемах теорії научіння, оцінювання знань та групової співпраці. Необхідною умовою для якісного навчання У. Біон вважав здатність дитини запам’ятовувати новий матеріал таким чином, щоб у подальшому зберігалося відчуття новизни. Досліджуючи причини конфліктів у групах, У. Біон виокремив два типи угруповань – «робочі групи» та «групи базових припущень». Робоча група за У. Біоном складається з психічно зрілих учасників, які вміють контролювати емоції, здатні до рефлексії і толерують можливі фрустрації. Їх антиподом У. Біон вважав «групи базових припущень», діяльність яких направлена не на вирішення завдань, а на захист від примітивних емоційних переживань, які у своїй основі мають психотичну природу. Розкрито доробки неокляйніанців у площині організаційної психології та професійної освіти. Встановлено, що їх діяльність була направлена на розроблення моделі групової співпраці, яка ґрунтувалася на динамічному поєднанні таких феноменів як ризик, робота, тривога і соціальні гарантії. Зроблено висновок, що ключовою особливістю Тавістокської школи психоаналітичної педагогіки було дослідження взаємин дитини з батьками у ранньому віці та перенесення цього досвіду на стосунки з іншими у дорослому віці
{"title":"ТАВІСТОКСЬКА ШКОЛА ПСИХОАНАЛІТИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ: ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОСЛІДОВНИКІВ МЕЛАНІ КЛЯЙН","authors":"Євген Володимирович Нелін","doi":"10.18372/2411-264x.18.15486","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2411-264x.18.15486","url":null,"abstract":"У статті розкрито історію становлення та ключові ідеї послідовників М. Кляйн, практична робота яких відбувалась у стінах Тавістокської клініки. Мета статті – розкрити ключові ідеї кляйніанських психоаналітиків та обґрунтувати їх внесок у розвиток Тавістокської школи психоаналітичної педагогіки. Для досягнення мети використано теоретичні методи – аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення, що дало змогу акцентувати увагу на діяльності Е. Бік, Дж. Боулбі, У. Біона та сучасних неокляйніанців. Результати. Встановлено, що завдяки зусиллям Е. Бік і Дж. Боулбі у Тавістокській клініці було розпочато підготовку дитячих психологів, терапевтів і фахівців по дослідженню ментального здоров’я немовлят. Тавістокська модель роботи з немовлятами також використовується сьогодні для досліджень по формуванню цілісного Я особистості, уточнення механізмів виникнення психічних розладів, в умовах супроводу немовлят у центрах інтенсивної терапії та під час крос-культурних розвідок і спостережень за дітьми, які виховуються у родинах біженців, мігрантів та різних етнічних угруповань. Доведено, що діяльність У. Біона зосереджувалась на проблемах теорії научіння, оцінювання знань та групової співпраці. Необхідною умовою для якісного навчання У. Біон вважав здатність дитини запам’ятовувати новий матеріал таким чином, щоб у подальшому зберігалося відчуття новизни. Досліджуючи причини конфліктів у групах, У. Біон виокремив два типи угруповань – «робочі групи» та «групи базових припущень». Робоча група за У. Біоном складається з психічно зрілих учасників, які вміють контролювати емоції, здатні до рефлексії і толерують можливі фрустрації. Їх антиподом У. Біон вважав «групи базових припущень», діяльність яких направлена не на вирішення завдань, а на захист від примітивних емоційних переживань, які у своїй основі мають психотичну природу. Розкрито доробки неокляйніанців у площині організаційної психології та професійної освіти. Встановлено, що їх діяльність була направлена на розроблення моделі групової співпраці, яка ґрунтувалася на динамічному поєднанні таких феноменів як ризик, робота, тривога і соціальні гарантії. Зроблено висновок, що ключовою особливістю Тавістокської школи психоаналітичної педагогіки було дослідження взаємин дитини з батьками у ранньому віці та перенесення цього досвіду на стосунки з іншими у дорослому віці","PeriodicalId":248522,"journal":{"name":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","volume":"131 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114269575","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-01DOI: 10.18372/2411-264x.18.15472
Н. М. Василишина, Тетяна Сергіївна Скирда
У статті представлено результати теоретичного аналізу формування іншомовної комунікативної компетентності у процесі фахової підготовки сучасних здобувачів вищої освіти в умовах цифрової ери. Мета дослідження. Метою дослідження був розгляд інноваційних тенденцій організації іншомовної, зокрема англомовної освіти в умовах диджиталізації як засобу модернізації професійної підготовки студентів. Проведено огляд класичного опереційно-методологічного інструментарію іншомовної освіти, що дав змогу виявити значні недоліки у формуванні іншомовних компетентностей. Методи. У межах науового пошуку розв’язання проблеми були використані метод дослідницької філософії, дослідницький підхід, метод збору даних, метод відбору і cпроб, а також метод застосуванню етичних міркувань. Результати. Результати дослідження продемонстрували, що використання презентацій, інформаційно-комунікаційних технологій, словників сприятимуть ефективності фахової підготовки в її англомовній частині. Варто зауважити, що стадії залучення, навчання та активної діяльності трьох-етапної методики організації заняття з англійської мови сприятиме модернізації освітнього процесі в закладах вищої освіти України. Висновки. Ми дійшли висновків, що впровадження цифрових технологій вимагає абсолютно нового переосмислення функціонування вищої школи: дотепер наші уявлення про освіту спиралися на норми і цінності ХХ століття. Таким чином студентів готують до завдань минулого, а не до нових викликів суспільства, яке зазнає постійних змін. Проте молодь повинна бути підготовлена до свого майбутнього – інтелектуально та емоційно і за коректних умов. Дигіталізація ґрунтовно змінює наше глобальне суспільство на всіх рівнях. Вже один лише погляд на стрімкий розвиток штучного інтелекту дає уявлення про те, що нас чекає в найближчому майбутньому. Було доведено, що аудіо та візуальне сприйняття інформації, експерименти і перевірка з використанням цифрових технологій урізноманітнюють заняття та позитивно впливають на мотивацію учнів. Таким чином, завдяки цифровим компонентам індивідуальне та колективне навчання приносять більше задоволення, а навчальний процес стає наочнішим
{"title":"ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ НОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА","authors":"Н. М. Василишина, Тетяна Сергіївна Скирда","doi":"10.18372/2411-264x.18.15472","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2411-264x.18.15472","url":null,"abstract":"У статті представлено результати теоретичного аналізу формування іншомовної комунікативної компетентності у процесі фахової підготовки сучасних здобувачів вищої освіти в умовах цифрової ери. Мета дослідження. Метою дослідження був розгляд інноваційних тенденцій організації іншомовної, зокрема англомовної освіти в умовах диджиталізації як засобу модернізації професійної підготовки студентів. Проведено огляд класичного опереційно-методологічного інструментарію іншомовної освіти, що дав змогу виявити значні недоліки у формуванні іншомовних компетентностей. Методи. У межах науового пошуку розв’язання проблеми були використані метод дослідницької філософії, дослідницький підхід, метод збору даних, метод відбору і cпроб, а також метод застосуванню етичних міркувань. Результати. Результати дослідження продемонстрували, що використання презентацій, інформаційно-комунікаційних технологій, словників сприятимуть ефективності фахової підготовки в її англомовній частині. Варто зауважити, що стадії залучення, навчання та активної діяльності трьох-етапної методики організації заняття з англійської мови сприятиме модернізації освітнього процесі в закладах вищої освіти України. Висновки. Ми дійшли висновків, що впровадження цифрових технологій вимагає абсолютно нового переосмислення функціонування вищої школи: дотепер наші уявлення про освіту спиралися на норми і цінності ХХ століття. Таким чином студентів готують до завдань минулого, а не до нових викликів суспільства, яке зазнає постійних змін. Проте молодь повинна бути підготовлена до свого майбутнього – інтелектуально та емоційно і за коректних умов. Дигіталізація ґрунтовно змінює наше глобальне суспільство на всіх рівнях. Вже один лише погляд на стрімкий розвиток штучного інтелекту дає уявлення про те, що нас чекає в найближчому майбутньому. Було доведено, що аудіо та візуальне сприйняття інформації, експерименти і перевірка з використанням цифрових технологій урізноманітнюють заняття та позитивно впливають на мотивацію учнів. Таким чином, завдяки цифровим компонентам індивідуальне та колективне навчання приносять більше задоволення, а навчальний процес стає наочнішим","PeriodicalId":248522,"journal":{"name":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122517907","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-01DOI: 10.18372/2411-264x.18.15474
Тетяна Юріївна Дудка, Микола Чумак
У змістовому наповненні статті спроектовані теоретичні засади професійно-педагогічного становлення викладача. Окреслено необхідність корелювання змісту професійної підготовки у відповідності із сучасними умовами суспільно-технологічного прогресу, що спровоковане циклічним «старінням» знань. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування значущості системи професійно-педагогічного становлення викладача в умовах вищої школи. Мету екстрапольовано на необхідність теоретичного обґрунтування значущості системи професійно-педагогічного становлення викладача в умовах вищої школи. Унаочнено високоструктурованість феномена «розвиток» з метою окреслення на рівні його структури одного із основоположних концептів – «становлення». Узагальнено, що феноменологічне становлення актуалізоване мінливістю ситуаційного впливу та процесуальних взаємодій, які самі по-собі є складовими цілісного освітнього процесу. Процедура дослідження передбачала залучення бібліографічного, поетапно-проблемного та порівняльного методів з метою окреслення поетапності особистісно-професійного становлення викладача. На рівні такої поетапності підкреслено істотну значущість таких основоположних детермінант, як самоідентифікація, фахова підготовка, професіоналізація та педагогічна майстерність. Проблематизовано, що досліджуваний феноменологічний «конструкт» вирізняється ознаками цілісності та структурованості, що уможливлює продуктивність його функціонування на рівні професійно-щоденних реалій. Підкреслено, що особистісно-професійне становлення актуалізує прояви самостійності, ініціативності та творчості. Результатом дослідження стало констатування значущості у досліджуваному становленні феномена професійної ідентифікації, який актуалізує вибудову реально-дієвих перспектив, у змісті яких окреслюється послідовність виконання тактичних та стратегічних способів дій, націлених на конкретну освітню результативність. У висновках узагальнено, як особистісно-професійне становлення викладача виступає водночас процесом і результатом. Підсумовано тісний категоріальний взаємозв'язок феноменів особистісно-професійне становлення та професіоналізм, які можна використати у якості високоінтегральних характеристик індивіда. Зроблено висновок, що феноменологічне становлення є не одиничним процесом, а систематично-циркулюючим утворенням, яке функціонує протягом усієї педагогічної діяльності
{"title":"ТЕОРЕТИЧНА ПРОЕКЦІЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОГО СТАНОВЛЕННЯ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ","authors":"Тетяна Юріївна Дудка, Микола Чумак","doi":"10.18372/2411-264x.18.15474","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2411-264x.18.15474","url":null,"abstract":"У змістовому наповненні статті спроектовані теоретичні засади професійно-педагогічного становлення викладача. Окреслено необхідність корелювання змісту професійної підготовки у відповідності із сучасними умовами суспільно-технологічного прогресу, що спровоковане циклічним «старінням» знань. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування значущості системи професійно-педагогічного становлення викладача в умовах вищої школи. Мету екстрапольовано на необхідність теоретичного обґрунтування значущості системи професійно-педагогічного становлення викладача в умовах вищої школи. Унаочнено високоструктурованість феномена «розвиток» з метою окреслення на рівні його структури одного із основоположних концептів – «становлення». Узагальнено, що феноменологічне становлення актуалізоване мінливістю ситуаційного впливу та процесуальних взаємодій, які самі по-собі є складовими цілісного освітнього процесу. Процедура дослідження передбачала залучення бібліографічного, поетапно-проблемного та порівняльного методів з метою окреслення поетапності особистісно-професійного становлення викладача. На рівні такої поетапності підкреслено істотну значущість таких основоположних детермінант, як самоідентифікація, фахова підготовка, професіоналізація та педагогічна майстерність. Проблематизовано, що досліджуваний феноменологічний «конструкт» вирізняється ознаками цілісності та структурованості, що уможливлює продуктивність його функціонування на рівні професійно-щоденних реалій. Підкреслено, що особистісно-професійне становлення актуалізує прояви самостійності, ініціативності та творчості. Результатом дослідження стало констатування значущості у досліджуваному становленні феномена професійної ідентифікації, який актуалізує вибудову реально-дієвих перспектив, у змісті яких окреслюється послідовність виконання тактичних та стратегічних способів дій, націлених на конкретну освітню результативність. У висновках узагальнено, як особистісно-професійне становлення викладача виступає водночас процесом і результатом. Підсумовано тісний категоріальний взаємозв'язок феноменів особистісно-професійне становлення та професіоналізм, які можна використати у якості високоінтегральних характеристик індивіда. Зроблено висновок, що феноменологічне становлення є не одиничним процесом, а систематично-циркулюючим утворенням, яке функціонує протягом усієї педагогічної діяльності","PeriodicalId":248522,"journal":{"name":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122135871","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-01DOI: 10.18372/2411-264x.18.15478
Анжеліка Миколаївна Кокарєва
У статті проводиться аналіз використання мультимедійних технологій в процесі професійної підготовки студентів факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету в умовах пандемії. Увагу зосереджено на особливостях використання мультимедійних технологій, упровадження в освітній процес під час пандемії в процессі викладання. Мета статті полягає у дослідженні використання мультимедійних технологій в процесі професійної підготовки студентів в умовах пандемії. Спираючись на дослідження проблеми, з огляду на те, що впровадження мультимедійних технологій навчання у процес професійної підготовки майбутніх студентів має бути дидактично і методично доцільним, нами уточнено й обґрунтовано теоретичні засади використання мультимедійних засобів навчання у професійній підготовці студентів. З використанням методів наукового пізнання: теоретичних (вивчення, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження, систематизація і узагальнення отриманих даних, педагогічне моделювання), що дали змогу з’ясувати переваги та недоліки використання мультимедійних технологій в процесі професійної підготовки студентів в умовах пандемії; емпіричних (інтерв’ювання, анкетування, спостереження за освітнім процесом), що уможливили визначення доцільності використання мультимедійних технологій в процесі професійної підготовки студентів в умовах пандемії.. Результати дослідження показали, що проведене експериментальне дослідження довело, що використання мультимедійних технологій в процесі професійної підготовки студентів спеціальності 053 «Психологія», 231 «Соціальна робота» дозволяє виявити сильні та слабкі сторони , про що свідчить проведене анкетування про використання мультимедійних технологій у процесі професійної підготовки в процесі викладання курсів циклу професійної підготовки. В дослідженні зроблено акцент на значення використання в процесі професійної підготовки майбутніх бакалаврів мультимедійних засобів та програмного забезпечення в період пандемії. Зроблено висновок, що про те, що використання мультимедійних технологій пов’язано з візуалізацією теоретичного матеріалу, значною мірою підвищує якість викладання, а також ефективність сприйняття інформації студентами
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ","authors":"Анжеліка Миколаївна Кокарєва","doi":"10.18372/2411-264x.18.15478","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2411-264x.18.15478","url":null,"abstract":"У статті проводиться аналіз використання мультимедійних технологій в процесі професійної підготовки студентів факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету в умовах пандемії. Увагу зосереджено на особливостях використання мультимедійних технологій, упровадження в освітній процес під час пандемії в процессі викладання. Мета статті полягає у дослідженні використання мультимедійних технологій в процесі професійної підготовки студентів в умовах пандемії. Спираючись на дослідження проблеми, з огляду на те, що впровадження мультимедійних технологій навчання у процес професійної підготовки майбутніх студентів має бути дидактично і методично доцільним, нами уточнено й обґрунтовано теоретичні засади використання мультимедійних засобів навчання у професійній підготовці студентів. З використанням методів наукового пізнання: теоретичних (вивчення, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження, систематизація і узагальнення отриманих даних, педагогічне моделювання), що дали змогу з’ясувати переваги та недоліки використання мультимедійних технологій в процесі професійної підготовки студентів в умовах пандемії; емпіричних (інтерв’ювання, анкетування, спостереження за освітнім процесом), що уможливили визначення доцільності використання мультимедійних технологій в процесі професійної підготовки студентів в умовах пандемії.. Результати дослідження показали, що проведене експериментальне дослідження довело, що використання мультимедійних технологій в процесі професійної підготовки студентів спеціальності 053 «Психологія», 231 «Соціальна робота» дозволяє виявити сильні та слабкі сторони , про що свідчить проведене анкетування про використання мультимедійних технологій у процесі професійної підготовки в процесі викладання курсів циклу професійної підготовки. В дослідженні зроблено акцент на значення використання в процесі професійної підготовки майбутніх бакалаврів мультимедійних засобів та програмного забезпечення в період пандемії. Зроблено висновок, що про те, що використання мультимедійних технологій пов’язано з візуалізацією теоретичного матеріалу, значною мірою підвищує якість викладання, а також ефективність сприйняття інформації студентами","PeriodicalId":248522,"journal":{"name":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128437647","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-01DOI: 10.18372/2411-264x.18.15484
О.В. Дацун
У статті розглядається одна з актуальних науково – практичних проблем сучасної психологічної науки – подолання тривожності у дітей, що займаються музичною діяльністю. Для ефективної реалізації себе в музичній сфері, підвищенню мотивації до навчання музиці та найкращому прояву музичних здібностей у дітей є необхідним зниження рівня їх тривожності. Тому є актуальним звернути увагу на розробку програми корекції тривожності у дітей, що навчаються в гуртках музичного спрямування при позашкільних навчальних закладах. Мета дослідження: розробити комплексну програму корекції тривожності у дітей, що займаються в гуртках музичного спрямування на базі позашкільних навчальних закладів засобами арт-терапії. Для вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи дослідження: аналіз наукової літератури; експертна оцінка розвитку музичних здібностей вихованців хорової студії; логіко-структурне моделювання для розробки корекційної програми подолання тривожності у дітей; виконання завдань на рефлексію, аналіз продуктів діяльності вихованців при виконанні розроблених індивідуальних завдань. Результати: на основі теоретичного аналізу наукової літератури визначено особливості прояву тривожності вихованців гуртків музичного спрямування позашкільних навчальних закладів. Для корекції тривожності розроблено комплексну програму з використанням арт-терапевтичних методик, зокрема методика переживання відчуття часу «Сліди на піску», методика роботи з відчуттям тривоги «Край води», «Малювання каракулів», «Каміння, що ми носимо», методика корекції негативних станів «Світло в кінці тунелю», методика корекції тривоги «Робота з сіллю. Малювання янгола». Висновки: емпірично підтверджено, що запропонована програма корекції тривожності у дітей – музикантів є ефективною і може бути рекомендована для використання в комплексних програмах корекції тривожності.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ-МУЗИКАНТІВ ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ","authors":"О.В. Дацун","doi":"10.18372/2411-264x.18.15484","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2411-264x.18.15484","url":null,"abstract":"У статті розглядається одна з актуальних науково – практичних проблем сучасної психологічної науки – подолання тривожності у дітей, що займаються музичною діяльністю. Для ефективної реалізації себе в музичній сфері, підвищенню мотивації до навчання музиці та найкращому прояву музичних здібностей у дітей є необхідним зниження рівня їх тривожності. Тому є актуальним звернути увагу на розробку програми корекції тривожності у дітей, що навчаються в гуртках музичного спрямування при позашкільних навчальних закладах. Мета дослідження: розробити комплексну програму корекції тривожності у дітей, що займаються в гуртках музичного спрямування на базі позашкільних навчальних закладів засобами арт-терапії. Для вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи дослідження: аналіз наукової літератури; експертна оцінка розвитку музичних здібностей вихованців хорової студії; логіко-структурне моделювання для розробки корекційної програми подолання тривожності у дітей; виконання завдань на рефлексію, аналіз продуктів діяльності вихованців при виконанні розроблених індивідуальних завдань. Результати: на основі теоретичного аналізу наукової літератури визначено особливості прояву тривожності вихованців гуртків музичного спрямування позашкільних навчальних закладів. Для корекції тривожності розроблено комплексну програму з використанням арт-терапевтичних методик, зокрема методика переживання відчуття часу «Сліди на піску», методика роботи з відчуттям тривоги «Край води», «Малювання каракулів», «Каміння, що ми носимо», методика корекції негативних станів «Світло в кінці тунелю», методика корекції тривоги «Робота з сіллю. Малювання янгола». Висновки: емпірично підтверджено, що запропонована програма корекції тривожності у дітей – музикантів є ефективною і може бути рекомендована для використання в комплексних програмах корекції тривожності.","PeriodicalId":248522,"journal":{"name":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","volume":"365 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114777071","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-01DOI: 10.18372/2411-264x.18.15476
Олена Ковтун, Тетяна Андріївна Гармаш, Ірина Василівна Струк
Володіння мовленнєвою компетентністю важливе для фахівців різних галузей. Однак воно має вирішальне значення в тих випадках, коли йдеться про авіаційних фахівців – пілотів та авіадиспетчерів. Від рівня володіння мовою саме цими професіоналіами залежить не тільки успіх людської діяльності, але й життя комунікантів та їхніх пасажирів. Метою дослідження було з'ясувати, як представники різних вікових груп, що мають різний досвід активної професійної діяльності (професійні пілоти й авіадиспетчери та студенти авіаційних закладів освіти), проте об'єднані спільним професійним інтересом (авіація), оцінюють власний рівень мовленнєвої компетентності та її роль для ефективної професійної діяльності. Основним методом дослідження було анкетування. Респондентами першого анкетування були 200 студентів (Національного авіаційного університету, Льотної академії Національного авіаційного університету (Кіровоград) і Кременчуцького льотного коледжу. П'ятдесят досвідчених авфаційних фахівців (пілоти українських авіакомпаній та персонал з управління повітряним рухом Міжнародного аеропорту "Бориспіль") відповідали на другу анкету. Відповіді респондентів дали можливість зібрати соціолінгвістичні дані про студентів авіаційних закладів освіти та активних оперативних фахівців в українській авіації, пояснили проблеми, з якими вони стикаються у професійному спілкуванні, окреслили їхні очікування від мовної підготовки у закладі освіти та під час курсів підвищення уваліфікації. Результати опитування стали основою для освітньої рефлексії. Зібрані дані виявилися корисними для розробки навчальної програми з авіаційної англійської мови. Висновки. Було з’ясовано, що навчання авіаційної англійської мови повинно мати комунікативну спрямованість, що дозволяє залучати слухачів до різних інтерактивних заходів, які відображають у навчальних умовах реальне середовище, у якому виконують професійні комунікативні функції пілоти та авіадиспетчери
{"title":"КОМПЕТЕНТНОСТІ АВІАЦІЙНИХ ФАХІВЦІВ І СТУДЕНТІВ АВІАЦІЙНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ","authors":"Олена Ковтун, Тетяна Андріївна Гармаш, Ірина Василівна Струк","doi":"10.18372/2411-264x.18.15476","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2411-264x.18.15476","url":null,"abstract":"Володіння мовленнєвою компетентністю важливе для фахівців різних галузей. Однак воно має вирішальне значення в тих випадках, коли йдеться про авіаційних фахівців – пілотів та авіадиспетчерів. Від рівня володіння мовою саме цими професіоналіами залежить не тільки успіх людської діяльності, але й життя комунікантів та їхніх пасажирів. Метою дослідження було з'ясувати, як представники різних вікових груп, що мають різний досвід активної професійної діяльності (професійні пілоти й авіадиспетчери та студенти авіаційних закладів освіти), проте об'єднані спільним професійним інтересом (авіація), оцінюють власний рівень мовленнєвої компетентності та її роль для ефективної професійної діяльності. Основним методом дослідження було анкетування. Респондентами першого анкетування були 200 студентів (Національного авіаційного університету, Льотної академії Національного авіаційного університету (Кіровоград) і Кременчуцького льотного коледжу. П'ятдесят досвідчених авфаційних фахівців (пілоти українських авіакомпаній та персонал з управління повітряним рухом Міжнародного аеропорту \"Бориспіль\") відповідали на другу анкету. Відповіді респондентів дали можливість зібрати соціолінгвістичні дані про студентів авіаційних закладів освіти та активних оперативних фахівців в українській авіації, пояснили проблеми, з якими вони стикаються у професійному спілкуванні, окреслили їхні очікування від мовної підготовки у закладі освіти та під час курсів підвищення уваліфікації. Результати опитування стали основою для освітньої рефлексії. Зібрані дані виявилися корисними для розробки навчальної програми з авіаційної англійської мови. Висновки. Було з’ясовано, що навчання авіаційної англійської мови повинно мати комунікативну спрямованість, що дозволяє залучати слухачів до різних інтерактивних заходів, які відображають у навчальних умовах реальне середовище, у якому виконують професійні комунікативні функції пілоти та авіадиспетчери","PeriodicalId":248522,"journal":{"name":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","volume":"214 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115505858","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-01DOI: 10.18372/2411-264x.18.15536
Т. В. Петренко, Ірина Валентинівна Прожога, Валентина Санжаровець
У статті представлено результати теоретичного та практичного аналізу виховання у майбутніх соціальних працівників толерантного ставлення до дітей з особливими потребами. Мета дослідження: на основі теоретичного обґрунтування проблеми толерантного ставлення до дітей з особливими потребами визначити та експериментально перевірити педагогічні умови виховання у майбутніх соціальних працівників толерантного ставлення до дітей з особливими потребами у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Розкрито стан дослідження проблеми толерантного ставлення майбутніх соціальних працівників до дітей з особливими потребами Уточнено сутність і структуру «толерантності» як моральної якості. Проведено емпіричне дослідження основних показників толерантного ставлення майбутніх соціальних працівників до дітей з особливими потребами. Вперше визначено педагогічні умови виховання у майбутніх соціальних працівників толерантного ставлення до дітей з особливими потребами. Результати. Виявлено, що серед характеристик соціального працівника, одне з провідних місць належить толерантності. Зроблено висновок, що за відсутності спеціально організованого процесу формування у майбутніх соціальних працівників толерантного ставлення до дітей з особливими потребами спостерігається недостатній розвиток мотиваційно-ціннісного, когнітивного, поведінкового та рефлексивного компонента, що підтверджується низьким та середнім рівнями у більшості студентів спеціальності «соціальна робота». Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови, які сприятимуть ефективному формуванню толерантного ставлення до дітей з особливими потребами у майбутніх соціальних працівників
{"title":"ВИХОВАННЯ У МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТОЛЕРАНТНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ","authors":"Т. В. Петренко, Ірина Валентинівна Прожога, Валентина Санжаровець","doi":"10.18372/2411-264x.18.15536","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2411-264x.18.15536","url":null,"abstract":"У статті представлено результати теоретичного та практичного аналізу виховання у майбутніх соціальних працівників толерантного ставлення до дітей з особливими потребами. Мета дослідження: на основі теоретичного обґрунтування проблеми толерантного ставлення до дітей з особливими потребами визначити та експериментально перевірити педагогічні умови виховання у майбутніх соціальних працівників толерантного ставлення до дітей з особливими потребами у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Розкрито стан дослідження проблеми толерантного ставлення майбутніх соціальних працівників до дітей з особливими потребами Уточнено сутність і структуру «толерантності» як моральної якості. Проведено емпіричне дослідження основних показників толерантного ставлення майбутніх соціальних працівників до дітей з особливими потребами. Вперше визначено педагогічні умови виховання у майбутніх соціальних працівників толерантного ставлення до дітей з особливими потребами. Результати. Виявлено, що серед характеристик соціального працівника, одне з провідних місць належить толерантності. Зроблено висновок, що за відсутності спеціально організованого процесу формування у майбутніх соціальних працівників толерантного ставлення до дітей з особливими потребами спостерігається недостатній розвиток мотиваційно-ціннісного, когнітивного, поведінкового та рефлексивного компонента, що підтверджується низьким та середнім рівнями у більшості студентів спеціальності «соціальна робота». Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови, які сприятимуть ефективному формуванню толерантного ставлення до дітей з особливими потребами у майбутніх соціальних працівників","PeriodicalId":248522,"journal":{"name":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","volume":"86 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128903836","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-01DOI: 10.18372/2411-264x.18.15483
Ольга Юрівна Осипенко, Тетяна Василівна Саєнко
Представлено результати теоретичного аналізу й практичної роботи у сфері професійної підготовки майбутніх архітекторів, що дозволили встановити шляхи екологізації їхніх професійних функцій, а саме ціннісно-змістовних екологічних установок, які є засобом сучасного ноосферного наукового підходу. Метою дослідження стала розробка педагогічних умов формування екологічної компетентності студентів архітектурних, будівельних та дизайнерських факультетів закладів вищої освіти у структурі компетентнісної моделі підготовки фахівця-архітектора, елементи якої сформовані на основі державних стандартів, галузевих кваліфікаційних вимог, опитуванні експертів, представників галузі, наукових та проєктних організацій. У якості завдань дослідження визначено такі: подати порівняльний аналіз поняття «педагогічні умови» для різних напрямів освіти; запропонувати авторське трактування цього терміну для особливостей архітектурної підготовки; визначити місце і роль екологічної компетентності у забезпеченні ефективної професійної компетентності майбутніх архітекторів в умовах оновлення змісту навчання відповідно до сучасних екологічних вимог, науково-технічних досягнень, зорієнтованих на розвиток творчої особистості, здатної до зростання й самореалізації. З використанням методів анкетування, порівняння, спостереження, системного аналізу даних педагогічного експерименту та контент-аналізу програм і змісту навчальних дисциплін було визначено й обґрунтовано чотири педагогічні умови, у результаті застосування яких виявлено зміни особистісних якостей студентів архітектурних спеціальностей та підвищення рівня їхньої фахової підготовки. Зроблено висновок, що усі означені педагогічні умови розвитку екологічної компетентності взаємопов’язані й взаємообумовлені, тому до їх застосування варто підходити послідовно, виважено, наполегливо, комплексно, неперервно
{"title":"ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ АРХІТЕКТОРІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Ольга Юрівна Осипенко, Тетяна Василівна Саєнко","doi":"10.18372/2411-264x.18.15483","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2411-264x.18.15483","url":null,"abstract":"Представлено результати теоретичного аналізу й практичної роботи у сфері професійної підготовки майбутніх архітекторів, що дозволили встановити шляхи екологізації їхніх професійних функцій, а саме ціннісно-змістовних екологічних установок, які є засобом сучасного ноосферного наукового підходу. Метою дослідження стала розробка педагогічних умов формування екологічної компетентності студентів архітектурних, будівельних та дизайнерських факультетів закладів вищої освіти у структурі компетентнісної моделі підготовки фахівця-архітектора, елементи якої сформовані на основі державних стандартів, галузевих кваліфікаційних вимог, опитуванні експертів, представників галузі, наукових та проєктних організацій. У якості завдань дослідження визначено такі: подати порівняльний аналіз поняття «педагогічні умови» для різних напрямів освіти; запропонувати авторське трактування цього терміну для особливостей архітектурної підготовки; визначити місце і роль екологічної компетентності у забезпеченні ефективної професійної компетентності майбутніх архітекторів в умовах оновлення змісту навчання відповідно до сучасних екологічних вимог, науково-технічних досягнень, зорієнтованих на розвиток творчої особистості, здатної до зростання й самореалізації. З використанням методів анкетування, порівняння, спостереження, системного аналізу даних педагогічного експерименту та контент-аналізу програм і змісту навчальних дисциплін було визначено й обґрунтовано чотири педагогічні умови, у результаті застосування яких виявлено зміни особистісних якостей студентів архітектурних спеціальностей та підвищення рівня їхньої фахової підготовки. Зроблено висновок, що усі означені педагогічні умови розвитку екологічної компетентності взаємопов’язані й взаємообумовлені, тому до їх застосування варто підходити послідовно, виважено, наполегливо, комплексно, неперервно","PeriodicalId":248522,"journal":{"name":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129010537","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-01DOI: 10.18372/2411-264x.18.15473
Олена Олександрівна Гурська, Л. Г. Теремінко, Вікторія Євгенівна Акмалдінова
У статті представлено результати теоретичного аналізу феномену «професійно важливі якості майбутніх ІТ-фахівців» та емпіричного дослідження змісту інтеграції загальнопрофесійної та іншомовної підготовки у формуванні зазначених якостей в технічному університеті. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності поняття «професійно важливі якості майбутніх ІТ-фахівців» та емпіричному дослідженні змісту інтеграції загальнопрофесійної та іншомовної підготовки у формуванні зазначених якостей спеціалістів ІТ-галузі у закладі вищої технічної освіти. Поняття «професійно важливі якості майбутніх ІТ-фахівців» визначаємо як сукупність інтегрованих характеристик, здібностей та властивостей, що мають бути сформованими в особистості для успішного та ефективного виконання професійних функцій в інноваційній діяльності, досягнення високого рівня компетентностей в процесі особистісного розвитку та професійного становлення в умовах нового соціального і міжкультурного середовища. З використанням методів анкетування, опитування, спостереження з метою вивчення стану проблеми на практиці досліджено зміст інтеграції загальнопрофесійної та іншомовної підготовки у формуванні професійно важливих якостей майбутніх ІТ-фахівців в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету. Результати. Доведено важливість професійно-зорієнтованого навчання іноземної мови у професійному становленні ІТ-фахівців та обґрунтовано необхідність вибору дисциплін «Іноземна мова», «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» як засобів формування професійно важливих якостей майбутніх ІТ-фахівців та їх готовності до професійної діяльності з урахуванням особливостей використання мобільних технологій та сучасних методів інтерактивного навчання, які сприяють розвитку здатності адаптуватися до технологічних, соціально-економічних та комунікативних змін в інноваційному суспільстві, проявляти професійну компетентність та мотивацію до безперервної освіти. Зроблено висновок, що пріоритетним напрямом у вирішенні завдань дослідження стає реалізація інтегрованого підходу у професійній підготовці майбутніх ІТ-фахівців, який ґрунтується на інтеграції знань із професійних і гуманітарних дисциплін й координації їх навчальних програм; сприяє наступності та професійній спрямованості навчання майбутніх спеціалістів
{"title":"ІНТЕГРАЦІЯ ЗАГАЛЬНОПРОФЕСІЙНОЇ ТА ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ІТ-ФАХІВЦІВ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ","authors":"Олена Олександрівна Гурська, Л. Г. Теремінко, Вікторія Євгенівна Акмалдінова","doi":"10.18372/2411-264x.18.15473","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2411-264x.18.15473","url":null,"abstract":"У статті представлено результати теоретичного аналізу феномену «професійно важливі якості майбутніх ІТ-фахівців» та емпіричного дослідження змісту інтеграції загальнопрофесійної та іншомовної підготовки у формуванні зазначених якостей в технічному університеті. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності поняття «професійно важливі якості майбутніх ІТ-фахівців» та емпіричному дослідженні змісту інтеграції загальнопрофесійної та іншомовної підготовки у формуванні зазначених якостей спеціалістів ІТ-галузі у закладі вищої технічної освіти. Поняття «професійно важливі якості майбутніх ІТ-фахівців» визначаємо як сукупність інтегрованих характеристик, здібностей та властивостей, що мають бути сформованими в особистості для успішного та ефективного виконання професійних функцій в інноваційній діяльності, досягнення високого рівня компетентностей в процесі особистісного розвитку та професійного становлення в умовах нового соціального і міжкультурного середовища. З використанням методів анкетування, опитування, спостереження з метою вивчення стану проблеми на практиці досліджено зміст інтеграції загальнопрофесійної та іншомовної підготовки у формуванні професійно важливих якостей майбутніх ІТ-фахівців в умовах освітньо-інформаційного середовища технічного університету. Результати. Доведено важливість професійно-зорієнтованого навчання іноземної мови у професійному становленні ІТ-фахівців та обґрунтовано необхідність вибору дисциплін «Іноземна мова», «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» як засобів формування професійно важливих якостей майбутніх ІТ-фахівців та їх готовності до професійної діяльності з урахуванням особливостей використання мобільних технологій та сучасних методів інтерактивного навчання, які сприяють розвитку здатності адаптуватися до технологічних, соціально-економічних та комунікативних змін в інноваційному суспільстві, проявляти професійну компетентність та мотивацію до безперервної освіти. Зроблено висновок, що пріоритетним напрямом у вирішенні завдань дослідження стає реалізація інтегрованого підходу у професійній підготовці майбутніх ІТ-фахівців, який ґрунтується на інтеграції знань із професійних і гуманітарних дисциплін й координації їх навчальних програм; сприяє наступності та професійній спрямованості навчання майбутніх спеціалістів","PeriodicalId":248522,"journal":{"name":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","volume":"120 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128660992","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-01DOI: 10.18372/2411-264x.18.15487
Михайло Євгенович Паламарчук
У статті теоретично обґрунтовано значення інформаційно-комунікативних технологій та засобів масової інформації в процесі дестигматизації соціально стигматизованих груп, а також емпірично досліджено можливості онлайн демонстрації соціально-інтерактивних вистав як засобу дестигматизації соціальної спільноти осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень (далі – особи з ІВІП). Мета дослідження полягає в визначенні можливостей демонстрації соціально-інтерактивних вистав в онлайн форматі (демонстрація відеозапису) в якості технології дестигматизації осіб з ІВІП. Застосовано методи дослідження – логіко-структурний аналіз для обґрунтування ролі явища дестигматизації у сучасному суспільстві та значення інформативно-комунікативних технологій у процесі його реалізації, в тому числі використання відеороликів. Використано шкалу соціальної толерантності тесту «Індекс толерантності» та опитувальник, який складали судження, що стосуються соціальної спільноти людей з ІВІП. Переважно респондентами були студенти вищих навчальних закладів у віці від 17 до 25 років. Покази вистави здійснювались за допомогою сервісу «ZOOM». Результати. Досліджено явище дестигматизації як однієї із умов розвитку сучасного суспільства; представлено роль інформаційно-комунікативних технологій та засобів масової інформації у процесі реалізації дестигматизуючих впливів. Представлено технологію демонстрації соціально-інтерактивних вистав онлайн, як технології перетворення уявлень стосовно соціальних груп, на прикладі соціальної спільноти людей з ІВІП, хто виступали акторами у продемонстрованій виставі; досліджено можливості використання технології в контексті зміни уявлень глядачів щодо соціальних груп та динаміки показника соціальної толерантності досліджуваних. Статистично встановлено особливості динаміки окремих уявлень досліджуваних стосовно соціальної спільноти людей з ІВІП та рівню соціальної толерантності досліджуваних у зв’язку з переглядом відеопоказу соціально-інтерактивної вистави, в якій представлено явище інклюзії та особливості переживання цього явища акторами та акторками вистави. Зроблено висновок про те, що представлення відеозаписів вистав, акторами яких є представники соціально стигматизованих групи створюють позитивний для зміни уявлень глядачів ефект, який також має зв’язок із динамікою рівня соціальної толерантності респондентів
{"title":"ОНЛАЙН-ВИСТАВА ІНКЛЮЗИВНОГО СОЦІАЛЬНО-ІНТЕРАКТИВНОГО ТЕАТРУ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ДЕСТИГМАТИЗАЦІЇ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ ВНАСЛІДОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ","authors":"Михайло Євгенович Паламарчук","doi":"10.18372/2411-264x.18.15487","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2411-264x.18.15487","url":null,"abstract":"У статті теоретично обґрунтовано значення інформаційно-комунікативних технологій та засобів масової інформації в процесі дестигматизації соціально стигматизованих груп, а також емпірично досліджено можливості онлайн демонстрації соціально-інтерактивних вистав як засобу дестигматизації соціальної спільноти осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень (далі – особи з ІВІП). Мета дослідження полягає в визначенні можливостей демонстрації соціально-інтерактивних вистав в онлайн форматі (демонстрація відеозапису) в якості технології дестигматизації осіб з ІВІП. Застосовано методи дослідження – логіко-структурний аналіз для обґрунтування ролі явища дестигматизації у сучасному суспільстві та значення інформативно-комунікативних технологій у процесі його реалізації, в тому числі використання відеороликів. Використано шкалу соціальної толерантності тесту «Індекс толерантності» та опитувальник, який складали судження, що стосуються соціальної спільноти людей з ІВІП. Переважно респондентами були студенти вищих навчальних закладів у віці від 17 до 25 років. Покази вистави здійснювались за допомогою сервісу «ZOOM». Результати. Досліджено явище дестигматизації як однієї із умов розвитку сучасного суспільства; представлено роль інформаційно-комунікативних технологій та засобів масової інформації у процесі реалізації дестигматизуючих впливів. Представлено технологію демонстрації соціально-інтерактивних вистав онлайн, як технології перетворення уявлень стосовно соціальних груп, на прикладі соціальної спільноти людей з ІВІП, хто виступали акторами у продемонстрованій виставі; досліджено можливості використання технології в контексті зміни уявлень глядачів щодо соціальних груп та динаміки показника соціальної толерантності досліджуваних. Статистично встановлено особливості динаміки окремих уявлень досліджуваних стосовно соціальної спільноти людей з ІВІП та рівню соціальної толерантності досліджуваних у зв’язку з переглядом відеопоказу соціально-інтерактивної вистави, в якій представлено явище інклюзії та особливості переживання цього явища акторами та акторками вистави. Зроблено висновок про те, що представлення відеозаписів вистав, акторами яких є представники соціально стигматизованих групи створюють позитивний для зміни уявлень глядачів ефект, який також має зв’язок із динамікою рівня соціальної толерантності респондентів","PeriodicalId":248522,"journal":{"name":"Proceedings of the National Aviation University. Series: Pedagogy, Psychology","volume":"342 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124227030","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：