Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-191-200
Віктор Пілецький
Стаття присвячена розгляду практичного мислення як одного із різновидів мислення, яке регулює діяльність, забезпечуючи її адекватність. Таке мислення здійснює свої цілі завдяки тому, що в якості умови задачі беруться поряд з властивостями і природою об'єкта, також особливості ситуації дії, її умови, а також доступні і даному випадку знаряддя реалізації. Для практичного мислення характерними є наступні психологічні ознаки: витончена спостережливість, уміння швидко переходити від мислення до дії і назад, вміння бачити проблему, по-скільки сама постановка проблеми є актом мислення, який вимагає часто великої і складної роботи. Практичне мислення зумовлено такими психодинамічними детермінантами, як мотивація ‒ сукупність психологічних процесів, які спрямовують поведінку людини (за високих показників розвинутості у працівників ОВС виявлено мотивацію до успіху); установкою ‒ схильність індивіда до певної форми реагування, за допомогою якої може бути задоволена та чи інша потреба; репрезентативні системи (аудіальна, візуальна, кінестетична), у досліджуваних переважає аудіальна чуттєва модальність, що виражається у сприйманні інформації на слух і кращому запам'ятовуванню. Ці всі психодинамічні детермінанти впливають на розвиток практичного та творчого мислення. Ключові слова: практичне мислення, працівники ОВС, психологічна напруженість, екстремальні ситуації.
{"title":"Практичне мислення у професійній діяльності працівників ОВС","authors":"Віктор Пілецький","doi":"10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-191-200","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-191-200","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розгляду практичного мислення як одного із різновидів мислення, яке регулює діяльність, забезпечуючи її адекватність. Таке мислення здійснює свої цілі завдяки тому, що в якості умови задачі беруться поряд з властивостями і природою об'єкта, також особливості ситуації дії, її умови, а також доступні і даному випадку знаряддя реалізації. Для практичного мислення характерними є наступні психологічні ознаки: витончена спостережливість, уміння швидко переходити від мислення до дії і назад, вміння бачити проблему, по-скільки сама постановка проблеми є актом мислення, який вимагає часто великої і складної роботи. Практичне мислення зумовлено такими психодинамічними детермінантами, як мотивація ‒ сукупність психологічних процесів, які спрямовують поведінку людини (за високих показників розвинутості у працівників ОВС виявлено мотивацію до успіху); установкою ‒ схильність індивіда до певної форми реагування, за допомогою якої може бути задоволена та чи інша потреба; репрезентативні системи (аудіальна, візуальна, кінестетична), у досліджуваних переважає аудіальна чуттєва модальність, що виражається у сприйманні інформації на слух і кращому запам'ятовуванню. Ці всі психодинамічні детермінанти впливають на розвиток практичного та творчого мислення. \u0000Ключові слова: практичне мислення, працівники ОВС, психологічна напруженість, екстремальні ситуації.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128635478","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-387-393
Оксана Федик
У статті розкрито особливості розвитку ціннісних якостей особистості в умовах сімʼї. Показано, що саме у сімʼї проходить дуже важливий період формування ціннісної свідомості індивіда, коли цінності, що мають у батьків значення непорушних, механічно освоюються підлітком. Сімʼя виступає першою референтною групою, чиї норми та цінності він сприймає як власні та втілює їх у своїй поведінці. Через сімʼю підліток дізнається про особливу версію культури, засновану на позиції та досвіді членів сімʼї. Ціннісні пріоритети підлітків формуються не тільки цілеспрямованим впливом, словом батьків, а й усім їхнім життям. Будучи складовою того чи іншого етносу, сімʼя постає як мікросередовище етнічних процесів. Наголошується, що вплив сімʼї та її компонентів на розвиток ціннісних якостей особистості має складний, поліфункціональний характер. Формувальний потенціал сімʼї визначається можливостями, умовами здійснення кожною конкретною сімʼєю функцій, що розвивають і залежить від багатьох обставин: соціокультурного статусу сімʼї; освоєння батьками нових соціальних ролей; умов та способу життя сімʼї; складу сімʼї, стилю взаємин у сімʼї; загальної духовної атмосфери; ціннісних орієнтацій батьків; цінність сімʼї. Формувальний потенціал сімʼї загалом визначають як ступінь її можливостей у формуванні особистості, що реалізуються через усі сторони її діяльності, функцій. Ключові слова: сімʼя, цінності, особистість, розвиток ціннісних якостей.
{"title":"Психологія розвитку ціннісних якостей особистості в умовах сімʼї","authors":"Оксана Федик","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-387-393","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-387-393","url":null,"abstract":"У статті розкрито особливості розвитку ціннісних якостей особистості в умовах сімʼї. Показано, що саме у сімʼї проходить дуже важливий період формування ціннісної свідомості індивіда, коли цінності, що мають у батьків значення непорушних, механічно освоюються підлітком. Сімʼя виступає першою референтною групою, чиї норми та цінності він сприймає як власні та втілює їх у своїй поведінці. Через сімʼю підліток дізнається про особливу версію культури, засновану на позиції та досвіді членів сімʼї. Ціннісні пріоритети підлітків формуються не тільки цілеспрямованим впливом, словом батьків, а й усім їхнім життям. Будучи складовою того чи іншого етносу, сімʼя постає як мікросередовище етнічних процесів. Наголошується, що вплив сімʼї та її компонентів на розвиток ціннісних якостей особистості має складний, поліфункціональний характер. Формувальний потенціал сімʼї визначається можливостями, умовами здійснення кожною конкретною сімʼєю функцій, що розвивають і залежить від багатьох обставин: соціокультурного статусу сімʼї; освоєння батьками нових соціальних ролей; умов та способу життя сімʼї; складу сімʼї, стилю взаємин у сімʼї; загальної духовної атмосфери; ціннісних орієнтацій батьків; цінність сімʼї. Формувальний потенціал сімʼї загалом визначають як ступінь її можливостей у формуванні особистості, що реалізуються через усі сторони її діяльності, функцій. \u0000Ключові слова: сімʼя, цінності, особистість, розвиток ціннісних якостей.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133607849","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-100-111
Maryna Milushyna
The purpose of the articleis to learn about concept of codependency in professional works and the ambiguity of the term «codependency» owing to the connotation with the concept «dependency». Codependence as a relational problem that often, but not necessarily always, occurs in conjunction with addiction or disease. This theme highlights the fact that codependency is defined as a dysfunctional pattern of relating to others, present in relatives of those with different problems. Among them are people in relationships with irresponsible people and chronically ill people; people in relationships with emotionally or mentally disturbed persons; parents of children with behavior problems, professionals of helping professions (nurses, social workers and others). The researches have shown that various factors resulting from repeating stressful circumstances experienced in childhood or adulthood may contribute to this relation.It is characterized by emotional dependence, extreme focus in the other person, and self-neglect. The commoncharacteristics (self-esteem, dependency, depression and anxiety, anger, relationship difficulties, and stress-related physical symptomatology),types of codependency (aggressive and passive ones) and stages of it are presented in the article. Regardless of the reason why people become codependent, the negative effects brought about by this cannot be taken for granted. It is essential to know how to handle situations like this, as the inability to overcome and adapt to these problems and other changes may restrain the person from progressing both emotionally and psychologically. It is important that a codependent must gain knowledge on how to effectively get rid of distressful feelings and become bold in the expression of his emotions.Thus, being rejected by society and failing to adjust from predicaments have the ability to interfere individuals from moving forward in their life. These people have a very strong sense of responsibility towards others and even get to the point where they blame themselves for the sufferings of others. Their lives are dependent on that of others and their decisions are influenced by the judgment of others, but not their own opinions.
{"title":"The equivocation of codependency construct","authors":"Maryna Milushyna","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-100-111","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-100-111","url":null,"abstract":"The purpose of the articleis to learn about concept of codependency in professional works and the ambiguity of the term «codependency» owing to the connotation with the concept «dependency». Codependence as a relational problem that often, but not necessarily always, occurs in conjunction with addiction or disease. This theme highlights the fact that codependency is defined as a dysfunctional pattern of relating to others, present in relatives of those with different problems. Among them are people in relationships with irresponsible people and chronically ill people; people in relationships with emotionally or mentally disturbed persons; parents of children with behavior problems, professionals of helping professions (nurses, social workers and others). The researches have shown that various factors resulting from repeating stressful circumstances experienced in childhood or adulthood may contribute to this relation.It is characterized by emotional dependence, extreme focus in the other person, and self-neglect. The commoncharacteristics (self-esteem, dependency, depression and anxiety, anger, relationship difficulties, and stress-related physical symptomatology),types of codependency (aggressive and passive ones) and stages of it are presented in the article. Regardless of the reason why people become codependent, the negative effects brought about by this cannot be taken for granted. It is essential to know how to handle situations like this, as the inability to overcome and adapt to these problems and other changes may restrain the person from progressing both emotionally and psychologically. It is important that a codependent must gain knowledge on how to effectively get rid of distressful feelings and become bold in the expression of his emotions.Thus, being rejected by society and failing to adjust from predicaments have the ability to interfere individuals from moving forward in their life. These people have a very strong sense of responsibility towards others and even get to the point where they blame themselves for the sufferings of others. Their lives are dependent on that of others and their decisions are influenced by the judgment of others, but not their own opinions.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133905336","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-28-39
Сергій Гарькавець, Лариса Волченко
У статті аналізується слава як психологічний феномен. З’ясовано, що слава є культурно-історичним феноменом, який супроводжує людство з часів появи перших героїв, як зразків для наслідування. Слава стала уособленням найвищих проявів самореалізації людини, що забезпечувала швидке її просування по драбині сходження на вищі щаблі суспільної ієрархії. Встановлено, що слава пов’язана з психологічними якостями індивіда, які надають певних переваг над іншими. Зазначено, що слава має просторове-часове визначення, оскільки вона є проекцією не тільки індивідуальних якостей конкретної людини, а є поєднанням ситуації та часу, у яких відбувся той або інший славетний вчинок. З'ясувалося, що слава має протилежні зворотні установки (аверсно-реверсні), які проявляються як слава і марнославство особистості. Між славою та її антиподом існує безпосередній зв’язок, оскільки індивід, який прагне до слави часто приходить до марнославства, й навпаки, пихата людина набуває відомості, що часто може супроводжувати її фоновими проявами слави. Емпірично з’ясовано, що дівчата та юнаки переважно позитивно сприймають феномен «слава», вважають, що він значно залежить від зовнішніх чинників та у часі пов’язаний з минулим. Встановлено, що у пошуках слави індивіди з екстернальним та інтернальним локусом контролю продукують різні форми активності. Якщо екстернали можуть проявляти підвищену фізичну агресію та гнів, то інтернали особливо не переймаються прагненням набути популярність та славу, на відміну від попередніх. Ключові слова: героїчне,екстернальний локус контролю, інтернальний локус контролю,марнославство,слава, старші школярі.
{"title":"Емпірико-психологічні виміри феномену «Слава»","authors":"Сергій Гарькавець, Лариса Волченко","doi":"10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-28-39","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-28-39","url":null,"abstract":"У статті аналізується слава як психологічний феномен. З’ясовано, що слава є культурно-історичним феноменом, який супроводжує людство з часів появи перших героїв, як зразків для наслідування. Слава стала уособленням найвищих проявів самореалізації людини, що забезпечувала швидке її просування по драбині сходження на вищі щаблі суспільної ієрархії. Встановлено, що слава пов’язана з психологічними якостями індивіда, які надають певних переваг над іншими. Зазначено, що слава має просторове-часове визначення, оскільки вона є проекцією не тільки індивідуальних якостей конкретної людини, а є поєднанням ситуації та часу, у яких відбувся той або інший славетний вчинок. З'ясувалося, що слава має протилежні зворотні установки (аверсно-реверсні), які проявляються як слава і марнославство особистості. Між славою та її антиподом існує безпосередній зв’язок, оскільки індивід, який прагне до слави часто приходить до марнославства, й навпаки, пихата людина набуває відомості, що часто може супроводжувати її фоновими проявами слави. \u0000Емпірично з’ясовано, що дівчата та юнаки переважно позитивно сприймають феномен «слава», вважають, що він значно залежить від зовнішніх чинників та у часі пов’язаний з минулим. Встановлено, що у пошуках слави індивіди з екстернальним та інтернальним локусом контролю продукують різні форми активності. Якщо екстернали можуть проявляти підвищену фізичну агресію та гнів, то інтернали особливо не переймаються прагненням набути популярність та славу, на відміну від попередніх. \u0000Ключові слова: героїчне,екстернальний локус контролю, інтернальний локус контролю,марнославство,слава, старші школярі.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116428269","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-58-2-171-179
Віктор Пілецький
Стаття присвячена аналізу психологічних особливостей стресових реакцій здобувачів вищої освіти.Визначена, що студенти відчувають помітний вплив стресу в сесійний період, в процесі підготовки та складанні іспитів, передбачений навчальним процесом у вищому навчальному закладі.Аналіз поняття «стрес» в науковій літературі дає можливість виокремити основні напрямки дослідження даної проблеми: стрес як ситуація або її характеристики, які вимагають додаткової мобілізації і змін в поведінці людини; стрес як стан, який об’єднує велику кількість фізіологічних та психологічних проявів; стрес як негативні наслідки пережитих людиною гострих переживань, які порушують дієздатність і здоров’я людини.Визначено, щоекзаменаційний стрес займає одне з перших місць серед причин, що викликають психічну напругу у студентів. В той же час слід зазначити, що екзаменаційний стрес не завжди носить шкідливий характер, набуваючи властивостей дистресу. У певних ситуаціях психологічна напруга може мати стимулююче значення, допомагаючи студенту мобілізувати всі свої знання і особистісні резерви для вирішення поставлених перед ним навчальних завдань. Ключові слова: стрес, стресові реакції, стресові стани, здобувачі вищої освіти.
{"title":"Психологічні особливості стресових реакцій здобувачів вищої освіти","authors":"Віктор Пілецький","doi":"10.33216/2219-2654-2022-58-2-171-179","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-58-2-171-179","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу психологічних особливостей стресових реакцій здобувачів вищої освіти.Визначена, що студенти відчувають помітний вплив стресу в сесійний період, в процесі підготовки та складанні іспитів, передбачений навчальним процесом у вищому навчальному закладі.Аналіз поняття «стрес» в науковій літературі дає можливість виокремити основні напрямки дослідження даної проблеми: стрес як ситуація або її характеристики, які вимагають додаткової мобілізації і змін в поведінці людини; стрес як стан, який об’єднує велику кількість фізіологічних та психологічних проявів; стрес як негативні наслідки пережитих людиною гострих переживань, які порушують дієздатність і здоров’я людини.Визначено, щоекзаменаційний стрес займає одне з перших місць серед причин, що викликають психічну напругу у студентів.\u0000В той же час слід зазначити, що екзаменаційний стрес не завжди носить шкідливий характер, набуваючи властивостей дистресу. У певних ситуаціях психологічна напруга може мати стимулююче значення, допомагаючи студенту мобілізувати всі свої знання і особистісні резерви для вирішення поставлених перед ним навчальних завдань.\u0000Ключові слова: стрес, стресові реакції, стресові стани, здобувачі вищої освіти.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"17 8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125788458","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2023-60-1-39-52
Віталій Яремчук
Стаття присвячена актуальній проблемі гендерної толерантностіообистості в кризових умовах (на прикладі студентської молоді). Визначено, що гендерна толерантність – це неупереджене ставлення до представників іншої статі та людей, яким притаманна поведінка не характерна для своєї статі; недопустимість приписування людині недоліків за ознакою статі, наслідування гендерних стереотипів, прояву дискримінації за ознакою як біологічної, так і соціально-культурної статі. Це особистісна позиція, у якій виявляються установки, цінності, мотиви особистості, а на їх основі здійснюється обдуманий вибір, що є визначальним при побудові стратегії поведінки.Виявлено, що у студентів які мають вищий рівень розвитку емоційної сфери спостерігається вищий рівень гендерної толерантності. Показано, що вміння проявляти та контролювати свої емоції, проявляти чуйність та емпатійність безпосередньо впливають на формування гендерної толерантності. Чоловіча стать характеризується стриманістю та контролем емоційних проявів, дівчата в свою чергу більш емоційні, яскраво виявляють свої відчуття, а також проявляють співпереживання, краще розуміють та зчитують емоції при міжстатевій взаємодії. Встановлено, що емоційна сфера (вміння проявляти та контролювати свої емоції, здатність до емпатійності), гендерна ідентичність (наявність жіночих, чоловічих або спільних рис обидвох статей) та нервово-психологічна стійкість (здатність до адаптації, ризику та самовладання) тісно пов'язані із рівнем гендерної толерантності студентів.Проведене емпіричне дослідження показало, що емоційна сфера (вміння проявляти та контролювати свої емоції, здатність до емпатійності), гендерна ідентичність (наявність жіночих, чоловічих або спільних рис обидвох статей) та нервово-психологічна стійкість (здатність до адаптації, ризику та самовладання) тісно пов'язані із рівнем гендерної толерантності студентів. Проблема потребує подальшого дослідження та розробки рекомендацій щодо формування гендерної толерантності студентів.
{"title":"Гендерна толерантність особистості в кризових умовах","authors":"Віталій Яремчук","doi":"10.33216/2219-2654-2023-60-1-39-52","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2023-60-1-39-52","url":null,"abstract":"Стаття присвячена актуальній проблемі гендерної толерантностіообистості в кризових умовах (на прикладі студентської молоді). Визначено, що гендерна толерантність – це неупереджене ставлення до представників іншої статі та людей, яким притаманна поведінка не характерна для своєї статі; недопустимість приписування людині недоліків за ознакою статі, наслідування гендерних стереотипів, прояву дискримінації за ознакою як біологічної, так і соціально-культурної статі. Це особистісна позиція, у якій виявляються установки, цінності, мотиви особистості, а на їх основі здійснюється обдуманий вибір, що є визначальним при побудові стратегії поведінки.Виявлено, що у студентів які мають вищий рівень розвитку емоційної сфери спостерігається вищий рівень гендерної толерантності. Показано, що вміння проявляти та контролювати свої емоції, проявляти чуйність та емпатійність безпосередньо впливають на формування гендерної толерантності. Чоловіча стать характеризується стриманістю та контролем емоційних проявів, дівчата в свою чергу більш емоційні, яскраво виявляють свої відчуття, а також проявляють співпереживання, краще розуміють та зчитують емоції при міжстатевій взаємодії. Встановлено, що емоційна сфера (вміння проявляти та контролювати свої емоції, здатність до емпатійності), гендерна ідентичність (наявність жіночих, чоловічих або спільних рис обидвох статей) та нервово-психологічна стійкість (здатність до адаптації, ризику та самовладання) тісно пов'язані із рівнем гендерної толерантності студентів.Проведене емпіричне дослідження показало, що емоційна сфера (вміння проявляти та контролювати свої емоції, здатність до емпатійності), гендерна ідентичність (наявність жіночих, чоловічих або спільних рис обидвох статей) та нервово-психологічна стійкість (здатність до адаптації, ризику та самовладання) тісно пов'язані із рівнем гендерної толерантності студентів. Проблема потребує подальшого дослідження та розробки рекомендацій щодо формування гендерної толерантності студентів.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"182 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125829386","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-59-3-5-15
Олена Козьменко
У статті проаналізовано результати дослідження психічного здоров’я та благополуччя дітей та сімей українських біженців в Естонії. Дослідницька група Талліннського університету в межах гранту щодо поліпшення системи захисту дітей та благополуччя дітей та сімей в Естонії вирішила започаткувати пілотне дослідження у зв’язку з великою хвилею українських біженців в Естонію через війну, розпочату 24 лютого 2022. Соціальні працівники та співробітники служби захисту дітей виявилися неготові до надання послуг дітям та сім’ям з травматичним досвідом. Це стало приводом для вирішення проблеми науковим шляхом і збору даних в процесі проведення інтерв’ю з сім’ями українських біженців. У статті представлено теоретично-методологічні основи вивчення проблеми збереження психічного здоров’я біженців. Проаналізовано потреби українських сімей щодо щоденного функціонування та благополуччя. Під час пілотного дослідження було виявлено області, що впливають на благополуччя дитини та сімей українських біженців: потреби розвитку дітей; навички батьків, необхідні для задоволення цих потреб; а також фактори сім’ї та навколишнього середовища, які можуть впливати на те, як ці потреби задовольняються. Результати дослідження показали доволі високий адаптаційний потенціал дорослих та дітей, досвід розв’язання життєвих проблем допоміг українським біженцям швидко вирішити ключові питання організації нормального життя, адаптації до нового суспільства, соціалізації дітей тощо. Ключову роль при цьому зіграли різноманітні державні та волонтерські програми підтримки, допомога з боку уряду, надання пільг та фінансової підтримки українським біженцям. Проаналізовано, що потребами дітей та сімей українських біженців є надання психосоціальної допомоги, проведення тренінгів з питань адаптації, відвідування курсів з вивчення естонської мови. Показано, що своєчасне виявлення сильних та слабких сторін умов перебування, психологічних особливостей та факторів збереження психічного здоров’я сприяє відчуттю власної ефективності та полегшує роботу над змінами та покращенням психічного здоров’я та добробуту дітей і сімей українських біженців. Ключові слова: психічне здоров’я, благополуччя, діти та сім’ї українських біженців, адаптація, Естонія, умови перебування, психосоціальна допомога, аналіз потреб.
{"title":"Дослідження психічного здоров’я та благополуччя дітей та сімей українських біженців (досвід Естонії)","authors":"Олена Козьменко","doi":"10.33216/2219-2654-2022-59-3-5-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-59-3-5-15","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано результати дослідження психічного здоров’я та благополуччя дітей та сімей українських біженців в Естонії. Дослідницька група Талліннського університету в межах гранту щодо поліпшення системи захисту дітей та благополуччя дітей та сімей в Естонії вирішила започаткувати пілотне дослідження у зв’язку з великою хвилею українських біженців в Естонію через війну, розпочату 24 лютого 2022. Соціальні працівники та співробітники служби захисту дітей виявилися неготові до надання послуг дітям та сім’ям з травматичним досвідом. Це стало приводом для вирішення проблеми науковим шляхом і збору даних в процесі проведення інтерв’ю з сім’ями українських біженців. У статті представлено теоретично-методологічні основи вивчення проблеми збереження психічного здоров’я біженців. Проаналізовано потреби українських сімей щодо щоденного функціонування та благополуччя. Під час пілотного дослідження було виявлено області, що впливають на благополуччя дитини та сімей українських біженців: потреби розвитку дітей; навички батьків, необхідні для задоволення цих потреб; а також фактори сім’ї та навколишнього середовища, які можуть впливати на те, як ці потреби задовольняються. Результати дослідження показали доволі високий адаптаційний потенціал дорослих та дітей, досвід розв’язання життєвих проблем допоміг українським біженцям швидко вирішити ключові питання організації нормального життя, адаптації до нового суспільства, соціалізації дітей тощо. Ключову роль при цьому зіграли різноманітні державні та волонтерські програми підтримки, допомога з боку уряду, надання пільг та фінансової підтримки українським біженцям. Проаналізовано, що потребами дітей та сімей українських біженців є надання психосоціальної допомоги, проведення тренінгів з питань адаптації, відвідування курсів з вивчення естонської мови. Показано, що своєчасне виявлення сильних та слабких сторін умов перебування, психологічних особливостей та факторів збереження психічного здоров’я сприяє відчуттю власної ефективності та полегшує роботу над змінами та покращенням психічного здоров’я та добробуту дітей і сімей українських біженців.\u0000Ключові слова: психічне здоров’я, благополуччя, діти та сім’ї українських біженців, адаптація, Естонія, умови перебування, психосоціальна допомога, аналіз потреб.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"92 19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125016594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-354-362
Роман Ярославович Яремко
У статті розглядається проблема професійної мотивації майбутніх рятувальників. Здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз наукових праць щодо проблеми професійної мотивації майбутніх рятувальників. Підібрано та проведено ряд методик спрямованих на дослідження професійної мотивації майбутніх рятувальників, готовності до ризику, особистісних якостей, самооцінки, нервово-психічної стійкості. Описано результати емпіричного дослідження. Виявлено, що у курсантів переважає адекватна мотивація до служби, ситуаційна мотивація, викликана престижністю професії та конформістський тип професійної мотивації. Визначено наступні кореляційні зв’язки. Адекватний тип професійної мотивації позитивно корелює із високим рівнем нервово-психічної стійкості, готовністю до ризику, високим рівнем домагань, високим рівнем самооцінки, врівноваженістю. Ситуаційний тип, пов’язаний із престижем професії та матеріальними стимулами позитивно корелює із середнім рівнем готовності до ризику, високим рівнем самооцінки. Ситуаційний тип, пов’язаний із романтичною привабливістю професії позитивно корелює із фемінністю та низьким рівнем готовності до ризику. Конформістський тип професійної мотивації позитивно корелює із високим рівнем домагань та готовністю до ризику. Компенсаційний тип, позитивно корелює із низьким рівнем самооцінки та сором’язливістю. Кримінальний тип професійної мотивації позитивно корелює із спонтанною агресивністю, середнім рівнем домагань, та середнім рівнем готовності до ризику. Ключові слова: мотивація, професійна мотивація, курсанти, майбутні рятувальники, типи професійної мотивації.
{"title":"Дослідження професійної мотивації майбутніх рятувальників","authors":"Роман Ярославович Яремко","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-354-362","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-354-362","url":null,"abstract":"У статті розглядається проблема професійної мотивації майбутніх рятувальників. Здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз наукових праць щодо проблеми професійної мотивації майбутніх рятувальників. Підібрано та проведено ряд методик спрямованих на дослідження професійної мотивації майбутніх рятувальників, готовності до ризику, особистісних якостей, самооцінки, нервово-психічної стійкості. Описано результати емпіричного дослідження. Виявлено, що у курсантів переважає адекватна мотивація до служби, ситуаційна мотивація, викликана престижністю професії та конформістський тип професійної мотивації. Визначено наступні кореляційні зв’язки. Адекватний тип професійної мотивації позитивно корелює із високим рівнем нервово-психічної стійкості, готовністю до ризику, високим рівнем домагань, високим рівнем самооцінки, врівноваженістю. Ситуаційний тип, пов’язаний із престижем професії та матеріальними стимулами позитивно корелює із середнім рівнем готовності до ризику, високим рівнем самооцінки. Ситуаційний тип, пов’язаний із романтичною привабливістю професії позитивно корелює із фемінністю та низьким рівнем готовності до ризику. Конформістський тип професійної мотивації позитивно корелює із високим рівнем домагань та готовністю до ризику. Компенсаційний тип, позитивно корелює із низьким рівнем самооцінки та сором’язливістю. Кримінальний тип професійної мотивації позитивно корелює із спонтанною агресивністю, середнім рівнем домагань, та середнім рівнем готовності до ризику. \u0000Ключові слова: мотивація, професійна мотивація, курсанти, майбутні рятувальники, типи професійної мотивації.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125914988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-44-58
Ірина Вікторівна Бурлакова, Олексій Шевяков, Ігор Шрамко
Виявлено, що успіх людини в професійній діяльності пов'язаний з її здоров'ям тісним чином, а вплив здоров'я на кар'єру і кар'єри на здоров'я є обопільним. Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми розглянули як трьохкомпонентну структуру, що об'єднує когнітивний, емоційний і поведінковий модулі. Когнітивний модуль передбачає адекватне уявлення фахівця про рівень свого здоров'я. Емоційний модуль включає в себе весь спектр переживань стану «здоров'я / хвороби», що виникають у включеного в ту чи іншу професійну ситуацію фахівця. У поведінковому модулі відображаються особливості поведінки фахівця, що сприяють адаптації до мінливих умов навколишнього середовища і професійної діяльності. До психологічних чинників професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми також відносимо стрес-чинники професійної діяльності та індивідуально-психологічні особливості особистості професіонала. Основними стресори, які впливають на діяльність фахівців економічної сфери є наступні: зміст професійної діяльності, її організація; професійна кар'єра; корпоративні взаємовідносини; позаорганізаційні джерела стресу. Доведено, що здорова поведінка являє собою конкретний прояв психологічного потенціалу здоров'я, вона є і процесом, і результатом взаємодії чотирьох чинників: мотивації до здоров'я; накопиченого досвіду щодо збереження здоров'я; здатності підтримувати своє здоров'я; відповідного рівня досягнутого здоров'я. Вплив різних стресогенних чинників на професійне здоров'я фахівця економічної сфери велике. Основними ознаками цього негативного впливу є: негативна самооцінка; почуття провини; зростання агресивності, ворожості; відчуття емоційного виснаження; наявність психосоматичного захворювання. Щодо відчуття задоволеності життям і відчуття щастя, то воно залежить від чотирьох чинників: емоційної врівноваженості; життєвих пріоритетів; співвідношення роботи і відпочинку; власної ваги. Більшість описаних чинників можна віднести до об'єктивних впливів і суб'єктивного переживання ситуації, що склалася в професійній діяльності та базується на рівні розвитку психологічних ресурсів фахівців економічної сфери.
{"title":"Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців еконоmічної сфери","authors":"Ірина Вікторівна Бурлакова, Олексій Шевяков, Ігор Шрамко","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-44-58","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-44-58","url":null,"abstract":"Виявлено, що успіх людини в професійній діяльності пов'язаний з її здоров'ям тісним чином, а вплив здоров'я на кар'єру і кар'єри на здоров'я є обопільним. Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми розглянули як трьохкомпонентну структуру, що об'єднує когнітивний, емоційний і поведінковий модулі. Когнітивний модуль передбачає адекватне уявлення фахівця про рівень свого здоров'я. Емоційний модуль включає в себе весь спектр переживань стану «здоров'я / хвороби», що виникають у включеного в ту чи іншу професійну ситуацію фахівця. У поведінковому модулі відображаються особливості поведінки фахівця, що сприяють адаптації до мінливих умов навколишнього середовища і професійної діяльності.\u0000До психологічних чинників професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми також відносимо стрес-чинники професійної діяльності та індивідуально-психологічні особливості особистості професіонала. Основними стресори, які впливають на діяльність фахівців економічної сфери є наступні: зміст професійної діяльності, її організація; професійна кар'єра; корпоративні взаємовідносини; позаорганізаційні джерела стресу.\u0000Доведено, що здорова поведінка являє собою конкретний прояв психологічного потенціалу здоров'я, вона є і процесом, і результатом взаємодії чотирьох чинників: мотивації до здоров'я; накопиченого досвіду щодо збереження здоров'я; здатності підтримувати своє здоров'я; відповідного рівня досягнутого здоров'я.\u0000Вплив різних стресогенних чинників на професійне здоров'я фахівця економічної сфери велике. Основними ознаками цього негативного впливу є: негативна самооцінка; почуття провини; зростання агресивності, ворожості; відчуття емоційного виснаження; наявність психосоматичного захворювання. \u0000Щодо відчуття задоволеності життям і відчуття щастя, то воно залежить від чотирьох чинників: емоційної врівноваженості; життєвих пріоритетів; співвідношення роботи і відпочинку; власної ваги. Більшість описаних чинників можна віднести до об'єктивних впливів і суб'єктивного переживання ситуації, що склалася в професійній діяльності та базується на рівні розвитку психологічних ресурсів фахівців економічної сфери.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"97 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129130396","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2023-60-1-25-38
У статті на підґрунті результатів теоретичного аналізу й емпіричних даних висвітлюються проблема психологічної природи посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців через воєнний стрес; визначаються провідні психотерапевтичні підходи, що довели ефективінсть свого методу завдяки довготривалому досвіду перебування людства у воєнних діях й через застосування зазначених моделей, а саме, когнітивно-поведінкової, біхевіористчної й десенсибілізаційної й одержанні успішних результатів під час застосування їх методів. Підкреслюється вагомість теоретико-емпіричних результатів наукових досліджень щодо дії ПТСР на особистість й розкриваються нові дані, а також пропонується аксіо-особистісний підхід до психотерапії ПТСР у військовослужбовців, які постраждали на воєнний стрес. Показано, що ефективними моделями психотерпії ПТСР є когнітивно-поведінкова модель, біхевіористична, десенсибілізаційна. Проте останнім часом набула широкого використання аксіо-ресурсна теорія, що висходить з надр гуманістичної психології. Головний наголос ставиться на тому в який спосіб особистість долає життєві труднощі, за рахунок яких властивостей переборює стрес. Аксіо-особистісні ресурси – це иттєві опори, витоки, що з одного боку в постійному розпорядженні людини, з іншого боку, надають смил її буття, а саме – гуманістичні цінності й основи її життєдіяльності, залученість у соціум й відчуття безпеки й поваги з боку соціуму, можливість самоздійснення й самореалізації, набуття фізичного й психологічного благополуччя.
{"title":"Аксіо-особистісний підхід у психотерапії ПТСР в наслідок воєнного стресу у військовослужбовців","authors":"","doi":"10.33216/2219-2654-2023-60-1-25-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2023-60-1-25-38","url":null,"abstract":"У статті на підґрунті результатів теоретичного аналізу й емпіричних даних висвітлюються проблема психологічної природи посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців через воєнний стрес; визначаються провідні психотерапевтичні підходи, що довели ефективінсть свого методу завдяки довготривалому досвіду перебування людства у воєнних діях й через застосування зазначених моделей, а саме, когнітивно-поведінкової, біхевіористчної й десенсибілізаційної й одержанні успішних результатів під час застосування їх методів. Підкреслюється вагомість теоретико-емпіричних результатів наукових досліджень щодо дії ПТСР на особистість й розкриваються нові дані, а також пропонується аксіо-особистісний підхід до психотерапії ПТСР у військовослужбовців, які постраждали на воєнний стрес.\u0000Показано, що ефективними моделями психотерпії ПТСР є когнітивно-поведінкова модель, біхевіористична, десенсибілізаційна. Проте останнім часом набула широкого використання аксіо-ресурсна теорія, що висходить з надр гуманістичної психології. Головний наголос ставиться на тому в який спосіб особистість долає життєві труднощі, за рахунок яких властивостей переборює стрес. Аксіо-особистісні ресурси – це иттєві опори, витоки, що з одного боку в постійному розпорядженні людини, з іншого боку, надають смил її буття, а саме – гуманістичні цінності й основи її життєдіяльності, залученість у соціум й відчуття безпеки й поваги з боку соціуму, можливість самоздійснення й самореалізації, набуття фізичного й психологічного благополуччя.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129993845","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：