Pub Date : 2020-12-29DOI: 10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).03
Любов Долинська, Дар’я Поліщук
В статті обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження феномена самостійності сучасних підлітків. Зазначено, що досліджуване поняття є багатокомпонентним утворенням, а, відтак, у його структурі виокремлено 4 компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, поведінковий та емоційний. Статтю присвячено вивченню когнітивного компонента феномена самостійності сучасних підлітків. Метою дослідження є визначення рівня розвитку когнітивного компонента через його складові – креативність, яка характеризує бажання людини генерувати нові ідеї та втілювати їх у життя, а також невпинно шукати можливості для розвитку, та рефлексивність, завдяки якій підліток спроможний усвідомити результати власних дій і вчинків, підбити підсумки та, за необхідності, скорегувати свої дії в правильне русло. В теоретичній частині подано аналіз основних підходів зарубіжних та вітчизняних вчених до проблеми розвитку когнітивного компонента феномена самостійності в сучасній психології. Емпірично визначено особливості розвитку показників когнітивного компоненту креативності сучасних підлітків, зокрема прояву допитливості, уяви, складності вирішуваних завдань і схильності до ризику. Виявлено переважання середнього рівня уяви, складності вирішуваних завдань, схильності до ризику, компонент допитливості займає рівень вище середнього в досліджуваних, що є віковою характеристикою підлітків. Досліджено і проаналізовано рівень розвитку рефлексивності сучасних підлітків. Визначено переважання низького (який характеризується труднощами у плануванні своєї діяльності, відсутністю здатності до аналізу своїх помилок, неможливістю використовувати здобутий досвід у вирішенні складних ситуацій, труднощами у регулюванні власної поведінки) та середнього рівня розвитку рефлексивності (ознаками якого є здатність до планування своїх дій та їх аналіз, а також аналіз учинків інших людей, проте рефлексивні процеси мають нерегулярний характер, а рефлексивний аналіз є поверховим). Обґрунтовано значущість креативності та рефлексивності, як показників когнітивного компонента креативності в загальній структурі самостійності, та її розвитку впродовж підліткового віку. Література Алієва, Е.Ю. (2017). Психологічні чинники формування у студентів здатності до самостійного життєвого вибору. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. Карпов, А.В. (2003). Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики. Психологический журнал, 5, 45–56. Касвинов, С.Г. (2013). Система Выготского. Обучение и развитие детей и подростков. Харьков : Райдер. Кон, И.С. (1992). Психология самостоятельности. Педагогика здоровья, 268–273. Крайг, Г., & Бокум, Д. (2005). Психология развития. Санкт-Петербург : Питер. Осницкий, А.К. (2010). Психологические механизмы самостоятельности. Москва : Обнинск: ИГ–СОЦИН. Туник, Е.Е. (2002). Диагностика личностной креативности. Н.П. Фетискин, В.В. Козлов & Г.М. Мануйлов (Ред.), Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп (с. 59–64). Москва : Изд-во И
文章证实了研究现代青少年独立现象的相关性和适宜性。文章指出，所研究的概念是一个多成分形成的概念，因此在其结构中分配了四个成分：认知、动机和价值观、行为和情感。本文致力于研究现代青少年独立现象的认知成分。研究的目的是通过其组成部分--创造性和反思性--来确定认知部分的发展水平。前者是指一个人产生新想法并将其付诸实施的愿望，以及不断寻求发展机会的特点，后者是指青少年能够意识到自己的行为和行动所产生的结果，对自己的行为进行总结，并在必要时朝着正确的方向进行纠正。理论部分分析了国内外学者对现代心理学中独立现象认知成分发展问题的主要研究方 法。根据经验确定了现代青少年创造力认知成分指标发展的特殊性，特别是好奇心、想象力、任务复杂性和冒险精神的表现。研究表明，想象力、任务复杂性和冒险精神的平均水平占主导地位，好奇心高于平均水平，这是青少年的年龄特征。研究分析了现代青少年的反思能力发展水平。确定了反思能力发展的低水平（特点是难以计划自己的活动，缺乏分析自己错误的能力，不能利用在解决困难情况时获得的经验，难以调节自己的行为）和中等水平（特点是能够计划自己的行动并对其进行分析，以及分析其他人的行动，但反思过程不规则，反思分析肤浅）的主导地位。创造性和反思性作为创造性认知部分的指标，在青少年时期独立及其发展的整体结构中的重要性得到了证实。参考文献 Alieva, E.Y. (2017).学生独立选择生活能力形成的心理因素》。基辅。Karpov, A.V. (2003).作为心理属性的反射性及其诊断方法。Psychological Journal, 5, 45-56.Kasvinov, S.G. (2013).维果茨基体系。儿童和青少年的学习与发展》。哈尔科夫：莱德.Kohn, I.S. (1992).独立心理学》。健康教育》，268-273 页。Craig, G., & Bokum, D. (2005).发展心理学》。圣彼得堡：彼得。Osnitsky, A.K. (2010).独立的心理机制》。莫斯科：奥布宁斯克：IG-SOCIN。Tunick，E.E. (2002)。个人创造力诊断》。In N.P. Fetiskin, V.V. Kozlov & G.M. Manuilov (Eds.), Social and Psychological diagnostics of personality development and small groups (pp. 59-64).莫斯科：Izdatel'stvo Instituta psychoterapii。Bieri, R. (2017).Wie wäre es, gebildet zu sein?München/Grünwald：Verlag Komplett Media GmbH.Bland, J. (2013).儿童文学与学习者赋权：儿童与青少年》。London：Drieschner, E. (2013).Drieschner, E. (2007).Erziehungsziel "Selbständigkeit".Grundlagen, Theorien und Probleme eines Leitbildes der Pädagogik.威斯巴登：GWV Fachverlage GmbH.Manske, A., & Scheffelmeier, T. (2015).Werkverträge, Leiharbeit, Solo-Selbständigkeit：Eine Bestandsaufnahme.杜塞尔多夫：Wirtschafts- und Sozialwissenschaftliches Institut (WSI).Suprinovič, O., Schneck, St., & Kay, R. (2016).Einmal Unternehmer, immer Unternehmer?Selbständigkeit im Erwerbsverlauf.IfM-Materialien, 248.Torsten, Kühlman, M., & Haas, Hans-Dieter (2009).Internationales Risikomanagement：Auslandserfolg durch grenzüberschreitende Netzwerke.München：De Gruyter Oldenbourg.
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КОГНІТИВНОГО КОМПОНЕНТА САМОСТІЙНОСТІ СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ","authors":"Любов Долинська, Дар’я Поліщук","doi":"10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/NPU-NC.SERIES12.2020.12(57).03","url":null,"abstract":"В статті обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження феномена самостійності сучасних підлітків. Зазначено, що досліджуване поняття є багатокомпонентним утворенням, а, відтак, у його структурі виокремлено 4 компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, поведінковий та емоційний. Статтю присвячено вивченню когнітивного компонента феномена самостійності сучасних підлітків. Метою дослідження є визначення рівня розвитку когнітивного компонента через його складові – креативність, яка характеризує бажання людини генерувати нові ідеї та втілювати їх у життя, а також невпинно шукати можливості для розвитку, та рефлексивність, завдяки якій підліток спроможний усвідомити результати власних дій і вчинків, підбити підсумки та, за необхідності, скорегувати свої дії в правильне русло. В теоретичній частині подано аналіз основних підходів зарубіжних та вітчизняних вчених до проблеми розвитку когнітивного компонента феномена самостійності в сучасній психології. Емпірично визначено особливості розвитку показників когнітивного компоненту креативності сучасних підлітків, зокрема прояву допитливості, уяви, складності вирішуваних завдань і схильності до ризику. Виявлено переважання середнього рівня уяви, складності вирішуваних завдань, схильності до ризику, компонент допитливості займає рівень вище середнього в досліджуваних, що є віковою характеристикою підлітків. Досліджено і проаналізовано рівень розвитку рефлексивності сучасних підлітків. Визначено переважання низького (який характеризується труднощами у плануванні своєї діяльності, відсутністю здатності до аналізу своїх помилок, неможливістю використовувати здобутий досвід у вирішенні складних ситуацій, труднощами у регулюванні власної поведінки) та середнього рівня розвитку рефлексивності (ознаками якого є здатність до планування своїх дій та їх аналіз, а також аналіз учинків інших людей, проте рефлексивні процеси мають нерегулярний характер, а рефлексивний аналіз є поверховим). Обґрунтовано значущість креативності та рефлексивності, як показників когнітивного компонента креативності в загальній структурі самостійності, та її розвитку впродовж підліткового віку. \u0000Література \u0000 \u0000Алієва, Е.Ю. (2017). Психологічні чинники формування у студентів здатності до самостійного життєвого вибору. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Київ. \u0000Карпов, А.В. (2003). Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики. Психологический журнал, 5, 45–56. \u0000Касвинов, С.Г. (2013). Система Выготского. Обучение и развитие детей и подростков. Харьков : Райдер. \u0000Кон, И.С. (1992). Психология самостоятельности. Педагогика здоровья, 268–273. \u0000Крайг, Г., & Бокум, Д. (2005). Психология развития. Санкт-Петербург : Питер. \u0000Осницкий, А.К. (2010). Психологические механизмы самостоятельности. Москва : Обнинск: ИГ–СОЦИН. \u0000Туник, Е.Е. (2002). Диагностика личностной креативности. Н.П. Фетискин, В.В. Козлов & Г.М. Мануйлов (Ред.), Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп (с. 59–64). Москва : Изд-во И","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134310339","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-09-30DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2020.11(56).09
O. Smolina
The article is devoted to the analysis of relevance and expediency of research of process of motivation as the factor influencing successful adaptation of students. Identifying various aspects of students' motivation enables them to provide prompt feedback and improve adaptation conditions. The purpose of the research is to carry out a theoretical substantiation and an empirical study of the influence of motivation on the process of adaptation of students of the second higher education to study in a higher education institution. The task of the research is to select and conduct psychodiagnostic methods for studying the motivation and adaptation of students to learning; to determine the impact of motivation on the success of the adaptation of second higher education students to study. Analyzed the main approaches to the study of motivation and its species. The theoretical analysis of researches of problems of the motivation of students at present and features of the passing of successful adaptation is carried out. It was found that the specifics of motivation to learn is one of the important components that contribute to the successful adaptation and mastery of the chosen profession. After all, from the purposefulness and awareness of their prospects, it is much easier for a student to go through a new stage of socialization. In the course of the conducted experimental study of students 'motivation to study and adaptation, the peculiarities of motivation to study were revealed and the indicators of students' adaptation to educational activity were determined. It was also considered the causal relationship between the characteristics of motivation to study and the success of adaptation in higher education, which gives reason to believe that motivation to learn and master professional knowledge is one of the factors of successful adaptation not only in the academic group, but and in educational activities in general. The results of an empirical study of student motivation are presented. According to the data obtained during the empirical study, we can trace the following tendency: the vast majority of students had average motivation to study. Accordingly, a small number of students had the highest or lowest scores. Probably, students who resume their studies at the second higher education come to the institution of higher education already motivated, compared to students who enter the study after graduation. References Besh, L.V., Dmytryshyn, B.Ia., & Besh, O.M. (2017). Suchasni mozhlyvosti pidvyshchennia motyvatsii studentiv do navchannia [Modern opportunities to increase students' motivation to study]. Lvivskyi klinichnyi visnyk, 1, 60–64. Retrieved from: http://lkv.biz/wp-content/uploads/2017/05/Besh-L.-et-al.2017.pdf. [in Ukrainian]. Hyliun, O.V. (2012). Osvitni motyvatsii studentskoi molodi [Educational motivations of student youth.]. Hrani: naukovo-teoretychnyi i hromadsko-politychnyi Bulletin Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytet
{"title":"THE INFLUENCE OF MOTIVATION ON THE PROCESS OF ADAPTATION TO THE STUDY OF SECOND HIGHER EDUCATION STUDENTS","authors":"O. Smolina","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2020.11(56).09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.11(56).09","url":null,"abstract":"The article is devoted to the analysis of relevance and expediency of research of process of motivation as the factor influencing successful adaptation of students. Identifying various aspects of students' motivation enables them to provide prompt feedback and improve adaptation conditions. The purpose of the research is to carry out a theoretical substantiation and an empirical study of the influence of motivation on the process of adaptation of students of the second higher education to study in a higher education institution. The task of the research is to select and conduct psychodiagnostic methods for studying the motivation and adaptation of students to learning; to determine the impact of motivation on the success of the adaptation of second higher education students to study. \u0000Analyzed the main approaches to the study of motivation and its species. The theoretical analysis of researches of problems of the motivation of students at present and features of the passing of successful adaptation is carried out. It was found that the specifics of motivation to learn is one of the important components that contribute to the successful adaptation and mastery of the chosen profession. After all, from the purposefulness and awareness of their prospects, it is much easier for a student to go through a new stage of socialization. In the course of the conducted experimental study of students 'motivation to study and adaptation, the peculiarities of motivation to study were revealed and the indicators of students' adaptation to educational activity were determined. It was also considered the causal relationship between the characteristics of motivation to study and the success of adaptation in higher education, which gives reason to believe that motivation to learn and master professional knowledge is one of the factors of successful adaptation not only in the academic group, but and in educational activities in general. The results of an empirical study of student motivation are presented. According to the data obtained during the empirical study, we can trace the following tendency: the vast majority of students had average motivation to study. Accordingly, a small number of students had the highest or lowest scores. Probably, students who resume their studies at the second higher education come to the institution of higher education already motivated, compared to students who enter the study after graduation. \u0000References \u0000 \u0000Besh, L.V., Dmytryshyn, B.Ia., & Besh, O.M. (2017). Suchasni mozhlyvosti pidvyshchennia motyvatsii studentiv do navchannia [Modern opportunities to increase students' motivation to study]. Lvivskyi klinichnyi visnyk, 1, 60–64. Retrieved from: http://lkv.biz/wp-content/uploads/2017/05/Besh-L.-et-al.2017.pdf. [in Ukrainian]. \u0000Hyliun, O.V. (2012). Osvitni motyvatsii studentskoi molodi [Educational motivations of student youth.]. Hrani: naukovo-teoretychnyi i hromadsko-politychnyi Bulletin Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytet","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"132 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132719062","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-06-11DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).13
Оксана Шмиглюк
Статтю присвячено вивченню особливостей ціннісних орієнтацій сучасних старшокласників з різним типом етнічної ідентичності. Виявлено, що цінності займають важливе місце у структурі етнічної ідентичності, оскільки вони є однією із складових суспільного й особистісного світогляду. Використано методики «Типи етнічної ідентичності» й «Ціннісні орієнтації». Констатовано переважання у старшокласників таких типів етнічної ідентичності, як етнічна норма та етнічна індиферентність. Не помічено статистично значущих статевих відмінностей між показниками типів етнічної ідентичності. В ієрархії термінальних цінностей старшокласників найважливішими є «здоров’я», «активне діяльне життя», «розвиток», найменш важливими – «суспільне визнання», «творчість» і «щастя інших». В ієрархії інструментальних цінностей найважливішими для старшокласників є «вихованість», «освіченість», «життєрадісність», найменш важливими – «високі запити», «ретельність», «непримиренність до недоліків». Констатовано наявність кореляційних взаємозв’язків між типами етнічної ідентичності та ціннісними орієнтаціями досліджуваних. Виявлено переважання цінності «здоров’я» для усіх типів етнічної ідентичності, крім «етнонігілізму». Для старшокласників із типом «етнонігілізм» домінуючими цінностями є «впевненість» і «продуктивне життя» (термінальні) та «ретельність» і «самоконтроль» (інструментальні). «Цікава робота» – термінальна цінність, яка є найважливішою для досліджуваних із переважанням «етнічної індиферентності». В «етноегоїстів» високу позицію в ієрархії цінностей займають категорії «любов» (термінальна цінність) і «чесність» (інструментальна), а в старшокласників із типом «етноізоляцизм» – «наявність друзів» (термінальна). Для осіб, у яких наявний високий прояв «національного фанатизму», значне місце в ієрархії термінальних цінностей займає «матеріально забезпечене життя». Отже, встановлено специфічні відмінності в ціннісній сфері старшокласників із різними типами етнічної ідентичності.
{"title":"ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ СУЧАСНИХ СТАРШОКЛАСНИКІВ З РІЗНИМ ТИПОМ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ","authors":"Оксана Шмиглюк","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).13","url":null,"abstract":"Статтю присвячено вивченню особливостей ціннісних орієнтацій сучасних старшокласників з різним типом етнічної ідентичності. Виявлено, що цінності займають важливе місце у структурі етнічної ідентичності, оскільки вони є однією із складових суспільного й особистісного світогляду. Використано методики «Типи етнічної ідентичності» й «Ціннісні орієнтації». Констатовано переважання у старшокласників таких типів етнічної ідентичності, як етнічна норма та етнічна індиферентність. Не помічено статистично значущих статевих відмінностей між показниками типів етнічної ідентичності. В ієрархії термінальних цінностей старшокласників найважливішими є «здоров’я», «активне діяльне життя», «розвиток», найменш важливими – «суспільне визнання», «творчість» і «щастя інших». В ієрархії інструментальних цінностей найважливішими для старшокласників є «вихованість», «освіченість», «життєрадісність», найменш важливими – «високі запити», «ретельність», «непримиренність до недоліків». Констатовано наявність кореляційних взаємозв’язків між типами етнічної ідентичності та ціннісними орієнтаціями досліджуваних. Виявлено переважання цінності «здоров’я» для усіх типів етнічної ідентичності, крім «етнонігілізму». Для старшокласників із типом «етнонігілізм» домінуючими цінностями є «впевненість» і «продуктивне життя» (термінальні) та «ретельність» і «самоконтроль» (інструментальні). «Цікава робота» – термінальна цінність, яка є найважливішою для досліджуваних із переважанням «етнічної індиферентності». В «етноегоїстів» високу позицію в ієрархії цінностей займають категорії «любов» (термінальна цінність) і «чесність» (інструментальна), а в старшокласників із типом «етноізоляцизм» – «наявність друзів» (термінальна). Для осіб, у яких наявний високий прояв «національного фанатизму», значне місце в ієрархії термінальних цінностей займає «матеріально забезпечене життя». Отже, встановлено специфічні відмінності в ціннісній сфері старшокласників із різними типами етнічної ідентичності.","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-06-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123556392","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-05-28DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).03
Лариса Журавльова, Катерина Андріївна Кротюк
У статті обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження ціннісно-смислової сфери військовослужбовців. Метою дослідження є вивчення впливу досвіду участі військовослужбовців у бойових діях на їх ціннісно-смислову сферу. Аналізуються основні підходи до проблеми ціннісно-смислової сфери особистості у сучасній психології, зокрема, її зміни внаслідок виконання професійних обов’язків у галузі військової діяльності. Її специфіка пов’язана з небезпекою та прийняттям ризикових рішень, що зумовлює переосмислення життєвих цінностей. Тому було сформульовано припущення про деструктивний вплив досвіду участі в бойових діях на ціннісно-смислову сферу військовослужбовців. Подано результати емпіричного дослідження смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців (базового компонента ціннісно-смислової сфери); здійснено порівняльний аналіз їх показників у респондентів із різним досвідом перебування в зоні Операції об’єднаних сил (ООС). Встановлено, що середні показники та відсоткове зіставлення рівнів значущості смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців експериментальної (учасники бойових дій у зоні ООС) і контрольної (не перебували в зоні ООС) груп не мають статистично значущих відмінностей, проте мають деяку специфіку. Проаналізовано, що серед учасників бойових дій, на противагу тим, хто не має такого досвіду, достовірно більша кількість людей є задоволеними власним життям і здатні контролювати його залежно від певних обставин. Виявлено негативний вплив хронологічного (онтогенетичного) віку досліджуваних, які мають досвід перебування в ООС, на якість і показники їх смисложиттєвих орієнтацій. Ціннісні орієнтації учасників бойових дій загалом є більш диференційованими за їх значущістю й осмисленістю, порівняно з військовослужбовцями, які не перебували в зоні проведення ООС. Достовірно більша кількість респондентів із бойовим досвідом, порівняно з тими, хто його не має, виявляє полярність в осмисленні життєвих цінностей: дуже глибоко осмислює смисложиттєві орієнтації чи втрачає у них сенс.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З РІЗНИМ ДОСВІДОМ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ","authors":"Лариса Журавльова, Катерина Андріївна Кротюк","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.10(55).03","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження ціннісно-смислової сфери військовослужбовців. Метою дослідження є вивчення впливу досвіду участі військовослужбовців у бойових діях на їх ціннісно-смислову сферу. Аналізуються основні підходи до проблеми ціннісно-смислової сфери особистості у сучасній психології, зокрема, її зміни внаслідок виконання професійних обов’язків у галузі військової діяльності. Її специфіка пов’язана з небезпекою та прийняттям ризикових рішень, що зумовлює переосмислення життєвих цінностей. Тому було сформульовано припущення про деструктивний вплив досвіду участі в бойових діях на ціннісно-смислову сферу військовослужбовців. Подано результати емпіричного дослідження смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців (базового компонента ціннісно-смислової сфери); здійснено порівняльний аналіз їх показників у респондентів із різним досвідом перебування в зоні Операції об’єднаних сил (ООС). Встановлено, що середні показники та відсоткове зіставлення рівнів значущості смисложиттєвих орієнтацій військовослужбовців експериментальної (учасники бойових дій у зоні ООС) і контрольної (не перебували в зоні ООС) груп не мають статистично значущих відмінностей, проте мають деяку специфіку. Проаналізовано, що серед учасників бойових дій, на противагу тим, хто не має такого досвіду, достовірно більша кількість людей є задоволеними власним життям і здатні контролювати його залежно від певних обставин. Виявлено негативний вплив хронологічного (онтогенетичного) віку досліджуваних, які мають досвід перебування в ООС, на якість і показники їх смисложиттєвих орієнтацій. Ціннісні орієнтації учасників бойових дій загалом є більш диференційованими за їх значущістю й осмисленістю, порівняно з військовослужбовцями, які не перебували в зоні проведення ООС. Достовірно більша кількість респондентів із бойовим досвідом, порівняно з тими, хто його не має, виявляє полярність в осмисленні життєвих цінностей: дуже глибоко осмислює смисложиттєві орієнтації чи втрачає у них сенс.","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115952978","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2020-03-29DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2021.16(61).10
Оксана Якимчук
У статті наголошується актуальність проблеми зростання професійного вигорання особистості, адже емоційне благополуччя фахівця є одним із визначальних факторів професійного життя. Соціально-політичні та соціально-економічні зміни висувають нові умови праці, що безумовно впливає на психологічний та соматичний стан особистості. Синдром емоційного вигорання є формою професійної хвороби, яка не тільки руйнує професійну діяльність людини, а й спричиняє виникнення психосоматичних захворювань. Найбільша небезпека синдрому професійного вигорання в тому, що розвивається він майже непомітно і якщо ігнорувати його перші ознаки, то задоволеність від професійної діяльності з кожним днем буде зменшуватись, звичні робочі завдання що зазвичай виконувались з легкістю стануть складними, досягнені результати будуть знецінюватись, колеги почнуть викликати роздратування, соматичний стан буде погіршуватись з кожним днем, що призведе до втрати працездатності. У статті приділена увага дослідженню нозологічної приналежності синдрому, оскільки не дивлячись на те, що феномен досліджується більше тридцяти років, щодо його походження та приналежності виникає безліч теорій та суперечок. Розглянуто та проаналізовано основні теоретичні моделі синдрому в сучасній та зарубіжній літературі. Охарактеризовано основні причини та симптоми, виділені основні фактори що сприяють його формуванню. Професійне вигорання не залежить лінійно від таких професійних факторів, як стаж, вік і зовнішня результативність професійної діяльності. Синдром професійного вигорання може формуватися не лише в осіб соціально орієнтованих професій, а й у представників інших професійних груп в тих випадках, коли на перше місце виходить високий ступінь відповідальності за виконувану роботу, нерівноемоційна напруга на роботі переважно в системі «людина – людина» та інші фактори. Водночас професійне вигорання особистості – це індивідуальний процес, причиною якого є поєднання суб’єктивних та об’єктивних чинників, які залежать не тільки від особистісних якостей людини а і від індивідуальної системи професійного розвитку та соціальних факторів. Література Бойко, В.В. (1999). Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. Санкт-Петербург : Питер. Водопьянова, Н.Е. (2009). Психодиагностика стресса. Санкт-Петербург : Питер. Гринберг, Дж. (2004). Управление стрессом. Санкт-Петербург : Питер. Журавлева, Е.А., & Сергиенко, А.Л. (2011). Стресс, выгорание, совладание в современном контексте. Москва : Изд-во «Ин-т психологии РАН». Лукьянова, В.В., Водопьянова, Н.Е., Орел, В.Е., Подсадной, С.А., Юрьева, Л.Н., & Игумнова, С.А (2008). Современные проблемы исследования синдрома выгорания у специалистов коммуникативных профессий. (Монография). Курск : Изд-во «Курский государственный университет». Мозгова, Г.П., Ханецька, Т.І., & Якимчук, О.І. (2021). Психосоматика: психічне, тілесне, соціальне. Хрестоматія: Навчальний посібник. Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова. Орел, В.Е. (1999). Исследование феномена «психического
文章强调了日益严重的职业倦怠问题的相关性，因为专家的情绪健康是职业生活的决定因素之一。社会政治和社会经济的变化带来了新的工作条件，这必然会影响个人的心理和身体状况。情感倦怠综合症是一种职业病，它不仅会破坏一个人的职业活动，还会导致心身疾病。职业倦怠综合症的最大危害在于，它几乎是在不知不觉中发展起来的，如果忽视了它的最初征兆，对职业活动的满意度就会与日俱增，通常轻松完成的工作任务会变得困难重重，取得的成果会被贬低，同事会变得烦躁，身体状况会与日俱增地恶化，从而导致残疾。尽管对该现象的研究已有三十多年的历史，但对其起源和归属仍有许多理论和争议。本文回顾并分析了现代文献和外国文献中关于该综合征的主要理论模式。分析了职业倦怠的主要原因和症状，并强调了导致职业倦怠形成的主要因素。职业倦怠与工龄、年龄和职业活动的外部表现等职业因素没有线性关系。职业倦怠综合症不仅会在面向社会的职业中形成，也会在其他职业群体的代表中形成，在这种情况下，对所从事工作的高度责任感、工作中不平等的情绪压力（主要是在 "人对人 "系统中）以及其他因素都会凸显出来。同时，职业倦怠是一个由主观和客观因素共同造成的个体过程，不仅取决于个人素质，还取决于个人的职业发展体系和社会因素。专业交流中的 "情感倦怠 "综合症。圣彼得堡：Peter.Vodopianova, N.E. (2009)。压力心理诊断学》。圣彼得堡：彼得.格林伯格，J.（2004 年）。压力管理》。圣彼得堡：Peter.Zhuravleva, E.A., & Sergienko, A.L. (2011)。现代背景下的压力、倦怠、应对》。Lukyanova, V.V., Vodopianova, N.E., Orel, V.E., Podsadnoy, S.A., Yurieva, L.N., & Igumnova, S.A. (2008)。通信专业人员职业倦怠综合征的现代研究问题》（专著）。Mozgova, G.P., Khanetskaya, T.I., & Yakimchuk, O.I. (2021).Psychosomatics: mental, physical, social.教科书：学习指南。基辅：德拉霍马诺夫国立师范大学。国内外心理学 "精神倦怠 "现象研究》。普通与组织心理学问题》，76-97.Selye, G. (2002).Stress without distress.莫斯科：萨穆金娜，N.V. (2003)。职业活动心理学》。Saint Petersburg: Peter.Burisch, M., Schaufeli, B., Maslach, C., & Marek, T. (1993).In search of theory：关于职业倦怠的性质和病因的一些思考》。职业倦怠：Recent developments in theory and research (pp. 75-93).New York：泰勒与弗朗西斯.Enzmann，M.、Berief，P.、Engelkamp，C. 等人 (1992)。职业倦怠与应对职业倦怠。职业倦怠研讨会的发展与评估》。柏林：柏林：柏林工业大学，心理学研究所。Staff burnout.社会科学》，30（1），159-165。https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.xHakanen, J., Bakker, A., Jokisaari, B., & Markku, A (2011)。芬兰员工职业倦怠 35 年跟踪研究》。职业健康心理学杂志》，16（3），345-360。经验性职业倦怠的测量》。职业行为杂志》，2，99-113.Pains，A. & Maslach，C. （2003 年）。Praktikum po sotsial'noi psikhologii [Experiencing social psychology].圣彼得堡：Piter, 528 p. (In Russ.).Storlie, F. (1979).职业倦怠：一个概念的阐述。AJN Am J Nursing, 2108-2111.工作组织中的职业倦怠。In C.L. Cooper, & I. Robertson (Eds.).Robertson (Eds.), International Review of Industrial and Organisational Psychology (pp. 25-48).New York：New York: Wiley.
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Оксана Якимчук","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.16(61).10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.16(61).10","url":null,"abstract":"У статті наголошується актуальність проблеми зростання професійного вигорання особистості, адже емоційне благополуччя фахівця є одним із визначальних факторів професійного життя. Соціально-політичні та соціально-економічні зміни висувають нові умови праці, що безумовно впливає на психологічний та соматичний стан особистості. Синдром емоційного вигорання є формою професійної хвороби, яка не тільки руйнує професійну діяльність людини, а й спричиняє виникнення психосоматичних захворювань. Найбільша небезпека синдрому професійного вигорання в тому, що розвивається він майже непомітно і якщо ігнорувати його перші ознаки, то задоволеність від професійної діяльності з кожним днем буде зменшуватись, звичні робочі завдання що зазвичай виконувались з легкістю стануть складними, досягнені результати будуть знецінюватись, колеги почнуть викликати роздратування, соматичний стан буде погіршуватись з кожним днем, що призведе до втрати працездатності. У статті приділена увага дослідженню нозологічної приналежності синдрому, оскільки не дивлячись на те, що феномен досліджується більше тридцяти років, щодо його походження та приналежності виникає безліч теорій та суперечок. Розглянуто та проаналізовано основні теоретичні моделі синдрому в сучасній та зарубіжній літературі. Охарактеризовано основні причини та симптоми, виділені основні фактори що сприяють його формуванню. Професійне вигорання не залежить лінійно від таких професійних факторів, як стаж, вік і зовнішня результативність професійної діяльності. Синдром професійного вигорання може формуватися не лише в осіб соціально орієнтованих професій, а й у представників інших професійних груп в тих випадках, коли на перше місце виходить високий ступінь відповідальності за виконувану роботу, нерівноемоційна напруга на роботі переважно в системі «людина – людина» та інші фактори. Водночас професійне вигорання особистості – це індивідуальний процес, причиною якого є поєднання суб’єктивних та об’єктивних чинників, які залежать не тільки від особистісних якостей людини а і від індивідуальної системи професійного розвитку та соціальних факторів.\u0000Література\u0000\u0000Бойко, В.В. (1999). Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. Санкт-Петербург : Питер.\u0000Водопьянова, Н.Е. (2009). Психодиагностика стресса. Санкт-Петербург : Питер.\u0000Гринберг, Дж. (2004). Управление стрессом. Санкт-Петербург : Питер.\u0000Журавлева, Е.А., & Сергиенко, А.Л. (2011). Стресс, выгорание, совладание в современном контексте. Москва : Изд-во «Ин-т психологии РАН».\u0000Лукьянова, В.В., Водопьянова, Н.Е., Орел, В.Е., Подсадной, С.А., Юрьева, Л.Н., & Игумнова, С.А (2008). Современные проблемы исследования синдрома выгорания у специалистов коммуникативных профессий. (Монография). Курск : Изд-во «Курский государственный университет».\u0000Мозгова, Г.П., Ханецька, Т.І., & Якимчук, О.І. (2021). Психосоматика: психічне, тілесне, соціальне. Хрестоматія: Навчальний посібник. Київ : НПУ імені М.П.Драгоманова.\u0000Орел, В.Е. (1999). Исследование феномена «психического ","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"9 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-03-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132154506","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.31392/npu-nc.series12.2021.15(60).01
Вікторія Вінс, Світлана Бєлякова
Статтю присвячено теоретичному аналізу окремих психологічних аспектів формування психологічного клімату в спортивній дитячій групі. У теоретико-методологічному дослідженні були застосовані наступні методи: теоретичний аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація основних положень психолого-педагогічної науки щодо соціально-психологічного клімату в дитячих спортивних групах для обґрунтування особливостей практичного формування психологічного клімату в дитячій спортивній групі. Визначено, що психологічний клімат у спортивній групі – це відносно стійке налаштування всієї команди, яке пронизує всю систему діяльності й формується на основі суб’єктивного задоволення характером міжособистісних стосунків спортсменів. Індикаторами психологічного клімату в спортивних групах є: ставлення юних спортсменів до навчально-тренувальної та змагальної діяльності; сформованість оптимальних особистісних якостей спортсменів; наявність психологічної сумісності; оптимальність впливів стилю керівництва тренера на клімат в групі тощо. Соціально-психологічний клімат у дитячій групі значно впливає на їх особистість, успішність у спільній діяльності з іншими членами групи (навчання, виховання, спорт, колективні творчі справи), на формування адекватної самооцінки, на створення сприятливої атмосфери міжособистісних взаємовідносин. Встановлено, що у процесі формування сприятливого клімату в дитячій спортивній групі важливою є робота педагогів та психолога, які повинні підтримувати дітей і допомагати у встановленні сприятливого психологічного клімату в їх колективі. При цьому найважливішою умовою формування позитивного або корекції несприятливого психологічного клімату є інтеграція здійснюваних на дитячу групу виховних впливів у єдину систему, що забезпечує безперервність цих процесів. Також для даної діяльності варто використовувати спеціальні форми, до яких відносяться: тематичні тренінгові заняття, орієнтовані на поліпшення групової атмосфери; ділові ігри, спрямовані на вироблення спільного колективного рішення; організація й проведення різних загальногрупових і суспільних заходів тощо. Література Бринзак, С. (2006). Психологічна сумісність та її оцінка в спортивній команді. Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фіз. культури та спорту, 10(4), 36–40. Вінс, В., & Кангараєва, К. (2020). Особливості формування сприятливого психологічного клімату в спортивній дитячій групі в контексті впровадження інклюзивної освіти. Міжнародна наукова інтернет-конференція «Практична психологія в інклюзивному середовищі», (с. 207–212). Переяслав : Видавець Я.М. Домбровська. Гончаренко, В. (2019). Дослідження соціально-психологічного клімату футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Слобожанський науково-спортивний вісник: Матеріали XІX Міжнародної науково-практичної конференції «Фізична культура, спорт і здоров’я: стан, проблеми та перспективи», 6К, 26–28. Кенані, С.Б. (2005). Індикатори психологічного клімату спортивної команди (Автореф. дис. кан
文章主要对体育儿童群体心理氛围形成的某些心理方面进行了理论分析。在理论和方法论研究中使用了以下方法：理论分析、综合、比较、概括、系统化心理学和教育学关于儿童体育群体社会心理氛围的主要规定，以证实儿童体育群体心理氛围实际形成的特殊性。已经确定的是，体育群体的心理氛围是整个团队相对稳定的环境，它贯穿于整个活动体系，是在运动员对人际关系性质的主观满意度基础上形成的。体育群体心理氛围的指标有：年轻运动员对训练和竞技活动的态度；运动员最佳个人素质的形成；心理相容性的存在；教练员的领导风格对群体氛围的最佳影响等。儿童小组的社会心理氛围对他们的个性、与小组其他成员共同活动（教育、培养、体育、 集体创造性活动）的成功、适当自尊的形成以及良好人际关系氛围的营造都有重大影响。已经确定，在儿童体育小组形成良好氛围的过程中，教师和心理学家的工作非常重要，他们应支持儿童，帮助他们的团队建立良好的心理氛围。同时，形成积极心理氛围或纠正不利心理氛围的最重要条件是将对儿童群体的教育影响整合到一个单一的系统中，确保这些过程的连续性。此外，这项活动应采用特殊的形式，其中包括：旨在改善团体氛围的专题培训课程；旨在形成共同集体决策的商业游戏；组织和开展各种团体和社会活动等。参考文献 Brynzak, S. (2006).体育团队中的心理兼容性及其评估。乌克兰青年体育科学：体育运动领域科学著作集》，10（4），36-40。Vince, V., & Kangaraeva, K. (2020).全纳教育背景下体育儿童群体良好心理氛围形成的特点》。国际科学互联网会议 "全纳环境中的实用心理学"，（第 207-212 页）。佩列亚斯拉夫：Publisher Y.M. Dombrovska.Goncharenko, V. (2019).足球运动员在初步基础训练阶段的社会心理氛围研究》。Slobozhanskyi naukovo-sportyvnytskyi hosnyk：第十九届国际科学实践会议 "体育、运动与健康：现状、问题与前景 "论文集》，6K，26-28 页。Kenani, S.B. (2005).运动队心理氛围指标》（体育运动博士论文）。基辅。Krichevskii, R.L. (2009).小团体的社会心理学》。莫斯科：Aspect Press.Monakhova, K.V. (2009)。个人矫正工作对体育团队关系的影响》。教育世界--世界的教育》，2，253-259。Odorozha, S.M. (2016)。运动队关系的社会心理特征》。现代社会问题的社会心理学和哲学方法 "科学会议，（2016 年 2 月 8 日至 3 月 1 日，斯维杰罗多涅茨克），（第 112-113 页）。西维耶罗多涅茨克：Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Oksenyuk, I. (2017).足球队教练与球员关系中心理相容因素的重要性》。新教学思想》，3（91），71-73。Palinichak, O.I. (n.d.).在教师队伍中形成最佳心理氛围的方法》。访问模式：http://www.library.kherson.ua/klas/18/pedagog_skarbnychka/metod_porady/palinichak.doc.Tulina, O.O. (2005).关于组建学生团队的问题》。北高加索国立技术大学科学作品集》。人文 "系列，2（14），129-135。Fedik, O.V. (2013).体育心理学："心理学 "专业学生研讨会自我准备材料》。伊万诺-弗兰科夫斯克：Inin.
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В СПОРТИВНІЙ ДИТЯЧІЙ ГРУПІ","authors":"Вікторія Вінс, Світлана Бєлякова","doi":"10.31392/npu-nc.series12.2021.15(60).01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2021.15(60).01","url":null,"abstract":"Статтю присвячено теоретичному аналізу окремих психологічних аспектів формування психологічного клімату в спортивній дитячій групі. У теоретико-методологічному дослідженні були застосовані наступні методи: теоретичний аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація основних положень психолого-педагогічної науки щодо соціально-психологічного клімату в дитячих спортивних групах для обґрунтування особливостей практичного формування психологічного клімату в дитячій спортивній групі. Визначено, що психологічний клімат у спортивній групі – це відносно стійке налаштування всієї команди, яке пронизує всю систему діяльності й формується на основі суб’єктивного задоволення характером міжособистісних стосунків спортсменів. Індикаторами психологічного клімату в спортивних групах є: ставлення юних спортсменів до навчально-тренувальної та змагальної діяльності; сформованість оптимальних особистісних якостей спортсменів; наявність психологічної сумісності; оптимальність впливів стилю керівництва тренера на клімат в групі тощо. Соціально-психологічний клімат у дитячій групі значно впливає на їх особистість, успішність у спільній діяльності з іншими членами групи (навчання, виховання, спорт, колективні творчі справи), на формування адекватної самооцінки, на створення сприятливої атмосфери міжособистісних взаємовідносин. Встановлено, що у процесі формування сприятливого клімату в дитячій спортивній групі важливою є робота педагогів та психолога, які повинні підтримувати дітей і допомагати у встановленні сприятливого психологічного клімату в їх колективі. При цьому найважливішою умовою формування позитивного або корекції несприятливого психологічного клімату є інтеграція здійснюваних на дитячу групу виховних впливів у єдину систему, що забезпечує безперервність цих процесів. Також для даної діяльності варто використовувати спеціальні форми, до яких відносяться: тематичні тренінгові заняття, орієнтовані на поліпшення групової атмосфери; ділові ігри, спрямовані на вироблення спільного колективного рішення; організація й проведення різних загальногрупових і суспільних заходів тощо. \u0000Література \u0000 \u0000Бринзак, С. (2006). Психологічна сумісність та її оцінка в спортивній команді. Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фіз. культури та спорту, 10(4), 36–40. \u0000Вінс, В., & Кангараєва, К. (2020). Особливості формування сприятливого психологічного клімату в спортивній дитячій групі в контексті впровадження інклюзивної освіти. Міжнародна наукова інтернет-конференція «Практична психологія в інклюзивному середовищі», (с. 207–212). Переяслав : Видавець Я.М. Домбровська. \u0000Гончаренко, В. (2019). Дослідження соціально-психологічного клімату футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Слобожанський науково-спортивний вісник: Матеріали XІX Міжнародної науково-практичної конференції «Фізична культура, спорт і здоров’я: стан, проблеми та перспективи», 6К, 26–28. \u0000Кенані, С.Б. (2005). Індикатори психологічного клімату спортивної команди (Автореф. дис. кан","PeriodicalId":282611,"journal":{"name":"Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131166860","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：