Pub Date : 2023-06-30DOI: 10.46847/ujmm.2023.2(4)-056
M. Y. Khuda, V. V. Grubnik
Вступ. Легеневі кровотечі представляють значну проблему в сучасній хірургічній практиці. Незважаючи на те, що існують різні підходи щодо зупинки легеневих кровотеч, перевага віддається малоінвазивним методам, які мінімізують виникнення ускладнень. Одним із ефективних підходів представляється ендоваскулярне лікування. Рентгенендоваскулярна емболізація бронхіальних артерій (РЕБА) – перспективний метод, який може застосовуватися при різних патологічних станах, включаючи рак легень різної форми, що супроводжуються легеневою кровотечею. У зв’язку з тим, що РЕБА дозволяє у більшості пацієнтів досягти стійкого гемостазу, він є методом вибору. В той же самий час кожен метод має свої обмеження, і РЕБА не є винятком. Тому досить актуальне подальше вивчення можливостей застосування даного методу при легеневих кровотечах різної нозології, а також порівняння ефективності РЕБА з іншими малоінвазивними методами гемостазу. Мета: дослідження ефективності застосування РЕБА як малоінвазивного методу зупинки легеневої кровотечі порівняно з бронхоскопією. Матеріали та методи. В даній роботі було досліджено 71 пацієнта з легеневими кровотечами, які зумовлені артеріо-венозними мальформаціями та пневмофіброзами. З них 48 хворим була виконана РЕБА, 23 – бронхообтурація. Оцінювалася ефективність застосованих методів щодо досягнення гемостазу. Результати. Результати дослідження показали, що виконання РЕБА дозволило ефективно зупинити кровотечу у 83% хворих з артеріо-венозними мальформаціями і 94% – з пневмофіброзами. Бронхообтурація сприяла гемостатичному ефекту в 67% випадків у хворих з артеріо-венозними мальформаціями і 29% пацієнтів з пневмофіброзами. Якщо при виконанні процедури не вдавалося досягти гемостатичного ефекту, проводили торакотомію. Після цього у всіх хворих була зупинена кровотеча. Загалом, РЕБА є більш ефективним методом зупинки легеневих кровотеч, зумовлених артеріо-венозними мальформаціями і пневмофіброзами. А в тих випадках, коли є протипоказання щодо проведення РЕБА, доцільно використовувати інший малоінвазивний метод – бронхообтурацію. При цьому РЕБА є методом вибору, оскільки він дозволяє досягнути стійкого гемостазу у переважної кількості хворих. Висновки. Показано, що застосування РЕБА дозволило ефективно зупинити легеневу кровотечу, спричинену артеріо-венозними мальформаціями, у 83% випадків. У 17% хворих мав місце рецидив, який успішно усунули за допомогою торакотомії. У пацієнтів з артеріо-венозними мальформаціями, які викликали ЛК, проведення бронхообтурації сприяло гемостазу в 67% випадків. У 33% хворих кровотеча повторилася, у зв’язку з чим була проведена торакотомія для досягнення гемостатичного ефекту. У хворих з ЛК, викликаною пневмофіброзами, РЕБА сприяла гемостазу в 94% випадків. У 6% хворих мав місце рецидив, що зумовило проведення торакотомії, після чого було досягнений гемостаз. Виконання бронхообтурації при ЛК внаслідок паневмофіброзів сприяло гемостазу в 71% випадків. У 29% хворих відбувся рецидив, і для усунення кровотечі було
{"title":"Ефективність рентгенендоваскулярної емболізації бронхіальних артерій як малоінвазивного методу зупинки легеневих кровотеч різної нозології","authors":"M. Y. Khuda, V. V. Grubnik","doi":"10.46847/ujmm.2023.2(4)-056","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-056","url":null,"abstract":"Вступ. Легеневі кровотечі представляють значну проблему в сучасній хірургічній практиці. Незважаючи на те, що існують різні підходи щодо зупинки легеневих кровотеч, перевага віддається малоінвазивним методам, які мінімізують виникнення ускладнень. Одним із ефективних підходів представляється ендоваскулярне лікування. Рентгенендоваскулярна емболізація бронхіальних артерій (РЕБА) – перспективний метод, який може застосовуватися при різних патологічних станах, включаючи рак легень різної форми, що супроводжуються легеневою кровотечею. У зв’язку з тим, що РЕБА дозволяє у більшості пацієнтів досягти стійкого гемостазу, він є методом вибору. В той же самий час кожен метод має свої обмеження, і РЕБА не є винятком. Тому досить актуальне подальше вивчення можливостей застосування даного методу при легеневих кровотечах різної нозології, а також порівняння ефективності РЕБА з іншими малоінвазивними методами гемостазу. \u0000Мета: дослідження ефективності застосування РЕБА як малоінвазивного методу зупинки легеневої кровотечі порівняно з бронхоскопією. \u0000Матеріали та методи. В даній роботі було досліджено 71 пацієнта з легеневими кровотечами, які зумовлені артеріо-венозними мальформаціями та пневмофіброзами. З них 48 хворим була виконана РЕБА, 23 – бронхообтурація. Оцінювалася ефективність застосованих методів щодо досягнення гемостазу. \u0000Результати. Результати дослідження показали, що виконання РЕБА дозволило ефективно зупинити кровотечу у 83% хворих з артеріо-венозними мальформаціями і 94% – з пневмофіброзами. Бронхообтурація сприяла гемостатичному ефекту в 67% випадків у хворих з артеріо-венозними мальформаціями і 29% пацієнтів з пневмофіброзами. Якщо при виконанні процедури не вдавалося досягти гемостатичного ефекту, проводили торакотомію. Після цього у всіх хворих була зупинена кровотеча. Загалом, РЕБА є більш ефективним методом зупинки легеневих кровотеч, зумовлених артеріо-венозними мальформаціями і пневмофіброзами. А в тих випадках, коли є протипоказання щодо проведення РЕБА, доцільно використовувати інший малоінвазивний метод – бронхообтурацію. При цьому РЕБА є методом вибору, оскільки він дозволяє досягнути стійкого гемостазу у переважної кількості хворих. \u0000Висновки. Показано, що застосування РЕБА дозволило ефективно зупинити легеневу кровотечу, спричинену артеріо-венозними мальформаціями, у 83% випадків. У 17% хворих мав місце рецидив, який успішно усунули за допомогою торакотомії. У пацієнтів з артеріо-венозними мальформаціями, які викликали ЛК, проведення бронхообтурації сприяло гемостазу в 67% випадків. У 33% хворих кровотеча повторилася, у зв’язку з чим була проведена торакотомія для досягнення гемостатичного ефекту. У хворих з ЛК, викликаною пневмофіброзами, РЕБА сприяла гемостазу в 94% випадків. У 6% хворих мав місце рецидив, що зумовило проведення торакотомії, після чого було досягнений гемостаз. Виконання бронхообтурації при ЛК внаслідок паневмофіброзів сприяло гемостазу в 71% випадків. У 29% хворих відбувся рецидив, і для усунення кровотечі було","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47733901","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-30DOI: 10.46847/ujmm.2023.2(4)-013
G. Moroz, N. Kozak, I. V. Ogorodniychuk, A. P. Kazmirchuk, І. М. Tkachuk
Мета дослідження: провести аналіз і узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, організації медичної допомоги пацієнтам з мультиморбідністю та практичним аспектам підготовки лікарів з цих питань. Матеріали і методи. Проведено аналіз та узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, запровадженні пацієнт-орієнтованої медичної допомоги мультиморбідним пацієнтам та актуальним аспектам професійної освіти лікарів з цих питань. Використовувались методи: системний підхід, бібліосемантичний, аналітичний. Результати. Сучасні наукові дослідження переконливо довели зростання поширеності коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, зокрема, і у військовослужбовців. Удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю пов’язано з запровадженням пацієнт-орієнтованого підходу, який базується на чотирьох основних принципах – індивідуальна оцінка захворювань, оцінка очікуваної тривалості життя та соціальних потреб пацієнта, узгодження плану лікування, покращання взаємодії пацієнт-лікар. У відповідності до стратегії ВООЗ, пацієнти мають стати не лише учасниками процесу надання медичної допомоги, а й активними партнерами, що реалізується шляхом спільного ухвалення рішень. Оптимізація медичної допомоги пацієнтам з хворобами системи кровообігу та мультиморбідністю стала пріоритетом при розробці Американською колегію кардіологів «Консенсусу експертів щодо прийняття рішень комплексного лікування пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями та мультиморбілністю: рекомендації для прагматичного, орієнтованого на пацієнта догляду», який було затверджено в 2022 році. Впровадження пацієнт-орієнтованого підходу і методу спільного ухвалення рішень у клінічну практику потребує удосконалення професійної освіти лікарів, зокрема, щодо комунікативних навичок та емпатії. Обґрунтовано доцільність проведення як дистанційної форми навчання так і очних короткотривалих тренінгів та майстер-класів, що базуються на аналізі конкретних клінічних випадків, неформального навчання та рольових моделей, а також важливість рефлексивної практики. Висновки. Визначено значну поширеність коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, зокрема, у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, які проходили лікування в кардіологічному відділенні Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» кількість коморбідних захворювань була від 2 до 10. Найбільш часто діагностовано: артеріальну гіпертензію, хронічний холецистит, неалкогольну жирову хворобу печінки, хронічний гастродуоденіт, остеохондроз хребта. Впровадження пацієнт-орієнтованої моделі на сучасному етапі розглядають як основну складову удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю. Обгрунтовано доцільність удосконалення професійної освіти лікарів щодо практичних аспек
{"title":"Оптимізація підготовки військовиих лікарів з питань мультиморбідності у пацієнтів з хворобами системи кровообігу","authors":"G. Moroz, N. Kozak, I. V. Ogorodniychuk, A. P. Kazmirchuk, І. М. Tkachuk","doi":"10.46847/ujmm.2023.2(4)-013","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-013","url":null,"abstract":"Мета дослідження: провести аналіз і узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, організації медичної допомоги пацієнтам з мультиморбідністю та практичним аспектам підготовки лікарів з цих питань. \u0000Матеріали і методи. Проведено аналіз та узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, запровадженні пацієнт-орієнтованої медичної допомоги мультиморбідним пацієнтам та актуальним аспектам професійної освіти лікарів з цих питань. Використовувались методи: системний підхід, бібліосемантичний, аналітичний. \u0000Результати. Сучасні наукові дослідження переконливо довели зростання поширеності коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, зокрема, і у військовослужбовців. Удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю пов’язано з запровадженням пацієнт-орієнтованого підходу, який базується на чотирьох основних принципах – індивідуальна оцінка захворювань, оцінка очікуваної тривалості життя та соціальних потреб пацієнта, узгодження плану лікування, покращання взаємодії пацієнт-лікар. У відповідності до стратегії ВООЗ, пацієнти мають стати не лише учасниками процесу надання медичної допомоги, а й активними партнерами, що реалізується шляхом спільного ухвалення рішень. Оптимізація медичної допомоги пацієнтам з хворобами системи кровообігу та мультиморбідністю стала пріоритетом при розробці Американською колегію кардіологів «Консенсусу експертів щодо прийняття рішень комплексного лікування пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями та мультиморбілністю: рекомендації для прагматичного, орієнтованого на пацієнта догляду», який було затверджено в 2022 році. Впровадження пацієнт-орієнтованого підходу і методу спільного ухвалення рішень у клінічну практику потребує удосконалення професійної освіти лікарів, зокрема, щодо комунікативних навичок та емпатії. Обґрунтовано доцільність проведення як дистанційної форми навчання так і очних короткотривалих тренінгів та майстер-класів, що базуються на аналізі конкретних клінічних випадків, неформального навчання та рольових моделей, а також важливість рефлексивної практики. \u0000Висновки. Визначено значну поширеність коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, зокрема, у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, які проходили лікування в кардіологічному відділенні Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» кількість коморбідних захворювань була від 2 до 10. Найбільш часто діагностовано: артеріальну гіпертензію, хронічний холецистит, неалкогольну жирову хворобу печінки, хронічний гастродуоденіт, остеохондроз хребта. Впровадження пацієнт-орієнтованої моделі на сучасному етапі розглядають як основну складову удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю. Обгрунтовано доцільність удосконалення професійної освіти лікарів щодо практичних аспек","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49492624","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-30DOI: 10.46847/ujmm.2023.2(4)-063
L. P. Bezkorovaina, I. Yu. Harlyauskaite, Yu. V. Ponomarenko
Мета дослідження: на прикладі випадку з клінічної практики продемонструвати основні етапи комплексного обстеження та диференційної діагностики атипових лицевих болів.
Матеріали та методи. Етапи комплексного обстеження та диференційної діагностики було розглянуто на прикладі клінічного випадку пацієнтки І., 35 років, яка звернулася до стоматологічного відділення багатопрофільного закладу охорони здоров’я зі скаргами на періодичні напади сильного болю, що виникав у зубах лівої верхньої щелепи з іррадіацією в щічну, скроневу та виличну ділянки. Проведено консультацію невролога та лікаря-стоматолога-ортопеда, що стало підставою для призначення додаткових методів дослідження: конусно-променевої комп’ютерної томографії верхньої та нижньої щелеп і скронево-нижньощелепного суглоба. За результатами променевого дослідження: щелепно-лицевим хірургом було рекомендовано хірургічне втручання.
Результати. В статті розглянуто ефективність мультидисциплінарного підходу до комплексної діагностики лицевого больового синдрому, що включає ретельний збір анамнезу, консультацію лікарів суміжних спеціальностей і рентгенологічні методи дослідження. Стосовно презентованого випадку, то за суб'єктивними характеристиками больового синдрому та неврологічними симптомами не вдалося встановити етіологію лицевого болю, оскільки синдромологічний підхід до лікування таких пацієнтів не містить чіткої оцінки та верифікації структурних анатомічних змін щелепно-лицевої ділянки. Доведено, що забезпечення міждисциплінарного підходу до вирішення цих проблем дозволяє забезпечити відновлення втрачених функцій скронево-нижньощелепного суглоба пацієнта.
Висновки. В сучасних умовах діагностика та ефективне лікування болю в щелепно-лицевій ділянці ґрунтується на мультидисциплінарному підході. Презентовано клінічний випадок лицевого болю із визначенням і верифікацією причини болю, що дозволило провести необхідне хірургічне втручання і успішно вилікувати пацієнтку.
{"title":"Диференційна діагностика больового синдрому в щелепно-лицевій ділянці. Аналіз клінічного випадку","authors":"L. P. Bezkorovaina, I. Yu. Harlyauskaite, Yu. V. Ponomarenko","doi":"10.46847/ujmm.2023.2(4)-063","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-063","url":null,"abstract":"Мета дослідження: на прикладі випадку з клінічної практики продемонструвати основні етапи комплексного обстеження та диференційної діагностики атипових лицевих болів.
 Матеріали та методи. Етапи комплексного обстеження та диференційної діагностики було розглянуто на прикладі клінічного випадку пацієнтки І., 35 років, яка звернулася до стоматологічного відділення багатопрофільного закладу охорони здоров’я зі скаргами на періодичні напади сильного болю, що виникав у зубах лівої верхньої щелепи з іррадіацією в щічну, скроневу та виличну ділянки. Проведено консультацію невролога та лікаря-стоматолога-ортопеда, що стало підставою для призначення додаткових методів дослідження: конусно-променевої комп’ютерної томографії верхньої та нижньої щелеп і скронево-нижньощелепного суглоба. За результатами променевого дослідження: щелепно-лицевим хірургом було рекомендовано хірургічне втручання.
 Результати. В статті розглянуто ефективність мультидисциплінарного підходу до комплексної діагностики лицевого больового синдрому, що включає ретельний збір анамнезу, консультацію лікарів суміжних спеціальностей і рентгенологічні методи дослідження. Стосовно презентованого випадку, то за суб'єктивними характеристиками больового синдрому та неврологічними симптомами не вдалося встановити етіологію лицевого болю, оскільки синдромологічний підхід до лікування таких пацієнтів не містить чіткої оцінки та верифікації структурних анатомічних змін щелепно-лицевої ділянки. Доведено, що забезпечення міждисциплінарного підходу до вирішення цих проблем дозволяє забезпечити відновлення втрачених функцій скронево-нижньощелепного суглоба пацієнта.
 Висновки. В сучасних умовах діагностика та ефективне лікування болю в щелепно-лицевій ділянці ґрунтується на мультидисциплінарному підході. Презентовано клінічний випадок лицевого болю із визначенням і верифікацією причини болю, що дозволило провести необхідне хірургічне втручання і успішно вилікувати пацієнтку.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136185507","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-30DOI: 10.46847/ujmm.2023.2(4)-042
V. O. Voloshin, О. S. Trushenko, O. V. Shyrokov, G. I. Titov, V. F. Zakaznov
Вступ. В умовах відбиття збройної агресії РФ, що супроводжується значною інтенсивністю і напруженістю бойових дій, можна прогнозувати суттєве збільшення кількості військовослужбовців, які будуть мати невротичні розлади різного ступеня тяжкості, отже викликати потребу їх направлення для лікування у військово-медичні заклади. Дослідженням встановлена наявність незначної кількості наукової інформації щодо особливостей організації лікувально-діагностичного процесу при виникненні санітарних втрат неврологічного профілю. Семантичний аналіз доступних наукових джерел щодо організації проведення лікувально-діагностичного процесу і реабілітації військовослужбовців, у яких діагностовано порушення з боку центральної нервової системи, охоплює період повсякденної готовності Збройних Сил України і не враховує особливості воєнного стану. Виходячи з цього, з урахуванням загроз та викликів сьогодення, встановлено, що вирішення цієї проблеми неможливо без розробки і впровадження сучасних медичних технологій щодо організації діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців, що отримали невротичні розлади в умовах бойової обстановки з урахуванням сучасного досвіду військово-медичних служб передових країн світу. Мета дослідження полягає у визначені сучасних організаційних підходів щодо організації лікувально-діагностичного і реабілітаційного процесу військовослужбовців, які мають невротичні розлади, отримані в бойових умовах х. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативно-правові документи з питань діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з невротичними розладами. Результати. У статті наведені результати семантичного аналізу нормативно-правових документів щодо організації діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з нервовими розладами та розроблений алгоритм організації лікувально-діагностичного процесу при цій патології з урахуванням досвіду військо-медичних служб передових країн світу. Висновки. Визначено, що в умовах відбиття Збройними силами України збройної агресії РФ і пов’язаної з цим потреби проведення мобілізаційних заходів без урахування психотипу і стресостійкості осіб, що вступають до лав Збройних Сил і інших військових формувань України, серед військовослужбовців можливе збільшення поширеності невротичних розладів. На основі аналізу наукової інформації з урахування власного досвіду розроблений алгоритм діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з невротичними розладами, реалізація якого дозволить зменшити наслідки негативного впливу бойової обстановки на військовослужбовців і тим самим підвищити рівень їх боєздатності та працездатності, а також зменшити відсоток інвалідизації військовослужбовців з невротичними розладами.
{"title":"Сучасні організаційні підходи до лікування невротичних розладів у військовослужбовців","authors":"V. O. Voloshin, О. S. Trushenko, O. V. Shyrokov, G. I. Titov, V. F. Zakaznov","doi":"10.46847/ujmm.2023.2(4)-042","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-042","url":null,"abstract":"Вступ. В умовах відбиття збройної агресії РФ, що супроводжується значною інтенсивністю і напруженістю бойових дій, можна прогнозувати суттєве збільшення кількості військовослужбовців, які будуть мати невротичні розлади різного ступеня тяжкості, отже викликати потребу їх направлення для лікування у військово-медичні заклади. Дослідженням встановлена наявність незначної кількості наукової інформації щодо особливостей організації лікувально-діагностичного процесу при виникненні санітарних втрат неврологічного профілю. Семантичний аналіз доступних наукових джерел щодо організації проведення лікувально-діагностичного процесу і реабілітації військовослужбовців, у яких діагностовано порушення з боку центральної нервової системи, охоплює період повсякденної готовності Збройних Сил України і не враховує особливості воєнного стану. Виходячи з цього, з урахуванням загроз та викликів сьогодення, встановлено, що вирішення цієї проблеми неможливо без розробки і впровадження сучасних медичних технологій щодо організації діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців, що отримали невротичні розлади в умовах бойової обстановки з урахуванням сучасного досвіду військово-медичних служб передових країн світу. \u0000Мета дослідження полягає у визначені сучасних організаційних підходів щодо організації лікувально-діагностичного і реабілітаційного процесу військовослужбовців, які мають невротичні розлади, отримані в бойових умовах х. \u0000Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативно-правові документи з питань діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з невротичними розладами. \u0000Результати. У статті наведені результати семантичного аналізу нормативно-правових документів щодо організації діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з нервовими розладами та розроблений алгоритм організації лікувально-діагностичного процесу при цій патології з урахуванням досвіду військо-медичних служб передових країн світу. \u0000Висновки. Визначено, що в умовах відбиття Збройними силами України збройної агресії РФ і пов’язаної з цим потреби проведення мобілізаційних заходів без урахування психотипу і стресостійкості осіб, що вступають до лав Збройних Сил і інших військових формувань України, серед військовослужбовців можливе збільшення поширеності невротичних розладів. На основі аналізу наукової інформації з урахування власного досвіду розроблений алгоритм діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з невротичними розладами, реалізація якого дозволить зменшити наслідки негативного впливу бойової обстановки на військовослужбовців і тим самим підвищити рівень їх боєздатності та працездатності, а також зменшити відсоток інвалідизації військовослужбовців з невротичними розладами.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44942155","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-06-01DOI: 10.46847/ujmm.2023.2(4)-005
A. Kyrychenko, S. V. Abramov, V. O. Voloshin, G. I. Titov, Ya. M. Bylo, I. Y. Khaniukova
Вступ. Збільшення тривалості бойових дій на території України призведе до збільшення кількості військовослужбовців, які будуть потребувати проведення медико-соціальної експертизи та оформлювати для цього великий за змістом пакет медичної документації, що вимагає не тільки витрат часу, а це, в свою чергу, значно збільшить функціональне навантаження на систему військової та цивільної охорони здоров’я, що слід вважати неприпустимим у воєнний час, тому виникає нагальна потреба в оптимізації системи організації проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців в умовах воєнного стану, вищевикладене визначає актуальність проведеного дослідження і дозволяє сформулювати його мету. Мета дослідження полягає у розробці оптимізованої системи організації медико-соціальної експертизи військовослужбовців за рахунок впровадження мінімізованого переліку медичних документів, необхідного для її проходження військовослужбовцями (колишніх військовослужбовцями) в умовах воєнного стану. Матеріали та методи. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативні документи, що визначені для проходження медичної експертизи пацієнтів у МСЕК. Результати. У статті наведені результати розробки оптимізованої системи організації медико-соціальної експертизи військовослужбовців за рахунок впровадження мінімізованого переліку медичних документів, необхідного для її проходження в умовах воєнного стану. Доведено, що його впровадження прогнозовано дозволить оптимізувати процес проходження медико-соціальної експертизи, уникнути дублювання медичної документації для військовослужбовців, знизити зайве навантаження на цивільну систему охорони здоров’я, суттєво скоротити час підготовки медичних документів та знизити психоемоційне навантаження на військовослужбовців (колишніх військовослужбовців), пов’язане з підготовкою необхідних медичних та інших документів для скерування на проходження медико-соціальної експертизи у воєнний час (та період 6 місяців після його завершення). Розроблені нами пропозиції щодо оптимізованого переліку медичних документів для військовослужбовців для скерування на проходження медико-соціальної експертизи у медико-соціальних експертних комісіях МОЗ України були узагальнені, оформлені та направлені до Кабінету Міністрів України на розгляд та опрацювання. Висновки. Проведений семантичний аналіз нормативних документів щодо переліку медичної документації, яка подається для проходження медико-соціальної експертизи військовослужбовцями (колишніми військовослужбовцями), дозволяє вважати її виправданою для умов мирного часу. Проведеними дослідженнями визначена потреба у проведенні оптимізації переліку пакету медичних та інших документів для військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) при їх скеруванні для проходження медико-соціальної експертизи у медико-соціальних експертних комісіях
{"title":"Сучасні підходи до організації направлення військовослужбовців на проходження медико-соціальної експертизи в умовах воєнного стану","authors":"A. Kyrychenko, S. V. Abramov, V. O. Voloshin, G. I. Titov, Ya. M. Bylo, I. Y. Khaniukova","doi":"10.46847/ujmm.2023.2(4)-005","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.2(4)-005","url":null,"abstract":"Вступ. Збільшення тривалості бойових дій на території України призведе до збільшення кількості військовослужбовців, які будуть потребувати проведення медико-соціальної експертизи та оформлювати для цього великий за змістом пакет медичної документації, що вимагає не тільки витрат часу, а це, в свою чергу, значно збільшить функціональне навантаження на систему військової та цивільної охорони здоров’я, що слід вважати неприпустимим у воєнний час, тому виникає нагальна потреба в оптимізації системи організації проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців в умовах воєнного стану, вищевикладене визначає актуальність проведеного дослідження і дозволяє сформулювати його мету. \u0000Мета дослідження полягає у розробці оптимізованої системи організації медико-соціальної експертизи військовослужбовців за рахунок впровадження мінімізованого переліку медичних документів, необхідного для її проходження військовослужбовцями (колишніх військовослужбовцями) в умовах воєнного стану. \u0000Матеріали та методи. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативні документи, що визначені для проходження медичної експертизи пацієнтів у МСЕК. \u0000Результати. У статті наведені результати розробки оптимізованої системи організації медико-соціальної експертизи військовослужбовців за рахунок впровадження мінімізованого переліку медичних документів, необхідного для її проходження в умовах воєнного стану. Доведено, що його впровадження прогнозовано дозволить оптимізувати процес проходження медико-соціальної експертизи, уникнути дублювання медичної документації для військовослужбовців, знизити зайве навантаження на цивільну систему охорони здоров’я, суттєво скоротити час підготовки медичних документів та знизити психоемоційне навантаження на військовослужбовців (колишніх військовослужбовців), пов’язане з підготовкою необхідних медичних та інших документів для скерування на проходження медико-соціальної експертизи у воєнний час (та період 6 місяців після його завершення). Розроблені нами пропозиції щодо оптимізованого переліку медичних документів для військовослужбовців для скерування на проходження медико-соціальної експертизи у медико-соціальних експертних комісіях МОЗ України були узагальнені, оформлені та направлені до Кабінету Міністрів України на розгляд та опрацювання. \u0000Висновки. Проведений семантичний аналіз нормативних документів щодо переліку медичної документації, яка подається для проходження медико-соціальної експертизи військовослужбовцями (колишніми військовослужбовцями), дозволяє вважати її виправданою для умов мирного часу. Проведеними дослідженнями визначена потреба у проведенні оптимізації переліку пакету медичних та інших документів для військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) при їх скеруванні для проходження медико-соціальної експертизи у медико-соціальних експертних комісіях ","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47982091","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-168
V. Tomchuk
Вступ. Широке розповсюдження запальних захворювань органів малого тазу (ЗЗОМТ) та ризик розвитку ускладнень зумовлюють актуальність проблеми створення нових фармацевтичних композицій для їх лікування. Медикаментозне лікування ЗЗОМТ досить ефективне і має низький ризик виникнення ускладнень. Однак, незважаючи на велику кількість лікарських засобів(ЛЗ) для лікування даної патології, вони не забезпечують повне одужання. Переважну кількість ЛЗ, що зареєстровані на фармацевтичному ринку України, мають однонаправлену фармакотерапевтичну дію, яка зводиться до симптоматичної терапії, не усувають основних причин захворювання: запалення, порушення репаративних процесів, стану та функцій слизових оболонок, а лише тимчасово поліпшують самопочуття. У більшості такі препарати містять активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) хімічного походження. Однак, застосування біологічно активних речовин (БАР) природного походження у складі лікарської форми є перспективною та обумовлено багатонаправленістю їх фармакотерапевтичної дії. Мета: вивчення осмотичної активності модельних зразків супозиторних основ з метою вибору їх оптимального складу. Методи: гравіметричний, описово-аналітичний, статистичний. Результати. Вивчення осмотичної активності модельних зразків супозиторіїв методом дифузії у рідке середовище крізь напівпроникну мембрану показав, що осмотична активність гідрофільних основ в два рази перевищує активність гідрофобних основ, що стало підставою при обґрунтованому виборі гідрофобних модельних зразків супозиторної основи – твердий жир. Вивчення впливу поверхнево-активних речовин (ПАР) на осмотичну активність модельних зразків показав доцільність вибору емульгатора №1 у кількості 3 %. Висновки. Встановлено, що осмотична активність гідрофільних основ в два рази перевищує активність гідрофобних основ, що стало підставою при обґрунтованому виборі гідрофобних модельних зразків супозиторної основи 1 – твердий жир з додаванням емульгатору №1 у кількості 3 %.
{"title":"Показник осмотичної активності супозиторних основ як підгрунття для обґрунтування їх складу","authors":"V. Tomchuk","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-168","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-168","url":null,"abstract":"Вступ. Широке розповсюдження запальних захворювань органів малого тазу (ЗЗОМТ) та ризик розвитку ускладнень зумовлюють актуальність проблеми створення нових фармацевтичних композицій для їх лікування. Медикаментозне лікування ЗЗОМТ досить ефективне і має низький ризик виникнення ускладнень. Однак, незважаючи на велику кількість лікарських засобів(ЛЗ) для лікування даної патології, вони не забезпечують повне одужання. Переважну кількість ЛЗ, що зареєстровані на фармацевтичному ринку України, мають однонаправлену фармакотерапевтичну дію, яка зводиться до симптоматичної терапії, не усувають основних причин захворювання: запалення, порушення репаративних процесів, стану та функцій слизових оболонок, а лише тимчасово поліпшують самопочуття. У більшості такі препарати містять активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) хімічного походження. Однак, застосування біологічно активних речовин (БАР) природного походження у складі лікарської форми є перспективною та обумовлено багатонаправленістю їх фармакотерапевтичної дії. \u0000Мета: вивчення осмотичної активності модельних зразків супозиторних основ з метою вибору їх оптимального складу. \u0000Методи: гравіметричний, описово-аналітичний, статистичний. \u0000Результати. Вивчення осмотичної активності модельних зразків супозиторіїв методом дифузії у рідке середовище крізь напівпроникну мембрану показав, що осмотична активність гідрофільних основ в два рази перевищує активність гідрофобних основ, що стало підставою при обґрунтованому виборі гідрофобних модельних зразків супозиторної основи – твердий жир. Вивчення впливу поверхнево-активних речовин (ПАР) на осмотичну активність модельних зразків показав доцільність вибору емульгатора №1 у кількості 3 %. \u0000Висновки. Встановлено, що осмотична активність гідрофільних основ в два рази перевищує активність гідрофобних основ, що стало підставою при обґрунтованому виборі гідрофобних модельних зразків супозиторної основи 1 – твердий жир з додаванням емульгатору №1 у кількості 3 %.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43233871","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-162
A. V. Lutska
Вступ. В даний час в медицині використовуються різноманітні за характером і призначенням лікарські засоби, проте потреба в нових ефективних і доступних лікарських препаратах у тому числі тих, що володіють протизапальною, антимікробною дією і застосовуються для лікування ран, опіків, запальних захворювань різної етіології, задовольняється не повністю. Використання в експерименті сучасних надійних методів математичного планування, фізико-хімічних та біофармацевтичних, прискорює процес створення лікарського препарату та можливість застосування таких допоміжних речовин, які раніше застосовувалися в інших галузях народного господарства та здатні покращити всі показники лікарської форми, що розробляється. Тому значний інтерес представляє дослідження з розробки комплексної фармацевтичної композиції у формі м'яких лікарських засобів (крем/гель/мазь), які здатні забезпечувати антимікробну, ранозагоювальну, знеболювальну дію. Мета. Вивчення фізико-хімічних властивостей фармацевтичної композиції у формі крему протягом 27 міс зберігання у природних умовах. Матеріали та методи. Використані фармакотехнологічні, фізико-хімічні, біофармацевтичні методи дослідження згідно ДФУ. Результати. Вивчення фізико-хімічних показників фармацевтичної композиції у формі крему проведено на зразках як безпосередньо після їх виготовлення, так і тих, що були витримані 6 місяців в різних умовах зберігання, відповідно вимог ДФУ. Встановлено, що опрацьована композиція не володіє високою осмотичною активністю (79,4 % ), рН дорівнює 5,5-7,0. Зразки стабільні (термо-колоїдна стабільність), упаковка герметична, маса вмісту контейнеру складає 99,5 г до 100,5 г. Висновки. На основі фізико-хімічних досліджень встановлено специфікаційні показники якості розробленої фармацевтичної композиції. Доведено, що консистенція запропонованого крему є задовільною, термо- і колоїдностабільною: рН в межах 5,5-7,0. Експериментально доведена стабільність розробленої фармацевтичної композиції при зберіганні, що дозволило встановити їх термін придатності: 27 місяців при температурі 2-25 °С.
{"title":"Фізико-хімічні властивості фармацевтичної композиції у формі крему","authors":"A. V. Lutska","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-162","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-162","url":null,"abstract":"Вступ. В даний час в медицині використовуються різноманітні за характером і призначенням лікарські засоби, проте потреба в нових ефективних і доступних лікарських препаратах у тому числі тих, що володіють протизапальною, антимікробною дією і застосовуються для лікування ран, опіків, запальних захворювань різної етіології, задовольняється не повністю. Використання в експерименті сучасних надійних методів математичного планування, фізико-хімічних та біофармацевтичних, прискорює процес створення лікарського препарату та можливість застосування таких допоміжних речовин, які раніше застосовувалися в інших галузях народного господарства та здатні покращити всі показники лікарської форми, що розробляється. Тому значний інтерес представляє дослідження з розробки комплексної фармацевтичної композиції у формі м'яких лікарських засобів (крем/гель/мазь), які здатні забезпечувати антимікробну, ранозагоювальну, знеболювальну дію. \u0000Мета. Вивчення фізико-хімічних властивостей фармацевтичної композиції у формі крему протягом 27 міс зберігання у природних умовах. \u0000Матеріали та методи. Використані фармакотехнологічні, фізико-хімічні, біофармацевтичні методи дослідження згідно ДФУ. \u0000Результати. Вивчення фізико-хімічних показників фармацевтичної композиції у формі крему проведено на зразках як безпосередньо після їх виготовлення, так і тих, що були витримані 6 місяців в різних умовах зберігання, відповідно вимог ДФУ. Встановлено, що опрацьована композиція не володіє високою осмотичною активністю (79,4 % ), рН дорівнює 5,5-7,0. Зразки стабільні (термо-колоїдна стабільність), упаковка герметична, маса вмісту контейнеру складає 99,5 г до 100,5 г. \u0000Висновки. На основі фізико-хімічних досліджень встановлено специфікаційні показники якості розробленої фармацевтичної композиції. Доведено, що консистенція запропонованого крему є задовільною, термо- і колоїдностабільною: рН в межах 5,5-7,0. Експериментально доведена стабільність розробленої фармацевтичної композиції при зберіганні, що дозволило встановити їх термін придатності: 27 місяців при температурі 2-25 °С.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46061548","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-094
V. M. Moshkivskyi, V. Larionov
Мета дослідження: оптимізувати анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболення пораненим з поліструктурною вогнепальною травмою передпліччя та кисті Матеріали та методи: в дослідженні проведено проспективний аналіз 46-ти поранених з поліструктурною вогнепальною травмою передпліччя та кисті, котрих лікували автори дослідження на базі клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону. Усі пацієнти отримали поранення в російсько-Українській війні в період з 1.03.22 по 1.08.22. Результати. Нами було сформовано три групи пацієнтів в залежності від методу анестезії. Перша група пацієнти з провідниковою анестезією без ад’ювантів, друга група це пацієнти з провідниковою анестезією та додатковими ад’ювантами (дексметомідин та дексаметазон), третя група пацієнти з загальною анестезією. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що згідно шкали ВАШ передопераційний біль в трьох групах пацієнтів був однакової інтенсивності та складав у першій групі 4,21±0,61 балів, у другій групі 4,13±0,56 балів, у третій групі 4,18±0,66 балів. Тривалість провідникової анестезії в першій групі була 462±45 хв. Біль одразу після оперативного втручання практично не відмічався. Через 2 години після операції біль оцінювався в 0,75±0,5 бали, через 12 годин 1,78±0,46 бали, через 24 години 3,89±0,48 бали, через 36 годин 4,01±0,32 бали. У пацієнтів другої групи тривалість провідникової блокади була значно вища (754±112 хв). Біль одразу після операції як і в першій групі був відсутній та через 2 години оцінка болю складала 0,67±0,25 бали за шкалою ВАШ, через 12 годин – 1,42±0,16 бали за шкалою ВАШ, через 24 години - 2,48±0,29 бала за шкалою ВАШ, через 36 годин (3,82±0,36 балів за шкалою ВАШ). У пацієнтів третьої групи одразу після операції відмічався біль 2,1±0,7 бали. Через 2 години після оперативного втручання відмічався біль, який був сильнішим ніж перед операцією (5,11±0,55 бали), через 12 годин – 4,89±0,56 бали, через 24 години – 4,35±0,59 бали, через 36 годин – 4,45±0,36 бали. Проаналізувавши суб’єктивну оцінку виникнення болю у пацієнтів яким проводилась регіонарна анестезія лише розчином МА (група 1) відмічалось значне посилення болю через 24 години після оперативного втручання (3,89±0,48 бали ), який наростав протягом 36 годин після операції (4,01±0,32±0,62 бали. У групи 2 відмічалась поступова регресія сенсорного блоку із незначним посиленням болю, яке не вимагало додаткового знеболення протягом 24 годин після оперативного втручання (2,48±0,29 бали), а через 36 годин після оперативного втручання (3,82±0,36 бали) пацієнти відмічали незначний біль. В 1-й групі 5 із 14 пацієнтів (35%) відмітили, що біль з’явився різко та супроводжувався не приємними парестезіями. У 2-й групі у всіх пацієнтів больові відчуття наростали плавно та поступово. Для оцінки тривалості знеболюючого ефекту регіонарного блоку порівнювалось дві групи пацієнтів. У пацієнтів першої групи середня тривалість симпатичного блоку дорівнювала 462±45 хв, що ві
{"title":"Анестезіологічне забезпечення реконструктивно-пластичних операцій при поліструктурній вогнепальній травмі передпліччя та кисті","authors":"V. M. Moshkivskyi, V. Larionov","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-094","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-094","url":null,"abstract":"Мета дослідження: оптимізувати анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболення пораненим з поліструктурною вогнепальною травмою передпліччя та кисті \u0000Матеріали та методи: в дослідженні проведено проспективний аналіз 46-ти поранених з поліструктурною вогнепальною травмою передпліччя та кисті, котрих лікували автори дослідження на базі клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону. Усі пацієнти отримали поранення в російсько-Українській війні в період з 1.03.22 по 1.08.22. \u0000Результати. Нами було сформовано три групи пацієнтів в залежності від методу анестезії. Перша група пацієнти з провідниковою анестезією без ад’ювантів, друга група це пацієнти з провідниковою анестезією та додатковими ад’ювантами (дексметомідин та дексаметазон), третя група пацієнти з загальною анестезією. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що згідно шкали ВАШ передопераційний біль в трьох групах пацієнтів був однакової інтенсивності та складав у першій групі 4,21±0,61 балів, у другій групі 4,13±0,56 балів, у третій групі 4,18±0,66 балів. Тривалість провідникової анестезії в першій групі була 462±45 хв. Біль одразу після оперативного втручання практично не відмічався. Через 2 години після операції біль оцінювався в 0,75±0,5 бали, через 12 годин 1,78±0,46 бали, через 24 години 3,89±0,48 бали, через 36 годин 4,01±0,32 бали. У пацієнтів другої групи тривалість провідникової блокади була значно вища (754±112 хв). Біль одразу після операції як і в першій групі був відсутній та через 2 години оцінка болю складала 0,67±0,25 бали за шкалою ВАШ, через 12 годин – 1,42±0,16 бали за шкалою ВАШ, через 24 години - 2,48±0,29 бала за шкалою ВАШ, через 36 годин (3,82±0,36 балів за шкалою ВАШ). У пацієнтів третьої групи одразу після операції відмічався біль 2,1±0,7 бали. Через 2 години після оперативного втручання відмічався біль, який був сильнішим ніж перед операцією (5,11±0,55 бали), через 12 годин – 4,89±0,56 бали, через 24 години – 4,35±0,59 бали, через 36 годин – 4,45±0,36 бали. Проаналізувавши суб’єктивну оцінку виникнення болю у пацієнтів яким проводилась регіонарна анестезія лише розчином МА (група 1) відмічалось значне посилення болю через 24 години після оперативного втручання (3,89±0,48 бали ), який наростав протягом 36 годин після операції (4,01±0,32±0,62 бали. У групи 2 відмічалась поступова регресія сенсорного блоку із незначним посиленням болю, яке не вимагало додаткового знеболення протягом 24 годин після оперативного втручання (2,48±0,29 бали), а через 36 годин після оперативного втручання (3,82±0,36 бали) пацієнти відмічали незначний біль. В 1-й групі 5 із 14 пацієнтів (35%) відмітили, що біль з’явився різко та супроводжувався не приємними парестезіями. У 2-й групі у всіх пацієнтів больові відчуття наростали плавно та поступово. Для оцінки тривалості знеболюючого ефекту регіонарного блоку порівнювалось дві групи пацієнтів. У пацієнтів першої групи середня тривалість симпатичного блоку дорівнювала 462±45 хв, що ві","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44648772","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-083
V. V. Chorna, U. B. Lototska-Dudyk, V. M. Podolian, Y. M. Ivashkevych, A. V. Tomashevskyi
Мета роботи: порівняльний аналіз індивідуальних пайків харчування для військовослужбовців ЗС України та країн НАТО при виконанні воєнних місій. Матеріали та методи. У роботі використані методи: бібліосемантичний, контент-аналіз, аналіз законодавчо-нормативних документів. Дослідження проведено на підставі вивчення наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних вчених з використанням баз даних PubMed і Google Scholar за період 2014-2022 р.р. Результати. Відповідне харчування з точки зору якості та кількості, а також адекватна гідратація необхідні для забезпечення фізичної здатності та розумової працездатності військовослужбовців на оптимальному рівні. В Україні вимоги до раціону харчування військовослужбовців регламентуються постановою Кабінету Міністрів України №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань» від 29 березня 2002 р. У 2018 році введено в дію ТУ У 10.8-00034022-201:2018 «Раціони добового польового набору продуктів – ДПНП-Р» (чинні до 04.10.2023 р.), якими передбачено 14 різновидів добового польового набору продуктів. Впродовж 2018 - 2019 рр. ЗС України перешли на нову систему харчування згідно наказу Міністра оборони України №591 «Про затвердження Каталогу продуктів харчування» від 15 листопада 2019 р. Сухпайки як країн НАТО, так і України забезпечують харчові потреби (енергетичних, макро- та мікроелементів) військовослужбовців, які несуть службу у різноманітних кліматичних умовах. Висновки. Добовий набір продуктів ДПНП-Р для військовослужбовців ЗС України відповідає вимогам сухпайків країн НАТО, містить достатню різноманітність харчових продуктів (страв), враховує релігійні, етнічні та культурні особливості, біологічно повноцінний за макро- та мікронутрієнтим складом, відповідає вимогам за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними показниками, простий у використанні, придатний до тривалого споживання (кількість днів безперервного споживання раціону) задля збереження здоров'я, забезпечення високої боєздатності військовослужбовців ЗС України при виконанні будь-якої складності бойових завдань які несуть службу або виконують бойові завдання в різних кліматичних умовах.
{"title":"Вимоги до новітніх індивідуальних раціонів харчування військовослужбовців ЗС України та країн НАТО","authors":"V. V. Chorna, U. B. Lototska-Dudyk, V. M. Podolian, Y. M. Ivashkevych, A. V. Tomashevskyi","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-083","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-083","url":null,"abstract":"Мета роботи: порівняльний аналіз індивідуальних пайків харчування для військовослужбовців ЗС України та країн НАТО при виконанні воєнних місій. \u0000Матеріали та методи. У роботі використані методи: бібліосемантичний, контент-аналіз, аналіз законодавчо-нормативних документів. Дослідження проведено на підставі вивчення наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних вчених з використанням баз даних PubMed і Google Scholar за період 2014-2022 р.р. \u0000Результати. Відповідне харчування з точки зору якості та кількості, а також адекватна гідратація необхідні для забезпечення фізичної здатності та розумової працездатності військовослужбовців на оптимальному рівні. В Україні вимоги до раціону харчування військовослужбовців регламентуються постановою Кабінету Міністрів України №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань» від 29 березня 2002 р. У 2018 році введено в дію ТУ У 10.8-00034022-201:2018 «Раціони добового польового набору продуктів – ДПНП-Р» (чинні до 04.10.2023 р.), якими передбачено 14 різновидів добового польового набору продуктів. Впродовж 2018 - 2019 рр. ЗС України перешли на нову систему харчування згідно наказу Міністра оборони України №591 «Про затвердження Каталогу продуктів харчування» від 15 листопада 2019 р. Сухпайки як країн НАТО, так і України забезпечують харчові потреби (енергетичних, макро- та мікроелементів) військовослужбовців, які несуть службу у різноманітних кліматичних умовах. \u0000Висновки. Добовий набір продуктів ДПНП-Р для військовослужбовців ЗС України відповідає вимогам сухпайків країн НАТО, містить достатню різноманітність харчових продуктів (страв), враховує релігійні, етнічні та культурні особливості, біологічно повноцінний за макро- та мікронутрієнтим складом, відповідає вимогам за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними показниками, простий у використанні, придатний до тривалого споживання (кількість днів безперервного споживання раціону) задля збереження здоров'я, забезпечення високої боєздатності військовослужбовців ЗС України при виконанні будь-якої складності бойових завдань які несуть службу або виконують бойові завдання в різних кліматичних умовах.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44048180","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-044
I. V. Ogorodniychuk, A. P. Kazmirchuk, N. Kozak, T. V. Kuts, I. Tkachuk, V. Volynets
Мета: дослідити якість надання первинної медичної допомоги військовослужбовцями з хворобами органів травлення. Матеріали та методи. За допомогою розробленої анкети щодо вивчення задоволеності якістю надання первинної медичної проведено соціологічне опитування 60 військовослужбовців з хворобами органів травлення, чоловічої статі, які отримали первинну медичну допомогу в поліклінічних відділеннях Військово-медичному центрі Центрального регіону (I група, n=30) та Вінницької міської клінічної лікарні № 1 (II група, n=30). Середній вік в двох досліджуваних групах становив відповідно:33,6±10,6 років в I групі та 36,8±9,8 років в II групі (при р > 0,05). Кількість ветеранів Збройних Сил України становило в кожній групі 20%. Анкета складалась з чотирьох основних блоків: питань щодо ефективності надання медичної допомоги, швидкості обслуговування, ставлення персоналу до пацієнта та умов надання медичної допомоги. У дослідженні застосовано методи бібліографічний, статистичний, системного підходу та аналізу. Результати. Проведене соціологічне опитування показало, що комунікація між лікарем та пацієнтом, має неналежний рівень. Основними причинами незадоволення в спілкуванні більшість респондентів зазначили, що не отримали відповіді на всі запитання, які їх цікавили. Також виявлена незадоволеність спілкуванням з молодшим спеціалістом з медичною освітою внаслідок ненадання інформації щодо порядку прийому лікаря, проведення діагностичних процедур, неуважності та недоброзичливого ставлення. Загалом, за 5-ти бальною системою оцінки задоволеності організацією лікувально-діагностичного процесу переважна більшість респондентів оцінили власну задоволеність на 5-ть і 4-и бали. Проте, основними труднощами, які виникли під час надання первинної медичної допомоги респонденти зазначили: черги, відсутність лікаря на робочому місці в години прийому, некомфортні умови в кабінеті лікаря. Для покращення організації надання медичної допомоги на первинному рівні респонденти обох груп зазначили, що необхідно: закупити нове устаткування (70% та 43,3%, відповідно, при р<0,05); зробити ремонт (90% та 20%, відповідно, р<0,001); оновити меблі в кабінетах та коридорах (60% та 16,7%, при р<0,001); забезпечити повністю безкоштовними ліками (50% та 33,3%, при р<0,05); покращити організацію роботи реєстратури (30% та 23,3%, при р>0,05), покращити ставлення лікаря та медичних спеціалістів з медичною освітою до пацієнта та ін. Висновки. Для покращення якості медичної допомоги та умов її надання на первинному рівні доцільно проводити моніторинг задоволеності пацієнтів в закладі охорони здоров’я чи його структурних підрозділах. Для удосконалення первинної медичної допомоги доцільно впровадити пацієнт-орієнтований підхід з безперервним навчанням медичного персоналу щодо комунікативних навичок і емпатії.
{"title":"Оцінювання якості надання первинної медичної допомоги військовослужбовцями з хворобами органів травлення","authors":"I. V. Ogorodniychuk, A. P. Kazmirchuk, N. Kozak, T. V. Kuts, I. Tkachuk, V. Volynets","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-044","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-044","url":null,"abstract":"Мета: дослідити якість надання первинної медичної допомоги військовослужбовцями з хворобами органів травлення. \u0000Матеріали та методи. За допомогою розробленої анкети щодо вивчення задоволеності якістю надання первинної медичної проведено соціологічне опитування 60 військовослужбовців з хворобами органів травлення, чоловічої статі, які отримали первинну медичну допомогу в поліклінічних відділеннях Військово-медичному центрі Центрального регіону (I група, n=30) та Вінницької міської клінічної лікарні № 1 (II група, n=30). Середній вік в двох досліджуваних групах становив відповідно:33,6±10,6 років в I групі та 36,8±9,8 років в II групі (при р > 0,05). Кількість ветеранів Збройних Сил України становило в кожній групі 20%. Анкета складалась з чотирьох основних блоків: питань щодо ефективності надання медичної допомоги, швидкості обслуговування, ставлення персоналу до пацієнта та умов надання медичної допомоги. У дослідженні застосовано методи бібліографічний, статистичний, системного підходу та аналізу. \u0000Результати. Проведене соціологічне опитування показало, що комунікація між лікарем та пацієнтом, має неналежний рівень. Основними причинами незадоволення в спілкуванні більшість респондентів зазначили, що не отримали відповіді на всі запитання, які їх цікавили. Також виявлена незадоволеність спілкуванням з молодшим спеціалістом з медичною освітою внаслідок ненадання інформації щодо порядку прийому лікаря, проведення діагностичних процедур, неуважності та недоброзичливого ставлення. Загалом, за 5-ти бальною системою оцінки задоволеності організацією лікувально-діагностичного процесу переважна більшість респондентів оцінили власну задоволеність на 5-ть і 4-и бали. Проте, основними труднощами, які виникли під час надання первинної медичної допомоги респонденти зазначили: черги, відсутність лікаря на робочому місці в години прийому, некомфортні умови в кабінеті лікаря. Для покращення організації надання медичної допомоги на первинному рівні респонденти обох груп зазначили, що необхідно: закупити нове устаткування (70% та 43,3%, відповідно, при р<0,05); зробити ремонт (90% та 20%, відповідно, р<0,001); оновити меблі в кабінетах та коридорах (60% та 16,7%, при р<0,001); забезпечити повністю безкоштовними ліками (50% та 33,3%, при р<0,05); покращити організацію роботи реєстратури (30% та 23,3%, при р>0,05), покращити ставлення лікаря та медичних спеціалістів з медичною освітою до пацієнта та ін. \u0000Висновки. Для покращення якості медичної допомоги та умов її надання на первинному рівні доцільно проводити моніторинг задоволеності пацієнтів в закладі охорони здоров’я чи його структурних підрозділах. Для удосконалення первинної медичної допомоги доцільно впровадити пацієнт-орієнтований підхід з безперервним навчанням медичного персоналу щодо комунікативних навичок і емпатії.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48501490","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：