Pub Date : 2022-12-25DOI: 10.36910/6775-2308-8559-2022-4-15
Ольга Зелінська
В даній статті узагальнено питання значення та становлення вітчизняної дипломатії. В сучасних умовах глобалізованого світу дипломатія виступає невід’ємним елементом успіху будь якої держави. Дипломатія завжди була і залишається головним інструментом захисту державою своїх національних інтересів на міжнародній арені.Існування та розвиток держави як суб’єкта міжнародного права та актора міжнародних відносин не може відбуватися без зовнішніх зв’язків з іншими суб’єктами. Держави вступають у різні відносини між собою за допомогою дипломатії, що говорить про її важливе значення для існування самої держави. Розвиток дипломатії супроводжувався постійним розширенням її сфери дії до такого масштабу, що сьогодні навряд чи можна відшукати сферу, яка не становить інтерес для дипломатії. Економічні зв’язки, зокрема, стали більш тісними; співробітництво держав у військовій, культурній та іншій площині стало глобальним. Через такий складний характер дипломатичної діяльності важливо усвідомлювати становлення, розвиток та сучасний стан дипломатії, причому її характер відрізняється в залежності від конкретної держави, в тому числі України.У статті зазначено, що повноправним учасником міжнародного життя Україна стала тільки із набуттям незалжності і взяттям на себе відповідальності за виконання тих міжнародних домовленостей, які були закладені Українською РСР ще за часів Радянського Союзу. Розкрито, що сучасним зовнішньополітичним вектором України є Європейський Союз і НАТО, відповідальним за зовнішньополітичний курс країни є Президент України, а безпосереднє керівництво зовнішньополітичними діями та дипломатичною службою держави уряд здійснює через Міністерство закордонних справ.За роки незалежності Україна набула значного досвіду у формуванні зовнішньополітичного курсу і законодавчо закріпила своє прагнення до євроінтеграції та вступу до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Встановлено, що загальна оцінка реалізації зовнішньої політики протягом 2022 року підвищилась. Серед позитивних моментів, які прослідковуються, можна відзначити активізацію роботи інституцій, які формують і реалізовують зовнішню політику за пріоритетними напрямами. Втім, залишається низьким рівень стратегічного бачення розвитку зовнішньополітичних напрямів. Зазначено, що, досліджуючи хід історії розвитку зовнішньої політики України, можна спостерігати глобальні зрушення та позитивну тенденцію щодо розвитку її зовнішньополітичних зв’язків, переорієнтацію на засади цінностей західної демократії та активну участь у світовій політиці.
{"title":"ВІТЧИЗНЯНА ДИПЛОМАТІЯ ПЕРІОДУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ: СТАНОВЛЕННЯ ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ","authors":"Ольга Зелінська","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2022-4-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-15","url":null,"abstract":"В даній статті узагальнено питання значення та становлення вітчизняної дипломатії. В сучасних умовах глобалізованого світу дипломатія виступає невід’ємним елементом успіху будь якої держави. Дипломатія завжди була і залишається головним інструментом захисту державою своїх національних інтересів на міжнародній арені.Існування та розвиток держави як суб’єкта міжнародного права та актора міжнародних відносин не може відбуватися без зовнішніх зв’язків з іншими суб’єктами. Держави вступають у різні відносини між собою за допомогою дипломатії, що говорить про її важливе значення для існування самої держави. Розвиток дипломатії супроводжувався постійним розширенням її сфери дії до такого масштабу, що сьогодні навряд чи можна відшукати сферу, яка не становить інтерес для дипломатії. Економічні зв’язки, зокрема, стали більш тісними; співробітництво держав у військовій, культурній та іншій площині стало глобальним. Через такий складний характер дипломатичної діяльності важливо усвідомлювати становлення, розвиток та сучасний стан дипломатії, причому її характер відрізняється в залежності від конкретної держави, в тому числі України.У статті зазначено, що повноправним учасником міжнародного життя Україна стала тільки із набуттям незалжності і взяттям на себе відповідальності за виконання тих міжнародних домовленостей, які були закладені Українською РСР ще за часів Радянського Союзу. Розкрито, що сучасним зовнішньополітичним вектором України є Європейський Союз і НАТО, відповідальним за зовнішньополітичний курс країни є Президент України, а безпосереднє керівництво зовнішньополітичними діями та дипломатичною службою держави уряд здійснює через Міністерство закордонних справ.За роки незалежності Україна набула значного досвіду у формуванні зовнішньополітичного курсу і законодавчо закріпила своє прагнення до євроінтеграції та вступу до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Встановлено, що загальна оцінка реалізації зовнішньої політики протягом 2022 року підвищилась. Серед позитивних моментів, які прослідковуються, можна відзначити активізацію роботи інституцій, які формують і реалізовують зовнішню політику за пріоритетними напрямами. Втім, залишається низьким рівень стратегічного бачення розвитку зовнішньополітичних напрямів. Зазначено, що, досліджуючи хід історії розвитку зовнішньої політики України, можна спостерігати глобальні зрушення та позитивну тенденцію щодо розвитку її зовнішньополітичних зв’язків, переорієнтацію на засади цінностей західної демократії та активну участь у світовій політиці.","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123131612","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-25DOI: 10.36910/6775-2308-8559-2022-4-26
Анжела Ніколаєва
The article examines the theoretical, normative, and methodical aspects of the formation of banks' strategies for reducing non-performing loans, systematizes, supplements, and details the system of factors that cause non-performing loans in domestic banks. The purpose of the study is to systematize and detail the list of possible factors for the emergence of problem loans and to develop an appropriate strategy for reducing nonperforming loans in domestic banks. The systematization of literary sources and approaches to solving this problem indicates the absence among scientists and experts in the banking sphere of a generally accepted system of factors for the emergence of non-performing loans in banks, which would take into account the different nature and subjects of their influence at the micro and macro levels. In addition, the study showed the need for the formation or revision of existing strategies for reducing non-performing loans, which will enable banks to be operationally ready for the settlement of particularly large volumes of non-performing loans in current realities. The urgency of solving this scientific problem lies in the fact that in the current conditions of a significant increase in the volume of non-performing loans, improving the quality of bank loan portfolios and ensuring the financial stability of the banking system as a whole is impossible without the development of a comprehensive strategy for reducing nonperforming loans. The study of the problem covered in the article is carried out in the following logical sequence: identification of the factors of the occurrence of non-performing loans in banks at the micro- and macro-levels, their systematization, addition and detailing by the nature and participants of credit relations that caused their occurrence; development of the bank's strategy for reducing non-performing loans, which includes the main stages of a comprehensive action plan and appropriate measures for the settlement of problem credit debt at each of these stages. The methodological toolkit of the research was a complex of complementary methods: analysis and synthesis, cause and effect analysis - for systematization, detailing and addition to the list of internal and external factors of the occurrence of non-performing loans in banks, system-analytical, logical generalization - for the development of a strategy for reducing non-performing loans in domestic banks, etc. The object of the research is portfolios of non-performing loans of domestic banks, as well as a set of factors of their occurrence and measures to reduce them. The article presents the results of a cause-and-effect analysis, which made it possible to systematize, detail, and supplement the list of internal and external factors of the occurrence of non-performing loans in banks. The results of the system analysis and logical generalization are presented, which serve as the basis for the formation of a strategy for reducing non-performing loans in
{"title":"STRATEGY OF THE BANK FOR REDUCING NON-PERFORMING LOANS","authors":"Анжела Ніколаєва","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2022-4-26","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-26","url":null,"abstract":"The article examines the theoretical, normative, and methodical aspects of the formation of banks' strategies for reducing non-performing loans, systematizes, supplements, and details the system of factors that cause non-performing loans in domestic banks. The purpose of the study is to systematize and detail the list of possible factors for the emergence of problem loans and to develop an appropriate strategy for reducing nonperforming loans in domestic banks. The systematization of literary sources and approaches to solving this problem indicates the absence among scientists and experts in the banking sphere of a generally accepted system of factors for the emergence of non-performing loans in banks, which would take into account the different nature and subjects of their influence at the micro and macro levels. In addition, the study showed the need for the formation or revision of existing strategies for reducing non-performing loans, which will enable banks to be operationally ready for the settlement of particularly large volumes of non-performing loans in current realities. The urgency of solving this scientific problem lies in the fact that in the current conditions of a significant increase in the volume of non-performing loans, improving the quality of bank loan portfolios and ensuring the financial stability of the banking system as a whole is impossible without the development of a comprehensive strategy for reducing nonperforming loans. The study of the problem covered in the article is carried out in the following logical sequence: identification of the factors of the occurrence of non-performing loans in banks at the micro- and macro-levels, their systematization, addition and detailing by the nature and participants of credit relations that caused their occurrence; development of the bank's strategy for reducing non-performing loans, which includes the main stages of a comprehensive action plan and appropriate measures for the settlement of problem credit debt at each of these stages. The methodological toolkit of the research was a complex of complementary methods: analysis and synthesis, cause and effect analysis - for systematization, detailing and addition to the list of internal and external factors of the occurrence of non-performing loans in banks, system-analytical, logical generalization - for the development of a strategy for reducing non-performing loans in domestic banks, etc. The object of the research is portfolios of non-performing loans of domestic banks, as well as a set of factors of their occurrence and measures to reduce them. The article presents the results of a cause-and-effect analysis, which made it possible to systematize, detail, and supplement the list of internal and external factors of the occurrence of non-performing loans in banks. The results of the system analysis and logical generalization are presented, which serve as the basis for the formation of a strategy for reducing non-performing loans in","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114805077","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-25DOI: 10.36910/6775-2308-8559-2022-4-13
Ірина Олександренко
У статті відображено ключові аспекти управління активами виробничих підприємств, зважаючи на особливості сучасного економічного середовища. Метою даного дослідження є вивчення теоретичних аспектів управління активами виробничих підприємств, з метою виділення ключових завдань, напрямів та етапів його практичної реалізації. В результаті опрацювання літературних джерел, визначено, що активи виробничого підприємства - це сукупність усього майна, що перебуває у фінансовій, матеріальній чи нематеріальній формах на балансі підприємства і використовується ним для отримання прибутку в поточному чи майбутньому періодах. Систематизовано та виокремлено позитивні і негативні характеристики активів в розрізі оборотних та необоротних активів, що дозволяє гнучко розробляти управлінські рішення, зменшуючи при цьому ризики в діяльності підприємства, зумовлені їх використанням. У статті відображено головні завдання управління активами виробничих підприємств, досягнення яких дозволить забезпечити успіх управлінської діяльності. Відображено принципи управління активами, зважаючи на які виробничі підприємства зможуть швидко пристосовуватись до нових умов зовнішнього економічного середовища. Узагальнюючи теоретичні засади управління активами виробничих підприємств, схематично відображено етапи за якими має відбуватись управлінський процес. Зважаючи на складні умови зовнішнього середовища функціонування виробничих підприємства, виокремлено основні групи факторів впливу на процес формування і використання активів, врахування яких дасть можливість вчасно пропонувати і реалізувати управлінські рішення. Визначено, що ефективне управління активами буде проявлятись у забезпечені високого рівня їх ліквідності, оборотності та рентабельності, що в сукупності є важливими характеристиками фінансового стану, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності виробничих підприємств. Результати дослідження можуть бути практично використані в діяльності будь-якого виробничого підприємства з метою виявлення ключових напрямів управління активами і досягнення балансу між їх наявними обсягами, потребою та джерелами фінансування.
{"title":"УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ","authors":"Ірина Олександренко","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2022-4-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-13","url":null,"abstract":"У статті відображено ключові аспекти управління активами виробничих підприємств, зважаючи на особливості сучасного економічного середовища. Метою даного дослідження є вивчення теоретичних аспектів управління активами виробничих підприємств, з метою виділення ключових завдань, напрямів та етапів його практичної реалізації. В результаті опрацювання літературних джерел, визначено, що активи виробничого підприємства - це сукупність усього майна, що перебуває у фінансовій, матеріальній чи нематеріальній формах на балансі підприємства і використовується ним для отримання прибутку в поточному чи майбутньому періодах. Систематизовано та виокремлено позитивні і негативні характеристики активів в розрізі оборотних та необоротних активів, що дозволяє гнучко розробляти управлінські рішення, зменшуючи при цьому ризики в діяльності підприємства, зумовлені їх використанням. У статті відображено головні завдання управління активами виробничих підприємств, досягнення яких дозволить забезпечити успіх управлінської діяльності. Відображено принципи управління активами, зважаючи на які виробничі підприємства зможуть швидко пристосовуватись до нових умов зовнішнього економічного середовища. Узагальнюючи теоретичні засади управління активами виробничих підприємств, схематично відображено етапи за якими має відбуватись управлінський процес. Зважаючи на складні умови зовнішнього середовища функціонування виробничих підприємства, виокремлено основні групи факторів впливу на процес формування і використання активів, врахування яких дасть можливість вчасно пропонувати і реалізувати управлінські рішення. Визначено, що ефективне управління активами буде проявлятись у забезпечені високого рівня їх ліквідності, оборотності та рентабельності, що в сукупності є важливими характеристиками фінансового стану, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності виробничих підприємств. Результати дослідження можуть бути практично використані в діяльності будь-якого виробничого підприємства з метою виявлення ключових напрямів управління активами і досягнення балансу між їх наявними обсягами, потребою та джерелами фінансування.","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"296 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116824836","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-25DOI: 10.36910/6775-2308-8559-2022-4-25
Леся Іщук, Вадим Поліщук
The article investigates the influence of financial inclusion on progress in achieving sustainable development of socio-ecological-economic systems. The key foundations of inclusive development are identified. The impact of financial inclusion on achieving an important factor in social equality and sustainable development is investigated. The impact of the financial market on the availability of financial services is determined. The need to ensure the regulation of digital financial configuration and the transition of financial services through the use of the modern digitalized country. The prospects of monetary policy in 2022-2024 were determined. The main purpose of the study is the monetary influence of financial inclusion on progress in achieving sustainable development of socio-ecological-economic systems. Systematization of literary sources and approaches to solving the problem is that we have analyzed domestic scientists, which gave different approaches to interpreting the concept of influence of financial inclusion on progress in achieving key goals of sustainable development. The urgency of solving this scientific problem is that the essence of the concept determines the prerequisites for conducting measures of practical nature regarding the application of modern monetary policy in order to spread the availability of financial services, which will ensure the achievement of sustainable development of socio-ecological and economic systems at different levels. The study of the topic of monetary influence of financial inclusion on progress in achieving key goals of sustainable development in work is carried out in the following logical sequence: the need to pursue a well-balanced monetary policy is determined; the key foundations of inclusive development are determined; it is determined that financial inclusion and related processes are prerequisites for sustainable development of socio-ecological-economic systems; it is considered that financial inclusion will also show how dynamic systems exist, that is, that provide a balanced but adequate development; it is determined that the issue of financial market imperfection affects the availability of financial services; the measurements of financial inclusion are determined; the focus on the development of the spread of financial services and tools will be complicated through the level of inflationary processes in the country; it has been found that in practice it is necessary to ensure the regulation of digital financial configuration and the transition of financial services through the use of the development of a modern digitalized country; the prospects for monetary policy in 2022-2024 have been defined by the methodological tools of research methods have been the last few years of research. The object of the study is the processes related to monetary influence of financial inclusion on progress in achieving key goals of sustainable development, because they will ensure the further developmen
{"title":"MONETARY INFLUENCE OF FINANCIAL INCLUSION ON PROGRESS IN ACHIEVEMENT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF SOCIO-ECOLOGICAL- ECONOMIC SYSTEMS","authors":"Леся Іщук, Вадим Поліщук","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2022-4-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-25","url":null,"abstract":"The article investigates the influence of financial inclusion on progress in achieving sustainable development of socio-ecological-economic systems. The key foundations of inclusive development are identified. The impact of financial inclusion on achieving an important factor in social equality and sustainable development is investigated. The impact of the financial market on the availability of financial services is determined. The need to ensure the regulation of digital financial configuration and the transition of financial services through the use of the modern digitalized country. The prospects of monetary policy in 2022-2024 were determined. The main purpose of the study is the monetary influence of financial inclusion on progress in achieving sustainable development of socio-ecological-economic systems. Systematization of literary sources and approaches to solving the problem is that we have analyzed domestic scientists, which gave different approaches to interpreting the concept of influence of financial inclusion on progress in achieving key goals of sustainable development. The urgency of solving this scientific problem is that the essence of the concept determines the prerequisites for conducting measures of practical nature regarding the application of modern monetary policy in order to spread the availability of financial services, which will ensure the achievement of sustainable development of socio-ecological and economic systems at different levels. The study of the topic of monetary influence of financial inclusion on progress in achieving key goals of sustainable development in work is carried out in the following logical sequence: the need to pursue a well-balanced monetary policy is determined; the key foundations of inclusive development are determined; it is determined that financial inclusion and related processes are prerequisites for sustainable development of socio-ecological-economic systems; it is considered that financial inclusion will also show how dynamic systems exist, that is, that provide a balanced but adequate development; it is determined that the issue of financial market imperfection affects the availability of financial services; the measurements of financial inclusion are determined; the focus on the development of the spread of financial services and tools will be complicated through the level of inflationary processes in the country; it has been found that in practice it is necessary to ensure the regulation of digital financial configuration and the transition of financial services through the use of the development of a modern digitalized country; the prospects for monetary policy in 2022-2024 have been defined by the methodological tools of research methods have been the last few years of research. The object of the study is the processes related to monetary influence of financial inclusion on progress in achieving key goals of sustainable development, because they will ensure the further developmen","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131930597","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-25DOI: 10.36910/6775-2308-8559-2022-4-14
Л.В. Стрижеус, А.О. Тендюк
У статті досліджено особливості управління адаптацією персоналу організації в сучасних умовах. Розкрито сутність процесу адаптації персоналу організації. Сформовано визначальні характеристики адаптації персоналу організації. Визначено цілі адаптації персоналу організації. Визначено умови, від яких залежить успішність адаптації новопризначеного персоналу. Зазначено результати успішної адаптації працівників організації, якої можна досягнути через формування ефективних механізмів входження нового персоналу в організацію. Обгрунтовано доцільність забезпечення процесу включення працівника в організацію, засвоєння та прийняття новим співробітником вимог і правил організації. Вказано на необхідність управління процесом адаптації новопризначених співробітників. Охарактеризовано важливість процесу адаптації персоналу як важливого елемента системи менеджменту персоналу організації, що перебуває у взаємозв’язку із базовими функціями кадрового менеджменту. Виокремлено завдання управління адаптацією персоналу в організації. Визначено чинники, що позитивно та негативно впливають на управління процесом адаптації персоналу в організації. Наведено методи управління процесом адаптації та розкрито їх зміст та призначення. Обґрунтовано функціональні завдання управління адаптацією персоналу організації. Зазначено, що функціонально адаптований менеджер в організації повинен мати гнучке професійне мислення, реагувати на запити зовнішнього середовища, вміти приймати управлінські рішення та нести відповідальність за їх наслідки. Окреслено залежність між ступенем пристосування нового працівника до організації та рівнем його посади. Обґрунтовано вплив типу кадрової політики організації на управління адаптацією персоналу. Визначено місце адаптації персоналу в системі менеджменту персоналу організації. Вказано на необхідність забезпечення комплексного безперервного характеру управління адаптацією персоналу організації.
{"title":"УПРАВЛІННЯ АДАПТАЦІЄЮ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ","authors":"Л.В. Стрижеус, А.О. Тендюк","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2022-4-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-14","url":null,"abstract":"У статті досліджено особливості управління адаптацією персоналу організації в сучасних умовах. Розкрито сутність процесу адаптації персоналу організації. Сформовано визначальні характеристики адаптації персоналу організації. Визначено цілі адаптації персоналу організації. Визначено умови, від яких залежить успішність адаптації новопризначеного персоналу. Зазначено результати успішної адаптації працівників організації, якої можна досягнути через формування ефективних механізмів входження нового персоналу в організацію. Обгрунтовано доцільність забезпечення процесу включення працівника в організацію, засвоєння та прийняття новим співробітником вимог і правил організації. Вказано на необхідність управління процесом адаптації новопризначених співробітників. Охарактеризовано важливість процесу адаптації персоналу як важливого елемента системи менеджменту персоналу організації, що перебуває у взаємозв’язку із базовими функціями кадрового менеджменту. Виокремлено завдання управління адаптацією персоналу в організації. Визначено чинники, що позитивно та негативно впливають на управління процесом адаптації персоналу в організації. Наведено методи управління процесом адаптації та розкрито їх зміст та призначення. Обґрунтовано функціональні завдання управління адаптацією персоналу організації. Зазначено, що функціонально адаптований менеджер в організації повинен мати гнучке професійне мислення, реагувати на запити зовнішнього середовища, вміти приймати управлінські рішення та нести відповідальність за їх наслідки. Окреслено залежність між ступенем пристосування нового працівника до організації та рівнем його посади. Обґрунтовано вплив типу кадрової політики організації на управління адаптацією персоналу. Визначено місце адаптації персоналу в системі менеджменту персоналу організації. Вказано на необхідність забезпечення комплексного безперервного характеру управління адаптацією персоналу організації.","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115511083","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-25DOI: 10.36910/6775-2308-8559-2022-4-16
Р. Г. Сидоренко, Ірина Жураковська
У статті узагальнено питання ефективної організації облікового процесу отримання та використання грантових коштів вітчизняними суб’єктами господарювання. Основною метою дослідження є вивчення вітчизняної практики обліку грантів у їх отримувачів та адаптація міжнародного досвіду для його всебічного впровадження в практику України. Актуальність дослідження полягає у тому, що наближення вітчизняної практики до закордонного досвіду сприятиме росту можливостей доступу вітчизняних суб’єктів господарювання до коштів закордонних донорів. В умовах діючого законодавства дуже часто виникають протиріччя: для закордонних грантодавців зрозумілим є облік за МСФЗ, контролюючі органи вимагають відповідність ПКУ, донори висувають власні вимоги до організації обліку. Дослідження здійснюється у такій логічній послідовності: аналіз існуючої нормативної бази по темі дослідження; виділення основних наявних проблем та розбіжностей з міжнародним досвідом; визначення напрямів вдосконалення та деталізації вітчизняного законодавства щодо організації облікового процесу грантової діяльності. У статті представлені результати аналізу вітчизняної та міжнародної практики щодо обліку та визнання доходами отриманих грантових надходжень. Дослідження підтверджує існування проблеми з різницею у підходах до відображення отриманих грантів у фінансовій звітності. Це призводить до того, що інвестори та інші зовнішні користувачі такої інформації не можуть приймати вірні управлінські рішення. Окремо слід відмітити наявність певних специфічних вимог закордонних грантодавців до порядку використання наданих ним коштів, що вимагає від грантоотримувача прийняття в деяких ситуаціях неоптимального з точки зору фінансів чи ефективності рішення, оскільки воно суперечить встановленим вимогам. Рекомендовано впровадження на ріні організації систему відстеження грантів, в тому числі за допомогою бухгалтерського програмного забезпечення, з використанням наступних параметрів: джерело гранту, умови гранту, рух коштів (надходження і витрачання) по гранту. Результати дослідження можуть бути корисні для науковців та практиків, які працюють у напрямі оптимізації облікового процесу грантових коштів та відображення показників грантової діяльності у фінансовій звітності суб’єктів господарювання.
{"title":"ОБЛІК ГРАНТІВ: ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАВИЛ ОБЛІКУ ЗА МСФЗ У ВІТЧИЗНЯНУ ПРАКТИКУ","authors":"Р. Г. Сидоренко, Ірина Жураковська","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2022-4-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-16","url":null,"abstract":"У статті узагальнено питання ефективної організації облікового процесу отримання та використання грантових коштів вітчизняними суб’єктами господарювання. Основною метою дослідження є вивчення вітчизняної практики обліку грантів у їх отримувачів та адаптація міжнародного досвіду для його всебічного впровадження в практику України. Актуальність дослідження полягає у тому, що наближення вітчизняної практики до закордонного досвіду сприятиме росту можливостей доступу вітчизняних суб’єктів господарювання до коштів закордонних донорів. В умовах діючого законодавства дуже часто виникають протиріччя: для закордонних грантодавців зрозумілим є облік за МСФЗ, контролюючі органи вимагають відповідність ПКУ, донори висувають власні вимоги до організації обліку. Дослідження здійснюється у такій логічній послідовності: аналіз існуючої нормативної бази по темі дослідження; виділення основних наявних проблем та розбіжностей з міжнародним досвідом; визначення напрямів вдосконалення та деталізації вітчизняного законодавства щодо організації облікового процесу грантової діяльності. У статті представлені результати аналізу вітчизняної та міжнародної практики щодо обліку та визнання доходами отриманих грантових надходжень. Дослідження підтверджує існування проблеми з різницею у підходах до відображення отриманих грантів у фінансовій звітності. Це призводить до того, що інвестори та інші зовнішні користувачі такої інформації не можуть приймати вірні управлінські рішення. Окремо слід відмітити наявність певних специфічних вимог закордонних грантодавців до порядку використання наданих ним коштів, що вимагає від грантоотримувача прийняття в деяких ситуаціях неоптимального з точки зору фінансів чи ефективності рішення, оскільки воно суперечить встановленим вимогам. Рекомендовано впровадження на ріні організації систему відстеження грантів, в тому числі за допомогою бухгалтерського програмного забезпечення, з використанням наступних параметрів: джерело гранту, умови гранту, рух коштів (надходження і витрачання) по гранту. Результати дослідження можуть бути корисні для науковців та практиків, які працюють у напрямі оптимізації облікового процесу грантових коштів та відображення показників грантової діяльності у фінансовій звітності суб’єктів господарювання.","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123906508","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-25DOI: 10.36910/6775-2308-8559-2022-4-24
С О Пиріг
У статті узагальнено питання ролі фінансових технологій в сучасних умовах цифрової трансформації, які дозволяють уникнути перепон у розвитку сфери цифрових фінансових послуг та цифрової економіки, що відкриває нові потужні можливості для держави та громадян. Основною метою дослідження є оцінка розвитку фінтех-компаній, які є основою для усіх онлайн-транзакцій і їх вплив на розширення технологічної інфраструктури та зростання кількості споживачів послуг фінансових технологій. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми цифрової трансформації у сфері надання фінансових послуг свідчить про те, що даний процес вимагає постійного впровадження і вдосконалення цифрових технологій з метою автоматизації бізнес-процесів та ефективних комунікацій зі споживачами. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що розвиток фінансових технологій залежить від стабільного інституційного середовища фінансового сектору країни, де активна участь держави прискорить розвиток цифрової економіки України. Дослідження теми зростання ролі фінансових технологій в умовах розвитку цифрової економіки України у роботі здійснюється в такій логічній послідовності: визначено актуальність процесів розвитку фінансових технологій, як найперспективнішою сферою економіки України та їх стратегічне значення; досліджено чинники, що позитивно впливають на динамічний розвиток фінтех компаній, їх сфери діяльності та споживачів. Методологічним інструментарієм методів дослідження були кілька останніх років досліджень. Об’єктом дослідження є процеси, що пов’язані з поширенням фінансових технологій, оскільки вони впливають на розвиток цифрової економіки України. У статті представлені результати емпіричного аналізу українського ринку фінтеху, який показав динамічний розвиток за останні три роки, що говорить про глибоке проникнення у сфери економічної діяльності. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що фінансові технології покращують якість життя сучасного суспільства та забезпечують прозорість економіки, тому їх розвиток має бути пріоритетним у планах держави. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців та практиків, що займаються дослідженням ролі фінансових технологій у розвитку цифрової економіки.
{"title":"ЗРОСТАННЯ РОЛІ ФІНАНСОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ","authors":"С О Пиріг","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2022-4-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-24","url":null,"abstract":"У статті узагальнено питання ролі фінансових технологій в сучасних умовах цифрової трансформації, які дозволяють уникнути перепон у розвитку сфери цифрових фінансових послуг та цифрової економіки, що відкриває нові потужні можливості для держави та громадян. Основною метою дослідження є оцінка розвитку фінтех-компаній, які є основою для усіх онлайн-транзакцій і їх вплив на розширення технологічної інфраструктури та зростання кількості споживачів послуг фінансових технологій. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми цифрової трансформації у сфері надання фінансових послуг свідчить про те, що даний процес вимагає постійного впровадження і вдосконалення цифрових технологій з метою автоматизації бізнес-процесів та ефективних комунікацій зі споживачами. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що розвиток фінансових технологій залежить від стабільного інституційного середовища фінансового сектору країни, де активна участь держави прискорить розвиток цифрової економіки України. Дослідження теми зростання ролі фінансових технологій в умовах розвитку цифрової економіки України у роботі здійснюється в такій логічній послідовності: визначено актуальність процесів розвитку фінансових технологій, як найперспективнішою сферою економіки України та їх стратегічне значення; досліджено чинники, що позитивно впливають на динамічний розвиток фінтех компаній, їх сфери діяльності та споживачів. Методологічним інструментарієм методів дослідження були кілька останніх років досліджень. Об’єктом дослідження є процеси, що пов’язані з поширенням фінансових технологій, оскільки вони впливають на розвиток цифрової економіки України. У статті представлені результати емпіричного аналізу українського ринку фінтеху, який показав динамічний розвиток за останні три роки, що говорить про глибоке проникнення у сфери економічної діяльності. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що фінансові технології покращують якість життя сучасного суспільства та забезпечують прозорість економіки, тому їх розвиток має бути пріоритетним у планах держави. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців та практиків, що займаються дослідженням ролі фінансових технологій у розвитку цифрової економіки.","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128371227","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-25DOI: 10.36910/6775-2308-8559-2022-4-22
М.С. Забедюк
The article examines the theoretical foundations of the enterprise's financial potential. In particular, the main approaches to the interpretation of the concept “the enterprise's financial potential” are singled out, namely, resource, result, and organizational-management approaches. The main essential characteristics of the enterprise's financial potential within the frames of these approaches are highlighted.It is proposed to consider the enterprise's financial potential as a dynamic system that takes into account spatial and temporal characteristics and combines the resource component, the enterprise capacity component and the result component, which, in turn, reflects the synergistic effect and effectiveness of the first two components.The main goal of the study is the formation of the constituent elements of the enterprise's financial potential. The systematization of scientific sources for the study of issues of formation and use of the financial potential of the enterprise made it possible to analyze the existing approaches to its structure. It is proposed to include organizational-management potential, financial-resource potential, innovation-investment potential, logistics potential and the potential of the enterprise's capabilities as part of the elements of the enterprise's financial potential.Also, the classification of the enterprise's financial potential was carried out according to such features as the sources of attracting financial resources, the type of economic activity of the enterprise, the goals of attracting financial resources, the level of enterprise management, areas of activity of the enterprise, the degree of formation and realization of potential.
{"title":"FORMATION OF COMPONENTS OF THE ENTERPRISE'S FINANCIAL POTENTIAL","authors":"М.С. Забедюк","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2022-4-22","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-22","url":null,"abstract":"The article examines the theoretical foundations of the enterprise's financial potential. In particular, the main approaches to the interpretation of the concept “the enterprise's financial potential” are singled out, namely, resource, result, and organizational-management approaches. The main essential characteristics of the enterprise's financial potential within the frames of these approaches are highlighted.It is proposed to consider the enterprise's financial potential as a dynamic system that takes into account spatial and temporal characteristics and combines the resource component, the enterprise capacity component and the result component, which, in turn, reflects the synergistic effect and effectiveness of the first two components.The main goal of the study is the formation of the constituent elements of the enterprise's financial potential. The systematization of scientific sources for the study of issues of formation and use of the financial potential of the enterprise made it possible to analyze the existing approaches to its structure. It is proposed to include organizational-management potential, financial-resource potential, innovation-investment potential, logistics potential and the potential of the enterprise's capabilities as part of the elements of the enterprise's financial potential.Also, the classification of the enterprise's financial potential was carried out according to such features as the sources of attracting financial resources, the type of economic activity of the enterprise, the goals of attracting financial resources, the level of enterprise management, areas of activity of the enterprise, the degree of formation and realization of potential. \u0000 ","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117250603","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-25DOI: 10.36910/6775-2308-8559-2022-4-12
Світлана Легомінова, Альона Голобородько
У статті узагальнено питання щодо підвищення ефективності, швидкості та коректності бізнес-процесів підприємства. Основною метою статті слугувало поєднання можливості підвищення ефективності бізнес-процесів підприємства зі застосування штучного інтелекту, його методів та інструментів.Розглянуто нові подходи до прогнозування бізнес-процесів підприємства (РгебісііуеРгосе88МопіЮгіп§ (РРМ), що дає змогу аналізу події та поточне виконання алгоритму, з метою передбачення майбутньої поведінки запрограмованого алгоритму бізнес-процесу. РРМ надає можливість розширеного інтелектуального аналізу бізнес-процесів з функціоналом прогнозування. Грунтовний аналіз літературних джерел подтвердив актуальність дослідження та виявив цілеспрямованість на застосуванні штучного інтелекту в управлінні бізнес-процесами. Широке застосування інформаційних технологій на підприємствах дозволить перейти на більш високий рівень розвитку та пришвидшити відновлення мікро-та макроекономічне середовище країни. Процес злиття та поглинання підприємств буде характерним при відновленні після закінчення війни, тому саме ця методологія була запропонована авторами. Методологічним інструментарієм дослідження слугували методи: наукова абстракція, аналіз та синтез, структурно-логічний метод для формування інструментарію удосконалення бізнес-процесів підприємства, їх моніторингу з метою адаптування та корегування процесу виробництва. Об’єктом дослідження обрано бізнес-процеси підприємства, а предметом -штучний інтелект, його методи.Міждисциплінарний підхід дав змогу запропонувати рішення штучного інтелекту до бізнес-процесів підприємства. Машинне навчання виявлено як інструмент підвищення операційної ефективності за допомогою впровадження автоматизованих рішень, створення фреймворків когнітивних бізнес-технологій, які фактично мислять як люди, що позитивно вплине на продуктивність та скоротить людську працю. Доведено, що прогнозне моделювання дозволить покращити фінансові результати підприємств, збільшити дохід. Результати дослідження можуть бути використаними підприємствами України для формування стратегічної мети їх розвитку.
{"title":"ІНТЕГРУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДО БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЕФЕКТИВНОГО ІНСТРУМЕНТУ ЙОГО РОЗВИТКУ","authors":"Світлана Легомінова, Альона Голобородько","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2022-4-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-12","url":null,"abstract":"У статті узагальнено питання щодо підвищення ефективності, швидкості та коректності бізнес-процесів підприємства. Основною метою статті слугувало поєднання можливості підвищення ефективності бізнес-процесів підприємства зі застосування штучного інтелекту, його методів та інструментів.Розглянуто нові подходи до прогнозування бізнес-процесів підприємства (РгебісііуеРгосе88МопіЮгіп§ (РРМ), що дає змогу аналізу події та поточне виконання алгоритму, з метою передбачення майбутньої поведінки запрограмованого алгоритму бізнес-процесу. РРМ надає можливість розширеного інтелектуального аналізу бізнес-процесів з функціоналом прогнозування. Грунтовний аналіз літературних джерел подтвердив актуальність дослідження та виявив цілеспрямованість на застосуванні штучного інтелекту в управлінні бізнес-процесами. Широке застосування інформаційних технологій на підприємствах дозволить перейти на більш високий рівень розвитку та пришвидшити відновлення мікро-та макроекономічне середовище країни. Процес злиття та поглинання підприємств буде характерним при відновленні після закінчення війни, тому саме ця методологія була запропонована авторами. Методологічним інструментарієм дослідження слугували методи: наукова абстракція, аналіз та синтез, структурно-логічний метод для формування інструментарію удосконалення бізнес-процесів підприємства, їх моніторингу з метою адаптування та корегування процесу виробництва. Об’єктом дослідження обрано бізнес-процеси підприємства, а предметом -штучний інтелект, його методи.Міждисциплінарний підхід дав змогу запропонувати рішення штучного інтелекту до бізнес-процесів підприємства. Машинне навчання виявлено як інструмент підвищення операційної ефективності за допомогою впровадження автоматизованих рішень, створення фреймворків когнітивних бізнес-технологій, які фактично мислять як люди, що позитивно вплине на продуктивність та скоротить людську працю. Доведено, що прогнозне моделювання дозволить покращити фінансові результати підприємств, збільшити дохід. Результати дослідження можуть бути використаними підприємствами України для формування стратегічної мети їх розвитку.","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126752154","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-25DOI: 10.36910/6775-2308-8559-2022-4-20
Любов Григорівна Ліпич
Тенденції розвитку процесу глобалізації призвели до створення глобальних ланцюгів постачання. Мета статті - ідентифікувати компліментарності базових конкурентних стратегій глобального ланцюга постачання з локальними логістичними стратегіями. Встановлено, що логістична стратегія це набір внутрішньо та зовнішньо скоординованих, довгострокових рішень та дій щодо розміщення, транспортування, управління запасами, складування та обслуговування клієнтів, з метою отримання та збереження конкурентної переваги. Визначено потенційні можливості (більші можливості використання ефекту масштабу, краще використання виробничих потужностей, транспортування та зберігання, оптимізація витрат на запаси, розміщення виробничої діяльності поблизу торгових точок або в місцях, багатих на ресурси, концентрація наукових досліджень у країнах з високим рівень інноваційності) та загрози і ризики (більша складність логістичних процесів, більша відстань переміщення продукції через державні кордони, вищі витрати на управління в компанії, яка виконує роль центрального координатора потоку, функціонування в різних соціально - культурних умовах, уніфікація систем, процедур, процесів і стандартів при збереженні відмінностей, що є результатом місцевих політичних, правових, економічних, екологічних та інфраструктурних умов) розвитку глобальних ланцюгів постачання.Доведено, що згідно з принципами стратегічного управління цілі, засоби та інструменти локальних логістичних стратегій підприємства, мають узгоджуватися із загальною стратегією розвитку глобального ланцюга постачання, а остання з конкурентною стратегією.Обгрунтовано, що при формуванні стратегії глобального ланцюга постачання слід використовувати традиційну методологію стратегічного аналізу. У глобальних ланцюгах постачання, що працюють для окремих клієнтів В2С, головним завданням локальної логістичної стратегії є адаптація якості послуг до різноманітних очікувань клієнтів за прийнятного рівня витрат. Глобальна інтеграція та локальна адаптація логістичних стратегій у відносинах між В2В, окрім економічних результатів, повинна враховувати соціальні та екологічні стандарти.
{"title":"ГЛОБАЛЬНІ ТА ЛОКАЛЬНІ ЛОГІСТИЧНІ СТРАТЕГІЇ У МІЖНАРОДНИХ ЛАНЦЮГАХ ПОСТАЧАННЯ","authors":"Любов Григорівна Ліпич","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2022-4-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-4-20","url":null,"abstract":"Тенденції розвитку процесу глобалізації призвели до створення глобальних ланцюгів постачання. Мета статті - ідентифікувати компліментарності базових конкурентних стратегій глобального ланцюга постачання з локальними логістичними стратегіями. Встановлено, що логістична стратегія це набір внутрішньо та зовнішньо скоординованих, довгострокових рішень та дій щодо розміщення, транспортування, управління запасами, складування та обслуговування клієнтів, з метою отримання та збереження конкурентної переваги. Визначено потенційні можливості (більші можливості використання ефекту масштабу, краще використання виробничих потужностей, транспортування та зберігання, оптимізація витрат на запаси, розміщення виробничої діяльності поблизу торгових точок або в місцях, багатих на ресурси, концентрація наукових досліджень у країнах з високим рівень інноваційності) та загрози і ризики (більша складність логістичних процесів, більша відстань переміщення продукції через державні кордони, вищі витрати на управління в компанії, яка виконує роль центрального координатора потоку, функціонування в різних соціально - культурних умовах, уніфікація систем, процедур, процесів і стандартів при збереженні відмінностей, що є результатом місцевих політичних, правових, економічних, екологічних та інфраструктурних умов) розвитку глобальних ланцюгів постачання.Доведено, що згідно з принципами стратегічного управління цілі, засоби та інструменти локальних логістичних стратегій підприємства, мають узгоджуватися із загальною стратегією розвитку глобального ланцюга постачання, а остання з конкурентною стратегією.Обгрунтовано, що при формуванні стратегії глобального ланцюга постачання слід використовувати традиційну методологію стратегічного аналізу. У глобальних ланцюгах постачання, що працюють для окремих клієнтів В2С, головним завданням локальної логістичної стратегії є адаптація якості послуг до різноманітних очікувань клієнтів за прийнятного рівня витрат. Глобальна інтеграція та локальна адаптація логістичних стратегій у відносинах між В2В, окрім економічних результатів, повинна враховувати соціальні та екологічні стандарти.","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"47 3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132369787","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}