Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.1.2021.243101
T. Medina
Стаття присвячена аналізу процесів гендерної сегрегації в науковій діяльності співробітників українських університетів. В Україні, як і в усіх країнах світу, існує гендерний дисбаланс серед дослідників, особливо в галузі STEM. Проведено порівняння статистичної інформації щодо представництва жінок в галузі STEM-наук, розміщених UNDP, UNESCO, World Economic Forum. Визначено, що перебування України на середніх позиціях у рейтингу Індексу людського розвитку зумовлено в основному рівними для чоловіків і жінок умовами доступу до освіти. За допомогою статистичної інформації, пошире-ної ЮНЕСКО, з’ясовано, що кількість жінок в Україні, зайнятих у сфері науко-во-дослідної діяльності, свідчить про тяжіння до гендерного паритету. Зроблено припущення, що більш високе представництво жінок в галузі науко-вих досліджень країн Східної Європи пов’язано з меншою оплатою наукової праці, внаслідок чого відбувається вимивання чоловіків зі сфери наукових досліджень. Наведено деякі результати проєкту Української асоціації дослід-ників освіти «Коли наука – жінка: фактори, що визначають наукову кар’єру жінок у Польщі та Україні» (реалізовується за підтримки Паризького універси-тету Дофіна (Франція). Статистичний аналіз кількості жінок і чоловіків на факультетах STEM-наук свідчить про помітне переважання чоловіків. Резуль-тати онлайн-анкетування викладачів STEM-факультетів дали можливість з’ясувати, що найбільша представленість жінок на рівні допоміжного персона-лу. Це є свідченням існування в соціальній структурі університету явища вер-тикальної гендерної сегрегації. Відповіді викладачів свідчать про те, що не існує принципових відмінностей у посадовому зростанні жінок і чоловіків. Висловлено припущення, що запровадження центру гендерної культури дозво-лить привернути увагу до такого важливого питання функіонування наукової галузі України. Ключові слова: гендерна сегрегація, університет, STEM, жінки в STEM науках.
{"title":"WOMEN IN STEM: THE PICTURE OF UKRAINIAN UNIVERSITIES AGAINST THE WORLD BACKGROUND","authors":"T. Medina","doi":"10.31499/2306-5532.1.2021.243101","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.1.2021.243101","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу процесів гендерної сегрегації в науковій діяльності співробітників українських університетів. В Україні, як і в усіх країнах світу, існує гендерний дисбаланс серед дослідників, особливо в галузі STEM. Проведено порівняння статистичної інформації щодо представництва жінок в галузі STEM-наук, розміщених UNDP, UNESCO, World Economic Forum. Визначено, що перебування України на середніх позиціях у рейтингу Індексу людського розвитку зумовлено в основному рівними для чоловіків і жінок умовами доступу до освіти. За допомогою статистичної інформації, пошире-ної ЮНЕСКО, з’ясовано, що кількість жінок в Україні, зайнятих у сфері науко-во-дослідної діяльності, свідчить про тяжіння до гендерного паритету. Зроблено припущення, що більш високе представництво жінок в галузі науко-вих досліджень країн Східної Європи пов’язано з меншою оплатою наукової праці, внаслідок чого відбувається вимивання чоловіків зі сфери наукових досліджень. Наведено деякі результати проєкту Української асоціації дослід-ників освіти «Коли наука – жінка: фактори, що визначають наукову кар’єру жінок у Польщі та Україні» (реалізовується за підтримки Паризького універси-тету Дофіна (Франція). Статистичний аналіз кількості жінок і чоловіків на факультетах STEM-наук свідчить про помітне переважання чоловіків. Резуль-тати онлайн-анкетування викладачів STEM-факультетів дали можливість з’ясувати, що найбільша представленість жінок на рівні допоміжного персона-лу. Це є свідченням існування в соціальній структурі університету явища вер-тикальної гендерної сегрегації. Відповіді викладачів свідчать про те, що не існує принципових відмінностей у посадовому зростанні жінок і чоловіків. Висловлено припущення, що запровадження центру гендерної культури дозво-лить привернути увагу до такого важливого питання функіонування наукової галузі України. \u0000 \u0000Ключові слова: гендерна сегрегація, університет, STEM, жінки в STEM науках.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49313625","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2022.270856
M. Boichenko
The article presents research results on exploring the impact of martial law on research motivation of PhD students of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko majoring in specialty 011 Educational, Pedagogical Sciences. The study was conducted among the first-fourth year PhD students of the 2018-2021 years of admission and involved 22 participants. The results of conducted surveys, observations and interviews proved significant decrease in PhD students’ motivation for research caused by war in Ukraine. These findings were confirmed by the annual report of postgraduate students at the meeting of the Chair of Pedagogy, which demonstrated a significant decrease in their research activity for the second half of the 2021-2022 academic year. The problems affecting research motivation were identified: emotional state deterioration; slow Internet connection; difficulties with research organization (lack of a computer, laptop; impossibility to engage in research work due to lack of necessary living conditions; lack of scientific events in which it would be possible to present the results of one’s research; impossibility of conducting the experiment; destruction of archives; loss of collected material). The ways to improve PhD students’ motivation for research are proposed: strengthening consulting, informational, psychological support for PhD students; involving psychological service in providing PhD students with psychological support; organization of scientific events for approbation of postgraduate students’ research results and providing them with opportunities for creative self-realization; continuing the practice of holding scientific schools for PhD students; changing research topics and research supervisors and so on.
{"title":"RESEARCH MOTIVATION OF PHD STUDENTS UNDER MARTIAL LAW: CHALLENGES AND WAYS OF IMPROVEMENT","authors":"M. Boichenko","doi":"10.31499/2306-5532.2.2022.270856","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2022.270856","url":null,"abstract":"The article presents research results on exploring the impact of martial law on research motivation of PhD students of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko majoring in specialty 011 Educational, Pedagogical Sciences. The study was conducted among the first-fourth year PhD students of the 2018-2021 years of admission and involved 22 participants. The results of conducted surveys, observations and interviews proved significant decrease in PhD students’ motivation for research caused by war in Ukraine. These findings were confirmed by the annual report of postgraduate students at the meeting of the Chair of Pedagogy, which demonstrated a significant decrease in their research activity for the second half of the 2021-2022 academic year. The problems affecting research motivation were identified: emotional state deterioration; slow Internet connection; difficulties with research organization (lack of a computer, laptop; impossibility to engage in research work due to lack of necessary living conditions; lack of scientific events in which it would be possible to present the results of one’s research; impossibility of conducting the experiment; destruction of archives; loss of collected material). The ways to improve PhD students’ motivation for research are proposed: strengthening consulting, informational, psychological support for PhD students; involving psychological service in providing PhD students with psychological support; organization of scientific events for approbation of postgraduate students’ research results and providing them with opportunities for creative self-realization; continuing the practice of holding scientific schools for PhD students; changing research topics and research supervisors and so on.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48389196","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.1.2021.243104
Alla Gembaruk, Ielyzaveta Panchenko
У статті описано застосування зворотного зв'язку у навчанні майбут-ніх учителів англійської мови та досліджено, як контекстуальний вплив їхньої шкільної практики впливає на вивчення курсу методики навчання англійської мови в університеті. У дослідженні використано аналіз навчальної програми, а також індуктивний та дедуктивний аналіз спостереження під час шкільної практики студентів. Досліджено кейс Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини при пілотуванні інноваційної навчальної програми з методики, розробленої групою експертів у рамках проекту «Шкіль-ний учитель нового покоління» (Британська Рада в Україні та Міністерство освіти і науки України, 2013–2019). Унаслідок аналізу навчальної програми виокремлено її складові частини, що стосуються зворотного зв'язку з точки зору навчання, викладання та ресурсів; оцінено, як частини поєднуються між собою, перевірено основні переконання та припущення зроблено обґрунтування їхнього вибору. У дослідженні взяли участь 25 студентів факультету іноземних мов, які третій рік вивчали курс методики навчання іноземних мов і проходили 6-тижневу шкільну практику в якості вчителів. Автори роблять висновок, що майбутні вчителі під час підготовки до практичної діяльності використо-вують складний набір методів зворотного зв’язку як у письмовому, так і в усному режимі. Однак більш глибокий аналіз показує, що вони в основному використовують підхід передачі, який певною мірою занижує автономію учня та самооцінку учнів, тобто вони переважно використовують трансмісійний зворотний зв'язок, який стосується процесів виконання завдань, і передбачає незначний обсяг саморегулювання. Ключові слова: зворотній зв'язок, підготовка вчителів англійської мови, трансмісійний підхід до зворотного зв'язку, саморегулювання.
{"title":"THE ROLE OF FEEDBACK IN TRAINING FUTURE EFL TEACHERS","authors":"Alla Gembaruk, Ielyzaveta Panchenko","doi":"10.31499/2306-5532.1.2021.243104","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.1.2021.243104","url":null,"abstract":"У статті описано застосування зворотного зв'язку у навчанні майбут-ніх учителів англійської мови та досліджено, як контекстуальний вплив їхньої шкільної практики впливає на вивчення курсу методики навчання англійської мови в університеті. У дослідженні використано аналіз навчальної програми, а також індуктивний та дедуктивний аналіз спостереження під час шкільної практики студентів. Досліджено кейс Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини при пілотуванні інноваційної навчальної програми з методики, розробленої групою експертів у рамках проекту «Шкіль-ний учитель нового покоління» (Британська Рада в Україні та Міністерство освіти і науки України, 2013–2019). Унаслідок аналізу навчальної програми виокремлено її складові частини, що стосуються зворотного зв'язку з точки зору навчання, викладання та ресурсів; оцінено, як частини поєднуються між собою, перевірено основні переконання та припущення зроблено обґрунтування їхнього вибору. \u0000У дослідженні взяли участь 25 студентів факультету іноземних мов, які третій рік вивчали курс методики навчання іноземних мов і проходили 6-тижневу шкільну практику в якості вчителів. Автори роблять висновок, що майбутні вчителі під час підготовки до практичної діяльності використо-вують складний набір методів зворотного зв’язку як у письмовому, так і в усному режимі. Однак більш глибокий аналіз показує, що вони в основному використовують підхід передачі, який певною мірою занижує автономію учня та самооцінку учнів, тобто вони переважно використовують трансмісійний зворотний зв'язок, який стосується процесів виконання завдань, і передбачає незначний обсяг саморегулювання. \u0000 \u0000Ключові слова: зворотній зв'язок, підготовка вчителів англійської мови, трансмісійний підхід до зворотного зв'язку, саморегулювання.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69861739","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2022.270956
Galyna Mukhina
It is noted that russia's large-scale invasion of Ukraine caused a complex of serious problems in the Ukrainian education: the forced relocation of a significant number of participants in the educational process outside the country, their experiencing the consequences of traumatic stress, transformation of the educational process itself (development of digital and distance education, in particular on-line one), destruction and damage of educational institutions as a result of military actions, etc. The main features of the organization of the educational process in the conditions of military aggression on the part of russia are considered: formation of applicants' understanding of the importance of valuing one's own life, safety and psychological health; focusing not so much transfer of academic knowledge and formation of practical skills, but on organization of high-quality communication and psychological support of students of higher educational establishments; in the process of developing educational tasks and the tasks for independent work and evaluation criteria for them, the psycho-emotional state of those who study must be taken into account; to overcome the feeling of helplessness (as one of the manifestations of distress), it is necessary to involve students of higher education in various extracurricular activities, and above all, activities aimed at helping other people (or animals) who found themselves in difficult life circumstances; A certain algorithm for provision of psychological first aid to students of higher educational establishments has been defined. This algorithm provides assistance step by step and taking into account certain aspects. The first step is to be close to. The second is manifestation of initiative, support for effective actions. The third step is thought-provoking questions. The fourth step is situational awareness. It is important to tell the victim what happened before and after the situation. The direct connection between the provision of psychological support to students of educational establishments and emotional burnout of teachers is outlined, as well as ways to prevent emotional burnout among participants of the educational process.
{"title":"ORGANIZATION OF THE EDUCATIONAL PROCESS IN THE CONDITIONS OF RUSSIAN MILITARY AGGRESSION","authors":"Galyna Mukhina","doi":"10.31499/2306-5532.2.2022.270956","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2022.270956","url":null,"abstract":"It is noted that russia's large-scale invasion of Ukraine caused a complex of serious problems in the Ukrainian education: the forced relocation of a significant number of participants in the educational process outside the country, their experiencing the consequences of traumatic stress, transformation of the educational process itself (development of digital and distance education, in particular on-line one), destruction and damage of educational institutions as a result of military actions, etc. \u0000The main features of the organization of the educational process in the conditions of military aggression on the part of russia are considered: formation of applicants' understanding of the importance of valuing one's own life, safety and psychological health; focusing not so much transfer of academic knowledge and formation of practical skills, but on organization of high-quality communication and psychological support of students of higher educational establishments; in the process of developing educational tasks and the tasks for independent work and evaluation criteria for them, the psycho-emotional state of those who study must be taken into account; to overcome the feeling of helplessness (as one of the manifestations of distress), it is necessary to involve students of higher education in various extracurricular activities, and above all, activities aimed at helping other people (or animals) who found themselves in difficult life circumstances; \u0000A certain algorithm for provision of psychological first aid to students of higher educational establishments has been defined. This algorithm provides assistance step by step and taking into account certain aspects. The first step is to be close to. The second is manifestation of initiative, support for effective actions. The third step is thought-provoking questions. The fourth step is situational awareness. It is important to tell the victim what happened before and after the situation. The direct connection between the provision of psychological support to students of educational establishments and emotional burnout of teachers is outlined, as well as ways to prevent emotional burnout among participants of the educational process.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69862525","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2022.270954
T. Medina
The article contains an analysis of gender differences in the balance of work and private life of employees of STEM faculties of a Ukrainian university. Its results are part of a project implemented at Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University (Ukraine, Chernivtsi) and Adam Mickiewicz University (Poland, Poznan). It was found that female employees of STEM faculties almost do not use various types of university support (providing additional leave or time off, flexible work schedule, division of duties, etc.) or do not have information about it. A number of assumptions have been made: the university provides more support to men than to women; the higher the academic degree of the teacher, the greater the flexibility inherent in the work schedule (except for representatives of the administration); women tend to use flexible working hours to a lesser extent than men. It was found that the flexibility of the work schedule increases with the growth of the academic degree of the teacher. It was determined that two-thirds of women were on parental leave, which most often lasted one or two years. It was concluded that such long breaks negatively affect the scientific career of women. It was found that the representatives of STEM0 faculties of the university do not fully use the opportunities that could help them balance work and private life. In some cases, the reason is ignorance, however, most often, despite having information about certain opportunities, women rarely use them. The only form of support that was mainly used by women is parental leave. It was concluded that a greater imbalance between professional and domestic responsibilities is inherent in male teachers. It is suggested that men with a higher level of education are more inclined to a democratic division of responsibilities in the family, which may result in the phenomenon of double working days spreading to them.
{"title":"GENDER PECULIARITIES OF WORK-LIFE BALANCE OF UNIVERSITY STEM-DEPARTMENTS EMPLOYEES IN UKRAINE","authors":"T. Medina","doi":"10.31499/2306-5532.2.2022.270954","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2022.270954","url":null,"abstract":"The article contains an analysis of gender differences in the balance of work and private life of employees of STEM faculties of a Ukrainian university. Its results are part of a project implemented at Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University (Ukraine, Chernivtsi) and Adam Mickiewicz University (Poland, Poznan). \u0000It was found that female employees of STEM faculties almost do not use various types of university support (providing additional leave or time off, flexible work schedule, division of duties, etc.) or do not have information about it. A number of assumptions have been made: the university provides more support to men than to women; the higher the academic degree of the teacher, the greater the flexibility inherent in the work schedule (except for representatives of the administration); women tend to use flexible working hours to a lesser extent than men. It was found that the flexibility of the work schedule increases with the growth of the academic degree of the teacher. \u0000It was determined that two-thirds of women were on parental leave, which most often lasted one or two years. It was concluded that such long breaks negatively affect the scientific career of women. \u0000It was found that the representatives of STEM0 faculties of the university do not fully use the opportunities that could help them balance work and private life. In some cases, the reason is ignorance, however, most often, despite having information about certain opportunities, women rarely use them. The only form of support that was mainly used by women is parental leave. \u0000It was concluded that a greater imbalance between professional and domestic responsibilities is inherent in male teachers. It is suggested that men with a higher level of education are more inclined to a democratic division of responsibilities in the family, which may result in the phenomenon of double working days spreading to them.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69862792","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2021.250288
R. Vivek, Y. Nanthagopan
Це дослідження намагається визначити внесок інформаційних технологій (ІТ) у стратегічне впровадження цифрового навчання та його вплив на державні університети Шрі-Ланки через COVID-19. У цій роботі є подальша спроба дослідити ефективність цифрового навчання, яке було впроваджено, в тому числі в науковців через COVID-19, його імплементацію в державних університетах Шрі-Ланки та проблеми, з якими стикаються викладачі та студенти. Завдання цього дослідження полягали в тому, щоб розпізнати позитивний і негативний вплив віртуальних досліджень та їх адаптації, а також визначити можливості майбутнього цифрового навчання в академічній освітній системі державних університетів Шрі-Ланки. Це дослідження було проведено у восьми державних університетах Шрі-Ланки. Методика цього дослідження була якісною. Вибірка цього дослідження була цілеспрямована. Збір даних проводився за допомогою посібника з інтерв’ю, створеного з відкритих питань, пов’язаних з дослідженням, і дані аналізувалися тематично. Результати цього дослідження охоплюють впровадження віртуального навчання, змішане навчання та дистанційне оцінювання, а також адаптацію до змін. На основі отриманих висновків дослідники врахували рекомендації
{"title":"CONTRIBUTION OF INFORMATION TECHNOLOGY IN STRATEGIC IMPLEMENTATION OF DIGITAL LEARNING IN PUBLIC UNIVERSITIES IN SRI LANKA DUE TO COVID-19","authors":"R. Vivek, Y. Nanthagopan","doi":"10.31499/2306-5532.2.2021.250288","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2021.250288","url":null,"abstract":"Це дослідження намагається визначити внесок інформаційних технологій (ІТ) у стратегічне впровадження цифрового навчання та його вплив на державні університети Шрі-Ланки через COVID-19. У цій роботі є подальша спроба дослідити ефективність цифрового навчання, яке було впроваджено, в тому числі в науковців через COVID-19, його імплементацію в державних університетах Шрі-Ланки та проблеми, з якими стикаються викладачі та студенти. Завдання цього дослідження полягали в тому, щоб розпізнати позитивний і негативний вплив віртуальних досліджень та їх адаптації, а також визначити можливості майбутнього цифрового навчання в академічній освітній системі державних університетів Шрі-Ланки. Це дослідження було проведено у восьми державних університетах Шрі-Ланки. Методика цього дослідження була якісною. Вибірка цього дослідження була цілеспрямована. Збір даних проводився за допомогою посібника з інтерв’ю, створеного з відкритих питань, пов’язаних з дослідженням, і дані аналізувалися тематично. Результати цього дослідження охоплюють впровадження віртуального навчання, змішане навчання та дистанційне оцінювання, а також адаптацію до змін. На основі отриманих висновків дослідники врахували рекомендації","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69862761","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2021.250303
O. Zabolotna, O. Lokshyna
У статті подано інформацію про модуль Жана Моне «Європейське викладання для кращої успішності студентів» (2020-2023) з точки зору його змісту, цілей та результатів. Модуль спрямований на краще розуміння європейської політики та ефективної практики розвитку ключових компетенцій і базових навичок для навчання протягом усього життя, і він орієнтований на вчителів як ключових агентів змін. Автори зосереджуються на відгуках учасників як на засобі вдосконалення ключових компонентів модуля.
{"title":"EUROPEAN TEACHING EXCELLENCE FOR STUDENTS' BETTER PERFORMANCE: WHAT IS TEACHERS’ FEEDBACK ON JEAN MONNET MODULE?","authors":"O. Zabolotna, O. Lokshyna","doi":"10.31499/2306-5532.2.2021.250303","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2021.250303","url":null,"abstract":"У статті подано інформацію про модуль Жана Моне «Європейське викладання для кращої успішності студентів» (2020-2023) з точки зору його змісту, цілей та результатів. Модуль спрямований на краще розуміння європейської політики та ефективної практики розвитку ключових компетенцій і базових навичок для навчання протягом усього життя, і він орієнтований на вчителів як ключових агентів змін. Автори зосереджуються на відгуках учасників як на засобі вдосконалення ключових компонентів модуля.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"65 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69862941","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2021.250167
A. Krasulia, Y. Plotnikov, L. Zagoruiko
Членство Польщі в ЄС, геополітичне розташування країни та розвиток економіки знань є основними факторами, що сприяють підвищенню рівня інтернаціоналізації польської вищої освіти. Через пандемію закладам вищої освіти довелося змінити способи представлення себе на міжнародній арені. Проаналізувавши дослідження та праці провідних польських науковців, автори статті висвітлили динаміку інтернаціоналізації та підходи, які застосовую-ться для опису інтернаціоналізації систем вищої освіти. У статті представ-лено аналіз стану інтернаціоналізації вищої освіти у Польщі у світовому контексті.
{"title":"POLISH HIGHER EDUCATION INTERNATIONALIZATION: INCOMING STUDENT ACADEMIC MOBILITY","authors":"A. Krasulia, Y. Plotnikov, L. Zagoruiko","doi":"10.31499/2306-5532.2.2021.250167","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2021.250167","url":null,"abstract":"Членство Польщі в ЄС, геополітичне розташування країни та розвиток економіки знань є основними факторами, що сприяють підвищенню рівня інтернаціоналізації польської вищої освіти. Через пандемію закладам вищої освіти довелося змінити способи представлення себе на міжнародній арені. Проаналізувавши дослідження та праці провідних польських науковців, автори статті висвітлили динаміку інтернаціоналізації та підходи, які застосовую-ться для опису інтернаціоналізації систем вищої освіти. У статті представ-лено аналіз стану інтернаціоналізації вищої освіти у Польщі у світовому контексті.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69862657","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2021.250297
O. Bevz
Зазначається, що інвестиції в інтернаціоналізацію можуть створити позитивний імідж країни за кордоном та сприяти покращенню якості освіти, хоча автори роблять висновок, що переваги інтернаціоналізації вищої освіти не обмежуються фінансами, економічним зростанням та підвищенням конку-рентоспроможності, оскільки насамперед вони поглиблюють взаєморозуміння, багатомовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління.
{"title":"TEACHING TRAINEE TEACHERS TO REFLECT ON THEIR MICROTEACHING EXPERIENCES IN EFL METHODOLOGY COURSE","authors":"O. Bevz","doi":"10.31499/2306-5532.2.2021.250297","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2021.250297","url":null,"abstract":"Зазначається, що інвестиції в інтернаціоналізацію можуть створити позитивний імідж країни за кордоном та сприяти покращенню якості освіти, хоча автори роблять висновок, що переваги інтернаціоналізації вищої освіти не обмежуються фінансами, економічним зростанням та підвищенням конку-рентоспроможності, оскільки насамперед вони поглиблюють взаєморозуміння, багатомовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"25 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69862806","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2021-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2021.250299
A. Kolisnichenko, N. Koliada, Alla Gembaruk
У статті розглядаються заходи реформування освіти в Україні з акцентом на нові тенденції формальної освіти вчителів іноземної мови. Розглядаються новітні документи та визначаються перспективи їх впровадження в українську вищу педагогічну освіту. Велика увага приділяється положенням, та іншим документам, затвердженим Міністерством освіти і науки України. У статті описано програму «Шкільний вчитель нового покоління», яка впроваджується в кількох українських університетах. Аналіз вимог до кваліфікації майбутніх вчителів іноземних мов та огляд останніх проєктів, програм і планів дозволили вказати тенденції розвитку педагогічної освіти та окреслити їх вплив на підвищення якості підготовки майбутніх учителів іноземних мов. У цій статті визначено наступний перелік: впровадження нових підходів; державний моніторинг і підтримка; підтримка нових у професії вчителів; підвищення кваліфікації вчителів; широка співпраця освіти і науки; співпраця між освітянами різних етапів навчального процесу. Запропоновані авторкою нові тенденцій у навчанні майбутніх учителів іноземних мов узагальнюють академічні зусилля українських освітян, демонструють прогресивний досвід та можуть бути корисними для визначення подальших перспектив формальної освіти вчителів іноземних мов в Україні.
{"title":"NEW TENDENCIES OF EFL TEACHER TRAINING AT UKRAINIAN UNIVERSITIES: BRITISH COUNCIL PROJECT IMPLEMENTATION","authors":"A. Kolisnichenko, N. Koliada, Alla Gembaruk","doi":"10.31499/2306-5532.2.2021.250299","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2021.250299","url":null,"abstract":"У статті розглядаються заходи реформування освіти в Україні з акцентом на нові тенденції формальної освіти вчителів іноземної мови. Розглядаються новітні документи та визначаються перспективи їх впровадження в українську вищу педагогічну освіту. Велика увага приділяється положенням, та іншим документам, затвердженим Міністерством освіти і науки України. У статті описано програму «Шкільний вчитель нового покоління», яка впроваджується в кількох українських університетах. Аналіз вимог до кваліфікації майбутніх вчителів іноземних мов та огляд останніх проєктів, програм і планів дозволили вказати тенденції розвитку педагогічної освіти та окреслити їх вплив на підвищення якості підготовки майбутніх учителів іноземних мов. У цій статті визначено наступний перелік: впровадження нових підходів; державний моніторинг і підтримка; підтримка нових у професії вчителів; підвищення кваліфікації вчителів; широка співпраця освіти і науки; співпраця між освітянами різних етапів навчального процесу. Запропоновані авторкою нові тенденцій у навчанні майбутніх учителів іноземних мов узагальнюють академічні зусилля українських освітян, демонструють прогресивний досвід та можуть бути корисними для визначення подальших перспектив формальної освіти вчителів іноземних мов в Україні.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69862860","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：