首页 > 最新文献

Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки最新文献

英文 中文
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ БАТЬКІВСЬКО-ДИТЯЧИХ ВЗАЄМИН НА ФОРМУВАННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ПІДЛІТКА
Марія Сичинська
Статтю присвячено проблемі формування резильєнтності як предиктора ефективної адаптації українських підлітків до життєдіяльності в умовах воєнного стану. На підґрунті застосування теоретичного аналізу та узагальнення наукових джерел розкрито зміст категорії резильєнтність, її провідні ознаки та функції. Поняття резильєнтності тлумачиться як спроможність особистості протистояти загрозам та швидко відновлюватись. Наголошено, що резильєнтність як системна особистісна якість формується внаслідок інтегрованої дії внутрішніх (індивідуально-психологічних) і зовнішніх (соціальних) чинників. Викладено зміст, структуру та вияви батьківсько-дитячих взаємин як чинника формування резильєнтності у підлітковому віці. Доведено значущість батьківсько-дитячих взаємин як провідного чинника формування резильєнтності у підлітковому віці. Презентовано авторську структурно-функціональну модель впливу батьківсько-дитячих взаємин на формування резильєнтності підлітка та проаналізовано зміст цієї моделі. Розкрито зміст ціннісно-мотиваційного, когнітивно-рефлексивного, емоційно-регулятивного і конативно-поведінкового компонентів батьківсько-дитячих взаємин, наголошено на їхній синергійній взаємодії. Виокремлено та диференційовано функції батьківського впливу на формування резильєнтності підлітка, а саме: просвітницьку (інформування, пояснення для формування світоглядної цінності резильєнтності; фасилітаційну (збагачення і стимуляція резильєнтності дитини власним прикладом батьків); комунікативну (емпатійне прийняття, емоційна близькість, змістовне спілкування. Наголошено, що індивідуальна траєкторія виховання у поєднанні зі значущими індивідуальними психофізіологічними чинниками формування підлітка (властивості темпераменту, риси характеру, зміст самоприйняття) сприяють розвитку резильєнтності як актуальної особистісної риси у підлітковому віці. Література Ґоулман, Д. (2020). Емоційний інтелект. Харків : Віват. Корчікова, І.В. (2014). Особистісна автономія як чинник визначення життєвої перспективи в юнацькому віці. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/5177 Кочубей, Т., & Семенов, А. (2013). Наукові підходи до вивчення емоційної стійкості як особистісної лідерської якості. Збірник наукових праць Уманського педагогічного університету, 1, 117–124. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpudpu_2013_1_17 Лушин, П.В. (2013). Экологичная помощь личности в переходный период: экофасилитация (Монография). Киев. Музика, О.Л. (2017). Ціннісна детермінація становлення обдарованої особистості. (Монографія). Київ : Видавничий Дім «Слово». Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/708203/1/Muzyka_O_L_ZDSOO_IP_2017.pdf Радчук, Г.К. (2011). Психологія аксіоґенезу особистості у контексті вищої професійної освіти. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). Київ. Савченко, О.В. (2012). Аналіз когнітивних структур, що обумовлюють сприйняття та оцінку різних ситуацій. Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». Тематичний випус
罗杰斯,C.R.(1961)。成为一个人:一个治疗师对心理治疗的看法。波士顿:霍顿米夫林。Rutter, M.(1999)。弹性的概念和发现:对家庭治疗的启示。家庭治疗杂志,21,119-144。Skrove, M., Romundstad, P., and Indredavik, ms .(2013)。青少年的弹性、生活方式和焦虑抑郁症状:young - hunt研究精神病学Psychiatr。流行病学杂志,48,407-416。沃纳,E.E.(2000)。保护因素与个体适应力。在p.s onkoff和S.J. Meisels(编)。儿童早期干预手册(第115-132页)。纽约:剑桥大学出版社。Yates, T.M., & Masten, A.S.(2004)。培育未来:弹性理论与积极心理学实践。在A.林利和S.约瑟夫(编辑)。积极心理学的实践(第521-539页)。纽约:威利。 罗杰斯,C.R.(1961)。成为一个人:一个治疗师对心理治疗的看法。波士顿:霍顿米夫林。Rutter, M.(1999)。弹性的概念和发现:对家庭治疗的启示。家庭治疗杂志,21,119-144。Skrove, M., Romundstad, P., and Indredavik, ms .(2013)。青少年的弹性、生活方式和焦虑抑郁症状:young - hunt研究精神病学Psychiatr。流行病学杂志,48,407-416。沃纳,E.E.(2000)。保护因素与个体适应力。在p.s onkoff和S.J. Meisels(编)。儿童早期干预手册(第115-132页)。纽约:剑桥大学出版社。Yates, T.M., & Masten, A.S.(2004)。培育未来:弹性理论与积极心理学实践。在A.林利和S.约瑟夫(编辑)。积极心理学的实践(第521-539页)。纽约:威利。
{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ БАТЬКІВСЬКО-ДИТЯЧИХ ВЗАЄМИН НА ФОРМУВАННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ПІДЛІТКА","authors":"Марія Сичинська","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).07","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі формування резильєнтності як предиктора ефективної адаптації українських підлітків до життєдіяльності в умовах воєнного стану. На підґрунті застосування теоретичного аналізу та узагальнення наукових джерел розкрито зміст категорії резильєнтність, її провідні ознаки та функції. Поняття резильєнтності тлумачиться як спроможність особистості протистояти загрозам та швидко відновлюватись. Наголошено, що резильєнтність як системна особистісна якість формується внаслідок інтегрованої дії внутрішніх (індивідуально-психологічних) і зовнішніх (соціальних) чинників. Викладено зміст, структуру та вияви батьківсько-дитячих взаємин як чинника формування резильєнтності у підлітковому віці. Доведено значущість батьківсько-дитячих взаємин як провідного чинника формування резильєнтності у підлітковому віці. Презентовано авторську структурно-функціональну модель впливу батьківсько-дитячих взаємин на формування резильєнтності підлітка та проаналізовано зміст цієї моделі. Розкрито зміст ціннісно-мотиваційного, когнітивно-рефлексивного, емоційно-регулятивного і конативно-поведінкового компонентів батьківсько-дитячих взаємин, наголошено на їхній синергійній взаємодії. Виокремлено та диференційовано функції батьківського впливу на формування резильєнтності підлітка, а саме: просвітницьку (інформування, пояснення для формування світоглядної цінності резильєнтності; фасилітаційну (збагачення і стимуляція резильєнтності дитини власним прикладом батьків); комунікативну (емпатійне прийняття, емоційна близькість, змістовне спілкування. Наголошено, що індивідуальна траєкторія виховання у поєднанні зі значущими індивідуальними психофізіологічними чинниками формування підлітка (властивості темпераменту, риси характеру, зміст самоприйняття) сприяють розвитку резильєнтності як актуальної особистісної риси у підлітковому віці. \u0000Література \u0000 \u0000Ґоулман, Д. (2020). Емоційний інтелект. Харків : Віват. \u0000Корчікова, І.В. (2014). Особистісна автономія як чинник визначення життєвої перспективи в юнацькому віці. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/5177 \u0000Кочубей, Т., & Семенов, А. (2013). Наукові підходи до вивчення емоційної стійкості як особистісної лідерської якості. Збірник наукових праць Уманського педагогічного університету, 1, 117–124. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpudpu_2013_1_17 \u0000Лушин, П.В. (2013). Экологичная помощь личности в переходный период: экофасилитация (Монография). Киев. \u0000Музика, О.Л. (2017). Ціннісна детермінація становлення обдарованої особистості. (Монографія). Київ : Видавничий Дім «Слово». Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/708203/1/Muzyka_O_L_ZDSOO_IP_2017.pdf \u0000Радчук, Г.К. (2011). Психологія аксіоґенезу особистості у контексті вищої професійної освіти. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). Київ. \u0000Савченко, О.В. (2012). Аналіз когнітивних структур, що обумовлюють сприйняття та оцінку різних ситуацій. Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». Тематичний випус","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115892484","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСІБ ДОРОСЛОГО ВІКУ
Д.Д. Отич, Ірина Чабан
У статті висвітлено результати дослідження суб’єктивного благополуччя осіб дорослого віку. Проведено теоретичний аналіз підходів до трактування поняття «суб’єктивне благополуччя» та його змістових компонентів. Визначено фактори, які на нього впливають. Виявлено, що на рівень переживання людиною власного суб’єктивного благополуччя можуть впливати зовнішні (середовищні, соціальні) та внутрішні (психологічні) фактори. З’ясовано, що важливу роль в переживанні благополуччя суб’єктом відіграють особистісні утворення, зокрема самооцінка, копінг-стратегії та толерантність до невизначеності. Висунуто припущення, що існує взаємозв’язок між рівнем суб’єктивного благополуччя дорослих та їхньою самооцінкою, копінг-стратегіями та толерантністю до невизначеності. Емпіричне дослідження, проведене із застосуванням психодіагностичних методик, показало, що більшість опитаних мають середній рівень суб’єктивного благополуччя в цілому та його окремих аспектів (емоційного 64,8%, екзистенційно-діяльнісного 68,8%, Его-благополуччя 56,2%, гедоністичного 73,5% та соціально-нормативного 78,9%). Вивчення суб’єктивного благополуччя дорослих дозволяє дійти висновків про наявність значної частини опитаних, які мають високий його рівень (емоційного 17,5%, екзистенційно-діяльнісного 16,7%, Его-благополуччя 27%, гедоністичного 14,4% та соціально-нормативного 13,6 %). Результати вивчення взаємозв’язку суб’єктивного благополуччя із рівнем особистісної самооцінки, конструктивністю емоційних та поведінкових копінг-стратегій та толерантністю до невизначеності засвідчили, що чим вищим є рівень їх розвитку – тим більше особа оцінює своє існування як благополучне. Доведено, що не існує значущого взаємозв’язку між суб’єктивним благополуччям дорослого і продуктивністю його когнітивних копінг- стратегій. Суб’єктивне благополуччя дорослих більш пов’язано з індивідуальними емоційними переживаннями та відображається в діях людини, ніж ґрунтується на раціональному об’єктивному осмисленні нею реального стану речей. Література Аргайл, М. (2003). Психология счастья. Санкт-Петербург : Питер. Курова, А.В. (2014). Деякі аспекти суб’єктивного благополуччя особистості. Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологія, 19(1), 174–179 . Кушмирук, Є.С. (2017). Параметри психологічного благополуччя студентів. Науковий вісних Херсонського державного університету, 2, 36–40. Отич, Д. (2009). Сучасні психологічні підходи до класифікації копінг-стратегій. Педагогіка і психологія проф. освіти, 5, 91–100. Павленко, Г.В. (2019). Толерантність до невизначеності як ресурс психологічного благополуччя студентів Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Екологічна психологія, Том VІІ, 47, 208–219. Пахоль, Б.Є. (2017). Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал, 1, 80–104. Швалб, Ю.М. (2021). Еколого-психологічні детермінанти суб’єктивного благополуччя ос
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСІБ ДОРОСЛОГО ВІКУ","authors":"Д.Д. Отич, Ірина Чабан","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).04","url":null,"abstract":"У статті висвітлено результати дослідження суб’єктивного благополуччя осіб дорослого віку. Проведено теоретичний аналіз підходів до трактування поняття «суб’єктивне благополуччя» та його змістових компонентів. Визначено фактори, які на нього впливають. Виявлено, що на рівень переживання людиною власного суб’єктивного благополуччя можуть впливати зовнішні (середовищні, соціальні) та внутрішні (психологічні) фактори. З’ясовано, що важливу роль в переживанні благополуччя суб’єктом відіграють особистісні утворення, зокрема самооцінка, копінг-стратегії та толерантність до невизначеності. Висунуто припущення, що існує взаємозв’язок між рівнем суб’єктивного благополуччя дорослих та їхньою самооцінкою, копінг-стратегіями та толерантністю до невизначеності. Емпіричне дослідження, проведене із застосуванням психодіагностичних методик, показало, що більшість опитаних мають середній рівень суб’єктивного благополуччя в цілому та його окремих аспектів (емоційного 64,8%, екзистенційно-діяльнісного 68,8%, Его-благополуччя 56,2%, гедоністичного 73,5% та соціально-нормативного 78,9%). Вивчення суб’єктивного благополуччя дорослих дозволяє дійти висновків про наявність значної частини опитаних, які мають високий його рівень (емоційного 17,5%, екзистенційно-діяльнісного 16,7%, Его-благополуччя 27%, гедоністичного 14,4% та соціально-нормативного 13,6 %). Результати вивчення взаємозв’язку суб’єктивного благополуччя із рівнем особистісної самооцінки, конструктивністю емоційних та поведінкових копінг-стратегій та толерантністю до невизначеності засвідчили, що чим вищим є рівень їх розвитку – тим більше особа оцінює своє існування як благополучне. Доведено, що не існує значущого взаємозв’язку між суб’єктивним благополуччям дорослого і продуктивністю його когнітивних копінг- стратегій. Суб’єктивне благополуччя дорослих більш пов’язано з індивідуальними емоційними переживаннями та відображається в діях людини, ніж ґрунтується на раціональному об’єктивному осмисленні нею реального стану речей. \u0000Література \u0000 \u0000Аргайл, М. (2003). Психология счастья. Санкт-Петербург : Питер. \u0000Курова, А.В. (2014). Деякі аспекти суб’єктивного благополуччя особистості. Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологія, 19(1), 174–179 . \u0000Кушмирук, Є.С. (2017). Параметри психологічного благополуччя студентів. Науковий вісних Херсонського державного університету, 2, 36–40. \u0000Отич, Д. (2009). Сучасні психологічні підходи до класифікації копінг-стратегій. Педагогіка і психологія проф. освіти, 5, 91–100. \u0000Павленко, Г.В. (2019). Толерантність до невизначеності як ресурс психологічного благополуччя студентів Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Екологічна психологія, Том VІІ, 47, 208–219. \u0000Пахоль, Б.Є. (2017). Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал, 1, 80–104. \u0000Швалб, Ю.М. (2021). Еколого-психологічні детермінанти суб’єктивного благополуччя ос","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117206034","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
РЕГУЛЯТИВНО-ПОВЕДІНКОВИЙ ВЕКТОР ЖИТТЄЗДІЙСНЕННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
Інеса Антонівна Гуляс
Мета. Статтю присвячено емпіричному дослідженню життєздійснення майбутніх педагогів, зокрема його регулятивно-поведінкового аспекту. Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез, конкретизація, порівняння, систематизація, узагальнення наукових положень; емпіричні – методи письмового опитування – тестування і анкетування; математичної статистики – обчислення відсотків, кореляційний аналіз за Ч. Пірсоном. Результати. Виявлено високий рівень розвитку компонентів саморегуляції: планування 34,4%, моделювання (32,2%), оцінка результатів і самостійність (по 27,8% відповідно), гнучкість (23,3%), програмування (16,7%) і низький: самостійність (20%), програмування (18,9%), моделювання (16,7%), планування (14,5 %), гнучкість (11,1 %), оцінка результатів (8,9%). Визначено високий (34%) і низький (56%) рівні самоефективності. Проаналізовано варіанти виявленої мотивації – досягнення успіху (12%) й уникнення невдачі (78%). Встановлено статистично значущі (р=0,01; р=0,05) кореляційні зв’язки між психодіагностими змінними методик. Висновки. Встановлено, що понад 50% досліджуваних потребують розвитку складників самоефективності, зокрема сценарію й атрибуції, які впливають на вираження її загального рівня. З’ясовано, що задля успішного досягнення поставлених цілей і реалізації життєвих проєктів важливою є гнучкість, себто пластичність усіх регуляторних процесів, яка забезпечить адекватне реагування і адаптивність у ситуації ризику. Констатовано, що тримані результати й досягнення опитаних мають бути відповідно оцінені, що, безумовно, підкріплює самооцінку досліджуваних суб’єктів і спонукає їх до постановки нових цілей та імплементації нових планів. Обґрунтовано й важливість моделювання в успішному виконанні діяльності, а, отже, і життєздійсненні респондентів, яке уможливлює виокремлення квінтесенції в досягненні близьких і віддалених цілей. Відзначено відповідальність респондентів щодо власного життєздійснення, грамотне планування свого життя, що сприяє розвитку їхнього самоконтролю і самоповаги, допомагає зростати особистісно. Література Гуляс, І.А. (2020). Аксіопсихологічне проєктування життєвих досягнень особистості. Київ : «Видавництво Людмила». Режим доступу: https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1565 Злобіна, О.Г. (2012). Траєкторії індивідуального життєздійснення в соціальних координатах. Т.М. Титаренко (Ред.), Як будувати власне майбутнє: життєві завдання особистості (с. 142–159). Кіровоград : Імекс-ЛТД. Карпенко, Є. (2020). Емоційний інтелект у дискурсі життєздійснення особистості. Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Лєпіхова, Л.А. (2007). Соціально-психологічне підґрунтя життєздійснення особистості. Т.М. Титаренко (Ред.), Життєві домагання особистості (с. 136–169). Київ : Педагогічна думка. Popovych, I., Blyskun, O., Hulias, I., Shcherbyna, V., Batasheva, N., Aleksieieva, M., et al. (2021). Psychological Semantic Parameters of Adolescents’ Conformism in the Measurement of Value
{"title":"РЕГУЛЯТИВНО-ПОВЕДІНКОВИЙ ВЕКТОР ЖИТТЄЗДІЙСНЕННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ","authors":"Інеса Антонівна Гуляс","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).02","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено емпіричному дослідженню життєздійснення майбутніх педагогів, зокрема його регулятивно-поведінкового аспекту. Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез, конкретизація, порівняння, систематизація, узагальнення наукових положень; емпіричні – методи письмового опитування – тестування і анкетування; математичної статистики – обчислення відсотків, кореляційний аналіз за Ч. Пірсоном. Результати. Виявлено високий рівень розвитку компонентів саморегуляції: планування 34,4%, моделювання (32,2%), оцінка результатів і самостійність (по 27,8% відповідно), гнучкість (23,3%), програмування (16,7%) і низький: самостійність (20%), програмування (18,9%), моделювання (16,7%), планування (14,5 %), гнучкість (11,1 %), оцінка результатів (8,9%). Визначено високий (34%) і низький (56%) рівні самоефективності. Проаналізовано варіанти виявленої мотивації – досягнення успіху (12%) й уникнення невдачі (78%). Встановлено статистично значущі (р=0,01; р=0,05) кореляційні зв’язки між психодіагностими змінними методик. Висновки. Встановлено, що понад 50% досліджуваних потребують розвитку складників самоефективності, зокрема сценарію й атрибуції, які впливають на вираження її загального рівня. З’ясовано, що задля успішного досягнення поставлених цілей і реалізації життєвих проєктів важливою є гнучкість, себто пластичність усіх регуляторних процесів, яка забезпечить адекватне реагування і адаптивність у ситуації ризику. Констатовано, що тримані результати й досягнення опитаних мають бути відповідно оцінені, що, безумовно, підкріплює самооцінку досліджуваних суб’єктів і спонукає їх до постановки нових цілей та імплементації нових планів. Обґрунтовано й важливість моделювання в успішному виконанні діяльності, а, отже, і життєздійсненні респондентів, яке уможливлює виокремлення квінтесенції в досягненні близьких і віддалених цілей. Відзначено відповідальність респондентів щодо власного життєздійснення, грамотне планування свого життя, що сприяє розвитку їхнього самоконтролю і самоповаги, допомагає зростати особистісно. \u0000Література \u0000 \u0000Гуляс, І.А. (2020). Аксіопсихологічне проєктування життєвих досягнень особистості. Київ : «Видавництво Людмила». Режим доступу: https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1565 \u0000Злобіна, О.Г. (2012). Траєкторії індивідуального життєздійснення в соціальних координатах. Т.М. Титаренко (Ред.), Як будувати власне майбутнє: життєві завдання особистості (с. 142–159). Кіровоград : Імекс-ЛТД. \u0000Карпенко, Є. (2020). Емоційний інтелект у дискурсі життєздійснення особистості. Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». \u0000Лєпіхова, Л.А. (2007). Соціально-психологічне підґрунтя життєздійснення особистості. Т.М. Титаренко (Ред.), Життєві домагання особистості (с. 136–169). Київ : Педагогічна думка. \u0000Popovych, I., Blyskun, O., Hulias, I., Shcherbyna, V., Batasheva, N., Aleksieieva, M., et al. (2021). Psychological Semantic Parameters of Adolescents’ Conformism in the Measurement of Value ","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115122994","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ПРЕСТИЖНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ КАРАНТИНУ
Алла Федоренко, Тетяна Ханецька, Кирило Веселий
У статті здійснено теоретичний та практичний аналіз проблеми зв’язку престижності з професійним самовизначенням підлітків в умовах карантинних обмежень. Проаналізовані теоретичні підходи щодо визначення понять професіоналізм, професійна орієнтація та окреслена роль престижу в генезисі професійного самовизначення старшокласників. Зокрема, щоб мати можливість більш точно та правильно обрати професійний напрямок, постає величезна кількість питань, які допомагають виявити ключові фактори й умови, що можуть здійснити вплив на профорієнтацію людини. Бажання індивіда, соціальна та економічна ситуація, внутрішні властивості, особливості темпераменту та характеру, життєвий досвід, потяг та нахили, престижність професії, матеріальна винагорода, статус у суспільстві, допомога іншим, вирішення власних проблем – і це не весь список суб’єктивних та об’єктивних чинників, що можуть орієнтувати особистість на вибір майбутньої сфери професійної діяльності. З’ясовано, що у сучасному стані карантинних обмежень у підлітків при виборі майбутнього фаху домінують такі фактори професійної діяльності як ризикованість, безпека та соціальна дистанція, по відношенню до її престижності. Ізоляція та соціальна дистанція індивідів одне від одного в умовах карантину, спричинених COVID-19, можуть позначитися на виокремленні одних професій від інших. Встановлено, що це спонукає підлітків у подальшому обирати такі напрямки, які будуть більш значимими та престижними навіть за дистанційних умов навчання. Зазначено, що в умовах пандемії досить ефективно проявила себе технологія дистанційного навчання, яка наразі має запровадження в усіх освітніх закладах різних типів. Її введення допомагає учням не тільки здійснювати участь у навчальній діяльності з педагогами, але й дає змогу взаємодіяти з працівниками освітніх закладів (психолог, соціальний педагог, адміністрація закладу освіти та інші). Констатовано, що престижність як чинник професійного самовизначення в умовах карантинних обмежень посідає важливе місце у структурі обрання майбутнього фаху підлітком.Література Арендачук, И.В. (2006). Профессионализм личности в научно-педагогической деятельности. Саратов : Изд-во Саратовского университета.Гриневич, Л., Ільїч, Л., Морзе, Н., Прошкін, В., Шемелинець, І., Линьов, К., та ін. (2020). Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину: аналітична записка. Київ : Київський університетімені Бориса Грінченка. Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31739/1/L_Hrynevych_L_Ilich_K_Lynov_N_Morze_O_Pprotsenko_V_Proshkin_H_Rii_Analit_zapiska_2020.pdf.Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, 29, ст. 228). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/16125-14#Text.Климов, Е.А. (2004) Психолоrия профессиональноrо самоопределения. Учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. Москва : Издательский центр «Академия».Григоровська, Л.В., & Найдьонов, М.І. (2009). Соціальна ситуація дефіцитно
文章从理论和实践两方面分析了受隔离限制的青少年的声望与职业自决之间的关系问题。作者分析了界定专业精神和专业方向的理论方法,概述了声望在中学生专业自决起源中的作用。特别是,为了能够更准确、更正确地选择专业方向,出现了大量有助于确定影响个人职业指导的关键因素和条件的问题。个人的愿望、社会和经济状况、内在属性、气质和性格的特殊性、生活经历、吸引力和倾向、职业的声望、物质报酬、社会地位、帮助他人、解决自己的问题--这还不是能够指导一个人选择未来职业活动领域的全部主客观因素。研究发现,在目前的隔离限制状态下,青少年对未来职业的选择主要受职业活动的风险性、安全性和与职业声望相关的社会距离等因素的影响。在 COVID-19 隔离背景下,个人之间的隔离和社会距离可能会影响某些职业与其他职业之间的区别。已经证实,这鼓励青少年选择将来更有意义和更有声望的领域,即使是在远程学习中。人们注意到,在大流行病的背景下,远程学习技术已被证明是相当有效的,现在应在所有各类教育机构中引进。远程学习技术的引入不仅有助于学生与教师一起参与教育活动,还能让他们与教育机构的员工(心理学家、社会教育工作者、教育机构行政人员等)进行互动。参考文献 Arendachuk, I.V. (2006).科学和教学活动中的个人职业精神》。萨拉托夫,萨拉托夫大学出版社:Grinevich, L., Ilyich, L., Morse, N., Proshkin, V., Shemelinets, I., Linyov, K., et al.乌克兰隔离区学校教育过程的组织:分析说明》。基辅:Borys Grinchenko 基辅大学。访问模式:http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31739/1/L_Hrynevych_L_Ilich_K_Lynov_N_Morze_O_Pprotsenko_V_Proshkin_H_Rii_Analit_zapiska_2020.pdf.Закон Ukraine Law of Ukraine "On Protection of the Population from Infectious Diseases" (Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine (VVR), 2000, 29, p. 228).Available at:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/16125-14#Text.Климов, E.A. (2004) 专业自决心理学。高等师范院校学生教科书》。Grigorovskaya, L.V., & Naydenov, M.I. (2009).职业尊严缺失的社会状况》。科学实践会议 "世界金融和经济危机条件下劳动力市场上的乌克兰国家就业服务:理论问题和实践挑战"(基辅,2009 年),(第 136-143 页)。基辅:乌克兰社会经济科学研究院。访问模式:http://iris-psy.org.ua/publ/st_0091.pdf.Маркова, A.K. (1996).Psychology of professionalism.莫斯科:国际人道主义基金会 "知识"。职业声望心理学》(专著)。基洛夫格勒:Imex-Ltd:http://iris-psy.org.ua/publ/pop.pdf.Найдьонов, M.I., & Grigorovskaya, L.V., (2013).职业声望的社会和心理因素:年轻人在现代劳动力市场上积极实现自我的准备》。基洛夫格勒:Imex 有限公司。访问模式:http://iris-psy.org.ua/publ/spfop.pdf.Постанова 乌克兰部长内阁《关于防止冠状病毒在乌克兰传播》(基辅,2020 年 3 月 11 日,211)。访问模式:, NS (1996):https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text.Пряжников, NS (1996).职业与个人自决》。莫斯科:实用心理学研究所出版社。行为应对策略选择中的人格自我效能感》。现代心理学问题》。Zaporizhzhia 国立大学和乌克兰国家教育科学院 H.S. Kostiuk 心理研究所科学论文集》,1(15),112-122。访问模式:https://doi.org/10.26661/2310-4368-2019-1-15-17.Федоренко, Л.П. (2020).农村学校毕业生职业自决的心理特征》。基辅。访问模式:http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/34515/100431170.pdf?sequence=1&isAllowed=ySchleicher, A. (2020).COVID-19 对教育的影响:教育一瞥 2020》。Access mode:https://www.oecd.org/education/the-impact-of-covid-19-on-education-insights-education-at-a-glance-2020.pdf. 政策简介:19 岁及以后的教育。(2020).Режим доступу: https://www.un.org/development/desa/dspd/wp-content/uploads/sites/22/2020/08/sg_policy_brief_covid-19_and_education_august_2020.pdf. 政策简报:2019冠状病毒病期间及以后的教育。(2020)。Режим доступу: https://www.un.org/development/desa/dspd/wp-content/uploads/sites/22/2020/08/sg_policy_brief_covid-19_and_education_august_2020.pdf。
{"title":"ПРЕСТИЖНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ КАРАНТИНУ","authors":"Алла Федоренко, Тетяна Ханецька, Кирило Веселий","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).08","url":null,"abstract":"У статті здійснено теоретичний та практичний аналіз проблеми зв’язку престижності з професійним самовизначенням підлітків в умовах карантинних обмежень. Проаналізовані теоретичні підходи щодо визначення понять професіоналізм, професійна орієнтація та окреслена роль престижу в генезисі професійного самовизначення старшокласників. Зокрема, щоб мати можливість більш точно та правильно обрати професійний напрямок, постає величезна кількість питань, які допомагають виявити ключові фактори й умови, що можуть здійснити вплив на профорієнтацію людини. Бажання індивіда, соціальна та економічна ситуація, внутрішні властивості, особливості темпераменту та характеру, життєвий досвід, потяг та нахили, престижність професії, матеріальна винагорода, статус у суспільстві, допомога іншим, вирішення власних проблем – і це не весь список суб’єктивних та об’єктивних чинників, що можуть орієнтувати особистість на вибір майбутньої сфери професійної діяльності. З’ясовано, що у сучасному стані карантинних обмежень у підлітків при виборі майбутнього фаху домінують такі фактори професійної діяльності як ризикованість, безпека та соціальна дистанція, по відношенню до її престижності. Ізоляція та соціальна дистанція індивідів одне від одного в умовах карантину, спричинених COVID-19, можуть позначитися на виокремленні одних професій від інших. Встановлено, що це спонукає підлітків у подальшому обирати такі напрямки, які будуть більш значимими та престижними навіть за дистанційних умов навчання. Зазначено, що в умовах пандемії досить ефективно проявила себе технологія дистанційного навчання, яка наразі має запровадження в усіх освітніх закладах різних типів. Її введення допомагає учням не тільки здійснювати участь у навчальній діяльності з педагогами, але й дає змогу взаємодіяти з працівниками освітніх закладів (психолог, соціальний педагог, адміністрація закладу освіти та інші). Констатовано, що престижність як чинник професійного самовизначення в умовах карантинних обмежень посідає важливе місце у структурі обрання майбутнього фаху підлітком.\u0000Література \u0000\u0000Арендачук, И.В. (2006). Профессионализм личности в научно-педагогической деятельности. Саратов : Изд-во Саратовского университета.\u0000Гриневич, Л., Ільїч, Л., Морзе, Н., Прошкін, В., Шемелинець, І., Линьов, К., та ін. (2020). Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину: аналітична записка. Київ : Київський університетімені Бориса Грінченка. Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31739/1/L_Hrynevych_L_Ilich_K_Lynov_N_Morze_O_Pprotsenko_V_Proshkin_H_Rii_Analit_zapiska_2020.pdf.\u0000Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, 29, ст. 228). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/16125-14#Text.\u0000Климов, Е.А. (2004) Психолоrия профессиональноrо самоопределения. Учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. Москва : Издательский центр «Академия».\u0000Григоровська, Л.В., & Найдьонов, М.І. (2009). Соціальна ситуація дефіцитно","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130662297","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ВІРИ В ТЕОРІЮ ЗМОВИ ТА ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ ОСОБИСТОСТІ
Оксана Бондарчук, І. А. Роєнко
У статті презентовано результати теоретичного дослідження психологічних, філософських джерел з проблеми взаємозв’язку віри в теорію змови та локусу контролю особистості. Феномен теорії змови (конспірології) досліджували вчені з різних галузей знань: філософії, соціології, математики, історії, політології. Однак, теорія змови під призмою психологічних вчень досліджувалася переважно зарубіжними вченими. Зокрема, є ряд праць присвячених проблемі конспірологічного мислення, патернам змовницького світогляду, емоційних та когнітивних аспектів віри в теорію змови особистості та взаємозв’язку цієї віри з політичним цинізмом і непокорою до влади; параноїдальними та шизотипічними тенденціями особистості. У статті розкрито авторське бачення поняття віри в теорію змови та її зв’язок з локусом контролю особистості. Віра в теорію змови – це інтегроване психічне утворення, що характеризується переконаністю особистості в істинності певних суджень або поглядів, які є наслідком таємного плану групи впливових людей (еліт) чи організацій. Ця віра має декілька компонентів, а саме: когнітивний, що характеризується некритичним мисленням, аналізом та осмисленням інформації; емоційно-мотиваційний – наявність страхів, емоційна сенситивність, активізація мотивів, що спонукають до містичних вчень; поведінковий – конформність поведінки, наслідування поведінкових шаблонів інших, особистісна готовність особистості вірити в теорію змови та містичні явища, дистемічний чи застрягаючий тип акцентуації характеру. Прихильність особистості до сповідування конспірологічних поглядів, на нашу думку, пов’язана з локусом суб’єктивного контролю – властивістю особистості, що проявляється у схильності шукати джерело управління власним життям у зовнішньому середовищі, або ж вбачати його у самому собі. Враховуючи це, у статті розкрито характерні особливості віри в теорію змови особистостей з екстернальним  та інтернальним локусом контролю. Література Алєксєєва, Ю.А. (2014). Структура та ієрархія конструктів духовно-релігійної віри у юнацькому віці. Актуальні проблеми психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 26, 21–33. Варе, И.С. (2016). Субъективный контроль будущих психологов с высокой и низкой степенью сформированности смысложизненных ориентаций. Науковий огляд, 6(27), 71–79. Демчук, О.А. (2016). Локус контролю в структурі Я-концепції особистості як когнітивна детермінанта вибору копінг-стратегій. Науковий вісник Херсонського державного університету: Збірник наукових праць. Серія «Психологічні науки», 2(1),53–58. Москалець, В П. (2004). Психологія релігії. Київ : Академвидав. Петрушенко, В.Л. (1989). Вера в духовном мире личности. Львов : Высшая школа. Ставицька, С.О. (2011). Духовна самосвідомість особистості: становлення і розвиток в юнацькому віці. Київ : НПУ ім. М.П. Драгоманова. Abalakina-Paap, M., Stephan, W.G., Craig, T., & Gregory, W.L. (1999). Beliefs in conspiracies. Political Paychology, 20(3), 637–647. Bieberstein, von J.R. (2008). De
对强化物的内部控制和外部控制的普遍预期。专著,80,11-28。Swami, V., Chamorro-Premuzic, T., & Furnham, A. (2010).未解之谜:阴谋论信仰的个性和个体差异预测因素初探》(A preliminary investigation personality and individual difference predictors of conspiracist beliefs.https://doi.org/10.1002/acp.1583 Swami, V., Pietschnig, J., Tran, U.S., Nader, I.W., Stieger, S., & Voracek, M. (2013)。月球谎言:信息框架和个体差异对塑造登月阴谋论信念的影响》。应用认知心理学》,27(1),71-80。https://doi.org/10.1002/acp.2873 Van Horn, Ch.K. (2010)。怀疑时代的偏执风格:当代美国的阴谋论思维与官方修辞》。亚特兰大 :https://doi.org/10.57709/1666018
{"title":"ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ВІРИ В ТЕОРІЮ ЗМОВИ ТА ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Оксана Бондарчук, І. А. Роєнко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).01","url":null,"abstract":"У статті презентовано результати теоретичного дослідження психологічних, філософських джерел з проблеми взаємозв’язку віри в теорію змови та локусу контролю особистості. Феномен теорії змови (конспірології) досліджували вчені з різних галузей знань: філософії, соціології, математики, історії, політології. Однак, теорія змови під призмою психологічних вчень досліджувалася переважно зарубіжними вченими. Зокрема, є ряд праць присвячених проблемі конспірологічного мислення, патернам змовницького світогляду, емоційних та когнітивних аспектів віри в теорію змови особистості та взаємозв’язку цієї віри з політичним цинізмом і непокорою до влади; параноїдальними та шизотипічними тенденціями особистості. У статті розкрито авторське бачення поняття віри в теорію змови та її зв’язок з локусом контролю особистості. Віра в теорію змови – це інтегроване психічне утворення, що характеризується переконаністю особистості в істинності певних суджень або поглядів, які є наслідком таємного плану групи впливових людей (еліт) чи організацій. Ця віра має декілька компонентів, а саме: когнітивний, що характеризується некритичним мисленням, аналізом та осмисленням інформації; емоційно-мотиваційний – наявність страхів, емоційна сенситивність, активізація мотивів, що спонукають до містичних вчень; поведінковий – конформність поведінки, наслідування поведінкових шаблонів інших, особистісна готовність особистості вірити в теорію змови та містичні явища, дистемічний чи застрягаючий тип акцентуації характеру. Прихильність особистості до сповідування конспірологічних поглядів, на нашу думку, пов’язана з локусом суб’єктивного контролю – властивістю особистості, що проявляється у схильності шукати джерело управління власним життям у зовнішньому середовищі, або ж вбачати його у самому собі. Враховуючи це, у статті розкрито характерні особливості віри в теорію змови особистостей з екстернальним  та інтернальним локусом контролю. \u0000Література \u0000 \u0000Алєксєєва, Ю.А. (2014). Структура та ієрархія конструктів духовно-релігійної віри у юнацькому віці. Актуальні проблеми психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 26, 21–33. \u0000Варе, И.С. (2016). Субъективный контроль будущих психологов с высокой и низкой степенью сформированности смысложизненных ориентаций. Науковий огляд, 6(27), 71–79. \u0000Демчук, О.А. (2016). Локус контролю в структурі Я-концепції особистості як когнітивна детермінанта вибору копінг-стратегій. Науковий вісник Херсонського державного університету: Збірник наукових праць. Серія «Психологічні науки», 2(1),53–58. \u0000Москалець, В П. (2004). Психологія релігії. Київ : Академвидав. \u0000Петрушенко, В.Л. (1989). Вера в духовном мире личности. Львов : Высшая школа. \u0000Ставицька, С.О. (2011). Духовна самосвідомість особистості: становлення і розвиток в юнацькому віці. Київ : НПУ ім. М.П. Драгоманова. \u0000Abalakina-Paap, M., Stephan, W.G., Craig, T., & Gregory, W.L. (1999). Beliefs in conspiracies. Political Paychology, 20(3), 637–647. \u0000Bieberstein, von J.R. (2008). De","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126275408","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ВПЛИВ СИБЛІНГОВОЇ ПОЗИЦІЇ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ПОДРУЖНІМИ ВІДНОСИНАМИ У МОЛОДИХ СІМ’ЯХ
Ольга Сидоренко, Оксана Запорожець
У статті розглянуто особливості подружніх відносин у молодих сім’ях. Презентовано аналіз зарубіжних і вітчизняних досліджень щодо проблеми подружніх відносин, зокрема вплив сиблінгової позиції на рівень задоволеності шлюбом. Розкрито психологічний зміст поняття сиблінгової позиції. Охарактеризовано особливості компліментарних, частково-компліментарних та некомпліментарних шлюбів відповідно до сиблінгової позиції. Зазначено, що компліментарність шлюбу дає можливість людині інтегрувати у своє сімейне життя отриманий позитивний досвід взаємодії з сиблінгами. За результатами рангової кореляції Спірмена встановлено статистично значущий позитивний взаємозв’язок між порядком народження у родині із его-станом дитини (r=0,467; p=0,002), задоволеністю стосунками у парі (r=0,899; p=0,0001). Взаємозв’язок між порядком народження у родині з его-станом батька (r=-0,784; p=0,0001), задоволеністю стосунками із сиблінгом (r=-0,675; p=0,0001) не є статистично значимим. Встановлено, що у компліментарних шлюбах більшість респондентів мають близькі стосунки зі своїми сиблінгами, а у некомпліментарних парах стосунки із сиблінгом є незадовільними. Отримавши досвід незадовільних стосунків з сиблінгом, досліджувані на підсвідомому рівні обирають партнера для сумісного життя з іншою сиблінговою позицією, тим самим намагаються не відтворити сценарій стосунків, який був у сім’ї їх батьків. Его-стан батька більше виражений у дітей старшого віку, ніж у молодших. У молодших частіше розвивається Его-стан дитини. Задоволеність стосунками у парі по відношенню до партнера і самого себе вища у молодших дітей. Задоволеність стосунками із сиблінгом вище у старших дітей. Констатовано, що компліментарні шлюби у більшій мірі задоволені своїми подружніми відносинами, стосунками із сиблінгами, функції, які виконували партнери є схожими з тими, які вони здійснювали у родині своїх батьків. Зазначено, що стабілізації подружніх відносин у молодих сім’ях буде сприяти розробка відповідної психокорекціїйної програми, враховуючи сіблингову позицію кожного із подружжя. Література Адлер, А. (1997). Понять природу человека. Москва : Академический проект. Боуэн, М. (2005). О процессах дифференциации своего «Я» в родительской семье. Теория семейных систем Мюррея Боуэна: основные понятия, методы и клиническая практика. Москва : Когито-Центр, 81–106 . Витек, К. (1988). Проблемы супружеского благополучия. Москва : Прогресс. Гроздова, Е., & Лидерс, А. (1997). Комплементарность супругов и удовлетворенность браком. Семейная психология и семейная терапия: Ежеквартальный научно-практический журнал, 2, 23–31. Коттлер, Дж. (2001). Психотерапевтическое консультирование. Санкт-Петербург : Питер. Кратохвил, С. (2009). Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. Санкт-Петербург : Речь. Мушкевич, М., Федоренко, Р., Магдисюк, Л., & Дучимінська, Т. (2018). Психологія молодої сім’ї: монографія. Луцьк : Вежа-Друк. Обозов, Н.Н. (1990). Психология межличностных отношений. Киев : Лыбидь. Олифирович, Н.И. (200
文章论述了年轻家庭中婚姻关系的特殊性。文章分析了国内外关于婚姻关系问题的研究,特别是兄弟姐妹地位对婚姻满意度的影响。揭示了兄弟姐妹地位概念的心理内涵。根据兄弟姐妹的地位,描述了互补婚姻、部分互补婚姻和非互补婚姻的特点。研究指出,赞美型婚姻使一个人能够将与兄弟姐妹互动的积极体验融入其家庭生活。根据斯皮尔曼等级相关性的结果,家庭中的出生顺序与孩子的自我状态(r=0.467;p=0.002)、对夫妻关系的满意度(r=0.899;p=0.0001)之间存在统计学意义上的显著正相关关系。家庭中的出生顺序与父亲的自我状态(r=-0.784;p=0.0001)、与兄弟姐妹关系的满意度(r=-0.675;p=0.0001)之间的关系在统计学上并不显著。调查发现,在互补型婚姻中,大多数受访者与兄弟姐妹的关系密切,而在非互补型婚姻中,受访者与兄弟姐妹的关系并不令人满意。受访者在经历过与兄弟姐妹关系不理想的情况后,会下意识地选择与兄弟姐妹地位不同的伴侣共同生活,从而尽量避免重现父母家庭中的关系情景。父亲的自我状态在大孩子身上比在小孩子身上更明显。年幼的孩子则更容易形成孩子的自我状态。年龄较小的孩子对夫妻关系中伴侣和自己的满意度较高。年长儿童对与兄弟姐妹关系的满意度更高。有研究指出,对婚姻关系、与兄弟姐妹的关系以及伴侣所履行的职能与他们在父母家庭中所履行的职能相似,赠与型婚姻对他们的婚姻关系和与兄弟姐妹的关系更加满意。研究指出,考虑到配偶双方兄弟姐妹的地位,制定适当的心理矫正方案将有助于稳定年轻家庭的婚姻关系。参考文献 Adler, A. (1997).理解人的本质》。莫斯科:学术项目。Bowen, M. (2005).On the processes of differentiation of the self in the parental family.Murray Bowen's Family Systems Theory: Basic Concepts, Methods and Clinical Practice.莫斯科:Kogito-Centre, 81-106.Vitek, K. (1988).婚姻幸福问题》。Moscow:Progress.Grozdova, E., & Liders, A. (1997).配偶互补性与婚姻满意度》。Family psychology and family therapy:A quarterly scientific and practical journal, 2, 23-31.Kottler, J. (2001).Psychotherapeutic counselling.Saint Petersburg: Peter.Kratochvil, S. (2009).家庭与性不和谐的心理治疗》。圣彼得堡:Rech.Mushkevich, M., Fedorenko, R., Magdysyuk, L., & Duchiminska, T. (2018)。年轻家庭的心理学:专著》。卢茨克:Vezha-Druk。Obozov, N.N. (1990).人际关系心理学》。基辅:Lybid.Olifirovich, N.I. (2007).家庭危机心理学》。圣彼得堡:Rech.Osodlo, V. (2017).家庭心理学中的兄弟姐妹关系问题:精简科学论述》。乌克兰国家边防局国家学院公报》。系列:心理学,访问模式:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2017_1_8 Rogers, K. (2002).婚姻关系心理学。Possible alternatives.莫斯科:ESMO。Sysenko, V. A. (1989).Marital conflicts.Marital conflicts:Thought.Yushchenko, Y.I. (2013).作为婚姻满意度因素的配偶互补性和功能角色一致性。心理学的实际问题》。乌克兰国家教育科学院 H.S. Kostiuk 心理研究所科学论文集》。心理生理学。劳动心理学》。实验心理学》,5(13),313-319。Ewin Smith, T. (1990).学业成绩与教育弟弟妹妹。社会心理学季刊》,53(4),352-362。Howe, N., & Rinaldi, C. (2004).You be the big sister': maternal-preschooler internal state discourse, perspective-taking, and sibling caretaking.婴幼儿发展》,13,217-234。Sokal, L., & Piotrowski, C. (2011)。我哥哥的老师?兄弟姐妹与识字》。国际教育研究》,253896。https://doi.org/10.1155/2011/253896 Toman, W. (1961).正常和不正常婚姻的家庭结构。Journal of Ind.Psychol, 17, 93-95.
{"title":"ВПЛИВ СИБЛІНГОВОЇ ПОЗИЦІЇ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ПОДРУЖНІМИ ВІДНОСИНАМИ У МОЛОДИХ СІМ’ЯХ","authors":"Ольга Сидоренко, Оксана Запорожець","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).06","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості подружніх відносин у молодих сім’ях. Презентовано аналіз зарубіжних і вітчизняних досліджень щодо проблеми подружніх відносин, зокрема вплив сиблінгової позиції на рівень задоволеності шлюбом. Розкрито психологічний зміст поняття сиблінгової позиції. Охарактеризовано особливості компліментарних, частково-компліментарних та некомпліментарних шлюбів відповідно до сиблінгової позиції. Зазначено, що компліментарність шлюбу дає можливість людині інтегрувати у своє сімейне життя отриманий позитивний досвід взаємодії з сиблінгами. За результатами рангової кореляції Спірмена встановлено статистично значущий позитивний взаємозв’язок між порядком народження у родині із его-станом дитини (r=0,467; p=0,002), задоволеністю стосунками у парі (r=0,899; p=0,0001). Взаємозв’язок між порядком народження у родині з его-станом батька (r=-0,784; p=0,0001), задоволеністю стосунками із сиблінгом (r=-0,675; p=0,0001) не є статистично значимим. Встановлено, що у компліментарних шлюбах більшість респондентів мають близькі стосунки зі своїми сиблінгами, а у некомпліментарних парах стосунки із сиблінгом є незадовільними. Отримавши досвід незадовільних стосунків з сиблінгом, досліджувані на підсвідомому рівні обирають партнера для сумісного життя з іншою сиблінговою позицією, тим самим намагаються не відтворити сценарій стосунків, який був у сім’ї їх батьків. Его-стан батька більше виражений у дітей старшого віку, ніж у молодших. У молодших частіше розвивається Его-стан дитини. Задоволеність стосунками у парі по відношенню до партнера і самого себе вища у молодших дітей. Задоволеність стосунками із сиблінгом вище у старших дітей. Констатовано, що компліментарні шлюби у більшій мірі задоволені своїми подружніми відносинами, стосунками із сиблінгами, функції, які виконували партнери є схожими з тими, які вони здійснювали у родині своїх батьків. Зазначено, що стабілізації подружніх відносин у молодих сім’ях буде сприяти розробка відповідної психокорекціїйної програми, враховуючи сіблингову позицію кожного із подружжя. \u0000Література \u0000 \u0000Адлер, А. (1997). Понять природу человека. Москва : Академический проект. \u0000Боуэн, М. (2005). О процессах дифференциации своего «Я» в родительской семье. Теория семейных систем Мюррея Боуэна: основные понятия, методы и клиническая практика. Москва : Когито-Центр, 81–106 . \u0000Витек, К. (1988). Проблемы супружеского благополучия. Москва : Прогресс. \u0000Гроздова, Е., & Лидерс, А. (1997). Комплементарность супругов и удовлетворенность браком. Семейная психология и семейная терапия: Ежеквартальный научно-практический журнал, 2, 23–31. \u0000Коттлер, Дж. (2001). Психотерапевтическое консультирование. Санкт-Петербург : Питер. \u0000Кратохвил, С. (2009). Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. Санкт-Петербург : Речь. \u0000Мушкевич, М., Федоренко, Р., Магдисюк, Л., & Дучимінська, Т. (2018). Психологія молодої сім’ї: монографія. Луцьк : Вежа-Друк. \u0000Обозов, Н.Н. (1990). Психология межличностных отношений. Киев : Лыбидь. \u0000Олифирович, Н.И. (200","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128870127","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ КОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ
Олена Праченко
У статті розглянуто питання гендерних особливостей комунікативної толерантності та відмінностей у її вияві в юнацькому віці. Цей віковий період визначається значними перебудовами у соціальній та особистісній сфері розвитку юнаків, а комунікація виступає домінуючим елементом їх адаптації до таких трансформацій. У механізмі формування та вияву комунікативної толерантності вирішальну роль грає сумісність або несумісність одноіменних якостей партнерів. Проте, не меш важливими властивостями, які впливають на інтенсивність і гармонійність комунікації виступають гендерні якості особистості, зокрема гендерна ідентичність. Мета статті полягає у теоретичному аналізі та емпіричному дослідженні рівнів комунікативної толерантності та гендерних особливостей особистостей юнацького віку, а також у виявленні взаємозв’язку між ними. Теоретичний аналіз заявленої проблематики показав, що, не зважаючи на досить пильну увагу науковців до проблеми комунікативної толерантності представників різних статей, доробок щодо її дослідження в юнацькому віці з позиції гендерної приналежності особистості (маскулінності, фемінності, андрогінності) не виявлено. Для проведення дослідження нами були використані наступні методи: теоретичні (аналіз, синтез та узагальнення останніх наук досліджень зазначеної проблеми); емпіричні («Опитувальник комунікативної толерантності» (авт. В.В. Бойко) та опитувальник «Психологічна стать» (авт. С. Бем)); метод статистичного аналізу (кореляційний аналіз Пірсона). Отримані емпіричні дані дали змогу визначити, що більшості досліджуваних юнацького віку спостерігаються прагнення до сприятливого та ефективного спілкування, до порозуміння з опонентами, вони соціально активні і не уникають спільної діяльності з іншими, проте, через певну обмеженість здібностей та умінь іноді вони не здатні організувати ефективну комунікативну діяльність на основі партнерських взаємин, виявляти «гнучкість» у спілкуванні залежно від індивідуальних особливостей інших. Також нами було визначено, що для більшості юнацтва властиві маскулінні та андрогінні якості особистості. Аналіз взаємозв’язку гендерних якостей особистості з рівнем її комунікативної толерантності показав, що в особистостей маскулінного типу частіше спостерігаються тенденції інтолерантної комунікації, ніж у особистостей фемінного та андрогінного типу. Література Бантишева, О.О. (2016). Гендерно-вікові особливості схильності осіб юнацького віку до активної поведінки. «Молодий вчений»,1(28), 58–63. Барандова, Т.Л. (2007). Основы толерантности в гендерной перспективе. Толерантность: введение в понятие. Учебное пособие А.Ю.Сунгурова (Ред.). Санкт-Петербург : Изд-во Ютас Бойко, В.В. (1994). Коммуникативная толерантность в межличностных отношениях. Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева, 1, 13–21. Воропаєва, Т.С. (2010). Трансформація гендерної ідентичності в Україні. Т.І. Власова & Т.М. Талько (Ред.). Особистісні виміри становлення нової парадигми сучасної української освіти. (Моногр
{"title":"ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ КОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ","authors":"Олена Праченко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.18(63).05","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання гендерних особливостей комунікативної толерантності та відмінностей у її вияві в юнацькому віці. Цей віковий період визначається значними перебудовами у соціальній та особистісній сфері розвитку юнаків, а комунікація виступає домінуючим елементом їх адаптації до таких трансформацій. У механізмі формування та вияву комунікативної толерантності вирішальну роль грає сумісність або несумісність одноіменних якостей партнерів. Проте, не меш важливими властивостями, які впливають на інтенсивність і гармонійність комунікації виступають гендерні якості особистості, зокрема гендерна ідентичність. Мета статті полягає у теоретичному аналізі та емпіричному дослідженні рівнів комунікативної толерантності та гендерних особливостей особистостей юнацького віку, а також у виявленні взаємозв’язку між ними. Теоретичний аналіз заявленої проблематики показав, що, не зважаючи на досить пильну увагу науковців до проблеми комунікативної толерантності представників різних статей, доробок щодо її дослідження в юнацькому віці з позиції гендерної приналежності особистості (маскулінності, фемінності, андрогінності) не виявлено. Для проведення дослідження нами були використані наступні методи: теоретичні (аналіз, синтез та узагальнення останніх наук досліджень зазначеної проблеми); емпіричні («Опитувальник комунікативної толерантності» (авт. В.В. Бойко) та опитувальник «Психологічна стать» (авт. С. Бем)); метод статистичного аналізу (кореляційний аналіз Пірсона). Отримані емпіричні дані дали змогу визначити, що більшості досліджуваних юнацького віку спостерігаються прагнення до сприятливого та ефективного спілкування, до порозуміння з опонентами, вони соціально активні і не уникають спільної діяльності з іншими, проте, через певну обмеженість здібностей та умінь іноді вони не здатні організувати ефективну комунікативну діяльність на основі партнерських взаємин, виявляти «гнучкість» у спілкуванні залежно від індивідуальних особливостей інших. Також нами було визначено, що для більшості юнацтва властиві маскулінні та андрогінні якості особистості. Аналіз взаємозв’язку гендерних якостей особистості з рівнем її комунікативної толерантності показав, що в особистостей маскулінного типу частіше спостерігаються тенденції інтолерантної комунікації, ніж у особистостей фемінного та андрогінного типу. \u0000Література \u0000 \u0000Бантишева, О.О. (2016). Гендерно-вікові особливості схильності осіб юнацького віку до активної поведінки. «Молодий вчений»,1(28), 58–63. \u0000Барандова, Т.Л. (2007). Основы толерантности в гендерной перспективе. Толерантность: введение в понятие. Учебное пособие А.Ю.Сунгурова (Ред.). Санкт-Петербург : Изд-во Ютас \u0000Бойко, В.В. (1994). Коммуникативная толерантность в межличностных отношениях. Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева, 1, 13–21. \u0000Воропаєва, Т.С. (2010). Трансформація гендерної ідентичності в Україні. Т.І. Власова & Т.М. Талько (Ред.). Особистісні виміри становлення нової парадигми сучасної української освіти. (Моногр","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125406330","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АРТ-ТЕРАПІЇ У КОРЕКЦІЇ СТРАХІВ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
Марина Хараджи, А Л Іващенко
У статті проаналізовано загальні підходи до особливостей застосування арт-терапії у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку. Презентовано різні наукові підходи до трактування терміну «дитячі страхи», зміст якого акцентує увагу на необхідності реальної допомоги дітям означеної категорії в освітньому процесі, надання підтримки та можливості самореалізуватися у процесі інтеграції в суспільство. Встановлено, що психологічними особливостями генезуі страхів у молодших школярів є залежність емоційногоі розвитку дитини від зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на неї. Констатовано, що формуванняі страхів у молодших школярів відбуваєтьсяі на базі особистісних новоутворень означеного віку. В якості корекційно-терапевтично-реабілітаційної технології у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку пропонуємо використовувати метод арт-терапії, спеціалізованої форми психотерапії, заснованої на використанніі засобів мистецтва, мета якої полягає в гармонізаціїі розвитку особистості дитини через розвиток здатності до самовираженняі і самопізнання. Арт-терапія розглядається нами як метод розкриттяі переживань дитини, звільнення її від негативних емоційнихі станів, який допомагає дитині виявити власні внутрішніі неусвідомлені переживання та позбавитися від їх деструктивногоі впливу, за допомогою природнього для неї стануі гри та творчості. Теоретичне дослідження та аналіз особливостей прояву страхів дітей молодшого шкільного віку, вказують на необхідність впровадження спеціальної психолого-педагогічної роботи з метою оптимізації особистісно-емоційної сфери дітей. Враховуючи особливості актуального рівня страхів та станів тривожності у дітей, нами був розроблений алгоритм проведення арті-терапевтичних занять з дітьми молодшого шкільного віку. Він складався з шести етапів, кожен із яких обумовлений особливостями адаптації дитини до взаємодії з соціальним оточенням, а також тими труднощами, які відчувають діти в процесі шкільного навчання. Під час проведення арт-терапевтичних занять миі дотримувалися принципу наступності, забезпечуючи цілісністьі та системність психологічних впливів. Література Бандура, А. (2012). Теорія соціального навчання. Київ : Либідь. Арт-терапевтичні техніки у роботі практичного психолога: рекомендації щодо використання арт-терапевтичних технік у роботі практичного психолога закладів освіти. Режим доступу: https://static. klasnaocinka.com.ua /.../art_terapiya_u_roboti_ psiholo. Бех, І. (2003). Виховання особистості. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. Кн. 1. Київ : Либідь. Вайнер, М.Е. (2014). Корекція неконструктивної поведінки школярів за допомогою гри. Початкова школа,1, 59–67. Вєтрова, О.Є. (2005). Психолого-педагогічний підхід до визначення поняття «страх». Педагогічна освіта та наука, 8, 37–41. Власюк, М. (2005). Арт-терапія: зцілення мистецтвом. Психолог, 39, 9–23. Гріньова, О.М. (2015). Особливості використання музикотерапії в роботі з дошкільниками. Практичний психолог: Дитячий
文章分析了使用艺术疗法处理小学生恐惧的特殊性的一般方法。文章介绍了解释 "童年恐惧 "一词的不同科学方法,其内容侧重于在教育过程中为这类儿童提供真正帮助的必要性,在融入社会的过程中为他们提供自我实现的支持和机会。研究认为,初中生恐惧心理的产生和发展的心理特征是儿童的情感和发展取决于影响他/她的外部和内部因素。研究指出,低年级学生恐惧心理的形成是以这个年龄段的个人成长为基础的。作为解决小学生恐惧问题的一种矫正、治疗和康复技术,我们建议采用艺术疗法的方法,这是一种基于艺术手段的专门心理治疗形式,其目的是通过培养儿童的表达能力和自我认识能力来协调儿童个性的发展。我们认为,艺术疗法是一种揭示儿童经历、将其从消极情绪状态中解放出来的方法,它通过游戏和创造的自然状态,帮助儿童识别自己的内在和无意识经历,并摆脱其破坏性影响。对小学生恐惧表现特点的理论研究和分析表明,有必要开展特殊的心理和教育工作,以优化儿童的个人和情感领域。考虑到当前儿童恐惧和焦虑程度的特殊性,我们制定了一种对小学生进行艺术治疗的算法。它包括六个阶段,每个阶段都以儿童适应与社会环境互动的特殊性以及儿童在就学过程中遇到的困难为条件。在艺术治疗过程中,我们坚持连续性原则,确保心理影响的完整性和系统性。参考文献 Bandura, A. (2012).社会学习理论》。基辅:Lybid.实用心理学家工作中的艺术治疗技术:关于在教育机构实用心理学家工作中使用艺术治疗技术的建议》。访问模式:https://static. klasnaocinka.com.ua /.../art_terapiya_u_roboti_ psiholo.Bekh, I. (2003).Education of the individual.Personality-oriented approach: theoretical and technological foundations.Book 1.基辅:Lybid.Weiner, M.E. (2014).通过游戏纠正小学生的非建设性行为》。小学》,1,59-67。Vetrova, O.E. (2005).界定 "恐惧 "概念的心理学和教育学方法》。Pedagogical Education and Science, 8, 37-41.Vlasiuk, M. (2005).Art therapy: healing by art.Psychologist, 39, 9-23.Grineva, O.M. (2015).在学龄前儿童工作中使用音乐疗法的特点》。实用心理学家:实用心理学家:幼儿园》,10,25-31。Voznesenskaya, O. (2007).实用心理学家工作中的艺术疗法:艺术技术在教育中的应用》。基辅:Shkilnyi mir。Pantiuk, T.I. (2019).矫正教育学基础:学习指南(第2版,补充修订版)。Drohobych:Drohobych: DGPU 编辑出版部。Soroka, O.V. (2003).用艺术治疗方法矫正恐惧》。基辅:Lybid.Tararina, O.V. (2017).深度艺术疗法:转变的实践》。Tararina, O.V. (2018).儿童工作中的艺术疗法研讨会。基辅:Astamir-V. Terletska, L.G. (2016)。健康心理学:艺术治疗技术:教科书》。基辅:Slovo 出版社。
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АРТ-ТЕРАПІЇ У КОРЕКЦІЇ СТРАХІВ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"Марина Хараджи, А Л Іващенко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).11","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано загальні підходи до особливостей застосування арт-терапії у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку. Презентовано різні наукові підходи до трактування терміну «дитячі страхи», зміст якого акцентує увагу на необхідності реальної допомоги дітям означеної категорії в освітньому процесі, надання підтримки та можливості самореалізуватися у процесі інтеграції в суспільство. Встановлено, що психологічними особливостями генезуі страхів у молодших школярів є залежність емоційногоі розвитку дитини від зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на неї. Констатовано, що формуванняі страхів у молодших школярів відбуваєтьсяі на базі особистісних новоутворень означеного віку. В якості корекційно-терапевтично-реабілітаційної технології у роботі з страхами дітей молодшого шкільного віку пропонуємо використовувати метод арт-терапії, спеціалізованої форми психотерапії, заснованої на використанніі засобів мистецтва, мета якої полягає в гармонізаціїі розвитку особистості дитини через розвиток здатності до самовираженняі і самопізнання. Арт-терапія розглядається нами як метод розкриттяі переживань дитини, звільнення її від негативних емоційнихі станів, який допомагає дитині виявити власні внутрішніі неусвідомлені переживання та позбавитися від їх деструктивногоі впливу, за допомогою природнього для неї стануі гри та творчості. Теоретичне дослідження та аналіз особливостей прояву страхів дітей молодшого шкільного віку, вказують на необхідність впровадження спеціальної психолого-педагогічної роботи з метою оптимізації особистісно-емоційної сфери дітей. Враховуючи особливості актуального рівня страхів та станів тривожності у дітей, нами був розроблений алгоритм проведення арті-терапевтичних занять з дітьми молодшого шкільного віку. Він складався з шести етапів, кожен із яких обумовлений особливостями адаптації дитини до взаємодії з соціальним оточенням, а також тими труднощами, які відчувають діти в процесі шкільного навчання. Під час проведення арт-терапевтичних занять миі дотримувалися принципу наступності, забезпечуючи цілісністьі та системність психологічних впливів. \u0000Література \u0000 \u0000Бандура, А. (2012). Теорія соціального навчання. Київ : Либідь. \u0000Арт-терапевтичні техніки у роботі практичного психолога: рекомендації щодо використання арт-терапевтичних технік у роботі практичного психолога закладів освіти. Режим доступу: https://static. klasnaocinka.com.ua /.../art_terapiya_u_roboti_ psiholo. \u0000Бех, І. (2003). Виховання особистості. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. Кн. 1. Київ : Либідь. \u0000Вайнер, М.Е. (2014). Корекція неконструктивної поведінки школярів за допомогою гри. Початкова школа,1, 59–67. \u0000Вєтрова, О.Є. (2005). Психолого-педагогічний підхід до визначення поняття «страх». Педагогічна освіта та наука, 8, 37–41. \u0000Власюк, М. (2005). Арт-терапія: зцілення мистецтвом. Психолог, 39, 9–23. \u0000Гріньова, О.М. (2015). Особливості використання музикотерапії в роботі з дошкільниками. Практичний психолог: Дитячий","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128499141","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
ПЕРЕЖИВАННЯ ВІДЧУТТЯ ВИМУШЕНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ УЧАСНИКАМИ РЕАБІЛІТАЦІНОГО ПРОЦЕСУ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19
Юрій Кашпур, Вікторія Вінс, Т.В. Кузьменко
Статтю присвячено практичному аналізу специфіки переживання дітьми соціальної ізоляції через пандемію COVID-19 у центрах соціально-психологічної реабілітації, та виявленню дієвих психологічних інструментів для стабілізації їх психоемоційного стану. Методи дослідження: контент-аналіз аудіо записів консультативних та супервізійних сесій з фахівцями центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з цілодобовим типом проживання. Визначено, що на першому етапі карантину у вихователів досить часто виявляються стани дисоціацій та швидкого виснаження, через різке обмеження їх звичного способу життя та фрустрованість. В усіх вікових категоріях дітей спостерігалося пожвавлення емоційного фону через вимушені канікули. Серед підліткової аудиторії підвищилася самостійність та згуртованість. Вимушена близькість посилювала симбіотичні зв’язки в колективі і сприяла концентрації уваги один на одному, але одночасно і прогресували токсичні стосунки з невизначеним форматом. Відчуття безпеки дітей почало стабілізуватися і довіра поглиблюватися. Адаптивний етап карантину відзначався частковим відновленням соціальних контактів. Загальна ейфорія у дітей змінилася страхом перед невідомим майбутнім, відмічались коливання між злістю і депресією, аутоагресія компенсувалась крадіжками. Домінували захисні механізми витіснення, ідеалізації, раціоналізації і сублімації. Прогресувала агресія один на одного. Третій етап, ресоціумний, обумовлений сподіваннями на швидке повернення до звичного життя. У підлітків через недостатність «корисних емоцій» з’явилося бажання ризикувати. Їх реакції могли в окремі дні переповнюватися негативізмом та імпульсивністю без ефекту ланцюгового зараження і з контролем цієї групи емоцій. Природа такої агресивності обумовлена відсутністю мотивації до взаємин, а не страхом смерті. Встановлено, що переживання вимушеної соціальної ізоляції в період пандемії COVID-19 не викликало глобальних деструктивних наслідків у сфері реабілітації дітей. Діти мали можливість встановлювати довірливі стосунки з дорослими, отримувати спільний досвід подолання труднощів, укріплюватися у своєму психоемоційному стані. Література Бауэр, И. (2009). Почему я чувствую, что чувствуешь ты. Интуитивная коммуникация и секрет зеркальных нейронов. Санкт-Петербург : ИД Вернера Регена. Бахарева, К. (2009). Психологическая реабилитация в детском возрасте. Ростов на Дону : Феникс. Бриш, К.Х. (2012). Терапия нарушений привязанности: От теории к практике. (И. Дубинская, пер. с нем.). Москва : Когито-Центр. Гридковець, Л.М., & Вашека, Т.В. (2015). Психологічне консультування. Посібник. Київ : Літера. Горбунова, В.В., Карачевський, А.Б., Климчук, В.О., Нетлюх, Г.С., & Романчук, О.І. (2016). Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів АТО: посібник для ведучих груп. Львів : Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету. Климчук, В., Москвіна, Н., & Прянічнікова, О. (2014). Діти і війна: навчання технік зцілення (Посібник). Львів : Вид.-во Інституту пс
文章致力于实际分析儿童在社会和心理康复中心因 COVID-19 大流行而遭受社会孤立的具体情况,并确定稳定其心理情绪的有效心理工具。研究方法:对全天候住宿儿童社会和心理康复中心专家的咨询和督导课程录音进行内容分析。研究结果表明,在隔离的第一阶段,照顾者往往会由于其惯常生活方式的急剧限制和挫折感而出现分离和迅速衰竭的状态。所有年龄组的儿童都因被迫放假而出现情绪波动。在青少年群体中,独立性和凝聚力都有所增强。强迫的亲密关系加强了团队中的共生关系,有助于他们相互关注,但与此同时,形式不确定的有毒关系也在发展。孩子们的安全感开始稳定,信任感加深。隔离的适应阶段以部分恢复社会交往为标志。孩子们普遍的兴奋被对未知未来的恐惧所取代,愤怒和抑郁之间的情绪起伏不定,自残行为被偷窃行为所弥补。移位、理想化、合理化和升华等防御机制占据了主导地位。相互间的攻击行为也有所发展。第三个阶段是恢复社会阶段,其原因是希望尽快恢复正常生活。由于缺乏 "有用的情感",青少年有冒险的欲望。 在没有连锁感染的情况下,他们的反应在某些日子里可能会被消极和冲动所淹没,并控制这组情感。这种攻击性的本质是由于缺乏交往的动力,而不是对死亡的恐惧。事实证明,在 COVID-19 大流行期间被迫与世隔绝的经历并没有在儿童康复领域造成全面的破坏性后果。儿童有机会与成年人建立相互信任的关系,获得共同克服困难的经验,并增强他们的心理情感状态。参考文献 Bauer, I. (2009).直觉交流与镜像神经元的秘密。圣彼得堡:维尔纳-雷根出版社。Bakhareva, K. (2009).儿童心理康复》。顿河畔罗斯托夫:凤凰城。Brush, K.H. (2012).依恋障碍的治疗:从理论到实践》。莫斯科:科吉托中心。Gridkovets, L.M., & Vashaka, T.V. (2015)。心理咨询。A manual.基辅:Litera.Gorbunova, V.V., Karachevskyi, A.B., Klymchuk, V.O., Netliukh, G.S., & Romanchuk, O.I. (2016).ATO 退伍军人适应社会和心理支持:小组负责人手册》。利沃夫:乌克兰天主教大学心理健康研究所。Klymchuk, V., Moskvina, N., & Pryanikova, O. (2014)。儿童与战争:治疗技巧教学(手册)》。利沃夫:心理健康研究所出版社。访问模式:http://ipz.org.ua/wp-content/uploads/2017/10/dity_fin_ispp-1.pdf Kalyuzhnova, I. (2013).心理创伤后的康复》。莫斯科:科学书籍。Nikolskaya, I.M., & Granovskaya, R.M. (2010)。儿童心理保护》。圣彼得堡:Rech.Tsarenko, L., (2018).康复心理学基础:克服危机后果》。学习指南。(Vol. 2).基辅:欧安组织。Hrydkovets, L., (2018).康复心理学基础:克服危机的后果》。学习指南。见 L. Hrydkovets (Ed.) (Vol. 3).基辅:欧安组织。Pysaryk, O. (2011).依恋是一种重要的联系。基于戈登-纽菲尔德课程 "重要联系 "的文章集。访问模式:https://sirotstvy.net/upload/iblock/995/99593adf5742b41014pdf.Rizzolatti, J., & Sinigaglia, C. (2012)。大脑中的镜子:联合行动与移情机制》。莫斯科:斯拉夫文化语言》。Spivakovskaya, A.S. (1988).预防儿童神经官能症(复杂心理矫正)》。莫斯科:Izdvo MSU.Trubitsyna, L.V. (2005).创伤的过程》。莫斯科:Smysl; CheRo:Smysl;CheRo.Oswald, H.S., Heil, K., & Goldbeck, L. (2010).寄养儿童的虐待史和心理健康问题:文献综述》。儿科心理学杂志》,35(5),46-472。https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsp114.
{"title":"ПЕРЕЖИВАННЯ ВІДЧУТТЯ ВИМУШЕНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ УЧАСНИКАМИ РЕАБІЛІТАЦІНОГО ПРОЦЕСУ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19","authors":"Юрій Кашпур, Вікторія Вінс, Т.В. Кузьменко","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).04","url":null,"abstract":"Статтю присвячено практичному аналізу специфіки переживання дітьми соціальної ізоляції через пандемію COVID-19 у центрах соціально-психологічної реабілітації, та виявленню дієвих психологічних інструментів для стабілізації їх психоемоційного стану. Методи дослідження: контент-аналіз аудіо записів консультативних та супервізійних сесій з фахівцями центрів соціально-психологічної реабілітації дітей з цілодобовим типом проживання. Визначено, що на першому етапі карантину у вихователів досить часто виявляються стани дисоціацій та швидкого виснаження, через різке обмеження їх звичного способу життя та фрустрованість. В усіх вікових категоріях дітей спостерігалося пожвавлення емоційного фону через вимушені канікули. Серед підліткової аудиторії підвищилася самостійність та згуртованість. Вимушена близькість посилювала симбіотичні зв’язки в колективі і сприяла концентрації уваги один на одному, але одночасно і прогресували токсичні стосунки з невизначеним форматом. Відчуття безпеки дітей почало стабілізуватися і довіра поглиблюватися. Адаптивний етап карантину відзначався частковим відновленням соціальних контактів. Загальна ейфорія у дітей змінилася страхом перед невідомим майбутнім, відмічались коливання між злістю і депресією, аутоагресія компенсувалась крадіжками. Домінували захисні механізми витіснення, ідеалізації, раціоналізації і сублімації. Прогресувала агресія один на одного. Третій етап, ресоціумний, обумовлений сподіваннями на швидке повернення до звичного життя. У підлітків через недостатність «корисних емоцій» з’явилося бажання ризикувати. Їх реакції могли в окремі дні переповнюватися негативізмом та імпульсивністю без ефекту ланцюгового зараження і з контролем цієї групи емоцій. Природа такої агресивності обумовлена відсутністю мотивації до взаємин, а не страхом смерті. Встановлено, що переживання вимушеної соціальної ізоляції в період пандемії COVID-19 не викликало глобальних деструктивних наслідків у сфері реабілітації дітей. Діти мали можливість встановлювати довірливі стосунки з дорослими, отримувати спільний досвід подолання труднощів, укріплюватися у своєму психоемоційному стані. \u0000Література \u0000 \u0000Бауэр, И. (2009). Почему я чувствую, что чувствуешь ты. Интуитивная коммуникация и секрет зеркальных нейронов. Санкт-Петербург : ИД Вернера Регена. \u0000Бахарева, К. (2009). Психологическая реабилитация в детском возрасте. Ростов на Дону : Феникс. \u0000Бриш, К.Х. (2012). Терапия нарушений привязанности: От теории к практике. (И. Дубинская, пер. с нем.). Москва : Когито-Центр. \u0000Гридковець, Л.М., & Вашека, Т.В. (2015). Психологічне консультування. Посібник. Київ : Літера. \u0000Горбунова, В.В., Карачевський, А.Б., Климчук, В.О., Нетлюх, Г.С., & Романчук, О.І. (2016). Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів АТО: посібник для ведучих груп. Львів : Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету. \u0000Климчук, В., Москвіна, Н., & Прянічнікова, О. (2014). Діти і війна: навчання технік зцілення (Посібник). Львів : Вид.-во Інституту пс","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126904246","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
THE STUDENTS’ GENDER-CHARACTEROLOGICAL PECULIARITIES AND THEIR IMPACT ON THE PANDEMIC COVID-19 EXPERIENCE 学生的性别特征特点及其对COVID-19大流行体验的影响
T. Dutkevych, O. Savytska
The aim of the study is to determine the peculiarities of the character traits level and to identify their impact on the pandemic COVID-19 experience in students’ female and male subsamples. Methods: Leonhard-Shmishek’s characterological questionnaire, “The pandemic COVID-19 experience” questionnaire (Martsynkovskaya & Tkachenko), methods of mathematical statistics. The results show that the students’ character traits manifest themselves in different structures of the girls’ and boys’ “group portraits”. Six of ten studied character traits (hyperthymia, emotiveness, exaltation, pedantry, anxiety, demonstrativeness) have statistically meaningful differences in their levels in boys and girls. The traits of emotiveness, exaltation, and pedantry construct the triad with emotional orientation, which dominates among girls. The traits of hyperthymia, cyclothymia, and excitation make the triad with a deedful orientation and dominate among boys. It has been set that the pandemic COVID-19 experience is influenced both by gender-independent character traits (pedantry and anxiety) and gender-dependent ones (rigidity in girls; emotiveness, exaltation, dysthymia, hyperactivity in boys). Calculated meaningful correlations show that girls’ rigidity, pedantry, anxiety, and boys’ emotiveness, pedantry, dysthymia, and exaltation enforce their pandemic COVID-19 experience. Among revealed meaningful correlations is one negative, which indicates that boys’ hyperactivity reduces their pandemic COVID-19 experience. The boys’ character traits have a stronger influence on the pandemic COVID-19 experience (five significant correlations) than girls’ character traits (three significant correlations). It is revealed that girls’ accentuated character traits both occur three times more often and moreover paradoxically weaker influence girls’ COVID-19 pandemic experience than boys’ middle-level traits. Regarding the obtained data on the stronger influence of character traits on the boys’ experience of the COVID-19 pandemic, it is obvious that appropriate psycho correction and psychotherapy with young men require longer and more persistent work, associated with the difficulties of influencing such stable personality’s qualities as character traits. Literature Емельянцева, Т.А., Смычек, В.Б., Мартыненко, А.И., Захаревич, О.Ю., & Лакутин, А.А. (2021). COVID-19 и психические расстройства: анализ данных и перспективы. Психиатрия, психотерапия и клиническая психологияю, 12,(3), 383‒390. Костіна, Т.О. (2020). Криза в умовах карантину: нові гендерні перспективи. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія», 11, 162–166 . doi: 10.25264/2415-7384-2020-11-162-166. Максименко, С.Д. (2020). Соціальні та природні екстремальні виклики ‒ психологічний захист населення. Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19: Інтернет-посібник. В.Г. Кременя (Ред.). Київ : ТОВ «Юрка Любченка». Марцинковская, Т.Д., & Ткаченко, Д.П. (2021). Опросник «Пережи
该研究的目的是确定性格特征水平的特殊性,并确定其对学生女性和男性子样本中COVID-19大流行经历的影响。方法:Leonhard-Shmishek特征问卷、“COVID-19大流行经验”问卷(Martsynkovskaya & Tkachenko)、数理统计方法。结果表明,学生的性格特征在女生和男生“群像”的不同结构上有所体现。十分之六的被研究的性格特征(亢进、情绪化、兴奋、迂腐、焦虑、表现)在男孩和女孩的水平上有统计学意义上的差异。感性、高傲、迂腐构成了具有情感取向的三位一体,在女生中占主导地位。亢进、循环和兴奋的特点使三联征具有强烈的方向性,在男孩中占主导地位。已经确定的是,COVID-19大流行的经历受到性别独立的性格特征(迂腐和焦虑)和性别依赖的性格特征(女孩的刻板;情绪化、兴奋、情绪恶劣、男孩多动症)。计算出的有意义的相关性表明,女孩的刻板、迂腐、焦虑,男孩的情绪化、迂腐、心境恶劣和兴奋,强化了他们在COVID-19大流行中的经历。在揭示的有意义的相关性中,有一个是负的,这表明男孩的多动减少了他们在COVID-19大流行中的经历。男孩性格特征对大流行COVID-19体验的影响(5个显著相关)大于女孩性格特征(3个显著相关)。结果表明,女孩性格特征的强化频率是男孩中等水平特征的3倍,但对女孩COVID-19大流行经历的影响却相对较弱。关于性格特质对男孩新冠肺炎大流行经历影响更大的已获得数据,显然,对年轻男性进行适当的心理矫正和心理治疗需要更长时间和更持久的工作,这与影响性格特质等稳定人格品质的困难有关。文学Емельянцева, Т.А。, Смычек, В.Б。, Мартыненко, А.И。, Захаревич, О.Ю。, & Лакутин, А.А。(2021)。COVID-19ипсихическиерасстройства:анализданныхиперспективы。Психиатрия,психотерапияиклиническаяпсихологияю,12日,(3),383 - 390。Костіна,ТО。(2020)。Кризавумовахкарантин:уновігендерніперспектив。иНауковізапискиНаціональногоуніверситету«Острозькаакадемія。”Серія«Психологія»,11,162-166。doi: 10.25264 / 2415-7384-2020-11-162-166。Максименко,СД。(2020)。Соціальнітаприродніекстремальнівиклики——психологічнийзахистнаселення。ПсихологіяіпедагогікаупротидіїпандеміїCOVID-19:Інтернет——посібник。ВГ。Кременя(Ред)。Київ: ТОВ«Юрка Любченка»。Марцинковская,ТД。, & Ткаченко, Д.П。(2021)。Опросник«Переживания пандемии covid-19»。Новые психологические исследования, 1,54 - 68。doi: 10.51217 / npsyresearch_2021_01_01_03Москальова,С。, & Moскальов M.В。(2014)。Методипсиходіагностикиунавчальнов——иховномупроцесі。Навчальнийпосібник。Київ: УМО НАПН Українa。ХомичГО。。, & Войтенко, О。(2021)。Емоційніпереживаннятапсихологічнийсупровіддорослихуперіодпандемії。Науковий часопис НПУ імені М.П。Драгоманова。Серія12。Психологічні науки, 15(60), 111-119。Київ: Вид-во НПУ імені М.П。Драгоманова。https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.15(60).11 Bohlken, J., Schömig, F., Lemke, m.r., Pumberger, M., & Riedel-Heller, S. G.(2020)。COVID-19大流行:医护人员的压力体验。简短的当前回顾。精神病学杂志,47(04),190-197。doi: 10.1055 / - 1159 - 5551。Yevdokimova, O.和Okhrimenko, I.(2020)。非典型情况下克服压力的应对策略。人工智能与神经科学研究,11(2Sup1), 56-63。大脑/ 11.2 sup1/94 doi: 10.18662 /
{"title":"THE STUDENTS’ GENDER-CHARACTEROLOGICAL PECULIARITIES AND THEIR IMPACT ON THE PANDEMIC COVID-19 EXPERIENCE","authors":"T. Dutkevych, O. Savytska","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2022.17(62).03","url":null,"abstract":"The aim of the study is to determine the peculiarities of the character traits level and to identify their impact on the pandemic COVID-19 experience in students’ female and male subsamples. Methods: Leonhard-Shmishek’s characterological questionnaire, “The pandemic COVID-19 experience” questionnaire (Martsynkovskaya & Tkachenko), methods of mathematical statistics. The results show that the students’ character traits manifest themselves in different structures of the girls’ and boys’ “group portraits”. Six of ten studied character traits (hyperthymia, emotiveness, exaltation, pedantry, anxiety, demonstrativeness) have statistically meaningful differences in their levels in boys and girls. The traits of emotiveness, exaltation, and pedantry construct the triad with emotional orientation, which dominates among girls. The traits of hyperthymia, cyclothymia, and excitation make the triad with a deedful orientation and dominate among boys. It has been set that the pandemic COVID-19 experience is influenced both by gender-independent character traits (pedantry and anxiety) and gender-dependent ones (rigidity in girls; emotiveness, exaltation, dysthymia, hyperactivity in boys). Calculated meaningful correlations show that girls’ rigidity, pedantry, anxiety, and boys’ emotiveness, pedantry, dysthymia, and exaltation enforce their pandemic COVID-19 experience. Among revealed meaningful correlations is one negative, which indicates that boys’ hyperactivity reduces their pandemic COVID-19 experience. The boys’ character traits have a stronger influence on the pandemic COVID-19 experience (five significant correlations) than girls’ character traits (three significant correlations). It is revealed that girls’ accentuated character traits both occur three times more often and moreover paradoxically weaker influence girls’ COVID-19 pandemic experience than boys’ middle-level traits. Regarding the obtained data on the stronger influence of character traits on the boys’ experience of the COVID-19 pandemic, it is obvious that appropriate psycho correction and psychotherapy with young men require longer and more persistent work, associated with the difficulties of influencing such stable personality’s qualities as character traits. \u0000Literature \u0000 \u0000Емельянцева, Т.А., Смычек, В.Б., Мартыненко, А.И., Захаревич, О.Ю., & Лакутин, А.А. (2021). COVID-19 и психические расстройства: анализ данных и перспективы. Психиатрия, психотерапия и клиническая психологияю, 12,(3), 383‒390. \u0000Костіна, Т.О. (2020). Криза в умовах карантину: нові гендерні перспективи. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія», 11, 162–166 . doi: 10.25264/2415-7384-2020-11-162-166. \u0000Максименко, С.Д. (2020). Соціальні та природні екстремальні виклики ‒ психологічний захист населення. Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19: Інтернет-посібник. В.Г. Кременя (Ред.). Київ : ТОВ «Юрка Любченка». \u0000Марцинковская, Т.Д., & Ткаченко, Д.П. (2021). Опросник «Пережи","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130455287","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
期刊
Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки
全部 Acc. Chem. Res. ACS Applied Bio Materials ACS Appl. Electron. Mater. ACS Appl. Energy Mater. ACS Appl. Mater. Interfaces ACS Appl. Nano Mater. ACS Appl. Polym. Mater. ACS BIOMATER-SCI ENG ACS Catal. ACS Cent. Sci. ACS Chem. Biol. ACS Chemical Health & Safety ACS Chem. Neurosci. ACS Comb. Sci. ACS Earth Space Chem. ACS Energy Lett. ACS Infect. Dis. ACS Macro Lett. ACS Mater. Lett. ACS Med. Chem. Lett. ACS Nano ACS Omega ACS Photonics ACS Sens. ACS Sustainable Chem. Eng. ACS Synth. Biol. Anal. Chem. BIOCHEMISTRY-US Bioconjugate Chem. BIOMACROMOLECULES Chem. Res. Toxicol. Chem. Rev. Chem. Mater. CRYST GROWTH DES ENERG FUEL Environ. Sci. Technol. Environ. Sci. Technol. Lett. Eur. J. Inorg. Chem. IND ENG CHEM RES Inorg. Chem. J. Agric. Food. Chem. J. Chem. Eng. Data J. Chem. Educ. J. Chem. Inf. Model. J. Chem. Theory Comput. J. Med. Chem. J. Nat. Prod. J PROTEOME RES J. Am. Chem. Soc. LANGMUIR MACROMOLECULES Mol. Pharmaceutics Nano Lett. Org. Lett. ORG PROCESS RES DEV ORGANOMETALLICS J. Org. Chem. J. Phys. Chem. J. Phys. Chem. A J. Phys. Chem. B J. Phys. Chem. C J. Phys. Chem. Lett. Analyst Anal. Methods Biomater. Sci. Catal. Sci. Technol. Chem. Commun. Chem. Soc. Rev. CHEM EDUC RES PRACT CRYSTENGCOMM Dalton Trans. Energy Environ. Sci. ENVIRON SCI-NANO ENVIRON SCI-PROC IMP ENVIRON SCI-WAT RES Faraday Discuss. Food Funct. Green Chem. Inorg. Chem. Front. Integr. Biol. J. Anal. At. Spectrom. J. Mater. Chem. A J. Mater. Chem. B J. Mater. Chem. C Lab Chip Mater. Chem. Front. Mater. Horiz. MEDCHEMCOMM Metallomics Mol. Biosyst. Mol. Syst. Des. Eng. Nanoscale Nanoscale Horiz. Nat. Prod. Rep. New J. Chem. Org. Biomol. Chem. Org. Chem. Front. PHOTOCH PHOTOBIO SCI PCCP Polym. Chem.
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1