Досліджено проблемні аспекти процесу європейської інтеграції України. Зазначено, що в українському політичному середовищі були помітними відчутні коливання зовнішньополітичного курсу від прозахідних до проросійських, які остаточно припинились після Революції гідності та в умовах повномасштабної війни, міцно закріпившись відтоді на євроінтеграційний курс. Проаналізовано проблеми, які виникають на євроінтеграційному шляху України. Здійснено класифікацію цих проблем. Доведено, що війна справила значний влив на процес євроінтеграції України.
{"title":"ГОЛОВНІ ПРОБЛЕМИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО КУРСУ УКРАЇНИ","authors":"Оlha Blyzniak, Andrii Rykov","doi":"10.15421/352312","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352312","url":null,"abstract":"Досліджено проблемні аспекти процесу європейської інтеграції України. Зазначено, що в українському політичному середовищі були помітними відчутні коливання зовнішньополітичного курсу від прозахідних до проросійських, які остаточно припинились після Революції гідності та в умовах повномасштабної війни, міцно закріпившись відтоді на євроінтеграційний курс. Проаналізовано проблеми, які виникають на євроінтеграційному шляху України. Здійснено класифікацію цих проблем. Доведено, що війна справила значний влив на процес євроінтеграції України.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47239669","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розглянуте правове регулювання транскордонного співробітництва України з країнами Європейського Союзу в контексті легітимації ЄС як основного геополітичного вектору української зовнішньої політики. Зроблені висновки про те, що основну правову основу з транскордонного співробітництва поміж Україною та ЄС складають міжнародно-правові акти, національне законодавство, двосторонні угоди різного змісту. Розвиток законодавства з транскордонного співробітництво пройшов основні три етапи: 1) встановлення основного термінологічного-понятійного апарату, визначення напрямків, прав та обов’язків сторін транскордонних відносин (1994-2015); 2) легітимація пріоритетів регіональної політики (2015-2019); 3) внесення конституційних змін щодо визначення ЄС в якості геополітичного пріоритету, конкретизація нормативно-правових норм із укладення та реєстрації угод щодо транскордонного співробітництва (2019-дотепер).
{"title":"ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ЄС: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГЕОПОЛІТИЧНОГО ПРІОРИТЕТУ","authors":"Ganna Ozerniuk, Y. Melnyk","doi":"10.15421/352319","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352319","url":null,"abstract":"Розглянуте правове регулювання транскордонного співробітництва України з країнами Європейського Союзу в контексті легітимації ЄС як основного геополітичного вектору української зовнішньої політики. Зроблені висновки про те, що основну правову основу з транскордонного співробітництва поміж Україною та ЄС складають міжнародно-правові акти, національне законодавство, двосторонні угоди різного змісту. Розвиток законодавства з транскордонного співробітництво пройшов основні три етапи: 1) встановлення основного термінологічного-понятійного апарату, визначення напрямків, прав та обов’язків сторін транскордонних відносин (1994-2015); 2) легітимація пріоритетів регіональної політики (2015-2019); 3) внесення конституційних змін щодо визначення ЄС в якості геополітичного пріоритету, конкретизація нормативно-правових норм із укладення та реєстрації угод щодо транскордонного співробітництва (2019-дотепер).","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47830643","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Метою дослідження є аналіз антропології Орігена Олександрійського, вивчення його поглядів на природу людства, душу, гріх і спокуту, а також їх значення для християнської теології та розуміння людського стану. Стаття спиратиметься на первинні джерела з творів Орігена та вторинні літературні джерела, пропонуючи вичерпний огляд його антропологічної думки та її тривалого впливу. Методологія отримання нових знань базується на історико-філософському методі дослідження та теологічному аналізі текстів. У даній статті досліджується не тільки антропологія Орігена та її вплив на християнську теологію і розуміння стану людини, але також історичний і культурний контекст, у якому жив і писав Оріген. Відповідно проводиться аналіз інтелектуальних і філософських течій того часу, а також соціального, політичного та релігійного контексту раннього християнства. Також розглядається сприйняття та тлумачення ідей Орігена протягом наступної історії, включаючи його суперечливі погляди на такі теми, як апокатастазис (кінцеве спасіння всіх істот) і доіснування душ. Крім того, вивчити зв’язок між антропологією Орігена та іншими аспектами його думки, такими як його христологія та тринітарне богослов’я. Нарешті, проводяться міркування над значенням антропології Орігена для сучасної християнської думки та актуальністю його ідей для вирішення сучасних питань про людську природу, етику та духовність. Наукова новизна полягає у відкритті зв’язку між антропологією Орігена та його екзегетичним методом: хоча алегоричний метод тлумачення Святого Письма Орігена широко досліджувався, але його зв’язку з антропологією приділялося значно менше уваги.Процес оновлення включає поступову трансформацію душі, спричинену дією Святого Духа та людською співпрацею. Оріген наголошував на важливості глибоких і особистих стосунків з Христом як ключі до духовного оновлення і вважав, що кінцевою метою цього процесу є досягнення стану досконалості або обоження, в якому душа повністю з’єднується з Богом. Концепція оновлення людини була центральною темою в працях Орігена Олександрійського, і його ідеї про духовне зростання, очищення та апокатастазис продовжують вивчатися та обговорюватися вченими та теологами сьогодні. Наголос Орігена на важливості етичної поведінки та моральної цілісності в процесі людського оновлення також залишається актуальним і впливовим у сучасній християнській думці.
{"title":"ФОРМУВАННЯ ТА СУТНІСТЬ АНТРОПОЛОГІЇ ОРІГЕНА ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО","authors":"Oleksandra Nesprava","doi":"10.15421/352305","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352305","url":null,"abstract":"Метою дослідження є аналіз антропології Орігена Олександрійського, вивчення його поглядів на природу людства, душу, гріх і спокуту, а також їх значення для християнської теології та розуміння людського стану. Стаття спиратиметься на первинні джерела з творів Орігена та вторинні літературні джерела, пропонуючи вичерпний огляд його антропологічної думки та її тривалого впливу. Методологія отримання нових знань базується на історико-філософському методі дослідження та теологічному аналізі текстів. У даній статті досліджується не тільки антропологія Орігена та її вплив на християнську теологію і розуміння стану людини, але також історичний і культурний контекст, у якому жив і писав Оріген. Відповідно проводиться аналіз інтелектуальних і філософських течій того часу, а також соціального, політичного та релігійного контексту раннього християнства. Також розглядається сприйняття та тлумачення ідей Орігена протягом наступної історії, включаючи його суперечливі погляди на такі теми, як апокатастазис (кінцеве спасіння всіх істот) і доіснування душ. Крім того, вивчити зв’язок між антропологією Орігена та іншими аспектами його думки, такими як його христологія та тринітарне богослов’я. Нарешті, проводяться міркування над значенням антропології Орігена для сучасної християнської думки та актуальністю його ідей для вирішення сучасних питань про людську природу, етику та духовність. Наукова новизна полягає у відкритті зв’язку між антропологією Орігена та його екзегетичним методом: хоча алегоричний метод тлумачення Святого Письма Орігена широко досліджувався, але його зв’язку з антропологією приділялося значно менше уваги.Процес оновлення включає поступову трансформацію душі, спричинену дією Святого Духа та людською співпрацею. Оріген наголошував на важливості глибоких і особистих стосунків з Христом як ключі до духовного оновлення і вважав, що кінцевою метою цього процесу є досягнення стану досконалості або обоження, в якому душа повністю з’єднується з Богом. Концепція оновлення людини була центральною темою в працях Орігена Олександрійського, і його ідеї про духовне зростання, очищення та апокатастазис продовжують вивчатися та обговорюватися вченими та теологами сьогодні. Наголос Орігена на важливості етичної поведінки та моральної цілісності в процесі людського оновлення також залишається актуальним і впливовим у сучасній християнській думці.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46990013","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Феномен суїциду, як правило, викликає суїцидальний жах і відчуження від самої особи, яка добровільно наближує власну смерть, та від її близьких, залишаючи і факти, і осіб, що потребують зовнішньої допомоги й спілкування, зокрема, у соціальному вакуумі, помноженому на внутрішню (екзистенціальну) порожнечу. При цьому за феноменологічними дужками залишається той факт, що суїцидальна дія спричиняється не тільки внутрішніми чинниками, але й зовнішніми – соціальними – впливами, на чому безпосередньо акцентував увагу батько суїцидології, відомий французький соціолог Е. Дюркгайм. З огляду на зазначене та з урахуванням актуальності суїцидальної проблематики мета даного дослідження безпосередньо полягає у з’ясуванні ключових соціальних проблем, всередині яких наразі перебувають українці, а також впливу соціальної проблематики і її зв’язку із сучасними суїцидальними тенденціями в Україні. Інакше кажучи, дану роботу сфокусовано на аналіз суїцидальних причин соціального характеру, що вирізняють сучасні умови буття українського народу, серед яких у I чверті XXI століття почергово зактуалізувалися: 1) пандемія COVID-19 та спричинений нею карантин; 2) повномасштабне вторгнення загарбницьких військ РФ на територію України 24.02.2022 р. Незважаючи на те, що зазначені соціальні проблеми мають спільний характер – танатологічний, вони по-різному вплинули на свідомість і підсвідоме українців, що виявляється у діаметрально протилежних наслідках, які спостерігаються у розвитку суїцидальних тенденцій в Україні: 1) пандемія через ізоляцію/самоізоляцію й відчуження як окремих частин Я, так і Я від Інших спричинила хвилю самогубств; 2) війна через згуртованість у сім’ї/громаді/суспільстві детермінувала наразі зниження суїцидальних тенденцій у суспільстві. Безумовно, суїцидальна проблематика в Україні, на жаль, не зникла, однак наразі вона носить другорядний характер.
{"title":"СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ","authors":"O. Osetrova","doi":"10.15421/352217","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352217","url":null,"abstract":"Феномен суїциду, як правило, викликає суїцидальний жах і відчуження від самої особи, яка добровільно наближує власну смерть, та від її близьких, залишаючи і факти, і осіб, що потребують зовнішньої допомоги й спілкування, зокрема, у соціальному вакуумі, помноженому на внутрішню (екзистенціальну) порожнечу. При цьому за феноменологічними дужками залишається той факт, що суїцидальна дія спричиняється не тільки внутрішніми чинниками, але й зовнішніми – соціальними – впливами, на чому безпосередньо акцентував увагу батько суїцидології, відомий французький соціолог Е. Дюркгайм. З огляду на зазначене та з урахуванням актуальності суїцидальної проблематики мета даного дослідження безпосередньо полягає у з’ясуванні ключових соціальних проблем, всередині яких наразі перебувають українці, а також впливу соціальної проблематики і її зв’язку із сучасними суїцидальними тенденціями в Україні. Інакше кажучи, дану роботу сфокусовано на аналіз суїцидальних причин соціального характеру, що вирізняють сучасні умови буття українського народу, серед яких у I чверті XXI століття почергово зактуалізувалися: 1) пандемія COVID-19 та спричинений нею карантин; 2) повномасштабне вторгнення загарбницьких військ РФ на територію України 24.02.2022 р. Незважаючи на те, що зазначені соціальні проблеми мають спільний характер – танатологічний, вони по-різному вплинули на свідомість і підсвідоме українців, що виявляється у діаметрально протилежних наслідках, які спостерігаються у розвитку суїцидальних тенденцій в Україні: 1) пандемія через ізоляцію/самоізоляцію й відчуження як окремих частин Я, так і Я від Інших спричинила хвилю самогубств; 2) війна через згуртованість у сім’ї/громаді/суспільстві детермінувала наразі зниження суїцидальних тенденцій у суспільстві. Безумовно, суїцидальна проблематика в Україні, на жаль, не зникла, однак наразі вона носить другорядний характер.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48027420","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У публікації охарактеризовано ключові виклики в боротьбі з кіберзлочинністю в ЄС на сучасному етапі. На основі звітів установ правопорядку та спеціалізованих агентств Європейського Союзу здійснено огляд та систематизацію сфер, з викликами в яких найчастіше стикаються організація під час боротьби з кіберзлочинністю, а також вказано на заходи, що вже були прийняті для їх вирішення. Наголошується на змінах в тенденціях кіберзагроз ЄС, які спостерігаються в порівнянні зі звітами минулих років, та підкреслюється вплив геополітики на дану сферу, зокрема, теперішній конфлікт між Росією та Україною.
{"title":"ВИКЛИКИ НА ШЛЯХУ ДО ЕФЕКТИВНОЇ ПРОТИДІЇ КІБЕРЗЛОЧИННОСТІ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ","authors":"Tetiana Dereshchuk, Tetiana Strutynska, Viktoriia Romanchenko","doi":"10.15421/352229","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352229","url":null,"abstract":"У публікації охарактеризовано ключові виклики в боротьбі з кіберзлочинністю в ЄС на сучасному етапі. На основі звітів установ правопорядку та спеціалізованих агентств Європейського Союзу здійснено огляд та систематизацію сфер, з викликами в яких найчастіше стикаються організація під час боротьби з кіберзлочинністю, а також вказано на заходи, що вже були прийняті для їх вирішення. Наголошується на змінах в тенденціях кіберзагроз ЄС, які спостерігаються в порівнянні зі звітами минулих років, та підкреслюється вплив геополітики на дану сферу, зокрема, теперішній конфлікт між Росією та Україною.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67604996","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У рамках статті досліджуються фундаментальні засади формування політичного іміджу держави. Мета полягає у досліджені базових особливостей формування у внутрішньому середовищі політичного іміджу держави, що перебуває у стані демократичного транзиту. Первинною актуальністю дослідження буде володіти для України та інших держав, що реалізують перехід до сталої демократії. У статті виокремлено первинні чинники формування політичного іміджу держави у процесі реалізації демократичного транзиту та пояснюється їх особливості під впливом зазначених процесів. У рамках дослідження політичний імідж держави, що знаходиться у процесі демократичного транзиту розуміється нами як сукупність політичних характеристик, що створюють відповідне уявлення про політичну складову держави у внутрішнього та зовнішнього середовища. Однією з особливостей формування політичного іміджу в транзитивному середовищі буде виступати відповідність політичної складової держави якості продемократичних перехідних процесів в ній. Тому, складовими та особливостями формування політичного іміджу транзитивної демократії у внутрішнього середовища будуть виступати імідж політичного лідера, що здійснює керування модернізаційними процесами у рамках демократичного транзиту, імідж політичних партій в зазначеному вище контексті, політичне продемократичне реформування, політична комунікація. Ґрунтовно досліджується кожна складова формування політичного іміджу держави у внутрішньому середовищі та їх особливості у рамках реалізації іміджевої моделі держави, що здійснює демократичний транзит. У відповідності до складових та їх особливостей, у першу чергу, стверджується, що саме продемократичний імідж політичного лідера виступатиме більш дієвим в транзитивній демократії, у першу чергу, формування такого іміджу у ментальному просторі внутрішнього середовища для подолання авторитарних, тоталітарних стереотипів. Виокремлюються особливості політичної партії як чинника та складової формування політичного іміджу держави, що здійснює демократичний транзит. Ефективність політичної партії у такому контексті буде визначатися її програмою, ідеологічною складовою, фактичною діяльністю, політичними лідерами то зовнішніми чинниками. Особливості чиннику політичного реформування при формуванні політичного іміджу буде реалізовуватись у випадку реального, а не номінального провадження демократичних норм в політичну систему, зокрема децентралізація влади, спонукання суспільства до інтеграції у політичну систему держави тощо. Значна увага приділяється політичній комунікації. Наводяться висновки.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ТА ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОГО ІМІДЖУ ДЕРЖАВИ У ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ТРАНЗИТИВНИХ ДЕМОКРАТІЯХ","authors":"T. Voronova","doi":"10.15421/352219","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352219","url":null,"abstract":"У рамках статті досліджуються фундаментальні засади формування політичного іміджу держави. Мета полягає у досліджені базових особливостей формування у внутрішньому середовищі політичного іміджу держави, що перебуває у стані демократичного транзиту. Первинною актуальністю дослідження буде володіти для України та інших держав, що реалізують перехід до сталої демократії. У статті виокремлено первинні чинники формування політичного іміджу держави у процесі реалізації демократичного транзиту та пояснюється їх особливості під впливом зазначених процесів. У рамках дослідження політичний імідж держави, що знаходиться у процесі демократичного транзиту розуміється нами як сукупність політичних характеристик, що створюють відповідне уявлення про політичну складову держави у внутрішнього та зовнішнього середовища. Однією з особливостей формування політичного іміджу в транзитивному середовищі буде виступати відповідність політичної складової держави якості продемократичних перехідних процесів в ній. Тому, складовими та особливостями формування політичного іміджу транзитивної демократії у внутрішнього середовища будуть виступати імідж політичного лідера, що здійснює керування модернізаційними процесами у рамках демократичного транзиту, імідж політичних партій в зазначеному вище контексті, політичне продемократичне реформування, політична комунікація. Ґрунтовно досліджується кожна складова формування політичного іміджу держави у внутрішньому середовищі та їх особливості у рамках реалізації іміджевої моделі держави, що здійснює демократичний транзит. У відповідності до складових та їх особливостей, у першу чергу, стверджується, що саме продемократичний імідж політичного лідера виступатиме більш дієвим в транзитивній демократії, у першу чергу, формування такого іміджу у ментальному просторі внутрішнього середовища для подолання авторитарних, тоталітарних стереотипів. Виокремлюються особливості політичної партії як чинника та складової формування політичного іміджу держави, що здійснює демократичний транзит. Ефективність політичної партії у такому контексті буде визначатися її програмою, ідеологічною складовою, фактичною діяльністю, політичними лідерами то зовнішніми чинниками. Особливості чиннику політичного реформування при формуванні політичного іміджу буде реалізовуватись у випадку реального, а не номінального провадження демократичних норм в політичну систему, зокрема децентралізація влади, спонукання суспільства до інтеграції у політичну систему держави тощо. Значна увага приділяється політичній комунікації. Наводяться висновки.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47310347","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Автори осмислюють двосторонні ізраїльсько-китайські відносини через призму технологічного підходу, який дозволив виділити ефективні зовнішньополітичні заходи для зміцнення взаємовигідного співробітництва обох країн на міжнародній арені. Завдяки технологічному підходу автори розглядають такі заходи як технології, що стають чинником зміцнення міжнародної безпеки та глобального управління взамозалежністю. Дослідники доводять, що розвиток двосторонніх ізраїльсько-китайських відносин був обумовлений розвитком зовнішньополітичних технологій обох країн, сприявших їх ефективному взаємному посиленню на міжнародній арені. Технології двосторонніх відносин створили ефективну взаємність між Ізраїлем та Китаєм. Для Ізраїлю важливим результатом технологічно-дипломатичного зближення з Китаєм стало здобуття більшої незалежності від США. Своєю чергою, Китай використав своє зближення з Ізраїлем як технологію боротьби проти американського впливу в регіоні. На первісному етапі налагодження двосторонніх ізраїльсько-китайських відносин помітний ефект дала китайська зовнішньополітична технологія гармонізації світу. Вагому роль також відіграли технології двосторонньої таємної дипломатії, а також технології безпекової дипломатії. В останні роки переважне значення у двосторонніх ізраїльсько-китайських відносинах проявила себе китайська геополітична технологія, що передбачає партнерство з Ізраїлем у загальній близькосхідній політиці, підрив позицій США в регіоні та реалізацію ініціативи «Один пояс, один шлях».
{"title":"ТЕХНОЛОГІЇ ДВОСТОРОННІХ ІЗРАЇЛЬСЬКО-КИТАЙСЬКИХ ВІДНОСИН","authors":"Vlada Niehina, O. Vysotskyi","doi":"10.15421/352232","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352232","url":null,"abstract":"Автори осмислюють двосторонні ізраїльсько-китайські відносини через призму технологічного підходу, який дозволив виділити ефективні зовнішньополітичні заходи для зміцнення взаємовигідного співробітництва обох країн на міжнародній арені. Завдяки технологічному підходу автори розглядають такі заходи як технології, що стають чинником зміцнення міжнародної безпеки та глобального управління взамозалежністю. Дослідники доводять, що розвиток двосторонніх ізраїльсько-китайських відносин був обумовлений розвитком зовнішньополітичних технологій обох країн, сприявших їх ефективному взаємному посиленню на міжнародній арені. Технології двосторонніх відносин створили ефективну взаємність між Ізраїлем та Китаєм. Для Ізраїлю важливим результатом технологічно-дипломатичного зближення з Китаєм стало здобуття більшої незалежності від США. Своєю чергою, Китай використав своє зближення з Ізраїлем як технологію боротьби проти американського впливу в регіоні. На первісному етапі налагодження двосторонніх ізраїльсько-китайських відносин помітний ефект дала китайська зовнішньополітична технологія гармонізації світу. Вагому роль також відіграли технології двосторонньої таємної дипломатії, а також технології безпекової дипломатії. В останні роки переважне значення у двосторонніх ізраїльсько-китайських відносинах проявила себе китайська геополітична технологія, що передбачає партнерство з Ізраїлем у загальній близькосхідній політиці, підрив позицій США в регіоні та реалізацію ініціативи «Один пояс, один шлях».","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67604813","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У цій статті підкреслюється, що Велика Британія є однією з найрозвиненіших країн світу. Економічне процвітання Великої Британії пояснюється її політичною системою. Сполучене Королівство має різні політичні партії та урядові відомства, при цьому вона зберегла конституційну монархію та захищає демократичні принципи. Британська політична система формувалася понад тисячу років, у цей період були розроблені традиційні англійські методи законодавства та адміністрування, правосуддя та збору податків, а також сформувалися особливі відносини між урядом і підлеглими. Підкреслюється, щоб британська Конституція відрізняється від інших конституцій тим, що її аспекти містяться в різних нормативно-правових актах, а не у водному джерелі права. Загалом усі закони Великої Британії поділяються на первинні та вторинні, а також міністерські накази, проєкти. Закон Великої Британії передбачає, що не актуальні чинні закони замінюють на нові більш затребувані закони. Законодавчим органом Великої Британії є парламент, який складається з палати громад, сенату та монарха. Діяльність парламенту відбувається у двох палатах. Функція парламенту полягає в тому, щоб перевіряти та підбивати підсумки роботи уряду. Наголошується, що британський парламент вважається «матір’ю всіх парламентів» світу, оскільки багато національних законодавчих органів у взяли його за зразок. Теоретично влада походить не від парламенту, а від парламентських королів. Офіційно верховна британська влада належить тільки королю, але в сучасних умовах влада також походить від демократично обраної палати громад. «Суверенність» парламенту у Великій Британії означає, що парламент може ухвалювати або скасовувати будь-який закон, не обмежуючись текстом Конституції. Ключовою особливістю британського національного уряду є те, що він здійснює владу від імені монарха, який діє як глава держави, роль, якого є частково церемоніальною. Британська судова система еволюціонувала та розвивалася впродовж понад 1000 років, унаслідок чого сформувалась дуже складна структура, тож різні види справ розглядаються в різних судах і мають різні шляхи до апеляційного суду.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ БРИТАНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ","authors":"Irina Chistyakova, Inna Kryvdina","doi":"10.15421/352234","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352234","url":null,"abstract":"У цій статті підкреслюється, що Велика Британія є однією з найрозвиненіших країн світу. Економічне процвітання Великої Британії пояснюється її політичною системою. Сполучене Королівство має різні політичні партії та урядові відомства, при цьому вона зберегла конституційну монархію та захищає демократичні принципи. Британська політична система формувалася понад тисячу років, у цей період були розроблені традиційні англійські методи законодавства та адміністрування, правосуддя та збору податків, а також сформувалися особливі відносини між урядом і підлеглими. Підкреслюється, щоб британська Конституція відрізняється від інших конституцій тим, що її аспекти містяться в різних нормативно-правових актах, а не у водному джерелі права. Загалом усі закони Великої Британії поділяються на первинні та вторинні, а також міністерські накази, проєкти. Закон Великої Британії передбачає, що не актуальні чинні закони замінюють на нові більш затребувані закони. Законодавчим органом Великої Британії є парламент, який складається з палати громад, сенату та монарха. Діяльність парламенту відбувається у двох палатах. Функція парламенту полягає в тому, щоб перевіряти та підбивати підсумки роботи уряду. Наголошується, що британський парламент вважається «матір’ю всіх парламентів» світу, оскільки багато національних законодавчих органів у взяли його за зразок. Теоретично влада походить не від парламенту, а від парламентських королів. Офіційно верховна британська влада належить тільки королю, але в сучасних умовах влада також походить від демократично обраної палати громад. «Суверенність» парламенту у Великій Британії означає, що парламент може ухвалювати або скасовувати будь-який закон, не обмежуючись текстом Конституції. Ключовою особливістю британського національного уряду є те, що він здійснює владу від імені монарха, який діє як глава держави, роль, якого є частково церемоніальною. Британська судова система еволюціонувала та розвивалася впродовж понад 1000 років, унаслідок чого сформувалась дуже складна структура, тож різні види справ розглядаються в різних судах і мають різні шляхи до апеляційного суду.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67604943","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розглянуто сутність та складові компоненти інституту політичних виборів. Зроблено висновок, що під політичними виборами розуміється встановлена законодавством процедура обрання певних посадових осіб чи персонального складу певних колективних органів влади. В структурі інституту виборів виділені наступні складові: 1) категорія виборів, 2) виборче законодавство, 3) учасники виборів, 4) виборна посада, 5) виборча система та особливості організації виборчого процесу. Ключовою складовою інституту виборів є виборче законодавство, тобто закріплена в нормативно-правових актах сукупність правових норм, які регулюють організацію, проведення та встановлення результатів виборів.
{"title":"ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ ВИБОРІВ: ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ В УМОВАХ КОНКУРЕНТНОЇ ДЕМОКРАТІЇ","authors":"Yuriy Nikolenko","doi":"10.15421/352221","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352221","url":null,"abstract":"Розглянуто сутність та складові компоненти інституту політичних виборів. Зроблено висновок, що під політичними виборами розуміється встановлена законодавством процедура обрання певних посадових осіб чи персонального складу певних колективних органів влади. В структурі інституту виборів виділені наступні складові: 1) категорія виборів, 2) виборче законодавство, 3) учасники виборів, 4) виборна посада, 5) виборча система та особливості організації виборчого процесу. Ключовою складовою інституту виборів є виборче законодавство, тобто закріплена в нормативно-правових актах сукупність правових норм, які регулюють організацію, проведення та встановлення результатів виборів.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48717508","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Розглядається питання вірогідності розпаду Російської Федерації у найближчому (в перспективі двох років) майбутньому. Проводиться аналогія з розпадом СРСР з метою побачити шляхи та засоби вирішення проблем сьогодення. Доводиться більша обґрунтованість та краща готовність місцевих еліт, аніж це можна було спостерігати під час розпаду Радянського Союзу, що стосується, в першу чергу, ціннісних орієнтирів та розуміння реалій ринкової економіки.
{"title":"МОЖЛИВОСТІ ТА ФАКТОРИ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ СУЧАСНОЇ РОСІЇ","authors":"V. Perminov","doi":"10.15421/352233","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352233","url":null,"abstract":"Розглядається питання вірогідності розпаду Російської Федерації у найближчому (в перспективі двох років) майбутньому. Проводиться аналогія з розпадом СРСР з метою побачити шляхи та засоби вирішення проблем сьогодення. Доводиться більша обґрунтованість та краща готовність місцевих еліт, аніж це можна було спостерігати під час розпаду Радянського Союзу, що стосується, в першу чергу, ціннісних орієнтирів та розуміння реалій ринкової економіки.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48240696","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：