Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.6
Валентина Васильевна Гамаюнова, Анна Олександрівна Кувшинова, Т.В. Бакланова
Мета. Визначити основні показники економічної ефективності вирощування ячменю озимого, встановити вплив на її складові сортових особливостей та ресурсоощадного живлення з використанням сучасних біопрепаратів для позакореневих підживлень посіву рослин у основні періоди вегетації. Методи. Дослідження з чотирма сортами ячменю озимого проводили в навчально науково практичному центрі Миколаївського національного аграрного університеті на чорноземі південному. Дослід двофакторний, фактор А-сорт: 1. Достойний (стандарт); 2. Валькірія; 3.Оскар; 4. Ясон. Фактор В – позакореневі підживлення: 1. Контроль (обробка водою); 2. Азотофіт; 3. Мікофренд; 4. Меланоріз; 5. Органік баланс. Агротехніка вирощування ячменю озимого була загальноприйнятою, окрім факторів, що взято на вивчення. Усі елементи технології та визначення проводили відповідно методичних зональних рекомендацій та ДСТУ. Результати. Проаналізовано вплив добору сорту й проведення позакореневих підживлень взятими на дослідження біопрепаратами на складові чинники економічної ефективності. Встановлено, що вартість вирощеного зерна ячменю озимого істотно змінювалася і коливалась залежно від сорту, біопрепарату, фази його використання та кількості підживлень. Аналогічно за впливу зазначених заходів змінювалися й показники умовно чистого прибутку, рівня рентабельності та собівартості. Проте із залученням для підживлення біопрепаратів перші два чинники економічної ефективності збільшувалися, а собівартість вирощування одиниці продукції, навпаки, знижувалася. Найсприятливіші економічні показники забезпечувало вирощування сортів Валькірія та Оскар, а із біопрепаратів – використання Органік балансу і Азотофіту. Висновки. Встановлено, що ресурсоощадна оптимізація живлення ячменю озимого позитивно позначалась на всіх чинниках, які характеризують економічну ефективність і рентабельність вирощування цієї культури. Вони залежали і змінювалися за впливу сорту, дібраного для позакореневої обробки біопрепарату та кількості підживлень.
目的确定冬大麦种植经济效益的主要指标，确定在主要植被期使用现代生物产品对播种植物进行叶面施肥对品种特性和资源节约型营养成分的影响。研究方法在南部黑土地上的国立米科拉夫农业大学教育与实践中心对四个冬大麦品种进行了研究。实验采用双因素 A 型变量：1.沃西（标准）；2.瓦尔基里；3.奥斯卡；4.杰森。杰森。因素 B - 叶面喷施：1.氮叶草素； 3. 菌友； 4.Melanoriz； 5.有机平衡。除研究因素外，冬大麦种植的农业技术已被普遍接受。所有技术要素和定义都是按照地区建议和科技部的方法进行的。研究结果分析了品种选择和叶面施肥对经济效益的影响。结果发现，种植冬大麦谷物的成本变化很大，并随着品种、生物产品、使用阶段和施肥次数的不同而波动。同样，在这些措施的影响下，条件净利润、利润率和成本指标也发生了变化。然而，在使用生物产品施肥的情况下，经济效益的前两个因素都有所提高，而单位产量的种植成本反而有所降低。种植瓦尔基里和奥斯卡品种以及使用有机平衡和氮叶菌生物产品所提供的经济指标最为有利。结论研究发现，冬大麦营养的资源节约型优化对所有体现该作物种植的经济效益和盈利能力的因素都有积极影响。这些因素取决于所选择的生物产品叶面处理品种和施肥次数，并在其影响下发生变化。
{"title":"Значення біопрепаратів у підвищенні рентабельності вирощування ячменю озимого в умовах Південного Степу України","authors":"Валентина Васильевна Гамаюнова, Анна Олександрівна Кувшинова, Т.В. Бакланова","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.6","url":null,"abstract":"Мета. Визначити основні показники економічної ефективності вирощування ячменю озимого, встановити вплив на її складові сортових особливостей та ресурсоощадного живлення з використанням сучасних біопрепаратів для позакореневих підживлень посіву рослин у основні періоди вегетації. Методи. Дослідження з чотирма сортами ячменю озимого проводили в навчально науково практичному центрі Миколаївського національного аграрного університеті на чорноземі південному. Дослід двофакторний, фактор А-сорт: 1. Достойний (стандарт); 2. Валькірія; 3.Оскар; 4. Ясон. Фактор В – позакореневі підживлення: 1. Контроль (обробка водою); 2. Азотофіт; 3. Мікофренд; 4. Меланоріз; 5. Органік баланс. Агротехніка вирощування ячменю озимого була загальноприйнятою, окрім факторів, що взято на вивчення. Усі елементи технології та визначення проводили відповідно методичних зональних рекомендацій та ДСТУ. Результати. Проаналізовано вплив добору сорту й проведення позакореневих підживлень взятими на дослідження біопрепаратами на складові чинники економічної ефективності. Встановлено, що вартість вирощеного зерна ячменю озимого істотно змінювалася і коливалась залежно від сорту, біопрепарату, фази його використання та кількості підживлень. Аналогічно за впливу зазначених заходів змінювалися й показники умовно чистого прибутку, рівня рентабельності та собівартості. Проте із залученням для підживлення біопрепаратів перші два чинники економічної ефективності збільшувалися, а собівартість вирощування одиниці продукції, навпаки, знижувалася. Найсприятливіші економічні показники забезпечувало вирощування сортів Валькірія та Оскар, а із біопрепаратів – використання Органік балансу і Азотофіту. Висновки. Встановлено, що ресурсоощадна оптимізація живлення ячменю озимого позитивно позначалась на всіх чинниках, які характеризують економічну ефективність і рентабельність вирощування цієї культури. Вони залежали і змінювалися за впливу сорту, дібраного для позакореневої обробки біопрепарату та кількості підживлень.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"17 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141117157","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.23
М.Я. Кирпа, Т.М. Лук’яненко
Мета. Дослідити і встановити методи визначення вологості насіння гібридів кукурудзи з урахуванням їх фізико-механічних і гігроскопічних властивостей, удосконалити чинний метод, запроваджений правилами ДСТУ. Методи. Польовий, статистичний (статистична обробка результатів досліджень), порівняльно-розрахунковий. Результати. Досліджували особливості визначення вологості насіння з качанів кукурудзи у вологому стані. Кожен качан розламується надвоє, з місця розлому вилущується потрібна кількість насінин. За такої методики насінина не ушкоджується, зберігається цілою, на відміну від вилущування насінин по довжині качана, як зазвичай рекомендується і призводить до неповного вилущування, а отже неточності в аналізуванні вологості. Нова методика відбирання насіння відповідає особливостям їх підсихання в межах качана кукурудзи. В наших дослідах вологість із середньої частини качана відрізнялася від типової в межах 0,6–1,2 %, що є цілком задовільним для такого аналізування. Встановлено значну різноякісність насіння за показником його вологості у межах одного качана та в процесі достигання. По мірі достигання співвідношення істотно змінювалось, у фазі повної стиглості насіння з верхівки качана було найбільш сухим, його вологість була нижчою, на 4.8–12,4 % порівняно із середньою і нижньою частинами. При цьому слід додати, що відбір наважки насіння із середньої частини качана є порівняно легким за всіма фазами стиглості, навіть у разі підвищеної збиральної вологості. Визначення вологості насіння кукурудзи з качанів слід проводити безпосередньо у день їх відбору, це підвищує точність і об’єктивність аналізування. У разі перенесення строків аналізування вологі качани необхідно зберігати в умовах охолодження та запакованими у вологонепроникний матеріал. В такому разі качани слід охолодити відкритими, а вже після охолодження пакувати. У протилежному випадку, за нашими спостереженнями, у пакуванні виникає конденсат вологи, який впливає на результат аналізування вологості насіння. Визначення вологості насіння кукурудзи здійснювали за двома термостатними методами, які мають різну методику аналізування. Проведено порівняння обох методів визначення вологості на прикладі насіння гібридів кукурудзи, які мали різну консистенцію ендосперму-зубоподібну і кременисту-зубоподібну. Виявлено, що методи призводять до різних результатів за вологістю. Різниця між обома методами становила в межах 0,9–1,1 %, що є досить відчутним і підтверджується математичною обробкою результатів на достовірність. Отже, за чинним методом ДСТУ 4138 і експозиції сушіння 40 хвилин видалення вологи з насінин може бути неповним і призводити до неточності аналізу. Тобто, чинний метод потребує коректування в частині збільшення експозиції до 60 хвилин. Досліджено вплив тривалості розмелу наважки (упродовж 30 і 60 с) в процесі аналізування вологості насіння залежно від ботанічного типу. За зубоподібної насінини скорочення експозиції в 2 рази відчутно і доказово не впливало на результат аналізу, за кремнисто-з
{"title":"Вологість насіння кукурудзи – технологічне значення та методи визначення","authors":"М.Я. Кирпа, Т.М. Лук’яненко","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.23","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити і встановити методи визначення вологості насіння гібридів кукурудзи з урахуванням їх фізико-механічних і гігроскопічних властивостей, удосконалити чинний метод, запроваджений правилами ДСТУ. Методи. Польовий, статистичний (статистична обробка результатів досліджень), порівняльно-розрахунковий. Результати. Досліджували особливості визначення вологості насіння з качанів кукурудзи у вологому стані. Кожен качан розламується надвоє, з місця розлому вилущується потрібна кількість насінин. За такої методики насінина не ушкоджується, зберігається цілою, на відміну від вилущування насінин по довжині качана, як зазвичай рекомендується і призводить до неповного вилущування, а отже неточності в аналізуванні вологості. Нова методика відбирання насіння відповідає особливостям їх підсихання в межах качана кукурудзи. В наших дослідах вологість із середньої частини качана відрізнялася від типової в межах 0,6–1,2 %, що є цілком задовільним для такого аналізування. Встановлено значну різноякісність насіння за показником його вологості у межах одного качана та в процесі достигання. По мірі достигання співвідношення істотно змінювалось, у фазі повної стиглості насіння з верхівки качана було найбільш сухим, його вологість була нижчою, на 4.8–12,4 % порівняно із середньою і нижньою частинами. При цьому слід додати, що відбір наважки насіння із середньої частини качана є порівняно легким за всіма фазами стиглості, навіть у разі підвищеної збиральної вологості. Визначення вологості насіння кукурудзи з качанів слід проводити безпосередньо у день їх відбору, це підвищує точність і об’єктивність аналізування. У разі перенесення строків аналізування вологі качани необхідно зберігати в умовах охолодження та запакованими у вологонепроникний матеріал. В такому разі качани слід охолодити відкритими, а вже після охолодження пакувати. У протилежному випадку, за нашими спостереженнями, у пакуванні виникає конденсат вологи, який впливає на результат аналізування вологості насіння. Визначення вологості насіння кукурудзи здійснювали за двома термостатними методами, які мають різну методику аналізування. Проведено порівняння обох методів визначення вологості на прикладі насіння гібридів кукурудзи, які мали різну консистенцію ендосперму-зубоподібну і кременисту-зубоподібну. Виявлено, що методи призводять до різних результатів за вологістю. Різниця між обома методами становила в межах 0,9–1,1 %, що є досить відчутним і підтверджується математичною обробкою результатів на достовірність. Отже, за чинним методом ДСТУ 4138 і експозиції сушіння 40 хвилин видалення вологи з насінин може бути неповним і призводити до неточності аналізу. Тобто, чинний метод потребує коректування в частині збільшення експозиції до 60 хвилин. Досліджено вплив тривалості розмелу наважки (упродовж 30 і 60 с) в процесі аналізування вологості насіння залежно від ботанічного типу. За зубоподібної насінини скорочення експозиції в 2 рази відчутно і доказово не впливало на результат аналізу, за кремнисто-з","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"127 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141115611","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.5
Ю.В. Воропай, О.В. Чигрин, Л.М. Поташова
Льон олійний – перспективна та конкурентоспроможна культура серед олійних, яка здатна замінити частину соняшнику у структурі посівів, не зашкодивши при цьому економіці господарювання. Вирощування льону олійного обходиться в 1,1–1,3 рази дешевше від вирощування соняшнику. Тому постає актуальне питання розширення посівних площ льону олійного та вдосконалення елементів технології вирощування. Метою досліджень було встановлення впливу передпосівної обробки насіння різними фізіологічно активними препаратами на продуктивність і урожайність рослин льону олійного. Методи досліджень. Експериментальні дослідження проводили на базі ННВЦ «Дослідне поле» Державного біотехнологічного університету в 2020–2021 рр. Польовий дослід було поставлено за повною факторіальною схемою відповідно до загальноприйнятої методики. Дослідження проводили з різними фізіологічно активними препаратами: Радіфарм, Вимпел, Поліміксобактерин та Вітазим. За контроль брали необроблене насіння. Обробку насіння проводили напередодні сівби. Насіння обробляли методом напівсухого протруєння. Результати. Дослідженнями установлено, що на продуктивність рослин та врожайність льону олійного впливали досліджувані фізіологічно активні препарати. Було доведено, що Радіфарм, Вимпел, Поліміксобактерин та Вітазим мали різний вплив на елементи структури врожаю культури в роки проведення досліджень. У 2020 році дія досліджуваних препаратів була більш значною у порівнянні з 2021 роком. Стимуляція насіння препаратами Радіфарм та Вимпел стабільно по роках забезпечувала найбільшу прибавку врожаю насіння льону олійного на рівні 2,4 та 1,6 ц/га. Найменша прибавка урожайності в середньому за два роки була на варіантах обробки насіння Поліміксобактерином та Вітазимом і становила 0,8 і 0,4 ц/га. Висновки. Досліджувані фізіологічно активні препарати мали суттєвий вплив на продуктивність рослин льону олійного. Стимуляція насіння препаратами сприяла збільшенню висоти рослин, кількості бічних пагонів та коробочок, маси тисячі насіння та врожаю культури. Дворічними даними доведено, що ефективність досліджуваних препаратів залежала від погодних умов в період вегетації досліджуваної культури. Серед досліджуваних регуляторів росту слід відмітити ефективність препарату Радіфарм, який в середньому за два роки досліджень забезпечив максимальну врожайність насіння льону олійного на рівні 16,4 ц/га (прибавка до контролю 19,7 %).
{"title":"Вплив передпосівної стимуляції насіння на продуктивність льону олійного","authors":"Ю.В. Воропай, О.В. Чигрин, Л.М. Поташова","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.5","url":null,"abstract":"Льон олійний – перспективна та конкурентоспроможна культура серед олійних, яка здатна замінити частину соняшнику у структурі посівів, не зашкодивши при цьому економіці господарювання. Вирощування льону олійного обходиться в 1,1–1,3 рази дешевше від вирощування соняшнику. Тому постає актуальне питання розширення посівних площ льону олійного та вдосконалення елементів технології вирощування. Метою досліджень було встановлення впливу передпосівної обробки насіння різними фізіологічно активними препаратами на продуктивність і урожайність рослин льону олійного. Методи досліджень. Експериментальні дослідження проводили на базі ННВЦ «Дослідне поле» Державного біотехнологічного університету в 2020–2021 рр. Польовий дослід було поставлено за повною факторіальною схемою відповідно до загальноприйнятої методики. Дослідження проводили з різними фізіологічно активними препаратами: Радіфарм, Вимпел, Поліміксобактерин та Вітазим. За контроль брали необроблене насіння. Обробку насіння проводили напередодні сівби. Насіння обробляли методом напівсухого протруєння. Результати. Дослідженнями установлено, що на продуктивність рослин та врожайність льону олійного впливали досліджувані фізіологічно активні препарати. Було доведено, що Радіфарм, Вимпел, Поліміксобактерин та Вітазим мали різний вплив на елементи структури врожаю культури в роки проведення досліджень. У 2020 році дія досліджуваних препаратів була більш значною у порівнянні з 2021 роком. Стимуляція насіння препаратами Радіфарм та Вимпел стабільно по роках забезпечувала найбільшу прибавку врожаю насіння льону олійного на рівні 2,4 та 1,6 ц/га. Найменша прибавка урожайності в середньому за два роки була на варіантах обробки насіння Поліміксобактерином та Вітазимом і становила 0,8 і 0,4 ц/га. Висновки. Досліджувані фізіологічно активні препарати мали суттєвий вплив на продуктивність рослин льону олійного. Стимуляція насіння препаратами сприяла збільшенню висоти рослин, кількості бічних пагонів та коробочок, маси тисячі насіння та врожаю культури. Дворічними даними доведено, що ефективність досліджуваних препаратів залежала від погодних умов в період вегетації досліджуваної культури. Серед досліджуваних регуляторів росту слід відмітити ефективність препарату Радіфарм, який в середньому за два роки досліджень забезпечив максимальну врожайність насіння льону олійного на рівні 16,4 ц/га (прибавка до контролю 19,7 %).","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"82 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141114011","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.16
Я.Ю. Марценюк
В Україні за останні декілька десятиліть відмічена чітко виражена тенденція до потепління обумовлена загальними планетарними змінами клімату, що призвело до зменшення річної суми опадів, нерівномірності їх випадання впродовж року і за окремі роки, що у свою чергу призводить до збільшення кількості посух у найбільш критичні періоди формування урожайності сільськогосподарських культур, в т.ч. і картоплі. В результаті глобальних, кліматичних змін зона на півдні Полісся стала теплішою, що характеризується коротшою і теплішою зимою, найбільш тривалим і теплим вегетаційним періодом. Це значною мірою змінило умови зростання і формування урожаю картоплі, що потребує перегляду класичних підходів до вирощування культури. В рамках наукового дослідження, проведеного впродовж 2020–2023 років розглянуто проблему залежності біометричних показників і врожайності картоплі в залежності від строків садіння в умовах південного Полісся України. Встановлено, що оптимальним терміном садіння є друга–третя декади квітня, оскільки у даних варіанта встановлено найвищу польову схожість: Радомисль – 92,2 %, Мирослава – 96,1 %; склалась сприятлива динаміка формування листкової поверхні, і як результат забезпечення ефективної реалізації фотосинтетичного потенціалу насаджень картоплі: Радомисль – 3,215 та Мирослава – 3,673 млн. м2/га×- діб. За роки досліджень урожайність раннього сорту Радомисль за першого строку садіння складала 31,6 т/га, за другого – 29,1, третього – 23,2, середньостиглого сорту Мирослава – 40,1, 41,5 та 36,2 т/га відповідно. За результатами кореляційного аналізу встановлено пряму кореляційну залежність між врожайністю та коефіцієнтом використання ФАР (r = 0,988). Строк садіння істотно впливає на вміст крохмалю у бульбах. Якщо за першого та другого строку садіння він істотно не змінювався та становив відповідно у сорту Радомисль 12,8–13,2 %, у сорту Мирослава – 16,9–17,7 %, тоді як за третього строку відсоток вмісту крохмалю у бульбах знизився на 1,95 у сорту Радомисль та на 2,6 у сорту Мирослава.
{"title":"Динаміка формування продуктивності картоплі залежно від строків садіння","authors":"Я.Ю. Марценюк","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.16","url":null,"abstract":"В Україні за останні декілька десятиліть відмічена чітко виражена тенденція до потепління обумовлена загальними планетарними змінами клімату, що призвело до зменшення річної суми опадів, нерівномірності їх випадання впродовж року і за окремі роки, що у свою чергу призводить до збільшення кількості посух у найбільш критичні періоди формування урожайності сільськогосподарських культур, в т.ч. і картоплі. В результаті глобальних, кліматичних змін зона на півдні Полісся стала теплішою, що характеризується коротшою і теплішою зимою, найбільш тривалим і теплим вегетаційним періодом. Це значною мірою змінило умови зростання і формування урожаю картоплі, що потребує перегляду класичних підходів до вирощування культури. В рамках наукового дослідження, проведеного впродовж 2020–2023 років розглянуто проблему залежності біометричних показників і врожайності картоплі в залежності від строків садіння в умовах південного Полісся України. Встановлено, що оптимальним терміном садіння є друга–третя декади квітня, оскільки у даних варіанта встановлено найвищу польову схожість: Радомисль – 92,2 %, Мирослава – 96,1 %; склалась сприятлива динаміка формування листкової поверхні, і як результат забезпечення ефективної реалізації фотосинтетичного потенціалу насаджень картоплі: Радомисль – 3,215 та Мирослава – 3,673 млн. м2/га×- діб. За роки досліджень урожайність раннього сорту Радомисль за першого строку садіння складала 31,6 т/га, за другого – 29,1, третього – 23,2, середньостиглого сорту Мирослава – 40,1, 41,5 та 36,2 т/га відповідно. За результатами кореляційного аналізу встановлено пряму кореляційну залежність між врожайністю та коефіцієнтом використання ФАР (r = 0,988). Строк садіння істотно впливає на вміст крохмалю у бульбах. Якщо за першого та другого строку садіння він істотно не змінювався та становив відповідно у сорту Радомисль 12,8–13,2 %, у сорту Мирослава – 16,9–17,7 %, тоді як за третього строку відсоток вмісту крохмалю у бульбах знизився на 1,95 у сорту Радомисль та на 2,6 у сорту Мирослава.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"117 45","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141115865","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.33
Валентина Васильевна Гамаюнова, Віктор Миколайович Єрмолаєв
Мета. Визначити за результатами досліджень 2021-2023 рр. реакцію рослин гороху посівного на оптимізацію живлення на ресурсоощадних засадах та вплив на формування врожаю зерна. Удосконалення системи живлення базувалась на допосівному внесення комплексного мінерального добрива N15P15К15, обробці насіння до сівби та проведенні позакореневого підживлення посіву рослин сучасними біопрепаратами й мікродобривами на початку бутонізації. Методи. Сорт гороху Мадонна вирощували на чорноземі південному на дослідних полях Навчально-науово-практичного центру Миколаївського НАУ, що має середню забезпеченість доступним азотом та підвищену рухомим фосфором і обмінним калієм. Горох висівали після пшениці озимої. Дослід двохфакторний: фактор А- обробка насіння перед сівбою: водою (контроль); препаратом Нановітмікро 1 л/т зерна, фактор В – фони живлення рослин: 1. Контроль; 2. N15P15K15; 3. Нановіт 1 л/га; 4. N15P15K15 + Нановіт 1 л/га; 5. Органік Д-2М 2л/га; 6. N15P15K15 + Органік Д-2М 2 л/га; 7. Бор 1 л/га; 8. N15P15K15 + Бор 1 л/га. Позакореневі підживлення проводили на початку фази бутонізації рослин. Усі елементи технології, відбір снопових зразків рослин, визначення, облік урожаю, статистичну обробку отриманих результатів проводили згідно методичних рекомендацій та ДСТУ. Результати досліджень. За даними проведених трирічних досліджень з культурою гороху посівного сорту Мадонна з удосконалення оптимізації живлення рослин на засадах ресурсозбереження встановлено, що передпосівна обробка насіння препаратом, допосівне внесення комплексного мінерального добрива N15P15K15 та проведення позакореневих підживлень сучасними біопрепаратами і мікроелементами, позитивно позначилось на рівнях урожайності зерна. Визначено, що лише передпосівна обробка насіння забезпечує підвищення врожайності зерна на 7,5 % у контролі та до 10,5 % залежно від варіанту удобрення. За поєднання внесення комплексного мінерального добрива N15P15K15, обробки насіння перед сівбою та проведення позакореневого підживлення врожайність зростає на 31,6-43,3 %. Зазначене засвідчує доцільність впровадження ресурсоощадної оптимізації живлення з використанням для обробки посівів гороху Нановіту (1л/га), Органік Д-2М (2 л/га) та бору (1 л/га) у фазу початку бутонізації. Витрати на проведення таких заходів у складі елементів технології є незначним, а прирости врожаю формуються істотними. До того ж добре відомо, що чим вищою є врожайність зерна, тим більше буде залишатись післязбиральних залишків та біологічно фіксованого азоту в ґрунті. Висновки. Встановлено, що застосування передпосівної обробки насіння, проведення позакореневих підживлень біопрепаратом і мікроелементми істотно збільшують врожайність зерна гороху. Значно вищою вона формується у сприятливі за зволоженням роки вирощування.
{"title":"Урожайність зерна гороху залежно від передпосівної обробки насіння та оптимізації живлення в умовах Південного Степу України","authors":"Валентина Васильевна Гамаюнова, Віктор Миколайович Єрмолаєв","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.33","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.33","url":null,"abstract":"Мета. Визначити за результатами досліджень 2021-2023 рр. реакцію рослин гороху посівного на оптимізацію живлення на ресурсоощадних засадах та вплив на формування врожаю зерна. Удосконалення системи живлення базувалась на допосівному внесення комплексного мінерального добрива N15P15К15, обробці насіння до сівби та проведенні позакореневого підживлення посіву рослин сучасними біопрепаратами й мікродобривами на початку бутонізації. Методи. Сорт гороху Мадонна вирощували на чорноземі південному на дослідних полях Навчально-науово-практичного центру Миколаївського НАУ, що має середню забезпеченість доступним азотом та підвищену рухомим фосфором і обмінним калієм. Горох висівали після пшениці озимої. Дослід двохфакторний: фактор А- обробка насіння перед сівбою: водою (контроль); препаратом Нановітмікро 1 л/т зерна, фактор В – фони живлення рослин: 1. Контроль; 2. N15P15K15; 3. Нановіт 1 л/га; 4. N15P15K15 + Нановіт 1 л/га; 5. Органік Д-2М 2л/га; 6. N15P15K15 + Органік Д-2М 2 л/га; 7. Бор 1 л/га; 8. N15P15K15 + Бор 1 л/га. Позакореневі підживлення проводили на початку фази бутонізації рослин. Усі елементи технології, відбір снопових зразків рослин, визначення, облік урожаю, статистичну обробку отриманих результатів проводили згідно методичних рекомендацій та ДСТУ. Результати досліджень. За даними проведених трирічних досліджень з культурою гороху посівного сорту Мадонна з удосконалення оптимізації живлення рослин на засадах ресурсозбереження встановлено, що передпосівна обробка насіння препаратом, допосівне внесення комплексного мінерального добрива N15P15K15 та проведення позакореневих підживлень сучасними біопрепаратами і мікроелементами, позитивно позначилось на рівнях урожайності зерна. Визначено, що лише передпосівна обробка насіння забезпечує підвищення врожайності зерна на 7,5 % у контролі та до 10,5 % залежно від варіанту удобрення. За поєднання внесення комплексного мінерального добрива N15P15K15, обробки насіння перед сівбою та проведення позакореневого підживлення врожайність зростає на 31,6-43,3 %. Зазначене засвідчує доцільність впровадження ресурсоощадної оптимізації живлення з використанням для обробки посівів гороху Нановіту (1л/га), Органік Д-2М (2 л/га) та бору (1 л/га) у фазу початку бутонізації. Витрати на проведення таких заходів у складі елементів технології є незначним, а прирости врожаю формуються істотними. До того ж добре відомо, що чим вищою є врожайність зерна, тим більше буде залишатись післязбиральних залишків та біологічно фіксованого азоту в ґрунті. Висновки. Встановлено, що застосування передпосівної обробки насіння, проведення позакореневих підживлень біопрепаратом і мікроелементми істотно збільшують врожайність зерна гороху. Значно вищою вона формується у сприятливі за зволоженням роки вирощування.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"36 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141117757","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.8
О.С. Гораш, Р.І. Климишена, В.М. Сучек
Мета досліджень – встановити залежність біологічної урожайності товарного насіння конопель технічних від сорту та норм висіву за звичайного рядкового та широкорядного способів сівби. Методи. Дослідження виконані впродовж 2018–2020 рр. в Закладі вищої освіти «Подільський державний університет» в умовах Західного Лісостепу України. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи, як польовий, лабораторний, аналіз, конкретизація, узагальнення. В експеримент включені технологічний фактор А – норми висіву насіння за ширини міжрядь у посівах 15 см – 1,2; 1,8; 2,4; 3,0; 3,6 млн. шт./га та 45 см – 0,6; 0,9; 1,2; 1,5; 1,8 млн. шт./га та біологічний фактор В – сорти коноплі ЮСО-31, Гляна та Глесія. Розміщення ділянок коноплі технічної – систематизоване ярусне. Кількість повторень – чотириразова. Облік урожаю товарного насіння сортів коноплі технічної проводили методом обмолоту пробних снопів. Результати. Доведено, що норма висіву, як фактор технологічного характеру в управлінні інтегральним показником урожайності товарного насіння конопель належить до ефективних чинників за впливом на рівень біологічної урожайності. Встановлено також значущість біологічного фактора, тобто залежність урожайності від сорту. Висновки. Встановлено, що за умови звичайного рядкового способу сівби істотно найвище інтегральне значення біологічної урожайності товарного насіння отримано при нормі висіву 1,8 млн. шт./га. Показники конопель технічних становлять для сорту Глесія у 2018 р. – 1605 кг/га, у 2019 р. – 1476 кг/га, у 2020 р. – 1644 кг/га; для сорту Гляна у 2018 р. – 1472 кг/га, у 2019 р. – 1305 кг/га, у 2020 р. – 1466 кг/га; для сорту ЮСО-31 у 2018 р. – 1072 кг/га, у 2019 р. – 1048 кг/га, у 2020 р. – 1116 кг/га. За умови широкорядного способу сівби достовірно найвищий біологічний рівень урожайності товарного насіння коноплі технічної отримано при нормі висіву 0,6 млн. шт./га для сорту Глесія у 2018 р. – 1739 кг/га, у 2019 р. – 1755 кг/га, у 2020 р. – 1819 кг/га; для сорту Гляна у 2018 р. – 1556 кг/га, у 2019 р. – 1454 кг/га, у 2020 р. – 1641 кг/га; для сорту ЮСО-31 у 2018 р. – 1282 кг/га, у 2019 р. – 1208 кг/га, у 2020 р. – 1379 кг/га.
{"title":"Вплив норми висіву та сорту за різних способів сівби на рівень біологічної урожайності товарного насіння коноплі технічної","authors":"О.С. Гораш, Р.І. Климишена, В.М. Сучек","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.8","url":null,"abstract":"Мета досліджень – встановити залежність біологічної урожайності товарного насіння конопель технічних від сорту та норм висіву за звичайного рядкового та широкорядного способів сівби. Методи. Дослідження виконані впродовж 2018–2020 рр. в Закладі вищої освіти «Подільський державний університет» в умовах Західного Лісостепу України. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи, як польовий, лабораторний, аналіз, конкретизація, узагальнення. В експеримент включені технологічний фактор А – норми висіву насіння за ширини міжрядь у посівах 15 см – 1,2; 1,8; 2,4; 3,0; 3,6 млн. шт./га та 45 см – 0,6; 0,9; 1,2; 1,5; 1,8 млн. шт./га та біологічний фактор В – сорти коноплі ЮСО-31, Гляна та Глесія. Розміщення ділянок коноплі технічної – систематизоване ярусне. Кількість повторень – чотириразова. Облік урожаю товарного насіння сортів коноплі технічної проводили методом обмолоту пробних снопів. Результати. Доведено, що норма висіву, як фактор технологічного характеру в управлінні інтегральним показником урожайності товарного насіння конопель належить до ефективних чинників за впливом на рівень біологічної урожайності. Встановлено також значущість біологічного фактора, тобто залежність урожайності від сорту. Висновки. Встановлено, що за умови звичайного рядкового способу сівби істотно найвище інтегральне значення біологічної урожайності товарного насіння отримано при нормі висіву 1,8 млн. шт./га. Показники конопель технічних становлять для сорту Глесія у 2018 р. – 1605 кг/га, у 2019 р. – 1476 кг/га, у 2020 р. – 1644 кг/га; для сорту Гляна у 2018 р. – 1472 кг/га, у 2019 р. – 1305 кг/га, у 2020 р. – 1466 кг/га; для сорту ЮСО-31 у 2018 р. – 1072 кг/га, у 2019 р. – 1048 кг/га, у 2020 р. – 1116 кг/га. За умови широкорядного способу сівби достовірно найвищий біологічний рівень урожайності товарного насіння коноплі технічної отримано при нормі висіву 0,6 млн. шт./га для сорту Глесія у 2018 р. – 1739 кг/га, у 2019 р. – 1755 кг/га, у 2020 р. – 1819 кг/га; для сорту Гляна у 2018 р. – 1556 кг/га, у 2019 р. – 1454 кг/га, у 2020 р. – 1641 кг/га; для сорту ЮСО-31 у 2018 р. – 1282 кг/га, у 2019 р. – 1208 кг/га, у 2020 р. – 1379 кг/га.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"117 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141115879","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.31
А.В. Запталова
Мета дослідження розробити та удосконалити еколого-економічна модель формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин. Методи У проведеному дослідженні були використані такі методи як наукова абстракція та аналіз для вивчення сучасних трендів у сфері культивування лікарських рослин. Для розгляду поточного стану ринку медичних рослин також застосовувався аналітичний підхід. Результати. У статті висвітлено етапи формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин. Розроблено концептуальну модель еколого-економічна формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин. Визначено, що концептуальна модель еколого-економічного формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин враховує комплексний підхід до вирощування, переробки та реалізації лікарських рослин, з акцентом на екологічні та економічні аспекти. Доведено, що реалізація еколого-економічної моделі вимагає комплексного підходу, що включає залучення інвестицій, підтримку держави, розвиток партнерських відносин між бізнесом, науковими установами та громадськістю. Такий підхід не тільки сприятиме сталому розвитку аграрного сектора, але й забезпечить збалансоване використання природних ресурсів, підвищення якості життя населення та зміцнення екологічної безпеки. Адже дана модель екологічно та економічно відповідального розвитку ланцюга вартості в сфері вирощування лікарських рослин представляє собою інтегрований підхід, який поєднує принципи екологічної стійкості з економічною ефективністю на кожному кроці від посадки до збуту продукції. Висновки. Основна мета цієї моделі полягає у зниженні шкідливого впливу на навколишнє середовище шляхом застосування методів органічного сільського господарства, економії природних ресурсів та впровадження безпечних для довкілля технологій. Водночас, модель прагне збільшити вартість продукції за допомогою нововведень, підвищення якості та стратегій брендування.
{"title":"Еколого-економічна модель формування ланцюга доданої вартості щодо вирощування лікарських рослин","authors":"А.В. Запталова","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.31","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.31","url":null,"abstract":"Мета дослідження розробити та удосконалити еколого-економічна модель формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин. Методи У проведеному дослідженні були використані такі методи як наукова абстракція та аналіз для вивчення сучасних трендів у сфері культивування лікарських рослин. Для розгляду поточного стану ринку медичних рослин також застосовувався аналітичний підхід. Результати. У статті висвітлено етапи формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин. Розроблено концептуальну модель еколого-економічна формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин. Визначено, що концептуальна модель еколого-економічного формування ланцюга доданої вартості вирощування лікарських рослин враховує комплексний підхід до вирощування, переробки та реалізації лікарських рослин, з акцентом на екологічні та економічні аспекти. Доведено, що реалізація еколого-економічної моделі вимагає комплексного підходу, що включає залучення інвестицій, підтримку держави, розвиток партнерських відносин між бізнесом, науковими установами та громадськістю. Такий підхід не тільки сприятиме сталому розвитку аграрного сектора, але й забезпечить збалансоване використання природних ресурсів, підвищення якості життя населення та зміцнення екологічної безпеки. Адже дана модель екологічно та економічно відповідального розвитку ланцюга вартості в сфері вирощування лікарських рослин представляє собою інтегрований підхід, який поєднує принципи екологічної стійкості з економічною ефективністю на кожному кроці від посадки до збуту продукції. Висновки. Основна мета цієї моделі полягає у зниженні шкідливого впливу на навколишнє середовище шляхом застосування методів органічного сільського господарства, економії природних ресурсів та впровадження безпечних для довкілля технологій. Водночас, модель прагне збільшити вартість продукції за допомогою нововведень, підвищення якості та стратегій брендування.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"108 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141115793","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-11DOI: 10.32848/agrar.innov.2023.21.9
С.В. Мунтян, Михайло Іванович Федорчук
Метою було встановити вплив метеорологічних умов таких як температура, опади і випаровування та суми активних температур на урожайність пшениці озимої, кукурудзи та ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації 3,4-диметилпіразолфосфату при сумісному внесенні з різними нормами карбамідно-аміачною сумішшю (КАС‑32). Методи. Впродовж 20182021 рр. проводили дослідження в умовах науково-дослідного пункту СТОВ «Дружба Нова» Варвинського р-ну Чернігівської обл. (відділення агрохолдингу Кернел) на чорноземі типовому малогумусному. Однофакторний дослід. Контрольний варіант N10P30K40 (умовно без азотних добрив). КАС‑32 нормою згідно з варіантами досліду, інгібітор нітрифікації 3,4‑диметилпіразолфосфат вносили навесні після відновлення вегетації, відповідно варіанти досліду (Фон+N100+ІН, Фон+N120+ІН, Фон+N120, Фон+N120+ІН, Фон+N130+ІН та Фон+N130). Результати. Згідно результатів досліджень за період з березня по квітень в 2018 та 2019 роках спостерігалось різке підвищення середньодобових температур з -3,4 0С та 3,3 0С до 11,3 0С та 10,4 0С. Загальна кількість суми активних температур за 2018 рік була найвищою та на кінець вегетації у вересні місяці складала 2321,9 0С. Сума опадів була на кінець вегетації у вересні 2021 року була найвищою по роках досліджень та становила 509,9 мм. По 2018–2021 роках досліджень на пшениці озимій найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по варіантах досліду 37,2 ц/га, 80,0 ц/га, 81,4 ц/га та 74,0 ц/га. Дещо нижчою урожайність була в 2020 році по варіантах досліду відповідно 37,7 ц/га, 72,0 ц/га, 72,5 ц/га та 68,5 ц/га. На кукурудзі урожайність була найвищою в 2018 та 2021 роках та становила по варіантах досліду в 2018 році 86,0 ц/га, 110,2 ц/га, 105,6 ц/га та 99,7 ц/га та в 2021 році 85,7 ц/га, 111,9 ц/га, 99,5 ц/га та 97,7 ц/га. Урожайність кукурудзи була нижчою в 2019 та 2020 роках та була відносно на одному рівні в ці два роки. Урожайність по ріпаку озимому була найвища в 2018 році в порівнянні з 2020 та 2021 та становила по варіантам досліду 31,2 ц/га, 37,0 ц/га 38,5 ц/га та 34,5 ц/га. В 2019 році досліди по ріпаку озимому не проводились. Висновки. В результаті досліду в 2018–2021 роках по використанню інгібітора нітрифікації сумісно з різними нормами КАС‑32 найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по пшениці озимій (37,2–81,4 ц/га), кукурудзі (86,0–110,2 ц/га) та ріпаку озимому (31,2–38,5 ц/га). Вища врожайність в 2018 році по всім досліджуваним культурам корелюється в більшій мірі з сумою активних температур яка на кінець вегетації у вересні була найвищою по роках досліджень та складала 2321,90С.
{"title":"Вплив метеорологічних умов на урожайність пшениці озимої, кукурудзита ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації за поєднаного використання з КАС‑32","authors":"С.В. Мунтян, Михайло Іванович Федорчук","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.9","url":null,"abstract":"Метою було встановити вплив метеорологічних умов таких як температура, опади і випаровування та суми активних температур на урожайність пшениці озимої, кукурудзи та ріпаку озимого з використанням інгібітора нітрифікації 3,4-диметилпіразолфосфату при сумісному внесенні з різними нормами карбамідно-аміачною сумішшю (КАС‑32). Методи. Впродовж 20182021 рр. проводили дослідження в умовах науково-дослідного пункту СТОВ «Дружба Нова» Варвинського р-ну Чернігівської обл. (відділення агрохолдингу Кернел) на чорноземі типовому малогумусному. Однофакторний дослід. Контрольний варіант N10P30K40 (умовно без азотних добрив). КАС‑32 нормою згідно з варіантами досліду, інгібітор нітрифікації 3,4‑диметилпіразолфосфат вносили навесні після відновлення вегетації, відповідно варіанти досліду (Фон+N100+ІН, Фон+N120+ІН, Фон+N120, Фон+N120+ІН, Фон+N130+ІН та Фон+N130). Результати. Згідно результатів досліджень за період з березня по квітень в 2018 та 2019 роках спостерігалось різке підвищення середньодобових температур з -3,4 0С та 3,3 0С до 11,3 0С та 10,4 0С. Загальна кількість суми активних температур за 2018 рік була найвищою та на кінець вегетації у вересні місяці складала 2321,9 0С. Сума опадів була на кінець вегетації у вересні 2021 року була найвищою по роках досліджень та становила 509,9 мм. По 2018–2021 роках досліджень на пшениці озимій найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по варіантах досліду 37,2 ц/га, 80,0 ц/га, 81,4 ц/га та 74,0 ц/га. Дещо нижчою урожайність була в 2020 році по варіантах досліду відповідно 37,7 ц/га, 72,0 ц/га, 72,5 ц/га та 68,5 ц/га. На кукурудзі урожайність була найвищою в 2018 та 2021 роках та становила по варіантах досліду в 2018 році 86,0 ц/га, 110,2 ц/га, 105,6 ц/га та 99,7 ц/га та в 2021 році 85,7 ц/га, 111,9 ц/га, 99,5 ц/га та 97,7 ц/га. Урожайність кукурудзи була нижчою в 2019 та 2020 роках та була відносно на одному рівні в ці два роки. Урожайність по ріпаку озимому була найвища в 2018 році в порівнянні з 2020 та 2021 та становила по варіантам досліду 31,2 ц/га, 37,0 ц/га 38,5 ц/га та 34,5 ц/га. В 2019 році досліди по ріпаку озимому не проводились. Висновки. В результаті досліду в 2018–2021 роках по використанню інгібітора нітрифікації сумісно з різними нормами КАС‑32 найвища урожайність спостерігалась в 2018 році по пшениці озимій (37,2–81,4 ц/га), кукурудзі (86,0–110,2 ц/га) та ріпаку озимому (31,2–38,5 ц/га). Вища врожайність в 2018 році по всім досліджуваним культурам корелюється в більшій мірі з сумою активних температур яка на кінець вегетації у вересні була найвищою по роках досліджень та складала 2321,90С.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"48 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510321","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-11DOI: 10.32848/agrar.innov.2023.21.4
Вероніка Іщенко, Г.М. Козелець, О.Д. Губарєв
Мета. Провести аналіз та порівняння урожайності та елементів індивідуальної продуктивності під впливом позакореневих підживлень макро- та мікродобривами при вирощуванні ячменю ярого в умовах Північного Степу. Методи. Дослідження проводилися в Інституті сільського господарства НААН продовж 2020–2022 рр. Вивчався вплив позакореневих підживлень макро- та мікродобривами на формування біометричних показників рослин та врожай ячменю ярого. Технологія вирощування загальноприйнята для зони Степу. Польові дослідження виконано відповідно до загальноприйнятих методик. Результати. У результаті досліджень встановлено, що позакореневі підживлення макро- та мікродобривами сприяли покращенню умов живлення рослин, що позитивно вплинуло на площу листкової поверхні та густоту продуктивного стеблостою рослин ячменю ярого. Ефективність позакореневих підживлень залежала від форми добрив та потреби в макро- та мікроелементах при сівбі після різних попередників. Висновки. В умовах нестійкого зволоження Північного Степу вищу урожайність 5,35 т/га після сої отримали у варіанті підживлення Карбамід (10 кг/га) + Сульфат магнію (2 кг/га), після пшениці озимої – 3,53 т/га при внесенні Авангард Р зернові (2 л/га), соняшнику – 4,34 т/га, Карбамід (5 кг/га) + Сульфат магнію (2 кг/га) + Авангард Р зернові (2 л/га); кукурудзи на зерно – 3,55 т/га у варіанті Сульфат магнію (2 кг/га). Розмах варіювання R (maxmin) урожайності ячменю по варіантах підживлень при сівбі після сої склав 0,46–1,09 т/га за коефіцієнта варіації V = 3,2–6,3 %, після пшениці озимої – 0,44–0,96 т/га і 4,9–10,3 %, після соняшнику – 0,54–1,03 т/га і 3,9–9,0 % та кукурудзи на зерно – 0,40–0,68 т/га і 3,6–9,0 %.
目的分析和比较在北方草原春大麦种植中使用宏肥和微肥进行叶面施肥的影响下的产量和个体生产力要素。研究方法该研究于 2020-2022 年期间在国家农业科学研究院农业研究所（NAAS Institute of Agriculture）进行，研究了施用大量和微量肥料的叶面肥对植物生物计量参数的形成和春大麦产量的影响。种植技术是草原地区普遍采用的技术。田间研究按照公认的方法进行。研究结果研究发现，使用宏肥和微肥进行叶面施肥有助于改善植物营养，这对春大麦植株的叶面积和生产茎密度有积极影响。叶面施肥的效果取决于肥料的形式以及在不同前茬作物之后播种时对宏量和微量元素的需求。结论在北部草原湿度不稳定的条件下，尿素（10 千克/公顷）+ 硫酸镁（2 千克/公顷）的施肥方式使大豆的最高产量达到 5.35 吨/公顷、施用 Avangard P Cereals（2 升/公顷）后，冬小麦的产量为 3.53 吨/公顷；施用尿素（5 千克/公顷）+ 硫酸镁（2 千克/公顷）+ Avangard P Cereals（2 升/公顷）后，向日葵的产量为 4.34 吨/公顷；谷物玉米 - 3.55 吨/公顷，采用硫酸镁（2 千克/公顷）变量。在大豆后播种大麦时，不同施肥方式的大麦产量变异范围 R（最大值）为 0.46-1.09 吨/公顷，变异系数 V = 3.2-6.3%；在冬小麦后播种大麦时，大麦产量变异范围 R（最大值）为 0.44-0.96 吨/公顷，变异系数 V = 4.9-10.3%；在向日葵后播种大麦时，大麦产量变异范围 R（最大值）为 0.54-1.03 吨/公顷，变异系数 V = 3.9-9.0%；在谷物玉米后播种大麦时，大麦产量变异范围 R（最大值）为 0.40-0.68 吨/公顷，变异系数 V = 3.6-9.0%。
{"title":"Формування біометричних показників рослин таврожайності ячменю ярого залежно від позакореневих підживлень в умовах Північного Степу України","authors":"Вероніка Іщенко, Г.М. Козелець, О.Д. Губарєв","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.4","url":null,"abstract":"Мета. Провести аналіз та порівняння урожайності та елементів індивідуальної продуктивності під впливом позакореневих підживлень макро- та мікродобривами при вирощуванні ячменю ярого в умовах Північного Степу. Методи. Дослідження проводилися в Інституті сільського господарства НААН продовж 2020–2022 рр. Вивчався вплив позакореневих підживлень макро- та мікродобривами на формування біометричних показників рослин та врожай ячменю ярого. Технологія вирощування загальноприйнята для зони Степу. Польові дослідження виконано відповідно до загальноприйнятих методик. Результати. У результаті досліджень встановлено, що позакореневі підживлення макро- та мікродобривами сприяли покращенню умов живлення рослин, що позитивно вплинуло на площу листкової поверхні та густоту продуктивного стеблостою рослин ячменю ярого. Ефективність позакореневих підживлень залежала від форми добрив та потреби в макро- та мікроелементах при сівбі після різних попередників. Висновки. В умовах нестійкого зволоження Північного Степу вищу урожайність 5,35 т/га після сої отримали у варіанті підживлення Карбамід (10 кг/га) + Сульфат магнію (2 кг/га), після пшениці озимої – 3,53 т/га при внесенні Авангард Р зернові (2 л/га), соняшнику – 4,34 т/га, Карбамід (5 кг/га) + Сульфат магнію (2 кг/га) + Авангард Р зернові (2 л/га); кукурудзи на зерно – 3,55 т/га у варіанті Сульфат магнію (2 кг/га). Розмах варіювання R (maxmin) урожайності ячменю по варіантах підживлень при сівбі після сої склав 0,46–1,09 т/га за коефіцієнта варіації V = 3,2–6,3 %, після пшениці озимої – 0,44–0,96 т/га і 4,9–10,3 %, після соняшнику – 0,54–1,03 т/га і 3,9–9,0 % та кукурудзи на зерно – 0,40–0,68 т/га і 3,6–9,0 %.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"26 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510511","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-01-11DOI: 10.32848/agrar.innov.2023.21.13
Аліна Рибальченко, А.Е. Сердюк
Мета. Встановити залежність рівня формуваннянасіннєвої продуктивності сої від сортових властивостей, сформувати рекомендації щодо поліпшення технології вирощування культури в умовах ЛівобережногоЛісостепу України. Для досягнення поставленої метипередбачалося виконання таких завдань: визначититривалість періоду вегетації сортів сої; дослідити проявелементів продуктивності; встановити рівень врожайності досліджуваних сортів.Методи. Наукові дослідження виконані протягом2021–2023 років лабораторним і польовим методом.Повторність у дослідах – триразова. Для детальногодослідження особливостей формування продуктивностірізних сортів сої у дослідах висівали внесені до Реєструсорти сої ранньостиглої групи, рекомендовані для вирощування в Лісостеповій зоні України.Результати. За результатами трирічних дослідженьнайбільш скоростиглими були сорти Діона та Писанкавідповідно 93 та 96 діб, сорт Фенікс мав найдовшийперіод вегетації – 108 діб. Найбільшу висоту рослини86,4 см мав сорт Фенікс. Висота кріплення нижніх бобіву всіх сортів вище 10 см. У сорту ЕС Ментор найвищийпоказник кріплення нижнього бобу – 14,7 см у середньому за роками. Стійкість до вилягання та осипанняу досліджуваних сортів знаходилася на рівні 8–9 балів.Найвищий показник кількості бобів на рослині сформував сорт Писанка – 65,4 шт. у середньому за роками. Максимальну кількість насіння з рослини сформувавсорт КиВін 96,7 шт. Показник маси насіння з рослиниміж досліджуваними сортами змінювався від 15,4 гу сорту ЕС Ментор до 22,8 г у сорту КиВін. Найбільшумасу 1000 насінин сформували сорт КиВнін – 183,5 г таПисанка – 172,4 г.За результатами трирічних досліджень максимальнуурожайність сформував сорт КиВін – 2,51 т/га, сортПисанка сформував урожайність на 0,17 т/га меншуза сорт КиВін і вона становила – 2,34 т/га. У 2022 роціурожайність сорту Діона становила 2,27 т/га, КиВін –2,69 т/га, Писанка – 2,54 т/га, ЕС Ментор – 2,15 т/га,Фенікс – 2,39 т/га. Середня урожайність 2022 року становила 2,41 т/га і була найвищою за роки досліджень.Загалом мінімальний рівень врожайності сформувавсяу 2023 році і становив у сорту Діона – 2,09 т/га, КиВін –2,37 т/га, Писанка – 2,12 т/га, ЕС Ментор – 1,98 т/га,Фенікс – 2,18 т/га. Середня урожайність 2023 року виявилася найнижчою за роки проведення досліджень –2,15 т/га. У 2021 році урожайність сорту Діона становила 2,19 т/га, КиВін – 2,46 т/га, Писанка – 2,37 т/га, ЕСМентор – 2,04 т/га, Фенікс – 2,31 т/га. Середня урожайність 2021 року становила 2,27 т/га.Висновки. Важливим фактором, що має вплив наформування урожайності, а також її стабільний проявза роками, є оптимальне співвідношення агротехнічних заходів та підбір сорту з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов зони вирощування. Найбільшу висотурослин (86,4 см) мав сорт сої Фенікс, кращі показникиу висоті кріплення нижнього бобу (14,7 см) були відміченіу сорту ЕС Ментор у середньому за роками. Найвищийпоказник кількості бобів на рослині сформував сортПисанка – 65,4 шт., маси 1000 насінин сорт КиВнін –183,5 г та Писанка –
{"title":"Вплив сортовихвластивостей на формування елементів продуктивності та урожайність сої в умовах ЛівобережногоЛісостепу України","authors":"Аліна Рибальченко, А.Е. Сердюк","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.21.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.13","url":null,"abstract":"Мета. Встановити залежність рівня формуваннянасіннєвої продуктивності сої від сортових властивостей, сформувати рекомендації щодо поліпшення технології вирощування культури в умовах ЛівобережногоЛісостепу України. Для досягнення поставленої метипередбачалося виконання таких завдань: визначититривалість періоду вегетації сортів сої; дослідити проявелементів продуктивності; встановити рівень врожайності досліджуваних сортів.Методи. Наукові дослідження виконані протягом2021–2023 років лабораторним і польовим методом.Повторність у дослідах – триразова. Для детальногодослідження особливостей формування продуктивностірізних сортів сої у дослідах висівали внесені до Реєструсорти сої ранньостиглої групи, рекомендовані для вирощування в Лісостеповій зоні України.Результати. За результатами трирічних дослідженьнайбільш скоростиглими були сорти Діона та Писанкавідповідно 93 та 96 діб, сорт Фенікс мав найдовшийперіод вегетації – 108 діб. Найбільшу висоту рослини86,4 см мав сорт Фенікс. Висота кріплення нижніх бобіву всіх сортів вище 10 см. У сорту ЕС Ментор найвищийпоказник кріплення нижнього бобу – 14,7 см у середньому за роками. Стійкість до вилягання та осипанняу досліджуваних сортів знаходилася на рівні 8–9 балів.Найвищий показник кількості бобів на рослині сформував сорт Писанка – 65,4 шт. у середньому за роками. Максимальну кількість насіння з рослини сформувавсорт КиВін 96,7 шт. Показник маси насіння з рослиниміж досліджуваними сортами змінювався від 15,4 гу сорту ЕС Ментор до 22,8 г у сорту КиВін. Найбільшумасу 1000 насінин сформували сорт КиВнін – 183,5 г таПисанка – 172,4 г.За результатами трирічних досліджень максимальнуурожайність сформував сорт КиВін – 2,51 т/га, сортПисанка сформував урожайність на 0,17 т/га меншуза сорт КиВін і вона становила – 2,34 т/га. У 2022 роціурожайність сорту Діона становила 2,27 т/га, КиВін –2,69 т/га, Писанка – 2,54 т/га, ЕС Ментор – 2,15 т/га,Фенікс – 2,39 т/га. Середня урожайність 2022 року становила 2,41 т/га і була найвищою за роки досліджень.Загалом мінімальний рівень врожайності сформувавсяу 2023 році і становив у сорту Діона – 2,09 т/га, КиВін –2,37 т/га, Писанка – 2,12 т/га, ЕС Ментор – 1,98 т/га,Фенікс – 2,18 т/га. Середня урожайність 2023 року виявилася найнижчою за роки проведення досліджень –2,15 т/га. У 2021 році урожайність сорту Діона становила 2,19 т/га, КиВін – 2,46 т/га, Писанка – 2,37 т/га, ЕСМентор – 2,04 т/га, Фенікс – 2,31 т/га. Середня урожайність 2021 року становила 2,27 т/га.Висновки. Важливим фактором, що має вплив наформування урожайності, а також її стабільний проявза роками, є оптимальне співвідношення агротехнічних заходів та підбір сорту з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов зони вирощування. Найбільшу висотурослин (86,4 см) мав сорт сої Фенікс, кращі показникиу висоті кріплення нижнього бобу (14,7 см) були відміченіу сорту ЕС Ментор у середньому за роками. Найвищийпоказник кількості бобів на рослині сформував сортПисанка – 65,4 шт., маси 1000 насінин сорт КиВнін –183,5 г та Писанка –","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"65 11-12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510449","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：