Досліджено можливості зменшення вмісту фосфатів у скидах стічних вод прибережних населених пунктів малих річок шляхом сорбційного очищення. Для прикладу обрано верхню течію річки Прут в околицях міста Яремче (Івано-Франківська обл., Україна). Підтверджено раніше опубліковані дані автора статті та інших дослідників про те, що у річковій воді на вказаній ділянці збільшилась кількість забруднювачів, зокрема сполук фосфору. Показано, що значний вплив на цей факт мають не повністю очищені стічні води санаторіїв та інших рекреаційних закладів міста Яремче, які містять надлишок фосфат-іонів. На підставі власних попередніх досліджень та теперішньої роботи запропоновано вилучати ці іони за допомого природного сорбенту бентоніту, активованого мікрохвилями у різні способи. Один з них – опромінення бентоніту мікрохвилями у чистій воді, видалення цієї промивної води, а тоді внесення активованого у такий спосіб бентоніту у стічну воду. Цей спосіб названо "стимуляція". Другий спосіб – безпосереднє внесення необробленого (нативного) бентоніту у стічну воду, а мікрохвильовому опроміненню піддається вже приготовлена суспензія. Такий спосіб названо "пряме опромінення". Показано, що мікрохвильова активація бентоніту в обох випадках збільшує коефіцієнт вилучення фосфат-іонів із стічних вод у декілька разів, порівняно з нативним бентонітом. Виявлено, що у лабораторних умовах "пряме опромінення" дає кращі результати щодо ступеня вилучення фосфат-іонів, відносно способу "стимуляції". Показано, що у промислових масштабах здійснити "пряме опромінення" суспензії бентоніту досить складно. Подано обґрунтовану пропозицію використовувати спосіб "стимуляції" бентоніту для вилучення надлишку фосфатів із стічних вод на реально працюючих очисних спорудах.
{"title":"Порівняння ефективності різних способів мікрохвильової активації бентоніту у процесі очищення ним стічних вод від надлишку фосфатів","authors":"Б. Я. Бойчук","doi":"10.36930/40320207","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320207","url":null,"abstract":"Досліджено можливості зменшення вмісту фосфатів у скидах стічних вод прибережних населених пунктів малих річок шляхом сорбційного очищення. Для прикладу обрано верхню течію річки Прут в околицях міста Яремче (Івано-Франківська обл., Україна). Підтверджено раніше опубліковані дані автора статті та інших дослідників про те, що у річковій воді на вказаній ділянці збільшилась кількість забруднювачів, зокрема сполук фосфору. Показано, що значний вплив на цей факт мають не повністю очищені стічні води санаторіїв та інших рекреаційних закладів міста Яремче, які містять надлишок фосфат-іонів. На підставі власних попередніх досліджень та теперішньої роботи запропоновано вилучати ці іони за допомого природного сорбенту бентоніту, активованого мікрохвилями у різні способи. Один з них – опромінення бентоніту мікрохвилями у чистій воді, видалення цієї промивної води, а тоді внесення активованого у такий спосіб бентоніту у стічну воду. Цей спосіб названо \"стимуляція\". Другий спосіб – безпосереднє внесення необробленого (нативного) бентоніту у стічну воду, а мікрохвильовому опроміненню піддається вже приготовлена суспензія. Такий спосіб названо \"пряме опромінення\". Показано, що мікрохвильова активація бентоніту в обох випадках збільшує коефіцієнт вилучення фосфат-іонів із стічних вод у декілька разів, порівняно з нативним бентонітом. Виявлено, що у лабораторних умовах \"пряме опромінення\" дає кращі результати щодо ступеня вилучення фосфат-іонів, відносно способу \"стимуляції\". Показано, що у промислових масштабах здійснити \"пряме опромінення\" суспензії бентоніту досить складно. Подано обґрунтовану пропозицію використовувати спосіб \"стимуляції\" бентоніту для вилучення надлишку фосфатів із стічних вод на реально працюючих очисних спорудах.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42672893","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
З'ясовано, що новітня наука про агроландшафти розглядає лісові полезахисні смуги як антропогенні екотони. Лісомеліоративні насадження по-різному, залежно від виду насаджень і типу конструкцій, впливають на мікроклімат, екологію та врожайність сільськогосподарських культур. Полезахисні насадження виконують багатофункціональну роль у перетворенні, збереженні та відновленні ландшафтів. Вони також відіграють виняткову роль у підтримці екологічної рівноваги. Так, вітрозахисна ефективність смуг залежить від їх конструкцій. Дослідженнями виявлено негативний вплив полезахисних лісосмуг розладнаної конструкції. У всіх чотирьох варіантах третьої послідовності виявлено надмірне зволоження насіння (19-25,9 %) вздовж лісосмуги з домінантною породою ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) щільної конструкції, що є наслідком захаращеності та розширення полезахисної смуги шляхом колонізації екотонів фанерофітами. Врожайність залежить як від природно-кліматичних умов, сорту рослин, їх стійкості до ураження хворобами, так і типу конструкцій та санітарного стану лісосмуг. У деяких випадках вона нижча у зв'язку із випаданням кількості рослин на пробній площі. Встановлено, що врожайність сільськогосподарських культур, на прикладі соняшнику однорічного або олійного (Helianthus annuus L.), збільшується на віддаль від полезахисної смуги. Середня врожайність у межах екотону становить 20,7 ц/га в 2020 р. та 31 ц/га у 2021 р., що є істотно нижчою відповідно на 31 та 35 % порівняно з контролем. Охарактеризовано метеорологічні умови регіону впродовж вегетативного сезону 2020 та 2021 років. Проаналізовано урожайність соняшнику для Черкаської області та України за 2019-2021 роки.
{"title":"Вплив полезахисних лісових смуг у межах дії екотону на врожайність соняшнику у Правобережному Лісостепу України","authors":"Н. В. Зворська, В. П. Шлапак","doi":"10.36930/40320202","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320202","url":null,"abstract":"З'ясовано, що новітня наука про агроландшафти розглядає лісові полезахисні смуги як антропогенні екотони. Лісомеліоративні насадження по-різному, залежно від виду насаджень і типу конструкцій, впливають на мікроклімат, екологію та врожайність сільськогосподарських культур. Полезахисні насадження виконують багатофункціональну роль у перетворенні, збереженні та відновленні ландшафтів. Вони також відіграють виняткову роль у підтримці екологічної рівноваги. Так, вітрозахисна ефективність смуг залежить від їх конструкцій. Дослідженнями виявлено негативний вплив полезахисних лісосмуг розладнаної конструкції. У всіх чотирьох варіантах третьої послідовності виявлено надмірне зволоження насіння (19-25,9 %) вздовж лісосмуги з домінантною породою ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) щільної конструкції, що є наслідком захаращеності та розширення полезахисної смуги шляхом колонізації екотонів фанерофітами. Врожайність залежить як від природно-кліматичних умов, сорту рослин, їх стійкості до ураження хворобами, так і типу конструкцій та санітарного стану лісосмуг. У деяких випадках вона нижча у зв'язку із випаданням кількості рослин на пробній площі. Встановлено, що врожайність сільськогосподарських культур, на прикладі соняшнику однорічного або олійного (Helianthus annuus L.), збільшується на віддаль від полезахисної смуги. Середня врожайність у межах екотону становить 20,7 ц/га в 2020 р. та 31 ц/га у 2021 р., що є істотно нижчою відповідно на 31 та 35 % порівняно з контролем. Охарактеризовано метеорологічні умови регіону впродовж вегетативного сезону 2020 та 2021 років. Проаналізовано урожайність соняшнику для Черкаської області та України за 2019-2021 роки.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44259652","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Успішна реалізація заходів, спрямованих на покращення якості продукції, потребує "прозорості" всіх процесів системи управління якістю (СУЯ) для оцінювання їх ефективності. Як показує практичний досвід виробництва продукції, технічний контроль виробничих процесів не дає змоги повністю контролювати та оцінювати рівень якості продукції у процесі її виготовлення, тим паче, що відмова деяких складників продукції виникає вже після порівняно незначного періоду експлуатації. Тобто істотний вплив на фактичний рівень якості продукції здійснює експлуатаційний фактор. Під час експлуатації вже через порівняно короткий термін проявляються дефекти продукції, які з певних причин не були виявлені у процесі виробництва та заводських випробувань. У разі виявлення дефектів продукції у процесі експлуатації організація (підприємство) працює у режимі усунення дефектів згідно з рекламацією споживача. Однак процес роботи служб гарантійного і сервісного обслуговування продукції тільки за фактом надходження рекламацій – це і є робота в "пожежному" режимі. Без належного аналізу характеру і причин дефектів продукції у експлуатації робота організації у сфері забезпечення і покращення якості буде малоефективною. Тим більше, що дефекти продукції в експлуатації, на "очах" споживачів, є фактично антирекламою продукції підприємства. Для оперативного поточного відстеження фактичного стану якості продукції в експлуатації на підприємстві було застосовано систему контрольних карт у таких координатах: питома кількість дефектів – час експлуатації продукції після її реалізації. Наведено приклад такої контрольної карти, у якій відстежуються виявлені дефекти залежно від часу експлуатації реалізованої продукції від початку освоєння її виробництва. У запропонованому виді контрольної карти оцінювання якості готової продукції, яка використовується в експлуатації споживачем, здійснюється за принципом зведення до мінімуму, практично до нуля, дефектів, пов'язаних із якістю покупних комплектуючих та дефектів, спричинених виробничими умовами підприємства.
{"title":"Розширення сфери застосування контрольних карт у системі управління якістю продукції на машинобудівному підприємстві","authors":"С. В. Нємий, О. С. Нєма","doi":"10.36930/40320208","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320208","url":null,"abstract":"Успішна реалізація заходів, спрямованих на покращення якості продукції, потребує \"прозорості\" всіх процесів системи управління якістю (СУЯ) для оцінювання їх ефективності. Як показує практичний досвід виробництва продукції, технічний контроль виробничих процесів не дає змоги повністю контролювати та оцінювати рівень якості продукції у процесі її виготовлення, тим паче, що відмова деяких складників продукції виникає вже після порівняно незначного періоду експлуатації. Тобто істотний вплив на фактичний рівень якості продукції здійснює експлуатаційний фактор. Під час експлуатації вже через порівняно короткий термін проявляються дефекти продукції, які з певних причин не були виявлені у процесі виробництва та заводських випробувань. У разі виявлення дефектів продукції у процесі експлуатації організація (підприємство) працює у режимі усунення дефектів згідно з рекламацією споживача. Однак процес роботи служб гарантійного і сервісного обслуговування продукції тільки за фактом надходження рекламацій – це і є робота в \"пожежному\" режимі. Без належного аналізу характеру і причин дефектів продукції у експлуатації робота організації у сфері забезпечення і покращення якості буде малоефективною. Тим більше, що дефекти продукції в експлуатації, на \"очах\" споживачів, є фактично антирекламою продукції підприємства. Для оперативного поточного відстеження фактичного стану якості продукції в експлуатації на підприємстві було застосовано систему контрольних карт у таких координатах: питома кількість дефектів – час експлуатації продукції після її реалізації. Наведено приклад такої контрольної карти, у якій відстежуються виявлені дефекти залежно від часу експлуатації реалізованої продукції від початку освоєння її виробництва. У запропонованому виді контрольної карти оцінювання якості готової продукції, яка використовується в експлуатації споживачем, здійснюється за принципом зведення до мінімуму, практично до нуля, дефектів, пов'язаних із якістю покупних комплектуючих та дефектів, спричинених виробничими умовами підприємства.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69788447","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Р. М. Гречаник, М. С. Мальований, І. С. Тимчук, У. З. Сторощук
Оцінено вплив мінеральних добрив, капсульованих відходами поліетилентерафталату (ПЕТ), на агроекосистеми біологічної рекультивації порушених земель. Встановлено, що для цілей біологічної рекультивації можуть бути використані ефективні мінеральні добрива, які забезпечують збалансоване і постійне впродовж вегетаційного періоду живлення рослин – капсульовані добрива. Перспективним методом капсулювання є використання для створення капсули модифікованого ПЕТ. Досліджено вплив добрив, капсульованих модифікованим ПЕТ, на зміну рН ґрунту, вмісту елементів живлення в ґрунті та активність мікроорганізмів ґрунту в системі "ґрунт – добриво – рослина". Як базове добриво використано нітроамофоску NPK 16:16:16. Дослідження виконано на темно-сірому опідзоленому глеюватому легкосуглинковому ґрунті. Досліджено 3 варіанти: контроль, гранульоване та капсульоване добриво. Проаналізувавши загальну зміну кислотності ґрунту у системі "ґрунт – добриво – рослина", з'ясовано, що на початкових етапах після внесення добрив капсульоване добриво створює слабший вплив на зміну кислотності ґрунту порівняно із гранульованим, а отже, не так агресивно впливає на ґрунтову мікрофлору та рослинний покрив. Дослідженнями щодо вивільнення основних елементів живлення з добрив встановлено, що у варіантах із капсульованими добривами на 60-ту добу досліду P2O5 вивільнилося на 10 мг/кг ґрунту більше; K2O – на 13 мг/кг ґрунту більше; кількість NO2 – на 11,2 мг/кг ґрунту більше, ніж у гранульованому добриві. Це пояснюють тим, що на початкових етапах гранульоване добриво швидше розчинялося і вивільняло велику кількість поживних елементів, які не змогли повною мірою засвоїтися рослинами. Надмірна їх кількість виводилась системою поливу за межі кореневої системи рослин. У капсульованих добривах процес вивільнення тривав повільніше, що забезпечило ефективніше засвоєння елементів живлення, із меншим негативним впливом на довкілля. За результатами дослідження впливу добрив на мікробіологічну активність ґрунту встановлено, що підвищена норма внесення капсульованих мінеральних добрив, яка становила у перерахунку 1000 кг/га, не завдала шкоди загальній та азотфіксувальній мікрофлорі ґрунту та позитивно вплинула на кількість мікроорганізмів. Динаміка часової зміни логарифму чисельності азотфіксувальної мікрофлори ґрунту в системі "ґрунт – добриво – рослина" у всіх варіантах описується однотипною залежністю, хоча найвищий приріст азотфіксувальної мікрофлори виявлено у разі застосування капсульованих добрив.
{"title":"Оцінювання впливу мінеральних добрив і капсульованих пет на агроекосистеми біологічної рекультивації порушених земель","authors":"Р. М. Гречаник, М. С. Мальований, І. С. Тимчук, У. З. Сторощук","doi":"10.36930/40320206","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320206","url":null,"abstract":"Оцінено вплив мінеральних добрив, капсульованих відходами поліетилентерафталату (ПЕТ), на агроекосистеми біологічної рекультивації порушених земель. Встановлено, що для цілей біологічної рекультивації можуть бути використані ефективні мінеральні добрива, які забезпечують збалансоване і постійне впродовж вегетаційного періоду живлення рослин – капсульовані добрива. Перспективним методом капсулювання є використання для створення капсули модифікованого ПЕТ. Досліджено вплив добрив, капсульованих модифікованим ПЕТ, на зміну рН ґрунту, вмісту елементів живлення в ґрунті та активність мікроорганізмів ґрунту в системі \"ґрунт – добриво – рослина\". Як базове добриво використано нітроамофоску NPK 16:16:16. Дослідження виконано на темно-сірому опідзоленому глеюватому легкосуглинковому ґрунті. Досліджено 3 варіанти: контроль, гранульоване та капсульоване добриво. Проаналізувавши загальну зміну кислотності ґрунту у системі \"ґрунт – добриво – рослина\", з'ясовано, що на початкових етапах після внесення добрив капсульоване добриво створює слабший вплив на зміну кислотності ґрунту порівняно із гранульованим, а отже, не так агресивно впливає на ґрунтову мікрофлору та рослинний покрив. Дослідженнями щодо вивільнення основних елементів живлення з добрив встановлено, що у варіантах із капсульованими добривами на 60-ту добу досліду P2O5 вивільнилося на 10 мг/кг ґрунту більше; K2O – на 13 мг/кг ґрунту більше; кількість NO2 – на 11,2 мг/кг ґрунту більше, ніж у гранульованому добриві. Це пояснюють тим, що на початкових етапах гранульоване добриво швидше розчинялося і вивільняло велику кількість поживних елементів, які не змогли повною мірою засвоїтися рослинами. Надмірна їх кількість виводилась системою поливу за межі кореневої системи рослин. У капсульованих добривах процес вивільнення тривав повільніше, що забезпечило ефективніше засвоєння елементів живлення, із меншим негативним впливом на довкілля. За результатами дослідження впливу добрив на мікробіологічну активність ґрунту встановлено, що підвищена норма внесення капсульованих мінеральних добрив, яка становила у перерахунку 1000 кг/га, не завдала шкоди загальній та азотфіксувальній мікрофлорі ґрунту та позитивно вплинула на кількість мікроорганізмів. Динаміка часової зміни логарифму чисельності азотфіксувальної мікрофлори ґрунту в системі \"ґрунт – добриво – рослина\" у всіх варіантах описується однотипною залежністю, хоча найвищий приріст азотфіксувальної мікрофлори виявлено у разі застосування капсульованих добрив.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48307002","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Здійснено огляд попередніх досліджень та актуальність систем з пошуку обличчя. Виявлено недоліки і труднощі, що впливають на їх ефективність. Запропоновано для реалізації систему для пошуку обличчя на зображенні на підставі алгоритмів розпізнавання обличчя. Пошук обличчя є першим кроком у різних інших застосуваннях: відстеження, аналіз, розпізнавання осіб. Окрім використання у поєднанні з технологіями, описаними вище, можна використовувати пошук обличчя, щоб: підрахувати кількість людей, які є на екрані або дивляться на цифровий дисплей; визначити, які ділянки зображення потрібно розмивати, щоб забезпечити конфіденційність. Використано глибинні згорткові нейронні мережі для реалізації, оскільки вони ефективніші для цієї задачі. Науковим результатом під час розроблення поданої системи є удосконалення алгоритмів розпізнавання обличчя на зображенні: пришвидшення, підвищення точності розпізнавання. Реалізовано першу версію запропонованої системи. Розроблена система може бути використана у різних сферах людської діяльності та в багатьох задачах аналітики. Для цього використано Tensoflow – спеціальний фреймоворк для розробки, навчання власних глибинних нейронних мереж. Вирішено використати набір даних LFW – People (Face Recognition) для навчання моделі. Використано Python бібліотеку LabelImg, щоб попередньо промаркувати навчальні дані, які нейронна мережа повинна знаходити на зображенні. Зроблено карту міток для навчання моделі. Запущено 25000 ітерацій для навчання моделі. Отримано рівень втрат 0,069 (похибка у 6,9 %) на останній ітерації. Модель показує однозначний результат для більшості тестових даних (≥99 %), але рівень точності у випадках, коли на зображенні містилися головні убори, є дещо нижчим (97 %). Модель поки що не тестувалася на даних із великим кутом повороту обличчя, тому важливо перевірити її стійкість для цього фактору і за змогою знизити його вплив на точність моделі.
{"title":"Система виявлення обличчя на зображенні з використанням глибинної згорткової нейронної мережі","authors":"О. В. Яловега, Р. А. Мельник","doi":"10.36930/40320209","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320209","url":null,"abstract":"Здійснено огляд попередніх досліджень та актуальність систем з пошуку обличчя. Виявлено недоліки і труднощі, що впливають на їх ефективність. Запропоновано для реалізації систему для пошуку обличчя на зображенні на підставі алгоритмів розпізнавання обличчя. Пошук обличчя є першим кроком у різних інших застосуваннях: відстеження, аналіз, розпізнавання осіб. Окрім використання у поєднанні з технологіями, описаними вище, можна використовувати пошук обличчя, щоб: підрахувати кількість людей, які є на екрані або дивляться на цифровий дисплей; визначити, які ділянки зображення потрібно розмивати, щоб забезпечити конфіденційність. Використано глибинні згорткові нейронні мережі для реалізації, оскільки вони ефективніші для цієї задачі. Науковим результатом під час розроблення поданої системи є удосконалення алгоритмів розпізнавання обличчя на зображенні: пришвидшення, підвищення точності розпізнавання. Реалізовано першу версію запропонованої системи. Розроблена система може бути використана у різних сферах людської діяльності та в багатьох задачах аналітики. Для цього використано Tensoflow – спеціальний фреймоворк для розробки, навчання власних глибинних нейронних мереж. Вирішено використати набір даних LFW – People (Face Recognition) для навчання моделі. Використано Python бібліотеку LabelImg, щоб попередньо промаркувати навчальні дані, які нейронна мережа повинна знаходити на зображенні. Зроблено карту міток для навчання моделі. Запущено 25000 ітерацій для навчання моделі. Отримано рівень втрат 0,069 (похибка у 6,9 %) на останній ітерації. Модель показує однозначний результат для більшості тестових даних (≥99 %), але рівень точності у випадках, коли на зображенні містилися головні убори, є дещо нижчим (97 %). Модель поки що не тестувалася на даних із великим кутом повороту обличчя, тому важливо перевірити її стійкість для цього фактору і за змогою знизити його вплив на точність моделі.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48969952","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Проаналізовано характеристики апаратної та часової складностей базових, двоходових, логічних елементів, що є основою для проектування складних цифрових пристроїв, компонентів обчислювальних засобів, спецпроцесорів аналого-цифрового та цифрового опрацювання сигналів. Встановлено, що найскладнішою мікроелектронною реалізацією характеризується логічний елемент "Виключне АБО", що відповідно зумовлює високу часову затримку виконання арифметико-логічних операцій. Запропоновано спрощення структури та мікроелектронної реалізації логічного елемента "Виключне АБО". Реалізовано логічний елемент "Провідне І" на трьох логічних елементах І-НЕ та АБО, що виконує функцію логічного елемента "Виключне АБО". Це забезпечує зменшення апаратної складності у 2-3 рази. Використання емітерно-зв'язаної логіки (ЕЗЛ) (англ. Emitter Coupled Logic, ECL) передбачає наявність транзисторів на виходах логічних елементів та дає змогу об'єднувати їх виходи без втрати функцій. Це сприяє підвищенню швидкодії спрацювання за 1 мікротакт, тобто у 3 рази, порівняно з класичною реалізацією логічного елемента "Виключне АБО". Використання логічного елемента "Провідне І", як компоненти однорозрядних суматорів, дасть змогу підвищити їх продуктивність. Запропоновано вдосконалення однорозрядних неповних та повних двійкових суматорів, на підставі оптимізованого логічного елемента "Провідне І". Подано розрахунки та побудовано графіки оцінок часової та апаратної складностей запропонованих схемотехнічних рішень суматорів. Наведені діаграми ілюструють підвищення швидкодії та спрощення структури поданих базових компонентів процесорів порівняно з відомими. Визначено широку сферу застосування розроблених пришвидшувачів: у системах захисту інформації, багаторозрядних комбінаційних та пірамідальних суматорах з пришвидшеними переносами, пристроїв сортування двійкових чисел, визначення Хемінгової віддалі між сигналами та багато інших. У задачах шифрування даних швидкодія спецпроцесора принципово залежить від швидкодії його компонентів, а заміна операцій множення багаторозрядних чисел операціями додавання, з використанням теоретико-числового базису (ТЧБ) Радемахера-Крестенсона, на етапах генерації ключів, шифрування та дешифрування дає змогу значно зменшити часову складність залежно від розрядності параметрів алгоритмів шифрування.
{"title":"Дослідження характеристик логічного елемента \"Провідне І\" як пришвидшувача операцій додавання у процесорах шифрування даних","authors":"А. Я. Давлетова","doi":"10.36930/40320210","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320210","url":null,"abstract":"Проаналізовано характеристики апаратної та часової складностей базових, двоходових, логічних елементів, що є основою для проектування складних цифрових пристроїв, компонентів обчислювальних засобів, спецпроцесорів аналого-цифрового та цифрового опрацювання сигналів. Встановлено, що найскладнішою мікроелектронною реалізацією характеризується логічний елемент \"Виключне АБО\", що відповідно зумовлює високу часову затримку виконання арифметико-логічних операцій. Запропоновано спрощення структури та мікроелектронної реалізації логічного елемента \"Виключне АБО\". Реалізовано логічний елемент \"Провідне І\" на трьох логічних елементах І-НЕ та АБО, що виконує функцію логічного елемента \"Виключне АБО\". Це забезпечує зменшення апаратної складності у 2-3 рази. Використання емітерно-зв'язаної логіки (ЕЗЛ) (англ. Emitter Coupled Logic, ECL) передбачає наявність транзисторів на виходах логічних елементів та дає змогу об'єднувати їх виходи без втрати функцій. Це сприяє підвищенню швидкодії спрацювання за 1 мікротакт, тобто у 3 рази, порівняно з класичною реалізацією логічного елемента \"Виключне АБО\". Використання логічного елемента \"Провідне І\", як компоненти однорозрядних суматорів, дасть змогу підвищити їх продуктивність. Запропоновано вдосконалення однорозрядних неповних та повних двійкових суматорів, на підставі оптимізованого логічного елемента \"Провідне І\". Подано розрахунки та побудовано графіки оцінок часової та апаратної складностей запропонованих схемотехнічних рішень суматорів. Наведені діаграми ілюструють підвищення швидкодії та спрощення структури поданих базових компонентів процесорів порівняно з відомими. Визначено широку сферу застосування розроблених пришвидшувачів: у системах захисту інформації, багаторозрядних комбінаційних та пірамідальних суматорах з пришвидшеними переносами, пристроїв сортування двійкових чисел, визначення Хемінгової віддалі між сигналами та багато інших. У задачах шифрування даних швидкодія спецпроцесора принципово залежить від швидкодії його компонентів, а заміна операцій множення багаторозрядних чисел операціями додавання, з використанням теоретико-числового базису (ТЧБ) Радемахера-Крестенсона, на етапах генерації ключів, шифрування та дешифрування дає змогу значно зменшити часову складність залежно від розрядності параметрів алгоритмів шифрування.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43013361","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Здійснено огляд наукової літератури з проблеми поширення фітоінвазій в Україні. Встановлено, що в межах Центрально-Придніпровської височинної області зростає 25 видів інвазійно активної деревної рослинності. Виявлено, що серед них найчастіше трапляються айлант найвищий, клен американський, акація біла, карагана деревовидна. Серед трав'яних інвазійних рослин найпоширенішими є борщівник Сосновського, золотушник канадський, амброзія полинолиста, ваточник сирійський. На території Козачанського лісництва ДП "Звенигородське лісове господарство", що є ключовою ділянкою в дослідженні, виявлено 4 види деревних і 12 видів трав'яних інвазійних рослин. Вони мають переважно задовільний стан поширення, що становить загрозу для екосистем. Зауважено, що деякі з інвазійних видів є трансформерами, які не тільки витісняють деякі аборигенні види, а й своєю життєдіяльністю змінюють умови довкілля. Наприклад, деякі рослини мають здатність змінювати хімічний склад ґрунту. Нові умови приваблюють інші невластиві цій місцевості види, і як наслідок, зазнає змін уся екосистема. Відзначено, що з усіх адвентивних видів, які ростуть у Центрально-Придніпровській височинній області, виділено п'ятнадцять таких, що несуть особливу загрозу лісовим культурам регіону. Частина проаналізованих видів у згаданому регіоні тепер перебуває у стадії експансії. Адвентивними видами рослин, що трапляються на деяких лісових ділянках у невеликій кількості, є амброзія полинолиста та ґринделія розчепірена. Наголошено, що ефективним засобом боротьби з фітоінвазіями є ретельний обробіток ґрунту під лісові культури та догляд за ним до змикання крон саджанців. Це істотно впливає на зменшення розростання трав'яних рослин та поліпшення мінерального живлення дерев, а отже – на ріст і продуктивність штучних насаджень. Зауважено, що в лісових насадженнях різного віку трав'яна рослинність є головним конкурентом деревних рослин за вологу та елементи мінерального живлення. Особливо це помітно в молодих лісових культурах, а з віком негативний вплив зменшується неістотно. Результати проведених досліджень свідчать про негативний вплив адвентивних трав'яних рослин на приживлюваність, ріст і розвиток, а також біологічну стійкість і продуктивність лісових культур Центрально-Придніпровської височинної області.
{"title":"Особливості інвазійної флори Центрально-Придніпровської височинної області","authors":"Ю. О. Кисельов, В. І. Черниш","doi":"10.36930/40320204","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320204","url":null,"abstract":"Здійснено огляд наукової літератури з проблеми поширення фітоінвазій в Україні. Встановлено, що в межах Центрально-Придніпровської височинної області зростає 25 видів інвазійно активної деревної рослинності. Виявлено, що серед них найчастіше трапляються айлант найвищий, клен американський, акація біла, карагана деревовидна. Серед трав'яних інвазійних рослин найпоширенішими є борщівник Сосновського, золотушник канадський, амброзія полинолиста, ваточник сирійський. На території Козачанського лісництва ДП \"Звенигородське лісове господарство\", що є ключовою ділянкою в дослідженні, виявлено 4 види деревних і 12 видів трав'яних інвазійних рослин. Вони мають переважно задовільний стан поширення, що становить загрозу для екосистем. Зауважено, що деякі з інвазійних видів є трансформерами, які не тільки витісняють деякі аборигенні види, а й своєю життєдіяльністю змінюють умови довкілля. Наприклад, деякі рослини мають здатність змінювати хімічний склад ґрунту. Нові умови приваблюють інші невластиві цій місцевості види, і як наслідок, зазнає змін уся екосистема. Відзначено, що з усіх адвентивних видів, які ростуть у Центрально-Придніпровській височинній області, виділено п'ятнадцять таких, що несуть особливу загрозу лісовим культурам регіону. Частина проаналізованих видів у згаданому регіоні тепер перебуває у стадії експансії. Адвентивними видами рослин, що трапляються на деяких лісових ділянках у невеликій кількості, є амброзія полинолиста та ґринделія розчепірена. Наголошено, що ефективним засобом боротьби з фітоінвазіями є ретельний обробіток ґрунту під лісові культури та догляд за ним до змикання крон саджанців. Це істотно впливає на зменшення розростання трав'яних рослин та поліпшення мінерального живлення дерев, а отже – на ріст і продуктивність штучних насаджень. Зауважено, що в лісових насадженнях різного віку трав'яна рослинність є головним конкурентом деревних рослин за вологу та елементи мінерального живлення. Особливо це помітно в молодих лісових культурах, а з віком негативний вплив зменшується неістотно. Результати проведених досліджень свідчать про негативний вплив адвентивних трав'яних рослин на приживлюваність, ріст і розвиток, а також біологічну стійкість і продуктивність лісових культур Центрально-Придніпровської височинної області.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44176898","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The problem of water quality status in Ukraine remains relevant. Water resources act as a source of industrial and household water supply, therefore they play a decisive role in the development of the entire national economy and in the life of the population. During the implementation of the water management policy in our country for many decades, water has never been considered as the basis for the life support of natural ecosystems and humans, the economic state of water systems and their impact on biodiversity have not been taken into account or predicted. Traditionally, water was considered and used only as an economic resource for industrial and agricultural production, electricity generation, as well as for wastewater discharge, which ultimately led to the exhaustion of the natural and ecological potential of water resources. Among the main problems associated with water resources, which in turn are due to the peculiarities of the formation of water resources in the regions of Ukraine, is the imbalance of the placement schemes of the most water-intensive enterprises and the inheritance of imperfect water policy. State water monitoring is carried out for the protection and reproduction of water resources. Currently in Ukraine, the main requirements for the organization of state water monitoring are determined by the "Procedure for state water monitoring implementation", approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine Resolution dated September 19, 2018 No. 758, which entered into force on January 1, 2019. It defines the purpose, main tasks of monitoring, its organization, etc., which do not contradict the main positions of similar European documents. Actually, the most significant difference between the modern environmental legislation of Ukraine from the European one is that it is predominantly declarative is almost not implemented, instead the sources of EU law determine the quantitative and qualitative indicators that must be achieved by each country over a certain period of time. The course taken by our state towards European integration in this area also requires compliance with the level of requirements of domestic regulatory documents with the level of requirements adopted in the EU documents. In this article, the state of normative and methodological support for monitoring the state of the waters of our country is investigated and recommendations are developed for improving the current regulatory documentation to bring it into line with the level of international and European standards.
{"title":"Analysis of the water state monitoring regulatory support in Ukraine","authors":"Л. Р. Дева, Р. І. Байцар","doi":"10.36930/40320205","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320205","url":null,"abstract":"The problem of water quality status in Ukraine remains relevant. Water resources act as a source of industrial and household water supply, therefore they play a decisive role in the development of the entire national economy and in the life of the population. During the implementation of the water management policy in our country for many decades, water has never been considered as the basis for the life support of natural ecosystems and humans, the economic state of water systems and their impact on biodiversity have not been taken into account or predicted. Traditionally, water was considered and used only as an economic resource for industrial and agricultural production, electricity generation, as well as for wastewater discharge, which ultimately led to the exhaustion of the natural and ecological potential of water resources. Among the main problems associated with water resources, which in turn are due to the peculiarities of the formation of water resources in the regions of Ukraine, is the imbalance of the placement schemes of the most water-intensive enterprises and the inheritance of imperfect water policy. State water monitoring is carried out for the protection and reproduction of water resources. Currently in Ukraine, the main requirements for the organization of state water monitoring are determined by the \"Procedure for state water monitoring implementation\", approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine Resolution dated September 19, 2018 No. 758, which entered into force on January 1, 2019. It defines the purpose, main tasks of monitoring, its organization, etc., which do not contradict the main positions of similar European documents. Actually, the most significant difference between the modern environmental legislation of Ukraine from the European one is that it is predominantly declarative is almost not implemented, instead the sources of EU law determine the quantitative and qualitative indicators that must be achieved by each country over a certain period of time. The course taken by our state towards European integration in this area also requires compliance with the level of requirements of domestic regulatory documents with the level of requirements adopted in the EU documents. In this article, the state of normative and methodological support for monitoring the state of the waters of our country is investigated and recommendations are developed for improving the current regulatory documentation to bring it into line with the level of international and European standards.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49485531","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розроблено систему комплексного оцінювання якості програмного забезпечення (ПЗ), яка дає змогу визначити стан його якості на кожному ієрархічному рівні системи управління з урахуванням вартості розроблення, а також надає можливість встановити потенційні витрати для переходу показників якості ПЗ з одного стану в інший. З'ясовано, що якість ПЗ – багатопланове поняття, яке можна виразити адекватно тільки деякою структурованою системою характеристик та атрибутів, яку прийнято називати моделлю якості програмного продукту. Для оцінювання якості ПЗ було використано комплекс критеріїв, які максимально його характеризують насамперед стосовно функціональних можливостей і варіантів використання. Встановлено, що модель якості – головний атрибут комплексної системи оцінювання ПЗ, позаяк визначає, які характеристики якості продукту потрібно враховувати при оцінюванні його властивостей. Рівень, за якого ПЗ задовольняє заявлені та опосередковані потреби різних зацікавлених сторін і, в такий спосіб, забезпечує його значущість для них є саме тими властивостями, що відображено в моделі якості, яка класифікує їх на характеристики та підхарактеристики. Розроблено метод відбору напружених варіантів стану системи якості ПЗ за вхідними критеріями чи агрегованими показниками, що дає змогу визначити поточний стан якості ПЗ за відповідним агрегованим показником з урахуванням вартості його розроблення. Розроблено метод вибору оптимального варіанту системи комплексного оцінювання якості ПЗ з множини допустимих альтернатив, яка враховує ієрархічну структуру критеріїв і агрегованих показників його якості на кожному ієрархічному рівні. Встановлено, що задача вибору оптимального варіанту системи оцінювання якості ПЗ з урахуванням таких критеріїв, як зручність супроводу продукту та його портативності, безпеки продукту та його сумісності, а також надійності роботи продукту, зручності використання та функціональної придатності належить до задач багатокритеріальної оптимізації. Наведено приклад реалізації системи комплексного оцінювання якості ПЗ, що дає змогу зрозуміти сутність зазначеного методу вибору оптимального її варіанту, а також методу відбору напружених варіантів стану системи якості ПЗ за двома критеріями чи агрегованими показниками.
{"title":"Система комплексного оцінювання якості програмного забезпечення","authors":"Ю. І. Грицюк","doi":"10.36930/40320213","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320213","url":null,"abstract":"Розроблено систему комплексного оцінювання якості програмного забезпечення (ПЗ), яка дає змогу визначити стан його якості на кожному ієрархічному рівні системи управління з урахуванням вартості розроблення, а також надає можливість встановити потенційні витрати для переходу показників якості ПЗ з одного стану в інший. З'ясовано, що якість ПЗ – багатопланове поняття, яке можна виразити адекватно тільки деякою структурованою системою характеристик та атрибутів, яку прийнято називати моделлю якості програмного продукту. Для оцінювання якості ПЗ було використано комплекс критеріїв, які максимально його характеризують насамперед стосовно функціональних можливостей і варіантів використання. Встановлено, що модель якості – головний атрибут комплексної системи оцінювання ПЗ, позаяк визначає, які характеристики якості продукту потрібно враховувати при оцінюванні його властивостей. Рівень, за якого ПЗ задовольняє заявлені та опосередковані потреби різних зацікавлених сторін і, в такий спосіб, забезпечує його значущість для них є саме тими властивостями, що відображено в моделі якості, яка класифікує їх на характеристики та підхарактеристики. Розроблено метод відбору напружених варіантів стану системи якості ПЗ за вхідними критеріями чи агрегованими показниками, що дає змогу визначити поточний стан якості ПЗ за відповідним агрегованим показником з урахуванням вартості його розроблення. Розроблено метод вибору оптимального варіанту системи комплексного оцінювання якості ПЗ з множини допустимих альтернатив, яка враховує ієрархічну структуру критеріїв і агрегованих показників його якості на кожному ієрархічному рівні. Встановлено, що задача вибору оптимального варіанту системи оцінювання якості ПЗ з урахуванням таких критеріїв, як зручність супроводу продукту та його портативності, безпеки продукту та його сумісності, а також надійності роботи продукту, зручності використання та функціональної придатності належить до задач багатокритеріальної оптимізації. Наведено приклад реалізації системи комплексного оцінювання якості ПЗ, що дає змогу зрозуміти сутність зазначеного методу вибору оптимального її варіанту, а також методу відбору напружених варіантів стану системи якості ПЗ за двома критеріями чи агрегованими показниками.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43441828","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Досліджено проблему вдосконалення методів і засобів інформаційно-діалогової взаємодії компонент інтерактивних розподілених комп'ютерних систем. Базовою ідеєю вирішення цієї проблеми є запропоноване розроблення функцій, теоретичних положень, методів формування інформаційних даних квазістаціонарних джерел інформації, шляхом узагальнення функцій концепції теорії формування та опрацювання інтерактивних даних, що дає змогу вдосконалити процеси проектування та реалізації моніторингових та діалогових систем. Проаналізовано системні характеристики моніторингових, інтерактивних і діалогових розподілених комп'ютерних систем. Установлені відмінності між об'єктами моніторингу, керування та управління. Класифіковано та описано властивості фізичних, логічних, віртуальних і діалогових даних. Розглянуто базові положення теорій, які дають змогу синтезувати теорію, методологію та техніку побудови інтерактивних розподілених комп'ютерних систем. Досліджено структури процесів синтезу положень теорії інтерактивних систем. Розроблено атрибути та функції концепції синтезу, теорії формування та опрацювання інтерактивних даних. Ефективне застосування розробленої концепції передбачає успішну реалізацію розподілених комп'ютерних систем у промислових галузях та системах захисту об'єктів довкілля. Викладена класифікація компонентів інтерактивних розподілених комп'ютерних систем (ІРКС), яка враховує характеристики об'єктів моніторингу, керування та управління, а також типи фізичних, логічних, віртуальних і діалогових даних, є основою для розроблення та формалізації функцій концепції теорії формування та опрацювання інтерактивних даних. Потужні можливості сучасної мікроелектронної та мікропроцесорної техніки створюють нові можливості реалізувати у реальному часі алгоритмічно складні інформаційні моделі технологічних, інформаційних та віртуальних станів об'єктів управління, забезпечують функції контролю параметрів технологічних об'єктів у режимі реального часу.
{"title":"Концепція синтезу теорії, методів і засобів інформаційно-діалогової взаємодії компонент інтерактивних розподілених комп'ютерних систем","authors":"І. Р. Пітух","doi":"10.36930/40320211","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320211","url":null,"abstract":"Досліджено проблему вдосконалення методів і засобів інформаційно-діалогової взаємодії компонент інтерактивних розподілених комп'ютерних систем. Базовою ідеєю вирішення цієї проблеми є запропоноване розроблення функцій, теоретичних положень, методів формування інформаційних даних квазістаціонарних джерел інформації, шляхом узагальнення функцій концепції теорії формування та опрацювання інтерактивних даних, що дає змогу вдосконалити процеси проектування та реалізації моніторингових та діалогових систем. Проаналізовано системні характеристики моніторингових, інтерактивних і діалогових розподілених комп'ютерних систем. Установлені відмінності між об'єктами моніторингу, керування та управління. Класифіковано та описано властивості фізичних, логічних, віртуальних і діалогових даних. Розглянуто базові положення теорій, які дають змогу синтезувати теорію, методологію та техніку побудови інтерактивних розподілених комп'ютерних систем. Досліджено структури процесів синтезу положень теорії інтерактивних систем. Розроблено атрибути та функції концепції синтезу, теорії формування та опрацювання інтерактивних даних. Ефективне застосування розробленої концепції передбачає успішну реалізацію розподілених комп'ютерних систем у промислових галузях та системах захисту об'єктів довкілля. Викладена класифікація компонентів інтерактивних розподілених комп'ютерних систем (ІРКС), яка враховує характеристики об'єктів моніторингу, керування та управління, а також типи фізичних, логічних, віртуальних і діалогових даних, є основою для розроблення та формалізації функцій концепції теорії формування та опрацювання інтерактивних даних. Потужні можливості сучасної мікроелектронної та мікропроцесорної техніки створюють нові можливості реалізувати у реальному часі алгоритмічно складні інформаційні моделі технологічних, інформаційних та віртуальних станів об'єктів управління, забезпечують функції контролю параметрів технологічних об'єктів у режимі реального часу.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46570311","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：