Досліджено сучасні тенденції розвитку кредитної діяльності АТ "Ощадбанк". Висвітлено основні завдання аналізу кредитних операцій банку. Встановлено, що АТ "Ощадбанк" є стратегічно важливим банком з 100 % державним капіталом. Він є найбільшим банком за обсягом пасивів та активів. Клієнтами банку є представники мікро, малого та середнього бізнесу. З'ясовано, що Ощадбанк займає міцну позицію на фінансовому ринку не тільки серед ММСБ, але й серед корпоративних клієнтів. Проаналізовано фінансові показники банку і встановлено, що його фінансова ситуація є стабільною завдяки ефективній роботі інкасації, дистанційних каналів обслуговування, POS-терміналів тощо. Графічно відображено динаміку кредитного портфеля, який відображає його зростання навіть в часи війни. Проаналізувавши структуру кредитних операцій Ощадбанку, зроблено висновок, що кредитний портфель майже на 90 % сформований із кредитів юридичних осіб. Дослідження структури кредитів, наданих фізичним особам, дало змогу зробити висновок, що найбільшу частку серед таких кредитів становлять кредити з платіжними картками, а найменшу – споживчі кредити. З'ясовано, що більшу половину всіх кредитів становлять кредити з терміном надання більше одного року. З'ясовано, що найбільшу частку кредитів видано у національній валюті, а найменшу – у Євро. У процесі дослідження виявлено скорочення проблемної заборгованості АТ "Ощадбанк" шляхом реалізації заставного майна та прийняття такого майна на баланс банку. Проведене дослідження дало змогу дійти висновку, що банк навіть в часи війни має достатню ліквідність. Завдяки ефективному управлінню Ощадбанк наростив обсяг кредитного портфеля в умовах воєнного стану. Отже, кредитна діяльність ощадбанку під час війни не погіршилася, що сприяло розширенню нових видів кредитування бізнесу, особливо аграрного. Запропоновано напрями подальшого розвитку кредитної діяльності Ощадбанку: диверсифікація кредитного портфеля; впровадження нових комісійних продуктів; удосконалення системи управління кредитними ризиками; впровадження та розвиток цифрових продуктів; удосконалення інформаційних технологій; зменшення частки проблемних кредитів тощо.
{"title":"Тенденції розвитку кредитної діяльності АТ \"Ощадбанк\" в умовах надзвичайних (форсмажорних) обставин","authors":"І. В. Фаринович, Х. В. Горбова","doi":"10.36930/40320508","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320508","url":null,"abstract":"Досліджено сучасні тенденції розвитку кредитної діяльності АТ \"Ощадбанк\". Висвітлено основні завдання аналізу кредитних операцій банку. Встановлено, що АТ \"Ощадбанк\" є стратегічно важливим банком з 100 % державним капіталом. Він є найбільшим банком за обсягом пасивів та активів. Клієнтами банку є представники мікро, малого та середнього бізнесу. З'ясовано, що Ощадбанк займає міцну позицію на фінансовому ринку не тільки серед ММСБ, але й серед корпоративних клієнтів. Проаналізовано фінансові показники банку і встановлено, що його фінансова ситуація є стабільною завдяки ефективній роботі інкасації, дистанційних каналів обслуговування, POS-терміналів тощо. Графічно відображено динаміку кредитного портфеля, який відображає його зростання навіть в часи війни. Проаналізувавши структуру кредитних операцій Ощадбанку, зроблено висновок, що кредитний портфель майже на 90 % сформований із кредитів юридичних осіб. Дослідження структури кредитів, наданих фізичним особам, дало змогу зробити висновок, що найбільшу частку серед таких кредитів становлять кредити з платіжними картками, а найменшу – споживчі кредити. З'ясовано, що більшу половину всіх кредитів становлять кредити з терміном надання більше одного року. З'ясовано, що найбільшу частку кредитів видано у національній валюті, а найменшу – у Євро. У процесі дослідження виявлено скорочення проблемної заборгованості АТ \"Ощадбанк\" шляхом реалізації заставного майна та прийняття такого майна на баланс банку. Проведене дослідження дало змогу дійти висновку, що банк навіть в часи війни має достатню ліквідність. Завдяки ефективному управлінню Ощадбанк наростив обсяг кредитного портфеля в умовах воєнного стану. Отже, кредитна діяльність ощадбанку під час війни не погіршилася, що сприяло розширенню нових видів кредитування бізнесу, особливо аграрного. Запропоновано напрями подальшого розвитку кредитної діяльності Ощадбанку: диверсифікація кредитного портфеля; впровадження нових комісійних продуктів; удосконалення системи управління кредитними ризиками; впровадження та розвиток цифрових продуктів; удосконалення інформаційних технологій; зменшення частки проблемних кредитів тощо.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43180711","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розглянуто особливості проектування навчальної системи для студентів спеціальності 121 "Інженерія програмного забезпечення" У межах дисципліни "Алгоритми і структури даних". Мета системи – полегшити процес вивчення основних принципів роботи алгоритмів через динамічну візуалізацію їх кроків та подання інформаційної складової (покроковий опис алгоритму та загальна інформація про нього) до кожного з них. Проведено дослідження візуалізації як методу навчання. Виявлено основні проблеми студентів під час вивчення теоретичного матеріалу. Проаналізовано сучасні засоби візуалізації покрокової роботи алгоритмів, які можна використовувати у навчальному процесі. Встановлено основні завдання системи і розроблено основні вимоги до програмного продукту. На основі виконаних досліджень спроєктовано архітектуру системи, яка є гнучкою до змін у сфері навчання. Побудовано структуру компонент програмного додатку, діаграму розгортання, діаграму прецедентів, діаграму класів і діаграму станів системи. Систему реалізовано як статичний веб-сайт для зручного способу доступу до ресурсів. Для реалізації системи використано React-бібліотеку для створення графічних інтерфейсів. Для графічної візуалізації використовувався примітив html canvas, що дає змогу зображати 2D графіку на веб-сторінці. Усі алгоритми в системі розбиті на категорії, а саме: сортування, пошуку стрічки, пошуку шляху та алгоритми на деревах. Для зручності кожна категорія представлена окремою веб-сторінкою. Загалом розглянуто 24 алгоритми. Користувач має змогу виконувати алгоритми покроково або автоматично, коли система сама здійснює наступний крок із певним заданим користувачем часовим інтервалом. Реалізована можливість виконання алгоритму у зворотному напрямку, Також користувач може згенерувати вхідні дані алгоритму або задати їх вручну. Розроблений веб-сайт є самодостатнім ресурсом для дистанційного вивчення дисципліни "Алгоритми і структури даних".
{"title":"Проєктування навчальної системи візуалізації роботи алгоритмів","authors":"Д. Р. Козак, Т. О. Коротєєва","doi":"10.36930/40320511","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320511","url":null,"abstract":"Розглянуто особливості проектування навчальної системи для студентів спеціальності 121 \"Інженерія програмного забезпечення\" У межах дисципліни \"Алгоритми і структури даних\". Мета системи – полегшити процес вивчення основних принципів роботи алгоритмів через динамічну візуалізацію їх кроків та подання інформаційної складової (покроковий опис алгоритму та загальна інформація про нього) до кожного з них. Проведено дослідження візуалізації як методу навчання. Виявлено основні проблеми студентів під час вивчення теоретичного матеріалу. Проаналізовано сучасні засоби візуалізації покрокової роботи алгоритмів, які можна використовувати у навчальному процесі. Встановлено основні завдання системи і розроблено основні вимоги до програмного продукту. На основі виконаних досліджень спроєктовано архітектуру системи, яка є гнучкою до змін у сфері навчання. Побудовано структуру компонент програмного додатку, діаграму розгортання, діаграму прецедентів, діаграму класів і діаграму станів системи. Систему реалізовано як статичний веб-сайт для зручного способу доступу до ресурсів. Для реалізації системи використано React-бібліотеку для створення графічних інтерфейсів. Для графічної візуалізації використовувався примітив html canvas, що дає змогу зображати 2D графіку на веб-сторінці. Усі алгоритми в системі розбиті на категорії, а саме: сортування, пошуку стрічки, пошуку шляху та алгоритми на деревах. Для зручності кожна категорія представлена окремою веб-сторінкою. Загалом розглянуто 24 алгоритми. Користувач має змогу виконувати алгоритми покроково або автоматично, коли система сама здійснює наступний крок із певним заданим користувачем часовим інтервалом. Реалізована можливість виконання алгоритму у зворотному напрямку, Також користувач може згенерувати вхідні дані алгоритму або задати їх вручну. Розроблений веб-сайт є самодостатнім ресурсом для дистанційного вивчення дисципліни \"Алгоритми і структури даних\".","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47179884","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Філософія є особливою формою пізнання світу, що вивчає найзагальніші істотні характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. Для організації життєдіяльності людської спільноти важливим є налагодження командної роботи для максимальної реалізації свого творчого потенціалу. Проблему добору людей з потрібними якостями може вирішити відносно молода наука соціоніка. Сучасний науковий дискурс актуалізує роль філософії щодо адекватного розуміння складних соціально-природних реалій, в яких існує людина. Окрім цього, філософія є своєрідним фундаментом для розвитку соціогуманітарних досліджень, цікавим аспектом яких, на нашу думку, є аналіз дії основних законів діалектики в соціоніці. Зокрема, цікаво простежити дію універсальних законів діалектики в соціоніці. Як відомо, існує три основних закони діалектики, сформульованих Гегелем. Перший з них – закон переходу кількісних змін до якісних, другий – закон єдності і боротьби протилежностей, третій – закон заперечення заперечення. Дія першого закону діалектики в соціоніці найвиразніше простежується під час аналізу представників одного соціотипу. У процесі соціалізації кожен індивідуум отримує певну суму знань і навичок. Ця сума може відрізнятися настільки, що декому дає змогу переходити на вищий рівень інтелектуального розвитку. Другий закон діалектики в соціоніці проявляється у моделі "А" людської психіки та дихотомічних ознаках Юнга. Соціонічні функції, які є складниками блоків его/супер-его та ід/супер-ід складаються із взаємозаперечувальних функцій, проте становлять єдине ціле. Дію третього закону діалектики в соціоніці можна простежити на поділі 16 базових типів на квадри. До складу кожної із квадр входить по дві діади найбільш психологічно сумісних пар – діада раціоналів і діада ірраціоналів. Коли йдеться про стосунки поза межами квадри, ці діади дуальних пар будуть орієнтованими на діаметрально протилежні квадри, цінності яких є теж діаметрально протилежними. По суті, існує заперечення заперечення. Викладені у цій роботі факти не є вичерпними, проте вони чітко демонструють взаємозв'язок між філософією то соціонікою.
{"title":"Міждисциплінарний характер соціогуманітарного знання: діалектичний аналіз соціонічної теорії","authors":"О. О. Морушко, Н. О. Химиця","doi":"10.36930/40320514","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320514","url":null,"abstract":"Філософія є особливою формою пізнання світу, що вивчає найзагальніші істотні характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. Для організації життєдіяльності людської спільноти важливим є налагодження командної роботи для максимальної реалізації свого творчого потенціалу. Проблему добору людей з потрібними якостями може вирішити відносно молода наука соціоніка. Сучасний науковий дискурс актуалізує роль філософії щодо адекватного розуміння складних соціально-природних реалій, в яких існує людина. Окрім цього, філософія є своєрідним фундаментом для розвитку соціогуманітарних досліджень, цікавим аспектом яких, на нашу думку, є аналіз дії основних законів діалектики в соціоніці. Зокрема, цікаво простежити дію універсальних законів діалектики в соціоніці. Як відомо, існує три основних закони діалектики, сформульованих Гегелем. Перший з них – закон переходу кількісних змін до якісних, другий – закон єдності і боротьби протилежностей, третій – закон заперечення заперечення. Дія першого закону діалектики в соціоніці найвиразніше простежується під час аналізу представників одного соціотипу. У процесі соціалізації кожен індивідуум отримує певну суму знань і навичок. Ця сума може відрізнятися настільки, що декому дає змогу переходити на вищий рівень інтелектуального розвитку. Другий закон діалектики в соціоніці проявляється у моделі \"А\" людської психіки та дихотомічних ознаках Юнга. Соціонічні функції, які є складниками блоків его/супер-его та ід/супер-ід складаються із взаємозаперечувальних функцій, проте становлять єдине ціле. Дію третього закону діалектики в соціоніці можна простежити на поділі 16 базових типів на квадри. До складу кожної із квадр входить по дві діади найбільш психологічно сумісних пар – діада раціоналів і діада ірраціоналів. Коли йдеться про стосунки поза межами квадри, ці діади дуальних пар будуть орієнтованими на діаметрально протилежні квадри, цінності яких є теж діаметрально протилежними. По суті, існує заперечення заперечення. Викладені у цій роботі факти не є вичерпними, проте вони чітко демонструють взаємозв'язок між філософією то соціонікою.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46075616","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Compact living of the population in the territory of modern cities on the one hand increases requirements for the quality of environmental conditions, and on the other hand creates an excessive load on the city ecosystem. Green spaces are the main providers of ecosystem services in cities, as urban fauna represented by a very limited number of species. The quality and range of ecosystems of their services, which provided by natural plant associations and urban green spaces, is significantly different and affected by human activity. The assessment of the quality of provision of ecosystem services by the parks of the left bank of the city was carried out Kyiv. At the first stage of the work, an assessment of the potential of service provision was carried out according to 10 criteria. At the second stage, the ratio between cultural and regulatory ecosystem services provided by the parks was performed using pair-wise weighted evaluation. The assessment results show that large, little-altered forest parks provide the highest degree of services, in which regulatory services dominate over recreational ones. Along with this, small lakes ecosystems under the condition of limited recreational improvement and use can also provide more services of a regulatory nature. Traditionally, the main means of ensuring the ecosystems services and adaptation of cities to the conditions of a changing climate are nature-based solutions. Given the scarcity of free space, such solutions include a number of conceptually new approaches that provide maximum involvement of spatial resources of the city, in particular walls and roofs. Such decisions are important and effective, but technical aspects may delay their implementation. Under such conditions it is proposed to pay attention to biodiversity-based solutions, i.e. increasing species richness in already existing facilities to improve the quality of the provided services in general and increase the weight of regulatory services. The attention should be paid to increasing the diversity of species and communities. The increase in species diversity can be implemented in planned manner maintenance of existing plantations taking into account not only the tolerance of the selected species, but also in accordance with their functional role. This will contribute to the expansion of ecological niches of plantations and natural processes of diversification.
{"title":"Biodiversity based solutions for the support of ecosystem services, provided by urban green infrastructure","authors":"М. М. Радомська","doi":"10.36930/40320507","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320507","url":null,"abstract":"Compact living of the population in the territory of modern cities on the one hand increases requirements for the quality of environmental conditions, and on the other hand creates an excessive load on the city ecosystem. Green spaces are the main providers of ecosystem services in cities, as urban fauna represented by a very limited number of species. The quality and range of ecosystems of their services, which provided by natural plant associations and urban green spaces, is significantly different and affected by human activity. The assessment of the quality of provision of ecosystem services by the parks of the left bank of the city was carried out Kyiv. At the first stage of the work, an assessment of the potential of service provision was carried out according to 10 criteria. At the second stage, the ratio between cultural and regulatory ecosystem services provided by the parks was performed using pair-wise weighted evaluation. The assessment results show that large, little-altered forest parks provide the highest degree of services, in which regulatory services dominate over recreational ones. Along with this, small lakes ecosystems under the condition of limited recreational improvement and use can also provide more services of a regulatory nature. Traditionally, the main means of ensuring the ecosystems services and adaptation of cities to the conditions of a changing climate are nature-based solutions. Given the scarcity of free space, such solutions include a number of conceptually new approaches that provide maximum involvement of spatial resources of the city, in particular walls and roofs. Such decisions are important and effective, but technical aspects may delay their implementation. Under such conditions it is proposed to pay attention to biodiversity-based solutions, i.e. increasing species richness in already existing facilities to improve the quality of the provided services in general and increase the weight of regulatory services. The attention should be paid to increasing the diversity of species and communities. The increase in species diversity can be implemented in planned manner maintenance of existing plantations taking into account not only the tolerance of the selected species, but also in accordance with their functional role. This will contribute to the expansion of ecological niches of plantations and natural processes of diversification.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42943164","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Н. Ф. Приходько, Т. В. Парпан, О. І. Голубчак, М. М. Приходько, В. М. Гудима
Рекреаційно-оздоровчі ліси Івано-Франківщини становлять 12,9 % від загальної площі лісів області. Стан і потенціал рекреаційно-оздоровчих лісів області недостатньо вивчений, що стримує ефективне їх використання. У межах комплексного дослідження, у 2021 р. у рекреаційно-оздоровчих лісах Придністровського Передкарпаття (Івано-Франківська область) досліджено радіальні прирости деревних порід і деревостанів, як індикаторів стану рекреаційно-оздоровчих лісів, для подальшого обґрунтування заходів із їх збереження та раціонального використання. Дослідження проведено на постійних дослідних об'єктах. Радіальні прирости визначали за кернами модельних дерев, які відбирали віковим буравом Пресслера на висоті 1,3 м. Ширину річних кілець вимірювали на мікрометрі digi-met з точністю до 0,01 мм. Досліджено дендрохронології дуба звичайного, бука лісового, липи дрібнолистої, вільхи чорної, ялини європейської, граба звичайного, черешні й осики та узагальнено дендрохронології деревостанів. Стабільні прирости (без різких коливань) мають липа дрібнолиста, вільха чорна, граб звичайний, бук лісовий, черешня, осика, що свідчать про те, що лісорослинні умови сприятливі для росту цих деревних порід. Дещо більші варіації радіального приросту в дуба звичайного та ялини європейської, а отже, лісорослинні умови більш екстремальні для їх росту. Середні щорічні радіальні прирости деревостанів – 2,53-2,88 мм. Різниця їх значень невелика (в межах 1,5-10,0 %). Радіальні прирости деревних порід і деревостанів, амплітуда коливань приростів та цикли приростів дають підстави стверджувати, що рекреаційне лісокористування на цей час не має істотного впливу на стан деревостанів рекреаційно-оздоровчих лісів Придністровського Передкарпаття. Деревостани умовно непорушені, належать до категорії "нормального росту та розвитку".
Ivan France的休闲森林占该地区森林总面积的12.9%。该地区休闲森林的状况和潜力没有得到充分研究，无法阻止其有效利用。在2021年的一项复杂研究中，在Pridnistrovski Perkarpata（Ivano French地区）的休闲卫生林中，已经研究了树木和树木的放射性作物作为休闲卫生林状态的指标，-以进一步证明其保护和合理使用的合理性。这项研究是在永久性研究对象上进行的。径向生长是由模型树的核心决定的，这些模型树是由普雷斯勒古老的风暴在1.3米的高度选择的。[UNK]年环宽度以微米为单位测量，精确到0.01[UNK]m。研究了普通橡树、森林灌木、微叶树枝、黑橡树灌木、欧洲橡树草、普通红橡树草和轴的密集年表，以及树木的一般密集年表。稳定的植物（没有突变的波浪）有微叶的胶水，黑色的羊毛，普通的草，森林的灌木，红色，表明林业条件有利于这些树木生长的轴。欧洲的草地和草地的径向生长有更多的变化，因此林业条件对它们的生长来说更为极端。树木的年均无线电生长差异很小（在1.5%和10.0%之间）。树木与树木之间的径向生长、植物波浪的振幅和植物的周期为争论提供了基础-此时的休闲森林使用对罗复兴时期的休闲健康森林状态没有重大影响。树木无条件完好无损，属于“正常生长发育”范畴。
{"title":"Радіальні прирости деревостанів рекреаційно-оздоровчих лісів Придністровського Передкарпаття (Івано-Франківська область)","authors":"Н. Ф. Приходько, Т. В. Парпан, О. І. Голубчак, М. М. Приходько, В. М. Гудима","doi":"10.36930/40320506","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320506","url":null,"abstract":"Рекреаційно-оздоровчі ліси Івано-Франківщини становлять 12,9 % від загальної площі лісів області. Стан і потенціал рекреаційно-оздоровчих лісів області недостатньо вивчений, що стримує ефективне їх використання. У межах комплексного дослідження, у 2021 р. у рекреаційно-оздоровчих лісах Придністровського Передкарпаття (Івано-Франківська область) досліджено радіальні прирости деревних порід і деревостанів, як індикаторів стану рекреаційно-оздоровчих лісів, для подальшого обґрунтування заходів із їх збереження та раціонального використання. Дослідження проведено на постійних дослідних об'єктах. Радіальні прирости визначали за кернами модельних дерев, які відбирали віковим буравом Пресслера на висоті 1,3 м. Ширину річних кілець вимірювали на мікрометрі digi-met з точністю до 0,01 мм. Досліджено дендрохронології дуба звичайного, бука лісового, липи дрібнолистої, вільхи чорної, ялини європейської, граба звичайного, черешні й осики та узагальнено дендрохронології деревостанів. Стабільні прирости (без різких коливань) мають липа дрібнолиста, вільха чорна, граб звичайний, бук лісовий, черешня, осика, що свідчать про те, що лісорослинні умови сприятливі для росту цих деревних порід. Дещо більші варіації радіального приросту в дуба звичайного та ялини європейської, а отже, лісорослинні умови більш екстремальні для їх росту. Середні щорічні радіальні прирости деревостанів – 2,53-2,88 мм. Різниця їх значень невелика (в межах 1,5-10,0 %). Радіальні прирости деревних порід і деревостанів, амплітуда коливань приростів та цикли приростів дають підстави стверджувати, що рекреаційне лісокористування на цей час не має істотного впливу на стан деревостанів рекреаційно-оздоровчих лісів Придністровського Передкарпаття. Деревостани умовно непорушені, належать до категорії \"нормального росту та розвитку\".","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43840140","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
На Українському Поліссі вода у штучно створених заповідних парках XVIII – ХХ ст. відіграє важливу роль. Водойми та водні пристрої виявлено у 31 парку-пам'ятці садово-паркового мистецтва, двох комплексних пам'ятках природи, зоопарку другої половині ХVIII – ХХ ст., що становить 64,2 % від загальної кількості досліджених заповідних штучно створених парків. Виявлено шість принципів розташування садових композицій з водними елементами ландшафту: однолицевий (одинадцять парків), дволикий (два парки), острівний (два парки), комбінований (річка та озеро, річка та ставок, річка та фонтан) (п'ять парків), природна водойма (став) (один парк), штучно створені водойми (тринадцять парків, у двох з яких водойми не збереглись). Із 27 заповідних історичних парків, 62,3 % створювались вздовж берегів річок. У 11 парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва, двох комплексних пам'ятках природи та зоопарку влаштовано штучні ставки овальної, прямокутної округлої, витягнутої, трикутної та п-подібної форм. У чотирьох штучно створених водоймах заповідних парків влаштовано острови, два з яких ексцентричні, у глибині насаджень парків, та два на відкритих водних ландшафтах ставків, до яких був доступ через місток. У п'яти заповідних парках було влаштовано фонтани, у двох вони не збереглись донині. Залежно від поверхневого стоку, що їх живить, поширені проточні водойми (річки та ставки на річках), що становить 76,5 %, менш поширені (29,4 %) безточні водойми (ставки-копанки). У пейзажах водойм представлено три типи насаджень: суцільні берегові масиви, куліси або групи, галявини або відкриті ділянки. На високих берегах річок у масивах зростають: Quercus robur L., Carpinus betulus L., Fraxinus excelsior L., Tilia cordata Mill., Acer platanoides L., Alnus glutinosa (L.) Gaerth. Уздовж берегів водойм, що не мають різкого перепаду висот, зростають як куліси або у чистих та мішаних групах: Salix alba L., Salix caprea L., Salix babylonica L., Populus nigra L., Aesculus hippocastanum L. Водойми та водні пристрої штучно створених заповідних парків потребують часткового відновлення (очищення) та подальшої охорони, для збереження культурної спадщини та цінних водних ландшафтів для майбутніх поколінь.
{"title":"Водні елементи ландшафту заповідних штучно створених парків Українського Полісся","authors":"А. А. Дзиба","doi":"10.36930/40320503","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320503","url":null,"abstract":"На Українському Поліссі вода у штучно створених заповідних парках XVIII – ХХ ст. відіграє важливу роль. Водойми та водні пристрої виявлено у 31 парку-пам'ятці садово-паркового мистецтва, двох комплексних пам'ятках природи, зоопарку другої половині ХVIII – ХХ ст., що становить 64,2 % від загальної кількості досліджених заповідних штучно створених парків. Виявлено шість принципів розташування садових композицій з водними елементами ландшафту: однолицевий (одинадцять парків), дволикий (два парки), острівний (два парки), комбінований (річка та озеро, річка та ставок, річка та фонтан) (п'ять парків), природна водойма (став) (один парк), штучно створені водойми (тринадцять парків, у двох з яких водойми не збереглись). Із 27 заповідних історичних парків, 62,3 % створювались вздовж берегів річок. У 11 парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва, двох комплексних пам'ятках природи та зоопарку влаштовано штучні ставки овальної, прямокутної округлої, витягнутої, трикутної та п-подібної форм. У чотирьох штучно створених водоймах заповідних парків влаштовано острови, два з яких ексцентричні, у глибині насаджень парків, та два на відкритих водних ландшафтах ставків, до яких був доступ через місток. У п'яти заповідних парках було влаштовано фонтани, у двох вони не збереглись донині. Залежно від поверхневого стоку, що їх живить, поширені проточні водойми (річки та ставки на річках), що становить 76,5 %, менш поширені (29,4 %) безточні водойми (ставки-копанки). У пейзажах водойм представлено три типи насаджень: суцільні берегові масиви, куліси або групи, галявини або відкриті ділянки. На високих берегах річок у масивах зростають: Quercus robur L., Carpinus betulus L., Fraxinus excelsior L., Tilia cordata Mill., Acer platanoides L., Alnus glutinosa (L.) Gaerth. Уздовж берегів водойм, що не мають різкого перепаду висот, зростають як куліси або у чистих та мішаних групах: Salix alba L., Salix caprea L., Salix babylonica L., Populus nigra L., Aesculus hippocastanum L. Водойми та водні пристрої штучно створених заповідних парків потребують часткового відновлення (очищення) та подальшої охорони, для збереження культурної спадщини та цінних водних ландшафтів для майбутніх поколінь.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49126209","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Склеювання є одним з найпоширеніших видів з'єднання деревини та деревинних матеріалів, включаючи термічно модифіковану деревину, які використовують у різних виробах деревообробної промисловості. Невирішеною проблемою на сьогодні є склеювання термічно модифікованої деревини зі звичайною, особливо під час виготовлення столярно-будівельних виробів. Зокрема, для захисту віконних і дверних конструкцій із зовнішньої сторони, запропоновано використовувати клейове з'єднання, яке поєднує термічно модифіковану і звичайну деревину, склеєну термопластичними клеями на основі полівінілацетату (ПВА). Це значно покращить експлуатаційні властивості і збільшить довговічність готових виробів. Для досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої, склеєної термопластичним полівінілацетатним клеєм, запропоновано виконати експериментальні дослідження з використанням пришвидшеного (лабораторного) і тривалого (природного) методу. Це дасть змогу отримати достовірні результати досліджень таких клейових з'єднань в умовах експлуатації. Відповідно до методів описано методики проведення тривалих і пришвидшених експериментальних досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої, склеєної термопластичними полівінілацетатними клеями із класом довговічності D4. За цими методами проведено експериментальні дослідження, здійснено статистичне оброблення даних, побудовано графічні залежності та проаналізовано отримані дані. За результатами пришвидшених експериментальних досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і немодифікованої сосни, встановлено, що міцність термічно модифікованої деревини ясена зі звичайною сосною, склеєною термопластичним полівінілацетатним клеєм із класом довговічності D4, в середньому зменшилась на 45 % від початкової. А міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої після тривалих експериментальних досліджень в середньому зменшилась на 27 % після двох років випробувань у природних умовах.
{"title":"Встановлення міцності клейових з'єднань термічно модифікованої та звичайної деревини із використанням різних методик","authors":"Г. М. Дацків, Б. Я. Кшивецький","doi":"10.36930/40320509","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320509","url":null,"abstract":"Склеювання є одним з найпоширеніших видів з'єднання деревини та деревинних матеріалів, включаючи термічно модифіковану деревину, які використовують у різних виробах деревообробної промисловості. Невирішеною проблемою на сьогодні є склеювання термічно модифікованої деревини зі звичайною, особливо під час виготовлення столярно-будівельних виробів. Зокрема, для захисту віконних і дверних конструкцій із зовнішньої сторони, запропоновано використовувати клейове з'єднання, яке поєднує термічно модифіковану і звичайну деревину, склеєну термопластичними клеями на основі полівінілацетату (ПВА). Це значно покращить експлуатаційні властивості і збільшить довговічність готових виробів. Для досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої, склеєної термопластичним полівінілацетатним клеєм, запропоновано виконати експериментальні дослідження з використанням пришвидшеного (лабораторного) і тривалого (природного) методу. Це дасть змогу отримати достовірні результати досліджень таких клейових з'єднань в умовах експлуатації. Відповідно до методів описано методики проведення тривалих і пришвидшених експериментальних досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої, склеєної термопластичними полівінілацетатними клеями із класом довговічності D4. За цими методами проведено експериментальні дослідження, здійснено статистичне оброблення даних, побудовано графічні залежності та проаналізовано отримані дані. За результатами пришвидшених експериментальних досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і немодифікованої сосни, встановлено, що міцність термічно модифікованої деревини ясена зі звичайною сосною, склеєною термопластичним полівінілацетатним клеєм із класом довговічності D4, в середньому зменшилась на 45 % від початкової. А міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої після тривалих експериментальних досліджень в середньому зменшилась на 27 % після двох років випробувань у природних умовах.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48261990","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Для Криворізького залізорудного басейну (Кривбас) характерна найвища в Україні концентрація гірничих робіт, що зумовило докорінні зміни в ландшафтній структурі регіону. Потужним фітомеліоративним фактором у постмайнінгових ландшафтах є рослинний покрив. В аспекті з'ясування деталей формування сучасного рослинного покриву залізорудних відвалів досліджено особливості структури ценопопуляцій Cotoneaster lucidus Schlecht, Padellus mahaleb (L.) Vassilcz та Amelanchier spicata (Lam.) K. Koch – видів з родини Rosaceae. Встановлено, що перші два види у фітоценозах є домінантами, а третій виступає як асектатор. Результати ґрунтових аналізів субстратів в екотопах, до яких приурочені ценопопуляції кущів, свідчать про їх високу кам'янистість, слабку засоленість, бідність щодо вмісту гумусу та варіативність кислотності від нейтральної до середньолужної. Морфометричні показники генеративних особин кущів відзначаються широкою варіабельністю. Досить вирівняні вони в інтродукційній популяції Cotoneaster lucidus, а найбільший діапазон варіювання характерний для параметрів Amelanchier spicata внаслідок того, що в стадію плодоношення рослини вступають вже на третій-четвертий роки життя. Стосовно специфіки самопідтримання ценопопуляцій завдяки насіннєвому розмноженню виявлено, що найбільша кількість самосіву перших років життя зафіксована у надґрунтовому покриві ділянки з насадженням Cotoneaster lucidus. Під кронами Padellus mahaleb розвиток самосіву пригнічений через затінення; велика кількість молодих рослин зростає навколо "материнської ценопопуляції" по поверхні всього відвалу. Особливістю насіннєвого відновлення популяції Amelanchier spicata є вкрай незначна кількість самосіву першого та другого років життя. Встановлено, що найвища життєвість характерна для рослин Amelanchier spicata (8 балів), помірною – Cotoneaster lucidus (5-7 балів), а найнижча – Padellus mahaleb (4-5 балів). За результатами проведених досліджень зроблено висновок, що порівняно з деревними насадженнями, ценопопуляції кущів мають кращу здатність до самопідтримання за суворих екологічних умов залізорудних відвалів.
{"title":"Сучасний стан ценопопуляцій кущів родини Rosaceae Juss. на залізорудних відвалах Криворіжжя","authors":"О. О. Красова, С. І. Шкута, А. О. Павленко","doi":"10.36930/40320501","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320501","url":null,"abstract":"Для Криворізького залізорудного басейну (Кривбас) характерна найвища в Україні концентрація гірничих робіт, що зумовило докорінні зміни в ландшафтній структурі регіону. Потужним фітомеліоративним фактором у постмайнінгових ландшафтах є рослинний покрив. В аспекті з'ясування деталей формування сучасного рослинного покриву залізорудних відвалів досліджено особливості структури ценопопуляцій Cotoneaster lucidus Schlecht, Padellus mahaleb (L.) Vassilcz та Amelanchier spicata (Lam.) K. Koch – видів з родини Rosaceae. Встановлено, що перші два види у фітоценозах є домінантами, а третій виступає як асектатор. Результати ґрунтових аналізів субстратів в екотопах, до яких приурочені ценопопуляції кущів, свідчать про їх високу кам'янистість, слабку засоленість, бідність щодо вмісту гумусу та варіативність кислотності від нейтральної до середньолужної. Морфометричні показники генеративних особин кущів відзначаються широкою варіабельністю. Досить вирівняні вони в інтродукційній популяції Cotoneaster lucidus, а найбільший діапазон варіювання характерний для параметрів Amelanchier spicata внаслідок того, що в стадію плодоношення рослини вступають вже на третій-четвертий роки життя. Стосовно специфіки самопідтримання ценопопуляцій завдяки насіннєвому розмноженню виявлено, що найбільша кількість самосіву перших років життя зафіксована у надґрунтовому покриві ділянки з насадженням Cotoneaster lucidus. Під кронами Padellus mahaleb розвиток самосіву пригнічений через затінення; велика кількість молодих рослин зростає навколо \"материнської ценопопуляції\" по поверхні всього відвалу. Особливістю насіннєвого відновлення популяції Amelanchier spicata є вкрай незначна кількість самосіву першого та другого років життя. Встановлено, що найвища життєвість характерна для рослин Amelanchier spicata (8 балів), помірною – Cotoneaster lucidus (5-7 балів), а найнижча – Padellus mahaleb (4-5 балів). За результатами проведених досліджень зроблено висновок, що порівняно з деревними насадженнями, ценопопуляції кущів мають кращу здатність до самопідтримання за суворих екологічних умов залізорудних відвалів.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43494295","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ялина європейська (Picea abies (L.) Karst.) на північно-східному макросхилі Українських Карпат формує чисті та змішані за складом деревостани у шести найпоширеніших типах лісу: вологий чистосмерековий субір, волога високогірна сусмеречина, волога букова сусмеречина, волога ялицева сусмеречина, волога буково-ялицева сусмеречина, волога буково-ялицева смеречина. Чисті за складом ялинові деревостани вологих суборів займають найвищі місцеположення на рівні 1200-1600 м над рівнем моря (н.р.м.), виконують ґрунтозахисні функції і належать до категорії захисних лісів, розміщені на стрімких і дуже стрімких схилах, характеризуються невисокими II-III класами бонітету і природним походженням, належать переважно до групи середньовікових деревостанів, формують середньоповнотні лісостани із запасом деревини у віці рубки головного користування 400-450 м3∙га-1. Ялинові деревостани вологої високогірної сусмеречини займають дещо нижчі місцеположення на рівні 900-1300 м н.р.м., належать до протиерозійних лісів, є здебільшого середньовіковими, середньоповнотними, розміщуються на спадистих і стрімких схилах, мають переважно штучне походження, I-II клас бонітету, запаси деревини у віці головного користування 500-550 м3∙га-1. Лісостани вологої букової сусмеречини та вологої ялицевої сусмеречини займають висоти від 1000 до 1300 м н.р.м., належать переважно до об'єктів природно-заповідного фонду, характеризуються I-Ia класами бонітету, переважанням природного походження над штучним, є середньоповнотними, накопичують близько 500 м3∙га-1 деревини у віці рубки головного користування. Деревостани вологої буково-ялицевої сусмеречини є найпоширенішими у регіоні дослідження, мають складну вертикальну будову, характеризуються високими класами бонітету (I-Ia, а в окремих випадках Ib), є біологічно стійкими, високопродуктивними (600-650 м3∙га-1), займають висоти від 800 до 1300 м н.р.м., представляють переважно категорію експлуатаційних лісів, займають спадисті та стрімкі схили, є середньоповнотними. Лісові насадження вологої буково-ялицевої смеречини є найпродуктивнішими серед ялинових типів лісу, формують запаси у віці головного користування близько 700-750 м3∙га-1, займають найнижчі висоти (750-1100 м н.р.м.), менш стрімкі схили, є середньоповнотними та високобонітетними, належать переважно до категорії експлуатаційних лісів і групи середньовікових деревостанів.
{"title":"Лісівнича характеристика і таксаційна оцінка ялинових деревостанів північно-східного макросхилу Українських Карпат у панівних типах лісу","authors":"О. Б. Матусевич","doi":"10.36930/40320504","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320504","url":null,"abstract":"Ялина європейська (Picea abies (L.) Karst.) на північно-східному макросхилі Українських Карпат формує чисті та змішані за складом деревостани у шести найпоширеніших типах лісу: вологий чистосмерековий субір, волога високогірна сусмеречина, волога букова сусмеречина, волога ялицева сусмеречина, волога буково-ялицева сусмеречина, волога буково-ялицева смеречина. Чисті за складом ялинові деревостани вологих суборів займають найвищі місцеположення на рівні 1200-1600 м над рівнем моря (н.р.м.), виконують ґрунтозахисні функції і належать до категорії захисних лісів, розміщені на стрімких і дуже стрімких схилах, характеризуються невисокими II-III класами бонітету і природним походженням, належать переважно до групи середньовікових деревостанів, формують середньоповнотні лісостани із запасом деревини у віці рубки головного користування 400-450 м3∙га-1. Ялинові деревостани вологої високогірної сусмеречини займають дещо нижчі місцеположення на рівні 900-1300 м н.р.м., належать до протиерозійних лісів, є здебільшого середньовіковими, середньоповнотними, розміщуються на спадистих і стрімких схилах, мають переважно штучне походження, I-II клас бонітету, запаси деревини у віці головного користування 500-550 м3∙га-1. Лісостани вологої букової сусмеречини та вологої ялицевої сусмеречини займають висоти від 1000 до 1300 м н.р.м., належать переважно до об'єктів природно-заповідного фонду, характеризуються I-Ia класами бонітету, переважанням природного походження над штучним, є середньоповнотними, накопичують близько 500 м3∙га-1 деревини у віці рубки головного користування. Деревостани вологої буково-ялицевої сусмеречини є найпоширенішими у регіоні дослідження, мають складну вертикальну будову, характеризуються високими класами бонітету (I-Ia, а в окремих випадках Ib), є біологічно стійкими, високопродуктивними (600-650 м3∙га-1), займають висоти від 800 до 1300 м н.р.м., представляють переважно категорію експлуатаційних лісів, займають спадисті та стрімкі схили, є середньоповнотними. Лісові насадження вологої буково-ялицевої смеречини є найпродуктивнішими серед ялинових типів лісу, формують запаси у віці головного користування близько 700-750 м3∙га-1, займають найнижчі висоти (750-1100 м н.р.м.), менш стрімкі схили, є середньоповнотними та високобонітетними, належать переважно до категорії експлуатаційних лісів і групи середньовікових деревостанів.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43923040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Біологічне різноманіття екосистем, зокрема й лісових, є запорукою їх стійкості. Важливо досліджувати показники біорізноманіття за різних лісорослинних умов, у різних типах лісу, з урахуванням дії екологічних факторів. Актуальним є оцінювання біорізноманіття байрачних лісів степової зони України як осередків інтразональної рослинності. Обстежено 9 байраків, що розташовані в зоні рекреації мешканців Запоріжжя і туристів. Вивчені об'єкти розташовані у підзоні різнотравно-типчаково-ковилового Степу (південний варіант). Встановлено, що дендрофлора досліджених байрачних лісів сформована 76-ма таксонами деревних рослин. Їх кількість варіює від 25 (балка Велика Башмачка) до 54 (балка Широка). Виділено види, які трапляються в насадженнях усіх вивчених балок (Acer tataricum, Armeniaca vulgaris, Ligustrum vulgare, Morus alba, Pyrus communis, Quercus robur, Robinia pseudoacacia, Rosa canina, Ulmus scabra), а також породи, що ростуть тільки в одній з них. До складу дендрофлори усіх байрачних лісів входять інтродуковані види. Частка їх участі змінюється від 20,7 (балка Хортицька) до 51,9 % (балка Широка). Усього виявлено 36 неаборигенних видів, з яких 38,9 % - північноамериканського походження. Розраховано індекси подібності видового складу деревних насаджень досліджених балок за Жаккаром і Серенсеном. Високі їх значення зумовлені територіальним сусідством (балки Велика Молодняга й Ушвивa). За результатами оцінювання видового багатства байрачних лісів за індексом Маргалефа виявлено найбільше видове різноманіття деревостанів із істотною участю інтродуцентів. Розраховані значення індексу Бергера-Паркера свідчать про домінування в деяких балках певних порід (Генералка - Acer campestre, Хортицька - A. tataricum, Совутина й Ушвива - Quercus robur). За отриманими результатами виділено 6 категорій байрачних лісів з урахуванням ступеня видового різноманіття, участі у складі дендрофлори різних за походженням видів та домінування окремих порід.
{"title":"Видове різноманіття дендрофлори байрачних лісів (зона рекреації міста Запоріжжя)","authors":"С. О. Яковлєва-Носарь","doi":"10.36930/40320502","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40320502","url":null,"abstract":"Біологічне різноманіття екосистем, зокрема й лісових, є запорукою їх стійкості. Важливо досліджувати показники біорізноманіття за різних лісорослинних умов, у різних типах лісу, з урахуванням дії екологічних факторів. Актуальним є оцінювання біорізноманіття байрачних лісів степової зони України як осередків інтразональної рослинності. Обстежено 9 байраків, що розташовані в зоні рекреації мешканців Запоріжжя і туристів. Вивчені об'єкти розташовані у підзоні різнотравно-типчаково-ковилового Степу (південний варіант). Встановлено, що дендрофлора досліджених байрачних лісів сформована 76-ма таксонами деревних рослин. Їх кількість варіює від 25 (балка Велика Башмачка) до 54 (балка Широка). Виділено види, які трапляються в насадженнях усіх вивчених балок (Acer tataricum, Armeniaca vulgaris, Ligustrum vulgare, Morus alba, Pyrus communis, Quercus robur, Robinia pseudoacacia, Rosa canina, Ulmus scabra), а також породи, що ростуть тільки в одній з них. До складу дендрофлори усіх байрачних лісів входять інтродуковані види. Частка їх участі змінюється від 20,7 (балка Хортицька) до 51,9 % (балка Широка). Усього виявлено 36 неаборигенних видів, з яких 38,9 % - північноамериканського походження. Розраховано індекси подібності видового складу деревних насаджень досліджених балок за Жаккаром і Серенсеном. Високі їх значення зумовлені територіальним сусідством (балки Велика Молодняга й Ушвивa). За результатами оцінювання видового багатства байрачних лісів за індексом Маргалефа виявлено найбільше видове різноманіття деревостанів із істотною участю інтродуцентів. Розраховані значення індексу Бергера-Паркера свідчать про домінування в деяких балках певних порід (Генералка - Acer campestre, Хортицька - A. tataricum, Совутина й Ушвива - Quercus robur). За отриманими результатами виділено 6 категорій байрачних лісів з урахуванням ступеня видового різноманіття, участі у складі дендрофлори різних за походженням видів та домінування окремих порід.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43226365","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：