Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-252-273
Наталія Хома
Мета дослідження – концептуалізація активізму воєнного часу, визначення його місця в системі громадського активізму. Активізм воєнного часу проаналізовано на прикладі відкритої збройної агресії росії проти України 2022 р. Робота ґрунтується на івент-аналізі, а також в умовах воєнного часу проведено польові дослідження. Крізь призму теорії та традиції громадського активізму аргументовано доцільність виділення в системі громадського активізму такого типу, як активізм воєнного ча- су. Виокремлено його специфічні завдання, механізми їх виконання, ризики тощо. Активізм воєнного часу визначено як мережу ініціатив громадян, їх взаємодій (взаємодії з військовими підрозділами, урядовими та неурядовими інституціями, міжособистісні взаємодії тощо) щодо протидії агресору, збереження життя й здоров’я громадян, інфраструктури тощо. Цей вид активізму позиційовано як такий, що виникає винятково як відповідь демократичної спільноти на збройну агресію та реалізується в умовах воєнного часу. Усі характеристики воєнного активізму представлені як такі, що зумовлені особливостями воєнного часу. Наголошено, що активізм воєнного часу: а) територіально обмежується кордонами держави, щодо якої здійснено збройну агресію, а поза цих кордонів набуває формату антивоєнного активізму; б) реалізується як у реальному, так і у віртуальному вимірах; в) має потенціал об’єднання демократичної громадськості в загальнопланетарному масштабі. Структурна модель громадського активізму воєнного часу представлена як поєднання трьох підсистем: фронтова, тилова, закордонна. При цьому кожна підсистема поєднує громадський активізм в онлайн- та офлайн-форматах.
{"title":"ГРОМАДСЬКИЙ АКТИВІЗМ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ:СТРУКТУРА, ФОРМИ, МОЖЛИВОСТІ","authors":"Наталія Хома","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-252-273","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-252-273","url":null,"abstract":"Мета дослідження – концептуалізація активізму воєнного часу, визначення його місця в системі громадського активізму. Активізм воєнного часу проаналізовано на прикладі відкритої збройної агресії росії проти України 2022 р. Робота ґрунтується на івент-аналізі, а також в умовах воєнного часу проведено польові дослідження. Крізь призму теорії та традиції громадського активізму аргументовано доцільність виділення в системі громадського активізму такого типу, як активізм воєнного ча- су. Виокремлено його специфічні завдання, механізми їх виконання, ризики тощо. Активізм воєнного часу визначено як мережу ініціатив громадян, їх взаємодій (взаємодії з військовими підрозділами, урядовими та неурядовими інституціями, міжособистісні взаємодії тощо) щодо протидії агресору, збереження життя й здоров’я громадян, інфраструктури тощо. Цей вид активізму позиційовано як такий, що виникає винятково як відповідь демократичної спільноти на збройну агресію та реалізується в умовах воєнного часу. Усі характеристики воєнного активізму представлені як такі, що зумовлені особливостями воєнного часу. Наголошено, що активізм воєнного часу: а) територіально обмежується кордонами держави, щодо якої здійснено збройну агресію, а поза цих кордонів набуває формату антивоєнного активізму; б) реалізується як у реальному, так і у віртуальному вимірах; в) має потенціал об’єднання демократичної громадськості в загальнопланетарному масштабі. Структурна модель громадського активізму воєнного часу представлена як поєднання трьох підсистем: фронтова, тилова, закордонна. При цьому кожна підсистема поєднує громадський активізм в онлайн- та офлайн-форматах.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69640971","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-60-72
Тетяна Сидорук, Антоніна Шуляк, В. В. Павлюк
Автори проаналізували та систематизували погляди науковців, які публікували статті в провідних виданнях із міжнародних відносин на тему впливу російсько-української війни на трансформацію європейського безпекового порядку. Стверджується, що, попри різноманіття поглядів учених та досі не передбачуваний результат війни в Україні, сьогодні вже можна сформулювати деякі тези стосовно основних напрямів трансформації європейської безпекової архітектури. Широкомасштабна агресія росії проти України, спрямована на стриму- вання прозахідного курсу України, призвела до абсолютно протилежного ефекту. НАТО не лише не відводить свої війська зі східних регіонів, але й отримало нові заявки на вступ від Швеції та Фінляндії; українська проєвропейська ідентичність ще більше зміцнилася; Україна виборює своє право називатися європейською нацією з гідністю й потенціалом, про які знають у всьому світі. Нова реальність у сфері безпеки призвела до посилення єдності колективного Заходу, пробудження Європи в безпековому та оборонному вимірах, зміцнення й розширення НАТО, зростання присутності США в регіоні та «кінця історії» повернення росії в лігу супердержав. Зараз Європа й США здебільшого єдині у своїй рішучості протистояти Путіну та не допустити його перемоги у війні в Україні. Надалі важливо зберегти цю єдність навколо України на довгострокову перспективу. Ризики втрати України набагато більші, ніж ризики поразки росії, бо вони можуть призвести до незворотної шкоди не лише євроатлантичній системі безпеки, а й глобальному порядку, міжнародному праву та світовій стабільності. Водночас дискусійними залишаються питання взаємозв’язку між російською агресією й стратегією США та НАТО після холодної війни, перспектив збереження провідної ролі США в гарантуванні європейської безпеки з огляду на спровоковане війною нарощування оборонних спро- можностей Європи, майбутнього європейської і євроатлантичної інтеграції України.
{"title":"ТРАНСФОРМАЦІЇ В АРХІТЕКТУРІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ВПЛИВОМ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ","authors":"Тетяна Сидорук, Антоніна Шуляк, В. В. Павлюк","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-60-72","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-60-72","url":null,"abstract":"Автори проаналізували та систематизували погляди науковців, які публікували статті в провідних виданнях із міжнародних відносин на тему впливу російсько-української війни на трансформацію європейського безпекового порядку. Стверджується, що, попри різноманіття поглядів учених та досі не передбачуваний результат війни в Україні, сьогодні вже можна сформулювати деякі тези стосовно основних напрямів трансформації європейської безпекової архітектури. \u0000Широкомасштабна агресія росії проти України, спрямована на стриму- вання прозахідного курсу України, призвела до абсолютно протилежного ефекту. НАТО не лише не відводить свої війська зі східних регіонів, але й отримало нові заявки на вступ від Швеції та Фінляндії; українська проєвропейська ідентичність ще більше зміцнилася; Україна виборює своє право називатися європейською нацією з гідністю й потенціалом, про які знають у всьому світі. Нова реальність у сфері безпеки призвела до посилення єдності колективного Заходу, пробудження Європи в безпековому та оборонному вимірах, зміцнення й розширення НАТО, зростання присутності США в регіоні та «кінця історії» повернення росії в лігу супердержав. \u0000Зараз Європа й США здебільшого єдині у своїй рішучості протистояти Путіну та не допустити його перемоги у війні в Україні. Надалі важливо зберегти цю єдність навколо України на довгострокову перспективу. Ризики втрати України набагато більші, ніж ризики поразки росії, бо вони можуть призвести до незворотної шкоди не лише євроатлантичній системі безпеки, а й глобальному порядку, міжнародному праву та світовій стабільності. Водночас дискусійними залишаються питання взаємозв’язку між російською агресією й стратегією США та НАТО після холодної війни, перспектив збереження провідної ролі США в гарантуванні європейської безпеки з огляду на спровоковане війною нарощування оборонних спро- можностей Європи, майбутнього європейської і євроатлантичної інтеграції України.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69641082","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-285-303
Вікторія Кухарик, Сергій Ліпич
У статті розглянуто питання просування економічних інтересів України, що є водночас категорією економічної теорії й політології, та тісно переплітаються з категоріями економічного суверенітету, економічної безпеки, економічної сфери країни та її складовими частинами тощо. Захист прав та інтересів українського бізнесу за кордоном має стати щоденним напрямом роботи дипломатичних установ. Роль кожного українського дипломата у просуванні економічних інтересів України у світі є дуже важливою. Нині, в умовах війни, будь-який бізнес потребує підтримки та допомоги. Це також стосується українського бізнесу, який веде свою діяльність в інших державах. Не менш важливим напрямом роботи дипломатичних служб є залучення прямих інозем- них інвестицій в економіку України. У статі визначено основні щляхи просування економічних інтересів нашої країни у світі. Здійснено аналіз динаміки зовнішньої торгівлі України з ЄС у 2018–2021 рр., який підтверджує, що ці показники характеризуються зростаючою тенденцією, та становлять, відповідно, 154,88 % – для експорту, та 151,22 % – для імпорту. Однією з головних економічних подій у 2017 р. було підписання Угоди про створення Зони вільної торгівлі між Україною та Канадою. Чинне місце у вищезазначеній Угоді належить стимулюван- ню поглиблення торговельного й економічного співробітництва, у тому числі в частині торгівлі промисловими та сільськогосподарськими товарами, захисту інтелектуальної власності, регулювання державних закупівель. Розглянуто поточний стан зовнішньої торгівлі України, яка відіграє важливу роль в її економіці. Проаналізовано динаміку платіжного балансу за останні десять років. Наведено перелік основних торговельних партнерів України та установлено питому вагу цих країн у зовнішньоторговельному обороті товарів і послуг.
{"title":"ПРОСУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ У СВІТІ","authors":"Вікторія Кухарик, Сергій Ліпич","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-285-303","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-285-303","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання просування економічних інтересів України, що є водночас категорією економічної теорії й політології, та тісно переплітаються з категоріями економічного суверенітету, економічної безпеки, економічної сфери країни та її складовими частинами тощо. Захист прав та інтересів українського бізнесу за кордоном має стати щоденним напрямом роботи дипломатичних установ. Роль кожного українського дипломата у просуванні економічних інтересів України у світі є дуже важливою. Нині, в умовах війни, будь-який бізнес потребує підтримки та допомоги. Це також стосується українського бізнесу, який веде свою діяльність в інших державах. Не менш важливим напрямом роботи дипломатичних служб є залучення прямих інозем- них інвестицій в економіку України. У статі визначено основні щляхи просування економічних інтересів нашої країни у світі. Здійснено аналіз динаміки зовнішньої торгівлі України з ЄС у 2018–2021 рр., який підтверджує, що ці показники характеризуються зростаючою тенденцією, та становлять, відповідно, 154,88 % – для експорту, та 151,22 % \u0000– для імпорту. Однією з головних економічних подій у 2017 р. було підписання Угоди про створення Зони вільної торгівлі між Україною та Канадою. Чинне місце у вищезазначеній Угоді належить стимулюван- ню поглиблення торговельного й економічного співробітництва, у тому числі в частині торгівлі промисловими та сільськогосподарськими товарами, захисту інтелектуальної власності, регулювання державних закупівель. Розглянуто поточний стан зовнішньої торгівлі України, яка відіграє важливу роль в її економіці. Проаналізовано динаміку платіжного балансу за останні десять років. Наведено перелік основних торговельних партнерів України та установлено питому вагу цих країн у зовнішньоторговельному обороті товарів і послуг.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47113801","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-274-284
Богдана Дейнека, Андрій Бояр
У статті розглянуто суть понять «інвестиційний клімат», «інвестиційна привабливість». Проаналізовано динаміку прямих іноземних інвести- цій в Україну впродовж останніх десяти років, зокрема досліджено причини зміни їх обсягу за відповідний період. На основі проведеного дослідження запропоновано шляхи покращення інвестиційної привабливості України в умовах сьогодення.
{"title":"ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ","authors":"Богдана Дейнека, Андрій Бояр","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-274-284","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-274-284","url":null,"abstract":"У статті розглянуто суть понять «інвестиційний клімат», «інвестиційна привабливість». Проаналізовано динаміку прямих іноземних інвести- цій в Україну впродовж останніх десяти років, зокрема досліджено причини зміни їх обсягу за відповідний період. На основі проведеного дослідження запропоновано шляхи покращення інвестиційної привабливості України в умовах сьогодення.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69640992","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-165-193
Сергій Михайлович Кулик, Андрій Анатолійович Моренчук
Анатолій Тимощук – один із найтитулованих і найбагатших футболістів в історії незалежної України. В Україні, зокрема в рідному місті футболіста – Луцьку, його неодноразово критикували за те, що в умовах збройної агресії рф проти України, яка триває з 2014 р., він продовжував грати й працювати в провідному російському клубі «Зеніт». У відповідь на це А. Тимощук у своїх інтерв’ю намагався розділяти футбол і політику, уникав коментувати події в Україні. Від початку повномасштабного військового вторгнення рф до України у 2022 р. футболіст тривалий час зберігав цинічне мовчання, не оприлюднював свою громадянську позицію. Це спричинило інформацій- ний розголос «справи А. Тимощука» на регіональному (Луцьк і Волинська область), українському та міжнародному рівнях. На матеріалах місцевих інформаційних видань автор простежив особливості набуття А. Тимощу- ком популярності в регіоні, присвоєння йому звання «Почесний громадя- нин міста Луцька» і публічні дискусії щодо спроб позбавити його цього звання. Інформаційний розголос в Україні «справи А. Тимощука» містив заяви футболістів та журналістів про формування проросійських поглядів спортсмена. Міжнародний інформаційний рівень охопив висловлювання колишніх одноклубників, тренерів, керівництва клубів країн Європи, за які грав А. Тимощук, про його поведінку під час війни 2022 р. Стверджується, що «справа А. Тимощука» 2017–2022 рр. продовжила тенденцію політи- зації вітчизняного спорту, його дерусифікацію. Вона значно посилила міжнародний інформаційний розголос про збройне вторгнення росії в Україну у «футбольних» країнах світу. Це сприяло утвердженню високого позитивного міжнародного іміджу України.
{"title":"ІНФОРМАЦІЙНИЙ РОЗГОЛОС «СПРАВИ АНАТОЛІЯ ТИМОЩУКА» В УМОВАХ ВІЙНИ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ (2014–2022 РР.)","authors":"Сергій Михайлович Кулик, Андрій Анатолійович Моренчук","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-165-193","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-165-193","url":null,"abstract":"Анатолій Тимощук – один із найтитулованих і найбагатших футболістів в історії незалежної України. В Україні, зокрема в рідному місті футболіста – Луцьку, його неодноразово критикували за те, що в умовах збройної агресії рф проти України, яка триває з 2014 р., він продовжував грати й працювати в провідному російському клубі «Зеніт». У відповідь на це А. Тимощук у своїх інтерв’ю намагався розділяти футбол і політику, уникав коментувати події в Україні. Від початку повномасштабного військового вторгнення рф до України у 2022 р. футболіст тривалий час зберігав цинічне мовчання, не оприлюднював свою громадянську позицію. Це спричинило інформацій- ний розголос «справи А. Тимощука» на регіональному (Луцьк і Волинська область), українському та міжнародному рівнях. На матеріалах місцевих інформаційних видань автор простежив особливості набуття А. Тимощу- ком популярності в регіоні, присвоєння йому звання «Почесний громадя- нин міста Луцька» і публічні дискусії щодо спроб позбавити його цього звання. Інформаційний розголос в Україні «справи А. Тимощука» містив заяви футболістів та журналістів про формування проросійських поглядів спортсмена. Міжнародний інформаційний рівень охопив висловлювання колишніх одноклубників, тренерів, керівництва клубів країн Європи, за які грав А. Тимощук, про його поведінку під час війни 2022 р. Стверджується, що «справа А. Тимощука» 2017–2022 рр. продовжила тенденцію політи- зації вітчизняного спорту, його дерусифікацію. Вона значно посилила міжнародний інформаційний розголос про збройне вторгнення росії в Україну у «футбольних» країнах світу. Це сприяло утвердженню високого позитивного міжнародного іміджу України.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47061231","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-310-319
Наталія Володимирівна Павліха, Світлана Шаула
На сьогодні питання міжнародного співробітництва та грантових програм є надзвичайно актуальними, особливо в контексті реалізації реформи децентралізації в Україні. Не всі створені в результаті процесів децентралізації громади мають достатньо коштів у місцевих бюджетах, щоб забезпечити повноцінне життєве середовище для громадян, надання високоякісних і доступних публічних послуг тощо. У статті проаналізовано популярні й чинні грантові програми задля впровадження реформи децентралізації, а також перспективи розвит- ку міжнародної співпраці та залучення додаткових надходжень до місцевих бюджетів. У подальшому грантовий капітал може слугувати коштами для розвитку територіальних об’єднань і покрашення якості життя їхніх мешканців.
{"title":"МІЖНАРОДНА ГРАНТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ","authors":"Наталія Володимирівна Павліха, Світлана Шаула","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-310-319","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-310-319","url":null,"abstract":"На сьогодні питання міжнародного співробітництва та грантових програм є надзвичайно актуальними, особливо в контексті реалізації реформи децентралізації в Україні. Не всі створені в результаті процесів децентралізації громади мають достатньо коштів у місцевих бюджетах, щоб забезпечити повноцінне життєве середовище для громадян, надання високоякісних і доступних публічних послуг тощо. У статті проаналізовано популярні й чинні грантові програми задля впровадження реформи децентралізації, а також перспективи розвит- ку міжнародної співпраці та залучення додаткових надходжень до місцевих бюджетів. У подальшому грантовий капітал може слугувати коштами для розвитку територіальних об’єднань і покрашення якості життя їхніх мешканців.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69641264","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-44-60
Наталія Романюк, В. М. Нечипорук
У статті розглянуто європейську інтеграцію України в умовах активної фази російсько-української війни, яка розпочалася в лютому 2022 р. Проаналізовано особливості євроінтеграційних прагнеь України на шляху всупу до ЄС. Охарактеризовано процедуру всупу країни-кандидата на вступ до ЄС відповідно до Договорів ЄС і критерії членства. Визначено основні кроки України на шляху вступу, починаючи з 28 лютого 2022 р., коли вона подала заявку на членство в ЄС. У статті дано оцінку діяльності структур ЄС щодо розгляду заявки України на вступ до ЄС та проаналізовано рішення, прийняті ними. Визначено можливі варіанти отримання статусу країни-кандидата й початку переговорів. Порівняно процес вступу України до ЄС з іншими країнами-кандидатами. Проаналізовано позицію низки країн-членів ЄС щодо перспектив членства України в ЄС. Визначено групу держав, які підтримують Україну на цьому шляху, і групу тих, що виступають проти вступу нашої країни до ЄС. Зазначено, що отримання статусу держави-кандидата на вступ до ЄС свідчитиме про те, що Україна згодом стане членом ЄС і на неї пошириться політика розширення. Цей статус стане поштовхом до продовження реформ і трансформацій в усіх сферах та подальшої інтеграції України до спільно- го ринку ЄС. Україна як країна-кандидат отримає доступ до фінансових інструментів ЄС, які допоможуть краще провести реформи й імплементу- вати законодавство Євросоюзу. Зроблено прогноз щодо початку переговорів про вступ для України. Запропоновано оптимістичний прогноз, який передбачає, що переговори розпочнуться у 2023 р., коли закінчиться активна фаза російсько-української війни, і їх початок залежатиме від політичної волі держав-членів ЄС, і песимістичний, який полягає в тому, що розпочати переговори про членство Україна не зможе до припинення війни з Росією, яка може тривати кілька років і може загальмуватися до вирішення базових безпекових питань. 1Статтю підготовлено в межах проєкту «Студії ЄС у ВНУ імені Лесі Українки» програми Європейського Союзу ERASMUS+ напряму кафедра Жана Моне (№ 611478-EPP-1-2019-1- UA-EPPJMO-CHAIR)
{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ В ЄС В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ","authors":"Наталія Романюк, В. М. Нечипорук","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-44-60","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-44-60","url":null,"abstract":"У статті розглянуто європейську інтеграцію України в умовах активної фази російсько-української війни, яка розпочалася в лютому 2022 р. Проаналізовано особливості євроінтеграційних прагнеь України на шляху всупу до ЄС. Охарактеризовано процедуру всупу країни-кандидата на вступ до ЄС відповідно до Договорів ЄС і критерії членства. Визначено основні кроки України на шляху вступу, починаючи з 28 лютого 2022 р., коли вона подала заявку на членство в ЄС.\u0000У статті дано оцінку діяльності структур ЄС щодо розгляду заявки України на вступ до ЄС та проаналізовано рішення, прийняті ними. Визначено можливі варіанти отримання статусу країни-кандидата й початку переговорів. Порівняно процес вступу України до ЄС з іншими країнами-кандидатами. Проаналізовано позицію низки країн-членів ЄС щодо перспектив членства України в ЄС. Визначено групу держав, які підтримують Україну на цьому шляху, і групу тих, що виступають проти вступу нашої країни до ЄС.\u0000Зазначено, що отримання статусу держави-кандидата на вступ до ЄС свідчитиме про те, що Україна згодом стане членом ЄС і на неї пошириться політика розширення. Цей статус стане поштовхом до продовження реформ і трансформацій в усіх сферах та подальшої інтеграції України до спільно- го ринку ЄС. Україна як країна-кандидат отримає доступ до фінансових інструментів ЄС, які допоможуть краще провести реформи й імплементу- вати законодавство Євросоюзу.\u0000Зроблено прогноз щодо початку переговорів про вступ для України. Запропоновано оптимістичний прогноз, який передбачає, що переговори розпочнуться у 2023 р., коли закінчиться активна фаза російсько-української війни, і їх початок залежатиме від політичної волі держав-членів ЄС, і песимістичний, який полягає в тому, що розпочати переговори про членство Україна не зможе до припинення війни з Росією, яка може тривати кілька років і може загальмуватися до вирішення базових безпекових питань.\u00001Статтю підготовлено в межах проєкту «Студії ЄС у ВНУ імені Лесі Українки» програми Європейського Союзу ERASMUS+ напряму кафедра Жана Моне (№ 611478-EPP-1-2019-1- UA-EPPJMO-CHAIR)","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69641062","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-73-86
Наталія Петрівна Карпчук, Богдан Миколайович Юськів
Російська федерація проводить потужну інформаційно-психологічну війну проти України, наслідки якої, на жаль, уже очевидні. Кремлівська пропаганда формує рамки сприйняття об’єктивної реальності й розставляє вигідні для рф акценти стосовно України, її державності, лідерів, населення загалом. Як наслідок, у свідомості реципієнта створюється викривлена реальність, яка ставить під сумнів правдивість будь-яких висловлювань. Розуміння механізмів деструктивного інформаційно-психологічного впливу є вкрай важливим для об’єкта агресії, який повинен не лише ефектив- но протистояти, а й переосмислювати, перебудовувати власну політику безпеки. Предметом дослідження є аналітичні матеріали багатомовного інформаційного каналу RT (Russia Today) з хештегом «#Украина» за період вересень 2018 – квітень 2020 рр. (990 статей). Весь період поділено на чотири підперіоди: 1) вересень – грудень 2018 р. і 2) січень–квітень 2019 р. – час Президентства П. Порошенка, 3) травень–грудень 2019 і 4) січень–квітень 2020 р. – час Президентства В. Зеленського. Контент- аналіз дав змогу з’ясувати найуживаніші слова кремлівської пропаганди кожного періоду, при цьому автори обґрунтували причини частотності слів, проаналізувавши події в Україні й реакцію рф на них. Аналіз колокацій уможливив створення мережі, яка наочно демонструє тематичний розподіл аналітичних матеріалів RT. Зокрема, перша підмережа являє собою суто пропагандистські патерни, мета яких – інформаційна й правова підтримка дій рф; друга пов’язана з конкретними суб’єктами / об’єктами й подіями; третя підмережа – це «мономережа», яка презентує єдину тему – реакцію кремлівської пропаганди на визнання у світі автокефалії Православної церкви України й події довкола неї. Пропонована стаття підготовлена в межах проєкту «Стратегічні комунікації ЄС: протидія деструктивним впливам» програми ERASMUS+ напряму Модуль Жана Моне (№ 101047033 ERASMUS-JMO-2021-MODULE).
俄罗斯联邦正在对乌克兰发动一场强有力的信息心理战，不幸的是，这场战争已经很明显了。克里姆林宫的宣传形成了一个感知客观现实的框架，并为乌克兰、其国家、领导人和整个民众提供了Rf口音的好处。因此，配方在意识中创造了一个扭曲的现实，使任何表达的真实性都受到怀疑。了解破坏性信息和心理影响的机制对于攻击对象来说至关重要，攻击对象不仅应该有效抵抗，而且应该重新考虑，-重建您自己的安全策略。这项研究是关于2018年9月至2020年4月RT（今日俄罗斯）多语言信息频道的分析材料，哈希为“#乌克兰”。（990条）。整个时期分为四个子时期：1）2018年9月至12月。和2019年1月2日至4月2日P增加3）2019年5月至12月和4）2020年1月至4月总统任期五小时。绿色这场争论使我们每次都能找出克里姆林宣传中最受欢迎的词语，作者们通过分析乌克兰发生的事件以及俄罗斯联邦对这些事件的反应，论证了这些词语出现频率的原因。搭配分析能够创建一个网络，清楚地展示分析材料RT的主题分布。特别是，第一个子网络代表了宣传模式的本质，目的是为Rf的行动提供信息和法律支持；第二个涉及特定的对象/对象和事件；第三个子网络是“垄断”，它提出了唯一的话题：克里姆林宫宣传对乌克兰东正教在世界各地得到承认的反应。拟议的文章是在欧盟战略通信项目ERASMUS+Direct Jean Monnet模块（#1101047033 ERASMUS-JMO-2021-Module）的框架内编写的。
{"title":"КОНТЕНТ- Й КОЛОКАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ АНАЛІТИЧНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ RT ПРО УКРАЇНУ","authors":"Наталія Петрівна Карпчук, Богдан Миколайович Юськів","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-73-86","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-73-86","url":null,"abstract":"Російська федерація проводить потужну інформаційно-психологічну війну проти України, наслідки якої, на жаль, уже очевидні. Кремлівська пропаганда формує рамки сприйняття об’єктивної реальності й розставляє вигідні для рф акценти стосовно України, її державності, лідерів, населення загалом. Як наслідок, у свідомості реципієнта створюється викривлена реальність, яка ставить під сумнів правдивість будь-яких висловлювань. Розуміння механізмів деструктивного інформаційно-психологічного впливу є вкрай важливим для об’єкта агресії, який повинен не лише ефектив- но протистояти, а й переосмислювати, перебудовувати власну політику безпеки. Предметом дослідження є аналітичні матеріали багатомовного інформаційного каналу RT (Russia Today) з хештегом «#Украина» за період вересень 2018 – квітень 2020 рр. (990 статей). Весь період поділено на чотири підперіоди: 1) вересень – грудень 2018 р. і 2) січень–квітень 2019 р. – час Президентства П. Порошенка, 3) травень–грудень 2019 і 4) січень–квітень 2020 р. – час Президентства В. Зеленського. Контент- аналіз дав змогу з’ясувати найуживаніші слова кремлівської пропаганди кожного періоду, при цьому автори обґрунтували причини частотності слів, проаналізувавши події в Україні й реакцію рф на них. Аналіз колокацій уможливив створення мережі, яка наочно демонструє тематичний розподіл аналітичних матеріалів RT. Зокрема, перша підмережа являє собою суто пропагандистські патерни, мета яких – інформаційна й правова підтримка дій рф; друга пов’язана з конкретними суб’єктами / об’єктами й подіями; третя підмережа – це «мономережа», яка презентує єдину тему – реакцію кремлівської пропаганди на визнання у світі автокефалії Православної церкви України й події довкола неї. \u0000Пропонована стаття підготовлена в межах проєкту «Стратегічні комунікації ЄС: протидія деструктивним впливам» програми ERASMUS+ напряму Модуль Жана Моне (№ 101047033 ERASMUS-JMO-2021-MODULE).","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69641270","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-6-17
Наталія Петрівна Карпчук
Процес вступу до Європейського Союзу є досить тривалим і потребує серйозних реформаторських, а іноді й революційних змін у всіх сфе- рах життєдіяльності держави. Проте всі трансформаційні зусилля бу- дуть марними, якщо громадяни країни-кандидата не підтримають євроінтеграційний вектор розвитку на загальнонаціональному референдумі. Для забезпечення широкої підтримки приєднання до ЄС держави-канди- дати розробляли комунікаційні стратегії та проводили широкомасштабні загальнонаціональні кампанії, у полі зору яких були громадськість і її інтереси, яку інформували про переваги й потенційні загрози вступу й переконували в невідворотності європейської інтеграції. Україна отримала статус країни-кандидата, однак процес приєднання буде тривалим й, окрім того, війна та складні міжнародні відносини додають неочікуваних викликів. У цій ситуації невизначеності для нашої держави важливо збе- регти таку потужну підтримку євроінтеграційних прагнень і позитивного ставлення до Європейського Союзу, яку демонструють громадяни України. Особливо цікавий досвід країн колишнього радянського табору, зокрема країн Центральної Європи (Словенії, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі), які прагнули продемонструвати свій відхід від залежності від Сходу (колишнього СРСР і Російської Федерації) й орієнтацію на Захід (Європейський Союз). В усіх кампаній була своя специфіка, бо різною була інтенсивність антиєвропейських настроїв і різна історія відносин із ЄС. Проте урядам, Міністерствам закордонних справ, неурядовим організаціям удалося розробити вдалі комунікаційні кампанії, які призвели до схвального ставлення громадян до інтеграції держав у ЄС. У статті запропоновано по- зитивні практики, які б могли посприяти в розробці комунікаційної кампанії в Україні, що була б зорієнтована на комунікування з громадянами з питань європейської інтеграції.
{"title":"ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ: КОМУНІКАЦІЙНИЙ ВИМІР","authors":"Наталія Петрівна Карпчук","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-6-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-6-17","url":null,"abstract":"Процес вступу до Європейського Союзу є досить тривалим і потребує серйозних реформаторських, а іноді й революційних змін у всіх сфе- рах життєдіяльності держави. Проте всі трансформаційні зусилля бу- дуть марними, якщо громадяни країни-кандидата не підтримають євроінтеграційний вектор розвитку на загальнонаціональному референдумі. Для забезпечення широкої підтримки приєднання до ЄС держави-канди- дати розробляли комунікаційні стратегії та проводили широкомасштабні загальнонаціональні кампанії, у полі зору яких були громадськість і її інтереси, яку інформували про переваги й потенційні загрози вступу й переконували в невідворотності європейської інтеграції. Україна отримала статус країни-кандидата, однак процес приєднання буде тривалим й, окрім того, війна та складні міжнародні відносини додають неочікуваних викликів. У цій ситуації невизначеності для нашої держави важливо збе- регти таку потужну підтримку євроінтеграційних прагнень і позитивного ставлення до Європейського Союзу, яку демонструють громадяни України. Особливо цікавий досвід країн колишнього радянського табору, зокрема країн Центральної Європи (Словенії, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі), які прагнули продемонструвати свій відхід від залежності від Сходу (колишнього СРСР і Російської Федерації) й орієнтацію на Захід (Європейський Союз). В усіх кампаній була своя специфіка, бо різною була інтенсивність антиєвропейських настроїв і різна історія відносин із ЄС. Проте урядам, Міністерствам закордонних справ, неурядовим організаціям удалося розробити вдалі комунікаційні кампанії, які призвели до схвального ставлення громадян до інтеграції держав у ЄС. У статті запропоновано по- зитивні практики, які б могли посприяти в розробці комунікаційної кампанії в Україні, що була б зорієнтована на комунікування з громадянами з питань європейської інтеграції.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69641201","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-10-21DOI: 10.29038/2524-2679-2022-03-219-233
Сергій Михайлович Кулик, Анастасія Панчук
Сучасний тероризм істотно відрізняється від проявів терористичної активності минулого за програмними цілями, тактиками та засобами боротьби. Установлено, що особливістю діяльності терористич- них угрупувань із кінця ХХ ст. є активне залучення жінок до такої діяльності, здійснення жінками-смертницями терористичних атак. З’ясовано мотиви участі жінок у діяльності цих організацій, методи психологічного тиску, який на них чинять керівники, члени організа- цій і релігійні лідери. Звернено увага на ідеологічні засади (закони шаріату, шахідизм, джихад) і стійкість моральних переконань жінок- смертниць, пропагування їхньої справи серед нових членів радикаль- них угруповань. Наголошено на тому, як позиція чоловіка, близьких, родичів впливає на рішення жінки приєднатися до терористичної діяльності. За допомогою методу порівняння виявлено особливос- ті ролей, статусів, вплив жінок у діяльності таких терористичних угруповань, як «Аль-Каїда», «Чорні вдови», «ХАМАС», «Тамільські тигри». На основі різноманітних інформаційних джерел зроблено спробу відтворити соціально-психологічний портрет сучасної жінки-терористки. Розглянуто мотиви, заяви, поведінку жінок перед, під час і після здійснення ними терористичних атак. Стверджується, що жіночий тероризм становить загрозу для національної безпеки держав світу й істотно впливає на міжнародні відносини.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ УЧАСТІ ЖІНОК У ТЕРОРИСТИЧНИХ РУХАХ СУЧАСНОСТІ","authors":"Сергій Михайлович Кулик, Анастасія Панчук","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-219-233","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-219-233","url":null,"abstract":"Сучасний тероризм істотно відрізняється від проявів терористичної активності минулого за програмними цілями, тактиками та засобами боротьби. Установлено, що особливістю діяльності терористич- них угрупувань із кінця ХХ ст. є активне залучення жінок до такої діяльності, здійснення жінками-смертницями терористичних атак. З’ясовано мотиви участі жінок у діяльності цих організацій, методи психологічного тиску, який на них чинять керівники, члени організа- цій і релігійні лідери. Звернено увага на ідеологічні засади (закони шаріату, шахідизм, джихад) і стійкість моральних переконань жінок- смертниць, пропагування їхньої справи серед нових членів радикаль- них угруповань. Наголошено на тому, як позиція чоловіка, близьких, родичів впливає на рішення жінки приєднатися до терористичної діяльності. За допомогою методу порівняння виявлено особливос- ті ролей, статусів, вплив жінок у діяльності таких терористичних угруповань, як «Аль-Каїда», «Чорні вдови», «ХАМАС», «Тамільські тигри». На основі різноманітних інформаційних джерел зроблено спробу відтворити соціально-психологічний портрет сучасної жінки-терористки. Розглянуто мотиви, заяви, поведінку жінок перед, під час і після здійснення ними терористичних атак. Стверджується, що жіночий тероризм становить загрозу для національної безпеки держав світу й істотно впливає на міжнародні відносини.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69640586","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：