Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-17
Володимир Гринів
Із початком повномасштабної війни, розв’язаної РФ проти України, значна частина підприємств роздрібної торгівлі опинилися перед викликами, які неможливо подолати стандартними інструментами розвитку бізнесу. Існує низка системних ризиків, пов’язаних із війною та особливостями післявоєнної відбудови, які мають чіткий негативний вплив на можливості ефективної роботи галузі, що актуалізує необхідність концептуального окреслення інноваційного шляху відбудови вітчизняної роздрібної торгівлі для подолання викликів агресивного середовища. Основним завданням дослідження є концептуалізація системного інноваційного розвитку в середовищі вітчизняної роздрібної торгівлі як шляху подолання зовнішніх викликів. Доведено, що концепція післявоєнної відбудови роздрібної торгівлі потребує врахування виявлених під час війни особливостей функціонування підприємств галузі, а удосконалення торговельних практик доцільно здійснювати з використанням інноваційних підходів. Показано, що інновації дозволять торговельним підприємствам покращити конкурентні позиції та результативність діяльності, оптимізувати взаємодію з покупцями та стейкхолдерами, збільшити капіталізацію. Найбільш перспективними напрямками інноваційного відновлення роздрібної торгівлі визначено наскрізну цифровізацію торговельних технологічних процесів і впровадження хмарних бізнес-операцій, удосконалення транспортно-складської логістики та ланцюгів постачання, впровадження моделі омніканальності, посилення іміджевої складової власних торгових марок та управління поведінкою споживачів. З’ясовано, що включення інноваційних проектів у плани відновлення роздрібної торгівлі матиме позитивні ефекти щодо осучаснення технологій продажу, оновлення способів комунікацій із покупцями при контактних і безконтактних операціях, просування нових товарів, що в сукупності сприятиме кращому задоволенню потреб споживачів і сприятиме стабілізації торговельного бізнесу в умовах війни та післявоєнної відбудови. Напрямок подальших досліджень має забезпечити розробку механізмів ефективної інноваційно-інвестиційної підтримки розвитку роздрібної торгівлі в умовах агресивного швидкоплинного середовища.
{"title":"КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ В УМОВАХ ШВИДКОПЛИННОГО СЕРЕДОВИЩА","authors":"Володимир Гринів","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-17","url":null,"abstract":"Із початком повномасштабної війни, розв’язаної РФ проти України, значна частина підприємств роздрібної торгівлі опинилися перед викликами, які неможливо подолати стандартними інструментами розвитку бізнесу. Існує низка системних ризиків, пов’язаних із війною та особливостями післявоєнної відбудови, які мають чіткий негативний вплив на можливості ефективної роботи галузі, що актуалізує необхідність концептуального окреслення інноваційного шляху відбудови вітчизняної роздрібної торгівлі для подолання викликів агресивного середовища. Основним завданням дослідження є концептуалізація системного інноваційного розвитку в середовищі вітчизняної роздрібної торгівлі як шляху подолання зовнішніх викликів. Доведено, що концепція післявоєнної відбудови роздрібної торгівлі потребує врахування виявлених під час війни особливостей функціонування підприємств галузі, а удосконалення торговельних практик доцільно здійснювати з використанням інноваційних підходів. Показано, що інновації дозволять торговельним підприємствам покращити конкурентні позиції та результативність діяльності, оптимізувати взаємодію з покупцями та стейкхолдерами, збільшити капіталізацію. Найбільш перспективними напрямками інноваційного відновлення роздрібної торгівлі визначено наскрізну цифровізацію торговельних технологічних процесів і впровадження хмарних бізнес-операцій, удосконалення транспортно-складської логістики та ланцюгів постачання, впровадження моделі омніканальності, посилення іміджевої складової власних торгових марок та управління поведінкою споживачів. З’ясовано, що включення інноваційних проектів у плани відновлення роздрібної торгівлі матиме позитивні ефекти щодо осучаснення технологій продажу, оновлення способів комунікацій із покупцями при контактних і безконтактних операціях, просування нових товарів, що в сукупності сприятиме кращому задоволенню потреб споживачів і сприятиме стабілізації торговельного бізнесу в умовах війни та післявоєнної відбудови. Напрямок подальших досліджень має забезпечити розробку механізмів ефективної інноваційно-інвестиційної підтримки розвитку роздрібної торгівлі в умовах агресивного швидкоплинного середовища.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117215129","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-03
В. М. Сороківський, О. С. Воронко, О. Ю. Бурдик
Визначено актуальність комплексного розгляду прогнозування показників діяльності авто-транспортного підприємства, з урахуванням різноманітних факторів, що впливають на його рентабельність. Встановлено важливість управління якістю витрат підприємства, оскільки його вартісні дані характеризують фінансовий стан суб’єктів господарювання та формують загальну інформаційно-аналітичну основу для показників ефективності фінансово-господарської діяльності автотранспортних підприємств. Узагальнено позиції різних науковців щодо системного підходу до визначення вартості суб’єкта бізнесу та надання інформації про ці показники зовнішнім і внутрішнім користувачам, оскільки в деяких випадках вартість суб’єкта бізнесу ототожнюється з його вартістю, оцінюючи його діяльність з метою майбутніх продажів чи інвестицій. Аналіз фінансового стану підприємства вважається основою для визначення його вартості, оскільки він чітко розкриває всі ризики та перспективи діяльності. Актуальним завданням даної праці є удосконалення методики визначення ринкової вартості суб’єкта бізнесу як на основі використання значень точкових прогнозів для чистого фінансового результату (збитку) та вартості чистих активів, так і на основі використання значень довірчих меж для точкових прогнозів у інтервальному оцінюванні. Зазначено, що використання значень точкових прогнозів не позбавлене недоліків, оскільки за рахунок стохастичної невизначеності немає змоги оцінити міру точності знайдених прогнозних значень, що впливатиме і на точність значень ринкової вартості суб’єкта бізнесу. Запропоновано при обчисленні ринкової вартості поряд із значеннями точкових прогнозів використовувати і значення меж довірчих інтервалів для чистого фінансового результату та вартості чистих активів. Зауважено, що подальші дослідження слід присвятити вивченню залежностей між величиною чистого фінансового результату, величиною вартості чистих активів та залежності вартості підприємства від величини чистого фінансового результату та величини чистих активів підприємства.
{"title":"ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА","authors":"В. М. Сороківський, О. С. Воронко, О. Ю. Бурдик","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-03","url":null,"abstract":"Визначено актуальність комплексного розгляду прогнозування показників діяльності авто-транспортного підприємства, з урахуванням різноманітних факторів, що впливають на його рентабельність. Встановлено важливість управління якістю витрат підприємства, оскільки його вартісні дані характеризують фінансовий стан суб’єктів господарювання та формують загальну інформаційно-аналітичну основу для показників ефективності фінансово-господарської діяльності автотранспортних підприємств. Узагальнено позиції різних науковців щодо системного підходу до визначення вартості суб’єкта бізнесу та надання інформації про ці показники зовнішнім і внутрішнім користувачам, оскільки в деяких випадках вартість суб’єкта бізнесу ототожнюється з його вартістю, оцінюючи його діяльність з метою майбутніх продажів чи інвестицій. Аналіз фінансового стану підприємства вважається основою для визначення його вартості, оскільки він чітко розкриває всі ризики та перспективи діяльності. Актуальним завданням даної праці є удосконалення методики визначення ринкової вартості суб’єкта бізнесу як на основі використання значень точкових прогнозів для чистого фінансового результату (збитку) та вартості чистих активів, так і на основі використання значень довірчих меж для точкових прогнозів у інтервальному оцінюванні. Зазначено, що використання значень точкових прогнозів не позбавлене недоліків, оскільки за рахунок стохастичної невизначеності немає змоги оцінити міру точності знайдених прогнозних значень, що впливатиме і на точність значень ринкової вартості суб’єкта бізнесу. Запропоновано при обчисленні ринкової вартості поряд із значеннями точкових прогнозів використовувати і значення меж довірчих інтервалів для чистого фінансового результату та вартості чистих активів. Зауважено, що подальші дослідження слід присвятити вивченню залежностей між величиною чистого фінансового результату, величиною вартості чистих активів та залежності вартості підприємства від величини чистого фінансового результату та величини чистих активів підприємства.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"78 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121591782","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-01
Куцик П. О., Р. В. Щупаківський
У статті виділено провідні цільові орієнтири та принципи за функціонально-структурними характеристиками забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. Наголошено, що достатньо якісними й фаховими є існуючі методики складання рейтингів міжнародної конкурентоспроможності. Перелічено переваги багатомірного статистичного аналізу та економіко-математичного моделювання конкурентоспроможності національної економіки. Зроблено висновок, що у формуванні методології дослідження конкурентоспроможності національного господарства вагомим аспектом слугує тип устрою, який сформувався в тій чи іншій країні. До критеріальних ознак конкурентоспроможності національного господарства віднесено аспекти збалансованості та паритету інтересів у питаннях імпортозаміщення і реалізації експортного потенціалу. Надано просторово-структурні характеристики процедур аналізування конкурентоспроможності національної економіки. В підсумку узагальнення низки досліджень конкурентоспроможності національної економіки виділено комбінацію кроків її аналізування. Зроблено акцент на обґрунтуванні концепцій результативності торговельної та виробничої діяльності країни при аналізуванні її конкурентоспроможності. Обґрунтовано наукові положення, згідно з якими в основу аналізування конкурентоспроможності національної економіки закладається так званий концепт спроможності країни залучати ключові фактори виробництва. Запропоновано не відкидати й прихильників концепції постійного інноваційно-технологічного розвитку в дослідженні конкурентоспроможності національного господарства. Встановлено, що методологічне підґрунтя в значній мірі визначає сукупність та послідовність використання найбільш адекватних методичних підходів до аналізування конкурентоспроможності національних економік. Наголошено, що за будь-якого методичного підходу важливо визначитися з сукупністю індикаторів та/чи показників, які будуть при цьому аналізуватися.
{"title":"КОНЦЕПЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ АНАЛІЗУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ","authors":"Куцик П. О., Р. В. Щупаківський","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-01","url":null,"abstract":"У статті виділено провідні цільові орієнтири та принципи за функціонально-структурними характеристиками забезпечення конкурентоспроможності національної економіки. Наголошено, що достатньо якісними й фаховими є існуючі методики складання рейтингів міжнародної конкурентоспроможності. Перелічено переваги багатомірного статистичного аналізу та економіко-математичного моделювання конкурентоспроможності національної економіки. Зроблено висновок, що у формуванні методології дослідження конкурентоспроможності національного господарства вагомим аспектом слугує тип устрою, який сформувався в тій чи іншій країні. До критеріальних ознак конкурентоспроможності національного господарства віднесено аспекти збалансованості та паритету інтересів у питаннях імпортозаміщення і реалізації експортного потенціалу. Надано просторово-структурні характеристики процедур аналізування конкурентоспроможності національної економіки. В підсумку узагальнення низки досліджень конкурентоспроможності національної економіки виділено комбінацію кроків її аналізування. Зроблено акцент на обґрунтуванні концепцій результативності торговельної та виробничої діяльності країни при аналізуванні її конкурентоспроможності. Обґрунтовано наукові положення, згідно з якими в основу аналізування конкурентоспроможності національної економіки закладається так званий концепт спроможності країни залучати ключові фактори виробництва. Запропоновано не відкидати й прихильників концепції постійного інноваційно-технологічного розвитку в дослідженні конкурентоспроможності національного господарства. Встановлено, що методологічне підґрунтя в значній мірі визначає сукупність та послідовність використання найбільш адекватних методичних підходів до аналізування конкурентоспроможності національних економік. Наголошено, що за будь-якого методичного підходу важливо визначитися з сукупністю індикаторів та/чи показників, які будуть при цьому аналізуватися.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"54 15","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"113935821","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-09
О. І. Скаско, В. І. Галій
Проаналізовано значення громадського контролю для ефективної взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони з інститутами громадянського суспільства, розуміння важливості громадського контролю як складової демократичного цивільного контролю в сучасних умовах. Результатом взаємодії громадськості і сектору безпеки й оборони є підвищення якості і спроможності силових структур щодо виконання своїх завдань та підвищення довіри суспільства до сектору безпеки й оборони. Розкрито основні складові громадського контролю гуманітарної допомоги в умовах повномасштабної війни Російської Федерації (далі - РФ) проти України, обґрунтовано значення ефективного використання гуманітарної допомоги для перемоги Збройних Сил України у війні з РФ, оскільки ефективна взаємодія між сектором безпеки та оборони і громадськістю має наступні позитивні сторони для сектору безпеки: створення механізму незалежного моніторингу щодо забезпечення військових потреб; підвищення соціального захисту військовослужбовців; запобігання корупції; популяризація позитивних практик і дій військового керівництва. Розкрито основні завдання, які постають перед суб’єктами громадського контролю, серед яких виокремлено наступні: контроль за дотриманням чинного законодавства; контроль обґрунтованості та відповідності чинному законодавству управлінських рішень; контроль дотримання заборон і обмежень, визначених законодавством; контроль належного використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів. Досліджено законодавчо-нормативне регулювання ввезення гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, декларування, митне оформлення зазначених товарів та процедуру ввезення волонтерськими організаціями для потреб збройних сил. Виокремлено окремі проблеми використання гуманітарної допомоги громадськими організаціями, зловживання ними при ввезенні і цільовому використанні.
{"title":"ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ У СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ","authors":"О. І. Скаско, В. І. Галій","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-09","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-09","url":null,"abstract":"Проаналізовано значення громадського контролю для ефективної взаємодії суб’єктів сектору безпеки й оборони з інститутами громадянського суспільства, розуміння важливості громадського контролю як складової демократичного цивільного контролю в сучасних умовах. Результатом взаємодії громадськості і сектору безпеки й оборони є підвищення якості і спроможності силових структур щодо виконання своїх завдань та підвищення довіри суспільства до сектору безпеки й оборони. Розкрито основні складові громадського контролю гуманітарної допомоги в умовах повномасштабної війни Російської Федерації (далі - РФ) проти України, обґрунтовано значення ефективного використання гуманітарної допомоги для перемоги Збройних Сил України у війні з РФ, оскільки ефективна взаємодія між сектором безпеки та оборони і громадськістю має наступні позитивні сторони для сектору безпеки: створення механізму незалежного моніторингу щодо забезпечення військових потреб; підвищення соціального захисту військовослужбовців; запобігання корупції; популяризація позитивних практик і дій військового керівництва. Розкрито основні завдання, які постають перед суб’єктами громадського контролю, серед яких виокремлено наступні: контроль за дотриманням чинного законодавства; контроль обґрунтованості та відповідності чинному законодавству управлінських рішень; контроль дотримання заборон і обмежень, визначених законодавством; контроль належного використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів. Досліджено законодавчо-нормативне регулювання ввезення гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, декларування, митне оформлення зазначених товарів та процедуру ввезення волонтерськими організаціями для потреб збройних сил. Виокремлено окремі проблеми використання гуманітарної допомоги громадськими організаціями, зловживання ними при ввезенні і цільовому використанні.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122047042","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-16
О. В. Павлій
Стаття присвячена питанням управління змінами на підприємстві. Зміни супроводжують кожне підприємство незалежно від бажання його самого, питання лише в тому, чи зміни керують обставинами чи сама компанія. Ефективне управління цими змінами може стати визначальним фактором успіху для організацій та індивідуальних підрозділів. Крім того, управління змінами може допомогти: сформувати команду висококваліфікованих та талановитих спеціалістів, переформатувати гібридний спосіб праці, більш ефективно здійснювати найм працівників, збільшити фінансовий результат та оптимізувати витрати. У статті розглянуто генезис поняття «зміни підприємства». На основі узагальненого досвіду науковців, аналізу наданих визначень, запропоновано власне авторське бачення терміну. Визначено науковців та їх підходи до розкриття сутності терміну «зміни». На основі узагальнення та аналізу генезису терміну «Зміни підприємства» надано власне тлумачення даного визначення. Досліджено основні зміни, з якими зіштовхуються сучасні компанії та визначено основні напрями адаптації їх динамічного зовнішнього середовища. Розглянуто практичні кейси управління змінами найбільш успішних мультинаціональних компаній світу. Виокремлено основні стратегії та алгоритми управління змінами та процес адаптації працівників до динамічного зовнішнього та внутрішнього середовища. Розглянуто досвід успішних компаній зниження рівня опору змінам у працівників. Зроблено висновки про те, що об’єднує компанії, які мають успішну стратегію управління змінами. Розглянуто перспективу імплементації цього досвіду у формування стратегій розвитку вітчизняних компаній у повоєнний період. Для українських компаній, які вже другий рік працюють в умовах невизначеності, досвід управління змінами найуспішніших компаній світу є досить актуальним для формування стратегії повоєнного відновлення.
{"title":"ЗМІНИ ПІДПРИЄМСТВА: ГЕНЕЗИС ПОНЯТТЯ ТА НАПРЯМИ АДАПТАЦІЇ ДО НИХ СУЧАСНИХ КОМПАНІЙ","authors":"О. В. Павлій","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-16","url":null,"abstract":"Стаття присвячена питанням управління змінами на підприємстві. Зміни супроводжують кожне підприємство незалежно від бажання його самого, питання лише в тому, чи зміни керують обставинами чи сама компанія. Ефективне управління цими змінами може стати визначальним фактором успіху для організацій та індивідуальних підрозділів. Крім того, управління змінами може допомогти: сформувати команду висококваліфікованих та талановитих спеціалістів, переформатувати гібридний спосіб праці, більш ефективно здійснювати найм працівників, збільшити фінансовий результат та оптимізувати витрати. У статті розглянуто генезис поняття «зміни підприємства». На основі узагальненого досвіду науковців, аналізу наданих визначень, запропоновано власне авторське бачення терміну. Визначено науковців та їх підходи до розкриття сутності терміну «зміни». На основі узагальнення та аналізу генезису терміну «Зміни підприємства» надано власне тлумачення даного визначення. Досліджено основні зміни, з якими зіштовхуються сучасні компанії та визначено основні напрями адаптації їх динамічного зовнішнього середовища. Розглянуто практичні кейси управління змінами найбільш успішних мультинаціональних компаній світу. Виокремлено основні стратегії та алгоритми управління змінами та процес адаптації працівників до динамічного зовнішнього та внутрішнього середовища. Розглянуто досвід успішних компаній зниження рівня опору змінам у працівників. Зроблено висновки про те, що об’єднує компанії, які мають успішну стратегію управління змінами. Розглянуто перспективу імплементації цього досвіду у формування стратегій розвитку вітчизняних компаній у повоєнний період. Для українських компаній, які вже другий рік працюють в умовах невизначеності, досвід управління змінами найуспішніших компаній світу є досить актуальним для формування стратегії повоєнного відновлення.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121095740","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-02
Sylwia Nycz-Wojtan
У статті розглянуто процес інтеграції корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у діяльність українських підприємств в умовах війни. Зазначено, що обраною тематикою займалися багато вітчизняних та іноземних науковців упродовж багатьох років, а також свою зацікавленість у проведенні досліджень демонструють різні бізнес-структури в інтернет-середовищі шляхом представлення аналітичних звітів та розроблення відповідних рекомендацій з точки зору практиків. Встановлено, що однією з найбільш поширених проблем уповільненої інтеграції КСВ у діяльність вітчизняних підприємств є недостатнє розуміння процесу його організації керівниками в умовах війни, обмеженість доступу до інформації щодо залучення КСВ у власні стратегічні плани. У дослідженні запропоновано схему, яка сприяє реалізації КСВ-програм на всіх щаблях управлінської структури підприємства та які для цього потрібно використати інструменти. Також запропоновано застосовувати механізм інтеграції КСВ, який сприятиме посиленню власного конкурентного становища та його стійкому розвитку за рахунок розуміння ключових засад провадження КСВ-програм, створення відповідних бізнес-процесів, які популяризуватимуть їх діяльність у суспільстві, особливо в умовах війни. Зазначено, що перспективними напрямами розвитку, за результатами провадження КСВ, можна вважати: виробничі, інформаційні та логістичні процеси; трудовий потенціал; збутову діяльність; зростання якісних параметрів продукції; зростання фінансових потоків та інвестиційної привабливості. За умови дотримання принципів комплексного підходу та системності можна очікувати підвищення ефективності та стійкості, а також підвищення конкурентоспроможності підприємства, зростання авторитету та рівня ділової репутації. Реалізуючи КСВ-ініціативи, підприємство не лише робить внесок у власне майбутнє, але й вирішує локальні та глобальні проблеми суспільства.
{"title":"ІНТЕГРАЦІЯ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ДІЯЛЬНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Sylwia Nycz-Wojtan","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-02","url":null,"abstract":"У статті розглянуто процес інтеграції корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у діяльність українських підприємств в умовах війни. Зазначено, що обраною тематикою займалися багато вітчизняних та іноземних науковців упродовж багатьох років, а також свою зацікавленість у проведенні досліджень демонструють різні бізнес-структури в інтернет-середовищі шляхом представлення аналітичних звітів та розроблення відповідних рекомендацій з точки зору практиків. Встановлено, що однією з найбільш поширених проблем уповільненої інтеграції КСВ у діяльність вітчизняних підприємств є недостатнє розуміння процесу його організації керівниками в умовах війни, обмеженість доступу до інформації щодо залучення КСВ у власні стратегічні плани. У дослідженні запропоновано схему, яка сприяє реалізації КСВ-програм на всіх щаблях управлінської структури підприємства та які для цього потрібно використати інструменти. Також запропоновано застосовувати механізм інтеграції КСВ, який сприятиме посиленню власного конкурентного становища та його стійкому розвитку за рахунок розуміння ключових засад провадження КСВ-програм, створення відповідних бізнес-процесів, які популяризуватимуть їх діяльність у суспільстві, особливо в умовах війни. Зазначено, що перспективними напрямами розвитку, за результатами провадження КСВ, можна вважати: виробничі, інформаційні та логістичні процеси; трудовий потенціал; збутову діяльність; зростання якісних параметрів продукції; зростання фінансових потоків та інвестиційної привабливості. За умови дотримання принципів комплексного підходу та системності можна очікувати підвищення ефективності та стійкості, а також підвищення конкурентоспроможності підприємства, зростання авторитету та рівня ділової репутації. Реалізуючи КСВ-ініціативи, підприємство не лише робить внесок у власне майбутнє, але й вирішує локальні та глобальні проблеми суспільства.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"342 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132048595","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-15
М. І. Миронова
Розвиток наукової думки, впровадження цифрових технологій та штучного інтелекту призвели до кардинальних змін економічних відносин. На наших очах виникає новий тип економіки – цифрова економіка. Це визначається прискоренням та інтенсифікацією процесів цифровізації, що триває вже понад два десятиліття, тобто зростаючим використанням цифрових технологій підприємствами, державними установами та неурядовими організаціями, працівниками, споживачами та громадянами. Цифрова економіка базується на Інтернет-економіці, але суттєво від неї відрізняється. Нові технології, такі як штучний інтелект, хмарні сервіси, Інтернет речей, блокчейн, прискорюють процес датафікації, тобто створення цифрових представлень об’єктів реального світу, активізують роботу в мережі та сприяють персоналізації. Специфіка цифрової економіки визначається нематеріальним потоком даних та інформації, безпрецедентною інтеграцією даних, “стиранням” кордонів між країнами, прогресивною автоматизацією фізичної та розумової праці за умов зростання гнучкості та автономності машин і процесів завдяки використанню штучного інтелекту. Процеси оцифровування, колись обмежуючись вибраними секторами, деякими установами та компаніями, певними департаментами державної адміністрації, доступними лише для певних підрозділів, – тепер стають звичайними та глобальними. У результаті змінюється спосіб виробництва та споживання, організація ринку під впливом нових бізнес-моделей, характер праці та трудових відносин, основні функції держави та спосіб їх реалізації. Відбуваються значні зміни також на глобальному рівні. Суспільство, економіка та політика переживають цифрову трансформацію. Становлення цифрової економіки – це пріоритетний напрямок державної політики більшості економічно розвинених країн, а також і України. Постпандемічне переведення великої кількості співробітників по всьому світу на віддалений режим роботи і підвищення у зв’язку з цим рівня цифровізації життя суспільства роблять тему наукового дослідження ще більш актуальною. Автором узагальнено та розвинено теоретичні основи розвитку феномену “цифрова економіка”, на основі проведеного аналізу понятійно-категоріального апарату здійснено уточнення низки термінів, узагальнено досвід розвитку цифрової економіки за кордоном та в Україні, проведено SWOT-аналіз цифровізації економіки України, позначено гострі дискусійні проблеми формування глобального цифрового розриву суспільства. У ході дослідження зроблено висновок, що прийняття національних цифрових стратегій є базисом для розвитку цифрової економіки та інформаційного суспільства в цілому.
{"title":"РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ: ГЛОБАЛЬНІ ТРЕНДИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ","authors":"М. І. Миронова","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-15","url":null,"abstract":"Розвиток наукової думки, впровадження цифрових технологій та штучного інтелекту призвели до кардинальних змін економічних відносин. На наших очах виникає новий тип економіки – цифрова економіка. Це визначається прискоренням та інтенсифікацією процесів цифровізації, що триває вже понад два десятиліття, тобто зростаючим використанням цифрових технологій підприємствами, державними установами та неурядовими організаціями, працівниками, споживачами та громадянами. Цифрова економіка базується на Інтернет-економіці, але суттєво від неї відрізняється. Нові технології, такі як штучний інтелект, хмарні сервіси, Інтернет речей, блокчейн, прискорюють процес датафікації, тобто створення цифрових представлень об’єктів реального світу, активізують роботу в мережі та сприяють персоналізації. Специфіка цифрової економіки визначається нематеріальним потоком даних та інформації, безпрецедентною інтеграцією даних, “стиранням” кордонів між країнами, прогресивною автоматизацією фізичної та розумової праці за умов зростання гнучкості та автономності машин і процесів завдяки використанню штучного інтелекту. Процеси оцифровування, колись обмежуючись вибраними секторами, деякими установами та компаніями, певними департаментами державної адміністрації, доступними лише для певних підрозділів, – тепер стають звичайними та глобальними. У результаті змінюється спосіб виробництва та споживання, організація ринку під впливом нових бізнес-моделей, характер праці та трудових відносин, основні функції держави та спосіб їх реалізації. Відбуваються значні зміни також на глобальному рівні. Суспільство, економіка та політика переживають цифрову трансформацію. Становлення цифрової економіки – це пріоритетний напрямок державної політики більшості економічно розвинених країн, а також і України. Постпандемічне переведення великої кількості співробітників по всьому світу на віддалений режим роботи і підвищення у зв’язку з цим рівня цифровізації життя суспільства роблять тему наукового дослідження ще більш актуальною. Автором узагальнено та розвинено теоретичні основи розвитку феномену “цифрова економіка”, на основі проведеного аналізу понятійно-категоріального апарату здійснено уточнення низки термінів, узагальнено досвід розвитку цифрової економіки за кордоном та в Україні, проведено SWOT-аналіз цифровізації економіки України, позначено гострі дискусійні проблеми формування глобального цифрового розриву суспільства. У ході дослідження зроблено висновок, що прийняття національних цифрових стратегій є базисом для розвитку цифрової економіки та інформаційного суспільства в цілому.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"155 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134453912","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-12
Мар’яна Кобеля-Звір
Розглянуто основні грантові можливості для розвитку малого та середнього бізнесу в умовах війни в Україні. Окреслено основні переваги, що отримують представники бізнесу в умовах війни, використо-вуючи грантові інструменти та напрями їх застосування для свого розвитку: це можливість для запровадження інноваційних рішень у бізнес-процеси, розширення асортименту виробленої продукції або наданих послуг, відкриття власної справи з нуля або розвиток вже існуючого бізнесу, розбудови експортного потенціалу бізнесу, впровадження заходів для просування продукції. Наголошено, що, незважаючи на численні переваги від використання грантових, безповоротних ресурсів та наявність такого досвіду у великої кількості українських малих та середніх підприємств, переважна більшість представників бізнесу так і не користується цими альтернативними ресурсами. Визначено, що використання грантових ресурсів представниками малого та середнього бізнесу так і не відбувається як із причини нерозуміння останніми, які гранти є і на що їх можна залучати, так і з причини перестороги та труднощів, пов’язаних із процесом залучення грантових інструментів, які розглянуто з точки зору підприємців. Підсумовано, що залучення та використання представниками малого та середнього бізнесу грантових інструментів міжнародних та національних донорів в умовах війни є однією з найважливіших передумов розвитку бізнесу й зміцнення економіки України, а подолання труднощів можливе за умови якісної інформаційно-роз’яснювальної та просвітницької діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, фондів, грантових організацій і програм. Наголошено на важливості поєднання промоційної діяльності з навчальними заходами практичного спрямування для підвищення компетенцій підприємців із моніторингу інформаційного поля на предмет актуальних грантових ресурсів, адаптації потреби/проблеми бізнесу під пріоритети конкретного донора та розробки якісних аплікаційних заявок і бізнес-планів.
{"title":"ГРАНТОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ: ПЕРЕВАГИ ТА ТРУДНОЩІ","authors":"Мар’яна Кобеля-Звір","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-12","url":null,"abstract":"Розглянуто основні грантові можливості для розвитку малого та середнього бізнесу в умовах війни в Україні. Окреслено основні переваги, що отримують представники бізнесу в умовах війни, використо-вуючи грантові інструменти та напрями їх застосування для свого розвитку: це можливість для запровадження інноваційних рішень у бізнес-процеси, розширення асортименту виробленої продукції або наданих послуг, відкриття власної справи з нуля або розвиток вже існуючого бізнесу, розбудови експортного потенціалу бізнесу, впровадження заходів для просування продукції. Наголошено, що, незважаючи на численні переваги від використання грантових, безповоротних ресурсів та наявність такого досвіду у великої кількості українських малих та середніх підприємств, переважна більшість представників бізнесу так і не користується цими альтернативними ресурсами. Визначено, що використання грантових ресурсів представниками малого та середнього бізнесу так і не відбувається як із причини нерозуміння останніми, які гранти є і на що їх можна залучати, так і з причини перестороги та труднощів, пов’язаних із процесом залучення грантових інструментів, які розглянуто з точки зору підприємців. Підсумовано, що залучення та використання представниками малого та середнього бізнесу грантових інструментів міжнародних та національних донорів в умовах війни є однією з найважливіших передумов розвитку бізнесу й зміцнення економіки України, а подолання труднощів можливе за умови якісної інформаційно-роз’яснювальної та просвітницької діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, фондів, грантових організацій і програм. Наголошено на важливості поєднання промоційної діяльності з навчальними заходами практичного спрямування для підвищення компетенцій підприємців із моніторингу інформаційного поля на предмет актуальних грантових ресурсів, адаптації потреби/проблеми бізнесу під пріоритети конкретного донора та розробки якісних аплікаційних заявок і бізнес-планів.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115694884","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-11
Лариса Гевлич
Ключовою проблемою ефективного аудиту є визначення ризику. Незважаючи на важливість концепції ризику в аудиторському процесі, останнє десятиліття він досліджувався у напрямку удосконалення методів оцінки. Ігнорування ролі ризику, його розгляд виключно як аудиторської процедури заважають усвідомленню сутності аудиторської перевірки укладачами та користувачами звітності, знижують ефективність аудиту з боку аудиторської групи. Метою роботи є дослідження місця ризику в процесі аудиту з точки зору можливого виявлення напрямів його удосконалення. Використання в практиці аудиту ризик-орієнтовного підходу передбачає необхідність оцінки ризику системи внутрішнього контролю клієнта, у т.ч. на етапі надання згоди на аудит. Аудитор має додатково оцінити ризик використання вибірки та ризик впливу шахрайства. Оцінка ризику при формуванні думки передбачає оцінку відповідності звітності вимогам концептуальної основи, доречності, порівнюваності, зрозумілості, достовірності інформації, вибір форми думки. Доведено, що ризик є визначальною категорією в незалежному аудиті: основною концепцією, підходом, інструментом організації перевірки, аудиторською процедурою збору, оцінки доказів, формування думки. Процес аудиту може бути структурований за етапами оцінки ризику прийняття завдання, системи внутрішнього контролю, ефективності аудиторських процедур та аудиторської вибірки, суттєвих викривлень внаслідок шахрайства, формування аудиторської думки. Запропоновані напрями дослідження аудитором бізнесу клієнта, обставини ризиків суттєвого викривлення, дії аудитора при роботі з вибіркою, оцінка ризику на стадії формування думки знижують трудомісткість аудиту. Розуміння місця ризику в перевірці поліпшує сприйняття аудиторського процесу користувачами звіту. Розроблені алгоритми дій аудитора при ідентифікації ризиків шахрайства та оцінки системи внутрішнього контролю можуть бути застосовані для оптимізації контрольної підсистеми клієнта. Напрямом подальших досліджень буде оцінка впливу на аудиторський ризик сучасних діджитал-технологій.
{"title":"МІСЦЕ РИЗИКУ В ПРОЦЕСІ НЕЗАЛЕЖНОГО АУДИТУ","authors":"Лариса Гевлич","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-11","url":null,"abstract":"Ключовою проблемою ефективного аудиту є визначення ризику. Незважаючи на важливість концепції ризику в аудиторському процесі, останнє десятиліття він досліджувався у напрямку удосконалення методів оцінки. Ігнорування ролі ризику, його розгляд виключно як аудиторської процедури заважають усвідомленню сутності аудиторської перевірки укладачами та користувачами звітності, знижують ефективність аудиту з боку аудиторської групи. Метою роботи є дослідження місця ризику в процесі аудиту з точки зору можливого виявлення напрямів його удосконалення. Використання в практиці аудиту ризик-орієнтовного підходу передбачає необхідність оцінки ризику системи внутрішнього контролю клієнта, у т.ч. на етапі надання згоди на аудит. Аудитор має додатково оцінити ризик використання вибірки та ризик впливу шахрайства. Оцінка ризику при формуванні думки передбачає оцінку відповідності звітності вимогам концептуальної основи, доречності, порівнюваності, зрозумілості, достовірності інформації, вибір форми думки. Доведено, що ризик є визначальною категорією в незалежному аудиті: основною концепцією, підходом, інструментом організації перевірки, аудиторською процедурою збору, оцінки доказів, формування думки. Процес аудиту може бути структурований за етапами оцінки ризику прийняття завдання, системи внутрішнього контролю, ефективності аудиторських процедур та аудиторської вибірки, суттєвих викривлень внаслідок шахрайства, формування аудиторської думки. Запропоновані напрями дослідження аудитором бізнесу клієнта, обставини ризиків суттєвого викривлення, дії аудитора при роботі з вибіркою, оцінка ризику на стадії формування думки знижують трудомісткість аудиту. Розуміння місця ризику в перевірці поліпшує сприйняття аудиторського процесу користувачами звіту. Розроблені алгоритми дій аудитора при ідентифікації ризиків шахрайства та оцінки системи внутрішнього контролю можуть бути застосовані для оптимізації контрольної підсистеми клієнта. Напрямом подальших досліджень буде оцінка впливу на аудиторський ризик сучасних діджитал-технологій.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129030196","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-05
М. Б. Чижевська, Олександр Кудінов
У науковій статті розглянуті передумови виникнення світового стратегічного планування розвитку регіонів та формування цілей сталого розвитку в Європі та Україні. Проаналізовано результати реалізації першого етапу стратегії сталого розвитку “Україна–2020”. Визначено позитивні зміни фінансово-економічних показників у процесі великих реформ країни та зазначено фактори невдалої реалізації досягнення цілей сталого розвитку. Виокремлено цілі сталого розвитку, що мають статус вірогідного виконання, позитивної динаміки та ті, які майже не досяжні. За даними моніторингового звіту 2020 року визначено, що з поточною моделлю управління 4 із 17 поставлених цілей можна досягти. На основі статистичних даних досліджено та проаналізовано результати виконання місцевих бюджетів. Визначено, що з початку великих реформ в Україні з 2015 року частка місцевих бюджетів зросла з показників 22-25% до 30-45% в середньому, а рівень дотацій скоротився на 11%. Результати аналізу показників видатків зведеного бюджету дозволяють стверджувати про зростання фінансування освіти за рахунок місцевого бюджету, а у сфері охорони здоров’я навпаки активніше фінансування з державного бюджету. За допомогою економетричної моделі обгрунтовано фактори впливу на утворення загальнонаціональних місцевих бюджетів. Для дослідження взято найбільші статті надходжень, а саме: податкові та неподаткові надходження та статті витрат – освіта, охорона здоров’я, державне управління. Факторами слугували показники завдань із 17 цілей сталого розвитку. Визначено, які фактори мають найвищий показник кореляції, та взаємозалежні фактори. Аргументовано, що найвпливовішим фактором майже в усіх зазначених статтях надходжень і видатків місцевого бюджету є рівень номінальної заробітної плати, отже рівень життя населення відіграє вагому роль у розвитку регіонів та країни в цілому. Незважаючи на те, що після реформ в Україні відбулися певні позитивні зміни, не всі цілі сталого розвитку на сьогодні можливо досягти. Саме тому потребує вдосконалення модель стратегічного планування, що враховує ризики внутрішніх та зовнішніх загроз сьогодення.
{"title":"ЕКОНОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ","authors":"М. Б. Чижевська, Олександр Кудінов","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-05","url":null,"abstract":"У науковій статті розглянуті передумови виникнення світового стратегічного планування розвитку регіонів та формування цілей сталого розвитку в Європі та Україні. Проаналізовано результати реалізації першого етапу стратегії сталого розвитку “Україна–2020”. Визначено позитивні зміни фінансово-економічних показників у процесі великих реформ країни та зазначено фактори невдалої реалізації досягнення цілей сталого розвитку. Виокремлено цілі сталого розвитку, що мають статус вірогідного виконання, позитивної динаміки та ті, які майже не досяжні. За даними моніторингового звіту 2020 року визначено, що з поточною моделлю управління 4 із 17 поставлених цілей можна досягти. На основі статистичних даних досліджено та проаналізовано результати виконання місцевих бюджетів. Визначено, що з початку великих реформ в Україні з 2015 року частка місцевих бюджетів зросла з показників 22-25% до 30-45% в середньому, а рівень дотацій скоротився на 11%. Результати аналізу показників видатків зведеного бюджету дозволяють стверджувати про зростання фінансування освіти за рахунок місцевого бюджету, а у сфері охорони здоров’я навпаки активніше фінансування з державного бюджету. За допомогою економетричної моделі обгрунтовано фактори впливу на утворення загальнонаціональних місцевих бюджетів. Для дослідження взято найбільші статті надходжень, а саме: податкові та неподаткові надходження та статті витрат – освіта, охорона здоров’я, державне управління. Факторами слугували показники завдань із 17 цілей сталого розвитку. Визначено, які фактори мають найвищий показник кореляції, та взаємозалежні фактори. Аргументовано, що найвпливовішим фактором майже в усіх зазначених статтях надходжень і видатків місцевого бюджету є рівень номінальної заробітної плати, отже рівень життя населення відіграє вагому роль у розвитку регіонів та країни в цілому. Незважаючи на те, що після реформ в Україні відбулися певні позитивні зміни, не всі цілі сталого розвитку на сьогодні можливо досягти. Саме тому потребує вдосконалення модель стратегічного планування, що враховує ризики внутрішніх та зовнішніх загроз сьогодення.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132116861","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}