Розроблено узагальнену аналітичну модель попередніх налаштувань для реалізації нейроподібного шифрування даних. Основними компонентами є блок формування архітектури нейроподібної мережі, блок обчислення матриць вагових коефіцієнтів і блок обчислення таблиць макрочасткових добутків, реалізація якої забезпечує зменшення часу налаштування. Проаналізовано останні дослідження та публікації щодо актуальності проблем під час реалізації нейроподібного криптографічного шифрування даних. Саме тут на допомогу приходить узагальнена аналітична модель попередніх налаштувань. У роботі сформульовано правила для формування архітектури нейроподібної мережі. Структура нейроподібної мережі для криптографічного шифрування даних визначається кількістю нейроподібних елементів. Також розроблено блок обчислення матриць вагових коефіцієнтів. Для цього використано метод сингулярного розкладу матриці та метод обертання Якобі, для знаходження власних векторів і власних значень. Розроблено імітаційну модель для демонстрації роботи цього блоку обчислення, як приклад використано навчальну матрицю розмірністю 13×16 з попередньо заданою архітектурою. Розроблено блок обчислення макрочасткових добутків на підставі таблично-алгоритмічного методу. Розроблено імітаційну модель на підставі матриці вагових коефіцієнтів з розрядністю 8 та заданою архітектурою нейроподібної мережі. Також для обох блоків обчислення розроблено гнучкий користувацький інтерфейс та описано детальне користування ним. Для реалізації поставлених задач обрано мову програмування C# і середовище розроблення Visual Studio 2022. Як технологію розроблення обрано Windows Forms. Для матричних операцій було підключено бібліотеку Accord.Math. Практичною цінністю є те, що розроблені засоби забезпечують швидке обчислення коефіцієнтів для заданої архітектури нейромережі. У підсумку використання такої узагальненої моделі попередніх налаштувань забезпечить швидкість та безпеку шифрування даних.
已经开发了以前设置的通用分析模型来实现神经加密。主要组成部分是神经网络架构构建块、加权因子矩阵计算块和宏观利润表计算块，-减少配置时间的实现。最近的研究和出版物已经分析了神经图形加密实施过程中的当前问题。这就是以前设置的常规分析模型的用武之地。制定规则以形成神经网络的架构。用于密码加密的神经网络的结构决定了神经元件的数量。还开发了权重系数矩阵计算块。用于此的方法是矩阵的顺序布局和Jacobi旋转方法，以找到其自己的向量和值。已经开发了一个仿真模型来演示该块的工作，作为具有先前给定架构的学习矩阵13×16的示例。使用表格算法方法开发了一个宏观利润计算块。基于8°的加权系数矩阵，开发了一个模拟模型，并通过神经网络架构给出。还开发了一个灵活的用户界面，并对这两个块的详细使用进行了描述。选择C#编程语言和Visual Studio 2022环境来执行任务集。Windows窗体已被选为开发技术。Accord.Math库已启用矩阵运算。实际价值在于，所开发的工具为给定的神经结构提供了系数的快速计算。总之，使用这种通用的先前配置模型将提供数据加密速度和安全性。
{"title":"Узагальнена аналітична модель попередніх налаштувань для нейроподібного криптографічного шифрування даних","authors":"І. Г. Цмоць, Ю. А. Лукащук","doi":"10.36930/40330211","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330211","url":null,"abstract":"Розроблено узагальнену аналітичну модель попередніх налаштувань для реалізації нейроподібного шифрування даних. Основними компонентами є блок формування архітектури нейроподібної мережі, блок обчислення матриць вагових коефіцієнтів і блок обчислення таблиць макрочасткових добутків, реалізація якої забезпечує зменшення часу налаштування. Проаналізовано останні дослідження та публікації щодо актуальності проблем під час реалізації нейроподібного криптографічного шифрування даних. Саме тут на допомогу приходить узагальнена аналітична модель попередніх налаштувань. У роботі сформульовано правила для формування архітектури нейроподібної мережі. Структура нейроподібної мережі для криптографічного шифрування даних визначається кількістю нейроподібних елементів. Також розроблено блок обчислення матриць вагових коефіцієнтів. Для цього використано метод сингулярного розкладу матриці та метод обертання Якобі, для знаходження власних векторів і власних значень. Розроблено імітаційну модель для демонстрації роботи цього блоку обчислення, як приклад використано навчальну матрицю розмірністю 13×16 з попередньо заданою архітектурою. Розроблено блок обчислення макрочасткових добутків на підставі таблично-алгоритмічного методу. Розроблено імітаційну модель на підставі матриці вагових коефіцієнтів з розрядністю 8 та заданою архітектурою нейроподібної мережі. Також для обох блоків обчислення розроблено гнучкий користувацький інтерфейс та описано детальне користування ним. Для реалізації поставлених задач обрано мову програмування C# і середовище розроблення Visual Studio 2022. Як технологію розроблення обрано Windows Forms. Для матричних операцій було підключено бібліотеку Accord.Math. Практичною цінністю є те, що розроблені засоби забезпечують швидке обчислення коефіцієнтів для заданої архітектури нейромережі. У підсумку використання такої узагальненої моделі попередніх налаштувань забезпечить швидкість та безпеку шифрування даних.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48852824","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розглянуто особливості формування сучасного садово-паркового об'єкта на прикладі ландшафтного парку в селі Буки Білоцерківського району Київської області, що створений на кошти приватного інвестора. Досліджено особливості заходів, здійснених для посилення естетичних якостей цього ландшафту. Показано, що завдяки використанню закинутого кар'єру з видобування граніту, завезення й встановлення великих валунів граніту і їх часткового використання у фундаменті церкви та штучному розкриттю природних скель на березі річки Роставиця вдалося створити неповторний ландшафт гірського типу, виокремлений з навколишнього простору рівнинного лісостепу. Детально проаналізовано склад і стан деревних рослин, висаджених на території парку та їх роль у формуванні сакрально-меморіального ландшафту, що органічно поєднаний з побудованими сакральними спорудами. Завдяки використанню карликових форм дерев і низьких, сланких кущів та багаторічних ґрунтопокривних рослин вдалося сформувати відкритий барвистий простір поруч із культовими спорудами, який набув рис гірського ландшафту і вдало підкреслив архітектуру культових споруд, що нагадують карпатські хрещаті храми. Досліджено роль деревної рослинності у формуванні паркових ландшафтів інших зон, проаналізовано таксономічний склад дендрофлори парку. Встановлено, що в парку на сьогодні ростуть 192 види та культивари дерев і кущів, 52 таксони належать до відділу Pinophyta, а 141 – до відділу Magnoliophyta. Відділ Pinophyta об'єднує 22 види, одну декоративну форму та 40 культиварів (частина видів представлена виключно культиварами), що належать до 8 родів, 2 родин, 2 порядків, одного підкласу й одного класу. До відділу Magnoliophyta належать 101 вид, 58 культиварів та дві декоративні форми, вони об'єднані в 67 родів, 28 родин, 23 порядків, 5 підкласів класу Magnoliopsida. Із виявлених на території об'єкта 123 види дерев і кущів автохтонними є 27 видів, а 96 видів – інтродуценти. Із 192 видів та культиварів, що ростуть на території парку, 92 дерева та 100 кущів, серед яких 6 ліан. Проаналізовано флористичне походження видів, що сформували дендрофлору парку, вік рослин, їх розміри та участь у формуванні різних типів насаджень, а також їх санітарний стан.
{"title":"Дендрофлора сучасного парку та її роль у формуванні сакрально-меморіального ландшафту","authors":"С. В. Роговський, В. П. Масальський","doi":"10.36930/40330202","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330202","url":null,"abstract":"Розглянуто особливості формування сучасного садово-паркового об'єкта на прикладі ландшафтного парку в селі Буки Білоцерківського району Київської області, що створений на кошти приватного інвестора. Досліджено особливості заходів, здійснених для посилення естетичних якостей цього ландшафту. Показано, що завдяки використанню закинутого кар'єру з видобування граніту, завезення й встановлення великих валунів граніту і їх часткового використання у фундаменті церкви та штучному розкриттю природних скель на березі річки Роставиця вдалося створити неповторний ландшафт гірського типу, виокремлений з навколишнього простору рівнинного лісостепу. Детально проаналізовано склад і стан деревних рослин, висаджених на території парку та їх роль у формуванні сакрально-меморіального ландшафту, що органічно поєднаний з побудованими сакральними спорудами. Завдяки використанню карликових форм дерев і низьких, сланких кущів та багаторічних ґрунтопокривних рослин вдалося сформувати відкритий барвистий простір поруч із культовими спорудами, який набув рис гірського ландшафту і вдало підкреслив архітектуру культових споруд, що нагадують карпатські хрещаті храми. Досліджено роль деревної рослинності у формуванні паркових ландшафтів інших зон, проаналізовано таксономічний склад дендрофлори парку. Встановлено, що в парку на сьогодні ростуть 192 види та культивари дерев і кущів, 52 таксони належать до відділу Pinophyta, а 141 – до відділу Magnoliophyta. Відділ Pinophyta об'єднує 22 види, одну декоративну форму та 40 культиварів (частина видів представлена виключно культиварами), що належать до 8 родів, 2 родин, 2 порядків, одного підкласу й одного класу. До відділу Magnoliophyta належать 101 вид, 58 культиварів та дві декоративні форми, вони об'єднані в 67 родів, 28 родин, 23 порядків, 5 підкласів класу Magnoliopsida. Із виявлених на території об'єкта 123 види дерев і кущів автохтонними є 27 видів, а 96 видів – інтродуценти. Із 192 видів та культиварів, що ростуть на території парку, 92 дерева та 100 кущів, серед яких 6 ліан. Проаналізовано флористичне походження видів, що сформували дендрофлору парку, вік рослин, їх розміри та участь у формуванні різних типів насаджень, а також їх санітарний стан.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48986405","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
І. Г. Цмоць, Б. В. Штогрінець, І. Я. Казимира, А. А. Литвин
Розроблено узагальнену модель нейронного елемента паралельно-потокового типу, основними компонентами якої є перетворювач форматів даних, пристрій обчислення скалярного добутку та блок реалізації функції активації, яка забезпечує високу ефективність використання обладнання внаслідок вибору кількості розрядів для формування групових часткових добутків і узгодження частоти введення даних з частотою роботи конвеєра. Проаналізовано алгоритми для обчислення скалярного добутку та обґрунтовано вибір паралельного вертикально-групового методу обчислення скалярного добутку з аналізом k розрядів для формування групових часткових добутків. Для групового підсумовування вибрано каскадний паралельно-паралельний алгоритм, який забезпечує конвеєризацію процесу підсумовування шляхом введення буферних регістрів між ярусами суматорів. Розроблення нейронного елемента паралельно-потокового типу запропоновано виконувати на підставі таких принципів: використання базису елементарних арифметичних операцій; організація процесу обчислення скалярного добутку як виконання єдиної операції; локалізація та спрощення зв'язків між сходинками конвеєра; забезпечення балансу між введенням-виведенням і обчисленнями; використання конвеєризації та просторового розпаралелювання процесу обчислення; мінімізація зовнішнього інтерфейсу зв'язку. Запропоновано оцінювання апаратної реалізації нейронного елемента здійснювати за критерієм ефективності використання обладнання, який враховує складність, час і витрати обладнання на реалізацію алгоритму та дає оцінку внеску кожного вентиля в загальну продуктивність нейронного елемента. Показано, що синтез нейроелемента паралельно-потокового типу зводиться до мінімізації апаратних затрат при забезпечені обчислення скалярного добутку та функції активації в реальному часі. Розроблено метод синтезу нейронного елемента паралельно-потокового типу, який, за рахунок розбиття його на сходинки та узгодження часу надходження даних з тактом конвеєра, забезпечує синтез цього нейронного елемента з високою ефективністю використання обладнання та обробленням потоків даних у реальному часі.
{"title":"Модель та метод синтезу нейронного елемента паралельно-потокового типу","authors":"І. Г. Цмоць, Б. В. Штогрінець, І. Я. Казимира, А. А. Литвин","doi":"10.36930/40330213","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330213","url":null,"abstract":"Розроблено узагальнену модель нейронного елемента паралельно-потокового типу, основними компонентами якої є перетворювач форматів даних, пристрій обчислення скалярного добутку та блок реалізації функції активації, яка забезпечує високу ефективність використання обладнання внаслідок вибору кількості розрядів для формування групових часткових добутків і узгодження частоти введення даних з частотою роботи конвеєра. Проаналізовано алгоритми для обчислення скалярного добутку та обґрунтовано вибір паралельного вертикально-групового методу обчислення скалярного добутку з аналізом k розрядів для формування групових часткових добутків. Для групового підсумовування вибрано каскадний паралельно-паралельний алгоритм, який забезпечує конвеєризацію процесу підсумовування шляхом введення буферних регістрів між ярусами суматорів. Розроблення нейронного елемента паралельно-потокового типу запропоновано виконувати на підставі таких принципів: використання базису елементарних арифметичних операцій; організація процесу обчислення скалярного добутку як виконання єдиної операції; локалізація та спрощення зв'язків між сходинками конвеєра; забезпечення балансу між введенням-виведенням і обчисленнями; використання конвеєризації та просторового розпаралелювання процесу обчислення; мінімізація зовнішнього інтерфейсу зв'язку. Запропоновано оцінювання апаратної реалізації нейронного елемента здійснювати за критерієм ефективності використання обладнання, який враховує складність, час і витрати обладнання на реалізацію алгоритму та дає оцінку внеску кожного вентиля в загальну продуктивність нейронного елемента. Показано, що синтез нейроелемента паралельно-потокового типу зводиться до мінімізації апаратних затрат при забезпечені обчислення скалярного добутку та функції активації в реальному часі. Розроблено метод синтезу нейронного елемента паралельно-потокового типу, який, за рахунок розбиття його на сходинки та узгодження часу надходження даних з тактом конвеєра, забезпечує синтез цього нейронного елемента з високою ефективністю використання обладнання та обробленням потоків даних у реальному часі.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45811534","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Запропоновано метод модифікації геометрії 3D-поверхонь для ігрового рушія SceneKit на платформі iOS. Представлений метод базується на поєднанні готової 3D-моделі та її програмної адаптації в режимі реального часу, що дає змогу користувачеві коригувати синтезовану модель. Алгоритм методу містить попереднє створення набору морфів рис людського обличчя, що дає змогу наповнити 3D-модель великою кількістю геометричних комбінацій, зберігши при цьому розмір вихідної моделі відносно невеликим для портування на мобільну операційну систему. Розроблений набір морфів може бути модифікований та розширений за потреби без додаткових змін у логіці програмної частини. У дослідженні також представлено алгоритм роботи системи, що дає змогу користувачу протестувати розроблений метод на мобільній платформі. Ця система є ефективною і може бути використана в рішеннях доповненої та віртуальної реальності, оскільки процес рендерингу виконується за допомогою ігрового рушія SceneKit. Розроблена система є масштабованою і, завдяки використанню формату USDZ, має оптимізоване зберігання морфів порівняно з поширеними в індустрії форматами, такими як Collada або FBX. Використовуючи можливості формату USDZ, 3D-модель створюється з меншою вагою, що в кінцевому підсумку приводить до скорочення часу завантаження та покращення загальної продуктивності. Отримані результати демонструють, що метод дає змогу унікально видозмінити цифровий 3D-аватар у спосіб модифікації геометрії поверхонь моделі. Запропонований метод вирішує проблему продуктивності рендерингу на мобільних пристроях, що є важливим для досягнення кращого користувацького досвіду і може привести до покращення ефективності відображення цифрових аватарів.
{"title":"Метод модифікації геометрії 3D-поверхонь в USDZ-форматі з подальшим впровадженням в ігровий рушій SceneKit","authors":"Д. В. Островка, В. М. Теслюк","doi":"10.36930/40330209","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330209","url":null,"abstract":"Запропоновано метод модифікації геометрії 3D-поверхонь для ігрового рушія SceneKit на платформі iOS. Представлений метод базується на поєднанні готової 3D-моделі та її програмної адаптації в режимі реального часу, що дає змогу користувачеві коригувати синтезовану модель. Алгоритм методу містить попереднє створення набору морфів рис людського обличчя, що дає змогу наповнити 3D-модель великою кількістю геометричних комбінацій, зберігши при цьому розмір вихідної моделі відносно невеликим для портування на мобільну операційну систему. Розроблений набір морфів може бути модифікований та розширений за потреби без додаткових змін у логіці програмної частини. У дослідженні також представлено алгоритм роботи системи, що дає змогу користувачу протестувати розроблений метод на мобільній платформі. Ця система є ефективною і може бути використана в рішеннях доповненої та віртуальної реальності, оскільки процес рендерингу виконується за допомогою ігрового рушія SceneKit. Розроблена система є масштабованою і, завдяки використанню формату USDZ, має оптимізоване зберігання морфів порівняно з поширеними в індустрії форматами, такими як Collada або FBX. Використовуючи можливості формату USDZ, 3D-модель створюється з меншою вагою, що в кінцевому підсумку приводить до скорочення часу завантаження та покращення загальної продуктивності. Отримані результати демонструють, що метод дає змогу унікально видозмінити цифровий 3D-аватар у спосіб модифікації геометрії поверхонь моделі. Запропонований метод вирішує проблему продуктивності рендерингу на мобільних пристроях, що є важливим для досягнення кращого користувацького досвіду і може привести до покращення ефективності відображення цифрових аватарів.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44721169","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У дослідженні зосереджено увагу на надійній статистиці, обґрунтовано вплив надійної регресії на подолання обмежень традиційного регресійного аналізу. Закцентовано на регресійному аналізі, який моделює зв'язок між однією чи кількома незалежними змінними та залежною змінною. Описано стандартні типи регресії, такі як звичайний метод найменших квадратів, що мають сприятливі властивості. Наведено приклади оцінювання за методом найменших квадратів для регресійних моделей. Проаналізовано критерії моделей, які чутливі до викидів. Розглянуто викиди із подвійною величиною помилки, аніж типове спостереження, та з більшою величиною, що впливає на квадратичну втрату помилки, і тому має більше важелів впливу на оцінки регресії. Розглянуто аналіз лінійних моделей за оцінками параметрів за методом найменших квадратів завжди виявлялися найкращими лінійними незміщеними оцінками. Наведено порівняння властивостей цих методів, що здійснюється за допомогою моделювання. Обґрунтовано критерії порівняння їх ефективності. Досліджено критерії для M-estimators, які можуть бути вразливими до спостережень із високим важелем. Робота зосереджена на даних, які містять викиди. Досліджено їх вплив на оцінки методом найменших квадратів. Обґрунтовано застосування функції втрат Хубера, яка є надійною альтернативою стандартним квадратичним втратам помилок, та зменшує кількість викидів у квадратичні втрати помилок. Розглядається випадки втрати помилок, які обмежують їхній вплив на оцінки регресії. Досліджено алгоритм Random Sample Consensus (RANSAC) для надійної підгонки моделей. Показано його надійність у процесі аналізу викидів у експериментальних даних. Проаналізовано критерії, за яких алгоритм здатний інтерпретувати та згладжувати дані, які містять значний відсоток грубих помилок. Обґрунтовано процес генерування статистики, який покладається на звичайний метод найменших квадратів (МНК) у моделі лінійної регресії завдяки його оптимальним властивостям і простоті обчислень. Обґрунтовано МНК, який дає незміщену та мінімальну дисперсію серед усіх незміщених лінійних оцінок, коли помилки є незалежними, однаково та нормально розподіленими із середнім значенням 0 та постійною дисперсією 2σ. Показано однорідності дисперсій помилок (гомоскедастичність), що є важливим припущенням у лінійній регресії, для якої оцінки методом найменших квадратів мають властивість мінімальної дисперсії. Проведено порівняльний аналіз таких регресійних моделей: лінійна регресія (англ. Linear Regression, not Robust); регресія Губера (англ. Huber Regression); RANSA (англ. RANdom SAmple Consensus); оцінююча функція Тейла-Сена (англ. Theil-Sen Regression). У роботі проведено дослідження на вибірках із різними показниками викидів для чотирьох моделей регресій, зокрема першої не надійної (LR). Оцінено точність отриманих моделей для даних із викидами та без. Наведено дослідження, які демонструють важливість аналізу викидів у наборі даних та вибору правильного методу регресії. Розглянуто різні алгоритми, що по-різному прі
{"title":"Порівняння регресійних моделей за наявності викидів у наборі різнотипових даних","authors":"Н. І. Бойко, К. П. Газдюк","doi":"10.36930/40330212","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330212","url":null,"abstract":"У дослідженні зосереджено увагу на надійній статистиці, обґрунтовано вплив надійної регресії на подолання обмежень традиційного регресійного аналізу. Закцентовано на регресійному аналізі, який моделює зв'язок між однією чи кількома незалежними змінними та залежною змінною. Описано стандартні типи регресії, такі як звичайний метод найменших квадратів, що мають сприятливі властивості. Наведено приклади оцінювання за методом найменших квадратів для регресійних моделей. Проаналізовано критерії моделей, які чутливі до викидів. Розглянуто викиди із подвійною величиною помилки, аніж типове спостереження, та з більшою величиною, що впливає на квадратичну втрату помилки, і тому має більше важелів впливу на оцінки регресії. Розглянуто аналіз лінійних моделей за оцінками параметрів за методом найменших квадратів завжди виявлялися найкращими лінійними незміщеними оцінками. Наведено порівняння властивостей цих методів, що здійснюється за допомогою моделювання. Обґрунтовано критерії порівняння їх ефективності. Досліджено критерії для M-estimators, які можуть бути вразливими до спостережень із високим важелем. Робота зосереджена на даних, які містять викиди. Досліджено їх вплив на оцінки методом найменших квадратів. Обґрунтовано застосування функції втрат Хубера, яка є надійною альтернативою стандартним квадратичним втратам помилок, та зменшує кількість викидів у квадратичні втрати помилок. Розглядається випадки втрати помилок, які обмежують їхній вплив на оцінки регресії. Досліджено алгоритм Random Sample Consensus (RANSAC) для надійної підгонки моделей. Показано його надійність у процесі аналізу викидів у експериментальних даних. Проаналізовано критерії, за яких алгоритм здатний інтерпретувати та згладжувати дані, які містять значний відсоток грубих помилок. Обґрунтовано процес генерування статистики, який покладається на звичайний метод найменших квадратів (МНК) у моделі лінійної регресії завдяки його оптимальним властивостям і простоті обчислень. Обґрунтовано МНК, який дає незміщену та мінімальну дисперсію серед усіх незміщених лінійних оцінок, коли помилки є незалежними, однаково та нормально розподіленими із середнім значенням 0 та постійною дисперсією 2σ. Показано однорідності дисперсій помилок (гомоскедастичність), що є важливим припущенням у лінійній регресії, для якої оцінки методом найменших квадратів мають властивість мінімальної дисперсії. Проведено порівняльний аналіз таких регресійних моделей: лінійна регресія (англ. Linear Regression, not Robust); регресія Губера (англ. Huber Regression); RANSA (англ. RANdom SAmple Consensus); оцінююча функція Тейла-Сена (англ. Theil-Sen Regression). У роботі проведено дослідження на вибірках із різними показниками викидів для чотирьох моделей регресій, зокрема першої не надійної (LR). Оцінено точність отриманих моделей для даних із викидами та без. Наведено дослідження, які демонструють важливість аналізу викидів у наборі даних та вибору правильного методу регресії. Розглянуто різні алгоритми, що по-різному прі","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49638689","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
П. С. Гнатів, Н. І. Вега, О. М. Гриник, Н. Я. Лопотич, А. Д. Шовган
Досліджено, що в різних умовах розташування та функціонального призначення зелених зон міст Львова та Дубляни відбуваються різні реакції досліджуваних деревних видів – дуба звичайного та багряника японського – на зміни навколишнього природного середовища. Техногенні емісії зумовлюють певні зміни до фосфатизації, алкалізації та інтенсивного забруднення ґрунтів міських територій різного типу хімічними елементами та важкими металами від діяльності людини. Під час досліджень виявлено диференціацію метаболічних адаптацій від комплексного впливу урботехногенного середовища на рослини. Проаналізовано актуальні зміни хімічного складу листків дерев за показниками вмісту важких металів, азотистих та безазотистих метаболітів. Установлено істотно більше накопичення вмісту хімічних елементів в асиміляційному апараті дуба звичайного та багряника японського у насадженнях на досліджуваних територіях, виявлено їх видоспецифічні особливості щодо золоакумулятивної здатності. Багряник японський виявився ефективним щодо очищення довкілля від забруднень декоративним деревним видом, який доцільно впроваджувати у зелені зони населених місць. Під впливом трансформації ґрунтових умов й забруднення в асиміляційних органах деревних рослин відбувалися структурно-метаболічні зміни, спрямовані на пристосування видів у нових для них умовах навколишнього середовища. Дуб звичайний демонстрував ознаки стійкості метаболізму асиміляційних органів до урботехногенних змін навколишнього середовища дещо краще, ніж інтродукований вид. З'ясовано, що багряник японський проявив пластичність структури і пропорцій метаболітів листків, динамічно змінював її у новому для себе середовищі акліматизації і, при цьому виконував ефективну металоакумуляційну функцію у зоні сильного техногенного забруднення – середовищі Львова.
{"title":"Диференціація метаболічної адаптації Quercus robur L. та Cercidiphyllum japonicum Siebold et Zucc. в умовах техногенної трансформації довкілля","authors":"П. С. Гнатів, Н. І. Вега, О. М. Гриник, Н. Я. Лопотич, А. Д. Шовган","doi":"10.36930/40330204","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330204","url":null,"abstract":"Досліджено, що в різних умовах розташування та функціонального призначення зелених зон міст Львова та Дубляни відбуваються різні реакції досліджуваних деревних видів – дуба звичайного та багряника японського – на зміни навколишнього природного середовища. Техногенні емісії зумовлюють певні зміни до фосфатизації, алкалізації та інтенсивного забруднення ґрунтів міських територій різного типу хімічними елементами та важкими металами від діяльності людини. Під час досліджень виявлено диференціацію метаболічних адаптацій від комплексного впливу урботехногенного середовища на рослини. Проаналізовано актуальні зміни хімічного складу листків дерев за показниками вмісту важких металів, азотистих та безазотистих метаболітів. Установлено істотно більше накопичення вмісту хімічних елементів в асиміляційному апараті дуба звичайного та багряника японського у насадженнях на досліджуваних територіях, виявлено їх видоспецифічні особливості щодо золоакумулятивної здатності. Багряник японський виявився ефективним щодо очищення довкілля від забруднень декоративним деревним видом, який доцільно впроваджувати у зелені зони населених місць. Під впливом трансформації ґрунтових умов й забруднення в асиміляційних органах деревних рослин відбувалися структурно-метаболічні зміни, спрямовані на пристосування видів у нових для них умовах навколишнього середовища. Дуб звичайний демонстрував ознаки стійкості метаболізму асиміляційних органів до урботехногенних змін навколишнього середовища дещо краще, ніж інтродукований вид. З'ясовано, що багряник японський проявив пластичність структури і пропорцій метаболітів листків, динамічно змінював її у новому для себе середовищі акліматизації і, при цьому виконував ефективну металоакумуляційну функцію у зоні сильного техногенного забруднення – середовищі Львова.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43898977","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Історично доведено, що використання тваринного світу у становленні сучасного людства мало і має дуже важливе значення. Першочерговим був процес забезпечення виживання через добування їжі та свого захисту від хижих тварин. Завдяки цьому людина навчилася колективно полювати, працювати, винайшла нові знаряддя для побуту, житла, готування їжі, її зберігання, збагатилася мова тощо. Це дало поштовх до організованого розподілу праці, її планування та прогнозування певного розвитку. Встановлено, що сам процес полювання, добування, колекціонування трофеїв, мисливських знарядь абсолютно не втратив актуальності у сучасному суспільстві. З'ясовано, що для сучасної людини, а саме людини-мисливця, це генетичний зв'язок з предками, специфічні мисливські традиції, особливий відпочинок на лоні природи, вміння проявити свої здібності, азарт, добуті трофеї тощо. Окрім цього, є витрати на ведення мисливського господарства та організацію самого полювання. Отже, сучасний мисливець отримує для себе цілу низку позитивних надбань за які беззаперечно потрібно платити. Досліджено, що українським законодавством, яке стосується ведення мисливського господарства та природокористування, чітко передбачено сплачувати за дозвіл на полювання (ліцензію, відстрільну картку). Встановлено, що немає єдиної методики розрахунку розміру такої плати. Саме це спонукало нас до застосування нових методологічних підходів встановлення вартості права на полювання. Застосовано, порівняно з іншими, дещо інші концептуальні засади щодо формування розміру плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин. Вони сформовані на основі розуміння того, що мисливські тварини мають загальнодержавне значення, а їх охорона, відтворення та використання є досить витратними. Окрім цього, мисливці готові платити, а мисливські господарства бажають бути високодохідними і позбавитися "клейма" збитковості.
{"title":"Плата за право полювати, нові погляди та підходи","authors":"Ю. В. Муравйов, І. І. Дідович, М. В. Маліновська","doi":"10.36930/40330207","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330207","url":null,"abstract":"Історично доведено, що використання тваринного світу у становленні сучасного людства мало і має дуже важливе значення. Першочерговим був процес забезпечення виживання через добування їжі та свого захисту від хижих тварин. Завдяки цьому людина навчилася колективно полювати, працювати, винайшла нові знаряддя для побуту, житла, готування їжі, її зберігання, збагатилася мова тощо. Це дало поштовх до організованого розподілу праці, її планування та прогнозування певного розвитку. Встановлено, що сам процес полювання, добування, колекціонування трофеїв, мисливських знарядь абсолютно не втратив актуальності у сучасному суспільстві. З'ясовано, що для сучасної людини, а саме людини-мисливця, це генетичний зв'язок з предками, специфічні мисливські традиції, особливий відпочинок на лоні природи, вміння проявити свої здібності, азарт, добуті трофеї тощо. Окрім цього, є витрати на ведення мисливського господарства та організацію самого полювання. Отже, сучасний мисливець отримує для себе цілу низку позитивних надбань за які беззаперечно потрібно платити. Досліджено, що українським законодавством, яке стосується ведення мисливського господарства та природокористування, чітко передбачено сплачувати за дозвіл на полювання (ліцензію, відстрільну картку). Встановлено, що немає єдиної методики розрахунку розміру такої плати. Саме це спонукало нас до застосування нових методологічних підходів встановлення вартості права на полювання. Застосовано, порівняно з іншими, дещо інші концептуальні засади щодо формування розміру плати за спеціальне використання ресурсів мисливських тварин. Вони сформовані на основі розуміння того, що мисливські тварини мають загальнодержавне значення, а їх охорона, відтворення та використання є досить витратними. Окрім цього, мисливці готові платити, а мисливські господарства бажають бути високодохідними і позбавитися \"клейма\" збитковості.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45619012","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розроблено автоматизовану систему оцінювання проектів, яка забезпечить планування, контроль та аналіз якості виконання робіт працівниками підприємств. Розроблена система передбачає збір та аналіз необхідної інформації для менеджерів проєктів, що покращить планування проведення робіт та здійснення контролю за термінами та якістю виконання робіт підприємства. Застосування на практиці запропонованої системи підвищить оперативність проведення робіт, якість їх виконання та допоможе покращити роботу підприємства. Проведено огляд систем-аналогів, які призначені для полегшення виконання завдань збирання, аналізу та опрацювання різної статистичної інформації. Розглянуто їх особливості, переваги та недоліки. Здійснено системний аналіз і побудову дерева цілей для задачі розроблення системи оцінювання проектів. Розроблено концептуальну модель системи, яка дає змогу визначити основне коло користувачів – зовнішніх сутностей, що будуть співпрацювати з системою. Побудовано діаграму використання для вибраних зовнішніх сутностей, на якій наведено набір базових функцій системи та послідовність доступу до них основних користувачів системи. Для розкриття особливостей динаміки роботи системи та її компонентів розроблено діаграму послідовностей. На цій діаграмі зображено, як послідовно у часі здійснюється взаємодія між компонентами системи під час виконання запитів користувачів. Розроблено діаграму класів, на якій визначено основні класи системи, їх атрибути, методи та взаємозв'язки між класами. Розроблено структурну схему системи. Проаналізовано технології, що використані для розроблення засобу. Розроблено базу даних системи. Виконано реалізацію основних компонентів системи. Розроблено інтерфейс системи. Здійснено тестування як окремих компонентів системи, так і системи загалом. Запропонована система може знайти своє ефективне використання на різних підприємствах, зокрема в ІТ-секторі, для відбору, опрацювання та аналізу даних про результати роботи найманих працівників.
{"title":"Розроблення автоматизованої системи оцінювання проєктів","authors":"Я. В. Ковівчак, Василь Дубук, А. О. Косік","doi":"10.36930/40330113","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330113","url":null,"abstract":"Розроблено автоматизовану систему оцінювання проектів, яка забезпечить планування, контроль та аналіз якості виконання робіт працівниками підприємств. Розроблена система передбачає збір та аналіз необхідної інформації для менеджерів проєктів, що покращить планування проведення робіт та здійснення контролю за термінами та якістю виконання робіт підприємства. Застосування на практиці запропонованої системи підвищить оперативність проведення робіт, якість їх виконання та допоможе покращити роботу підприємства. Проведено огляд систем-аналогів, які призначені для полегшення виконання завдань збирання, аналізу та опрацювання різної статистичної інформації. Розглянуто їх особливості, переваги та недоліки. Здійснено системний аналіз і побудову дерева цілей для задачі розроблення системи оцінювання проектів. Розроблено концептуальну модель системи, яка дає змогу визначити основне коло користувачів – зовнішніх сутностей, що будуть співпрацювати з системою. Побудовано діаграму використання для вибраних зовнішніх сутностей, на якій наведено набір базових функцій системи та послідовність доступу до них основних користувачів системи. Для розкриття особливостей динаміки роботи системи та її компонентів розроблено діаграму послідовностей. На цій діаграмі зображено, як послідовно у часі здійснюється взаємодія між компонентами системи під час виконання запитів користувачів. Розроблено діаграму класів, на якій визначено основні класи системи, їх атрибути, методи та взаємозв'язки між класами. Розроблено структурну схему системи. Проаналізовано технології, що використані для розроблення засобу. Розроблено базу даних системи. Виконано реалізацію основних компонентів системи. Розроблено інтерфейс системи. Здійснено тестування як окремих компонентів системи, так і системи загалом. Запропонована система може знайти своє ефективне використання на різних підприємствах, зокрема в ІТ-секторі, для відбору, опрацювання та аналізу даних про результати роботи найманих працівників.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43754419","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У методологічному дискурсі економічної теорії сьогодні багато уваги приділяють питанню відповідності домінантної неокласичної економічної теорії сучасному соціально-екологічному контексту, в межах якого формується нексус криз економічного, довкільного, соціального, геополітичного і технологічного характеру, посилених війною, яку Росія розв'язала проти України. Із використанням методів системного, порівняльного та логічного аналізу розкрито обмеженість домінантної економічної парадигми за сучасних умов, окреслено необхідність і напрями трансформації фундаментальної економічної науки, зокрема, її предметного простору, проблематики, методології та інструментарію, а також перегляду сутності, природи економічного суб'єкта та його ролі в соціо-еколого-економічній системі епохи антропоцену. Встановлено, що підґрунтям цих методологічних змін має стати постулювання принципової обмеженості економічної підсистеми фундамен-тальними біофізичними законами природи і біологічними ресурсами глобальної екосистеми, а також синергетичної природи об'єкта дослідження, який постійно перебуває в стані креативної деструкції. З використанням нексусного підходу проаналізовано методологічні напрацювання екологічної економіки, доаналітичне бачення якої полягає в цілісному, холістичному охопленні ко-еволюції, взаємозалежності та підпорядкованості економічної, соціальної та екологічної систем. Обґрунтовано використання трансдисциплінарного методу для поєднання знань, методології дослідження та інструментарію різних дисциплін, а також для застосування неакадемічних знань. Запропоновано напрями подальших досліджень, такі як соціальна екологічна економіка та деліберативна екологічна економіка, на основі аналізу досвіду іспанської школи екологічної економіки. Обґрунтовано використання нексусного підходу чотирьох типів капіталу для аналізу проблем і прийняття робастних рішень на засадах сталого розвитку.
{"title":"Подолання нексусу системних криз: відповідь екологічної економіки","authors":"Л. Д. Загвойська","doi":"10.36930/40330108","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330108","url":null,"abstract":"У методологічному дискурсі економічної теорії сьогодні багато уваги приділяють питанню відповідності домінантної неокласичної економічної теорії сучасному соціально-екологічному контексту, в межах якого формується нексус криз економічного, довкільного, соціального, геополітичного і технологічного характеру, посилених війною, яку Росія розв'язала проти України. Із використанням методів системного, порівняльного та логічного аналізу розкрито обмеженість домінантної економічної парадигми за сучасних умов, окреслено необхідність і напрями трансформації фундаментальної економічної науки, зокрема, її предметного простору, проблематики, методології та інструментарію, а також перегляду сутності, природи економічного суб'єкта та його ролі в соціо-еколого-економічній системі епохи антропоцену. Встановлено, що підґрунтям цих методологічних змін має стати постулювання принципової обмеженості економічної підсистеми фундамен-тальними біофізичними законами природи і біологічними ресурсами глобальної екосистеми, а також синергетичної природи об'єкта дослідження, який постійно перебуває в стані креативної деструкції. З використанням нексусного підходу проаналізовано методологічні напрацювання екологічної економіки, доаналітичне бачення якої полягає в цілісному, холістичному охопленні ко-еволюції, взаємозалежності та підпорядкованості економічної, соціальної та екологічної систем. Обґрунтовано використання трансдисциплінарного методу для поєднання знань, методології дослідження та інструментарію різних дисциплін, а також для застосування неакадемічних знань. Запропоновано напрями подальших досліджень, такі як соціальна екологічна економіка та деліберативна екологічна економіка, на основі аналізу досвіду іспанської школи екологічної економіки. Обґрунтовано використання нексусного підходу чотирьох типів капіталу для аналізу проблем і прийняття робастних рішень на засадах сталого розвитку.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43422218","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
П. П. Федорка, Н. Е. Кунанець, В. І. Кут, М. В. Клименко
Проаналізовано основні підходи та умови формування розумних міст в Україні та за кордоном, які можуть стати хорошим надбанням для впровадження їх саме на Карпатському форпості євроінтеграції розумних технологій. Первинним етапом стало саме дослідження наявних теорій і можливих практичних рішень, які вже сьогодні покращують життя мешканців великих міст, а також допомагають ефективніше та раціональніше використовувати природні багатства території, серед яких досвід містобудування ОАЕ, Лондона, Рима, Ізраїлю, Норвегії та інших. Виокремлено найоптимальніші показники, якими можна оцінювати саме "розумний" регіон. Здійснено порівняльний аналіз підходів до формування розумних міст і регіонів, досліджено напрями та орієнтири для забезпечення їх розвитку, набуття ними статусу "розумного". Розроблено критерії формування напрямів розвитку регіону Закарпаття для перетворення його у "розумний". Відзначено, що ці напрацювання будуть актуальними для подальших досліджень чи в ухваленні рішень стосовно розвитку нових технологій та можливого спрямування фінансування на їх впровадження. Запропоновано проєкт інформаційно-технологічної платформи, яка сприяє агрегуванню розрізнених наборів даних про регіон, їх опрацюванню, для підвищення ефективності процесів прийняття рішень, розроблення наукових моделей розвитку "розумних" середовищ проживання мешканців регіону, створення послуг для задоволення потреб мешканців і гостей регіону. Проаналізовано найперспективніші сценарії використання новітніх "smart" стратегій розвитку розумних міст для здобуття Закарпатським регіоном статусу розумного, з урахуванням його особливостей, зокрема мультикультурності, багатих природних і людських ресурсів. Визначено, що ці напрацювання стануть добрим базисом в ухваленні рішень потенційним інвесторам і науковцям, які планують розвивати ці технології, щоб реалізовувати проєкт "Розумний регіон Закарпаття", який має стати інноваційним, технологічним та зручним для життя. Наголошено, що для досягнення мети дослідження доцільно проаналізувати найкращі практики і здобутки різних міст і регіонів, світочів у напрямі розумних технологій, цей досвід є інтернаціональним, оскільки опрацьовано методологію не тільки Європи, але й Азії, країн Близького Сходу (ОАЕ). Для аналізу виокремлено декілька напрямів: урбаністики, ІТ індустрії, "розумної" бюрократії, економіки та управління ресурсами.
{"title":"\"Розумний регіон Закарпаття\" та критерії його формування","authors":"П. П. Федорка, Н. Е. Кунанець, В. І. Кут, М. В. Клименко","doi":"10.36930/40330109","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330109","url":null,"abstract":"Проаналізовано основні підходи та умови формування розумних міст в Україні та за кордоном, які можуть стати хорошим надбанням для впровадження їх саме на Карпатському форпості євроінтеграції розумних технологій. Первинним етапом стало саме дослідження наявних теорій і можливих практичних рішень, які вже сьогодні покращують життя мешканців великих міст, а також допомагають ефективніше та раціональніше використовувати природні багатства території, серед яких досвід містобудування ОАЕ, Лондона, Рима, Ізраїлю, Норвегії та інших. Виокремлено найоптимальніші показники, якими можна оцінювати саме \"розумний\" регіон. Здійснено порівняльний аналіз підходів до формування розумних міст і регіонів, досліджено напрями та орієнтири для забезпечення їх розвитку, набуття ними статусу \"розумного\". Розроблено критерії формування напрямів розвитку регіону Закарпаття для перетворення його у \"розумний\". Відзначено, що ці напрацювання будуть актуальними для подальших досліджень чи в ухваленні рішень стосовно розвитку нових технологій та можливого спрямування фінансування на їх впровадження. Запропоновано проєкт інформаційно-технологічної платформи, яка сприяє агрегуванню розрізнених наборів даних про регіон, їх опрацюванню, для підвищення ефективності процесів прийняття рішень, розроблення наукових моделей розвитку \"розумних\" середовищ проживання мешканців регіону, створення послуг для задоволення потреб мешканців і гостей регіону. Проаналізовано найперспективніші сценарії використання новітніх \"smart\" стратегій розвитку розумних міст для здобуття Закарпатським регіоном статусу розумного, з урахуванням його особливостей, зокрема мультикультурності, багатих природних і людських ресурсів. Визначено, що ці напрацювання стануть добрим базисом в ухваленні рішень потенційним інвесторам і науковцям, які планують розвивати ці технології, щоб реалізовувати проєкт \"Розумний регіон Закарпаття\", який має стати інноваційним, технологічним та зручним для життя. Наголошено, що для досягнення мети дослідження доцільно проаналізувати найкращі практики і здобутки різних міст і регіонів, світочів у напрямі розумних технологій, цей досвід є інтернаціональним, оскільки опрацьовано методологію не тільки Європи, але й Азії, країн Близького Сходу (ОАЕ). Для аналізу виокремлено декілька напрямів: урбаністики, ІТ індустрії, \"розумної\" бюрократії, економіки та управління ресурсами.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44497242","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：