Insight: the psychological dimensions of society最新文献

{"title":"PSYCHOLOGICAL FACTORS OF THE MODERN NUCLEAR FAMILY DEVELOPMENT","authors":"Krupnyk Hanna","doi":"10.32999/2663-970x/2019-2-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-2-11","url":null,"abstract":"Анотація. У стaтті здiйснено oгляд вивчeння стaну сучaсної нуклeарної сiм’ї. Прoаналізовано нaукові рoботи провiдних вiтчизняних та зaкордонних сучaсних нaуковців. Висвiтлено осoбливості взaємодії членiв рoдини та фактoри, якi на неї впливaють. Сучaсна сiм’я нaбула нoвих своєрiдних рис, влaстивостей, якi відрiзняють її вiд трaдиційно закoренілого уявлeння і вивoдять її на нoвий щaбель, що дозвoляє відзнaчати змiну багатoвікової трaдиції обрaзу сiм’ї. Більшiсть психoлогів у свoїх наукoвих роботaх вкaзують на такi тендeнції рoзвитку сiм’ї в сучaсному суспiльстві, як превaлювання кaр’єри, заувaжуючи, що це є причинoю зростaння рiвню добрoбуту сiм’ї; довoлі пiзнє, у пoрівнянні з попeредніми рокaми, уклaдання шлюбу і відкладaння нарoдження нaщадків; нуклeаризація сiм’ї як її спрощeння. Сьогoчасна нaука засвiдчує збільшeння розлучeнь і повтoрних шлюбiв; вкaзує на те, що з’являється варiативність фoрм міжособистiсних стосункiв, які згoдом перерoстають у сiмейні віднoсини. Мeта дослiдження: висвiтлення осoбливостей психoлогічних чинникiв рoзвитку сучaсної нуклeарної сiм’ї. Методи: аналіз, синтез положень, що містяться у психологічній літературі з проблеми розвитку сучасної нуклеарної сiм’ї, порівняння, узагальнення, інтерпретація та систематизація теоретичних та емпіричних досліджень. Благoполучна сiм’я – це сiм’я з висoким рівнeм внутрішньoсімейної морaльності, духoвності, взaємної пiдтримки та взаємoдопомоги, з рацiональними прийoмами вирiшення сiмейних проблeм. Результати та висновки. Провiдні фахiвці відмiчають, що сiмейне благoполуччя забeзпечується гуманнiстю у віднoсинах, вмiнням любити і повaжати oдин однoго. У такiй родинi при вирішeнні внутрішньoсімейних проблeм iснує висoка узгoдженість дiй, взаємопoвага і взаємoрозуміння генeрують пoзитивну морaльну атмoсферу. Серeд атрибутiв мiцної рoдини вчeні видiляють тaкі фaктори, як: взaємна любoв; взаємнa повaга; взаємoрозуміння; гoтовність прийти на допомoгу; відповідaльність; висoкий рiвень довiри у подружнiй пaрі; добрoзичливе спiлкування. Натoмість, свідчeнням дисгaрмонійної сiм’ї є послaблення або рoзрив зв’язку у систeмі «пoдружжя-бaтьки-дiти», якi постaють унaслідок нaдмірної зайнятoсті бaтька чи мaтері, конфлiктної ситуaції в сiм’ї, асоцiальної повeдінки членiв рoдини, інцидентів, повязаних з нaсильством чи жорстким ставленням, браку благoполучної емoційної атмосфери у сiм’ї, дисгaрмонійних взаємин. Ключові слова: сімейна взаємодія, нуклерна сім’я, соціальна та сімейна психологія, подружні, батьківсько-дитячі стосунки, чинники розвитку гармонійних та дисгармонійних стосунків у родині.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"113 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121103762","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"RESEARCH ON SOCIAL-PSYCHOLOGICAL FEATURES OF SERVICEMEN’S ADAPTATION TO MILITARY SERVICE","authors":"Yarmuratii Karyna","doi":"10.32999/2663-970x/2019-2-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-2-12","url":null,"abstract":"Мета. Визначити характер впливу особистісних особливостей на соціально-психологічну адаптацію військовослужбовців за призовом. Методи. У дослідженні застосовано діагностичні методики: опитування за «Особистісною шкалою прояви тривоги»; рисунковий тест Розенцвейга; методика діагностики ціннісних орієнтацій (М. Рокіч); соціометричний тест Дж. Морено (А. А. Реан); методика визначення адекватності усвідомлення свого статусу в статусній ієрархії групи (модифікований варіант методики А. С. Силакова). Результати. Визначено чинники, що сприяють формуванню суб’єктності солдатів за варіативного проходження служби і умовах, які практично забезпечують цей процес для військовослужбовців: формування «привабливого» образу підрозділу, членства взводу, роти, підвищення авторитету особистості у військовому колективі, в ідеалі – створення військового соціокультурного простору з оптимальним поєднанням психічного і соціального, наявності широкого спектру діяльності, залучення солдатів у діяльність в широкому плані, що не обмежуються рамками підрозділу. Висновки. Проведено дослідження соціально-психологічних особливостей адаптації військовослужбовців до військової служби. Зроблено низку практичних рекомендацій виховним структурам Збройних сил про організацію розробки педагогічних технологій, спрямованих на адаптацію особистості військовослужбовців за призовом до різних якісно нових для них видів діяльності. Зазначено, що адаптацію до військової служби, необхідно перевести з рівня стихійного хаотичного способу виховання на рівень професійної педагогіки, на рівень психолого-педагогічних технологій. Обгрунтованого, що розробка психолого-педагогічних технологій з урахуванням особливостей адаптації призовників до армійської служби слід врахувати, викликає спрямовану зміну характеристик особистості людини, зокрема зниження рівня тривожності, зміну механізму взаємодії з фрустратором. Встановлено, що при розробці процедур, пов’язаних з адаптацією військовослужбовців, необхідно враховувати, що психолого-педагогічний вплив командирів повинен будуватися відповідно до зміни особистісних властивостей військовослужбовців. Ключові слова: дезадаптація, адаптованість особистості, соціально-психологічна адаптація, чинники військової діяльності, рівень адаптованості.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121676854","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"RESEARCH OF THE EGOCENTRISM OF INFANTILE SPEECH IN PSYCHOLOGY","authors":"Radul Iryna","doi":"10.32999/2663-970x/2019-2-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-2-7","url":null,"abstract":"Анотація. Мета теоретично дослідити мовленнєвий егоцентризму в дитячій психології. Методи. Під час вивчення феномену мовленнєвого егоцентризму використовувалися теоретичні методи дослідження, а саме: аналіз, синтез положень, концепцій порівняння, узагальнення, інтерпретація та систематизація теоретичних та емпіричних досліджень. Результати. Встановлено, що мовленнєвий егоцентризм є віковою особливістю дітей дошкільного віку, і яскраво проявляється також у дітей молодшого шкільного віку. Відкрив феномен егоцентризму у дитини швейцарський психолог Ж. Піаже. Мовлення, яке безпосередньо спрямоване для себе отримало назву егоцентричне мовлення. У дітей дошкільного віку домінує саме таке мовлення, ні до кого не спрямоване. За критерієм комунікативної спрямованості мовлення дитини Ж. Піаже класифікував на дві великі групи – егоцентричне і соціалізоване. При егоцентричному мовлені дитина не прагне бути слухачем і її не цікавить чи слухають її ті, до кого вона звертається. Вона має надію що її слухають і розуміють, тому вона і не впливає на інших з метою домогтися щоб її слухали. Вона говорить або для себе, або заради задоволення прилучити когось до своєї безпосередньої дії. Мовлення вважається егоцентричним оскільки, дитина говорить лише про себе і не прагне стати на точку зору співрозмовника чи вплинути на нього. Співрозмовник для неї – випадкова людина. Протилежним егоцентричному мовленню є соціалізоване мовлення, яке припускає цілеспрямовану передачу інформації, критику, наказ, прохання і погрозу, запитання і відповіді. На відміну від егоцентричного, соціалізоване мовлення має комунікативну спрямованість. Таке мовлення необхідне для взаємодії з оточуючими людьми, для обміну думками. Дослідження Ж. Піаже, щодо природи мовленнєвого егоцентризму у дітей отримали низку заперечень з боку вітчизняного психолога Л. Виготського. Вчений розглядав і розумів природу егоцентричного мовлення принципово інакше, ніж Ж. Піаже. З позиції культурно-історичної концепції, Л. Виготського стверджував, що природа дитячого мовного егоцентризму розглядається як соціальна, а всі вищі психічні функції виникають у ході співпраці дитини з дорослими. Інтеріоризуючись, вони стають індивідуально притаманними кожній дитині, перетворюючись у її індивідуальні функції. Згідно з законом розвитку вищих психічних функцій, що виникають спочатку у колективній взаємодії, егоцентричне мовлення є одним з феноменів переходу від мовлення для інших до мовлення для себе, перехід від інтерпсихічних функцій до інтропсихічних. Генетичний розвиток мовлення дитини за Л. Виготським, має таку схему: соціальне мовлення – егоцентричне мовлення – внутрішнє мовлення. Висновки. Узагальнюючи, можемо зробити висновок, що для Ж. Піаже егоцентричне мовлення являє собою мовлення дитини зі своєї точки зору, а для Л. Виготського – це мовлення для себе. Поряд з цим, обидва психолога вважали що егоцентричне мовлення є перехідною стадією розвитку мовленні дитини, однак вбачали різні шляхи його розвитку. Ключові слова: е","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122711463","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"CHILDREN'S FEARS: FEATURES OF EXPRESSION IN PARTICULAR FAMILIES","authors":"Borshchova Tetyana, Krupnyk Ivan","doi":"10.32999/2663-970x/2019-2-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-2-8","url":null,"abstract":"parent families, the indicator of fear of losing relatives, which indicates a problematic situation in the system “parent-child”. In our opinion, high rates of other fears in children from single-parent families indicate a significant emotional imbalance, since they are dominated by irrational fears (fear of darkness, fear of terrible dreams), which do not perform positive functions, only maladapted the child’s psyche, hinder the individual’s development. Lack of communication with the mother or father in consequence of their absence in a single–parent family, leads to dissatisfaction with the need for love and acceptance and, as a consequence a greater vulnerability of the emotional sphere. Unlike respondents from single-parent families, children from full families have socially justified fears (fear of war, military equipment), which indicates an adequate protective reaction to the present. We can assume that communication in the system “husband-wife”, when discussing the painful topics of society, affects the occurrence of fears: war and military equipment of the child.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130751654","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PSYCHOLOGICAL FEATURES OF THE PHYSICAL SELF IMAGE OF THE PERSONS WITH EATING DISORDERS","authors":"S. Tetiana","doi":"10.32999/2663-970x/2019-2-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-2-15","url":null,"abstract":"Мета. Метою дослідження є теоретичне вивчення та емпіричне дослідження психологічних особливостей образу фізичного Я у осіб із розладами харчової поведінки. Методи. Дослідження проводилося на базі Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Дослідженням було охоплено 163 студенти Інституту педагогіки і психології. З метою емпіричного дослідження психологічних особливостей образу фізичного Я у осіб із розладами харчової поведінки нами були використані такі психодіагностичні методики: 1) методика дослідження самоставлення до образу Фізичного Я (А. Г. Черкашина); 2) опитувальник образу власного тіла (О. А. Скугаревський та С. В. Сивуха); 3) шкала оцінки харчової поведінки (англ. Eating Disorder Inventory, скор. EDI) (D. M. Garner, M. P. Olmstead, J. P. Polivy); 4) ЕАТ-26; 5) методика Дембо-Рубінштейн (модифікація Прихожан). Результати. За результатами емпіричного дослідження можемо констатувати, що серед обраної нами загальної вибірки майже кожна десята особа належить до категорії осіб з розладами харчової поведінки. В межах дослідження аспектів фізичного образу Я останніх, з’ясовано, що: більшість студентів на низькому рівні оцінюють свої анатомічні (обличчя в цілому, фігура, ноги, руки), функціональні (витривалість, сила, гнучкість, швидкість та спритність) та соціальні характеристики (одяг, аксесуари і косметика), відтак за цими параметрами фізичний образ Я постає негативним. Досліджені із розладами харчової поведінки мають дуже високий рівень домагань та низький рівень самооцінки, зокрема таких характеристик як зовнішність і фігура. Тобто вони не задоволені собою і прагнуть досягти ідеалу фізичного образу Я. Висновки. Негативний образ фізичного Я сприяє появі дисфункціональних переконань щодо ваги і форми тіла. Неприйняття своєї зовнішності, негативна оцінка фігури і ваги штовхає до пошуку різних способів реконструкції власного тіла, які найчастіше приносять шкоду фізичному та психічному здоров’ю. Порушення образу фізичного Я підвищує ризик появи анорексичної та булімічної патології. Ключові слова: образ фізичного Я, образ тіла, анорексія, булімія, дисморфофобія.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127455347","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PECULIARITIES OF LOVE AND INTERPERSONAL RELATIONS OF WOMEN AND MEN IN POLYAMOR RELATIONS","authors":"Zhydko Maksym, Shulenkova Anna","doi":"10.32999/2663-970x/2019-2-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-2-3","url":null,"abstract":"Мета дослідження – вивчити структурні особливості міжособистісних та любовних відносин жінок та чоловіків в поліаморних сім’ях. Для досягнення мети було використано наступні методи: семантичний диференціал, тест на виявлення любовної адикції А. Єгоров; тест на міжособистісну залежність (любовну, від партнера в дитячо-батьківських відносинах); методика Р. Гіршфільда, адаптація О. П. Макушина; діагностика міжособистісних відносин Т. Лірі; діагностика міжособистісних відносин А.А. Рукавішникова. Методи математико-статистичної обробки даних: критерій кутового перетворення Фішера та факторний аналіз. Полілюбов відрізняється від звичної моделі моноромантичної любові лише кількістю партнерів, де відповідно у першій їх може бути декілька, у той час як у другій лише один. Результати дослідження показали, що поліаморні сім’ї мають більш високі показники у вираженості залежності під час довготривалих стосунків; мають менші показники за агресивністю в поведінці до партнерів, але більш виражену потребу у контролі. Вони також мають більший рівень задоволеності у сімейних відносинах, дещо більший рівень вираженості довіри до партнера та поваги до нього. Мають середній рівень задоволеності сімейними відносинами, відкритості, сприйняттям обов’язків у побуті. Також їм притаманна більша схильність до любовної адикції та середній рівень невпевненості у собі, прагнення до автономії та високий рівень залежності. Їм властивий високий рівень доброзичливого стилю, середній рівень авторитарного, підозрілого, підпорядкованого, залежного та альтруїстичного стилів; низький рівень агресивного стилю міжособистісних відносин. На підставі цих результатів можна зробити наступні висновки. У поліаморів досить високий рівень почуття потрібності. Вони більше ревнують, але й відчувають себе з іншого боку більш комфортно, через певний баланс поваги та довіри що неодмінно вибудовується під час довготривалих відносин подібного типу. Вони відчувають більшу потребу бути постійно поруч із усіма партнерами, адже мають прихований страх втратити отриману повагу та довіру, тому намагаються їх підтримувати. Вони набагато менш агресивно відносяться до своїх партнерів, проявляють авторитарність на середньому рівні, та дуже доброзичливі, адже розвивають у собі відкритість одночасно до декількох людей та намагаються навчитися підлаштовуватися та гармонійно співіснувати із ними. Ключові слова: любовні відносини, поліамор, поліаморні сім’ї, любовна адикція.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121139689","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THE EMPIRICAL STUDY OF PSYCHOSEMANTICS OF CHILDREN'S DRAWING: WALDORF EXPERIMENT","authors":"Borodulkina Tetiana","doi":"10.32999/2663-970x/2019-2-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-2-6","url":null,"abstract":"The results of the psychosemantic analysis of the children's drawings are represented in the article. We compared the drawings of schoolchildren from two types of classes – the Waldorf classes and the general education classes of the All-Ukrainian experimental educational institution – Zaporizhzhia secondary school No 66. According to the Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated December 24, 2014, No. 1509 in this school an experiment entitled «Provision of children's mental health by means of the Waldorf pedagogy» was opened. In our longitudinal study we rely on the assumption that the pedagogical system influences the mental development of a child; the results of such an impact can be investigated using the analysis of children's drawings, relying not only on generally accepted formal indicators, but also on drawing's psychosemantic indicators (content, context). The study of psychosemantic peculiarities of children's drawings drawn by schoolchildren of secondary school No66 was performed by us during three years. The data analyzed in this study was obtained from 116 to 165 schoolchildren (the parallel of the first, second, third, fourth and fifth years). The pupils have made 5070 drawings in the process of performing F.Williams’s Test of Creativity and Divergent Thinking (modified by E.Tunik) and Children’s human figure drawings Test. Waldorf pupils produced larger and more scene-based drawings; drawings with more signs of movement. As for the drawings of children from general education classes, they are characterized with the image of abstract drawings, individual objects without any background (context), the lack of a storyline and signs of movement. Such features of the drawings reflect the fact that students of Waldorf classes more often experience the world and themselves in integrity, unity, in a certain context and in vivid interaction with it; whereas students of general education classes perceive the world not through the experience of unity with it, but through the perception of its individual components; perceive themselves in this world as something separate.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125436551","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"STUDENT'S SOCIAL STATUS AS A FACTOR OF ASSESSMENT OF THE UNIVERSITY'S ORGANIZATIONAL CULTURE","authors":"Kalenchuk Valentyna","doi":"10.32999/2663-970x/2019-2-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-2-10","url":null,"abstract":"the real culture is perceived as more closed, the desirable culture is more open and democratic.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133583212","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PSYCHOLOGICAL FEATURES OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF FUTURE PROFESSIONALS","authors":"Kazibekova Viktoriia","doi":"10.32999/2663-970x/2019-2-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-2-9","url":null,"abstract":"Мета: емпірично дослідити психологічні особливості сформованості комунікативної компетентності в різних професійних групах. Методи дослідження: теоретичні методи: (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) використовувались з метою вивчення наукової літератури з питань, пов'язаних із категорією «комунікативної компетентності», емпіричні методи: «Опитувальник комунікативної компетентності» Е. Ф. Зеєра, Е. Е. Симанюк, «Комунікативні уміння» Л. Михельсона в адаптації Ю. З. Гільбуха; методи кількісної та якісної обробки результатів. Результати. Здійснено теоретичний аналіз підходів до проблеми формування комунікативної компетентності, успішності професійної діяльності, розглянуті складові комунікативної компетентності. Комунікативна компетентність означає інтегральне, відносно стійке, цілісне утворення, яке виявляється через індивідуально-психологічні особливості поведінки, взаємодії та спілкування, зокрема сукупність знань, досвід, особистісні якості і здібності. Все це забезпечує ефективне виконання людиною комунікативних функцій. У дослідженні взяли участь курсанти четвертого курсу Одеського державного університету внутрішніх справ (30 осіб) та студенти-психологи четвертого курсу Херсонського державного університету (30 осіб). Середній вік досліджуваних – 22 роки. Склад вибірки за статтю ми не враховували. Висновки. Майбутні фахівці-психологи мають значуще більш розвинуту комунікативну компетентність, яка передбачає такі складові: соціально-комунікативну адаптивність (вони більш гнучкі в спілкуванні, уміють взаємодіяти з самими різними людьми, пристосовуватися до мінливих соціальних обставин), толерантність (більш терпимі до чужої думки, поглядів, звичок), фрустраційну толерантність (протистояння життєвим труднощам, саморегуляція емоційних станів), ніж майбутні фахівці поліції. Також випускники психологи є статистично значуще більш компетентними і менш агресивними в професійній взаємодії, ніж випускники курсанти. Ключові слова: комунікація, комунікативна компетентність, професійна компетентність, професійні групи, професійно значущі якості.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"281 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121053413","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF SOCIAL ADAPTACION OF WOMEN CANCER PACIENTS","authors":"Serhet Iryna","doi":"10.32999/2663-970x/2019-2-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-2-14","url":null,"abstract":"У статті розглядаються аспекти соціальної адаптації хворих жінок з підтвердженим онкологічним діагнозом, соціально-психологічні особливості осіб цих хворих. Мета дослідження полягає у теоретико-емпіричному дослідженні психологічних аспектів соціальної адаптації жінок з онкологічними хворобами. Методи дослідження. З метою вирішення поставлених дослідницьких задач в роботі була використана низка методів, а саме: теоретико-методологічний аналіз, систематизація та узагальнення психологічних даних за проблемою дослідження. Емпіричними методами дослідження були обрані «Методика вивчення особистісної ідентичності» та «Методика вивчення професійної ідентичності» Л.Б. Шнейдер, опитувальник «Шкала самотності» Д. Рассела, Л. Пепло, М. Фергюсона. Статистичні методи дослідження: методи математичної статистики, порівняльний аналіз, коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона. У дослідженні взяли участь дві групи жінок. Загальний обсяг вибірки склав 40 осіб У першу групу увійшли жінки, які працюють в «Херсонському обласному онкологічному диспансері», в другу, увійшли пацієнтки гінекологічного та радіологічного відділення онкологічного диспансеру м. Херсону, які знаходяться на стаціонарному та амбулаторному лікуванні з тривалістю хвороби до 6-ти місяців з гінекологічною сферою ураження. У досліджених було проведене оперативне лікування. Жодна з досліджуваних не була в термінальному стані і з медичної точки зору хвороба мала позитивний прогноз. Результати дослідження. За результатами нашого дослідження встановлено, що у людини під час онкологічного захворювання порушується як біологічний аспект існування, так і соціальний контекст, в якому розгортається життя хворої людини. Отримані нами дані вказують на специфіку психологічних аспектів соціальної адаптації жінок хворих на онкологію, дають змогу визначити напрям психологічної допомоги даної категорії хворим з орієнтацією її на переосмислення ситуації в житті, корекцію систем взаємодій, розширення перспектив майбутнього. Висновки. На підставі отриманих результатів дослідження ми бачимо, що вже на початкових термінах захворювання починають простежуватися зміни в міжособистісних відношеннях та прийняття ролі хворої, що зменшує розуміння життя, дає негативний колір життєвій ситуації, звужує часові перспективи, змінює життєву стратегію в цілому. Відбувається переосмислення особистого життя, що є етапом придбання нової ідентичності. Ключові слова: вітальна загроза, особистісна ідентичність, професійна ідентичність, особисто-психічні прояви, онкологічно хворі, онкологічний діагноз.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117155963","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}