Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-290-299
Віталія Турбан
У статті зроблено спробу розкрити взаємозв’язки між часом, простором та життєдіяльністю особистості у психологічній картині її світу. Аналіз феномена психологічного часу дає можливість побачити його неоднорідність. Діяльність людини в різних онтологічних сферах зумовлює вироблення різних форм психологічного часу, адекватних особливостям діяльності. Різні форми психологічного часу перебувають у взаємодії, вони можуть як суперечити одне одному, так і доповнювати. Показано що, картина світу є за своєю суттю – культурним конструктом. Бо уявлення часу та простору – це «віхи», на які орієнтується суб’єкт в процесі соціалізації та життєдіяльності. Разом із тим, культура визначає і відношення людини до часу та простору. Зокрема, відношення суб’єкта до часу регламентується культурними нормами предметної діяльності та соціально-віковими нормами того, як саме суб’єкт мусить позиціонувати себе в соціумі, та, за якими саме критеріями має рефлексувати свій соціальний статус. Зміст цієї рефлексії і є, загалом, тим конструктом, який може бути визначений як відношення особистості до її ж таки суб’єктивного «образу світу». Ключові слова: особистість, час, концепції часу, простір, життєдіяльність, картина світу, рефлексія.
{"title":"Психологічна картина світу: час, простір та життєдіяльність особистості","authors":"Віталія Турбан","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-290-299","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-290-299","url":null,"abstract":"У статті зроблено спробу розкрити взаємозв’язки між часом, простором та життєдіяльністю особистості у психологічній картині її світу. Аналіз феномена психологічного часу дає можливість побачити його неоднорідність. Діяльність людини в різних онтологічних сферах зумовлює вироблення різних форм психологічного часу, адекватних особливостям діяльності. Різні форми психологічного часу перебувають у взаємодії, вони можуть як суперечити одне одному, так і доповнювати. \u0000Показано що, картина світу є за своєю суттю – культурним конструктом. Бо уявлення часу та простору – це «віхи», на які орієнтується суб’єкт в процесі соціалізації та життєдіяльності. Разом із тим, культура визначає і відношення людини до часу та простору. Зокрема, відношення суб’єкта до часу регламентується культурними нормами предметної діяльності та соціально-віковими нормами того, як саме суб’єкт мусить позиціонувати себе в соціумі, та, за якими саме критеріями має рефлексувати свій соціальний статус. Зміст цієї рефлексії і є, загалом, тим конструктом, який може бути визначений як відношення особистості до її ж таки суб’єктивного «образу світу». \u0000Ключові слова: особистість, час, концепції часу, простір, життєдіяльність, картина світу, рефлексія.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123872044","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-189-200
Оксана Кім
У статті розглядаються психологічні особливості переживання травмуючих подій дітьми на різних етапах онтогенезу. Актуальність обґрунтовано через розуміння того, що психологічна травма, викликана травмуючими подіями, може істотно порушити весь подальший хід психологічного і психічного розвитку дитини, привести до особистісної дезадаптації та виникненню різних психогенних розладів. На основі аналізу наукової літератури з’ясувати психологічні особливості переживання травмуючих подій дітьми на різних етапах онтогенезу. Для проведення дослідження застосовано методи теоретичного аналізу та узагальнення наукових джерел з проблеми переживання травмуючих подій дітьми на різних етапах онтогенезу. З’ясовано, що переживання дитиною травмуючих подій є специфічним і відбивається в усіх сферах її функціонування: емоційній, соматичній, когнітивній і поведінковій. Наведено особливості і представлена стисла характеристика найбільш характерних симптомів переживання травмуючих подій у дітей на різних етапах онтогенезу. Визначено основні напрямки і методи психокорекційної роботи з дітьми, які зазнали впливу психотравмуючих подій.
{"title":"Психологічні особливості переживання травмуючих подій дітьми на різних етапах онтогенезу","authors":"Оксана Кім","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-189-200","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-189-200","url":null,"abstract":"У статті розглядаються психологічні особливості переживання травмуючих подій дітьми на різних етапах онтогенезу. Актуальність обґрунтовано через розуміння того, що психологічна травма, викликана травмуючими подіями, може істотно порушити весь подальший хід психологічного і психічного розвитку дитини, привести до особистісної дезадаптації та виникненню різних психогенних розладів. На основі аналізу наукової літератури з’ясувати психологічні особливості переживання травмуючих подій дітьми на різних етапах онтогенезу. Для проведення дослідження застосовано методи теоретичного аналізу та узагальнення наукових джерел з проблеми переживання травмуючих подій дітьми на різних етапах онтогенезу. З’ясовано, що переживання дитиною травмуючих подій є специфічним і відбивається в усіх сферах її функціонування: емоційній, соматичній, когнітивній і поведінковій. Наведено особливості і представлена стисла характеристика найбільш характерних симптомів переживання травмуючих подій у дітей на різних етапах онтогенезу. Визначено основні напрямки і методи психокорекційної роботи з дітьми, які зазнали впливу психотравмуючих подій.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123460555","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-134-144
Оксана Кононенко
Середовище і умови військової діяльності пред'являють досить жорсткі вимоги до особистості молодої людини, покликаного на військову службу. Проблема розвитку особистості збройного захисника вітчизни на тлі досить складних соціально-економічних перетворень і реформування суспільства.Питання ефективності підготовки майбутніх офіцерів та виконання військових обов’язків постає актуальним в сучасному українському суспільстві. Отже зростає необхідність в створюванні умов реалізації перспективних можливостей досягнення професійного еталону.Особливості військової служби в сучасних умовах зумовлені низкою зовнішніх (соціально-економічне реформування суспільства) і внутрішніх (реорганізація армії в умовах її різкого скорочення) причин. Сучасний офіцер для виконання поставлених завдань повинен мати високий рівень компетентності, сумлінність, бути результативним, повністю відданим військовій справі, ототожнювати себе з військовою організацією в цілому. Важливе значення у структурі особистості офіцера мають перфекціоністські риси особистості, відображені у прагненні відповідати високим стандартам військово-професійної діяльності, функціональної результативності та постійного особистісно-професійного самовдосконалення. Мета статті – на основі аналізу сучасних досліджень довести негативний вплив перфекціонізму на виконання військових обов’язків. Численні теоретичні та емпіричні дослідження перфекціонізму свідчать про інтерес до перфекціонізму, який виявляється в різних поглядах науковців, що відображають як позитивні, так і негативні його наслідки. З одного боку, перфекціонізм сприяє розвитку професіоналізму, конкурентоспроможності та соціальній активності особистості, яка прагне досягати досконалості в різних сферах життєдіяльності, а з іншого – виступає предиктором формування деструктивних проявів у емоційній сфері, різних видів узалежненої поведінки та соматоморфних розладів.Основними характеристиками особистості із негативним перфекціонізмом є: перманентна невдоволеність зробленим (отриманий результат ніколи не здається достатнім), до себе пред’являються дуже високі очікування, основний мотив поведінки – страх невдачі, схильність до переживання сильної тривоги, сорому, провини; схильність до уникнення (концентрація уваги на власних недоліках і думці про те, як би уникнути помилки). Отже перфекціонізм, а особливо негативний перфекціонізм заважає виконувати на високому рівні військовослужбовцю свої обов’язки.
{"title":"Негативний вплив перфекціонізму на виконання військових обов’язків","authors":"Оксана Кононенко","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-134-144","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-134-144","url":null,"abstract":"Середовище і умови військової діяльності пред'являють досить жорсткі вимоги до особистості молодої людини, покликаного на військову службу. Проблема розвитку особистості збройного захисника вітчизни на тлі досить складних соціально-економічних перетворень і реформування суспільства.Питання ефективності підготовки майбутніх офіцерів та виконання військових обов’язків постає актуальним в сучасному українському суспільстві. Отже зростає необхідність в створюванні умов реалізації перспективних можливостей досягнення професійного еталону.Особливості військової служби в сучасних умовах зумовлені низкою зовнішніх (соціально-економічне реформування суспільства) і внутрішніх (реорганізація армії в умовах її різкого скорочення) причин.\u0000Сучасний офіцер для виконання поставлених завдань повинен мати високий рівень компетентності, сумлінність, бути результативним, повністю відданим військовій справі, ототожнювати себе з військовою організацією в цілому. Важливе значення у структурі особистості офіцера мають перфекціоністські риси особистості, відображені у прагненні відповідати високим стандартам військово-професійної діяльності, функціональної результативності та постійного особистісно-професійного самовдосконалення. \u0000Мета статті – на основі аналізу сучасних досліджень довести негативний вплив перфекціонізму на виконання військових обов’язків. \u0000Численні теоретичні та емпіричні дослідження перфекціонізму свідчать про інтерес до перфекціонізму, який виявляється в різних поглядах науковців, що відображають як позитивні, так і негативні його наслідки. З одного боку, перфекціонізм сприяє розвитку професіоналізму, конкурентоспроможності та соціальній активності особистості, яка прагне досягати досконалості в різних сферах життєдіяльності, а з іншого – виступає предиктором формування деструктивних проявів у емоційній сфері, різних видів узалежненої поведінки та соматоморфних розладів.Основними характеристиками особистості із негативним перфекціонізмом є: перманентна невдоволеність зробленим (отриманий результат ніколи не здається достатнім), до себе пред’являються дуже високі очікування, основний мотив поведінки – страх невдачі, схильність до переживання сильної тривоги, сорому, провини; схильність до уникнення (концентрація уваги на власних недоліках і думці про те, як би уникнути помилки). Отже перфекціонізм, а особливо негативний перфекціонізм заважає виконувати на високому рівні військовослужбовцю свої обов’язки.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123479850","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-154-166
Тетяна Володимирівна Пастрик
Важливою проблемою у дослідженні якості життя особи із хронічним захворюванням є питання методу дослідження, зокрема бракує психодіагностичного інструментарію для дослідження ставлення оточення до споживача медичних послуг та його якості життя, зумовленої захворюванням. У цьому контексті важливе місце посідає опитувальник управління захворюванням як необхідна складова якості життя особи із хронічним захворюванням. Метою цього дослідження є культурна адаптація та стандартизація опитувальника «Управління захворюванням та саморегуляція осіб із захворюванням» (HealthandSelf-ManagementinDisease-HASMID).Експериментальна робота з апробації опитувальника здійснювалася упродовж 2018-2022 років з врахуванням основних психометричних вимог щодо перекладу, культурної апробації і стандартизації тестів. Експериментальна вибірка становила 310 осіб із діагнозом шлунково-кишкових захворювань (ШКЗ) у КЗ «Волинська обласна клінічна лікарня» віком від 18 до 68 років, середній вік 44,86±13,66. Визначення психометричних властивостей відбувалося за неповним «лоскутним» експериментальним планом.Для перекладу опитувальника ми використовували рекомендації ВООЗ щодо перекладу психодіагностичного інструментарію. Робота включала чотирьох-етапну процедуру, зокрема прямий переклад (3 перекладача, які обізнані з психологічною термінологією); група експертів для зворотного перекладу (2 особи), претестування та когнітивне інтерв’ю (3 особи, серед них 1 лікар, 1 особа з ШКЗ та 1 особа – шлюбний партнер користувача медичних послуг); остаточну версію опитувальника. Результати проведеного дослідження з культурної адаптації та стандартизації опитувальника з управління захворюванням та саморегуляції дають змогу дійти висновків про його психометричні властивості. Це уможливлює використання цього діагностичного інструментарію для розуміння якості життя осіб із ШКЗ. Перспективним вважаємо дослідження впливу емоційної експресивності родичів на ефективне управління захворюванням та саморегуляцію осіб із хронічними ШКЗ. Ключові слова: переклад, культурна адаптація, стандартизація, управління захворюванням та осморегуляція, особи із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями.
{"title":"Культурна адаптація та стандартизація опитувальника управління захворюванням та саморегуляція осіб із захворюванням","authors":"Тетяна Володимирівна Пастрик","doi":"10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-154-166","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-154-166","url":null,"abstract":"Важливою проблемою у дослідженні якості життя особи із хронічним захворюванням є питання методу дослідження, зокрема бракує психодіагностичного інструментарію для дослідження ставлення оточення до споживача медичних послуг та його якості життя, зумовленої захворюванням. У цьому контексті важливе місце посідає опитувальник управління захворюванням як необхідна складова якості життя особи із хронічним захворюванням. Метою цього дослідження є культурна адаптація та стандартизація опитувальника «Управління захворюванням та саморегуляція осіб із захворюванням» (HealthandSelf-ManagementinDisease-HASMID).Експериментальна робота з апробації опитувальника здійснювалася упродовж 2018-2022 років з врахуванням основних психометричних вимог щодо перекладу, культурної апробації і стандартизації тестів. Експериментальна вибірка становила 310 осіб із діагнозом шлунково-кишкових захворювань (ШКЗ) у КЗ «Волинська обласна клінічна лікарня» віком від 18 до 68 років, середній вік 44,86±13,66. Визначення психометричних властивостей відбувалося за неповним «лоскутним» експериментальним планом.Для перекладу опитувальника ми використовували рекомендації ВООЗ щодо перекладу психодіагностичного інструментарію. Робота включала чотирьох-етапну процедуру, зокрема прямий переклад (3 перекладача, які обізнані з психологічною термінологією); група експертів для зворотного перекладу (2 особи), претестування та когнітивне інтерв’ю (3 особи, серед них 1 лікар, 1 особа з ШКЗ та 1 особа – шлюбний партнер користувача медичних послуг); остаточну версію опитувальника. Результати проведеного дослідження з культурної адаптації та стандартизації опитувальника з управління захворюванням та саморегуляції дають змогу дійти висновків про його психометричні властивості. Це уможливлює використання цього діагностичного інструментарію для розуміння якості життя осіб із ШКЗ. Перспективним вважаємо дослідження впливу емоційної експресивності родичів на ефективне управління захворюванням та саморегуляцію осіб із хронічними ШКЗ. \u0000Ключові слова: переклад, культурна адаптація, стандартизація, управління захворюванням та осморегуляція, особи із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123597838","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-58-2-160-170
Тетяна Володимирівна Пастрик
Стаття має за мету емпірично дослідити емоційну експресивність у зіставленні її з боку родичів до особи із хронічним захворюванням та суб’єктивним сприйманням емоційної експресивності самою особою із захворюванням. Серед методів дослідження були теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, синтез), Шкала ставлення родини (FamilyAttitudeScale, FAS) (Kavanaghetal., 1997), опитувальник для діагностики рівня емоційної експресивності (LevelofExpressedEmotion, LEE), (Cole&Kazarian, 1988), самооцінювання стану здоров’я на основі Короткої версії шкали SF 12-RCH (Huoetal., 2018). Вибірку дослідження склали 88 особи із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ), які перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному й проктологічному відділеннях КЗ «Волинська обласна клінічна лікарня», а також їхні найближчі родичі внаслідок чого утворилося 88 діад (176 осіб). Результати кореляційного аналізу свідчать про наявність кореляційних зв’язків між показниками FAS та LEE (r=0,504, p<0,01), що свідчить про сильний зв’язок між об’єктивним сімейним кліматом, представленим емоційною гіперопікою, критичністю та ворожістю, та суб’єктивним переживанням такого ставлення з боку родини самими особами із хронічним захворюванням. Як висновок, об’єктивний рівень переживання ворожості, критичності та емоційної гіперопіки з боку родичів (сприйнятий рівень ЕЕ) втілюється у відповідне суб’єктивне переживання цих осіб. Ключові слова: емоційна експресивність, медичний діагноз, психодіагностика, методи, методики, сприйнята емоційна експресивність.
{"title":"Психодіагностика емоційної експресивності у наукових дослідженнях: об’єктивний рівень ставлення родини чи суб’єктивне переживання?","authors":"Тетяна Володимирівна Пастрик","doi":"10.33216/2219-2654-2022-58-2-160-170","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-58-2-160-170","url":null,"abstract":"Стаття має за мету емпірично дослідити емоційну експресивність у зіставленні її з боку родичів до особи із хронічним захворюванням та суб’єктивним сприйманням емоційної експресивності самою особою із захворюванням. Серед методів дослідження були теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, синтез), Шкала ставлення родини (FamilyAttitudeScale, FAS) (Kavanaghetal., 1997), опитувальник для діагностики рівня емоційної експресивності (LevelofExpressedEmotion, LEE), (Cole&Kazarian, 1988), самооцінювання стану здоров’я на основі Короткої версії шкали SF 12-RCH (Huoetal., 2018).\u0000Вибірку дослідження склали 88 особи із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ), які перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному й проктологічному відділеннях КЗ «Волинська обласна клінічна лікарня», а також їхні найближчі родичі внаслідок чого утворилося 88 діад (176 осіб). Результати кореляційного аналізу свідчать про наявність кореляційних зв’язків між показниками FAS та LEE (r=0,504, p<0,01), що свідчить про сильний зв’язок між об’єктивним сімейним кліматом, представленим емоційною гіперопікою, критичністю та ворожістю, та суб’єктивним переживанням такого ставлення з боку родини самими особами із хронічним захворюванням. Як висновок, об’єктивний рівень переживання ворожості, критичності та емоційної гіперопіки з боку родичів (сприйнятий рівень ЕЕ) втілюється у відповідне суб’єктивне переживання цих осіб. \u0000Ключові слова: емоційна експресивність, медичний діагноз, психодіагностика, методи, методики, сприйнята емоційна експресивність.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123613628","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2020-52-2-54-64
Ольга Голентовська
Стаття присвячена актуальній для сучасності проблемі – організації якісного психодіагностичного обстеження дитини з особливими освітніми потребами. Аналізується готовність команди фахівців інклюзивно-ресурсного центру до проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку, як базового завдання у визначенні освітньої траєкторії дитини, відповідно до міжнародних стандартів психодіагностики та соціальної парадигми розуміння особливих освітніх потреб. Увага акцентується на тому, що процедура проведення комплексного психологічного обстеження в межах інклюзивно-ресурсного центру має уніфікований характер. Йдеться про використання комплексу стандартизованих психодіагностичних методик, які мають високі показники надійності та валідності: тести для діагностики інтелектуальних здібностей дитини Leiter-3 та WISC-4; скринінгова шкала розладів аутистичного спектру CASD; диференційна діагностика розладу дефіциту уваги та гіперактивності разом із супутніми проблемами, що здійснюється за методикою Conners-3, а також індивідуальне психоосвітнє оцінювання дітей з розладами аутистичного спектру за методикою TEACCH – РЕР-3. У статті представлено короткий огляд проблеми специфічності проведення психодіагностичного обстеження дитини, що має ненормотиповий когнітивний розвиток, за допомогою тесту інтелектуальних здібностей WISC-4, та особливостей оформлення результатів діагностики. Цей тест призначений для категорії осіб віком від 6 до 16 років. Використання WISC-4 дозволяє отримати об’єктивну оцінку рівня когнітивного функціонування особистості, в тому числі оцінку розумової обдарованості, а також причину можливих труднощів у пізнавальній активності, сильні та слабкі сторони когнітивної сфери дитини. Також наведено приклад оформлення інтерпретації даних за результатами проведення такої діагностики. Отримані дані можуть бути використані у процесі розробки індивідуальної програми розвитку для дитини в освітньому закладі, циклу корекційних та психолого-педагогічних послуг для неї, адаптації чи модифікації навчальних програм, для визначення орієнтирів подальших психологічних та медичних обстежень. Визначено спектр проблемних питань, які потребують ґрунтовного теоретичного та практичного наукового пошуку у майбутній перспективі.
{"title":"Використання WISC-4 у практиці проведення комплексної оцінки розвитку дитини","authors":"Ольга Голентовська","doi":"10.33216/2219-2654-2020-52-2-54-64","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-54-64","url":null,"abstract":"Стаття присвячена актуальній для сучасності проблемі – організації якісного психодіагностичного обстеження дитини з особливими освітніми потребами. Аналізується готовність команди фахівців інклюзивно-ресурсного центру до проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку, як базового завдання у визначенні освітньої траєкторії дитини, відповідно до міжнародних стандартів психодіагностики та соціальної парадигми розуміння особливих освітніх потреб. Увага акцентується на тому, що процедура проведення комплексного психологічного обстеження в межах інклюзивно-ресурсного центру має уніфікований характер. Йдеться про використання комплексу стандартизованих психодіагностичних методик, які мають високі показники надійності та валідності: тести для діагностики інтелектуальних здібностей дитини Leiter-3 та WISC-4; скринінгова шкала розладів аутистичного спектру CASD; диференційна діагностика розладу дефіциту уваги та гіперактивності разом із супутніми проблемами, що здійснюється за методикою Conners-3, а також індивідуальне психоосвітнє оцінювання дітей з розладами аутистичного спектру за методикою TEACCH – РЕР-3.\u0000У статті представлено короткий огляд проблеми специфічності проведення психодіагностичного обстеження дитини, що має ненормотиповий когнітивний розвиток, за допомогою тесту інтелектуальних здібностей WISC-4, та особливостей оформлення результатів діагностики. Цей тест призначений для категорії осіб віком від 6 до 16 років. Використання WISC-4 дозволяє отримати об’єктивну оцінку рівня когнітивного функціонування особистості, в тому числі оцінку розумової обдарованості, а також причину можливих труднощів у пізнавальній активності, сильні та слабкі сторони когнітивної сфери дитини.\u0000Також наведено приклад оформлення інтерпретації даних за результатами проведення такої діагностики. Отримані дані можуть бути використані у процесі розробки індивідуальної програми розвитку для дитини в освітньому закладі, циклу корекційних та психолого-педагогічних послуг для неї, адаптації чи модифікації навчальних програм, для визначення орієнтирів подальших психологічних та медичних обстежень. Визначено спектр проблемних питань, які потребують ґрунтовного теоретичного та практичного наукового пошуку у майбутній перспективі.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121361280","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2023-61-2-36-44
Любомира Сидорівна Пілецька
Стаття присвячена важливій і актуальній проблемі соціалізації обдарованої учнівської молоді. Автор звертає увагу на відмінності психосоціального розвитку учнівської молоді, на які потрібно звертати увагу.Звернено увагу, що проблеми обдарованої студентської молоді найчастіше виникають у таких сферах, як спілкування, соціальна поведінка; дислексія; емоційний розвиток; десинхронізація розвитку; фізичний розвиток; саморегуляція; відсутність творчих проявів; труднощі професійної орієнтації; дезадаптація. Констатовано, що на процес соціалізації обдарованої учнівської молоді впливають: внутрішньоособистісні, міжособистісні, інституційні та соціально-політичні чинники. Визначено та проведено диференціацію позитивних і негативних соціально-психологічних чинників впливу Інтернет-середовища на процес соціалізації обдарованої учнівської молоді в умовах сучасного соціуму.Серед проблем навчання обдарованої учнівської молоді можна виділити дві стратегічні: перша – неважливо, чи буде обдарована дитина випереджати однолітків у підлітковому та юнацькому віці, чи стане потім видатним фахівцем, головною потребою є навчання дитини відповідно до темпу, що їй доступний; друга – потреба шукати можливості для підтримки рівня й темпу розвитку обдарованої учнівської молоді в процесі її соціалізації. Ключові слова: соціалізація, обдарована учнівська молодь, психологічні особливості соціалізації, психологічний супровід.
{"title":"Соціалізація обдарованої молоді в сучасних умовах","authors":"Любомира Сидорівна Пілецька","doi":"10.33216/2219-2654-2023-61-2-36-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2023-61-2-36-44","url":null,"abstract":"Стаття присвячена важливій і актуальній проблемі соціалізації обдарованої учнівської молоді. Автор звертає увагу на відмінності психосоціального розвитку учнівської молоді, на які потрібно звертати увагу.Звернено увагу, що проблеми обдарованої студентської молоді найчастіше виникають у таких сферах, як спілкування, соціальна поведінка; дислексія; емоційний розвиток; десинхронізація розвитку; фізичний розвиток; саморегуляція; відсутність творчих проявів; труднощі професійної орієнтації; дезадаптація. \u0000Констатовано, що на процес соціалізації обдарованої учнівської молоді впливають: внутрішньоособистісні, міжособистісні, інституційні та соціально-політичні чинники. Визначено та проведено диференціацію позитивних і негативних соціально-психологічних чинників впливу Інтернет-середовища на процес соціалізації обдарованої учнівської молоді в умовах сучасного соціуму.Серед проблем навчання обдарованої учнівської молоді можна виділити дві стратегічні: перша – неважливо, чи буде обдарована дитина випереджати однолітків у підлітковому та юнацькому віці, чи стане потім видатним фахівцем, головною потребою є навчання дитини відповідно до темпу, що їй доступний; друга – потреба шукати можливості для підтримки рівня й темпу розвитку обдарованої учнівської молоді в процесі її соціалізації.\u0000Ключові слова: соціалізація, обдарована учнівська молодь, психологічні особливості соціалізації, психологічний супровід.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"47 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114024502","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2020-51-1
Анатолій Колот, Anatoliy Kolot, Анатолій Колот, С. Григорович
{"title":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","authors":"Анатолій Колот, Anatoliy Kolot, Анатолій Колот, С. Григорович","doi":"10.33216/2219-2654-2020-51-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129986867","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-85-97
Наталія Добровольська
У статті розкрито можливості застосування системно-інтегрованого підходу до вивчення проблеми обдарованості особистості на різних етапах її онтогенезу. Зокрема, з позицій системно-інтегрованого підходу виявлена загальна структура психорегулюючих компонентів обдарованої особистості. Розглянута структура соціально-психологічних проявів обдарованої особистості і визначено їх внесок у загальну регуляцію навчальної діяльності; виявлена ієрархія домінуючих цінностей і мотивів обдарованих підлітків і визначена типологія обдарованих дітей з розкриттям змістовних і структурних характеристик кожного з типів; сформульовані психодіагностичні критерії особистісних характеристик, які сприяють регуляції навчальної діяльності і показана значимість ціннісних орієнтацій для оптимального розкриття здібностей обдарованих учнів; розроблено спеціальну програму соціально-психологічного супроводу процесу становлення обдарованої особистості.Індивідуальні відмінності компонентів психічної регуляції навчальної діяльності дозволили виокремити групу обдарованих респондентів з продуктивною мотиваційною складовою психічної регуляції такої діяльності та досліджуваних з непродуктивною мотиваційною складовою психічної регуляції навчальної діяльності. Показано, що реалізація системного підходу в цій галузі вимагає не тільки реконструкції існуючих концепцій обдарованості, а й розробки нових технологічних рішень – комплексу засобів, здатних фіксувати досліджуваний предмет як багатовимірний, цілісний і змінюваний у часі, зокрема в залежності від різних умов навчання. Програма соціально-психологічного супроводу, побудована на принципах системно-інтегрованого підходу та спрямована на становлення мотиваційної складової механізму психічної регуляції навчальної діяльності обдарованої особистості, довела свою ефективність у напрямку підвищення показників творчої мотивації, творчої спрямованості, рефлексивності, здатності до комбінування, дивергентного мислення, свободи асоціацій, винахідливості, самооцінки, саморегуляції.
{"title":"Когнітивно-особистісний аспект становлення обдарованості особистості","authors":"Наталія Добровольська","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-85-97","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-85-97","url":null,"abstract":"У статті розкрито можливості застосування системно-інтегрованого підходу до вивчення проблеми обдарованості особистості на різних етапах її онтогенезу. Зокрема, з позицій системно-інтегрованого підходу виявлена загальна структура психорегулюючих компонентів обдарованої особистості. Розглянута структура соціально-психологічних проявів обдарованої особистості і визначено їх внесок у загальну регуляцію навчальної діяльності; виявлена ієрархія домінуючих цінностей і мотивів обдарованих підлітків і визначена типологія обдарованих дітей з розкриттям змістовних і структурних характеристик кожного з типів; сформульовані психодіагностичні критерії особистісних характеристик, які сприяють регуляції навчальної діяльності і показана значимість ціннісних орієнтацій для оптимального розкриття здібностей обдарованих учнів; розроблено спеціальну програму соціально-психологічного супроводу процесу становлення обдарованої особистості.Індивідуальні відмінності компонентів психічної регуляції навчальної діяльності дозволили виокремити групу обдарованих респондентів з продуктивною мотиваційною складовою психічної регуляції такої діяльності та досліджуваних з непродуктивною мотиваційною складовою психічної регуляції навчальної діяльності. Показано, що реалізація системного підходу в цій галузі вимагає не тільки реконструкції існуючих концепцій обдарованості, а й розробки нових технологічних рішень – комплексу засобів, здатних фіксувати досліджуваний предмет як багатовимірний, цілісний і змінюваний у часі, зокрема в залежності від різних умов навчання. Програма соціально-психологічного супроводу, побудована на принципах системно-інтегрованого підходу та спрямована на становлення мотиваційної складової механізму психічної регуляції навчальної діяльності обдарованої особистості, довела свою ефективність у напрямку підвищення показників творчої мотивації, творчої спрямованості, рефлексивності, здатності до комбінування, дивергентного мислення, свободи асоціацій, винахідливості, самооцінки, саморегуляції.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"95 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130433462","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 1900-01-01DOI: 10.33216/2219-2654-2022-59-3-45-56
Катерина Скрипник, Ігор Жигаренко, Вадим Завацький, Лілія Царенок
У статті розкрито особливості психологічної корекції постравматичних стресових розладів особистості у кризові та посткризові періоди життя.Запропонована програма корекції ПТСР, побудована на принципах: активності, зворотного звʼязку, диференційованого підходу, доступності та комплексності психологічної допомоги, формування позитивного самоставлення і конструктивної життєвої перспективи, мобілізації адаптивних копінг-механізмів,з урахуванням провідних стратегій (особистісне дистанціювання; моделювання; зміна позиції; зниження субʼєктивної значущості) подолання ПТСР на етапах превенції, інтервенції й поственції. Ефективність розробленої програми доведена позитивною динамікою рівня інтеграції між потребою в досягненні головних життєвих цінностей та можливістю їх досягнення в реальності; зниженням показників внутрішнього дискомфорту, ситуативної та особистісної тривожності, депресії, індексів агресивності та ворожнечі; підвищенням комунікативної та соціальної компетентності; формуванням адаптивних копінг-стратегій поведінки; розширенням мережі соціальної підтримки. Ключові слова: особистість, посттравматичні стресові розлади, психологічна корекція, кризові періоди життя, посткризові періоди життя.
{"title":"Психологічна корекція постравматичних стресових розладів особистості у кризові та посткризові періоди життя","authors":"Катерина Скрипник, Ігор Жигаренко, Вадим Завацький, Лілія Царенок","doi":"10.33216/2219-2654-2022-59-3-45-56","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-59-3-45-56","url":null,"abstract":"У статті розкрито особливості психологічної корекції постравматичних стресових розладів особистості у кризові та посткризові періоди життя.Запропонована програма корекції ПТСР, побудована на принципах: активності, зворотного звʼязку, диференційованого підходу, доступності та комплексності психологічної допомоги, формування позитивного самоставлення і конструктивної життєвої перспективи, мобілізації адаптивних копінг-механізмів,з урахуванням провідних стратегій (особистісне дистанціювання; моделювання; зміна позиції; зниження субʼєктивної значущості) подолання ПТСР на етапах превенції, інтервенції й поственції. \u0000Ефективність розробленої програми доведена позитивною динамікою рівня інтеграції між потребою в досягненні головних життєвих цінностей та можливістю їх досягнення в реальності; зниженням показників внутрішнього дискомфорту, ситуативної та особистісної тривожності, депресії, індексів агресивності та ворожнечі; підвищенням комунікативної та соціальної компетентності; формуванням адаптивних копінг-стратегій поведінки; розширенням мережі соціальної підтримки. \u0000Ключові слова: особистість, посттравматичні стресові розлади, психологічна корекція, кризові періоди життя, посткризові періоди життя.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"595 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134401614","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：