Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.8
Михайло Гончар
У статті висвітлено значення нуту як однієї із головних майбутніх зернобобових культур для забезпечення життєдіяльності суспільства продуктами продовольства. На основі аналізу статистичних даних по врожайності на посівних площах нуту в Україні та світі виділено країни, що займають лідируючі позиції по вирощуванню даної культури та визначено місце України у даному переліку. Оброблено та узагальнено дані за проміжок часу з 2019–2024 рр., структуровано та подано у вигляді графіків та таблиць. Аргументовано та засвідчено, що нут в Україні є стратегічною сільськогосподарською культурою, що впливає на стабілізацію землеробства, підвищення родючості за запаси азоту, ліквідує дефіцит білкових продуктів, визначає кон’юнктуру ринку та допомагає розв’язати продовольчі потреби та проблеми. За даними літературних джерел зарубіжних та вітчизняних молодих вчених та науковців при аналізі їхніх праць було виявлено країни-лідери серед тих хто займається вирощуванням, експортом та імпортом нуту на світовий ринок. Визначено найбільш перспективні країни та розроблені шляхи і рішення, що можуть бути використані для нарощення площ та врожайності нуту в умовах зміни клімату та перегляду вже існуючих сівозмін. Нарощування валового збору нуту відбувається не тільки за рахунок розширення та збільшення площі посіву відносно загальних посівних площ усіх культур, а й завдяки підвищенню його врожайності. Задля підвищення врожайності вирощування даної культури запропоновано впровадження комплексу інноваційних, передових ідей та рішень на різних стадіях виробництва, а також використовувати нові сорти при посіві. У сучасних публікаціях автори роблять акцент і звертають увагу, що 30–35% майбутнього врожаю залежить від правильно підібраних сортів нуту. Актуальність порівнянь та досліджень обґрунтовується завданнями прикладних досліджень на базі дослідних ділянок Вінницького національного аграрного університету під час написання наукової роботи на тему («Оптимізація елементів технології вирощування нуту в умовах Лісостепу правобережного»). Впровадження у виробничу практику високопродуктивних сортів нуту дозволить зменшити дефіцит рослинного білка, а також покращити фізико-хімічний і фітосанітарний стан ґрунту.
{"title":"Динаміка виробництва нуту в Україні та світі","authors":"Михайло Гончар","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.8","url":null,"abstract":"У статті висвітлено значення нуту як однієї із головних майбутніх зернобобових культур для забезпечення життєдіяльності суспільства продуктами продовольства. На основі аналізу статистичних даних по врожайності на посівних площах нуту в Україні та світі виділено країни, що займають лідируючі позиції по вирощуванню даної культури та визначено місце України у даному переліку. Оброблено та узагальнено дані за проміжок часу з 2019–2024 рр., структуровано та подано у вигляді графіків та таблиць. Аргументовано та засвідчено, що нут в Україні є стратегічною сільськогосподарською культурою, що впливає на стабілізацію землеробства, підвищення родючості за запаси азоту, ліквідує дефіцит білкових продуктів, визначає кон’юнктуру ринку та допомагає розв’язати продовольчі потреби та проблеми. За даними літературних джерел зарубіжних та вітчизняних молодих вчених та науковців при аналізі їхніх праць було виявлено країни-лідери серед тих хто займається вирощуванням, експортом та імпортом нуту на світовий ринок. Визначено найбільш перспективні країни та розроблені шляхи і рішення, що можуть бути використані для нарощення площ та врожайності нуту в умовах зміни клімату та перегляду вже існуючих сівозмін. Нарощування валового збору нуту відбувається не тільки за рахунок розширення та збільшення площі посіву відносно загальних посівних площ усіх культур, а й завдяки підвищенню його врожайності. Задля підвищення врожайності вирощування даної культури запропоновано впровадження комплексу інноваційних, передових ідей та рішень на різних стадіях виробництва, а також використовувати нові сорти при посіві. У сучасних публікаціях автори роблять акцент і звертають увагу, що 30–35% майбутнього врожаю залежить від правильно підібраних сортів нуту. Актуальність порівнянь та досліджень обґрунтовується завданнями прикладних досліджень на базі дослідних ділянок Вінницького національного аграрного університету під час написання наукової роботи на тему («Оптимізація елементів технології вирощування нуту в умовах Лісостепу правобережного»). Впровадження у виробничу практику високопродуктивних сортів нуту дозволить зменшити дефіцит рослинного білка, а також покращити фізико-хімічний і фітосанітарний стан ґрунту.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 13","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832146","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.10
В.Л. Карачун
У статті розглянуто вплив методу щеплення гібрида помідора Мерліс на комерційні підщепи Максіфорд, Емперадор, Кайзер, за контроль було взято гібрид помідора Мерліс без щеплення. Було вивчено вплив на ріст, розвиток і врожайність рослин помідора щепленого на підщепи в умовах зимових теплиць. Виконано перевірку і підбір перспективних підщеп для гібриду помідора Мерліс. Дослідженнями визначена урожайність комбінацій щеплення, описані біологічні особливості, зафіксовані фенологічні спостереження, визначені біометричні показники, отримана динаміка формування врожайності та товарності плодів комбінацій щеплення, а також їх пристосування до умов вирощування в зимових теплицях на продовженій культурі з плодоношенням протягом дев’яти місяців. Експериментальні дослідження проводили протягом трьох років (2021–2023 рр.). Дослідження проводили на сучасному підприємстві ТОВ ТК «Дніпровський» який розташований в Дніпровському районі, Дніпропетровській області. Метою дослідження, було оцінити та підібрати комбінації щеплення для гібриду помідора Мерліс, для отримання приросту врожаю на рівні не менше 5–10 %, покращити біометричні показники балансу рослини між вегетативним і генеративним типом розвитку Отримані результати надають цінну інформацію для сільськогосподарських підприємств та фермерів щодо вибору найбільш продуктивних та пристосованих комбінацій щеплення помідорів для вирощування в зимових теплицях, сприяючи підвищенню врожайності та господарської ефективності. Дослідженням встановлено, що врожайність на комбінаціях щеплення вища чим на контролі без щеплення. Виконавши такий агрономічний прийом, як щеплення рослин помідора на підщепу ми отримали приріст врожайності на рівні від 6,4 до 8,8 %, або від 3,1 до 4,3 кг/м2 порівняно з не щепленими рослинами. Комбінації щеплення легко контролюють вегетативний і генеративний напрямок росту, що в свою чергу дає змогу тримати рослини в балансі між вегетативним та генеративним типом розвитку рослини. Комбінації рослин зі щепленням були весь період вегетації в балансі, за рахунок цього краще переносили літню спеку, тому в літні місяці комбінації щеплення зберегли на рослині більше китиць з плодами на 0,8–1,0 шт. порівняно з не щепленими рослинами.
{"title":"Вплив різних комерційних гібридів підщеп на біометричні показники рослин, врожайність і якість плодів гібриду помідора Мерліс в зимових теплицях","authors":"В.Л. Карачун","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.10","url":null,"abstract":"У статті розглянуто вплив методу щеплення гібрида помідора Мерліс на комерційні підщепи Максіфорд, Емперадор, Кайзер, за контроль було взято гібрид помідора Мерліс без щеплення. Було вивчено вплив на ріст, розвиток і врожайність рослин помідора щепленого на підщепи в умовах зимових теплиць. Виконано перевірку і підбір перспективних підщеп для гібриду помідора Мерліс. Дослідженнями визначена урожайність комбінацій щеплення, описані біологічні особливості, зафіксовані фенологічні спостереження, визначені біометричні показники, отримана динаміка формування врожайності та товарності плодів комбінацій щеплення, а також їх пристосування до умов вирощування в зимових теплицях на продовженій культурі з плодоношенням протягом дев’яти місяців. Експериментальні дослідження проводили протягом трьох років (2021–2023 рр.). Дослідження проводили на сучасному підприємстві ТОВ ТК «Дніпровський» який розташований в Дніпровському районі, Дніпропетровській області. Метою дослідження, було оцінити та підібрати комбінації щеплення для гібриду помідора Мерліс, для отримання приросту врожаю на рівні не менше 5–10 %, покращити біометричні показники балансу рослини між вегетативним і генеративним типом розвитку Отримані результати надають цінну інформацію для сільськогосподарських підприємств та фермерів щодо вибору найбільш продуктивних та пристосованих комбінацій щеплення помідорів для вирощування в зимових теплицях, сприяючи підвищенню врожайності та господарської ефективності. Дослідженням встановлено, що врожайність на комбінаціях щеплення вища чим на контролі без щеплення. Виконавши такий агрономічний прийом, як щеплення рослин помідора на підщепу ми отримали приріст врожайності на рівні від 6,4 до 8,8 %, або від 3,1 до 4,3 кг/м2 порівняно з не щепленими рослинами. Комбінації щеплення легко контролюють вегетативний і генеративний напрямок росту, що в свою чергу дає змогу тримати рослини в балансі між вегетативним та генеративним типом розвитку рослини. Комбінації рослин зі щепленням були весь період вегетації в балансі, за рахунок цього краще переносили літню спеку, тому в літні місяці комбінації щеплення зберегли на рослині більше китиць з плодами на 0,8–1,0 шт. порівняно з не щепленими рослинами.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832557","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-07-16DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.24.7
Ярослав Михайлович Гадзало, Раїса Анатоліївна Вожегова, Я.О. Лікар
Мета роботи – вивчення впливу генотипу сорту, інокулянту та заходів захисту рослин на формування біометричних показників рослин та урожайності зерна сортів сої за зрошення. Методи Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. У польових дослідженнях з сортами сої, що передбачали визначення впливу інокуляції насіння перед сівбою та порівняння ефективності застосування заходів біологічного та хімічного захисту рослин на формування основних елементів продуктивності, зокрема врожайність насіння та основні показники якості в умовах зрошення, визначено різноспрямовані закономірності формування висоти рослин. Визначено, що максимальна висота рослин (99,1 см) була за висівання сорту Деймос з інокуляцією насіння Оптимайзом та застосуванні біологічної схеми захисту рослин. Мінімальним даний показник, у середньому по фактору 88,2 см, виявися у сорту Фаетон, що менше за інші сорти на 6,9–9,7%. За біологічного захисту відзначено несуттєве зростання висоти рослин на 2,5%, а за хімічного – на 3,3%, що свідчить про неістотність впливу даного чинника. Висота кріплення нижнього бобу максимальної величини (21,2 см) сягнула у сорту Деймос за інокуляції Оптимайзом та за біозахисту. Інокуляція насіння та захист рослин мали несуттєвий вплив на величину цього показника. Захист рослин мав математичний доказовий вплив на формування насіннєвої продуктивності досліджуваних сортів сої. У контрольному варіанті (без захисту рослин, обробка водою) даний показник склав, у середньому по фактору С, 2,90 т/га. Застування засобів біологічного захисту сприяло зростанню врожайності насіння, в середньому, на 11,1% (до 3,22 т/га). Найбільшу результативність мав хімічний захист рослин, який дозволив одержати приріст врожайності, порівно з контролем на 0,46 т/га, або на 15,9%. Різниця між хімічним і біологічним захистом рослин була несуттєвою й склала лише 4,3% з перевагою хімічного захисту. Висновки. Найвищий рівень урожайності насіння сої 3,88 т/га мав сорт Деймос за проведення обробки насіння препаратом Оптимайз та впровадженні хімічного захисту, а мінімальне її значення – 1,77 т/га, отримали на ділянках з сортом Фаетон без застосуванням інокулянтів та без застосування захисту рослин. Препарати Нітрофікс та Оптимайз суттєво підвищили насіннєву продуктивність сої за вирощування всіх сортів із приростом урожайності на 6,2–19,8%. Доведено, що застосування біологічної та хімічної систем захисту рослин забезпечує збереження врожаю насіння на рівні 11,1 і 15,9%, відповідно. При цьому різниця між хімічним і біологічним захистом є несуттєвою.
{"title":"Оптимізація технології вирощування сортів сої на поливних землях залежно від інокуляції насіння та захисту рослин","authors":"Ярослав Михайлович Гадзало, Раїса Анатоліївна Вожегова, Я.О. Лікар","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.7","url":null,"abstract":"Мета роботи – вивчення впливу генотипу сорту, інокулянту та заходів захисту рослин на формування біометричних показників рослин та урожайності зерна сортів сої за зрошення. Методи Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. У польових дослідженнях з сортами сої, що передбачали визначення впливу інокуляції насіння перед сівбою та порівняння ефективності застосування заходів біологічного та хімічного захисту рослин на формування основних елементів продуктивності, зокрема врожайність насіння та основні показники якості в умовах зрошення, визначено різноспрямовані закономірності формування висоти рослин. Визначено, що максимальна висота рослин (99,1 см) була за висівання сорту Деймос з інокуляцією насіння Оптимайзом та застосуванні біологічної схеми захисту рослин. Мінімальним даний показник, у середньому по фактору 88,2 см, виявися у сорту Фаетон, що менше за інші сорти на 6,9–9,7%. За біологічного захисту відзначено несуттєве зростання висоти рослин на 2,5%, а за хімічного – на 3,3%, що свідчить про неістотність впливу даного чинника. Висота кріплення нижнього бобу максимальної величини (21,2 см) сягнула у сорту Деймос за інокуляції Оптимайзом та за біозахисту. Інокуляція насіння та захист рослин мали несуттєвий вплив на величину цього показника. Захист рослин мав математичний доказовий вплив на формування насіннєвої продуктивності досліджуваних сортів сої. У контрольному варіанті (без захисту рослин, обробка водою) даний показник склав, у середньому по фактору С, 2,90 т/га. Застування засобів біологічного захисту сприяло зростанню врожайності насіння, в середньому, на 11,1% (до 3,22 т/га). Найбільшу результативність мав хімічний захист рослин, який дозволив одержати приріст врожайності, порівно з контролем на 0,46 т/га, або на 15,9%. Різниця між хімічним і біологічним захистом рослин була несуттєвою й склала лише 4,3% з перевагою хімічного захисту. Висновки. Найвищий рівень урожайності насіння сої 3,88 т/га мав сорт Деймос за проведення обробки насіння препаратом Оптимайз та впровадженні хімічного захисту, а мінімальне її значення – 1,77 т/га, отримали на ділянках з сортом Фаетон без застосуванням інокулянтів та без застосування захисту рослин. Препарати Нітрофікс та Оптимайз суттєво підвищили насіннєву продуктивність сої за вирощування всіх сортів із приростом урожайності на 6,2–19,8%. Доведено, що застосування біологічної та хімічної систем захисту рослин забезпечує збереження врожаю насіння на рівні 11,1 і 15,9%, відповідно. При цьому різниця між хімічним і біологічним захистом є несуттєвою.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141832068","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.32
А.О. Яковенко, Т.М. Гнатьєва, Василь Миколайович Мельничук
Стаття присвячена дослідженню та оцінці перспективного розвитку штучного інтелекту та технологій в сфері бухгалтерського обліку та аудиту в світовому просторі. Метою статті є аналітичний огляд сучасного стану впровадження в сферу бухгалтерського обліку та аудиту механізмів штучного інтелекту, технологій, програмного забезпечення в світовому просторі, оцінка перспектив та можливостей їх розвитку на найближчі роки. Методи спостереження, порівняння, узагальнення та аналізу використані при дослідженні процесів застосування сучасних технологій в бухгалтерському обліку. Завданням наукової роботи є дослідження тенденцій та напрямів автоматизації сфери бухгалтерського обліку та аудиту за допомогою технології штучного інтелекту. Наводяться відповідні вартісні оцінки сьогодення та прогнозні розрахунки оцінювання штучного інтелекту на ринку бухгалтерських послуг, відповідно визначені основні тенденції та темпи зростання даних технології. Дослідження дає комплексний огляд масштабності охоплення автоматизації бухгалтерських процедур, та обґрунтовує доцільність заміни роботизованої обробки баз даних на відміну від ручного опрацювання. Розглянуто можливості розвитку бухгалтерської спеціальності, відкриття нових завдань та поглиблення участі обліковців в аналітичних процесах управлінської діяльності. Окремо зазначені передумови та поштовхи у розвитку механізмів штучного інтелекту та програмного забезпечення, виділено фактори впливу та оцінено їх результати. Визначено основні перешкоди на шляху комплексного задіяння технологій штучного інтелекту, такі як відтворення природної мови, порозуміння з людиною. Обґрунтовано важливість технології NLP, що дозволяє машині розуміти та відтворювати людську мову, автоматизовано обробляти великі обсяги голосових та текстових даних в режимі реального часу, допомагає автоматизувати введення даних, складання фінансової звітності, управління рахунками та іншими розрахунковими документами. Виділено основні світові тренди в використанні програмних забезпечень, таких як Botkeeper, Mordor Intelligence, Copilot, Turbo Tax Live та Quick Books Live, Azure OpenAI Service та OpenAI GPT-4/ChatGPT, Mailchimp. В статті акцентовано увагу на популярності вировистання в Україні систми BAS. Проаналізовано світові тенденції в розвитку штучного інтелекту, досліджено прогнозовані доходи за період 2015–2025 рр. від ринку технологій за сегментами. В статті розкрито механізм та сферу використання наведених продуктів штучного інтелекту, показано на прикладах функціональні можливості та впровадження в світовий ринок. Визначені світові лідери за темпами розвитку технологій штучного інтелекту в сфері бухгалтерського обліку, такі як Xero Limited, Intuit Inc., Sage Group, Epicor Software Corporation. Окремо зазначені перспективи розвитку даних технології, показані прогнозні розрахунки.
本文旨在研究和评估人工智能和技术在世界会计和审计领域的发展前景。文章旨在对人工智能机制、技术和软件在世界会计和审计领域的实施现状进行分析回顾，并对其在未来几年的发展前景和机遇进行评估。在研究现代技术在会计领域的应用过程中采用了观察、比较、归纳和分析方法。科研工作的目标是研究利用人工智能技术实现会计和审计领域自动化的趋势和方向。文章提供了会计服务市场人工智能的相关当前和预测估计，并确定了这些技术的主要趋势和增长率。研究全面概述了会计程序自动化的范围，并证实了用人工处理取代机器人数据库处理的可行性。作者考虑了发展会计专业、开拓新任务和深化会计师参与管理活动分析过程的可能性。分别指出了开发人工智能机制和软件的先决条件和动力，强调了影响因素，并对其结果进行了评估。确定了综合使用人工智能技术的主要障碍，如自然语言再现和人类理解。NLP 技术的重要性得到了证实，它可以让机器理解和再现人类语言，实时自动处理大量语音和文本数据，并帮助实现数据录入、财务报告、账目管理和其他结算文件的自动化。文章重点介绍了 Botkeeper、Mordor Intelligence、Copilot、Turbo Tax Live 和 Quick Books Live、Azure OpenAI Service 和 OpenAI GPT-4/ChatGPT、Mailchimp 等软件的全球主要使用趋势。文章重点介绍了 BAS 系统在乌克兰的普及情况。作者分析了人工智能发展的全球趋势，研究了 2015-2025 年期间各细分技术市场的预计收入。文章揭示了上述人工智能产品的机制和使用范围，并通过实例展示了其功能和在全球市场的实施情况。在会计领域人工智能技术的发展速度方面，确定了 Xero Limited、Intuit Inc.、Sage Group、Epicor Software Corporation 等全球领先企业。分别指出了这些技术的发展前景，并进行了预测计算。
{"title":"Світові тенденції інтеграції штучного інтелекту в бухгалтерському обліку","authors":"А.О. Яковенко, Т.М. Гнатьєва, Василь Миколайович Мельничук","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.32","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.32","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню та оцінці перспективного розвитку штучного інтелекту та технологій в сфері бухгалтерського обліку та аудиту в світовому просторі. Метою статті є аналітичний огляд сучасного стану впровадження в сферу бухгалтерського обліку та аудиту механізмів штучного інтелекту, технологій, програмного забезпечення в світовому просторі, оцінка перспектив та можливостей їх розвитку на найближчі роки. Методи спостереження, порівняння, узагальнення та аналізу використані при дослідженні процесів застосування сучасних технологій в бухгалтерському обліку. Завданням наукової роботи є дослідження тенденцій та напрямів автоматизації сфери бухгалтерського обліку та аудиту за допомогою технології штучного інтелекту. Наводяться відповідні вартісні оцінки сьогодення та прогнозні розрахунки оцінювання штучного інтелекту на ринку бухгалтерських послуг, відповідно визначені основні тенденції та темпи зростання даних технології. Дослідження дає комплексний огляд масштабності охоплення автоматизації бухгалтерських процедур, та обґрунтовує доцільність заміни роботизованої обробки баз даних на відміну від ручного опрацювання. Розглянуто можливості розвитку бухгалтерської спеціальності, відкриття нових завдань та поглиблення участі обліковців в аналітичних процесах управлінської діяльності. Окремо зазначені передумови та поштовхи у розвитку механізмів штучного інтелекту та програмного забезпечення, виділено фактори впливу та оцінено їх результати. Визначено основні перешкоди на шляху комплексного задіяння технологій штучного інтелекту, такі як відтворення природної мови, порозуміння з людиною. Обґрунтовано важливість технології NLP, що дозволяє машині розуміти та відтворювати людську мову, автоматизовано обробляти великі обсяги голосових та текстових даних в режимі реального часу, допомагає автоматизувати введення даних, складання фінансової звітності, управління рахунками та іншими розрахунковими документами. Виділено основні світові тренди в використанні програмних забезпечень, таких як Botkeeper, Mordor Intelligence, Copilot, Turbo Tax Live та Quick Books Live, Azure OpenAI Service та OpenAI GPT-4/ChatGPT, Mailchimp. В статті акцентовано увагу на популярності вировистання в Україні систми BAS. Проаналізовано світові тенденції в розвитку штучного інтелекту, досліджено прогнозовані доходи за період 2015–2025 рр. від ринку технологій за сегментами. В статті розкрито механізм та сферу використання наведених продуктів штучного інтелекту, показано на прикладах функціональні можливості та впровадження в світовий ринок. Визначені світові лідери за темпами розвитку технологій штучного інтелекту в сфері бухгалтерського обліку, такі як Xero Limited, Intuit Inc., Sage Group, Epicor Software Corporation. Окремо зазначені перспективи розвитку даних технології, показані прогнозні розрахунки.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"132 21","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141114894","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Нут є цінною рослиною, яка забезпечує продукти харчування високої якості для зростаючого населення світу, і набуватиме дедалі більшого значення зі зміною клімату через його природну посухостійкість і здатність витримувати спекотні періоди. У той же час, це найважливіша продовольча бобова культура, яка культивується серед бобових прохолодної пори року в посушливих і напівпосушливих регіонах світу в умовах богарного живлення. Дана с.-г. культура містить 18 амінокислот, з яких 8 є незамінними. Нут має більший вміст жиру, золи та клітковини ніж сочевиця, квасоля та горох. Дослідження були спрямовані на вивчення особливостей формування вмісту білку, жиру та амінокислот в зерні нуту залежно від сортових особливостей в Лівобережному Лісостепу України. Вивчення хімічного складу сортів Аргумент, Адмірал, Буджак, Тріумф, Пам’ять, Красень, Іордан, Скарб, Одісей, Ярина проводили в умовах навчально-наукового полігону навчально-науково-виробничого комплексу (ННВК) Сумського національного аграрного університету впродовж 2020–2022 років. За результатами досліджень встановлено, що найбільш сприятливим для формування вмісту білка в зерні нуту серед досліджуваних років був 2020 рік, і в середньому вміст білка в зерні становив 21,82 %. На відміну від вмісту білка, найбільш олійним для нуту видався 2021 рік, де вміст жиру становив в середньому 7,49 %. Найбільший вміст: лізину (1,69 г/100 г), треоніну (1,08 г/100 г), валіну (0,91 г/100 г) фенілаланіну (1,55 г/100 г), аланіну (1,14 г/100 г), глутамінової кислоти (4,37 г/100 г), аргініну (2,25 г/100 г), гістидину (0,91 г/100 г) та тирозину (0,71 г/100 г) було сформовано сортом Красень. Найбільший вміст: метіоніну (0,27 г/100 г), ізолейцину (0,87 г/100 г), лейцину (1,63 г/100 г), аспарагінової кислоти (2,35 г/100 г) та серину (1,58 г/100 г) мало насіння сорту Пам’ять; проліну (0,97 г/100 г) – у сорту Тріумф.
{"title":"Сортові особливості формування якості зерна нуту в умовах Лівобережного Лісостепу України","authors":"А.В. Мельник, М.І. Бруньов, Ангеліна Анатоліївна Дудка, Ю.О. Романько, В.О. Червона, Я.М. Червоний","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.18","url":null,"abstract":"Нут є цінною рослиною, яка забезпечує продукти харчування високої якості для зростаючого населення світу, і набуватиме дедалі більшого значення зі зміною клімату через його природну посухостійкість і здатність витримувати спекотні періоди. У той же час, це найважливіша продовольча бобова культура, яка культивується серед бобових прохолодної пори року в посушливих і напівпосушливих регіонах світу в умовах богарного живлення. Дана с.-г. культура містить 18 амінокислот, з яких 8 є незамінними. Нут має більший вміст жиру, золи та клітковини ніж сочевиця, квасоля та горох. Дослідження були спрямовані на вивчення особливостей формування вмісту білку, жиру та амінокислот в зерні нуту залежно від сортових особливостей в Лівобережному Лісостепу України. Вивчення хімічного складу сортів Аргумент, Адмірал, Буджак, Тріумф, Пам’ять, Красень, Іордан, Скарб, Одісей, Ярина проводили в умовах навчально-наукового полігону навчально-науково-виробничого комплексу (ННВК) Сумського національного аграрного університету впродовж 2020–2022 років. За результатами досліджень встановлено, що найбільш сприятливим для формування вмісту білка в зерні нуту серед досліджуваних років був 2020 рік, і в середньому вміст білка в зерні становив 21,82 %. На відміну від вмісту білка, найбільш олійним для нуту видався 2021 рік, де вміст жиру становив в середньому 7,49 %. Найбільший вміст: лізину (1,69 г/100 г), треоніну (1,08 г/100 г), валіну (0,91 г/100 г) фенілаланіну (1,55 г/100 г), аланіну (1,14 г/100 г), глутамінової кислоти (4,37 г/100 г), аргініну (2,25 г/100 г), гістидину (0,91 г/100 г) та тирозину (0,71 г/100 г) було сформовано сортом Красень. Найбільший вміст: метіоніну (0,27 г/100 г), ізолейцину (0,87 г/100 г), лейцину (1,63 г/100 г), аспарагінової кислоти (2,35 г/100 г) та серину (1,58 г/100 г) мало насіння сорту Пам’ять; проліну (0,97 г/100 г) – у сорту Тріумф.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"31 23","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141118117","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Біологічні технології виробництва зерна в Україні мають потенціал до стійкому розвитку сільського господарства та задовольняють потреби споживачів в екологічно чистому та якісному харчуванні. Метою роботи є узагальнення результатів досліджень з впливу біологічних препаратів захисної дії на продуктивність пшениці озимої за ведення органічного землеробства на півдні України. Методи. Польові дослідження проводились в 2021–2023 рр. в Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН на посівах пшениці м’якої озимої у шестипільній органічній сівозміні (горох – пшениця м’яка озима – нут – пшениця тверда озима – льон – просо) за загальнопринятими методиками і вказівками. Результати досліджень. Одержано позитивні результати впливу біологічних систем захисту на врожайність рослин пшениці озимої. Встановлено, що в середньому за три роки досліджень біологічні системи захисту сприяли достовірному збереженню врожайності на рівні 0,42–0,70 т/га. Кращі результати отримано на варіантах, де застосовували біологічні препарати в системі захисту рослин інституту ІТІ «Біотехніка» та ІСМАВ НААН, а також ТОВ «БТУ-центр», де врожайність відповідно становила 3,91 та 3,88 т/га, що більше за контрольний варіант (без застосування препаратів захисту) на 21,8 і 20,8 %. Також високу натуру зерна на рівні 754 г/л із максимальною масою 1000 зерен 37,2 г формували рослини за застосування комплексного біологічного захисту ІТІ «Біотехніка» та ІСМАВ НААН. Висновки. Біологічні препарати Інженерно технологічного інституту «Біотехніка» НААН (Флуоресцин БТ, Біоспектр БТ і Метаризин БТ), Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва (ІСМАВ) НААН (Діазофіт, Хетомік і Поліміксобактерин), ТОВ «БТУ-центр» (Органік баланс, Азотофіт і Енпосам) і ТОВ «Органік-синтез» (Жива М синтез і Фітоімун синтез) сприяють збереженню відповідно 0,70, 0,67 і 0,42 т/га зерна пшениці озимої доброї якості.
{"title":"Вплив різних систем біологічного захисту рослин на врожайність та якість зерна пшениці озимої в органічному землеробстві","authors":"С.О. Заєць, Л.І. Онуфран, С.М. Юзюк, К.С. Фундират, В.Г. Пілярський","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.11","url":null,"abstract":"Біологічні технології виробництва зерна в Україні мають потенціал до стійкому розвитку сільського господарства та задовольняють потреби споживачів в екологічно чистому та якісному харчуванні. Метою роботи є узагальнення результатів досліджень з впливу біологічних препаратів захисної дії на продуктивність пшениці озимої за ведення органічного землеробства на півдні України. Методи. Польові дослідження проводились в 2021–2023 рр. в Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН на посівах пшениці м’якої озимої у шестипільній органічній сівозміні (горох – пшениця м’яка озима – нут – пшениця тверда озима – льон – просо) за загальнопринятими методиками і вказівками. Результати досліджень. Одержано позитивні результати впливу біологічних систем захисту на врожайність рослин пшениці озимої. Встановлено, що в середньому за три роки досліджень біологічні системи захисту сприяли достовірному збереженню врожайності на рівні 0,42–0,70 т/га. Кращі результати отримано на варіантах, де застосовували біологічні препарати в системі захисту рослин інституту ІТІ «Біотехніка» та ІСМАВ НААН, а також ТОВ «БТУ-центр», де врожайність відповідно становила 3,91 та 3,88 т/га, що більше за контрольний варіант (без застосування препаратів захисту) на 21,8 і 20,8 %. Також високу натуру зерна на рівні 754 г/л із максимальною масою 1000 зерен 37,2 г формували рослини за застосування комплексного біологічного захисту ІТІ «Біотехніка» та ІСМАВ НААН. Висновки. Біологічні препарати Інженерно технологічного інституту «Біотехніка» НААН (Флуоресцин БТ, Біоспектр БТ і Метаризин БТ), Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва (ІСМАВ) НААН (Діазофіт, Хетомік і Поліміксобактерин), ТОВ «БТУ-центр» (Органік баланс, Азотофіт і Енпосам) і ТОВ «Органік-синтез» (Жива М синтез і Фітоімун синтез) сприяють збереженню відповідно 0,70, 0,67 і 0,42 т/га зерна пшениці озимої доброї якості.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"12 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141118460","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.27
Л. Свиденко, Луиса Александровна Глущенко, Н.С. Мартієнко, Н.О. Валентюк
Мета роботи. Метою досліджень є підбір ефективних способів розмноження лаванди вузьколистої відповідно до біологічних особливостей того чи іншого сорту в умовах Степу Південного. Методи. Експериментальна частина роботи проводилася на базі Державного підприємства «Дослідне господарство Новокаховське»» ІКОСГ НААН. Ґрунти чорноземи легкосуглинкуваті з потужністю гумусового шару 76 см та вмістом гумусу в орному шарі 1,33%. Роки проведення досліджень 2019-2021. Матеріалом для досліджень слугували 6 сортів Lavandula angustifolia колекції ДП «Дослідне господарство «Новокаховське». Сорти розмножували вегетативним та насіннєвим способом. При вегетативному розмноженні здерев’янілими живцями для кращого укорінення використовували стимулятор ризогенезу «Корневін». Відбирали по 100 вирівняних живців кожного сорту. Живці обпудрювали препаратом і висаджували в холодні відкриті парники. При насіннєвому розмноженні – по 100 штук насінин кожного сорту і висівали в 3-кратній повторності в 3-х варіантах в сезонні плівкові теплиці, холодні відкриті парники та під агроволокно. В міру підсихання ґрунту проводили зрошування. Результати досліджень. При розмноженні 6-ти сортів лаванди вегетативним шляхом (живцюванням здерев’янілих пагонів) впродовж трьох років частка укорінених живців коливалося в межах 13-83%. Максимальні показники приживлюваності живців відмічені у сорту Синева Надії. Низькі показники укорінення від 13 до 24% мали сорти Вікторія, Рожевий Фламінго, Зміючка. З метою підбору ефективного способу розмноження 6 сортів лаванди проведено дослідження з розмноження насіннєвим способом. Ґрунтова схожість насіння коливалась в межах 43-70%. Кращі результати отримані у всіх сортів при висіванні насіння у сезонну теплицю та під агроволокно. В цих варіантах сходи дружніші, ніж за висівання насіння у холодні парники. Найвищі показники ґрунтової схожості отримано у сортів Лідія, Вікторія і Берегиня. Найнижчі – у сорту Рожевий Фламінго. Згідно фенологічних спостережень за сіянцями встановлено, що нетипових рослин у посівах сортів Вікторія, Лідія, Синева Надії та Берегиня за роками досліджень не було виявлено, або їх було в межах норми – 1–2 рослини. А у сорту Рожевий Фламінго відмічені 20% рослин з не типовими морфологічними ознаками. Висновки. Встановлено, що в умовах Херсонської області сорти лаванди Лідія, Синева Надії і Берегиня можна розмножувати як вегетативно, так і насіннєвим способом, висіваючи під зиму. Сорти Вікторія та Зміючка краще розмножувати насіннєвим способом. Сорт Рожевий Фламінго варто розмножувати вегетативно, не зважаючи на низькі показники приживлюваності живців, так, як за насіннєвого способу розмноження спостерігали значну частку не типових рослин (20%).
{"title":"Особливості розмноження деяких сортів Lavandula angustifolia на Півдні України","authors":"Л. Свиденко, Луиса Александровна Глущенко, Н.С. Мартієнко, Н.О. Валентюк","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.27","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.27","url":null,"abstract":"Мета роботи. Метою досліджень є підбір ефективних способів розмноження лаванди вузьколистої відповідно до біологічних особливостей того чи іншого сорту в умовах Степу Південного. Методи. Експериментальна частина роботи проводилася на базі Державного підприємства «Дослідне господарство Новокаховське»» ІКОСГ НААН. Ґрунти чорноземи легкосуглинкуваті з потужністю гумусового шару 76 см та вмістом гумусу в орному шарі 1,33%. Роки проведення досліджень 2019-2021. Матеріалом для досліджень слугували 6 сортів Lavandula angustifolia колекції ДП «Дослідне господарство «Новокаховське». Сорти розмножували вегетативним та насіннєвим способом. При вегетативному розмноженні здерев’янілими живцями для кращого укорінення використовували стимулятор ризогенезу «Корневін». Відбирали по 100 вирівняних живців кожного сорту. Живці обпудрювали препаратом і висаджували в холодні відкриті парники. При насіннєвому розмноженні – по 100 штук насінин кожного сорту і висівали в 3-кратній повторності в 3-х варіантах в сезонні плівкові теплиці, холодні відкриті парники та під агроволокно. В міру підсихання ґрунту проводили зрошування. Результати досліджень. При розмноженні 6-ти сортів лаванди вегетативним шляхом (живцюванням здерев’янілих пагонів) впродовж трьох років частка укорінених живців коливалося в межах 13-83%. Максимальні показники приживлюваності живців відмічені у сорту Синева Надії. Низькі показники укорінення від 13 до 24% мали сорти Вікторія, Рожевий Фламінго, Зміючка. З метою підбору ефективного способу розмноження 6 сортів лаванди проведено дослідження з розмноження насіннєвим способом. Ґрунтова схожість насіння коливалась в межах 43-70%. Кращі результати отримані у всіх сортів при висіванні насіння у сезонну теплицю та під агроволокно. В цих варіантах сходи дружніші, ніж за висівання насіння у холодні парники. Найвищі показники ґрунтової схожості отримано у сортів Лідія, Вікторія і Берегиня. Найнижчі – у сорту Рожевий Фламінго. Згідно фенологічних спостережень за сіянцями встановлено, що нетипових рослин у посівах сортів Вікторія, Лідія, Синева Надії та Берегиня за роками досліджень не було виявлено, або їх було в межах норми – 1–2 рослини. А у сорту Рожевий Фламінго відмічені 20% рослин з не типовими морфологічними ознаками. Висновки. Встановлено, що в умовах Херсонської області сорти лаванди Лідія, Синева Надії і Берегиня можна розмножувати як вегетативно, так і насіннєвим способом, висіваючи під зиму. Сорти Вікторія та Зміючка краще розмножувати насіннєвим способом. Сорт Рожевий Фламінго варто розмножувати вегетативно, не зважаючи на низькі показники приживлюваності живців, так, як за насіннєвого способу розмноження спостерігали значну частку не типових рослин (20%).","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"70 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141113922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.13
І. В. Короткова, А.Ю. Ляхно
Азот є життєво важливим для кукурудзи, оскільки він відіграє ключову роль у сприянні здоровому росту рослин, формуванні основних білків і значному підвищенні продуктивності. Кукурудза дуже чутлива до цього елементу, і адекватна доступність азоту є важливою для досягнення високої врожайності як з точки зору виробництва біомаси, так і кінцевого виробництва зерна. Тому, дослідження ефективності використання різних форм азотних добрив при вирощуванні кукурудзи є актуальними. Метою дослідження було порівняння ефективності різних форм азотних добрив і їх вплив на вміст азоту в ґрунті при вирощуванні кукурудзи. Методи. Польові досліди виконано у 2023 році в умовах Лісостепу України з використанням загальноприйнятої агротехніки для обробітку ґрунту та внесенням азотних добрив (КАС-32, карбаміду, безводного аміаку). На чотирьох дослідних ділянках до внесення добрив і після виконано дослідження вмісту азоту на глибинах 0–20 см, 20–40 см, 40–60 см (ІV ділянка – контрольна, без удобрення). Результати. Встановлено, що після внесення добрив вміст азоту в ґрунті в середньому на всіх ділянках збільшився на 15,0 % (138,6 мг/кг), 12,7 % (122,3 мг/кг) і 11,1 % (93,6 мг/кг) у шарі ґрунту на глибину 0–20 см, 20–40 см, 40–60 см відповідно. Внесення добрив на І– ІІІ ділянки по різному вплинули на вміст азоту в ґрунті за різної глибини. Найбільший вплив визначено на І ділянці за внесення КАС-32 (200 кг/га), завдяки чому вміст азоту збільшився на 37,1, 36,5 і 17,4 % у шарах ґрунту, глибиною 0–20 см, 20–40 см, 40–60 см відповідно. На ІІ ділянці, де внесено карбамід (150 кг/га), отримано найменший приріст вмісту азоту в ґрунті – 5,5–7,4 %. На ІІІ ділянці після внесення безводного аміаку (85 кг/га) максимальне збільшення азоту в ґрунті відбулося на глибині 0–20 см – на 20,5 мг/кг (17,2 %) та на глибині 40–60 см – на 17 мг/кг (21,1 %). Висновки. Згідно з проведеними дослідженнями найбільш ефективною формою азотних добрив щодо впливу на вміст азоту в ґрунті виявилась КАС-32 завдяки присутності у складі всіх трьох форм азоту. Для посилення ефекту безводного аміаку та карбаміду на вміст азоту у ґрунті необхідний більш тривалий період часу (7–14 днів).
{"title":"Динаміка вмісту азоту у ґрунті залежно від форм азотних добрив при вирощуванні кукурудзи на зерно","authors":"І. В. Короткова, А.Ю. Ляхно","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.13","url":null,"abstract":"Азот є життєво важливим для кукурудзи, оскільки він відіграє ключову роль у сприянні здоровому росту рослин, формуванні основних білків і значному підвищенні продуктивності. Кукурудза дуже чутлива до цього елементу, і адекватна доступність азоту є важливою для досягнення високої врожайності як з точки зору виробництва біомаси, так і кінцевого виробництва зерна. Тому, дослідження ефективності використання різних форм азотних добрив при вирощуванні кукурудзи є актуальними. Метою дослідження було порівняння ефективності різних форм азотних добрив і їх вплив на вміст азоту в ґрунті при вирощуванні кукурудзи. Методи. Польові досліди виконано у 2023 році в умовах Лісостепу України з використанням загальноприйнятої агротехніки для обробітку ґрунту та внесенням азотних добрив (КАС-32, карбаміду, безводного аміаку). На чотирьох дослідних ділянках до внесення добрив і після виконано дослідження вмісту азоту на глибинах 0–20 см, 20–40 см, 40–60 см (ІV ділянка – контрольна, без удобрення). Результати. Встановлено, що після внесення добрив вміст азоту в ґрунті в середньому на всіх ділянках збільшився на 15,0 % (138,6 мг/кг), 12,7 % (122,3 мг/кг) і 11,1 % (93,6 мг/кг) у шарі ґрунту на глибину 0–20 см, 20–40 см, 40–60 см відповідно. Внесення добрив на І– ІІІ ділянки по різному вплинули на вміст азоту в ґрунті за різної глибини. Найбільший вплив визначено на І ділянці за внесення КАС-32 (200 кг/га), завдяки чому вміст азоту збільшився на 37,1, 36,5 і 17,4 % у шарах ґрунту, глибиною 0–20 см, 20–40 см, 40–60 см відповідно. На ІІ ділянці, де внесено карбамід (150 кг/га), отримано найменший приріст вмісту азоту в ґрунті – 5,5–7,4 %. На ІІІ ділянці після внесення безводного аміаку (85 кг/га) максимальне збільшення азоту в ґрунті відбулося на глибині 0–20 см – на 20,5 мг/кг (17,2 %) та на глибині 40–60 см – на 17 мг/кг (21,1 %). Висновки. Згідно з проведеними дослідженнями найбільш ефективною формою азотних добрив щодо впливу на вміст азоту в ґрунті виявилась КАС-32 завдяки присутності у складі всіх трьох форм азоту. Для посилення ефекту безводного аміаку та карбаміду на вміст азоту у ґрунті необхідний більш тривалий період часу (7–14 днів).","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"13 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141117560","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.28
Андрій Вікторович Тищенко, О.Д. Тищенко, О.О. Пілярська, О.О. Коблай
Вступ. Зміна клімату призвела до частих екстремальних погодних явищ, особливо нерегулярних опадів. Це викликає біотичні і абіотичні стреси у сільськогосподарських рослин, що негативно впливають на їх продктивність. Результати. Аналіз літературного матеріалу показав, що будова кореневої системи (RSA) є потужним індикатором, що відображає забезпеченість рослин поживними речовинами, а також для визначення її відповідних реакцій на зовнішні фактори. Вона відіграє життєво важливу роль у продуктивності та адаптації рослин до різних середовищ та їй належить центральна роль у продуктивності та стійкості всіх рослинних екосистем у здатності їх існуванню, взагалі. Тому, зростає визнання того, що майбутні прирости врожайності, можуть бути досягнуті шляхом оптимізації RSA. Основні елементи архітектури RSA це довжина первинного кореня, щільність бічних кореня та під яким кутом по відношенню до стрижневого вони розташовані у ґрунті, діаметр коренів. Зовнішні фактори, такі як доступність води та поживних речовин, регулюють формування бічних і додаткових коренів та залежно від цього вони можуть поширюватися не глибоко поверхнево або заглиблюватись. Генотипи з більшою розгалуженістю, щільністю бічних коренів та довжиною стрижневого кореня й високою врожайністю розглядаються як глибоко вкорінені та придатні для середовища з водним та азотним стресом, а генотипи з меншою щільністю бічних розгалужень, неглибокі придатні для середовищ із низьким вмістом фосфору. На архітектуру кореневої системи впливають мікроорганізми: бактерії та гриби які викликають безліч модифікацій у морфології коренів, залежно від культури, штаму ризобактерій PGPR та виду мікоризних грибів AMF. Загальною рисою Ризобактерії PGPR є модифікація бічних коренів. Висновок. Використання мікоризних грибів AMF, збільшує ступінь розгалуження коренів, збільшення загальної довжини, площі поверхні та об’єму коренів. Пряме фенотипування залишається актуальною проблемою. Для вирішення цього завдання виділяється наступні методи: добре контрольовані лабораторні, які дають змогу автоматично фенотипувати RSA, помірно контрольовані тепличні та польові методи де досліджуються зрілі кореневі системи у реальних ґрунтових умовах у полі із застосуванням інтегрованого способу: візуальна оцінка, ручні вимірювання та аналіз зображення з допомогою 2D, 3D.
{"title":"Значення кореневої системи сільсько-господарських культур в умовах зміни клімату та дефіциту ресурсів","authors":"Андрій Вікторович Тищенко, О.Д. Тищенко, О.О. Пілярська, О.О. Коблай","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.28","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.28","url":null,"abstract":"Вступ. Зміна клімату призвела до частих екстремальних погодних явищ, особливо нерегулярних опадів. Це викликає біотичні і абіотичні стреси у сільськогосподарських рослин, що негативно впливають на їх продктивність. Результати. Аналіз літературного матеріалу показав, що будова кореневої системи (RSA) є потужним індикатором, що відображає забезпеченість рослин поживними речовинами, а також для визначення її відповідних реакцій на зовнішні фактори. Вона відіграє життєво важливу роль у продуктивності та адаптації рослин до різних середовищ та їй належить центральна роль у продуктивності та стійкості всіх рослинних екосистем у здатності їх існуванню, взагалі. Тому, зростає визнання того, що майбутні прирости врожайності, можуть бути досягнуті шляхом оптимізації RSA. Основні елементи архітектури RSA це довжина первинного кореня, щільність бічних кореня та під яким кутом по відношенню до стрижневого вони розташовані у ґрунті, діаметр коренів. Зовнішні фактори, такі як доступність води та поживних речовин, регулюють формування бічних і додаткових коренів та залежно від цього вони можуть поширюватися не глибоко поверхнево або заглиблюватись. Генотипи з більшою розгалуженістю, щільністю бічних коренів та довжиною стрижневого кореня й високою врожайністю розглядаються як глибоко вкорінені та придатні для середовища з водним та азотним стресом, а генотипи з меншою щільністю бічних розгалужень, неглибокі придатні для середовищ із низьким вмістом фосфору. На архітектуру кореневої системи впливають мікроорганізми: бактерії та гриби які викликають безліч модифікацій у морфології коренів, залежно від культури, штаму ризобактерій PGPR та виду мікоризних грибів AMF. Загальною рисою Ризобактерії PGPR є модифікація бічних коренів. Висновок. Використання мікоризних грибів AMF, збільшує ступінь розгалуження коренів, збільшення загальної довжини, площі поверхні та об’єму коренів. Пряме фенотипування залишається актуальною проблемою. Для вирішення цього завдання виділяється наступні методи: добре контрольовані лабораторні, які дають змогу автоматично фенотипувати RSA, помірно контрольовані тепличні та польові методи де досліджуються зрілі кореневі системи у реальних ґрунтових умовах у полі із застосуванням інтегрованого способу: візуальна оцінка, ручні вимірювання та аналіз зображення з допомогою 2D, 3D.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"53 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141113040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2024-05-21DOI: 10.32848/agrar.innov.2024.23.24
В.М. Коновалова, Андрій Вікторович Тищенко, Г.Г. Базалій, К.С. Фундират, О.Д. Тищенко, Н.Д. Резниченко, В.О. Коновалов
Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволяють виділити сорти озимої пшениці з найбільшою врожайністю за мінімальною продуктивністю (Ymin) Конка – 4,75 т/га і Ліра одеська – 4,99 та за максимальною продуктивністю (Ymax) Бургунка – 8,46 т/га, Гарантія одеська – 8,23, Традиція одеська – 8,32 та Щедрість одеська – 8,58. Найменшою урожайністю характеризувалися сорти Росинка – 3,87 т/га і Гарантія одеська – 3,01 т/га за мінімальною (Ymin) та сорти Ледя – 6,59 т/га і Росинка – 6,66 т/га за максимальною (Ymax). За параметрами адаптивності, як найбільш стабільні, виділені сорти Росинка та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська та Щедрість одеська були виділені як сорти інтенсивного типу. Сорт Асканійська була віднесена до пластичних. Сформовано чотири кластери: в перший кластер об’єдналися на відстані 100 дев’ять сортів пластичного типу, в другий кластер об’єдналися на відстані 83 шість сортів інтенсивного типу, в третій кластер об’єдналися на відстані 11 два сорти та в четвертий увійшов сорт Росинка. За кореляційним аналізом виділені параметри адаптивності рівень стійкості до стресових умов (RS), коефіцієнт регресії (bi), дисперсія відхилення від лінії регресії (s2 di), ознака стабільності реакції генотипу (σ2 САЗi), варіанса взаємодії генотипу та середовища (σ2 (G×E)gi), коефіцієнт компенсації (Kgi), відносна стабільність генотипу (sgi), селекційна цінність генотипу (СЦГi), селекційна цінність сорту (Sc) та гомеостатичність (Hom) за якими найбільш чітко можна охарактеризувати тип сорту. Висновки. Виділені параметри адаптивності, за ними та біплот-аналізом, як найбільш стабільний, були виділені сорти Конка та Ліра одеська, натомість Бургунка та Щедрість одеська виділені як сорти інтенсивного типу. Сорти Кошова та Асканійська виділені як пластичні.
{"title":"Екологічна пластичність та стабільність сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України (Ч. 3 ‒ роки з різним вологозабезпеченням)","authors":"В.М. Коновалова, Андрій Вікторович Тищенко, Г.Г. Базалій, К.С. Фундират, О.Д. Тищенко, Н.Д. Резниченко, В.О. Коновалов","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.23.24","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.24","url":null,"abstract":"Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволяють виділити сорти озимої пшениці з найбільшою врожайністю за мінімальною продуктивністю (Ymin) Конка – 4,75 т/га і Ліра одеська – 4,99 та за максимальною продуктивністю (Ymax) Бургунка – 8,46 т/га, Гарантія одеська – 8,23, Традиція одеська – 8,32 та Щедрість одеська – 8,58. Найменшою урожайністю характеризувалися сорти Росинка – 3,87 т/га і Гарантія одеська – 3,01 т/га за мінімальною (Ymin) та сорти Ледя – 6,59 т/га і Росинка – 6,66 т/га за максимальною (Ymax). За параметрами адаптивності, як найбільш стабільні, виділені сорти Росинка та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська та Щедрість одеська були виділені як сорти інтенсивного типу. Сорт Асканійська була віднесена до пластичних. Сформовано чотири кластери: в перший кластер об’єдналися на відстані 100 дев’ять сортів пластичного типу, в другий кластер об’єдналися на відстані 83 шість сортів інтенсивного типу, в третій кластер об’єдналися на відстані 11 два сорти та в четвертий увійшов сорт Росинка. За кореляційним аналізом виділені параметри адаптивності рівень стійкості до стресових умов (RS), коефіцієнт регресії (bi), дисперсія відхилення від лінії регресії (s2 di), ознака стабільності реакції генотипу (σ2 САЗi), варіанса взаємодії генотипу та середовища (σ2 (G×E)gi), коефіцієнт компенсації (Kgi), відносна стабільність генотипу (sgi), селекційна цінність генотипу (СЦГi), селекційна цінність сорту (Sc) та гомеостатичність (Hom) за якими найбільш чітко можна охарактеризувати тип сорту. Висновки. Виділені параметри адаптивності, за ними та біплот-аналізом, як найбільш стабільний, були виділені сорти Конка та Ліра одеська, натомість Бургунка та Щедрість одеська виділені як сорти інтенсивного типу. Сорти Кошова та Асканійська виділені як пластичні.","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":"130 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141114933","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：