Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-180-187
Світлана Рукавишникова
Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду дитячо-батьківських відносин у молодшому шкільному віці. Акцентується увага на їх впливі на успішну адаптацію дитини у початкових класах. У статті зроблено аналіз взаємозалежності характеру взаємодії з дитиною у сім’ї та її успішної інтеграції у новій соціальній ролі – школяра. Визначено характерні особливості ефективних дитячо-батьківських відносин (характер емоційного зв'язку, мотиви виховання і батьківства, ступінь залученості батьків та дитини у взаємовідносини, стиль взаємодії, спосіб вирішення конфліктних ситуацій, підтримка автономії дитини, соціальний контроль). Розглянуто параметри дитячо-батьківських відносин, які впливають на успішність психічного розвитку та процесу соціалізації дитини. Описано інтегративні показники дитячо-батьківських відносин. Перераховано типи сімейних взаємин, що формуються на основі чотирьох різних тактик виховання. Проаналізовано критерії батьківських відносин та їх вплив на дитину. Зазначено ґрунтовні принципи взаємодії батьків з дитиною для успішного її становлення як особистості. Зроблено акцент на основних завданнях батьків, що сприятимуть легкій адаптації дитини у новій ролі школяра. Ключові слова: дитячо-батьківські відносини, становлення особистості, адаптація дитини, молодший шкільний вік, виховання, сімейні взаємини.
{"title":"Специфіка дитячо-батьківських відносин у молодшому шкільному віці","authors":"Світлана Рукавишникова","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-180-187","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-180-187","url":null,"abstract":"Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду дитячо-батьківських відносин у молодшому шкільному віці. Акцентується увага на їх впливі на успішну адаптацію дитини у початкових класах. У статті зроблено аналіз взаємозалежності характеру взаємодії з дитиною у сім’ї та її успішної інтеграції у новій соціальній ролі – школяра. Визначено характерні особливості ефективних дитячо-батьківських відносин (характер емоційного зв'язку, мотиви виховання і батьківства, ступінь залученості батьків та дитини у взаємовідносини, стиль взаємодії, спосіб вирішення конфліктних ситуацій, підтримка автономії дитини, соціальний контроль). Розглянуто параметри дитячо-батьківських відносин, які впливають на успішність психічного розвитку та процесу соціалізації дитини. Описано інтегративні показники дитячо-батьківських відносин. Перераховано типи сімейних взаємин, що формуються на основі чотирьох різних тактик виховання. Проаналізовано критерії батьківських відносин та їх вплив на дитину. Зазначено ґрунтовні принципи взаємодії батьків з дитиною для успішного її становлення як особистості. Зроблено акцент на основних завданнях батьків, що сприятимуть легкій адаптації дитини у новій ролі школяра.\u0000Ключові слова: дитячо-батьківські відносини, становлення особистості, адаптація дитини, молодший шкільний вік, виховання, сімейні взаємини.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"135 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121704342","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-58-2-225-233
Н.М. Бугайова, Ірина Андрющенко
Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду проблеми подолання дистресу як складової психологічного здоров’я особистості. У статті зроблено аналіз досліджень і публікацій з зазначеної проблематики. Розглянуто основні пояснюючі моделі стресу та особливості виникнення дистресу. Надано визначення поняттям «стрес», «дистрес» та «психологічний дистрес». Визначено причини виникнення дистресу. Виокремлено фізичні, когнітивні, емоційні та поведінкові ознаки прояву дистресу.З’ясовано основні складові психологічного здоров’я особистості. Надано характеристику факторам ефективності копінг-поведінки. Запропоновано заходи та методи щодо профілактики дистресу.Наразі дистрес – це виклик психологічній стійкості та життєдіяльності кожного члена суспільства. Підвищення психологічної стійкості населення до дистресу можливе шляхом зміни особливостей сприйняття особистістю наявної ситуації, укріплення системи самосвідомості, розширення навичок емоційної регуляції та соціальної підтримки. Подолання психологічного дистресу і має бути головною метою сучасного суспільства. З метою збереження психологічного здоров’я населення вкрай важливо проводити широкі профілактичні заходи, психологічну діагностику на наявність та рівень дистресу особистості, створювати методи подолання дистресу, розробляти корекційні та терапевтичні програми задля боротьби з ним. Ключові слова: особистість, стрес, еустрес, дистрес, психологічне здоров’я людини, емоційне переживання, самосвідомість, копінг-поведінка, профілактичні заходи.
{"title":"Подолання дистресу як складової психологічного здоров’я особистості","authors":"Н.М. Бугайова, Ірина Андрющенко","doi":"10.33216/2219-2654-2022-58-2-225-233","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-58-2-225-233","url":null,"abstract":"Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду проблеми подолання дистресу як складової психологічного здоров’я особистості. У статті зроблено аналіз досліджень і публікацій з зазначеної проблематики. Розглянуто основні пояснюючі моделі стресу та особливості виникнення дистресу. Надано визначення поняттям «стрес», «дистрес» та «психологічний дистрес». Визначено причини виникнення дистресу. Виокремлено фізичні, когнітивні, емоційні та поведінкові ознаки прояву дистресу.З’ясовано основні складові психологічного здоров’я особистості. Надано характеристику факторам ефективності копінг-поведінки. Запропоновано заходи та методи щодо профілактики дистресу.Наразі дистрес – це виклик психологічній стійкості та життєдіяльності кожного члена суспільства. Підвищення психологічної стійкості населення до дистресу можливе шляхом зміни особливостей сприйняття особистістю наявної ситуації, укріплення системи самосвідомості, розширення навичок емоційної регуляції та соціальної підтримки. Подолання психологічного дистресу і має бути головною метою сучасного суспільства. З метою збереження психологічного здоров’я населення вкрай важливо проводити широкі профілактичні заходи, психологічну діагностику на наявність та рівень дистресу особистості, створювати методи подолання дистресу, розробляти корекційні та терапевтичні програми задля боротьби з ним. Ключові слова: особистість, стрес, еустрес, дистрес, психологічне здоров’я людини, емоційне переживання, самосвідомість, копінг-поведінка, профілактичні заходи.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123865461","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-147-156
Наталя Мілорадова
У статті автором розглядаються особливості формування міцного травматичного зв’язку між агресором та жертвою в межах драматичного трикутника взаємовідносин, описаних С. Карпманом. Визначено рольові характеристики учасників трикутника. Зазначено, що для ролі Жертви, притаманно: наявність страху від агресивності та реактивності свого партнера; поступливість у відносинах;формування бажання «врятувати» та допомогти партнеру у складних ситуаціях; виправдання поведінки партнера перед оточенням; терпимість до образ та агресії; відсутність самостійності у прийняття рішень, безпорадність та ін. Розглянути трирівневій процес формування у жінки усвідомлення себе жертвою насильницьких дій. Жертва страдає. Для ролі Агресора характерним є відчуття власної правоти, особистої сили та контролю, за яким ховається почуття скривдженого самолюбства, страх перед змінами у своєму житті, відсутність умінь партнерського співіснування; гіпертрофоване бажання бути лідером; травмованість; агресивність; дратівливість; авторитарність. Агресор карає, вчить. Роль Рятівника характеризується почуттям жалості, бажанням допомогти, впевненості в тому, що саме він може сприяти розв’язанню цієї ситуації бо розуміє, що переживає жертва. Потребує бути затребуваним, схильний до самопожертвування. Рятівник рятує. Аналізуються шляхи рольових змін та особливості переходу з однієї ролі до іншої в межах драматичного трикутника відносин. Автором визначені особливості виходу з динамічного трикутника Карпмана та надані рекомендації для суб’єктів реагування на ситуації домашнього насильства стосовно того, як не втягнутися у драматичні стосунки. Ключові слова: домашнє насильство,драматичний трикутник Карпмана, життєвий сценарій, структурно-рольовий аналіз, «Жертва», «Переслідувач», «Рятівник».
{"title":"Трикутник Карпмана – токсична модель відносин: особливості розвитку та стратегії виходу","authors":"Наталя Мілорадова","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-147-156","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-147-156","url":null,"abstract":"У статті автором розглядаються особливості формування міцного травматичного зв’язку між агресором та жертвою в межах драматичного трикутника взаємовідносин, описаних С. Карпманом. Визначено рольові характеристики учасників трикутника. Зазначено, що для ролі Жертви, притаманно: наявність страху від агресивності та реактивності свого партнера; поступливість у відносинах;формування бажання «врятувати» та допомогти партнеру у складних ситуаціях; виправдання поведінки партнера перед оточенням; терпимість до образ та агресії; відсутність самостійності у прийняття рішень, безпорадність та ін. Розглянути трирівневій процес формування у жінки усвідомлення себе жертвою насильницьких дій. Жертва страдає. Для ролі Агресора характерним є відчуття власної правоти, особистої сили та контролю, за яким ховається почуття скривдженого самолюбства, страх перед змінами у своєму житті, відсутність умінь партнерського співіснування; гіпертрофоване бажання бути лідером; травмованість; агресивність; дратівливість; авторитарність. Агресор карає, вчить. Роль Рятівника характеризується почуттям жалості, бажанням допомогти, впевненості в тому, що саме він може сприяти розв’язанню цієї ситуації бо розуміє, що переживає жертва. Потребує бути затребуваним, схильний до самопожертвування. Рятівник рятує.\u0000Аналізуються шляхи рольових змін та особливості переходу з однієї ролі до іншої в межах драматичного трикутника відносин.\u0000Автором визначені особливості виходу з динамічного трикутника Карпмана та надані рекомендації для суб’єктів реагування на ситуації домашнього насильства стосовно того, як не втягнутися у драматичні стосунки. \u0000Ключові слова: домашнє насильство,драматичний трикутник Карпмана, життєвий сценарій, структурно-рольовий аналіз, «Жертва», «Переслідувач», «Рятівник».","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125258528","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2023-61-2-100-109
Алла Борисюк, Владислав Рудий-Трипольський, Юрій Завацький, Н.Є. Завацька, Олександр Лукʼянюк
У статті розкрито особливості системно-інтегративного підходу до вивчення проблеми професійної компетентності майбутніх фахівців медичної галузі.Проведено теоретико-методологічний аналіз сучасних наукових підходів до вивчення проблеми дослідження та встановлено, що професійна компетентність фахівців медичної галузі – це інтегральна професійно-особистісна характеристика, яка розуміється як здатність використовувати у просторі професійної діяльності теоретичні та практичні знання, володіючи широкою загальною і спеціальною ерудицією, здійснюючи постійне підвищення своєї науково-професійної підготовки, демонструючи здатність вирішувати професійні завдання, виявляти високий ступінь професійної адаптації. Показано, що провідним підходом до процесу формування професійної компетентності фахівця-медика, як сукупності освоєних ним професійних та загальнокультурних компетенцій, що дозволяють ефективно здійснювати професійну діяльність, має стати системно-інтегративний підхід, який виконує низку функцій: методологічно-світоглядну, логіко-розвивальну, координаційно-моніторингову. При цьому в якості внутрішньої основи системно-інтегративного підходу до формування професійної компетентності майбутніх фахівців медичної галузі визначено рівні міжпредметної, внутрішньопредметної, міжособистісної та внутрішньоособистісної інтеграції. Наголошується, що реалізація системно-інтегративного підходу має бути спрямована на формування фахівця-медика інтегрального профілю, який характеризується високим рівнем професійної компетентності за всіма її структурними складовими (на змістовному, організаційно-технологічному, інституційному, особистісно-діяльнісному напрямах інтеграції). Ключові слова: майбутні фахівці медичної галузі, професійна компетентність, системно-інтегративний підхід, активне соціально-психологічне навчання.
{"title":"Системно-інтегративний підхід до вивчення проблеми професійної компетентності майбутніх фахівців медичної галузі","authors":"Алла Борисюк, Владислав Рудий-Трипольський, Юрій Завацький, Н.Є. Завацька, Олександр Лукʼянюк","doi":"10.33216/2219-2654-2023-61-2-100-109","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2023-61-2-100-109","url":null,"abstract":"У статті розкрито особливості системно-інтегративного підходу до вивчення проблеми професійної компетентності майбутніх фахівців медичної галузі.Проведено теоретико-методологічний аналіз сучасних наукових підходів до вивчення проблеми дослідження та встановлено, що професійна компетентність фахівців медичної галузі – це інтегральна професійно-особистісна характеристика, яка розуміється як здатність використовувати у просторі професійної діяльності теоретичні та практичні знання, володіючи широкою загальною і спеціальною ерудицією, здійснюючи постійне підвищення своєї науково-професійної підготовки, демонструючи здатність вирішувати професійні завдання, виявляти високий ступінь професійної адаптації. Показано, що провідним підходом до процесу формування професійної компетентності фахівця-медика, як сукупності освоєних ним професійних та загальнокультурних компетенцій, що дозволяють ефективно здійснювати професійну діяльність, має стати системно-інтегративний підхід, який виконує низку функцій: методологічно-світоглядну, логіко-розвивальну, координаційно-моніторингову. При цьому в якості внутрішньої основи системно-інтегративного підходу до формування професійної компетентності майбутніх фахівців медичної галузі визначено рівні міжпредметної, внутрішньопредметної, міжособистісної та внутрішньоособистісної інтеграції. Наголошується, що реалізація системно-інтегративного підходу має бути спрямована на формування фахівця-медика інтегрального профілю, який характеризується високим рівнем професійної компетентності за всіма її структурними складовими (на змістовному, організаційно-технологічному, інституційному, особистісно-діяльнісному напрямах інтеграції).\u0000Ключові слова: майбутні фахівці медичної галузі, професійна компетентність, системно-інтегративний підхід, активне соціально-психологічне навчання.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"194 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122869711","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-183-194
Віктор Пілецький
Стаття присвячена аналізу конфліктної взаємодії в ранньому юнацькому віці. Розширено та поглиблено уявлення і знання про самооцінку, соціальну значущість, комунікативні та організаторські здібності, стратегії поведінки при вирішенні конфліктних ситуацій, типи міжособистісних відносин у системі «юнаки-вчителі», «юнаки-батьки» та «юнаки-однолітки». Що ж до особистісного становлення юнаків, то опинившись на порозі дорослості, вони спрямовані на майбутнє. Реалізація основних потреб даного віку призводить до відносної стабілізації особистості, формування «Я-концепції» та світогляду. Центральним новоутворенням стає професійне та особистісне самовизначення. Саме в період ранньої юності виявляється свідоме позитивне ставлення до навчання, це сензитивний період для формування життєвих цінностей. Основним протиріччям стає оцінка своїх можливостей і здібностей та відсутність засобів реалізації цих здібностей, а провідним видом діяльності стає учбово-професійна. Відносини з однолітками набувають інтимного характеру, з’являється перша серйозна закоханість, спілкування ж з батьками стає більш стабільним та довірливим. Результати дослідження, зроблені висновки можуть бути використані у роботі шкільного психолога із старшокласниками, щодо розв’язання проблеми прихованих та явних міжособистісних конфліктів та спрямовані на підвищення комунікативної культури та формування конфліктної компетентності особистості. Ключові слова: конфлікт, юнацький вік, стратегії поведінки в конфліктній ситуації, оптимізація конфліктного спілкування.
{"title":"Особливості конфліктів в ранньому юнацькому віці","authors":"Віктор Пілецький","doi":"10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-183-194","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-183-194","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу конфліктної взаємодії в ранньому юнацькому віці. Розширено та поглиблено уявлення і знання про самооцінку, соціальну значущість, комунікативні та організаторські здібності, стратегії поведінки при вирішенні конфліктних ситуацій, типи міжособистісних відносин у системі «юнаки-вчителі», «юнаки-батьки» та «юнаки-однолітки». Що ж до особистісного становлення юнаків, то опинившись на порозі дорослості, вони спрямовані на майбутнє. Реалізація основних потреб даного віку призводить до відносної стабілізації особистості, формування «Я-концепції» та світогляду. Центральним новоутворенням стає професійне та особистісне самовизначення. Саме в період ранньої юності виявляється свідоме позитивне ставлення до навчання, це сензитивний період для формування життєвих цінностей. Основним протиріччям стає оцінка своїх можливостей і здібностей та відсутність засобів реалізації цих здібностей, а провідним видом діяльності стає учбово-професійна. Відносини з однолітками набувають інтимного характеру, з’являється перша серйозна закоханість, спілкування ж з батьками стає більш стабільним та довірливим. \u0000Результати дослідження, зроблені висновки можуть бути використані у роботі шкільного психолога із старшокласниками, щодо розв’язання проблеми прихованих та явних міжособистісних конфліктів та спрямовані на підвищення комунікативної культури та формування конфліктної компетентності особистості. \u0000Ключові слова: конфлікт, юнацький вік, стратегії поведінки в конфліктній ситуації, оптимізація конфліктного спілкування.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"38 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131624693","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-125-138
Андрій Марійчин
В статті обґрунтовані показники емпіричного дослідження особливостей прояву параметрів комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Для вирішення цього завдання було застосовано експлораторний аналіз даних. Зазначені статистичні процедури застосовувались для показників наступних методик: методики «Визначення потреби у спілкуванні» Ю. М. Орлова, В. І. Шкуркіна, Л. П. Орлової, методики «Діагностика оцінки самоконтролю в спілкуванні» М. Шнайдера, тесту КОС (Комунікативні та організаторські схильності) В. В. Синявського, Б. А. Федоришина, опитувальника «Соціально-психологічні характеристики суб'єкта спілкування». В. О. Лабунської, опитувальника міжособистісних стосунків В. Шутца. Отримані показники піддавались порівнянню за експлораторним аналізом. За результатами вивчення особливостей прояву параметрів комунікативної компетентностіу спортсменів було встановлено наступне. Загальна адаптивність досліджених спортсменів-гірськолижників знаходиться на середньому рівні, і вони досить адаптовані до спілкування в умовах спортивно-змагальної діяльності. Показано, що завдяки середньому рівню комунікативного контролю вони достатньо щирі, в міру стримані в своїх емоційних проявах, зважають в своїй поведінці на ставлення оточуючих людей. Зазначено, що для них властивими у спілкуванні є труднощі, пов’язані зі ставленням партнерів зі спілкування та зверненні до них чи з їхнього боку, а також труднощі, пов’язані із уміннями та навичками організації міжособистісної взаємодії. У свою чергу вони значно легше долають труднощі, що пов’язані із соціально-перцептивними характеристиками. Зазначено, що у гірськолижників спостерігається певна збалансованість орієнтацій на активність та прийняття контактів, а орієнтація на прийняття емоційних відносин трохи знижена, проте вони орієнтовані на те, щоб виявляти домінування у міжособистісному спілкуванні. Ключові слова: комунікативна компетентність, параметри комунікативної компетентності, емпіричні показники, професійна мобільність спортсменів, спортсмени-гірськолижники, комунікація.
文章证实了对高山滑雪运动员交际能力参数表现的特殊性进行实证研究的指标。为解决这一问题，采用了探索性数据分析方法。这些统计程序适用于以下方法的指标：Y. M. Orlov、V. I. Shkurkin、L. P. Orlova 的 "确定交流需求 "方法，M. Schneider 的 "交流中自我控制评估诊断 "方法，V. V. Sinyavsky、B. A. Fedorishin 的 KOS（交流和组织能力）测试，V. A. Fedorishin 的 "交流主体的社会心理特征 "问卷。V. O. Labunska、V. Schutz 人际关系问卷。通过探索性分析对获得的指标进行了比较。根据对运动员交际能力参数表现特点的研究结果，发现了以下几点。所研究的高山滑雪运动员的总体适应能力处于平均水平，他们相当适应体育和竞技活动条件下的交际。研究表明，由于交际控制能力处于平均水平，他们相当真诚，在情绪表现上适度克制，在行为上考虑他人的态度。我们注意到，他们在交际中遇到的困难与交际对象的态度有关，与称呼对方或从对方那里称呼自己有关，也与组织人际交往的技巧和能力有关。反过来，他们也更容易克服与社交和感知特征有关的困难。研究指出，高山滑雪运动员在活动和接受接触的取向上有一定的平衡，接受情感关系的取向略有减少，但他们在人际交往中表现出主导性的取向。关键词：交际能力；交际能力参数；经验指标；运动员职业流动性；高山滑雪运动员；交际。
{"title":"Емпіричне дослідження особливостей прояву параметрів комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників","authors":"Андрій Марійчин","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-125-138","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-125-138","url":null,"abstract":"В статті обґрунтовані показники емпіричного дослідження особливостей прояву параметрів комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Для вирішення цього завдання було застосовано експлораторний аналіз даних. Зазначені статистичні процедури застосовувались для показників наступних методик: методики «Визначення потреби у спілкуванні» Ю. М. Орлова, В. І. Шкуркіна, Л. П. Орлової, методики «Діагностика оцінки самоконтролю в спілкуванні» М. Шнайдера, тесту КОС (Комунікативні та організаторські схильності) В. В. Синявського, Б. А. Федоришина, опитувальника «Соціально-психологічні характеристики суб'єкта спілкування». В. О. Лабунської, опитувальника міжособистісних стосунків В. Шутца. Отримані показники піддавались порівнянню за експлораторним аналізом. За результатами вивчення особливостей прояву параметрів комунікативної компетентностіу спортсменів було встановлено наступне. Загальна адаптивність досліджених спортсменів-гірськолижників знаходиться на середньому рівні, і вони досить адаптовані до спілкування в умовах спортивно-змагальної діяльності. Показано, що завдяки середньому рівню комунікативного контролю вони достатньо щирі, в міру стримані в своїх емоційних проявах, зважають в своїй поведінці на ставлення оточуючих людей. Зазначено, що для них властивими у спілкуванні є труднощі, пов’язані зі ставленням партнерів зі спілкування та зверненні до них чи з їхнього боку, а також труднощі, пов’язані із уміннями та навичками організації міжособистісної взаємодії. У свою чергу вони значно легше долають труднощі, що пов’язані із соціально-перцептивними характеристиками. Зазначено, що у гірськолижників спостерігається певна збалансованість орієнтацій на активність та прийняття контактів, а орієнтація на прийняття емоційних відносин трохи знижена, проте вони орієнтовані на те, щоб виявляти домінування у міжособистісному спілкуванні.\u0000Ключові слова: комунікативна компетентність, параметри комунікативної компетентності, емпіричні показники, професійна мобільність спортсменів, спортсмени-гірськолижники, комунікація.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"57 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130189056","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто актуальні шляхи психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Ця тема особливо гостро постає в реаліях сьогодення, оскільки з початком російської агресії та воєнних дій на території України кількість внутрішньо переміщених осіб збільшилася в рази. Багато людей змушені покидати свої домівки та шукати нове місце проживання,нову роботу для забезпечення своїх потреб, що призводить до низки проблем. Внутрішньо переміщені особи – дуже вразлива категорія населення, оскільки складнощі з переміщенням та адаптація до нового місця роблять їхнє життя нелегким, особливо це стосується дітей. Їхня адаптація в нових умовах має найбільше негативних наслідків, особливо це відбивається на психологічному стані. Ці люди зазнали значних втрат у своєму житті, тому вони найперше потребують ментальної допомоги. Зазвичай, ці люди втрачають будь-які плани на майбутнє і не бачать для себе ніяких перспектив, тому дуже важливо повернути їм мотивацію до життя. Внутрішньо переміщені особи дуже чутливі до будь-яких психологічних розладів здоров’я, і тому дуже потребують психологічної допомоги, яка має проводитись делікатно, щоб не завдати додаткових душевних травм. Для цього варто провести більш детальні дослідження засобів та загальної методики психологічної допомоги, наслідків ситуацій, що призводять до отримання психологічних травм. Окремо варто детальніше розглянути проблему надання допомоги саме внутрішньо переміщеним дітям, які зазнають стресу від багатьох додаткових факторів. Для того, щоб психологічна допомога мала результат, її мають надавати відповідні висококваліфіковані спеціалісти, які є компетентними в цій сфері. В статті було розкрито зміст понять психічного здоров’я та психологічної підтримки, досліджено їхні головні характеристики. Визначено основні способи психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам та проаналізовано складнощі, що виникають під час її надання та засоби їх подолання. Наведений приклад використання техніки нейрографічного кризового малювання з внутрішньо переміщеними особами. Ключові слова: психологічна підтримка, ментальне здоров’я, воєнні дії, адаптація, допомога, нейрографічне кризове малювання.
{"title":"До питання вибору шляхів психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО)","authors":"Ірина Романова, К.В. Балабанова, Тамара Гуменникова","doi":"10.33216/2219-2654-2023-61-2-110-122","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2023-61-2-110-122","url":null,"abstract":"У статті розглянуто актуальні шляхи психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Ця тема особливо гостро постає в реаліях сьогодення, оскільки з початком російської агресії та воєнних дій на території України кількість внутрішньо переміщених осіб збільшилася в рази. Багато людей змушені покидати свої домівки та шукати нове місце проживання,нову роботу для забезпечення своїх потреб, що призводить до низки проблем. Внутрішньо переміщені особи – дуже вразлива категорія населення, оскільки складнощі з переміщенням та адаптація до нового місця роблять їхнє життя нелегким, особливо це стосується дітей. Їхня адаптація в нових умовах має найбільше негативних наслідків, особливо це відбивається на психологічному стані. Ці люди зазнали значних втрат у своєму житті, тому вони найперше потребують ментальної допомоги. Зазвичай, ці люди втрачають будь-які плани на майбутнє і не бачать для себе ніяких перспектив, тому дуже важливо повернути їм мотивацію до життя. Внутрішньо переміщені особи дуже чутливі до будь-яких психологічних розладів здоров’я, і тому дуже потребують психологічної допомоги, яка має проводитись делікатно, щоб не завдати додаткових душевних травм. Для цього варто провести більш детальні дослідження засобів та загальної методики психологічної допомоги, наслідків ситуацій, що призводять до отримання психологічних травм. Окремо варто детальніше розглянути проблему надання допомоги саме внутрішньо переміщеним дітям, які зазнають стресу від багатьох додаткових факторів. Для того, щоб психологічна допомога мала результат, її мають надавати відповідні висококваліфіковані спеціалісти, які є компетентними в цій сфері. В статті було розкрито зміст понять психічного здоров’я та психологічної підтримки, досліджено їхні головні характеристики. Визначено основні способи психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам та проаналізовано складнощі, що виникають під час її надання та засоби їх подолання. Наведений приклад використання техніки нейрографічного кризового малювання з внутрішньо переміщеними особами.\u0000Ключові слова: психологічна підтримка, ментальне здоров’я, воєнні дії, адаптація, допомога, нейрографічне кризове малювання.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133717620","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-172-180
Н.Є. Завацька, Євгенія Каширіна, Галина Побокіна, Олена Федорова, Олена Бровендер
У статті проведено соціально-психологічний аналіз професійних деформацій у соціальних працівників та шляхи їх попередження.Показано, що соціально-психологічними чинниками виникнення професійних деформацій у соціальних працівників на особистісно-рольовому рівні є: емоційна нестійкість, реактивність; виражений внутрішній дискомфорт; фрустраційна напруженість; високий індекс синдрому вигорання; низький рівень самооцінки та негативне самоставлення; несформованість ефективних механізмів психологічного захисту; дефіцітарність адаптивних копінг-ресурсів; рольовий конфлікт, рольова невизначеність, незадоволеність професійним та особистісним зростанням, низький соціальний статус; на організаційному рівні – перенавантаження; нестача часу для виконання роботи; редукція професійних обовʼязків та професійних досягнень; обмеженість чи відсутність соціальної підтримки з боку колег та керівництва; одноманітна та безперспективна професійна діяльність; нераціональна, дестабілізуюча організація професійної діяльності. Соціально-психологічними чинниками подолання професійних деформацій у соціальних працівників на психологічному рівні є: позитивне самоставлення; фрустраційна толерантність; застосування адаптивних варіантів поведінкового копінгу й механізмів психологічного захисту; самоаналіз, рефлексія; відсутність рольового конфлікту; розвинений комунікативний потенціал; сприятливий соціальний статус; наявність психологічної (емоційної, когнітивної) підтримки; на компетентнісному рівні – формування у соціальних працівників професійної компетентності, комунікативної соціальної компетентності та високого рівня професійної культури; забезпечення умов професійного саморозкриття фахівця; ефективна соціальна інтеграція; на соціальному рівні – соціальна підтримка та захист соціальних працівників на державному рівні; доступність та своєчасність психопрофілактичних і реабілітаційних програм щодо запобігання професійних деформацій, моніторинг їх впровадження; задовільний соціально-економічний статус фахівця. Визначено шляхи запобігання професійним деформаціям у соціальних працівників, як-то: формування та розвиток стресостійкості, навичок саморегуляції, економія витрачання своїх енергетичних ресурсів при вирішенні складних ситуацій в умовах професійної взаємодії, виважене планування робочого часу та повноцінний відпочинок, вдосконалення професійного розвитку і самовдосконалення. Ключові слова: професійна діяльність, соціальні працівники, професійні деформації.
{"title":"Соціально-психологічний аналіз професійних деформацій у соціальних працівників та шляхи їх попередження","authors":"Н.Є. Завацька, Євгенія Каширіна, Галина Побокіна, Олена Федорова, Олена Бровендер","doi":"10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-172-180","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-172-180","url":null,"abstract":"У статті проведено соціально-психологічний аналіз професійних деформацій у соціальних працівників та шляхи їх попередження.Показано, що соціально-психологічними чинниками виникнення професійних деформацій у соціальних працівників на особистісно-рольовому рівні є: емоційна нестійкість, реактивність; виражений внутрішній дискомфорт; фрустраційна напруженість; високий індекс синдрому вигорання; низький рівень самооцінки та негативне самоставлення; несформованість ефективних механізмів психологічного захисту; дефіцітарність адаптивних копінг-ресурсів; рольовий конфлікт, рольова невизначеність, незадоволеність професійним та особистісним зростанням, низький соціальний статус; на організаційному рівні – перенавантаження; нестача часу для виконання роботи; редукція професійних обовʼязків та професійних досягнень; обмеженість чи відсутність соціальної підтримки з боку колег та керівництва; одноманітна та безперспективна професійна діяльність; нераціональна, дестабілізуюча організація професійної діяльності. Соціально-психологічними чинниками подолання професійних деформацій у соціальних працівників на психологічному рівні є: позитивне самоставлення; фрустраційна толерантність; застосування адаптивних варіантів поведінкового копінгу й механізмів психологічного захисту; самоаналіз, рефлексія; відсутність рольового конфлікту; розвинений комунікативний потенціал; сприятливий соціальний статус; наявність психологічної (емоційної, когнітивної) підтримки; на компетентнісному рівні – формування у соціальних працівників професійної компетентності, комунікативної соціальної компетентності та високого рівня професійної культури; забезпечення умов професійного саморозкриття фахівця; ефективна соціальна інтеграція; на соціальному рівні – соціальна підтримка та захист соціальних працівників на державному рівні; доступність та своєчасність психопрофілактичних і реабілітаційних програм щодо запобігання професійних деформацій, моніторинг їх впровадження; задовільний соціально-економічний статус фахівця. \u0000 Визначено шляхи запобігання професійним деформаціям у соціальних працівників, як-то: формування та розвиток стресостійкості, навичок саморегуляції, економія витрачання своїх енергетичних ресурсів при вирішенні складних ситуацій в умовах професійної взаємодії, виважене планування робочого часу та повноцінний відпочинок, вдосконалення професійного розвитку і самовдосконалення.\u0000 Ключові слова: професійна діяльність, соціальні працівники, професійні деформації.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130302088","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-58-67
N. Dobrovolska
The article deals with the concept of student self-government from a socio-psychological point of view. The essence of activity, purpose and tasks of student self-government bodies on development of students' creative abilities in the conditions of higher education institution are revealed. It is emphasized that the feature of professional education now stands to increase the requirements for the need to disclose the creative component of the future specialist, increase his personal responsibility for the social realization of his own purpose and recognition, for solving specific production problems. The aim of modern society is to nurture a new personality capable of self-realization and creative ability in all spheres of human activity. In the education of the future, special importance should be given to the formation of educated, high-moral, capable of thinking creatively, making independent decisions and improving their professional skills of specialists. Such development is not possible beyond the various forms of collective self-organization in the student environment, where at the same time considerable potential of creative intellectual energy, social activity and creativity in different types of activity are manifested. It is shown that student self-government has become an integral part of higher education. It aims to form such a community (student-teaching staff) where a harmonious interaction of its members, an atmosphere of creative search, inspiration, a thirst for knowledge and use of them in practical activity will be felt, where a high level of organization and self-discipline will be observed. Designing a situation of personal development as an environmental phenomenon differs from the creation of learning situations on the basis of setting objectives, because it is based on the inclusion of students in various environmental situations, expanding their space of life, imitate a greater degree of completeness in the future life. environment, circles of communication, patterns of attitude to the profession, which will focus the future specialist. It is emphasized that each person has creativity, it is only necessary to overcome psychological obstacles that limit its development, to master the methods of stimulation of creative activity. Democratization of education is one of the decisive conditions for the democratization of society and its further development. This is conditioned by the objective need of society for a new person who will be capable of independent, responsible, creative action, in a free, self-developing person with a critical, dogma-free thinking.
{"title":"Student self-governance as a mean development of youth creative abilities","authors":"N. Dobrovolska","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-58-67","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-58-67","url":null,"abstract":"The article deals with the concept of student self-government from a socio-psychological point of view. The essence of activity, purpose and tasks of student self-government bodies on development of students' creative abilities in the conditions of higher education institution are revealed. It is emphasized that the feature of professional education now stands to increase the requirements for the need to disclose the creative component of the future specialist, increase his personal responsibility for the social realization of his own purpose and recognition, for solving specific production problems. The aim of modern society is to nurture a new personality capable of self-realization and creative ability in all spheres of human activity. In the education of the future, special importance should be given to the formation of educated, high-moral, capable of thinking creatively, making independent decisions and improving their professional skills of specialists. Such development is not possible beyond the various forms of collective self-organization in the student environment, where at the same time considerable potential of creative intellectual energy, social activity and creativity in different types of activity are manifested.\u0000It is shown that student self-government has become an integral part of higher education. It aims to form such a community (student-teaching staff) where a harmonious interaction of its members, an atmosphere of creative search, inspiration, a thirst for knowledge and use of them in practical activity will be felt, where a high level of organization and self-discipline will be observed. Designing a situation of personal development as an environmental phenomenon differs from the creation of learning situations on the basis of setting objectives, because it is based on the inclusion of students in various environmental situations, expanding their space of life, imitate a greater degree of completeness in the future life. environment, circles of communication, patterns of attitude to the profession, which will focus the future specialist.\u0000It is emphasized that each person has creativity, it is only necessary to overcome psychological obstacles that limit its development, to master the methods of stimulation of creative activity. Democratization of education is one of the decisive conditions for the democratization of society and its further development. This is conditioned by the objective need of society for a new person who will be capable of independent, responsible, creative action, in a free, self-developing person with a critical, dogma-free thinking.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114532290","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-314-323
Наталя Харченко
Конcтановано, що у науковій переодиці представлені чинники, що обумовлюють генезу наркотичної залежноcті; індивідуально – типологічні оcобливоcті наркозалежних; визначено риcи оcобиcтоcті наркозалежного, перелічено підходи до причин формування пcихічної, зокрема наркотичної залежноcті. Зазначено що існує обмежений психодиагностичний інструментарій, що дозволяє визначити ризик наркотизації у підлітків. Мета дослідження - емпірично дослідити вираженість чинників ризику, що приводять до наркотичної залежності у підлітків за допомогою експрес-діагностики. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових першоджерел, психодіагностичний метод, що включав експресс-методику раннього виявлення схильності до наркоманії ("Кассандра"), проективні методики "Мій життєвий шлях" і "Графічний тест Коттла", методи математичної статистики. Результати. В пілотажному дослідженні виділена група ризику або група уваги, до якої увійшли підлітки з середньо-високим і високим рівнем за шкалами «Особистісні передумови», «Психосоціальні передумови» та «Ставлення до наркотиків». Показано, що ці підлітки допускають можливість епізодичного споживання наркотичних засобів, вони часто стикаються з фактами вживання в соціальному оточенні, деякі констатують наявність проблем у взаємовідносинах в сім'ї. За шкалою «Біогенетичні передумови» у більшості досліджуваних не встановлено обтяжуючого анамнезу. За шкалою "Ризик нервово - психічного зриву" у підлітків групи ризику встановлено середній рівень задоволеності собою та життєвою ситуацією, що в несприятливих умовах може статі причиною неадекватного емоційного реагування. У більшості зафіксовано песимістичне реагування на емоційно - значущі події. У підлітків групи ризику представлений частковий образ подій у впорядкованій поcлідовноcті від минулого до майбутнього з ознаками нереаліcтичного/ілюзорного оптиміcтичного погляду на майбутнє життя та представлена зв’язаність часових зон («без минулого немає майбутнього»). Заключення. Аналіз результатів продемонстрував наявність у підлітків групи ризику часткового позитивного образу життєвого шляху і зв’язаність часових перспектив, на фоне високого рівня за шкалами «Особистісні передумови», «Психосоціальні передумови» та «Ставлення до наркотиків», що свідчить про усвідомлену готовність до вживання наркотичних речовин.
{"title":"Особливості підлітків, що мають ризик наркотизації","authors":"Наталя Харченко","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-314-323","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-314-323","url":null,"abstract":"Конcтановано, що у науковій переодиці представлені чинники, що обумовлюють генезу наркотичної залежноcті; індивідуально – типологічні оcобливоcті наркозалежних; визначено риcи оcобиcтоcті наркозалежного, перелічено підходи до причин формування пcихічної, зокрема наркотичної залежноcті. Зазначено що існує обмежений психодиагностичний інструментарій, що дозволяє визначити ризик наркотизації у підлітків. Мета дослідження - емпірично дослідити вираженість чинників ризику, що приводять до наркотичної залежності у підлітків за допомогою експрес-діагностики. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових першоджерел, психодіагностичний метод, що включав експресс-методику раннього виявлення схильності до наркоманії (\"Кассандра\"), проективні методики \"Мій життєвий шлях\" і \"Графічний тест Коттла\", методи математичної статистики. Результати. В пілотажному дослідженні виділена група ризику або група уваги, до якої увійшли підлітки з середньо-високим і високим рівнем за шкалами «Особистісні передумови», «Психосоціальні передумови» та «Ставлення до наркотиків». Показано, що ці підлітки допускають можливість епізодичного споживання наркотичних засобів, вони часто стикаються з фактами вживання в соціальному оточенні, деякі констатують наявність проблем у взаємовідносинах в сім'ї. За шкалою «Біогенетичні передумови» у більшості досліджуваних не встановлено обтяжуючого анамнезу. За шкалою \"Ризик нервово - психічного зриву\" у підлітків групи ризику встановлено середній рівень задоволеності собою та життєвою ситуацією, що в несприятливих умовах може статі причиною неадекватного емоційного реагування. У більшості зафіксовано песимістичне реагування на емоційно - значущі події. У підлітків групи ризику представлений частковий образ подій у впорядкованій поcлідовноcті від минулого до майбутнього з ознаками нереаліcтичного/ілюзорного оптиміcтичного погляду на майбутнє життя та представлена зв’язаність часових зон («без минулого немає майбутнього»). Заключення. Аналіз результатів продемонстрував наявність у підлітків групи ризику часткового позитивного образу життєвого шляху і зв’язаність часових перспектив, на фоне високого рівня за шкалами «Особистісні передумови», «Психосоціальні передумови» та «Ставлення до наркотиків», що свідчить про усвідомлену готовність до вживання наркотичних речовин.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"82 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115810553","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：