Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-212-224
Наталія Чорна
У статті досліджується специфіка формування та впливу національного фольклору, як складника структури музичної свідомості, на процес професійного становлення майбутніх учителів музики. Виокремлено, зокрема, такі характеристики музичної свідомості: активність, інтенціональність, тобто спрямованість на предмет, здатність до рефлексії, мотиваційно-ціннісна характеристика. Також виокремлено три основні властивості музичної свідомості, які реалізуються в професійній діяльності: по-перше, це її соціальний характер, включаючи опосередкованість знаковими (в тому числі вербальними) та символічними структурами; по-друге, здатність до рефлексії та внутрішнього діалогу; по-третє, наочність. Відзначені структури формуються послідовно, відіграючи домінантну роль як інструменти конструювання соціальних уявлень, афективної сфери та поведінки. Місце національного фольклору у структурі музичної свідомості корелює із рівнем усвідомленості музично-педагогічної діяльності. У статті зроблено припущення, що для осіб із високим рівнем самоідентифікації з музично-педагогічною діяльністю фольклор має витупати у якості конструкту надсвідомої регуляції професійної поведінки; переходячи у свідомість, національний фольклор переоцінюється та стимулює до вдосконалення музично-педагогічної діяльності. Особам з середнім рівнем професійної самоідентифікації, радше, буде притаманна нестійкість рефлексивних оцінок фольклору. Подібна картина може спостерігається й у групі осіб з низьким рівнем професійної самоідентифікації. Для них національний фольклор є підсвідомим утворенням, яке відграє роль фактора обмеження. Так, при здійсненні діяльності представники цієї групи можуть болісно переживають вихід їх мистецького ідеалу за уявні межі.
{"title":"Місце національного фолькльору в структурі музичної свідомості та її вплив на музично-педагогічну діяльність","authors":"Наталія Чорна","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-212-224","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-212-224","url":null,"abstract":"У статті досліджується специфіка формування та впливу національного фольклору, як складника структури музичної свідомості, на процес професійного становлення майбутніх учителів музики. Виокремлено, зокрема, такі характеристики музичної свідомості: активність, інтенціональність, тобто спрямованість на предмет, здатність до рефлексії, мотиваційно-ціннісна характеристика. Також виокремлено три основні властивості музичної свідомості, які реалізуються в професійній діяльності: по-перше, це її соціальний характер, включаючи опосередкованість знаковими (в тому числі вербальними) та символічними структурами; по-друге, здатність до рефлексії та внутрішнього діалогу; по-третє, наочність. Відзначені структури формуються послідовно, відіграючи домінантну роль як інструменти конструювання соціальних уявлень, афективної сфери та поведінки. \u0000Місце національного фольклору у структурі музичної свідомості корелює із рівнем усвідомленості музично-педагогічної діяльності. У статті зроблено припущення, що для осіб із високим рівнем самоідентифікації з музично-педагогічною діяльністю фольклор має витупати у якості конструкту надсвідомої регуляції професійної поведінки; переходячи у свідомість, національний фольклор переоцінюється та стимулює до вдосконалення музично-педагогічної діяльності. Особам з середнім рівнем професійної самоідентифікації, радше, буде притаманна нестійкість рефлексивних оцінок фольклору. Подібна картина може спостерігається й у групі осіб з низьким рівнем професійної самоідентифікації. Для них національний фольклор є підсвідомим утворенням, яке відграє роль фактора обмеження. Так, при здійсненні діяльності представники цієї групи можуть болісно переживають вихід їх мистецького ідеалу за уявні межі.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116087201","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-97-106
Igor Zhigarenko
The presented research direction is focused on modeling of interpersonal communication in professions of socio-economic type. The relevance of studying the problem of psycholinguistic peculiarities of modeling interpersonal communication in professions of the socio-economic type is conditioned by the increasing role of professionalism in the information society; the emergence of new communicative professions of the socio-economic type; changing socially approved norms of the role behavior of professionals of the socio-economic profession, especially those related to interpersonal interaction; increasing the share of creative work related to interpersonal relationships; the increasing role of each professional and the need for coordination of actions and understanding of each other by experts from different fields and different social groups; awareness of communication as an important part of effective work in socio-economic professions; formation of new requirements for professionalism, including - communicative competence, as an indicator of the skill of a specialist. As a result of the research, invariant linguistic formulas have been singled out, which help to increase the effectiveness of interpersonal communication in professional socio-economic activity and its correction by influencing the linguistic consciousness of specialists of the socio-economic profile. The empirical data obtained suggest that the structural-semantic features of linguistic dialogue, as mono-rhetorical expression, depend both on the level of linguistic culture and on the personal characteristics of specialists of the socio-economic profile. The area of recognition of professional deformation has been expanded through the study of linguistic formulas, which, on the one hand, preserves the resources of the specialist, avoids the syndrome of professional burnout, on the other - prevents failure in the intercultural communication of specialists socio-economic profile.
{"title":"Socio-psychological specificity of modeling of inter-social communication in the societical industry professions","authors":"Igor Zhigarenko","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-97-106","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-97-106","url":null,"abstract":"The presented research direction is focused on modeling of interpersonal communication in professions of socio-economic type. The relevance of studying the problem of psycholinguistic peculiarities of modeling interpersonal communication in professions of the socio-economic type is conditioned by the increasing role of professionalism in the information society; the emergence of new communicative professions of the socio-economic type; changing socially approved norms of the role behavior of professionals of the socio-economic profession, especially those related to interpersonal interaction; increasing the share of creative work related to interpersonal relationships; the increasing role of each professional and the need for coordination of actions and understanding of each other by experts from different fields and different social groups; awareness of communication as an important part of effective work in socio-economic professions; formation of new requirements for professionalism, including - communicative competence, as an indicator of the skill of a specialist. As a result of the research, invariant linguistic formulas have been singled out, which help to increase the effectiveness of interpersonal communication in professional socio-economic activity and its correction by influencing the linguistic consciousness of specialists of the socio-economic profile. The empirical data obtained suggest that the structural-semantic features of linguistic dialogue, as mono-rhetorical expression, depend both on the level of linguistic culture and on the personal characteristics of specialists of the socio-economic profile. The area of recognition of professional deformation has been expanded through the study of linguistic formulas, which, on the one hand, preserves the resources of the specialist, avoids the syndrome of professional burnout, on the other - prevents failure in the intercultural communication of specialists socio-economic profile.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123348097","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-181-189
Сергій Омелянюк
У статті досліджується система конструювання інформації соціально-політичного змісту. Виокремлено три системні структури: по-перше, це державно-політичні інститути; по-друге, засоби масової інформації; по-третє, засоби масової комунікації. Показано, що відзначені структури сформувались послідовно, відіграючи домінантну роль як інструменти конструювання соціальних уявлень, афективної сфери суспільства та поведінки. Монологізм представлення інформації визначає й специфіку її психологічного впливу. Монологічне звернення до аудиторії передбачає й відповідну побудову наративу. У когнітивному плані монологічна подача інформації відзначається несуперечливістю. Ті факти, які спричиняють когнітивний дисонанс, просто замовчуються, або ж подаються як несуттєві, певні курйози чи маргінальні погляди на події, котрі постають малозначущими на тлі офіційних трактувань. Державно-політичні інститути, представляючи інформацію, виконують найважливішу функцію – конструювання базових понять, на основі яких ЗМІ вибудовують домінантний дискурс. Базові поняття виконують роль своєрідних аксіом, котрі надалі використовуються ЗМІ для несуперечливого трактування суспільно-політичних подій. Головна ж функція ЗМІ – не тільки і не стільки повідомлення офіційного трактування подій, а забезпечення їхнього емоційного представлення. Таким чином, взаємодія державно-політичних інститутів і ЗМІ забезпечує конструювання двох базових психологічних структур – когнітивної й афективної сфер. На їхній основі, знову ж таки за посередництва державно-політичних інститутів й інститутів громадянського суспільства, створюються канали прояву суспільної активності. Таким способом, реалізується конструювання третього психологічного складника – соціальної поведінки. Поведінка визначається когнітивною й афективною сферами, та легітимними каналами реалізації соціальної активності. Відповідно, монологізм подачі інформації постає важливим інструментом соціально-психологічного впливу.
{"title":"Монологізм як психолого-наративна особливість представлення інформації соціально-політичного змісту","authors":"Сергій Омелянюк","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-181-189","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-181-189","url":null,"abstract":"У статті досліджується система конструювання інформації соціально-політичного змісту. Виокремлено три системні структури: по-перше, це державно-політичні інститути; по-друге, засоби масової інформації; по-третє, засоби масової комунікації. Показано, що відзначені структури сформувались послідовно, відіграючи домінантну роль як інструменти конструювання соціальних уявлень, афективної сфери суспільства та поведінки. Монологізм представлення інформації визначає й специфіку її психологічного впливу. Монологічне звернення до аудиторії передбачає й відповідну побудову наративу. У когнітивному плані монологічна подача інформації відзначається несуперечливістю. Ті факти, які спричиняють когнітивний дисонанс, просто замовчуються, або ж подаються як несуттєві, певні курйози чи маргінальні погляди на події, котрі постають малозначущими на тлі офіційних трактувань. Державно-політичні інститути, представляючи інформацію, виконують найважливішу функцію – конструювання базових понять, на основі яких ЗМІ вибудовують домінантний дискурс. Базові поняття виконують роль своєрідних аксіом, котрі надалі використовуються ЗМІ для несуперечливого трактування суспільно-політичних подій. Головна ж функція ЗМІ – не тільки і не стільки повідомлення офіційного трактування подій, а забезпечення їхнього емоційного представлення. Таким чином, взаємодія державно-політичних інститутів і ЗМІ забезпечує конструювання двох базових психологічних структур – когнітивної й афективної сфер. На їхній основі, знову ж таки за посередництва державно-політичних інститутів й інститутів громадянського суспільства, створюються канали прояву суспільної активності. Таким способом, реалізується конструювання третього психологічного складника – соціальної поведінки. Поведінка визначається когнітивною й афективною сферами, та легітимними каналами реалізації соціальної активності. Відповідно, монологізм подачі інформації постає важливим інструментом соціально-психологічного впливу.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124867658","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-85-90
Natalia Zavatska, Tymur Burakanov, O. Serikova, Dmytro Sukonnyі
The article reveals the features of leadership and the effectiveness of communication of the head in terms of psychosynergetics. It was found that the formation of the head of communication skills is statistically significantly correlated with the formation of organizational skills. Thus, managers who have achieved some professional success have a high level of communication and organizational skills, which, in turn, are interdependent and ensure the effectiveness of leadership. Effective communication skills play an important role in the accuracy of achieving goals in management. Within the framework of the value-synergetic approach to the consideration of leadership and the effectiveness of communication of the value leader can be considered as a kind of social attractors that help bring the individual to a fundamentally different path of development; the way of life can also be considered as an open, non-equilibrium system, self-organizing; effective realization of a way of life is provided by coherent interaction of own tendencies of development of the head taking into account the factors and conditions of the social environment promoting personal growth and self-actualization; an event that has a personal meaning, in terms of a synergistic approach can be considered as a certain fluctuation that leads the system to a qualitatively new way of developing the personality of the leader. Key words: leader, leadership, communication, psychosynergetics.
{"title":"Leadership and efficiency of communication of the manager from the perspective of psychosynergetics","authors":"Natalia Zavatska, Tymur Burakanov, O. Serikova, Dmytro Sukonnyі","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-85-90","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-85-90","url":null,"abstract":"The article reveals the features of leadership and the effectiveness of communication of the head in terms of psychosynergetics. It was found that the formation of the head of communication skills is statistically significantly correlated with the formation of organizational skills. Thus, managers who have achieved some professional success have a high level of communication and organizational skills, which, in turn, are interdependent and ensure the effectiveness of leadership. Effective communication skills play an important role in the accuracy of achieving goals in management. Within the framework of the value-synergetic approach to the consideration of leadership and the effectiveness of communication of the value leader can be considered as a kind of social attractors that help bring the individual to a fundamentally different path of development; the way of life can also be considered as an open, non-equilibrium system, self-organizing; effective realization of a way of life is provided by coherent interaction of own tendencies of development of the head taking into account the factors and conditions of the social environment promoting personal growth and self-actualization; an event that has a personal meaning, in terms of a synergistic approach can be considered as a certain fluctuation that leads the system to a qualitatively new way of developing the personality of the leader.\u0000Key words: leader, leadership, communication, psychosynergetics.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124906354","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-77-88
Олег Анатолійович Блінов
У статті вивчаються особливості прояву бойового стресу і посттравматичних стресових розладів у різних категорій військовослужбовців. Проаналізовано прояви бойового стресу у військовослужбовців, які були встановлені за допомогою опитувальника бойового стресу (ОБСБ). В емпіричному дослідженні прийняли участь 371 військовослужбовець. Були опитані 126 поранених в госпіталі (з них 97 осіб брали участь у бойових діях), військовослужбовці штатних підрозділів (брали участь в бойових діях 84 особи), 127 курсантів (з них 22 особи брали участь в бойових діях). Доведено прояви ознак посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців, які були визначені за допомогою опитувальника ОС ПТСР. Респондентами виступали 435 військовослужбовців. До їх складу входили поранені, які проходили курс лікування в госпіталі (з 203 осіб 123 комбатанта брали участь у бойових діях), військовослужбовці штатних підрозділів (80 осіб брали участь у бойових діях, 24 військовослужбовця там не були), курсанти (з 128 осіб 22 комбатанта брали участь у бойових діях). Представлено особливості прояву бойового стресу у військовослужбовців, які були мобілізовані на військову службу, добровольців та контрактників. Вивчено рівень показників бойового стресу у військовослужбовців штатних підрозділів, поранених та курсантів. Окреслено лідируюче положення показника ознак посттравматичних стресових розладів. Друге місце належить ресурсному блоку. Рівні показників безпосереднього та опосередкованого емоційного впливу знаходяться на третіх та четвертих місцях. Встановлено, що найвищий рівень переживання бойового стресу та посттравматичних стресових розладів мають поранені у порівнянні з військовослужбовцями, які проходять службу в штатних підрозділах та були курсантами. Показано, що переживання бойового стресу та посттравматичних стресових розладів має найвищий рівень прояву у мобілізованих військовослужбовців, середній рівень мають контрактники, а найменший рівень притаманний добровольцям. Ключові слова. Військовослужбовці, учасники бойових дій, курсанти, бойовий стрес, бойові дії, госпіталь, поранені.
{"title":"Особливості прояву бойового стресу і посттравматичних стресових розладів у різних категорій військовослужбовців","authors":"Олег Анатолійович Блінов","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-77-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-77-88","url":null,"abstract":"У статті вивчаються особливості прояву бойового стресу і посттравматичних стресових розладів у різних категорій військовослужбовців. \u0000Проаналізовано прояви бойового стресу у військовослужбовців, які були встановлені за допомогою опитувальника бойового стресу (ОБСБ). В емпіричному дослідженні прийняли участь 371 військовослужбовець. Були опитані 126 поранених в госпіталі (з них 97 осіб брали участь у бойових діях), військовослужбовці штатних підрозділів (брали участь в бойових діях 84 особи), 127 курсантів (з них 22 особи брали участь в бойових діях). \u0000Доведено прояви ознак посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців, які були визначені за допомогою опитувальника ОС ПТСР. Респондентами виступали 435 військовослужбовців. До їх складу входили поранені, які проходили курс лікування в госпіталі (з 203 осіб 123 комбатанта брали участь у бойових діях), військовослужбовці штатних підрозділів (80 осіб брали участь у бойових діях, 24 військовослужбовця там не були), курсанти (з 128 осіб 22 комбатанта брали участь у бойових діях). \u0000Представлено особливості прояву бойового стресу у військовослужбовців, які були мобілізовані на військову службу, добровольців та контрактників. \u0000Вивчено рівень показників бойового стресу у військовослужбовців штатних підрозділів, поранених та курсантів. Окреслено лідируюче положення показника ознак посттравматичних стресових розладів. Друге місце належить ресурсному блоку. Рівні показників безпосереднього та опосередкованого емоційного впливу знаходяться на третіх та четвертих місцях. \u0000Встановлено, що найвищий рівень переживання бойового стресу та посттравматичних стресових розладів мають поранені у порівнянні з військовослужбовцями, які проходять службу в штатних підрозділах та були курсантами. \u0000Показано, що переживання бойового стресу та посттравматичних стресових розладів має найвищий рівень прояву у мобілізованих військовослужбовців, середній рівень мають контрактники, а найменший рівень притаманний добровольцям. \u0000Ключові слова. Військовослужбовці, учасники бойових дій, курсанти, бойовий стрес, бойові дії, госпіталь, поранені.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"108 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123688803","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-153-164
Ганна Коверзнєва
Показано, що самосвідомість визначається як здатність людини виділяти себе із середовища, брати участь у рефлексивному усвідомленні, тобто здатність переживати суб'єктність власних дій, співвідносити власну активність з її результатами. Таким чином, самосвідомість це процес поєднання власної діяльність та її наслідків. На думку більшості теоретиків, для успішності такого поєднання людина має оволодіти певними видами пізнавальних здібностей. Навіть у своїй найпримітивнішій формі (візуальне самопізнання, здатність розпізнавати себе у дзеркалі), самосвідомість, напевно, обмежена лише невеликою підмножиною тварин, включаючи людей, шимпанзе, орангутанів та дельфінів. У людини ця здатність відсутня при народженні і починає проявлятися лише у віці від 12 до 18 місяців. Діти виступають різноманітними патернами розвитку, які визначають те, для чого нам дорослим надана самосвідомість. Яскравим прикладом розвитку самосвідомості також виступає так звана «криза 3 років», коли дитина починає відділяти свої бажання, прагнення від волі її батьків. Завдяки свідомості ми вбачаємо причину «за для чого вона розвивалася» - можливість складання складних несвідомих навичок. Одним з припущень в теорії самосвідомості є те, що протиставлення автоматичних та свідомих процесів в сучасній соціальній психології, призводить до розвитку свідомості щодо ускладнення несвідомих процесів. Мета статті полягає у представлені різних способів розуміння концепції самосвідомості як стану самоконцентрації, диспозиції особистості, процесу обробки інформації про себе та психічні метафункції, висвітлення теоретичних та методологічних труднощів в існуючих концепціях, пов'язаних з неоднозначною роллю самосвідомості в процесах психосоціального функціонування. Методами дослідження виступили загальнонауковий системний підхід, всебічний аналіз розгляду проблеми дослідження в її розвитку. Більшість наукових доробок сучасності базуються на теорії об'єктивної самосвідомості: свідома увага розглядається як дихотомічна, тобто вона має властивість бути спрямована або на себе, або на навколишнє середовище. Напрям уваги керується подіями, що примушують увагу перейти всередину - як відображення самості та події, які витягують увагу назовні, наприклад, відволікаючими стимулами поза себе. За об'єктивної самосвідомості людина зазнає або негативного, або позитивного впливу, залежно від того, спрямована увага на негативну чи позитивну невідповідність. Наголошується, що перспективи дослідження самосвідомості полягають в тому, що в окреслених концепціях, окрім наголосу на ролі самосвідомості в самопізнанні і розвитку власної суб’єктності, не було здійснено, на жаль, аналіз окремих функцій самосвідомості і механізмів її впливу на добробут людини. Разом із тим, бракує досліджень, в яких було проведено емпірична верифікація отриманих результатів наукових досліджень с цієї проблеми.
{"title":"Загальнотеоретичні засади дослідження самосвідомості в зарубіжній психологічній науці","authors":"Ганна Коверзнєва","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-153-164","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-153-164","url":null,"abstract":"Показано, що самосвідомість визначається як здатність людини виділяти себе із середовища, брати участь у рефлексивному усвідомленні, тобто здатність переживати суб'єктність власних дій, співвідносити власну активність з її результатами. Таким чином, самосвідомість це процес поєднання власної діяльність та її наслідків. На думку більшості теоретиків, для успішності такого поєднання людина має оволодіти певними видами пізнавальних здібностей. Навіть у своїй найпримітивнішій формі (візуальне самопізнання, здатність розпізнавати себе у дзеркалі), самосвідомість, напевно, обмежена лише невеликою підмножиною тварин, включаючи людей, шимпанзе, орангутанів та дельфінів. У людини ця здатність відсутня при народженні і починає проявлятися лише у віці від 12 до 18 місяців. Діти виступають різноманітними патернами розвитку, які визначають те, для чого нам дорослим надана самосвідомість. Яскравим прикладом розвитку самосвідомості також виступає так звана «криза 3 років», коли дитина починає відділяти свої бажання, прагнення від волі її батьків. Завдяки свідомості ми вбачаємо причину «за для чого вона розвивалася» - можливість складання складних несвідомих навичок. Одним з припущень в теорії самосвідомості є те, що протиставлення автоматичних та свідомих процесів в сучасній соціальній психології, призводить до розвитку свідомості щодо ускладнення несвідомих процесів.\u0000Мета статті полягає у представлені різних способів розуміння концепції самосвідомості як стану самоконцентрації, диспозиції особистості, процесу обробки інформації про себе та психічні метафункції, висвітлення теоретичних та методологічних труднощів в існуючих концепціях, пов'язаних з неоднозначною роллю самосвідомості в процесах психосоціального функціонування. \u0000Методами дослідження виступили загальнонауковий системний підхід, всебічний аналіз розгляду проблеми дослідження в її розвитку. Більшість наукових доробок сучасності базуються на теорії об'єктивної самосвідомості: свідома увага розглядається як дихотомічна, тобто вона має властивість бути спрямована або на себе, або на навколишнє середовище. Напрям уваги керується подіями, що примушують увагу перейти всередину - як відображення самості та події, які витягують увагу назовні, наприклад, відволікаючими стимулами поза себе. За об'єктивної самосвідомості людина зазнає або негативного, або позитивного впливу, залежно від того, спрямована увага на негативну чи позитивну невідповідність.\u0000Наголошується, що перспективи дослідження самосвідомості полягають в тому, що в окреслених концепціях, окрім наголосу на ролі самосвідомості в самопізнанні і розвитку власної суб’єктності, не було здійснено, на жаль, аналіз окремих функцій самосвідомості і механізмів її впливу на добробут людини. Разом із тим, бракує досліджень, в яких було проведено емпірична верифікація отриманих результатів наукових досліджень с цієї проблеми.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122550270","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-78-84
Natalia Zavatska, Alina Bilianska, L. Ryndina, V. Shona
The article considers the features of socialization and individual expectations of the individual as components of its spheres of life. It is shown that the peculiarities of the subject's self-attitude determine the attitudes to life. Transforming, creative activity is one pole. The opposite pole - passivity, expectations, dependence. The result of psychological "tightness" is a feeling of failure. To solve the corrective tasks of forming an active life position, it is important that this transformative, corrective process begins with the analysis and work with self-assessment judgments. Individuals who have, in general, a fairly positive experience of social adaptation and self-realization will tend to form positive, flexible, realistic and concrete expectations. At the same time, individuals who have experienced numerous disappointments and conflicts in the past will be more likely to have negative, rigid, unrealistic and diffuse expectations in their respective fields of activity. Accordingly, the selected indicators are expressed in the features of the expectations of the individual in such areas as significant interpersonal relationships, ideas about their own potential and prediction of the future. The role of individual expectations (as components of cognitive development), as well as their relationship with the process of self-determination of the individual, which provides an opportunity to develop new, more effective programs of socio-psychological adaptation of the younger generation. Key words: specialty, socialization, examination, life.
{"title":"Features of socialization і individual expectation features","authors":"Natalia Zavatska, Alina Bilianska, L. Ryndina, V. Shona","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-78-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-78-84","url":null,"abstract":"The article considers the features of socialization and individual expectations of the individual as components of its spheres of life. It is shown that the peculiarities of the subject's self-attitude determine the attitudes to life. Transforming, creative activity is one pole. The opposite pole - passivity, expectations, dependence. The result of psychological \"tightness\" is a feeling of failure. To solve the corrective tasks of forming an active life position, it is important that this transformative, corrective process begins with the analysis and work with self-assessment judgments. Individuals who have, in general, a fairly positive experience of social adaptation and self-realization will tend to form positive, flexible, realistic and concrete expectations. At the same time, individuals who have experienced numerous disappointments and conflicts in the past will be more likely to have negative, rigid, unrealistic and diffuse expectations in their respective fields of activity. Accordingly, the selected indicators are expressed in the features of the expectations of the individual in such areas as significant interpersonal relationships, ideas about their own potential and prediction of the future. The role of individual expectations (as components of cognitive development), as well as their relationship with the process of self-determination of the individual, which provides an opportunity to develop new, more effective programs of socio-psychological adaptation of the younger generation.\u0000Key words: specialty, socialization, examination, life.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123829442","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-70-77
Lilia Boyarin, Natalia Zavatska, O. Blyskun, Tetyana Buchko
The article reveals the socio-psychological features of the meaning of life orientations of young people and their adaptation to management. The results of the study showed that each type of socio-psychological adaptation has its own version of the image of a successful person, adapted to management. Adequacy-inadequacy of these ideas, affective attitude to these ideas, including the degree of their acceptance as part of the meaning of life orientations of young people and their adaptation to management, influence the choice of strategy and tactics of self-realization, can determine success. The pronounced gender differentiation of perceptions of a successful personality in groups of unemployed respondents, which consisted of a negative projection of the image of a successful woman and a positive perception of the image of a successful man, led to a decrease in their adaptive capacity, in contrast to those respondents who did not differentiate women's success in the professional field of management. A deeper understanding of the role and mechanisms of forming a subjective image of success in a number of meaningful life orientations of young people contributed to the development and optimization of adaptation programs, increasing the effectiveness of personality not only in professional activities but also in everyday life. Key words: youth, meaningful life orientations, adaptation, success, managerial activity.
{"title":"Socio-psychological features of young people's sensional orientations and its adaptation to management activity","authors":"Lilia Boyarin, Natalia Zavatska, O. Blyskun, Tetyana Buchko","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-70-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-70-77","url":null,"abstract":"The article reveals the socio-psychological features of the meaning of life orientations of young people and their adaptation to management. The results of the study showed that each type of socio-psychological adaptation has its own version of the image of a successful person, adapted to management. Adequacy-inadequacy of these ideas, affective attitude to these ideas, including the degree of their acceptance as part of the meaning of life orientations of young people and their adaptation to management, influence the choice of strategy and tactics of self-realization, can determine success. The pronounced gender differentiation of perceptions of a successful personality in groups of unemployed respondents, which consisted of a negative projection of the image of a successful woman and a positive perception of the image of a successful man, led to a decrease in their adaptive capacity, in contrast to those respondents who did not differentiate women's success in the professional field of management. A deeper understanding of the role and mechanisms of forming a subjective image of success in a number of meaningful life orientations of young people contributed to the development and optimization of adaptation programs, increasing the effectiveness of personality not only in professional activities but also in everyday life.\u0000Key words: youth, meaningful life orientations, adaptation, success, managerial activity.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125128085","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-144-158
Віктор Васильович Федько
У статті представлено результати аналізу загальнотеоретичних аспектів феномену рефлексії; показано її комплексний, міждисциплінарний і всеохоплюючий характер, вивчення якого дозволить не лише доповнити арсенал оптимальних умов для саморозвитку людини як особистості, а й поглибити уявлення про її сутнісні механізми становлення й актуалізації. Зміст цього поняття є найбільш вірогідним при визначенні шляху розв’язання проблем розвитку, саморозвитку та самоздійснення. Розкрито різні контексти диференціації рефлексії щодо її змістовного наповнення; наведені тлумачення, які відображають сучасну традицію у її трактуванні: по-перше, це рефлексивний аналіз, який дозволяє зрозуміти призначення конструювання ментальних (ідеальних) об’єктів; по-друге, це процес рефлексії, що призводить до розуміння тих смислів, які проявляються у міжособистісному спілкуванні, у самому процесі комунікації. Висвітлено сутність трьох провідних напрямів у розробці проблем рефлексії, а саме: дослідження рефлексивної самосвідомості людини, праці по творчому мисленню та вивчення рефлексії як пізнання людиною явищ чужої свідомості. Простеженогенезис поглядів психологів щодо розвитку рефлексії та її форм, видів у тісному зв’язку з процесами свідомості та самосвідомості особистості. Закцентовано увагу на важливості вивчення феномену рефлексії з позиції особистісного напряму, у межах якого рефлексивне знання розглядається як результат осмислення своєї життєдіяльності. Розглянуто функціональне призначення рефлексії: обґрунтовано перспективність вивчення рефлексії через базові конкретно-наукові категорії, які охоплюють всі основні аспекти психіки: «процес – властивості – стани», які найбільш цілісно відбивають якісну визначеність вивчаємого феномена. Розгляд рефлексії під таким кутом зору дозволяє її вивчати не за рахунок її часткових проявів і різновидів, а в її базових модусах. Це відкриває творчо-пошукове поле для дослідження рефлексії як певної синтетичної психічної реальності, яка одночасно є і процесом, і властивістю, і станом. Разом з тим, яка не зводиться ні до жодного з них, а виступає як синтез вказаних модусів, складаючи її якісну визначеність. Ключові слова: рефлексія, свідомість, самосвідомість, саморозвиток особистості.
{"title":"Рефлексія: осмислення понятійного статусу","authors":"Віктор Васильович Федько","doi":"10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-144-158","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-1-144-158","url":null,"abstract":"У статті представлено результати аналізу загальнотеоретичних аспектів феномену рефлексії; показано її комплексний, міждисциплінарний і всеохоплюючий характер, вивчення якого дозволить не лише доповнити арсенал оптимальних умов для саморозвитку людини як особистості, а й поглибити уявлення про її сутнісні механізми становлення й актуалізації. Зміст цього поняття є найбільш вірогідним при визначенні шляху розв’язання проблем розвитку, саморозвитку та самоздійснення.\u0000Розкрито різні контексти диференціації рефлексії щодо її змістовного наповнення; наведені тлумачення, які відображають сучасну традицію у її трактуванні: по-перше, це рефлексивний аналіз, який дозволяє зрозуміти призначення конструювання ментальних (ідеальних) об’єктів; по-друге, це процес рефлексії, що призводить до розуміння тих смислів, які проявляються у міжособистісному спілкуванні, у самому процесі комунікації.\u0000Висвітлено сутність трьох провідних напрямів у розробці проблем рефлексії, а саме: дослідження рефлексивної самосвідомості людини, праці по творчому мисленню та вивчення рефлексії як пізнання людиною явищ чужої свідомості. Простеженогенезис поглядів психологів щодо розвитку рефлексії та її форм, видів у тісному зв’язку з процесами свідомості та самосвідомості особистості. Закцентовано увагу на важливості вивчення феномену рефлексії з позиції особистісного напряму, у межах якого рефлексивне знання розглядається як результат осмислення своєї життєдіяльності.\u0000Розглянуто функціональне призначення рефлексії: обґрунтовано перспективність вивчення рефлексії через базові конкретно-наукові категорії, які охоплюють всі основні аспекти психіки: «процес – властивості – стани», які найбільш цілісно відбивають якісну визначеність вивчаємого феномена. Розгляд рефлексії під таким кутом зору дозволяє її вивчати не за рахунок її часткових проявів і різновидів, а в її базових модусах. Це відкриває творчо-пошукове поле для дослідження рефлексії як певної синтетичної психічної реальності, яка одночасно є і процесом, і властивістю, і станом. Разом з тим, яка не зводиться ні до жодного з них, а виступає як синтез вказаних модусів, складаючи її якісну визначеність. \u0000Ключові слова: рефлексія, свідомість, самосвідомість, саморозвиток особистості.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125546804","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-92-99
Оксана Кованда
В статті враховуючи показники самооцінки, оцінки продуктивності інтервалів життя, соціально-психологічної адаптованості, рівня суб’єктивного контролю, антиципаційної спроможності (прогностичної компетентності), копінг-поведінки та її стратегій, особливостей інтраперсональних відносин, а також параметрів соціальної підтримки, були визначені інтраперсональні та інтерперсональні показники особистісних деструкцій. Інтраперсональні показники вказують на неадекватність та нестійкість самооцінки, фрустраційну напруженість, емоційну нестійкість, неузгодженість різних аспектів «Я» (цілісності, інтегрованості), несбалансованість локусу контролю, підвищену ригідність й конформність, звужений діапазон сприйняття можливостей самореалізації, неоптимальну життєву програму, відсутність гнучкості, недостатній рівень розвитку прогностичної компетентності у поєднанні з умовно-конструктивним копінгом, орієнтованим на емоції, схильність до пасивних стратегій поведінки (пасивне підпорядкування умов оточення, пасивне очікування зовнішніх змін). Інтерперсональні показники визначаються недостатністю психологічної (емоційної, когнітивної) підтримки, обмеженою соціальною мережею підтримки, низьким рівнем соціальної інтеграції. Соціально-психологічна програма подолання особистісних деструкцій була побудована на принципах системності; єдності діагностики й корекції; динамічності, комплексності; діяльнісного принципу корекції, та складалася з консультативно-діагностичного, корекційно-тренінгового, аналітико-синтетичного блоків, із застосуванням гуманістичного, екзистенціального і когнітивно-біхевіорального підходів й механізмів інтеріоризації, рефлексії, опосередкування. Завдання програми вирішувалися на інтраперсональному рівні – розширення навичок емоційної саморегуляції через поетапне формування рефлексивної здатності; трансформація деструктивних особистісних установок і переконань; розвиток прогностичної компетентності та продуктивної копінг-поведінки як елементів єдиної системи стабілізації особистості; на інтерперсональному рівні – тренінг дефіцитарних соціальних навичок, розвиток здатності до близьких довірчих відносин, розширення інтерперсональних зв’язків.
{"title":"Особистісні деструкції осіб з суїцидонебезпечними станами","authors":"Оксана Кованда","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-92-99","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-92-99","url":null,"abstract":"В статті враховуючи показники самооцінки, оцінки продуктивності інтервалів життя, соціально-психологічної адаптованості, рівня суб’єктивного контролю, антиципаційної спроможності (прогностичної компетентності), копінг-поведінки та її стратегій, особливостей інтраперсональних відносин, а також параметрів соціальної підтримки, були визначені інтраперсональні та інтерперсональні показники особистісних деструкцій. Інтраперсональні показники вказують на неадекватність та нестійкість самооцінки, фрустраційну напруженість, емоційну нестійкість, неузгодженість різних аспектів «Я» (цілісності, інтегрованості), несбалансованість локусу контролю, підвищену ригідність й конформність, звужений діапазон сприйняття можливостей самореалізації, неоптимальну життєву програму, відсутність гнучкості, недостатній рівень розвитку прогностичної компетентності у поєднанні з умовно-конструктивним копінгом, орієнтованим на емоції, схильність до пасивних стратегій поведінки (пасивне підпорядкування умов оточення, пасивне очікування зовнішніх змін). Інтерперсональні показники визначаються недостатністю психологічної (емоційної, когнітивної) підтримки, обмеженою соціальною мережею підтримки, низьким рівнем соціальної інтеграції. Соціально-психологічна програма подолання особистісних деструкцій була побудована на принципах системності; єдності діагностики й корекції; динамічності, комплексності; діяльнісного принципу корекції, та складалася з консультативно-діагностичного, корекційно-тренінгового, аналітико-синтетичного блоків, із застосуванням гуманістичного, екзистенціального і когнітивно-біхевіорального підходів й механізмів інтеріоризації, рефлексії, опосередкування. Завдання програми вирішувалися на інтраперсональному рівні – розширення навичок емоційної саморегуляції через поетапне формування рефлексивної здатності; трансформація деструктивних особистісних установок і переконань; розвиток прогностичної компетентності та продуктивної копінг-поведінки як елементів єдиної системи стабілізації особистості; на інтерперсональному рівні – тренінг дефіцитарних соціальних навичок, розвиток здатності до близьких довірчих відносин, розширення інтерперсональних зв’язків.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129220290","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：