Pub Date : 2024-01-11DOI: 10.32848/agrar.innov.2023.21.2
О. В. Бараболя, Р.О. Яновський
Пшениця м’яка озима є найважливішою культурою в світі, однак зерно якої призначене для споживання людиною та на корм тваринам. Глобальні зміни клімату призводять до зростання інтенсивності та частоти екстремальних погодних явищ, тоді як ця культура є чутливою до них. Отже, постає актуальність використання сортів пшениці м’якої озимої з високим адаптивним потенціалом, важливою складовою якого є зимостійкість. Метою дослідження було визначити врожайність сучасних сортів пшениці м’якої озимої за певних ґрунтово-кліматичних умов Кіровоградської області. Методи. Польові досліди проведено у 2021–2023 рр. в умовах північного Степу України з використанням загальноприйнятої агротехніки для сівби пшениці м’якої озимої сучасних сортів (Перепілка, Мудрість одеська, Щедрість одеська) та стандартного сорту Подолянка. У період проведення дослідів метеорологічні умови виявилися неодноманітними, однак загалом сприятливими для культивування пшениці м’якої озимої. Результати. Встановлено, що врожайність пшениці м’якої озимої змінювалась протягом періоду дослідів залежно від сортів і погодних умов. Найбільшу середню врожайність отримано у сорту Мудрість одеська (97,9 ц/га), що на 46,0 % більше за сорт Подолянка (67,0 ц/га), на 8,3 % – за сорт Щедрість одеська (90,4 ц/га) та на 11,9 % – за сорт Перепілка (87,5 ц/га). Врожайність пшениці м’якої озимої дослідних сортів у 2021 р. знаходилась у межах 71,3–102,4 ц/га, у 2022 р. – 61,1–93,5 ц/га, тоді як у 2023 р. – 68,7–97,8 ц/га. Найменший вплив погодних умов на врожайність було зафіксовано у сорту Щедрість одеська (3,1–6,3 %), а найбільший – у сорту Подолянка (12,6–14,3 %). Висновки. За роки досліджень найбільш врожайним виявився сорт Мудрість одеська – 93,5–102,4 ц/га. Врожайність сорту Перепілка (86,2–93,8 ц/га) була в середньому на 7,7 % нижче за сорт Мудрість одеська та більше за стандарт на 34,9 %. Сорт Щедрість одеська забезпечив отримання врожаю в 84,7–90,4 ц/га, що в середньому на 10,6 % менше за сорт Мудрість одеська та на 30,5 % більше за сорт Подолянка.
{"title":"Врожайність сучасних сортів пшениці м’якої озимої в умовах Кіровоградської області","authors":"О. В. Бараболя, Р.О. Яновський","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.2","url":null,"abstract":"Пшениця м’яка озима є найважливішою культурою в світі, однак зерно якої призначене для споживання людиною та на корм тваринам. Глобальні зміни клімату призводять до зростання інтенсивності та частоти екстремальних погодних явищ, тоді як ця культура є чутливою до них. Отже, постає актуальність використання сортів пшениці м’якої озимої з високим адаптивним потенціалом, важливою складовою якого є зимостійкість. Метою дослідження було визначити врожайність сучасних сортів пшениці м’якої озимої за певних ґрунтово-кліматичних умов Кіровоградської області. Методи. Польові досліди проведено у 2021–2023 рр. в умовах північного Степу України з використанням загальноприйнятої агротехніки для сівби пшениці м’якої озимої сучасних сортів (Перепілка, Мудрість одеська, Щедрість одеська) та стандартного сорту Подолянка. У період проведення дослідів метеорологічні умови виявилися неодноманітними, однак загалом сприятливими для культивування пшениці м’якої озимої. Результати. Встановлено, що врожайність пшениці м’якої озимої змінювалась протягом періоду дослідів залежно від сортів і погодних умов. Найбільшу середню врожайність отримано у сорту Мудрість одеська (97,9 ц/га), що на 46,0 % більше за сорт Подолянка (67,0 ц/га), на 8,3 % – за сорт Щедрість одеська (90,4 ц/га) та на 11,9 % – за сорт Перепілка (87,5 ц/га). Врожайність пшениці м’якої озимої дослідних сортів у 2021 р. знаходилась у межах 71,3–102,4 ц/га, у 2022 р. – 61,1–93,5 ц/га, тоді як у 2023 р. – 68,7–97,8 ц/га. Найменший вплив погодних умов на врожайність було зафіксовано у сорту Щедрість одеська (3,1–6,3 %), а найбільший – у сорту Подолянка (12,6–14,3 %). Висновки. За роки досліджень найбільш врожайним виявився сорт Мудрість одеська – 93,5–102,4 ц/га. Врожайність сорту Перепілка (86,2–93,8 ц/га) була в середньому на 7,7 % нижче за сорт Мудрість одеська та більше за стандарт на 34,9 %. Сорт Щедрість одеська забезпечив отримання врожаю в 84,7–90,4 ц/га, що в середньому на 10,6 % менше за сорт Мудрість одеська та на 30,5 % більше за сорт Подолянка.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 31","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139640371","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-11DOI: 10.32848/agrar.innov.2023.21.10
В.О. Поліщук, С.В. Журавель
Мета. Дослідженнями передбачалося вивченнявпливу сумісного використання систем удобрення тапозакореневого підживлення рідкими органо-мінеральними добривами на формування асиміляційного апарату картоплі та фотосинтетичного потенціалу. Методи.Дослідження тривали з 2014 по 2017 рр. у Поліськомунаціональному університету на базі наукового дослідного поля. Варіанти удобрення: біологічний контроль,органічна система (гній 50 т/га), органо-мінеральна(50:50) та мінеральна (N50P40K70). Для позакореневогоудобрення використовували рідкі органо-мінеральнідобрива Мочевин К № 1, Мочевин К № 2, Органік Д2М та Гумат калію. Дослід закладений за загальноприйнятими методиками. Площу листкової поверхні картоплівизначали методом висічок. Позакореневу обробку картоплі рідкими органо-мінеральними добривами проводили двічі у фазу інтенсивного росту згідно рекомендацій. Результати. За 2014 рік площа листкової поверхнікартоплі у фазу повні сходи коливалася від 5,0 до5,09 залежно від систем удобрення. В період фази цвітіння площа листкової поверхні була найвищою за органо-мінеральної системи удобрення (50:50) та склала35,40 тис. м2/га. Протягом 2015 року площа асиміляційного апарату картоплі у фазу повні сходи зростала від4,98 до 5,08 тис. м2/га. У фазу цвітіння за органо-мінеральної системи удобрення (50:50) було отримано найвищу площу листкової поверхні картоплі, яка становила35,0 тис. м2/га. За органо-мінеральної та мінеральноїсистем удобрення використання РОМД Органік Д2М таГумат калію сприяло зростанню показників площі листкової поверхні від 35,5 до 35,7 тис. м2/га.За 2017 рік розвиток асиміляційного апарату картоплі був найнижчим. У фазу повні сходи він коливавсяв межах 4,8–5,0 тис. м2/га. Площа листкової поверхніу фазу цвітіння найвищою була за органо-мінеральної системи удобрення та становила 32,5 тис. м2/га.На формування найвищої площі листкової поверхнівплинули органо-мінеральна та мінеральна системиудобрення з позакореневим внесенням РОМД ОрганікД2М та Гумат калію, де вона зростала від 34,9 до35,3 тис. м2/га.Фотосинтетичний потенціал картоплі, в середньомуза роки досліджень, найвищим був за органо-мінеральної системи удобрення та становив 916 тис. м2/га *діб,а накладання препаратів Органік Д2М та Гумат каліюна дану систему сприяли його зростанню від 1032 до1038 тис. м2/га *діб.Висновки. Формування листкової поверхні картопліі фотосинтетичного потенціалу залежало як від системудобрення, так і від застосування рідких органо-мінеральних добрив. Площа листкової поверхні (у фазисходи та цвітіння) і фотосинтетичного потенціалу найвищою була за умов 2014 р. Інші роки (2015–2017) булипосушливими, тому розвиток асиміляційного апаратубув уповільнений.
{"title":"Формування фотосинтетичного потенціалу картоплі залежно від впливу систем удобрення і позакореневого підживлення","authors":"В.О. Поліщук, С.В. Журавель","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.10","url":null,"abstract":"Мета. Дослідженнями передбачалося вивченнявпливу сумісного використання систем удобрення тапозакореневого підживлення рідкими органо-мінеральними добривами на формування асиміляційного апарату картоплі та фотосинтетичного потенціалу. Методи.Дослідження тривали з 2014 по 2017 рр. у Поліськомунаціональному університету на базі наукового дослідного поля. Варіанти удобрення: біологічний контроль,органічна система (гній 50 т/га), органо-мінеральна(50:50) та мінеральна (N50P40K70). Для позакореневогоудобрення використовували рідкі органо-мінеральнідобрива Мочевин К № 1, Мочевин К № 2, Органік Д2М та Гумат калію. Дослід закладений за загальноприйнятими методиками. Площу листкової поверхні картоплівизначали методом висічок. Позакореневу обробку картоплі рідкими органо-мінеральними добривами проводили двічі у фазу інтенсивного росту згідно рекомендацій. Результати. За 2014 рік площа листкової поверхнікартоплі у фазу повні сходи коливалася від 5,0 до5,09 залежно від систем удобрення. В період фази цвітіння площа листкової поверхні була найвищою за органо-мінеральної системи удобрення (50:50) та склала35,40 тис. м2/га. Протягом 2015 року площа асиміляційного апарату картоплі у фазу повні сходи зростала від4,98 до 5,08 тис. м2/га. У фазу цвітіння за органо-мінеральної системи удобрення (50:50) було отримано найвищу площу листкової поверхні картоплі, яка становила35,0 тис. м2/га. За органо-мінеральної та мінеральноїсистем удобрення використання РОМД Органік Д2М таГумат калію сприяло зростанню показників площі листкової поверхні від 35,5 до 35,7 тис. м2/га.За 2017 рік розвиток асиміляційного апарату картоплі був найнижчим. У фазу повні сходи він коливавсяв межах 4,8–5,0 тис. м2/га. Площа листкової поверхніу фазу цвітіння найвищою була за органо-мінеральної системи удобрення та становила 32,5 тис. м2/га.На формування найвищої площі листкової поверхнівплинули органо-мінеральна та мінеральна системиудобрення з позакореневим внесенням РОМД ОрганікД2М та Гумат калію, де вона зростала від 34,9 до35,3 тис. м2/га.Фотосинтетичний потенціал картоплі, в середньомуза роки досліджень, найвищим був за органо-мінеральної системи удобрення та становив 916 тис. м2/га *діб,а накладання препаратів Органік Д2М та Гумат каліюна дану систему сприяли його зростанню від 1032 до1038 тис. м2/га *діб.Висновки. Формування листкової поверхні картопліі фотосинтетичного потенціалу залежало як від системудобрення, так і від застосування рідких органо-мінеральних добрив. Площа листкової поверхні (у фазисходи та цвітіння) і фотосинтетичного потенціалу найвищою була за умов 2014 р. Інші роки (2015–2017) булипосушливими, тому розвиток асиміляційного апаратубув уповільнений.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139640472","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-11DOI: 10.32848/agrar.innov.2023.21.30
Раїса Анатоліївна Вожегова
85 років з дня народження Нетіса Івана Тимофійовича
伊万-季莫费耶维奇-内蒂斯(Ivan Timofeevich Netis)诞辰 85 周年
{"title":"85 років з дня народження Нетіса Івана Тимофійовича","authors":"Раїса Анатоліївна Вожегова","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.30","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.30","url":null,"abstract":"85 років з дня народження Нетіса Івана Тимофійовича","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"29 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510298","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-11DOI: 10.32848/agrar.innov.2023.21.7
Павло Лиховид, В.О. Шарій
Мета. Оцінити точність програмування сумарного водоспоживання кукурудзи на зерно програмою CROPWAT 8.0 та запропонувати калібрувальну модель для зрошуваних умов півдня України для поліпшення ефективності програмного засобу. Методи. Використано дані щодо реального водоспоживання кукурудзи на зерно, вирощуваної у польових дослідах на полях Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН у 2019–2021 рр. в рамках вивчення агротехнологічних прийомів вирощування культури. Реальну величину сумарного водоспоживання встановлено методом водного балансу. Програмовану величину встанволено методом симуляційного моделювання в програмі CROPWAT 8.0 із використанням польових метеоданих. Методами математико-статистичного аналізу було виконано порівняння реальної та програмованої величини сумарного водоспоживання кукурудзи на зерно. Запропоновано калібрування обчислень CROPWAT 8.0 шляхом регресійної моделі та штучної нейронної мережі Tiberius, що використовує алгоритм зворотного поширення помилки (тренування в 1000 епох, темп навчання 0,80). Результати. Встановлено, що чисті розрахунки в програмі CROPWAT 8.0 вимагають калібрування, оскільки середня абсолютна похибка обчислень становила 26,00%. Калібрована модель дозволила істотно (до 6,42%) знизити похибку розрахунків. Штучна нейронна мережа Tiberius показала дещо ліпший результат (похибка 5,65%). Втім, для практичних цілей регресійна калібрована модель має більше значення. Коригована модель CROPWAT 8.0 забезпечує середню якість підгону кривої (коефіцієнт детермінації 0,66), у той час як штучна нейронна мережа, вірогідно, має недолік надмірного підгону даних (коефіцієнт детермінації 0,99). Висновки. CROPWAT 8.0 може бути успішно застосований до програмування водоспоживання рослин кукурудзи у випадку коригування остаточних розрахунків. Подальші дослідження з цього напрямку дозволять визначити найбільш оптимальний коригуючий коефіцієнт моделі та забезпечити її практичне впровадження.
{"title":"Програмування сумарного водоспоживання кукурудзи на зерно в зрошуваних умовах Півдня України засобами CROPWAT 8.0","authors":"Павло Лиховид, В.О. Шарій","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.7","url":null,"abstract":"Мета. Оцінити точність програмування сумарного водоспоживання кукурудзи на зерно програмою CROPWAT 8.0 та запропонувати калібрувальну модель для зрошуваних умов півдня України для поліпшення ефективності програмного засобу. Методи. Використано дані щодо реального водоспоживання кукурудзи на зерно, вирощуваної у польових дослідах на полях Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН у 2019–2021 рр. в рамках вивчення агротехнологічних прийомів вирощування культури. Реальну величину сумарного водоспоживання встановлено методом водного балансу. Програмовану величину встанволено методом симуляційного моделювання в програмі CROPWAT 8.0 із використанням польових метеоданих. Методами математико-статистичного аналізу було виконано порівняння реальної та програмованої величини сумарного водоспоживання кукурудзи на зерно. Запропоновано калібрування обчислень CROPWAT 8.0 шляхом регресійної моделі та штучної нейронної мережі Tiberius, що використовує алгоритм зворотного поширення помилки (тренування в 1000 епох, темп навчання 0,80). Результати. Встановлено, що чисті розрахунки в програмі CROPWAT 8.0 вимагають калібрування, оскільки середня абсолютна похибка обчислень становила 26,00%. Калібрована модель дозволила істотно (до 6,42%) знизити похибку розрахунків. Штучна нейронна мережа Tiberius показала дещо ліпший результат (похибка 5,65%). Втім, для практичних цілей регресійна калібрована модель має більше значення. Коригована модель CROPWAT 8.0 забезпечує середню якість підгону кривої (коефіцієнт детермінації 0,66), у той час як штучна нейронна мережа, вірогідно, має недолік надмірного підгону даних (коефіцієнт детермінації 0,99). Висновки. CROPWAT 8.0 може бути успішно застосований до програмування водоспоживання рослин кукурудзи у випадку коригування остаточних розрахунків. Подальші дослідження з цього напрямку дозволять визначити найбільш оптимальний коригуючий коефіцієнт моделі та забезпечити її практичне впровадження.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"60 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510205","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-11DOI: 10.32848/agrar.innov.2023.21.8
Ю. В. Мащенко, І. М. Соколовська
Значні площі посіві кукурудзи в Україні зосередженісаме в зоні Степу не зважаючи на те, що степовийкрай завжди відносився до зони з високим температурним режимом та дефіцитом опадів. Враховуючи зміниструктури посівних площ, використання у господарствах короткоротаційних сівозмін, скорочення перелікусільськогосподарських культур, кукурудза залишаєтьсяосновною культурою, але продуктивність посівів маєтенденцію до зниження. Таким чином, стало актуальним питанням перед практиками і, особливо науковцями, розробити і впровадити нові елементи технологійвирощування кукурудзи з обґрунтуванням системи сівозмін та удобрення для умов сьогодення.Метою наших досліджень було встановити рівеньврожайності та продуктивності кукурудзи залежно віднасичення сівозміни культурою та систем удобрення.Дослідити вплив сівозмінного фактору на продуктивність кукурудзи залежно від удобрення.Польові дослідження з вирощування кукурудзи назерно проводилися у стаціонарному досліді лабораторії землеробства в двопільній зернопросапній сівозмініта беззмінно та базі Інституту сільського господарстваСтепу НААН. В досліді фактором А виступало насичення сівозмін кукурудзою на зерно до 50 % (зернопросапна сівозміна: 1. кукурудза на зерно; 2. соняшник) тавирощування кукурудзи беззмінно. Фактором В булисистеми удобрення: контроль (без добрив), мінеральнасистема N40P40K40 та органо-мінеральна – N40P40K40 +побічна продукція соняшника.Вища врожайність кукурудзи формувалася в сівозміні з насиченням культурою 100 % за використанняоргано-мінеральної системи удобрення, 3,99 т/га, приріст врожаю порівняно до сівозміни з 50 % насиченням складав всього 0,04 т/га. Вирощування кукурудзина фоні органо-мінеральної системи удобрення сприяло отриманню найбільших прибавок врожайності,які за беззмінного вирощування кукурудзи становили0,74 т/га, або 18,6 % а у сівозміні з насиченням кукурудзою до 50 % – 0,92 т/га або 25,4 %. Більшим вихідзернових, кормових одиниць та перетравного протеїнубув за вирощування кукурудзи в монокультурі та органо-мінеральної системи удобрення – 4,82 т/га, 7,25 т/гата 0,43 т/га відповідно. Вирощування кукурудзи на зернов двопільній зерно-просапній сівозміні після соняшникуне доцільно. Дослідженнями встановлено, що рослиникукурудзи формують вищу продуктивність в беззміннихпосівах, особливо, на удобреному фоні.
{"title":"Продуктивність кукурудзи залежно від її частки в сівозміні та удобрення","authors":"Ю. В. Мащенко, І. М. Соколовська","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.8","url":null,"abstract":"Значні площі посіві кукурудзи в Україні зосередженісаме в зоні Степу не зважаючи на те, що степовийкрай завжди відносився до зони з високим температурним режимом та дефіцитом опадів. Враховуючи зміниструктури посівних площ, використання у господарствах короткоротаційних сівозмін, скорочення перелікусільськогосподарських культур, кукурудза залишаєтьсяосновною культурою, але продуктивність посівів маєтенденцію до зниження. Таким чином, стало актуальним питанням перед практиками і, особливо науковцями, розробити і впровадити нові елементи технологійвирощування кукурудзи з обґрунтуванням системи сівозмін та удобрення для умов сьогодення.Метою наших досліджень було встановити рівеньврожайності та продуктивності кукурудзи залежно віднасичення сівозміни культурою та систем удобрення.Дослідити вплив сівозмінного фактору на продуктивність кукурудзи залежно від удобрення.Польові дослідження з вирощування кукурудзи назерно проводилися у стаціонарному досліді лабораторії землеробства в двопільній зернопросапній сівозмініта беззмінно та базі Інституту сільського господарстваСтепу НААН. В досліді фактором А виступало насичення сівозмін кукурудзою на зерно до 50 % (зернопросапна сівозміна: 1. кукурудза на зерно; 2. соняшник) тавирощування кукурудзи беззмінно. Фактором В булисистеми удобрення: контроль (без добрив), мінеральнасистема N40P40K40 та органо-мінеральна – N40P40K40 +побічна продукція соняшника.Вища врожайність кукурудзи формувалася в сівозміні з насиченням культурою 100 % за використанняоргано-мінеральної системи удобрення, 3,99 т/га, приріст врожаю порівняно до сівозміни з 50 % насиченням складав всього 0,04 т/га. Вирощування кукурудзина фоні органо-мінеральної системи удобрення сприяло отриманню найбільших прибавок врожайності,які за беззмінного вирощування кукурудзи становили0,74 т/га, або 18,6 % а у сівозміні з насиченням кукурудзою до 50 % – 0,92 т/га або 25,4 %. Більшим вихідзернових, кормових одиниць та перетравного протеїнубув за вирощування кукурудзи в монокультурі та органо-мінеральної системи удобрення – 4,82 т/га, 7,25 т/гата 0,43 т/га відповідно. Вирощування кукурудзи на зернов двопільній зерно-просапній сівозміні після соняшникуне доцільно. Дослідженнями встановлено, що рослиникукурудзи формують вищу продуктивність в беззміннихпосівах, особливо, на удобреному фоні.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"58 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510299","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-11DOI: 10.32848/agrar.innov.2023.21.19
С. О. Юрченко, Андрій Баган, І.Д. Сіленок, І.В. Богата
Мета. Метою наших досліджень було вивчення впливу мікоризного препарату Мікофренд на урожайності гібридів огірка в умовах захищеного грунту. Методи. Вегетаційний метод досліджень передбачав визначення впливу застосування препарату Мікофренд для передпосівної підготовки насіння та кореневого підживлення рослин у фазі 5–6 листків. Матеріалом дослідження були гібриди огірка: Спіно F1, Еколь F1, Пасалімо F1 і Пасамонте F1. У кожному варіанті оцінювали по 10 рослин за основними біометричними показниками: довжина стебла, кількість листків, площа листкової поверхні рослини. Загальна урожайність гібридів огірка по варіантах досліду формувалася з збору зеленця, який проводили через кожні 2–3 доби на початку плодоношення і щоденно в період масового плодоношення. Маса плодів кожного збору додавалась і перераховувалась в загальну врожайність в кг/м2. За допомогою статистичного методу шляхом дисперсійного аналізу було встановлено найменшу істотну різницю. Результати досліджень. Нашими дослідженнями підтверджено ефективність мікоризи на формування основних біометричних параметрів рослин огірка: довжини стебла, кількості листків, площі листкової поверхні. Застосування препарату для передпосівного замочування насіння огірка сприяло збільшенню довжини стебла на 7,9%, кількості листків на 13,3%, площі листкової поверхні на 9,2%; для кореневого підживлення у фазі 5–6 листків рослин гібридів огірка – збільшенню довжини стебла на 6,1%, кількості листків на 9,3%, площі листкової поверхні на 7,7%. Дворазове застосування препарату Мікофренд забезпечило збільшення довжини стебла на 14,6%, кількості листків на 24,7%, площі листкової поверхні на 19,3%. Аналіз даних урожайності показав, що застосування мікоризного препарату Мікофренд за вирощування гібридів огірка в умовах захищеного ґрунту сприяє збільшенню врожайності. Зокрема, за передпосівного замочування насіння в розчині загальна урожайність збільшилась на 50,1%; кореневого підживлення у фазі 5–6 листків – на 47,2%; дворазового застосування – на 77,2%. Висновки. Встановлено, що для забезпечення високої урожайності гібридів огірка посівного в умовах захищеного ґрунту необхідно застосовувати: передпосівне замочування насіння в розчині Мікофренд (10 г/л) і кореневе підживлення рослин у фазі 5–6 листків розчином Мікофренд (2 г/л).
{"title":"Вплив мікоризного препарату на формування урожайності гібридів огірка посівного в умовах захищеного ґрунту","authors":"С. О. Юрченко, Андрій Баган, І.Д. Сіленок, І.В. Богата","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.19","url":null,"abstract":"Мета. Метою наших досліджень було вивчення впливу мікоризного препарату Мікофренд на урожайності гібридів огірка в умовах захищеного грунту. Методи. Вегетаційний метод досліджень передбачав визначення впливу застосування препарату Мікофренд для передпосівної підготовки насіння та кореневого підживлення рослин у фазі 5–6 листків. Матеріалом дослідження були гібриди огірка: Спіно F1, Еколь F1, Пасалімо F1 і Пасамонте F1. У кожному варіанті оцінювали по 10 рослин за основними біометричними показниками: довжина стебла, кількість листків, площа листкової поверхні рослини. Загальна урожайність гібридів огірка по варіантах досліду формувалася з збору зеленця, який проводили через кожні 2–3 доби на початку плодоношення і щоденно в період масового плодоношення. Маса плодів кожного збору додавалась і перераховувалась в загальну врожайність в кг/м2. За допомогою статистичного методу шляхом дисперсійного аналізу було встановлено найменшу істотну різницю. Результати досліджень. Нашими дослідженнями підтверджено ефективність мікоризи на формування основних біометричних параметрів рослин огірка: довжини стебла, кількості листків, площі листкової поверхні. Застосування препарату для передпосівного замочування насіння огірка сприяло збільшенню довжини стебла на 7,9%, кількості листків на 13,3%, площі листкової поверхні на 9,2%; для кореневого підживлення у фазі 5–6 листків рослин гібридів огірка – збільшенню довжини стебла на 6,1%, кількості листків на 9,3%, площі листкової поверхні на 7,7%. Дворазове застосування препарату Мікофренд забезпечило збільшення довжини стебла на 14,6%, кількості листків на 24,7%, площі листкової поверхні на 19,3%. Аналіз даних урожайності показав, що застосування мікоризного препарату Мікофренд за вирощування гібридів огірка в умовах захищеного ґрунту сприяє збільшенню врожайності. Зокрема, за передпосівного замочування насіння в розчині загальна урожайність збільшилась на 50,1%; кореневого підживлення у фазі 5–6 листків – на 47,2%; дворазового застосування – на 77,2%. Висновки. Встановлено, що для забезпечення високої урожайності гібридів огірка посівного в умовах захищеного ґрунту необхідно застосовувати: передпосівне замочування насіння в розчині Мікофренд (10 г/л) і кореневе підживлення рослин у фазі 5–6 листків розчином Мікофренд (2 г/л).","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"19 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510000","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}