Pub Date : 2024-01-19DOI: 10.32782/2522-1205-2023-74-14
І. З. Саврас, Н. І. Фединець
У статті досліджуються актуальні питання інноваційної діяльності підприємств в умовах цифровізації суспільства, яка відбувається за участю впровадження нових цифрових технологій та інновацій, що дозволяють підвищувати конкурентоспроможність та ефективність бізнес-процесів, покращувати якість товарів та послуг, задовольняти зростаючі потреби та вимоги споживачів тощо. Метою написання статті є дослідження основних проблем та перспектив впровадження інновацій в умовах цифровізації, особливостей взаємодії цих процесів. У результаті дослідження було з’ясовано, що впровадження нових цифрових технологій є одним із шляхів підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств, їх гнучкості та адаптивності, оскільки використання цифрових інструментів прискорює прийняття оптимальних управлінських рішень, дозволяє в режимі реального часу реагувати на різноманітні ринкові зміни, більш повно відповідати мінливим очікуванням клієнтів, що, у свою чергу, створює нові конкурентні можливості для бізнесу. З’ясовано, що інноваційна діяльність є необхідною умовою успішної адаптації підприємства в умовах цифровізації до нових умов господарювання. Виявлено, що інноваційні процеси та цифрова трансформація є взаємопов’язаними та взаємодоповнюють один одного. З одного боку, цифрові зміни здійснюються за участю нових цифрових технологій, з іншого боку, цифровізація має значний вплив на інноваційну діяльність підприємств, надаючи їм цифровий інструментарій для інновацій. З’ясовано позитивні наслідки впливу цифровізації на інноваційну діяльність підприємства. Виділено основні перешкоди на шляху впровадження інновацій в умовах цифровізації та ризики, пов’язані з впровадженням цифрових технологій. Тому важливою є проблема узгодженості інновацій та управління ризиками, яка потребує виважених управлінських рішень у цьому напрямку. Розглянуто основні складові мінімізації ризиків впровадження нових цифрових інновацій. Зроблено висновок, що в умовах цифровізації використання системного підходу є необхідною умовою для прийняття ефективних управлінських рішень щодо інноваційного розвитку підприємства та подолання перешкод на шляху провадження цифрових інновацій. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз та оцінку ефективності впровадження нових цифрових технологій вітчизняними підприємствами та перспективних напрямків їх інноваційного розвитку.
{"title":"ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА: ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"І. З. Саврас, Н. І. Фединець","doi":"10.32782/2522-1205-2023-74-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-74-14","url":null,"abstract":"У статті досліджуються актуальні питання інноваційної діяльності підприємств в умовах цифровізації суспільства, яка відбувається за участю впровадження нових цифрових технологій та інновацій, що дозволяють підвищувати конкурентоспроможність та ефективність бізнес-процесів, покращувати якість товарів та послуг, задовольняти зростаючі потреби та вимоги споживачів тощо. Метою написання статті є дослідження основних проблем та перспектив впровадження інновацій в умовах цифровізації, особливостей взаємодії цих процесів. У результаті дослідження було з’ясовано, що впровадження нових цифрових технологій є одним із шляхів підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств, їх гнучкості та адаптивності, оскільки використання цифрових інструментів прискорює прийняття оптимальних управлінських рішень, дозволяє в режимі реального часу реагувати на різноманітні ринкові зміни, більш повно відповідати мінливим очікуванням клієнтів, що, у свою чергу, створює нові конкурентні можливості для бізнесу. З’ясовано, що інноваційна діяльність є необхідною умовою успішної адаптації підприємства в умовах цифровізації до нових умов господарювання. Виявлено, що інноваційні процеси та цифрова трансформація є взаємопов’язаними та взаємодоповнюють один одного. З одного боку, цифрові зміни здійснюються за участю нових цифрових технологій, з іншого боку, цифровізація має значний вплив на інноваційну діяльність підприємств, надаючи їм цифровий інструментарій для інновацій. З’ясовано позитивні наслідки впливу цифровізації на інноваційну діяльність підприємства. Виділено основні перешкоди на шляху впровадження інновацій в умовах цифровізації та ризики, пов’язані з впровадженням цифрових технологій. Тому важливою є проблема узгодженості інновацій та управління ризиками, яка потребує виважених управлінських рішень у цьому напрямку. Розглянуто основні складові мінімізації ризиків впровадження нових цифрових інновацій. Зроблено висновок, що в умовах цифровізації використання системного підходу є необхідною умовою для прийняття ефективних управлінських рішень щодо інноваційного розвитку підприємства та подолання перешкод на шляху провадження цифрових інновацій. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз та оцінку ефективності впровадження нових цифрових технологій вітчизняними підприємствами та перспективних напрямків їх інноваційного розвитку.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"77 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139612850","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-19DOI: 10.32782/2522-1205-2023-74-07
Ю. А. Біла
Стрімкий розвиток біоенергетики зумовлює необхідність у виділенні нових об’єктів обліку в діяльності аграрних підприємств, які займаються вирощуванням енергетичних культур та виробництвом біомаси. Комплексний підхід до формування обліково-аналітичного забезпечення біоенергетичної діяльності, починаючи від вирощування енергетичних культур, зумовить правильну організацію обліку на первинному етапі, що має вплив на собівартість біомаси та ціну біопалива для кінцевого споживача. Метою дослідження є створення методичних рекомендацій щодо обліку енергетичних культур у складі біоенергетичних активів аграрних підприємств. У ході дослідження застосовані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання економічних явищ і процесів. Аналіз, синтез та дедукцію використано для визначення прогалини у нормативно-правових актах та науковій літературі щодо наявності методики обліку біоенергетичних активів. Синтез та порівняння як спеціальні методи наукового пізнання були використані для обґрунтування необхідності виокремлення біоенергетичних активів зі складу біологічних. Для надання рекомендації щодо методики відображення витрат на вирощування багаторічних енергетичних культур до моменту досягнення ними зрілості використано аналіз та узагальнення. У статті обґрунтовано необхідність виокремлення біоенергетичних активів зі складу біологічних. Запропоновано удосконалити План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцію до його застосування у частині відображення біоенергетичних активів. Виділено ознаку, за якою можна відокремити довгострокові біоенергетичні активи від поточних. Надано рекомендації щодо методики відображення витрат на вирощування багаторічних енергетичних культур до моменту досягнення ними зрілості. Подальших досліджень потребує удосконалення обліку біомаси як вторинного біоенергетичного активу та вибір оптимального методу оцінки довгострокових та поточних біоенергетичних активів.
{"title":"УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ОБЛІКУ ВИРОЩУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР У СКЛАДІ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ АКТИВІВ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ","authors":"Ю. А. Біла","doi":"10.32782/2522-1205-2023-74-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-74-07","url":null,"abstract":"Стрімкий розвиток біоенергетики зумовлює необхідність у виділенні нових об’єктів обліку в діяльності аграрних підприємств, які займаються вирощуванням енергетичних культур та виробництвом біомаси. Комплексний підхід до формування обліково-аналітичного забезпечення біоенергетичної діяльності, починаючи від вирощування енергетичних культур, зумовить правильну організацію обліку на первинному етапі, що має вплив на собівартість біомаси та ціну біопалива для кінцевого споживача. Метою дослідження є створення методичних рекомендацій щодо обліку енергетичних культур у складі біоенергетичних активів аграрних підприємств. У ході дослідження застосовані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання економічних явищ і процесів. Аналіз, синтез та дедукцію використано для визначення прогалини у нормативно-правових актах та науковій літературі щодо наявності методики обліку біоенергетичних активів. Синтез та порівняння як спеціальні методи наукового пізнання були використані для обґрунтування необхідності виокремлення біоенергетичних активів зі складу біологічних. Для надання рекомендації щодо методики відображення витрат на вирощування багаторічних енергетичних культур до моменту досягнення ними зрілості використано аналіз та узагальнення. У статті обґрунтовано необхідність виокремлення біоенергетичних активів зі складу біологічних. Запропоновано удосконалити План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцію до його застосування у частині відображення біоенергетичних активів. Виділено ознаку, за якою можна відокремити довгострокові біоенергетичні активи від поточних. Надано рекомендації щодо методики відображення витрат на вирощування багаторічних енергетичних культур до моменту досягнення ними зрілості. Подальших досліджень потребує удосконалення обліку біомаси як вторинного біоенергетичного активу та вибір оптимального методу оцінки довгострокових та поточних біоенергетичних активів.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"78 22","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139612917","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-19DOI: 10.32782/2522-1205-2023-74-03
Р. Л. Лупак, О. Є. Качан
У статті наголошено на концептуальних положеннях налагодження та розширення сфер торговельної діяльності, згідно з якими відбувається побудова багатовимірного середовища внутрішньої торгівлі. Виділено структурні елементи внутрішньої торгівлі, виходячи з низки традиційних класифікаційних ознак, що враховують функціональну структуру, місце організації, асортиментний профіль, рівень відносин, специфіку взаємодії, товарну спеціалізацію, періодичність функціонування, типи, формати, методи, форми обслуговування у системі внутрішньої торгівлі. Наголошено, що розвиток внутрішньої торгівлі значним чином обумовлений глобальними цифровими трансформаціями та активним запровадженням інформаційно-комунікаційних технологій і це враховано при проведенні декомпонування її структури. Результатом застосування такого підходу стало виокремлення сукупності елементів у відповідності до застосування цифрових технологій, формування асортименту цифрових товарів, забезпечення електронними пристроями, розширення каналів продажу товарів у мережі Інтернет. Звернено увагу на тенденції цифровізації торгівлі, які критично змінили підходи до продажу товарів та задоволення інтересів виробників і споживачів. Дотримання традиційних підходів чи врахування ознак цифровізації загалом дозволило ідентифікувати широкий набір елементів внутрішньої торгівлі, які, до того ж, із новим етапом глобалізаційних змін збільшуються та охоплюють все ширші сфери економічних і соціальних відносин. Згідно з цим виділено фактори (керовані та некеровані), що стимулюють розвиток внутрішньої торгівлі та посилюють її вплив на національну економіку. Розподіл факторів контрольованого та неконтрольованого впливу проведено, виходячи з базових функцій внутрішньої торгівлі - обміну та розподілу, товаропросування, інтеграції зв’язків, інституціалізації відносин.
{"title":"ДЕКОМПОНУВАННЯ СТРУКТУРИ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ З ПРИЦІЛОМ НА ЇЇ ПРОГРЕСИВНИЙ РОЗВИТОК","authors":"Р. Л. Лупак, О. Є. Качан","doi":"10.32782/2522-1205-2023-74-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-74-03","url":null,"abstract":"У статті наголошено на концептуальних положеннях налагодження та розширення сфер торговельної діяльності, згідно з якими відбувається побудова багатовимірного середовища внутрішньої торгівлі. Виділено структурні елементи внутрішньої торгівлі, виходячи з низки традиційних класифікаційних ознак, що враховують функціональну структуру, місце організації, асортиментний профіль, рівень відносин, специфіку взаємодії, товарну спеціалізацію, періодичність функціонування, типи, формати, методи, форми обслуговування у системі внутрішньої торгівлі. Наголошено, що розвиток внутрішньої торгівлі значним чином обумовлений глобальними цифровими трансформаціями та активним запровадженням інформаційно-комунікаційних технологій і це враховано при проведенні декомпонування її структури. Результатом застосування такого підходу стало виокремлення сукупності елементів у відповідності до застосування цифрових технологій, формування асортименту цифрових товарів, забезпечення електронними пристроями, розширення каналів продажу товарів у мережі Інтернет. Звернено увагу на тенденції цифровізації торгівлі, які критично змінили підходи до продажу товарів та задоволення інтересів виробників і споживачів. Дотримання традиційних підходів чи врахування ознак цифровізації загалом дозволило ідентифікувати широкий набір елементів внутрішньої торгівлі, які, до того ж, із новим етапом глобалізаційних змін збільшуються та охоплюють все ширші сфери економічних і соціальних відносин. Згідно з цим виділено фактори (керовані та некеровані), що стимулюють розвиток внутрішньої торгівлі та посилюють її вплив на національну економіку. Розподіл факторів контрольованого та неконтрольованого впливу проведено, виходячи з базових функцій внутрішньої торгівлі - обміну та розподілу, товаропросування, інтеграції зв’язків, інституціалізації відносин.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"76 17","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139613033","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-19DOI: 10.32782/2522-1205-2023-74-09
Н. І. Власюк, Т. Я. Андрейків
У зв’язку з початком активних військових дій Росією зовнішня загроза порушення суверенітету й цілісності України, втрати частин території має системний характер і загрожує функціонуванню всієї системи національної безпеки. На часі – вирішення державою низки першочергових проблем, в тому числі і у сфері зовнішньоекономічної політики. Важливими завданнями, серед інших, є стабілізація зовнішньоторговельної діяльності, забезпечення збуту продукції вітчизняних виробників на зарубіжних ринках і надходження товарів критичного імпорту в достатньому обсязі з урахуванням змін функціонування економіки держави в умовах воєнного стану. До основних недоліків у сфері провадження зовнішньої торгівлі до початку повномасштабної війни більшість науковців відносили такі: низьку конкурентоспроможність вітчизняної продукції, високу енерго- та матеріаломісткість галузей народного господарства, недостатній рівень інвестування в промисловість України, відсутність механізму ефективного впровадження новітніх технологій у промисловість, ризикову кредитно-грошову політику держави в банківській сфері, на фондовому та валютному ринках, неефективну податкову систему, зростання інфляції, втрату державного контролю над природними монополіями тощо. Сучасна вільна міжнародна торгівля відкриває потужні ринки для підприємств кожної країни, спонукає до розвитку технологій та інновацій у всьому світі, що стимулює до підвищення продуктивності діяльності загалом. У статті проаналізовано сучасний стан зовнішньої торгівлі України за умов нестабільного середовища, здійснено розрахунок показників, що характеризують ефективність зовнішньоекономічної політики держави. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу проведено оцінювання щільності зв’язку між експортною та імпортною квотами. Розраховані показники оцінювання ефективності зовнішньої політики України за 2018-2021 рр. засвідчили низьку її ефективність, зокрема: зниження частки зовнішньоторговельного обороту у ВВП, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі, нестійку динаміку експорту та імпорту, а також коливання їх часток у зовнішньоторговельному обороті держави. Вирішення проблем у сфері зовнішньої торгівлі України лежить у площині налагодження економічно-політичних зв’язків із провідними країнами світу шляхом збільшення зусиль у розвитку найбільш перспективних галузей сьогодення.
{"title":"ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ","authors":"Н. І. Власюк, Т. Я. Андрейків","doi":"10.32782/2522-1205-2023-74-09","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-74-09","url":null,"abstract":"У зв’язку з початком активних військових дій Росією зовнішня загроза порушення суверенітету й цілісності України, втрати частин території має системний характер і загрожує функціонуванню всієї системи національної безпеки. На часі – вирішення державою низки першочергових проблем, в тому числі і у сфері зовнішньоекономічної політики. Важливими завданнями, серед інших, є стабілізація зовнішньоторговельної діяльності, забезпечення збуту продукції вітчизняних виробників на зарубіжних ринках і надходження товарів критичного імпорту в достатньому обсязі з урахуванням змін функціонування економіки держави в умовах воєнного стану. До основних недоліків у сфері провадження зовнішньої торгівлі до початку повномасштабної війни більшість науковців відносили такі: низьку конкурентоспроможність вітчизняної продукції, високу енерго- та матеріаломісткість галузей народного господарства, недостатній рівень інвестування в промисловість України, відсутність механізму ефективного впровадження новітніх технологій у промисловість, ризикову кредитно-грошову політику держави в банківській сфері, на фондовому та валютному ринках, неефективну податкову систему, зростання інфляції, втрату державного контролю над природними монополіями тощо. Сучасна вільна міжнародна торгівля відкриває потужні ринки для підприємств кожної країни, спонукає до розвитку технологій та інновацій у всьому світі, що стимулює до підвищення продуктивності діяльності загалом. У статті проаналізовано сучасний стан зовнішньої торгівлі України за умов нестабільного середовища, здійснено розрахунок показників, що характеризують ефективність зовнішньоекономічної політики держави. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу проведено оцінювання щільності зв’язку між експортною та імпортною квотами. Розраховані показники оцінювання ефективності зовнішньої політики України за 2018-2021 рр. засвідчили низьку її ефективність, зокрема: зниження частки зовнішньоторговельного обороту у ВВП, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі, нестійку динаміку експорту та імпорту, а також коливання їх часток у зовнішньоторговельному обороті держави. Вирішення проблем у сфері зовнішньої торгівлі України лежить у площині налагодження економічно-політичних зв’язків із провідними країнами світу шляхом збільшення зусиль у розвитку найбільш перспективних галузей сьогодення.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"98 51","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139612545","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-19DOI: 10.32782/2522-1205-2023-74-10
Ю. В. Полякова, А. В. Степанов, Анатолій Костенко, М. Б. Крутяк
Стаття присвячена вивченню ролі процесів цифровізації у економічному розвитку країн в умовах нових сучасних викликів. Виділено загальні наукові підходи до визначення поняття “цифровізація” в економічній діяльності. Розглянуто роль сучасних цифрових технологій для досягнення конкурентоспроможності підприємств, галузей, національних економік, а також активізації бізнес-процесів у сучасному світовому середовищі. Наголошено, що цифрова трансформація відбувається у різноманітних сферах та напрямах, що дозволяє суб’єктам різних рівнів господарювання успішно адаптовуватися до нових викликів. З’ясовано, що цифрова економіка – це зовсім не окрема господарська одиниця, а новітня економічна модель, що побудована на кардинально інших техніко-технологічних методах та суспільних засадах. Продемонстровано основні напрями розвитку сучасних цифрових технологій у світовому господарстві. Проведено аналіз динамічних змін у міжнародних рейтингових позиціях України за індексами глобальної та цифрової конкурентоспроможності. Доведено, що ІТ-індустрія є однією з провідних галузей вітчизняної економіки на основі дослідження сучасних процесів цифровізації в нашій країні. Проведено аналіз експорту вітчизняної ІТ-галузі, здійснено оцінювання впливу експорту комп’ютерних послуг та окремих товарних груп на ВВП України. В результаті встановлено, що експорт комп’ютерних послуг має сильний вплив на ВВП. Окреслено пріоритети та загальні принципи забезпечення цифровізації економіки України, розглянуто роль цифровізації у забезпеченні економічного зростання України. Виявлено основні напрями фінансування цифровізації України відповідно до програми “Цифрова Європа” до 2027 року. Наголошено, що процесам цифровізацїі притаманний рід ризиків, до яких можуть бути не завжди готовими і суспільство, і бізнес. Обґрунтовано орієнтири сприяння безпеці основних інструментів цифрової економіки та наголошено, що прийняття цифрових рішень буде важливим для післявоєнного відновлення України.
文章关注在新的现代挑战背景下研究数字化进程在各国经济发展中的作用。文章强调了在经济活动中定义 "数字化 "概念的一般科学方法。考虑了现代数字技术在实现企业、行业、国家经济竞争力方面的作用，以及在现代全球环境中强化业务流程的作用。报告强调，数字化转型发生在各个领域和方向，这使得不同层次的经济活动实体能够成功适应新的挑战。研究发现，数字经济根本不是一个独立的经济单元，而是一种基于完全不同的技术方法和社会原则的新经济模式。报告展示了现代数字技术在世界经济中的主要发展方向。根据全球和数字竞争力指数，对乌克兰国际排名的动态变化进行了分析。根据对我国现代数字化进程的研究证明，信息技术产业是国民经济的主导部门之一。对国内 IT 行业的出口情况进行了分析，估算了计算机服务和个别产品组的出口对乌克兰国内生产总值的影响。结果发现，计算机服务出口对国内生产总值的影响很大。概述了确保乌克兰经济数字化的优先事项和一般原则，并考虑了数字化在确保乌克兰经济增长中的作用。根据 2027 年之前的 "数字欧洲 "计划，确定了乌克兰数字化融资的主要方向。作者强调，数字化进程本身就存在风险，社会和企业可能并不总是做好准备。作者证实了促进数字经济主要工具安全的指导方针，并强调数字决策对乌克兰战后恢复的重要性。
{"title":"ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: МІЖНАРОДНИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ","authors":"Ю. В. Полякова, А. В. Степанов, Анатолій Костенко, М. Б. Крутяк","doi":"10.32782/2522-1205-2023-74-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-74-10","url":null,"abstract":"Стаття присвячена вивченню ролі процесів цифровізації у економічному розвитку країн в умовах нових сучасних викликів. Виділено загальні наукові підходи до визначення поняття “цифровізація” в економічній діяльності. Розглянуто роль сучасних цифрових технологій для досягнення конкурентоспроможності підприємств, галузей, національних економік, а також активізації бізнес-процесів у сучасному світовому середовищі. Наголошено, що цифрова трансформація відбувається у різноманітних сферах та напрямах, що дозволяє суб’єктам різних рівнів господарювання успішно адаптовуватися до нових викликів. З’ясовано, що цифрова економіка – це зовсім не окрема господарська одиниця, а новітня економічна модель, що побудована на кардинально інших техніко-технологічних методах та суспільних засадах. Продемонстровано основні напрями розвитку сучасних цифрових технологій у світовому господарстві. Проведено аналіз динамічних змін у міжнародних рейтингових позиціях України за індексами глобальної та цифрової конкурентоспроможності. Доведено, що ІТ-індустрія є однією з провідних галузей вітчизняної економіки на основі дослідження сучасних процесів цифровізації в нашій країні. Проведено аналіз експорту вітчизняної ІТ-галузі, здійснено оцінювання впливу експорту комп’ютерних послуг та окремих товарних груп на ВВП України. В результаті встановлено, що експорт комп’ютерних послуг має сильний вплив на ВВП. Окреслено пріоритети та загальні принципи забезпечення цифровізації економіки України, розглянуто роль цифровізації у забезпеченні економічного зростання України. Виявлено основні напрями фінансування цифровізації України відповідно до програми “Цифрова Європа” до 2027 року. Наголошено, що процесам цифровізацїі притаманний рід ризиків, до яких можуть бути не завжди готовими і суспільство, і бізнес. Обґрунтовано орієнтири сприяння безпеці основних інструментів цифрової економіки та наголошено, що прийняття цифрових рішень буде важливим для післявоєнного відновлення України.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"95 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139612553","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-19DOI: 10.32782/2522-1205-2023-74-08
Н. Р. Балук, І. В. Бойчук
У статті визначено особливості інструментів веб-аналітики як засобу збору, аналізу й вимірювання даних сайту компанії для виявлення основних тенденцій поведінки його відвідувачів. Деталізовано, які показники дозволяє вимірювати веб-аналітика як система визначення ефективності функціонування сайту. Встановлено основні напрями використання сервісів веб-аналітики у маркетинговій та бізнес-діяльності підприємства. Охарактеризовано специфіку стандартної і наскрізної веб-аналітики, визначено їхні відмінності. Подано етапи веб-аналітики для ефективного процесу збору й аналізу даних – від встановлення коду, налаштування трекінгу конверсій та ключових показників продуктивності до об’єднання даних з різних систем та створення звіту. Визначено два типи показників, необхідних для коректного аналізу зібраних веб-аналітикою даних. Для реалізації мети дослідження, в якості висвітлення практичних аспектів використання сервісів веб-аналітики для моніторингу маркетингової та рекламної діяльності обрано вітчизняний ринок побутової техніки та обрано п’ятірку основних конкурентів “Rozetka”, “MOYO”, “Алло”, “Comfy” і “Цитрус”. За допомогою сервісу Google Trends визначено, які з вказаних компаній лідирують за показником кількості пошукових запитів за два часові періоди (7 днів і 12 місяців). За допомогою сервісу веб-аналітики SimilarWeb зібрано інформацію в розрізі конкурентів на ринку побутової техніки. Визначено кількість відвідувачів сайту кожного з конкурентів за останні 3 місяці, ранжування сайтів у пошуковій видачі в пошукових системах. Виявлено тенденції у користуванні сайтом із різних пристроїв. Проаналізовано відсоток відмов як один із ключових показників аналітики, встановлено його значення при відвідуванні сайту кожного з конкурентів. Визначено найбільш ефективні канали комунікації для трафіку на сайт, серед яких найбільшу вагу отримав органічний пошук. Здійснено аналіз трафіку з соціальних мереж та особливостей рекламної діяльності компаній. Згруповано важливі метрики моніторингу конкурентного середовища. Визначено умови достовірності даних, отриманих із використаних сервісів веб-аналітики, та напрями подальших досліджень.
{"title":"АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ТА РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОНКУРЕНТІВ ЗАСОБАМИ СЕРВІСІВ ВЕБ-АНАЛІТИКИ","authors":"Н. Р. Балук, І. В. Бойчук","doi":"10.32782/2522-1205-2023-74-08","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-74-08","url":null,"abstract":"У статті визначено особливості інструментів веб-аналітики як засобу збору, аналізу й вимірювання даних сайту компанії для виявлення основних тенденцій поведінки його відвідувачів. Деталізовано, які показники дозволяє вимірювати веб-аналітика як система визначення ефективності функціонування сайту. Встановлено основні напрями використання сервісів веб-аналітики у маркетинговій та бізнес-діяльності підприємства. Охарактеризовано специфіку стандартної і наскрізної веб-аналітики, визначено їхні відмінності. Подано етапи веб-аналітики для ефективного процесу збору й аналізу даних – від встановлення коду, налаштування трекінгу конверсій та ключових показників продуктивності до об’єднання даних з різних систем та створення звіту. Визначено два типи показників, необхідних для коректного аналізу зібраних веб-аналітикою даних. Для реалізації мети дослідження, в якості висвітлення практичних аспектів використання сервісів веб-аналітики для моніторингу маркетингової та рекламної діяльності обрано вітчизняний ринок побутової техніки та обрано п’ятірку основних конкурентів “Rozetka”, “MOYO”, “Алло”, “Comfy” і “Цитрус”. За допомогою сервісу Google Trends визначено, які з вказаних компаній лідирують за показником кількості пошукових запитів за два часові періоди (7 днів і 12 місяців). За допомогою сервісу веб-аналітики SimilarWeb зібрано інформацію в розрізі конкурентів на ринку побутової техніки. Визначено кількість відвідувачів сайту кожного з конкурентів за останні 3 місяці, ранжування сайтів у пошуковій видачі в пошукових системах. Виявлено тенденції у користуванні сайтом із різних пристроїв. Проаналізовано відсоток відмов як один із ключових показників аналітики, встановлено його значення при відвідуванні сайту кожного з конкурентів. Визначено найбільш ефективні канали комунікації для трафіку на сайт, серед яких найбільшу вагу отримав органічний пошук. Здійснено аналіз трафіку з соціальних мереж та особливостей рекламної діяльності компаній. Згруповано важливі метрики моніторингу конкурентного середовища. Визначено умови достовірності даних, отриманих із використаних сервісів веб-аналітики, та напрями подальших досліджень.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"04 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139612676","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-08
Оксана Кундря-Висоцька, Ірина Демко, Ірина Вагнер
Метою статті є висвітлення особливого значення бухгалтерського обліку як інструменту економіко-правового узгодження економічних інтересів учасників бізнесу за умов його динамічного розвитку на основі сформованих наративів. У процесі дослідження передумов використання наративного підходу, виокремлення сторін (учасників) економічних інтересів використовувалися загальнонаукові методичні прийоми, зокрема індукції та дедукції. Структурно-логічний та семантичний аналіз – для уточнення ризиків, пов’язаних із реалізацією сучасної стратегії управління, що, відповідно, моделює систему інтересів учасників економічних взаєморозрахунків, а також можливого негативного впливу на практику їх реалізації. Групування та класифікації – для обґрунтування критеріїв виокремлення різновидів теорій інтересів з метою визначення протиставлення інтересів учасників та, відповідно, їх гармонізації. Інформаційну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних учених із питань впливу методології бухгалтерського обліку на узгодження інтересів учасників бізнесу, матеріали міжнародних науково-практичних конференцій, результати особистого досвіду та спостережень. Результати дослідження доводять, що наративи дослідження за визначеною метою мають широкі можливості задавати порядок, організацію та бажану узгодженість економічних інтересів, змінювати та коригувати їх за рахунок гнучкості та відкритості облікової методології. Проаналізовано рівні економічних взаємовідносин та відповідне їм функціональне завантаження обліку як інструменту узгодження інформаційних інтересів усіх учасників суспільно-економічних відносин, а також вплив сучасних концепцій розвитку облікової системи на основі сталого розвитку та діджиталізації. Сформульовано висновок, що сучасні наративи про значення динамічних змін (оновлень) облікової методології під впливом зростаючих інформаційних запитів фокусуються на створення довгострокової цінності бізнесу на принципах прозорості, ефективної ділової етики для усіх учасників економічних взаємовідносин.
{"title":"СУЧАСНІ НАРАТИВИ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЯК ІНСТРУМЕНТ УЗГОДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧАСНИКІВ БІЗНЕСУ","authors":"Оксана Кундря-Висоцька, Ірина Демко, Ірина Вагнер","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-08","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-08","url":null,"abstract":"Метою статті є висвітлення особливого значення бухгалтерського обліку як інструменту економіко-правового узгодження економічних інтересів учасників бізнесу за умов його динамічного розвитку на основі сформованих наративів. У процесі дослідження передумов використання наративного підходу, виокремлення сторін (учасників) економічних інтересів використовувалися загальнонаукові методичні прийоми, зокрема індукції та дедукції. Структурно-логічний та семантичний аналіз – для уточнення ризиків, пов’язаних із реалізацією сучасної стратегії управління, що, відповідно, моделює систему інтересів учасників економічних взаєморозрахунків, а також можливого негативного впливу на практику їх реалізації. Групування та класифікації – для обґрунтування критеріїв виокремлення різновидів теорій інтересів з метою визначення протиставлення інтересів учасників та, відповідно, їх гармонізації. Інформаційну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних учених із питань впливу методології бухгалтерського обліку на узгодження інтересів учасників бізнесу, матеріали міжнародних науково-практичних конференцій, результати особистого досвіду та спостережень. Результати дослідження доводять, що наративи дослідження за визначеною метою мають широкі можливості задавати порядок, організацію та бажану узгодженість економічних інтересів, змінювати та коригувати їх за рахунок гнучкості та відкритості облікової методології. Проаналізовано рівні економічних взаємовідносин та відповідне їм функціональне завантаження обліку як інструменту узгодження інформаційних інтересів усіх учасників суспільно-економічних відносин, а також вплив сучасних концепцій розвитку облікової системи на основі сталого розвитку та діджиталізації. Сформульовано висновок, що сучасні наративи про значення динамічних змін (оновлень) облікової методології під впливом зростаючих інформаційних запитів фокусуються на створення довгострокової цінності бізнесу на принципах прозорості, ефективної ділової етики для усіх учасників економічних взаємовідносин.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"143 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124589451","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-14
Тетяна Мединська, І. Л. Боднарюк, Н. Р. Олійник
Російське вторгнення в Україну призвело до: масового порушення ланцюжків економічної діяльності, руйнування виробничих потужностей та об’єктів критичної інфраструктури; загострення екологічних проблем; міграції населення та загибелі людей. Поточна оцінка збитків, завданих Україні країною-агресоркою, сягає сотень мільярдів доларів, і ця цифра продовжує зростати. Масштаби і наслідки війни ставлять під загрозу результати соціально-економічного розвитку України, дестабілізують виробництво, порушують канали торгівлі (зокрема, експортні), зменшують інвестиції та призводять до відтоку людського капіталу. Це, у свою чергу, впливає на зменшення ВВП, доходів державного бюджету, кількості платників податків, водночас зростає рівень безробіття та індекс цін. Сукупний вплив цих факторів призводить до соціально-економічної кризи в державі, подолання якої в умовах продовження війни і лише власними силами є неможливим. Відтак фінансова допомога міжнародних партнерів - необхідна умова забезпечення життєздатності української економіки та обороноздатності української армії. Метою дослідження є вивчення теоретичних аспектів міжнародної фінансової допомоги Україні в умовах війни, державного механізму відновлення України та забезпечення міжнародної фінансової підтримки. Основними результатами дослідження є: систематизація класифікації міжнародної фінансової допомоги; аналіз структури міжнародної допомоги в розрізі країн та видів; оцінка рівня міжнародної допомоги до ВВП країн-партнерів; розкриття процесу формування державного механізму відновлення України; визначення перспектив надання міжнародної фінансової підтримки у повоєнний період. У статті проведено порівняльний аналіз обсягів та структури міжнародної допомоги та рівня допомоги до ВВП країн-партнерів. Досліджено, що стратегічний план відновлення узгоджується з роботою Національної ради відновлення та Декларацією Лугано, у якому окреслено шість ключових пріоритетних напрямків відновлення економіки України: макроекономічна стабільність, економічна свобода, євроінтеграція та доступ до ринків, доступ до ноу-хау, доступ до фінансів, трансформація пріоритетних секторів. Перспективними напрямками досліджень у даному напрямку є систематизація інструментів економічного відновлення України та механізмів їх застосування міжнародними партнерами: надання макрофінансової допомоги для підтримки стабільності; надання технічної допомоги, зосередженої на узгодженні законодавства ЄС; використання спеціальних фінансових інструментів ЄС та МФО для забезпечення галузевої трансформації, сумісної з ЄС; страхування військових ризиків для відновлення зруйнованих активів та нових інвестицій; залучення інституційних інновацій ЄС для забезпечення участі України в інституціях ЄС під час процесу вступу; впровадження спільних партнерських проектів для сприяння передачі знань та міжлюдським контактам.
{"title":"МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА ЯК ОСНОВА ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ","authors":"Тетяна Мединська, І. Л. Боднарюк, Н. Р. Олійник","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-14","url":null,"abstract":"Російське вторгнення в Україну призвело до: масового порушення ланцюжків економічної діяльності, руйнування виробничих потужностей та об’єктів критичної інфраструктури; загострення екологічних проблем; міграції населення та загибелі людей. Поточна оцінка збитків, завданих Україні країною-агресоркою, сягає сотень мільярдів доларів, і ця цифра продовжує зростати. Масштаби і наслідки війни ставлять під загрозу результати соціально-економічного розвитку України, дестабілізують виробництво, порушують канали торгівлі (зокрема, експортні), зменшують інвестиції та призводять до відтоку людського капіталу. Це, у свою чергу, впливає на зменшення ВВП, доходів державного бюджету, кількості платників податків, водночас зростає рівень безробіття та індекс цін. Сукупний вплив цих факторів призводить до соціально-економічної кризи в державі, подолання якої в умовах продовження війни і лише власними силами є неможливим. Відтак фінансова допомога міжнародних партнерів - необхідна умова забезпечення життєздатності української економіки та обороноздатності української армії. Метою дослідження є вивчення теоретичних аспектів міжнародної фінансової допомоги Україні в умовах війни, державного механізму відновлення України та забезпечення міжнародної фінансової підтримки. Основними результатами дослідження є: систематизація класифікації міжнародної фінансової допомоги; аналіз структури міжнародної допомоги в розрізі країн та видів; оцінка рівня міжнародної допомоги до ВВП країн-партнерів; розкриття процесу формування державного механізму відновлення України; визначення перспектив надання міжнародної фінансової підтримки у повоєнний період. У статті проведено порівняльний аналіз обсягів та структури міжнародної допомоги та рівня допомоги до ВВП країн-партнерів. Досліджено, що стратегічний план відновлення узгоджується з роботою Національної ради відновлення та Декларацією Лугано, у якому окреслено шість ключових пріоритетних напрямків відновлення економіки України: макроекономічна стабільність, економічна свобода, євроінтеграція та доступ до ринків, доступ до ноу-хау, доступ до фінансів, трансформація пріоритетних секторів. Перспективними напрямками досліджень у даному напрямку є систематизація інструментів економічного відновлення України та механізмів їх застосування міжнародними партнерами: надання макрофінансової допомоги для підтримки стабільності; надання технічної допомоги, зосередженої на узгодженні законодавства ЄС; використання спеціальних фінансових інструментів ЄС та МФО для забезпечення галузевої трансформації, сумісної з ЄС; страхування військових ризиків для відновлення зруйнованих активів та нових інвестицій; залучення інституційних інновацій ЄС для забезпечення участі України в інституціях ЄС під час процесу вступу; впровадження спільних партнерських проектів для сприяння передачі знань та міжлюдським контактам.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132572858","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-10
О. С. Воронко
У статті досліджуються актуальні проблеми міжнародної міграції робочої сили, яка є незаперечним чинником розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин в останні десятиріччя. В ході дослідження встановлено, що інтеграція України у світове господарство інтенсифікувала процес включення держави у процеси міжнародної міграції, отже у цьому контексті особливо актуальним стає питання впливу міжнародної трудової міграції на економічний розвиток і ринки праці країн походження мігрантів і приймаючих країн. Виявлено, що особливої уваги потребує регулювання міжнародної трудової міграції, яке є складним процесом, оскільки на нього мають вплив багато чинників. Доведено, що коли держава забезпечує дотримання міжнародних стандартів регулювання міграційних потоків, враховуючи як національні інтереси, так і інтереси зовнішніх мігрантів, така політика сприяє вирішенню демографічних дисбалансів, розвитку ринку праці і допомагає у формуванні позитивного іміджу на міжнародній арені. Визначено основний поділ міжнародної трудової міграції на категорії, а також охарактеризовано їх ознаки. Розглянуто різні ступені еластичності міжнародної трудової міграції. Основну увагу зосереджено на визначенні причин виникнення та існування міжнародної трудової міграції для країн світу. Виділено фактори протягування/виштовхування трудових мігрантів країн світу. Відображено вплив різних факторів і передумов на розвиток міжнародної трудової міграції.
{"title":"ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА МІЖНАРОДНУ МІГРАЦІЮ РОБОЧОЇ СИЛИ","authors":"О. С. Воронко","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-10","url":null,"abstract":"У статті досліджуються актуальні проблеми міжнародної міграції робочої сили, яка є незаперечним чинником розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин в останні десятиріччя. В ході дослідження встановлено, що інтеграція України у світове господарство інтенсифікувала процес включення держави у процеси міжнародної міграції, отже у цьому контексті особливо актуальним стає питання впливу міжнародної трудової міграції на економічний розвиток і ринки праці країн походження мігрантів і приймаючих країн. Виявлено, що особливої уваги потребує регулювання міжнародної трудової міграції, яке є складним процесом, оскільки на нього мають вплив багато чинників. Доведено, що коли держава забезпечує дотримання міжнародних стандартів регулювання міграційних потоків, враховуючи як національні інтереси, так і інтереси зовнішніх мігрантів, така політика сприяє вирішенню демографічних дисбалансів, розвитку ринку праці і допомагає у формуванні позитивного іміджу на міжнародній арені. Визначено основний поділ міжнародної трудової міграції на категорії, а також охарактеризовано їх ознаки. Розглянуто різні ступені еластичності міжнародної трудової міграції. Основну увагу зосереджено на визначенні причин виникнення та існування міжнародної трудової міграції для країн світу. Виділено фактори протягування/виштовхування трудових мігрантів країн світу. Відображено вплив різних факторів і передумов на розвиток міжнародної трудової міграції.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"104 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114625515","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-09-04DOI: 10.32782/2522-1205-2023-73-06
Н. М. Рущишин, Р. В. Завалипіч, Н. І. Леськів
В умовах повномасштабної війни, з огляду на критично високі навантаження та бюджетні видатки, актуалізувалася проблематика забезпечення боргової безпеки України. У статті акцентовано увагу на проблематиці забезпечення економічної безпеки України, зокрема в частині досягнення належного рівня боргової безпеки й ефективного застосування інструментів фінансового моніторингу. Метою дослідження стало аналізування боргової безпеки та визначення шляхів її зміцнення й удосконалення інструментарію фінансового моніторингу в системі посилення економічної безпеки держави. Проаналізовано значення індикаторів боргової безпеки України у 2017-2021 рр., на основі яких показано, що актуалізувалася проблематика забезпечення боргової безпеки України. Вирішення цього завдання потребує реалізації системи інструментів державного регулювання фінансового сектора країни за двома напрямами: (1) фінансові заходи прямої дії, (2) економічні засоби опосередкованого впливу. До інструментів першого напряму віднесено: перехід до стратегічного управління державним боргом, розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, підвищення якості середньострокового прогнозування та планування державної фінансово-безпекової політики, оптимізацію обсягів, структури, вартості та джерел погашення боргових зобов’язань держави, активізацію розвитку внутрішнього фінансового ринку, забезпечення моніторингу корпоративної заборгованості. Провідними інструментами другого напряму визначено: забезпечення збалансованості грошової маси, удосконалення параметрів фінансово-кредитного сектору, детінізацію грошово-кредитного сектору, протидію викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері. Установлено, що значним доповнюючим інструментом державної політики забезпечення фінансової, а через неї – економічної, безпеки держави є інструмент фінансового моніторингу, який слід інституціалізувати в Україні у межах аналізування та планування державної безпекової політики.
{"title":"ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ТА ШЛЯХИ ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ПИТАННЯ БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ І ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ","authors":"Н. М. Рущишин, Р. В. Завалипіч, Н. І. Леськів","doi":"10.32782/2522-1205-2023-73-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-73-06","url":null,"abstract":"В умовах повномасштабної війни, з огляду на критично високі навантаження та бюджетні видатки, актуалізувалася проблематика забезпечення боргової безпеки України. У статті акцентовано увагу на проблематиці забезпечення економічної безпеки України, зокрема в частині досягнення належного рівня боргової безпеки й ефективного застосування інструментів фінансового моніторингу. Метою дослідження стало аналізування боргової безпеки та визначення шляхів її зміцнення й удосконалення інструментарію фінансового моніторингу в системі посилення економічної безпеки держави. Проаналізовано значення індикаторів боргової безпеки України у 2017-2021 рр., на основі яких показано, що актуалізувалася проблематика забезпечення боргової безпеки України. Вирішення цього завдання потребує реалізації системи інструментів державного регулювання фінансового сектора країни за двома напрямами: (1) фінансові заходи прямої дії, (2) економічні засоби опосередкованого впливу. До інструментів першого напряму віднесено: перехід до стратегічного управління державним боргом, розширення співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, підвищення якості середньострокового прогнозування та планування державної фінансово-безпекової політики, оптимізацію обсягів, структури, вартості та джерел погашення боргових зобов’язань держави, активізацію розвитку внутрішнього фінансового ринку, забезпечення моніторингу корпоративної заборгованості. Провідними інструментами другого напряму визначено: забезпечення збалансованості грошової маси, удосконалення параметрів фінансово-кредитного сектору, детінізацію грошово-кредитного сектору, протидію викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері. Установлено, що значним доповнюючим інструментом державної політики забезпечення фінансової, а через неї – економічної, безпеки держави є інструмент фінансового моніторингу, який слід інституціалізувати в Україні у межах аналізування та планування державної безпекової політики.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116890813","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：