Виконання функцій охорони та оборони державних кордонів України в умовах воєнного стану тісно пов’язано зі здійсненням перевезень особового складу та різного роду вантажів. Результати аналізу наукової літератури дозволяють зробити висновок, що дійсно існують об’єктивні невідповідності між практичними потребами щодо покращення ефективності використання автомобільної техніки органами ДПСУ під час здійснення перевезень в умовах воєнного стану та можливостями наявної науково-методичної бази у цьому напрямі. Під ефективністю використання автомобільного транспорту слід розуміти ступінь використання його потенційних можливостей щодо перевезень вантажів. Ефективність використання автомобільного транспорту органах (підрозділах) Держприкордонслужби напряму залежить від двох загальновідомих коефіцієнтів: коефіцієнта використання вантажопід’ємності та коефіцієнта використання пробігу. Тому далі в дослідженні більш детально розглянуто шляхи підвищення даних показників, а відповідно підвищення ефективності використання автомобільної техніки органами ДПСУ під час здійснення перевезень в умовах воєнного стану в цілому. За результатами дослідження запропоновано такі шляхи підвищення ефективності використання автомобільної техніки органамиДП СУ у здійсненні автомобільних перевезень в умовах воєнного стану, а саме: концентрація вантажного автомобільного парку органу ДПСУ; застосування спеціалізованого рухомого складу різної модифікації; подальший розвиток централізованих перевезень вантажів; використання автопричепів; механізація навантажувальнорозвантажувальних робіт; вдосконалення методів технічного обслуговування та ремонту автомобілів; вдосконалення методів планування автомобільних перевезень. Отже, отримані наукові результати дозволяють вирішити низку практичних завдань з підвищення ефективності використання автомобільної техніки органами ДПСУ під час здійснення перевезень в умовах воєнного стану.
{"title":"ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Віктор Чмир","doi":"10.32453/3.v88i3.1213","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1213","url":null,"abstract":"Виконання функцій охорони та оборони державних кордонів України в умовах воєнного стану тісно пов’язано зі здійсненням перевезень особового складу та різного роду вантажів. Результати аналізу наукової літератури дозволяють зробити висновок, що дійсно існують об’єктивні невідповідності між практичними потребами щодо покращення ефективності використання автомобільної техніки органами ДПСУ під час здійснення перевезень в умовах воєнного стану та можливостями наявної науково-методичної бази у цьому напрямі. Під ефективністю використання автомобільного транспорту слід розуміти ступінь використання його потенційних можливостей щодо перевезень вантажів. Ефективність використання автомобільного транспорту органах (підрозділах) Держприкордонслужби напряму залежить від двох загальновідомих коефіцієнтів: коефіцієнта використання вантажопід’ємності та коефіцієнта використання пробігу. Тому далі в дослідженні більш детально розглянуто шляхи підвищення даних показників, а відповідно підвищення ефективності використання автомобільної техніки органами ДПСУ під час здійснення перевезень в умовах воєнного стану в цілому. За результатами дослідження запропоновано такі шляхи підвищення ефективності використання автомобільної техніки органамиДП СУ у здійсненні автомобільних перевезень в умовах воєнного стану, а саме: концентрація вантажного автомобільного парку органу ДПСУ; застосування спеціалізованого рухомого складу різної модифікації; подальший розвиток централізованих перевезень вантажів; використання автопричепів; механізація навантажувальнорозвантажувальних робіт; вдосконалення методів технічного обслуговування та ремонту автомобілів; вдосконалення методів планування автомобільних перевезень. Отже, отримані наукові результати дозволяють вирішити низку практичних завдань з підвищення ефективності використання автомобільної техніки органами ДПСУ під час здійснення перевезень в умовах воєнного стану.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673012","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Статтю присвячено теоретичному аналізу змін, внесених до нормативно-правової бази України, які відбулися протягом кінця лютого – травня 2022 року щодо особливостей пропуску через державний кордон України окремих категорій осіб (у тому числі військовозобов’язаних), транспортних засобів, вантажів гуманітарної та військової допомоги в умовах воєнного стану. Виявлено прогалини та неточності, які мали місце в нормативноправових документах з питань пропуску через державний кордон України окремих категорій осіб (у тому числі військовозобов’язаних), транспортних засобів, гуманітарних та військових вантажів станом на 24.02.2022 року. Висвітлено результати теоретичного аналізу щодо проблематики пропуску через державний кордон на виїзд з України військовозобов’язаних осіб; дітей з інвалідністю; дітей, які хворіють на захворювання, передбачені частиною п’ятою статті 157 Сімейного кодексу України; дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування; осіб з інвалідністю I та II групи; осіб, які потребують постійного догляду; дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування, які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів; водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил України; працівників підприємств залізничного транспорту; спортсменів, які є представниками національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту (у тому числі видів спорту, у яких беруть участь особи з інвалідністю); тренерів, які готують спортсменів та належать до складу національних збірних команд України; вантажів гуманітарної та військової допомоги.
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕТИНАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ ОКРЕМИМИ КАТЕГОРІЯМИ ОСІБ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ТА ВАНТАЖІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Артем Чорний, Сергій Гетманюк, Віталій Гула","doi":"10.32453/3.v88i3.1254","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1254","url":null,"abstract":"Статтю присвячено теоретичному аналізу змін, внесених до нормативно-правової бази України, які відбулися протягом кінця лютого – травня 2022 року щодо особливостей пропуску через державний кордон України окремих категорій осіб (у тому числі військовозобов’язаних), транспортних засобів, вантажів гуманітарної та військової допомоги в умовах воєнного стану. Виявлено прогалини та неточності, які мали місце в нормативноправових документах з питань пропуску через державний кордон України окремих категорій осіб (у тому числі військовозобов’язаних), транспортних засобів, гуманітарних та військових вантажів станом на 24.02.2022 року. Висвітлено результати теоретичного аналізу щодо проблематики пропуску через державний кордон на виїзд з України військовозобов’язаних осіб; дітей з інвалідністю; дітей, які хворіють на захворювання, передбачені частиною п’ятою статті 157 Сімейного кодексу України; дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування; осіб з інвалідністю I та II групи; осіб, які потребують постійного догляду; дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування, які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів; водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил України; працівників підприємств залізничного транспорту; спортсменів, які є представниками національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту (у тому числі видів спорту, у яких беруть участь особи з інвалідністю); тренерів, які готують спортсменів та належать до складу національних збірних команд України; вантажів гуманітарної та військової допомоги.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673367","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Метою статті є формування нових методологічних підходів щодо оцінювання навмисності застосування противником неконвенційної зброї по об’єктах цивільної інфраструктури держави та визначення обсягу збитків, що нанесені державі внаслідок застосування такої зброї для притягнення держави-агресора до відповідальності згідно з нормами міжнародного права та обґрунтування обсягу репарацій. Для досягнення поставленої мети повинна бути створена система оцінювання наслідків застосування противником неконвенційної зброї. Ця система являє собою сукупність взаємопов’язаних термінів, методів, методик, при використанні яких за результатами застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури можна було б достовірно встановити ступінь навмисності застосування цієї зброї противником та оцінити нанесений противником збиток. Для побудови системи оцінювання наслідків застосування противником засобів ураження, елементами якої є взаємопов’язані терміни, методи та методики, необхідно сформулювати єдині принципи, які відображують основні закономірності, науково обґрунтовані загальні положення, правила і рекомендації, якими слід керуватися під час розроблення елементів системи. Застосування цих принципів мають забезпечити: єдність прийнятих термінів в усіх елементах системи; узгодженість застосованих математичних формалізацій процесів у розроблених методах та методиках, які є складовими системи; адекватність розроблених методів, методик реальним процесам та явищам тощо. Використання єдиної системи оцінювання застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури надасть можливість оформлення науково обґрунтованих рекомендацій відповідним органам державної влади щодо підтвердження фактів навмисного застосування агресором зазначеного виду зброї та визначення нанесеного збитку державі в результаті застосування цієї зброї для притягнення агресора до відповідальності відповідно до норм міжнародного права. Водночас, використання єдиної системи оцінювання застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури надає можливість здійснювати прогноз навмисних дій противника по критичних об’єктах державної цивільної інфраструктури.
{"title":"МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ НАВМИСНОСТІ ТА НАСЛІДКІВ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИВНИКОМ НЕКОНВЕНЦІЙНОЇ ЗБРОЇ ПО ОБ’ЄКТАХ ЦИВІЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЕРЖАВИ","authors":"В. Г. Малюга, О. Б. Фаріон, Геннадій Гишко","doi":"10.32453/3.v88i3.1216","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1216","url":null,"abstract":"Метою статті є формування нових методологічних підходів щодо оцінювання навмисності застосування противником неконвенційної зброї по об’єктах цивільної інфраструктури держави та визначення обсягу збитків, що нанесені державі внаслідок застосування такої зброї для притягнення держави-агресора до відповідальності згідно з нормами міжнародного права та обґрунтування обсягу репарацій. Для досягнення поставленої мети повинна бути створена система оцінювання наслідків застосування противником неконвенційної зброї. Ця система являє собою сукупність взаємопов’язаних термінів, методів, методик, при використанні яких за результатами застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури можна було б достовірно встановити ступінь навмисності застосування цієї зброї противником та оцінити нанесений противником збиток. Для побудови системи оцінювання наслідків застосування противником засобів ураження, елементами якої є взаємопов’язані терміни, методи та методики, необхідно сформулювати єдині принципи, які відображують основні закономірності, науково обґрунтовані загальні положення, правила і рекомендації, якими слід керуватися під час розроблення елементів системи. Застосування цих принципів мають забезпечити: єдність прийнятих термінів в усіх елементах системи; узгодженість застосованих математичних формалізацій процесів у розроблених методах та методиках, які є складовими системи; адекватність розроблених методів, методик реальним процесам та явищам тощо. Використання єдиної системи оцінювання застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури надасть можливість оформлення науково обґрунтованих рекомендацій відповідним органам державної влади щодо підтвердження фактів навмисного застосування агресором зазначеного виду зброї та визначення нанесеного збитку державі в результаті застосування цієї зброї для притягнення агресора до відповідальності відповідно до норм міжнародного права. Водночас, використання єдиної системи оцінювання застосування противником неконвенційної зброї по критичних об’єктах цивільної інфраструктури надає можливість здійснювати прогноз навмисних дій противника по критичних об’єктах державної цивільної інфраструктури.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673056","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Зважаючи на широку різноманітність можливостей безпілотних авіаційних комплексів щодо повітряної розвідки в інтересах виконання вогневих завдань артилерії з одного боку, різноманітність таких завдань та видів і зразків вогневих засобів у складі підрозділів артилерії, з іншого, виникає виправданий сумнів щодо універсальності можливостей наявних та створюваних безпілотних авіаційних комплексів, які могли задовольняти таким умовам. Для усунення такої невідповідності запропоновано методику оцінювання відповідності можливостей безпілотних авіаційних комплексів завданням повітряної розвідки в інтересах вогневої підтримки підрозділами артилерії, за допомогою якої створено алгоритм оцінювання придатності безпілотних авіаційних комплексів для виконання завдань повітряної розвідки в інтересах вогневої підтримки підрозділами артилерії. Першою частиною методики передбачається оцінювання можливостей систем цільової розвідувальної апаратури щодо забезпечення необхідної роздільної здатності при польоті безпілотних авіаційних комплексів на заданій безпечній висоті. Обґрунтовано вимоги до роздільної здатності оптико-електронних систем для забезпечення пошукових можливостей у денний і нічний час. Друга частина методики – розробка маршруту розвідувального польоту, визначення його довжини і тривалості та оцінювання можливостей комплексу щодо його проходження в задані терміни. Метою статті є стислий виклад розробленої методики оцінювання відповідності можливостей безпілотних авіаційних комплексів щодо повітряної розвідки в інтересах виконання вогневих завдань артилерії. Запропоновано алгоритм оцінювання відповідності можливостей БпАК конкретно поставленому розвідувальному завданню в інтересах виконання вогневих завдань артилерії. Методика дозволить оцінювати відповідності можливостей безпілотних авіаційних комплексів щодо повітряної розвідки в інтересах виконання вогневих завдань артилерії для розробки обґрунтованих варіантних рішень в умовах різких змін бойової обстановки.
{"title":"МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ МОЖЛИВОСТЕЙ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ ЩОДО ПОВІТРЯНОЇ РОЗВІДКИ В ІНТЕРЕСАХ ВИКОНАННЯ ВОГНЕВИХ ЗАВДАНЬ АРТИЛЕРІЄЮ У ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТАХ","authors":"Ю. Є. Репіло, Олексій Іщенко","doi":"10.32453/3.v88i3.1252","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v88i3.1252","url":null,"abstract":"Зважаючи на широку різноманітність можливостей безпілотних авіаційних комплексів щодо повітряної розвідки в інтересах виконання вогневих завдань артилерії з одного боку, різноманітність таких завдань та видів і зразків вогневих засобів у складі підрозділів артилерії, з іншого, виникає виправданий сумнів щодо універсальності можливостей наявних та створюваних безпілотних авіаційних комплексів, які могли задовольняти таким умовам. Для усунення такої невідповідності запропоновано методику оцінювання відповідності можливостей безпілотних авіаційних комплексів завданням повітряної розвідки в інтересах вогневої підтримки підрозділами артилерії, за допомогою якої створено алгоритм оцінювання придатності безпілотних авіаційних комплексів для виконання завдань повітряної розвідки в інтересах вогневої підтримки підрозділами артилерії. Першою частиною методики передбачається оцінювання можливостей систем цільової розвідувальної апаратури щодо забезпечення необхідної роздільної здатності при польоті безпілотних авіаційних комплексів на заданій безпечній висоті. Обґрунтовано вимоги до роздільної здатності оптико-електронних систем для забезпечення пошукових можливостей у денний і нічний час. Друга частина методики – розробка маршруту розвідувального польоту, визначення його довжини і тривалості та оцінювання можливостей комплексу щодо його проходження в задані терміни. Метою статті є стислий виклад розробленої методики оцінювання відповідності можливостей безпілотних авіаційних комплексів щодо повітряної розвідки в інтересах виконання вогневих завдань артилерії. Запропоновано алгоритм оцінювання відповідності можливостей БпАК конкретно поставленому розвідувальному завданню в інтересах виконання вогневих завдань артилерії. Методика дозволить оцінювати відповідності можливостей безпілотних авіаційних комплексів щодо повітряної розвідки в інтересах виконання вогневих завдань артилерії для розробки обґрунтованих варіантних рішень в умовах різких змін бойової обстановки.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673311","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Завдання підвищення якості управління силами і засобами логістичного забезпечення в сучасних умовах стає все більш актуальним. Це пов’язано з тим, що дії військ можуть бути ефективними лише за наявності чіткої системи управління військами, відповідності її можливостей і боєготовності бойовим і маневреним можливостям підлеглих військ і умовам, в яких вони діють, а також з наявністю у складі ЗС України сил і засобів логістичного забезпечення, рівень якості управління якими не відповідає підвищеним вимогам щодо управління цими об’єктами в сучасних бойових діях. З метою розв'язання цих проблем визначено чинники (фактори), які суттєво впливають на рівень якості управління та ефективне функціонування сил та засобів логістичного забезпечення. Наведено структурну схему можливих збоїв процесу управління логістичним забезпеченням, причин їх виникнення й наслідків. Проаналізовано математичні складові щодо обґрунтування часткового показника ступеня оперативності виконання завдань з управління логістичним забезпеченням, щоб визначити шляхи підвищення якості управління та нейтралізації та послаблення негативного впливу цих чинників. Досліджено, що рівень показників управління силами та засобами логістичного забезпечення не достатній для забезпечення визначеного рівня ефективності цього виду забезпечення в цілому та є сутєві проблеми за досвідом ведення бойових дій щодо відновлення якості управління цими об’єктами у випадку їх пошкодження. Визначено, що суттєвий вплив на нейтралізацію цих чинників та підвищення якості управління силами і засобами логістичного забезпечення мають заходи із забезпечення швидкого і надійного відновлення порушеного управління після ударів противника, розробка систем і засобів зв’язку з підвищеною надійністю, пропускною спроможністю, швидкодією і достовірністю передачі телеграфної, телефонної та телекодової інформації та покращення підготовки керівних військових кадрів і офіцерів штабів. Отже, вказані в статті недоліки свідчать про те, що проблема впливу показників управління силами і засобами логістики на ефективність логістичного забезпечення в цілому розглядалася не повною мірою. Тому надалі пропонується дослідити наукові підходи оцінювання якості управління системою та їх впливу на ефективність застосування сил та засобів логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій з метою їх удосконалення.
{"title":"АНАЛІЗ ВПЛИВУ ВИЗНАЧЕНИХ ЧИННИКІВ НА УПРАВЛІННЯ СИЛАМИ І ЗАСОБАМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ НЕДОЛІКІВ ЦЬОГО ПРОЦЕСУ","authors":"Микола Лисий, Валерій Удод","doi":"10.32453/3.v87i1-2.1084","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v87i1-2.1084","url":null,"abstract":"Завдання підвищення якості управління силами і засобами логістичного забезпечення в сучасних умовах стає все більш актуальним. Це пов’язано з тим, що дії військ можуть бути ефективними лише за наявності чіткої системи управління військами, відповідності її можливостей і боєготовності бойовим і маневреним можливостям підлеглих військ і умовам, в яких вони діють, а також з наявністю у складі ЗС України сил і засобів логістичного забезпечення, рівень якості управління якими не відповідає підвищеним вимогам щодо управління цими об’єктами в сучасних бойових діях. З метою розв'язання цих проблем визначено чинники (фактори), які суттєво впливають на рівень якості управління та ефективне функціонування сил та засобів логістичного забезпечення. Наведено структурну схему можливих збоїв процесу управління логістичним забезпеченням, причин їх виникнення й наслідків. Проаналізовано математичні складові щодо обґрунтування часткового показника ступеня оперативності виконання завдань з управління логістичним забезпеченням, щоб визначити шляхи підвищення якості управління та нейтралізації та послаблення негативного впливу цих чинників. Досліджено, що рівень показників управління силами та засобами логістичного забезпечення не достатній для забезпечення визначеного рівня ефективності цього виду забезпечення в цілому та є сутєві проблеми за досвідом ведення бойових дій щодо відновлення якості управління цими об’єктами у випадку їх пошкодження. Визначено, що суттєвий вплив на нейтралізацію цих чинників та підвищення якості управління силами і засобами логістичного забезпечення мають заходи із забезпечення швидкого і надійного відновлення порушеного управління після ударів противника, розробка систем і засобів зв’язку з підвищеною надійністю, пропускною спроможністю, швидкодією і достовірністю передачі телеграфної, телефонної та телекодової інформації та покращення підготовки керівних військових кадрів і офіцерів штабів. Отже, вказані в статті недоліки свідчать про те, що проблема впливу показників управління силами і засобами логістики на ефективність логістичного забезпечення в цілому розглядалася не повною мірою. Тому надалі пропонується дослідити наукові підходи оцінювання якості управління системою та їх впливу на ефективність застосування сил та засобів логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій з метою їх удосконалення.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673076","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Богдан Сокіл, Ярослав Романчук, Марія Сокіл, Андрій Баранов
Побудовано математичну модель динаміки підресореної маси колісних транспортних засобів (КТЗ) із нелінійною силовою характеристикою системи підресорювання маси за умови руху останніх уздовж шляху з впорядкованою системою нерівностей, яка зводиться до нелінійного неавтономного диференціального рівняння другого порядку. На базі загальних ідей методів збурень, адаптованих стосовно математичної моделі таких систем, побудовано асимптотичний розв’язок побудованої математичної моделі поздовжньо-кутових коливань КТЗ. Отримано рівняння у стандартному вигляді, які описують визначальні параметри коливань підресореної маси. Їх особливістю є те, що власна частота поздовжньо-кутових коливань вказаної частини суттєво залежить від їх амплітуди, тобто вони суттєво відрізняються від випадку динаміки підресореної маси із квазі лінійними силовими характеристиками системи підресорювання. Досліджено закономірності зміни амплітуди і частоти коливань у нерезонансному та резонансному випадках залежно від функцій, які описують шлях, а також від нелінійних силових характеристик демпферних пристроїв і амортизаторів. Отримані умови виникнення резонансних коливань і математичні залежності між їх основними параметрами. Знайдено критичне значення швидкості руху КТЗ уздовж шляху з впорядкованою системою нерівностей для уникнення резонансних поздовжньо-кутових коливань підресореної маси. Обговорюються перспективні напрями подальших досліджень стосовно військово-прикладних аспектів досліджуваної проблеми, а також можливі узагальнення розробленої методики та одержаних результатів.
{"title":"РЕЗОНАНСНІ ПОЗДОВЖНЬО-КУТОВІ КОЛИВАННЯ КОЛІСНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ІЗ НЕЛІНІЙНОЮ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ СИСТЕМИ ПІДРЕСОРЮВАННЯ","authors":"Богдан Сокіл, Ярослав Романчук, Марія Сокіл, Андрій Баранов","doi":"10.32453/3.v87i1-2.1093","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v87i1-2.1093","url":null,"abstract":"Побудовано математичну модель динаміки підресореної маси колісних транспортних засобів (КТЗ) із нелінійною силовою характеристикою системи підресорювання маси за умови руху останніх уздовж шляху з впорядкованою системою нерівностей, яка зводиться до нелінійного неавтономного диференціального рівняння другого порядку. На базі загальних ідей методів збурень, адаптованих стосовно математичної моделі таких систем, побудовано асимптотичний розв’язок побудованої математичної моделі поздовжньо-кутових коливань КТЗ. Отримано рівняння у стандартному вигляді, які описують визначальні параметри коливань підресореної маси. Їх особливістю є те, що власна частота поздовжньо-кутових коливань вказаної частини суттєво залежить від їх амплітуди, тобто вони суттєво відрізняються від випадку динаміки підресореної маси із квазі лінійними силовими характеристиками системи підресорювання. Досліджено закономірності зміни амплітуди і частоти коливань у нерезонансному та резонансному випадках залежно від функцій, які описують шлях, а також від нелінійних силових характеристик демпферних пристроїв і амортизаторів. Отримані умови виникнення резонансних коливань і математичні залежності між їх основними параметрами. Знайдено критичне значення швидкості руху КТЗ уздовж шляху з впорядкованою системою нерівностей для уникнення резонансних поздовжньо-кутових коливань підресореної маси. Обговорюються перспективні напрями подальших досліджень стосовно військово-прикладних аспектів досліджуваної проблеми, а також можливі узагальнення розробленої методики та одержаних результатів.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69673211","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
На основі аналізу сучасної доктрини НАТО щодо сухопутних операцій, змісту базових понять, які застосовуються в державах-членах Північноатлантичного альянсу, висвітлено розбіжності у підходах стосовно управління військовою операцією між пострадянською та західною концепціями. Повномасштабна збройна агресія, яку російська федерація розв’язала і веде проти України, дозволила виявити суттєві недоліки так званих “симетричних дій”, які посідають центральне місце у радянській та пострадянській теорії й практиці воєнного мистецтва. Основу таких дій становить створення потужних угруповань військ (сил) по всій лінії фронту для завдання агресору запобіжного збитку. На відміну від зазначеного, західні (північноатлантичні) концепції ґрунтуються на принципах децентралізованого (цільового) управління (missіоn command), використанні креативного підходу, коли керівники (командири) і підлеглі на всіх рівнях використовуть упорядковану ініціативу, делегування повноважень, керуються насамперед обстановкою (тобто не жорстко дотримуються плану і наказу), активно, прагматично і нестандартно діють в інтересах виконання наміру командира та місії. Розкрито ключові принципи маневреного підходу (manoeuvrist approach) до ведення сухопутних операцій, а також основні ідеї та принципи децентралізованого (цільового) управління (mission command). Показано, що маневрений підхід є ключовою концепцією сучасної західної доктрини сухопутних операцій, який ставить на перший план розуміння ситуації та маніпулювання людською природою, використання вразливих сторін противника, застосування непрямих і оригінальних способів дій та мінімізацію втрат. Цей підхід пропонує швидкі результати або результати значно більші, ніж застосовані ресурси, тому він є привабливим для слабшої сторони кількісно або сторони, яка хоче звести до мінімуму обсяг залучених ресурсів. Зроблено висновки щодо необхідності в процесі створення системи управління силами оборони за євроатлантичними стандартами змінювати не тільки структури та оснащеність органів управління, але й термінологію та процедури у сфері управління військами (силами), а в більш широкому сенсі – також і психологію управління військових керівників (командирів) завдяки уникненню авторитарного стилю керівництва, а також підвищенню ролі ініціативи та самостійності під час виконання оперативних (бойових) завдань.
{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ПЛАНУВАННЯ ТА ВЕДЕННЯ СУХОПУТНИХ ОПЕРАЦІЙ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО","authors":"Ігор Ролін, Дмитро Купрієнко, Володимир Марущенко","doi":"10.32453/3.v87i1-2.1087","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v87i1-2.1087","url":null,"abstract":"На основі аналізу сучасної доктрини НАТО щодо сухопутних операцій, змісту базових понять, які застосовуються в державах-членах Північноатлантичного альянсу, висвітлено розбіжності у підходах стосовно управління військовою операцією між пострадянською та західною концепціями. Повномасштабна збройна агресія, яку російська федерація розв’язала і веде проти України, дозволила виявити суттєві недоліки так званих “симетричних дій”, які посідають центральне місце у радянській та пострадянській теорії й практиці воєнного мистецтва. Основу таких дій становить створення потужних угруповань військ (сил) по всій лінії фронту для завдання агресору запобіжного збитку. На відміну від зазначеного, західні (північноатлантичні) концепції ґрунтуються на принципах децентралізованого (цільового) управління (missіоn command), використанні креативного підходу, коли керівники (командири) і підлеглі на всіх рівнях використовуть упорядковану ініціативу, делегування повноважень, керуються насамперед обстановкою (тобто не жорстко дотримуються плану і наказу), активно, прагматично і нестандартно діють в інтересах виконання наміру командира та місії. Розкрито ключові принципи маневреного підходу (manoeuvrist approach) до ведення сухопутних операцій, а також основні ідеї та принципи децентралізованого (цільового) управління (mission command). Показано, що маневрений підхід є ключовою концепцією сучасної західної доктрини сухопутних операцій, який ставить на перший план розуміння ситуації та маніпулювання людською природою, використання вразливих сторін противника, застосування непрямих і оригінальних способів дій та мінімізацію втрат. Цей підхід пропонує швидкі результати або результати значно більші, ніж застосовані ресурси, тому він є привабливим для слабшої сторони кількісно або сторони, яка хоче звести до мінімуму обсяг залучених ресурсів. Зроблено висновки щодо необхідності в процесі створення системи управління силами оборони за євроатлантичними стандартами змінювати не тільки структури та оснащеність органів управління, але й термінологію та процедури у сфері управління військами (силами), а в більш широкому сенсі – також і психологію управління військових керівників (командирів) завдяки уникненню авторитарного стилю керівництва, а також підвищенню ролі ініціативи та самостійності під час виконання оперативних (бойових) завдань.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48916010","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У статті розкрито сутність та зміст методики оцінки ефективності використання технічних засобів спостереження в оперативно-службовій діяльності прикордонного загону, наведені аспекти наукових досліджень, що розкривають процедуру оцінки ефективності використання технічних засобів спостереження в загальній системі інженерно-технічного контролю на кордоні. Методика розроблена для забезпечення успішного вирішення завдань зі створення комплексної та ефективної системи спостереження на ділянці типового відділу прикордонної служби у межах існуючої системи інженерно-технічного контролю. Сутність запропонованої методики полягає у проведенні комплексної оцінки можливостей та основних характеристик існуючих технічних засобів спостереження за визначеними показниками їх використання в оперативно-службовій діяльності прикордонного загону. Методика розрахована для використання фахівцями інженернотехнічних підрозділів та відділів прикордонної служби лінійних сухопутних прикордонних загонів. Новизна методики оцінки ефективності використання технічних засобів спостереження в оперативно-службовій діяльності прикордонного загону полягає в тому, що, на відміну від існуючих, у ній застосовується альтернативний підхід комплексної емпіричної оцінки ефективності використання зразка технічних засобів спостереження для визначення ролі та місця в загальній системи спостереження на ділянці підрозділу охорони кордону.
{"title":"МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ В ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ","authors":"Вадим Сівак, Костянтин Яценко, Роман Євтушенко","doi":"10.32453/3.v87i1-2.1092","DOIUrl":"https://doi.org/10.32453/3.v87i1-2.1092","url":null,"abstract":"У статті розкрито сутність та зміст методики оцінки ефективності використання технічних засобів спостереження в оперативно-службовій діяльності прикордонного загону, наведені аспекти наукових досліджень, що розкривають процедуру оцінки ефективності використання технічних засобів спостереження в загальній системі інженерно-технічного контролю на кордоні. Методика розроблена для забезпечення успішного вирішення завдань зі створення комплексної та ефективної системи спостереження на ділянці типового відділу прикордонної служби у межах існуючої системи інженерно-технічного контролю. Сутність запропонованої методики полягає у проведенні комплексної оцінки можливостей та основних характеристик існуючих технічних засобів спостереження за визначеними показниками їх використання в оперативно-службовій діяльності прикордонного загону. Методика розрахована для використання фахівцями інженернотехнічних підрозділів та відділів прикордонної служби лінійних сухопутних прикордонних загонів. Новизна методики оцінки ефективності використання технічних засобів спостереження в оперативно-службовій діяльності прикордонного загону полягає в тому, що, на відміну від існуючих, у ній застосовується альтернативний підхід комплексної емпіричної оцінки ефективності використання зразка технічних засобів спостереження для визначення ролі та місця в загальній системи спостереження на ділянці підрозділу охорони кордону.","PeriodicalId":34277,"journal":{"name":"Zbirnik naukovikh prats'' Natsional''noyi akademiyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Seriia viis''kovi ta tekhnichni nauki","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48154307","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：