Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-112-124
Олександр Сагайдак
Введение. Значение судьбы как научного феномена начало раскрываться наукой только с середины XIX века, с появлением таких антипозитивистских школ как немецкая историческая школа В.Дильтея, экзистенциальная философия С.Кьеркегора и Ф.Ницше и психоанализ З.Фрейда. Теоретическое обоснование. Идиографический подход в психологии, начало которому положили В.Дильтей и В.Штерн, приобрёл принципиально более результативную реализацию в контексте психоаналитического метода З.Фрейда. Акцентирование внимания на личной истории анализанда и её символическая дешифровка дали возможность выявления определённой программы жизни, обусловленной влиянием автономных комплексов бессознательного. Развитие глубинной психологии и появление в ней новых школ давало новые концептуальные схемы такого влияния и самих программ (аналитическая психология, индивидуальная психология, судьбоанализ). Результаты и их обсуждение. Ассоциация глубинной психологии «Теурунг», являясь школой постъюнгианской традиции архетипической психологии Дж.Хиллмана, особое значение уделяет исследованию архетипа Тени как особенно креативного ресурса, способного влиять на индивидуальную судьбу. Преимущества спектрального подхода К.Г.Юнга позволяют нам комплементарно использовать разработки аналитической психологии и судьбоанализа в исследовании филогенеза архетипа Тени и её влиянии на онтогенез личности. Исследуя в структуре архетипа Тени полярности Каина и Авеля, мы культурологически и психологически опредмечиваем динамику аффектов фундаментального архетипического сценария «хищник-жертва». Именно этот сценарий и связанные с ним силы бессознательного оказывают наиболее значимое влияние на судьбу личности ещё на ранних этапах онтогенеза, способствуя диссоциативным процессам и поляризации Эго на преждевременно-адаптированное и инфантильно-уязвимое. Разрабатываемая Ассоциацией методологическая платформа – метод глубинных трансформаций – содержит в себе ряд развивающих, коррекционных и терапевтических программ, дающих возможность корректировать дисгармонии личностного развития, обусловленные психотравмами раннего детства. Это осуществляется благодаря трансформациям на уровне архетипа Тени и изменению сценариев взаимодействия полюсов Каина и Авеля.
{"title":"Судьба как научный феномен в истории и современности глубинной психологии","authors":"Олександр Сагайдак","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-112-124","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-112-124","url":null,"abstract":"Введение. Значение судьбы как научного феномена начало раскрываться наукой только с середины XIX века, с появлением таких антипозитивистских школ как немецкая историческая школа В.Дильтея, экзистенциальная философия С.Кьеркегора и Ф.Ницше и психоанализ З.Фрейда.\u0000Теоретическое обоснование. Идиографический подход в психологии, начало которому положили В.Дильтей и В.Штерн, приобрёл принципиально более результативную реализацию в контексте психоаналитического метода З.Фрейда. Акцентирование внимания на личной истории анализанда и её символическая дешифровка дали возможность выявления определённой программы жизни, обусловленной влиянием автономных комплексов бессознательного. Развитие глубинной психологии и появление в ней новых школ давало новые концептуальные схемы такого влияния и самих программ (аналитическая психология, индивидуальная психология, судьбоанализ). Результаты и их обсуждение. Ассоциация глубинной психологии «Теурунг», являясь школой постъюнгианской традиции архетипической психологии Дж.Хиллмана, особое значение уделяет исследованию архетипа Тени как особенно креативного ресурса, способного влиять на индивидуальную судьбу. Преимущества спектрального подхода К.Г.Юнга позволяют нам комплементарно использовать разработки аналитической психологии и судьбоанализа в исследовании филогенеза архетипа Тени и её влиянии на онтогенез личности. Исследуя в структуре архетипа Тени полярности Каина и Авеля, мы культурологически и психологически опредмечиваем динамику аффектов фундаментального архетипического сценария «хищник-жертва». Именно этот сценарий и связанные с ним силы бессознательного оказывают наиболее значимое влияние на судьбу личности ещё на ранних этапах онтогенеза, способствуя диссоциативным процессам и поляризации Эго на преждевременно-адаптированное и инфантильно-уязвимое. Разрабатываемая Ассоциацией методологическая платформа – метод глубинных трансформаций – содержит в себе ряд развивающих, коррекционных и терапевтических программ, дающих возможность корректировать дисгармонии личностного развития, обусловленные психотравмами раннего детства. Это осуществляется благодаря трансформациям на уровне архетипа Тени и изменению сценариев взаимодействия полюсов Каина и Авеля.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"100 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131684153","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-32-39
Юрій Завацький, Андрій Федоров, Вадим Завацький, Вікторія Турбан, Сергій Омелянюк
У статті розглядаються особливості психологічного супроводу соціальної мобільності керівника закладу освіти. Поглиблено психологічні знання про феномен соціальної мобільності керівника закладу освіти з позицій системно-інтегративного підходу; розширено уявлення про роль і місце соціальної мобільності керівника закладу освіти у детермінації його соціальної активності, а також функції регуляції його соціальної поведінки, особистісного становлення й розвитку, зокрема в період криз; визначено концептуальні соціально-психологічні засади дослідження та розвитку соціальної мобільності керівника закладу освіти в період криз з урахуванням онто- та соціогенезу; визначено й обгрунтувано принципи, методи, прийоми керівника закладу освіти. Доведено можливість використання методичного інструментарію при розробці системно-інтегрованого проєкту соціально-психологічного супроводу процесу розвитку соціальної мобільності керівника закладу освіти та диференціації психотехнологій відповідно до онто- та соціогенезу. Розроблений проєкт може бути рекомендований для впровадження у закладах освіти з метою оптимізації процесу розвитку соціальної мобільності керівника закладу освіти, зокрема в період криз. Ключові слова: керівник закладу освіти, соціальна мобільність, період криз, системно-інтегративний підхід, соціально-психологічний супровід.
{"title":"Психологічний супровід соціальної мобільності керівника закладу освіти","authors":"Юрій Завацький, Андрій Федоров, Вадим Завацький, Вікторія Турбан, Сергій Омелянюк","doi":"10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-32-39","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-32-39","url":null,"abstract":"У статті розглядаються особливості психологічного супроводу соціальної мобільності керівника закладу освіти. Поглиблено психологічні знання про феномен соціальної мобільності керівника закладу освіти з позицій системно-інтегративного підходу; розширено уявлення про роль і місце соціальної мобільності керівника закладу освіти у детермінації його соціальної активності, а також функції регуляції його соціальної поведінки, особистісного становлення й розвитку, зокрема в період криз; визначено концептуальні соціально-психологічні засади дослідження та розвитку соціальної мобільності керівника закладу освіти в період криз з урахуванням онто- та соціогенезу; визначено й обгрунтувано принципи, методи, прийоми керівника закладу освіти. Доведено можливість використання методичного інструментарію при розробці системно-інтегрованого проєкту соціально-психологічного супроводу процесу розвитку соціальної мобільності керівника закладу освіти та диференціації психотехнологій відповідно до онто- та соціогенезу. Розроблений проєкт може бути рекомендований для впровадження у закладах освіти з метою оптимізації процесу розвитку соціальної мобільності керівника закладу освіти, зокрема в період криз.\u0000Ключові слова: керівник закладу освіти, соціальна мобільність, період криз, системно-інтегративний підхід, соціально-психологічний супровід.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"110 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132060284","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-111-121
Валерій Лаврентійович Зливков, Світлана Олексіївна Лукомська, О.В. Котух
Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії. Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.
{"title":"Психолінгвістичні особливості комунікації психолога з учасниками бойових дій","authors":"Валерій Лаврентійович Зливков, Світлана Олексіївна Лукомська, О.В. Котух","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-111-121","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-111-121","url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу психолінгвістичних аспектів взаємодії психолога з учасниками бойових дій. Зазначено, що в науковій літературі традиційно використовується поняття «реабілітація», тобто повернення особистості на дотравматичний рівень без врахування отриманого досвіду, посттравматичного зростання та резилентності. Обґрунтовано доцільність вживання поширеного у англомовних країнах поняття резилентної реінтеграції, його психолінгвістичні особливості. Встановлено, що успішна адаптація учасників бойових дій до мирного життя визначається як резилентна реінтеграція – тобто продуктивність у різних галузях життя, зумовлена усвідомленням нових можливостей, набутих в результаті бойового досвіду. Ресурсами резилентної реінтеграції є копінг-стратегії, психологічне благополуччя, життєстійкість, посттравматичне зростання і резилентність. Проаналізовано бойові парадокси та їх вираз у мовленні учасників бойових дій, охарактеризовано можливості використання метафоричних карт задля полегшення комунікативної взаємодії з учасниками бойових дій та вербалізації ними психотравмуючих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість учасників бойових дій є добре адаптованими (резилентно реінтегрованими, такими, що усвідомлюють цінність набутого на війні позитивного досвіду та використовують його у повсякденному мирному житті). Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. Нами доведено, що використання метафоричних карт для роботи із психотравмою є ефективним інструментом комунікації психолога з учасниками бойових дій, оскільки дозволяють вербалізувати їх травматичний досвід та мінімізувати бар’єри при спілкуванні з фахівцями, водночас останнім слід враховувати наявність бойових парадоксів, що виявляються в усному мовленні учасників бойових дій та деталізувати кожен вислів, зокрема використовуючи для цього метафоричні асоціативні карти чи інші засоби експресивної терапії.\u0000Ключові слова: адаптація, учасники бойових дій, ПТСР, копінг-стратегії, посттравматичне зростання, резилентна реінгтеграція.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"272 48-50","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114047433","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-164-174
Тетяна Кондес
У статті проводиться теоретико-методологічний аналіз поняття «професіоналізм», описуються психологічні особливості розвитку професіоналізму. Розглянуто психологічний супровід формування професійно важливих якостей студентів, які отримують професії в галузі харчової промисловості. Описано механізм реалізації психологічного супроводу студентів, який реалізуються в навчально-професійному та професійно-орієнтованому середовищі закладів вищої освіти. У статті приділяється увага процесу формування готовності до професійної діяльності та професійного становлення фахівців харчової промисловості та його складових. Автором зазначається що професійне становлення особистості знаходиться під значним впливом особливостей та специфіки певної сфери діяльності. Встановлення складових професійної компетентності автор пов’язує із з’ясуванням особливостей цієї галузі та специфіки діяльності працівників харчової промисловості. Автор розглядає підходи науковців до визначення сутності професійного становлення фахівців різних галузей, змісту праці робітників галузі харчової промисловості. У статті розкриваються психологічні особливості професійного становлення спеціаліста, що дозволяє розглядати і характеризувати цей феномен у статиці й динаміці. Визначено, що професійне становлення фахівця спирається на систему ціннісних орієнтирів та мотивів.
{"title":"Психологічний супровід професійного становлення майбутніх фахівців харчової промисловості","authors":"Тетяна Кондес","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-164-174","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-164-174","url":null,"abstract":"У статті проводиться теоретико-методологічний аналіз поняття «професіоналізм», описуються психологічні особливості розвитку професіоналізму. Розглянуто психологічний супровід формування професійно важливих якостей студентів, які отримують професії в галузі харчової промисловості. Описано механізм реалізації психологічного супроводу студентів, який реалізуються в навчально-професійному та професійно-орієнтованому середовищі закладів вищої освіти.\u0000У статті приділяється увага процесу формування готовності до професійної діяльності та професійного становлення фахівців харчової промисловості та його складових. Автором зазначається що професійне становлення особистості знаходиться під значним впливом особливостей та специфіки певної сфери діяльності. Встановлення складових професійної компетентності автор пов’язує із з’ясуванням особливостей цієї галузі та специфіки діяльності працівників харчової промисловості.\u0000Автор розглядає підходи науковців до визначення сутності професійного становлення фахівців різних галузей, змісту праці робітників галузі харчової промисловості. У статті розкриваються психологічні особливості професійного становлення спеціаліста, що дозволяє розглядати і характеризувати цей феномен у статиці й динаміці.\u0000Визначено, що професійне становлення фахівця спирається на систему ціннісних орієнтирів та мотивів.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122366230","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-113-123
Yurii Zavatskyі
The article is devoted to highlighting the specifics of the impact of advertising text on minors in a transformational society. The relevance of studying the specificity of the impact of advertising text on minors is associated with the lack of understanding of the problem of advertising influence, as a holistic phenomenon involving a variety of psychological areas of minors; lack of empirical research on the features of the course of cognitive processes directly in the study of the impact of advertising text; with considerable interest in the study of the perception of advertising, opportunities to increase the effectiveness of its impact and the choice of its best means. To achieve this goal, an analysis and synthesis of scientific literature on the problem of research were conducted; applied a set of methods for the diagnosis of cognitive and personality characteristics of minors, conducted an associative experiment. The study allowed us to reveal the interpersonal and intra-personal factors of advertising influence, ie the psycholinguistic specificity of advertising text as the main medium of advertising information - its structure and composition, classification, methods of psychological influence, as well as the specifics of cognitive processes and personality features the content of advertising; to develop a model that reflects the manifestation of cognitive and personality characteristics and their relationship with the structural and compositional organization of advertising texts and their degree of acquisition by minors.
{"title":"The impact of advertising text on social mobility of the person in the coordinates of modern paradisms","authors":"Yurii Zavatskyі","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-113-123","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-113-123","url":null,"abstract":"The article is devoted to highlighting the specifics of the impact of advertising text on minors in a transformational society. The relevance of studying the specificity of the impact of advertising text on minors is associated with the lack of understanding of the problem of advertising influence, as a holistic phenomenon involving a variety of psychological areas of minors; lack of empirical research on the features of the course of cognitive processes directly in the study of the impact of advertising text; with considerable interest in the study of the perception of advertising, opportunities to increase the effectiveness of its impact and the choice of its best means. To achieve this goal, an analysis and synthesis of scientific literature on the problem of research were conducted; applied a set of methods for the diagnosis of cognitive and personality characteristics of minors, conducted an associative experiment. The study allowed us to reveal the interpersonal and intra-personal factors of advertising influence, ie the psycholinguistic specificity of advertising text as the main medium of advertising information - its structure and composition, classification, methods of psychological influence, as well as the specifics of cognitive processes and personality features the content of advertising; to develop a model that reflects the manifestation of cognitive and personality characteristics and their relationship with the structural and compositional organization of advertising texts and their degree of acquisition by minors.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128942379","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-59-3-73-82
Сергій Омелянюк, Микола Бозоян, Ядвига Голенач, Анастасія Гєтта, Валерія Ворошилова
У статті розкрито особливості дискурсивних характеристик соціальних мереж та їх вплив на соціальну зрілість молоді. Виявлено соціально-психологічні особливості особистості щодо сприйняття дискурсу військової загрози в соціальних мережах та проведено їх диференціацію. Показано, що опредметнення сприйняття військової загрози та відповідних емоційних і поведінкових реакцій особистості базується на використанні критерію об’єктивності/уявності. Об’єктивність військової загрози закономірно проявляється в реакціях уникнення або активної протидії. Встановлено, що сприйняття дискурсу військової загрози, який представлений в соціальних мережах, залежить від низки соціально-психологічних особливостей особистості: розвитку критичності мислення, розвитку особистісної та соціальної рефлексії, фрустраційної толерантності, ступеня особистісної тривожності. З’ясовано, що оцінювання загроз залежить від коґнітивних чинників – розуміння причин, форм і наслідків реалізації загроз; аксіологічних чинників – цінностей і ціннісно-смислових орієнтацій особистості; завдяки ціннісному аспекту вибудовується система принципів, цілей і засобів життєдіяльності, що, у свою чергу, визначає сприйняття тих чи інших загроз; конативних чинників – можливостей і засобів для протидії загрозам. Наголошується, що невротична тривожність є рисою особистості, яка домінує у сприйнятті будь-якої інформації, зокрема й соціального змісту. Зважаючи на зазначене особи, яким властива невротична тривожність, потребують спеціальних заходів психокорекційного впливу. Розроблено та апробовано систему соціально-психологічних заходів, спрямовану на нейтралізацію деструктивного впливу на особистість дискурсу військової загрози, пов’язаному, зокрема, з її некоректним висвітленням в соціальних мережах. Розроблена система соціально-психологічних заходів була спрямована на розвиток критичності мислення, особистісної та соціальної рефлексії, а також фрустраційної толерантності та об’єктивного й неупередженого сприйняття інформації, яка надходить з соціальних мереж щодо військової загрози; протидію маніпулятивним впливам; зниження соціальної тривоги в цілому. Аналіз результатів впровадження системних психокорекційних заходів щодо нейтралізації деструктивного впливу на особистість дискурсу військової загрози засвідчив їх позитивний вплив на зменшення кількості осіб з домінуванням витіснення військової загрози; її раціоналізації; реакцій реактивного утворення; зафіксоване зростання кількості осіб, які набули конструктивних навичок аналізу інформації, що надходить з соціальних мереж, та її критичного осмислення. Ключові слова: особистість, соціальні мережи, дискурсивні характеристики соціальних мереж, соціальна зрілість.
{"title":"Дискурсивні характеристики соціальних мереж та їх вплив на соціальну зрілість молоді","authors":"Сергій Омелянюк, Микола Бозоян, Ядвига Голенач, Анастасія Гєтта, Валерія Ворошилова","doi":"10.33216/2219-2654-2022-59-3-73-82","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-59-3-73-82","url":null,"abstract":"У статті розкрито особливості дискурсивних характеристик соціальних мереж та їх вплив на соціальну зрілість молоді.\u0000Виявлено соціально-психологічні особливості особистості щодо сприйняття дискурсу військової загрози в соціальних мережах та проведено їх диференціацію. Показано, що опредметнення сприйняття військової загрози та відповідних емоційних і поведінкових реакцій особистості базується на використанні критерію об’єктивності/уявності. Об’єктивність військової загрози закономірно проявляється в реакціях уникнення або активної протидії. Встановлено, що сприйняття дискурсу військової загрози, який представлений в соціальних мережах, залежить від низки соціально-психологічних особливостей особистості: розвитку критичності мислення, розвитку особистісної та соціальної рефлексії, фрустраційної толерантності, ступеня особистісної тривожності. З’ясовано, що оцінювання загроз залежить від коґнітивних чинників – розуміння причин, форм і наслідків реалізації загроз; аксіологічних чинників – цінностей і ціннісно-смислових орієнтацій особистості; завдяки ціннісному аспекту вибудовується система принципів, цілей і засобів життєдіяльності, що, у свою чергу, визначає сприйняття тих чи інших загроз; конативних чинників – можливостей і засобів для протидії загрозам. Наголошується, що невротична тривожність є рисою особистості, яка домінує у сприйнятті будь-якої інформації, зокрема й соціального змісту. Зважаючи на зазначене особи, яким властива невротична тривожність, потребують спеціальних заходів психокорекційного впливу. \u0000Розроблено та апробовано систему соціально-психологічних заходів, спрямовану на нейтралізацію деструктивного впливу на особистість дискурсу військової загрози, пов’язаному, зокрема, з її некоректним висвітленням в соціальних мережах. Розроблена система соціально-психологічних заходів була спрямована на розвиток критичності мислення, особистісної та соціальної рефлексії, а також фрустраційної толерантності та об’єктивного й неупередженого сприйняття інформації, яка надходить з соціальних мереж щодо військової загрози; протидію маніпулятивним впливам; зниження соціальної тривоги в цілому. \u0000Аналіз результатів впровадження системних психокорекційних заходів щодо нейтралізації деструктивного впливу на особистість дискурсу військової загрози засвідчив їх позитивний вплив на зменшення кількості осіб з домінуванням витіснення військової загрози; її раціоналізації; реакцій реактивного утворення; зафіксоване зростання кількості осіб, які набули конструктивних навичок аналізу інформації, що надходить з соціальних мереж, та її критичного осмислення. \u0000Ключові слова: особистість, соціальні мережи, дискурсивні характеристики соціальних мереж, соціальна зрілість.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129055217","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-55-64
Nataliya Zavatska, O. Smyrnova, Liliia Taldonova, Oksana Balybina, Valery Zaporozhska, A. Miroshnichenko
The article is dedicated to solving the complex problem of managing interaction between secondary and higher education institutions. The scientific approaches to studying the problem of interaction between secondary and higher education institutions in domestic and foreign studies are analyzed, the essential characteristics of the interaction management of secondary and higher educational institutions are determined, the criteria, indicators and the levels of effectiveness of interaction management of general education are determined. Studying the theoretical foundations of management of educational institutions and methodological approaches to the development of education and management of pedagogical systems made it possible to conclude that it is advisable to use a systematic, synergetic, optimization, activity, functional, functional to study the essence of managing the interaction between secondary and higher education institutions. The results of practical implementation of the developed technology of interaction management of secondary and higher education institutions, which is based on the management principles of mutual responsibility, coordination, awareness, flexibility, professional competence of the management subjects; contains target, content, functional and accompanying components; provided with an optimal control and diagnostic complex. On the basis of generalization of the obtained data, the socio-psychological factors that significantly influence the effectiveness of the interaction management of general and higher education institutions were identified: objective (peculiarities of economic development and functioning of the education system as a social branch; rigid administrative structure of levels of management of educational institutions; insufficient bases; governing the activities of subjects of interaction management of secondary and higher education institutions) and subjective (relation to equator schools to implement interaction, motivation of teaching staff to active interaction in the position of the subject of general and higher education institutions, students lack interest in the particular field of professional knowledge and as a consequence - low mobilization readiness conscious professional choice).
{"title":"Problems of managing interactions of general education institutions with higher education institutions","authors":"Nataliya Zavatska, O. Smyrnova, Liliia Taldonova, Oksana Balybina, Valery Zaporozhska, A. Miroshnichenko","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-55-64","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-55-64","url":null,"abstract":"The article is dedicated to solving the complex problem of managing interaction between secondary and higher education institutions. The scientific approaches to studying the problem of interaction between secondary and higher education institutions in domestic and foreign studies are analyzed, the essential characteristics of the interaction management of secondary and higher educational institutions are determined, the criteria, indicators and the levels of effectiveness of interaction management of general education are determined.\u0000Studying the theoretical foundations of management of educational institutions and methodological approaches to the development of education and management of pedagogical systems made it possible to conclude that it is advisable to use a systematic, synergetic, optimization, activity, functional, functional to study the essence of managing the interaction between secondary and higher education institutions. The results of practical implementation of the developed technology of interaction management of secondary and higher education institutions, which is based on the management principles of mutual responsibility, coordination, awareness, flexibility, professional competence of the management subjects; contains target, content, functional and accompanying components; provided with an optimal control and diagnostic complex. On the basis of generalization of the obtained data, the socio-psychological factors that significantly influence the effectiveness of the interaction management of general and higher education institutions were identified: objective (peculiarities of economic development and functioning of the education system as a social branch; rigid administrative structure of levels of management of educational institutions; insufficient bases; governing the activities of subjects of interaction management of secondary and higher education institutions) and subjective (relation to equator schools to implement interaction, motivation of teaching staff to active interaction in the position of the subject of general and higher education institutions, students lack interest in the particular field of professional knowledge and as a consequence - low mobilization readiness conscious professional choice).","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115674369","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-34-50
Микола Несправа
Вища школа як один з найважливіших соціокультурних інститутів суспільства зобов’язана підготувати нове покоління до активної участі в усіх суспільних процесах. Перед викладачами закладів вищої освіти постає надзвичайно відповідальне завдання: взяти юнаків і дівчат з їхніми задатками, інтересами, особливостями пізнавальних та емоційно-вольових процесів і підготувати їх до рівня висококваліфікованих фахівців, здатних реалізувати набуті знання, практичні уміння, знайти своє місце у професії.Розглянуто питання взаємовідносин педагогічного працівника зі співробітниками та керівництвом закладу вищої освіти. На основі зібраних даних щодо виникнення та подолання конфліктних ситуацій на рівні «викладач», створено базу даних для дослідження системи міжособистісних конфліктів у закладі вищої школи. Використовуючи метод статистичного аналізу й метод аналітико-синтетичної обробки інформації, охарактеризовано та наведено найбільш типові конфлікти, визначаючи об’єкт і особливості протидіючих сторін, узагальнено характер і причини їх появи. Наголошено, що конфлікт, це явище суспільного життя, суть виникнення та вирішення якого залежить від множинності факторів нашого існування. За своєю природою конфлікти в освітніх організаціях є переважно міжособистісними. Основою таких конфліктів може бути, зазвичай, матеріальне або ціннісне протиріччя. Підсумовано, що частину конфліктів можна ефективно вирішити, налагодивши попереджувальні заходи або зробивши все для швидкого розв’язання конфліктної ситуації. Однак тривалі нерозв’язані конфлікти здатні дуже негативно впливати на міжособистісні стосунки, соціально-психологічний клімат у колективі, емоційні стани і настрій. Визначивши, що найкращим методом налагодження ефективної взаємодії педагогічного працівника з колективом та керівництвом закладу вищої освіти є уникнення конфліктів, сформульовано шляхи забезпечення запобігання, виявлення та врегулювання конфліктних ситуацій. Запропоновано також методи їх попередження та вирішення. Зазначено, що такі напрацювання в перспективі можуть теоретичним підґрунтям для формування внутрішньо-інституційного нормативного документа. Ключові слова: конфліктна ситуація, конфлікт, педагог, керівник, заклад вищої освіти, причина конфлікту, об’єкт конфлікту, методи вирішення.
{"title":"Ефективність взаємодії педагогічного працівника з колективом та керівництвом закладу вищої освіти: аналіз, методи та шляхи досягнення","authors":"Микола Несправа","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-34-50","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-34-50","url":null,"abstract":"Вища школа як один з найважливіших соціокультурних інститутів суспільства зобов’язана підготувати нове покоління до активної участі в усіх суспільних процесах. Перед викладачами закладів вищої освіти постає надзвичайно відповідальне завдання: взяти юнаків і дівчат з їхніми задатками, інтересами, особливостями пізнавальних та емоційно-вольових процесів і підготувати їх до рівня висококваліфікованих фахівців, здатних реалізувати набуті знання, практичні уміння, знайти своє місце у професії.Розглянуто питання взаємовідносин педагогічного працівника зі співробітниками та керівництвом закладу вищої освіти. На основі зібраних даних щодо виникнення та подолання конфліктних ситуацій на рівні «викладач», створено базу даних для дослідження системи міжособистісних конфліктів у закладі вищої школи. Використовуючи метод статистичного аналізу й метод аналітико-синтетичної обробки інформації, охарактеризовано та наведено найбільш типові конфлікти, визначаючи об’єкт і особливості протидіючих сторін, узагальнено характер і причини їх появи. Наголошено, що конфлікт, це явище суспільного життя, суть виникнення та вирішення якого залежить від множинності факторів нашого існування. За своєю природою конфлікти в освітніх організаціях є переважно міжособистісними. Основою таких конфліктів може бути, зазвичай, матеріальне або ціннісне протиріччя. Підсумовано, що частину конфліктів можна ефективно вирішити, налагодивши попереджувальні заходи або зробивши все для швидкого розв’язання конфліктної ситуації. Однак тривалі нерозв’язані конфлікти здатні дуже негативно впливати на міжособистісні стосунки, соціально-психологічний клімат у колективі, емоційні стани і настрій. Визначивши, що найкращим методом налагодження ефективної взаємодії педагогічного працівника з колективом та керівництвом закладу вищої освіти є уникнення конфліктів, сформульовано шляхи забезпечення запобігання, виявлення та врегулювання конфліктних ситуацій. Запропоновано також методи їх попередження та вирішення. Зазначено, що такі напрацювання в перспективі можуть теоретичним підґрунтям для формування внутрішньо-інституційного нормативного документа.\u0000Ключові слова: конфліктна ситуація, конфлікт, педагог, керівник, заклад вищої освіти, причина конфлікту, об’єкт конфлікту, методи вирішення.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127595779","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-59-3-94-103
Ігор Миколайович Гоян, Н.Є. Завацька, Юрій Завацький, І. Каськов, Олеся Дерев’янко
У статті розкрито психологічні особливості процесу самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії в період суспільних трансформацій. Наведено змістовно-процесуальні засади побудови і реалізації програмно-цільового проєкту соціально-психологічного забезпечення оптимізації процесу самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії в період суспільних трансформацій. Показано, що розроблений проєкт соціально-психологічного забезпечення оптимізації процесу самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії включає діагностично-настановний, критеріально-оцінний, проєктувально-змістовний, технологічний, результативно-аналітичний блоки. Наголошується, що впроваджений програмно-цільовий проєкт соціально-психологічного забезпечення оптимізації процесу самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії в період суспільних трансформацій відповідає принципам цілісності, структурності, взаємозвʼязку системи і середовища, ієрархічності, цілеспрямованості, відкритості, зворотного звʼязку, і має системно-інтегрований характер. Запропонований проєкт включає: визначення та розроблення змісту соціально-психологічного забезпечення оптимізації процесу самоорганізації молоді та підготовку всіх його субʼєктів; розроблення та впровадження оптимальної моделі соціально-психологічного забезпеченняоптимізації процесу самоорганізації молоді; індивідуальні та групові консультації; оцінювання параметрів і показників процесу самоорганізації молоді. Доведено, що програмно-цільовий проєкт соціально-психологічного забезпечення оптимізації процесу самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії в період суспільних трансформацій буде ефективним при дотриманні стратегічних напрямків: організації реалізації потенціалу самоорганізації молоді та систематизації ресурсів самоорганізації; урахуванні взаємозвʼязку навчальної/професійної діяльності, можливостей дуальної освіти; врахуванні впливу регіонального соціокультурного середовища на самоорганізацію молоді та формування мультикультурного освітньо-професійного простору з метою самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії тощо. Ключові слова: молодь, самоорганізація, рефлексія, соціально-психологічне забезпечення, оптимізація процесу самоорганізації, суспільні трансформації.
{"title":"Психологічні особливості процесу самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії в період суспільних трансформацій","authors":"Ігор Миколайович Гоян, Н.Є. Завацька, Юрій Завацький, І. Каськов, Олеся Дерев’янко","doi":"10.33216/2219-2654-2022-59-3-94-103","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-59-3-94-103","url":null,"abstract":"У статті розкрито психологічні особливості процесу самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії в період суспільних трансформацій. Наведено змістовно-процесуальні засади побудови і реалізації програмно-цільового проєкту соціально-психологічного забезпечення оптимізації процесу самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії в період суспільних трансформацій. Показано, що розроблений проєкт соціально-психологічного забезпечення оптимізації процесу самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії включає діагностично-настановний, критеріально-оцінний, проєктувально-змістовний, технологічний, результативно-аналітичний блоки. Наголошується, що впроваджений програмно-цільовий проєкт соціально-психологічного забезпечення оптимізації процесу самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії в період суспільних трансформацій відповідає принципам цілісності, структурності, взаємозвʼязку системи і середовища, ієрархічності, цілеспрямованості, відкритості, зворотного звʼязку, і має системно-інтегрований характер. \u0000 Запропонований проєкт включає: визначення та розроблення змісту соціально-психологічного забезпечення оптимізації процесу самоорганізації молоді та підготовку всіх його субʼєктів; розроблення та впровадження оптимальної моделі соціально-психологічного забезпеченняоптимізації процесу самоорганізації молоді; індивідуальні та групові консультації; оцінювання параметрів і показників процесу самоорганізації молоді. Доведено, що програмно-цільовий проєкт соціально-психологічного забезпечення оптимізації процесу самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії в період суспільних трансформацій буде ефективним при дотриманні стратегічних напрямків: організації реалізації потенціалу самоорганізації молоді та систематизації ресурсів самоорганізації; урахуванні взаємозвʼязку навчальної/професійної діяльності, можливостей дуальної освіти; врахуванні впливу регіонального соціокультурного середовища на самоорганізацію молоді та формування мультикультурного освітньо-професійного простору з метою самоорганізації молоді та розвитку її рефлексії тощо.\u0000Ключові слова: молодь, самоорганізація, рефлексія, соціально-психологічне забезпечення, оптимізація процесу самоорганізації, суспільні трансформації.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"149 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126915957","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-195-207
Наталя Мілорадова
У статті автором зазначено, що для ефективного реагування на факти домашнього насильства, якісної та злагодженої профілактичної діяльності всіх суб’єктів необхідно глибинне вивчення причин виникнення, механізмів розвитку, наслідків та феноменів цього явища. Підкреслено існування трьох основних підходів щодо аналізу чинників, які мають вплив на розвиток ситуації домашнього насильства: соціокультурний, системний сімейний та індивідуально-психологічний. Констатовано, що найбільш загальноприйнятною на сьогодні вважається екологічна теорія насильства У. Бронфенбреннера, яка пояснює насильство в родині, розглядаючи проблему з різних сторін; серед причин виникнення домашнього насильства виокремлюються такі: соціальні, економічні, психологічні, педагогічні, соціально-педагогічні, правові, політичні, соціально-медичні, фізіологічні та медичні. Домашнє насильство це деструктивна форма міжособистісних відносин в сім’ї, що характеризується циклічністю, повторюваністю, зростанням сили та активності дій, тотальністю контролю та поширенням впливу на всі сфери сімейного функціонування й закріпленням такої поведінки. Розглядається особливості формування міцного травматичного зв’язку між агресором та жертвою на основі виникнення травматичної прив’язаності (теорія Д. Боулбі). Травматична прив’язаність трактується як розвиток сильного емоційного зв’язку між двома людьми, один з яких періодично ображає, б'є та залякує іншого. Автором визначені особливості виникнення та формування таких феноменів домашнього насильства як: стокгольмський синдром, комплекс жертви, вторинна вигода та феномен соціальної естафети. Ключові слова: домашнє насильство, стокгольмський синдром, ідентифікація з агресором, комплекс жертви, вторинна вигода, травматична прив’язаність, феномен соціальної естафети.
作者在文章中指出,为了有效应对家庭暴力事实,使所有行为者开展高质量和协调一致的预防活动,有必要对这一现象的原因、发展机制、后果和现象进行深入研究。作者强调,分析影响家庭暴力发展的因素有三种主要方法:社会文化、系统家庭和个人心理。作者指出,目前最普遍接受的是 U. Bronfenbrenner 的暴力生态理论,该理论通过从不同角度考虑问题来解释家庭暴力;家庭暴力的原因包括:社会、经济、心理、教育、社会教育、法律、政治、社会医疗、生理和医学。家庭暴力是一种破坏性的家庭人际关系形式,其特点是周期性、重复性、行为的强度和活跃性不断增加、完全控制和影响扩散到家庭运作的所有领域以及这种行为的巩固。文章以创伤依恋(D. Bowlby 的理论)的出现为基础,研究了施暴者和受害者之间形成强大创伤纽带的特殊性。创伤性依恋被解释为两个人之间发展出一种强烈的情感纽带,其中一个人定期侮辱、殴打和恐吓另一个人。作者指出了斯德哥尔摩综合症、受害者情结、二次受益和社会接力现象等家庭暴力现象出现和形成的特殊性。关键词:家庭暴力、斯德哥尔摩综合症、对施暴者的认同、受害者情结、次级利益、创伤性依恋、社会中继现象。
{"title":"Загальна характеристика феноменів домашнього насильства","authors":"Наталя Мілорадова","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-195-207","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-195-207","url":null,"abstract":"У статті автором зазначено, що для ефективного реагування на факти домашнього насильства, якісної та злагодженої профілактичної діяльності всіх суб’єктів необхідно глибинне вивчення причин виникнення, механізмів розвитку, наслідків та феноменів цього явища. Підкреслено існування трьох основних підходів щодо аналізу чинників, які мають вплив на розвиток ситуації домашнього насильства: соціокультурний, системний сімейний та індивідуально-психологічний. Констатовано, що найбільш загальноприйнятною на сьогодні вважається екологічна теорія насильства У. Бронфенбреннера, яка пояснює насильство в родині, розглядаючи проблему з різних сторін; серед причин виникнення домашнього насильства виокремлюються такі: соціальні, економічні, психологічні, педагогічні, соціально-педагогічні, правові, політичні, соціально-медичні, фізіологічні та медичні. Домашнє насильство це деструктивна форма міжособистісних відносин в сім’ї, що характеризується циклічністю, повторюваністю, зростанням сили та активності дій, тотальністю контролю та поширенням впливу на всі сфери сімейного функціонування й закріпленням такої поведінки. \u0000Розглядається особливості формування міцного травматичного зв’язку між агресором та жертвою на основі виникнення травматичної прив’язаності (теорія Д. Боулбі). Травматична прив’язаність трактується як розвиток сильного емоційного зв’язку між двома людьми, один з яких періодично ображає, б'є та залякує іншого. Автором визначені особливості виникнення та формування таких феноменів домашнього насильства як: стокгольмський синдром, комплекс жертви, вторинна вигода та феномен соціальної естафети. \u0000Ключові слова: домашнє насильство, стокгольмський синдром, ідентифікація з агресором, комплекс жертви, вторинна вигода, травматична прив’язаність, феномен соціальної естафети.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127355324","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}