В. А. Вітенко, О. М. Манзій, С. А. Коваль, О. М. Баюра, С. М. Адаменко
Досліджено адаптивний потенціал Morus alba L. (шовковиці білої), яка росте в різних кварталах Національного дендропарку "Софіївка" НАН України. Відзначено, що за тривалістю періоду спокою Morus alba L. належить до групи рослин, які мають короткий період вимушеного спокою, що під дією факторів зовнішнього середовища переходить у вимушений тривалий. Встановлено, що в умовах стаціонарних досліджень Національного дендропарку "Софіївка" НАН України, що входить до території південної частини Правобережного Лісостепу України, Morus alba L. успішно переносить несприятливі умови осінньо-зимового періоду і має достатню морозо- та зимостійкість. Дослідження із визначення вмісту загальної води в листках М. alba L. показали поступове зменшення загальної вологи в листках впродовж вегетаційного періоду, що підтверджують природну здатність цієї рослини добре переносити несприятливі періоди тривалої посухи. Підтверджено приналежність Morus alba L. до рослин, не вибагливих до родючості ґрунту. Вони успішно зростають на різних за поживністю ґрунтах. Відзначено здатність досліджуваного виду задовільно рости за умов напівзатінку, незважаючи на її світловибагливість. Установлено вплив освітлення на процес формування генеративних бруньок та плодоношення цих деревних рослин – найбільше суплідь утворювалось у верхній частині крони, а найменше – в нижній. Вивчено вплив різних стимуляторів росту на процес укорінення зелених та здерев'янілих живців М. alba L. Встановлено, що найкращу регенераційну здатність проявляють здерев'янілі живці, заготовлені із пагонів базальної частини однорічних пагонів молодих рослин (до п'яти років), які не вступили у фазу плодоношення. Найкращу регенераційну здатність зелених живців M. alba L. зафіксовано під час заготівлі їх із базальної та медіальної частин пагонів поточного року. Серед досліджуваних стимуляторів росту найбільшу ефективність виявлено під час застосування препарату clonex. Найбільшу схожість отримано під час посіву насіння М. alba L. влітку на глибину ґрунту до 1,0 см, а зі збільшенням глибини загортання спостережено тенденцію до зменшення кількості пророслих сіянців. Адаптивний потенціал M. alba L., яка росте в умовах Національного дендропарку "Софіївка" НАН України, оцінено як високий.
已经探索了Morus alba L.（白色床单）的适应潜力，它在乌克兰国家丹特罗公园“索菲亚”的不同地区生长。值得注意的是，在休息期，桑叶属于一组经过外部环境因素作用而具有短暂被迫宁静期的植物。已确定，在对乌克兰国家索菲亚丹特罗公园进行固定调查的条件下，该公园进入乌克兰科特迪瓦南部领土，桑树成功地克服了秋冬季节的恶劣条件，并有足够的冰和冬天。测定字母M中总水分含量的调查。alba L.在一段植被期内表现出叶片总水分的逐渐减少，这证实了这种植物的自然能力，能够承受令人不快的长时间干燥。结果表明，桑属非土壤生产性植物。它们在不同的土壤养分上成功生长。所研究的物种已被选择在半导体条件下令人满意地生长，无论其亮度如何。光照对这些树木生成和种植过程的影响已经确立，最大的影响在树冠顶部，最小的影响在底部。不同生长刺激剂对绿色健康M的装饰过程的影响。alba L.的最佳再生能力是由健康的肝脏发现的，这些肝脏装载了未进入受精阶段的一年期幼株（最长可达五年）底盘底部的底盘。当从今年追逐的底部和中部装载时，M.alba L.具有最佳的再生能力。在所研究的生长刺激剂中，可乐耐的疗效最高。最相似的是从种子M中获得的。alba L.在夏季的地面上高达1.0cm，并且随着载荷深度的增加，有减少扩展座椅数量的趋势。在乌克兰苏联国家丹特罗公园的条件下生长的M.alba L.的吸引力估计很高。
{"title":"Адаптивний потенціал Morus alba L. в умовах Національного дендропарку \"Софіївка\" НАН України","authors":"В. А. Вітенко, О. М. Манзій, С. А. Коваль, О. М. Баюра, С. М. Адаменко","doi":"10.36930/40330102","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330102","url":null,"abstract":"Досліджено адаптивний потенціал Morus alba L. (шовковиці білої), яка росте в різних кварталах Національного дендропарку \"Софіївка\" НАН України. Відзначено, що за тривалістю періоду спокою Morus alba L. належить до групи рослин, які мають короткий період вимушеного спокою, що під дією факторів зовнішнього середовища переходить у вимушений тривалий. Встановлено, що в умовах стаціонарних досліджень Національного дендропарку \"Софіївка\" НАН України, що входить до території південної частини Правобережного Лісостепу України, Morus alba L. успішно переносить несприятливі умови осінньо-зимового періоду і має достатню морозо- та зимостійкість. Дослідження із визначення вмісту загальної води в листках М. alba L. показали поступове зменшення загальної вологи в листках впродовж вегетаційного періоду, що підтверджують природну здатність цієї рослини добре переносити несприятливі періоди тривалої посухи. Підтверджено приналежність Morus alba L. до рослин, не вибагливих до родючості ґрунту. Вони успішно зростають на різних за поживністю ґрунтах. Відзначено здатність досліджуваного виду задовільно рости за умов напівзатінку, незважаючи на її світловибагливість. Установлено вплив освітлення на процес формування генеративних бруньок та плодоношення цих деревних рослин – найбільше суплідь утворювалось у верхній частині крони, а найменше – в нижній. Вивчено вплив різних стимуляторів росту на процес укорінення зелених та здерев'янілих живців М. alba L. Встановлено, що найкращу регенераційну здатність проявляють здерев'янілі живці, заготовлені із пагонів базальної частини однорічних пагонів молодих рослин (до п'яти років), які не вступили у фазу плодоношення. Найкращу регенераційну здатність зелених живців M. alba L. зафіксовано під час заготівлі їх із базальної та медіальної частин пагонів поточного року. Серед досліджуваних стимуляторів росту найбільшу ефективність виявлено під час застосування препарату clonex. Найбільшу схожість отримано під час посіву насіння М. alba L. влітку на глибину ґрунту до 1,0 см, а зі збільшенням глибини загортання спостережено тенденцію до зменшення кількості пророслих сіянців. Адаптивний потенціал M. alba L., яка росте в умовах Національного дендропарку \"Софіївка\" НАН України, оцінено як високий.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45630545","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Процес вирощування цукрового буряку та переробляння цукру спричиняє значний вплив на навколишнє природне середовище та призводить до виникнення цілої низки екологічних ризиків. Проаналізовано проблеми вирощування та переробляння цукрових буряків. Оцінено негативний вплив цукрового виробництва на довкілля. Проаналізовано фактори ризику цукрового виробництва на основі державного стандарту. Доведено, що головним ризиком процесу виробництва цукру є утворення великої кількості побічної продукції, біологічних відходів від технологічних процесів, тому визначення шляхів повного і раціонального використання побічних продуктів, які утворюються в процесі виробництва цукру, а також розроблення мало- і безвідходних технологій та вжиття заходів із запобігання шкідливому впливові на навколишнє природне середовище є актуальним питанням на сьогодні. Як приклад впровадження методів нейтралізації негативного впливу відходів цукрової промисловості на довкілля вибрано підприємство ПАТ "Первухінський цукровий завод". Складено технологічну схему заводу. Показано, що основними відходами на підприємстві є: бадилля, буряковий жом, фільтраційний осад та меляса (патока). Охарактеризовано методи утилізації цих відходів. З'ясовано, що бадилля цукрового буряку – це найбільш простий для утилізації продукт, тому що його можна використовувати як корм для худоби. Охарактеризовано різноманітні можливості використання, перероблення та утилізації бурякового жому. З'ясовано, що комплексне використання бурякового жому може істотно вплинути на управління екологічними ризиками та підвищити ефективність функціонування цукрової галузі. Показано, що меляса завдяки її властивостям успішно використовується як сировина для виробництва етилового спирту, харчових кислот, хлібопекарських та кормових дріжджів і як добавка до корму сільськогосподарських тварин. Запропоновано процес управління ризиками на обраному цукровому підприємстві.
{"title":"Управління екологічними ризиками відходів виробництва цукру","authors":"І. В. Сталінська, О. В. Хандогіна","doi":"10.36930/40330106","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330106","url":null,"abstract":"Процес вирощування цукрового буряку та переробляння цукру спричиняє значний вплив на навколишнє природне середовище та призводить до виникнення цілої низки екологічних ризиків. Проаналізовано проблеми вирощування та переробляння цукрових буряків. Оцінено негативний вплив цукрового виробництва на довкілля. Проаналізовано фактори ризику цукрового виробництва на основі державного стандарту. Доведено, що головним ризиком процесу виробництва цукру є утворення великої кількості побічної продукції, біологічних відходів від технологічних процесів, тому визначення шляхів повного і раціонального використання побічних продуктів, які утворюються в процесі виробництва цукру, а також розроблення мало- і безвідходних технологій та вжиття заходів із запобігання шкідливому впливові на навколишнє природне середовище є актуальним питанням на сьогодні. Як приклад впровадження методів нейтралізації негативного впливу відходів цукрової промисловості на довкілля вибрано підприємство ПАТ \"Первухінський цукровий завод\". Складено технологічну схему заводу. Показано, що основними відходами на підприємстві є: бадилля, буряковий жом, фільтраційний осад та меляса (патока). Охарактеризовано методи утилізації цих відходів. З'ясовано, що бадилля цукрового буряку – це найбільш простий для утилізації продукт, тому що його можна використовувати як корм для худоби. Охарактеризовано різноманітні можливості використання, перероблення та утилізації бурякового жому. З'ясовано, що комплексне використання бурякового жому може істотно вплинути на управління екологічними ризиками та підвищити ефективність функціонування цукрової галузі. Показано, що меляса завдяки її властивостям успішно використовується як сировина для виробництва етилового спирту, харчових кислот, хлібопекарських та кормових дріжджів і як добавка до корму сільськогосподарських тварин. Запропоновано процес управління ризиками на обраному цукровому підприємстві.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48219234","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Н. Я. Левчик, Г. І. Скрипка, В. Ф. Левон, А. В. Любінська, О. В. Закрасов, Н. Є. Горбенко
Ураження рослин збудником борошнистої роси (гриб Erysiphe cichoracearum DC. f. phlogis Jacz.), що негативно позначається на їх декоративності та фізіологічному стані, є серйозною проблемою квітникарства. Дослідження питань стійкості та декоративності рослин Phlox paniculata L. через вміст і співвідношення пігментів набули особливої актуальності, оскільки їх не досліджували в Україні та за її межами. У процесі встановлення вмісту фотосинтетичних пігментів (каротиноїдів та хлорофілів) використовували загальноприйняті вітчизняні методики М. М. Мусієнка. Визначено якісний склад і кількісний вміст фотосинтетичних пігментів, зокрема хл.а і хл.b та каротиноїдів у неуражених та уражених збудником борошнистої роси листках сортів рослин Phlox paniculata в умовах Лісостепу України. Встановлено тенденцію до істотного підвищення вмісту хлорофілів в уражених борошнистою росою рослин порівняно із неураженими. Найстійкішими встановлено сорти 'Mohuchii', 'Katharine', 'Tenor'. Виявлено максимальний вміст хлорофілу b у сортів 'Katharine', 'Novinka', 'Rembrandt' та 'Holubka', що вказує на свідчить про стан рослин та пов'язаний із входженням рослин у фазу цвітіння. Оцінено вплив ураження рослин інфекцією на зниження показника співвідношення хл.а до хл.b та, на відміну, істотного збільшення показників відношення суми хлорофілів до каротиноїдів. Зроблено висновок, що високий рівень співвідношення вмісту хлорофілів до вмісту каротиноїдів є вагомим показником, який також свідчить про стресовий стан рослин після ураження. Максимальні показники співвідношення хлорофілів до каротиноїдів 89,19 зафіксовано в уражених рослин сорту 'Katharine', середні 14,42 ‒ у сорту 'Rembrandt' та найнижчі показники 2,89 ‒ у неуражених рослин сорту 'Holubka'. Охарактеризовано закономірності та запропоновано використання показника співвідношення хлорофілів до каротиноїдів у рослин Phlox paniculata, як маркера стійкості сортів.
{"title":"Зміна вмісту фотосинтетичних пігментів у листках рослин Phlox paniculata L. під впливом збудника борошнистої роси в умовах НБС імені М. М. Гришка НАН України","authors":"Н. Я. Левчик, Г. І. Скрипка, В. Ф. Левон, А. В. Любінська, О. В. Закрасов, Н. Є. Горбенко","doi":"10.36930/40330104","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330104","url":null,"abstract":"Ураження рослин збудником борошнистої роси (гриб Erysiphe cichoracearum DC. f. phlogis Jacz.), що негативно позначається на їх декоративності та фізіологічному стані, є серйозною проблемою квітникарства. Дослідження питань стійкості та декоративності рослин Phlox paniculata L. через вміст і співвідношення пігментів набули особливої актуальності, оскільки їх не досліджували в Україні та за її межами. У процесі встановлення вмісту фотосинтетичних пігментів (каротиноїдів та хлорофілів) використовували загальноприйняті вітчизняні методики М. М. Мусієнка. Визначено якісний склад і кількісний вміст фотосинтетичних пігментів, зокрема хл.а і хл.b та каротиноїдів у неуражених та уражених збудником борошнистої роси листках сортів рослин Phlox paniculata в умовах Лісостепу України. Встановлено тенденцію до істотного підвищення вмісту хлорофілів в уражених борошнистою росою рослин порівняно із неураженими. Найстійкішими встановлено сорти 'Mohuchii', 'Katharine', 'Tenor'. Виявлено максимальний вміст хлорофілу b у сортів 'Katharine', 'Novinka', 'Rembrandt' та 'Holubka', що вказує на свідчить про стан рослин та пов'язаний із входженням рослин у фазу цвітіння. Оцінено вплив ураження рослин інфекцією на зниження показника співвідношення хл.а до хл.b та, на відміну, істотного збільшення показників відношення суми хлорофілів до каротиноїдів. Зроблено висновок, що високий рівень співвідношення вмісту хлорофілів до вмісту каротиноїдів є вагомим показником, який також свідчить про стресовий стан рослин після ураження. Максимальні показники співвідношення хлорофілів до каротиноїдів 89,19 зафіксовано в уражених рослин сорту 'Katharine', середні 14,42 ‒ у сорту 'Rembrandt' та найнижчі показники 2,89 ‒ у неуражених рослин сорту 'Holubka'. Охарактеризовано закономірності та запропоновано використання показника співвідношення хлорофілів до каротиноїдів у рослин Phlox paniculata, як маркера стійкості сортів.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43341748","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Подано модель синтезу 3D-аватару обличчя користувача, що використовує набір 3D-морфів та їх комбінацію. Проаналізовано ключові характеристики обличчя людини, такі як форма носа, рота та очей, і створення морфів, що відповідають цим особливостям. Отримана 3D-модель може бути доопрацьована коригуванням морфів, поки не буде досягнуто бажаного рівня точності. Розроблено тривимірну модель з урахуванням специфіки відображення 3D об'єктів на мобільній платформі так, щоб займати якомога менше пам'яті на диску та забезпечити оптимізацію при відображенні. Перевагою такого підходу є можливість створення додаткових 3D-морфів для взаємодії моделі з користувачем та відображення емоцій. Під час виконання цієї роботи проаналізовано сучасні наукові дослідження у галузі. На підставі отриманих результатів зроблено висновок щодо оптимальних підходів для синтезу тривимірного аватару користувача на платформі iOS. Базову тривимірну модель розроблено за допомогою відкритого програмного забезпечення Blender, а морфи створені для відображення емоцій користувача за допомогою техніки під назвою blend shapes. Для забезпечення сумісності та максимальної ефективності при рендерингу на мобільній ОС iOS використовується модель, подана у форматі USDZ. Також під час виконання поставленого завдання розроблено алгоритм синтезу тривимірного аватара користувача на платформі iOS з використанням саме ігрового рушія SceneKit та таких засобів, як: апаратно-пришвидшений API для 3D-графіки Metal та фреймворк для роботи з доповненою реальністю – ARKit. Використання саме цих вбудованих методів і засобів дало змогу не залежати від стороннього ПЗ, а також досягнути більшої оптимізації при відображенні та взаємодії із синтезованою моделлю порівняно з наявними аналогами. Результатом розробленої моделі та алгоритму є мобільний додаток для платформи iOS, який дає змогу користувачеві створювати власний цифровий 3D-аватар та взаємодіяти з ним, проєктуючи свої емоції обличчя на відображену модель.
{"title":"Модель синтезу тривимірного зображення користувача на підставі ігрового рушія SceneKit та USDZ формату під ОС IOS","authors":"Д. В. Островка, В. М. Теслюк","doi":"10.36930/40330112","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330112","url":null,"abstract":"Подано модель синтезу 3D-аватару обличчя користувача, що використовує набір 3D-морфів та їх комбінацію. Проаналізовано ключові характеристики обличчя людини, такі як форма носа, рота та очей, і створення морфів, що відповідають цим особливостям. Отримана 3D-модель може бути доопрацьована коригуванням морфів, поки не буде досягнуто бажаного рівня точності. Розроблено тривимірну модель з урахуванням специфіки відображення 3D об'єктів на мобільній платформі так, щоб займати якомога менше пам'яті на диску та забезпечити оптимізацію при відображенні. Перевагою такого підходу є можливість створення додаткових 3D-морфів для взаємодії моделі з користувачем та відображення емоцій. Під час виконання цієї роботи проаналізовано сучасні наукові дослідження у галузі. На підставі отриманих результатів зроблено висновок щодо оптимальних підходів для синтезу тривимірного аватару користувача на платформі iOS. Базову тривимірну модель розроблено за допомогою відкритого програмного забезпечення Blender, а морфи створені для відображення емоцій користувача за допомогою техніки під назвою blend shapes. Для забезпечення сумісності та максимальної ефективності при рендерингу на мобільній ОС iOS використовується модель, подана у форматі USDZ. Також під час виконання поставленого завдання розроблено алгоритм синтезу тривимірного аватара користувача на платформі iOS з використанням саме ігрового рушія SceneKit та таких засобів, як: апаратно-пришвидшений API для 3D-графіки Metal та фреймворк для роботи з доповненою реальністю – ARKit. Використання саме цих вбудованих методів і засобів дало змогу не залежати від стороннього ПЗ, а також досягнути більшої оптимізації при відображенні та взаємодії із синтезованою моделлю порівняно з наявними аналогами. Результатом розробленої моделі та алгоритму є мобільний додаток для платформи iOS, який дає змогу користувачеві створювати власний цифровий 3D-аватар та взаємодіяти з ним, проєктуючи свої емоції обличчя на відображену модель.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42761883","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розглянуто питання підвищення точності ідентифікації мовця завдяки аналізу фізичної природи формування особливостей мовного сигналу та математичного опису структури сигналу. Здійснено огляд процесу ідентифікації особи, зроблено висновок, що в сигналі мають бути постійні самоподібні структури, які формуються під час мовлення кожної конкретної особи. Подібність структур самим собі можлива за рахунок їхнього масштабування в мовних фрагментах. На підставі проведеного аналізу визначено основні параметри опису індивідуальних особливостей голосу мовця у вигляді частоти основного тону та спектральних характеристик мовного сигналу. Проведений огляд методів визначення частоти основного тону дав змогу виділити напрями поліпшення точності ідентифікації мовця внаслідок точнішого математичного опису унікальних ознак мовного сигналу. Під час аналізу зроблено висновок, що найвдалішим інструментом виявлення самоподібних структур можна вважати фрактальний та вейвлет-аналіз. Обґрунтовано використання комплексного вейвлету Морле для опису мовного сигналу. У вигляді оцінки частоти основного тону мовного сигналу в роботі розглянуто відстані між локальними частотними максимумами скейлограм. Важливим фактором стійкості і достовірності оцінок частоти основного тону для цього методу є можливість оцінки частоти основного тону не тільки по локальних максимумах, але і по кореляції між фрагментами областей максимумів. На підставі вейвлет-перетворення та мультифрактального спектра запропоновано алгоритм виділення характеристик самоподібних структур, притаманних мовцю, та розроблені методи оброблення мовного сигналу дають змогу використовувати їх для побудови систем ідентифікації мовного сигналу та для створення інтелектуальних систем взаємодії користувача й комп'ютера. На підставі алгоритму запропоновано метод підвищення інформативності частоти основного тону для мовної ідентифікації особи, в якому, на відміну від наявних, за ознаку для розпізнавання використано значення коефіцієнтів вейвлет-перетворення на відрізках мовного сигналу, де спостерігаються екстремуми кореляційних функцій частоти основного тону. Проведений аналіз точності запропонованого методу показав достатній для використання рівень його ефективності.
{"title":"Метод підвищення інформативності частоти основного тону в задачах ідентифікації мовця","authors":"Я. А. Бєлозьорова","doi":"10.36930/40330111","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330111","url":null,"abstract":"Розглянуто питання підвищення точності ідентифікації мовця завдяки аналізу фізичної природи формування особливостей мовного сигналу та математичного опису структури сигналу. Здійснено огляд процесу ідентифікації особи, зроблено висновок, що в сигналі мають бути постійні самоподібні структури, які формуються під час мовлення кожної конкретної особи. Подібність структур самим собі можлива за рахунок їхнього масштабування в мовних фрагментах. На підставі проведеного аналізу визначено основні параметри опису індивідуальних особливостей голосу мовця у вигляді частоти основного тону та спектральних характеристик мовного сигналу. Проведений огляд методів визначення частоти основного тону дав змогу виділити напрями поліпшення точності ідентифікації мовця внаслідок точнішого математичного опису унікальних ознак мовного сигналу. Під час аналізу зроблено висновок, що найвдалішим інструментом виявлення самоподібних структур можна вважати фрактальний та вейвлет-аналіз. Обґрунтовано використання комплексного вейвлету Морле для опису мовного сигналу. У вигляді оцінки частоти основного тону мовного сигналу в роботі розглянуто відстані між локальними частотними максимумами скейлограм. Важливим фактором стійкості і достовірності оцінок частоти основного тону для цього методу є можливість оцінки частоти основного тону не тільки по локальних максимумах, але і по кореляції між фрагментами областей максимумів. На підставі вейвлет-перетворення та мультифрактального спектра запропоновано алгоритм виділення характеристик самоподібних структур, притаманних мовцю, та розроблені методи оброблення мовного сигналу дають змогу використовувати їх для побудови систем ідентифікації мовного сигналу та для створення інтелектуальних систем взаємодії користувача й комп'ютера. На підставі алгоритму запропоновано метод підвищення інформативності частоти основного тону для мовної ідентифікації особи, в якому, на відміну від наявних, за ознаку для розпізнавання використано значення коефіцієнтів вейвлет-перетворення на відрізках мовного сигналу, де спостерігаються екстремуми кореляційних функцій частоти основного тону. Проведений аналіз точності запропонованого методу показав достатній для використання рівень його ефективності.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42941619","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ю. В. Підлипний, Т. В. Гуштан, Л. П. Каганець-Гаврилко, О. С. Самсонов
Запропоновано концептуальний підхід до управління будівельними ризиками в діджиталізованому середовищі з використанням онтологічної структуризації для нагромадження знань щодо ризиків, факторів та шляхів їх актуалізації. Актуальність теми зумовлена недостатністю використання інформаційних технологій для управління будівельними ризиками в Україні. Проаналізовано наукові дослідження з обраної проблематики, використано методи групування та структурування інформації, оцінено технологічні можливості інформаційного моделювання будівель (BIM) та семантичної web-технології для створення онтологічної методології для управління знаннями про ризики будівництва. З'ясовано, що управління безпекою в будівництві є трудомістким процесом, який потребує значних затрат часу і великих обсягів знань інженерів-проєктувальників. Проаналізовано наявні інструменти цифровізації управління ризиками. Рекомендовано зосереджувати в діджиталізованому середовищі семантично організовані, онтологічно анотовані та динамічно пов'язані з конкретними будівельними проєктами знання про ризики для забезпечення візуальної підтримки інформаційної карти, аналізу і повторного використання збережених знань. Запропоновано створювати карти ризиків з фіксацією їх потенційної взаємозалежності у вигляді семантичної мережі структурованих знань. Показано, що в межах представленої концепції забезпечується ідентифікація будівельних процесів і потенційних ризиків з одночасним аналізом факторів і шляхів, що сприяє адекватному вибору запобіжних заходів. Окреслено переваги застосування BIM у підтриманні планування безпеки та інтеграції автоматизованої ідентифікації ризиків на спеціалізованих цифрових платформах. Зазначено про обмеження представленого концептуального рішення, окреслено шляхи їх вирішення. В майбутньому доцільно розширити дослідження, включивши, окрім суто будівельних, інші типи ризиків, зокрема логістичні та інфраструктурні.
{"title":"Можливості інформаційного моделювання будівель для діджиталізованого управління ризиками в будівництві","authors":"Ю. В. Підлипний, Т. В. Гуштан, Л. П. Каганець-Гаврилко, О. С. Самсонов","doi":"10.36930/40330107","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330107","url":null,"abstract":"Запропоновано концептуальний підхід до управління будівельними ризиками в діджиталізованому середовищі з використанням онтологічної структуризації для нагромадження знань щодо ризиків, факторів та шляхів їх актуалізації. Актуальність теми зумовлена недостатністю використання інформаційних технологій для управління будівельними ризиками в Україні. Проаналізовано наукові дослідження з обраної проблематики, використано методи групування та структурування інформації, оцінено технологічні можливості інформаційного моделювання будівель (BIM) та семантичної web-технології для створення онтологічної методології для управління знаннями про ризики будівництва. З'ясовано, що управління безпекою в будівництві є трудомістким процесом, який потребує значних затрат часу і великих обсягів знань інженерів-проєктувальників. Проаналізовано наявні інструменти цифровізації управління ризиками. Рекомендовано зосереджувати в діджиталізованому середовищі семантично організовані, онтологічно анотовані та динамічно пов'язані з конкретними будівельними проєктами знання про ризики для забезпечення візуальної підтримки інформаційної карти, аналізу і повторного використання збережених знань. Запропоновано створювати карти ризиків з фіксацією їх потенційної взаємозалежності у вигляді семантичної мережі структурованих знань. Показано, що в межах представленої концепції забезпечується ідентифікація будівельних процесів і потенційних ризиків з одночасним аналізом факторів і шляхів, що сприяє адекватному вибору запобіжних заходів. Окреслено переваги застосування BIM у підтриманні планування безпеки та інтеграції автоматизованої ідентифікації ризиків на спеціалізованих цифрових платформах. Зазначено про обмеження представленого концептуального рішення, окреслено шляхи їх вирішення. В майбутньому доцільно розширити дослідження, включивши, окрім суто будівельних, інші типи ризиків, зокрема логістичні та інфраструктурні.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41748995","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Проаналізовано літературні дані вітчизняних та іноземних учених стосовно стерилізації вихідних експлантів хвойних видів за розмноження їх у культурі in vitro, зокрема і Thuja occidentalis L. Досліджено вплив різної концентрації стерилянтів та їх експозиції на деконтамінацію вихідних експлантів досліджуваного виду. Наведено методику виконання експериментальних досліджень із отримання асептичної культури Thuja occidentalis L. для подальшого мікроклонування. Застосовано ступінчасту схему деконтамінації, яка складалась із двох основних етапів: первинної та модифікованої стерилізації. На першому етапі експланти обробляли протічною водою із детергентом ("Твін 80"), пероксидом водню (Н2О2) (1; 2; 3 % та 3; 5; 10 хв), етиловим спиртом (С2Н5ОН) (50; 70; 96 % та 5; 10; 15 с) у зазначених концентраціях і поєднаннях. Здійснено модифікацію первинної схеми стерилізації такими основними хімічними агентами NaClO (10; 20; 30 % та 3; 5; 7 хв), AgNO3 (0,1; 0,2; 0,3 % та 5; 10; 15 хв) та HgCl2 (1; 2; 3 % та 5; 10; 15 хв). Для запобігання внутрішнім інфекціям використано 0,1 %-й антибіотик "Іманін". Досліджено індивідуальний вплив трьох основних хімічних реагентів на ефективність стерилізації (ЕС) та життєздатність експлантів (ЖЕ) Thuja occidentalis L. Встановлено, що найвища ЖЕ (76,6 %) спостерігається за середніх параметрів концентрації та експозиції AgNO3 ЕС (0,2 %; 10 хв). Із збільшенням концентрації та експозиції AgNO3 ЕС зростає від 53,3 до 90,0 %. Концентрація NaClO істотно впливає на ЕС порівняно із експозицією (життєвість експлантів становить 90 % за тривалості обробітку 3 та 5 хв), а за 7 хв експозиції 93 % за максимальної концентрації (30 %). Найвищу ЖЕ (70,0 %) забезпечила мінімальна концентрація реагента (10 %) за максимальної експозиції (7 хв), де отримано ту концентрацію 20 % і експозицію у 5 хв, які забезпечили 73,3 % живих експлантів. Досліджено, що ЕС із використанням реагента HgCl2 значно зростала із збільшенням його досліджуваних параметрів (понад 76,7 %), але максимальна концентрація (3 %) та експозиція (15 хв.) забезпечувала найвищу ЕС. Найвища ЖЕ спостерігалась за мінімальної концентрації (1 %) – від 73,3 до 83,3 % із найвищим показником за експозиції 10 хв. Встановлено оптимальну комбінацію первинної стерилізації та модифікованої деконтамінації, що дає змогу забезпечувати ЕС на рівні 89,3±0,83 % та ЖЕ – 87,7±1,00 %.
对来自绵羊和外国人的文字数据进行分析，以对用于体外培养繁殖的采矿物种的提取物进行杀菌，-包括Thuja occidentalis L.。研究了不同浓度和接触类固醇对所调查物种提取物净化的影响。为进一步进行微克隆，提出了用西洋Thuja occidentalis L.无菌培养进行实验研究的方法。适用于去污方案的速率包括两个主要步骤：初始灭菌和改良灭菌。在第一阶段，炸药用洗涤剂（“Teen 80”）、过氧化氢（N2O2）（1；2；3%和3；5；10分钟）、乙醇（S2N5ON）（50；70；96%和5；10；15秒）以规定的浓度和浓度处理反向水。主要化学试剂NaClO（10；20；30%和3；5；7分钟）、AgNO3（0.1；0.2；0.3%和5；10；15分钟）和HgCl2（1；2；3%和5；10,15分钟）修改了初级灭菌方案。也门使用0.1%的抗生素来预防内部感染。研究了三种主要化学试剂对西洋参（Thuja occidentalis L.）外植体杀菌效率和活力的个体影响。（76.6%）的平均AgNO3-ESA浓度和暴露参数（0.2%；10分钟）。随着AgNO3浓度和暴露量的增加，EC从53.3%增加到90.0%。与暴露相比，NaClO对EC有显著影响（在3分钟和5分钟的处理期内，爆炸物寿命的90%），在最大浓度下暴露7分钟（30%），对EC有93%的影响。最高JE（70.0%）在最大暴露时间（7分钟）提供了最低试剂浓度（10%），其中浓度为20%，暴露时间为5分钟，这提供了73.3%的活炸药。研究表明，使用HgCl2试剂，EC显著增加，其研究参数增加（超过76.7%），但最大浓度（3%）和暴露（15分钟）在欧盟中提供了最高值。JE在73.3%至83.3%的最低浓度（1%）下最高，10分钟暴露率最高。初步灭菌和改良去污的最佳组合已确定，可提供89.3±0.83%和87.7±1.00%的EC。
{"title":"Вплив речовин-стерилянтів на деконтамінацію експлантів Thuja occidentalis L. в культурі in vitro","authors":"М. М. Лісовий, А. П. Іванюк, Т. І. Харачко","doi":"10.36930/40330105","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330105","url":null,"abstract":"Проаналізовано літературні дані вітчизняних та іноземних учених стосовно стерилізації вихідних експлантів хвойних видів за розмноження їх у культурі in vitro, зокрема і Thuja occidentalis L. Досліджено вплив різної концентрації стерилянтів та їх експозиції на деконтамінацію вихідних експлантів досліджуваного виду. Наведено методику виконання експериментальних досліджень із отримання асептичної культури Thuja occidentalis L. для подальшого мікроклонування. Застосовано ступінчасту схему деконтамінації, яка складалась із двох основних етапів: первинної та модифікованої стерилізації. На першому етапі експланти обробляли протічною водою із детергентом (\"Твін 80\"), пероксидом водню (Н2О2) (1; 2; 3 % та 3; 5; 10 хв), етиловим спиртом (С2Н5ОН) (50; 70; 96 % та 5; 10; 15 с) у зазначених концентраціях і поєднаннях. Здійснено модифікацію первинної схеми стерилізації такими основними хімічними агентами NaClO (10; 20; 30 % та 3; 5; 7 хв), AgNO3 (0,1; 0,2; 0,3 % та 5; 10; 15 хв) та HgCl2 (1; 2; 3 % та 5; 10; 15 хв). Для запобігання внутрішнім інфекціям використано 0,1 %-й антибіотик \"Іманін\". Досліджено індивідуальний вплив трьох основних хімічних реагентів на ефективність стерилізації (ЕС) та життєздатність експлантів (ЖЕ) Thuja occidentalis L. Встановлено, що найвища ЖЕ (76,6 %) спостерігається за середніх параметрів концентрації та експозиції AgNO3 ЕС (0,2 %; 10 хв). Із збільшенням концентрації та експозиції AgNO3 ЕС зростає від 53,3 до 90,0 %. Концентрація NaClO істотно впливає на ЕС порівняно із експозицією (життєвість експлантів становить 90 % за тривалості обробітку 3 та 5 хв), а за 7 хв експозиції 93 % за максимальної концентрації (30 %). Найвищу ЖЕ (70,0 %) забезпечила мінімальна концентрація реагента (10 %) за максимальної експозиції (7 хв), де отримано ту концентрацію 20 % і експозицію у 5 хв, які забезпечили 73,3 % живих експлантів. Досліджено, що ЕС із використанням реагента HgCl2 значно зростала із збільшенням його досліджуваних параметрів (понад 76,7 %), але максимальна концентрація (3 %) та експозиція (15 хв.) забезпечувала найвищу ЕС. Найвища ЖЕ спостерігалась за мінімальної концентрації (1 %) – від 73,3 до 83,3 % із найвищим показником за експозиції 10 хв. Встановлено оптимальну комбінацію первинної стерилізації та модифікованої деконтамінації, що дає змогу забезпечувати ЕС на рівні 89,3±0,83 % та ЖЕ – 87,7±1,00 %.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42625776","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Л. С. Сікора, Н. К. Лиса, О. М. Павлюк, В. І. Сабат, О. Ю. Федевич
Розглянуто проблему цілеорієнтованого функціонування складних енергоактивних систем в умовах дії комплексу загроз. Атаки на структуру і процеси управління ускладнюють технологічні процеси і можуть спровокувати аварійні ситуації. Модернізація агрегатів складних технологічних процесів згідно з новими вимогами безпеки для розподіленої просторової інфраструктури вимагає використання нових управлінських систем та комп'ютерних й інформаційних мережевих технологій для передачі й опрацювання даних про стан агрегатів і об'єктів. Це відповідно ставить проблему перегляду базових концепцій побудови інформаційно-вимірювальних систем, розроблення програмного й апаратного забезпечення для реалізації процесу цільового управління, створення сенсорів на основі нових методів відбору даних проблемних ситуацій. Розроблено нові підходи до подання, оброблення, відображення даних про стан агрегатів енергоактивних об'єктів та всієї інфраструктури. При цьому враховано, що як технологічні системи, так і управлінські, мають ієрархічну структуру. Для управління в умовах загроз потрібно врахувати особливості інформаційної інфраструктури, способи відбору й опрацювання даних, методи й алгоритми класифікації ситуації. Інформація про ситуацію формується із блоків даних, отриманих від кожного агрегата і технологічного процесу загалом. Для формування й ухвалення та реалізації керівних рішень необхідна інформація про стан системи в поточному часі та відомості про стан системи і його інфраструктуру. Обґрунтовано процедуру цілеорієнтації та вибрано моделі індикаторів розходження реальних траєкторій параметрів режимів функціонування об'єктів від цільового завдання. Відповідно величина інтервалу відхилення траєкторії відносно еталонної визначає ймовірність ризику від дії атаки на підставі рангів допустимих змін станів енергоактивного об'єкта. Обґрунтовано і процедури ухвалення рішень для координації управлінських дій, яка ґрунтується на знаннях про об'єкт та стратегічній цілеорієнтації організації структури. Обґрунтовано вимоги до професіоналізму та рівня інтелектуальної, когнітивної і наукової підготовки персоналу для різних рівнів ієрархії виробництва й управління та ступеня повноважень у прийнятті рішень. Показано, що вся інформація, необхідна для прийняття рішень на управління командою оперативного персоналу, формується з даних різного типу, які сприймаються з мультимедійних щитів від інформаційної системи АСУ-ТП, які перебувають у полі уваги когнітивної системи кожного з них (як інтелектуальних агентів). Відповідно для кожного рівня ієрархії інфраструктури, орієнтованої на стратегічні цілі в динамічному середовищі глобальної інфраструктури, розроблено методи оцінювання ситуації для виявлення збоїв та дії атак, на підставі яких формуються способи протидії залежно від типу загроз.
{"title":"Інформаційні та логіко-когнітивні підходи до формування кібербезпеки техногенних інфраструктур з урахуванням рівня ризиків","authors":"Л. С. Сікора, Н. К. Лиса, О. М. Павлюк, В. І. Сабат, О. Ю. Федевич","doi":"10.36930/40330110","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330110","url":null,"abstract":"Розглянуто проблему цілеорієнтованого функціонування складних енергоактивних систем в умовах дії комплексу загроз. Атаки на структуру і процеси управління ускладнюють технологічні процеси і можуть спровокувати аварійні ситуації. Модернізація агрегатів складних технологічних процесів згідно з новими вимогами безпеки для розподіленої просторової інфраструктури вимагає використання нових управлінських систем та комп'ютерних й інформаційних мережевих технологій для передачі й опрацювання даних про стан агрегатів і об'єктів. Це відповідно ставить проблему перегляду базових концепцій побудови інформаційно-вимірювальних систем, розроблення програмного й апаратного забезпечення для реалізації процесу цільового управління, створення сенсорів на основі нових методів відбору даних проблемних ситуацій. Розроблено нові підходи до подання, оброблення, відображення даних про стан агрегатів енергоактивних об'єктів та всієї інфраструктури. При цьому враховано, що як технологічні системи, так і управлінські, мають ієрархічну структуру. Для управління в умовах загроз потрібно врахувати особливості інформаційної інфраструктури, способи відбору й опрацювання даних, методи й алгоритми класифікації ситуації. Інформація про ситуацію формується із блоків даних, отриманих від кожного агрегата і технологічного процесу загалом. Для формування й ухвалення та реалізації керівних рішень необхідна інформація про стан системи в поточному часі та відомості про стан системи і його інфраструктуру. Обґрунтовано процедуру цілеорієнтації та вибрано моделі індикаторів розходження реальних траєкторій параметрів режимів функціонування об'єктів від цільового завдання. Відповідно величина інтервалу відхилення траєкторії відносно еталонної визначає ймовірність ризику від дії атаки на підставі рангів допустимих змін станів енергоактивного об'єкта. Обґрунтовано і процедури ухвалення рішень для координації управлінських дій, яка ґрунтується на знаннях про об'єкт та стратегічній цілеорієнтації організації структури. Обґрунтовано вимоги до професіоналізму та рівня інтелектуальної, когнітивної і наукової підготовки персоналу для різних рівнів ієрархії виробництва й управління та ступеня повноважень у прийнятті рішень. Показано, що вся інформація, необхідна для прийняття рішень на управління командою оперативного персоналу, формується з даних різного типу, які сприймаються з мультимедійних щитів від інформаційної системи АСУ-ТП, які перебувають у полі уваги когнітивної системи кожного з них (як інтелектуальних агентів). Відповідно для кожного рівня ієрархії інфраструктури, орієнтованої на стратегічні цілі в динамічному середовищі глобальної інфраструктури, розроблено методи оцінювання ситуації для виявлення збоїв та дії атак, на підставі яких формуються способи протидії залежно від типу загроз.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42863932","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
О. В. Жуковський, В. П. Краснов, Т. В. Курбет, Зоя Михайлівна Шелест
Проаналізовано матеріали радіоактивного забруднення лісового фонду Полісся України з використанням бази даних "щільность забруднення лісових масивів України радіонуклідами техногенного походження (134Cs, 137Cs, 90Sr, 239Pu, 240Pu, 241Pu) за 1989-1992 рр., а також реляційної бази даних "Лісовий фонд України" станом на 2012 рік. Під час оброблення даних баз здійснено розподіл площ регіону досліджень за областями, лісогосподарськими підприємствами, щільністю радіоактивного забруднення, також окремо проведено розподіл насаджень з участю вільхи чорної за групами віку. У Волинській обл. виявлено 42,2 тис. га лісів, які віднесено до радіоактивно забруднених, а максимальні значення щільності радіоактивного забруднення ґрунту в них досягали до 5,0 Кі∙км-2. У Рівненській області площі радіоактивно забруднених лісів становили 377,9 тис. га, що у 9,0 разів більше, ніж у Волинській. Максимальні значення щільності радіоактивного забруднення ґрунту на Рівненщині досягали 15,0 Кі∙км-2. У лісах Житомирщини площа лісів, вражених радіонуклідами, становила 439,9 тис. га, що більше в 1,2 раза, ніж у Рівненській області. Максимальні значення щільності радіоактивного забруднення ґрунту на частині площ у Житомирській області перевищували 80 Кі/км-2. На площі 99,1 тис. га введено обмеження використання деревини вільхи чорної. Найбільші площі лісових насаджень вільхи чорної сконцентровані у Волинській області – 99593 га. Із просуванням на схід площі таких насаджень зменшуються і й Рівненській області становлять 63912 га (в 1,6 раза менше), у Житомирській – 38495 га (у 2,6 раза менше). Установлено, що у Волинській області зараз стиглих і перестійних насаджень нараховується 26189 га (26,3 % від загальної площі чорновільхових насаджень), у Рівненській – 15486 га (24,2 %) і Житомирській – 14188 га (36,9 %). Результати обстеження лісів з їх реабілітації, які подано у матеріалах лісовпорядкування лісогосподарських підприємств Волинського та Житомирського Полісся, мають суперечливий характер і потребують перевірки. Від часу аварії на Чорнобильській АЕС відбувається зменшення площ лісових кварталів, у яких введено заборону та обмеження на використання деревних порід, зокрема і вільхи чорної. У регіоні дослідження накопичились площі стиглих і перестійних лісових насаджень вільхи чорної, що, певною мірою, пояснюють забороною їх використання на площах зі щільністю радіоактивного забруднення ґрунту понад 10 Кі∙км-2.
{"title":"Вікова структура насаджень вільхи чорної у лісах, забруднених радіонуклідами, у західному напрямку від Чорнобильської АЕС","authors":"О. В. Жуковський, В. П. Краснов, Т. В. Курбет, Зоя Михайлівна Шелест","doi":"10.36930/40330103","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330103","url":null,"abstract":"Проаналізовано матеріали радіоактивного забруднення лісового фонду Полісся України з використанням бази даних \"щільность забруднення лісових масивів України радіонуклідами техногенного походження (134Cs, 137Cs, 90Sr, 239Pu, 240Pu, 241Pu) за 1989-1992 рр., а також реляційної бази даних \"Лісовий фонд України\" станом на 2012 рік. Під час оброблення даних баз здійснено розподіл площ регіону досліджень за областями, лісогосподарськими підприємствами, щільністю радіоактивного забруднення, також окремо проведено розподіл насаджень з участю вільхи чорної за групами віку. У Волинській обл. виявлено 42,2 тис. га лісів, які віднесено до радіоактивно забруднених, а максимальні значення щільності радіоактивного забруднення ґрунту в них досягали до 5,0 Кі∙км-2. У Рівненській області площі радіоактивно забруднених лісів становили 377,9 тис. га, що у 9,0 разів більше, ніж у Волинській. Максимальні значення щільності радіоактивного забруднення ґрунту на Рівненщині досягали 15,0 Кі∙км-2. У лісах Житомирщини площа лісів, вражених радіонуклідами, становила 439,9 тис. га, що більше в 1,2 раза, ніж у Рівненській області. Максимальні значення щільності радіоактивного забруднення ґрунту на частині площ у Житомирській області перевищували 80 Кі/км-2. На площі 99,1 тис. га введено обмеження використання деревини вільхи чорної. Найбільші площі лісових насаджень вільхи чорної сконцентровані у Волинській області – 99593 га. Із просуванням на схід площі таких насаджень зменшуються і й Рівненській області становлять 63912 га (в 1,6 раза менше), у Житомирській – 38495 га (у 2,6 раза менше). Установлено, що у Волинській області зараз стиглих і перестійних насаджень нараховується 26189 га (26,3 % від загальної площі чорновільхових насаджень), у Рівненській – 15486 га (24,2 %) і Житомирській – 14188 га (36,9 %). Результати обстеження лісів з їх реабілітації, які подано у матеріалах лісовпорядкування лісогосподарських підприємств Волинського та Житомирського Полісся, мають суперечливий характер і потребують перевірки. Від часу аварії на Чорнобильській АЕС відбувається зменшення площ лісових кварталів, у яких введено заборону та обмеження на використання деревних порід, зокрема і вільхи чорної. У регіоні дослідження накопичились площі стиглих і перестійних лісових насаджень вільхи чорної, що, певною мірою, пояснюють забороною їх використання на площах зі щільністю радіоактивного забруднення ґрунту понад 10 Кі∙км-2.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47718718","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
І. І. Дідович, Ю. В. Муравйов, Н. М. Юрків, М. В. Маліновська
З огляду на сучасні тренди розвитку світової економіки, диверсифікацію застосовують як важливий інструмент підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, каталізатор росту продуктивності факторів виробництва та засіб досягнення їх стратегічних цілей. Одним із напрямів підвищення ефективності та розширення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання є диверсифікація їх експортної продукції. Здійснено узагальнення ключових засад диверсифікації продукції та проаналізовано понятійний апарат теорії диверсифікації. Визначено основні чинники, які впливають на процес диверсифікації діяльності підприємств. Зроблено особливий акцент на тому, як саме диверсифікація експортної продукції може зумовити зростання економічного потенціалу суб'єкта господарювання. Наведено результати дослідження динаміки експорту обробленої продукції державними лісогосподарськими підприємствами Львівської області впродовж 2014-2021 років. Обґрунтовано доцільність застосування товарної диверсифікації на таких підприємствах шляхом створення виробництв нової продукції, а саме – деревного вугілля.
{"title":"Товарна диверсифікація як інструмент підвищення експортного потенціалу державних лісогосподарських підприємств","authors":"І. І. Дідович, Ю. В. Муравйов, Н. М. Юрків, М. В. Маліновська","doi":"10.36930/40320609","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320609","url":null,"abstract":"З огляду на сучасні тренди розвитку світової економіки, диверсифікацію застосовують як важливий інструмент підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, каталізатор росту продуктивності факторів виробництва та засіб досягнення їх стратегічних цілей. Одним із напрямів підвищення ефективності та розширення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання є диверсифікація їх експортної продукції. Здійснено узагальнення ключових засад диверсифікації продукції та проаналізовано понятійний апарат теорії диверсифікації. Визначено основні чинники, які впливають на процес диверсифікації діяльності підприємств. Зроблено особливий акцент на тому, як саме диверсифікація експортної продукції може зумовити зростання економічного потенціалу суб'єкта господарювання. Наведено результати дослідження динаміки експорту обробленої продукції державними лісогосподарськими підприємствами Львівської області впродовж 2014-2021 років. Обґрунтовано доцільність застосування товарної диверсифікації на таких підприємствах шляхом створення виробництв нової продукції, а саме – деревного вугілля.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49483075","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：