Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-70-77
Lilia Boyarin, Natalia Zavatska, O. Blyskun, Tetyana Buchko
The article reveals the socio-psychological features of the meaning of life orientations of young people and their adaptation to management. The results of the study showed that each type of socio-psychological adaptation has its own version of the image of a successful person, adapted to management. Adequacy-inadequacy of these ideas, affective attitude to these ideas, including the degree of their acceptance as part of the meaning of life orientations of young people and their adaptation to management, influence the choice of strategy and tactics of self-realization, can determine success. The pronounced gender differentiation of perceptions of a successful personality in groups of unemployed respondents, which consisted of a negative projection of the image of a successful woman and a positive perception of the image of a successful man, led to a decrease in their adaptive capacity, in contrast to those respondents who did not differentiate women's success in the professional field of management. A deeper understanding of the role and mechanisms of forming a subjective image of success in a number of meaningful life orientations of young people contributed to the development and optimization of adaptation programs, increasing the effectiveness of personality not only in professional activities but also in everyday life. Key words: youth, meaningful life orientations, adaptation, success, managerial activity.
{"title":"Socio-psychological features of young people's sensional orientations and its adaptation to management activity","authors":"Lilia Boyarin, Natalia Zavatska, O. Blyskun, Tetyana Buchko","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-70-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-70-77","url":null,"abstract":"The article reveals the socio-psychological features of the meaning of life orientations of young people and their adaptation to management. The results of the study showed that each type of socio-psychological adaptation has its own version of the image of a successful person, adapted to management. Adequacy-inadequacy of these ideas, affective attitude to these ideas, including the degree of their acceptance as part of the meaning of life orientations of young people and their adaptation to management, influence the choice of strategy and tactics of self-realization, can determine success. The pronounced gender differentiation of perceptions of a successful personality in groups of unemployed respondents, which consisted of a negative projection of the image of a successful woman and a positive perception of the image of a successful man, led to a decrease in their adaptive capacity, in contrast to those respondents who did not differentiate women's success in the professional field of management. A deeper understanding of the role and mechanisms of forming a subjective image of success in a number of meaningful life orientations of young people contributed to the development and optimization of adaptation programs, increasing the effectiveness of personality not only in professional activities but also in everyday life.\u0000Key words: youth, meaningful life orientations, adaptation, success, managerial activity.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125128085","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-208-219
Тамара Ткач
У статті розглядається проблема розвитку емоційного інтелекту в дошкільному віці. Автор аналізує результати діагностичного дослідження з метою виявлення особливостей емоційного інтелекту дошкільників. Емоційний інтелект – одна з найбільш популярних тем останніми роками в соціально-психологічних дослідженнях. Це поняття має особливе значення, особливо для дітей дошкільного віку. У цьому дослідженні наведені спроби пояснити основні теорії емоційного інтелекту. Емоційний інтелект можна визначити в найпростішому сенсі як здатність втілювати уявлення, що відчуває людина, а також здатність ефективно керувати власними почуттями, щоб приймати точні й ефективні рішення від власного імені. життя та стосунки з іншими людьми. Передбачається, що навичка емоційного інтелекту, яка здається дуже ефективною для підвищення якості життя людини, буде надзвичайно корисною як для людей, так і для суспільства в ім’я майбутнього, якщо її спробувати розвинути, починаючи з дитинства. У цьому дослідженні ми маємо на меті підкреслити цей момент. Елементам емоційного інтелекту слід навчати дітей, оскільки зараз у світі відбуваються складні зміни в моделях людських соціальних стосунків, що має великий негативний вплив, який можна побачити через ЗМІ та телебачення. Це викликає у дітей присутню дратівливість і агресивність через зміну цього явища. Метою статті є визначення психологічних передумов формування емоційного інтелекту в дошкільному віці. Методами дослідження були загальнонауковий системний підхід, комплексний аналіз проблеми дослідження в її розвитку. Результати. Потребують розробки нові методики дослідження. Для цього необхідно усвідомлення того факту, що сучасні методики вимірювання емоційного інтелекту є фактично варіації на два інструменти – тест та опитувальники, причому ні ті, ні інші не задовільнять поставлених завдань. . Розуміння ролі емоційного інтелекту у житті людини та дослідження його механізмів необхідно здійснювати з урахуванням нових результатів нейропсихології. Оскільки адекватна операціоналізація є умовою надійних висновків щодо будь-якого конструкту, успішний розвиток психології емоційного інтелекту навряд чи можливо без створення принципово нових діагностичних підходів. Ключові слова: емоційний інтелігент, діти дошкільного, дош.
{"title":"Психологічні передумови формування емоційного інтеллекту дитини у дошкільному віці","authors":"Тамара Ткач","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-208-219","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-208-219","url":null,"abstract":"У статті розглядається проблема розвитку емоційного інтелекту в дошкільному віці. Автор аналізує результати діагностичного дослідження з метою виявлення особливостей емоційного інтелекту дошкільників.\u0000Емоційний інтелект – одна з найбільш популярних тем останніми роками в соціально-психологічних дослідженнях. Це поняття має особливе значення, особливо для дітей дошкільного віку. У цьому дослідженні наведені спроби пояснити основні теорії емоційного інтелекту. Емоційний інтелект можна визначити в найпростішому сенсі як здатність втілювати уявлення, що відчуває людина, а також здатність ефективно керувати власними почуттями, щоб приймати точні й ефективні рішення від власного імені. життя та стосунки з іншими людьми. Передбачається, що навичка емоційного інтелекту, яка здається дуже ефективною для підвищення якості життя людини, буде надзвичайно корисною як для людей, так і для суспільства в ім’я майбутнього, якщо її спробувати розвинути, починаючи з дитинства. У цьому дослідженні ми маємо на меті підкреслити цей момент. Елементам емоційного інтелекту слід навчати дітей, оскільки зараз у світі відбуваються складні зміни в моделях людських соціальних стосунків, що має великий негативний вплив, який можна побачити через ЗМІ та телебачення. Це викликає у дітей присутню дратівливість і агресивність через зміну цього явища.\u0000Метою статті є визначення психологічних передумов формування емоційного інтелекту в дошкільному віці.\u0000Методами дослідження були загальнонауковий системний підхід, комплексний аналіз проблеми дослідження в її розвитку. \u0000Результати. Потребують розробки нові методики дослідження. Для цього необхідно усвідомлення того факту, що сучасні методики вимірювання емоційного інтелекту є фактично варіації на два інструменти – тест та опитувальники, причому ні ті, ні інші не задовільнять поставлених завдань. . Розуміння ролі емоційного інтелекту у житті людини та дослідження його механізмів необхідно здійснювати з урахуванням нових результатів нейропсихології. Оскільки адекватна операціоналізація є умовою надійних висновків щодо будь-якого конструкту, успішний розвиток психології емоційного інтелекту навряд чи можливо без створення принципово нових діагностичних підходів.\u0000Ключові слова: емоційний інтелігент, діти дошкільного, дош.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"440 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121458436","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-97-106
Igor Zhigarenko
The presented research direction is focused on modeling of interpersonal communication in professions of socio-economic type. The relevance of studying the problem of psycholinguistic peculiarities of modeling interpersonal communication in professions of the socio-economic type is conditioned by the increasing role of professionalism in the information society; the emergence of new communicative professions of the socio-economic type; changing socially approved norms of the role behavior of professionals of the socio-economic profession, especially those related to interpersonal interaction; increasing the share of creative work related to interpersonal relationships; the increasing role of each professional and the need for coordination of actions and understanding of each other by experts from different fields and different social groups; awareness of communication as an important part of effective work in socio-economic professions; formation of new requirements for professionalism, including - communicative competence, as an indicator of the skill of a specialist. As a result of the research, invariant linguistic formulas have been singled out, which help to increase the effectiveness of interpersonal communication in professional socio-economic activity and its correction by influencing the linguistic consciousness of specialists of the socio-economic profile. The empirical data obtained suggest that the structural-semantic features of linguistic dialogue, as mono-rhetorical expression, depend both on the level of linguistic culture and on the personal characteristics of specialists of the socio-economic profile. The area of recognition of professional deformation has been expanded through the study of linguistic formulas, which, on the one hand, preserves the resources of the specialist, avoids the syndrome of professional burnout, on the other - prevents failure in the intercultural communication of specialists socio-economic profile.
{"title":"Socio-psychological specificity of modeling of inter-social communication in the societical industry professions","authors":"Igor Zhigarenko","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-97-106","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-97-106","url":null,"abstract":"The presented research direction is focused on modeling of interpersonal communication in professions of socio-economic type. The relevance of studying the problem of psycholinguistic peculiarities of modeling interpersonal communication in professions of the socio-economic type is conditioned by the increasing role of professionalism in the information society; the emergence of new communicative professions of the socio-economic type; changing socially approved norms of the role behavior of professionals of the socio-economic profession, especially those related to interpersonal interaction; increasing the share of creative work related to interpersonal relationships; the increasing role of each professional and the need for coordination of actions and understanding of each other by experts from different fields and different social groups; awareness of communication as an important part of effective work in socio-economic professions; formation of new requirements for professionalism, including - communicative competence, as an indicator of the skill of a specialist. As a result of the research, invariant linguistic formulas have been singled out, which help to increase the effectiveness of interpersonal communication in professional socio-economic activity and its correction by influencing the linguistic consciousness of specialists of the socio-economic profile. The empirical data obtained suggest that the structural-semantic features of linguistic dialogue, as mono-rhetorical expression, depend both on the level of linguistic culture and on the personal characteristics of specialists of the socio-economic profile. The area of recognition of professional deformation has been expanded through the study of linguistic formulas, which, on the one hand, preserves the resources of the specialist, avoids the syndrome of professional burnout, on the other - prevents failure in the intercultural communication of specialists socio-economic profile.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123348097","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-78-84
Natalia Zavatska, Alina Bilianska, L. Ryndina, V. Shona
The article considers the features of socialization and individual expectations of the individual as components of its spheres of life. It is shown that the peculiarities of the subject's self-attitude determine the attitudes to life. Transforming, creative activity is one pole. The opposite pole - passivity, expectations, dependence. The result of psychological "tightness" is a feeling of failure. To solve the corrective tasks of forming an active life position, it is important that this transformative, corrective process begins with the analysis and work with self-assessment judgments. Individuals who have, in general, a fairly positive experience of social adaptation and self-realization will tend to form positive, flexible, realistic and concrete expectations. At the same time, individuals who have experienced numerous disappointments and conflicts in the past will be more likely to have negative, rigid, unrealistic and diffuse expectations in their respective fields of activity. Accordingly, the selected indicators are expressed in the features of the expectations of the individual in such areas as significant interpersonal relationships, ideas about their own potential and prediction of the future. The role of individual expectations (as components of cognitive development), as well as their relationship with the process of self-determination of the individual, which provides an opportunity to develop new, more effective programs of socio-psychological adaptation of the younger generation. Key words: specialty, socialization, examination, life.
{"title":"Features of socialization і individual expectation features","authors":"Natalia Zavatska, Alina Bilianska, L. Ryndina, V. Shona","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-78-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-78-84","url":null,"abstract":"The article considers the features of socialization and individual expectations of the individual as components of its spheres of life. It is shown that the peculiarities of the subject's self-attitude determine the attitudes to life. Transforming, creative activity is one pole. The opposite pole - passivity, expectations, dependence. The result of psychological \"tightness\" is a feeling of failure. To solve the corrective tasks of forming an active life position, it is important that this transformative, corrective process begins with the analysis and work with self-assessment judgments. Individuals who have, in general, a fairly positive experience of social adaptation and self-realization will tend to form positive, flexible, realistic and concrete expectations. At the same time, individuals who have experienced numerous disappointments and conflicts in the past will be more likely to have negative, rigid, unrealistic and diffuse expectations in their respective fields of activity. Accordingly, the selected indicators are expressed in the features of the expectations of the individual in such areas as significant interpersonal relationships, ideas about their own potential and prediction of the future. The role of individual expectations (as components of cognitive development), as well as their relationship with the process of self-determination of the individual, which provides an opportunity to develop new, more effective programs of socio-psychological adaptation of the younger generation.\u0000Key words: specialty, socialization, examination, life.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123829442","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-349-361
Лілія Боярин, Василь Процюк
У роботі представлені результати теоретичного та емпіричного дослідження проблеми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору. Зазначено, що пріоритетом діяльності культурно-мистецьких і педагогічних освітніх закладів була і залишається підготовка фахівців, які глибоко знають свій предмет, мають досконало розвинену професійну компетентність, чуття патріотизму, професійну ерудицію, високу загальну і музичну культуру. Також, вказано, що відродження та розвиток національних традицій у культурі, мистецтві та освіті є одним із пріоритетних напрямків державної політики Зазначено, що одним із найпотужніших засобів національного виховання є мистецтво. Воно виступає однією з найдосконаліших форм освоєння світу у всій повноті його екзистенційної, творчої універсальності. Мета статті полягає у теоретико-методологічному аналізі та емпіричному вивченні проблеми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору. Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів дослідження: аналіз, синтез, порівняння сучасних наукових теоретичних й емпіричних досліджень з проблеми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору та такий метод опитування, як анкетування, а також їх узагальнення й систематизація. Визначено, що саме у площині соціально-психологічних проявів особистості людини мають здійснюватись наукові пошуки і дослідження з теми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору. Авторами зазначено, що специфіка морально-естетичного впливу народної музичної творчості полягає в тому, що вона, викликаючи відповідні переживання, динамічно насичені образи й асоціації, відгострює розум, стимулює розвиток емоційної сфери, формує систему ціннісних та екзистенційних орієнтацій. Представлено аналіз результатів анкетування «Виявлення рівня інтересу випускників коледжу мистецтв до української народної музичної творчості». Встановлено, що соціально-психологічна специфіка професійної підготовки майбутнього митця, зокрема формування музичної культури засобами українського фольклору, є багатогранним, цілеспрямованим процесом і забезпечується єдністю багатьох компонентів (морально-естетичний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, процесуально-операційний).
{"title":"До питання соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору","authors":"Лілія Боярин, Василь Процюк","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-349-361","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-349-361","url":null,"abstract":"У роботі представлені результати теоретичного та емпіричного дослідження проблеми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору. Зазначено, що пріоритетом діяльності культурно-мистецьких і педагогічних освітніх закладів була і залишається підготовка фахівців, які глибоко знають свій предмет, мають досконало розвинену професійну компетентність, чуття патріотизму, професійну ерудицію, високу загальну і музичну культуру. Також, вказано, що відродження та розвиток національних традицій у культурі, мистецтві та освіті є одним із пріоритетних напрямків державної політики\u0000Зазначено, що одним із найпотужніших засобів національного виховання є мистецтво. Воно виступає однією з найдосконаліших форм освоєння світу у всій повноті його екзистенційної, творчої універсальності.\u0000Мета статті полягає у теоретико-методологічному аналізі та емпіричному вивченні проблеми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору.\u0000Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів дослідження: аналіз, синтез, порівняння сучасних наукових теоретичних й емпіричних досліджень з проблеми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору та такий метод опитування, як анкетування, а також їх узагальнення й систематизація. \u0000Визначено, що саме у площині соціально-психологічних проявів особистості людини мають здійснюватись наукові пошуки і дослідження з теми соціально-психологічної специфіки формування музичної культури випускників коледжу мистецтв засобами українського фольклору.\u0000Авторами зазначено, що специфіка морально-естетичного впливу народної музичної творчості полягає в тому, що вона, викликаючи відповідні переживання, динамічно насичені образи й асоціації, відгострює розум, стимулює розвиток емоційної сфери, формує систему ціннісних та екзистенційних орієнтацій. \u0000Представлено аналіз результатів анкетування «Виявлення рівня інтересу випускників коледжу мистецтв до української народної музичної творчості». \u0000Встановлено, що соціально-психологічна специфіка професійної підготовки майбутнього митця, зокрема формування музичної культури засобами українського фольклору, є багатогранним, цілеспрямованим процесом і забезпечується єдністю багатьох компонентів (морально-естетичний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, процесуально-операційний).","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128909172","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-119-126
Yuriy Zavatsky
The article deals with the substantive aspects of the phenomenology of the systemic contradiction of family business. The latter is the need to choose family or entrepreneurship as the primate for the interaction of spouses. The inability of the couple to effectively resolve the controversy leads to the destruction of the family business. The concept of satisfaction with family business, which is defined as the ratio of the degree of satisfaction of the needs of the subject in the system of family-marital relations, on the one hand, and in the system of joint business activity of spouses on the other, is described. Based on this concept, a classification of family business types has been developed that reflects the degree of effectiveness of solving the systemic contradiction. Groups of operational criteria are distinguished, each of which describes a separate class of relations: self-subject relations of the subject of family business, subject-object relations of the subject of family business, subject-subject relations of the subject of family business . Factors such as comparative self-efficacy, attribution were included in this set; relationship motivation and motivation to achieve, the desire and ability to plan joint activities, the ability to constructively overcome difficult situations, the characteristics of the distribution of powers and work functions. This list is complemented by factors such as participants' age and length of service. According to the results of the study, the factors that determine the content of the phenomenon of systemic contradiction in family business are indicated.
{"title":"System approach to structure entrepreneurship and management in the aspect of social mobility of the person","authors":"Yuriy Zavatsky","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-119-126","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-119-126","url":null,"abstract":"The article deals with the substantive aspects of the phenomenology of the systemic contradiction of family business. The latter is the need to choose family or entrepreneurship as the primate for the interaction of spouses. The inability of the couple to effectively resolve the controversy leads to the destruction of the family business. The concept of satisfaction with family business, which is defined as the ratio of the degree of satisfaction of the needs of the subject in the system of family-marital relations, on the one hand, and in the system of joint business activity of spouses on the other, is described. Based on this concept, a classification of family business types has been developed that reflects the degree of effectiveness of solving the systemic contradiction. Groups of operational criteria are distinguished, each of which describes a separate class of relations: self-subject relations of the subject of family business, subject-object relations of the subject of family business, subject-subject relations of the subject of family business . Factors such as comparative self-efficacy, attribution were included in this set; relationship motivation and motivation to achieve, the desire and ability to plan joint activities, the ability to constructively overcome difficult situations, the characteristics of the distribution of powers and work functions. This list is complemented by factors such as participants' age and length of service. According to the results of the study, the factors that determine the content of the phenomenon of systemic contradiction in family business are indicated.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131178407","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-46-55
Igor Zhigarenko, P. Zhikhareva, A. Ivchenko, L. Korobko, Anna Labunska, Yulia Pridorozhko, Yulia Syzonenko, Darya Statsenko
The article presents an innovative approach to developing programs for developing the communication potential of sales specialists, which is based on the principle of amplification of semantic structures of communication and is built in opposition to the established industrial methods of training sales managers. The fundamental difference of this approach to training, as a form of training, lies in the goals and processes of the curriculum. Amplification, as a technique for enriching the semantic content of a concept through its integration with meanings that correlate with it in the context of objective activity, provides a new resource for the development of communicative potential. The article demonstrates a consistent chain of application of technology on the example of one factor of communication efficiency: the factor of communication efficiency is highlighted; amplification of the value of this factor; learning tasks aimed at correcting the semantic structure; elements of a training program designed to implement the selected tasks have been developed. The article analyzes the results of the training program. Based on the results of participation in the study of the experimental and control groups, the hypothesis about the possibility of increasing the effectiveness of communication by correcting the semantic structures of the seller by amplifying the range of values-factors of the effectiveness of interpersonal communication in a sales situation is confirmed.
{"title":"Programs for optimization of communicative capacity of specialists of socio-common profile as a factor of their professional readaptation","authors":"Igor Zhigarenko, P. Zhikhareva, A. Ivchenko, L. Korobko, Anna Labunska, Yulia Pridorozhko, Yulia Syzonenko, Darya Statsenko","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-46-55","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-46-55","url":null,"abstract":"The article presents an innovative approach to developing programs for developing the communication potential of sales specialists, which is based on the principle of amplification of semantic structures of communication and is built in opposition to the established industrial methods of training sales managers. The fundamental difference of this approach to training, as a form of training, lies in the goals and processes of the curriculum.\u0000Amplification, as a technique for enriching the semantic content of a concept through its integration with meanings that correlate with it in the context of objective activity, provides a new resource for the development of communicative potential. The article demonstrates a consistent chain of application of technology on the example of one factor of communication efficiency: the factor of communication efficiency is highlighted; amplification of the value of this factor; learning tasks aimed at correcting the semantic structure; elements of a training program designed to implement the selected tasks have been developed.\u0000The article analyzes the results of the training program. Based on the results of participation in the study of the experimental and control groups, the hypothesis about the possibility of increasing the effectiveness of communication by correcting the semantic structures of the seller by amplifying the range of values-factors of the effectiveness of interpersonal communication in a sales situation is confirmed.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131224566","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-58-2-51-63
Віталій Бочелюк, Микита Панов, Анастасія Турубарова
Стаття є оглядом сучасного стану проблеми посттравматичного стресового розладу у науці. Авторами визначено базові теоретичні засади посттравматичного стресового розладу, наведено аналіз ефективних методів діагностики, концептуальних засад психологічної допомоги. У статті представлено ґрунтовний аналіз сучасних наукових джерел та визначено основні здобутки українських вчених у проблематиці посттравматичного стресового розладу за останні 8 років. Особлива увага приділяється питанням психологічної допомоги після посттравматичного стресового розладу. Вказується на те, що існують відмінності між гострим стресовим розладом та посттравматичним стресовим розладом і у процесі психологічної допомоги. Гострий стресовий розлад лікують переважно медикаментозно, психотерапія у цьому випадку може мати лише супроводжуючий характер. У випадку посттравматичного стресового розладу більше ефективним методом лікування буде саме психотерапія, яка може супроводжуватися психофармакотерапією. Однак, це не відміняє необхідності системної та комплексної роботи з хворим, при чому на різних етапах взаємодії: від безпосереднього надання медико-психологічної допомоги у вогнищах надзвичайних ситуацій до реабілітації в амбулаторних умовах. Автори доходять до висновку про те, що посттравматичний розлад є досить молодим, проте достатньо вивченим феноменом для сучасної науки. Однак на вітчизняних теренах досить довго ця тема незаслужено ігнорувалась. Найбільше уваги до питань діагностики та терапії посттравматичного стресового розладу в Україні змусили приділити трагічні події – військова агресія Росії проти України. Українські вчені мають значні здобутки у зазначеному напрямку: розробляються авторські психодіагностичні методики та новітні технології психологічної допомоги. Із початком повномасштабної війни актуальність проблематики посттравматичного стресового розладу лише зростає, як і перспективи подальших досліджень прояву ПТСР у дітей та дорослих, військових і цивільних, дослідження способів психологічної підтримки, ефективних методів психотерапії тощо. Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, психологічна допомога, гострий стрес, психодіагностика посттравматичного стресового розладу, психологічна реабілітація військовослужбовців, психотерапія.
{"title":"Постравматичний стресовий розлад: стан проблеми, психодіагностика та психологічна допомога","authors":"Віталій Бочелюк, Микита Панов, Анастасія Турубарова","doi":"10.33216/2219-2654-2022-58-2-51-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-58-2-51-63","url":null,"abstract":"Стаття є оглядом сучасного стану проблеми посттравматичного стресового розладу у науці. Авторами визначено базові теоретичні засади посттравматичного стресового розладу, наведено аналіз ефективних методів діагностики, концептуальних засад психологічної допомоги. У статті представлено ґрунтовний аналіз сучасних наукових джерел та визначено основні здобутки українських вчених у проблематиці посттравматичного стресового розладу за останні 8 років. Особлива увага приділяється питанням психологічної допомоги після посттравматичного стресового розладу. Вказується на те, що існують відмінності між гострим стресовим розладом та посттравматичним стресовим розладом і у процесі психологічної допомоги. Гострий стресовий розлад лікують переважно медикаментозно, психотерапія у цьому випадку може мати лише супроводжуючий характер. У випадку посттравматичного стресового розладу більше ефективним методом лікування буде саме психотерапія, яка може супроводжуватися психофармакотерапією. Однак, це не відміняє необхідності системної та комплексної роботи з хворим, при чому на різних етапах взаємодії: від безпосереднього надання медико-психологічної допомоги у вогнищах надзвичайних ситуацій до реабілітації в амбулаторних умовах. Автори доходять до висновку про те, що посттравматичний розлад є досить молодим, проте достатньо вивченим феноменом для сучасної науки. Однак на вітчизняних теренах досить довго ця тема незаслужено ігнорувалась. Найбільше уваги до питань діагностики та терапії посттравматичного стресового розладу в Україні змусили приділити трагічні події – військова агресія Росії проти України. Українські вчені мають значні здобутки у зазначеному напрямку: розробляються авторські психодіагностичні методики та новітні технології психологічної допомоги. Із початком повномасштабної війни актуальність проблематики посттравматичного стресового розладу лише зростає, як і перспективи подальших досліджень прояву ПТСР у дітей та дорослих, військових і цивільних, дослідження способів психологічної підтримки, ефективних методів психотерапії тощо.\u0000Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, психологічна допомога, гострий стрес, психодіагностика посттравматичного стресового розладу, психологічна реабілітація військовослужбовців, психотерапія.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127683486","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-58-67
N. Dobrovolska
The article deals with the concept of student self-government from a socio-psychological point of view. The essence of activity, purpose and tasks of student self-government bodies on development of students' creative abilities in the conditions of higher education institution are revealed. It is emphasized that the feature of professional education now stands to increase the requirements for the need to disclose the creative component of the future specialist, increase his personal responsibility for the social realization of his own purpose and recognition, for solving specific production problems. The aim of modern society is to nurture a new personality capable of self-realization and creative ability in all spheres of human activity. In the education of the future, special importance should be given to the formation of educated, high-moral, capable of thinking creatively, making independent decisions and improving their professional skills of specialists. Such development is not possible beyond the various forms of collective self-organization in the student environment, where at the same time considerable potential of creative intellectual energy, social activity and creativity in different types of activity are manifested. It is shown that student self-government has become an integral part of higher education. It aims to form such a community (student-teaching staff) where a harmonious interaction of its members, an atmosphere of creative search, inspiration, a thirst for knowledge and use of them in practical activity will be felt, where a high level of organization and self-discipline will be observed. Designing a situation of personal development as an environmental phenomenon differs from the creation of learning situations on the basis of setting objectives, because it is based on the inclusion of students in various environmental situations, expanding their space of life, imitate a greater degree of completeness in the future life. environment, circles of communication, patterns of attitude to the profession, which will focus the future specialist. It is emphasized that each person has creativity, it is only necessary to overcome psychological obstacles that limit its development, to master the methods of stimulation of creative activity. Democratization of education is one of the decisive conditions for the democratization of society and its further development. This is conditioned by the objective need of society for a new person who will be capable of independent, responsible, creative action, in a free, self-developing person with a critical, dogma-free thinking.
{"title":"Student self-governance as a mean development of youth creative abilities","authors":"N. Dobrovolska","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-58-67","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-58-67","url":null,"abstract":"The article deals with the concept of student self-government from a socio-psychological point of view. The essence of activity, purpose and tasks of student self-government bodies on development of students' creative abilities in the conditions of higher education institution are revealed. It is emphasized that the feature of professional education now stands to increase the requirements for the need to disclose the creative component of the future specialist, increase his personal responsibility for the social realization of his own purpose and recognition, for solving specific production problems. The aim of modern society is to nurture a new personality capable of self-realization and creative ability in all spheres of human activity. In the education of the future, special importance should be given to the formation of educated, high-moral, capable of thinking creatively, making independent decisions and improving their professional skills of specialists. Such development is not possible beyond the various forms of collective self-organization in the student environment, where at the same time considerable potential of creative intellectual energy, social activity and creativity in different types of activity are manifested.\u0000It is shown that student self-government has become an integral part of higher education. It aims to form such a community (student-teaching staff) where a harmonious interaction of its members, an atmosphere of creative search, inspiration, a thirst for knowledge and use of them in practical activity will be felt, where a high level of organization and self-discipline will be observed. Designing a situation of personal development as an environmental phenomenon differs from the creation of learning situations on the basis of setting objectives, because it is based on the inclusion of students in various environmental situations, expanding their space of life, imitate a greater degree of completeness in the future life. environment, circles of communication, patterns of attitude to the profession, which will focus the future specialist.\u0000It is emphasized that each person has creativity, it is only necessary to overcome psychological obstacles that limit its development, to master the methods of stimulation of creative activity. Democratization of education is one of the decisive conditions for the democratization of society and its further development. This is conditioned by the objective need of society for a new person who will be capable of independent, responsible, creative action, in a free, self-developing person with a critical, dogma-free thinking.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114532290","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-153-164
Ганна Коверзнєва
Показано, що самосвідомість визначається як здатність людини виділяти себе із середовища, брати участь у рефлексивному усвідомленні, тобто здатність переживати суб'єктність власних дій, співвідносити власну активність з її результатами. Таким чином, самосвідомість це процес поєднання власної діяльність та її наслідків. На думку більшості теоретиків, для успішності такого поєднання людина має оволодіти певними видами пізнавальних здібностей. Навіть у своїй найпримітивнішій формі (візуальне самопізнання, здатність розпізнавати себе у дзеркалі), самосвідомість, напевно, обмежена лише невеликою підмножиною тварин, включаючи людей, шимпанзе, орангутанів та дельфінів. У людини ця здатність відсутня при народженні і починає проявлятися лише у віці від 12 до 18 місяців. Діти виступають різноманітними патернами розвитку, які визначають те, для чого нам дорослим надана самосвідомість. Яскравим прикладом розвитку самосвідомості також виступає так звана «криза 3 років», коли дитина починає відділяти свої бажання, прагнення від волі її батьків. Завдяки свідомості ми вбачаємо причину «за для чого вона розвивалася» - можливість складання складних несвідомих навичок. Одним з припущень в теорії самосвідомості є те, що протиставлення автоматичних та свідомих процесів в сучасній соціальній психології, призводить до розвитку свідомості щодо ускладнення несвідомих процесів. Мета статті полягає у представлені різних способів розуміння концепції самосвідомості як стану самоконцентрації, диспозиції особистості, процесу обробки інформації про себе та психічні метафункції, висвітлення теоретичних та методологічних труднощів в існуючих концепціях, пов'язаних з неоднозначною роллю самосвідомості в процесах психосоціального функціонування. Методами дослідження виступили загальнонауковий системний підхід, всебічний аналіз розгляду проблеми дослідження в її розвитку. Більшість наукових доробок сучасності базуються на теорії об'єктивної самосвідомості: свідома увага розглядається як дихотомічна, тобто вона має властивість бути спрямована або на себе, або на навколишнє середовище. Напрям уваги керується подіями, що примушують увагу перейти всередину - як відображення самості та події, які витягують увагу назовні, наприклад, відволікаючими стимулами поза себе. За об'єктивної самосвідомості людина зазнає або негативного, або позитивного впливу, залежно від того, спрямована увага на негативну чи позитивну невідповідність. Наголошується, що перспективи дослідження самосвідомості полягають в тому, що в окреслених концепціях, окрім наголосу на ролі самосвідомості в самопізнанні і розвитку власної суб’єктності, не було здійснено, на жаль, аналіз окремих функцій самосвідомості і механізмів її впливу на добробут людини. Разом із тим, бракує досліджень, в яких було проведено емпірична верифікація отриманих результатів наукових досліджень с цієї проблеми.
{"title":"Загальнотеоретичні засади дослідження самосвідомості в зарубіжній психологічній науці","authors":"Ганна Коверзнєва","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-153-164","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-153-164","url":null,"abstract":"Показано, що самосвідомість визначається як здатність людини виділяти себе із середовища, брати участь у рефлексивному усвідомленні, тобто здатність переживати суб'єктність власних дій, співвідносити власну активність з її результатами. Таким чином, самосвідомість це процес поєднання власної діяльність та її наслідків. На думку більшості теоретиків, для успішності такого поєднання людина має оволодіти певними видами пізнавальних здібностей. Навіть у своїй найпримітивнішій формі (візуальне самопізнання, здатність розпізнавати себе у дзеркалі), самосвідомість, напевно, обмежена лише невеликою підмножиною тварин, включаючи людей, шимпанзе, орангутанів та дельфінів. У людини ця здатність відсутня при народженні і починає проявлятися лише у віці від 12 до 18 місяців. Діти виступають різноманітними патернами розвитку, які визначають те, для чого нам дорослим надана самосвідомість. Яскравим прикладом розвитку самосвідомості також виступає так звана «криза 3 років», коли дитина починає відділяти свої бажання, прагнення від волі її батьків. Завдяки свідомості ми вбачаємо причину «за для чого вона розвивалася» - можливість складання складних несвідомих навичок. Одним з припущень в теорії самосвідомості є те, що протиставлення автоматичних та свідомих процесів в сучасній соціальній психології, призводить до розвитку свідомості щодо ускладнення несвідомих процесів.\u0000Мета статті полягає у представлені різних способів розуміння концепції самосвідомості як стану самоконцентрації, диспозиції особистості, процесу обробки інформації про себе та психічні метафункції, висвітлення теоретичних та методологічних труднощів в існуючих концепціях, пов'язаних з неоднозначною роллю самосвідомості в процесах психосоціального функціонування. \u0000Методами дослідження виступили загальнонауковий системний підхід, всебічний аналіз розгляду проблеми дослідження в її розвитку. Більшість наукових доробок сучасності базуються на теорії об'єктивної самосвідомості: свідома увага розглядається як дихотомічна, тобто вона має властивість бути спрямована або на себе, або на навколишнє середовище. Напрям уваги керується подіями, що примушують увагу перейти всередину - як відображення самості та події, які витягують увагу назовні, наприклад, відволікаючими стимулами поза себе. За об'єктивної самосвідомості людина зазнає або негативного, або позитивного впливу, залежно від того, спрямована увага на негативну чи позитивну невідповідність.\u0000Наголошується, що перспективи дослідження самосвідомості полягають в тому, що в окреслених концепціях, окрім наголосу на ролі самосвідомості в самопізнанні і розвитку власної суб’єктності, не було здійснено, на жаль, аналіз окремих функцій самосвідомості і механізмів її впливу на добробут людини. Разом із тим, бракує досліджень, в яких було проведено емпірична верифікація отриманих результатів наукових досліджень с цієї проблеми.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122550270","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：