Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-069
V. P. Pechyborshch, V. M. Yakimets, P. B. Volyanskyi, V. V. Yakymets, T. P. Krizska, O. V. Pechyborsch
Мета роботи. На основі дослідження досвіду медичного забезпечення польових операцій розмінування Організації Об’єднаних Націй (далі - ООН) та організації медичного забезпечення розмінування територій в процесі ліквідації наслідків вибухів на арсеналах, базах та складах зберігання ракет, артилерійських та інженерних боєприпасів Міністерства оборони України створити ефективну модель організації медичного забезпечення операцій розмінування, визначити шляхи оптимізації діяльності відповідних служб Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) та медичних сил ЗС України. Матеріали та методи. У дослідженні використані матеріали досвіду ООН та ліквідації наслідків вибухів на арсеналах, базах та складах зберігання ракет, артилерійських та інженерних боєприпасів Міністерства оборони України, нормативно-правові акти, наукові публікації у відкритих джерелах інформації. Методи: бібліографічний, аналітичний та системного аналізу. Результати. На основі всебічного аналізу досвіду ООН та організації медичного забезпечення розмінування територій в процесі ліквідації наслідків вибухів на арсеналах, базах та складах зберігання ракет, артилерійських та інженерних боєприпасів Міністерства оборони України запропонований алгоритм дій медичних підрозділів ДСНС у підготовчий період та під час операції з гуманітарного розмінування. Визначені механізми удосконалення стану надання домедичної, та медичної допомоги на етапах медичної евакуації особовому складу піротехнічних підрозділів ДСНС, інженерних військ Збройних сил України та населенню. Висновки. Завчасне взаємоузгоджене, спільне плануванням заходів, високий професіоналізм медичного персоналу, забезпеченість медичними виробами, апаратурою обладнанням та відповідною санітарною технікою забезпечує готовність сил і засобів медичної служби ДСНС до виконання завдань щодо медичного забезпечення під час гуманітарного розмінування територій нашої держави.
{"title":"Особливості медичного забезпечення піротехнічних підрозділів при розмінуванні територій","authors":"V. P. Pechyborshch, V. M. Yakimets, P. B. Volyanskyi, V. V. Yakymets, T. P. Krizska, O. V. Pechyborsch","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-069","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-069","url":null,"abstract":"Мета роботи. На основі дослідження досвіду медичного забезпечення польових операцій розмінування Організації Об’єднаних Націй (далі - ООН) та організації медичного забезпечення розмінування територій в процесі ліквідації наслідків вибухів на арсеналах, базах та складах зберігання ракет, артилерійських та інженерних боєприпасів Міністерства оборони України створити ефективну модель організації медичного забезпечення операцій розмінування, визначити шляхи оптимізації діяльності відповідних служб Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) та медичних сил ЗС України. \u0000Матеріали та методи. У дослідженні використані матеріали досвіду ООН та ліквідації наслідків вибухів на арсеналах, базах та складах зберігання ракет, артилерійських та інженерних боєприпасів Міністерства оборони України, нормативно-правові акти, наукові публікації у відкритих джерелах інформації. Методи: бібліографічний, аналітичний та системного аналізу. \u0000Результати. На основі всебічного аналізу досвіду ООН та організації медичного забезпечення розмінування територій в процесі ліквідації наслідків вибухів на арсеналах, базах та складах зберігання ракет, артилерійських та інженерних боєприпасів Міністерства оборони України запропонований алгоритм дій медичних підрозділів ДСНС у підготовчий період та під час операції з гуманітарного розмінування. Визначені механізми удосконалення стану надання домедичної, та медичної допомоги на етапах медичної евакуації особовому складу піротехнічних підрозділів ДСНС, інженерних військ Збройних сил України та населенню. \u0000Висновки. Завчасне взаємоузгоджене, спільне плануванням заходів, високий професіоналізм медичного персоналу, забезпеченість медичними виробами, апаратурою обладнанням та відповідною санітарною технікою забезпечує готовність сил і засобів медичної служби ДСНС до виконання завдань щодо медичного забезпечення під час гуманітарного розмінування територій нашої держави.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43680088","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-021
V. G. Livinsky, V. O. Zhakhovsky, A. V. Shvets, O. M. Ivanko, D. V. Kovyda
Мета. Вивчення стану стандартизації медичного забезпечення у Збройних Силах (ЗС) України та перспектив її розвитку.
Матеріали та методи. Використано законодавчі та нормативно-правові акти України з питань оборони держави, охорони здоров’я військовослужбовців і стандартизації, відомчі керівні документи з питань стандартизації та медичного забезпечення ЗС України, а також наукові статті, присвячені питанням стандартизації медичного забезпечення військ. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення, прогностичний.
Результати. Досліджено стан розроблення і впровадження стандартів медичного забезпечення (військово-медичних стандартів) в систему медичного забезпечення ЗС України та встановлено, що для цього сформована необхідна законодавча і нормативно-правова база. На цей час у Медичних силах ЗС України впроваджено загалом 25 документів (доктрини, накази, керівництва, стандарти, методичні рекомендації, вказівки, збірники описів тощо), що опрацьовані у відповідності до найбільш актуальних стандартів медичного забезпечення збройних сил держав-членів НАТО. Програмою робіт із військової стандартизації на 2021-2023 роки передбачено опрацювання та впровадження 51 стандарту медичного забезпечення ЗС України та інших складових Сил оборони у відповідності до аналогічних стандартів медичного забезпечення збройних сил держав-членів НАТО, проте у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану виконання Програми призупинено, а терміни виконання запланованих заходів продовжено.
Висновки. Функціонування Медичних сил ЗС України і медичних служб інших складових Сил оборони в єдиному законодавчому та нормативно-правовому полі з питань охорони здоров’я в Україні на засадах єдиного медичного простору передбачає обов’язковість застосування в практику надання медичної допомоги військовослужбовцям прийнятих у державі стандартів медичної допомоги (медичних стандартів). Водночас, зважаючи на особливості надання медичної допомоги в умовах бойових дій, які кардинально відрізняються від умов мирного часу, є необхідність опрацювання системи військово-медичних стандартів для надання медичної допомоги військовослужбовцям з бойовою хірургічною і терапевтичною патологією на різних рівнях медичного забезпечення, у тому числі пов’язаною із застосуванням противником зброї масового ураження.
{"title":"Стандартизація медичного забезпечення у Збройних Силах України: стан та перспективи розвитку","authors":"V. G. Livinsky, V. O. Zhakhovsky, A. V. Shvets, O. M. Ivanko, D. V. Kovyda","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-021","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-021","url":null,"abstract":"Мета. Вивчення стану стандартизації медичного забезпечення у Збройних Силах (ЗС) України та перспектив її розвитку.
 Матеріали та методи. Використано законодавчі та нормативно-правові акти України з питань оборони держави, охорони здоров’я військовослужбовців і стандартизації, відомчі керівні документи з питань стандартизації та медичного забезпечення ЗС України, а також наукові статті, присвячені питанням стандартизації медичного забезпечення військ. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення, прогностичний.
 Результати. Досліджено стан розроблення і впровадження стандартів медичного забезпечення (військово-медичних стандартів) в систему медичного забезпечення ЗС України та встановлено, що для цього сформована необхідна законодавча і нормативно-правова база. На цей час у Медичних силах ЗС України впроваджено загалом 25 документів (доктрини, накази, керівництва, стандарти, методичні рекомендації, вказівки, збірники описів тощо), що опрацьовані у відповідності до найбільш актуальних стандартів медичного забезпечення збройних сил держав-членів НАТО. Програмою робіт із військової стандартизації на 2021-2023 роки передбачено опрацювання та впровадження 51 стандарту медичного забезпечення ЗС України та інших складових Сил оборони у відповідності до аналогічних стандартів медичного забезпечення збройних сил держав-членів НАТО, проте у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану виконання Програми призупинено, а терміни виконання запланованих заходів продовжено.
 Висновки. Функціонування Медичних сил ЗС України і медичних служб інших складових Сил оборони в єдиному законодавчому та нормативно-правовому полі з питань охорони здоров’я в Україні на засадах єдиного медичного простору передбачає обов’язковість застосування в практику надання медичної допомоги військовослужбовцям прийнятих у державі стандартів медичної допомоги (медичних стандартів). Водночас, зважаючи на особливості надання медичної допомоги в умовах бойових дій, які кардинально відрізняються від умов мирного часу, є необхідність опрацювання системи військово-медичних стандартів для надання медичної допомоги військовослужбовцям з бойовою хірургічною і терапевтичною патологією на різних рівнях медичного забезпечення, у тому числі пов’язаною із застосуванням противником зброї масового ураження.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"481 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135822245","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-055
A. A. Kozhokaru, V. D. Moskaliuk, I. V. Ogorodniychuk, R. I. Kucher, I. V. Lucjuk
Мета – аналіз інфекційної захворюваності актуальними крапельними інфекціями, заходів імунопрофілактики та післявакцинальних реакцій на імунопрепарати проти COVID-19 серед особового складу окремого військового колективу ЗС України. Матеріали та методи. Використані законодавчі та нормативно-правові акти України з питань протиепідемічного забезпечення при виникненні інфекційних хвороб, а також форми обліку та звітності: 1/МЕД, журнали обліку первинних та вторинних звернень особового складу по медичну допомогу, відомості медичних книжок військовослужбовців, що ведуться у частині. Методи дослідження: бібліографічний, епідеміологічний, аналітичний, статистичний, клінічного спостереження. Результати. У період з 2020 по 2022 роки було зареєстровано 13113 звернень по медичну допомогу з приводу захворювань на ГРВІ та COVІD-19 серед офіцерів, військовослужбовців контрактної служби, військовослужбовців строкової служби та держслужбовців (працівників) окремої військової частини (ОВЧ). Всього було зафіксовано за даний період 1760 випадків захворювання на COVІD-19. По рокам: за 2020 рік виявлено 399 хворих; за 2021 рік виявлено 717 хворих, за 2022 рік (за 9 місяців) виявлено 644 хворих на СOVID-19. В стаціонарних умовах було проліковано у згаданий період 122 особи, в амбулаторних умовах було проліковано 1638 осіб. Крім СOVID-19 у період з 2020 – 2022 рр. серед усього особового складу ОВЧ було зафіксовано 10353 випадки захворювання на ГРВІ. Найбільша кількість звернень з приводу захворюваності на ГРВІ та COVID-19 була зареєстрована у 2021 році. Співвідношення ГРВІ до COVID-19 cклала 8:1. Внаслідок відсутності вакцини, щеплення проти COVID-19 медичною службою частини у 2020 році не проводилось. У 2021 році було охоплено імунізацією вакциною різних виробників – 85% особового складу ОВЧ . Щодо ускладнень – спостерігалися загальновизнані реакції у вигляді підвищення температури до 37,5 - 38,00С, головного болю малої інтенсивності, незначні зниження концентрації уваги, які мали місце протягом першої половини наступної доби після ін’єкції. У поодиноких випадках, серед працівників ЗС України спостерігалися ускладнення середньої тяжкості у вигляді астеновегетативного синдрому, запаморочення, тахікардії, втрата апетиту. Реакція у місці введення препарату проявлялася головним чином у вигляді: незначного болю, гіперемією шкіри, ущільненням тканин навколо ін’єкції, незначним набряком та свербіжем. Найбільша кількість скарг щодо післявакцинальних реакцій надходила від осіб, які отримали щеплення вакциною СoronoVac та Astra Zeneca. Висновки. Загальна кількість звернень по медичну допомогу з приводу захворювань на ГРВІ та COVІD-19 у період з 2020-2022 роки ОВЧ склала 13113 осіб, серед яких на COVID-19 ̶ 1760 хворих (це 13,42% від загальної захворюваності, що майже відповідає середньому показнику захворюваності в Україні, який становив 12,4%). Кількість звернень з приводу ГРВІ склала 11353 випадків. Захворюваність головним чином було спричинена: не дотриманням масочн
{"title":"Аналіз захворюваності на ГРВІ та COVID-19 особового складу окремої військової частини за 2020-2022 рокирр.","authors":"A. A. Kozhokaru, V. D. Moskaliuk, I. V. Ogorodniychuk, R. I. Kucher, I. V. Lucjuk","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-055","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-055","url":null,"abstract":"Мета – аналіз інфекційної захворюваності актуальними крапельними інфекціями, заходів імунопрофілактики та післявакцинальних реакцій на імунопрепарати проти COVID-19 серед особового складу окремого військового колективу ЗС України. \u0000Матеріали та методи. Використані законодавчі та нормативно-правові акти України з питань протиепідемічного забезпечення при виникненні інфекційних хвороб, а також форми обліку та звітності: 1/МЕД, журнали обліку первинних та вторинних звернень особового складу по медичну допомогу, відомості медичних книжок військовослужбовців, що ведуться у частині. Методи дослідження: бібліографічний, епідеміологічний, аналітичний, статистичний, клінічного спостереження. \u0000Результати. У період з 2020 по 2022 роки було зареєстровано 13113 звернень по медичну допомогу з приводу захворювань на ГРВІ та COVІD-19 серед офіцерів, військовослужбовців контрактної служби, військовослужбовців строкової служби та держслужбовців (працівників) окремої військової частини (ОВЧ). Всього було зафіксовано за даний період 1760 випадків захворювання на COVІD-19. По рокам: за 2020 рік виявлено 399 хворих; за 2021 рік виявлено 717 хворих, за 2022 рік (за 9 місяців) виявлено 644 хворих на СOVID-19. В стаціонарних умовах було проліковано у згаданий період 122 особи, в амбулаторних умовах було проліковано 1638 осіб. Крім СOVID-19 у період з 2020 – 2022 рр. серед усього особового складу ОВЧ було зафіксовано 10353 випадки захворювання на ГРВІ. Найбільша кількість звернень з приводу захворюваності на ГРВІ та COVID-19 була зареєстрована у 2021 році. Співвідношення ГРВІ до COVID-19 cклала 8:1. Внаслідок відсутності вакцини, щеплення проти COVID-19 медичною службою частини у 2020 році не проводилось. У 2021 році було охоплено імунізацією вакциною різних виробників – 85% особового складу ОВЧ . Щодо ускладнень – спостерігалися загальновизнані реакції у вигляді підвищення температури до 37,5 - 38,00С, головного болю малої інтенсивності, незначні зниження концентрації уваги, які мали місце протягом першої половини наступної доби після ін’єкції. У поодиноких випадках, серед працівників ЗС України спостерігалися ускладнення середньої тяжкості у вигляді астеновегетативного синдрому, запаморочення, тахікардії, втрата апетиту. Реакція у місці введення препарату проявлялася головним чином у вигляді: незначного болю, гіперемією шкіри, ущільненням тканин навколо ін’єкції, незначним набряком та свербіжем. Найбільша кількість скарг щодо післявакцинальних реакцій надходила від осіб, які отримали щеплення вакциною СoronoVac та Astra Zeneca. \u0000Висновки. Загальна кількість звернень по медичну допомогу з приводу захворювань на ГРВІ та COVІD-19 у період з 2020-2022 роки ОВЧ склала 13113 осіб, серед яких на COVID-19 ̶ 1760 хворих (це 13,42% від загальної захворюваності, що майже відповідає середньому показнику захворюваності в Україні, який становив 12,4%). Кількість звернень з приводу ГРВІ склала 11353 випадків. Захворюваність головним чином було спричинена: не дотриманням масочн","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48064600","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-005
S. O. Korol, V. Y. Bilyi, K. V. Gumeniuk, R. V. Gybalo, А. А. Hrishov, М. А. Zahovenko
Мета: розробити шляхи покращення підготовки військових хірургів за рахунок аналізу проблемних питань системи медичного забезпечення в умовах повномасштабної агресії росії проти України. Методи: бібліосимантичний, епідеміологічного аналізу, описово-аналітичний та статистичний. Результати. З 19 серпня 1993 року для потреб медичної служби ЗС України підготовлено близько 600 військових хірургів, проведено професійну підготовку лікарів за хірургічними спеціальностями для більш ніж 2400 слухачів Академії. У стінах кафедри пройшли перепідготовку та підвищення кваліфікації понад 7000 фахівців лікувальних установ МО України та інших силових відомств, в тому числі на виїзних циклах 1400 лікарів і медичних сестер. Щорічно на кафедрі військової хірургії навчаються від 30 до 50 хірургів і понад 120 слухачів інших спеціальностей. Викладається 25 навчальних дисциплін для слухачів факультетів підготовки і підвищення кваліфікації військових лікарів. З урахуванням сучасних потреб військово-медичної служби України були відкриті цикли спеціальних клінічних дисциплін по діагностиці та лікуванню захворювань і травм з використанням високотехнологічного обладнання і малоінвазивних технологій: ендоскопії, лапароскопії в хірургії, урології та гінекології, ультразвукової діагностики, доплерографії, інтервенційної сонографії, рентгенології, СКТ та МРТ. У навчальному процесі задіяні 16 докторів і 31 кандидат медичних наук. З початком повномасштабної агресії росії проти Держави Україна колективом кафедри проведено шість циклів ТУ «Актуальні питання бойової хірургічної травми» з лікарями-хірургами військових мобільних госпіталів і передових хірургічних груп та з військовослужбовцями ЗС України на першому рівні з TCCC. З моменту початку повномасштабної агресії колектив кафедри провів 25 Вебінарів з міжнародною участю з «Актуальних аспектів бойової хірургічної травми». В них прийняли участь понад 3000 слухачів лікарів-хірургів, травматологів та інших спеціальностей хірургічного напрямку, зі всіх рівнів медичного забезпечення. В обговоренні проблеми виступили найкращі спікери з 10 країн партнерів Держави Україна в боротьбі з повномасштабною агресією росії. Висновки. З метою покращення підготовки військових хірургів для Сил оборони колективу кафедри військової хірургії необхідно створити навчальну платформу «Військові хірурги України», провести 21-22 жовтня 2023 року предметно-методичний збір з завідувачами кафедр хірургії, травматології та ортопедії вищих медичних навчальних закладів МОЗ України з питань покращення викладання військової хірургії в Україні, провести XVII з’їзд військових хірургів України 19-20 вересня 2023 року та присвятити 30-річному Ювілею кафедри. Покращити взаємодію та співпрацю кафедри військової хірургії УВМА з хірургічними службами всіх лікувальних закладів України, які приймають поранених військовослужбовців з метою методичної підтримки, навчання лікарів з питань воєнно-польової хірургії та підвищення якості надання допомоги при бойовій хірургічній тра
{"title":"Актуальні питання та особливості підготовки військових хірургів в умовах повномасштабної агресії рф проти держави Україна","authors":"S. O. Korol, V. Y. Bilyi, K. V. Gumeniuk, R. V. Gybalo, А. А. Hrishov, М. А. Zahovenko","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-005","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-005","url":null,"abstract":"Мета: розробити шляхи покращення підготовки військових хірургів за рахунок аналізу проблемних питань системи медичного забезпечення в умовах повномасштабної агресії росії проти України. \u0000Методи: бібліосимантичний, епідеміологічного аналізу, описово-аналітичний та статистичний. \u0000Результати. З 19 серпня 1993 року для потреб медичної служби ЗС України підготовлено близько 600 військових хірургів, проведено професійну підготовку лікарів за хірургічними спеціальностями для більш ніж 2400 слухачів Академії. У стінах кафедри пройшли перепідготовку та підвищення кваліфікації понад 7000 фахівців лікувальних установ МО України та інших силових відомств, в тому числі на виїзних циклах 1400 лікарів і медичних сестер. Щорічно на кафедрі військової хірургії навчаються від 30 до 50 хірургів і понад 120 слухачів інших спеціальностей. Викладається 25 навчальних дисциплін для слухачів факультетів підготовки і підвищення кваліфікації військових лікарів. З урахуванням сучасних потреб військово-медичної служби України були відкриті цикли спеціальних клінічних дисциплін по діагностиці та лікуванню захворювань і травм з використанням високотехнологічного обладнання і малоінвазивних технологій: ендоскопії, лапароскопії в хірургії, урології та гінекології, ультразвукової діагностики, доплерографії, інтервенційної сонографії, рентгенології, СКТ та МРТ. У навчальному процесі задіяні 16 докторів і 31 кандидат медичних наук. З початком повномасштабної агресії росії проти Держави Україна колективом кафедри проведено шість циклів ТУ «Актуальні питання бойової хірургічної травми» з лікарями-хірургами військових мобільних госпіталів і передових хірургічних груп та з військовослужбовцями ЗС України на першому рівні з TCCC. З моменту початку повномасштабної агресії колектив кафедри провів 25 Вебінарів з міжнародною участю з «Актуальних аспектів бойової хірургічної травми». В них прийняли участь понад 3000 слухачів лікарів-хірургів, травматологів та інших спеціальностей хірургічного напрямку, зі всіх рівнів медичного забезпечення. В обговоренні проблеми виступили найкращі спікери з 10 країн партнерів Держави Україна в боротьбі з повномасштабною агресією росії. \u0000Висновки. З метою покращення підготовки військових хірургів для Сил оборони колективу кафедри військової хірургії необхідно створити навчальну платформу «Військові хірурги України», провести 21-22 жовтня 2023 року предметно-методичний збір з завідувачами кафедр хірургії, травматології та ортопедії вищих медичних навчальних закладів МОЗ України з питань покращення викладання військової хірургії в Україні, провести XVII з’їзд військових хірургів України 19-20 вересня 2023 року та присвятити 30-річному Ювілею кафедри. Покращити взаємодію та співпрацю кафедри військової хірургії УВМА з хірургічними службами всіх лікувальних закладів України, які приймають поранених військовослужбовців з метою методичної підтримки, навчання лікарів з питань воєнно-польової хірургії та підвищення якості надання допомоги при бойовій хірургічній тра","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46635830","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-104
P. O. Korol, M. Lukashenko, O. V. Shcherbina, V. O. Murashko, V. P. Ivchuk
Мета. Дослідити клінічну роль методів гібридної променевої візуалізації, зокрема позитронно-емісійної томографії (ПЕТ) у діагностиці та лікуванні пацієнтів із запальними та інфекційними захворюваннями. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були наукові результати публікацій фахових наукових видань провідних країн світу наукової та клінічної діяльності за останні 10 років щодо клінічного значення методів гібридної променевої візуалізації у діагностиці та лікуванні пацієнтів із запальними та інфекційними захворюваннями. Методи дослідження передбачали застосування методів променевої візуалізації ПЕТ при інфекційних та запальних захворюваннях. Результати. Показана ефективність ПЕТ у випадках, коли інші звичайні дослідження є неможливими через високий ризик ускладнень. В роботі розглянуто корисність методу при діагностиці станів, які виникають як ускладнення після протезування: при ендокардитах протезованого клапану; інфекції імплантованих електронних пристроїв; протезованих суглобів та імплантантів для фіксації переломів. ПЕТ в таких випадках дозволяє провести диференційну діагностику між асептичним та інфекційним запаленням, особливо за наявності спричинених металевими елементами артефактів, які можуть обмежують дослідження за допомогою комп’ютерної томографії або магнітно-резонансної томографії. Висновки. Позитронно-емісійна томографія у пацієнтів із запальними або інфекційними захворюваннями є ефективним допоміжним додатковим методом променевої візуалізації. ПЕТ знаходить своє ефективне застосування на різних етапах лікування, а також є корисним методом променевої візуалізації для моніторингу терапевтичної відповіді на лікування.
{"title":"Роль позитронно-емісійної томографії при інфекційних та запальних захворюваннях (огляд літератури)","authors":"P. O. Korol, M. Lukashenko, O. V. Shcherbina, V. O. Murashko, V. P. Ivchuk","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-104","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-104","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити клінічну роль методів гібридної променевої візуалізації, зокрема позитронно-емісійної томографії (ПЕТ) у діагностиці та лікуванні пацієнтів із запальними та інфекційними захворюваннями. \u0000Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були наукові результати публікацій фахових наукових видань провідних країн світу наукової та клінічної діяльності за останні 10 років щодо клінічного значення методів гібридної променевої візуалізації у діагностиці та лікуванні пацієнтів із запальними та інфекційними захворюваннями. Методи дослідження передбачали застосування методів променевої візуалізації ПЕТ при інфекційних та запальних захворюваннях. \u0000Результати. Показана ефективність ПЕТ у випадках, коли інші звичайні дослідження є неможливими через високий ризик ускладнень. В роботі розглянуто корисність методу при діагностиці станів, які виникають як ускладнення після протезування: при ендокардитах протезованого клапану; інфекції імплантованих електронних пристроїв; протезованих суглобів та імплантантів для фіксації переломів. ПЕТ в таких випадках дозволяє провести диференційну діагностику між асептичним та інфекційним запаленням, особливо за наявності спричинених металевими елементами артефактів, які можуть обмежують дослідження за допомогою комп’ютерної томографії або магнітно-резонансної томографії. \u0000Висновки. Позитронно-емісійна томографія у пацієнтів із запальними або інфекційними захворюваннями є ефективним допоміжним додатковим методом променевої візуалізації. ПЕТ знаходить своє ефективне застосування на різних етапах лікування, а також є корисним методом променевої візуалізації для моніторингу терапевтичної відповіді на лікування.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45526533","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-116
V. V. Kalnysh, A. V. Shvets, O. V. Maltsev, N. V. Koval
Вступ. Останнім часом зростає кількість досліджень щодо ефективності застосування невеликих дистанційно пілотованих літальних апаратів, використання яких вимагає значної взаємодії з людьми. Вивчення людського фактору, пов’язаного з пілотуванням безпілотних літальних апаратів значно сприяє ефективності використання їх за призначенням. Важкість праці на робочому місці, є вагомим фактором ризику захворювань серцево-судинної, нервової систем та опорно-рухового апарату людини. Тому питання вивчення шкідливої дії факторів професійного середовища на здоров’я операторів безпілотних авіаційних комплексів є актуальним та своєчасним.
Мета. Вивчити вплив факторів, що формують тяжкість праці зовнішніх пілотів БпАК І класу «Легкі» в їхньому професійному середовищі.
Матеріали та методи. Досліджено 41 військовослужбовців – чоловіків 20-35 років, які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та залучались до виконання широкого спектру професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, що віддзеркалювала питання щодо факторів тяжкості праці зовнішніх пілотів під час їх професійної діяльності, було проведено оцінювання їх впливу за 100 бальною шкалою на функціональний стан, а також оцінювались часові параметри професійного навантаження в годинах та окремі кількісні показники в абсолютних одиницях. Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3.
Результати. Відмітимо, що фактичні фізичні навантаження для всіх операторів були стандартними, але враження від дії цих подразників різко відрізнялися тому для здійснення подальшого аналізу вражень операторів по ряду компонентів фактору тяжкості праці досліджуваний контингент з допомогою кластерного аналізу (методом k-середніх) було розбито на дві більш однорідні групи, які умовно названо групою з «тяжкими» фізичними навантаженнями (група 1) та групою з «легкими» фізичними навантаженнями (група 2). Показано, що враження від тяжкості праці осіб групи 1 є набагато вищими, ніж для осіб групи 2 за рядом показників. З допомогою методу головних компонент факторного аналізу виявлена наявність спеціальної побудови прихованих факторів, що формують працездатність цих осіб.
Висновки. Виділено дві групи операторів БпАК, більш однорідних за своїми враженнями від дії компонентів фактору тяжкості праці та побудовані розв’язувальні правила для визначення приналежності до тієї чи іншої групи модальності вражень відносно характеристик компонентів фактору тяжкості праці, які умовно названо групами з «тяжкими» та з «легкими» фізичними навантаженнями. Виділено два прихованих фактори, що впливають на формування емоційного стану операторів БпАК зі «значною» тяжкістю праці, які сумарно пояснюють існування дисперсії оброблюваних даних на 62,8%. Перший з них фактор «регуляції фізичної активності» формується з допомогою трьох достовірно зв’язаних з ним складових і пояснює 37,1% за
{"title":"Характеристика чинників, що формують тяжкість праці зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів","authors":"V. V. Kalnysh, A. V. Shvets, O. V. Maltsev, N. V. Koval","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-116","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-116","url":null,"abstract":"Вступ. Останнім часом зростає кількість досліджень щодо ефективності застосування невеликих дистанційно пілотованих літальних апаратів, використання яких вимагає значної взаємодії з людьми. Вивчення людського фактору, пов’язаного з пілотуванням безпілотних літальних апаратів значно сприяє ефективності використання їх за призначенням. Важкість праці на робочому місці, є вагомим фактором ризику захворювань серцево-судинної, нервової систем та опорно-рухового апарату людини. Тому питання вивчення шкідливої дії факторів професійного середовища на здоров’я операторів безпілотних авіаційних комплексів є актуальним та своєчасним. 
 Мета. Вивчити вплив факторів, що формують тяжкість праці зовнішніх пілотів БпАК І класу «Легкі» в їхньому професійному середовищі.
 Матеріали та методи. Досліджено 41 військовослужбовців – чоловіків 20-35 років, які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та залучались до виконання широкого спектру професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, що віддзеркалювала питання щодо факторів тяжкості праці зовнішніх пілотів під час їх професійної діяльності, було проведено оцінювання їх впливу за 100 бальною шкалою на функціональний стан, а також оцінювались часові параметри професійного навантаження в годинах та окремі кількісні показники в абсолютних одиницях. Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3.
 Результати. Відмітимо, що фактичні фізичні навантаження для всіх операторів були стандартними, але враження від дії цих подразників різко відрізнялися тому для здійснення подальшого аналізу вражень операторів по ряду компонентів фактору тяжкості праці досліджуваний контингент з допомогою кластерного аналізу (методом k-середніх) було розбито на дві більш однорідні групи, які умовно названо групою з «тяжкими» фізичними навантаженнями (група 1) та групою з «легкими» фізичними навантаженнями (група 2). Показано, що враження від тяжкості праці осіб групи 1 є набагато вищими, ніж для осіб групи 2 за рядом показників. З допомогою методу головних компонент факторного аналізу виявлена наявність спеціальної побудови прихованих факторів, що формують працездатність цих осіб. 
 Висновки. Виділено дві групи операторів БпАК, більш однорідних за своїми враженнями від дії компонентів фактору тяжкості праці та побудовані розв’язувальні правила для визначення приналежності до тієї чи іншої групи модальності вражень відносно характеристик компонентів фактору тяжкості праці, які умовно названо групами з «тяжкими» та з «легкими» фізичними навантаженнями. Виділено два прихованих фактори, що впливають на формування емоційного стану операторів БпАК зі «значною» тяжкістю праці, які сумарно пояснюють існування дисперсії оброблюваних даних на 62,8%. Перший з них фактор «регуляції фізичної активності» формується з допомогою трьох достовірно зв’язаних з ним складових і пояснює 37,1% за","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135821809","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-146
А.М. Solomennyi
Вступ. Один із найбільш розповсюджених способів лікування ран – це нанесення на ранову поверхню різних лікарських засобів (ЛЗ), які сприяють очищенню та загоєнню рани. Препарати, які найчастіше використовуються для лікування ранових пошкоджень, мають протизапальну, ранозагоювальну, анестезуючу, антимікробну дію. Нами в процесі дослідження запропоновано технологію створення мазі з метилурацилом, декаметоксином та ментолом під умовною назвою «МДМ-мазь». Важливою вимогою до м’яких лікарських форм є їх мікробіологічна чистота протягом терміну їх зберігання та застосування. Мета дослідження – вивчення мікробіологічної чистоти препарату під умовною назвою «МДМ-мазь» відповідно до методик Державної фармакопеї України (ДФУ). Матеріали та методи дослідження. В ході дослідження для визначення мікробіологічної чистоти використовували метод, що пропонується ДФУ. Об’єктом дослідження є препарат під умовною назвою «МДМ-мазь» (мазь з метилурацилом, декаметоксином та ментолом). Результати дослідження. В ході дослідження перевірялося придатність методики визначення загального числа аеробних мікроорганізмів (TAMC). Готували випробовуваний зразок препарату в розведенні 1:20 та 1:50. Встановлено, що при визначенні ТАМС, препарат у розведенні 1:20 виявляє антимікробну активність до тест-мікроорганізму S. аureus, яка усувається при розведенні препарату 1:50. Дана методика може бути використана для визначення TAMC в розведенні препарату 1:50. Для перевірки придатності методики визначення загального числа дріжджових та плісеневих грибів (TYMC) готували препарат в розведенні 1:10. Результатами аналізу встановлено, що антимікробна активність випробовуваного зразка по відношенню до тест-штамів грибів не виявлена, ріст тест-мікроорганізмів у присутності/відсутності ЛЗ не відрізняється. Отже, випробовувана методика може бути використана для визначення TYMC. Перевірка придатності методики випробування на окремі види мікроорганізмів (S. aureus, P. aeruginosa). Наведені результати свідчать, що препарат у розведенні 1:10 та 1:20 виявляє антимікробну активність до S. aureus АТСС 6538. Доведено, що препарат у розведенні 1:10 у фосфатному буферному розчині, який містить 3 % полісорбат-80, 0,3 % соєвий лецитин, 0,1 % гістидину гідрохлорид не виявляє антимікробну активність по відношенню до P. aeruginosa. Дана методика може бути використана для визначення наявності P. aeruginosa. Випробування на мікробіологічну чистоту ЛЗ «МДМ-мазь». Встановлено, що за ступенем мікробної контамінації препарат відповідає вимогам ДФУ для препаратів місцевого призначення. У препараті не виявлені бактерії родин Enterobacteriaceae, S. aureus, P. Aeruginosa. Встановлена відсутність S. aureus та P. aeruginosa в 1 г препарату, що відповідає вимогам ДФУ. Отримані данні свідчать, що даний ЛЗ не потребує введення до складу консерванта. Отже, доведено, що розроблений ЛЗ – МДМ-мазь за показниками мікробіологічна чистота відповідає критеріям прийнятності ДФУ протягом терміну зберігання. Висновок. В ході дослі
{"title":"Вивчення мікробіологічної чистоти мазі з метилурацилом, декаметоксином та ментолом під умовною назвою «МДМ-мазь»","authors":"А.М. Solomennyi","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-146","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-146","url":null,"abstract":"Вступ. Один із найбільш розповсюджених способів лікування ран – це нанесення на ранову поверхню різних лікарських засобів (ЛЗ), які сприяють очищенню та загоєнню рани. Препарати, які найчастіше використовуються для лікування ранових пошкоджень, мають протизапальну, ранозагоювальну, анестезуючу, антимікробну дію. Нами в процесі дослідження запропоновано технологію створення мазі з метилурацилом, декаметоксином та ментолом під умовною назвою «МДМ-мазь». Важливою вимогою до м’яких лікарських форм є їх мікробіологічна чистота протягом терміну їх зберігання та застосування. \u0000Мета дослідження – вивчення мікробіологічної чистоти препарату під умовною назвою «МДМ-мазь» відповідно до методик Державної фармакопеї України (ДФУ). \u0000Матеріали та методи дослідження. В ході дослідження для визначення мікробіологічної чистоти використовували метод, що пропонується ДФУ. Об’єктом дослідження є препарат під умовною назвою «МДМ-мазь» (мазь з метилурацилом, декаметоксином та ментолом). \u0000Результати дослідження. В ході дослідження перевірялося придатність методики визначення загального числа аеробних мікроорганізмів (TAMC). Готували випробовуваний зразок препарату в розведенні 1:20 та 1:50. Встановлено, що при визначенні ТАМС, препарат у розведенні 1:20 виявляє антимікробну активність до тест-мікроорганізму S. аureus, яка усувається при розведенні препарату 1:50. Дана методика може бути використана для визначення TAMC в розведенні препарату 1:50. Для перевірки придатності методики визначення загального числа дріжджових та плісеневих грибів (TYMC) готували препарат в розведенні 1:10. Результатами аналізу встановлено, що антимікробна активність випробовуваного зразка по відношенню до тест-штамів грибів не виявлена, ріст тест-мікроорганізмів у присутності/відсутності ЛЗ не відрізняється. Отже, випробовувана методика може бути використана для визначення TYMC. Перевірка придатності методики випробування на окремі види мікроорганізмів (S. aureus, P. aeruginosa). Наведені результати свідчать, що препарат у розведенні 1:10 та 1:20 виявляє антимікробну активність до S. aureus АТСС 6538. Доведено, що препарат у розведенні 1:10 у фосфатному буферному розчині, який містить 3 % полісорбат-80, 0,3 % соєвий лецитин, 0,1 % гістидину гідрохлорид не виявляє антимікробну активність по відношенню до P. aeruginosa. Дана методика може бути використана для визначення наявності P. aeruginosa. Випробування на мікробіологічну чистоту ЛЗ «МДМ-мазь». Встановлено, що за ступенем мікробної контамінації препарат відповідає вимогам ДФУ для препаратів місцевого призначення. У препараті не виявлені бактерії родин Enterobacteriaceae, S. aureus, P. Aeruginosa. Встановлена відсутність S. aureus та P. aeruginosa в 1 г препарату, що відповідає вимогам ДФУ. Отримані данні свідчать, що даний ЛЗ не потребує введення до складу консерванта. Отже, доведено, що розроблений ЛЗ – МДМ-мазь за показниками мікробіологічна чистота відповідає критеріям прийнятності ДФУ протягом терміну зберігання. \u0000Висновок. В ході дослі","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44943423","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-013
A. Verba, T. M. Ostashchenko, I. B. Plis, S. S. Tuz, I. V. Sobko
Вступ. Узагальнення досвіду застосування зведених військових медичних підрозділів в ході виконання заходів медичного забезпечення оборонної операції на території Донецької та Луганської області в період з травня 2022 по березень 2023 року є актуальним. Метою роботи є аналіз і узагальнення практичного досвіду організації лікувально-евакуаційних заходів та покращення ефективності застосування медичних сил і засобів під час виконання спеціальних завдань медичного забезпечення діючих угруповань військ Сил оборони держави в районі ведення бойових дій в Донецькому операційному районі. Матеріали та методи. Показники ефективності роботи військових медичних підрозділів досліджувалися шляхом порівняльного аналізу, системного підходу та узагальнення. Матеріалами досліджень були: керівні документи з питань організації медичного забезпечення Збройних Сил України, звітні матеріали фахівців медичної служби за підсумками роботи у зоні бойових дій, медична документація військових мобільних госпіталів. Результати. Проведений аналіз і узагальнення практичного досвіду організації лікувально-евакуаційних заходів, оцінка ефективності роботи зведених медичних загонів, їх варіанти формування і застосування в залежності від поставлених завдань. Запропонований варіант організації медичного забезпечення Сил оборони України в оборонній операції в умовах збройного конфлікту високої інтенсивності. Висновки. Зведені медичні загони є вимушеними і ситуаційно обумовленими етапами медичної евакуації на тактичному рівні, який створюється з метою швидкого реагування на зміни в оперативній обстановці для виконання певних завдань. В умовах некомплекту медичних фахівців військової ланки використання зведених медичних загонів є доцільним, економічно обґрунтованим і дозволяє виконувати складні та різноманітні завдання з максимальним наближенням лікарів-фахівців до лінії зіткнення. Отриманий досвід ефективного застосування різних варіантів зведених медичних загонів, які за своїм складом і функціональними якостями спроможні надавати визначений старшим медичним начальником необхідний вид і обсяг медичної допомоги в залежності від завдань медичного забезпечення. Запропонована функціонально-організаційна модель передової госпітальної бази, що потребує подальшого вивчення, удосконалення та впровадження на державному рівні.
{"title":"Досвід використання зведених медичних загонів у складі передової госпітальної бази в умовах збройного конфлікту високої інтенсивності","authors":"A. Verba, T. M. Ostashchenko, I. B. Plis, S. S. Tuz, I. V. Sobko","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-013","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-013","url":null,"abstract":"Вступ. Узагальнення досвіду застосування зведених військових медичних підрозділів в ході виконання заходів медичного забезпечення оборонної операції на території Донецької та Луганської області в період з травня 2022 по березень 2023 року є актуальним. \u0000Метою роботи є аналіз і узагальнення практичного досвіду організації лікувально-евакуаційних заходів та покращення ефективності застосування медичних сил і засобів під час виконання спеціальних завдань медичного забезпечення діючих угруповань військ Сил оборони держави в районі ведення бойових дій в Донецькому операційному районі. \u0000Матеріали та методи. Показники ефективності роботи військових медичних підрозділів досліджувалися шляхом порівняльного аналізу, системного підходу та узагальнення. Матеріалами досліджень були: керівні документи з питань організації медичного забезпечення Збройних Сил України, звітні матеріали фахівців медичної служби за підсумками роботи у зоні бойових дій, медична документація військових мобільних госпіталів. \u0000Результати. Проведений аналіз і узагальнення практичного досвіду організації лікувально-евакуаційних заходів, оцінка ефективності роботи зведених медичних загонів, їх варіанти формування і застосування в залежності від поставлених завдань. Запропонований варіант організації медичного забезпечення Сил оборони України в оборонній операції в умовах збройного конфлікту високої інтенсивності. \u0000Висновки. Зведені медичні загони є вимушеними і ситуаційно обумовленими етапами медичної евакуації на тактичному рівні, який створюється з метою швидкого реагування на зміни в оперативній обстановці для виконання певних завдань. В умовах некомплекту медичних фахівців військової ланки використання зведених медичних загонів є доцільним, економічно обґрунтованим і дозволяє виконувати складні та різноманітні завдання з максимальним наближенням лікарів-фахівців до лінії зіткнення. Отриманий досвід ефективного застосування різних варіантів зведених медичних загонів, які за своїм складом і функціональними якостями спроможні надавати визначений старшим медичним начальником необхідний вид і обсяг медичної допомоги в залежності від завдань медичного забезпечення. Запропонована функціонально-організаційна модель передової госпітальної бази, що потребує подальшого вивчення, удосконалення та впровадження на державному рівні.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45473670","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-061
I. V. Ogorodniychuk, N. Soroka, V. Ovcharuk, N. Ovcharuk
Вступ. Лептоспіроз є одним з найпоширеніших зоонозів у світі, виявляється на усіх заселених континентах. Актуальність проблеми лептоспірозу зумовлена тим, що він завдає значну соціальну та економічну шкоду. Підвищують соціальне значення лептоспірозу й спорадичні хвороби, що залишаються нерозпізнаними та перебігають під іншими діагнозами і в подальшому призводять до ускладнень стану здоров’я хворої людини. Лептоспіроз з різних причин залишається неконтрольованою нозологічною формою. Через значне поширення на території України ця інфекційна хвороба є небезпечною, особливо для військових колективів. Мета. Визначити епідеміологічні особливості лептоспірозу серед населення України та у військових колективах. Матеріали і методи. У роботі використані офіційні статистичні дані Центру громадського здоров’я України щодо захворюваності населення на лептоспіроз за формою 1/МЕД та звіти Регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь для вивчення інфекційної захворюваності серед військовослужбовців Збройних Сил України за 2021–2022 рр. Для цього застосовані методи комплексного епідеміологічного аналізу, зокрема статистичний та бібліографічний. Результати. В Україні ензоотичні території з лептоспірозу виявлені майже в усіх областях. За останні 20 років відмічено помітне зростання захворюваності населення на лептоспіроз. Вивчаючи показники захворюваності населення України на лептоспіроз було встановлено, що у 2022 році цей показник підвищився на 7,66 % і становив 0,70 на 100 тис. людей (130 випадків), проти 0,64 на 100 тис. осіб (122 випадки) у 2021 році. Хвороба реєструвалася спорадично, проте спалахів не зареєстровано. Гендерний розподіл залишається незмінним: чоловіки займають частку у 84,41 % серед осіб, що захворіли на лептоспіроз, а жінки – 15,59 % відповідно. Міське населення хворіє з однаковою частотою як і сільське. Діти становили лише 6,1 %. Враховуючи літньо-осінню сезонність хвороби встановлено, що показники захворюваності у 2022 році були дещо вищими ніж у 2021 році. Було виявлено підвищення показників у червні – 0,03 на 100 тис. населення (13 випадків) у 2022 році з максимальним підйомом захворюваності у серпні 2022 року – 0,09 на 100 тис. населення (39 випадків). Вивчаючи захворюваність на лептоспіроз серед військовослужбовців Збройних Сил України відповідно до регіонів відповідальності Регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь (РСЕУ) встановлено, що природні і антропургічні осередки зареєстровано в усіх областях на території регіону відповідальності 108 РСЕУ. В 2022 році захворювання людей на лептоспіроз реєструвалося на території Дніпропетровської області. Так з червня по жовтень захворіло 6 військовослужбовців за контрактом та 40 військовослужбовців призваних за мобілізацією. В інших РСЕУ ця хвороба у 2021–2022 роках не встановлена. Висновки. Враховуючи клімато-географічні особливості території та велику кількість видів диких та свійських тварин, які є резервуаром лептоспір, Україна належить до територій з високою поширеністю л
{"title":"Епідеміологічні особливості лептоспірозу серед населення України та у військових колективах","authors":"I. V. Ogorodniychuk, N. Soroka, V. Ovcharuk, N. Ovcharuk","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-061","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-061","url":null,"abstract":"Вступ. Лептоспіроз є одним з найпоширеніших зоонозів у світі, виявляється на усіх заселених континентах. Актуальність проблеми лептоспірозу зумовлена тим, що він завдає значну соціальну та економічну шкоду. Підвищують соціальне значення лептоспірозу й спорадичні хвороби, що залишаються нерозпізнаними та перебігають під іншими діагнозами і в подальшому призводять до ускладнень стану здоров’я хворої людини. Лептоспіроз з різних причин залишається неконтрольованою нозологічною формою. Через значне поширення на території України ця інфекційна хвороба є небезпечною, особливо для військових колективів. \u0000Мета. Визначити епідеміологічні особливості лептоспірозу серед населення України та у військових колективах. \u0000Матеріали і методи. У роботі використані офіційні статистичні дані Центру громадського здоров’я України щодо захворюваності населення на лептоспіроз за формою 1/МЕД та звіти Регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь для вивчення інфекційної захворюваності серед військовослужбовців Збройних Сил України за 2021–2022 рр. Для цього застосовані методи комплексного епідеміологічного аналізу, зокрема статистичний та бібліографічний. \u0000Результати. В Україні ензоотичні території з лептоспірозу виявлені майже в усіх областях. За останні 20 років відмічено помітне зростання захворюваності населення на лептоспіроз. Вивчаючи показники захворюваності населення України на лептоспіроз було встановлено, що у 2022 році цей показник підвищився на 7,66 % і становив 0,70 на 100 тис. людей (130 випадків), проти 0,64 на 100 тис. осіб (122 випадки) у 2021 році. Хвороба реєструвалася спорадично, проте спалахів не зареєстровано. Гендерний розподіл залишається незмінним: чоловіки займають частку у 84,41 % серед осіб, що захворіли на лептоспіроз, а жінки – 15,59 % відповідно. Міське населення хворіє з однаковою частотою як і сільське. Діти становили лише 6,1 %. Враховуючи літньо-осінню сезонність хвороби встановлено, що показники захворюваності у 2022 році були дещо вищими ніж у 2021 році. Було виявлено підвищення показників у червні – 0,03 на 100 тис. населення (13 випадків) у 2022 році з максимальним підйомом захворюваності у серпні 2022 року – 0,09 на 100 тис. населення (39 випадків). Вивчаючи захворюваність на лептоспіроз серед військовослужбовців Збройних Сил України відповідно до регіонів відповідальності Регіональних санітарно-епідеміологічних управлінь (РСЕУ) встановлено, що природні і антропургічні осередки зареєстровано в усіх областях на території регіону відповідальності 108 РСЕУ. В 2022 році захворювання людей на лептоспіроз реєструвалося на території Дніпропетровської області. Так з червня по жовтень захворіло 6 військовослужбовців за контрактом та 40 військовослужбовців призваних за мобілізацією. В інших РСЕУ ця хвороба у 2021–2022 роках не встановлена. \u0000Висновки. Враховуючи клімато-географічні особливості території та велику кількість видів диких та свійських тварин, які є резервуаром лептоспір, Україна належить до територій з високою поширеністю л","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46632039","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-03-31DOI: 10.46847/ujmm.2023.1(4)-157
Т. М. Ostaschenko
Вступ. Вивчення токсичності лікарського засобу є одним з основних етапів фармацевтичної розробки лікарського засобу. Доклінічні дослідження є доказовою базою терапевтичної ефективності та безпечності лікарського засобу. Завдяки даним дослідженням можна спрогнозувати віддалені ефекти від застосування нового лікарського засобу. Мета дослідження – вивчення гострої токсичності та подразнювальної дії комбінованого лікарського засобу у формі крему для лікування ранового процесу. Результати дослідження. Після нашкірного введення досліджуваного зразку у дозах від 2500 до 10000 мг/кг усі тварини залишилися живими. Фізіологічний стан тварин був задовільний: тварини були охайними, активними, реагували на звукові і больові подразники, апетит задовільний, процеси сечовиділення і дефекації були в нормі. З метою оцінки ступеня токсичного впливу розробленого препарату на організм тварин вивчали динаміку зміни маси тіла щурів. Нашкірне нанесення препарату у дозі 1/10 ЛД50 (1000мг/кг) не призвело до достовірного зниження маси тіла щурів ні щодо вихідних даних, ні порівняно з даними контрольної групи. Маса тіла тварин у дослідних групах мала позитивний приріст. Після завершення експерименту (14 доба) тварин декапітували під легким наркозом, досліджували макроскопічні зміни внутрішніх органів, зважували їх і визначали абсолютну масу внутрішніх органів тварин. Вивчення подразнювальних властивостей препарату при одноразовому нанесенні на шкіру білих щурів та кролів показало відсутність будь-яких симптомів подразнення при багаторазовому нанесенні препарату. Дослідження подразнювальної дії методом конˈюнктивальної проби показало, що лікарський засіб володіє подразнювальною дією та не виявляє несприятливий вплив на організм тварин. Висновки. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновок про те, що нашкірне нанесення крему у дозі 10000 мг/кг не викликає загибелі щурів. Відповідно до класифікації речовин за токсичністю (К. К. Сидоров, 1973) досліджувані зразки можна віднести до 5 класу токсичності – практично нетоксичні речовини при нашкірному нанесенні (2820–22590 мг/кг). При нанесенні на слизову оболонку ока і при аплікації на шкіру він не виявляє подразнювальної та шкірно-резорбтивної дії.
{"title":"Фармакологічні дослідження як доказова база терапевтичної ефективності та безпечності лікарського засобу у формі крему","authors":"Т. М. Ostaschenko","doi":"10.46847/ujmm.2023.1(4)-157","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.1(4)-157","url":null,"abstract":"Вступ. Вивчення токсичності лікарського засобу є одним з основних етапів фармацевтичної розробки лікарського засобу. Доклінічні дослідження є доказовою базою терапевтичної ефективності та безпечності лікарського засобу. Завдяки даним дослідженням можна спрогнозувати віддалені ефекти від застосування нового лікарського засобу. \u0000Мета дослідження – вивчення гострої токсичності та подразнювальної дії комбінованого лікарського засобу у формі крему для лікування ранового процесу. \u0000Результати дослідження. Після нашкірного введення досліджуваного зразку у дозах від 2500 до 10000 мг/кг усі тварини залишилися живими. Фізіологічний стан тварин був задовільний: тварини були охайними, активними, реагували на звукові і больові подразники, апетит задовільний, процеси сечовиділення і дефекації були в нормі. З метою оцінки ступеня токсичного впливу розробленого препарату на організм тварин вивчали динаміку зміни маси тіла щурів. Нашкірне нанесення препарату у дозі 1/10 ЛД50 (1000мг/кг) не призвело до достовірного зниження маси тіла щурів ні щодо вихідних даних, ні порівняно з даними контрольної групи. Маса тіла тварин у дослідних групах мала позитивний приріст. Після завершення експерименту (14 доба) тварин декапітували під легким наркозом, досліджували макроскопічні зміни внутрішніх органів, зважували їх і визначали абсолютну масу внутрішніх органів тварин. Вивчення подразнювальних властивостей препарату при одноразовому нанесенні на шкіру білих щурів та кролів показало відсутність будь-яких симптомів подразнення при багаторазовому нанесенні препарату. Дослідження подразнювальної дії методом конˈюнктивальної проби показало, що лікарський засіб володіє подразнювальною дією та не виявляє несприятливий вплив на організм тварин. \u0000Висновки. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновок про те, що нашкірне нанесення крему у дозі 10000 мг/кг не викликає загибелі щурів. Відповідно до класифікації речовин за токсичністю (К. К. Сидоров, 1973) досліджувані зразки можна віднести до 5 класу токсичності – практично нетоксичні речовини при нашкірному нанесенні (2820–22590 мг/кг). При нанесенні на слизову оболонку ока і при аплікації на шкіру він не виявляє подразнювальної та шкірно-резорбтивної дії.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43716328","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：