У статті проаналізовано сучасний стан технології обліку експлуата-ції автомобільної та бронетанкової техніки в органах та підрозділахДержавної прикордонної служби України та можливості покращеннятакого стану за рахунок інформаційних систем. На основі науковихпідходів розглянуто перспективи удосконалення та автоматизації об-ліку експлуатації автомобільної та бронетанкової техніки, придатноїдля застосування в процесі оперативно-службової діяльності органівДержавної прикордонної служби України. Визначено фактори, щонегативно впливають на її ефективність. Розглянуто можливості за-стосування сучасних інформаційних технологій через адаптацію на-явних в органах Державної прикордонної служби України програм-но-технічних засобів для реалізації процедур обліку експлуатаціїавтомобільної та бронетанкової техніки. Електронний облік експлу-атації автомобільної та бронетанкової техніки дозволяє прискоритиобмін даними, забезпечити їх збереження і резервування, здійснитиоперативний кількісний та логічний контроль експлуатації техніки, зменшити трудовитрати на здійснення операцій обліку. Установлено,що процедура контролю технічного стану сучасних зразків машинздійснюється за типовим алгоритмом, що обумовлений чиннимиінструкціями та відомчими наказами. Разом з тим, відсутність про-цедури автоматизації процесів обліку експлуатації засобів автомо-більної та бронетанкової техніки значно знижує ефективність обліку.Внесок дослідження в науку та практику є суттєвим, оскільки дозво-лить розширити площину аналітичних даних з питань експлуатаціїтехніки. Щоб наблизити систему до користувача, необхідно провестивеликий обсяг роботи із накопичення і нормалізування табличнихданих та зв’язків. Переваги в тому, що в Державній прикордоннійслужбі України поки не існує таких систем обліку, а потенціал для по-дальшого розвитку предмета дослідження значний.
{"title":"ОПТИМІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ЕКСПЛУАТАЦІЇ МАШИН ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ","authors":"Сергій Партика","doi":"10.32453/3.v88i3.1269","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1269","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано сучасний стан технології обліку експлуата-ції автомобільної та бронетанкової техніки в органах та підрозділахДержавної прикордонної служби України та можливості покращеннятакого стану за рахунок інформаційних систем. На основі науковихпідходів розглянуто перспективи удосконалення та автоматизації об-ліку експлуатації автомобільної та бронетанкової техніки, придатноїдля застосування в процесі оперативно-службової діяльності органівДержавної прикордонної служби України. Визначено фактори, щонегативно впливають на її ефективність. Розглянуто можливості за-стосування сучасних інформаційних технологій через адаптацію на-явних в органах Державної прикордонної служби України програм-но-технічних засобів для реалізації процедур обліку експлуатаціїавтомобільної та бронетанкової техніки. Електронний облік експлу-атації автомобільної та бронетанкової техніки дозволяє прискоритиобмін даними, забезпечити їх збереження і резервування, здійснитиоперативний кількісний та логічний контроль експлуатації техніки, зменшити трудовитрати на здійснення операцій обліку. Установлено,що процедура контролю технічного стану сучасних зразків машинздійснюється за типовим алгоритмом, що обумовлений чиннимиінструкціями та відомчими наказами. Разом з тим, відсутність про-цедури автоматизації процесів обліку експлуатації засобів автомо-більної та бронетанкової техніки значно знижує ефективність обліку.Внесок дослідження в науку та практику є суттєвим, оскільки дозво-лить розширити площину аналітичних даних з питань експлуатаціїтехніки. Щоб наблизити систему до користувача, необхідно провестивеликий обсяг роботи із накопичення і нормалізування табличнихданих та зв’язків. Переваги в тому, що в Державній прикордоннійслужбі України поки не існує таких систем обліку, а потенціал для по-дальшого розвитку предмета дослідження значний.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47057217","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Статтю присвячено вирішенню науково-прикладного завдання щодо комплектування управлінськими кадрами органів охорони державного кордону, які мають спроможність своєчасно та адекватно реагувати на будь-які зміни умов реалізації специфічних прикордонних завдань та приймати відповідні рішення, що підтверджено метою наукової статті. Авторами розкрито сутність покладених на Державну прикордонну службу України законотворцем завдань під час воєнних та післявоєнних дій, в ході реалізації стабілізаційних дій на деокупованих територіях та з урахуванням нових геополітичних умов нашої країни. Розкрито основний понятійний апарат, що у подальшому надало можливість його використання як інструментарію для формування критеріального апарату Моделі відбору претендентів на заміщення вакантних посад штабу органу охорони державного кордону з урахуванням умов виконання завдань та специфіки управлінських рішень. Розкрито складові елементи вимог до управління органами (підрозділами) державного кордону та їх сутність. Для моделювання різної обстановки запропоновано як “віртуальний полігон” використовувати “навчальний прикордонний підрозділ”, що далі надає можливість перевіряти спроможності претендентів, реалізовувати основні управлінські принципи, приймати адекватні рішення залежно від заданої обстановки та швидкості її зміни. У науковій праці представлено Модель відповідного процесу відбору кадрів, який реалізується у чотири етапи. Після завершення першого та другого етапів Моделі відбувається “фільтрація” претендентів, які потенційно спроможні за результатами проведених процедур обіймати керівні посади, що розглядалися. Під час третього етапу розробленої Моделі претенденти вирішують практичні завдання відповідно до заданої обстановки “навчального прикордонного підрозділу”. На цьому етапі претенденти реалізують алгоритм прийняття рішення щодо виконання завдань у заданих умовах. Результат прийнятих рішень проходить оцінювання експертною групою за відповідними показниками. Наступним кроком третього етапу визначено обрахунок показника релевантності прийнятого рішення претендентом на обрану посаду, за результатом якого стає можливим реалізувати комплексне оцінювання запропонованого претендентом рішення з формуванням відповідного рейтингу претендентів, що є елементом четвертого етапу Моделі, зміст якого полягає у формуванні практичних рекомендацій щодо оцінки та відбору управлінських кадрів, підтримки необхідного рівня професійно важливих для управлінської діяльності якостей претендентів на заміщення вакантних посад штабу органу охорони державного кордону з урахуванням умов виконання завдань та специфіки управлінських рішень. Отже, у статті розкрито сутність наукової задачі, яка полягає в синтезі сепаративної моделі системи відбору претендентів на заміщення вакантних посад штабу органу охорони державного кордону, з урахуванням умов виконання завдань прикордонного підрозділу та специфіки управлінських рішень. Зроблено акцент на тому, що розроблена Модель надає можливість одноча
{"title":"МОДЕЛЬ ВІДБОРУ ПРЕТЕНДЕНТІВ НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ ПОСАД ШТАБУ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ З УРАХУВАННЯМ УМОВ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ТА СПЕЦИФІКИ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ","authors":"Олена Кушнір, Олександр Мейко","doi":"10.32453/3.v88i3.1248","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1248","url":null,"abstract":"Статтю присвячено вирішенню науково-прикладного завдання щодо комплектування управлінськими кадрами органів охорони державного кордону, які мають спроможність своєчасно та адекватно реагувати на будь-які зміни умов реалізації специфічних прикордонних завдань та приймати відповідні рішення, що підтверджено метою наукової статті. Авторами розкрито сутність покладених на Державну прикордонну службу України законотворцем завдань під час воєнних та післявоєнних дій, в ході реалізації стабілізаційних дій на деокупованих територіях та з урахуванням нових геополітичних умов нашої країни. Розкрито основний понятійний апарат, що у подальшому надало можливість його використання як інструментарію для формування критеріального апарату Моделі відбору претендентів на заміщення вакантних посад штабу органу охорони державного кордону з урахуванням умов виконання завдань та специфіки управлінських рішень. Розкрито складові елементи вимог до управління органами (підрозділами) державного кордону та їх сутність. Для моделювання різної обстановки запропоновано як “віртуальний полігон” використовувати “навчальний прикордонний підрозділ”, що далі надає можливість перевіряти спроможності претендентів, реалізовувати основні управлінські принципи, приймати адекватні рішення залежно від заданої обстановки та швидкості її зміни. У науковій праці представлено Модель відповідного процесу відбору кадрів, який реалізується у чотири етапи. Після завершення першого та другого етапів Моделі відбувається “фільтрація” претендентів, які потенційно спроможні за результатами проведених процедур обіймати керівні посади, що розглядалися. Під час третього етапу розробленої Моделі претенденти вирішують практичні завдання відповідно до заданої обстановки “навчального прикордонного підрозділу”. На цьому етапі претенденти реалізують алгоритм прийняття рішення щодо виконання завдань у заданих умовах. Результат прийнятих рішень проходить оцінювання експертною групою за відповідними показниками. Наступним кроком третього етапу визначено обрахунок показника релевантності прийнятого рішення претендентом на обрану посаду, за результатом якого стає можливим реалізувати комплексне оцінювання запропонованого претендентом рішення з формуванням відповідного рейтингу претендентів, що є елементом четвертого етапу Моделі, зміст якого полягає у формуванні практичних рекомендацій щодо оцінки та відбору управлінських кадрів, підтримки необхідного рівня професійно важливих для управлінської діяльності якостей претендентів на заміщення вакантних посад штабу органу охорони державного кордону з урахуванням умов виконання завдань та специфіки управлінських рішень. Отже, у статті розкрито сутність наукової задачі, яка полягає в синтезі сепаративної моделі системи відбору претендентів на заміщення вакантних посад штабу органу охорони державного кордону, з урахуванням умов виконання завдань прикордонного підрозділу та специфіки управлінських рішень. Зроблено акцент на тому, що розроблена Модель надає можливість одноча","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673228","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Завдання щодо підвищення якості управління частинами та підрозділами при повномасштабному вторгненні російської федерації до нашої країни залишається доволі актуальним та потребує подальшого дослідження. Уже на практиці ще раз підтвердилось, що перевагу у бойових діях отримує той, у кого краще інформаційна обізнаність щодо стану та положення як своїх військ, так і противника. Для покращення управління частинами та підрозділами Десантно-штурмових військ Збройних Сил України пропонується розробка та використання автоматизованої системи тактичної ланки управління. За результатами дослідження наводяться методичні рекомендації щодо синтезу цієї системи. Особливістю запропонованого синтезу є використання в автоматизованій системі тактичної ланки управління інформаційно-аналітичної підсистеми з можливістю подальшого доопрацювання та впровадження штучного інтелекту. Ця система повинна забезпечити збирання, обробку та підготовку інформації, а також аналітичного матеріалу для прийняття відповідних управлінських рішень на застосування частин, підрозділів та мінімізацію негативного впливу з боку противника. Також використання системи дозволить реалізувати завдання щодо єдиного інформаційного середовища Збройних Сил України з використанням сервісно-орієнтованої архітектури. Це сприятиме організації розгортання та функціонування інформаційних систем оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження, а також інформаційних систем підтримки повсякденної діяльності в інтересах Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Методичні рекомендації включають розроблену схему методики синтезу структури автоматизованій системі тактичної ланки управління, яка поблочно описує етапи розробки автоматизованої системи. Проведено оцінку ефективності системи, що розробляється з використанням зазначеної методики. У результаті розрахунків практичної моделі автоматизованої системи встановлено, що її використання дозволить пришвидшити обробку інформації та прийняття рішення на застосування частин та підрозділів на чверть. Проведена робота створює передумови для подальших досліджень щодо покращення інтеграції автоматизованих систем Збройних Сил України до концепції мережецентричності, яка продовжує набувати розвитку в арміях світу.
{"title":"МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СИНТЕЗУ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ УПРАВЛІННЯ ДЕСАНТНО-ШТУРМОВИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ","authors":"Валентин Дідик","doi":"10.32453/3.v88i3.1284","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1284","url":null,"abstract":"Завдання щодо підвищення якості управління частинами та підрозділами при повномасштабному вторгненні російської федерації до нашої країни залишається доволі актуальним та потребує подальшого дослідження. Уже на практиці ще раз підтвердилось, що перевагу у бойових діях отримує той, у кого краще інформаційна обізнаність щодо стану та положення як своїх військ, так і противника. Для покращення управління частинами та підрозділами Десантно-штурмових військ Збройних Сил України пропонується розробка та використання автоматизованої системи тактичної ланки управління. За результатами дослідження наводяться методичні рекомендації щодо синтезу цієї системи. Особливістю запропонованого синтезу є використання в автоматизованій системі тактичної ланки управління інформаційно-аналітичної підсистеми з можливістю подальшого доопрацювання та впровадження штучного інтелекту. Ця система повинна забезпечити збирання, обробку та підготовку інформації, а також аналітичного матеріалу для прийняття відповідних управлінських рішень на застосування частин, підрозділів та мінімізацію негативного впливу з боку противника. Також використання системи дозволить реалізувати завдання щодо єдиного інформаційного середовища Збройних Сил України з використанням сервісно-орієнтованої архітектури. Це сприятиме організації розгортання та функціонування інформаційних систем оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження, а також інформаційних систем підтримки повсякденної діяльності в інтересах Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Методичні рекомендації включають розроблену схему методики синтезу структури автоматизованій системі тактичної ланки управління, яка поблочно описує етапи розробки автоматизованої системи. Проведено оцінку ефективності системи, що розробляється з використанням зазначеної методики. У результаті розрахунків практичної моделі автоматизованої системи встановлено, що її використання дозволить пришвидшити обробку інформації та прийняття рішення на застосування частин та підрозділів на чверть. Проведена робота створює передумови для подальших досліджень щодо покращення інтеграції автоматизованих систем Збройних Сил України до концепції мережецентричності, яка продовжує набувати розвитку в арміях світу.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673422","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті проаналізовано основні способи та методи діагностування транспортних засобів з автоматичними трансмісіями у підрозділах Державної прикордонної служби України. Зважаючи на те, що ннім часом в умовах військового стану парк транспортних засобів інтенсивно оновлюється та впроваджуються нові зразки техніки, існує потреба у формуванні способів щодо подальшого їх діагностування та обслуговування з метою забезпечення підтримання справного або працездатного стану при використанні за призначенням. Способи, що розглядаються у дослідженні, здатні реалізувати сучасні підходи до експлуатації транспортних засобів та забезпечити ефективне їх застосовування. Методом узагальнення основних елементів діагностування сучасних зразків транспортних засобів у підрозділах ДПСУ встановлено, що процеси, які забезпечують діагностування цих зразків техніки, містять випадковий набір дій, який ґрунтується на досвіді майстрів. Проблемним питанням є також несистемний підхід у підборі кадрів, які забезпечують функціонування ремонтних підрозділів ДПСУ, про що свідчить відсутність освітньої компоненти у підборі кадрів. З аналізу діяльності майстрів ремонтних підрозділів встановлено, що досвід та чіткий алгоритм дій у діагностуванні новітніх зразків техніки з автоматичними трансмісіями відсутній, що змушує шукати нові шляхи до якісного проведення діагностування транспортних засобів з автоматичними трансмісіями. Окремо описано основні фактори, що впливають на надійність автоматичних трансмісій, яка залежать від процесу зношування елементів, утоми матеріалів та інтенсивності напрацювання. У результаті сформульовано основні ознаки, які є індикаторами поломок в автоматичних трансмісіях або відхиленнях в роботі окремих її елементів. Проаналізувавши несправності та конструктивні особливості за допомогою методу експертних оцінок, визначили форми діагностування, що структурно поділяють автоматичні трансмісії на блоки. Це діагностування гідротрансформатора, гідромережі, планетарної передачі, елементів електронного управління. Дослідження надало можливість сформувати граф діагностування автоматичних трансмісій в підрозділах ДПСУ. Граф ґрунтується на поєднанні методів, за допомогою яких існує можливість встановити технічний діагноз та обрати способи відновлення ресурсу автоматичних трансмісій.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ З АВТОМАТИЧНИМИ ТРАНСМІСІЯМИ У ПІДРОЗДІЛАХ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ","authors":"Артем Корєхов","doi":"10.32453/3.v88i3.1227","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1227","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано основні способи та методи діагностування транспортних засобів з автоматичними трансмісіями у підрозділах Державної прикордонної служби України. Зважаючи на те, що ннім часом в умовах військового стану парк транспортних засобів інтенсивно оновлюється та впроваджуються нові зразки техніки, існує потреба у формуванні способів щодо подальшого їх діагностування та обслуговування з метою забезпечення підтримання справного або працездатного стану при використанні за призначенням. Способи, що розглядаються у дослідженні, здатні реалізувати сучасні підходи до експлуатації транспортних засобів та забезпечити ефективне їх застосовування. Методом узагальнення основних елементів діагностування сучасних зразків транспортних засобів у підрозділах ДПСУ встановлено, що процеси, які забезпечують діагностування цих зразків техніки, містять випадковий набір дій, який ґрунтується на досвіді майстрів. Проблемним питанням є також несистемний підхід у підборі кадрів, які забезпечують функціонування ремонтних підрозділів ДПСУ, про що свідчить відсутність освітньої компоненти у підборі кадрів. З аналізу діяльності майстрів ремонтних підрозділів встановлено, що досвід та чіткий алгоритм дій у діагностуванні новітніх зразків техніки з автоматичними трансмісіями відсутній, що змушує шукати нові шляхи до якісного проведення діагностування транспортних засобів з автоматичними трансмісіями. Окремо описано основні фактори, що впливають на надійність автоматичних трансмісій, яка залежать від процесу зношування елементів, утоми матеріалів та інтенсивності напрацювання. У результаті сформульовано основні ознаки, які є індикаторами поломок в автоматичних трансмісіях або відхиленнях в роботі окремих її елементів. Проаналізувавши несправності та конструктивні особливості за допомогою методу експертних оцінок, визначили форми діагностування, що структурно поділяють автоматичні трансмісії на блоки. Це діагностування гідротрансформатора, гідромережі, планетарної передачі, елементів електронного управління. Дослідження надало можливість сформувати граф діагностування автоматичних трансмісій в підрозділах ДПСУ. Граф ґрунтується на поєднанні методів, за допомогою яких існує можливість встановити технічний діагноз та обрати способи відновлення ресурсу автоматичних трансмісій.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673106","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розглянуто окремі пріоритетні напрями забезпечення кібербезпеки Державної прикордонної служби України в умовах сьогодення. Безпека інформації з огляду на розвиток інформаційного суспільства може розглядатися як стан захищеності існування й стимул розвитку певних відносин між особами, сукупностями груп і спільнот у соціумі, державами й глобальним суспільством, що здійснюються за посередництва комунікацій у світовому інформаційному вимірі. Захист інформації доцільно розуміти як сукупність організаційних і технічних заходів та правових норм, направлених на запобігання вчиненню шкоди інтересам власника інформаційних даних або автоматизованих систем, а також осіб, котрі користуються цією інформацією. При цьому порушення цілісності інформації в автоматизованій системі здійснюються через дії порушника інформаційної безпеки – фізичної чи юридичної особи, яка навмисно чи ненавмисно вдається до неправомірних дій по відношенню до автоматизованої системи та інформації у ній. Порушення роботи автоматизованої системи відбуваються унаслідок дії певних обставин, які спричиняють спотворення обробки інформаційних масивів (унаслідок дії порушників). Несанкціонованим доступом слід вважати доступ до відомостей, який здійснюється із порушенням реалізованих у рамках автоматизованих систем правил розмежування доступу. Витоком інформації слід вважати результат дій порушника, через які інформація перетворюється на таку, що стає відомою й доступною суб’єктам, які не володіють правом доступу до неї. На відміну від витоку, втратою інформації є дія, через яку інформація в автоматизованій системі припиняє існування для фізичних чи юридичних осіб, котрі мають право власності на цю інформацію у повному або обмеженому обсязі. Критерії захисту інформації необхідні: по-перше, для формування методологічної бази для виявлення вимог щодо захисту інформації в автоматизованих системах від несанкціонованого доступу; подруге, для створення захищених автоматизованих систем і засобів захисту від несанкціонованого доступу; по-третє, для оцінювання рівня захищеності інформаційних масивів в автоматизованих системах та їх можливості використання у ході обробки критичної інформації (інформаційних даних, які вимагають захисту).
{"title":"КІБЕРБЕЗПЕКА ПРИКОРДОННОГО ВІДОМСТВА: ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ","authors":"Віталій Равлюк","doi":"10.32453/3.v88i3.1240","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1240","url":null,"abstract":"У статті розглянуто окремі пріоритетні напрями забезпечення кібербезпеки Державної прикордонної служби України в умовах сьогодення. Безпека інформації з огляду на розвиток інформаційного суспільства може розглядатися як стан захищеності існування й стимул розвитку певних відносин між особами, сукупностями груп і спільнот у соціумі, державами й глобальним суспільством, що здійснюються за посередництва комунікацій у світовому інформаційному вимірі. Захист інформації доцільно розуміти як сукупність організаційних і технічних заходів та правових норм, направлених на запобігання вчиненню шкоди інтересам власника інформаційних даних або автоматизованих систем, а також осіб, котрі користуються цією інформацією. При цьому порушення цілісності інформації в автоматизованій системі здійснюються через дії порушника інформаційної безпеки – фізичної чи юридичної особи, яка навмисно чи ненавмисно вдається до неправомірних дій по відношенню до автоматизованої системи та інформації у ній. Порушення роботи автоматизованої системи відбуваються унаслідок дії певних обставин, які спричиняють спотворення обробки інформаційних масивів (унаслідок дії порушників). Несанкціонованим доступом слід вважати доступ до відомостей, який здійснюється із порушенням реалізованих у рамках автоматизованих систем правил розмежування доступу. Витоком інформації слід вважати результат дій порушника, через які інформація перетворюється на таку, що стає відомою й доступною суб’єктам, які не володіють правом доступу до неї. На відміну від витоку, втратою інформації є дія, через яку інформація в автоматизованій системі припиняє існування для фізичних чи юридичних осіб, котрі мають право власності на цю інформацію у повному або обмеженому обсязі. Критерії захисту інформації необхідні: по-перше, для формування методологічної бази для виявлення вимог щодо захисту інформації в автоматизованих системах від несанкціонованого доступу; подруге, для створення захищених автоматизованих систем і засобів захисту від несанкціонованого доступу; по-третє, для оцінювання рівня захищеності інформаційних масивів в автоматизованих системах та їх можливості використання у ході обробки критичної інформації (інформаційних даних, які вимагають захисту).","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673161","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
На Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Однією з основних функцій є охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму. В умовах російсько-української війни військовослужбовці Державної прикордонної служби України беруть активну участь у припиненні збройної агресії росії та відновленні суверенітету й територіальної цілісності України. Враховуючи зазначене, рівен підготовки, навченості, а особливо процедури управління підрозділами командирами вимагає удосконалення та ефективного застосування на практиці. У статті розкрито питання формування методичних рекомендацій щодо розробки варіантів дій прикордонних підрозділів в різних умовах обстановки. Проаналізовано необхідність розробки варіантів дій прикордонних підрозділів. Сформовано покрокові процедури управління підрозділами. Визначено основні критерії відбору для розробки варіантів дій прикордонних підрозділів. Представлено структурно-логічну схему розробки варіантів дій прикордонних підрозділів. Здійснено порівняння сильних та слабких сторін дружніх сил та сил противника для кожного елементу бойового потенціалу. Представлено план проведення брифінгу з розгляду варіантів дій. Методичні рекомендації охоплюють усі елементи, які необхідно враховувати під час розробки необхідного варіанту дій для успішного виконання завдання.
{"title":"МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБКИ ВАРІАНТІВ ДІЙ ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ У РІЗНИХ УМОВАХ ОБСТАНОВКИ","authors":"Андрій Курашкевич, Михайло Медвідь, М.М. Синишин","doi":"10.32453/3.v88i3.1138","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1138","url":null,"abstract":"На Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Однією з основних функцій є охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму. В умовах російсько-української війни військовослужбовці Державної прикордонної служби України беруть активну участь у припиненні збройної агресії росії та відновленні суверенітету й територіальної цілісності України. Враховуючи зазначене, рівен підготовки, навченості, а особливо процедури управління підрозділами командирами вимагає удосконалення та ефективного застосування на практиці. У статті розкрито питання формування методичних рекомендацій щодо розробки варіантів дій прикордонних підрозділів в різних умовах обстановки. Проаналізовано необхідність розробки варіантів дій прикордонних підрозділів. Сформовано покрокові процедури управління підрозділами. Визначено основні критерії відбору для розробки варіантів дій прикордонних підрозділів. Представлено структурно-логічну схему розробки варіантів дій прикордонних підрозділів. Здійснено порівняння сильних та слабких сторін дружніх сил та сил противника для кожного елементу бойового потенціалу. Представлено план проведення брифінгу з розгляду варіантів дій. Методичні рекомендації охоплюють усі елементи, які необхідно враховувати під час розробки необхідного варіанту дій для успішного виконання завдання.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"152 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олег Іванченко, А.М. Ковтун, Артем Іванченко, Олександр Шаповалов
Розглянуто поняття “бойова здатність військової автомобільної техніки”, її місце і роль серед інших категорій воєнного мистецтва, вироблено єдине розуміння в питаннях, що відповідають інтересам як подальшого розвитку військової науки, так і вирішенню практичних завдань, що стоять перед військами. Вивчено поняття бойової здатності як однієї з бойових якостей військової автомобільної техніки, виявлено її взаємозв’язки і взаємозалежності з бойовими та експлуатаційними властивостями військової автомобільної техніки, що дозволяє створити математичний апарат її оцінки і прогнозування. Проведено аналіз наукових досліджень та публікацій, пов’язаних з методологічними основами розробки моделей оцінки очікуваної ефективності виконання службово-бойових завдань військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України; ефективністю логістичного управління перевезеннями вантажів в умовах взаємодії різних видів транспорту; методикою визначення ефективності використання автобронетанкової техніки підрозділами Національної гвардії України для охорони громадського порядку в мирний час. Однак запропоновані показники та наведені методики, які застосовуються для оцінки ефективності використання автомобільного транспорту при перевезеннях в народному господарстві та в моделях оцінки очікуваної ефективності виконання службово-бойових завдань військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України, не в змозі врахувати бойову здатність військової автомобільної техніки під час виконання завдань за призначенням в організації перевезень. Це дає можливість будувати математичну модель майбутнього бою (операції), яка буде максимально відповідати реальним процесам збройної боротьби. Отримано залежність, яка дає змогу оцінювати бойову здатність машин комплексним показником – узагальненим коефіцієнтом боєздатності військової автомобільної техніки.
{"title":"СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВІЙСЬКОВОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИ","authors":"Олег Іванченко, А.М. Ковтун, Артем Іванченко, Олександр Шаповалов","doi":"10.32453/3.v88i3.1071","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1071","url":null,"abstract":"Розглянуто поняття “бойова здатність військової автомобільної техніки”, її місце і роль серед інших категорій воєнного мистецтва, вироблено єдине розуміння в питаннях, що відповідають інтересам як подальшого розвитку військової науки, так і вирішенню практичних завдань, що стоять перед військами. Вивчено поняття бойової здатності як однієї з бойових якостей військової автомобільної техніки, виявлено її взаємозв’язки і взаємозалежності з бойовими та експлуатаційними властивостями військової автомобільної техніки, що дозволяє створити математичний апарат її оцінки і прогнозування. Проведено аналіз наукових досліджень та публікацій, пов’язаних з методологічними основами розробки моделей оцінки очікуваної ефективності виконання службово-бойових завдань військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України; ефективністю логістичного управління перевезеннями вантажів в умовах взаємодії різних видів транспорту; методикою визначення ефективності використання автобронетанкової техніки підрозділами Національної гвардії України для охорони громадського порядку в мирний час. Однак запропоновані показники та наведені методики, які застосовуються для оцінки ефективності використання автомобільного транспорту при перевезеннях в народному господарстві та в моделях оцінки очікуваної ефективності виконання службово-бойових завдань військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України, не в змозі врахувати бойову здатність військової автомобільної техніки під час виконання завдань за призначенням в організації перевезень. Це дає можливість будувати математичну модель майбутнього бою (операції), яка буде максимально відповідати реальним процесам збройної боротьби. Отримано залежність, яка дає змогу оцінювати бойову здатність машин комплексним показником – узагальненим коефіцієнтом боєздатності військової автомобільної техніки.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673333","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Необхідність упровадження нових підходів щодо організації та проведення оперативної підготовки в органах військового управління Збройних Сил України на основі принципів та стандартів, прийнятих у збройних силах держав-членів НАТО, зумовлена збройною агресією російської федерації проти України. Це вимагає обґрунтованого підходу до питань удосконалення системи оперативної підготовки, що неможливо без використання відповідного науковометодичного апарату з оцінювання її ефективності. У статті визначено сукупність показників до комплексної методики оцінювання ефективності оперативної підготовки. Узагальненим показникомобрано величину, яка характеризує рівень підготовленості органу військового управління до виконання завдань за призначенням. До часткових показників, які здійснюють безпосередній вплив на підготовленість органу військового управління, віднесено: стан індивідуальної підготовки та стан колективної підготовки. Оцінка стануінди відуальної підготовки визначається за залежністю, яка враховує сукупний рівень навченості військовослужбовців органу військового управління, якість програм індивідуальної підготовки, забезпечення заходів індивідуальної підготовки ресурсами та контроль індивідуальної підготовки суб’єктами підготовки. Оцінка стану колективної підготовки визначається за залежністю, яка враховує сукупний рівень злагодженості структурних підрозділів органу військового управління та організацію колективної підготовки. Результати дослідження можуть бути використані у подальших розвідках з даного напряму у наукових установах.
{"title":"ОБҐРУНТУВАННЯ СУКУПНОСТІ ПОКАЗНИКІВ ДО КОМПЛЕКСНОЇ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОПЕРАТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ","authors":"Олександр Георгадзе, Олег Салаш","doi":"10.32453/3.v88i3.1181","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1181","url":null,"abstract":"Необхідність упровадження нових підходів щодо організації та проведення оперативної підготовки в органах військового управління Збройних Сил України на основі принципів та стандартів, прийнятих у збройних силах держав-членів НАТО, зумовлена збройною агресією російської федерації проти України. Це вимагає обґрунтованого підходу до питань удосконалення системи оперативної підготовки, що неможливо без використання відповідного науковометодичного апарату з оцінювання її ефективності. У статті визначено сукупність показників до комплексної методики оцінювання ефективності оперативної підготовки. Узагальненим показникомобрано величину, яка характеризує рівень підготовленості органу військового управління до виконання завдань за призначенням. До часткових показників, які здійснюють безпосередній вплив на підготовленість органу військового управління, віднесено: стан індивідуальної підготовки та стан колективної підготовки. Оцінка стануінди відуальної підготовки визначається за залежністю, яка враховує сукупний рівень навченості військовослужбовців органу військового управління, якість програм індивідуальної підготовки, забезпечення заходів індивідуальної підготовки ресурсами та контроль індивідуальної підготовки суб’єктами підготовки. Оцінка стану колективної підготовки визначається за залежністю, яка враховує сукупний рівень злагодженості структурних підрозділів органу військового управління та організацію колективної підготовки. Результати дослідження можуть бути використані у подальших розвідках з даного напряму у наукових установах.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47232217","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті висвітлено результати комплексного аналізу досвіду розгортання об’єктів військового господарства прикордонними підрозділами Державної прикордонної служби України у польових умовах. Проведено аналіз вимог керівних документів, наявних методичних рекомендації щодо організації розгортання польових таборів з об’єктами військового господарства. Установлено, що організація тилового забезпечення в польових умовах підрозділів Державної прикордонної служби України здійснюється відповідно до методичних рекомендацій Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.09.2022 року №70-27104/0/6-22. У той же час методичні рекомендації не розкривають специфіки облаштування об’єктів військового господарства. У роботі висвітлено практичний досвід, отриманий прикордонними підрозділами під час розгортання та облаштування об’єктів військового господарства у місцях тривалого несення служби на різних ділянках державного кордону України, а також під час проведення спільної прикордонної операції “ПОЛІССЯ”. На підставі вищенаведеного досвіду з урахуванням вимог Статутів Збройних Сил України, відомчих керівних документів та методичних рекомендації здійснено систематизацію підходів і правил щодо розгортання об’єктів військового господарства прикордонними підрозділами, що визначають правила розбивки табору у польових умовах. Відповідні правила дали можливість сформувати вимоги до об’єктів військового господарства, які повинні бути розгорнуті з метою життєдіяльності підрозділу у польових умовах. Серед об’єктів військового господарства, які необхідно розгорнути у польових умовах: медичний пункт, склади для зберігання майна, місця для зберігання озброєння та військової техніки, продовольчий пункт та пункт заправки, місця відпочинку особового складу та миття. Систематизовані у статті підходи та правила дозволять більш якісно здійснювати підготовку до тилового забезпечення в польових умовах, а також формувати відповідні професійні компетентності у здобувачів вищої освіти при вивченні навчальних дисциплін тилового спрямування.
{"title":"СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПІДХОДІВ І ПРАВИЛ ЩОДО РОЗГОРТАННЯ ОБ’ЄКТІВ ВІЙСЬКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ У ПОЛЬОВИХ УМОВАХ","authors":"Віталій САГАН, Василь КРАВЧУК, Олександр ФРОЛОВ","doi":"10.32453/3.v88i3.1267","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1267","url":null,"abstract":"У статті висвітлено результати комплексного аналізу досвіду розгортання об’єктів військового господарства прикордонними підрозділами Державної прикордонної служби України у польових умовах. Проведено аналіз вимог керівних документів, наявних методичних рекомендації щодо організації розгортання польових таборів з об’єктами військового господарства. Установлено, що організація тилового забезпечення в польових умовах підрозділів Державної прикордонної служби України здійснюється відповідно до методичних рекомендацій Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.09.2022 року №70-27104/0/6-22. У той же час методичні рекомендації не розкривають специфіки облаштування об’єктів військового господарства. У роботі висвітлено практичний досвід, отриманий прикордонними підрозділами під час розгортання та облаштування об’єктів військового господарства у місцях тривалого несення служби на різних ділянках державного кордону України, а також під час проведення спільної прикордонної операції “ПОЛІССЯ”. На підставі вищенаведеного досвіду з урахуванням вимог Статутів Збройних Сил України, відомчих керівних документів та методичних рекомендації здійснено систематизацію підходів і правил щодо розгортання об’єктів військового господарства прикордонними підрозділами, що визначають правила розбивки табору у польових умовах. Відповідні правила дали можливість сформувати вимоги до об’єктів військового господарства, які повинні бути розгорнуті з метою життєдіяльності підрозділу у польових умовах. Серед об’єктів військового господарства, які необхідно розгорнути у польових умовах: медичний пункт, склади для зберігання майна, місця для зберігання озброєння та військової техніки, продовольчий пункт та пункт заправки, місця відпочинку особового складу та миття. Систематизовані у статті підходи та правила дозволять більш якісно здійснювати підготовку до тилового забезпечення в польових умовах, а також формувати відповідні професійні компетентності у здобувачів вищої освіти при вивченні навчальних дисциплін тилового спрямування.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"84 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136176848","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}