Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-15
М. П. Попович, А. І. Попович
Питання розгляду продовольчої безпеки є дуже актуальним на глобальному рівні. У наш час забезпечення людства продуктами все більше стає найважливішою проблемою ХХІ століття. Її вирішення є важливим пріоритетом державної політики кожної держави та предметом наукових досліджень. У статті визначено актуальність дослідження поняття продовольчої безпеки як складової економічної безпеки. Розглянуто та систематизовано наукові напрацювання щодо визначення поняття продовольчої безпеки. Визначено, що гарантування продовольчої безпеки населення є об’єктом наукових досліджень. Доведено, що продовольча безпека займає особливе місце в життєзабезпеченні суспільства, оскільки наявність продовольства є основною умовою життєдіяльності людини. Продемонстровано основні напрями ефективної політики продовольчої безпеки. Визначено та охарактеризовано продовольчу безпеку через її складові. Розглянуто складові та принципи формування продовольчої безпеки. З’ясовано основні виміри продовольчої безпеки. Розглянуто особливості продовольчої безпеки. Проведено аналіз рівня споживання основних видів продуктів харчування населення України. Визначено ключові загрози продовольчої безпеки України. Виявлено, що продовольча безпека безпосередньо впливає на здоров’я нації і, як наслідок, визначає демографічну безпеку. Підтверджено актуальність питання забезпечення населення високоякісними продуктами харчування на рівні науково обґрунтованих норм споживання при платоспроможному попиті та гарантування продовольчої безпеки країни. В результаті встановлено, що безпека харчових продуктів займає важливе місце в гарантуванні безпеки держави поряд із іншими видами безпеки, а також тісно з ними пов’язана.
{"title":"СУТНІСТЬ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЇЇ МІСЦЕ У СТРУКТУРІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВ","authors":"М. П. Попович, А. І. Попович","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-15","url":null,"abstract":"Питання розгляду продовольчої безпеки є дуже актуальним на глобальному рівні. У наш час забезпечення людства продуктами все більше стає найважливішою проблемою ХХІ століття. Її вирішення є важливим пріоритетом державної політики кожної держави та предметом наукових досліджень. У статті визначено актуальність дослідження поняття продовольчої безпеки як складової економічної безпеки. Розглянуто та систематизовано наукові напрацювання щодо визначення поняття продовольчої безпеки. Визначено, що гарантування продовольчої безпеки населення є об’єктом наукових досліджень. Доведено, що продовольча безпека займає особливе місце в життєзабезпеченні суспільства, оскільки наявність продовольства є основною умовою життєдіяльності людини. Продемонстровано основні напрями ефективної політики продовольчої безпеки. Визначено та охарактеризовано продовольчу безпеку через її складові. Розглянуто складові та принципи формування продовольчої безпеки. З’ясовано основні виміри продовольчої безпеки. Розглянуто особливості продовольчої безпеки. Проведено аналіз рівня споживання основних видів продуктів харчування населення України. Визначено ключові загрози продовольчої безпеки України. Виявлено, що продовольча безпека безпосередньо впливає на здоров’я нації і, як наслідок, визначає демографічну безпеку. Підтверджено актуальність питання забезпечення населення високоякісними продуктами харчування на рівні науково обґрунтованих норм споживання при платоспроможному попиті та гарантування продовольчої безпеки країни. В результаті встановлено, що безпека харчових продуктів займає важливе місце в гарантуванні безпеки держави поряд із іншими видами безпеки, а також тісно з ними пов’язана.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"19 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140744306","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-16
Л. Г. Медвідь, С. М. Сернівка
Проведено дослідження сутності поняття “управління витратами”. Узагальнено принципи системи управління витратами виробничих підприємств із урахуванням принципів функціонування її складових – як управлінського обліку, так і внутрішнього контролю. На підставі принципів і функцій системи управління витратами підприємств сформовано перелік основних вимог щодо її організації та функціонування, а саме: визначеність часових рамок бюджетного періоду та звітності; виокремлення центрів відповідальності та їх керівників; корисність інформації для прийняття управлінських рішень; врахування структури бізнесу; взаємозв’язок бюджетування з внутрішньою управлінською звітністю; використання єдиної нормативної бази; участь у бюджетуванні всіх підрозділів підприємства та контроль за їх виконанням; наявність системи мотивації. Сформовано основні завдання системи управління витратами підприємств із переробки сої, методи управління, об’єкти та суб’єкти управління, які слугують основою сучасних концепцій управління витратами. Розроблено фрагмент робочого плану рахунків управлінського обліку для систематизації інформації за центрами відповідальності (центрами витрат), що дозволить менеджменту підприємства отримувати оперативну інформацію для прийняття обґрунтованих рішень. Запропоновано систему бюджетів витрат та внутрішньої управлінської звітності щодо витрат: бюджети та звіти виробничих центрів відповідальності (центрів витрат) основного та допоміжного виробництва й бюджети та звіти адміністративно-збутових центрів відповідальності (центрів витрат) для інформаційного забезпечення методико-організаційних засад управлінського обліку й внутрішнього контролю витрат підприємств із переробки сої. Визначено перелік суб’єктів управлінського обліку та внутрішнього контролю витрат за центрами відповідальності (центрами витрат) та їх повноваження. Рекомендовано запровадити концепцію “кіллінг-костинг” щодо вдосконалення системи управління витратами, яка передбачає спрямоване максимальне зменшення витрат у найкоротший термін без збитку для діяльності підприємства й перспектив його розвитку.
{"title":"УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВ ІЗ ПЕРЕРОБКИ СОЇ","authors":"Л. Г. Медвідь, С. М. Сернівка","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-16","url":null,"abstract":"Проведено дослідження сутності поняття “управління витратами”. Узагальнено принципи системи управління витратами виробничих підприємств із урахуванням принципів функціонування її складових – як управлінського обліку, так і внутрішнього контролю. На підставі принципів і функцій системи управління витратами підприємств сформовано перелік основних вимог щодо її організації та функціонування, а саме: визначеність часових рамок бюджетного періоду та звітності; виокремлення центрів відповідальності та їх керівників; корисність інформації для прийняття управлінських рішень; врахування структури бізнесу; взаємозв’язок бюджетування з внутрішньою управлінською звітністю; використання єдиної нормативної бази; участь у бюджетуванні всіх підрозділів підприємства та контроль за їх виконанням; наявність системи мотивації. Сформовано основні завдання системи управління витратами підприємств із переробки сої, методи управління, об’єкти та суб’єкти управління, які слугують основою сучасних концепцій управління витратами. Розроблено фрагмент робочого плану рахунків управлінського обліку для систематизації інформації за центрами відповідальності (центрами витрат), що дозволить менеджменту підприємства отримувати оперативну інформацію для прийняття обґрунтованих рішень. Запропоновано систему бюджетів витрат та внутрішньої управлінської звітності щодо витрат: бюджети та звіти виробничих центрів відповідальності (центрів витрат) основного та допоміжного виробництва й бюджети та звіти адміністративно-збутових центрів відповідальності (центрів витрат) для інформаційного забезпечення методико-організаційних засад управлінського обліку й внутрішнього контролю витрат підприємств із переробки сої. Визначено перелік суб’єктів управлінського обліку та внутрішнього контролю витрат за центрами відповідальності (центрами витрат) та їх повноваження. Рекомендовано запровадити концепцію “кіллінг-костинг” щодо вдосконалення системи управління витратами, яка передбачає спрямоване максимальне зменшення витрат у найкоротший термін без збитку для діяльності підприємства й перспектив його розвитку.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140743448","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-14
Олена Примаченко, М. В. Реслер, Д. А. Климович
В умовах необхідності посилення економічних відносин із міжнародними партнерами процес адаптації до діючого розвитку ринкової економіки, загальна фінансова глобалізація та безпосередня потреба в міжнародній інвестиційній взаємодії - все разом сприяє оновленню конфігурації вітчизняного фінансового ринку, а саме: удосконаленню всіх процесів господарських операцій із фінансовими інструментами, зокрема важливим є питання методологічних аспектів бухгалтерського обліку та податкового законодавства, а саме: співставлення запланованих величин до одержання фінансових результатів із фактичними показниками їх сум. Об’єктивно і правильно визначений методологічний аспект впливу фінансових інструментів на податкові різниці допомагає у прийнятті релевантних і обґрунтовано ефективних управлінських рішень, зокрема і що стосується розподілу та витрат фінансових ресурсів на податкові платежі. В статті висвітлено аспект впливу фінансових інструментів на податкові різниці, здійснено аналіз Додатку РІ до податкової звітності з податку на прибуток, адже саме в ньому здійснюється подання розшифрування і підсумування загальної величини різниць, які мають вплив на фінансовий результат. Доведено правомірність твердження – основою правильної методики облікового відображення операцій із фінансовими інструментами є визначення – яку саме бізнес-модель суб’єкт господарювання застосовує при обліку фінансових інструментів, опираючись як і на особливості своєї господарської діяльності, так і, власне, на своє професійне судження. Обираючи бізнес-модель за амортизованою вартістю, суб’єкт утримуватиме даний фінансовий інструмент для послідовного погашення, що так само може спричинити виникнення податкових різниць, проте в залежності від термінів погашення; обираючи бізнес-модель за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, очевидно, що суб’єкт утримуватиме фінансовий інструмент для/або погашення, або продажу, що відповідно в той же момент вплине на податкову звітність та спровокує виникнення податкових різниць; якщо ж суб’єкт господарювання застосує бізнес-модель обліку фінансових інструментів за справедливою вартістю через прибуток або збиток, то, абсолютно точно, дані процеси матимуть у процесі господарювання вплив на прибуток до оподаткування, що говорить про наявні податкові різниці.
{"title":"ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ІЗ ФІНАНСОВИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ: ВПЛИВ НА ПОДАТКОВІ РОЗРАХУНКИ","authors":"Олена Примаченко, М. В. Реслер, Д. А. Климович","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-14","url":null,"abstract":"В умовах необхідності посилення економічних відносин із міжнародними партнерами процес адаптації до діючого розвитку ринкової економіки, загальна фінансова глобалізація та безпосередня потреба в міжнародній інвестиційній взаємодії - все разом сприяє оновленню конфігурації вітчизняного фінансового ринку, а саме: удосконаленню всіх процесів господарських операцій із фінансовими інструментами, зокрема важливим є питання методологічних аспектів бухгалтерського обліку та податкового законодавства, а саме: співставлення запланованих величин до одержання фінансових результатів із фактичними показниками їх сум. Об’єктивно і правильно визначений методологічний аспект впливу фінансових інструментів на податкові різниці допомагає у прийнятті релевантних і обґрунтовано ефективних управлінських рішень, зокрема і що стосується розподілу та витрат фінансових ресурсів на податкові платежі. В статті висвітлено аспект впливу фінансових інструментів на податкові різниці, здійснено аналіз Додатку РІ до податкової звітності з податку на прибуток, адже саме в ньому здійснюється подання розшифрування і підсумування загальної величини різниць, які мають вплив на фінансовий результат. Доведено правомірність твердження – основою правильної методики облікового відображення операцій із фінансовими інструментами є визначення – яку саме бізнес-модель суб’єкт господарювання застосовує при обліку фінансових інструментів, опираючись як і на особливості своєї господарської діяльності, так і, власне, на своє професійне судження. Обираючи бізнес-модель за амортизованою вартістю, суб’єкт утримуватиме даний фінансовий інструмент для послідовного погашення, що так само може спричинити виникнення податкових різниць, проте в залежності від термінів погашення; обираючи бізнес-модель за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, очевидно, що суб’єкт утримуватиме фінансовий інструмент для/або погашення, або продажу, що відповідно в той же момент вплине на податкову звітність та спровокує виникнення податкових різниць; якщо ж суб’єкт господарювання застосує бізнес-модель обліку фінансових інструментів за справедливою вартістю через прибуток або збиток, то, абсолютно точно, дані процеси матимуть у процесі господарювання вплив на прибуток до оподаткування, що говорить про наявні податкові різниці.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"24 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140744131","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-09
І. Р. Чуй, Б. О. Павлюк
У статті характеризується система фінансування закладів освіти в Україні. Досліджено сучасний стан бюджетного фінансування освіти в Україні: виявлено зростання абсолютного обсягу ресурсів, спрямованих в освітню сферу, однак спостерігається скорочення відносного значення цього показника щодо ВВП та недотримання мінімального розміру бюджетного фінансування, встановленого законодавством. У складі бюджетних джерел фінансування освіти помітну роль відіграють кошти місцевих бюджетів, однак на тлі запровадження воєнного стану та режиму бюджетної економії у 2022 р. відбулося зменшення обсягу та скорочення їхнього рівня. У структурі видатків Зведеного бюджету на освіту найбільше коштів скеровується на фінансування загальної середньої, фахової передвищої та вищої освіти (разом 70,9%).Виявлено, що фінансування закладів освіти в Україні шляхом перерахування освітньої субвенції з державного бюджету передбачає мінімальне забезпечення поточних видатків установ (заробітної плати та нарахувань на неї); оновлення ж матеріально-технічної бази, підвищення кваліфікації педагогів покладено на місцеві бюджети. У 2022 р. припинено державне фінансування комунальних витрат вищих навчальних закладів, що, так само як і закупівля обладнання і книг, оновлення гуртожитків, фінансуються з доходів від надання платних послуг. Скорочення державного замовлення на здобувачів вищої освіти, оптимізація мережі навчальних закладів призвели до скорочення доступу громадян до отримання вищої освіти, передусім на навчання за рахунок державного бюджету. Визнано необхідність вирішення виявлених проблем, зокрема за рахунок фінансування саме здобуття особою вищої освіти, причому на користь ефективнішого витрачання бюджетних коштів та залучення приватного фінансування: фінансових ринків, пожертв і коштів зацікавлених осіб – бізнесу і домогосподарств (через надання державної цільової підтримки здобувачам освіти, грантів, пільгових кредитів, ваучерів та інших небюджетних інструментів, які слугуватимуть додатковими інвестиційними ресурсами як для навчальних закладів зокрема, так і розвитку освітньої галузі загалом).
{"title":"УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ЯК ПЕРЕДУМОВА УСПІШНОГО РЕФОРМУВАННЯ","authors":"І. Р. Чуй, Б. О. Павлюк","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-09","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-09","url":null,"abstract":"У статті характеризується система фінансування закладів освіти в Україні. Досліджено сучасний стан бюджетного фінансування освіти в Україні: виявлено зростання абсолютного обсягу ресурсів, спрямованих в освітню сферу, однак спостерігається скорочення відносного значення цього показника щодо ВВП та недотримання мінімального розміру бюджетного фінансування, встановленого законодавством. У складі бюджетних джерел фінансування освіти помітну роль відіграють кошти місцевих бюджетів, однак на тлі запровадження воєнного стану та режиму бюджетної економії у 2022 р. відбулося зменшення обсягу та скорочення їхнього рівня. У структурі видатків Зведеного бюджету на освіту найбільше коштів скеровується на фінансування загальної середньої, фахової передвищої та вищої освіти (разом 70,9%).Виявлено, що фінансування закладів освіти в Україні шляхом перерахування освітньої субвенції з державного бюджету передбачає мінімальне забезпечення поточних видатків установ (заробітної плати та нарахувань на неї); оновлення ж матеріально-технічної бази, підвищення кваліфікації педагогів покладено на місцеві бюджети. У 2022 р. припинено державне фінансування комунальних витрат вищих навчальних закладів, що, так само як і закупівля обладнання і книг, оновлення гуртожитків, фінансуються з доходів від надання платних послуг. Скорочення державного замовлення на здобувачів вищої освіти, оптимізація мережі навчальних закладів призвели до скорочення доступу громадян до отримання вищої освіти, передусім на навчання за рахунок державного бюджету. Визнано необхідність вирішення виявлених проблем, зокрема за рахунок фінансування саме здобуття особою вищої освіти, причому на користь ефективнішого витрачання бюджетних коштів та залучення приватного фінансування: фінансових ринків, пожертв і коштів зацікавлених осіб – бізнесу і домогосподарств (через надання державної цільової підтримки здобувачам освіти, грантів, пільгових кредитів, ваучерів та інших небюджетних інструментів, які слугуватимуть додатковими інвестиційними ресурсами як для навчальних закладів зокрема, так і розвитку освітньої галузі загалом).","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"16 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140742202","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-04
Н. М. Рущишин, О. Р. Пелех, Андрій Козак, Н. М. Криворучко
У статті окреслено значимість банківської системи і зазначено, що сучасна банківська система є одним з ключових елементів національної економіки. Банки, будучи фінансовими посередниками, обслуговують сферу грошових відносин, і від їх фінансової стабільності і ліквідності залежить макроекономічна рівновага фінансово-економічної сфери. Метою статті є дослідження сучасного стану банківської системи України та окреслення перспектив її розвитку в умовах сьогодення. У статті наведено основні функції фінансової системи, які виконує банківська система. Проведено аналіз сучасного стану банківської системи України та окреслено ризики, породжені військовим вторгненням для банківських установ порівняно з довоєнним періодом. Зокрема, виділено проблеми функціонування банківської системи України та акцентовано увагу на регуляторних заходах НБУ в умовах війни. Проаналізовано зміни у кількості банків в Україні за останні п’ять років та окреслено чинники впливу на їх динаміку. Досліджено тенденції змін діяльності банків, а саме: в динаміці загальних активів банків у розрізі груп за 2018-2022 роки, чистих активів банківського сектора за складовими. Здійснено оцінювання змін кредитного портфеля банків України в розрізі груп за досліджуваний період. Акцентовано увагу на динаміці структури зобов’язань банків за останні п’ять років та окремих їх складових, а саме: депозитів. Проаналізовано та здійснено оцінку рентабельності капіталу та активів банків України в розрізі груп за 2018-2022 роки. Наведено напрями підвищення стабільності банків у частині нарощення капіталу і зменшення проблемних кредитів. Акцентовано увагу на прискоренні темпів цифровізації в банківській сфері. Окреслено напрями подальшого розвитку банківської системи України в сучасних умовах, а дослідження змін стабільності та стійкості вітчизняної банківської системи під час війни стане перспективою подальших досліджень.
{"title":"СУЧАСНИЙ СТАН БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ","authors":"Н. М. Рущишин, О. Р. Пелех, Андрій Козак, Н. М. Криворучко","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-04","url":null,"abstract":"У статті окреслено значимість банківської системи і зазначено, що сучасна банківська система є одним з ключових елементів національної економіки. Банки, будучи фінансовими посередниками, обслуговують сферу грошових відносин, і від їх фінансової стабільності і ліквідності залежить макроекономічна рівновага фінансово-економічної сфери. Метою статті є дослідження сучасного стану банківської системи України та окреслення перспектив її розвитку в умовах сьогодення. У статті наведено основні функції фінансової системи, які виконує банківська система. Проведено аналіз сучасного стану банківської системи України та окреслено ризики, породжені військовим вторгненням для банківських установ порівняно з довоєнним періодом. Зокрема, виділено проблеми функціонування банківської системи України та акцентовано увагу на регуляторних заходах НБУ в умовах війни. Проаналізовано зміни у кількості банків в Україні за останні п’ять років та окреслено чинники впливу на їх динаміку. Досліджено тенденції змін діяльності банків, а саме: в динаміці загальних активів банків у розрізі груп за 2018-2022 роки, чистих активів банківського сектора за складовими. Здійснено оцінювання змін кредитного портфеля банків України в розрізі груп за досліджуваний період. Акцентовано увагу на динаміці структури зобов’язань банків за останні п’ять років та окремих їх складових, а саме: депозитів. Проаналізовано та здійснено оцінку рентабельності капіталу та активів банків України в розрізі груп за 2018-2022 роки. Наведено напрями підвищення стабільності банків у частині нарощення капіталу і зменшення проблемних кредитів. Акцентовано увагу на прискоренні темпів цифровізації в банківській сфері. Окреслено напрями подальшого розвитку банківської системи України в сучасних умовах, а дослідження змін стабільності та стійкості вітчизняної банківської системи під час війни стане перспективою подальших досліджень.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"24 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140744134","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-03
Р. Л. Лупак, Ольга Мульска, В. Я. Мульский
Розвиток країн-донорів людських ресурсів, їх економічна стійкість та потенціал поступу корелює зі стабільними надходженнями та циклічним характером міграційних трансфертів, особливо в умовах економічних потрясінь. Встановлено, що ринок міграційного капіталу в Україні знаходиться на стадії формування, темпи його розвитку залежать від ефективності імплементації спеціальних інструментів регулювання грошових переказів (моніторинг міграційних трансфертів, розвиток електронних роздрібних платіжних систем, зниження трансакційних витрат на здійснення грошових переказів, забезпечення широкого доступу мігрантів до фінансової системи, стимулювання ефективного використання міграційних трансфертів). Розроблено теоретико-концептуальну модель розвитку ринку міграційного капіталу, основними векторами поступу встановлено: (1) підвищення інвестиційної спроможності міграційного капіталу (забезпечення сприятливого бізнес-середовища, посилення і використання конкурентних переваг банківського сектора як фінансового посередника на ринку міграційного капіталу, спрямування частини міграційного капіталу у банківську систему); (2) забезпечення цільової спрямованості міграційних трансфертів у розвиток сектора малого та середнього підприємництва (розвиток цифрової і інноваційної інфраструктури, стимулювання трансферу передових технологій та ресурсного забезпечення підприємницького сектора в Україні, конвергенція соціально-економічного середовища України та основних країн-реципієнтів міграційного капіталу); (3) гарантування безпеки міграційних трансфертів (розвиток договірно-правової системи офіційного працевлаштування трудових мігрантів за кордоном, модернізація ринку міграційних послуг, забезпечення фінансового контролю за міграційними трансфертами); (4) підвищення рівня фінансової інклюзії (підвищення фінансової грамотності трудових мігрантів і членів їхніх сімей, розвиток фінансової освіти).
{"title":"МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ РИНКУ МІГРАЦІЙНОГО КАПІТАЛУ: ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД","authors":"Р. Л. Лупак, Ольга Мульска, В. Я. Мульский","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-03","url":null,"abstract":"Розвиток країн-донорів людських ресурсів, їх економічна стійкість та потенціал поступу корелює зі стабільними надходженнями та циклічним характером міграційних трансфертів, особливо в умовах економічних потрясінь. Встановлено, що ринок міграційного капіталу в Україні знаходиться на стадії формування, темпи його розвитку залежать від ефективності імплементації спеціальних інструментів регулювання грошових переказів (моніторинг міграційних трансфертів, розвиток електронних роздрібних платіжних систем, зниження трансакційних витрат на здійснення грошових переказів, забезпечення широкого доступу мігрантів до фінансової системи, стимулювання ефективного використання міграційних трансфертів). Розроблено теоретико-концептуальну модель розвитку ринку міграційного капіталу, основними векторами поступу встановлено: (1) підвищення інвестиційної спроможності міграційного капіталу (забезпечення сприятливого бізнес-середовища, посилення і використання конкурентних переваг банківського сектора як фінансового посередника на ринку міграційного капіталу, спрямування частини міграційного капіталу у банківську систему); (2) забезпечення цільової спрямованості міграційних трансфертів у розвиток сектора малого та середнього підприємництва (розвиток цифрової і інноваційної інфраструктури, стимулювання трансферу передових технологій та ресурсного забезпечення підприємницького сектора в Україні, конвергенція соціально-економічного середовища України та основних країн-реципієнтів міграційного капіталу); (3) гарантування безпеки міграційних трансфертів (розвиток договірно-правової системи офіційного працевлаштування трудових мігрантів за кордоном, модернізація ринку міграційних послуг, забезпечення фінансового контролю за міграційними трансфертами); (4) підвищення рівня фінансової інклюзії (підвищення фінансової грамотності трудових мігрантів і членів їхніх сімей, розвиток фінансової освіти).","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"7 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140743466","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-19
С. І. Головацька
Сталий розвиток належить до суспільної парадигми, у межах якої використання ресурсних можливостей спрямоване на задоволення людських потреб, з одночасним забезпеченням сталості природних систем та навколишнього середовища не лише для сучасного, а й для майбутніх поколінь. Реалізація елементів сталого розвитку дозволить забезпечити гармонізацію співіснування людини і природи та невід’ємність захисту навколишнього природного середовища під час розвитку суспільства. Підприємства з озеленення населених пунктів об’єднують три тісно пов’язані між собою галузі: зелене будівництво (створення нових зелених об’єктів, реконструкція і капітальний ремонт існуючих об’єктів); експлуатація (нагляд та утримання зелених насаджень, що є важливою частиною загальної системи благоустрою міста); виробництво (вирощування посадкового матеріалу для озеленення міст). Сучасні складні умови функціонування підприємств зумовлюють посилення уваги до пошуку оптимальних шляхів підтримання конкурентоспроможності продукції та позицій на ринку. Виробнича програма є інструментом реалізації стратегічних та операційних планів діяльності підприємства, що зумовлює необхідність ухвалення виважених рішень і розроблення оптимальних підходів до її формування. У статті класифіковано основні види суб’єктів господарювання з озеленення, охарактеризовано їх галузеві та організаційно-технологічні особливості діяльності й обгрунтовано необхідність їх урахування при побудові виробничої програми. Структуровано та охарактеризовано основні показники виробничої потужності за окремими видами підприємств із озеленення. Запропоновано механізм побудови виробничої програми підприємств із озеленення із урахуванням тривалості виробничого процесу, впливу зовнішнього середовища і сезонності виробництва, наявності природних біохімічних процесів тощо. Розкрито вимоги до системи управління якістю підприємств із озеленення та її основні показники.
{"title":"ОБЛІКОВО-УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПІДПРИЄМСТВ ІЗ ОЗЕЛЕНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ У СИСТЕМІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ","authors":"С. І. Головацька","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-19","url":null,"abstract":"Сталий розвиток належить до суспільної парадигми, у межах якої використання ресурсних можливостей спрямоване на задоволення людських потреб, з одночасним забезпеченням сталості природних систем та навколишнього середовища не лише для сучасного, а й для майбутніх поколінь. Реалізація елементів сталого розвитку дозволить забезпечити гармонізацію співіснування людини і природи та невід’ємність захисту навколишнього природного середовища під час розвитку суспільства. Підприємства з озеленення населених пунктів об’єднують три тісно пов’язані між собою галузі: зелене будівництво (створення нових зелених об’єктів, реконструкція і капітальний ремонт існуючих об’єктів); експлуатація (нагляд та утримання зелених насаджень, що є важливою частиною загальної системи благоустрою міста); виробництво (вирощування посадкового матеріалу для озеленення міст). Сучасні складні умови функціонування підприємств зумовлюють посилення уваги до пошуку оптимальних шляхів підтримання конкурентоспроможності продукції та позицій на ринку. Виробнича програма є інструментом реалізації стратегічних та операційних планів діяльності підприємства, що зумовлює необхідність ухвалення виважених рішень і розроблення оптимальних підходів до її формування. У статті класифіковано основні види суб’єктів господарювання з озеленення, охарактеризовано їх галузеві та організаційно-технологічні особливості діяльності й обгрунтовано необхідність їх урахування при побудові виробничої програми. Структуровано та охарактеризовано основні показники виробничої потужності за окремими видами підприємств із озеленення. Запропоновано механізм побудови виробничої програми підприємств із озеленення із урахуванням тривалості виробничого процесу, впливу зовнішнього середовища і сезонності виробництва, наявності природних біохімічних процесів тощо. Розкрито вимоги до системи управління якістю підприємств із озеленення та її основні показники.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"15 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140743294","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-11
Мар’яна Кобеля-Звір
У статті наголошено на тому, що першочергово інформація про відкриті грантові програми та конкурси представлена безпосередньо на сайтах грантодавців, тобто на платформах приватних, корпоративних, суспільних, урядових та міжнародних донорів. Продемонстровано ряд популярних платформ, де грантодавці дублюють свої оголошення про відкриті грантові програми та запрошують взяти участь у конкурсних відборах проектів. Здійснено огляд основних ресурсів, на яких розміщується інформація про діючі грантові програми та конкурси, а також класифіковано такі платформи й визначено їх основні переваги й недоліки. На основі аналізу інформаційних ресурсів у дослідженні визначено найуніверсальніші, найоптимальніші та найзручніші для пошуку актуальних грантових інструментів. Наголошено на тому, що в Україні досі немає на державному рівні розробленої єдиної платформи, на якій потенційні грантоотримувачі могли б оптимальним шляхом віднайти актуальний грант для своїх потреб. Зазначено, що активні пошукачі грантового фінансування з-поміж влади, бізнесу та громадськості часто послуговуються рядом міжнародних та національних ресурсів. У статті зроблено акцент на тому, що ці інформаційні джерела можна розподілити на: ресурси, на яких переважає інформація про гранти для громадського сектору; інформаційні майданчики, якими користуються представники бізнесу; веб-сайти, на яких публікується інформація про грантові можливості найбільших міжнародних програм. Проведене дослідження дало змогу проаналізувати та виокремити універсальні платформи, на яких щодня доповнюється інформація про актуальні грантові конкурси від міжнародних, національних та регіональних донорів. Зроблено висновок, що через свою достовірність, надійність, зручність та універсальність платформи Центру розвитку “ЧАС ЗМІН” та GrantStation є оптимальними варіантами для пошуку релевантних грантових можливостей для представників організацій громадянського суспільства, бізнесу, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
{"title":"АНАЛІЗ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ ДЛЯ ПОШУКУ ГРАНТІВ","authors":"Мар’яна Кобеля-Звір","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-11","url":null,"abstract":"У статті наголошено на тому, що першочергово інформація про відкриті грантові програми та конкурси представлена безпосередньо на сайтах грантодавців, тобто на платформах приватних, корпоративних, суспільних, урядових та міжнародних донорів. Продемонстровано ряд популярних платформ, де грантодавці дублюють свої оголошення про відкриті грантові програми та запрошують взяти участь у конкурсних відборах проектів. Здійснено огляд основних ресурсів, на яких розміщується інформація про діючі грантові програми та конкурси, а також класифіковано такі платформи й визначено їх основні переваги й недоліки. На основі аналізу інформаційних ресурсів у дослідженні визначено найуніверсальніші, найоптимальніші та найзручніші для пошуку актуальних грантових інструментів. Наголошено на тому, що в Україні досі немає на державному рівні розробленої єдиної платформи, на якій потенційні грантоотримувачі могли б оптимальним шляхом віднайти актуальний грант для своїх потреб. Зазначено, що активні пошукачі грантового фінансування з-поміж влади, бізнесу та громадськості часто послуговуються рядом міжнародних та національних ресурсів. У статті зроблено акцент на тому, що ці інформаційні джерела можна розподілити на: ресурси, на яких переважає інформація про гранти для громадського сектору; інформаційні майданчики, якими користуються представники бізнесу; веб-сайти, на яких публікується інформація про грантові можливості найбільших міжнародних програм. Проведене дослідження дало змогу проаналізувати та виокремити універсальні платформи, на яких щодня доповнюється інформація про актуальні грантові конкурси від міжнародних, національних та регіональних донорів. Зроблено висновок, що через свою достовірність, надійність, зручність та універсальність платформи Центру розвитку “ЧАС ЗМІН” та GrantStation є оптимальними варіантами для пошуку релевантних грантових можливостей для представників організацій громадянського суспільства, бізнесу, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"7 22","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140745890","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-13
Ю. Б. Миронов, Я. О. Барибіна
Туризм є однією з найбільш динамічних галузей світової економіки, яка постійно зростає та розвивається, незважаючи на періодичні глобальні загрози, такі як війни і пандемії. Глобалізація та діджиталізація у сфері туризму стимулюють попит на прості у використанні та дешеві процеси міжнародних трансакцій і платіжні системи. Останні технологічні розробки та нововведення суттєво вплинули на індустрію туризму, і одним із важливих компонентів цих змін стало впровадження нових технологій та нових методів оплати. Однією з таких технологій є блокчейн та розроблені на основі цієї технології криптовалюти. Слід зазначити, що за сучасних умов індустрія туризму майже не використовує можливості технології блокчейн і криптовалют, що обумовлює необхідність проведення відповідних досліджень та підтверджує актуальність теми статті. Метою дослідження є визначення ролі та перспектив використання технології блокчейн та криптовалют у туристичній галузі, зокрема в Україні. Визначено поняття блокчейну та технології блокчейн, охарактеризовано глобальний ринок криптовалют та місце України на цьому ринку, розглянуто переваги та можливості ширшого використання криптовалют в індустрії туризму за сучасних умов. Автором також демонструється важливість та потенціал криптовалют, а також блокчейн-технологій у галузі туризму, але разом із тим аналізуються ризики та обмеження використання криптовалют у туристичному бізнесі. Визначено перелік ключових завдань, які мають вирішити законодавчі інститути, уряди країн, фінансові регулятори й інші зацікавлені сторони для того, щоб розкрити весь потенціал криптовалют у туристичному бізнесі та підвищити ефективність, безпеку та зручність туристичних фінансових трансакцій. Визначено перспективи подальших наукових досліджень у даному напрямі.
{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БЛОКЧЕЙН-ТЕХНОЛОГІЙ ТА КРИПТОВАЛЮТ В ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ","authors":"Ю. Б. Миронов, Я. О. Барибіна","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-13","url":null,"abstract":"Туризм є однією з найбільш динамічних галузей світової економіки, яка постійно зростає та розвивається, незважаючи на періодичні глобальні загрози, такі як війни і пандемії. Глобалізація та діджиталізація у сфері туризму стимулюють попит на прості у використанні та дешеві процеси міжнародних трансакцій і платіжні системи. Останні технологічні розробки та нововведення суттєво вплинули на індустрію туризму, і одним із важливих компонентів цих змін стало впровадження нових технологій та нових методів оплати. Однією з таких технологій є блокчейн та розроблені на основі цієї технології криптовалюти. Слід зазначити, що за сучасних умов індустрія туризму майже не використовує можливості технології блокчейн і криптовалют, що обумовлює необхідність проведення відповідних досліджень та підтверджує актуальність теми статті. Метою дослідження є визначення ролі та перспектив використання технології блокчейн та криптовалют у туристичній галузі, зокрема в Україні. Визначено поняття блокчейну та технології блокчейн, охарактеризовано глобальний ринок криптовалют та місце України на цьому ринку, розглянуто переваги та можливості ширшого використання криптовалют в індустрії туризму за сучасних умов. Автором також демонструється важливість та потенціал криптовалют, а також блокчейн-технологій у галузі туризму, але разом із тим аналізуються ризики та обмеження використання криптовалют у туристичному бізнесі. Визначено перелік ключових завдань, які мають вирішити законодавчі інститути, уряди країн, фінансові регулятори й інші зацікавлені сторони для того, щоб розкрити весь потенціал криптовалют у туристичному бізнесі та підвищити ефективність, безпеку та зручність туристичних фінансових трансакцій. Визначено перспективи подальших наукових досліджень у даному напрямі.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"25 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140744121","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-02
О. І. Копилюк, О. М. Музичка, П. Р. Пелех, Є. І. Тацій
У статті представлено трактування поняття фінансової спроможності територіальних громад, запропоновано методичний підхід до оцінки фінансової спроможності територіальних громад на основі системи показників, які дозволяють визначити їх рейтинг. Метою статті є дослідження основних параметрів і показників фінансової спроможності територіальних громад Львівської області в умовах децентралізації та визначення їх рейтингу. Запропоновано розглядати фінансову спроможність територіальної громади як достатність її доходів для забезпечення поточних і перспективних витрат із урахуванням потенціалу розвитку або здатність до відновлення позитивних тенденцій, параметрів і фінансово-економічних показників для проблемних та депресивних територіальних громад. У ході дослідження розроблено методичний інструментарій оцінювання фінансової спроможності територіальних громад на основі восьми показників-індикаторів, а саме: динаміка доходів загального фонду (без трансфертів) у 2022 р. до 2021 р. за відповідний період, індекс податкоспроможності за доходами загального фонду без трансфертів за відповідний період, рівень дотаційності бюджетів, видатки на 1-го мешканця, власні надходження на 1-го мешканця, видатки розвитку на 1-го мешканця, частка видатків на утримання апарату управління до надходжень податків і зборів, частка видатків заробітної плати у загальному обсязі видатків ОТГ. Апробація даної методики дозволила провести рейтингування ОТГ Львівської області за рівнем фінансової спроможності: високим, середнім, низьким. Найвищий рівень фінансової спроможності у 2022 р. мали Солонківська ТГ, Львівська ТГ та Новояворівська ТГ, середній – Шегинівська ТГ, Бориславська ТГ, Радехівська ТГ, найнижчий рівень – Добросинсько-Магерівська ТГ, Журавненська ТГ, Стрілківська ТГ. Подальші дослідження у даному напрямі повинні спрямовуватися на розробку концептуальних напрямів забезпечення фінансової спроможності територіальних громад із урахуванням основних параметрів соціоекономічної системи, а також розробки засад оцінювання фінансової спроможності ОТГ із урахуванням транскордонного аспекту, впливу руху товарів, робіт, послуг, людей та капіталу.
{"title":"ФІНАНСОВА СПРОМОЖНІСТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ","authors":"О. І. Копилюк, О. М. Музичка, П. Р. Пелех, Є. І. Тацій","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-02","url":null,"abstract":"У статті представлено трактування поняття фінансової спроможності територіальних громад, запропоновано методичний підхід до оцінки фінансової спроможності територіальних громад на основі системи показників, які дозволяють визначити їх рейтинг. Метою статті є дослідження основних параметрів і показників фінансової спроможності територіальних громад Львівської області в умовах децентралізації та визначення їх рейтингу. Запропоновано розглядати фінансову спроможність територіальної громади як достатність її доходів для забезпечення поточних і перспективних витрат із урахуванням потенціалу розвитку або здатність до відновлення позитивних тенденцій, параметрів і фінансово-економічних показників для проблемних та депресивних територіальних громад. У ході дослідження розроблено методичний інструментарій оцінювання фінансової спроможності територіальних громад на основі восьми показників-індикаторів, а саме: динаміка доходів загального фонду (без трансфертів) у 2022 р. до 2021 р. за відповідний період, індекс податкоспроможності за доходами загального фонду без трансфертів за відповідний період, рівень дотаційності бюджетів, видатки на 1-го мешканця, власні надходження на 1-го мешканця, видатки розвитку на 1-го мешканця, частка видатків на утримання апарату управління до надходжень податків і зборів, частка видатків заробітної плати у загальному обсязі видатків ОТГ. Апробація даної методики дозволила провести рейтингування ОТГ Львівської області за рівнем фінансової спроможності: високим, середнім, низьким. Найвищий рівень фінансової спроможності у 2022 р. мали Солонківська ТГ, Львівська ТГ та Новояворівська ТГ, середній – Шегинівська ТГ, Бориславська ТГ, Радехівська ТГ, найнижчий рівень – Добросинсько-Магерівська ТГ, Журавненська ТГ, Стрілківська ТГ. Подальші дослідження у даному напрямі повинні спрямовуватися на розробку концептуальних напрямів забезпечення фінансової спроможності територіальних громад із урахуванням основних параметрів соціоекономічної системи, а також розробки засад оцінювання фінансової спроможності ОТГ із урахуванням транскордонного аспекту, впливу руху товарів, робіт, послуг, людей та капіталу.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"27 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140742884","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：