Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-08
Т. Р. Хінальська
Враховуючи важливість економічної зацікавленості у дотриманні всіх вимог у відповідності до нормативних актів, яка на сьогоднішній день є одним із основних факторів покращення стану охорони праці на сучасних приватних і державних підприємствах, виникає крайня необхідність створення економічних механізмів стимулювання роботодавця у виконання обов’язку гарантування безпечних умов, своєчасного проведення атестації робочих місць, застосування вичерпних заходів із мінімізації впливу шкідливих факторів виробництва на здоров’я працівників. У статті розглянуто економічне значення охорони праці на підприємствах харчової промисловості, що визначається ефективністю заходів щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці, а також економічним вираженням соціальної значущості охорони праці, що оцінюється за результатами, отриманими шляхом зміни соціальних показників шляхом здійснення заходів щодо поліпшення умов праці: підвищення продуктивності праці, збільшення фонду робочого часу, зменшення витрат, пов’язаних із плинністю кадрів через умови. У результаті поліпшення таких умов нормалізується психологічне середовище трудового колективу, підвищується стабільність у роботі та продуктивність. Збільшення фонду робочого часу досягається за рахунок скорочення добових втрат від виробничого травматизму. Економії, пов’язаної з матеріальною шкодою, можна досягнути за рахунок скасування витрат і компенсацій за несприятливі умови праці внаслідок недотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки на робочому місці. Покращення умов, зниження виробничого травматизму та рівня виникнення професійних захворювань може мати не тільки соціальну, а й економічну вигоду, оскільки результати роботи з охорони праці призводять до збільшення фонду робочого часу та підвищення ефективності використання обладнання на підприємствах харчової промисловості, зменшення плинності кадрів, створення несприятливих умов та зменшення витрат на компенсації, а також тих, що пов’язані з виробничим травматизмом та захворюваннями робітників. Проте реалізація заходів, спрямованих на поліпшення умов та зниження виробничого травматизму та професійної захворюваності, вимагає витрат, це часто призводить до зростання собівартості продукції та зниження доходів, що негативно сприймається багатьма роботодавцями. Такі витрати вважаються збитковими.
{"title":"ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ","authors":"Т. Р. Хінальська","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-08","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-08","url":null,"abstract":"Враховуючи важливість економічної зацікавленості у дотриманні всіх вимог у відповідності до нормативних актів, яка на сьогоднішній день є одним із основних факторів покращення стану охорони праці на сучасних приватних і державних підприємствах, виникає крайня необхідність створення економічних механізмів стимулювання роботодавця у виконання обов’язку гарантування безпечних умов, своєчасного проведення атестації робочих місць, застосування вичерпних заходів із мінімізації впливу шкідливих факторів виробництва на здоров’я працівників. У статті розглянуто економічне значення охорони праці на підприємствах харчової промисловості, що визначається ефективністю заходів щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці, а також економічним вираженням соціальної значущості охорони праці, що оцінюється за результатами, отриманими шляхом зміни соціальних показників шляхом здійснення заходів щодо поліпшення умов праці: підвищення продуктивності праці, збільшення фонду робочого часу, зменшення витрат, пов’язаних із плинністю кадрів через умови. У результаті поліпшення таких умов нормалізується психологічне середовище трудового колективу, підвищується стабільність у роботі та продуктивність. Збільшення фонду робочого часу досягається за рахунок скорочення добових втрат від виробничого травматизму. Економії, пов’язаної з матеріальною шкодою, можна досягнути за рахунок скасування витрат і компенсацій за несприятливі умови праці внаслідок недотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки на робочому місці. Покращення умов, зниження виробничого травматизму та рівня виникнення професійних захворювань може мати не тільки соціальну, а й економічну вигоду, оскільки результати роботи з охорони праці призводять до збільшення фонду робочого часу та підвищення ефективності використання обладнання на підприємствах харчової промисловості, зменшення плинності кадрів, створення несприятливих умов та зменшення витрат на компенсації, а також тих, що пов’язані з виробничим травматизмом та захворюваннями робітників. Проте реалізація заходів, спрямованих на поліпшення умов та зниження виробничого травматизму та професійної захворюваності, вимагає витрат, це часто призводить до зростання собівартості продукції та зниження доходів, що негативно сприймається багатьма роботодавцями. Такі витрати вважаються збитковими.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"12 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140741094","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-06
Л. М. Шимановська-Діанич, Рангра Нішант
Циркулярна економіка (CE) - це регенеративна основа, де ресурси постійно переробляються та перепрофільовуються. Економіка замкнутого циклу підкреслює стійкість шляхом просування повторного використання, переробки та регенерації матеріалів. У цій статті досліджуються позитивні та негативні сторони закритої та циклічної економіки. Вони показують, що подолання стримуючих факторів можливо завдяки скоординованим зусиллям, інноваціям і спільним зобов’язанням щодо стійкості. Урядові стратегії, які сприяють циркулярній діяльності, у поєднанні з галузевими ініціативами відіграють вирішальну роль у спрямуванні цих змін. Оскільки ми стоїмо на перетині економічних, екологічних і соціальних труднощів, стандарти закритої економіки замкнутого циклу пропонують орієнтир до додаткового сталого та складного майбутнього. Інтеграція позитивних і негативних точок зору підкреслює вимогу розумної та універсальної методології. Визнаючи тонкощі, заохочуючи скоординовані зусилля та сприяючи інноваціям, соціальні порядки можуть сприяти дослідженню шляху до циркулярності, розуміючи цінність регенеративної та комплексної економічної моделі. Перехід до економіки замкнутого циклу - це не просто економічна мета; це загальний обов’язок захистити нашу планету та гарантувати процвітання протягом тривалого часу в майбутньому. Наша стаття присвячена аналізу визначення циркулярної економіки, позитивним та негативним її сторонам, труднощам, які притаманні закритій економіці та економіці замкнутого циклу. Зроблено спробу через комплексну взаємодію між економічною практикою та природними наслідками отримати повне розуміння стандартів циркулярної економіки. У цій статті використовується методологія систематичного огляду літератури для накопичення та вивчення відповідних даних. Було рекомендовано поєднання наборів наукових даних, журналів і поважних джерел, щоб гарантувати далекосяжне окреслення теми. Правила зосереджувалися на сучасності, правдоподібності та важливості джерел. Крім того, ключові теми та приклади були розпізнані шляхом суб’єктивного дослідження літератури. Використана методологія дослідження гарантує ретельне та підтверджене дослідження закритої та замкнутої економіки.
{"title":"ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА: ВИЗНАЧЕННЯ, ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ СТОРОНИ","authors":"Л. М. Шимановська-Діанич, Рангра Нішант","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-06","url":null,"abstract":"Циркулярна економіка (CE) - це регенеративна основа, де ресурси постійно переробляються та перепрофільовуються. Економіка замкнутого циклу підкреслює стійкість шляхом просування повторного використання, переробки та регенерації матеріалів. У цій статті досліджуються позитивні та негативні сторони закритої та циклічної економіки. Вони показують, що подолання стримуючих факторів можливо завдяки скоординованим зусиллям, інноваціям і спільним зобов’язанням щодо стійкості. Урядові стратегії, які сприяють циркулярній діяльності, у поєднанні з галузевими ініціативами відіграють вирішальну роль у спрямуванні цих змін. Оскільки ми стоїмо на перетині економічних, екологічних і соціальних труднощів, стандарти закритої економіки замкнутого циклу пропонують орієнтир до додаткового сталого та складного майбутнього. Інтеграція позитивних і негативних точок зору підкреслює вимогу розумної та універсальної методології. Визнаючи тонкощі, заохочуючи скоординовані зусилля та сприяючи інноваціям, соціальні порядки можуть сприяти дослідженню шляху до циркулярності, розуміючи цінність регенеративної та комплексної економічної моделі. Перехід до економіки замкнутого циклу - це не просто економічна мета; це загальний обов’язок захистити нашу планету та гарантувати процвітання протягом тривалого часу в майбутньому. Наша стаття присвячена аналізу визначення циркулярної економіки, позитивним та негативним її сторонам, труднощам, які притаманні закритій економіці та економіці замкнутого циклу. Зроблено спробу через комплексну взаємодію між економічною практикою та природними наслідками отримати повне розуміння стандартів циркулярної економіки. У цій статті використовується методологія систематичного огляду літератури для накопичення та вивчення відповідних даних. Було рекомендовано поєднання наборів наукових даних, журналів і поважних джерел, щоб гарантувати далекосяжне окреслення теми. Правила зосереджувалися на сучасності, правдоподібності та важливості джерел. Крім того, ключові теми та приклади були розпізнані шляхом суб’єктивного дослідження літератури. Використана методологія дослідження гарантує ретельне та підтверджене дослідження закритої та замкнутої економіки.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"20 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140744796","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-17
В. Б. Гринів
Статтю присвячено актуальному питанню визначення тенденцій розвитку інноваційного підприємництва в інноваційній екосистемі. Розглянуто інструменти економічної політики України військового часу, зокрема дієвість державних програм релокації бізнесу, розміщення держзамовлень на продукцію військового чи подвійного призначення, а також ухвалені рішення щодо дерегуляції бізнесу. Виявлено, що підприємництво потребує інституційної підтримки, яку запропоновано орієнтувати на забезпечення трансформаційної мети інноваційного розвитку економіки, спрямовуючи інновації у соціально-економічне відродження. Визначено інституціональні межі втручання держави у процеси інвестиційно-інноваційної активності підприємництва, зокрема лібералізацію підприємництва, активізацію міждержавної взаємодії, прискорення діджиталізації та створення інноваційних ринків. Запропоновано формування цілей впливу обґрунтовувати результатами загальної динаміки інвестиційно-інноваційної активності підприємництва, оскільки цільова функція інвестиційної діяльності реалізується за рахунок зміцнення конкурентних позицій та зниження вразливості до несприятливих фінансових факторів. Це дозволить активізувати інвестиційні процеси в економіці для поєднання процесів післявоєнного відновлення зі структурною трансформацією галузей за рахунок розвитку наукомісткого виробництва. Інвестиційними цілями є модернізація управління економічними процесами і розвиток галузей, здатних функціонувати в умовах глобального конкурентного середовища у поєднанні з розробкою інструментів протидії наявним викликам і загрозам, заходи регулювання пропонується індикативно оцінювати з позиції результативності. Запропонована концептуальна схема економічної політики стимулювання інвестиційно-інноваційної активності підприємництва гнучко поєднує адміністративні та економічні важелі регулювання. Завдання ефективного відновлення української економіки потребує вирішення довгострокових структурних проблем, що зумовлює необхідність подальших розвідок у сфері інноваційно-інвестиційної підтримки розвитку вітчизняного підприємництва.
{"title":"КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДТРИМКИ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА","authors":"В. Б. Гринів","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-17","url":null,"abstract":"Статтю присвячено актуальному питанню визначення тенденцій розвитку інноваційного підприємництва в інноваційній екосистемі. Розглянуто інструменти економічної політики України військового часу, зокрема дієвість державних програм релокації бізнесу, розміщення держзамовлень на продукцію військового чи подвійного призначення, а також ухвалені рішення щодо дерегуляції бізнесу. Виявлено, що підприємництво потребує інституційної підтримки, яку запропоновано орієнтувати на забезпечення трансформаційної мети інноваційного розвитку економіки, спрямовуючи інновації у соціально-економічне відродження. Визначено інституціональні межі втручання держави у процеси інвестиційно-інноваційної активності підприємництва, зокрема лібералізацію підприємництва, активізацію міждержавної взаємодії, прискорення діджиталізації та створення інноваційних ринків. Запропоновано формування цілей впливу обґрунтовувати результатами загальної динаміки інвестиційно-інноваційної активності підприємництва, оскільки цільова функція інвестиційної діяльності реалізується за рахунок зміцнення конкурентних позицій та зниження вразливості до несприятливих фінансових факторів. Це дозволить активізувати інвестиційні процеси в економіці для поєднання процесів післявоєнного відновлення зі структурною трансформацією галузей за рахунок розвитку наукомісткого виробництва. Інвестиційними цілями є модернізація управління економічними процесами і розвиток галузей, здатних функціонувати в умовах глобального конкурентного середовища у поєднанні з розробкою інструментів протидії наявним викликам і загрозам, заходи регулювання пропонується індикативно оцінювати з позиції результативності. Запропонована концептуальна схема економічної політики стимулювання інвестиційно-інноваційної активності підприємництва гнучко поєднує адміністративні та економічні важелі регулювання. Завдання ефективного відновлення української економіки потребує вирішення довгострокових структурних проблем, що зумовлює необхідність подальших розвідок у сфері інноваційно-інвестиційної підтримки розвитку вітчизняного підприємництва.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"3 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140745987","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-12
Тетяна Мединська, Н. Р. Олійник, Степан Василишин
Податкова система в сучасному світі вимагає постійного вдосконалення та адаптації до змін у глобальному економічному середовищі. Адміністрування податків і платежів відіграє ключову роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та розвитку економіки. У статті розглядається вітчизняний та зарубіжний досвід використання сучасних технологій у сфері податкового адміністрування. Україна подібно до багатьох інших країн активно впроваджує інформаційні технології для поліпшення процесу збору податків та платежів і контролю за ними. Одним із прикладів є впровадження електронної податкової звітності та системи електронного адміністрування податків (e-tax). Це дозволяє зменшити податкове шахрайство, спростити процедури податкового обліку для підприємств та забезпечити більшу прозорість у фінансових операціях. Нами досліджено, що у зарубіжних країнах спостерігається активне використання сучасних технологій в адмініструванні податків, ними використовується штучний інтелект для аналізу фінансової звітності та виявлення податкових правопорушень. Можна відзначити впровадження цифрових інструментів для збору та обробки податкової інформації, що дозволяє збільшити ефективність та точність податкового адміністрування. У податковому адмініструванні важливу роль відіграють також кібербезпека та захист даних, оскільки ця сфера передбачає велику кількість конфіденційної інформації. У зарубіжних країнах існують високі стандарти щодо захисту податкових даних, і за кордоном активно вдосконалюють системи для запобігання кібератакам. Проаналізовано види податкових перевірок та структуру проведення документальних планових перевірок платників податків органами ДПС України за 2020-2022 рр. Запропоновано вдосконалити систему податкового адміністрування в Україні, використовуючи найкращий досвід різних країн у цій сфері із залученням інформаційних технологій, електронного адміністрування, захисту даних, що забезпечить стабільність бюджету, зменшить податкове шахрайство і забезпечить більшу прозорість у сфері оподаткування.
{"title":"СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ І ПЛАТЕЖІВ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД","authors":"Тетяна Мединська, Н. Р. Олійник, Степан Василишин","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-12","url":null,"abstract":"Податкова система в сучасному світі вимагає постійного вдосконалення та адаптації до змін у глобальному економічному середовищі. Адміністрування податків і платежів відіграє ключову роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та розвитку економіки. У статті розглядається вітчизняний та зарубіжний досвід використання сучасних технологій у сфері податкового адміністрування. Україна подібно до багатьох інших країн активно впроваджує інформаційні технології для поліпшення процесу збору податків та платежів і контролю за ними. Одним із прикладів є впровадження електронної податкової звітності та системи електронного адміністрування податків (e-tax). Це дозволяє зменшити податкове шахрайство, спростити процедури податкового обліку для підприємств та забезпечити більшу прозорість у фінансових операціях. Нами досліджено, що у зарубіжних країнах спостерігається активне використання сучасних технологій в адмініструванні податків, ними використовується штучний інтелект для аналізу фінансової звітності та виявлення податкових правопорушень. Можна відзначити впровадження цифрових інструментів для збору та обробки податкової інформації, що дозволяє збільшити ефективність та точність податкового адміністрування. У податковому адмініструванні важливу роль відіграють також кібербезпека та захист даних, оскільки ця сфера передбачає велику кількість конфіденційної інформації. У зарубіжних країнах існують високі стандарти щодо захисту податкових даних, і за кордоном активно вдосконалюють системи для запобігання кібератакам. Проаналізовано види податкових перевірок та структуру проведення документальних планових перевірок платників податків органами ДПС України за 2020-2022 рр. Запропоновано вдосконалити систему податкового адміністрування в Україні, використовуючи найкращий досвід різних країн у цій сфері із залученням інформаційних технологій, електронного адміністрування, захисту даних, що забезпечить стабільність бюджету, зменшить податкове шахрайство і забезпечить більшу прозорість у сфері оподаткування.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"34 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140744398","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-01
Петро Куцик, В. І. Бачинський, С. В. Зеленко
Захист інвестицій на державному рівні передбачає наявність політичної, фінансової, адміністративно-правової, економічної стабільності та гарантій захисту інвестицій. Вітчизняна правова база щодо інвестицій, зокрема капітальних, містить низку прогалин, які необхідно усувати на рівні підприємств. Такі рішення часто характеризуються високим ризиком не визнання витрат капітальними при перевірці податковими органами. Дослідження присвячено пошуку можливих шляхів вирішення проблеми віднесення витрат на модернізацію, дообладнання, реконструкцію основних засобів до капітальних інвестицій. Проаналізовано визначення капітальних інвестицій у нормативних документах та окреслено основні межі їх ідентифікації. На основі дослідження публікацій останніх років систематизовано проблеми обліку витрат на модернізацію, реконструкцію та дообладнання основних засобів. Визначено складові ідентифікації капітальних інвестицій для цілей організації бухгалтерського обліку залежно від способів: відтворення основного капіталу, виконання робіт, джерел фінансування об’єкта інвестування. Запропоновано конкретизувати об’єкт основних засобів в обліковій політиці підприємства з точки зору здатності активу виконувати роботу, а не певні функції. Це забезпечить можливість використовувати малоцінні необоротні активи в якості основних засобів. Для належного документування операцій із капітального інвестування запропоновано графік документообороту, який сформовано з урахуванням спрямування витрат на матеріально відповідальних осіб та об’єкти обліку. На основі виділених складових організації обліку капітальних інвестицій запропоновано робочий план рахунків для підвищення аналітичності облікової інформації в розрізі способів відтворення основного капіталу, способів виконання робіт та джерел фінансування. Систематизовано шляхи вирішення проблеми капіталізації витрат на модернізацію, дообладнання та реконструкцію діючих об’єктів основних засобів. Для обґрунтування прийнятих рішень щодо капіталізації витрат при проведенні перевірок контролюючими органами та при вирішенні спірних питань щодо правомірності таких дій запропоновано розробляти власні класифікатори або інші регламенти на рівні організації обліку підприємства.
{"title":"ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА НАПРЯМИ ЇХ ВИРІШЕННЯ","authors":"Петро Куцик, В. І. Бачинський, С. В. Зеленко","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-01","url":null,"abstract":"Захист інвестицій на державному рівні передбачає наявність політичної, фінансової, адміністративно-правової, економічної стабільності та гарантій захисту інвестицій. Вітчизняна правова база щодо інвестицій, зокрема капітальних, містить низку прогалин, які необхідно усувати на рівні підприємств. Такі рішення часто характеризуються високим ризиком не визнання витрат капітальними при перевірці податковими органами. Дослідження присвячено пошуку можливих шляхів вирішення проблеми віднесення витрат на модернізацію, дообладнання, реконструкцію основних засобів до капітальних інвестицій. Проаналізовано визначення капітальних інвестицій у нормативних документах та окреслено основні межі їх ідентифікації. На основі дослідження публікацій останніх років систематизовано проблеми обліку витрат на модернізацію, реконструкцію та дообладнання основних засобів. Визначено складові ідентифікації капітальних інвестицій для цілей організації бухгалтерського обліку залежно від способів: відтворення основного капіталу, виконання робіт, джерел фінансування об’єкта інвестування. Запропоновано конкретизувати об’єкт основних засобів в обліковій політиці підприємства з точки зору здатності активу виконувати роботу, а не певні функції. Це забезпечить можливість використовувати малоцінні необоротні активи в якості основних засобів. Для належного документування операцій із капітального інвестування запропоновано графік документообороту, який сформовано з урахуванням спрямування витрат на матеріально відповідальних осіб та об’єкти обліку. На основі виділених складових організації обліку капітальних інвестицій запропоновано робочий план рахунків для підвищення аналітичності облікової інформації в розрізі способів відтворення основного капіталу, способів виконання робіт та джерел фінансування. Систематизовано шляхи вирішення проблеми капіталізації витрат на модернізацію, дообладнання та реконструкцію діючих об’єктів основних засобів. Для обґрунтування прийнятих рішень щодо капіталізації витрат при проведенні перевірок контролюючими органами та при вирішенні спірних питань щодо правомірності таких дій запропоновано розробляти власні класифікатори або інші регламенти на рівні організації обліку підприємства.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"35 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140746226","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-18
С. В. Шашков
Всі процеси, пов’язані з купівлею та продажем електричної енергії в Україні, регулюються вимогами та правилами функціонуючого в даній сфері ринку. В статті досліджено основні моделі існуючих ринків електричної енергії: модель вертикально інтегрованого ринку, трьохетапну модель Єдиного покупця, модель із дерегульованою оптовою торгівлею електричною енергією та як їх еволюції модель із дерегульованою оптовою та роздрібною торгівлею. Досліджено етапи становлення вітчизняного ринку електричної енергії за період із 1991 по 2019 рік, узагальнено та відображено основні події, мету та результати, кінцевим із яких був поетапний перехід до моделі ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку. Розглянуто недоліки, які зумовили до переходу від моделі Єдиного покупця, а також причини, які стали передумовою для переходу до існуючої моделі. Окрему увагу приділено ряду документів, що було розроблено, ухвалено та затверджено з метою впровадження конкурентних механізмів функціонування ринку електричної енергії, а також його інтеграції до нормативів ЄС, і як кінцеву мету розглянуто організацію роботи нової моделі ринку електричної енергії. Визначено ряд принципово нових складових та сегментів впровадженої в 2019 році моделі ринку електричної енергії, зокрема: за двосторонніми договорами, “на добу наперед”, внутрішньодобовий та балансуючий ринки. Окрему увагу в статті приділено комплексу існуючих проблемних питань, які на сьогоднішній день мають місце під час функціонування існуючої моделі ринку електричної енергії та є перешкодою для подальшого успішного розвитку вітчизняної електроенергетики, зокрема: обмежена конкуренція, коливання в сегменті ринку “на добу наперед”; перехресне субсидіювання; перекладання тарифів; недостатня фінансова спроможність учасників ринку, недостатність системного моніторингу та ін. Визначено необхідність проведення подальших досліджень у напрямку розробки дієвих організаційно-економічних механізмів функціонування всіх сегментів ринку електричної енергії.
{"title":"СТАНОВЛЕННЯ ІСНУЮЧОЇ МОДЕЛІ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ","authors":"С. В. Шашков","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-18","url":null,"abstract":"Всі процеси, пов’язані з купівлею та продажем електричної енергії в Україні, регулюються вимогами та правилами функціонуючого в даній сфері ринку. В статті досліджено основні моделі існуючих ринків електричної енергії: модель вертикально інтегрованого ринку, трьохетапну модель Єдиного покупця, модель із дерегульованою оптовою торгівлею електричною енергією та як їх еволюції модель із дерегульованою оптовою та роздрібною торгівлею. Досліджено етапи становлення вітчизняного ринку електричної енергії за період із 1991 по 2019 рік, узагальнено та відображено основні події, мету та результати, кінцевим із яких був поетапний перехід до моделі ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку. Розглянуто недоліки, які зумовили до переходу від моделі Єдиного покупця, а також причини, які стали передумовою для переходу до існуючої моделі. Окрему увагу приділено ряду документів, що було розроблено, ухвалено та затверджено з метою впровадження конкурентних механізмів функціонування ринку електричної енергії, а також його інтеграції до нормативів ЄС, і як кінцеву мету розглянуто організацію роботи нової моделі ринку електричної енергії. Визначено ряд принципово нових складових та сегментів впровадженої в 2019 році моделі ринку електричної енергії, зокрема: за двосторонніми договорами, “на добу наперед”, внутрішньодобовий та балансуючий ринки. Окрему увагу в статті приділено комплексу існуючих проблемних питань, які на сьогоднішній день мають місце під час функціонування існуючої моделі ринку електричної енергії та є перешкодою для подальшого успішного розвитку вітчизняної електроенергетики, зокрема: обмежена конкуренція, коливання в сегменті ринку “на добу наперед”; перехресне субсидіювання; перекладання тарифів; недостатня фінансова спроможність учасників ринку, недостатність системного моніторингу та ін. Визначено необхідність проведення подальших досліджень у напрямку розробки дієвих організаційно-економічних механізмів функціонування всіх сегментів ринку електричної енергії.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"37 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140746366","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-04DOI: 10.32782/2522-1205-2024-75-05
Ю. І. Турянський, Ірена Свидрук, О. В. Гнилянська
Дослідження даної теми полягає в необхідності розуміння соціально-психологічних аспектів підтримки та активації діяльності персоналу під час воєнних конфліктів. Умови війни породжують у працівників низку стресових ситуацій та психологічних викликів, що можуть негативно впливати на їх ефективність та психічне здоров’я. Стаття спрямована на огляд соціально-психологічних принципів, які сприяють створенню підтримки соціалізації та працездатності у трудовому колективі під час війни. Розглянуто стратегії адаптації та активації праці, що допомагає розробці практичних інструментів для впровадження системи соціально-психологічної підтримки на підприємствах. Автори розглядають заходи, необхідні для гарантування безпеки персоналу. Вказується на важливість навчання працівників навичкам самозахисту та екстреного реагування, а також на необхідність створення ефективної системи комунікації та організації для оперативного реагування на загрози. Зазначаються соціальні заходи, такі як підтримка та психологічна допомога персоналу, що відіграють важливу роль у гарантуванні безпеки та психологічного благополуччя. Розглядаючи соціально-психологічні аспекти гарантування безпеки діяльності працівників в умовах війни, також важливо враховувати вплив організаційної культури та лідерства на формування безпечного та здорового робочого середовища. Організаційна культура може впливати на сприйняття безпеки персоналом. Створення культури, де безпека є основною цінністю, сприяє підвищенню усвідомлення ризиків та виконанню безпечних практик. Комунікація про безпеку, навчання та постійне нагадування про важливість дотримання норм безпеки є важливими елементами формування безпечної культури. Ефективне лідерство також відіграє важливу роль у гарантуванні безпеки персоналу. Лідери повинні виявляти занепокоєння щодо неї, ставити приклад виконання норм безпеки та створювати відкриту атмосферу, де працівники можуть вільно висловлювати свої спостереження та пропозиції стосовно даного питання. Крім того, соціально-психологічні аспекти безпеки персоналу включають також розуміння впливу військової діяльності на психічне здоров’я працівників. Війна може призвести до стресу, тривоги, втоми та інших психологічних проблем у персоналу. Організація повинна мати механізми психологічної підтримки, доступ до консультування та допомоги для працівників, щоб забезпечити їхнє психічне благополуччя. Результати дослідження можуть слугувати основою для розробки ефективних програм управління персоналом в умовах нестабільності та сприяти покращенню соціально-психологічного клімату на робочому місці в період воєнних дій.
{"title":"СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ГАРАНТУВАННЯ БЕЗПЕКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Ю. І. Турянський, Ірена Свидрук, О. В. Гнилянська","doi":"10.32782/2522-1205-2024-75-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2024-75-05","url":null,"abstract":"Дослідження даної теми полягає в необхідності розуміння соціально-психологічних аспектів підтримки та активації діяльності персоналу під час воєнних конфліктів. Умови війни породжують у працівників низку стресових ситуацій та психологічних викликів, що можуть негативно впливати на їх ефективність та психічне здоров’я. Стаття спрямована на огляд соціально-психологічних принципів, які сприяють створенню підтримки соціалізації та працездатності у трудовому колективі під час війни. Розглянуто стратегії адаптації та активації праці, що допомагає розробці практичних інструментів для впровадження системи соціально-психологічної підтримки на підприємствах. Автори розглядають заходи, необхідні для гарантування безпеки персоналу. Вказується на важливість навчання працівників навичкам самозахисту та екстреного реагування, а також на необхідність створення ефективної системи комунікації та організації для оперативного реагування на загрози. Зазначаються соціальні заходи, такі як підтримка та психологічна допомога персоналу, що відіграють важливу роль у гарантуванні безпеки та психологічного благополуччя. Розглядаючи соціально-психологічні аспекти гарантування безпеки діяльності працівників в умовах війни, також важливо враховувати вплив організаційної культури та лідерства на формування безпечного та здорового робочого середовища. Організаційна культура може впливати на сприйняття безпеки персоналом. Створення культури, де безпека є основною цінністю, сприяє підвищенню усвідомлення ризиків та виконанню безпечних практик. Комунікація про безпеку, навчання та постійне нагадування про важливість дотримання норм безпеки є важливими елементами формування безпечної культури. Ефективне лідерство також відіграє важливу роль у гарантуванні безпеки персоналу. Лідери повинні виявляти занепокоєння щодо неї, ставити приклад виконання норм безпеки та створювати відкриту атмосферу, де працівники можуть вільно висловлювати свої спостереження та пропозиції стосовно даного питання. Крім того, соціально-психологічні аспекти безпеки персоналу включають також розуміння впливу військової діяльності на психічне здоров’я працівників. Війна може призвести до стресу, тривоги, втоми та інших психологічних проблем у персоналу. Організація повинна мати механізми психологічної підтримки, доступ до консультування та допомоги для працівників, щоб забезпечити їхнє психічне благополуччя. Результати дослідження можуть слугувати основою для розробки ефективних програм управління персоналом в умовах нестабільності та сприяти покращенню соціально-психологічного клімату на робочому місці в період воєнних дій.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"3 S1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140741879","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-19DOI: 10.32782/2522-1205-2023-74-01
Петро Куцик, М. Я. Вірт, В. І. Куцик
Внутрішня торгівля як складна система життєзабезпечення людей, опосередкування товарно-грошового обміну і регулятора ринку знаходиться в основі функціонування національної економіки. Дослідження дало змогу визначити основні тенденції розвитку підприємств внутрішньої торгівлі за 2010-2022 роки. Війна ускладнила взаємозв’язки внутрішньої торгівлі з виробництвом і споживанням, у результаті змінилися функції галузі, що потребує структурної перебудови механізму функціонування внутрішньої торгівлі України Встановлено, що підприємства торгівлі займають визначальне місце у структурі суб’єктів господарювання національної економіки. Узагальнено та систематизовано статистичні дані, які це підтверджують, розглянуто зміну кількості малих, середніх та великих підприємств внутрішньої торгівлі, проаналізовано зміну кількості оптових та роздрібних підприємств, досліджено вплив розвитку роздрібної мережі на функціонування оптових підприємств. Окрему увагу у статті приділено дослідженню періодів, що пов’язані з антитерористичною операцією та військовою агресією Російської Федерації на території України. У механізмі функціонування внутрішньої торгівлі України спостерігаються наступні негативні тенденції: стійке скорочення кількості торговельних підприємств як у оптовій торгівлі, так і роздрібній; деконцентрація оптової торгівлі й надмірна концентрація роздрібної торгівлі; значна частка діяльності мікропідприємств у структурі підприємств оптової торгівлі, що формують незначний обсяг оптового товарообороту. Крім визначених у статті тенденцій та проблем функціонування підприємств сфери торгівлі, на їх діяльність також впливають такі проблеми: скорочення кількості працівників у сфері торгівлі, зменшення обігових коштів підприємств внутрішньої торгівлі та відсутність інвестицій у їх діяльність, зруйновані магазини та складські приміщення в областях, де відбуваються військові дії.
{"title":"ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ЗА 2010-2022 РОКИ","authors":"Петро Куцик, М. Я. Вірт, В. І. Куцик","doi":"10.32782/2522-1205-2023-74-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-74-01","url":null,"abstract":"Внутрішня торгівля як складна система життєзабезпечення людей, опосередкування товарно-грошового обміну і регулятора ринку знаходиться в основі функціонування національної економіки. Дослідження дало змогу визначити основні тенденції розвитку підприємств внутрішньої торгівлі за 2010-2022 роки. Війна ускладнила взаємозв’язки внутрішньої торгівлі з виробництвом і споживанням, у результаті змінилися функції галузі, що потребує структурної перебудови механізму функціонування внутрішньої торгівлі України Встановлено, що підприємства торгівлі займають визначальне місце у структурі суб’єктів господарювання національної економіки. Узагальнено та систематизовано статистичні дані, які це підтверджують, розглянуто зміну кількості малих, середніх та великих підприємств внутрішньої торгівлі, проаналізовано зміну кількості оптових та роздрібних підприємств, досліджено вплив розвитку роздрібної мережі на функціонування оптових підприємств. Окрему увагу у статті приділено дослідженню періодів, що пов’язані з антитерористичною операцією та військовою агресією Російської Федерації на території України. У механізмі функціонування внутрішньої торгівлі України спостерігаються наступні негативні тенденції: стійке скорочення кількості торговельних підприємств як у оптовій торгівлі, так і роздрібній; деконцентрація оптової торгівлі й надмірна концентрація роздрібної торгівлі; значна частка діяльності мікропідприємств у структурі підприємств оптової торгівлі, що формують незначний обсяг оптового товарообороту. Крім визначених у статті тенденцій та проблем функціонування підприємств сфери торгівлі, на їх діяльність також впливають такі проблеми: скорочення кількості працівників у сфері торгівлі, зменшення обігових коштів підприємств внутрішньої торгівлі та відсутність інвестицій у їх діяльність, зруйновані магазини та складські приміщення в областях, де відбуваються військові дії.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"92 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139612754","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-19DOI: 10.32782/2522-1205-2023-74-04
Б. М. Шевчик
Досліджуються умови та соціокультурне середовище інтегральної досяжності інтенціональних змістів інтелектуальних продуктів діяльності когнітаріату – холономності аксіологічних патернів свідомості інтелектуальних еліт нооекономіки. Стверджується, що місцем і способом руху досягнення холономності когнітивних змістів аксіологічної ідентичності культурної ментальності суб’єктів нооекономіки виступатиме не суто ринковий, а символічний обмін, де у монетизованій формі залишиться патернальний проект дарунку-у-відповідь. Стверджується, що оскільки тренди цифрових технологій протікають у напрямку досягнення нульових граничних витрат виробництва інтелектуального продукту, то зникають об’єктивні підстави формування ціни ринкової пропозиції, а отже ціновий механізм редукує до суб’єктивної невизначеності встановлення ціни товару. Констатується, що інтелектуальні проекти збережуть трудовий вміст вартості у двох випадках: 1) якщо це будуть технологічно-інженерні проекти із передбачуваним ступенем капіталовіддачі та капіталоємності та 2) якщо когнітивні тексти являтимуть собою не продукти інтелігібельної творчості, а софістичні компетентності організаційних, управлінських, консультативних та освітніх послуг. Постулюється, що холономний принцип аксіологічної континуальності культурної ментальності когнітаріату у вимірах мультиінтелектуально-мережевої актуалізації є ефективним інструментом асиміляції енергії викликів історичних флуктуацій у формі великих і малих “Чорних Лебедів”. Тобто когнітаріат – це той тип “уявлюваної спільноти”, який здатний постійно продукувати у формі мінових вартостей ціннісні патерни відтворення ідентичності завдяки онтологічній новизні створюваних текстів як їх споживній вартості, що й слугує перманентною основою пасіонарної активності. Оскільки у структурі символічного обміну відсутні підстави виникнення суперечностей розподілу (а саме сфера розподілу є першопричиною усіх антагонізмів економічних відносин), то синергетичний ефект самозростання ланцюгів вартості в нооекономіці розширюється, емансипуючи зі сфери виробництва, охоплюючи сферу обміну і споживання у тотальності часового детермінізму – миттєвості, що нагадує євангельський ефект нагодування п’яти тисяч народу п’ятьма хлібами. У цьому полягає суть негентропійної функції когнітаріату в історії початку нової епохи – Свідомої Еволюції ноосферної цивілізації.
{"title":"НООЕКОНОМІКА ТА ХОЛОНОМНА АКСІОЛОГІЯ КОГНІТАРІАТУ","authors":"Б. М. Шевчик","doi":"10.32782/2522-1205-2023-74-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-74-04","url":null,"abstract":"Досліджуються умови та соціокультурне середовище інтегральної досяжності інтенціональних змістів інтелектуальних продуктів діяльності когнітаріату – холономності аксіологічних патернів свідомості інтелектуальних еліт нооекономіки. Стверджується, що місцем і способом руху досягнення холономності когнітивних змістів аксіологічної ідентичності культурної ментальності суб’єктів нооекономіки виступатиме не суто ринковий, а символічний обмін, де у монетизованій формі залишиться патернальний проект дарунку-у-відповідь. Стверджується, що оскільки тренди цифрових технологій протікають у напрямку досягнення нульових граничних витрат виробництва інтелектуального продукту, то зникають об’єктивні підстави формування ціни ринкової пропозиції, а отже ціновий механізм редукує до суб’єктивної невизначеності встановлення ціни товару. Констатується, що інтелектуальні проекти збережуть трудовий вміст вартості у двох випадках: 1) якщо це будуть технологічно-інженерні проекти із передбачуваним ступенем капіталовіддачі та капіталоємності та 2) якщо когнітивні тексти являтимуть собою не продукти інтелігібельної творчості, а софістичні компетентності організаційних, управлінських, консультативних та освітніх послуг. Постулюється, що холономний принцип аксіологічної континуальності культурної ментальності когнітаріату у вимірах мультиінтелектуально-мережевої актуалізації є ефективним інструментом асиміляції енергії викликів історичних флуктуацій у формі великих і малих “Чорних Лебедів”. Тобто когнітаріат – це той тип “уявлюваної спільноти”, який здатний постійно продукувати у формі мінових вартостей ціннісні патерни відтворення ідентичності завдяки онтологічній новизні створюваних текстів як їх споживній вартості, що й слугує перманентною основою пасіонарної активності. Оскільки у структурі символічного обміну відсутні підстави виникнення суперечностей розподілу (а саме сфера розподілу є першопричиною усіх антагонізмів економічних відносин), то синергетичний ефект самозростання ланцюгів вартості в нооекономіці розширюється, емансипуючи зі сфери виробництва, охоплюючи сферу обміну і споживання у тотальності часового детермінізму – миттєвості, що нагадує євангельський ефект нагодування п’яти тисяч народу п’ятьма хлібами. У цьому полягає суть негентропійної функції когнітаріату в історії початку нової епохи – Свідомої Еволюції ноосферної цивілізації.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"89 26","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139612941","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-19DOI: 10.32782/2522-1205-2023-74-15
О. В. Гнилянська
Сільськогосподарське виробництво є одним із найбільш ризикованих видів підприємницької діяльності. Аграрні реформи та становлення ринкових взаємовідносин, зміна форм власності та форм господарювання значно збільшують ступінь невизначеності соціально-економічних процесів у сільському господарстві і, відповідно, підсилюють вплив ризиків на аграрний бізнес. Сучасні сільськогосподарські підприємства можуть значно підвищити ефективність своєї діяльності, використовуючи різноманітні інструменти управління ризиками. Похідні ж фінансові інструменти дають змогу істотно знизити негативний вплив цінових коливань на фінансовий стан суб’єктів господарювання в АПК. Деструктивний вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на діяльність суб’єктів господарювання АПК визначив еволюцію теоретичних та практичних підходів до управління ризиками. У теоретичній площині відбувався поступовий перехід від сприйняття ризику як об’єктивного чинника сільськогосподарської діяльності до виокремлення теорії ризику як науки та ризик-менеджменту в загальній стратегії управління підприємством аграрного сектору. Ця трансформація наукових поглядів на ризик та можливість впливу на його якісні та кількісні параметри і зміни у концептуальних положеннях знайшла своє відображення у сучасному ризик-менеджменті. Ризикованість аграрного бізнесу визначають такі основні чинники: сезонний характер виробництва, високий ступінь залежності від кліматичних умов, диспропорції в забезпеченні людства продовольством тощо. У зв’язку з цим побудова ефективної системи управління ризиками перетворюється на важливий елемент макрофінансової стабілізації і фінансової стратегії підприємств АПК, стає одним із найголовніших чинників забезпечення стійкості галузі та протидії кризовим явищам.
{"title":"МИТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ І РИЗИКИ: ВПЛИВ НА РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРОСФЕРІ","authors":"О. В. Гнилянська","doi":"10.32782/2522-1205-2023-74-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-74-15","url":null,"abstract":"Сільськогосподарське виробництво є одним із найбільш ризикованих видів підприємницької діяльності. Аграрні реформи та становлення ринкових взаємовідносин, зміна форм власності та форм господарювання значно збільшують ступінь невизначеності соціально-економічних процесів у сільському господарстві і, відповідно, підсилюють вплив ризиків на аграрний бізнес. Сучасні сільськогосподарські підприємства можуть значно підвищити ефективність своєї діяльності, використовуючи різноманітні інструменти управління ризиками. Похідні ж фінансові інструменти дають змогу істотно знизити негативний вплив цінових коливань на фінансовий стан суб’єктів господарювання в АПК. Деструктивний вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на діяльність суб’єктів господарювання АПК визначив еволюцію теоретичних та практичних підходів до управління ризиками. У теоретичній площині відбувався поступовий перехід від сприйняття ризику як об’єктивного чинника сільськогосподарської діяльності до виокремлення теорії ризику як науки та ризик-менеджменту в загальній стратегії управління підприємством аграрного сектору. Ця трансформація наукових поглядів на ризик та можливість впливу на його якісні та кількісні параметри і зміни у концептуальних положеннях знайшла своє відображення у сучасному ризик-менеджменті. Ризикованість аграрного бізнесу визначають такі основні чинники: сезонний характер виробництва, високий ступінь залежності від кліматичних умов, диспропорції в забезпеченні людства продовольством тощо. У зв’язку з цим побудова ефективної системи управління ризиками перетворюється на важливий елемент макрофінансової стабілізації і фінансової стратегії підприємств АПК, стає одним із найголовніших чинників забезпечення стійкості галузі та протидії кризовим явищам.","PeriodicalId":250152,"journal":{"name":"Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences","volume":"38 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139613360","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：