Pub Date : 2024-04-22DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.4.9
К. Л. Крутій, І. С. Деснова, М. І. Замелюк
У статті розглянуто деякі види ризикованих ігор ( гра на великій висоті; гра на великій швидкості; гра з небезпечними інструментами; ігри на близькій відстані від небезпечних елементів; веселі ігри та ігри, в яких діти можуть зникнути або загубитися). Залучення у цих категоріях ризикованої гри має багато користі для дітей: вибір, контроль, прийняття рішень, почуття досягнення разом із здатністю оцінювати ризик і вирішувати проблеми, справлятися з проблемами або долати їх. Розвиток цих навичок є підґрунтям до позитивного фізичного та психічного здоров’я. Гра визначається як основний інструмент дитини для вивчення світу, довкілля, її міжособистісні та фізичні стосунки, а також самосвідомість. Окреслено особливості понять «ризик», «небезпека». Участь у ризикованих іграх дає дітям можливість отримати доступ до ризиків та керувати ситуаціями. Ризикована гра – це можливість розширити свої можливості та набути життєвих навичок. Успіх та невдача мотивують дітей спробувати ще раз. Проаналізовано значення впливу зовнішнього простору на гру дітей, дозволяючи певні типи ігор або дій. Діти, які грають в ігри в закритому просторі або під наглядом дорослих мають менше контактів із природою, менше досвіду своїх повсякденних життєвих навичок. Метою цього дослідження було визначення ставлення батьків до ризикованих ігор. Здійсненне опитування здебільшого валідованих шкал і стандартизованих запитань відповідало вибірці батьків закладів дошкільної освіти № 5 та 7 м. Луцька Волинської області та доведенню, як вибірка батьків сприймає ризик в ігровій поведінці дітей, у тому числі самостійне пересування дітей, а також рівень ризикованості ігрової діяльності, яку вони дозволяли. Ми виявили, що батьки в середньому позитивно оцінюють переваги ризику для дітей в ігровій діяльності. Спілкування з природою просто неба є важливим для здоров’я, а тому дітям слід дозволяти грати в ігри, і вони мають самі відчувати ризики.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ РИЗИКОВАНИХ ІГОР У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"К. Л. Крутій, І. С. Деснова, М. І. Замелюк","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.9","url":null,"abstract":"У статті розглянуто деякі види ризикованих ігор ( гра на великій висоті; гра на великій швидкості; гра з небезпечними інструментами; ігри на близькій відстані від небезпечних елементів; веселі ігри та ігри, в яких діти можуть зникнути або загубитися). Залучення у цих категоріях ризикованої гри має багато користі для дітей: вибір, контроль, прийняття рішень, почуття досягнення разом із здатністю оцінювати ризик і вирішувати проблеми, справлятися з проблемами або долати їх. Розвиток цих навичок є підґрунтям до позитивного фізичного та психічного здоров’я. Гра визначається як основний інструмент дитини для вивчення світу, довкілля, її міжособистісні та фізичні стосунки, а також самосвідомість. Окреслено особливості понять «ризик», «небезпека». Участь у ризикованих іграх дає дітям можливість отримати доступ до ризиків та керувати ситуаціями. Ризикована гра – це можливість розширити свої можливості та набути життєвих навичок. Успіх та невдача мотивують дітей спробувати ще раз. Проаналізовано значення впливу зовнішнього простору на гру дітей, дозволяючи певні типи ігор або дій. Діти, які грають в ігри в закритому просторі або під наглядом дорослих мають менше контактів із природою, менше досвіду своїх повсякденних життєвих навичок. Метою цього дослідження було визначення ставлення батьків до ризикованих ігор. Здійсненне опитування здебільшого валідованих шкал і стандартизованих запитань відповідало вибірці батьків закладів дошкільної освіти № 5 та 7 м. Луцька Волинської області та доведенню, як вибірка батьків сприймає ризик в ігровій поведінці дітей, у тому числі самостійне пересування дітей, а також рівень ризикованості ігрової діяльності, яку вони дозволяли. Ми виявили, що батьки в середньому позитивно оцінюють переваги ризику для дітей в ігровій діяльності. Спілкування з природою просто неба є важливим для здоров’я, а тому дітям слід дозволяти грати в ігри, і вони мають самі відчувати ризики.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"64 25","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140675901","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-22DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.4.6
K. Vitchynkina
The article addresses the pressing issue of developing “soft skills” in graphic design students, considering the growing demand for creative and communicatively adept professionals in this field. It emphasizes that cultivating such skills is a necessary component of their professional training. Drawing from the Icograda Design Education Manifesto, where design is characterized as an activity encompassing intellectual, creative, strategic, managerial, and technical aspects, the article underscores the importance of shaping personal skills. It delves into researchers’ perspectives on material and immaterial, cognitive and non-cognitive, as well as “hard skills” and “soft skills” in the context of graphic design. The article notes the absence of a unified approach to defining the personal qualities necessary for a graphic design professional. It provides an analysis of industry standards, manifestos, educational standards, and national and international educational programs in China and the United Kingdom for training graphic design professionals regarding the specified skill requirements outlined in these documents. The results show that the skill requirements and personality traits of professionals are outlined in education standards and training programs. The article identifies specific “soft skills,” such as communicativeness, creativity, problem-solving, critical thinking, and time management, which contribute to successful work in the field of graphic design. It underscores the importance of cultivating these skills in the educational process. The specificity of the identified “soft skills” concerning graphic design is also examined. The article’s conclusion emphasizes the importance of “soft skills” in the professional training of future graphic designers and the need for further developments in this direction.
{"title":"REGARDING THE DEFINITION OF SOFT SKILLS AS A CONDITION FOR ENSURING THE QUALITY OF THE PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS IN GRAPHIC DESIGN","authors":"K. Vitchynkina","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.6","url":null,"abstract":"The article addresses the pressing issue of developing “soft skills” in graphic design students, considering the growing demand for creative and communicatively adept professionals in this field. It emphasizes that cultivating such skills is a necessary component of their professional training. Drawing from the Icograda Design Education Manifesto, where design is characterized as an activity encompassing intellectual, creative, strategic, managerial, and technical aspects, the article underscores the importance of shaping personal skills. It delves into researchers’ perspectives on material and immaterial, cognitive and non-cognitive, as well as “hard skills” and “soft skills” in the context of graphic design. The article notes the absence of a unified approach to defining the personal qualities necessary for a graphic design professional. It provides an analysis of industry standards, manifestos, educational standards, and national and international educational programs in China and the United Kingdom for training graphic design professionals regarding the specified skill requirements outlined in these documents. The results show that the skill requirements and personality traits of professionals are outlined in education standards and training programs. The article identifies specific “soft skills,” such as communicativeness, creativity, problem-solving, critical thinking, and time management, which contribute to successful work in the field of graphic design. It underscores the importance of cultivating these skills in the educational process. The specificity of the identified “soft skills” concerning graphic design is also examined. The article’s conclusion emphasizes the importance of “soft skills” in the professional training of future graphic designers and the need for further developments in this direction.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"69 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140675753","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-22DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.4.3
А. О. Лавошник
Стаття розглядає педагогічні аспекти формування підприємницької компетентності слухачів курсів підви- щення кваліфікації, які проводяться у центрах зайнятості. Детально аналізуються основні принципи та методи, що допомагають ефективно впроваджувати підприємницькі знання та навички у педагогічний процес діяльності центрів зайнятості. Зокрема, акцентується увага на інтерактивних методах, кейс-аналізі, рольових іграх та інших педагогічних інструментах, спрямованих на практичне освоєння основ підприємництва. Автор також розглядає важливість індивідуалізації навчання, адаптації змісту до потреб слухачів, а також взаємодії з практикуючими підприємцями для надання конкретних прикладів і випадків. Досліджуються важливі аспекти процесу виховання та розвитку підприємницьких навичок у слухачів, які проходять курси підвищення кваліфікації в центрах зайня- тості. Автор статті розглядає роль педагогічних методів у формуванні підприємницької компетентності, а також визначають ключові аспекти, які сприяють успішному навчанню та розвитку підприємницьких якостей серед слу- хачів. Стаття аналізує педагогічні стратегії, спрямовані на активізацію творчого мислення та інноваційного під- ходу у процесі навчання. Також розглядаються практичні аспекти використання сучасних освітніх технологій для підвищення ефективності процесу вивчення предмета та вироблення у слухачів практичних навичок. Автор статті приділяє значну увагу індивідуалізації навчального процесу, підходам до виявлення та розвитку індивідуальних сильних сторін слухачів, що сприяє формуванню особистісних якостей, необхідних для успішної реалізації під- приємницьких проектів. Загальний висновок статті стосується важливості врахування педагогічних аспектів при розробці та впровадженні програм підвищення кваліфікації у центрах зайнятості з метою ефективного форму- вання підприємницької компетентності серед слухачів. Важливими є рекомендації для педагогів та організаторів навчання щодо ефективної реалізації педагогічних засад формування підприємницької компетентності у контек- сті курсів підвищення кваліфікації у центрах зайнятості.
{"title":"ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СЛУХАЧІВ КУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ В ЦЕНТРАХ ЗАЙНЯТОСТІ","authors":"А. О. Лавошник","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.3","url":null,"abstract":"Стаття розглядає педагогічні аспекти формування підприємницької компетентності слухачів курсів підви- щення кваліфікації, які проводяться у центрах зайнятості. Детально аналізуються основні принципи та методи, що допомагають ефективно впроваджувати підприємницькі знання та навички у педагогічний процес діяльності центрів зайнятості. Зокрема, акцентується увага на інтерактивних методах, кейс-аналізі, рольових іграх та інших педагогічних інструментах, спрямованих на практичне освоєння основ підприємництва. Автор також розглядає важливість індивідуалізації навчання, адаптації змісту до потреб слухачів, а також взаємодії з практикуючими підприємцями для надання конкретних прикладів і випадків. Досліджуються важливі аспекти процесу виховання та розвитку підприємницьких навичок у слухачів, які проходять курси підвищення кваліфікації в центрах зайня- тості. Автор статті розглядає роль педагогічних методів у формуванні підприємницької компетентності, а також визначають ключові аспекти, які сприяють успішному навчанню та розвитку підприємницьких якостей серед слу- хачів. Стаття аналізує педагогічні стратегії, спрямовані на активізацію творчого мислення та інноваційного під- ходу у процесі навчання. Також розглядаються практичні аспекти використання сучасних освітніх технологій для підвищення ефективності процесу вивчення предмета та вироблення у слухачів практичних навичок. Автор статті приділяє значну увагу індивідуалізації навчального процесу, підходам до виявлення та розвитку індивідуальних сильних сторін слухачів, що сприяє формуванню особистісних якостей, необхідних для успішної реалізації під- приємницьких проектів. Загальний висновок статті стосується важливості врахування педагогічних аспектів при розробці та впровадженні програм підвищення кваліфікації у центрах зайнятості з метою ефективного форму- вання підприємницької компетентності серед слухачів. Важливими є рекомендації для педагогів та організаторів навчання щодо ефективної реалізації педагогічних засад формування підприємницької компетентності у контек- сті курсів підвищення кваліфікації у центрах зайнятості.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"36 17","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140674576","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-22DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.4.8
А. Ю. Кругляченко, І. В. Мазурок, С. П. Ябковська
Основне завдання вищої освіти XXI століття – підготувати компетентного, конкурентоспроможного на ринку праці фахівця в галузі музичної освіти зі сформованими професійно-ціннісними орієнтаціями, які стануть вектором дій у вихованні школярів засобами музичного мистецтва. У статті враховано, що вища освіта як педагогічне явище – це нерозривна єдність інтелектуального, емоційно-ціннісного та валеологічного компонентів. У процесі професійної підготовки всі три компоненти виступають у нерозривній єдності. Мета статті – висвітлення сутності та структури професійно-ціннісних орієнтацій учителя музичного мистецтва, які базуються на загальноприйнятих компонентах освіти у вишах. У дослідженні йдеться про те, що вища школа формує у студентів відповідно до інтересів нашого суспільства систему базових професійних цінностей. З однієї сторони, вона повинна бути універсальною, з іншої – необхідно враховувати, що кожна особистість відрізняється своєю системою ціннісних орієнтацій в залежності від здібностей, індивідуальних особливостей, професійної орієнтованості. Результат дослідження – визначена структура та зміст професійно-ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя музики. Сформульовано висновки про те, що професійно-ціннісні орієнтації вчителя музичного мистецтва є компетентнісні характеристики, сформованість яких стане базою для успіху в майбутній музичній та педагогічній діяльності. У науковій розвідці подано характеристику взаємопов’язаних складових компонентів структури професійно-ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя музики: когнітивного, емоційно-чуттєвого, смисло-цільового. Ці компоненти найбільш повно розкривають специфіку професії вчителя музики та сприяють подальшому професійному самовдосконаленню та особистісному росту майбутнього педагога-музиканта. У статті висвітлено тезу, що для ефективного формування у майбутніх учителів музики професійно-особистісних якостей необхідно усвідомлене опрацювання та вивчення сутності й структури досліджуваного феномена.
{"title":"ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА","authors":"А. Ю. Кругляченко, І. В. Мазурок, С. П. Ябковська","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.8","url":null,"abstract":"Основне завдання вищої освіти XXI століття – підготувати компетентного, конкурентоспроможного на ринку праці фахівця в галузі музичної освіти зі сформованими професійно-ціннісними орієнтаціями, які стануть вектором дій у вихованні школярів засобами музичного мистецтва. У статті враховано, що вища освіта як педагогічне явище – це нерозривна єдність інтелектуального, емоційно-ціннісного та валеологічного компонентів. У процесі професійної підготовки всі три компоненти виступають у нерозривній єдності. Мета статті – висвітлення сутності та структури професійно-ціннісних орієнтацій учителя музичного мистецтва, які базуються на загальноприйнятих компонентах освіти у вишах. У дослідженні йдеться про те, що вища школа формує у студентів відповідно до інтересів нашого суспільства систему базових професійних цінностей. З однієї сторони, вона повинна бути універсальною, з іншої – необхідно враховувати, що кожна особистість відрізняється своєю системою ціннісних орієнтацій в залежності від здібностей, індивідуальних особливостей, професійної орієнтованості. Результат дослідження – визначена структура та зміст професійно-ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя музики. Сформульовано висновки про те, що професійно-ціннісні орієнтації вчителя музичного мистецтва є компетентнісні характеристики, сформованість яких стане базою для успіху в майбутній музичній та педагогічній діяльності. У науковій розвідці подано характеристику взаємопов’язаних складових компонентів структури професійно-ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя музики: когнітивного, емоційно-чуттєвого, смисло-цільового. Ці компоненти найбільш повно розкривають специфіку професії вчителя музики та сприяють подальшому професійному самовдосконаленню та особистісному росту майбутнього педагога-музиканта. У статті висвітлено тезу, що для ефективного формування у майбутніх учителів музики професійно-особистісних якостей необхідно усвідомлене опрацювання та вивчення сутності й структури досліджуваного феномена.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"26 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140673053","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-22DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.4.4
Н. В. Ращенко, Альбіна Валеріївна Циж, Л. О. Бродецька, Богдан Мельник
Чимало зовнішніх чинників здійснюють активний вплив на трансформацію освітньої діяльності, зокрема, на підготовку фахівців вищих закладів освіти. Так пандемія COVID-19 та повномасштабна війна на території України стали факторами, що спровокували перехід на дистанційний та змішаний формати навчання при підготовці фахівців у закладах вищої освіти. Результатом переходу до такої форми навчання стала низька вмотивованість здобувачів освіти до активної навчальної діяльності, через те, що використання гаджетів із доступом до інтернету, дозволяє швидко шукати і опрацьовувати інформацію, тому більш актуальним стало не вміння засвоювати теоретичний матеріал, а вміння швидко шукати та аналізувати інформацію яка дозволяє дати відповідь на поставлене питання. Перед вищими закладами фахової освіти, зокрема медичної галузі, напрям підготовки – стоматологія, стоїть завдання мотивувати майбутніх фахівців до активного засвоєння теоретичного матеріалу, саме тому викладачами впроваджуються прийоми, які активізують навчальну діяльність студентів навіть у дистанційному та змішаному форматах навчання. Мотивація мотивує до руху, вона може бути спричинена як зовнішніми так внутрішніми факторами. Зважаючи на особливості мотивації навчальної діяльності, основними факторами впливу стають зовнішні чинники, які, в подальшому активізують внутрішню мотивацію здобувача освіти та сприяють його саморозвитку, тому виникає потреба у визначені зовнішніх мотивів, які здатні активізувати студентів стоматологічної галузі. В даній статті пропонуємо механізм підсилення мотивації до навчальної діяльності здобувачів медичної освіти, напрям підготовки стоматологія, до активної навчальної діяльності за рахунок впровадження техніки рейтингового підходу, застосування прийомів зовнішньої мотивації через творчі та наукові проєкти, а також за рахунок внутрішньої мотивації яка передбачає освоєння передового досвіду та прагнення до ідеалів.
{"title":"МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ГАЛУЗІ","authors":"Н. В. Ращенко, Альбіна Валеріївна Циж, Л. О. Бродецька, Богдан Мельник","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.4","url":null,"abstract":"Чимало зовнішніх чинників здійснюють активний вплив на трансформацію освітньої діяльності, зокрема, на підготовку фахівців вищих закладів освіти. Так пандемія COVID-19 та повномасштабна війна на території України стали факторами, що спровокували перехід на дистанційний та змішаний формати навчання при підготовці фахівців у закладах вищої освіти. Результатом переходу до такої форми навчання стала низька вмотивованість здобувачів освіти до активної навчальної діяльності, через те, що використання гаджетів із доступом до інтернету, дозволяє швидко шукати і опрацьовувати інформацію, тому більш актуальним стало не вміння засвоювати теоретичний матеріал, а вміння швидко шукати та аналізувати інформацію яка дозволяє дати відповідь на поставлене питання. Перед вищими закладами фахової освіти, зокрема медичної галузі, напрям підготовки – стоматологія, стоїть завдання мотивувати майбутніх фахівців до активного засвоєння теоретичного матеріалу, саме тому викладачами впроваджуються прийоми, які активізують навчальну діяльність студентів навіть у дистанційному та змішаному форматах навчання. Мотивація мотивує до руху, вона може бути спричинена як зовнішніми так внутрішніми факторами. Зважаючи на особливості мотивації навчальної діяльності, основними факторами впливу стають зовнішні чинники, які, в подальшому активізують внутрішню мотивацію здобувача освіти та сприяють його саморозвитку, тому виникає потреба у визначені зовнішніх мотивів, які здатні активізувати студентів стоматологічної галузі. В даній статті пропонуємо механізм підсилення мотивації до навчальної діяльності здобувачів медичної освіти, напрям підготовки стоматологія, до активної навчальної діяльності за рахунок впровадження техніки рейтингового підходу, застосування прийомів зовнішньої мотивації через творчі та наукові проєкти, а також за рахунок внутрішньої мотивації яка передбачає освоєння передового досвіду та прагнення до ідеалів.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"97 21","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140676602","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-22DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.4.13
Ірина Володимирівна Таможська, С. М. Куліш
Стаття присвячена дослідженню педагогічного феномена «знання педагогічного змісту» у контексті глобалізаційних викликів педагогічної освіти. Здійснено аналіз провідного зарубіжного та вітчизняного досвіду інтерпретації поняття «знання педагогічного змісту», що розглядалося дослідниками як специфічні / особистісно-специфічні загальні «подієві» / «сюжетно педагогічні моделі», як трансцендентне знання суб’єкта щодо освітнього контексту / процесів навчання, викладання та управління колективом здобувачів освіти. Констатовано, що «сюжетно педагогічні моделі» є категорією поняття «знання педагогічного змісту». Звернено увагу на ключові положення «сюжетно педагогічних моделей», як-от: 1) це результат навчальної діяльності; 2) професійний досвід викладача – основа для моделі; 3) моделі корелюються з тематикою заняття. Окремо варто сказати про моделі загальнопедагогічних знань, що різняться компонентами: 1) управління колективом здобувачів освіти → методи навчання → здійснення оцінки навчального колективу → навчальний процес → індивідуальні характеристики здобувачів освіти; 2) знання процесів навчання → знання індивідуальних особливостей здобувачів освіти. Представлено методологічний інструментарій для оцінки у викладачів-початківців рівня загальнопедагогічних знань (показники → модельовані навчальні ситуації → завдання). Проаналізовано наукові джерела й зафіксовано, що знання педагогічного змісту є підґрунтям для успішної навчальної, викладацької та науково-дослідної діяльності в закладах вищої освіти різних країн. Наразі загальновизнано, що в контексті сучасних тенденцій розвитку освітньої системи відбувається постійна трансформація знань педагогічного змісту, що зумовлює їх оновлення, сприяє професійному розвитку педагогічних / науково-педагогічних працівників, формуванню специфічних навичок.
{"title":"АКТУАЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО ФЕНОМЕНА «ЗНАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗМІСТУ» ДЛЯ УСПІШНОЇ ВИКЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ РІЗНИХ КРАЇН","authors":"Ірина Володимирівна Таможська, С. М. Куліш","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.13","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню педагогічного феномена «знання педагогічного змісту» у контексті глобалізаційних викликів педагогічної освіти. Здійснено аналіз провідного зарубіжного та вітчизняного досвіду інтерпретації поняття «знання педагогічного змісту», що розглядалося дослідниками як специфічні / особистісно-специфічні загальні «подієві» / «сюжетно педагогічні моделі», як трансцендентне знання суб’єкта щодо освітнього контексту / процесів навчання, викладання та управління колективом здобувачів освіти. Констатовано, що «сюжетно педагогічні моделі» є категорією поняття «знання педагогічного змісту». Звернено увагу на ключові положення «сюжетно педагогічних моделей», як-от: 1) це результат навчальної діяльності; 2) професійний досвід викладача – основа для моделі; 3) моделі корелюються з тематикою заняття. Окремо варто сказати про моделі загальнопедагогічних знань, що різняться компонентами: 1) управління колективом здобувачів освіти → методи навчання → здійснення оцінки навчального колективу → навчальний процес → індивідуальні характеристики здобувачів освіти; 2) знання процесів навчання → знання індивідуальних особливостей здобувачів освіти. Представлено методологічний інструментарій для оцінки у викладачів-початківців рівня загальнопедагогічних знань (показники → модельовані навчальні ситуації → завдання). Проаналізовано наукові джерела й зафіксовано, що знання педагогічного змісту є підґрунтям для успішної навчальної, викладацької та науково-дослідної діяльності в закладах вищої освіти різних країн. Наразі загальновизнано, що в контексті сучасних тенденцій розвитку освітньої системи відбувається постійна трансформація знань педагогічного змісту, що зумовлює їх оновлення, сприяє професійному розвитку педагогічних / науково-педагогічних працівників, формуванню специфічних навичок.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"21 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140674947","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-22DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.4.2
О. І. Дєнічєва
У статті проаналізовано шляхи реалізації комплексного підходу у процесі реформування системи вищої освіти в Україні. Розглянуто вплив політичних, економічних та соціальних чинників на впровадження інноваційних тех- нологій у професійній підготовці майбутніх фахівців. Охарактеризовано напрями реформування системи освіти, які скеровують модернізацію змісту вищої освіти на комплексне оновлення форм і методів організації освітнього процесу, суміщення концептуальних підходів, що сприяє розвитку конкурентоспроможної особистості. Визначе- но важливість трансформаційних процесів сучасного українського суспільства для обґрунтування мети і завдань освітніх реформ. Вивчено особливості реалізації комплексного підходу в освітньому процесі ЗВО. Наголошено на необхідності ретельного добору технологій для розвитку освітнього простору: педагогічних, інформаційних, про- єктних, соціальних. Здійснено аналіз державних документів, в яких йдеться про стратегії реформування освіти, завдання освітніх реформ, спрямованих на оновлення змісту освіти. Увагу зосереджено на основних положеннях методичних рекомендаціій щодо розроблення стандартів вищої освіти, узгоджених з Рамкою кваліфікацій євро- пейського простору вищої освіти, Європейською рамкою кваліфікацій для навчання протягом життя. Державні стандарти в Україні визначають вимоги до оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно до міжнародних стандартів вимірювання знань, вмінь та навичок. Доведено, що стандартизація вищої освіти перед- бачає оновлення освітніх програм, що уможливлює створення додаткових умов проведення освітньої діяльності. Зазначено, що під час воєнного стану тенденції розвитку суспільства значно впливають на механізми забезпечен- ня якості вищої освіти. Окреслено перспективи подальшої модернізації змісту вищої освіти.
{"title":"КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ","authors":"О. І. Дєнічєва","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.2","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано шляхи реалізації комплексного підходу у процесі реформування системи вищої освіти в Україні. Розглянуто вплив політичних, економічних та соціальних чинників на впровадження інноваційних тех- нологій у професійній підготовці майбутніх фахівців. Охарактеризовано напрями реформування системи освіти, які скеровують модернізацію змісту вищої освіти на комплексне оновлення форм і методів організації освітнього процесу, суміщення концептуальних підходів, що сприяє розвитку конкурентоспроможної особистості. Визначе- но важливість трансформаційних процесів сучасного українського суспільства для обґрунтування мети і завдань освітніх реформ. Вивчено особливості реалізації комплексного підходу в освітньому процесі ЗВО. Наголошено на необхідності ретельного добору технологій для розвитку освітнього простору: педагогічних, інформаційних, про- єктних, соціальних. Здійснено аналіз державних документів, в яких йдеться про стратегії реформування освіти, завдання освітніх реформ, спрямованих на оновлення змісту освіти. Увагу зосереджено на основних положеннях методичних рекомендаціій щодо розроблення стандартів вищої освіти, узгоджених з Рамкою кваліфікацій євро- пейського простору вищої освіти, Європейською рамкою кваліфікацій для навчання протягом життя. Державні стандарти в Україні визначають вимоги до оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно до міжнародних стандартів вимірювання знань, вмінь та навичок. Доведено, що стандартизація вищої освіти перед- бачає оновлення освітніх програм, що уможливлює створення додаткових умов проведення освітньої діяльності. Зазначено, що під час воєнного стану тенденції розвитку суспільства значно впливають на механізми забезпечен- ня якості вищої освіти. Окреслено перспективи подальшої модернізації змісту вищої освіти.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"23 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140673816","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-22DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.4.5
О. В. Романенко, Оксана Гурняк, М. Г. Кравчук
Виходячи з того, що важливим питанням вищої освіти є забезпечення підготовки освічених, кваліфікованих бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії у відповідності до сучасних вимог, в статті окреслено актуалізацію вченими і педагогами питань з шляхів розвитку освітньої та наукової сфер у згаданому напрямку, з перспектив навчання майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, реабілітології у відповідних закладах вищої освіти, зокрема медичного та фізкультурно-оздоровчого профілів, з методичних аспектів навчання таких здобувачів вищої освіти і ролі клінічної практики у формуванні їхньої професійної ідентичності. Враховуючи потребу в набутті ними інтегральної компетентності, до однієї зі складових якої належить здатність особистості до вирішення пов’язаних з професійною діяльністю спеціалізованих задач і практичних проблем із застосуванням положень, теорій та методів медико-біологічних наук, в структурі Освітньо-професійних програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я», якими визначаються концептуальні принципи організації навчання студентів-фізичних терапевтів, ерготерапевтів, виокремлено присвячений біологічним основам життєдіяльності людини конкретний освітній компонент і проаналізовано та узагальнено його характеристики. Показано, що він буває представленим багато у чому схожими за змістовим наповненням навчальними дисциплінами, які разом з тим можуть відрізнятися на назвою, за передбаченими відповідною Освітньо-професійною програмою статусом (обов’язковий освітній компонент / вибірковий освітній компонент) і формою підсумкового контролю, проте слугують належному засвоєнню студентами ключових аспектів біології. Вказані ознаки згаданого освітнього компонента мають враховуватися при розробці засобів навчання для забезпечення біологічної підготовки бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії.
{"title":"БІОЛОГІЯ В СТРУКТУРІ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ","authors":"О. В. Романенко, Оксана Гурняк, М. Г. Кравчук","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.5","url":null,"abstract":"Виходячи з того, що важливим питанням вищої освіти є забезпечення підготовки освічених, кваліфікованих бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії у відповідності до сучасних вимог, в статті окреслено актуалізацію вченими і педагогами питань з шляхів розвитку освітньої та наукової сфер у згаданому напрямку, з перспектив навчання майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, реабілітології у відповідних закладах вищої освіти, зокрема медичного та фізкультурно-оздоровчого профілів, з методичних аспектів навчання таких здобувачів вищої освіти і ролі клінічної практики у формуванні їхньої професійної ідентичності. Враховуючи потребу в набутті ними інтегральної компетентності, до однієї зі складових якої належить здатність особистості до вирішення пов’язаних з професійною діяльністю спеціалізованих задач і практичних проблем із застосуванням положень, теорій та методів медико-біологічних наук, в структурі Освітньо-професійних програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я», якими визначаються концептуальні принципи організації навчання студентів-фізичних терапевтів, ерготерапевтів, виокремлено присвячений біологічним основам життєдіяльності людини конкретний освітній компонент і проаналізовано та узагальнено його характеристики. Показано, що він буває представленим багато у чому схожими за змістовим наповненням навчальними дисциплінами, які разом з тим можуть відрізнятися на назвою, за передбаченими відповідною Освітньо-професійною програмою статусом (обов’язковий освітній компонент / вибірковий освітній компонент) і формою підсумкового контролю, проте слугують належному засвоєнню студентами ключових аспектів біології. Вказані ознаки згаданого освітнього компонента мають враховуватися при розробці засобів навчання для забезпечення біологічної підготовки бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"84 22","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140675423","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-22DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.4.15
O. L. Fast
Academic engagement and support of vulnerable categories of learners is a crucial thematic issue within the EU and globally. In this respect, the research is focused on searching for suitable solutions for gaps in doctoral education capacity strengthening at institutional and national levels in Ukraine, primarily due to underestimating its societal dimensions, and on synchronizing the Ukrainian practices with European policies and standards, including helpful initiatives in integrating resilience and sustainability into its academic, research and engagement activities; creating an inclusive and welcoming culture within academia that encourages respect, support, and mentorship. The developed educational courses aim to facilitate a cross-sectoral dialogue on solutions for the challenges faced by Ukrainian academia in reforming the doctoral education sector, within the framework of a sustainable, cohesive, and peaceful Europe. The implementation of the proposed educational courses aims to achieve the following short-term effects: to ensure Ukrainian PhD students’ belonging and research engagement, return to stability, and help to alleviate psychological anxiety; to advance doctoral students’ research competencies in line with ethical and methodological standards; to minimize the risks of doctoral student attrition; to activate faculty and peer mentorship and professional networking within the academia regarding doctoral students at risk diversity; to diversify the institutional strategies of doctoral students’ academic and researcher identity development in war and post-war circumstances. This will provide a significant context for advancing a new type of academic culture in doctoral education within Ukrainian academia – a culture of university social responsibility that prioritizes human values and addresses the real needs of Ukrainian researchers while providing early-career researcher-friendly support, both academic and professional.
{"title":"DOCTORAL STUDENTS AT RISK ACADEMIC AND PROFESSIONAL SUPPORT: QUALITY MANAGEMENT ISSUES","authors":"O. L. Fast","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.15","url":null,"abstract":"Academic engagement and support of vulnerable categories of learners is a crucial thematic issue within the EU and globally. In this respect, the research is focused on searching for suitable solutions for gaps in doctoral education capacity strengthening at institutional and national levels in Ukraine, primarily due to underestimating its societal dimensions, and on synchronizing the Ukrainian practices with European policies and standards, including helpful initiatives in integrating resilience and sustainability into its academic, research and engagement activities; creating an inclusive and welcoming culture within academia that encourages respect, support, and mentorship. The developed educational courses aim to facilitate a cross-sectoral dialogue on solutions for the challenges faced by Ukrainian academia in reforming the doctoral education sector, within the framework of a sustainable, cohesive, and peaceful Europe. The implementation of the proposed educational courses aims to achieve the following short-term effects: to ensure Ukrainian PhD students’ belonging and research engagement, return to stability, and help to alleviate psychological anxiety; to advance doctoral students’ research competencies in line with ethical and methodological standards; to minimize the risks of doctoral student attrition; to activate faculty and peer mentorship and professional networking within the academia regarding doctoral students at risk diversity; to diversify the institutional strategies of doctoral students’ academic and researcher identity development in war and post-war circumstances. This will provide a significant context for advancing a new type of academic culture in doctoral education within Ukrainian academia – a culture of university social responsibility that prioritizes human values and addresses the real needs of Ukrainian researchers while providing early-career researcher-friendly support, both academic and professional.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"96 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140676622","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-04-22DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.4.10
Анастасія Кузьменко, Н. В. Cолодюк
У статті висвітлено ступінь сформованості академічної доброчесності на І та ІІ освітньо-науковому рівнях, схарактеризовано методів шляхи розвитку культури академічної доброчесності в аспірантів, доведено необхідність вдосконалення шляхів розвитку культури академічної доброчесності на ІІІ освітньо-науковому рівні. Відповідно до Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/ або наукових (творчих) досягнень. Об’єкт – культура академічної доброчесності здобувачів вищої школи, а предмет – покрокове формування культури академічної доброчесності на різних освітньо-наукових рівнях (І – бакалаврський, ІІ – магістерський, ІІІ – аспірантський). Метою є визначення актуальності формування та розвитку культури академічної доброчесності на ІІІ рівні освіти. Встановлено, що ознайомлення з культурою академічної доброчесності на усіх рівнях трапляється крізь призму (анти)плагіативних дій, інші нормам та правилам з дотримання академічної доброчесності увага майже не приділяється. ЗВО здебільшого надають узагальнену інформацію для усього освітньо-наукового процесу без специфікації на кожному факультеті, відділі, кафедрі, дисципліні, що ускладнює процес порозуміння між суб’єктами академічного процесу. Суб’єктами з формування культури академічної доброчесності виступають студенти-бакалаври, студенти-магістри, науково-педагогічні працівники, а така ланка як аспірант, доктор філософії полишається переважно поза увагою, або розглядається у сукупності з іншими, що є недоречним, оскільки роль та вимоги до здобувача третього рівня освіти є відмінними від попередніх рівнів.
{"title":"ЩОДО АКТУАЛЬНОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ НА ІІІ РІВНІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ","authors":"Анастасія Кузьменко, Н. В. Cолодюк","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.4.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.4.10","url":null,"abstract":"У статті висвітлено ступінь сформованості академічної доброчесності на І та ІІ освітньо-науковому рівнях, схарактеризовано методів шляхи розвитку культури академічної доброчесності в аспірантів, доведено необхідність вдосконалення шляхів розвитку культури академічної доброчесності на ІІІ освітньо-науковому рівні. Відповідно до Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/ або наукових (творчих) досягнень. Об’єкт – культура академічної доброчесності здобувачів вищої школи, а предмет – покрокове формування культури академічної доброчесності на різних освітньо-наукових рівнях (І – бакалаврський, ІІ – магістерський, ІІІ – аспірантський). Метою є визначення актуальності формування та розвитку культури академічної доброчесності на ІІІ рівні освіти. Встановлено, що ознайомлення з культурою академічної доброчесності на усіх рівнях трапляється крізь призму (анти)плагіативних дій, інші нормам та правилам з дотримання академічної доброчесності увага майже не приділяється. ЗВО здебільшого надають узагальнену інформацію для усього освітньо-наукового процесу без специфікації на кожному факультеті, відділі, кафедрі, дисципліні, що ускладнює процес порозуміння між суб’єктами академічного процесу. Суб’єктами з формування культури академічної доброчесності виступають студенти-бакалаври, студенти-магістри, науково-педагогічні працівники, а така ланка як аспірант, доктор філософії полишається переважно поза увагою, або розглядається у сукупності з іншими, що є недоречним, оскільки роль та вимоги до здобувача третього рівня освіти є відмінними від попередніх рівнів.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"7 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140677833","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：