Pub Date : 2024-01-16DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.3.5
Тетяна Зорочкіна
У статті розглянуто особливості застосування математичного планшета «Геоборд» як засобу розвитку логічного мислення молодших школярів. Здійснено аналіз праць вчених щодо визначення понять «мислення», «логічне мислення», «логічні вміння». Надано характеристику таким прийомам логічного мислення: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація. Аналіз дозволяє розподілити ціле на частини; синтез є засобом поєднання певних окремих елементів у єдине ціле; абстрагування передбачає виокремлення конкретних ознак й відволіктися від інших; порівняння встановлює схожості чи відмінності; узагальнення слугує засобом об’єднання явищ чи предметів за певними ознаками; класифікація дозволяє здійснювати поділ предметів за ознаками; систематизація передбачає поділ та подальше об’єднання. Зазначені логічні прийоми є взаємопов’язаними у процесі пізнання та відіграють важливу роль у ньому. З’ясовано функції та роль математичного планшета у навчанні молодших школярів. А також запропоновано вправи для розвитку логічного мислення молодших школярів із застосуванням математичного планшета «Геоборд». Застосування геоборду на уроках математики сприяє розвитку логічного мислення молодших школярів, формуванню в них цілісної картини світу, розвитку конструктивних навичок, уявлення про просторові відношення, геометричні фігури, числа, арифметичні дії тощо. Дитина зможе експериментувати, створюючи візерунки і фігури за допомогою гумок, що сприяє розвитку логічного мислення. А також в учнів формуються навички самостійної та колективної роботи, здійснюється індивідуальний та творчий підхід, активізується дослідницька діяльність.
{"title":"ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОГО ПЛАНШЕТА «GEOBOARD» ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ","authors":"Тетяна Зорочкіна","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.3.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.5","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості застосування математичного планшета «Геоборд» як засобу розвитку логічного мислення молодших школярів. Здійснено аналіз праць вчених щодо визначення понять «мислення», «логічне мислення», «логічні вміння». Надано характеристику таким прийомам логічного мислення: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація. Аналіз дозволяє розподілити ціле на частини; синтез є засобом поєднання певних окремих елементів у єдине ціле; абстрагування передбачає виокремлення конкретних ознак й відволіктися від інших; порівняння встановлює схожості чи відмінності; узагальнення слугує засобом об’єднання явищ чи предметів за певними ознаками; класифікація дозволяє здійснювати поділ предметів за ознаками; систематизація передбачає поділ та подальше об’єднання. Зазначені логічні прийоми є взаємопов’язаними у процесі пізнання та відіграють важливу роль у ньому. З’ясовано функції та роль математичного планшета у навчанні молодших школярів. А також запропоновано вправи для розвитку логічного мислення молодших школярів із застосуванням математичного планшета «Геоборд». Застосування геоборду на уроках математики сприяє розвитку логічного мислення молодших школярів, формуванню в них цілісної картини світу, розвитку конструктивних навичок, уявлення про просторові відношення, геометричні фігури, числа, арифметичні дії тощо. Дитина зможе експериментувати, створюючи візерунки і фігури за допомогою гумок, що сприяє розвитку логічного мислення. А також в учнів формуються навички самостійної та колективної роботи, здійснюється індивідуальний та творчий підхід, активізується дослідницька діяльність.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":" 35","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139618834","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-16DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.3.7
Михайло Олегович Чувасов
У статті розкривається роль діагностичної діяльності в системі професійної підготовки як важливої ланки відстеження й оцінювання продуктивності досягнутих результатів у професійному становленні майбутніх педагогів і ефективності навчання в умовах університетської освіти. Увага дослідників акцентується в основному на дослідженні таких явищ, як дидактична та педагогічна діагностика, педагогічний моніторинг, контроль, оцінювання, корекція результатів. Наголошено, що діагностична діяльність – це процес збору даних й вимір ступеня їх об’єктивності за допомогою діагностичних технологій, процедур, технічного інструментарію та облік діагностичної інформації про індивідуальні можливості, здібності, якості особистості, які є основою стратегії професійного розвитку студентів. Спрямованість діагностичної діяльності на збір й вимір інформації, необхідної для реалізації стратегії дій в цілепокладанні, оновленні даних, систематизації їх, моніторингу, контролю, аналізі й оцінюванні. Проаналізовано сутність, вимоги та чинники, характеристики продуктивності діагностичної діяльності. Мета діагностичної діяльності – готовність студентів до самоаналізу, корекції траєкторії власного професійного розвитку. Вона передбачає збір даних й вимір об’єктивності необхідної інформації для встановлення критеріїв аналізу й оцінки педагогічних ситуацій, виявлення зони пошуку оптимальних рішень, керування діями студентів й корекції власних дій при необхідності, ступеня продуктивності професійної підготовки й характеру впливу педагогічної взаємодії на професійне зростання студентів. Продуктивність діагностичної діяльності обумовлюється вимогами до неї. Серед них особливо значущі: об’єктивність, валідність, надійність, систематичність, облік особливостей об’єкта діагностики та умов її проведення, спрямованість на студентоцентризм.
{"title":"РОЛЬ ДІАГНОСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ","authors":"Михайло Олегович Чувасов","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.3.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.7","url":null,"abstract":"У статті розкривається роль діагностичної діяльності в системі професійної підготовки як важливої ланки відстеження й оцінювання продуктивності досягнутих результатів у професійному становленні майбутніх педагогів і ефективності навчання в умовах університетської освіти. Увага дослідників акцентується в основному на дослідженні таких явищ, як дидактична та педагогічна діагностика, педагогічний моніторинг, контроль, оцінювання, корекція результатів. Наголошено, що діагностична діяльність – це процес збору даних й вимір ступеня їх об’єктивності за допомогою діагностичних технологій, процедур, технічного інструментарію та облік діагностичної інформації про індивідуальні можливості, здібності, якості особистості, які є основою стратегії професійного розвитку студентів. Спрямованість діагностичної діяльності на збір й вимір інформації, необхідної для реалізації стратегії дій в цілепокладанні, оновленні даних, систематизації їх, моніторингу, контролю, аналізі й оцінюванні. Проаналізовано сутність, вимоги та чинники, характеристики продуктивності діагностичної діяльності. Мета діагностичної діяльності – готовність студентів до самоаналізу, корекції траєкторії власного професійного розвитку. Вона передбачає збір даних й вимір об’єктивності необхідної інформації для встановлення критеріїв аналізу й оцінки педагогічних ситуацій, виявлення зони пошуку оптимальних рішень, керування діями студентів й корекції власних дій при необхідності, ступеня продуктивності професійної підготовки й характеру впливу педагогічної взаємодії на професійне зростання студентів. Продуктивність діагностичної діяльності обумовлюється вимогами до неї. Серед них особливо значущі: об’єктивність, валідність, надійність, систематичність, облік особливостей об’єкта діагностики та умов її проведення, спрямованість на студентоцентризм.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":" 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139618443","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-16DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.3.2
О. П. Митчик, Володимир Юрійович Тарасюк, А. Г. Чиж, В. П. Констанкевич
У статті розглядаються аспекти належної організації процесу фізичного виховання у закладах вищої освіти України, яка здатна подолати негативні тенденції у стані здоров’я і фізичної підготовленості студентської молоді. Відмічено, що навчальні заняття ігровими видами спорту є дуже ефективними для впровадження їх у процес фізичного виховання студентів закладів вищої освіти, які мають різний фізичний стан й підготовку. В освітніх установах спортивні та рухливі ігри застосовуються переважно в рамках навчальних та рекреаційних занять з метою розвитку фізичних якостей, формування рухових умінь і навичок, активного відпочинку. Різноманітність видів спорту дозволяє кожному студенту розкрити свій внутрішній потенціал. Зазначається, що при досягненні певних результатів, студент відчуває сенс відвідування занять з фізичного виховання. Під час систематичних занять улюбленим видом спортивних ігор у студентів формуються такі важливі якості, як швидкість, спритність, координація рухів, увага, реакція, мислення. Такі студенти мають досить високу активність, в них виробляється певний режим дня, підвищується впевненість у поведінці, спостерігається розвиток «престижних установок» та високий життєвий тонус. Вони більш комунікабельні, менше бояться критики, виражають готовність до співробітництва, тому що спостерігається більш високий рівень нервово-емоційної стійкості й витримка, серед них більше наполегливих та рішучих людей, що є лідерами в колективі. Визначено, шляхом анкетування, види спорту, якими хотіли б займатися студенти коледжу. Провідне місце займають спортивні ігри. Найпопулярнішими серед юнаків залишається футбол, волейбол, бадмінтон, флорбол, а дівчата обирають настільний теніс, волейбол, бадмінтон. Подальшого вивчення та дослідження потребує раціональне співвідношення засобів різних спортивних ігор для оптимізації фізичного виховання у закладах вищої освіти та підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури.
{"title":"СПОРТИВНІ ІГРИ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"О. П. Митчик, Володимир Юрійович Тарасюк, А. Г. Чиж, В. П. Констанкевич","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.3.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.2","url":null,"abstract":"У статті розглядаються аспекти належної організації процесу фізичного виховання у закладах вищої освіти України, яка здатна подолати негативні тенденції у стані здоров’я і фізичної підготовленості студентської молоді. Відмічено, що навчальні заняття ігровими видами спорту є дуже ефективними для впровадження їх у процес фізичного виховання студентів закладів вищої освіти, які мають різний фізичний стан й підготовку. В освітніх установах спортивні та рухливі ігри застосовуються переважно в рамках навчальних та рекреаційних занять з метою розвитку фізичних якостей, формування рухових умінь і навичок, активного відпочинку. Різноманітність видів спорту дозволяє кожному студенту розкрити свій внутрішній потенціал. Зазначається, що при досягненні певних результатів, студент відчуває сенс відвідування занять з фізичного виховання. Під час систематичних занять улюбленим видом спортивних ігор у студентів формуються такі важливі якості, як швидкість, спритність, координація рухів, увага, реакція, мислення. Такі студенти мають досить високу активність, в них виробляється певний режим дня, підвищується впевненість у поведінці, спостерігається розвиток «престижних установок» та високий життєвий тонус. Вони більш комунікабельні, менше бояться критики, виражають готовність до співробітництва, тому що спостерігається більш високий рівень нервово-емоційної стійкості й витримка, серед них більше наполегливих та рішучих людей, що є лідерами в колективі. Визначено, шляхом анкетування, види спорту, якими хотіли б займатися студенти коледжу. Провідне місце займають спортивні ігри. Найпопулярнішими серед юнаків залишається футбол, волейбол, бадмінтон, флорбол, а дівчата обирають настільний теніс, волейбол, бадмінтон. Подальшого вивчення та дослідження потребує раціональне співвідношення засобів різних спортивних ігор для оптимізації фізичного виховання у закладах вищої освіти та підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"32 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139528512","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-16DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.3.3
O. Tsyhanenko
The relevance of this study is determined by the fact that the legislation emphasizes the special importance of knowing the English language in relation to safety at sea. Proficiency in the English language is one of the qualification characteristics of specialists in maritime professions and is a professionally important quality. The officer of the watch should be proficient in English, which is determined by international documents (the International Maritime Organisation (IMO) Convention on Standards of Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers, 1978). The national curricula of higher education institutions of the maritime profile include the discipline “Maritime English”. The discipline in the maritime specialist university course, regardless of its formal name in the curricula, is Maritime English. It is all those means of the English language that if used as a communication tool of the international maritime community, ensure the safety of navigation and contribute to the comprehensive development of the maritime industry. An analysis of the standard of higher education in the specialty 271 Maritime and Inland Water Transport was conducted, which showed that the necessary skill is the readiness to communicate in oral and written forms in a foreign language to solve the tasks of professional activity and mastery of the English language in the amount necessary to fulfill one’s professional duties. Therefore, the purpose of this article is to study the main aspects of the formation of readiness for intercultural communication in English among future shipmasters at universities. Active methods of intercultural education are proposed for the formation of readiness for foreign language communication to solve the tasks of professional activity. It was concluded that these forms of training are necessary to increase the level of communication skills of future shipmasters.
{"title":"SOME ASPECTS OF FORMATION OF READINESS FOR INTERCULTURAL COMMUNICATION AMONG FUTURE SHIPMASTERS AT MARITIME ENGLISH LESSONS","authors":"O. Tsyhanenko","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.3.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.3","url":null,"abstract":"The relevance of this study is determined by the fact that the legislation emphasizes the special importance of knowing the English language in relation to safety at sea. Proficiency in the English language is one of the qualification characteristics of specialists in maritime professions and is a professionally important quality. The officer of the watch should be proficient in English, which is determined by international documents (the International Maritime Organisation (IMO) Convention on Standards of Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers, 1978). The national curricula of higher education institutions of the maritime profile include the discipline “Maritime English”. The discipline in the maritime specialist university course, regardless of its formal name in the curricula, is Maritime English. It is all those means of the English language that if used as a communication tool of the international maritime community, ensure the safety of navigation and contribute to the comprehensive development of the maritime industry. An analysis of the standard of higher education in the specialty 271 Maritime and Inland Water Transport was conducted, which showed that the necessary skill is the readiness to communicate in oral and written forms in a foreign language to solve the tasks of professional activity and mastery of the English language in the amount necessary to fulfill one’s professional duties. Therefore, the purpose of this article is to study the main aspects of the formation of readiness for intercultural communication in English among future shipmasters at universities. Active methods of intercultural education are proposed for the formation of readiness for foreign language communication to solve the tasks of professional activity. It was concluded that these forms of training are necessary to increase the level of communication skills of future shipmasters.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":" 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139618652","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-16DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.3.9
С. Б. Мудрик, Н. В. Табак, Сергій Марчук, І. В. Чемерис
У статті викладено ігрову культуру міст-держав та перших світових імперій Вавилонського Межиріччя. Виступаючи в діалектичній єдності загального, гра виступає чинником розвитку людей і регулювання відносин між ними, постійно змінюючись в історичному процесі. Попри суттєві відмінності, у всі історичні епохи, кожен народ має дещо спільне в умовах і змісті ігрової життєдіяльності людей, формах їх співжиття, що знайшло своє втілення і в ігровій діяльності. Це стосується перших і найпростіших форм взаємин людей у грі: не вбивай і не кради, говори правду, дотримуйся обіцянки, тримай слово тощо. Висвітлено вплив суспільних відносин, законів, вірувань, збереження і географічне розширення гри. Із розвитком суспільних відносин, роль гри, як принципу духовного, психічного, розумового та фізичного розвитку поступово зростала. Завдяки суб’єкту, наділеному мисленням, який постійно поновлював свій життєвий досвід, гра ставала більш змістовною і необхідною. Вона набувала потенційної можливості адаптуватися до будь-яких умов. Гра певною мірою соціалізувалася, що надавало їй можливості набувати певних форм свідомого застосування, посилювало здатність пізнавати себе та навколишнє середовище. Розвиток гри зумовлювався виключно соціальними чинниками. У статті описано процеси культивування гри і надання їй певної форми і змісту. За мірою накопичення знань про вплив ігор на розвиток розумових, моральних і фізичних здібностей удосконалювалося розуміння про них. По-новому формувалась сутність гри як соціального явища. Представлено способи користування ігровою культурою Аккада, Шумера, Вавилона, Халдейської та Ассирійської імперій. Кожен народ створював нові ігри, використовуючи механізм ігрового мислення. Деякі з цих ігор були тісно пов’язані з середньовічними ритуалами, міфами, легендами та календарними святами. Продемонстровано процес культивування культурно-ігрової та обрядової взаємодії, який відбувався не лише шляхом насильницького впровадження, а й вибірково, тобто зберігалися і використовувалися ті межі обряду та гри, які відповідали світогляду населення, місцевим традиціям і поглядам.
{"title":"ІГРОВА КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ МЕСОПОТАМІЇ","authors":"С. Б. Мудрик, Н. В. Табак, Сергій Марчук, І. В. Чемерис","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.3.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.9","url":null,"abstract":"У статті викладено ігрову культуру міст-держав та перших світових імперій Вавилонського Межиріччя. Виступаючи в діалектичній єдності загального, гра виступає чинником розвитку людей і регулювання відносин між ними, постійно змінюючись в історичному процесі. Попри суттєві відмінності, у всі історичні епохи, кожен народ має дещо спільне в умовах і змісті ігрової життєдіяльності людей, формах їх співжиття, що знайшло своє втілення і в ігровій діяльності. Це стосується перших і найпростіших форм взаємин людей у грі: не вбивай і не кради, говори правду, дотримуйся обіцянки, тримай слово тощо. Висвітлено вплив суспільних відносин, законів, вірувань, збереження і географічне розширення гри. Із розвитком суспільних відносин, роль гри, як принципу духовного, психічного, розумового та фізичного розвитку поступово зростала. Завдяки суб’єкту, наділеному мисленням, який постійно поновлював свій життєвий досвід, гра ставала більш змістовною і необхідною. Вона набувала потенційної можливості адаптуватися до будь-яких умов. Гра певною мірою соціалізувалася, що надавало їй можливості набувати певних форм свідомого застосування, посилювало здатність пізнавати себе та навколишнє середовище. Розвиток гри зумовлювався виключно соціальними чинниками. У статті описано процеси культивування гри і надання їй певної форми і змісту. За мірою накопичення знань про вплив ігор на розвиток розумових, моральних і фізичних здібностей удосконалювалося розуміння про них. По-новому формувалась сутність гри як соціального явища. Представлено способи користування ігровою культурою Аккада, Шумера, Вавилона, Халдейської та Ассирійської імперій. Кожен народ створював нові ігри, використовуючи механізм ігрового мислення. Деякі з цих ігор були тісно пов’язані з середньовічними ритуалами, міфами, легендами та календарними святами. Продемонстровано процес культивування культурно-ігрової та обрядової взаємодії, який відбувався не лише шляхом насильницького впровадження, а й вибірково, тобто зберігалися і використовувалися ті межі обряду та гри, які відповідали світогляду населення, місцевим традиціям і поглядам.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":" 41","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139618902","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-16DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.3.4
L. Bachiieva
The article provides the results of the theoretical study of modelling research activities of pedagogical education specialists based on the analysis of foreign sources of information. The Ukrainian educational system seeks to join the European educational and research space. That is why the study of foreign experience in the implementation of research activities of specialists in the field of pedagogy is especially relevant. Given the fact that modelling is a universal means of conscious perception of reality, it is this aspect of the presentation of research activity that needs systematic consideration and requires detailed study. The purpose of the study is to carry out a theoretical study of examples of modelling research activities of pedagogical education specialists in foreign theory and practice. The object of the study is the process of research activity of pedagogical education specialists. The subject of the study is examples of modelling research activities of pedagogical education specialists in foreign theory and practice. Research methods: review of the literature on the research topic, systematization and generalization of information regarding the process and results of modelling research activities of pedagogical education specialists. The study of foreign sources of scientific information made it possible to determine that research activity is an important component of the professional activity of pedagogical education specialists. The generalized model of this activity is formed by the components: selection of the topic, definition of the problem, formulation of the research questions, creation of the research design (definition of the research purpose, definition of the methods of forming a sample, selection of the methods and procedures for collecting information, development of the strategy for analysing the collected data), presentation of the results. The perspective of further research involves the development of models of research activities of pedagogical education specialists based on declarative and procedural modelling.
{"title":"ANALYSIS OF THE FOREIGN PRACTICE OF MODELLING RESEARCH ACTIVITIES OF PEDAGOGICAL EDUCATION SPECIALISTS","authors":"L. Bachiieva","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.3.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.4","url":null,"abstract":"The article provides the results of the theoretical study of modelling research activities of pedagogical education specialists based on the analysis of foreign sources of information. The Ukrainian educational system seeks to join the European educational and research space. That is why the study of foreign experience in the implementation of research activities of specialists in the field of pedagogy is especially relevant. Given the fact that modelling is a universal means of conscious perception of reality, it is this aspect of the presentation of research activity that needs systematic consideration and requires detailed study. The purpose of the study is to carry out a theoretical study of examples of modelling research activities of pedagogical education specialists in foreign theory and practice. The object of the study is the process of research activity of pedagogical education specialists. The subject of the study is examples of modelling research activities of pedagogical education specialists in foreign theory and practice. Research methods: review of the literature on the research topic, systematization and generalization of information regarding the process and results of modelling research activities of pedagogical education specialists. The study of foreign sources of scientific information made it possible to determine that research activity is an important component of the professional activity of pedagogical education specialists. The generalized model of this activity is formed by the components: selection of the topic, definition of the problem, formulation of the research questions, creation of the research design (definition of the research purpose, definition of the methods of forming a sample, selection of the methods and procedures for collecting information, development of the strategy for analysing the collected data), presentation of the results. The perspective of further research involves the development of models of research activities of pedagogical education specialists based on declarative and procedural modelling.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":" 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139618589","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-16DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.3.8
В. О. Приймак, С. В. Калитка, В. І. Романова, Т. В. Ходаковська
Актуальність статті обґрунтовується тим, що у періоди соціальних потрясінь, у періоди воєн і змін політичної ситуації дуже суттєво перебудовується система цінностей будь-якої нації. Ця закономірність, зокрема, дуже чітко прослідковується на прикладі незалежної України, яка пережила жорсткі часи свого становлення. Буремні 90-ті роки ХХ століття трощили систему цінностей колишніх радянських українців, висуваючи, на жаль, на перший план жорстокий раціоналізм, хабарництво, корупцію, спокійне споглядання розкрадання багатств країни політичними елітами, користолюбство, шахрайство та обман. Все це призвело до морального занепаду нашого суспільства, яке десятиліттями не змогло вибудувати систему громадянського суспільства, яке залишалося посттоталітарним і перекреслювало майбутнє молодих українців відсутністю “соціальних ліфтів” для молоді, незатребуваністю креативності, активної громадянської позиції. Знецінилися мораль та духовність, які у величезного числа людей, взагалі, перестали бути цінностями. А порушення системи моральності у суспільстві призводить до катастрофічних наслідків. На сьогодні в Україні визріло розуміння того, що без відродження засад моралі та духовності, неможливим є майбутнє нашої країни. Війна і окупація, які прийшли із вторгненням військ російської федерації на терени незалежної України, значно вплинули на формування системи цінностей наших громадян, а також більш суттєво висвітлили недоліки нашої системи шкільного виховання. Система виховання школярів повинна трансформуватися у зв’язку із архіскладними викликами: довготривалою війною із противником, котрий значно переважає кількісно. Для того, щоб його подолати, потрібно переважати якісно. Нам життєво необхідна істинна система цінностей, життєво необхідним є аксіологічний підхід у вихованні молодого покоління, покоління громадян-патріотів, що необхідно, найперше, впроваджувати у школі. І для впровадження такої системи цінностей, безцінним є історичний досвід: досвід фізичного та морального виховання запорізьких козаків. Століттями перебуваючи у стані війни з ворогами, козаки до досконалості відшліфовували свою систему психофізичної підготовки, яка ґрунтувалася на системі християнської моралі і віри, оборонцями якої вони і були. Аксіологічний підхід у вихованні школярів у сучасній українській школі можливо, важливо, логічно і дуже правильно поєднувати із нашим національним скарбом: козацькими традиціями навчання і виховання. Проаналізовано поняття: аксіологія, аксіологічна педагогіка, християнська мораль, козаки, козацька педагогіка, щодо яких посилився науковий інтерес як до питань, пов’язаних із вихованням школярів не лише як фізично загартованих громадян, а як громадян із системою морально-духовних цінностей. Розглянуто основні напрями розвитку аксіологічного (ціннісного) підходу у вихованні українських школярів. Висвітлено позитивні аспекти впровадження елементів фізичного та морального виховання запорізьких козаків в український шкільний навчально-виховний процес. Акцентова
{"title":"АКСІОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ВИХОВАННІ ШКОЛЯРІВ ТА ДОСВІД ФІЗИЧНОГО І МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ","authors":"В. О. Приймак, С. В. Калитка, В. І. Романова, Т. В. Ходаковська","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.3.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.8","url":null,"abstract":"Актуальність статті обґрунтовується тим, що у періоди соціальних потрясінь, у періоди воєн і змін політичної ситуації дуже суттєво перебудовується система цінностей будь-якої нації. Ця закономірність, зокрема, дуже чітко прослідковується на прикладі незалежної України, яка пережила жорсткі часи свого становлення. Буремні 90-ті роки ХХ століття трощили систему цінностей колишніх радянських українців, висуваючи, на жаль, на перший план жорстокий раціоналізм, хабарництво, корупцію, спокійне споглядання розкрадання багатств країни політичними елітами, користолюбство, шахрайство та обман. Все це призвело до морального занепаду нашого суспільства, яке десятиліттями не змогло вибудувати систему громадянського суспільства, яке залишалося посттоталітарним і перекреслювало майбутнє молодих українців відсутністю “соціальних ліфтів” для молоді, незатребуваністю креативності, активної громадянської позиції. Знецінилися мораль та духовність, які у величезного числа людей, взагалі, перестали бути цінностями. А порушення системи моральності у суспільстві призводить до катастрофічних наслідків. На сьогодні в Україні визріло розуміння того, що без відродження засад моралі та духовності, неможливим є майбутнє нашої країни. Війна і окупація, які прийшли із вторгненням військ російської федерації на терени незалежної України, значно вплинули на формування системи цінностей наших громадян, а також більш суттєво висвітлили недоліки нашої системи шкільного виховання. Система виховання школярів повинна трансформуватися у зв’язку із архіскладними викликами: довготривалою війною із противником, котрий значно переважає кількісно. Для того, щоб його подолати, потрібно переважати якісно. Нам життєво необхідна істинна система цінностей, життєво необхідним є аксіологічний підхід у вихованні молодого покоління, покоління громадян-патріотів, що необхідно, найперше, впроваджувати у школі. І для впровадження такої системи цінностей, безцінним є історичний досвід: досвід фізичного та морального виховання запорізьких козаків. Століттями перебуваючи у стані війни з ворогами, козаки до досконалості відшліфовували свою систему психофізичної підготовки, яка ґрунтувалася на системі християнської моралі і віри, оборонцями якої вони і були. Аксіологічний підхід у вихованні школярів у сучасній українській школі можливо, важливо, логічно і дуже правильно поєднувати із нашим національним скарбом: козацькими традиціями навчання і виховання. Проаналізовано поняття: аксіологія, аксіологічна педагогіка, християнська мораль, козаки, козацька педагогіка, щодо яких посилився науковий інтерес як до питань, пов’язаних із вихованням школярів не лише як фізично загартованих громадян, а як громадян із системою морально-духовних цінностей. Розглянуто основні напрями розвитку аксіологічного (ціннісного) підходу у вихованні українських школярів. Висвітлено позитивні аспекти впровадження елементів фізичного та морального виховання запорізьких козаків в український шкільний навчально-виховний процес. Акцентова","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":" 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139618612","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-16DOI: 10.52726/as.pedagogy/2023.3.1
Л. С. Герасимюк, Л. М. Тарасюк
У статті висвітлено питання формування цифрової компетентності як важливої складової професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства у системі вищої освіти. Проаналізовано сутність цифрової компетентності, її компоненти. Визначено й охарактеризовано принципи формування цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства, зокрема: цілісність, послідовність, активна діяльність, неперервність, самоосвіта. Проаналізовано умови, що сприяють ефективному формуванню цифрової компетентності майбутніх документознавців у ЗВО: оновлення освітніх програм; практична спрямованість навчання; функціонування електронних платформ і середовищ, упровадження електронних освітніх ресурсів; розвинута ІТ-інфраструктура ЗВО. Визначено сучасні засоби, що сприяють формуванню цифрової компетентності, зокрема: інтерактивні, мультимедійні та хмарні технології, гейміфікація, мобільні додатки тощо. Ефективними методами і формами, які слід використовувати в освітньому процесі, є: онлайн-лекції, використання електронних освітніх курсів, наставництво, тренінги, проблемно-пошуковий виклад інформації, презентації, творчі проєкти та інші. Акцентовано на важливості постійного розвитку і вдосконалення цифрової компетентності викладачів ЗВО за допомогою онлайн-курсів, вебінарів, тренінгів тощо. Зроблено висновок, що сучасні умови вимагають оновлення підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців із документознавства. Зокрема, ЗВО повинні звертати особливу увагу на оновлення освітніх програм, які враховують сучасні тенденції і технології у сфері документознавства, а саме цифровізацію, забезпечення доступу до сучасних технологій та інфраструктури, підвищення кваліфікації викладачів у сфері цифрових технологій, а також сприяти мотивації студентів до оволодіння цифровими знаннями та навичками.
{"title":"ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА","authors":"Л. С. Герасимюк, Л. М. Тарасюк","doi":"10.52726/as.pedagogy/2023.3.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.1","url":null,"abstract":"У статті висвітлено питання формування цифрової компетентності як важливої складової професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства у системі вищої освіти. Проаналізовано сутність цифрової компетентності, її компоненти. Визначено й охарактеризовано принципи формування цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства, зокрема: цілісність, послідовність, активна діяльність, неперервність, самоосвіта. Проаналізовано умови, що сприяють ефективному формуванню цифрової компетентності майбутніх документознавців у ЗВО: оновлення освітніх програм; практична спрямованість навчання; функціонування електронних платформ і середовищ, упровадження електронних освітніх ресурсів; розвинута ІТ-інфраструктура ЗВО. Визначено сучасні засоби, що сприяють формуванню цифрової компетентності, зокрема: інтерактивні, мультимедійні та хмарні технології, гейміфікація, мобільні додатки тощо. Ефективними методами і формами, які слід використовувати в освітньому процесі, є: онлайн-лекції, використання електронних освітніх курсів, наставництво, тренінги, проблемно-пошуковий виклад інформації, презентації, творчі проєкти та інші. Акцентовано на важливості постійного розвитку і вдосконалення цифрової компетентності викладачів ЗВО за допомогою онлайн-курсів, вебінарів, тренінгів тощо. Зроблено висновок, що сучасні умови вимагають оновлення підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців із документознавства. Зокрема, ЗВО повинні звертати особливу увагу на оновлення освітніх програм, які враховують сучасні тенденції і технології у сфері документознавства, а саме цифровізацію, забезпечення доступу до сучасних технологій та інфраструктури, підвищення кваліфікації викладачів у сфері цифрових технологій, а також сприяти мотивації студентів до оволодіння цифровими знаннями та навичками.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":" 48","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139619370","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-26DOI: 10.52726/as.pedagogy/2022.4.18
В. В. Зиско, А. Ю. Кругляченко, З. П. Богдан
У статті розглянуто та проаналізовано найбільш значущі пріоритети навчання гри на фортепіано майбутнього вчителя музичного мистецтва. Акцентовано на важливості фортепіанної гри у професійній підготовці майбутнього музиканта. Актуальність теми дослідження зумовлена жорсткими вимогами суспільства до підготовки висококваліфікованого вчителя нової української школи. Методологічні засади обраного аспекту вивчення ґрунтуються на психолого-педагогічних основах та принципах фахової підготовки спеціаліста, оскільки сучасна освіта трансформується зі знаннєво-орієнтованої на практико-орієнтовану. Суттєвим методологічним підґрунтям дослідження є опора на обґрунтовані в науці діяльнісний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи у підготовці фахівця освіти. Новизна дослідження полягає в тому, що розкрито поліфункціональність впливу навчання гри на фортепіано у професійній підготовці майбутнього вчителя. Акцентовано на взаємозв’язку психолого-педагогічного та спеціально-музичного аспектів професійної підготовки майбутнього фахівця та ролі навчання гри на фортепіано у цьому процесі. На основі аналізу наукового фонду та досвіду роботи з означеної проблеми виокремлено ключові параметри змін у навчанні гри на фортепіано у зв’язку з еволюцією технічних можливостей, виконавських вимог, інтерпретації музики. З’ясовано, що навчання гри на фортепіано майбутнього вчителя музичного мистецтва орієнтоване не лише на вдосконалення виконавської майстерності, а й на виховання особистості, на формування музично-естетичної компетентності. В цілому акцентується на потенційних можливостях навчання гри на фортепіано в естетичному вихованні. Безперечно, викладач фортепіанно повинен успішно реалізовувати як дидактичну, так і виховну функцію, оскільки навчання гри на фортепіано має поліфункціональний вплив у фаховій підготовці майбутнього вчителя. У статті зроблено виважені висновки про значущість гри на фортепіано у професійній підготовці вчителя музичного мистецтва та естетичному вихованні. Окреслено перспективи подальших досліджень.
{"title":"ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ВПЛИВ НАВЧАННЯ ГРИ НА ФОРТЕПІАНО У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА","authors":"В. В. Зиско, А. Ю. Кругляченко, З. П. Богдан","doi":"10.52726/as.pedagogy/2022.4.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.4.18","url":null,"abstract":"У статті розглянуто та проаналізовано найбільш значущі пріоритети навчання гри на фортепіано майбутнього вчителя музичного мистецтва. Акцентовано на важливості фортепіанної гри у професійній підготовці майбутнього музиканта. Актуальність теми дослідження зумовлена жорсткими вимогами суспільства до підготовки висококваліфікованого вчителя нової української школи. Методологічні засади обраного аспекту вивчення ґрунтуються на психолого-педагогічних основах та принципах фахової підготовки спеціаліста, оскільки сучасна освіта трансформується зі знаннєво-орієнтованої на практико-орієнтовану. Суттєвим методологічним підґрунтям дослідження є опора на обґрунтовані в науці діяльнісний, особистісно орієнтований та компетентнісний підходи у підготовці фахівця освіти. Новизна дослідження полягає в тому, що розкрито поліфункціональність впливу навчання гри на фортепіано у професійній підготовці майбутнього вчителя. Акцентовано на взаємозв’язку психолого-педагогічного та спеціально-музичного аспектів професійної підготовки майбутнього фахівця та ролі навчання гри на фортепіано у цьому процесі. На основі аналізу наукового фонду та досвіду роботи з означеної проблеми виокремлено ключові параметри змін у навчанні гри на фортепіано у зв’язку з еволюцією технічних можливостей, виконавських вимог, інтерпретації музики. З’ясовано, що навчання гри на фортепіано майбутнього вчителя музичного мистецтва орієнтоване не лише на вдосконалення виконавської майстерності, а й на виховання особистості, на формування музично-естетичної компетентності. В цілому акцентується на потенційних можливостях навчання гри на фортепіано в естетичному вихованні. Безперечно, викладач фортепіанно повинен успішно реалізовувати як дидактичну, так і виховну функцію, оскільки навчання гри на фортепіано має поліфункціональний вплив у фаховій підготовці майбутнього вчителя. У статті зроблено виважені висновки про значущість гри на фортепіано у професійній підготовці вчителя музичного мистецтва та естетичному вихованні. Окреслено перспективи подальших досліджень.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130628998","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-05-26DOI: 10.52726/as.pedagogy/2022.4.4
Е. О. Косинський, О. Л. Дишко, Н. В. Табак, А. Г. Чиж
Проблема здоров’я молоді має не аби яке значення для успішного опанування обраної професії. Важливим є формування у студентів не тільки свідомого ставлення до власного здоров’я, але й розуміння необхідності постійно його контролювати. При цьому важливо, що погіршення здоров’я не усвідомлюється повною мірою самими здобувачами вищої освіти, вони також недооцінюють фактори, які впливають на його рівень. Відомо, що здоровий спосіб життя, регулярне фізичне навантаження та дотримання здоров’язбережувальних заходів дозволяють зберегти та зміцнити їхнє здоров’я. У зв’язку з цим важливо порівняти суб’єктивну оцінку рівня свого здоров’я здобувачами вищої освіти зі справжнім його станом, особливо в умовах сьогодення. Метою роботи є дослідження глибини розбіжностей між самооцінкою рівня здоров’я та об’єктивними даними стану соматичного здоров’я студентської молоді як наслідку впливу сучасних умов. Нами було обстежено 355 студентів (205 дівчат та 105 хлопців), віднесених за станом здоров’я до основної медичної групи. На підставі анонімного анкетування, проведеного на початку навчального року, ми визначили суб’єктивний рівень здоров’я студентів. Одночасно, провівши тестування за методикою Г. Апанасенка, ми встановили реальний стан соматичного здоров’я здобувачів вищої освіти. Після аналізу отриманих даних виявили, що на тлі загалом високої самооцінки рівня здоров’я і дівчат (низький лише 3% респондентом, високий і вище середнього вказали 10,6% і 65,2% респондентів, відповідно) і хлопців (низький рівень не зафіксовано в жодного респондента, високий вказали 30,2% і вище середнього – 58,1% опитаних) очевидним є низький рівень об’єктивних показників здоров’я, визначених за методикою Г. Апанасенка: у дівчат – 49,27% низький рівень і 32,68% нижче середнього, у хлопців – 39,33% низький рівень і 36,67% нижче середнього.
青年健康问题对于成功掌握所选专业至关重要。重要的是，不仅要培养学生对自身健康的自觉态度，而且要让他们认识到需要不断监测自身健康。同样重要的是，学生自己没有充分认识到健康状况的恶化，也低估了影响健康水平的因素。众所周知，健康的生活方式、有规律的体育活动和坚持采取保健措施可以保持和改善他们的健康。在这方面，将高校学生对自身健康的主观评价与真实状况进行比较非常重要，尤其是在当今的条件下。本研究的目的是调查由于现代条件的影响，学生对健康的自我评估与躯体健康状况的客观数据之间的差异程度。我们对 355 名学生（205 名女生和 105 名男生）进行了调查，他们因健康原因被归入主要医疗群体。根据学年开始时进行的匿名问卷调查，我们确定了学生的主观健康水平。同时，根据 G. Apanasenko 的方法进行测试，我们确定了高校学生躯体健康的真实状况。在对数据进行分析后，我们发现，在女生（仅有 3%的受访者自我评估健康水平较低，分别有 10.6%和 65.2%的受访者自我评估健康水平较高和高于平均水平）和男生（没有受访者自我评估健康水平较低，30.2%的受访者自我评估健康水平较高，58.1%的受访者自我评估健康水平高于平均水平）对健康水平的自我评估普遍较高的背景下，根据 G. Apanasenko 的方法确定的客观健康指标水平较低。根据 G. Apanasenko 方法确定的客观健康指标水平较低：49.27%的女孩水平较低，32.68%低于平均水平；39.33%的男孩水平较低，36.67%低于平均水平。
{"title":"АНАЛІЗ ОБ’ЄКТИВНОЇ І СУБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ РІВНЯ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ","authors":"Е. О. Косинський, О. Л. Дишко, Н. В. Табак, А. Г. Чиж","doi":"10.52726/as.pedagogy/2022.4.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.4.4","url":null,"abstract":"Проблема здоров’я молоді має не аби яке значення для успішного опанування обраної професії. Важливим є формування у студентів не тільки свідомого ставлення до власного здоров’я, але й розуміння необхідності постійно його контролювати. При цьому важливо, що погіршення здоров’я не усвідомлюється повною мірою самими здобувачами вищої освіти, вони також недооцінюють фактори, які впливають на його рівень. Відомо, що здоровий спосіб життя, регулярне фізичне навантаження та дотримання здоров’язбережувальних заходів дозволяють зберегти та зміцнити їхнє здоров’я. У зв’язку з цим важливо порівняти суб’єктивну оцінку рівня свого здоров’я здобувачами вищої освіти зі справжнім його станом, особливо в умовах сьогодення. Метою роботи є дослідження глибини розбіжностей між самооцінкою рівня здоров’я та об’єктивними даними стану соматичного здоров’я студентської молоді як наслідку впливу сучасних умов. Нами було обстежено 355 студентів (205 дівчат та 105 хлопців), віднесених за станом здоров’я до основної медичної групи. На підставі анонімного анкетування, проведеного на початку навчального року, ми визначили суб’єктивний рівень здоров’я студентів. Одночасно, провівши тестування за методикою Г. Апанасенка, ми встановили реальний стан соматичного здоров’я здобувачів вищої освіти. Після аналізу отриманих даних виявили, що на тлі загалом високої самооцінки рівня здоров’я і дівчат (низький лише 3% респондентом, високий і вище середнього вказали 10,6% і 65,2% респондентів, відповідно) і хлопців (низький рівень не зафіксовано в жодного респондента, високий вказали 30,2% і вище середнього – 58,1% опитаних) очевидним є низький рівень об’єктивних показників здоров’я, визначених за методикою Г. Апанасенка: у дівчат – 49,27% низький рівень і 32,68% нижче середнього, у хлопців – 39,33% низький рівень і 36,67% нижче середнього.","PeriodicalId":321651,"journal":{"name":"АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»","volume":"79 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125993682","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：