Pub Date : 2021-06-30DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2021.14(59).09
Злата Ржевська-Штефан
Статтю присвячено проблемі мотивації до навчання студентів-першокурсників університету в умовах карантинного дистанційного навчання, для яких вимушений і раптовий перехід на дистанційну форму співпав з періодом їх адаптації до навчання у виші. Проаналізовано переваги та обмеження дистанційної форми навчання в плані мотивування студентів до досягнення навчальних цілей. Розкрито специфіку мотивації студентів в умовах дистанційного карантинного навчання. З метою вивчення особливостей мотивації до навчання студентів першокурсників в умовах карантинного дистанційного навчання використано методику «Шкали академічної мотивації» Т.О. Гордеевої, яка дозволяє визначити рівень розвитку різних мотиваційних конструктів в контексті теорії самодетермінації. Визначено, що у більшості студентів під час академічного року 2020-2021 домінувала внутрішня мотивація, а загальною тенденцією в динаміці мотивації студентів було незначне зниження показників за всіма шкалами як внутрішньої, так і зовнішньої мотивації. Виключенням є показники шкали амотивації, яка несуттєво зросла. Порівняння отриманих результатів із даними про мотивацію першокурсників, що навчались очно, показало, що мотивація студентів, що навчалися в умовах дистанційного та змішаного навчання, виявилась достовірно вищою за всіма шкалами внутрішньої мотивації, а також за шкалами мотивації самоповаги та інтроеційованої мотивації. Виявлені особливості, на наш погляд, визначають специфіку адаптаційних процесів першокурсників в умовах карантинного дистанту. Також отримані результати свідчать, що, попри негативний вплив умов локдауну, студенти виявились достатньо мобілізованими для подолання викликів адаптації до незвичних умов навчання. В свою чергу умови дистанційного навчання спільно з викликами пандемії створили підґрунтя для активізації процесів саморегуляції першокурсників і набуття ними суб’єктного досвіду. Водночас цих умов вочевидь недостатньо для того, щоб такі процеси набули масовості та більшої глибини. Література Гордеева, Т.О., Сычев, О.А., & Осин, Е.Н. (2014). Опросник «Шкалы академической мотивации». Психологический журнал, 35(4), 96–107. Дворецкая, Т.А., & Ахмадиева, Л.Р. (2018). Динамика направленности учебной мотивации у студентов разных курсов в течение учебного года. Профессиональное образование в современном мире, 8(2), 1924–1933.https://doi.org/10.15372/PEMW20180222 Іванеко, Ю. (2020). Дистанційне навчання як засіб розвитку самоорганізації студентів. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології», 49, 60–83. https://org/10.32626/2227-6246.2020-49 Красюк, Ю.М. (2010). Проблеми мотивації навчальної діяльності студентів дистанційної форми навчання. Режим доступу: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/25885/ZE_Krasiuk.pdf?sequence=1&isAllowed=y Панферов, В.Н., Безгодова, С.А., Васильева, С.В., Иванов, А.С., & Микляева, А.В. (2020). Эффективность обучения и академическая мотивация студентов в условиях онлайн-взаимодействия с преподавателем (на примере видеолекции). Социал
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО КАРАНТИННОГО НАВЧАННЯ","authors":"Злата Ржевська-Штефан","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.14(59).09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.14(59).09","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі мотивації до навчання студентів-першокурсників університету в умовах карантинного дистанційного навчання, для яких вимушений і раптовий перехід на дистанційну форму співпав з періодом їх адаптації до навчання у виші. Проаналізовано переваги та обмеження дистанційної форми навчання в плані мотивування студентів до досягнення навчальних цілей. Розкрито специфіку мотивації студентів в умовах дистанційного карантинного навчання. З метою вивчення особливостей мотивації до навчання студентів першокурсників в умовах карантинного дистанційного навчання використано методику «Шкали академічної мотивації» Т.О. Гордеевої, яка дозволяє визначити рівень розвитку різних мотиваційних конструктів в контексті теорії самодетермінації. Визначено, що у більшості студентів під час академічного року 2020-2021 домінувала внутрішня мотивація, а загальною тенденцією в динаміці мотивації студентів було незначне зниження показників за всіма шкалами як внутрішньої, так і зовнішньої мотивації. Виключенням є показники шкали амотивації, яка несуттєво зросла. Порівняння отриманих результатів із даними про мотивацію першокурсників, що навчались очно, показало, що мотивація студентів, що навчалися в умовах дистанційного та змішаного навчання, виявилась достовірно вищою за всіма шкалами внутрішньої мотивації, а також за шкалами мотивації самоповаги та інтроеційованої мотивації. Виявлені особливості, на наш погляд, визначають специфіку адаптаційних процесів першокурсників в умовах карантинного дистанту. Також отримані результати свідчать, що, попри негативний вплив умов локдауну, студенти виявились достатньо мобілізованими для подолання викликів адаптації до незвичних умов навчання. В свою чергу умови дистанційного навчання спільно з викликами пандемії створили підґрунтя для активізації процесів саморегуляції першокурсників і набуття ними суб’єктного досвіду. Водночас цих умов вочевидь недостатньо для того, щоб такі процеси набули масовості та більшої глибини. \u0000Література \u0000 \u0000Гордеева, Т.О., Сычев, О.А., & Осин, Е.Н. (2014). Опросник «Шкалы академической мотивации». Психологический журнал, 35(4), 96–107. \u0000Дворецкая, Т.А., & Ахмадиева, Л.Р. (2018). Динамика направленности учебной мотивации у студентов разных курсов в течение учебного года. Профессиональное образование в современном мире, 8(2), 1924–1933.https://doi.org/10.15372/PEMW20180222 \u0000Іванеко, Ю. (2020). Дистанційне навчання як засіб розвитку самоорганізації студентів. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології», 49, 60–83. https://org/10.32626/2227-6246.2020-49 \u0000Красюк, Ю.М. (2010). Проблеми мотивації навчальної діяльності студентів дистанційної форми навчання. Режим доступу: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/25885/ZE_Krasiuk.pdf?sequence=1&isAllowed=y \u0000Панферов, В.Н., Безгодова, С.А., Васильева, С.В., Иванов, А.С., & Микляева, А.В. (2020). Эффективность обучения и академическая мотивация студентов в условиях онлайн-взаимодействия с преподавателем (на примере видеолекции). Социал","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123422651","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-30DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2021.14(59).03
Андрій Іващенко, Альона Іващенко
В статті презентована комплексна психологічна розвивальна програма активізації професійної рефлексії та саморозвитку майбутніх документознавців, що ґрунтується на ідеї особистісно орієнтованого виховання особистості. Основна ідея цього виховання полягає в моделюванні таких виховних ситуацій, які б спонукали особистість до самопізнання і саморозвитку. Серед основних завдань програми варто виокремити такі: розкриття суті поняття «професійна рефлексія» студентів; актуалізація ціннісного ставлення до себе з позиції «Я-професіонал»; підвищення у майбутніх документознавців активності щодо оволодіння професією; поглиблення знань способів і прийомів ефективної професійної рефлексії. Основновоположною стратегією цієї психологічної розвивальної програми стала активізація професійної рефлексії майбутніх документознавців й інтересу до рефлексивної діяльності та, як наслідок, їхній саморозвиток у майбутній професійній діяльності. Для реалізації поставлених завдань проводились такі заходи зі студентами: міні лекції, інформаційні відеоролики, туторіал, побудова інтелектуальної карти, відеофільми, дискусії. Також застосовувались синквейни, ведення щоденника рефлексії під час практики, розробка та показ студентами відеопрезентацій. Крім того, студенти активно долучались до участі в фестивалях, семінарах, тренінгах як волонтери та спікери, що допомагало їм зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, над якими варто попрацювати. Впровадження психологічної розвивальної програми сприятиме зростанню усвідомленого прагнення студентів до самопізнання, самоосвіти, зміні ціннісного самоставлення, зростанню готовності до самореалізації та прагнення до саморозвитку в професії. Розроблений інструментарій спрямований на допомогу академічним кураторам, викладачам і практичним психологам закладів вищої освіти з метою підвищення потенціалу професійної рефлексії та саморозвитку майбутніх документознавців. Література Бех, І.Д. (2008). Виховання особистості: Підручник. Київ : Либідь. Вернидуб, Р. (2019). Забезпечення якості професійної підготовки майбутнього вчителя: політика селекції. Interdisciplinary Studies of Complex Systems, 15, 5–17. https://doi.org/10.31392/iscs.2019.15.005 Власов, П.К. (2014). Партнерское общение. Тренинг. Игры и упражнения. Методические материалы для ведущего тренинги. Харьков : Изд-во «Гуманитарний центр». Федосєєва, І.В. (2013). Психотренінг спілкування: навч. посібник. Переяслав-Хмельницький : СКД. Іщук, О.В. (2013). Чинники становлення професійної ідентичності студентів вищого навчального закладу. Проблеми сучасної психології, 2, 120–127.
文章介绍了一项全面的心理发展计划，该计划以个性导向教育理念为基础，旨在激活未来文献学者的专业反思和自我发展。这种教育的主要思想是模拟鼓励个人自我认识和自我发展的教育情境。该计划的主要目标包括：为学生揭示 "专业反思 "概念的本质；从 "我是专业人员 "的立场出发，实现对自己的价值态度；提高未来文献学者掌握专业的积极性；加深对有效专业反思的方法和技巧的认识。这项心理发展计划的主要策略是加强未来文献专家的专业反思，提高他们对反思活动的兴趣，从而在未来的专业活动中实现自我发展。为实现目标，我们与学生开展了以下活动：小型讲座、信息视频、辅导、思维导图、视频和讨论。我们还使用了同步网络研讨会，在实践过程中记录反思日记，以及制作和播放学生的视频演示。此外，学生们还以志愿者和演讲者的身份积极参与各种节日、研讨会和培训活动，这有助于他们了解自己的优缺点和需要努力的方向。心理发展计划的实施将帮助学生增强自我认识、自我教育的自觉愿望，改变他们的价值态度，提高他们自我实现的准备程度和对专业自我发展的渴望。所开发的工具包旨在帮助高等教育机构的学术导师、教师和实践心理学家提高未来文件专家的专业反思和自我发展潜力。参考文献 Bech, I.D. (2008).人格教育：教科书。基辅：Lybid.Vernydub, R. (2019).Ensuring the quality of future teacher training: selection policy.复杂系统跨学科研究》，15，5-17。https://doi.org/10.31392/iscs.2019.15.005 Vlasov, P.K. (2014).伙伴交流、培训、游戏和练习。领导培训的方法材料。哈尔科夫：人道主义中心出版社。Fedoseeva, I.V. (2013).沟通心理训练：教科书》。佩雷亚斯拉夫-赫梅利尼茨基：Ishchuk, O.V. (2013).高等院校学生职业认同的形成因素》。现代心理学问题》，2，120-127。
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНА РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА «АКТИВІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ»","authors":"Андрій Іващенко, Альона Іващенко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.14(59).03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.14(59).03","url":null,"abstract":"В статті презентована комплексна психологічна розвивальна програма активізації професійної рефлексії та саморозвитку майбутніх документознавців, що ґрунтується на ідеї особистісно орієнтованого виховання особистості. Основна ідея цього виховання полягає в моделюванні таких виховних ситуацій, які б спонукали особистість до самопізнання і саморозвитку. Серед основних завдань програми варто виокремити такі: розкриття суті поняття «професійна рефлексія» студентів; актуалізація ціннісного ставлення до себе з позиції «Я-професіонал»; підвищення у майбутніх документознавців активності щодо оволодіння професією; поглиблення знань способів і прийомів ефективної професійної рефлексії. Основновоположною стратегією цієї психологічної розвивальної програми стала активізація професійної рефлексії майбутніх документознавців й інтересу до рефлексивної діяльності та, як наслідок, їхній саморозвиток у майбутній професійній діяльності. Для реалізації поставлених завдань проводились такі заходи зі студентами: міні лекції, інформаційні відеоролики, туторіал, побудова інтелектуальної карти, відеофільми, дискусії. Також застосовувались синквейни, ведення щоденника рефлексії під час практики, розробка та показ студентами відеопрезентацій. Крім того, студенти активно долучались до участі в фестивалях, семінарах, тренінгах як волонтери та спікери, що допомагало їм зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, над якими варто попрацювати. Впровадження психологічної розвивальної програми сприятиме зростанню усвідомленого прагнення студентів до самопізнання, самоосвіти, зміні ціннісного самоставлення, зростанню готовності до самореалізації та прагнення до саморозвитку в професії. Розроблений інструментарій спрямований на допомогу академічним кураторам, викладачам і практичним психологам закладів вищої освіти з метою підвищення потенціалу професійної рефлексії та саморозвитку майбутніх документознавців. \u0000Література \u0000 \u0000Бех, І.Д. (2008). Виховання особистості: Підручник. Київ : Либідь. \u0000Вернидуб, Р. (2019). Забезпечення якості професійної підготовки майбутнього вчителя: політика селекції. Interdisciplinary Studies of Complex Systems, 15, 5–17. https://doi.org/10.31392/iscs.2019.15.005 \u0000Власов, П.К. (2014). Партнерское общение. Тренинг. Игры и упражнения. Методические материалы для ведущего тренинги. Харьков : Изд-во «Гуманитарний центр». \u0000Федосєєва, І.В. (2013). Психотренінг спілкування: навч. посібник. Переяслав-Хмельницький : СКД. \u0000Іщук, О.В. (2013). Чинники становлення професійної ідентичності студентів вищого навчального закладу. Проблеми сучасної психології, 2, 120–127. \u0000","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125747146","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-06-30DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2021.14(59).06
Наталя Меленчук
Здійснено теоретичний аналіз досліджень щодо визначення таких феноменів, як: «авантюрність», «авантюра», «авантюризм». Авантюрність (схильність до авантюрної поведінки) як складна властивість особистості, розглядається з позицій континуально-ієрархічного підходу до структури особистості. Актуальність розробки проблеми пов’язана з потребою вивчення вольових якостей та властивостей особистості, котрі вимагають сміливих, швидких, ризикованих і авантюрних дій в умовах високої невизначеності. Для емпіричної перевірки було обрано: оригінальний психодіагностичний «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1)» О.П. Саннікової, О.І. Саннікова, Н.І. Меленчук і методику «Вольові якості особистості» М.В. Чумакова. Подано результати кореляційного аналізу між показниками авантюрності й вольових рис особистості. Встановлено переважно додатні значимі кореляційні взаємозв’язки між всіма показниками авантюрності та більшістю показників вольових якостей особистості, а, саме, з показниками рішучість (Rsh), ініціативність (In), самостійність (Sm) і наполегливість (Np). Виняток становлять показники відповідальність (Vd) і цілеспрямованість (Cl), з якими виявлено від’ємні значимі зв’язки. На основі якісного аналізу емпіричних даних вивчено специфіку вольових якостей особистості в «авантюрних» і «неавантюрних» осіб. Показано, що авантюрні особистості, порівняно з неавантюрними, більш рішучі, самостійні, ініціативні, наполегливі. Їм властива впевненість, незалежність, сміливість, рішучість, самостійність, висока креативність, продуктивність і наполегливість у досягненні своєї мети. Виявлено, що неавантюрні особистості, на відміну від авантюрних осіб, більш відповідальні, цілеспрямовані. Отримані результати засвідчують, що в авантюрних осіб рівень свідомої регуляції поведінки, її влади над собою більш виражений, ніж у осіб з низьким рівнем авантюрності. Література Бусел, В.Т. (Ред.) (2005). Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.). Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун». Евгеньев, А.П. (Ред.). (1981). Словарь русского языка: в 4-х тт. (2 изд.). ( Т.1. А–Й). Жмуров, В.А. (2010). Большой толковый словарь по психиатрии. Элиста : Джангар. Меленчук, Н.І. (2016). Психологічні чинники схильності особистості до авантюрної поведінки. (Дис. канд. психол. наук). Одеса. Олдхэм, Дж., & Моррис Л. (1996). Автопортрет вашей личности: Как лучше узнать самого себя. Москва : Вече, АСТ. Санникова, О.П. (1995). Эмоциональность в структуре личности. Одесса : Хорс. Саннікова, О.П., Санніков, О.І., & Меленчук, Н.І. (2015). А.с. Психодіагностика авантюрності: «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1); «Самооцінка компонентів авантюрності», заявка № 60141; реєстрац. № 59701. Чумаков, М.В. (2006). Диагностика волевых особенностей личности. Вопросы психологии, 1, 169–178. Чумаков, М.В. (2007). Эмоционально-волевая регуляция деятельности (структура, типы, особенности функционирования в социальном взаимодействии). (Монография). Курган : Изд-во Курганского го
对有关 "冒险精神"、"冒险"、"冒险主义 "等现象定义的研究进行理论分析："冒险性"、"冒险"、"冒险主义"。冒险性（冒险行为倾向）作为一种复杂的人格属性，是从人格结构的连续分层方法的角度进行研究的。该问题的相关性与需要研究在高度不确定条件下需要大胆、快速、冒险和冒险行动的意志品质和人格特质有关。为了进行经验验证，我们选择了以下几种方法：O.P. Sannik 的原始心理诊断 "冒险性测试-问卷"（AVANT-1）"。以及М.В. 丘马科夫的 "人格意志品质 "方法论。文章介绍了冒险性指标与个性意志特质之间的相关分析结果。文章揭示了所有冒险性指标与大多数意志型人格特征指标之间的显著正相关，即与决心（Rsh）、主动性（In）、独立性（Sm）和毅力（Np）指标之间的显著正相关。责任感（Vd）和目的性（Cl）是例外，这两项指标之间存在负相关。在对经验数据进行定性分析的基础上，研究了 "喜欢冒险 "和 "不喜欢冒险 "的人的个性意志品质的具体情况。结果表明，冒险者与非冒险者相比，更加果断、独立、积极主动和坚持不懈，他们具有自信、独立、勇敢、果断、自立、创造力强、工作效率高和坚持不懈地实现目标等特点。研究发现，与喜欢冒险的人不同，不喜欢冒险的人更有责任感和目的性。研究结果表明，喜欢冒险的人比不喜欢冒险的人具有更高水平的行为自觉调节能力和自我控制能力。现代乌克兰语解释性大词典（附增补）。基辅；伊尔平：Evgeniev, A.P. (Ed.) (1981).Dictionary of the Russian language: in 4 volumes (2 ed.) (Vol. 1. A-Y).Zhmurov, V.A. (2010).大型精神病学解释词典》：Dzhangar.Melenchuk, N.I. (2016)。冒险行为人格倾向的心理因素》。Oldham, J., & Morris, L. (1996).你的个性自画像》：如何更好地了解自己》。莫斯科：Veche, AST.Sannikova, O.P. (1995).人格结构中的情感性》。敖德萨 ：Sannikova, O.P., Sannikov, O.I., & Melenchuk, N.I. (2015)。冒险精神的心理诊断》："冒险性测试问卷"（AVANT-1）；"冒险性成分的自我评估"，申请号：60141；注册号：59701.Chum.Chumakov, M.V. (2006).人格意志特征诊断学》。Voprosy psikhologii, 1, 169-178.Chumakov, M.V. (2007).情感与意志活动调节（结构、类型、社会互动中的功能特征）（专著）。库尔干：Bowen, D.J., Neill, J.T., & Crisp, S.J. (2016)。荒野探险疗法对青少年参与者心理健康的影响》。Evaluation and Programme Planning, 58, 49-59. Doi：10.1016/j.evalprogplan.2016.05.005.13Houge Mackenzie, S., & Brymer, E. (2020).大自然冒险运动的概念化：积极心理学视角。休闲研究年鉴》，23（1），79-91。https://doi.org/10.1080/11745398.2018.1483733Roth, (1980).Aventure et aventuriers au XVIIIe siècle.Essai de sociologie Iittéraire.Thèse, Lille. (Vols. 1-2).Sannikova O., Melenchuk, & Sannikov A. (2021).人格的冒险性：构建与诊断》。格鲁吉亚医学新闻》，2（311），109-115。
{"title":"ВОЛЬОВІ ЯКОСТІ АВАНТЮРНИХ І НЕАВАНТЮРНИХ ОСІБ","authors":"Наталя Меленчук","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.14(59).06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.14(59).06","url":null,"abstract":"Здійснено теоретичний аналіз досліджень щодо визначення таких феноменів, як: «авантюрність», «авантюра», «авантюризм». Авантюрність (схильність до авантюрної поведінки) як складна властивість особистості, розглядається з позицій континуально-ієрархічного підходу до структури особистості. Актуальність розробки проблеми пов’язана з потребою вивчення вольових якостей та властивостей особистості, котрі вимагають сміливих, швидких, ризикованих і авантюрних дій в умовах високої невизначеності. Для емпіричної перевірки було обрано: оригінальний психодіагностичний «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1)» О.П. Саннікової, О.І. Саннікова, Н.І. Меленчук і методику «Вольові якості особистості» М.В. Чумакова. Подано результати кореляційного аналізу між показниками авантюрності й вольових рис особистості. Встановлено переважно додатні значимі кореляційні взаємозв’язки між всіма показниками авантюрності та більшістю показників вольових якостей особистості, а, саме, з показниками рішучість (Rsh), ініціативність (In), самостійність (Sm) і наполегливість (Np). Виняток становлять показники відповідальність (Vd) і цілеспрямованість (Cl), з якими виявлено від’ємні значимі зв’язки. На основі якісного аналізу емпіричних даних вивчено специфіку вольових якостей особистості в «авантюрних» і «неавантюрних» осіб. Показано, що авантюрні особистості, порівняно з неавантюрними, більш рішучі, самостійні, ініціативні, наполегливі. Їм властива впевненість, незалежність, сміливість, рішучість, самостійність, висока креативність, продуктивність і наполегливість у досягненні своєї мети. Виявлено, що неавантюрні особистості, на відміну від авантюрних осіб, більш відповідальні, цілеспрямовані. Отримані результати засвідчують, що в авантюрних осіб рівень свідомої регуляції поведінки, її влади над собою більш виражений, ніж у осіб з низьким рівнем авантюрності.\u0000Література\u0000\u0000Бусел, В.Т. (Ред.) (2005). Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.). Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун».\u0000Евгеньев, А.П. (Ред.). (1981). Словарь русского языка: в 4-х тт. (2 изд.). ( Т.1. А–Й).\u0000Жмуров, В.А. (2010). Большой толковый словарь по психиатрии. Элиста : Джангар.\u0000Меленчук, Н.І. (2016). Психологічні чинники схильності особистості до авантюрної поведінки. (Дис. канд. психол. наук). Одеса.\u0000Олдхэм, Дж., & Моррис Л. (1996). Автопортрет вашей личности: Как лучше узнать самого себя. Москва : Вече, АСТ.\u0000Санникова, О.П. (1995). Эмоциональность в структуре личности. Одесса : Хорс.\u0000Саннікова, О.П., Санніков, О.І., & Меленчук, Н.І. (2015). А.с. Психодіагностика авантюрності: «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1); «Самооцінка компонентів авантюрності», заявка № 60141; реєстрац. № 59701.\u0000Чумаков, М.В. (2006). Диагностика волевых особенностей личности. Вопросы психологии, 1, 169–178.\u0000Чумаков, М.В. (2007). Эмоционально-волевая регуляция деятельности (структура, типы, особенности функционирования в социальном взаимодействии). (Монография). Курган : Изд-во Курганского го","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130509639","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-03-31DOI: 10.31392/NPU-NC.SERIES12.2021.13(58).08
Людмила Миколаївна Новик, Тамара Мазур
В статті розглядається проблема формування професійної ідентичності майбутнього фахівця соціальної роботи, яка на думку авторів, здатна суттєво підвищити вмотивованість студентства до набуття професії. Наводяться дані дослідження навчальної мотивації, які засвідчують прямий вплив рівня вищої освіти на специфіку професійної ідентичності випускників спеціальності «Соціальна робота». Динаміка становлення професійної ідентифікації у майбутніх соціальних працівників великою мірою обумовлюється їх особистісним розвитком. В студентів-магістрів більш яскраво, порівняно з випускниками-бакалаврами, виявляється навчально-професійна ідентифікація, а випускники-бакалаври характеризуються переважанням внутрішньої мотивації професійної діяльності. Метою дослідження є вивчення і формування професійної ідентичності майбутніх соціальних працівників у процесі вишівської підготовки, що ініціює пошук нових орієнтирів освіти, цілей, можливостей. В контексті поставленої проблеми нами поставлено завдання дослідити вплив освітнього контексту на динаміку становлення мотиваційних і ціннісно-смислових детермінант формування професійної ідентичності майбутніх фахівців соціальної роботи. Отримані результати доводять, що рівень вищої освіти впливає на специфіку професійної ідентичності випускників. На першому курсі у студентів, зазвичай, відбувається осмислення професійної ідентичності, коли на основі входження в нове соціальне і професійне середовище зовнішня студентська ідентичність переходить у внутрішньо прийняту, усвідомлену, емоційно забарвлену характеристику. У випускників-бакалаврів і магістрів відбувається формуванням нових цілей і перспектив професійного розвитку, переосмислення й уточнення різних варіантів професійно-творчого саморозвитку, працевлаштування та побудови професійної кар’єри. Тому підвищення конкурентоспроможності і мобільності майбутніх фахівців соціальної роботи зумовлює необхідність цілеспрямованого підвищення рівня професійної ідентичності студентів в період вишівської підготовки. Література Азбель, А.А. (2004). Особенности формирования статусов профессиональной идентичности. (Дисс канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Борисюк, А. (2010). Професійна ідентичність як складова самосвідомості особистості. Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія: Зб. наук. праць, Х(17), 45–55. Ермолаева, Е.П. (1998). Профессиональная идентичность как комплексная характеристика соответствия субъекта и деятельности. Психологическое обозрение, 2, 35–40. Зеер, Э.Ф. (1997). Кризисы профессионального становления личности. Психологический журнал, 18(6), 35–44. Кривоконь, Н.І. (2002). Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи захисту населення. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. Леонтьев, А.Н. (2004). Деятельность. Сознание. Личность. Москва : Смысл. Лукіянчук, А.М. (2010). Проблема ідентифікації у професійному становленні студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акр
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «СОЦІАЛЬНА РОБОТА»","authors":"Людмила Миколаївна Новик, Тамара Мазур","doi":"10.31392/NPU-NC.SERIES12.2021.13(58).08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/NPU-NC.SERIES12.2021.13(58).08","url":null,"abstract":"В статті розглядається проблема формування професійної ідентичності майбутнього фахівця соціальної роботи, яка на думку авторів, здатна суттєво підвищити вмотивованість студентства до набуття професії. Наводяться дані дослідження навчальної мотивації, які засвідчують прямий вплив рівня вищої освіти на специфіку професійної ідентичності випускників спеціальності «Соціальна робота». Динаміка становлення професійної ідентифікації у майбутніх соціальних працівників великою мірою обумовлюється їх особистісним розвитком. В студентів-магістрів більш яскраво, порівняно з випускниками-бакалаврами, виявляється навчально-професійна ідентифікація, а випускники-бакалаври характеризуються переважанням внутрішньої мотивації професійної діяльності. Метою дослідження є вивчення і формування професійної ідентичності майбутніх соціальних працівників у процесі вишівської підготовки, що ініціює пошук нових орієнтирів освіти, цілей, можливостей. В контексті поставленої проблеми нами поставлено завдання дослідити вплив освітнього контексту на динаміку становлення мотиваційних і ціннісно-смислових детермінант формування професійної ідентичності майбутніх фахівців соціальної роботи. Отримані результати доводять, що рівень вищої освіти впливає на специфіку професійної ідентичності випускників. На першому курсі у студентів, зазвичай, відбувається осмислення професійної ідентичності, коли на основі входження в нове соціальне і професійне середовище зовнішня студентська ідентичність переходить у внутрішньо прийняту, усвідомлену, емоційно забарвлену характеристику. У випускників-бакалаврів і магістрів відбувається формуванням нових цілей і перспектив професійного розвитку, переосмислення й уточнення різних варіантів професійно-творчого саморозвитку, працевлаштування та побудови професійної кар’єри. Тому підвищення конкурентоспроможності і мобільності майбутніх фахівців соціальної роботи зумовлює необхідність цілеспрямованого підвищення рівня професійної ідентичності студентів в період вишівської підготовки. \u0000Література \u0000 \u0000Азбель, А.А. (2004). Особенности формирования статусов профессиональной идентичности. (Дисс канд. психол. наук). Санкт-Петербург. \u0000Борисюк, А. (2010). Професійна ідентичність як складова самосвідомості особистості. Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія: Зб. наук. праць, Х(17), 45–55. \u0000Ермолаева, Е.П. (1998). Профессиональная идентичность как комплексная характеристика соответствия субъекта и деятельности. Психологическое обозрение, 2, 35–40. \u0000Зеер, Э.Ф. (1997). Кризисы профессионального становления личности. Психологический журнал, 18(6), 35–44. \u0000Кривоконь, Н.І. (2002). Соціально-психологічні чинники професійної самоідентифікації фахівців системи захисту населення. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. \u0000Леонтьев, А.Н. (2004). Деятельность. Сознание. Личность. Москва : Смысл. \u0000Лукіянчук, А.М. (2010). Проблема ідентифікації у професійному становленні студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акр","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120977576","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The article is devoted to the analysis of the psychological features of emotional intelligence development of the person of early youth. The results of empirical research and the program of emotional intelligence development of high school students are presented. The purpose of the research is to theoretically substantiate, empirically investigate and propose a psychological and pedagogical program for the development of emotional intelligence of early adolescents. The objectives of the study are to conduct a theoretical analysis of the problem of emotional intelligence of the individual; empirically investigate the psychological features of the development of emotional intelligence of high school students; develop, implement and determine the effectiveness of a psychological program for the development of emotional intelligence in early adolescence. The research methods that have been used are: “Diagnosis of the level of emotional intelligence” K. Hall test; “Diagnosis of the level of empathy” I.M. Yusupov; “EPI Personal Questionnaire” by G. Eisenko; “Test-questionnaire to determine self-identity” V.V. Stolin, S.R Pantileev; “Study of socio-psychological adaptation of K. Rogers-R. Diamond”; questionnaire “Scale of family adaptation and cohesion” by D. Olson, J. Portner, I. Lavi (adapted by M. Perre). It has been found that most of the high school students studied have a low level of development of emotional intelligence and its components. They can be described as having a low level of awareness, low self-esteem and poor self-emotions. They are quite emotionally vulnerable to external influences, too concerned about various life circumstances; it is not easy for them to withstand the pressure of others, it is difficult to make important decisions, adhere to the plan to achieve the goal. Based on the results of the observational experiment, a program for the development of emotional intelligence in early adolescence was developed and implemented. Its effectiveness is confirmed by the positive dynamics of both general indicators of levels of emotional intelligence in high school students and its individual components: emotional awareness, self-control of emotional manifestations, empathy, development of self-awareness and self-motivation. References Ayzenk, G.YU., & Ayzenk M.U. (2001). Issledovaniya chelovecheskoy psikhiki.[Studies of the human psyche]. Mosсow : EKSMO-Press [in Russian]. Andreyeva, I.N. (2012). Azbuka emotsional'nogo intellekta [The ABC of Emotional Intelligence]. Sankt-Peterburg : BKHV-Peterburg [in Russian]. Andreyeva, I.N. (2011). Emotsional'nyy intellekt kak fenomen sovremennoy psikhologii [Emotional intelligence as a phenomenon of modern psychology]. Novopolotsk : PGU [in Russian]. Bantysheva, O.O. (2020). Teoretychne obgruntuvannya, zmist ta rezulʹtaty aprobatsiyi psykholohichnoyi prohramy rozvytku emotsiynoho intelektu osib yunatsʹkoho viku, skhylʹnykh do viktymnoyi povedinky [Theoretical substantiation, content and
本文对青少年早期情绪智力发展的心理特征进行了分析。本文介绍了实证研究的结果和高中生情绪智力发展的规划。本研究的目的是为早期青少年情绪智力的发展提供理论依据、实证调查并提出一套心理与教学方案。本研究的目的是对个体的情商问题进行理论分析;高中生情绪智力发展的心理特征实证研究制定、实施并确定青少年早期情商发展的心理项目的有效性。所采用的研究方法有:“情绪智力水平诊断”K. Hall测试;“共情水平的诊断”I.M. Yusupov;G. Eisenko的“EPI个人问卷”;“自我认同的测试问卷”V.V. Stolin, s.r. Pantileev;罗杰斯的社会心理适应研究。钻石”;D. Olson, J. Portner, I. Lavi的问卷“家庭适应和凝聚力量表”(由M. Perre改编)。研究发现，大多数被研究的高中生情商及其组成部分的发展水平较低。他们可以被描述为意识水平低，自尊心低，自我情绪差。他们在情感上很容易受到外界影响，过于关心各种生活环境;他们不容易承受别人的压力，很难做出重要的决定，坚持计划实现目标。基于观察实验的结果，制定并实施了青少年早期情商发展方案。高中学生情绪智力水平的一般指标及其个体成分:情绪意识、情绪表现的自我控制、共情、自我意识的发展和自我激励的积极动态证实了其有效性。Ayzenk, g.u u。， & Ayzenk M.U.(2001)。伊斯莱多瓦尼亚·切洛维切斯科伊·普西基。[对人类心理的研究]。莫斯科:eksm出版社。Andreyeva, I.N.(2012)。情商的基础知识。圣彼得堡:BKHV-Peterburg[俄语]。Andreyeva, I.N.(2011)。情绪智力[作为现代心理学现象的情绪智力]。Novopolotsk: PGU[俄语]。Bantysheva, o .(2020)。受害行为易感性青少年情绪智力发展心理项目的理论依据、内容及认可结果[j]。[j].现代心理学的理论与实践，2011(1)，134-139。Bebchuk，文学硕士，Rikhmayer，是的。(2012)。实用家庭心理诊断:方法指南及应用[j]。莫斯科:ID: Bionika[俄语]。Berns, R.(1986)。自我概念发展与教育[j]。莫斯科:Izdatel'stvo Progress(俄文)。Vetrova, I.I.(2012)。情绪智力[青春期和青春期早期的情绪智力]。在L.朱拉夫列夫和V.A.科尔佐夫(主编)，复杂人文科学系统的心理学研究，2,271-274 .[俄语]。Vlasova, O.I.(2005)。社会能力心理学:结构、动态、发展因素。基辅:vydavnycho -polihrafichny tsentr«Kyyivs ' kyy universystem»[乌克兰文]。Glukhanyuk, N.S.(2005)。Praktikum po psikhodiagnosis:什么?posobiye[精神诊断研讨会:教科书](第二版)。莫斯科:Izdatel'stvo Moskovskogo psikhologo- social 'nogo instituta[俄语]。Goulman, D.(2011)。情绪智力[情绪智力Isayev,反式)。莫斯科:AST, Astrel'[俄语]。Goulmen, D.， Boyatsis, R.， & Makki, E.(2005)。情绪领导:基于情绪的管理艺术。莫斯科:Al'pina Biznes Buks[俄语]。杰列扬科，S.，普里马克，Yu.。(2018)。[情绪智力在预防青少年受害心理中的作用]。
{"title":"PSYCHOLOGICAL FEATURES AND THE PROGRAM OF EMOTIONAL INTELLIGENCE DEVELOPMENT IN EARLY ADOLESCENCE","authors":"Світлана Олексіївна Ставицька, Геннадій Анатолійович Ставицький, Марина Топчій","doi":"10.31392/NPU-NC.SERIES12.2021.13(58).09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/NPU-NC.SERIES12.2021.13(58).09","url":null,"abstract":"The article is devoted to the analysis of the psychological features of emotional intelligence development of the person of early youth. The results of empirical research and the program of emotional intelligence development of high school students are presented. The purpose of the research is to theoretically substantiate, empirically investigate and propose a psychological and pedagogical program for the development of emotional intelligence of early adolescents. The objectives of the study are to conduct a theoretical analysis of the problem of emotional intelligence of the individual; empirically investigate the psychological features of the development of emotional intelligence of high school students; develop, implement and determine the effectiveness of a psychological program for the development of emotional intelligence in early adolescence. The research methods that have been used are: “Diagnosis of the level of emotional intelligence” K. Hall test; “Diagnosis of the level of empathy” I.M. Yusupov; “EPI Personal Questionnaire” by G. Eisenko; “Test-questionnaire to determine self-identity” V.V. Stolin, S.R Pantileev; “Study of socio-psychological adaptation of K. Rogers-R. Diamond”; questionnaire “Scale of family adaptation and cohesion” by D. Olson, J. Portner, I. Lavi (adapted by M. Perre). It has been found that most of the high school students studied have a low level of development of emotional intelligence and its components. They can be described as having a low level of awareness, low self-esteem and poor self-emotions. They are quite emotionally vulnerable to external influences, too concerned about various life circumstances; it is not easy for them to withstand the pressure of others, it is difficult to make important decisions, adhere to the plan to achieve the goal. Based on the results of the observational experiment, a program for the development of emotional intelligence in early adolescence was developed and implemented. Its effectiveness is confirmed by the positive dynamics of both general indicators of levels of emotional intelligence in high school students and its individual components: emotional awareness, self-control of emotional manifestations, empathy, development of self-awareness and self-motivation. \u0000References \u0000 \u0000Ayzenk, G.YU., & Ayzenk M.U. (2001). Issledovaniya chelovecheskoy psikhiki.[Studies of the human psyche]. Mosсow : EKSMO-Press [in Russian]. \u0000Andreyeva, I.N. (2012). Azbuka emotsional'nogo intellekta [The ABC of Emotional Intelligence]. Sankt-Peterburg : BKHV-Peterburg [in Russian]. \u0000Andreyeva, I.N. (2011). Emotsional'nyy intellekt kak fenomen sovremennoy psikhologii [Emotional intelligence as a phenomenon of modern psychology]. Novopolotsk : PGU [in Russian]. \u0000Bantysheva, O.O. (2020). Teoretychne obgruntuvannya, zmist ta rezulʹtaty aprobatsiyi psykholohichnoyi prohramy rozvytku emotsiynoho intelektu osib yunatsʹkoho viku, skhylʹnykh do viktymnoyi povedinky [Theoretical substantiation, content and","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"54 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123390955","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).08
Тетяна Пономаренко
В статті розкрито результати теоретичного та емпіричного дослідження комунікативної медіакомпетентності майбутнього психолога. Уточнено зміст понять «комунікативна компетентність психолога» і «комунікативна медіакомпетентність» психолога та визначено структурні компоненти комунікативної медіакомпетентності майбутнього психолога (когнітивний, емоційний, поведінковий, медіакомпетентність, що містить технічні (цифрові), психологічні та маркетингові ЗУН). Емпіричне дослідження було проведено в період з 2019 по 2020 рік. У ньому взяли участь дві вибірки: психологи-практики (n=62) та студенти-психологи 3-6 курсів навчання (n=277). Нами був підібраний банк методик, який дозволив оцінити й порівняти рівень розвитку комунікативної медіакомпетентності психологів-практиків і студентів-психологів: «Методика оцінки комунікативних та організаторських здібностей (КОЗ-2)» і авторська анкета для дослідження професійної медіакомпетентності психолога «Професійна медіакомпетентність психолога». Встановлено, що лише 7% психологів-практиків і третина студентів-психологів мають низький рівень комунікативної компетентності особистості; третя частина практикуючих психологів і майже половина майбутніх практичних психологів продемонстрували середній рівень комунікативної компетентності особистості; 66% психологів і п’ята частина студентів показали високий рівень комунікативної компетентності особистості. 3% психологів та третя частина студентів мають низький рівень організаторських здібностей; більша половина фахівців і 43% майбутніх психологів-практиків виявили середній рівень розвитку організаторських здібностей; третина психологів і п’ята частина студентів-психологів виявили високий рівень розвитку організаторських здібностей. Більшість (81%) психологів і третина студентів (34%) показали високий і середній рівні розвитку професійної медіакомпетентності. Також розроблено психолого-педагогічні рекомендації щодо розвитку професійної комунікативної медіакомпетентності майбутніх психологів. Перспективи подальшої роботи вбачаємо в дослідженні психологічних чинників розвитку комунікативної медіакомпетентності практичних психологів. Література Андрієвська, В.В. (Ред). (2014). Методологічні проблеми трансформації комунікативної компетентності психолога в інформаційному суспільстві. (Монографія). Київ-Кіровоград : Імекс-ЛТД. Войтенко, Л.М. (2011). Коммуникативная компетентность как детерминанта профессионального становления будущего психолога. (Автореф. дисc. канд. психол. наук). Сочи. Низовець, О. А. (2010). Комунікативна компетентність студентів-психологів як умова успішності професійної діяльності. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки, 30(54), 129–134. Федоров, А.В. (2010). Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности. Таганрог : Изд-во Таганрог. гос. пед. ин-та. Шариков, А. В. (1990). Медиа образование: мировой и отечественный опыт. Москва : НИИ СО и УК АПН СССР. McCroskey, J.C. (1
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНИХ ПСИХОЛОГІВ – СТУДЕНТІВ І ПРАКТИКІВ","authors":"Тетяна Пономаренко","doi":"10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).08","url":null,"abstract":"В статті розкрито результати теоретичного та емпіричного дослідження комунікативної медіакомпетентності майбутнього психолога. Уточнено зміст понять «комунікативна компетентність психолога» і «комунікативна медіакомпетентність» психолога та визначено структурні компоненти комунікативної медіакомпетентності майбутнього психолога (когнітивний, емоційний, поведінковий, медіакомпетентність, що містить технічні (цифрові), психологічні та маркетингові ЗУН). Емпіричне дослідження було проведено в період з 2019 по 2020 рік. У ньому взяли участь дві вибірки: психологи-практики (n=62) та студенти-психологи 3-6 курсів навчання (n=277). Нами був підібраний банк методик, який дозволив оцінити й порівняти рівень розвитку комунікативної медіакомпетентності психологів-практиків і студентів-психологів: «Методика оцінки комунікативних та організаторських здібностей (КОЗ-2)» і авторська анкета для дослідження професійної медіакомпетентності психолога «Професійна медіакомпетентність психолога». Встановлено, що лише 7% психологів-практиків і третина студентів-психологів мають низький рівень комунікативної компетентності особистості; третя частина практикуючих психологів і майже половина майбутніх практичних психологів продемонстрували середній рівень комунікативної компетентності особистості; 66% психологів і п’ята частина студентів показали високий рівень комунікативної компетентності особистості. 3% психологів та третя частина студентів мають низький рівень організаторських здібностей; більша половина фахівців і 43% майбутніх психологів-практиків виявили середній рівень розвитку організаторських здібностей; третина психологів і п’ята частина студентів-психологів виявили високий рівень розвитку організаторських здібностей. Більшість (81%) психологів і третина студентів (34%) показали високий і середній рівні розвитку професійної медіакомпетентності. Також розроблено психолого-педагогічні рекомендації щодо розвитку професійної комунікативної медіакомпетентності майбутніх психологів. Перспективи подальшої роботи вбачаємо в дослідженні психологічних чинників розвитку комунікативної медіакомпетентності практичних психологів. \u0000Література \u0000 \u0000Андрієвська, В.В. (Ред). (2014). Методологічні проблеми трансформації комунікативної компетентності психолога в інформаційному суспільстві. (Монографія). Київ-Кіровоград : Імекс-ЛТД. \u0000Войтенко, Л.М. (2011). Коммуникативная компетентность как детерминанта профессионального становления будущего психолога. (Автореф. дисc. канд. психол. наук). Сочи. \u0000Низовець, О. А. (2010). Комунікативна компетентність студентів-психологів як умова успішності професійної діяльності. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки, 30(54), 129–134. \u0000Федоров, А.В. (2010). Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности. Таганрог : Изд-во Таганрог. гос. пед. ин-та. \u0000Шариков, А. В. (1990). Медиа образование: мировой и отечественный опыт. Москва : НИИ СО и УК АПН СССР. \u0000McCroskey, J.C. (1","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125680116","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).06
Тетяна Костіна, Ірина Булах
Статтю присвячено теоретичному аналізу концепту справедливість та його ролі в контексті психологічних досліджень у гендерній психології. Проведений науковий пошук засвідчив існування різних підходів до розуміння змісту та сутності поняття справедливості у гуманітарних науках. Осмислення цього концепту залежить від історичної епохи, соціально-політичного устрою, економічних факторів функціонування суспільства. Показано існування взаємозв’язку між мораллю, правом та справедливістю як базовим принципом взаємодій людей у суспільстві. Критерієм справедливості часто виступала рівність. Виявлено, що в різні історичні епохи панував принцип справедливої нерівності, коли одні мали привілеї, а інші були їх позбавлені. Особливо гостро це стосувалося представниць жіночої статі. Зазначено, що у філософії справедливість позначається як вищий принцип людського життя й основа для автономії і розвитку особистості. Визначено, що поруч із поняттям справедливість для філософської та психологічної науки важливим є концепт соціальна справедливість, який пояснює процес справедливої взаємодії між людиною і суспільством. Простежується, що у межах соціальних подій ХХ століття відбувся зсув парадигми розуміння принципів справедливості від «рівних можливостей» до «рівних результатів». Обґрунтовано, що дотримання гендерної рівності не може відбуватись без опори на принцип соціальної справедливості, зокрема, гендерної справедливості. В Україні на законодавчому рівні утверджена гендерна рівність і вимоги до її дотримання. Визначено, що сутність гендерної справедливості пов’язана з рівноправ’ям і справедливістю у розподілі благ та відповідальності між чоловіками і жінками. Підкреслено, що вивчення впливу психологічних і соціальних чинників на розгортання гендерної справедливості здійснюється у межах гендерної психології з використанням гендерного підходу. Стверджується, що використання принципу гендерної справедливості веде до становлення гендерної рівності. Література Аболіна, Т.Г. (2012). Теоретичні та соціокультурні передумови виникнення прикладної етики. В.І. Панченко (Ред.), Прикладна етика (с. 5–41). Київ : Центр учбової літератури. Августин, А. (1998). О граде Божием. Книги ХІV–ХХІІ. Творения. (Т. 4.) Киев : УЦИММ-пресс. Аквінський, Т. (2003). Коментарі до Арістотелевої «Політики». Київ : Основи. Арістотель. (2000). Політика. Київ : Либідь. Бендас, Т.В. (2006). Гендерная психология. Санкт-Петербург : Питер. Бутенко, А.П. (Ред.). (1988). Социализм: социальная справедливость и равенство. Москва : Знание. Власова, О. (2009). Гендерное равенство как ресурс теории справедливости. Грані. Філософія, 5(67), 67–69. Режим доступу: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/995/1/F-6.pdf Власюк, Ж.І. (2015). Виховання почуття справедливості у молодших школярів у позаурочній діяльності. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка. Гегель, Г.В.Ф. (2004). Феноменологія духу. Київ : Основи. Гулевич, О. (2011). Социальная психология справедливости. Москва : Изд-во «Институт психо
Sydorenko, I. (2014).正义原则的历史解释。文化与现代性》，5, 8-12. Sumchenko, I.V. (2012).正义的哲学概念：解释的特殊性》。现代文化背景下的哲学与政治学》，4(2), 212-218.Tkalich, M. (2011).性别心理学》。Kyiv: Akademvydav. Toftul, M. G. (2014).现代伦理学词典》。Zhytomyr：ZHDU. Falkovska, L.M. (2011).正义作为社会和心理研究的主题。政治心理学问题及其在乌克兰国家公民形成中的作用》，11, 290-299.Tsygankova, G.P. (2009).高等教育中的性别教育心理学》。明斯克：MGVRK.Shvedova, N.A. (2002).Simply about the complex: gender education.Mode of access：http://www.owl.ru/win/books/easygender/part1_2.html Shevchenko, Z.V. (2016).性别术语词典》。Cherkasy: Chabanenko Y. Publisher Bryson, V. (2007).性别与时间政治》：Feminist theory and contemporary debates.英国布里斯托尔：英国布里斯托尔：政策出版社。Burn, Sh. (1995).The social psychology of gender.McGraw-Hill Humanities. Locke, J. (2003).Two Treatises of Government.Cambridge：CUP.Popper, K. (2020).The Open Society and Its Enemies.Princeton：PUP.Foucault, M. (1985).The History of Sexuality.芝加哥：大学出版社：University Press.Hobbes, Th. (2008).Leviathan.牛津：牛津大学出版社：牛津大学出版社。Rawls, J. (1971).A Theory of Justice.Cambridge：Mass.Valdeavilla, E. & Manapat, F. (2001).Breaking New Grounds for Women's Empowerment.马尼拉：NCRFW.
{"title":"ПОНЯТТЯ СПРАВЕДЛИВІСТЬ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ГЕНДЕРНОЇ ПСИХОЛОГІЇ","authors":"Тетяна Костіна, Ірина Булах","doi":"10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).06","url":null,"abstract":"Статтю присвячено теоретичному аналізу концепту справедливість та його ролі в контексті психологічних досліджень у гендерній психології. Проведений науковий пошук засвідчив існування різних підходів до розуміння змісту та сутності поняття справедливості у гуманітарних науках. Осмислення цього концепту залежить від історичної епохи, соціально-політичного устрою, економічних факторів функціонування суспільства. Показано існування взаємозв’язку між мораллю, правом та справедливістю як базовим принципом взаємодій людей у суспільстві. Критерієм справедливості часто виступала рівність. Виявлено, що в різні історичні епохи панував принцип справедливої нерівності, коли одні мали привілеї, а інші були їх позбавлені. Особливо гостро це стосувалося представниць жіночої статі. Зазначено, що у філософії справедливість позначається як вищий принцип людського життя й основа для автономії і розвитку особистості. Визначено, що поруч із поняттям справедливість для філософської та психологічної науки важливим є концепт соціальна справедливість, який пояснює процес справедливої взаємодії між людиною і суспільством. Простежується, що у межах соціальних подій ХХ століття відбувся зсув парадигми розуміння принципів справедливості від «рівних можливостей» до «рівних результатів». Обґрунтовано, що дотримання гендерної рівності не може відбуватись без опори на принцип соціальної справедливості, зокрема, гендерної справедливості. В Україні на законодавчому рівні утверджена гендерна рівність і вимоги до її дотримання. Визначено, що сутність гендерної справедливості пов’язана з рівноправ’ям і справедливістю у розподілі благ та відповідальності між чоловіками і жінками. Підкреслено, що вивчення впливу психологічних і соціальних чинників на розгортання гендерної справедливості здійснюється у межах гендерної психології з використанням гендерного підходу. Стверджується, що використання принципу гендерної справедливості веде до становлення гендерної рівності. \u0000Література \u0000 \u0000Аболіна, Т.Г. (2012). Теоретичні та соціокультурні передумови виникнення прикладної етики. В.І. Панченко (Ред.), Прикладна етика (с. 5–41). Київ : Центр учбової літератури. \u0000Августин, А. (1998). О граде Божием. Книги ХІV–ХХІІ. Творения. (Т. 4.) Киев : УЦИММ-пресс. \u0000Аквінський, Т. (2003). Коментарі до Арістотелевої «Політики». Київ : Основи. \u0000Арістотель. (2000). Політика. Київ : Либідь. \u0000Бендас, Т.В. (2006). Гендерная психология. Санкт-Петербург : Питер. \u0000Бутенко, А.П. (Ред.). (1988). Социализм: социальная справедливость и равенство. Москва : Знание. \u0000Власова, О. (2009). Гендерное равенство как ресурс теории справедливости. Грані. Філософія, 5(67), 67–69. Режим доступу: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/995/1/F-6.pdf \u0000Власюк, Ж.І. (2015). Виховання почуття справедливості у молодших школярів у позаурочній діяльності. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка. \u0000Гегель, Г.В.Ф. (2004). Феноменологія духу. Київ : Основи. \u0000Гулевич, О. (2011). Социальная психология справедливости. Москва : Изд-во «Институт психо","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129605283","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).11
Світлана Петрівна Шевченко, Ганна Варіна
Вивчення зумовленості сприйняття особистістю грошей, кредитних продуктів виявляється все більш затребуваним проблемним полем досліджень, про що свідчать новітні публікації як західних, так і українських вчених. Проте у більшості досліджень вивчаються лише окремі передумови особистісного сприйняття грошей та кредитів. Мета дослідження – емпіричне вивчення психологічних особливостей сприйняття кредитних продуктів банківських установ здобувачами вищої освіти. Виходячи з мети, завданнями дослідження були такі: визначення типів грошових настановлень у здобувачів, вивчення чинників, які впливають на ставлення здобувачів вищої освіти до грошей, визначення обізнаності здобувачів у питаннях діяльності банківських установ, поведінки користувачів банківських кредитів і доцільності користування кредитними послугами банків. Нами було використано такі методики: методики «Шкала грошових уявлень та поведінки» (Money Beliefand Behaviour Scale) (авт. А. Фернем), анкета О.Г. Ходакевич «Моє ставлення до грошей», опитувальник «Ставлення до горошей та кредиту здобувачів вищої освіти» (авт. С.В. Шевченко), методика «Шкала грошових уявлень та поведінки» (А. Фермен, модифікація М.В. Сімків). Визначено, що в юнацькому віці своєрідно виявляється система базисних ставлень до грошей: у ставленні до себе збільшується ступінь адекватності сприйняття кредитів, водночас оцінка кредитних продуктів здійснюється на основі власних уявлень, які подекуди бувають ілюзорними і поверхневими, зростає ступінь довіри до банківських установ, а власний образ грошей і кредиту менше залежить від оцінок інших. Водночас ускладнення перебігу процесу економічної соціалізації підростаючого покоління нерідко призводить до виникнення неконструктивного сприйняття грошей і кредитів: від надання їм дуже великого значення, бажання збагатитися будь-яким шляхом (аж до незаконних дій) до повного нівелювання їх значення. Література Білоконь, І.В. (2007). Економічні настановлення як складова економічної соціалізації особистості. Максименко С.Д. (Ред.). Актуальні проблеми психології: збірник. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України 7(12), 15–19. Київ : «Логос». Габбард, Р. Глен. (2004). Гроші, фінансова система та економіка, 50–54. Савлук М. & Олесневич Д. (Ред.). Київ : КНЕУ. Гроші та кредит. (2011) : підручник. Савлук М. І. (Ред.). Київ : КНЕУ. Зубіашвілі, І.К. (2007). Гроші як фактор економічної соціалізації. Максименко С.Д. (Ред.). Проблеми загальної та педагогічної психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, ІХ (2), 110–119. Київ : «ГНОЗІС», Зубіашвілі, І.К. (2008). Соціально-психологічна сутність грошей. Соціальна психологія,. 1(27), 128–141. Київ. Зубіашілі, І.К. (2008). Дослідження особливостей ставлення старшокласників до грошей. Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України, Х (1), 192–204. Київ : Міленіум. Мазараки, А.А., & Ильин, В.В. (2004). Философия денег
青年消费者，12(1)，5-14。Kassim, S.， & Hussin, S. R. (2016). doi:10.1108/17473611111114740。营销策略对信用卡的使用有显著影响吗?来自马来西亚的经验证据。Pertanika Journal of Social Sciences and Humanities, 24(11月)，179-192。Khan, J.， Belk, r.w.， & Craig-Lees, M.(2015)。衡量消费者对支付方式的看法。经济心理学杂志，47,34-49。doi:10.1016/j.j joep.2015.01.006 Khan, k.a.， & Akhtar, M.A.(2020)。电子支付系统的使用:财务满意度的中介和预测因子。投资管理与金融创新，17(3)，246-262。doi:10.21511/imfi.17(3).2020.19 Khan, k.a.， Akhtar, m.a.， & Tripathi, P.K.(2020)。社交媒体在财务决策中的感知有用性:差异与相似。创新营销，16(4)，145-154。Larracilla-Salazar, N.， Peña-Osorio, i.y.， & Molchanova, V.S.(2019)。教育和普惠金融。高等教育学生的实证研究。当代教育学报，8(4)，810-818。Luukkanen, L.， & Uusitalo, O. (2019). doi:10.13187/ejced.2019.4.810迈向财务能力——赋予年轻人权力。科学通报，2009(2)，344 - 344。doi: 10.1111 / joca.12186
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ КРЕДИТНИХ ПРОДУКТІВ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Світлана Петрівна Шевченко, Ганна Варіна","doi":"10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).11","url":null,"abstract":"Вивчення зумовленості сприйняття особистістю грошей, кредитних продуктів виявляється все більш затребуваним проблемним полем досліджень, про що свідчать новітні публікації як західних, так і українських вчених. Проте у більшості досліджень вивчаються лише окремі передумови особистісного сприйняття грошей та кредитів. Мета дослідження – емпіричне вивчення психологічних особливостей сприйняття кредитних продуктів банківських установ здобувачами вищої освіти. Виходячи з мети, завданнями дослідження були такі: визначення типів грошових настановлень у здобувачів, вивчення чинників, які впливають на ставлення здобувачів вищої освіти до грошей, визначення обізнаності здобувачів у питаннях діяльності банківських установ, поведінки користувачів банківських кредитів і доцільності користування кредитними послугами банків. Нами було використано такі методики: методики «Шкала грошових уявлень та поведінки» (Money Beliefand Behaviour Scale) (авт. А. Фернем), анкета О.Г. Ходакевич «Моє ставлення до грошей», опитувальник «Ставлення до горошей та кредиту здобувачів вищої освіти» (авт. С.В. Шевченко), методика «Шкала грошових уявлень та поведінки» (А. Фермен, модифікація М.В. Сімків). Визначено, що в юнацькому віці своєрідно виявляється система базисних ставлень до грошей: у ставленні до себе збільшується ступінь адекватності сприйняття кредитів, водночас оцінка кредитних продуктів здійснюється на основі власних уявлень, які подекуди бувають ілюзорними і поверхневими, зростає ступінь довіри до банківських установ, а власний образ грошей і кредиту менше залежить від оцінок інших. Водночас ускладнення перебігу процесу економічної соціалізації підростаючого покоління нерідко призводить до виникнення неконструктивного сприйняття грошей і кредитів: від надання їм дуже великого значення, бажання збагатитися будь-яким шляхом (аж до незаконних дій) до повного нівелювання їх значення. \u0000Література \u0000 \u0000Білоконь, І.В. (2007). Економічні настановлення як складова економічної соціалізації особистості. Максименко С.Д. (Ред.). Актуальні проблеми психології: збірник. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України 7(12), 15–19. Київ : «Логос». \u0000Габбард, Р. Глен. (2004). Гроші, фінансова система та економіка, 50–54. Савлук М. & Олесневич Д. (Ред.). Київ : КНЕУ. \u0000Гроші та кредит. (2011) : підручник. Савлук М. І. (Ред.). Київ : КНЕУ. \u0000Зубіашвілі, І.К. (2007). Гроші як фактор економічної соціалізації. Максименко С.Д. (Ред.). Проблеми загальної та педагогічної психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, ІХ (2), 110–119. Київ : «ГНОЗІС», \u0000Зубіашвілі, І.К. (2008). Соціально-психологічна сутність грошей. Соціальна психологія,. 1(27), 128–141. Київ. \u0000Зубіашілі, І.К. (2008). Дослідження особливостей ставлення старшокласників до грошей. Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України, Х (1), 192–204. Київ : Міленіум. \u0000Мазараки, А.А., & Ильин, В.В. (2004). Философия денег","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"70 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132875241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).02
Т. Є. Гура, Олександр Гура
Статтю присвячено дослідженню здатності до схематизації здобувачів ступеня доктора філософії (Ph.D.) як механізму їх професійного мислення і мислекомунікації. Проаналізовано основні положення сучасної психологічної науки щодо розуміння сутності схематизації, як інструменту мислення і комунікації, засобу спільного проєктування і розвитку миследіяльності, а здатності до схематизації – як провідної професійної якості науковця, що має формуватися на етапі його професійної підготовки. Методи дослідження: теоретичні (аналіз: теоретичний, термінологічний; узагальнення, систематизація, класифікація); емпіричні (методи діагностики, адаптовані до завдань дослідження – самооцінювання, опитування, тестування); математичної статистики (метод середніх величин, кореляційного аналізу за допомогою IBM SPSS Statistics v.23). За результатами проведеного емпіричного дослідження визначено, що більшість здобувачів ступеня доктора філософії, які взяли участь у діагностиці, мають недостатній рівень знань (на рівні інтуїтивного знання) щодо сутності схем, усвідомлення їх місця серед інших методів візуалізації інформації, а також типів та принципів побудови, що унеможливлює актуалізацію їх здатності до схематизації як усвідомленої, відрефлексованої. Крім того, більшість здобувачів ступеня доктора філософії мають недостатній рівень розвитку уміння схематизації як об’єктів, так і процесів, порушують їх родо-видову організацію, існуючі правила символічної, графічної презентації. Попри це, оцінюють рівень розвитку власних умінь переважно на середньому та високому рівнях і кожен третій з них має низький рівень індивідуальної актуалізованості парціальної рефлексії діяльності, що забезпечує осмислення, оцінку їх миследіяльності й мислекомунікації. Встановлено, що актуальним завданням вітчизняної вищої освіти є цілеспрямований розвиток здатності до схематизації здобувачів ступеня доктора філософії, що забезпечується реалізацією у змісті освітньо-наукових програм таких принципів, як: забезпечення усвідомленості сутності схематизації, вбудованості в існуючий досвід, вербалізації, колективної миследіяльності, актуалізації різнорівневої рефлексії та мисленнєвої діяльності, поступового ускладнення побудованих схем, єдності конструктів, згорнутості інформації, етапності схематизаційного руху. Література Акопова, Э.С., Глазунова, О.И., & Громыко, Ю.В. (2020). Диагностическая методика оценки способностей к проектированию деятельности в групповой работе «Периметр». Психологическая наука и образование, 25(2), 5– doi: 10.17759/pse.2020250201 Бохан, Т.Г., Алексеева, Л.Ф., Шаболовская, М.В., Морева, С.А., & Кузнецова, Т.М. (2014). Ресурсы и дефициты психологической готовности к научно-исследовательской деятельности. Психологическая наука и образование, 6(2), 198–208. Режим доступа: http://psyedu.ru/journal/2014/2/Bohan_et_al.phtml Громыко, Ю.В. (2018). К проблеме создания общенародной школы будущего: синтез предметного и проектного образования. Психологическая наука и образование, 23(1)
认知科学学会第32届年会论文集。认知科学学会，2704-2709。Holmes,J, and Wolff, P.(2013)。空间语言与图式化的心理现实性。认知加工，14(2)，205-208。doi: 10.1007/s10339-013-0545-5 Kalinina， & Kalinina, N.(2019)。项目思维的图式化方法。连续力学与数学科学杂志。研究力学、连续学和数学科学。doi: 10.26782/jmcms.2019.03.00050 Marshall,P。（2012）． 基于模式的问题解决。参见:Seel N.M.(编)学习科学百科全书。波士顿，马萨诸塞州:Springer。Paivio， (2014). doi: 10.1007/978-1-4419-1428-6_262智力，双重编码理论，还有大脑。情报，47,141-158。doi: 10.1016 / j.intell.2014.09.002 )认知科学学会第 32 届年会论文集》。认知科学学会，2704-2709。Holmes,J, & Wolff, P. (2013)。空间语言与图式化的心理现实。DOI: 10.1007/s10339-013-0545-5 Kalinina,, & Kalinina, N. (2019)。项目思维的模式化方法。连续介质力学与数学科学期刊》。doi: 10.26782/jmcms.2019.03.00050 Marshall,P. (2012).(2012).基于模式的问题解决。In. Seel N.M. (ed.)：Seel N.M. (eds) Encyclopedia of the Sciences of Learning.doi: 10.1007/978-1-4419-1428-6_262 Paivio, (2014).智力、双重编码理论与大脑》。doi: 10.1016/j.intell.2014.09.002
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДАТНОСТІ ДО СХЕМАТИЗАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ (Ph.D.) ЯК МЕХАНІЗМУ ЇХ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ ТА МИСЛЕКОМУНІКАЦІЇ","authors":"Т. Є. Гура, Олександр Гура","doi":"10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).02","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню здатності до схематизації здобувачів ступеня доктора філософії (Ph.D.) як механізму їх професійного мислення і мислекомунікації. Проаналізовано основні положення сучасної психологічної науки щодо розуміння сутності схематизації, як інструменту мислення і комунікації, засобу спільного проєктування і розвитку миследіяльності, а здатності до схематизації – як провідної професійної якості науковця, що має формуватися на етапі його професійної підготовки. Методи дослідження: теоретичні (аналіз: теоретичний, термінологічний; узагальнення, систематизація, класифікація); емпіричні (методи діагностики, адаптовані до завдань дослідження – самооцінювання, опитування, тестування); математичної статистики (метод середніх величин, кореляційного аналізу за допомогою IBM SPSS Statistics v.23). За результатами проведеного емпіричного дослідження визначено, що більшість здобувачів ступеня доктора філософії, які взяли участь у діагностиці, мають недостатній рівень знань (на рівні інтуїтивного знання) щодо сутності схем, усвідомлення їх місця серед інших методів візуалізації інформації, а також типів та принципів побудови, що унеможливлює актуалізацію їх здатності до схематизації як усвідомленої, відрефлексованої. Крім того, більшість здобувачів ступеня доктора філософії мають недостатній рівень розвитку уміння схематизації як об’єктів, так і процесів, порушують їх родо-видову організацію, існуючі правила символічної, графічної презентації. Попри це, оцінюють рівень розвитку власних умінь переважно на середньому та високому рівнях і кожен третій з них має низький рівень індивідуальної актуалізованості парціальної рефлексії діяльності, що забезпечує осмислення, оцінку їх миследіяльності й мислекомунікації. Встановлено, що актуальним завданням вітчизняної вищої освіти є цілеспрямований розвиток здатності до схематизації здобувачів ступеня доктора філософії, що забезпечується реалізацією у змісті освітньо-наукових програм таких принципів, як: забезпечення усвідомленості сутності схематизації, вбудованості в існуючий досвід, вербалізації, колективної миследіяльності, актуалізації різнорівневої рефлексії та мисленнєвої діяльності, поступового ускладнення побудованих схем, єдності конструктів, згорнутості інформації, етапності схематизаційного руху. \u0000Література \u0000 \u0000Акопова, Э.С., Глазунова, О.И., & Громыко, Ю.В. (2020). Диагностическая методика оценки способностей к проектированию деятельности в групповой работе «Периметр». Психологическая наука и образование, 25(2), 5– doi: 10.17759/pse.2020250201 \u0000Бохан, Т.Г., Алексеева, Л.Ф., Шаболовская, М.В., Морева, С.А., & Кузнецова, Т.М. (2014). Ресурсы и дефициты психологической готовности к научно-исследовательской деятельности. Психологическая наука и образование, 6(2), 198–208. Режим доступа: http://psyedu.ru/journal/2014/2/Bohan_et_al.phtml \u0000Громыко, Ю.В. (2018). К проблеме создания общенародной школы будущего: синтез предметного и проектного образования. Психологическая наука и образование, 23(1)","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130877397","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).05
Ольга Климишин
В умовах проведення освітніх реформ з орієнтацією на європейські стандарти виникає необхідність осмислення фундаментальних цінностей, на яких повинен базуватися і реалізовуватися освітній процес. У статті висвітлено результати дослідження академічної доброчесності як конгломерату духовних цінностей, що презентують особистісну позицію представника академічної спільноти в освітньому просторі. Мета дослідження: розкрити зміст феномена академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології. Завдання дослідження: 1) означити методологічні положення духовної парадигми психології; 2) розкрити зміст ціннісних спектрів академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології. Для розкриття змісту феномена академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології були використані теоретичні методи – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення і систематизація теоретичних підходів і поглядів до проблеми академічної доброчесності, психологічна герменевтика. Висхідним положенням аналізу академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології є розгляд особистості представника академічної спільноти як ноологічної сутності, що характеризується потенційною універсальністю, творчо-вольовою спрямованістю, іманентною здатністю до вибору добра та заперечення зла, онтологічною налаштованістю до самопізнання та самовизначення заради утвердження трансцендентних духовних цінностей. Духовні цінності, які становлять суть академічної доброчесності, актуалізуються в свідомості студента, викладача (відповідно до конкретної ситуації вибору в умовах освітнього процесу), проходять щоразу «внутрішнє переосмислення» крізь призму деонтичного вибору та прийняття відповідальності за його здійснення, за наслідки, після чого відбувається реалізація цих цінностей у вчинковий спосіб. Література Антоненко, И.В. (2004). Доверие: социально-психологический феномен. (Монографія). Москва : Социум. Бахтин, М.М. (1979). Эстетика словесного творчества. Москва : Искусство. Василюк, Ф.Е. (1984). Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). Москва : Изд-во Моск. Ун-та. Выготский, Л.С. (2000). Психология. Москва : Изд-во ЭКСМО-Пресс. Зинченко, В.П. (2002). Размышления о душе и ее воспитании. Вопросы философии, 2, 119–136. Єрмоленко, А.М. (1999). Комунікативна практична філософія. Київ : Лібра. Киричук, О.В., Киричук, В.О., & Киричук, В.В. (2008). Народження та зростання духовної особистості: теорія, діагностика, тренінг. Київ : ВМГО «Союз обдарованої молоді». Климишин, О.І. (2013). Християнсько-психологічні основи духовного розвитку особистості (Дис. д-ра. психол. наук). Київ. Кон, И.С. (1983). Словарь по этике. Москва : Политиздат. Купрейченко, А.Б. (2008). Психология доверия и недоверия. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН». Малахов, В.А. (2008). Право бути собою. Київ : ДУХ і ЛІТЕРА. Москалець, В.П. (1994). Психологічне обґрунтування української національної школи. Львів : Світ. Налимов, В.В. & Дрогалина, Ж.А
在以欧洲标准为重点的教育改革背景下，有必要了解教育过程所应依据和实施的基本价值观。本文重点介绍了对学术诚信的研究成果，学术诚信是精神价值观的集合体，代表了学术界代表在教育领域的个人立场。研究目的：揭示心理学精神范式背景下学术诚信现象的内涵。研究目标1）明确心理学精神范式的方法论规定；2）揭示心理学精神范式背景下学术诚信价值谱系的内涵。为了揭示心理学精神范式背景下学术诚信现象的内涵，采用了理论方法--对学术诚信问题的理论方法和观点进行分析、综合、比较、概括和系统化，心理学诠释学。在心理学精神范式的背景下分析学术诚信问题的出发点是将学术界代表的人格视为一个神学实体，其特点是潜在的普遍性、创造性和意志取向、择善拒恶的内在能力、为肯定超验的精神价值而进行自我认识和自我决定的本体论倾向。构成学术诚信精髓的精神价值观在学生和教师的头脑中（根据教育过程中选择的具体情况）得以实现，通过道义选择的棱镜进行 "内部反思"，并接受对其实施和后果的责任，之后这些价值观以实际方式得以实施。参考文献 Antonenko, I.V. (2004).信任：社会和心理现象》（专著）。莫斯科：Sotsium. Bakhtin, M.M. (1979).语言创造美学》。莫斯科：艺术。Vasilyuk, F.E. (1984).经验心理学（克服危急情况的分析）。莫斯科：Izdvo Moskovskogo Univ.Vygotskii, L. (1984).Vygotskii, L.S. (2000).心理学》。莫斯科：Eksmo-Press 出版社。 Zinchenko, V.P. (2002).哲学问题》，2，119-136。Yermolenko, A.M. (1999).交际实践哲学》。基辅：Libra.Kirichuk, O.V., Kirichuk, V.O., & Kirichuk, V.V. (2008).精神人格的诞生与成长：理论、诊断、培训》。基辅：全乌克兰公共组织 "天才少年联盟"。 Klymyshyn, O.I. (2013).人格精神发展的基督教和心理学基础》（心理学博士）。基辅。 Cohn, I.S. (1983).道德词典》。莫斯科：Politizdat.Kupreichenko, A.B. (2008).信任与不信任心理学》。莫斯科：俄罗斯科学院心理学研究所。Malakhov, V.A. (2008).做自己的权利》。基辅：Dukh i Litera。Moskalets, V.P. (1994).乌克兰国立学校的心理基础》。利沃夫： Svit：Svit.Nalimov, V.V. & Drogalina, J.A. (1984).无意识的概率模型。无意识是语义宇宙的一种表现形式。心理杂志》，5（6），111-121。Savchyn, M. (2019).人类健康：精神、个人和身体层面（专著）。Drohobych：PE POSVIT.Savchyn, M. (2011).心理学精神范式背景下的人格研究》。人格心理学》，1，191-199。 Skripkina, T.P. (2000).信任心理学》。莫斯科：Akademia 出版中心。Safonov, V.S. (1978).信任交流的特征》（博士论文）。莫斯科：莫斯科大学出版社。Toftul, M.G. (2014).现代伦理学词典》。日托米尔：日托米尔国立大学出版社。Finikov, T. (2016).学术诚信：全球背景与国家需求》。In T.V. Finikova & A.E. Artyukhova (Eds.), Academic Integrity as a basis for sustainable development of the university (pp. 9-37).Kyiv: Takson.访问模式：https://drive.google.com/file/d/0ByePGdGpHh6Wa1NoR3g4S1FaWVE/view Fishman, T. (Ed.) (1999).Fishman, T. (Ed.) (1999).Clemson：Clemson: Clemson University Press.Available at：http://www.academicintegrity.org/icai/ Frank, S.L. (1992).社会的精神基础》。莫斯科：Respublika。Frankl, V. (1997).医生与灵魂》。圣彼得堡：Juventa.
{"title":"ГЕРМЕНЕВТИКА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ В КОНТЕКСТІ ДУХОВНОЇ ПАРАДИГМИ ПСИХОЛОГІЇ","authors":"Ольга Климишин","doi":"10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).05","url":null,"abstract":"В умовах проведення освітніх реформ з орієнтацією на європейські стандарти виникає необхідність осмислення фундаментальних цінностей, на яких повинен базуватися і реалізовуватися освітній процес. У статті висвітлено результати дослідження академічної доброчесності як конгломерату духовних цінностей, що презентують особистісну позицію представника академічної спільноти в освітньому просторі. Мета дослідження: розкрити зміст феномена академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології. Завдання дослідження: 1) означити методологічні положення духовної парадигми психології; 2) розкрити зміст ціннісних спектрів академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології. Для розкриття змісту феномена академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології були використані теоретичні методи – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення і систематизація теоретичних підходів і поглядів до проблеми академічної доброчесності, психологічна герменевтика. Висхідним положенням аналізу академічної доброчесності в контексті духовної парадигми психології є розгляд особистості представника академічної спільноти як ноологічної сутності, що характеризується потенційною універсальністю, творчо-вольовою спрямованістю, іманентною здатністю до вибору добра та заперечення зла, онтологічною налаштованістю до самопізнання та самовизначення заради утвердження трансцендентних духовних цінностей. Духовні цінності, які становлять суть академічної доброчесності, актуалізуються в свідомості студента, викладача (відповідно до конкретної ситуації вибору в умовах освітнього процесу), проходять щоразу «внутрішнє переосмислення» крізь призму деонтичного вибору та прийняття відповідальності за його здійснення, за наслідки, після чого відбувається реалізація цих цінностей у вчинковий спосіб. \u0000Література \u0000 \u0000Антоненко, И.В. (2004). Доверие: социально-психологический феномен. (Монографія). Москва : Социум. \u0000Бахтин, М.М. (1979). Эстетика словесного творчества. Москва : Искусство. \u0000Василюк, Ф.Е. (1984). Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). Москва : Изд-во Моск. Ун-та. \u0000Выготский, Л.С. (2000). Психология. Москва : Изд-во ЭКСМО-Пресс. \u0000Зинченко, В.П. (2002). Размышления о душе и ее воспитании. Вопросы философии, 2, 119–136. \u0000Єрмоленко, А.М. (1999). Комунікативна практична філософія. Київ : Лібра. \u0000Киричук, О.В., Киричук, В.О., & Киричук, В.В. (2008). Народження та зростання духовної особистості: теорія, діагностика, тренінг. Київ : ВМГО «Союз обдарованої молоді». \u0000Климишин, О.І. (2013). Християнсько-психологічні основи духовного розвитку особистості (Дис. д-ра. психол. наук). Київ. \u0000Кон, И.С. (1983). Словарь по этике. Москва : Политиздат. \u0000Купрейченко, А.Б. (2008). Психология доверия и недоверия. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН». \u0000Малахов, В.А. (2008). Право бути собою. Київ : ДУХ і ЛІТЕРА. \u0000Москалець, В.П. (1994). Психологічне обґрунтування української національної школи. Львів : Світ. \u0000Налимов, В.В. & Дрогалина, Ж.А","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129931147","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：