Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-73-86
Наталія Петрівна Карпчук, Богдан Миколайович Юськів
Російська федерація проводить потужну інформаційно-психологічну війну проти України, наслідки якої, на жаль, уже очевидні. Кремлівська пропаганда формує рамки сприйняття об’єктивної реальності й розставляє вигідні для рф акценти стосовно України, її державності, лідерів, населення загалом. Як наслідок, у свідомості реципієнта створюється викривлена реальність, яка ставить під сумнів правдивість будь-яких висловлювань. Розуміння механізмів деструктивного інформаційно-психологічного впливу є вкрай важливим для об’єкта агресії, який повинен не лише ефектив- но протистояти, а й переосмислювати, перебудовувати власну політику безпеки. Предметом дослідження є аналітичні матеріали багатомовного інформаційного каналу RT (Russia Today) з хештегом «#Украина» за період вересень 2018 – квітень 2020 рр. (990 статей). Весь період поділено на чотири підперіоди: 1) вересень – грудень 2018 р. і 2) січень–квітень 2019 р. – час Президентства П. Порошенка, 3) травень–грудень 2019 і 4) січень–квітень 2020 р. – час Президентства В. Зеленського. Контент- аналіз дав змогу з’ясувати найуживаніші слова кремлівської пропаганди кожного періоду, при цьому автори обґрунтували причини частотності слів, проаналізувавши події в Україні й реакцію рф на них. Аналіз колокацій уможливив створення мережі, яка наочно демонструє тематичний розподіл аналітичних матеріалів RT. Зокрема, перша підмережа являє собою суто пропагандистські патерни, мета яких – інформаційна й правова підтримка дій рф; друга пов’язана з конкретними суб’єктами / об’єктами й подіями; третя підмережа – це «мономережа», яка презентує єдину тему – реакцію кремлівської пропаганди на визнання у світі автокефалії Православної церкви України й події довкола неї. Пропонована стаття підготовлена в межах проєкту «Стратегічні комунікації ЄС: протидія деструктивним впливам» програми ERASMUS+ напряму Модуль Жана Моне (№ 101047033 ERASMUS-JMO-2021-MODULE).
俄罗斯联邦正在对乌克兰发动一场强有力的信息心理战，不幸的是，这场战争已经很明显了。克里姆林宫的宣传形成了一个感知客观现实的框架，并为乌克兰、其国家、领导人和整个民众提供了Rf口音的好处。因此，配方在意识中创造了一个扭曲的现实，使任何表达的真实性都受到怀疑。了解破坏性信息和心理影响的机制对于攻击对象来说至关重要，攻击对象不仅应该有效抵抗，而且应该重新考虑，-重建您自己的安全策略。这项研究是关于2018年9月至2020年4月RT（今日俄罗斯）多语言信息频道的分析材料，哈希为“#乌克兰”。（990条）。整个时期分为四个子时期：1）2018年9月至12月。和2019年1月2日至4月2日P增加3）2019年5月至12月和4）2020年1月至4月总统任期五小时。绿色这场争论使我们每次都能找出克里姆林宣传中最受欢迎的词语，作者们通过分析乌克兰发生的事件以及俄罗斯联邦对这些事件的反应，论证了这些词语出现频率的原因。搭配分析能够创建一个网络，清楚地展示分析材料RT的主题分布。特别是，第一个子网络代表了宣传模式的本质，目的是为Rf的行动提供信息和法律支持；第二个涉及特定的对象/对象和事件；第三个子网络是“垄断”，它提出了唯一的话题：克里姆林宫宣传对乌克兰东正教在世界各地得到承认的反应。拟议的文章是在欧盟战略通信项目ERASMUS+Direct Jean Monnet模块（#1101047033 ERASMUS-JMO-2021-Module）的框架内编写的。
{"title":"КОНТЕНТ- Й КОЛОКАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ АНАЛІТИЧНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ RT ПРО УКРАЇНУ","authors":"Наталія Петрівна Карпчук, Богдан Миколайович Юськів","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-73-86","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-73-86","url":null,"abstract":"Російська федерація проводить потужну інформаційно-психологічну війну проти України, наслідки якої, на жаль, уже очевидні. Кремлівська пропаганда формує рамки сприйняття об’єктивної реальності й розставляє вигідні для рф акценти стосовно України, її державності, лідерів, населення загалом. Як наслідок, у свідомості реципієнта створюється викривлена реальність, яка ставить під сумнів правдивість будь-яких висловлювань. Розуміння механізмів деструктивного інформаційно-психологічного впливу є вкрай важливим для об’єкта агресії, який повинен не лише ефектив- но протистояти, а й переосмислювати, перебудовувати власну політику безпеки. Предметом дослідження є аналітичні матеріали багатомовного інформаційного каналу RT (Russia Today) з хештегом «#Украина» за період вересень 2018 – квітень 2020 рр. (990 статей). Весь період поділено на чотири підперіоди: 1) вересень – грудень 2018 р. і 2) січень–квітень 2019 р. – час Президентства П. Порошенка, 3) травень–грудень 2019 і 4) січень–квітень 2020 р. – час Президентства В. Зеленського. Контент- аналіз дав змогу з’ясувати найуживаніші слова кремлівської пропаганди кожного періоду, при цьому автори обґрунтували причини частотності слів, проаналізувавши події в Україні й реакцію рф на них. Аналіз колокацій уможливив створення мережі, яка наочно демонструє тематичний розподіл аналітичних матеріалів RT. Зокрема, перша підмережа являє собою суто пропагандистські патерни, мета яких – інформаційна й правова підтримка дій рф; друга пов’язана з конкретними суб’єктами / об’єктами й подіями; третя підмережа – це «мономережа», яка презентує єдину тему – реакцію кремлівської пропаганди на визнання у світі автокефалії Православної церкви України й події довкола неї. \u0000Пропонована стаття підготовлена в межах проєкту «Стратегічні комунікації ЄС: протидія деструктивним впливам» програми ERASMUS+ напряму Модуль Жана Моне (№ 101047033 ERASMUS-JMO-2021-MODULE).","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69641270","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-219-233
Сергій Михайлович Кулик, Анастасія Панчук
Сучасний тероризм істотно відрізняється від проявів терористичної активності минулого за програмними цілями, тактиками та засобами боротьби. Установлено, що особливістю діяльності терористич- них угрупувань із кінця ХХ ст. є активне залучення жінок до такої діяльності, здійснення жінками-смертницями терористичних атак. З’ясовано мотиви участі жінок у діяльності цих організацій, методи психологічного тиску, який на них чинять керівники, члени організа- цій і релігійні лідери. Звернено увага на ідеологічні засади (закони шаріату, шахідизм, джихад) і стійкість моральних переконань жінок- смертниць, пропагування їхньої справи серед нових членів радикаль- них угруповань. Наголошено на тому, як позиція чоловіка, близьких, родичів впливає на рішення жінки приєднатися до терористичної діяльності. За допомогою методу порівняння виявлено особливос- ті ролей, статусів, вплив жінок у діяльності таких терористичних угруповань, як «Аль-Каїда», «Чорні вдови», «ХАМАС», «Тамільські тигри». На основі різноманітних інформаційних джерел зроблено спробу відтворити соціально-психологічний портрет сучасної жінки-терористки. Розглянуто мотиви, заяви, поведінку жінок перед, під час і після здійснення ними терористичних атак. Стверджується, що жіночий тероризм становить загрозу для національної безпеки держав світу й істотно впливає на міжнародні відносини.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ УЧАСТІ ЖІНОК У ТЕРОРИСТИЧНИХ РУХАХ СУЧАСНОСТІ","authors":"Сергій Михайлович Кулик, Анастасія Панчук","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-219-233","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-219-233","url":null,"abstract":"Сучасний тероризм істотно відрізняється від проявів терористичної активності минулого за програмними цілями, тактиками та засобами боротьби. Установлено, що особливістю діяльності терористич- них угрупувань із кінця ХХ ст. є активне залучення жінок до такої діяльності, здійснення жінками-смертницями терористичних атак. З’ясовано мотиви участі жінок у діяльності цих організацій, методи психологічного тиску, який на них чинять керівники, члени організа- цій і релігійні лідери. Звернено увага на ідеологічні засади (закони шаріату, шахідизм, джихад) і стійкість моральних переконань жінок- смертниць, пропагування їхньої справи серед нових членів радикаль- них угруповань. Наголошено на тому, як позиція чоловіка, близьких, родичів впливає на рішення жінки приєднатися до терористичної діяльності. За допомогою методу порівняння виявлено особливос- ті ролей, статусів, вплив жінок у діяльності таких терористичних угруповань, як «Аль-Каїда», «Чорні вдови», «ХАМАС», «Тамільські тигри». На основі різноманітних інформаційних джерел зроблено спробу відтворити соціально-психологічний портрет сучасної жінки-терористки. Розглянуто мотиви, заяви, поведінку жінок перед, під час і після здійснення ними терористичних атак. Стверджується, що жіночий тероризм становить загрозу для національної безпеки держав світу й істотно впливає на міжнародні відносини.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69640586","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-234-252
Наталія Ротар
У статті здійснено комплексне дослідження процесу інституційного онов- лення деліберативної моделі політичної участі громадян Європейсько- го Союзу в контексті визначення перспектив Об’єднання в умовах криз та невизначеності. Установлено, що цей процес відбувався засобами Конференції про майбутнє Європи, яка стала інноваційним досвідом, що актуалізував значення інструментів деліберативної демократії в процесі вироблення спільної політики, зорієнтованої на подолання викликів, котрі мають варіативну природу. Війна росії проти України докорінно змінила зовнішній контекст деліберації майбутнього європейської демократії, зокрема й у тому, що ЄС вступив у нову фазу дискусії про свої територіальні межі, про зв’язок між розширенням і поглибленням інтеграції, а також про його спроможність інтегрувати нових членів. Заявки на членство від Украї- ни, Молдови та Грузії з одночасним пожвавленням процесу європейської інтеграції в Західних Балканах відкрили нові перспективи дискусії про неоднорідність ЄС і здатність його членів діяти узгоджено. Обґрунтовано, що форми участі громадян у дискурсі майбутнього ЄС передбачали спільний із європейським політикумом пошук інструментів демократичної легітимності європейського проєкту та механізмів підтрим- ки громадянами спільних цілей і цінностей Об’єднання. Особливості організаційної процедури оновленого формату деліберативної моделі політичної участі громадян ЄС були визначені на рівні офіційних докумен- тів Європарламенту, Єврокомісії та Ради ЄС і відображені в можливостях чотирьох просторів деліберації: (1) багатомовна цифрова платформа, на якій громадяни ділились ідеями та оприлюднювали тексти, що збиралися, аналізувалися й публікувадися впродовж Конференції; (2) децентралізовані заходи, які проводили громадяни та інституції, національні, регіональні й локальні органи влади в державах-членах ЄС (онлайн, офлайн та змішаний формати); (3) Європейські громадянські панелі, на яких, з урахуванням інформації, наданої громадянами через цифрову платформу, обговорюва- лися теми Конференції; (4) пленарні засідання конференції, що забезпечили обговорення рекомендацій, вироблених на національному і європейському рівнях політики. Доведено, що важливим маркером сприйняття нового формату делібе- ративної моделі політичної участі громадян ЄС є ставлення до потенціалу Конференції, зафіксоване в результатах соціологічних досліджень. В умовах необхідності підвищення довіри до європейських інститутів політичного представництва, зафіксовані високі показники намірів брати безпосередню участь у транснаціональному політичному процесі, указують на те, що шанси подолання дефіциту демократії в ЄС зростають.
{"title":"ІНСТИТУЦІЙНЕ ОНОВЛЕННЯ ДЕЛІБЕРАТИВНОЇ МОДЕЛІ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ ГРОМАДЯН ЄС","authors":"Наталія Ротар","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-234-252","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-234-252","url":null,"abstract":"У статті здійснено комплексне дослідження процесу інституційного онов- лення деліберативної моделі політичної участі громадян Європейсько- го Союзу в контексті визначення перспектив Об’єднання в умовах криз та невизначеності. Установлено, що цей процес відбувався засобами Конференції про майбутнє Європи, яка стала інноваційним досвідом, що актуалізував значення інструментів деліберативної демократії в процесі вироблення спільної політики, зорієнтованої на подолання викликів, котрі мають варіативну природу. Війна росії проти України докорінно змінила зовнішній контекст деліберації майбутнього європейської демократії, зокрема й у тому, що ЄС вступив у нову фазу дискусії про свої територіальні межі, про зв’язок між розширенням і поглибленням інтеграції, а також про його спроможність інтегрувати нових членів. Заявки на членство від Украї- ни, Молдови та Грузії з одночасним пожвавленням процесу європейської інтеграції в Західних Балканах відкрили нові перспективи дискусії про неоднорідність ЄС і здатність його членів діяти узгоджено. \u0000Обґрунтовано, що форми участі громадян у дискурсі майбутнього ЄС передбачали спільний із європейським політикумом пошук інструментів демократичної легітимності європейського проєкту та механізмів підтрим- ки громадянами спільних цілей і цінностей Об’єднання. Особливості організаційної процедури оновленого формату деліберативної моделі політичної участі громадян ЄС були визначені на рівні офіційних докумен- тів Європарламенту, Єврокомісії та Ради ЄС і відображені в можливостях чотирьох просторів деліберації: (1) багатомовна цифрова платформа, на якій громадяни ділились ідеями та оприлюднювали тексти, що збиралися, аналізувалися й публікувадися впродовж Конференції; (2) децентралізовані заходи, які проводили громадяни та інституції, національні, регіональні й локальні органи влади в державах-членах ЄС (онлайн, офлайн та змішаний формати); (3) Європейські громадянські панелі, на яких, з урахуванням інформації, наданої громадянами через цифрову платформу, обговорюва- лися теми Конференції; (4) пленарні засідання конференції, що забезпечили обговорення рекомендацій, вироблених на національному і європейському рівнях політики. \u0000Доведено, що важливим маркером сприйняття нового формату делібе- ративної моделі політичної участі громадян ЄС є ставлення до потенціалу Конференції, зафіксоване в результатах соціологічних досліджень. В умовах необхідності підвищення довіри до європейських інститутів політичного представництва, зафіксовані високі показники намірів брати безпосередню участь у транснаціональному політичному процесі, указують на те, що шанси подолання дефіциту демократії в ЄС зростають.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"83 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69640902","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-31-43
N. Mamishova
On 16 March 2022, the Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Turkey (or rather Türkiye) issued another press release on the anniversary of the annexation of Crimea by the Russian Federation [1] to decry the eight-year-old illegitimate referendum in Ukraine’s Autonomous Republic. Beyond doubt, official Ankara has been consistent in supporting the sovereignty and territorial integrity of its strategic partner, including on the international political fora (its UN General Assembly voting patterns are another eloquent example of this). Yet, the stance of President Erdoğan’s administration on Russia’s “special military operation” (reads as war), which unfolded on Ukrainian territory on 24 February 2022, has been rather controversial. In its immediate formal response to this unjust and unlawful act of the Kremlin, the Turkish MFA labelled the attack launched by the Russian armed forces against Ukraine as unacceptable and the one posing a serious threat to the security of the region and the world, having condemned the very idea of “changing of borders by use of arms” [2]. Of particular importance have been Türkiye’s strong criticism of Russia’s days-before decision to recognize the so-called Donetsk and Luhansk People’s Republics, key military capabilities including drones provided to Ukraine, blocked access to the Bosporus and Dardanelles Straits for non-Turkish warships, and peace efforts of President Erdoğan to resuscitate top-level communication between Moscow and Kyiv. It is official Ankara, however, to refuse from joining other NATO allies and EU partners in their sanctions policy against President Putin’s regime, to keep Turkish air space open for Russian aircraft, and to denounce discriminatory attitude towards Russians and Russian culture in some Western countries. This article looks at whether the above refers to occasional double standards or is part of systemic trading-off policy of President Erdoğan’s Türkiye in-between Russia and the West.
{"title":"Türkiye’s policy on Russia-Ukraine war: Geopolitical legsplit in action","authors":"N. Mamishova","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-31-43","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-31-43","url":null,"abstract":"On 16 March 2022, the Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Turkey (or rather Türkiye) issued another press release on the anniversary of the annexation of Crimea by the Russian Federation [1] to decry the eight-year-old illegitimate referendum in Ukraine’s Autonomous Republic. Beyond doubt, official Ankara has been consistent in supporting the sovereignty and territorial integrity of its strategic partner, including on the international political fora (its UN General Assembly voting patterns are another eloquent example of this). Yet, the stance of President Erdoğan’s administration on Russia’s “special military operation” (reads as war), which unfolded on Ukrainian territory on 24 February 2022, has been rather controversial. In its immediate formal response to this unjust and unlawful act of the Kremlin, the Turkish MFA labelled the attack launched by the Russian armed forces against Ukraine as unacceptable and the one posing a serious threat to the security of the region and the world, having condemned the very idea of “changing of borders by use of arms” [2]. Of particular importance have been Türkiye’s strong criticism of Russia’s days-before decision to recognize the so-called Donetsk and Luhansk People’s Republics, key military capabilities including drones provided to Ukraine, blocked access to the Bosporus and Dardanelles Straits for non-Turkish warships, and peace efforts of President Erdoğan to resuscitate top-level communication between Moscow and Kyiv. It is official Ankara, however, to refuse from joining other NATO allies and EU partners in their sanctions policy against President Putin’s regime, to keep Turkish air space open for Russian aircraft, and to denounce discriminatory attitude towards Russians and Russian culture in some Western countries. This article looks at whether the above refers to occasional double standards or is part of systemic trading-off policy of President Erdoğan’s Türkiye in-between Russia and the West. ","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69641016","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-02-91-101
Nataliia Pipchenko
The study’s purpose is to critically analyse approaches to international communi- cation in the global environment and clarify the specifics of processes that char- acterize the asymmetry of foreign-policy communication because the contem- porary communication tools allow forming both a positive perception of foreign policy initiatives and a negative attitude of politicians or the world community toward foreign-policy actions. As a result, the research focuses on studying the transformation of the EU foreign-policy communication tools; analysing the practice of foreign-policy communications of Germany and Ukraine; detecting the impact of destructive communications on the image of the EU, Germany, and Ukraine in the international information space. The main conclusions of the research are such statements: the aggravation of Ukrainian-Russian relations has demonstrated an imbalance in the existing for- eign-policy orientations; the EU leaders rethought the political impact of supra- national formation on the contemporary system of international relations; Ger- many’s practice in foreign-policy communication concerns the preservation of the position as a world leader that is able to influence the solution of complex international political and security issues.
{"title":"TRANSFORMATION OF FOREIGN-POLICY COMMUNICATION OF THE EU, GERMANY, AND UKRAINE","authors":"Nataliia Pipchenko","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-91-101","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-91-101","url":null,"abstract":"The study’s purpose is to critically analyse approaches to international communi- cation in the global environment and clarify the specifics of processes that char- acterize the asymmetry of foreign-policy communication because the contem- porary communication tools allow forming both a positive perception of foreign policy initiatives and a negative attitude of politicians or the world community toward foreign-policy actions. As a result, the research focuses on studying the transformation of the EU foreign-policy communication tools; analysing the practice of foreign-policy communications of Germany and Ukraine; detecting the impact of destructive communications on the image of the EU, Germany, and Ukraine in the international information space. The main conclusions of the research are such statements: the aggravation of Ukrainian-Russian relations has demonstrated an imbalance in the existing for- eign-policy orientations; the EU leaders rethought the political impact of supra- national formation on the contemporary system of international relations; Ger- many’s practice in foreign-policy communication concerns the preservation of the position as a world leader that is able to influence the solution of complex international political and security issues.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48539832","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-02-173-186
Наталія Володимирівна Павліха, Антоніна Шуляк
На сьогодні питання протидії загрозам сталого розвитку та національ- ній і міжнародній безпеці перебувають під загрозою. Війни, збройні конфлікти, тероризм, наркобізнес, екологічні катастрофа, анексії, окупація, постпандемічна криза – це усе набуло надглобального рівня. Проблематика такого масштабу потребує для розв’язання реального залучення великої кількості держав, мистецтва пошуків компромісів та генерації рішень на засадах публічної дипломатії, поглиблення міжнародного співробітництва й взаємодії. У зв’язку з цим важливим є комплексне вивчення місця та значення публічної дипломатії задля формування сучасної парадигми миру, безпеки й справедливості в третьому тисячолітті. Публічна дипломатія задля безпеки сталого розвитку являє собою особливу форму зовнішньої політичної діяльності, спрямованої на те, щоб покінчити з бідністю, захистити планету та забезпечити мир і процвітання для всіх людей у світі.
{"title":"ПУБЛІЧНА ДИПЛОМАТІЯ ЗАДЛЯ БЕЗПЕКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ","authors":"Наталія Володимирівна Павліха, Антоніна Шуляк","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-173-186","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-173-186","url":null,"abstract":"На сьогодні питання протидії загрозам сталого розвитку та національ- ній і міжнародній безпеці перебувають під загрозою. Війни, збройні конфлікти, тероризм, наркобізнес, екологічні катастрофа, анексії, окупація, постпандемічна криза – це усе набуло надглобального рівня. Проблематика такого масштабу потребує для розв’язання реального залучення великої кількості держав, мистецтва пошуків компромісів та генерації рішень на засадах публічної дипломатії, поглиблення міжнародного співробітництва й взаємодії. У зв’язку з цим важливим є комплексне вивчення місця та значення публічної дипломатії задля формування сучасної парадигми миру, безпеки й справедливості в третьому тисячолітті. Публічна дипломатія задля безпеки сталого розвитку являє собою особливу форму зовнішньої політичної діяльності, спрямованої на те, щоб покінчити з бідністю, захистити планету та забезпечити мир і процвітання для всіх людей у світі.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48494473","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-01-123-138
V. Kotsiuba
Dynamicznie zmieniające się otoczenie międzynarodowe oraz głębokie przemiany rozwoju cywilizacyjnego potrzebują głębokiej refleksji stra- tegicznej nad miejscem oraz rolą Ukrainy we współczesnym świecie. Celem ambitnym dla Ukrainy jest obecnie kształtowanie pozytywnego wizerunku na świecie. Narzędziem pomocniczym do kreowania takiego wizerunku jest strategia dyplomacji publicznej Ministerstwa Spraw Za- granicznych 2021–2025. Priorytetem dyplomacji publicznej Ukrainy jest dialog, relacje międzykulturowe, kontakty międzyludzkie oraz interakcje z odbiorcami zagranicznymi. W strategii termin «dyplomacja publiczna» jest używany jako kierunek strategiczny Ministerstwa Spraw Zagranic- znych Ukrainy, zagranicznych misji dyplomatycznych Ukrainy oraz Insty- tutu Ukraińskiego, który zapewnia komunikację i interakcję z obywatel- ami innych państw dla kształtowania przyjaznej opinii publicznej wobec Ukrainy, zaufania, wzajemnego zrozumienia, promowania interesów narodowych oraz realizacji celów polityki zagranicznej Ukrainy. Glo- balizacja, rozwój technologii cyfrowych, powszechne korzystanie z sieci społecznościowych, przyspieszenie wirtualizacji świata przez pandemię COVID-19 oraz szybkie rozpowszechnianie informacji stawiają przed dyplomacją publiczną nowe wymagania. W tym kontekście znacząco wzrasta rola mediów oraz technologii cyfrowych w budowaniu wizerunku państwa. Rozszerza się również krąg podmiotów pozapaństwowych, które pomagają państwu w promowaniu interesów narodowych oraz pozytyw- nego postrzegania kraju za granicą. W proces tworzenia obecnej strate- gii zaangażowano czołowych ekspertów, przedstawicieli sektora public- znego, kultury, biznesu. Szczególną uwagę w strategii zwrócono się na wykorzystanie marki Ukraine Now oraz wspólne narracje dla jaśniejszego pozycjonowania Ukrainy na świecie.
{"title":"ELEMENTY KLUCZOWE STRATEGII DYPLOMACJI PUBLICZNEJ UKRAINY","authors":"V. Kotsiuba","doi":"10.29038/2524-2679-2022-01-123-138","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-01-123-138","url":null,"abstract":"Dynamicznie zmieniające się otoczenie międzynarodowe oraz głębokie przemiany rozwoju cywilizacyjnego potrzebują głębokiej refleksji stra- tegicznej nad miejscem oraz rolą Ukrainy we współczesnym świecie. Celem ambitnym dla Ukrainy jest obecnie kształtowanie pozytywnego wizerunku na świecie. Narzędziem pomocniczym do kreowania takiego wizerunku jest strategia dyplomacji publicznej Ministerstwa Spraw Za- granicznych 2021–2025. Priorytetem dyplomacji publicznej Ukrainy jest dialog, relacje międzykulturowe, kontakty międzyludzkie oraz interakcje z odbiorcami zagranicznymi. W strategii termin «dyplomacja publiczna» jest używany jako kierunek strategiczny Ministerstwa Spraw Zagranic- znych Ukrainy, zagranicznych misji dyplomatycznych Ukrainy oraz Insty- tutu Ukraińskiego, który zapewnia komunikację i interakcję z obywatel- ami innych państw dla kształtowania przyjaznej opinii publicznej wobec Ukrainy, zaufania, wzajemnego zrozumienia, promowania interesów narodowych oraz realizacji celów polityki zagranicznej Ukrainy. Glo- balizacja, rozwój technologii cyfrowych, powszechne korzystanie z sieci społecznościowych, przyspieszenie wirtualizacji świata przez pandemię COVID-19 oraz szybkie rozpowszechnianie informacji stawiają przed dyplomacją publiczną nowe wymagania. W tym kontekście znacząco wzrasta rola mediów oraz technologii cyfrowych w budowaniu wizerunku państwa. Rozszerza się również krąg podmiotów pozapaństwowych, które pomagają państwu w promowaniu interesów narodowych oraz pozytyw- nego postrzegania kraju za granicą. W proces tworzenia obecnej strate- gii zaangażowano czołowych ekspertów, przedstawicieli sektora public- znego, kultury, biznesu. Szczególną uwagę w strategii zwrócono się na wykorzystanie marki Ukraine Now oraz wspólne narracje dla jaśniejszego pozycjonowania Ukrainy na świecie.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"30 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69639501","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-01-30-44
Наталія Романюк
У статті розглянуто кулінарну дипломатію як інструмент міжнародної взаємодії та її роль у світовій політиці. Проаналізовано різні підходи до трактування поняття «кулінарна дипломатія», узагальнено визначення кулінарної дипломатії як інструменту покращення взаємодії й співпраці між державами, а також міжкультурного взаєморозуміння між народа- ми. З’ясовано, що кулінарна дипломатія сьогодні пом’якшує стосунки, допомагає розв’язати конфлікти, знайти порозуміння між державами і є частиною ініціатив м’якої сили багатьох держав. Проаналізовано співвідношення термінів «кулінарна дипломатія» й «гастродипломатія», які дуже часто ототожнюються. Визначено, що це різні поняття, оскільки кулінарна дипломатія виступає як інструмент дипломатичного протоко- лу під час офіційних контактів між високими посадовими особами та дипломатами різних держав, а гастродипломатія є інструментом публіч- ної дипломатії й має на меті підвищити культурну видимість (передусім держав із середнім рівнем розвитку), створюючи позитивний імідж свого національного бренду. Охарактеризовано нову концепцію кулінарної дипломатії «Sam Chapple Sokol», запропоновану американським дослідником їжі С. Чаппл-Соколом, яка ґрунтується на трьох стовпах. Перший передбачає формальну взаємодію між високими посадовими особами й дипломатами публічно або за зачи- неними дверима та представлений приватною кулінарною дипломатією або «Track I Culinary Diplomacy»; другий передбачає взаємодію уряду з громадськістю інших країн і представлений гастродипломатією; третій передбачає взаємодію між громадськістю різних країн та представлений громадською кулінарною дипломатією. Вона включає будь-який проєкт чи ідею, котрі здебільшого залучають недержавних акторів без явної мети сприяння зовнішнім відносинам нації. Наведено приклади реалізації різних підвидів кулінарної дипломатії сьогодні у світі, показано вплив кулінарної дипломатії на міжнародну взаємодію. Охарактеризовано різноманітні проєкти кулінарної дипломатії України.
{"title":"КУЛІНАРНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МІЖНАРОДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ","authors":"Наталія Романюк","doi":"10.29038/2524-2679-2022-01-30-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-01-30-44","url":null,"abstract":"У статті розглянуто кулінарну дипломатію як інструмент міжнародної взаємодії та її роль у світовій політиці. Проаналізовано різні підходи до трактування поняття «кулінарна дипломатія», узагальнено визначення кулінарної дипломатії як інструменту покращення взаємодії й співпраці між державами, а також міжкультурного взаєморозуміння між народа- ми. З’ясовано, що кулінарна дипломатія сьогодні пом’якшує стосунки, допомагає розв’язати конфлікти, знайти порозуміння між державами і є частиною ініціатив м’якої сили багатьох держав. Проаналізовано співвідношення термінів «кулінарна дипломатія» й «гастродипломатія», які дуже часто ототожнюються. Визначено, що це різні поняття, оскільки кулінарна дипломатія виступає як інструмент дипломатичного протоко- лу під час офіційних контактів між високими посадовими особами та дипломатами різних держав, а гастродипломатія є інструментом публіч- ної дипломатії й має на меті підвищити культурну видимість (передусім держав із середнім рівнем розвитку), створюючи позитивний імідж свого національного бренду. Охарактеризовано нову концепцію кулінарної дипломатії «Sam Chapple Sokol», запропоновану американським дослідником їжі С. Чаппл-Соколом, яка ґрунтується на трьох стовпах. Перший передбачає формальну взаємодію між високими посадовими особами й дипломатами публічно або за зачи- неними дверима та представлений приватною кулінарною дипломатією або «Track I Culinary Diplomacy»; другий передбачає взаємодію уряду з громадськістю інших країн і представлений гастродипломатією; третій передбачає взаємодію між громадськістю різних країн та представлений громадською кулінарною дипломатією. Вона включає будь-який проєкт чи ідею, котрі здебільшого залучають недержавних акторів без явної мети сприяння зовнішнім відносинам нації. Наведено приклади реалізації різних підвидів кулінарної дипломатії сьогодні у світі, показано вплив кулінарної дипломатії на міжнародну взаємодію. Охарактеризовано різноманітні проєкти кулінарної дипломатії України.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69639876","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-02-44-65
Сергій Валентинович Федонюк, Ігор Карпук
Ми дослідили основні тенденції розвитку підходів Європейського Союзу у сфері стратегічних комунікацій. Ця діяльність пов’язана з викликами й загрозами безпеці у світлі стратегічних пріоритетів об’єднання. Концепція стратегічної комунікації змінювалась із часом і сьогодні формується під зростаючим впливом гібридних загроз та дезінформації, особливо у зв’язку з початком російської гібридної агресії проти України у 2014 р. Також суттєво впливає на систему стратегічних комунікацій міжнародна ситуація, що відображається на загальних стратегічних пріоритетах того, хто їх здійснює. Рішення в Європейському Союзі та його країнах-членах приймаються з урахуванням діяльності головних міжнародних акторів і партнерів, зокрема стратегічних рішень у США, НАТО, G7. Це може спричиняти пошук нових концептів, таких як стратегічна автономія з відповідними цілями стратегічних комунікацій. У цьому дослідженні проведено аналіз основних стратегічних документів вторинного права Європейського Союзу у сфері інформаційної безпеки та безпеки мереж на предмет виявлення відповідності одному з підходів. Детальніше розглянуто «Стратегію кібербезпеки для цифрової декади», прийняту наприкінці 2020 р., і пов’язані з нею документи. Установлено близькість підходів Європейського Союзу до західної моделі інформацій- ної (кібер) безпеки, його активність щодо її просування у світі. Також ми розглянули ініціативи держав членів Європейського Союзу щодо активного впливу на перебіг процесів міжнародної співпраці у цій сфері, зокрема з урахуванням подій і тенденцій, пов’язаних із діяльністю провідних акторів на рівні ООН. У підсумку можемо зробити висновок про все більш чітке оформлення політики ЄС у сфері інформаційної (кібер) безпеки та просування його конструктивної позиції з цього питання на світовій арені.
{"title":"РОЗВИТОК КОНЦЕПЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ЄС","authors":"Сергій Валентинович Федонюк, Ігор Карпук","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-44-65","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-44-65","url":null,"abstract":"Ми дослідили основні тенденції розвитку підходів Європейського Союзу у сфері стратегічних комунікацій. Ця діяльність пов’язана з викликами й загрозами безпеці у світлі стратегічних пріоритетів об’єднання. Концепція стратегічної комунікації змінювалась із часом і сьогодні формується під зростаючим впливом гібридних загроз та дезінформації, особливо у зв’язку з початком російської гібридної агресії проти України у 2014 р. Також суттєво впливає на систему стратегічних комунікацій міжнародна ситуація, що відображається на загальних стратегічних пріоритетах того, хто їх здійснює. Рішення в Європейському Союзі та його країнах-членах приймаються з урахуванням діяльності головних міжнародних акторів і партнерів, зокрема стратегічних рішень у США, НАТО, G7. Це може спричиняти пошук нових концептів, таких як стратегічна автономія з відповідними цілями стратегічних комунікацій. У цьому дослідженні проведено аналіз основних стратегічних документів вторинного права Європейського Союзу у сфері інформаційної безпеки та безпеки мереж на предмет виявлення відповідності одному з підходів. Детальніше розглянуто «Стратегію кібербезпеки для цифрової декади», прийняту наприкінці 2020 р., і пов’язані з нею документи. Установлено близькість підходів Європейського Союзу до західної моделі інформацій- ної (кібер) безпеки, його активність щодо її просування у світі. Також ми розглянули ініціативи держав членів Європейського Союзу щодо активного впливу на перебіг процесів міжнародної співпраці у цій сфері, зокрема з урахуванням подій і тенденцій, пов’язаних із діяльністю провідних акторів на рівні ООН. У підсумку можемо зробити висновок про все більш чітке оформлення політики ЄС у сфері інформаційної (кібер) безпеки та просування його конструктивної позиції з цього питання на світовій арені.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69640051","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-06-28DOI: 10.29038/2524-2679-2022-02-28-43
Сергій Філіпов
У статті проаналізована структурно-функціональна модель конструювання ментального простору. Загалом ця модель демонструє ключові точки для впливу на ментальний простір, що дозволяють управляти ним як динамічною складністю. «М'яке» управління без жорсткого нав'язування сценаріїв розвитку дають можливість ефективно впливати на систему та конструювати бажані результати. Адже ментальний простір — це відкрита система, вона піддається впливу ззовні та подальшому конструюванню. У даній роботі детально проаналізовані основні структурно-функціональні елементи даної моделі. Досліджене проходження системою ментальних конструктів точки біфуркації, яка є збуренням у певній частині ментального простору. Розглянуті принципи провокації такої системи на збурення та подальше прохдження точки біфуркації. Підштовхування системи до точок біфуркацій є ефективним методом управління ментальним простором. Введення потрібного дискурсу дозволяє загострювати протиріччя у суспільстві та підводити систему до кризи, після проходження яких систему можна виводити на потрібний стан в інтересах ініціатора конструювання ментального простору. Сценарне управління, яке описане в рамках синергетичної моделі, дозволяє охопити спектр можливих варіантів розвитку системи після точки біфуркації. У статті виділені основні етапи конструювання ментального простору з точки зору синергетики та хаотичних систем. Випрацьована методика конструювання атракторів для ментального простору у міжнародних відносинах. З точки зору конструктивізму, національні інтереси базуються на ідентичностях. У даній статті розвивається ця ідея. Національні інтереси можуть конструюватися через атрактори, які є стійкими патернами ментальних конструктів у відкритій системі ментального простору міжнародних відносин. Ці методи конструювання мають синергетичну основу в тому сенсі, що значний вплив досягається завдяки незначним імпульсам до відкритої системи ментального простору.
{"title":"АНАЛІЗ СИНЕРГЕТИЧНОЇ МОДЕЛІ КОНСТРУЮВАННЯ МЕНТАЛЬНОГО ПРОСТОРУ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ","authors":"Сергій Філіпов","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-28-43","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-28-43","url":null,"abstract":"У статті проаналізована структурно-функціональна модель конструювання ментального простору. Загалом ця модель демонструє ключові точки для впливу на ментальний простір, що дозволяють управляти ним як динамічною складністю. «М'яке» управління без жорсткого нав'язування сценаріїв розвитку дають можливість ефективно впливати на систему та конструювати бажані результати. Адже ментальний простір — це відкрита система, вона піддається впливу ззовні та подальшому конструюванню. У даній роботі детально проаналізовані основні структурно-функціональні елементи даної моделі. \u0000Досліджене проходження системою ментальних конструктів точки біфуркації, яка є збуренням у певній частині ментального простору. Розглянуті принципи провокації такої системи на збурення та подальше прохдження точки біфуркації. Підштовхування системи до точок біфуркацій є ефективним методом управління ментальним простором. Введення потрібного дискурсу дозволяє загострювати протиріччя у суспільстві та підводити систему до кризи, після проходження яких систему можна виводити на потрібний стан в інтересах ініціатора конструювання ментального простору. \u0000Сценарне управління, яке описане в рамках синергетичної моделі, дозволяє охопити спектр можливих варіантів розвитку системи після точки біфуркації. У статті виділені основні етапи конструювання ментального простору з точки зору синергетики та хаотичних систем. Випрацьована методика конструювання атракторів для ментального простору у міжнародних відносинах. З точки зору конструктивізму, національні інтереси базуються на ідентичностях. У даній статті розвивається ця ідея. Національні інтереси можуть конструюватися через атрактори, які є стійкими патернами ментальних конструктів у відкритій системі ментального простору міжнародних відносин. Ці методи конструювання мають синергетичну основу в тому сенсі, що значний вплив досягається завдяки незначним імпульсам до відкритої системи ментального простору. \u0000 ","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49195787","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：