Стаття присвячена емпіричному ретроспективному аналізу агресивної політики (розв’язаних збройних агресій, війн) з боку колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Російської Федерації, результатом якої були сформовані “політії” – невизнані, частково визнані держави або змінено курс історичного розвитку держав, а також досвіду іноземних держав щодо здійснення прикордонної політики на прикладі кордону між Мексикою та США. Обґрунтовано, що способи реалізації функцій підрозділами Державної прикордонної служби України (ДПСУ) в контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) з тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях та на адміністративному кордоні з тимчасово окупованими територіями Автономної Республіки Крим повинні корелюватися з необхідністю забезпечення прикордонної складової національної безпеки України для її об’єктів. Розкрито необхідність прийняття обґрунтованих додаткових контрдій щодо недопущення можливості реалізації виявлених загроз щодо можливих протиправних дій незаконних збройних формувань. Визначено завдання при виникненні нових загроз у КПВВ у результаті імплементації прийнятих нормативно-правових актів, які регламентують правила перетину громадянами “внутрішніх кордонів” та необхідності впровадження додаткових заходів щодо облаштування КПВВ з анексованими територіями України. Розкрито специфіку виконання завдань, які покладені на прикордонні підрозділи в КПВВ. Автор статті акцентує на тому, що позитивне вирішення проблем, які виникли в результаті територіального конфлікту, пристосування до сучасних умов можливе в тому випадку, якщо буде враховано історичний досвід іноземних держав. Розкрито необхідність проведення додаткових досліджень для подальшого вдосконалення загальнодержавної системи контролю та надання гуманітарної допомоги в КПВВ на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), пошуку нових, науково-обґрунтованих підходів до облаштування КПВВ, формування в них складу елементів службового порядку прикордонних нарядів.
{"title":"ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ТА НАДАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ В КОНТРОЛЬНИХ ПУНКТАХ В’ЇЗДУ-ВИЇЗДУ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИМИ ТЕРИТОРІЯМИ ДОНЕЦЬКОЇ, ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ ТА АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ","authors":"Володимир Кириленко, Сергій Кметь","doi":"10.32453/3.v86i4.925","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v86i4.925","url":null,"abstract":"Стаття присвячена емпіричному ретроспективному аналізу агресивної політики (розв’язаних збройних агресій, війн) з боку колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Російської Федерації, результатом якої були сформовані “політії” – невизнані, частково визнані держави або змінено курс історичного розвитку держав, а також досвіду іноземних держав щодо здійснення прикордонної політики на прикладі кордону між Мексикою та США. Обґрунтовано, що способи реалізації функцій підрозділами Державної прикордонної служби України (ДПСУ) в контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) з тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях та на адміністративному кордоні з тимчасово окупованими територіями Автономної Республіки Крим повинні корелюватися з необхідністю забезпечення прикордонної складової національної безпеки України для її об’єктів. Розкрито необхідність прийняття обґрунтованих додаткових контрдій щодо недопущення можливості реалізації виявлених загроз щодо можливих протиправних дій незаконних збройних формувань. Визначено завдання при виникненні нових загроз у КПВВ у результаті імплементації прийнятих нормативно-правових актів, які регламентують правила перетину громадянами “внутрішніх кордонів” та необхідності впровадження додаткових заходів щодо облаштування КПВВ з анексованими територіями України. Розкрито специфіку виконання завдань, які покладені на прикордонні підрозділи в КПВВ. Автор статті акцентує на тому, що позитивне вирішення проблем, які виникли в результаті територіального конфлікту, пристосування до сучасних умов можливе в тому випадку, якщо буде враховано історичний досвід іноземних держав. Розкрито необхідність проведення додаткових досліджень для подальшого вдосконалення загальнодержавної системи контролю та надання гуманітарної допомоги в КПВВ на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО), пошуку нових, науково-обґрунтованих підходів до облаштування КПВВ, формування в них складу елементів службового порядку прикордонних нарядів.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47414884","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Робота присвячена комп’ютерному моделюванню систем, що змінюються з часом. У процесі пізнання та практичної діяльності людство широко використовує різноманітні моделі. Моделювання – це універсальний метод наукового пізнання, який базується на побудові, дослідженні та використанні моделей об’єктів і явищ. Найбільш важливим різновидом моделей є математичні моделі. До їхньої основи покладено припущення про те, що всі параметри досліджуваного об’єкта можна подати у кількісному вигляді й описати математичними співвідношеннями. Унаслідок широкого впровадження обчислювальної техніки і відповідного програмного забезпечення методи математичного моделювання поширилися в повсякденній практиці. Комп’ютерна реалізація дослідження складних математичних моделей ґрунтується на основі чисельних методів. Тому сучасне математичне моделювання завжди передбачає застосування чисельних методів аналізу та комп’ютерних обчислювальних експериментів. Водночас значення аналітичних методів з розвитком ЕОМ і обчислювальної математики ніяк не зменшується. Великі можливості проведення математичного моделювання відкриває, наприклад, матрична система комп’ютерної математики MATLAB у дослідженні складних технічних процесів, які характеризуються нелінійністю та багатогранністю зв’язків між елементами. Система пристосована до будь-якої галузі науки й техніки,міст ить засоби, які особливо зручні для електро- і радіотехнічних обчислень (операції з комплексними числами, матрицями, векторами й поліномами, опрацювання даних, аналіз сигналів, моделювання динамічних процесів і цифрова фільтрація). У роботі обґрунтовано динаміку процесів у лінійному колі (електричному фільтрі), побудовано математичну модель, що відображає процес протікання електричного струму в колі, у вигляді системи диференціальних рівнянь другого порядку. Отриману систему диференціальних рівнянь розв’язано аналітичним методом. Крім того, на основі вбудованих в MATLAB чисельних алгоритмів розв’язування звичайних диференціальних рівнянь побудовано наближений розв’язок математичної моделі, що відображає зміну струму в колі залежно від часу. Поряд з цим, використовуючи пакет імітаційного моделювання Simulink, складено структурну модель, яка повністю імітує роботу електричного фільтру. Розв’язок диференціального рівняння можна побачити на віртуальному осцилографі, який дозволяє представити результати моделювання у вигляді часових графіків або у вигляді чисел, графіків, таблиць.
{"title":"КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ","authors":"Лілія Трасковецька","doi":"10.32453/3.v86i4.945","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v86i4.945","url":null,"abstract":"Робота присвячена комп’ютерному моделюванню систем, що змінюються з часом. У процесі пізнання та практичної діяльності людство широко використовує різноманітні моделі. Моделювання – це універсальний метод наукового пізнання, який базується на побудові, дослідженні та використанні моделей об’єктів і явищ. Найбільш важливим різновидом моделей є математичні моделі. До їхньої основи покладено припущення про те, що всі параметри досліджуваного об’єкта можна подати у кількісному вигляді й описати математичними співвідношеннями. Унаслідок широкого впровадження обчислювальної техніки і відповідного програмного забезпечення методи математичного моделювання поширилися в повсякденній практиці. Комп’ютерна реалізація дослідження складних математичних моделей ґрунтується на основі чисельних методів. Тому сучасне математичне моделювання завжди передбачає застосування чисельних методів аналізу та комп’ютерних обчислювальних експериментів. Водночас значення аналітичних методів з розвитком ЕОМ і обчислювальної математики ніяк не зменшується. Великі можливості проведення математичного моделювання відкриває, наприклад, матрична система комп’ютерної математики MATLAB у дослідженні складних технічних процесів, які характеризуються нелінійністю та багатогранністю зв’язків між елементами. Система пристосована до будь-якої галузі науки й техніки,міст ить засоби, які особливо зручні для електро- і радіотехнічних обчислень (операції з комплексними числами, матрицями, векторами й поліномами, опрацювання даних, аналіз сигналів, моделювання динамічних процесів і цифрова фільтрація). У роботі обґрунтовано динаміку процесів у лінійному колі (електричному фільтрі), побудовано математичну модель, що відображає процес протікання електричного струму в колі, у вигляді системи диференціальних рівнянь другого порядку. Отриману систему диференціальних рівнянь розв’язано аналітичним методом. Крім того, на основі вбудованих в MATLAB чисельних алгоритмів розв’язування звичайних диференціальних рівнянь побудовано наближений розв’язок математичної моделі, що відображає зміну струму в колі залежно від часу. Поряд з цим, використовуючи пакет імітаційного моделювання Simulink, складено структурну модель, яка повністю імітує роботу електричного фільтру. Розв’язок диференціального рівняння можна побачити на віртуальному осцилографі, який дозволяє представити результати моделювання у вигляді часових графіків або у вигляді чисел, графіків, таблиць.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673000","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
На основі дослідження автором розроблено методичні підходи проведення внутрішнього аудиту в державному секторі. У результатід ослідження питань функціонування системи внутрішнього аудиту в державному секторі обґрунтовано та запропоновано рекомендації з підготовки та проведення внутрішнього аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Рекомендації запропоновано з метою удосконалення єдиних підходів до провадження діяльності з внутрішнього аудиту в державному секторі та в інших головних розпорядниках коштів державного бюджету, їх територіальних органах та бюджетних установах, що належать до сфери їх управління, оцінки якості такого аудиту. Пропонується здійснювати планування діяльності з внутрішнього аудиту на підставі ризик-орієнтованого підходу з метою зосередження діяльності з внутрішнього аудиту на найбільш ризикових сферах, функціях, процесах. При плануванні враховувати необхідність орієнтування внутрішнього аудиту на здійснення системного аналізу й оцінки ефективності, результативності та якості виконання завдань, функцій, бюджетних програм, надання адміністративних послуг, ступеня виконання і досягнення цілей тощо. Це дозволяє частково усунути невідповідність між необхідністю впровадження відповідно до європейського аналога системи державного внутрішнього фінансового контролю, загальноприйнятих міжнародних норм і стандартів, упровадження внутрішнього аудиту в державному секторі та можливістю держави щодо реалізації цих заходів.
{"title":"МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ","authors":"Сергій Зюман, Тетяна Яковлєва","doi":"10.32453/3.v86i4.862","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v86i4.862","url":null,"abstract":"На основі дослідження автором розроблено методичні підходи проведення внутрішнього аудиту в державному секторі. У результатід ослідження питань функціонування системи внутрішнього аудиту в державному секторі обґрунтовано та запропоновано рекомендації з підготовки та проведення внутрішнього аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Рекомендації запропоновано з метою удосконалення єдиних підходів до провадження діяльності з внутрішнього аудиту в державному секторі та в інших головних розпорядниках коштів державного бюджету, їх територіальних органах та бюджетних установах, що належать до сфери їх управління, оцінки якості такого аудиту. Пропонується здійснювати планування діяльності з внутрішнього аудиту на підставі ризик-орієнтованого підходу з метою зосередження діяльності з внутрішнього аудиту на найбільш ризикових сферах, функціях, процесах. При плануванні враховувати необхідність орієнтування внутрішнього аудиту на здійснення системного аналізу й оцінки ефективності, результативності та якості виконання завдань, функцій, бюджетних програм, надання адміністративних послуг, ступеня виконання і досягнення цілей тощо. Це дозволяє частково усунути невідповідність між необхідністю впровадження відповідно до європейського аналога системи державного внутрішнього фінансового контролю, загальноприйнятих міжнародних норм і стандартів, упровадження внутрішнього аудиту в державному секторі та можливістю держави щодо реалізації цих заходів.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673249","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
О. Б. Фаріон, Олександр Андрощук, Геннадій Радіонов
У науковій статті окреслено актуальність питання та необхідність наукового пошуку перспективних способів для ведення спеціальних заходів (дій) щодо боротьби з диверсійно-розвідувальними групами. На основі аналізу досвіду країн-членів НАТО щодо боротьби з диверсійно-розвідувальними групами узагальнено основні заходи та розкрито форми тактичного маневру. За результатом аналізу локальних військових конфліктів акцентовано увагу на ефективне використання безпілотних літальних апаратів для ведення розвідки та знищенняоб’ ктів противника. Подано основні завдання прикордонних загонів Державної прикордонної служби України, що виконуються для боротьби з диверсійно-розвідувальними групами. Розкрито типову побудову службово-бойового порядку прикордонного загону, призначення його елементів та основні способи дій для ведення спеціальних заходів з пошуку та ліквідації диверсійно-розвідувальних груп. Встановлено, що в умовах високої ймовірності вогневого ураження противником службово-бойовий порядок для проведення спеціальних заходів з пошуку та ліквідації диверсійно-розвідувальної групи необхідно побудувати за такими елементами, як група прикриття напрямків ймовірного руху диверсійно-розвідувальної групи та резерв. Наведено варіанти зразків безпілотних авіаційних літальних апаратів, що є на озброєнні в прикордонних загонах Державної прикордонної служби України. На основі аналізу досвіду боротьби диверсійно-розвідувальними групами та тактико-технічних характеристик безпілотних літальних апаратів, які є на озброєнні прикордонних загонів Державної прикордонної служби України та доданих сил і засобів, визначено низку перспективних способів ведення спеціальних заходів для пошуку та ліквідації диверсійно-розвідувальної групи.
{"title":"РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ДИВЕРСІЙНО-РОЗВІДУВАЛЬНИМИ ГРУПАМИ В УМОВАХ ВИСОКОЇ ЙМОВІРНОСТІ ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ ПРОТИВНИКОМ","authors":"О. Б. Фаріон, Олександр Андрощук, Геннадій Радіонов","doi":"10.32453/3.v86i4.893","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v86i4.893","url":null,"abstract":"У науковій статті окреслено актуальність питання та необхідність наукового пошуку перспективних способів для ведення спеціальних заходів (дій) щодо боротьби з диверсійно-розвідувальними групами. На основі аналізу досвіду країн-членів НАТО щодо боротьби з диверсійно-розвідувальними групами узагальнено основні заходи та розкрито форми тактичного маневру. За результатом аналізу локальних військових конфліктів акцентовано увагу на ефективне використання безпілотних літальних апаратів для ведення розвідки та знищенняоб’ ктів противника. Подано основні завдання прикордонних загонів Державної прикордонної служби України, що виконуються для боротьби з диверсійно-розвідувальними групами. Розкрито типову побудову службово-бойового порядку прикордонного загону, призначення його елементів та основні способи дій для ведення спеціальних заходів з пошуку та ліквідації диверсійно-розвідувальних груп. Встановлено, що в умовах високої ймовірності вогневого ураження противником службово-бойовий порядок для проведення спеціальних заходів з пошуку та ліквідації диверсійно-розвідувальної групи необхідно побудувати за такими елементами, як група прикриття напрямків ймовірного руху диверсійно-розвідувальної групи та резерв. Наведено варіанти зразків безпілотних авіаційних літальних апаратів, що є на озброєнні в прикордонних загонах Державної прикордонної служби України. На основі аналізу досвіду боротьби диверсійно-розвідувальними групами та тактико-технічних характеристик безпілотних літальних апаратів, які є на озброєнні прикордонних загонів Державної прикордонної служби України та доданих сил і засобів, визначено низку перспективних способів ведення спеціальних заходів для пошуку та ліквідації диверсійно-розвідувальної групи. \u0000 ","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47478610","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Питання застосування альтернативного пального для транспорт-них засобів є важливим і актуальним. Доцільність використанняальтернативного пального визначається економічними та еколо-гічними чинниками. Проблематика застосування альтернативногопального актуальна і для автобронетанкової техніки органів охо-рони державного кордону, але даних щодо впливу такого пального на експлуатаційні властивості зразків бронетанкової техніки недо-статньо.Для дослідження обрано модернізований бронетранспортерБТР-70Т, який надійшов на оснащення органів охорони кордону.Ця машина оснащена двома дизельними чотиритактними чоти-рициліндровими двигунами з турбонаддувом. Як альтернативнепальне пропонується використовувати біодизель. Перевагою цьогопального є його доступність, можливість використання місцевихресурсів, відсутність потреби у переобладнанні двигуна.Для дослідження впливу біодизеля на тягово-швидкісні властивос-ті бронетранспортера запропоновано методику, яка ґрунтується накомбінації методів теплового розрахунку поршневих двигунів вну-трішнього згорання, способів побудови швидкісних характеристикпоршневих двигунів та методів тягового розрахунку колісних ма-шин. За вихідні дані для дослідження використано дані щодо хіміч-них і фізичних властивостей біодизельного пального, тактико-тех-нічні характеристики бронетранспортера та технічні характеристи-ки застосованих двигунів.Під час дослідження враховано вплив елементарного складу біо-дизельного пального та його теплотворної здатності на потужністьдвигунів, побудовано зовнішні швидкісні характеристики двигунадля випадків застосування традиційного та альтернативного паль-ного, побудовано і досліджено відповідні тягові і динамічні харак-теристики бронетранспортера.У результаті дослідження встановлено, що біодизельне пальне можезастосовуватись на модернізованих бронетрнаспортерах, але прицьому прогнозується зниження крутного моменту та потужностідвигунів приблизно на п’ять процентів. Коефіцієнт пристосовува-ності двигуна за крутним моментом та за частотою обертання змі-ниться несуттєво. Прогнозується деяке погіршення тягових і швид-кісних властивостей машини, які, однак, не мають принциповогохарактеру, але потребують врахування як під час організації опе-ративно-службової діяльності, так і під час водіння досліджуванихмашин.
{"title":"АНАЛІЗ ЗМІНИ ТЯГОВО-ШВИДКІСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БРОНЕТРАНСПОРТЕРА БТР-70Т ПРИ ЗАСТОСУВАННІ БІОДИЗЕЛЬНОГО ПАЛЬНОГО","authors":"Сергій Псьол, Леся Войцехович","doi":"10.32453/3.v86i4.922","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v86i4.922","url":null,"abstract":"Питання застосування альтернативного пального для транспорт-них засобів є важливим і актуальним. Доцільність використанняальтернативного пального визначається економічними та еколо-гічними чинниками. Проблематика застосування альтернативногопального актуальна і для автобронетанкової техніки органів охо-рони державного кордону, але даних щодо впливу такого пального на експлуатаційні властивості зразків бронетанкової техніки недо-статньо.Для дослідження обрано модернізований бронетранспортерБТР-70Т, який надійшов на оснащення органів охорони кордону.Ця машина оснащена двома дизельними чотиритактними чоти-рициліндровими двигунами з турбонаддувом. Як альтернативнепальне пропонується використовувати біодизель. Перевагою цьогопального є його доступність, можливість використання місцевихресурсів, відсутність потреби у переобладнанні двигуна.Для дослідження впливу біодизеля на тягово-швидкісні властивос-ті бронетранспортера запропоновано методику, яка ґрунтується накомбінації методів теплового розрахунку поршневих двигунів вну-трішнього згорання, способів побудови швидкісних характеристикпоршневих двигунів та методів тягового розрахунку колісних ма-шин. За вихідні дані для дослідження використано дані щодо хіміч-них і фізичних властивостей біодизельного пального, тактико-тех-нічні характеристики бронетранспортера та технічні характеристи-ки застосованих двигунів.Під час дослідження враховано вплив елементарного складу біо-дизельного пального та його теплотворної здатності на потужністьдвигунів, побудовано зовнішні швидкісні характеристики двигунадля випадків застосування традиційного та альтернативного паль-ного, побудовано і досліджено відповідні тягові і динамічні харак-теристики бронетранспортера.У результаті дослідження встановлено, що біодизельне пальне можезастосовуватись на модернізованих бронетрнаспортерах, але прицьому прогнозується зниження крутного моменту та потужностідвигунів приблизно на п’ять процентів. Коефіцієнт пристосовува-ності двигуна за крутним моментом та за частотою обертання змі-ниться несуттєво. Прогнозується деяке погіршення тягових і швид-кісних властивостей машини, які, однак, не мають принциповогохарактеру, але потребують врахування як під час організації опе-ративно-службової діяльності, так і під час водіння досліджуванихмашин.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69672992","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олександр Онопріенко, Костянтин Споришев, Юрій Бєлашов, Ігор Луговський
Проведено аналіз наявних методик прогнозування розвитку надзвичайних ситуацій на гідротехнічних спорудах. Ці методики дають змогу оцінити наслідки аварії на гідротехнічних спорудах у конкретних умовах обстановки. Проте для виконання службово-бойових завдань Національної гвардії України в умовах виникнення надзвичайної ситуації, спричиненої аварією на гідротехнічній споруді, є потреба у розробленні методики, яка б дозволила визначати необхідні показники та критерії для успішного планування службових (службово-бойових) дій сил Національної гвардії України, що залучатимуться для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Розроблена методика моніторингу надзвичайної ситуації, спричиненої аварією на гідротехнічній споруді, дасть можливість офіцерам управління військових частин Національної гвардії України приймати обґрунтовані рішення щодо виконання службовобойових завдань, здійснювати оцінювання району майбутніх дій в умовах надзвичайної ситуації. Ця методика, на відміну від відомих, ураховує масштабність загроз руйнування гідротехнічних споруд, можливі наслідки проходу хвилі пориву, модель втрат серед цивільного населення, що потрапляє в зону катастрофічногозатоплення, а також ураховує можливість ускладнення оперативної обстановки через збільшення прорану в тілі гідротехнічної споруди. Методика дозволяє отримати вихідні дані для планування дій сил Національної гвардії України, що залучаються до виконання однієї з функцій Національної гвардії України з участі у підтриманні або відновленні правопорядку в районах виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю та здоров’ю населення. Надалі зазначена методика дасть змогу вирішити задачу щодо кількісного складу сил Національної гвардії України, що братимуть участь в умовах виникнення надзвичайної ситуації.
{"title":"МЕТОДИКА МОНІТОРИНГУ РОЗВИТКУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ, СПРИЧИНЕНОЇ АВАРІЄЮ НА ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУДАХ, ДО ЛІКВІДАЦІЇ ЯКОЇ ЗАЛУЧАЮТЬСЯ СИЛИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ","authors":"Олександр Онопріенко, Костянтин Споришев, Юрій Бєлашов, Ігор Луговський","doi":"10.32453/3.v86i4.888","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v86i4.888","url":null,"abstract":"Проведено аналіз наявних методик прогнозування розвитку надзвичайних ситуацій на гідротехнічних спорудах. Ці методики дають змогу оцінити наслідки аварії на гідротехнічних спорудах у конкретних умовах обстановки. Проте для виконання службово-бойових завдань Національної гвардії України в умовах виникнення надзвичайної ситуації, спричиненої аварією на гідротехнічній споруді, є потреба у розробленні методики, яка б дозволила визначати необхідні показники та критерії для успішного планування службових (службово-бойових) дій сил Національної гвардії України, що залучатимуться для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Розроблена методика моніторингу надзвичайної ситуації, спричиненої аварією на гідротехнічній споруді, дасть можливість офіцерам управління військових частин Національної гвардії України приймати обґрунтовані рішення щодо виконання службовобойових завдань, здійснювати оцінювання району майбутніх дій в умовах надзвичайної ситуації. Ця методика, на відміну від відомих, ураховує масштабність загроз руйнування гідротехнічних споруд, можливі наслідки проходу хвилі пориву, модель втрат серед цивільного населення, що потрапляє в зону катастрофічногозатоплення, а також ураховує можливість ускладнення оперативної обстановки через збільшення прорану в тілі гідротехнічної споруди. Методика дозволяє отримати вихідні дані для планування дій сил Національної гвардії України, що залучаються до виконання однієї з функцій Національної гвардії України з участі у підтриманні або відновленні правопорядку в районах виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю та здоров’ю населення. Надалі зазначена методика дасть змогу вирішити задачу щодо кількісного складу сил Національної гвардії України, що братимуть участь в умовах виникнення надзвичайної ситуації.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673313","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Сергій Бєлай, Володимир Васищев, І.С. Ліпатов, Андрій Бубенець
Стаття присвячена вивченню актуальних проблемних питань соціального захисту сімей військовослужбовців, як одного з напрямів соціальної політики Збройних Сил України та Національної гвардії України. Представлені основні аспекти соціальної політики держави стосовно задоволення соціальних потреб, інтересів військовослужбовців та членів їх сімей. Визначені основні закони та інші нормативноправові акти, що регламентують питання соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Проаналізовано становлення системи соціального захисту з моменту набуття Україною незалежності, визначені проблемні питання, які мали місце до подій 2014 року, та зазначені ті позитивні зміни в соціальній політиці держави щодо питань соціального захисту військових, які відбулись після 2014 року. Автори звертають увагу на нові завдання, що має вирішувати система соціального захисту, в умовах збройного конфлікту в окремих регіонах Донецької та Луганської областей. Описана методика емпіричного дослідження, що проводилось влітку 2021 року на базі військових частин Східного та Південного територіальних об’єднань Національної гвардії України. Представлені результати опитування щодо визначення проблемних питань в організації соціального захисту сімей військовослужбовців в умовах кризових ситуацій техногенного, природного чи воєнного характеру. Опитування дозволило визначити основні проблемні питання системи соціального захисту сімей військовослужбовців: недостатній рівень соціальної захищеності родини під час довготривалих відряджень військовослужбовця; відсутність відчуття у членів сімей соціальної захищеності під час виконання військовослужбовцем службово-бойових завдань у відриві від пункту постійної дислокації; неволодіння інформацією процедури евакуації сім’ї військовослужбовця у разі виникнення на території регіону надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ СІМЕЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ ОБСТАВИН","authors":"Сергій Бєлай, Володимир Васищев, І.С. Ліпатов, Андрій Бубенець","doi":"10.32453/3.v86i4.932","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v86i4.932","url":null,"abstract":"Стаття присвячена вивченню актуальних проблемних питань соціального захисту сімей військовослужбовців, як одного з напрямів соціальної політики Збройних Сил України та Національної гвардії України. Представлені основні аспекти соціальної політики держави стосовно задоволення соціальних потреб, інтересів військовослужбовців та членів їх сімей. Визначені основні закони та інші нормативноправові акти, що регламентують питання соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Проаналізовано становлення системи соціального захисту з моменту набуття Україною незалежності, визначені проблемні питання, які мали місце до подій 2014 року, та зазначені ті позитивні зміни в соціальній політиці держави щодо питань соціального захисту військових, які відбулись після 2014 року. Автори звертають увагу на нові завдання, що має вирішувати система соціального захисту, в умовах збройного конфлікту в окремих регіонах Донецької та Луганської областей. Описана методика емпіричного дослідження, що проводилось влітку 2021 року на базі військових частин Східного та Південного територіальних об’єднань Національної гвардії України. Представлені результати опитування щодо визначення проблемних питань в організації соціального захисту сімей військовослужбовців в умовах кризових ситуацій техногенного, природного чи воєнного характеру. Опитування дозволило визначити основні проблемні питання системи соціального захисту сімей військовослужбовців: недостатній рівень соціальної захищеності родини під час довготривалих відряджень військовослужбовця; відсутність відчуття у членів сімей соціальної захищеності під час виконання військовослужбовцем службово-бойових завдань у відриві від пункту постійної дислокації; неволодіння інформацією процедури евакуації сім’ї військовослужбовця у разі виникнення на території регіону надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48951259","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті висвітлено модель оцінки здатності ремонтного підрозділу надавати послуги на договірній основі. У моделі враховано ймовірність надання послуг на договірній основі в умовах завантаженості ремонтного підрозділу. З метою незниження готовності власного парку техніки під час надання послуг у моделі заплановано оцінкутехнічної готовності техніки органу охорони державного кордону. Пропонується визначати частку надлишкових виробничих можливостей, які можуть бути спрямовані на потреби приватних осіб та організацій. Передбачена можливість перерахунку сил та засобів ремонтного підрозділу залежно від потрібного рівня наповнення спеціального фонду військової частини. Порядок проведення розрахунків пропонується розділити на 2 етапи: на першому етапі з’ясовувати, чи здатний ремонтний підрозділ обслуговувати власну техніку на заданому рівні готовності, а на другому за наявності залишкових виробничих засобів оцінювати можливість із заданою ймовірністю надавати послуги на договірній основі. В основі моделі був використаний математичний апарат теорії масового обслуговування, що враховує можливість одночасного надходження багатьох заявок (неординарний поток) та надає можливість прогнозувати виробничі можливості ремонтного підрозділу. Крім того, розроблено алгоритм проведення оцінки можливостей ремонтного підрозділу з надання послуг, який дозволяє приймати рішення щодо можливості надання послуг, а також моделювати умови, за яких ремонтний підрозділ може надавати послуги на договірній основі. Запропоновано розроблену модель використовувати для оцінки доцільності надавання послуг силами та засобами ремонтного підрозділу військової частини на договірній основі фізичним особам та організаціям. Крім того, ця модель може застосовуватись для обґрунтування штатів ремонтних підрозділів з урахуванням потреб власного парку військової техніки та необхідності наповнення спеціального фонду з метою подальшого розвитку матеріальної бази ремонтного підрозділу.
{"title":"МОДЕЛЬ ОЦІНКИ МОЖЛИВОСТЕЙ РЕМОНТНОГО ПІДРОЗДІЛУ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ ЩОДО НАДАННЯ ПОСЛУГ ЦИВІЛЬНИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ З ВІДНОВЛЕННЯ ТЕХНІКИ","authors":"Сергій Головня, Дмитро Ефендієв, Олег Чиж","doi":"10.32453/3.v86i4.901","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v86i4.901","url":null,"abstract":"У статті висвітлено модель оцінки здатності ремонтного підрозділу надавати послуги на договірній основі. У моделі враховано ймовірність надання послуг на договірній основі в умовах завантаженості ремонтного підрозділу. З метою незниження готовності власного парку техніки під час надання послуг у моделі заплановано оцінкутехнічної готовності техніки органу охорони державного кордону. Пропонується визначати частку надлишкових виробничих можливостей, які можуть бути спрямовані на потреби приватних осіб та організацій. Передбачена можливість перерахунку сил та засобів ремонтного підрозділу залежно від потрібного рівня наповнення спеціального фонду військової частини. Порядок проведення розрахунків пропонується розділити на 2 етапи: на першому етапі з’ясовувати, чи здатний ремонтний підрозділ обслуговувати власну техніку на заданому рівні готовності, а на другому за наявності залишкових виробничих засобів оцінювати можливість із заданою ймовірністю надавати послуги на договірній основі. В основі моделі був використаний математичний апарат теорії масового обслуговування, що враховує можливість одночасного надходження багатьох заявок (неординарний поток) та надає можливість прогнозувати виробничі можливості ремонтного підрозділу. Крім того, розроблено алгоритм проведення оцінки можливостей ремонтного підрозділу з надання послуг, який дозволяє приймати рішення щодо можливості надання послуг, а також моделювати умови, за яких ремонтний підрозділ може надавати послуги на договірній основі. Запропоновано розроблену модель використовувати для оцінки доцільності надавання послуг силами та засобами ремонтного підрозділу військової частини на договірній основі фізичним особам та організаціям. Крім того, ця модель може застосовуватись для обґрунтування штатів ремонтних підрозділів з урахуванням потреб власного парку військової техніки та необхідності наповнення спеціального фонду з метою подальшого розвитку матеріальної бази ремонтного підрозділу.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48065168","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Сергій Павленко, Олександр Путро, Ярослав Павлов, Ю.В. Купрієнко
Наведено модель, за допомогою якої є можливість оцінити і спрогнозувати ефективність заходів маскування підрозділів тилового забезпечення під час здійснення переміщення (маршу) при підготовці і в ході виконання бойового завдання. Отримані результати моделювання можливо використовувати для розроблення рекомендацій командирам підрозділів Національної гвардії України та інших військових формувань для прогнозування ефективності заходів маскування під час здійснення переміщення. В моделі є вісім етапів. На першому етапі відбувається збирання, оброблення, введення вхідних даних для отримання шуканої оцінки ефективності заходів маскування або імовірність досягнення мети маскування підрозділів тилового забезпечення під час здійснення переміщення (маршу) при підготовці і в ході виконання бойового завдання. На другому етапі обчислюється імовірність своєчасного проведення заходів маскування підрозділів тилового забезпечення. На третьому етапі проводиться перевірка отриманих значень імовірностей щодо відповідності визначених вимог критерію ефективності. Четвертий етап присвячений обчисленню імовірності неухилення противника від органів спостереження. Під час п’ятого етапу проводиться перевірка отриманих значень імовірностей щодо відповідності визначених вимог критерію ефективності. На шостому етапі обчислюється імовірність знищення засідки противника силами похідної охорони всіма наявними вогневими засобами. Під час сьомого етапу проводиться перевірка отриманих значень імовірностей щодо відповідності визначених вимог критерію ефективності. На завершальному, восьмому етапі, отримавши результати в блоках (1)–(7), які задовольняють умови критерію, проводимо розрахунки оцінювання ефективності заходів маскування підрозділів тилового забезпечення під час здійснення переміщення (маршу) при підготовці і в ході виконання бойового завдання. Для оцінки шуканих значень ймовірностей можливо отримати за допомогою застосування відомих та апробованих підходів математичного моделювання військових дій.
{"title":"МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ МАСКУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ТИЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ (МАРШУ) ПРИ ПІДГОТОВЦІ І В ХОДІ ВИКОНАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ","authors":"Сергій Павленко, Олександр Путро, Ярослав Павлов, Ю.В. Купрієнко","doi":"10.32453/3.v85i2-3.840","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v85i2-3.840","url":null,"abstract":"Наведено модель, за допомогою якої є можливість оцінити і спрогнозувати ефективність заходів маскування підрозділів тилового забезпечення під час здійснення переміщення (маршу) при підготовці і в ході виконання бойового завдання. Отримані результати моделювання можливо використовувати для розроблення рекомендацій командирам підрозділів Національної гвардії України та інших військових формувань для прогнозування ефективності заходів маскування під час здійснення переміщення. В моделі є вісім етапів. На першому етапі відбувається збирання, оброблення, введення вхідних даних для отримання шуканої оцінки ефективності заходів маскування або імовірність досягнення мети маскування підрозділів тилового забезпечення під час здійснення переміщення (маршу) при підготовці і в ході виконання бойового завдання. На другому етапі обчислюється імовірність своєчасного проведення заходів маскування підрозділів тилового забезпечення. На третьому етапі проводиться перевірка отриманих значень імовірностей щодо відповідності визначених вимог критерію ефективності. Четвертий етап присвячений обчисленню імовірності неухилення противника від органів спостереження. Під час п’ятого етапу проводиться перевірка отриманих значень імовірностей щодо відповідності визначених вимог критерію ефективності. На шостому етапі обчислюється імовірність знищення засідки противника силами похідної охорони всіма наявними вогневими засобами. Під час сьомого етапу проводиться перевірка отриманих значень імовірностей щодо відповідності визначених вимог критерію ефективності. На завершальному, восьмому етапі, отримавши результати в блоках (1)–(7), які задовольняють умови критерію, проводимо розрахунки оцінювання ефективності заходів маскування підрозділів тилового забезпечення під час здійснення переміщення (маршу) при підготовці і в ході виконання бойового завдання. Для оцінки шуканих значень ймовірностей можливо отримати за допомогою застосування відомих та апробованих підходів математичного моделювання військових дій.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48118720","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті досліджено наявний нормативно-правовий стан внутрішнього аудиту в органах державного сектору України та проаналізовано функціонування системи внутрішнього контролю загалом. Внутрішній контроль представлено комплексом заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Внутрішній аудит передбачає діяльність, що спрямована на удосконалення системи управління, внутрішнього контролю, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та ка передбачає надання незалежних висновків і рекомендацій. Для здійснення внутрішнього аудиту розпорядник бюджетних коштів в особі керівника утворює самостійний структурний підрозділ внутрішнього аудиту, що є підпорядкованим і підзвітним безпосередньо такому керівникові. У роботі автор розкриває сутність національних стандартів: стандартів якісних характеристик та стандартів діяльності, які описують сутність діяльності внутрішнього аудиту та відповідають міжнародним стандартам. Цими стандартами визначено, що під час проведення внутрішнього аудиту здійснюються дослідження та оцінка системи управління та внутрішнього контролю, у тому числі управління ризиками з питань та в обсязі, що відповідають об’єкту, темі та цілям внутрішнього аудиту.
{"title":"АУДИТ ЯК СИСТЕМА НАДІЙНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ","authors":"Сергій Зюман, Тетяна Яковлєва","doi":"10.32453/3.v85i2-3.861","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v85i2-3.861","url":null,"abstract":"У статті досліджено наявний нормативно-правовий стан внутрішнього аудиту в органах державного сектору України та проаналізовано функціонування системи внутрішнього контролю загалом. Внутрішній контроль представлено комплексом заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Внутрішній аудит передбачає діяльність, що спрямована на удосконалення системи управління, внутрішнього контролю, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності розпорядника бюджетних коштів і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та ка передбачає надання незалежних висновків і рекомендацій. Для здійснення внутрішнього аудиту розпорядник бюджетних коштів в особі керівника утворює самостійний структурний підрозділ внутрішнього аудиту, що є підпорядкованим і підзвітним безпосередньо такому керівникові. У роботі автор розкриває сутність національних стандартів: стандартів якісних характеристик та стандартів діяльності, які описують сутність діяльності внутрішнього аудиту та відповідають міжнародним стандартам. Цими стандартами визначено, що під час проведення внутрішнього аудиту здійснюються дослідження та оцінка системи управління та внутрішнього контролю, у тому числі управління ризиками з питань та в обсязі, що відповідають об’єкту, темі та цілям внутрішнього аудиту.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49195384","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：