Микола Овчар, Василь Серватюк, Геннадій Магась, І.С. Катеринчук
Вибір показників та критеріїв оцінювання якості програмних засобів визначають: призначення та функції інформаційної системи; функціональні можливості; вихідні дані; ресурси інформаційно-технічного забезпечення; якість процесу розробки; якість алгоритмів – надійність (відмовостійкість), швидкодія, наявність можливості інтегрування з іншими системами (гнучкість), можливість використання тільки того функціонального блоку, який необхідний у поточний момент часу; підтримку можливості налагоджування системи користувачем. Якість програмних засобів знаходиться у прямій залежності від якості розробки алгоритмів і програмного коду. Синтез структури автоматизованої системи підтримки прийняття рішень здійснено у таких напрямах: вибір за функціональною ознакою комплексу задач, які будуть вирішуватися на програмно-технічних засобах системи управління; розробка та реалізація алгоритмів; формування загальної структури інформаційно-розрахункової системи; розподіл інформаційно-аналітичного забезпечення між елементами багаторівневої системи управління; визначення комплекту технічних засобів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень та взаємозв’язків між ними. Метою синтезу автоматизованої системи підтримки прийняття рішень є забезпечення оперативності та достовірності розв'язання задач мінімальним ресурсом обчислювальних засобів та засобів комунікації. В основу проєктування функціонально-структурного розподілу інформаційно-аналітичного забезпечення та програмно-технічних компонентів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень покладено такі принципи: використання програмно-технічних комплексів та засобів комунікацій сучасної інфраструктури інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи “Гарт” Державної прикордонної служби України; територіальний розподіл засобів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень відповідно до побудови системи управління Державної прикордонної служби України; функціонально-структурний розподіл здійснюється з урахуванням напрямів та видів діяльності підрозділів Державної прикордонної служби України з деталізацією інформаційноаналітичних задач, що автоматизують конкретні способи оперативно-службової діяльності.
{"title":"МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НА ОХОРОНУ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУУ","authors":"Микола Овчар, Василь Серватюк, Геннадій Магась, І.С. Катеринчук","doi":"10.32453/3.v89i4.1285","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v89i4.1285","url":null,"abstract":"Вибір показників та критеріїв оцінювання якості програмних засобів визначають: призначення та функції інформаційної системи; функціональні можливості; вихідні дані; ресурси інформаційно-технічного забезпечення; якість процесу розробки; якість алгоритмів – надійність (відмовостійкість), швидкодія, наявність можливості інтегрування з іншими системами (гнучкість), можливість використання тільки того функціонального блоку, який необхідний у поточний момент часу; підтримку можливості налагоджування системи користувачем. Якість програмних засобів знаходиться у прямій залежності від якості розробки алгоритмів і програмного коду. Синтез структури автоматизованої системи підтримки прийняття рішень здійснено у таких напрямах: вибір за функціональною ознакою комплексу задач, які будуть вирішуватися на програмно-технічних засобах системи управління; розробка та реалізація алгоритмів; формування загальної структури інформаційно-розрахункової системи; розподіл інформаційно-аналітичного забезпечення між елементами багаторівневої системи управління; визначення комплекту технічних засобів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень та взаємозв’язків між ними. Метою синтезу автоматизованої системи підтримки прийняття рішень є забезпечення оперативності та достовірності розв'язання задач мінімальним ресурсом обчислювальних засобів та засобів комунікації. В основу проєктування функціонально-структурного розподілу інформаційно-аналітичного забезпечення та програмно-технічних компонентів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень покладено такі принципи: використання програмно-технічних комплексів та засобів комунікацій сучасної інфраструктури інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи “Гарт” Державної прикордонної служби України; територіальний розподіл засобів автоматизованої системи підтримки прийняття рішень відповідно до побудови системи управління Державної прикордонної служби України; функціонально-структурний розподіл здійснюється з урахуванням напрямів та видів діяльності підрозділів Державної прикордонної служби України з деталізацією інформаційноаналітичних задач, що автоматизують конкретні способи оперативно-службової діяльності.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673717","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олександр Андрощук, Руслан Березенський, Вікторія Вікторівна Клименко, Віктор Меленчук, Володимир Мельник
Подано результати досліджень стосовно забезпечення військ (сил) логістики, транспортної логістики та побудови автоматизованих інформаційних систем. Успішне планування, проведення та підтримка військових операцій вимагає відповідних підходів. Аналіз стану транспортної логістики Збройних Сил України дозволив виявити основні її проблеми: неефективне використання маршрутів доставлення озброєння, техніки, особового складу від баз зберігання (місць дислокації) до місць виконання бойових завдань; незадовільний стан автомобільних доріг (шляхів підвезення), особливо у зонах бойових дій; слабка транспортна інфраструктура; недостатня кількість уніфікованих місць розвантаження/завантаження, а також їх низький техніко-технологічний рівень; відсутність практично на всіх видах транспорту сучасних інформаційно-телекомунікаційних засобів, що відповідають світовим стандартам (gps-навігатори, бортові комп’ютери тощо); відсутність сучасного вітчизняного програмного забезпечення, яке застосовується у транспортній логістиці військового призначення; високий рівень фізичного і морального зношення рухомого складу транспорту військових частин та підрозділів; неефективне використання рухомого складу організацій (фірм) перевізників, сил логістики та безпосередньо бойових підрозділів (необхідність подальшого впровадження аутсорсингу); втрати від простою в очікуванні завантаження/розвантаження транспортного засобу; недовантаження рухомого складу; складності організації взаємодії декількох видів транспорту; втрати від незаконних дій особового складу; низька продуктивність транспортної сфери через слабку систему мотивації та/або низьку кваліфікацію особового складу; відсутність необхідної кількості фахівців з транспортної логістики військового призначення. Одним з основних висновків дослідження є те, що велике значення для ефективного впровадження логістичного підходу на транспорті, особливо у військовій сфері, має наявність і модернізація спеціалізованих автоматизованих інформаційних систем та відповідного програмного забезпечення, що можливе за умов розробки науково-методичного апарату.
{"title":"СТАН, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ","authors":"Олександр Андрощук, Руслан Березенський, Вікторія Вікторівна Клименко, Віктор Меленчук, Володимир Мельник","doi":"10.32453/3.v89i4.1278","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v89i4.1278","url":null,"abstract":"Подано результати досліджень стосовно забезпечення військ (сил) логістики, транспортної логістики та побудови автоматизованих інформаційних систем. Успішне планування, проведення та підтримка військових операцій вимагає відповідних підходів. Аналіз стану транспортної логістики Збройних Сил України дозволив виявити основні її проблеми: неефективне використання маршрутів доставлення озброєння, техніки, особового складу від баз зберігання (місць дислокації) до місць виконання бойових завдань; незадовільний стан автомобільних доріг (шляхів підвезення), особливо у зонах бойових дій; слабка транспортна інфраструктура; недостатня кількість уніфікованих місць розвантаження/завантаження, а також їх низький техніко-технологічний рівень; відсутність практично на всіх видах транспорту сучасних інформаційно-телекомунікаційних засобів, що відповідають світовим стандартам (gps-навігатори, бортові комп’ютери тощо); відсутність сучасного вітчизняного програмного забезпечення, яке застосовується у транспортній логістиці військового призначення; високий рівень фізичного і морального зношення рухомого складу транспорту військових частин та підрозділів; неефективне використання рухомого складу організацій (фірм) перевізників, сил логістики та безпосередньо бойових підрозділів (необхідність подальшого впровадження аутсорсингу); втрати від простою в очікуванні завантаження/розвантаження транспортного засобу; недовантаження рухомого складу; складності організації взаємодії декількох видів транспорту; втрати від незаконних дій особового складу; низька продуктивність транспортної сфери через слабку систему мотивації та/або низьку кваліфікацію особового складу; відсутність необхідної кількості фахівців з транспортної логістики військового призначення. Одним з основних висновків дослідження є те, що велике значення для ефективного впровадження логістичного підходу на транспорті, особливо у військовій сфері, має наявність і модернізація спеціалізованих автоматизованих інформаційних систем та відповідного програмного забезпечення, що можливе за умов розробки науково-методичного апарату.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673660","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті систематизовано базові передумови для наукового обґрунтування напрямів розбудови системи прикордонної безпеки (ПБ) як механізму розвитку безпекового середовища держави. Детерміновано поняття безпекового середовища держави та окремих аспектів його розвитку, національної, державної, воєнної, прикордонної безпеки та безпеки державного кордону, які доцільно прийняти до уваги у дослідженні питань формування Концепції розвитку безпекового середовища держави в умовах відсічі збройній агресії та у повоєнний період. Оцінено систему забезпечення ПБ у структурно-функціональному відношенні та контекст ПБ через призму безпекового середовища. Визначено доцільний підхід до оцінювання стану ПБ та розподілу завдань із її забезпечення за різними суб’єктами. Проведено ретроспективний аналіз механізмів забезпечення ПБ через призму історичного розвитку прикордонного відомства.За результатами дослідження зроблено такі висновки: з набуттям Україною незалежності її прикордонна політика спрямовується на забезпечення територіальної цілісності, створення власної системи охорони та захисту державного кордону по всьому периметру держави; формування системи ПБ відбувається під впливом низки різнопланових умов і чинників; для подальшого розвитку системи ПБ України важливе значення мають такі заходи, як деокупація тимчасово окупованих територій України; нормативно-правове врегулювання у сфері ПБ; розвиток прикордонної інституції з урахуванням територіальних та функціональних особливостей виконання завдань; запровадження європейських стандартів забезпечення ПБ, необхідних для успішної євроінтеграції держави; рівень гарантування ПБ залежить від якості функціонування національної, регіональної та глобальної систем безпеки.
{"title":"НАУКОВА СКЛАДОВА РОЗВИТКУ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ДЕРЖАВИ: ПРИКОРДОННИЙ АСПЕКТ","authors":"Ігор Левадний, Дмитро Купрієнко, Олег Боровик","doi":"10.32453/3.v89i4.1312","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v89i4.1312","url":null,"abstract":"У статті систематизовано базові передумови для наукового обґрунтування напрямів розбудови системи прикордонної безпеки (ПБ) як механізму розвитку безпекового середовища держави. Детерміновано поняття безпекового середовища держави та окремих аспектів його розвитку, національної, державної, воєнної, прикордонної безпеки та безпеки державного кордону, які доцільно прийняти до уваги у дослідженні питань формування Концепції розвитку безпекового середовища держави в умовах відсічі збройній агресії та у повоєнний період. Оцінено систему забезпечення ПБ у структурно-функціональному відношенні та контекст ПБ через призму безпекового середовища. Визначено доцільний підхід до оцінювання стану ПБ та розподілу завдань із її забезпечення за різними суб’єктами. Проведено ретроспективний аналіз механізмів забезпечення ПБ через призму історичного розвитку прикордонного відомства.За результатами дослідження зроблено такі висновки: з набуттям Україною незалежності її прикордонна політика спрямовується на забезпечення територіальної цілісності, створення власної системи охорони та захисту державного кордону по всьому периметру держави; формування системи ПБ відбувається під впливом низки різнопланових умов і чинників; для подальшого розвитку системи ПБ України важливе значення мають такі заходи, як деокупація тимчасово окупованих територій України; нормативно-правове врегулювання у сфері ПБ; розвиток прикордонної інституції з урахуванням територіальних та функціональних особливостей виконання завдань; запровадження європейських стандартів забезпечення ПБ, необхідних для успішної євроінтеграції держави; рівень гарантування ПБ залежить від якості функціонування національної, регіональної та глобальної систем безпеки.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673727","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Тимчасова окупація російською федерацією частини території України, розпалювання росією збройного конфлікту в східних регіонах нашої країни, руйнування системи світової та регіональної безпеки і принципів міжнародного права виявили необхідність комплексного перегляду доктринальних положень щодо формування та реалізації воєнної політики України, визначення ролі і місця кожного сегмента сектору безпеки і оборони, зокрема органів охорони державного кордону. Сучасні бойові дії незаконних збройних формувань характеризуються такими особливостями: фронтальними діями підрозділів на тактичному рівні; широким застосуванням засідкових дій, мінуванням місцевості, створенням штучних загороджень шляхом пошкодження доріг, зривання мостів; відповідно організованою розвідкою з отриманням інформації про пересування військ від різних джерел; диверсійними та терористичними акціями, що спрямовані на виведення з ладу господарчих об’єктів, які мають життєво важливе значення для економіки регіону. Установлено, що найбільш ефективним підрозділом для виконання завдань у специфічних умовах є прикордонний підрозділ швидкого реагування, основним елементом бойової частини структури якого є штурмові групи. У дослідженні автором розроблено рекомендації управлінню органу охорони державного кордону щодо визначення раціонального варіанта застосування штурмових груп прикордонного підрозділу швидкого реагування під час ускладнення обстановки на ділянках державного кордону (розглянуто за декількома варіантами (напрямками), визначені способи виконання завдань на “зеленому” кордоні, у разі локалізації нестандартних (кризових) ситуацій та зазначені особливості застосування штурмових груп. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для формування пропозицій управлінню органу охорони державного кордону щодо визначення раціонального варіанта застосування штурмових груп підрозділів швидкого реагування для виконання завдань за призначенням.
{"title":"РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ШТУРМОВИХ ГРУП ПІДРОЗДІЛІВ ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ","authors":"Сергій Сич, В’ячеслав Овчаренко","doi":"10.32453/3.v89i4.1282","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v89i4.1282","url":null,"abstract":"Тимчасова окупація російською федерацією частини території України, розпалювання росією збройного конфлікту в східних регіонах нашої країни, руйнування системи світової та регіональної безпеки і принципів міжнародного права виявили необхідність комплексного перегляду доктринальних положень щодо формування та реалізації воєнної політики України, визначення ролі і місця кожного сегмента сектору безпеки і оборони, зокрема органів охорони державного кордону. Сучасні бойові дії незаконних збройних формувань характеризуються такими особливостями: фронтальними діями підрозділів на тактичному рівні; широким застосуванням засідкових дій, мінуванням місцевості, створенням штучних загороджень шляхом пошкодження доріг, зривання мостів; відповідно організованою розвідкою з отриманням інформації про пересування військ від різних джерел; диверсійними та терористичними акціями, що спрямовані на виведення з ладу господарчих об’єктів, які мають життєво важливе значення для економіки регіону. Установлено, що найбільш ефективним підрозділом для виконання завдань у специфічних умовах є прикордонний підрозділ швидкого реагування, основним елементом бойової частини структури якого є штурмові групи. У дослідженні автором розроблено рекомендації управлінню органу охорони державного кордону щодо визначення раціонального варіанта застосування штурмових груп прикордонного підрозділу швидкого реагування під час ускладнення обстановки на ділянках державного кордону (розглянуто за декількома варіантами (напрямками), визначені способи виконання завдань на “зеленому” кордоні, у разі локалізації нестандартних (кризових) ситуацій та зазначені особливості застосування штурмових груп. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для формування пропозицій управлінню органу охорони державного кордону щодо визначення раціонального варіанта застосування штурмових груп підрозділів швидкого реагування для виконання завдань за призначенням.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47936390","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Удосконалено науково-методичний апарат планування оперативно-службової діяльності шляхом поєднання підходів до планування на основі результатів, застосування методології планування на основі спроможностей, орієнтованого на загрози, методології аналізу ризиків і бюджетного планування, що забезпечує одержання нових якісних характеристик процесу планування. У процедурах науково-методичного апарату враховано зміни в послідовності та термінах фінансового планування з використанням програмно-цільового методу, впроваджено нові підходи до обґрунтування потреб через забезпечення необхідних оперативних і тактичних спроможностей Державної прикордонної служби України, нові підходи до обґрунтування та оцінювання ефективності фінансування, умови оперативно-службової діяльності та способи виконання завдань, що забезпечує прямий зв’язок між плануванням діяльності відомства, його фінансуванням і змістом державних цільових програм. Головною складовою науково-методичного апарату планування оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України є визначення результативності діяльності для кожного рівня управління. Науково-методичний апарат планування оперативно-службової діяльності забезпечує обґрунтування заходів оперативно-службової діяльності, обсягу фінансування за рахунок дослідження його залежності від необхідних оперативних і тактичних спроможностей Державної прикордонної служби України та її структурних підрозділів. Вимоги до спроможностей дозволяють опрацьовувати розрахунки потреб в озброєнні, техніці, технічних засобах охорони державного кордону, інших матеріальних засобах, коштах на їх придбання з метою забезпечення виконання функцій оперативно-службової діяльності для обґрунтованого формування кошторисів регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, що і визначає сутність розрахунково-аналітичного методу фінансового планування. На цій основі формуються пропозиції щодо розподілу фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечується адаптивне планування оперативно-службової діяльності.
{"title":"НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ АПАРАТ ПЛАНУВАННЯ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ","authors":"Артем БРАТКО","doi":"10.32453/3.v89i4.1314","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v89i4.1314","url":null,"abstract":"Удосконалено науково-методичний апарат планування оперативно-службової діяльності шляхом поєднання підходів до планування на основі результатів, застосування методології планування на основі спроможностей, орієнтованого на загрози, методології аналізу ризиків і бюджетного планування, що забезпечує одержання нових якісних характеристик процесу планування. У процедурах науково-методичного апарату враховано зміни в послідовності та термінах фінансового планування з використанням програмно-цільового методу, впроваджено нові підходи до обґрунтування потреб через забезпечення необхідних оперативних і тактичних спроможностей Державної прикордонної служби України, нові підходи до обґрунтування та оцінювання ефективності фінансування, умови оперативно-службової діяльності та способи виконання завдань, що забезпечує прямий зв’язок між плануванням діяльності відомства, його фінансуванням і змістом державних цільових програм. Головною складовою науково-методичного апарату планування оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України є визначення результативності діяльності для кожного рівня управління. Науково-методичний апарат планування оперативно-службової діяльності забезпечує обґрунтування заходів оперативно-службової діяльності, обсягу фінансування за рахунок дослідження його залежності від необхідних оперативних і тактичних спроможностей Державної прикордонної служби України та її структурних підрозділів. Вимоги до спроможностей дозволяють опрацьовувати розрахунки потреб в озброєнні, техніці, технічних засобах охорони державного кордону, інших матеріальних засобах, коштах на їх придбання з метою забезпечення виконання функцій оперативно-службової діяльності для обґрунтованого формування кошторисів регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, що і визначає сутність розрахунково-аналітичного методу фінансового планування. На цій основі формуються пропозиції щодо розподілу фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечується адаптивне планування оперативно-службової діяльності.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135238102","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олександр Михайленко, Ігор Кривий, Віктор Якубовський, Олександр Сітайло
У випадку виявлення ознак або отримання конкретних даних про незаконне перетинання державного кордону на ділянці відповідальності за рішенням начальника підрозділу охорони державного кордону проводяться спеціальні дії з пошуку правопорушників. Також спеціальні дії з пошуку правопорушників можуть проводитись у разі: отримання інформації про знаходження в контрольованому прикордонному районі правопорушників та злочинців, які намагаються ухилитись від відповідальності (переховуватись) на території суміжної держави або в тилу ділянки; в інших випадках, коли діями прикордонних нарядів не вдалось затримати правопорушників і запобігти скоєнню правопорушення. Організація охорони державного кордону в сучасних умовах передбачає відпрацювання начальником підрозділу охорони державного кордону схеми побудови охорони державного кордону на ділянці відповідальності, яка містить окремий розділ щодо проведення спеціальних дій з пошуку правопорушників. З метою забезпечення ефективності у виконанні покладених на підрозділ охорони державного кордону функцій виникає необхідність доцільного розташування сил і засобів підрозділу на ділянці відповідальності. Це дослідження показало, що для надійної охорони державного кордону, своєчасного реагування на правопорушення з метою їх припинення, необхідно визначити певні показники та розробити методику їх обрахунків, результати яких у подальшому будуть відображені воб ґрунтованому рішенні на здійснення оперативно-службової діяльності підрозділу охорони державного кордону. До таких показників було віднесено: протяжність упереджувальної та неупереджувальної ділянки підрозділу, віддаленість його рубежів прикриття та протяжність рубежів подальшого блокування. Метою статті є опис методики та визначення порядку її застосування в обрахуванні зазначених показників, які надалі можуть братися до уваги у прийнятті певних управлінських рішень. У ході дослідження авторами було визначено низку вихідних показників, необхідних для проведення обчислень, підібраний відповідний математичний апарат та здійснено практичний розрахунок для типового підрозділу охорони державного кордону. Описана методика може бути застосована під час організації оперативно-службової діяльності підрозділів.
{"title":"МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ДІЙ З ПОШУКУ ПРАВОПОРУШНИКІВ","authors":"Олександр Михайленко, Ігор Кривий, Віктор Якубовський, Олександр Сітайло","doi":"10.32453/3.v89i4.1135","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v89i4.1135","url":null,"abstract":"У випадку виявлення ознак або отримання конкретних даних про незаконне перетинання державного кордону на ділянці відповідальності за рішенням начальника підрозділу охорони державного кордону проводяться спеціальні дії з пошуку правопорушників. Також спеціальні дії з пошуку правопорушників можуть проводитись у разі: отримання інформації про знаходження в контрольованому прикордонному районі правопорушників та злочинців, які намагаються ухилитись від відповідальності (переховуватись) на території суміжної держави або в тилу ділянки; в інших випадках, коли діями прикордонних нарядів не вдалось затримати правопорушників і запобігти скоєнню правопорушення. Організація охорони державного кордону в сучасних умовах передбачає відпрацювання начальником підрозділу охорони державного кордону схеми побудови охорони державного кордону на ділянці відповідальності, яка містить окремий розділ щодо проведення спеціальних дій з пошуку правопорушників. З метою забезпечення ефективності у виконанні покладених на підрозділ охорони державного кордону функцій виникає необхідність доцільного розташування сил і засобів підрозділу на ділянці відповідальності. Це дослідження показало, що для надійної охорони державного кордону, своєчасного реагування на правопорушення з метою їх припинення, необхідно визначити певні показники та розробити методику їх обрахунків, результати яких у подальшому будуть відображені воб ґрунтованому рішенні на здійснення оперативно-службової діяльності підрозділу охорони державного кордону. До таких показників було віднесено: протяжність упереджувальної та неупереджувальної ділянки підрозділу, віддаленість його рубежів прикриття та протяжність рубежів подальшого блокування. Метою статті є опис методики та визначення порядку її застосування в обрахуванні зазначених показників, які надалі можуть братися до уваги у прийнятті певних управлінських рішень. У ході дослідження авторами було визначено низку вихідних показників, необхідних для проведення обчислень, підібраний відповідний математичний апарат та здійснено практичний розрахунок для типового підрозділу охорони державного кордону. Описана методика може бути застосована під час організації оперативно-службової діяльності підрозділів.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673485","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Авторами розроблено методику визначення спроможностей окремого батальйону територіальної оборони щодо посилення охорони та захисту державного кордону. Визначення спроможностей дозволяє командиру підрозділу територіальної оборони правильно та раціонально застосовувати особовий склад, озброєння та техніку в ході виконання завдань територіальної оборони, застосовувати найбільш раціональні способи виконання спеціальних (бойових) завдань. На сучасному етапі Україна переходить до створення більш удосконаленої моделі територіальної оборони, яка формується на базі аналізу створення територіальної оборони провідних у військовому відношенні держав світу, і одним з основних її елементів є окремі батальйони територіальної оборони у складі бригад територіальної оборони, які, за замислом, мають виконувати основні спеціальні (бойові) завдання територіальної оборони у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки та оборони, причому можливість залучення їх до виконання бойових завдань зберігається. Охорона та захист державного кордону здійснюється шляхом посилення охорони визначеної ділянки державного кордону у взаємодії з підрозділами Державної прикордонної служби України. Для детального планування виконання завдань за призначенням необхідно брати до уваги можливості окремого батальйону територіальної оборони виконати їх у визначений час. Це дозволить найбільш ефективно використовувати можливості особового складу, озброєння і техніки для досягнення поставленої мети, застосувати найбільш раціональні способи виконання визначених підрозділам окремого батальйону територіальної оборони завдань. В основу оперативно-тактичних розрахунків закладено методику визначення складності обстановки на державному кордоні, напрямків зосередження основних зусиль та розподілу ресурсів за ділянками (напрямами, районами).
{"title":"МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ СПРОМОЖНОСТЕЙ ОКРЕМОГО БАТАЛЬЙОНУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ ЩОДО ПОСИЛЕННЯ ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ","authors":"О. Б. Фаріон, Олег Башнянин","doi":"10.32453/3.v89i4.1136","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v89i4.1136","url":null,"abstract":"Авторами розроблено методику визначення спроможностей окремого батальйону територіальної оборони щодо посилення охорони та захисту державного кордону. Визначення спроможностей дозволяє командиру підрозділу територіальної оборони правильно та раціонально застосовувати особовий склад, озброєння та техніку в ході виконання завдань територіальної оборони, застосовувати найбільш раціональні способи виконання спеціальних (бойових) завдань. На сучасному етапі Україна переходить до створення більш удосконаленої моделі територіальної оборони, яка формується на базі аналізу створення територіальної оборони провідних у військовому відношенні держав світу, і одним з основних її елементів є окремі батальйони територіальної оборони у складі бригад територіальної оборони, які, за замислом, мають виконувати основні спеціальні (бойові) завдання територіальної оборони у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки та оборони, причому можливість залучення їх до виконання бойових завдань зберігається. Охорона та захист державного кордону здійснюється шляхом посилення охорони визначеної ділянки державного кордону у взаємодії з підрозділами Державної прикордонної служби України. Для детального планування виконання завдань за призначенням необхідно брати до уваги можливості окремого батальйону територіальної оборони виконати їх у визначений час. Це дозволить найбільш ефективно використовувати можливості особового складу, озброєння і техніки для досягнення поставленої мети, застосувати найбільш раціональні способи виконання визначених підрозділам окремого батальйону територіальної оборони завдань. В основу оперативно-тактичних розрахунків закладено методику визначення складності обстановки на державному кордоні, напрямків зосередження основних зусиль та розподілу ресурсів за ділянками (напрямами, районами).","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673537","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ігор Левадний, Дмитро Купрієнко, Олег Боровик, Сергій Білявець
У статті проведено аналіз розвитку національного та регіонального прикордонного безпекового середовища провідних держав світу та оцінено можливість використання досвіду його формування в Україні. За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки: розвиток прикордонного безпекового середовища держав світу відбувається під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх умов і факторів, він виявляється у пошуку та встановленні раціонального балансу між бар’єрною та контактною функціями державних кордонів, створенні для цього необхідних спроможностей системи забезпечення прикордонної безпеки; забезпечення прикордонної безпеки здійснюється шляхом вжиття комплексу заходів різного характеру, повноваження із забезпечення прикордонної безпеки можуть покладатися на декілька відомств, серед яких зазвичай одне визначається головним (координаційним); повномасштабна збройна агресія російської федерації зумовлює необхідність урахування впливу загроз воєнного та терористичного характеру; зважаючи на активізацію євроінтеграційних та євроатлантичних процесів України, актуальності для неї набуває врахування багаторічного досвіду формування та розвитку регіонального прикордонного безпекового середовища Європейського Союзу, зокрема, Шенгенської зони; у контексті євроінтеграції важливою є повноцінна структурна та функціональна імплементація в Україні єдиного механізму реалізації прикордонної політики ЄС – “європейського інтегрованого управління кордонами”; у цих умовах необхідно провести фундаментальний реінжиніринг національної системи інтегрованого управління кордонами на організаційно-технологічній базі системи EUROSUR (або її аналогу); під час формування перспективної системи забезпечення прикордонної безпеки як механізму розвитку безпекового середовища держави доцільно врахувати: необхідність забезпечення її адаптивності до істотно диференційованих умов прикордонного безпекового середовища (потреби забезпечення можливості виконання функцій правоохоронного, оборонного та спеціального характеру); необхідність створення відповідних спроможностей органів Держприкордонслужби у контексті функціонування національної системи стійкості та всеохопної оборони держави; планової “вбудови” її національної системи прикордонної безпеки у регіональну систему прикордонної безпеки ЄС, забезпечення інтероперабельності (на семантичному, правовому, організаційному і технічному рівнях) для майбутньої оперативної та технічної взаємодії між системами інтегрованого управління кордонами України та ЄС.
{"title":"ДОСВІД РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО ПРИКОРДОННОГО БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВ СВІТУ ТА ОЦІНКА ДОЦІЛЬНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ","authors":"Ігор Левадний, Дмитро Купрієнко, Олег Боровик, Сергій Білявець","doi":"10.32453/3.v89i4.1331","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v89i4.1331","url":null,"abstract":"У статті проведено аналіз розвитку національного та регіонального прикордонного безпекового середовища провідних держав світу та оцінено можливість використання досвіду його формування в Україні. За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки: розвиток прикордонного безпекового середовища держав світу відбувається під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх умов і факторів, він виявляється у пошуку та встановленні раціонального балансу між бар’єрною та контактною функціями державних кордонів, створенні для цього необхідних спроможностей системи забезпечення прикордонної безпеки; забезпечення прикордонної безпеки здійснюється шляхом вжиття комплексу заходів різного характеру, повноваження із забезпечення прикордонної безпеки можуть покладатися на декілька відомств, серед яких зазвичай одне визначається головним (координаційним); повномасштабна збройна агресія російської федерації зумовлює необхідність урахування впливу загроз воєнного та терористичного характеру; зважаючи на активізацію євроінтеграційних та євроатлантичних процесів України, актуальності для неї набуває врахування багаторічного досвіду формування та розвитку регіонального прикордонного безпекового середовища Європейського Союзу, зокрема, Шенгенської зони; у контексті євроінтеграції важливою є повноцінна структурна та функціональна імплементація в Україні єдиного механізму реалізації прикордонної політики ЄС – “європейського інтегрованого управління кордонами”; у цих умовах необхідно провести фундаментальний реінжиніринг національної системи інтегрованого управління кордонами на організаційно-технологічній базі системи EUROSUR (або її аналогу); під час формування перспективної системи забезпечення прикордонної безпеки як механізму розвитку безпекового середовища держави доцільно врахувати: необхідність забезпечення її адаптивності до істотно диференційованих умов прикордонного безпекового середовища (потреби забезпечення можливості виконання функцій правоохоронного, оборонного та спеціального характеру); необхідність створення відповідних спроможностей органів Держприкордонслужби у контексті функціонування національної системи стійкості та всеохопної оборони держави; планової “вбудови” її національної системи прикордонної безпеки у регіональну систему прикордонної безпеки ЄС, забезпечення інтероперабельності (на семантичному, правовому, організаційному і технічному рівнях) для майбутньої оперативної та технічної взаємодії між системами інтегрованого управління кордонами України та ЄС.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673908","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мета дослідження полягала в аналізі сутності та різновидів організаційно-штатної структури прикордонної служби. Визначено специфіку формування організаційної структури у ДПСУ. Проаналізовано наукову інформацію (дисертації, монографії, підручники та публікації) з питання формування організаційної структури підрозділу. Визначено, що формування організаційної структури у прикордонному підрозділі здійснюється задля досягнення пріоритетних цілей ДПСУ. Цей процес відбувається за врахування умов воєнно-політичної обстановки у країні, рівнів її економічного та соціально-культурного розвитку. Такі міркування свідчать про потребу в досягненні основної мети на основі раціонального проєктування кожної структурної одиниці: департаменту, управління, відділу, відділення тощо. Проаналізовано сутність основних принципів формування організаційно-штатної структури у ДПСУ: принцип функціональності – урахування функцій у межах прикордонного підрозділу (прикордонної служби, прикордонного контролю тощо); територіальний принцип – формування організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу у певному районі прикордонної діяльності; функціонально-типовий принцип – вирішення професійних завдань певного типу з урахуванням функцій підрозділу; проєктний принцип – комплектування організаційно-штатної структури здійснюється на основі компетентності осіб лише для реалізації окремого заходу (проєкту); змішаний принцип – створення комбінацій функціонального, територіального, проєктного та функціонально-типового принципів формування структури; за стратегічними центрами – у формуванні організаційно-штатної структури можливе об’єднання певних відділів (управлінь) задля вирішення стратегічних завдань розвитку ДПСУ, незалежно від позиції у відповідній структурі. Проаналізовано сутність та особливості лінійної, дивізійної, лінійно-дивізійної, функціональної та мережевої організаційної структури підрозділу. Теоретична цінність полягає у компіляції популярних наукових поглядів із проблеми формування організаційно-штатної структури Державної прикордонної служби України. Практична цінність дослідження полягає у тому, що узагальнено інформацію щодо принципів формування організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу та типів таких структур. Перспективами подальших наукових розвідок може бути розроблення механізмів та інструментів вирішення завдань синтезу організаційно-штатних структур прикордонного підрозділу та його складових частин. Тип статті є теоретико-узагальнювальний.
{"title":"ТИПИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ШТАТНОЇ СТРУКТУРИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ","authors":"Павло ЛИСАК","doi":"10.32453/3.v89i4.1251","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v89i4.1251","url":null,"abstract":"Мета дослідження полягала в аналізі сутності та різновидів організаційно-штатної структури прикордонної служби. Визначено специфіку формування організаційної структури у ДПСУ. Проаналізовано наукову інформацію (дисертації, монографії, підручники та публікації) з питання формування організаційної структури підрозділу. Визначено, що формування організаційної структури у прикордонному підрозділі здійснюється задля досягнення пріоритетних цілей ДПСУ. Цей процес відбувається за врахування умов воєнно-політичної обстановки у країні, рівнів її економічного та соціально-культурного розвитку. Такі міркування свідчать про потребу в досягненні основної мети на основі раціонального проєктування кожної структурної одиниці: департаменту, управління, відділу, відділення тощо. Проаналізовано сутність основних принципів формування організаційно-штатної структури у ДПСУ: принцип функціональності – урахування функцій у межах прикордонного підрозділу (прикордонної служби, прикордонного контролю тощо); територіальний принцип – формування організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу у певному районі прикордонної діяльності; функціонально-типовий принцип – вирішення професійних завдань певного типу з урахуванням функцій підрозділу; проєктний принцип – комплектування організаційно-штатної структури здійснюється на основі компетентності осіб лише для реалізації окремого заходу (проєкту); змішаний принцип – створення комбінацій функціонального, територіального, проєктного та функціонально-типового принципів формування структури; за стратегічними центрами – у формуванні організаційно-штатної структури можливе об’єднання певних відділів (управлінь) задля вирішення стратегічних завдань розвитку ДПСУ, незалежно від позиції у відповідній структурі. Проаналізовано сутність та особливості лінійної, дивізійної, лінійно-дивізійної, функціональної та мережевої організаційної структури підрозділу. Теоретична цінність полягає у компіляції популярних наукових поглядів із проблеми формування організаційно-штатної структури Державної прикордонної служби України. Практична цінність дослідження полягає у тому, що узагальнено інформацію щодо принципів формування організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу та типів таких структур. Перспективами подальших наукових розвідок може бути розроблення механізмів та інструментів вирішення завдань синтезу організаційно-штатних структур прикордонного підрозділу та його складових частин. Тип статті є теоретико-узагальнювальний.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"226 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135237383","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：