Метою дослідження є аналіз впливу карантинних обмежень введених внаслідок пандемії COVID-19 на прекаризацію соціально-політичних груп. До методів дослідження можна віднести: системний підхід; структурно-функціональний підхід; порівняльний підхід. Виокремлено та розкрито зміст впливу пандемії COVID-19 на трансформацію політичну сферу в сучасному світі. Серед особливостей впливу пандемії COVID-19 можна виділити в першу чергу наслідки введення карантинних обмежень, які були повністю обумовленні вимогами охорони здоров’я, але спричинили глобальний вплив на економічну, суспільну та політичну сферу. Обґрунтовано, що карантинні обмеження введені внаслідок пандемії COVID-19 актуалізували проблеми економічної та соціально-політичної нерівності, що призводить до прекаризації певних соціально-політичних груп. Прекаризація відбувається внаслідок обмеження економічних та громадянських прав, що призводить до економічної та соціально-політичної нестабільності в країнах світу.
{"title":"ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19 НА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ПРЕКАРНОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ","authors":"Andriy Andriiovych Shulika","doi":"10.15421/352113","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352113","url":null,"abstract":"Метою дослідження є аналіз впливу карантинних обмежень введених внаслідок пандемії COVID-19 на прекаризацію соціально-політичних груп. До методів дослідження можна віднести: системний підхід; структурно-функціональний підхід; порівняльний підхід. Виокремлено та розкрито зміст впливу пандемії COVID-19 на трансформацію політичну сферу в сучасному світі. Серед особливостей впливу пандемії COVID-19 можна виділити в першу чергу наслідки введення карантинних обмежень, які були повністю обумовленні вимогами охорони здоров’я, але спричинили глобальний вплив на економічну, суспільну та політичну сферу. Обґрунтовано, що карантинні обмеження введені внаслідок пандемії COVID-19 актуалізували проблеми економічної та соціально-політичної нерівності, що призводить до прекаризації певних соціально-політичних груп. Прекаризація відбувається внаслідок обмеження економічних та громадянських прав, що призводить до економічної та соціально-політичної нестабільності в країнах світу.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67602879","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття має оглядовий характер і покликана дати загальне уявлення про функціональність релігії в період початку пандемії у світі та Україні. Зрізом пояснення функціональності релігії є масово-психологічний вплив. Матеріал напрацьовано в рамках виконання проєкту «Соціальна функціональність релігії в умовах масштабних небезпек: ідейно-теоретичний та практичний виміри» за державним реєстраційним номером: 0121U109446.
{"title":"ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ (COVID-19)","authors":"Vitalii Mudrakov","doi":"10.15421/352103","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352103","url":null,"abstract":"Стаття має оглядовий характер і покликана дати загальне уявлення про функціональність релігії в період початку пандемії у світі та Україні. Зрізом пояснення функціональності релігії є масово-психологічний вплив. Матеріал напрацьовано в рамках виконання проєкту «Соціальна функціональність релігії в умовах масштабних небезпек: ідейно-теоретичний та практичний виміри» за державним реєстраційним номером: 0121U109446.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67603177","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена аналізу змісту поняття «інформаційна війна», її форм і методів ведення. Розкрито основні маніпулятивні прийоми та технології, їх вплив на свідомість, самовизначення та поведінку людини. Обґрунтовано перспективність інформаційно-психологічних операцій як одного з найважливіших чинників успіху у збройно-політичних конфліктах та воєнних кампаніях ХХІ століття. Інформаційна війна визначається як складова частина ідеологічної боротьби. Її ефективність обумовлена тим, що такі війни не призводять безпосередньо до кровопролиття, руйнувань, при їх веденні немає жертв, ніхто не позбавляється засобів до існування. Інформаційні війни є непомітними війнами, що породжує легковажне ставлення до них.Розглянуто специфіку інформаційної війни в контексті агресії Росії проти України. Збройне протистояння проти України розпочалась з інформаційної війни, яка продовжується паралельно з розгортанням збройного конфлікту на сході України. Акцентується увага на такій важливій формі інформаційної війни як психологічна війна. Вплив на психіку людини шляхом залякування, погроз із метою спонукання до певної запланованої моделі поведінки характеризується як психологічний або психотропний тиск. Метою залякування, погроз є спонукання до певної запланованої моделі поведінки. Досліджено основні типи інформаційно-психологічної зброї, методи її застосування, які спрямовані на придушення, знищення, дезорганізацію та дезорієнтацію об’єктів впливу. Інформаційно-психологічна зброя здатні порушити психічне здоров’я населення, спонукати до спонтанних дій, спричинити тимчасові чи незворотні зміни, спрямувати особистість в необхідному для суб’єкту впливу напрямі. Визначено напрямки протидії інформаційній агресії, вдосконалення захисту інформаційного простору та інформаційної безпеки.
{"title":"ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА ЯК ОРГАНІЧНА СКЛАДОВА СУЧАСНОГО ЗБРОЙНО-ПОЛІТИЧНОГО КОНФЛІКТУ","authors":"I. Feshchenko","doi":"10.15421/352111","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352111","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу змісту поняття «інформаційна війна», її форм і методів ведення. Розкрито основні маніпулятивні прийоми та технології, їх вплив на свідомість, самовизначення та поведінку людини. Обґрунтовано перспективність інформаційно-психологічних операцій як одного з найважливіших чинників успіху у збройно-політичних конфліктах та воєнних кампаніях ХХІ століття. Інформаційна війна визначається як складова частина ідеологічної боротьби. Її ефективність обумовлена тим, що такі війни не призводять безпосередньо до кровопролиття, руйнувань, при їх веденні немає жертв, ніхто не позбавляється засобів до існування. Інформаційні війни є непомітними війнами, що породжує легковажне ставлення до них.Розглянуто специфіку інформаційної війни в контексті агресії Росії проти України. Збройне протистояння проти України розпочалась з інформаційної війни, яка продовжується паралельно з розгортанням збройного конфлікту на сході України. Акцентується увага на такій важливій формі інформаційної війни як психологічна війна. Вплив на психіку людини шляхом залякування, погроз із метою спонукання до певної запланованої моделі поведінки характеризується як психологічний або психотропний тиск. Метою залякування, погроз є спонукання до певної запланованої моделі поведінки. Досліджено основні типи інформаційно-психологічної зброї, методи її застосування, які спрямовані на придушення, знищення, дезорганізацію та дезорієнтацію об’єктів впливу. Інформаційно-психологічна зброя здатні порушити психічне здоров’я населення, спонукати до спонтанних дій, спричинити тимчасові чи незворотні зміни, спрямувати особистість в необхідному для суб’єкту впливу напрямі. Визначено напрямки протидії інформаційній агресії, вдосконалення захисту інформаційного простору та інформаційної безпеки.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-07-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48070384","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Проаналізовано низку публікацій в засобах масової інформації з метою визначення ставлення Церкви Адвентистів сьомого дня до політичної активності вірян-адвентистів. Визначено, що Церква Адвентистів сьомого дня є позаполітикою, однак деякі віряни проявляють зацікавленість до теми «політика» за допомогою дискусійних публікацій: чи допустимо адвентистам займатися політичною діяльністю, на яких умовах, за яких обставин тощо. Досліджено, що за бажанням адвентисти активно беруть участь у політичних виборах при цьому не агітуючи інших віддавати свій голос за того чи іншого кандидата. Встановлено, що незважаючи на низьку зацікавленість українських адвентистів у політичній активності, члени Церкви Адвентистів сьомого дня не ігнорують політичні питання чи повністю відсторонюються від цієї сфери суспільної діяльності. Досліджено, що низка адвентистських публікацій містить розгорнуті роздуми про політичні питання у вигляді концепцій, які демонструють чіткі пріоритети Церкви щодо цього питання. Ці пріоритети окреслено наступним чином: політика є гарною справою тоді, коли є інструментом добра, однак адвентисту слід в першу чергу бути громадянином «нового Єрусалиму», а потім громадянином земної країни та учасником політичних процесів. Крім того встановлено ключову позицію адвентистів в сфері політичної діяльності: «Церква як народ Божий не повинна розраховувати на будь-яке союзництво в політичній сфері», задля отримання статусу державної релігії. Однак, аналіз публікацій Церкви Адвентистів сьомого дня показав, що біблійна мораль та закон Божий адвентистами визнаються вищими, ніж чиясь окрема політична позиція. Тому, Церква Адвентистів сьомого дня є організацією, яка виступає проти насилля, беззаконня та людиноненависницької політики. Саме, тому адвентисти переважно займають нішу виключно в соціальній, філантропічній та гуманітарній сферах, намагаючись цим компенсувати свою не високу активність в політичній діяльності.
{"title":"СТАВЛЕННЯ ЦЕРКВИ АДВЕНТИСТІВ СЬОМОГО ДНЯ В УКРАЇНІ ДО ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: АНАЛІЗ ПУБЛІКАЦІЙ","authors":"Valentyna Kuryliak","doi":"10.15421/352030","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352030","url":null,"abstract":"Проаналізовано низку публікацій в засобах масової інформації з метою визначення ставлення Церкви Адвентистів сьомого дня до політичної активності вірян-адвентистів. Визначено, що Церква Адвентистів сьомого дня є позаполітикою, однак деякі віряни проявляють зацікавленість до теми «політика» за допомогою дискусійних публікацій: чи допустимо адвентистам займатися політичною діяльністю, на яких умовах, за яких обставин тощо. Досліджено, що за бажанням адвентисти активно беруть участь у політичних виборах при цьому не агітуючи інших віддавати свій голос за того чи іншого кандидата. Встановлено, що незважаючи на низьку зацікавленість українських адвентистів у політичній активності, члени Церкви Адвентистів сьомого дня не ігнорують політичні питання чи повністю відсторонюються від цієї сфери суспільної діяльності. Досліджено, що низка адвентистських публікацій містить розгорнуті роздуми про політичні питання у вигляді концепцій, які демонструють чіткі пріоритети Церкви щодо цього питання. Ці пріоритети окреслено наступним чином: політика є гарною справою тоді, коли є інструментом добра, однак адвентисту слід в першу чергу бути громадянином «нового Єрусалиму», а потім громадянином земної країни та учасником політичних процесів. Крім того встановлено ключову позицію адвентистів в сфері політичної діяльності: «Церква як народ Божий не повинна розраховувати на будь-яке союзництво в політичній сфері», задля отримання статусу державної релігії. Однак, аналіз публікацій Церкви Адвентистів сьомого дня показав, що біблійна мораль та закон Божий адвентистами визнаються вищими, ніж чиясь окрема політична позиція. Тому, Церква Адвентистів сьомого дня є організацією, яка виступає проти насилля, беззаконня та людиноненависницької політики. Саме, тому адвентисти переважно займають нішу виключно в соціальній, філантропічній та гуманітарній сферах, намагаючись цим компенсувати свою не високу активність в політичній діяльності.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67602911","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Автор досліджує основні підходи науковців до проблеми вирішення військових конфліктів у міжнародних відносин в контексті наукового дискурсу представників ліберально-ідеалістичного та реалістичного напрямів. Відзначається, що у теорії міжнародних відносин періодично відбувається емпірична атака ліберального арсеналу на основні положення реалізму. Аналізується практична основа ліберальної теорії демократичного миру в контексті окреслення причин для демократичних країн уникати військових конфліктів. Робиться висновок, що теорія демократичного миру, як теоретична основа сучасної ліберальної парадигми, має практичне застосування у стратегії зовнішньої політики США та європейських країн.
{"title":"ВПЛИВ ЛІБЕРАЛЬНО-ІДЕАЛІСТИЧНОГО НАПРЯМКУ НА ТРАДИЦІЙНУ ГЕГЕМОНІЮ РЕАЛІСТІВ У ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН","authors":"D. S. Korotkov","doi":"10.15421/352038","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352038","url":null,"abstract":"Автор досліджує основні підходи науковців до проблеми вирішення військових конфліктів у міжнародних відносин в контексті наукового дискурсу представників ліберально-ідеалістичного та реалістичного напрямів. Відзначається, що у теорії міжнародних відносин періодично відбувається емпірична атака ліберального арсеналу на основні положення реалізму. Аналізується практична основа ліберальної теорії демократичного миру в контексті окреслення причин для демократичних країн уникати військових конфліктів. Робиться висновок, що теорія демократичного миру, як теоретична основа сучасної ліберальної парадигми, має практичне застосування у стратегії зовнішньої політики США та європейських країн.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67603086","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті коротко надаються історичні факти використання приватних військових компаній у світі: за часів Риму і Карфагену; часів занепаду Римської імперії; в епоху Середньовіччя; укладання Вестфальського миру; Великої Французської революції; в ХІХ столітті; в період 1940-1970 років ХХ століття. Визначаються передумови виникнення і розвитку приватних військових компаній у світі в ХХстолітті. Описується досвід США щодо нормативно – правового регулювання діяльності приватних військових компаній. Характеризуються фактори, які посилили активність розвитку приватно – військових компаній. Окреслюється перелік функцій, які можуть виконувати приватні військові компанії, а саме: воєнізована охорона людей і об’єктів, зокрема посольств або нафтопроводів; охорона гуманітарних місій; участь у миротворчих цілях, в т.ч., під егідою ООН; розмінування; розвідувальна діяльність і оцінка ситуації безпеки в регіоні; технічне обслуговування та використання бойових комплексів і техніки; боротьба з піратством; евакуація населення з територій, де точаться збройні конфлікти; професійна підготовка сил місцевої поліції або військових; здійснення функцій поліції там, де не працюють правоохоронні органи; утримання під вартою і конвоювання затриманих або ув’язнених; підготовка цивільних осіб до роботи в надзвичайній обстановці; повноцінну участь в бойових операціях – спільно з кадровими частинами або окремо. Наголошується на широкому спектрі використання приватних військових компаній у різних регіонах світу. Аналізується правова база діяльності приватних військових компаній у США, Південно – Африканській республіці, Швейцарії, Китаї. Надається перелік іноземних приватних військових компаній, які приймають найбільш активну участь сьогодні в міжнародних конфліктах. Висвітлюються факти участі Російської Федерації у конфліктах, в яких їй доводиться активно використовувати приватні військові компанії.
{"title":"СВІТОВИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРИВАТНИХ ВІЙСЬКОВИХ КОМПАНІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТА РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ","authors":"O. Dakhno","doi":"10.15421/352035","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352035","url":null,"abstract":"У статті коротко надаються історичні факти використання приватних військових компаній у світі: за часів Риму і Карфагену; часів занепаду Римської імперії; в епоху Середньовіччя; укладання Вестфальського миру; Великої Французської революції; в ХІХ столітті; в період 1940-1970 років ХХ століття. Визначаються передумови виникнення і розвитку приватних військових компаній у світі в ХХстолітті. Описується досвід США щодо нормативно – правового регулювання діяльності приватних військових компаній. Характеризуються фактори, які посилили активність розвитку приватно – військових компаній. Окреслюється перелік функцій, які можуть виконувати приватні військові компанії, а саме: воєнізована охорона людей і об’єктів, зокрема посольств або нафтопроводів; охорона гуманітарних місій; участь у миротворчих цілях, в т.ч., під егідою ООН; розмінування; розвідувальна діяльність і оцінка ситуації безпеки в регіоні; технічне обслуговування та використання бойових комплексів і техніки; боротьба з піратством; евакуація населення з територій, де точаться збройні конфлікти; професійна підготовка сил місцевої поліції або військових; здійснення функцій поліції там, де не працюють правоохоронні органи; утримання під вартою і конвоювання затриманих або ув’язнених; підготовка цивільних осіб до роботи в надзвичайній обстановці; повноцінну участь в бойових операціях – спільно з кадровими частинами або окремо. Наголошується на широкому спектрі використання приватних військових компаній у різних регіонах світу. Аналізується правова база діяльності приватних військових компаній у США, Південно – Африканській республіці, Швейцарії, Китаї. Надається перелік іноземних приватних військових компаній, які приймають найбільш активну участь сьогодні в міжнародних конфліктах. Висвітлюються факти участі Російської Федерації у конфліктах, в яких їй доводиться активно використовувати приватні військові компанії.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"88 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67602979","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
The problem of the quality of Latvia’s democracy during the period of EU membership (2004-2020) is studied. Latvia’s progress / regression in strengthening the stability of the principles and values of liberal democracy is assessed. The author’s estimation of the reasons of growth of defects of democracy in Latvia is offered. Attention is drawn to the extent to which the political culture of Latvians corresponds to the values of liberal democracy.
{"title":"DECELERATING FACTORS OF THE LIBERAL-DEMOCRATIC TRANSFORMATIONS IN LATVIA","authors":"N. Khoma","doi":"10.15421/352037","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352037","url":null,"abstract":"The problem of the quality of Latvia’s democracy during the period of EU membership (2004-2020) is studied. Latvia’s progress / regression in strengthening the stability of the principles and values of liberal democracy is assessed. The author’s estimation of the reasons of growth of defects of democracy in Latvia is offered. Attention is drawn to the extent to which the political culture of Latvians corresponds to the values of liberal democracy.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67603033","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті аналізується любов як форма виявлення сутності людини, її розвитку та навіть еволюціонування. Показується, що в європейській науці обмежене розуміння значення любові для людини було зумовлене обмеженим сприйняттям самої її сутності. Ключовою методологічною причиною одномірного розуміння і людини, і любові була розірваність суб’єкт-об’єктних відношень попередніх типів наукової раціональності. Використовуючи ідеї і методи трансдисциплінарної парадигми, зокрема синергетики та метафізики тотальності, в статті показується розвиток любові як розвиток сутності людини. Доводиться, що любов є фактором гармонізації двох сторін буття людини, умовою їх максимального увідповіднення між собою, тим самим виходу людини на нові онтологічні рівні більш високого порядку, відкриття власної повноти та потенційних можливостей.Показано, що любов для людини здатна бути вищою метою. Вона встановлює в людині не тільки онтологічний, а і онтичний порядок, реалізуючись у всіх її внутрішніх і зовнішній діях. Любов стабілізує думки людини, її почуття, прагнення, встановлюючи таку ж стабільність роботи серця як динамічного центру людського буття. Вона робить людину максимально відкритою назустріч іншим людям, здатною приймати рішення та практично діяти за принципом «добре». Любов також стає єдиним ритмом двоскладного буття людини, її творчістю, онтологічним порядком, ідентичним онтичному, відкриваючим принципово новий порядок – вищий. У роботі дається визначення любові як руху людини назустріч іншій людині, що стає їх спільним рухом вперед і водночас вверх.Зроблено висновок, що любов, яка стабілізує всі антропологічні рівні людини та визначає динаміку її як цілого, увідповіднює людину з порядком Буття як такого, викликаючи в ній позитивні трансформаційні зміни.
{"title":"ЛЮБОВ ЯК СУТНІСНИЙ АТРИБУТ БУТТЯ ЛЮДИНИ","authors":"Lyudmila Viktorivna Telizhenko","doi":"10.15421/352033","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352033","url":null,"abstract":"У статті аналізується любов як форма виявлення сутності людини, її розвитку та навіть еволюціонування. Показується, що в європейській науці обмежене розуміння значення любові для людини було зумовлене обмеженим сприйняттям самої її сутності. Ключовою методологічною причиною одномірного розуміння і людини, і любові була розірваність суб’єкт-об’єктних відношень попередніх типів наукової раціональності. Використовуючи ідеї і методи трансдисциплінарної парадигми, зокрема синергетики та метафізики тотальності, в статті показується розвиток любові як розвиток сутності людини. Доводиться, що любов є фактором гармонізації двох сторін буття людини, умовою їх максимального увідповіднення між собою, тим самим виходу людини на нові онтологічні рівні більш високого порядку, відкриття власної повноти та потенційних можливостей.Показано, що любов для людини здатна бути вищою метою. Вона встановлює в людині не тільки онтологічний, а і онтичний порядок, реалізуючись у всіх її внутрішніх і зовнішній діях. Любов стабілізує думки людини, її почуття, прагнення, встановлюючи таку ж стабільність роботи серця як динамічного центру людського буття. Вона робить людину максимально відкритою назустріч іншим людям, здатною приймати рішення та практично діяти за принципом «добре». Любов також стає єдиним ритмом двоскладного буття людини, її творчістю, онтологічним порядком, ідентичним онтичному, відкриваючим принципово новий порядок – вищий. У роботі дається визначення любові як руху людини назустріч іншій людині, що стає їх спільним рухом вперед і водночас вверх.Зроблено висновок, що любов, яка стабілізує всі антропологічні рівні людини та визначає динаміку її як цілого, увідповіднює людину з порядком Буття як такого, викликаючи в ній позитивні трансформаційні зміни.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67602970","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Проведено комплексний герменевтичний аналіз фемомену справедливості, як соціокультурного явища, що носить міждисциплінарний і історично-структурований характер.
作为一种跨学科和历史结构的社会文化现象,德国对正义现象进行了复杂的分析。
{"title":"ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ СПРАВЕДЛИВОСТІ","authors":"R. M. Stanislaviv","doi":"10.15421/352032","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352032","url":null,"abstract":"Проведено комплексний герменевтичний аналіз фемомену справедливості, як соціокультурного явища, що носить міждисциплінарний і історично-структурований характер.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67602965","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Культурно-філософські виміри проблеми людини через призму критичного аналізу поняття «суб’єкт» виступає ключовим у дослідженні. Історико-філософська реконструкція образу людини у контексті гносеологічної та антропологічної європейської думки лягла в соснову рішення цього питання. Акцентується увага на відмові від непоміркованого ототожнення понять «людина» та «суб’єкт» у філософській культурі мислення. Розкриваються питання підміни цілісного образу людини як подоби Бога категоріальною конструкцією філософської гносеології як «суб’єкт». Критично осмислені тенденції філософського пізнавального лібералізму (в структуралізмі та постструктуралізмі) у питаннях розуміння людської особистості та самої природи людини в цілому.
{"title":"ПИТАННЯ ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРИ В СВІТЛІ КРИТИКИ ПОНЯТТЯ «СУБ’ЄКТ»","authors":"T. Borisova","doi":"10.15421/352028","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/352028","url":null,"abstract":"Культурно-філософські виміри проблеми людини через призму критичного аналізу поняття «суб’єкт» виступає ключовим у дослідженні. Історико-філософська реконструкція образу людини у контексті гносеологічної та антропологічної європейської думки лягла в соснову рішення цього питання. Акцентується увага на відмові від непоміркованого ототожнення понять «людина» та «суб’єкт» у філософській культурі мислення. Розкриваються питання підміни цілісного образу людини як подоби Бога категоріальною конструкцією філософської гносеології як «суб’єкт». Критично осмислені тенденції філософського пізнавального лібералізму (в структуралізмі та постструктуралізмі) у питаннях розуміння людської особистості та самої природи людини в цілому.","PeriodicalId":33815,"journal":{"name":"Filosofiia ta politologiia v konteksti suchasnoyi kul''turi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"67602847","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}